Задачі з цивільного процесуального права (8)

Гранін звернувся з позовом до Климова про відшкодування 3000 грн матеріальної та 4000 грн моральної шкоди. В перше судове засідання з поважних причин не з’ явився позивач, і суддя відклав розгляд справи. В друге судове засідання не з’ явився з поважних причин відповідач, і суддя знов відклав розгляд справи. В трете судове засідання надійшло клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутністю. Гранін у судовому засіданні заявив два клопотання: перше - про заочний розгляд справи, друге - про зменшення розміру позовних вимог на 1000 грн. Суддя не задовольнив жодного клопотання і пояснив Граніну, що при заочному розгляді справи позивач не може змінити розмір позовних вимог без повідомлення про це відповідача і в такому випадку потрібно буде відкласти судовий розгляд. Якщо Гранін не буде зменшувати розмір позовних вимог, то можливий заочний розгляд справи. Дайте правову оцінку діям судді?

У результаті ДТП Ярчук спричинив автомобілю Дорошенка шкоду в розмірі 3000 грн. Дорошенко звернувся з позовом про відшкодування матеріальної шкоди. Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений належним чином, і про причини неявки не повідомив. На прохання позивача суд виніс ухвалу про заочний розгляд справи. Позовні вимоги були задоволені в сумі 1500 грн. Позивач з таким рішенням не погодився і на наступний день після його отримання подав апеляційну скаргу на заочне рішення. Через п’ятнадцять днів з дня проголошення рішення від відповідача надійшла заява про перегляд заочного рішення, в якій зазначалось, що відповідач проти позову заперечує і надає докази в обґрунтування своїх заперечень. Пояснив, що в судове засідання він не з’явився у зв’язку з тим, що був у відрядженні, про що надав довідку з місця роботи, але про це повідомити суд не мав змоги. Суддя в прийнятті заяви відмовив, мотивуючи це тим, що відповідачем не сплачений судовий збір за заяву про перегляд заочного рішення і пропущений строк на подання такої заяви. Дайте правову оцінку діям судді та сторін. Судом 6 листопада 2010 р. постановлено заочне рішення, яким були задоволені позовні вимоги Гомінко до Луніна та Мусіна про стягнення суми боргу в розмірі по 2000 грн з кожного. В заяві про перегляд заочного рішення від 19 листопада 2010 р. Лунін та Мусін просили рішення скасувати, посилаючись на те, що вони не отримували судові повістки про день, час і місце слухання справи. Ухвалою суду від 14 грудня 2010 р. вказана заява залишена без задоволення. Лунін та Мусін не погодились з ухвалою і 19 грудня 2010 р. подали апеляційну скаргу на ухвалу суду, в якій просили скасувати ухвалу та постановити нову про перегляд заочного рішення. Перевіривши матеріали справи судова колегія залишила апеляційну скаргу без розгляду. Чи допущені процесуальні помилки судами? Чи правильно діяли відповідачі?

Машков звернувся з позовом до Яшина про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 5000 грн, посилаючись на те, що з вини відповідача сталося затоплення його квартири гарячою водою, внаслідок чого він змушений був зробити у квартирі ремонт. Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце судового засідання, до суду не з’явився і про причини неявки не повідомив. У судовому засіданні позивач заявив клопотання про заочний розгляд справи і про збільшення позовних вимог на 1000 грн. Суд задовольнив усі клопотання Машкова та виніс ухвалу про заочний розгляд справи. Заочним рішенням позов був задоволений у повному обсязі. На зазначене рішення суду Яшин подав апеляційну скаргу. Апеляційний суд виніс ухвалу, в якій зазначив, що апеляційна скарга не підлягає прийняттю до апеляційного провадження, оскільки оскаржити заочне рішення в загальному порядку може лише позивач. Дайте правову оцінку діям суду першої інстанції, апеляційного суду та відповідача. За заявою КП “Теплоцентраль” було видано 28 жовтня 2010 р. судовий наказ про стягнення з боржника Федорової заборгованості за комунальні послуги в розмірі 2590 грн. 14 листопада 2010 р. Федорова звернулась до суду з заявою про скасування судового наказу. У заяві Федорова просила поновити процесуальні строки для скасування судового наказу та скасувати останній, посилаючись на те, що цей наказ вона отримала лише 9 листопада 2010 р. Також позивачка вважає, що судовий наказ є необґрунтованим, оскільки вона регулярно сплачує комунальні послуги і за рахунком КП “Теплоцентраль” має навіть переплату, на доказ чого надала квитанції про сплату рахунків. Як повинен діяти далі суддя?

До суду звернувся прокурор в інтересах Степанової з заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення заборгованості по заробітній платі. У заяві прокурор указав, що в результаті перевірки встановлено, що Степанова була звільнена з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, але й до цього часу не отримала належної їй до виплати суми заробітної плати, через що опинилася в скрутному матеріальному становищі. Зазначена обставина позбавляє Степанову можливості самостійно звернутися до суду за захистом своїх прав. Тому відповідно до ст. 121 Конституції України, ст. 45 ЦПК України, ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру” вбачаються підстави для звернення прокурора в межах його компетенції до місцевого суду на захист прав Степанової. Чи мав право прокурор звертатися до суду з такою вимогою і з таких підстав? Чи може прокурор взагалі звертатись із заявою про видачу судового наказу? Хто може бути заявником в наказному провадженні?

До судді надійшла заява Прокопова про видачу су¬дового наказу за вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої йому суми заробітної плати. Суддя відмовив Прокопову в прийнятті заяви про видачу судового наказу у зв’язку з ненаданням ним документів, які підтверджують заявлені вимоги та несплату судового збору. Чи правильно діяв суддя? Які підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу? Які документи Прокопов повинен був надати до суду? Як далі діяти Прокопову?

Судом Сумської області 24 вересня 2010 р. було видано судовий наказ за заявою Рибакової Р. В. про стягнення з Уфімцева А. А. аліментів на утримання доньки Рибакової О. А. в розмірі частини його заробітку, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 6 вересня 2010 р. до досягнення дитиною віку повноліття. Уфімцев А.А. 1 жовтня 2010 р. звернувся до суду з зая¬вою про скасування судового наказу про стягнення з нього аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що п. 4 ч.1 ст. 96 ЦПК України передбачається, що судовий наказ може бути виданий, якщо заявлено вимогу про присудження аліментів в розмірі 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, а Рибакова Р.В. просила стягнути аліменти в розмірі частини його заробітку щомісячно, тобто дана вимога не підлягає розгляду в порядку наказного провадження і видача судового наказу є незаконною. Ознайомившись із заявою боржника про скасування судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини, суд постановив ухвалу про скасування судового наказу. В ухвалі про скасування судового наказу суд роз’яснив Рибаковій Р.В., що вона може оскаржити ухвалу протягом десяти днів до апеляційного суду. Чи допущені суддею помилки? Опікунська рада звернулася до суду з заявою про визнання Котова Н.Н. недієздатним на підставі того, що він страждає на психічний розлад. Заява була подана до суду за місцем проживання Котова Н. Н. У ній зазначено, що Котов Н. Н. перебуває у психоневрологічному диспансері, де проходить черговий курс лікування. Опікунською радою також заявлено клопотання про витребування з лікувального закладу необхідних документів на підтвердження зазначених у заяві фактів. Суд прийняв заяву та відкрив провадження у справі. У задоволенні клопотання щодо витребування доказів суд відмовив на підставі того, що відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожен має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог, а суд не може втручатись у формування кола доказів у справі та доказову діяльність осіб, які беруть участь у справі. Визначте юрисдикцію суду щодо розгляду справ окремого провадження. Дайте правову оцінку діям суду. Визначте порядок відкриття провадження та розгляду справ про визнання фізичної особи недієздатною.

