Задачі з цивільного процесуального права (7)

Грибачов Г.О. звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовною заявою до тролейбусного депо № 3, профспілкового комітету тролейбусного депо № 3, Харків¬ського комунального підприємства “Міськелектротранс” про визнання потерпілим від неправомірних дій відповідачів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди та стягнення заробітної плати. До позовної заяви Грибачов Г.О. додав клопотання про відстрочення від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення. Суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова залишив позовну заяву Грибачова Г.О. без руху, надавши строк для сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. У подальшому позовна заява Грибачова Г.О. була визнана неподаною й повернута позивачеві, оскільки останній не надав суду платіжних документів. Чи правомірні дії судді? У яких випадках суддя може відстрочити чи розстрочити сплату судових витрат, змен¬шити їх розмір чи звільнити від їх сплати? Андрєєва А.П. звернулася з позовом до Жовтневого районного суду м. Харкова про стягнення 2000 грн з її брата Шаповала М.П. Під час судового засідання позивачка звернулася з проханням про повернення їй позовної заяви внаслідок відмови від позову. Вирішуючи питання про закриття провадження у справі, суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ухвалою повернув Андрєєвій сплачені нею судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Чи правомірні дії судді в частині повернення судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи? У яких випадках суддя виносить ухвалу про повернення судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи?

Представник позивача Бражника С.С. звернувся до суду з позовом до Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області, третя особа без самостійних вимог Відділ житлово- комунального господарства, містобудування, архітектури та надзвичайних ситуацій Великоолександрівської районної державної адміністрації, про визнання права власності на самочинне будівництво. Позов мотивовано тим, що 24.10.2014 року позивач за договором купівлі-продажу придбав два суміжні житлові будинки з господарськими будівлями, що знаходяться в смт Велика Олександрівка по вул. Міліцейська, № 32 та № 34. Одночасно з цим за нотаріально посвідченими договорами Бражник С.С. придбав земельну ділянку площею 0,1297 та для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по вул. Міліцейська, 34 в смт Велика Олександрівка та земельну ділянку площею 0,0719 та по вул. Міліцейська, 32 в смт Велика Олександрівка.

Суміжні присадибні ділянки Бражник С.С. об'єднав в одну земельну ділянку і 16 жовтня 2015 року в реєстраційній службі Великоолександрівського районного управління юстиції зареєстрував своє право власності на об'єднану земельну ділянку № 32 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,2015 та, в смт. Велика Олександрівка, вулиця Міліцейська. Земельній ділянці під № 32 присвоєно кадастровий номер: 6520955100:01:001:0306.

В 2016 році Бражник С.С. отримав передпроектні роботи для будівництва на приватній земельній ділянці по вул. Міліцейська 32 в смт. Велика Олександрівка торгово-побутового комплексу з пекарнею. Вважаючи отримані документи як дозвіл на будівництво, Бражник С.С. у 2017 році на приватній земельній ділянці по вул. Міліцейська, 32 в смт. Велика Олександрівка, за власні кошти та господарським способом здійснив демонтаж житлових будинків і споруд, збудував торгово - побутовий комплекс з пекарнею загальною плошею 716.7 кв. м. та провів в ньому монтажні роботи.

У жовтні 2017 року, після завершення будівництва, сертифікованими спеціалістами з технічного нагляду та інвентаризації нерухомого майна виготовлено технічний паспорт на торгово-побутовий комплекс з пекарнею по вул. Міліцейська, 32 в смт Велика Олександрівна Херсонської області, згідно якого зведені Бражником С.С. будівлі (споруди), зазначені на плані земельної ділянки під літерами «А», «А1», «Б» та «В», визнано збудованими самочинно.

У зв'язку з відсутністю містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки по вул. Міліцейська, 32 в смт. Велика Олександрівна, в жовтні 2017 року Бражник С.С. звернувся до відділу житлово- комунального господарства, містобудування, архітектури та надзвичайних ситуацій Великоолександрівської районної державної адміністрації з відповідною заявою.

Листом від 23 жовтня 2017 року № 189 у надані адміністративної послуги «Містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки» Бражник С.С. відмовлено у зв'язку з не достовірністю даних у документах, поданих заявником для отримання адміністративної послуги, а саме - забудовою земельної ділянки.

Відмова у надані містобудівних умов і обмеження забудови земельної ділянки у зв'язку з її фактичною забудовою проектної документації на будівництво, дозвільних документів на виконання підготовчих та будівельних робіт, позбавляє Бражника С.С. можливості ввести вже збудований торгово-побутовий комплекс з пекарнею в експлуатацію та оформити на нього право власності.

Який порядок подання доказів?

Які особливості оцінки доказів судом?

Який порядок огляду доказів за їх місцезнаходженням?

Як має бути вирішена справа?

Лук’янов М.П. звернувся до суду з позовом до Мирова В.І. про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 25000 грн і моральної шкоди в розмірі 5000 грн. Позовні вимоги Лук’янова М.П. були задоволені частково. З Мирова В.І. стягнуто 15000 грн матеріальної шкоди. В іншій частині суд відмовив у задоволенні позову. Визначте розмір судових витрат у цій справі. Яким чином мають розподілятися судові витрати між сторонами? Яке рішення в частині судових витрат має прийняти суд, якщо Лук ’янов надасть договір, відповідно до якого витрати на правову допомогу представника будуть становити 3000 грн. Короленко М.В. звернулася до Київського районного суду м. Харкова з позовною заявою про поновлення на посаді секретаря ТОВ “Ягідка”, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 2534 грн та відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000 грн. При проведенні попереднього судового засідання сторони надали суду письмову мирову угоду, за умовами якої відповідач змінює позивачці дату та формулювання звільнення на - “звільнена за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України” і виплачує їй компенсацію моральної шкоди в розмірі 1500 грн. Позивач відмовляється від позовних вимог про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди. Яким чином мають бути розподілені судові витрати між сторонами?

05.03.2018 року до Вінницького районного суду Вінницької області звернувся Буднік С.М. з заявою «про встановлення факту, що має юридичне значення», заінтересована особа - Вінницьке приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області.