Профспілковий комітет заводу “Комунар” звернувся до суду із заявою про обмеження цивільної дієздатності Валова С.В., внаслідок того, що він зловживає спиртними напоями. У заяві було зазначено, що Валов С.В. неодноразово приходив на роботу в нетверезому стані, його дружина декілька разів зверталася до профкому з проханням про застосування до чоловіка заходів громадського впливу у зв’язку з тим, що він зловживає спиртними напоями, проте застосування заходів громадського впливу позитивних результатів не дало. Суд відкрив провадження у справі, розглянув її та ухвалив рішення про обмеження цивільної дієздатності Валова С.В. Копію рішення суд направив до органів опіки та піклування для встановлення піклування над Валовим С.В та призначення йому піклувальника. Чи правомірні дії суду? Визначте порядок відкриття провадження та розгляду справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи. Зазначте вимоги до судового рішення по цих справах.

Романенко Л.Н. звернулася до суду з заявою про надання їй повної цивільної дієздатності. Заявниця зазначила, що у віці 15 років народила дитину, в актовому запису цивільного стану про народження сина вона записана матір’ю. Надання повної цивільної дієздатності їй необхідно для того, щоб влаштувати сина у дитячий садок та самостійно його виховувати. У судовому засіданні встановлено, що батько заявниці не заперечує проти надання їй повної цивільної дієздатності, оскільки вона в змозі самостійно виховувати сина, і це відповідає її інтересам та інтересам дитини. Проте мати заявниці з цим не погоджується. Вона вважає, що донька не може утримувати дитину без допомоги батьків, оскільки не має самостійного заробітку. Суд, заслухавши пояснення заявниці та її батьків, дослідивши матеріали справи, заяву Романенко Л.Н. задовольнив. Чи правильно діяв суд? Визначте підстави для надання особі повної цивільної дієздатності. Визначте порядок відкриття провадження у справі та порядок розгляду цієї категорії справ. Попов А.О. звернувся до суду з заявою про оголошення померлим його сина Попова В. А. з метою оформлення права на спадщину. У заяві Попов А. О. зазначив, що його син, відпочиваючи в Криму, під час здійснення польоту на дельтоплані попав у грозові хмари і зник. Проведені пошуки результату не дали, з того часу ніяких відомостей про нього немає. При розгляді справи суд встановив, що на Попова В. А. - сина заявника - була заведена контрольно-спостережна справа як на особу, яка стала жертвою нещасного випадку, що підтверджено довідкою, виданою Феодосійським ГО ГУМВС України в АР Крим. Довідкою правління “Мегабанку”, в якому працював Попов В.А., підтверджено, що він не з’явився на роботу після щорічної відпуски і з цього часу вважається відсутнім на робочому місці з невідомої причини. Розглянувши цивільну справу, суд відмовив заявнику в задоволенні заявленої вимоги з тих підстав, що згідно з законом фізична особа може бути оголошена померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а з моменту нещасного випадку, що трапився з Поповим В.А., цей строк ще не сплив, оскільки минуло тільки шість місяців. Дайте правову оцінку діям суду. Визначте порядок відкриття провадження у справі, підготовки справи до розгляду та розгляду справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Федорова А.Н. звернулася до суду за місцем свого проживання з заявою про усиновлення дитини. У заяві вона зазначила, що перебуває у шлюбі сім років; після тяжкої травми, незважаючи на тривале лікування, не може мати дітей. Вони з чоловіком мають трикімнатну квартиру, займаються підприємницькою діяльністю і можуть забезпечити всі умови для виховання та утримання дитини. До заяви були додані: копія свідоцтва про шлюб, копія декларації про доходи та правовстановлюючий документ на квартиру. Суд відкрив провадження у справі, розглянув справу в закритому судовому засіданні та ухвалив рішення про задоволення заявленої вимоги. Чи є підстави для відкриття провадження у справі? Які дії має здійснити суддя при підготовці справ про усиновлення до судового розгляду? Визначте склад суб ’єктів, предмет доказування та коло необхідних доказів по справам про усиновлення ТуроваТ.В. звернулась до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин. Заявниця посилалася на те, що після смерті її рідної сестри Овсіенко Р.В. відкрилася спадщина на частину будинку та на грошовий вклад. Спадкоємців першої черги немає, а вона не може одержати в нотаріальної конторі свідоцтво про право на спадщину, оскільки у свідоцтві про народження сестри та в її свідоцтві про народження різні записи прізвища та по батькові. У судовому засіданні було встановлено, що майно, на яке претендує заявниця, було визнане відумерлим і перейшло у власність територіальної громади. Заявниця вважає, що це було здійснено з порушенням закону та її інтересів. Розглянувши справу, суд на підставі пояснень заявниці, показань свідків та наданих заявницею письмових доказів задовольнив заяву, визнав Турову Т.В. та Овсіенко Р.В. рідними сестрами. Чи правомірні дії суду? Які факти, що мають юридичне значення, можуть бути встановлені у судовому порядку?

Камишов Д.А. звернувся до суду за місцем свого проживання з заявою про відновлення прав на ощадний (депозитний) сертифікат. У заяві було зазначено, що ощадний сертифікат був ним випадково загублений разом з іншими документами. Розміщене на місцевому телеканалі оголошення з проханням за винагороду повернути йому загублені документи не дала результату. Суд прийняв заяву, постановив зробити публікацію про виклик держателя втраченого ощадного (депозитного) сертифіката і після надходження від Фоменка К.Н. заяви про те, що він є держателем загубленого цінного папера, розглянув справу за участю заявника та держателя цінного папера і задовольнив заявлену вимогу. Чи правомірні дії суду? Визначте особливості процесуального порядку розгляду справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі.

Місцева державна адміністрація звернулась до суду з заявою про передачу в комунальну власність земельної ділянки та розташованих на ній споруд. Заява подана до суду за місцем знаходження земельної ділянки. У заяві було вказано, що власник зазначених нерухомих речей невідомий, протягом двох років ця ділянка та споруди за призначенням не використовуються, ніхто там не з’являється, тому є підстави для визнання зазначених нерухомих речей безхазяйними та передання їх територіальній громаді. Суд прийняв заяву до провадження, розглянув справу та задовольнив заявлені вимоги. Дайте правову оцінку діям суду. Визначте порядок відкриття провадження та розгляду справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність. Орган місцевого самоврядування звернувся до суду з вимогою про визнання спадщини відумерлою. У заяві було зазначено, що після смерті Малька В.В. відкрилася спадщина; спадкове майно складається з двокімнатної квартири, грошового вкладу в ощадбанку, меблів та інших речей, належність цього майна спадкодавцю підтверджується відповідними документами; спадкоємців за законом у Малька В.В. немає, а заповіт не був складений. Суд, встановивши в судовому засіданні, що Малько В.В. не має спадкоємців за заповітом і за законом, але з дня відкриття спадщини ще не сплив строк у шість місяців, який надається законом для прийняття спадщини, відмовив у задоволенні заяви. Чи законні дії суду? Визначте порядок розгляду справ про визнання спадщини відумерлою.

Лікар-психіатр міської клінічної психоневрологічної лікарні звернувся 10 січня 2011 р. до суду за місцем знаходження лікарні з заявою про продовження надання амбулаторної психіатричної допомоги Коваленку С.В. У заяві було зазначено, що за рішенням суду Коваленко С.В. у примусовому порядку проходить амбулаторне психіатричне лікування, стан його здоров’я за минулий час не поліпшився, у зв’язку з цим лікування доцільно продовжити. Суд, розглянувши 25 січня 2011 р. за участю лікаря-психіатра справу у відкритому судовому засіданні і на підставі копії рішення про надання амбулаторної психіатричної допомоги, висновку лікаря-психіатра про необхідність її продовження та його пояснень, задовольнив заявлену вимогу. Дайте правову оцінку діям суду. Визначте порядок відкриття провадження та розгляду справ про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Міська клінічна лікарня № 1 звернулась 3 лютого 2011 р. до суду за місцем свого знаходження з заявою про обов’ язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу Димова В.В. у зв’язку з тим, що при проведенні обстеження в нього було виявлено захворювання на туберкульоз. Суддя прийняв заяву і відкрив провадження у справі, а 15 лютого 2011 р. розглянув справу у відкритому судовому засіданні за участю представника міської клінічної лікарні № 1 та Димова В. В. Чи законні дії судді? Визначте порядок відкриття про¬вадження та розгляду справ про обов’язкову госпіталізацію фізичної особи до протитуберкульозного закладу.

Прокурор звернувся до суду з заявою про розкриття Акціонерним комерційним банком “П” (далі АКБ “П”) інформації щодо відомостей про стан рахунків ТОВ “Р” (клієнта банку) та операцій, які були проведені на користь чи за дорученням цього клієнта. У заяві зазначено, що розкриття інформації необхідно для здійснення перевірки щодо дотримання клієнтом чинного законодавства, оскільки до прокуратури надійшло більше ста звернень працівників товариства про умисну невиплату їм заробітної плати, за що передбачена кримінальна відповідальність для роботодавця. У судовому засіданні прокурор вимоги заяви підтримав та просив допустити рішення до негайного виконання. Пред¬ставник АКБ “П” поклався на розсуд суду, зазначив, що ця інформація є банківською таємницею, яка охороняється законом. Представник ТОВ “Р” заперечував проти задоволення заяви, посилаючись на те, що в найближчий час вони виплатять заробітну плату працівникам, тому розкривати стан їх рахунків та проведення операцій недоцільно, оскільки про це може стати відомо їх конкурентам по бізнесу. Чи є підстави для розгляду зазначеної вимоги в судовому порядку? Визначте порядок відкриття провадження та розгляду справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб. Визначте вимоги щодо змісту судового рішення. Судова колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Харківської області розглянула цивільну справу за апеляційною скаргою ПП “Еллада-2002” на ухвалу судді Червонозаводського районного суду м. Харкова про відкриття провадження у справі за заявою Державної податкової інспекції про розкриття Харківською обласною філією АКБ “Укрсоцбанк” інформації, яка містить банківську таємницю. В апеляційній скарзі було зазначено, що ухвала суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі постановлена з порушенням встановлених ст.287 ЦПК правил підсудності справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, що є підставою для її скасування та направлення справи за підсудністю до належного суду. Судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав. Відповідно до ст.312ЦПК апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог закону. Згідно зі ст.287 ЦПК заява про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи подається до суду за місцезнаходженням банку, що обслуговує цю особу. Матеріали справи свідчать про те, що ПП “Еллада-2002” обслуговується в Харківській обласній філії АКБ “Укрсоцбанку”, тобто вся інформація, яка становить банківську таємницю, знаходиться саме в цьому структурному підрозділі банку. Відповідно до Закону України “Про банки та банківську діяльність” структурні підрозділи банків не мають статусу юридичної особи, проте здійснюють діяльність від імені банку. Приватне підприємство ПП “Еллада-2002” обслуговує філія банку, яка знаходиться у Червонозаводському р-ні м. Харкова, а не центральний офіс банку, розташований у м. Києві. Виходячи із загальних правил підсудності, встановлених цивільним процесуальним кодексом, яким передбачено розгляд справ за місцем знаходження філії юридичної особи, судова колегія не вбачає порушень процесуальних норм при відкритті провадження у справі про розкриття Харківською обласною філією АКБ “Укрсоцбанк” інформації, яка містить банківську таємницю. Дайте правову оцінку діям суду. Петров є власником гаражного боксу в авто гаражному кооперативі та членом цього кооперативу, метою якого є зберігання транспортних засобів. У грудні 2010 р. автомобіль, що належить на праві власності Петрову, був викрадений з боксу шляхом злому замка. Викрадений автомобіль знайдено через деякий час після дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої позивачу завдано матеріальної шкоди. Вироком районного суду від 25 червня 2010 р. було засуджено Ісаєва, викрадача автомобіля. Цивільний позов у кримінальній справі не заявлявся. Рішенням районного суду від 20 грудня 2011 р. задоволено позов Петрова до авто гаражного кооперативу про відшко¬дування матеріальної і моральної шкоди. В апеляційний скарзі відповідач - автогаражний кооператив - просить рішення скасувати, посилаючись на те, що суд безпідставно відмовив у клопотанні про заміну відповідача на Ісаєва; матеріальної шкоди завдано не внаслідок викрадення автомобіля, а через ДТП; позивач не укладав письмової угоди з кооперативом про зберігання автомобіля. В апеляційній скарзі Ісаєв просить рішення суду скасувати з тих підстав, що його не залучили до участі у справі, і суд вирі¬шив питання про його обов’язки, оскільки кооператив, на його думку, буде мати право пред’явити до нього регресний позов. Чи має право Ісаєв на апеляційне оскарження рішення суду? Чи є підстави для скасування рішення суду з урахуванням інших доводів апеляційної скарги кооперативу?

Рішенням Московського районного суду м. Харкова Тимофєєву відмовлено в задоволенні позову до Фастової про визнання угоди купівлі-продажу квартири недійсною. В апеляційній скарзі прокурор Московського р-ну м. Харкова просив Апеляційний суд Харківської області скасува¬ти рішення місцевого суду, посилаючись на те, що Фастова, маючи на своєму утриманні малолітню дитину, квартиру продала без згоди органу опіки і піклування; угода купівлі-продажу квартири зареєстрована Харківською товарною біржею; на порушення вимог ст. 212 ЦПК України суд не врахував доводи позивача, колишнього чоловіка відповідачки і батька малолітньої дитини, про те, що Фастова зловживає спиртними напоями, тому внаслідок відчуження квартири дитина залишилася без житла. Чи мав прокурор право звертатися до апеляційного суду? Чи змінилася б ситуація по справі, якщо б прокурор брав участь у судовому розгляді?

Ухвалою районного суду в порядку забезпечення позову Павлова до Власенко про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, накладено арешт на автомобіль відповідачки. Остання подала апеляційну скаргу на сьомий день після постановлення ухвали і просила про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали, посилаючись на те, що ухвала була постановлена за її відсутності, й копію цієї ухвали суд, на порушення вимог ЦПК, їй негайно не направив, а вона довідалася про ухвалу два дні назад від державного виконавця при виконанні ухвали. Як повинен вчинити апеляційний суд? Чи можливе оскарження вказаної ухвали одночасно з рішенням суду по суті спору? Якщо так, то за яких умов? Районний суд прийняв рішення у справі за позовом Іванченка до автопідприємства про надання квартири та відшкодування моральної шкоди. У задоволенні позову було відмовлено. Іванченко в апеляційному порядку оскаржив зазначене рішення районного суду, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. В апеляційній скарзі він просив рішення суду скасувати та витребувати нові докази, оскільки він вважав, що наданих районному суду доказів достатньо для задоволення його позову. Суддя районного суду залишив апеляційну скаргу без руху, зазначивши, що: 1) скарга не надрукована, а її рукописний текст неможливо прочитати; 2) не зазначено дати подання апеляційної скарги, 3) не конкретизовано клопотання про скасування рішення суду; 4) відсутні копії скарг та доданих до неї документів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі; 5) скаргу написано не державною мовою; 6) не зазначено поважність причин неподання доказів до районного суду та не обґрунтовано прохання про витребування нових доказів. Чи правильні дії судді? Чи всі зазначені вище вказівки суду є підставами для залишення апеляційної скарги без руху? У яких випадках нові докази можуть бути витребувані при апеляційному перегляді справи?