Заяву мотивує тим, що 23.05.2016 року він звернувся до управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області (в теперішній час це Вінницьке приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області) щодо призначення йому пенсії у відповідності до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із зменшенням йому пенсійного віку на 5 років.

Зазначає, що підставою для звернення для призначення пенсії є те, що працюючи на посаді дільничної медичної сестри в Вінницькій міській клінічній лікарні № 4, його було направлено в службове відрядження до міста Чорнобиля, до медсанчастини № 126 для надання медичної допомоги на період з 10.11.1988 року по 10.12.1988 року, згідно з наказом головного лікаря № 220-К від 09.11.1988 року.

Вказує, що звернувшись до Управління Пенсійного фонду у Вінницькому районі, йому повідомлено, що йому необхідно надати первинні документи (шляхові листи, відомості тощо), які б підтверджували роботу в зоні відчуження, а також, що в архівній довідці № 91 від

02.03.2000 року в прізвищі є виправлення, а також в довідці табель-за листопад, грудень 1988 року по батькові зазначено Міколайович замість Миколайович.

Зазначає, що ним було взято архівні довідки, однак у Пенсійному фонді йому відповіли, посилаючись на те, що цих довідок - недостатньо. Намагаючись отримати нові довідки, які б підтверджували роботу у зоні відчуження, він випадково у травні 2017 року дізнався про існування судового рішення по схожій з його ситуації (справа №2а/2218/1179/12), згідно з яким ніяких довідок від нього управління не повинно було вимагати, оскільки він має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Заявник вказує, що коли почав готуватися аби письмово звернутися до Пенсійного фонду, він дізнався про існування рішення комісії з розгляду спірних питань Управління ПФУ у Вінницькому районі від

року, яким йому відмовили у призначенні пенсії. Про рішення від 30.06.2016 року йому письмово не повідомляли та не вручали під підпис.

Зазначає, що 15.05.2017 року він звернувся до Головного управління ПФУ у Вінницькій області, яке просив винести повторно питання щодо призначення йому пенсії. Вказує, що його на це засідання запросили та за результатами розгляду його звернення скасували незаконне рішення ПФУ у Вінницькому районі та призначили йому пенсію. Головне управління ПФУ у Вінницькій області рекомендувало йому звернутися до управління ПФУ у Вінницькому районі.

21.06.2017 заявник звернувся до Управління ПФУ у Вінницькому районі для розгляду його звернення на комісії, скасування рішення від

року та призначення йому пенсії. Разом із зверненням надав копії 3-х архівних довідок від 26.05.2016 року, 04.01.2017 року та від

року. Однак, отримав лист - відповідь № Є-21 від 01.07.2017 року, відповідно до якої йому відмовлено у розгляді його звернення від

року.

Зазначає, що в даний час Вінницьким районним судом Вінницької області розглядається справа про визнання дій Пенсійного фонду неправомірними та зобов'язання призначити пенсію (справа №128/1927/17, суддя Ганкіна І.А.).Під час розгляду справи виникли підстави звернутися із заявою про встановлення факту належності йому первинних документів, в яких містяться помилки, а саме, що в архівній довідці № 91* від 02.03.2000 року в прізвищі є виправлення (наведено жирним кольором поверх надрукованої літери ), а також в довідці табель-за листопад, грудень 1988 року по батькові зазначено Міколайович замість Миколайович.

За вказаних обставин заявник просить суд встановити факт належності йому документів, в яких містяться помилки, а саме: в архівній довідці № 91 від 02.03.2000 року, де в прізвищі є виправлення (наведено жирним кольором надруковану літеру ,а також в довідці табель - за

листопад, грудень 1988 року по батькові зазначено Міколайович замість Миколайович.

Які докази у цій справі мають надати учасники процесу?

Яке процесуальне рішення має ухвалити суд?

Проаналізуйте дії суду хто саме визначає, в якому порядку досліджуються докази у справі?

Позивач Варава К. П. звернулася до суду з позовом до Хрещенівської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на те, що 24.05.2014 року померла її мати Ваврік Т.В. Після смерті матері відкрилась спадщина, в тому числі на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 та., яка розташована на території Хрещенівської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області. За життя Ваврік Т.В. склала заповіт, однак, позивачу при зверненні до нотаріальної контори у встановлений законом строк, було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказану земельну ділянку у зв'язку з тим, що у правовстановлюючому документі, а саме в державному акті на право приватної власності на землю від 09.07.2003 року, серія ІУ-ХС №018125, є дописки, здійснені рукописним способом. У зв'язку з цим, позивач просила суд визнати за нею право власності на вищевказане спадкове майно.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника сільської ради, позовні вимоги визнають, заперечень не мають.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню

Які докази має надати позивач для розгляду справи?

Розкрийте зміст заяви про забезпечення доказів.

В чому полягає оцінка доказів в цивільному судочинстві?

Надайте правову оцінку ситуації.

Технікум звернувся з позовом на бібліотекаря Пилипенка про стягнення 5000 грн — вартості книг, що бракує у бібліотеці технікуму. У судовому засіданні відповідач пояснив суду, що недостача книг на зазначену суму трапилася не з його вини, а через те, що не були створені умови для належного зберігання книг. Бібліотека, якою він завідував, знаходилася в коридорі; шафи з книгами погано зачинялись, нерідко, приходячи на роботу, бачив їх відчиненими, про що двічі повідомляв директора технікуму. На цій підставі відповідач просив відмовити позивачеві у позові. Представник позивача наполягав на задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідач визнавав факт нестачі на 5000 грн. Які факти повинна доказувати кожна сторона в даній справі?

Лещенко подала позов на Власову про виселення її через неможливість сумісного проживання. Позивачка вказала, що відповідачка систематично ображає її непристойними словами. Для підтвердження своїх пояснень Лещенко просила викликати свідками Нілову і Баранову, сусідок по квартирі, і подала характеристику, в якій зазначалося, що позивачка є добросовісною працівницею. Відповідачка Власова подала суду довідку про те, що хвора на гіпертонію, довідку з місця роботи, що вона виконує виробничий план, але створює в колективі конфліктні ситуації. Які факти мусить довести кожна сторона? Чи є в даному випадку доказові факти, чи може суд скористатися ними? Які засоби доказування можуть бути використані в даній справі?