Районний суд задовольнив позов Калініної до Калініна про розірвання шлюбу. У рішенні суду зазначено, що причиною розпаду сім’ї є постійне зловживання відповідачем спиртними напоями, бійки та скандали, його неповажне ставлення до дружини. В апеляційній скарзі Калінін, не заперечуючи проти рішення суду щодо розірвання шлюбу, зазначив, що не згоден з мотивами, якими керувався суд при ухваленні рішення, викладеними в його мотивувальній частині, оскільки ніяких доказів того, що він зловживає спиртними напоями та негативно поводиться в сім’ї, у справі немає. Суддя апеляційного суду відмовив у прийнятті апеляційної скарги, зазначивши, що Калінін фактично проти рішення суду не заперечує і по суті з ним згодний. Чи правильно вчинив суддя? Якщо апеляційну скаргу слід розглянути, то в разі підтвердження доводів апеляційної скарги яке рішення повинен прийняти апеляційний суд: змінити рішення (як саме?) чи скасувати рішення з ухваленням нового рішення або з направленням справи на новий судовий розгляд?

Татарников звернувся до суду з позовом до приватного підприємця Козуба про відшкодування матеріальної шкоди, зазначаючи, що в ресторані “Крона”, що належить відповідачу, здав до гардеробу свій шкіряний плащ вартістю 4000 грн, отримавши жетон № 7. Після закінчення вечірки плащ з гардеробу йому не повернули через викрадення. Свій позов позивач пред’явив з підстав, передбачених ст. 1166 ЦК. Районний суд відмовив у задоволенні позову з посиланням на те, що при передачі плаща до гардеробу між сторонами фактично укладено договір зберігання майна, а позивач наполягав на відшкодуванні йому шкоди згідно зі ст. 1166 ЦК. Апеляційний суд за скаргою Татарникова скасував рішення районного суду, при цьому погодився з висновком районного суду, що між сторонами були фактичні договірні відносини щодо зберігання майна і саме з цих підстав задовольнив позов. Чи дотримані апеляційним судом межі апеляційного перегляду рішення суду? У яких випадках апеляційний суд вправі вийти за межі доводів апеляційної скарги? ТОВ звернулося до суду з позовом до Голикова про відшкодування 6000 грн матеріальної шкоди та 3000 грн мора¬льної. Позов обґрунтований тим, що Голиков, керуючи автомобілем “Тойота”, при здійсненні розвороту виїхав на смугу зустрічного руху, перешкодивши рух автомобіля “Пежо” під керуванням водія ТОВ, унаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода та було пошкоджено належний позивачу транспортний засіб. Голиков за порушення Правил дорожнього руху України судом був притягнутий до адміністративної відповідальності. Рішенням районного суду позов задоволений у повному обсязі. Апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу Голикова: рішення суду в частині задоволення позову ТОВ про відшкодування моральної (немайнової) шкоди змінив і відмовив у задоволенні позову в цій частині; в іншій частині рішення суду залишив без змін. Судова колегія обґрунтувала своє рішення тим, що Голиков є винним в ДТП, бо має місце преюдиціальна постанова суду про притягнення його до адміністративної відповідальності, тому доведенню підлягав лише розмір шкоди. Розмір матеріальної шкоди підтверджений документально. Щодо моральної шкоди, то судова колегія вказала на те, що районний суд не встановив обставин на підтвердження спричинення ТОВ утрат немайнового характеру, які могли бути визнані моральною шкодою і таких доказів позивач суду не надав. Чи правильно застосовані повноваження апеляційного суду? Який порядок ухвалення та проголошення рішення судом апеляційної інстанції?