Лещенко подала позов на Власову про виселення її за неможливості сумісного проживання. Позивачка вказала, що відповідачка систематично ображає її непристойними словами. Для підтвердження своїх пояснень Лещенко просила викликати свідками Нілову і Баранову, сусідок по квартирі, і подала характеристику, в якій зазначалося, що позивачка є добросовісною працівницею. Відповідачка Власова подала суду довідку про те, що хвора на гіпертонію, довідку з місця роботи, що вона виконує виробничий план, але створює в колективі конфліктні ситуації. Які засоби може застосовувати суддя для повного та всебічного дослідження всіх необхідних доказів? Які докази повинна надати кожна зі сторін? Який порядок витребування доказів у цивільному судочинстві? Як суд вирішить даний спір?

Ваник Б.Б. 24 січня 2017 року звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ Компанія ДІВЕС про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати після звільнення та компенсації за час затримки розрахунку при звільнення, грошових коштів та витрат, позовні вимоги не змінювалися і не уточнювалися. Позивач в своєму позові та з представником в ході судового засідання посилаються на те, що з травня 2014 року звернувся до відповідача про прийняття його на роботу до ТОВ «Компанія «ДІВЕС», відповідач погодився, прийняв його на роботу і взяв його трудову книжку і з цього ж травня 2014 року він почав працювати охоронцем з посадовим окладом на зміну/добу 180 грн.. Там він пропрацював по серпень 2016 року, його було звільнено за згодою сторін і 01 вересня 2016 року йому була повернута його трудова книжка, але залишилася не виплаченою зарплата; зі своєї трудової книжки він ще раз точно дізнався, що там немає запису про прийняття на роботу і звільнення. За весь час роботи у відповідача просив останнього належним чином документально оформити його на роботі, йому обіцяли, але врешті-решт цього зроблено так і не було. Про не оформлення його на роботі у відповідача він дізналася точно в вересні 2016 року; вважає вказане (не оформлення його відповідачем на роботу) незаконним, оскільки реально працював: виходив на роботу, отримував завдання і інколи кошти (зарплату) інттт., згоди на таке він не давав. Вважає таке ставлення відповідача до нього безпідставним і не законним, звернувся до відповідача з питанням його належного оформлення і виплати належних коштів, але цього зроблено не було. Вказаним йому завдана шкода. Вважає все це і подальше не визнання відповідачем порушень закону при цьому протиправним через численні порушення відповідачем закону та порядку прийняття на роботу і звільнення з роботи та просив стягнути нараховану і не отриману заробітну плату і компенсацію за час затримки розрахунку, задовольнивши позов в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ Компанія ДІВЕС в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомили, вказаним, на думку суду, позовні вимоги не визнали, не погодилися з викладеними в цьому позові обставинами і не заперечували проти розгляду справи за їх відсутності; прийняття позивача на роботу і його звільнення не було, позивач в них не працював, тому і винесення наказів по ньому не було, їх дії були законними і правильними, нічого вони позивачу не винні, нічого відшкодовувати не потрібно. Вважають свої дії по відношенню до позивача правильними, з дотриманням всіх вимог закону згідно з чинним законодавством, ніякої шкоди не завдавали. По закону все зроблене відповідачем правильно, належних доказів на підтвердження позову позивач не надав, а надані документи позивачем протирічливі і не підтверджують заявлених вимог. Ніяких інших зобов’язань відносно позивача на себе не брали і не беруть, будь-якої іншої шкоди (в тому числі і моральної) позивачу не завдавали. Вважають позовні вимоги до них не доведеними, безпідставними і просили в їх задоволенні відмовити в повному обсязі. Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності представника вказаного відповідача відповідно.

Що розуміється під доказами в цивільному процесі?

Чи правомірними є вимоги позивача?

Чи правомірними є докази відповідача?

Чи правомірним є рішення суду?

Кутузов подав позов на Смирнова про стягнення боргу в сумі 12000 грн за розпискою і, підтверджуючи свої вимоги, просив допитати свідків Молюта, Сердюка, Нечитайла, які були присутні при укладанні договору позики і підписалися у розписці. Смирнов заперечував проти позову, посилаючись на те, що в присутності своєї жінки Смирнової повернув борг, але розписку в позивача не витребував. Визначте, які факти входять до предмета доказування по цій справі. Вирішіть питання про належність і допустимість доказів у даній справі. Подаючи позов про поділ майна, Петін просив суд: 1) негайно допитати свідка Косенка, який знаходився в лікарні у тяжкому стані; 2) розшукати грошовий вклад відповідачки в банках м. Харкова; 3) накласти арешт на кореспонденцію, що надходить на поштамт на ім’я відповідачки, тому що вона одержує листи від свого знайомого з порадами, як ввести в оману суд і не дати можливості виграти процес. Як повинен діяти суддя? Викладіть підстави, засоби, порядок забезпечення доказів? Дзержинським районним судом м. Харкова розглядалась справа за позовом Самолова до Зайцева про стягнення 20 000 грн за договором позики. У судовому засіданні Зайцев позову не визнав та пояснив суду, що між ним та позивачем договору позики ніколи не укладалось і що гроші він від позивача не отримував. На підтвердження своїх позовних вимог Самолов заявив клопотання, в якому просив заслухати в судовому засіданні таємно зроблений ним аудіозапис, із змісту якого можна зробити висновок про наявність договору позики і те, що Зайцев визна¬вав наявність боргу. Відповідач та його представник проти за¬доволення клопотання заперечував. Розглянувши клопотання і заперечення відповідача та його представника, суд у задоволенні клопотання відмовив. Чи правильні дії суду?

У грудні 2005 р. Розумна пред’явила в інтересах неповнолітньої дочки М. позов до В. та О.І. про встановлення факту батьківства, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на 1/3 спадкового майна. Позивачка зазначала, що з 1999 р. перебувала у фактичних шлюбних відносинах з О., батьком відповідачів, від якого в неї 20 серпня 2000 р. народилась дочка М. Після смерті О., яка сталася 8 березня 2004 р., відкрилася спадщина. Свідоцтво про право на неї було видано дітям померлого - В. та О.І. - на '/2 майна кожному. Оскільки О. не записаний батьком її дочки, яка також має право на спадщину, Р. просила задовольнити позов. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, місцевий суд виходив з того, що Р.Д., який записаний батьком М. у свідоцтві про її народження, в судовому засіданні визнав, що фактично її батьком є покійний О. Чи правильні дію суду? Чи може вимога про встановлення факту батьківства бути задоволена за наявності неспростованого запису про батьківство іншої особи?

Представник заявника звернулася до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин, мотивуючи свої вимоги тим, що Петрова М.М. є онукою Галуги В.М., яка померла 11.04.1998 року. Після її смерті відкрилася спадщина на 1/4 частину квартири, яка розташована в м. Каховка Херсонської області по вул. К. Маркса, 107/7. Петрова М.М. є спадкоємицею за законом, а інших осіб, які мають право на спадщину не має. При зверненні до Каховської міської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом їй було відмовлено, оскільки відсутні документи, які підтверджують родинні відносини Галуги В.М та Петрової М.М, а саме те, що померла є її бабою. Представник зверненулась до Каховського міського відділу реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Херсонській області із заявою про поновлення актового запису про народження, однак у поновленні актового запису їй також було відмовлено через те, що актовий запис про народження не зберігся. Просила суд встановити факт родинних відносин, а саме те, що Галуги В.М., яка померла 11.04.1998 року в м. Каховка Херсонської області у віці 95 років, дійсно доводиться бабою Петрова М.М.. У суді представник заявника наполягала на задоволенні вимог щодо встановлення факту родинних відносин між померлою Галугою В.М та Петровою М.М. та надала відповідні пояснення. Як має бути вирішена справа? Які підстави та порядок забезпечення доказів в цивільному судочинстві? Чи правомірна відмова нотаріальної контори? Які докази має надати відповідач? Галуга Н.П. звернулась до суду з заявою про оголошення її сина Галуга А.А. померлим, в обґрунтування якої зазначила, що 08 квітня 2000 року після весілля її рідного брата в селі Роздольне Каховського району Херсонської області, на якому між її сином та невідомими особами відбулася бійка, Галуга А.А. при невідомих обставинах зник з місця свого проживання і протягом близько 18 років його місце перебування заявниці невідомо. Самостійні пошуки сина результатів не дали, в результаті чого 17 квітня 2000 року вона звернулась до Каховського районного відділу УМВС України в Херсонській області з заявою про розшук Галуги А.А. однак, і в ході проведених оперативно-розшукових заходів встановити місцезнаходження безвісти зниклого Галуги А. А. співробітниками Каховського районного відділу УМВС України в Херсонській області не представилося можливим. Заявниця припускає, що внаслідок бійки, яка відбулася 08 квітня 2000 року, її син загинув. На даний час заявниці потрібно вирішити питання майнового характеру, тому оголошення Галуги А.А. померлим їй потрібно для оформлення спадщини. Хто є учасниками процесу в даній справи? Які докази має надати позивач? В чому полягає обов’язок доказування і подання доказів? Надайте правову оцінку ситуації.

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська розглянув в відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Дніпрі заяву представника відповідача про передачу за підсудністю цивільної справи за позовною заявою Крутова О.О. до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», третя особа: Котенок П.П., про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. В провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська знаходиться вищевказана цивільна справа. Через канцелярію суду від відповідача Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» надійшла заява про передачу цивільної справи за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва, в звязку з тим, що місцезнаходження відповідача є Печерський район м. Києва, а тому справа повинна розглядатися Печерським районним судом м. Києва.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд задовольнити заяву. Звернув увагу суду на те, що предметом спору не є відшкодування шкоди, а виплата страхового відшкодування на підставі Договору (полісу) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Представник позивача заперечував щодо передачі справи за підсудністю, оскільки позивачем заявлені позовні вимоги до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська за місцем заподіяння шкоди.

Яке рішення має прийняти суд?

Який вид підсудності в даному випадку?

Назвіть види підсудності в цивільному процесі.

Яким чином здійснюється передача справи з одного суду до іншого? У серпні 2010 р. Данилов звернувся в суд із позовом до Зарубіна про визнання договору купівлі-продажу автомобіля дійсним та визнання права власності на цей автомобіль. Позивач зазначав, що в липні 2009 р. він уклав із Зарубіним угоду, згідно з якою відповідач передав йому за генеральною довіреністю автомобіль “Фольксваген-Гольф”, а він, Данилов, у присутності свідків — гроші в сумі, еквівалентній 15 тис. доларів США. Договір купівлі-продажу вони нотаріально не посвідчу¬вали, вважаючи, що достатньо генеральної довіреності, проте, коли влітку 2010 р. виник конфлікт, відповідач анулював довіреність, у зв’язку з чим у нього, Данилова, вилучили спірний автомобіль. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд задовольнити заявлені вимоги. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, місцевий суд на обґрунтування висновку про те, що між сторонами фактично був укладений договір купівлі-продажу автомобіля, послався на генеральну довіреність і показання свідків — Гусіна, Сороніна та Міняйло, у присутності яких передавалися гроші. Визначте, які факти входять до предмета доказування по справі. Вирішіть питання про допустимість доказів у даній справі.

У квітні 2010 р. Рижик звернувся в суд із позовом до КП “Ремонтно-будівельне управління по благоустрою міста” про відшкодування шкоди, зазначаючи, що з вини Курченка, який керував автомобілем відповідача, сталася ДТП, в якій було пошкоджено його автомобіль ВАЗ-21011. За висновком товарознавчої експертизи йому заподіяно шкоду в розмірі 2 тис. 136 грн. Рішенням Бабушкінського міського суду м. Дніпропетровська позов Рижика задоволено. Ухвалено стягнути на його користь зі згаданого підприємства 2 тис. 136 грн на відшкодування матеріальної шкоди. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог Рижика, суд виходив із того, що ДТП, унаслідок якої відбулося зіткнення автомобілів ВАЗ-21011 під керуванням позивача та ЗІЛ-130 під керуванням водія Попова, сталася з вини водія Ку рченка, який керував автомобілем ГАЗ-52, що належить відповідачу, і яка підтверджується матеріалами органів ДАІ, які є безспірними доказами вини відповідача. Чи правильні дії суду? Чи мають преюдиціальне значен¬ня матеріали органів ДАІ?