Апеляційний суд скасував рішення районного суду за позовом Копиленка до СТОВ “Лісова ягода” про стягнення суми прибутку і відшкодування моральної шкоди та відмовив у задоволенні позовних вимог через те, що суд не притягнув до участі у справі осіб, щодо яких вирішив питання про їх права та обов’язки. Під час розгляду справи були встановлені порушення норм цивільного процесуального закону суддею районного суду, внаслідок чого постановлено окрему ухвалу. В окремій ухвалі зазначено, що суд першої інстанції: 1) не з’ясував усіх учасників процесу та не притягнув заінтересованих осіб до участі у справі; 2) допустив безпідставну тяганину при розгляді справи; 3) після передачі йому справи від іншого судді порушив принцип безпосередності судового розгляду; 4) порушив строки направлення справи до апеляційного суду. Чи всі порушення районним судом були підставою для постановлення окремої ухвали? Чи має право суддя місцевого суду оскаржити цю ухвалу та який порядок її оскарження? У квітні 2010 р. П. звернулась до суду з позовом до ВАТ “Іжмаш” про відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю, посилаючись на те, що, працюючи у відповідача в період 1972¬1974 рр., отримала захворювання, в результаті якого за висновком ЛТЕК визнана інвалідом II групи з утратою професійної працездатності. Ухвалою місцевого суду Центрально-міського району м. Горлівки провадження у справі закрито з тієї підставі, що ця справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Ухвалою Апеляційного суду Донецької області ухвала місцевого суду залишена без змін. Закриваючи провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що вона не підлягає розгляду в судах України. При цьому, посилаючись на ст. 20, 42 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 р., підписаної у м. Мінську та ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 р. № 240/94- ВР (далі - Конвенція), та на Угоду про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров’ я, пов’язаного з виконанням ними трудових обов’язків, підписану Україною, Росією та іншими державами у м. Москві 9 вересня 1994 р. (далі - Угода), суд вважав, що справа підлягає розгляду в суді Росії, на території якої мала місце подія, що є підставою для відшкодування шкоди. Водночас ст.8 Угоди визначено, що у справах, передбачених Угодою, компетентним є суд Сторони, на території якої відбулася подія, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди, чи суд Сторони, на території якої живуть особи, котрі мають право на відшкодування шкоди, за вибором потерпілого. У касаційній скарзі П. просила скасувати зазначені ухвали як такі, що постановлені з порушенням норм процесуального права. Яке з визначених ЦПК України повноважень повинен реалізувати в цьому випадку суд касаційної інстанції? Дайте характеристику повноважень суду касаційної інстанції. С. звернувся до суду з позовом до акціонерно- комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” (АКБ), Вінницької обласної дирекції “Укрсоцбанк” (далі - Вінницька облдирекція) про стягнення суми, посилаючись на те, що в грудні 2008 р. та в березні 2009 р. уклав з Вінницькою облдирекцією строкові договори депозитних вкладів, проте з липня 2009 р. відповідач в односторонньому порядку змінив процентну став¬ку по вкладах, у зв’язку з чим йому були заподіяно матеріальні збитки. Заперечуючи проти позову, АКБ та Вінницька облдирекція звернулися з зустрічним позовом до С. про визнання зазначених договорів недійсними, посилаючись на те, що їх вини в невиконанні зобов’язань, передбачених договорами, немає. Крім того, Вінницька облдирекція не наділена правом юридич¬ної особи, а її директор не мав повноважень на укладання і під¬писання договорів. Відповідно до Положення про філії банку та їх персонал, а також Статуту акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк”, мережа АКБ складається з центрального банку в м. Києві, дирекцій у містах Києві, Сімферополі та в обласних центрах і відділень банку. Банк зі своїми установами є юридичною особою. Установи банку не є юридичними особами і здійснюють свою діяльність від імені банку в порядку, визначеному Положенням. Як випливає з п.31 Положення, філії банку без спеціального доручення в межах наданих їм повноважень можуть бути позивачем і відповідачем в суді, або третейському чи господарському суді й виступати в цих установах від імені банку та укладати угоди. Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 9 червня 2010 р., залишеним без зміни ухвалою судової колегії в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області, позов С. залишено без задоволення, а зустрічний позов АКБ та Вінницької облдирекції задоволений. У касаційній скарзі С. просить ухвалені у справі рішення скасувати з підстав порушення судом норм матеріального права. Чи можуть бути суб ’єктами касаційного провадження структурні підрозділи юридичних осіб? Дайте характеристику суб’єктів права на касаційне оскарження. Складіть ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження. У червні 2009 р. Ю. звернулася до суду із позовом до редакції суспільно-політичної газети “Златокрай” про захист честі, гідності, репутації народного депутата України та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи позовні вимоги тим, що в названій газеті було опубліковано відкритий лист громадянина Ж., в якому автор просив народного депутата України Ю. роз’яснити деякі питання щодо підвищення розміру пенсійного забезпечення. Позивачка надала редакції для опублікування письмову відповідь на зазначений лист, проте замість цієї ві¬дповіді відповідач опублікував лише її короткий огляд у статті “Депутати не винні”. Посилаючись на те, що опублікування цієї статті порочить її гідність як народного депутата України, оскі¬льки може створити у читачів враження, що вона нехтує зверненням своїх виборців і не дає на їхні запитання обґрунтованих відповідей, позивачка просила суд задовольнити заявлені нею вимоги. Рішенням Золотоніського міського суду, залишеним без зміни судом апеляційної інстанції, позов задоволено: редакцію газети зобов’язано опублікувати відкриту відповідь Ю.; на користь позивачки з відповідача стягнуто 600 грн моральної шкоди. Окремо суд зазначив, що дії редакції газети є незаконними та аргументував свою позицію посиланням на норму Закону України від 17 листопада 1992 р. “Про статус народного депутата України” (ч.1 ст.30), яка визнана такою, що не відповідає Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 10 травня 2000 р. № 8-рп/2000. У касаційній скарзі редакція газети просить скасувати судові рішення і повернути справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду чинному законодавству та необґрунтованість судового рішення. У касаційній скарзі зазначалось, що суд не застосував закон, який підлягав застосуванню в даних спірних правовідносинах. Чи правильно визначені в касаційній скарзі підстави для касаційного перегляду справи? Складіть ухвалу касаційного суду про відкриття касаційного провадження. Чи є підстави у даній справі для скасування судових рішень і повернення справи на новий розгляд до суду першої інстанції? Акціонерне товариство відкритого типу “Юженергобуд” звернулося до суду із позовом до Р. про виселення її з кімнати гуртожитку в м. Южноукраїнка Миколаївської області, посилаючись на те, що вона вселилась туди самовільно, з порушенням установленого законом порядку. Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області позов було задоволено. Рішенням колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Миколаївської області зазначене рішення було скасовано й постановлено нове, яким у позові відмовлено. Апеляційний суд Миколаївської області, скасовуючи рішення суду першої інстанції й ухвалюючи нове - про відмову в позові, виходив із того, що відповідачка проживала у спірній кімнаті з відома уповноваженого представника власника, постійно сплачувала за своє проживання, а тому висновок міського суду про її самовільне вселення не відповідає обставинам справи. У касаційній скарзі позивач просив рішення колегії суддів судової палати апеляційного суду скасувати у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд касаційної інстанції скаргу задовольнив, рішення колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Миколаївської області скасував, а рішення Южноукраїнського міського суду залишив у силі. Чи законне рішення суду касаційної інстанції? Який процесуально-правовий статус судді-доповідача та судової колегії по розгляду справи у касаційному порядку? У березні 2009 р. Б. звернулася до суду з позовом до державного підприємства “Харківський метрополітен” (далі - ДП), третя особа - Ф. про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати. Позивачка зазначила, що з 21 лютого 1995 р. працювала енергодиспетчером служби електропостачання ДП. Наказом від 31 січня 2009 р. №2/к її звільнено з роботи на підставі п.2 ч.1 ст.40 КЗпП за станом здоров’я; наказом від 17 лю¬того 2009 р. №9/к змінено дату звільнення з 31 січня на 3 лютого 2009 р. Оскільки в день звільнення вона була у відпустці (з 2 до 31 січня 2009 р.), а з 1 до 7 лютого 2009 р. перебувала на лікарняному, позивачка вважає звільнення таким, що не відповідає вимогам законодавства про працю. Ленінський районний суд м. Харкова рішенням від 26 листопада 2009 р. у задоволенні позову про поновлення на роботі Б. відмовив і зобов’ язав управління ДП змінити дату її звільнення на 8 лютого 2009 р., внести в наказ про звільнення і в трудову книжку відповідні зміни та провести оплату листка непрацездатності. Апеляційний суд Харківської області рішенням від 20 грудня 2009 р. зазначене рішення суду скасував і ухвалив нове, яким поновив Б. на роботі з 3 лютого 2003 р. і постановив стягнути з ДП на її користь 14 тис. 959 грн заробітної плати за час вимушеного прогулу. Додатковим рішенням цього ж суду від 26 грудня 2009 р. зменшено розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу з 14 тис. 959 грн до 9 тис. 922 грн. У касаційних скаргах Б. та ДП просили скасувати додаткове рішення апеляційного суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права. У касаційній скарзі ДП зазначалось, що додаткове рішення винесене за заявою позива¬ча незаконно, оскільки повноваження на винесення додаткового рішення не входить до компетенції апеляційного суду. Касаційна скарга Б. грунтувалася на тому, що винесення додаткового рішення відбулось без розгляду питання в судовому засіданні. Чи може бути об’єктом касаційного оскарження додаткове рішення апеляційного суду? Складіть відповідне рішення суду касаційної інстанції У травні 2008 р. Комова О.Г. звернулася до суду із позовом до ВАТ “Дніпротрансбуд” про визнання недійсною відмову в приватизації квартири № 55 у будинку № 30 по вулиці Боброва в м. Дніпропетровську. Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 березня 2009 р., залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 4 лютого 2010 р., у задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 серпня 2010 р. касаційна скарга Комової О.Г. відхилена і рішення залишене без змін. Подаючи заяву до Верховного Суду України, Комова О.Г. просить ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 серпня 2010 р. скасувати і переглянути рішення. У заяві зазначається, що підставою для такого перегляду є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одного й того самого положення закону. Так, Вищій спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, розглянувши 28 січня 2010 р. справу за позовом Смирнова Р.Д. з подібними вимогами до тих же відповідачів щодо приватизації квартири № 50 у тому ж будинку, скасувала судові рішення про відмову в позові та передала справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Якій порядок і строк подання заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України? Чи дотримані вони заявником?