Ухвалюючи рішення про визнання недійсним іпотечного договору за позовом Старченка до АКБ “Укрсоцбанк”, суд виходив з того, що оспорюванний договір укладений без належної згоди іншого члена подружжя та стосовно майна, яке перебуває у спільній сумісній власності. Судом встановлено, що шлюб між Старченком та Бондар зареєстровано 3 листопада 2006 р. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2009 р., яке набрало законної сили, встановлено факт проживання однією сім’єю без шлюбу Старченка та Бондар у період з лютого 2006 р. до 3 листопада 2006 р. 12 квітня 2006 р. між Бондар та АКБ “Укрсоцбанк” укладено договір кредиту та іпотечний договір, предметом якого є нерухоме майно. Керуючись ст. 61 ЦПК України, суд виходив із того, що зазначене вище рішення має преюдиціальне значення для визнання майна, яке є предметом іпотеки, спільною сумісною власністю Старченка та Бондар. Чи правильні дії суду? Ципко М.В., яка мешкає в м. Куп’янську, звернулась до Куп’янського міськрайонного суду Харківської області з по¬зовом до Уральського С.О., який мешкає у м. Харкові, з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. У позовній заяві вона вказала, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась у м. Харкові, у здійсненні якої винним було визнано Уральського С.О., але який був звільнений від по¬карання у зв’язку з амністією, загинула її дочка. Свої позовні вимоги Ципко М.В. мотивувала тим, що вона понесла витрати на поховання дочки та що їй було завдано моральних страждань. Чи може бути об’єднано ці дві вимоги в одній позовній заяві? Дайте нормативне обґрунтування свого висновку. Бондаренко В.Г. працювала поваром-бригадиром їдальні, з нею була укладена угода про повну матеріальну відповідальність. Наказом завідуючого їдальнею вона була звільнена з роботи у зв’язку з утратою довіри. Не погоджуючись зі звільненням, Бондаренко В.Г. звер¬нулася до суду з позовом про зміну формулювання причини звільнення. Під час розгляду справи в судовому засіданні позивачка подала до суду письмову заяву про зміну позовних вимог та просила поновити її на роботі і стягнути з відповідача заробітну платню за час вимушеного прогулу. Як повинен діяти суд в даній процесуальній ситуації? Визначте предмет та підставу позову по даній справі.

Василенко К. А. звернувся в суд з позовом, в якому просив визнати за ним право на користування житловим приміщенням — кімнатою розміром 25,8 кв.м, пославшись на те, що він був засуджений до позбавлення волі на термін шість місяців. У травні 2010 р. звільнився з місць позбавлення волі після відбування покарання. Київський райвиконком м. Харкова не дозволив йому оселитися в кімнаті і надав її Петренку А.В. На думку Василенка К.А., він не втратив права на користування житловим приміщенням, тому просив визнати недійсним ордер, виданий Петренку А.В. Суд провадження по справі закрив з тих підстав, що заява Василенка К.А. не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки його вимоги спрямовані на відновлення реєстрації, в чому йому відмовлено органами міліції, а такі вимоги підлягають розгляду в адміністративному суді. Чи відповідають дії суду чинному законодавству? Дайте мотивований висновок щодо даної процесуальної ситуації. До Червонозаводського районного суду м. Харкова звернулася Балаш Р.І. з позовом до ФОП Колізуб Н.В. з позовом про захист прав споживача. Свої позовні вимоги позивачка обгрунтувала тим, що вона придбала у відповідача меблі на за¬гальну суму 2600 грн. У зв’язку з тим, що меблі мають суттєві недоліки, які не можна усунути, позивачка просила суд розірвати договір купівлі-продажу між нею та відповідачем, стягнути з відповідача вартість меблів у розмірі 2600 грн та моральну шкоду в розмірі 1000 грн. Своєю ухвалою суд відмовив у відкритті провадження у справі, вказавши, що позивачка не може звертатися з позовною заявою, яка містить декілька вимог, тому її заява не може бути розглянута в порядку цивільного судочинства. Чи правильне рішення прийняв суд? Дайте аналіз зазначеній процесуальній ситуації.

У жовтні 2010 р. Борисенко М.Ю. звернувся до суду з позовом до Павлова В.В. про розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів від 14 січня 2009 р. Позивач послався на те, що згідно з цим договором він продав Павлову В.В. прості іменні акції ВАТ “Вінницький завод тракторних агрегатів” у кількості 780 шт номінальною вартістю 0,25 грн на суму 195 тис. 203 грн за ціною 1 млн 561 тис. 626 грн. Додатковою угодою від 16 січня 2009 р. суму договору збільшено до 5 млн 300 тис. грн. Після укладення угоди йому зробили більш вигідну пропозицію продажу акцій, внаслідок чого істотно змінились умови договору, і 11 березня 2009 р. було укладено новий договір купівлі-продажу зазначених акцій — із Зінченком П.К. Проте відповідач відмовився підтвердити факт розірвання з ним договору та використовує акції у своїх інтересах. У зв’язку з цим позивач просив розірвати договір купівлі-продажу від 14 січня 2009 р.