У вересні 2009 р. Кирилова Г.Т. звернулася до суду з позовом про переведення на неї прав і обов’язків покупця ТОВ “8.” за цивільно-правовими угодами, укладеними з громадянами (акціонерами ЗАТ “Г” за договорами купівлі-продажу іменних акцій, визнання недійсним сертифіката простих іменних акцій ЗАТ № 118 виданий ТОВ “8.” та визнання за нею права власності на 83102 простих іменних акцій ЗАТ, мотивуючи це тим, що під час продажу акцій ЗАТ не було враховано її право привілейованої купівлі як учасника ЗАТ; акціонери не повідомили про свій намір продати цінні папери; акції були продані ТОВ “8.”, яке не є засновником ЗАТ “Г.”. Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 28 грудня 2009 р. позов був задоволений. Рішенням апеляційного суду м. Севастополя від 6 травня 2010 р. зазначене рішення скасовано і постановлено нове рішення про відмову в позові за безпідставністю позовних вимог. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 листопада 2010 р. касаційну скаргу Кирилової Г.Т. на рішення апеляційного суду відхилено. Кирилова подала заяву про перегляд рішення суду Верховним Судом України, в якій просила рішення апеляційного суду та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ скасувати, посилаючись на неоднакове застосування судами одного й того самого положення закону. Верховний Суд України вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав: скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи позивачці у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що акціонери вправі були розпоряджатися акціями на свій розсуд, а позивачка не мала переважного права на їх придбання. З такими висновками погодився й Вищій спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, відхиливши касаційну скаргу і залишивши рішення апеляційного суду без зміни. Який порядок допуску справи до провадження при перегляді справи Верховним Судом України? Які ухвали може постановити суд, вирішуючи питання про допуск справи до провадження? Чи є у даному випадку підстави для допуску справи до провадження? У січні 2009 р. Іванов С.Б. звернувся до суду з позовом про захист честі, гідності та ділової репутації. В обґрунтування позову позивач зазначив, що газета “Прапор” у статті під заголовком “Про борги по зарплаті, імпічмент пану Іванову і викрадену картину художника, яка затьмарила совість чинушам” опублікувала інформацію, яка не відповідає дійсності, порочить його честь, гідність та репутацію як міського мера, внаслідок чого йому завдано моральної шкоди, яку позивач і просив стягнути з газети “Прапор”. Суд позов задовольнив, визнавши інформацію неправдивою, і зобов’ язав газету опублікувати спростування зазначених відомостей, а також сплатити позивачеві 5000 грн як відшкодування моральної шкоди. Судами апеляційної та касаційної інстанцій рішення було залишене без змін. У січні 2011 р. газета “Прапор” звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд зазначених судових рішень, посилаючись на те, що 29 листопада 2010 р. Рішенням Європейського суду з прав людини у справі “Газета “Прапор” проти України” було встановлено порушення державою Україна положень ст. 10 Конвенції щодо захисту свободи вираження поглядів та її обмежень при розгляді національними судами позову Іванова С.Б. до газети ”Прапор”. Укажіть порядок провадження справ у Верховному Суді України. Назвіть повноваження Верховного Суду України при розгляді справ, віднесених до його компетенції. Як повинен діяти Верховний Суд України в наведеній ситуації? 10 січня 2010 р. Лавренко В.П. пред’явив позов до Національного медичного університету про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Позивач зазначив, що наказом від 9 липня 2009 р. № 424 його було прийнято на посаду завідуючого науково-дослідною лабораторією безстроково. Однак у тому ж році наказом № 1025 від 31 грудня його звільнено з цієї посади у зв’язку із закінченням строку трудового договору. Своє звільнення позивач вважав незаконним і просив задовольнити його вимоги. Рі¬шенням місцевого суду позовні вимоги Лавренко В.П. були задоволені у повному обсязі. Після того, як рішення набрало законної сили, Лавренко В.П. звернувся до суду із заявою, в якій зазначав, що не може виконати рішення, оскільки лабораторія, якою він завідував була ліквідована наказом 31 грудня 2009 р., тому що припинилося фінансування наукових досліджень і просив переглянути рішення суду у зв’язку із нововиявленими обставинами. Як повинен діяти суд? Чи є у даному випадку підстави для перегляду рішення у зв ’язку з нововиявленими обставинами? Якій строк подачі заяви про перегляд рішення у зв ’язку з нововиявленими обставинами?

Київським районним судом м. Харкова 20 січня 2009 р. виданий судовий наказ, за яким з Тарасова С. С. на користь Окунева О.А. стягнуто 5000 грн суми боргу за договором позики, укладеним у письмовій формі. Тарасов С.С. 6 червня 2010 р. звернувся із заявою про перегляд судового наказу у зв’язку з нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що за вироком суду, який набрав законної сили 27 січня 2006 р., Окунєв О. А. визнаний винним у вимаганні від Тарасова письмової розписки (ст. 189 КК України). Вкажіть об ’єкти перегляду у провадженні у зв ’язку з нововиявленими обставинами? Чи є у даному випадку підстави для перегляду судового наказу? Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2010 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду від 15 листопада 2010 р., було відмовлено в позові Ніколаєв Т.П. до Ростова В.С. про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки. Ніколаєв Т. П. звернувся в суд із заявою, в якій просив переглянути судове рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами. При цьому він посилався на те, що суд виніс рішення на підставі фіктивних доказів і довідок, які не відповідають дійсності. До якого суду слід подавати заяву? Чи є в даному випадку підстави для перегляду рішення?

Рішенням районного суду від 5 травня 2009 р. з Потапенка Л. Є. стягнуто аліменти на користь його сина Івана до повноліття останнього. Від 7 грудня 2009 р. Судом постановлене рішення від 7 грудня 2009 р. про визнання недійсним запису про батьківство у свідоцтві про народження Івана. На підставі цього прокурор звернувся з заявою про перегляд рішення від 5 травня 2009 р. у зв’язку із нововиявленими обставинами. Розглянувши вказану заяву, суддя відмовив у її задоволенні, вказавши, що в даному випадку необхідно подавати позов про звільнення Потапенка Л.Є. від сплати аліментів. Яким особам надано право подавати заяву про перегляд рішень у зв’язку із нововиявленими обставинами? Чи має таке право прокурор у вказаній ситуації? Який порядок розгляду заяви про перегляд рішення у зв ’язку із нововиявленими обставинами? Дайте висновок щодо законності дій судді Петрак звернувся з позовом до Лимаренка про стягнення боргу за договором позики в розмірі 25 тис. грн. Рішенням суду позов задоволений. Після відкриття виконавчого провадження Лимаренко домовився з Петраком про те, що він передасть останньому у власність в рахунок боргу квартиру, якою володіє на праві приватної власності. Сторони звернулися до державного виконавця з проханням затвердити їх мирову угоду. Як має діяти державний виконавець? Назвіть процесуальні права сторін виконавчого провадження.

Мосійчук звернувся до суду з позовом до Прилипка про стягнення заборгованості за договором позики в сумі 30 000 грн. Під час попереднього судового засідання у справі сторони уклали мирову угоду, за умовами якої Прилипко зобов’ язався сплатити Мосійчуку 5 000 грн протягом трьох місяців, а в рахунок решти суми боргу передати належний йому автомобіль протягом того ж строку. Ухвалою суду мирову угоду було затверджено, провадження у справі закрито. Протягом наступних трьох місяців Прилипко прийнятих на себе зобов’язань не виконав, а на звернення Мосійчука заявив, що навіть і не мав наміру сплачувати гроші та передавати автомобіль. Яким чином може захистити свої права Мосійчук? Чи можливе примусове виконання мирової угоди, укладеної в цивільній справі? Назвіть підстави виконання та виконавчі документи.

Чугуївським міським судом розглянуто позов Жолтікової до Новопокровського комбінату хлібопродуктів про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Суд постановив у справі заочне рішення і того ж дня видав позивачці виконавчий лист. Наступного дня Жолтікова пред’явила виконавчий лист до стягнення у виконавчу службу. Державний виконавець відмовив у відкритті виконавчого провадження, мотивуючи відмову двома обставинами: у виконавчому листі не зазначено місцезнаходження та ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності відповідача, і рішення у справі не набрало законної сили. Чи законні дії державного виконавця? Які вимоги ставляться до виконавчого листа?