Павлов В. В. звернувся до суду із зустрічним позовом до Борисенка М.Ю. і Зінченка П.К., третя особа — ТОВ “Партнер- реєстр”, у якому просив зобов’язати Борисенка М.Ю. прийняти від нього гроші в рахунок оплати проданих йому простих іменних акцій ВАТ у кількості 80 тис. 813 шт номінальною вартістю 0, 25 грн; передати йому ці акції; визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів від 11 березня 2009 р.; зобов’ язати реєстратора ТОВ внести зміни до системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ, здійснивши переведення простих іменних акцій ВАТ, які випущені в документальній формі, з особистого рахунку Зінченка П.К. на особистий рахунок Борисенка М.Ю. На обґрунтування позовних вимог Пав¬лов В.В. зазначив, що 14 січня 2009 р. він уклав із Борисенком М. Ю. у належній формі договір купівлі-продажу акцій, право власності на які в останнього виникне в майбутньому, та провів часткову оплату. Проте Борисенко М.Ю., на порушення умов договору та вимог законодавства, 11 березня 2009 р. уклав новий договір купівлі-продажу цих акцій із Зінченком П.К. Суд прийняв зустрічний позов, вказуючи на те, що первісний і зустрічний позови взаємопов’язані. Чи правильні дії суду? Визначте та дайте характерис¬тику процесуальним умовам, підставам та наслідкам прийняття зустрічного позову. Яким вимогам повинен відповідати зустрічний позов? Христенко Н.С. склала заповіт на належне їй майно сестрі Бойченко О.С. та брату Леонідову В.С. Бойченко О.С. пред’явила в суді позов до Леонідова В.С. щодо розділу майна, посилаючись на те, що відповідач відмовився це зробити в добровільному порядку, а частину речей продав або передав своїй дочці. За заявою позивачки районний суд в порядку забезпечення пред’явленого позову наклав арешт на спадкове майно та на автомобіль “Жигулі”, який належить відповідачу. Леонідов В.С. звернувся до суду з заявою щодо скасування забезпечення позову в частині накладення арешту на автомобіль, зазначивши, що через тривалий характер судового процесу він не має можливості користуватися автомобілем, який потрібен йому за станом здоров’я та віком. Арешт автомобіля обмежує також його права як власника. Суд прийняв ухвалу про задоволення заяви Леонідова В.С. Чи відповідає рішення суду чинному законодавству? Зазначте підстави та види забезпечення позову? У січні 2010 р. Єремеєв О.П. звернувся до суду з позовом до голови Ради суддів про відшкодування моральної шкоди за приниження його честі та гідності, заподіяної відповіддю на його звернення щодо розгляду з порушенням вимог процесуального законодавства одним із місцевих судів цивільної справи за його участю. У позовній заяві Єремеєв О.П. зазначав, що відповідь голови ради суддів містить недостовірну та неперевірену інформацію щодо обставин та причин неодноразових перерв у справі, просив стягнути 5000 грн компенсації моральної шкоди. Ухвалою судді районного суду від 22 січня 2010 р. позовна заява Єремеєва О.П. як така, що не відповідає вимогам ст. 119, 120 ЦПК України, залишена без руху та до 27 січня 2010 р. позивачеві надано строк для усунення недоліків. У цій ухвалі зазначалося, що із змісту позовної заяви вбачається, що Єремеєв не зазначив, у чому саме полягає моральна шкода та якими саме неправомірними діями або бездіяльністю голови Ради суддів області заподіяна позивачеві така шкода. Ухвалою від 30 січня 2010 р. позовна заява Єремеєва О.П. відповідно до положень ст. 121 ЦПК України повернута позивачеві. Проаналізуйте дії суду. Які мають настати процесуальні наслідки звернення до суду з позовною заявою, яка не відповідає вимогам закону?

Підченко Г.А. звернулась до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом до ВАТ “Харківський завод тракторних двигунів” про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за затримку розрахунків та стягнення моральної шкоди. При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі суддею була постановлена ухвала про залишення позовної заяви без руху та надано позивачці строк для усунення недоліків. В обґрунтування зазначеної ухвали судом покладено той факт, що позивачкою Підченко Г.А. не було додано до позовної заяви копій усіх документів для відповідача. Чи правильні дії суду? У серпні 2006 р. до Нововодолазького районного суду Харківської області від імені Кузьменської Н.П. з позовом до Кузьменської М.Г. про визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням, звернувся адвокат С. При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддею було з’ ясовано, що до позовної заяви не додано документа, що підтверджує повноваження представника Кузьменської Н.П. - адвоката С. На цій підставі судом постановлено ухвалу про повернення позовної заяви. Адвокат С. повторно звернувся до суду з тим самим позовом, додавши до нього ордер, який видано адвокатським об’єднанням. Суд відмовив у відкритті провадження у справі, посилаючись на те, що цивільне процесуальне законодавство не допускає повторного звернення до суду з тотожним позовом. Проаналізуйте дії суду. Визначте та дайте характеристику підставам повернення позовної заяви.

Филипенко М.Г. подала позов до виконкому Олександрійської міської ради про надання житлового приміщення. У позовній заяві вона зазначила, що після обрання суддею проживала з дочкою в гуртожитку, і міськвиконком не забезпечив її протягом шести місяців житлом, як це передбачено Законом України “Про судоустрій та статус суддів”. Посилаючись на ці обставини, позивачка просила зобов’ язати відповідача надати їй двокімнатну квартиру. Рішенням суду позов задоволено. В апеляційній скарзі Олександрійський міськвиконком просив скасувати рішення, посилаючись на те, що ця заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства. Чи правомірні дії суду? Визначте та проаналізуйте під¬стави та наслідки відмови у відкритті провадження у справі.

Кравченко С. К. звернулася до суду з позовом про стягнення з Кравченка М.В. коштів на утримання дітей: сина Олександра, народженого 10 березня 2000 р., і дочки Світлани, народженої 15 серпня 2006 р. Вона вказала, що у грудні 2006 р. Кравченко М.В. залишив сім’ю і на її неодноразові прохання надавати допомогу на утримання дітей відповідає відмовою, заявляючи в листах про те, що в нього інша сім’я, яку він пови¬нен утримувати. До позовної заяви позивачка додала свідоцтва про народження дітей, в яких батьком Олександра та Світлани вказаний відповідач, і довідку з будинкоуправління про те, що діти живі і мешкають з нею за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 90, кв. 52. Відповідач проживає у м. Харкові по пр-ту Московському, 252, кв. 125, працює на заводі “Світло шахтаря” токарем, його заробіток після відрахувань становить 1 100 грн. Складіть позовну заяву від імені Кравченко С.К. про стягнення аліментів на дітей. У березні 2009 р. до Дзержинського районного суду м. Харкова звернулась Чуприна С.В. до Чуприни О.М. з позовом про поділ спільно нажитого майна. При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі за зазначеним позовом судом з’ ясовано, що відповідач Чуприна О.М. вже звертався раніше до Дзержинського районного суду м. Харкова до своєї колишньої дружини Чуприни С.В. з позовом про поділ спільно нажитого майна, але під час слухання справи від позову відмовився. Відмова від позову була прийнята судом, провадження у справі закрито. Ухвала про закриття провадження у справі набрала законної сили. На підставі того, що є така, що набрала законної сили, ухвала суду про закриття провадження у справі у зв’язку з відмовою позивача від позову в спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суддя постановив ухвалу, якою відмовив у відкритті провадження у справі за позовом Чуприни С. В. Чи правильно вчинив суд? Проаналізуйте зазначену процесуальну ситуацію. Тема 19. Провадження у справі до судового розгляду Питання для обговорення Загальна характеристика провадження у справі до судового розгляду. Попереднє судове засідання та порядок його проведення. Зміст і порядок підготовки цивільних справ до судо¬вого розгляду. Призначення справи до судового розгляду. Судові виклики і повідомлення. 20 вересня 2010 р. Ісаєва С.І. звернулася до Московського районного суду м. Харкова з позовною заявою про стягнення з Петрова В.М. заборгованості за договором позики. Суддя зазначеного суду, розглянувши позовну заяву, 25 вересня 2010 р. виніс ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій призна¬чив справу до розгляду на 15 жовтня 2010 р. Чи правомірні дії судді? Яким чином повинен був діяти суддя після відкриття провадження у справі? Для підготовки справи до судового розгляду суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова призначив попереднє судове засідання на 12 січня 2011 р. за позовом Зосимова В.І. до ВАТ “Укртелеком” про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Позивач, належним чином повідомлений про час та місце попереднього судового засідання, 12 січня 2011 р. не з’явився. Суддя, поспілкувавшись з відповідачем, призначив повторне попереднє судове засідання на 31 січня 2011 р., на яке позивач знову не з’явився. У зв’язку з повторною неявкою належним чином повідомленого позивача суддя виніс ухвалу про залишення позовної заяви Зосимова В.І. без розгляду. Оцініть дії судді.

15 жовтня 2010 р. суддя Московського району м. Харкова відкрив провадження у справі за позовною заявою Прохорова В. А. до Прохорової Ж. В. про поділ спільно нажитого майна, призначивши попереднє судове засідання на 23 жовтня 2010 р. У попередньому судовому засіданні суддя переконав сторони закінчити спір, уклавши мирову угоду, та допоміг їм виробити його умови. Після цього він виніс ухвалу про визнання мирової угоди та закриття провадження у справі. Чи правомірні дії судді? Чи входить до завдань провадження у справі до судового розгляду досягнення мирової угоди між сторонами? Горошенко І.В. звернувся до суду з позовом до Павленка М.Р. про стягнення 1500 грн за договором позики, посилаючись на те, що в січні 2010 р. передав відповідачу вказані грошові кошти, які останній зобов’язаний був повернути до 31 грудня 2010 р. На підтвердження укладення договору позики та отримання грошових коштів відповідач надав Горошенку І.В. розписку. У зазначений в розписці строк Павленко М.Р. грошові кошти не повернув. У попередньому судовому засіданні відповідач позов визнав у повному обсязі. Яке рішення має прийняти суд? Складіть відповідний процесуальний документ.

Альошин В.К. звернувся до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу з Альошиною В.П. Одержавши ухвалу про відкриття провадження у справі, Альошина В.П. пред’явила зустрічну позовну заяву про розподіл майна, у якій заявила клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль ВАЗ-2108, що був придбаний подружжям під час шлюбу, мотивуючи це тим, що Альошин В.К. має намір подарувати зазначене майно своїм батькам. Які дії має вчинити суддя під час підготовки справи до судового розгляду? Сініцина М.М. пред’явила позов до Окішева А.П. про стягнення аліментів на їх доньку — Окішеву О. А. Під час попереднього судового засідання було з’ ясовано, що Окішев А.П. вже сплачує аліменти за рішенням суду на іншу дитину — Морозову М. А. Яким чином має діяти суддя? Визначте склад осіб, які беруть участь у цій справі У січні 2011 р. Голубцов В.А. пред’явив позов до ТОВ “Сігма-КС” про стягнення доходу, отриманого внаслідок порушення авторського права, і відшкодування моральної шкоди. Позивач зазначав, що в період з травня до вересня 2010 р. створив літературний твір під назвою “Инноватика, как возможность “встать на ноги” в Украине”. У цей же час він працював у відповідача на посаді консультанта і оформив свій твір на виданому йому комп’ютері у вигляді електронної сторінки у своїй електронній папці, де він позначив загальноприйнятий авторський знак охорони свого твору. Оскільки на сервері підприємства доступ до його електронної папки мали й інші працівники, а також директор ТОВ, позивач вважав, що відповідач незаконно використав його твір при наданні ТОВ “Севморверфь” інформаційно-консультаційних послуг у вигляді звіту “Рекомендации по практическому применению законодательства Украины в области инновационной деятельности субъектами предпринимательской деятельности”, за що отримав винагороду в розмірі 53000 грн. Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова виніс ухвалу про об’ єднання вказаної справи зі справами за позовом Романова М.К. до ВАТ “НТІ ТТР” про стягнення авторської винагороди в розмірі 7000 грн, а також зі справою за його ж позовом до ТОВ “Сігма-КС” про стягнення відшкодування за час затримки у проведенні розрахунку при звільненні на підставі ст. 117 КЗпП. Чи правомірні дії судді? У яких випадках суддя має право постановити ухвалу про об’єднання в одне провадження кількох позовів?

Арканова М.П. звернулася до суду з позовною заявою до Пєтухова Л.П. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою. Під час попереднього судового засідання було з’ ясовано, що позивачу невідоме місце проживання відповідача, а позов пред’явлено за останнім відомим місцем проживання відповідача, де останній не мешкає. Які дії мають вчинити позивач та суддя з метою належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання?