Касько звернувся до суду із позовом до Сачкова та Водніка про відшкодування заподіяної йому матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що відповідачі завдали йому легких тілесних ушкоджень, чим заподіяли фізичні та моральні страждання. Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська позов задоволено, постановлено стягнути з відповідачів на користь позивача солідарно 2 800 грн. Скільки виконавчих листів і на яку суму стягнення може бути видано за цим рішенням? Які існують правила видачі виконавчих листів у випадку часткової відповідальності боржників? Судами було допущене негайне виконання таких рішень: про поновлення на роботі та сплату заробітної плати за чотири місяці; про визнання права власності на автомобіль та усунення перешкод в користуванні ним; про встановлення факту постійного проживання на території України з 1991 р. по цей час; про відібрання дитини. Чи правильні такі дії судів? У яких випадках допускається негайне виконання судових рішень? За якими правилами здійснюється негайне виконання судових рішень?

Петрова звернулася з позовом до Іванова про поділ майна подружжя. Суд визнав право спільної сумісної власності подружжя на земельну ділянку, будинок, дачну садибу, автомобіль та провів їх поділ. У своїх заявах до суду позивачка також указала, що частина спірних речей, придбаних у шлюбі, – відеокамера, фотоапарат, комп’ютер (куплені в кредит), телевізор, які також придбані у шлюбі, знаходяться у відповідача, яким ця обставина не заперечувалась. Однак суд залишив поза увагою клопотання позивачки про витребування доказів щодо часу та обставин придбання вказаних речей у зв’язку з наявністю у неї складнощів в отриманні цих доказів, відмовив у задоволенні в цій частині позову за його недоведеністю. Чи мало місце в цих діях суду порушення принципів цивільного процесуального права?

Тамберідзе тривалий час перебував у фактичних шлюбних відносинах з Вірною. У них народилася дитина. В зв’язку з тим, що Тамберідзе відмовився надавати кошти на утримання дитини, Вірна звернулася з позовною заявою (за місцем свого проживання) до суду про стягнення з Тамберідзе аліментів. Оскільки Тамберідзе не володів українською мовою, на якій велося провадження цієї справи, а відшукати перекладача не вдалося, Вірна, частково володіючи грузинською мовою, на пропозицію суду погодилася бути перекладачем, чого не заперечував і Тамберідзе. Суд розглянув справу і позов задовольнив. У касаційній скарзі Тамбарідзе просив скасувати рішення суду, мотивуючи тим, що Вірна неправильно перекладала зміст процесуальних дій, які виконувалися в судовому засіданні ним, іншими учасниками процесу, а також судом, порушивши тим самим принцип національної мови судочинства. Дайте відповідь про наявність такого порушення.

Чебрець, подавши позов до Лиходія про відшкодування вартості нанесених збитків, просив суд викликати з м. Ужгорода в судове засідання свідком Макарюка, який був єдиним очевидцем автомобільної аварії, внаслідок якої позивач і його автомашина одержали пошкодження. Беручи до уваги значну відстань розташування м. Хмельницького від м. Ужгорода, суддя доручив суду за місцем проживання Макарюка допитати його там і надіслати про це до суду розгляду справи журнал судового засідання. Визначте відповідність процесуальних дій судді вимогам принципам цивільного процесуального права.

При розгляді справи про захист честі, гідності та ділової репутації позивачем були надані як докази особисті листи позивача та звукозапис розмови позивача з відповідачем. Відповідач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи в закритому судовому засіданні. Позивач заперечував проти таких дій. На початку судового розгляду суддя оголосив, що судовий розгляд проводитиметься в закритому судовому засіданні. Чи правомірні дії суду? Визначте відповідність таких дій принципам цивільного процесуального права.

Суд розглядав у судовому засіданні справу про поділ спільно нажитого майна між колишнім подружжям. Позивач Хорея у судовому засіданні заявив клопотання про відкладення розгляду справи для укладення договору про надання йому юридичної допомоги. Відповідачка заперечила проти відкладення розгляду справи аргументуючи тим, що в неї немає коштів для того, щоб мати у процесі адвоката у якості представника. Якщо у позивача буде представник, а у неї ні, то це порушить принцип рівноправності сторін у цивільному процесі. Суддя відмовив у задоволенні клопотання позивача, мотивуючи відмову тим, що відкладення провадження по справі порушить принцип рівноправності сторін у цивільному процесі, і процес буде несправедливим по відношенні до відповідачки. Висловіть свої міркування щодо правової позиції сторін та дії принципів рівності та рівноправності у цивільному процесі. Суддя місцевого суду Федорченко одноособово розглядав цивільну справу про визнання договору купівлі-продажу двокімнатної квартири недійсним. У судовому засіданні позивач Квітка заявив клопотання про відкладення розгляду справи на наступний день, але у колегіальному складі суду. В обґрунтування свого клопотання позивач посилався на те, що для нього рішення суду має виключне значення, оскільки одному судді важко розібратися у законності укладеного договору купівлі-продажу. Суддя, вислухавши клопотання позивача, заявив, що він досвідчений суддя і за останні два роки заслухав більше десятка аналогічних справ і завжди знаходить підстави для визнання таких договорів недійсними. Судове засідання було продовжене. Чи порушено суддею принципи цивільного процесуального права?

У судовому засіданні слухалась справа окремого провадження про усиновлення дитини. Під час розгляду справи у зал судового засідання зайшов кореспондент обласного телебачення з відеокамерою і почав проводити зйомку судового засідання. На запитання головуючого про причини явки у судове засідання, кореспондент повідомив, що має завдання зробити репортаж про цю категорію справ, оскільки вона має дуже важливе значення і стосується захисту інтересів дітей. Суддя заборонив відео зйомку і видалив журналіста із залу судового засідання. Той, у свою чергу, оскаржив бюрократизм судді до голови суду. Проблему яких принципів цивільного процесу зачіпає наведена правова ситуація.

За результатами провадження у справі за позовом подружжя Савицької до Савицького суд задовольнив позов та постановив рішення про розірвання шлюбу. Ніяких інших вимог у цій справі заявлено не було. Через два місяці після винесення рішення про розірвання шлюбу в суд звернулася Савицька з позовом про стягнення аліментів з відповідача на двох дітей, оскільки батько (відповідач) відмовляється добровільно їх утримувати. Відповідач заперечив проти розгляду справи, оскільки після розірвання шлюбу вони (колишнє подружжя) уклали договір про поділ спільно нажитого майна, за змістом якого більша частина майна переходила до колишньої дружини. Це, за словами відповідача, вказувало на відмову позивачки від правової вимоги про стягнення аліментів. Крім цього у договорі містилась вказівка на остаточність положень договору та відмову від звернення до суду на його виконання. Щодо стягнення аліментів, відповідач подав до суду договір про передачу даного спору на розгляд третейського суду (третейський запис). Суддя, вивчивши подані відповідачем документи, відмовив у прийнятті позовної заяви про стягнення аліментів. Дайте правовий аналіз ситуації.

Громадянин Петров звернувся до районного суду з позовом до Левченко про стягнення боргу розміром 4 тис. грн. У судовому засіданні відповідач визнав позов повністю і запропонував передати позивачеві замість грошової суми відеокамеру “Sony” вартістю 6 тис. грн. Позивач не заперечував проти цього, на такій підставі сторони вирішили укласти мирову угоду. Суддя, у провадженні якого знаходилася справа, відмовився визнати цю мирову угоду, оскільки вартість магнітофона перевищувала розмір боргу. Чи правильно діяв суддя? Чи відповідають дії судді принципам цивільного процесуального права? Товариство мисливців і рибалок за погодженням з ВАТ “Спортивне життя” організувало змагання з стрілково-мисливського спорту. Під час проведення змагань Дубовий був поранений Мельником, внаслідок чого він тривалий час перебував на лікуванні. У зв’язку із пораненням Дубовому були нанесені збитки і він пред’явив в суді позов про їх відшкодування. Визначте сторони по справі.

Білик надавав Петрову у тимчасове користування автомобіль, що належав йому на праві приватної власності. Петров повернув автомобіль та розрахувався з Біликом за оренду автомобіля в повному обсязі. Але Білик залишився незадоволеним сплаченою йому за домовленістю між сторонами сумою грошей. Щоб змусити Петрова сплатити більшу суму за оренду автомобіля, він подав до суду позов про відшкодування моральної шкоди, нібито завданої йому Петровим внаслідок недобросовісного користування автомобілем. Суд прийняв позовну заяву та порушив провадження у справі. Проаналізуйте характер здійснення Біликом своїх процесуальних прав та, зокрема, права на судовий захист, яким скористався останній, щоб звернутись до суду.

Козлов звернувся до місцевого районного суду з позовом до Синіцина про стягнення матеріальних збитків в розмірі 10000 грн. завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Суд відкрив провадження у справі. При проведенні підготовчого судового засідання Козлов заявив клопотання про приєднання до справи доказів, які підтверджують, що винуватцем ДТП, внаслідок якої він постраждав, є Синіцин, оскільки він керував автомобілем, але суддя відхилив клопотання Козлова, вказавши що той не має на це права на цій стадії. У своєму відзиві на позов Синіцин повідомив суд що належним відповідачем у справі є не Синіцин, а підприємство — власник автомобіля. Суд закрив провадження у справі у зв’язку з неналежним відповідачем. Чи правомірні дії суду? Як суд повинен вирішити дану процесуальну ситуацію, якщо матеріалами справи підтверджується, що власником автомобіля, як джерела підвищеної небезпеки, є підприємство.

Управління Південної залізниці звернулося до хмельницького міськрайонного суду з позовом до свого колишнього працівника Савченка про виселення з службової квартири. Савченко у 2016 році звільнився з роботи за власним бажанням, але виселитися разом із сім’єю з квартири відмовився. У підготовчому засіданні представник позивача заявив клопотання про притягнення у процес дружини Савченка і його неповнолітньої дочки як співвідповідачів. Суд відмовив у задоволенні клопотання, посилаючись на те, що основним квартиронаймачем є Савченко, який і повинен бути відповідачем. Чи правильно діяв суд? Чи є у цьому разі співучасть? Якщо так, то який її вид?

У суді розглядалась справа за позовом Орлова до Устінова про стягнення боргу за договором позики. Після відкриття провадження у справі Устінов вирішив ознайомитись з матеріалами справи. Звернувшись до суду із відповідним клопотанням, він отримав відмову з тих підстав, що Устінов, як учасник, до якого пред’явлено позов, не має права на ознайомлення із матеріалами справи. Чи правомірна відмова суду? До якого кола прав належить право сторони на ознайомлення з матеріалами справи?

Малиновська (17 років) пред’явила позов до Ковалевського про встановлення батьківства і стягнення аліментів на утримання дочки. Позивачка зазначила, що вона перебувала з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах, що з ним вела сумісне господарство, що його зарплата повністю йшла на утримання сім’ї. Про ці обставини знають свідки Чорноока і Заморій, яких вона просила викликати в судове засідання. При розгляді справи в судовому засіданні було встановлено, що позовна заява подана неповнолітньою особою, в зв’язку з чим суд залишив заяву без розгляду. Чи правомірні дії суду? У травні 2018 року Петрова звернулася до суду із позовом до Титова про захист честі, гідності і ділової репутації та відшкодування моральної шкоди. Позивачка зазначала, що 20 березня 2018 року у газеті було надруковано статтю Титова, в якій автор стверджував, що поїздка Петрової до Данії у травні 2015року мала приватний характер, хоча була оформлена як службова і фінансувалася за державні кошти. Автор статті також стверджував, що Петрова привласнила путівку до дитячого закладу оздоровлення та відпочинку для свого сина. Посилаючись на те, що ці відомості не відповідають дійсності, мають наклепницький характер, принизили її честь, гідність, а також порочать її як представника державної влади, позивачка просила суд задовольнити її вимоги і відшкодувати моральну шкоду. Визначте осіб, які беруть участь у справі.

Визначте сторони та вид процесуальної співучасті: а) по справі за позовом подружжя Коломієць до Григоренка про визнання права власності на частину будинковолодіння; б) по справі за позовом прокурора про позбавлення батьківських прав Приходько, об’єднаним з справою за заявою її колишнього чоловіка про відібрання у неї сина Петра. У справі брали участь органи опіки, які виступили на захист інтересів неповнолітнього. в) по справі за позовом Іваницького до Петришко та Силового про стягнення завданих збитків

Проскурін подав позов про виселення Скригіна з житлового будинку, що належав позивачеві, посилаючись на потребу в житловому приміщенні у зв’язку з одруженням сина і народженням онука. При розгляді справи у суді Проскурін помер. Сини померлого Віктор і Федір звернулися до суду з клопотанням допустити їх до участі у справі як співпозивачів. Чи підлягає задоволенню клопотання братів Проскуріних? У чому відмінність вступу у процес правонаступників від заміни неналежної сторони?

У справі, за позовом про визнання права власності на частину будинковолодіння було закрито провадження у зв’язку з укладенням сторонами мирової угоди, відповідно до якої за позивачем Петровим було визнане право власності на 1/3 спірного домоволодіння. Наступного дня після постановлення відповідної ухвали відповідач Грищенко раптово помер. Після отримання спадщини син відповідача Роман вирішив оскаржити ухвалу суду, якою була затверджена мирова угода, на тій підставі, що мирова угода, в укладенні якої він не приймав участі, не може мати для нього ніякого правового значення. Чи має право син відповідача Роман Грищенко оскаржити ухвалу ? Чи обґрунтовані посилання Грищенка Р. що мирова угода для нього не може мати ніякого значення ?

Тищенко С. увійшов у приміщення філії банку “У” з метою її пограбування і, погрожуючи пістолетом, наказав співробітникам банку і вкладниці Димовій, яка знаходилася у його приміщенні, мовчати. Димова зробила йому зауваження. Тищенко направив на неї пістолет і вистрілив, поранивши її. Тищенко був притягнутий до кримінальної відповідальності. Димова звернулася до суду із позовом до Тищенка про відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю. У якості співвідповідача вона просила залучити філію банку “У”. Хто є належним відповідачем у справі ? У місцевій газеті “Вечір” був надрукований фейлетон за підписом двох авторів, в якому давалась тенденційна, необ’єктивна оцінка діяльності Науково-дослідного інституту і його директора Петрова. Деякі факти видавались в перекрученому і образливому вигляді. Хто має право на судовий захист від посягання на честь і гідність? Визначте можливі сторони по справі. Чи має значення для визначення сторін надрукування фейлетону без вказівки на авторство?

Морозову стало відомо що суд прийняв рішення щодо права власності на будинок, співвласником якого він є за заповітом. Суд не залучив його до участі у справі . З прийнятим рішенням він не був згодний, адже право власності на весь будинок було визнано за іншою особою. Рішення набрало законної сили. Морозов подав заяву про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами. Яку ухвалу має прийняти суд за цією заявою?

У п’ятницю через складність справи та необхідності довготривалого складення повного рішення суд після розгляду справи та ухвалення рішення проголосив лише узагальнений виклад позиції відповідача, пояснень учасників справи та окремі інші докази, які ним були досліджені. При проголошені було вказано про висновок суду про задоволення позову частково та висновок по суті позовних вимог, зазначено про розподіл судових витрат, строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та можливість його оскарження у десятиденний строк. Суд зазначив також, що з повним рішенням суду сторони можуть ознайомитись у середу. ЩО у вказаній ситуації не відповідає положенням цивільного процесуального законодавства?