У березні 2010 р. Марков М.І. звернувся до суду з позовом до Волошина В.І., Волошина В.В., Волошиної В.О. про усунення перешкод у користуванні квартирою, вселення та визначення порядку користування квартирою. Під час проведення попереднього судового засідання спір не був врегульований до судового розгляду. Після закінчення підготовки справи до розгляду суддя призначив справу до розгляду. Яким чином здійснюється призначення справи до розгляду? Протягом якого строку справа має бути призначена до розгляду? Складіть відповідний процесуальний документ про призначення справи до розгляду. 19 квітня 2011 р. сталося зіткнення автомобілів під керуванням водіїв Черкесова Т.П. і Семенова В.С., про що було складено адміністративний протокол. Фастівський міський суд постановою від 18 червня 2011 р. провадження в адміністративній справі щодо Семенова В.С. закрив. У липні 2011 р. Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” звернулася з позовом до Семенова В.С. про стягнення 2780 грн, посилаючись на те, що діями відповідача заподіяно шкоду застрахованому майну, за яке позивач сплатив страхове відшкодування в зазначеному розмірі. У підготовчій частині судового засідання представник позивача — юрист страхової компанії Зотов О.Т. — заявив клопотання про призначення автотехнічної експертизи. Суд відхилив зазначене клопотання, вказавши, що його слід заявляти під час розгляду справи по суті. При розгляді справи по суті в суді давали показання свідки, викликані за заявою відповідача, які підтвердили факт, що відповідач у день аварії спиртних напоїв не вживав. Суд також досліджував речові докази в місці їх знаходження, а саме виїхав для огляду автомобіля Черкесова, який знаходився у нього в гаражі. Суд відхилив клопотання представника позивача про проведення автотехнічної експертизи, яке було заявлене під час проведення судових дебатів, і вирішив повернутися до з’ясування обставин справи. При постановленні рішення суд не прийняв до уваги висновку спеціаліста-автотехніка, який був запрошений у судове засідання, вказавши, що цей висновок є суперечливим.

11 жовтня 2011 р. Фастівський міський суд у задоволенні позову НАСК “Оранта” відмовив, посилаючись на відсутність вини Семенова В. С. у пошкодженні автомобіля, за який було сплачено страхове відшкодування. При цьому доведеність факту відсутності вини Семенова В. С. суд обґрунтував лише постановою від 18 червня 2011 р., якою щодо нього закрито провадження в адміністративній справі. Назвіть частини судового засідання та процесуальні дії, які здійснюються в кожній з них. Чи дотриманий судом та іншими учасниками процесу порядок вчинення процесуальних дій у судовому засіданні по даній справі? Якщо ні, то запропонуйте свій варіант.

12 квітня 2011 р. Карманова К.С. звернулася до суду з позовом до Карманова П.П. про розірвання шлюбу, поділ сумісного майна та стягнення аліментів на користь малолітньої дочки Карманової Світлани 2002 р. народження. У позовній заяві позивачка зазначила, що з 2000 р. перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. У шлюбі в них народилася донька Світлана. За час сумісного проживання вони з чоловіком придбали двокімнатну квартиру, автомобіль, гараж, речі домашнього побуту: холодильник, телевізор, меблі та інше майно. Позивачка просила суд здійснити розподіл майна, залишивши їй з дочкою квартиру та автомобіль, а також стягнути з відповідача аліменти на користь дитини в розмірі 1500 грн щомісячно до досягнення повноліття. У судовому засіданні сторони уклали мирову угоду, за умовами якої відповідач погоджується з вимогою про розірвання шлюбу; позивачці залишається квартира з усіма речами домашнього побуту; відповідач погоджується сплачувати аліменти на дитину у розмірі 2000 грн щомісячно і отримує автомобіль та гараж. 13 грудня 2011 р. суд постановив ухвалу про закриття провадження у справі у зв’язку з укладенням сторонами мирової угоди. Яка процесуальна дія була вчинена сторонами у даному випадку: а) мирова угода; б) відмова позивача від частини позовних вимог; в) визнання відповідачем позову частково? Обґрунтуйте відповідь. Який процесуальний порядок вчинення цих праворозпорядчих дій сторін? У лютому 2018 року Алфьоров К.А. звернувся з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області в особі Криворізького гірничопромислового управління головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 08 травня 2018 року постановлено цивільну справу за позовом Алфьорова К.А. до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області в особі Криворізького гірничопромислового управління головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом передати до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська за підсудністю за місцезнаходженням відповідача. Не погодившись з даною ухвалою, позивач Алфьоров К.А. подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування ухвали суду, посилаючись на те, що суд прийняв рішення про передачу справи за підсудністю, виходячи з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.05.2018 року № 1003952833, згідно яких відповідач є юридичною особою, яка не має філій та представництв. Водночас, наголошує, що відсутність відомостей про відсутність філій та представництв у реєстрі , ще не є підставою для однозначного висновку. Разом з цим, суд першої інстанції не надав жодної правової оцінки долученим до матеріалів справи листу ГУ Держпраці у Дніпропетровській області та Положенню про Криворізьке гірничопромислове управління, зі змісту яких вбачається, що Криворізьке гірничопромислове управління Г оловного управління Держпраці у Дніпропетровській області є його територіальним представництвом у м. Кривому Розі. Передаючи цивільну справу за позовом Алфьорова К.А. до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області в особі Криворізького гірничопромислового управління головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом за територіальною підсудністю до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, суд першої інстанції виходив з того, що дана справа не підсудна даному суду. Чи правомірне рішення суду? Яким чином здійснюється передача справи з одного суду до іншого? Який вид підсудності застосований в даному випадку? Визначте яким чином здійснюється підсудність справ за вибором позивача?

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 13 лютого 2018 року позовну заяву Кроленко О.О. до Кроленко Л.Д. про зміну розміру аліментів передано на розгляд Дунаєвецькому районному суду Хмельницької області. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу суду та направити справу для подальшого розгляду до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу посилаючись на те, що відповідно до вимог ч.І ст. 28 ЦПК України, справа підлягає розгляду за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. Яке рішення має прийняти суд? Що таке альтернативна підсудність? У жовтні 2018 року Красвітний В.О. звернувся до суду з позовом до державного підприємства «Чернівецьке лісове господарство» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Ухвалою Першотравневого районногосуду м.Чернівці від 1 листопада 2018року провадженняу справі відкрито та призначено судове засідання. На вказану ухвалу суду державне підприємство «Чернівецьке лісове господарство» подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати як незаконну та необгрунтовану, постановлену з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що провадження у справі судом першої інстанції відкрито з недотриманням правил підсудності, оскільки місцезнаходженням відповідача згідно з Єдиним державнимреєстром юридичнихосіб,фізичних осіб-підприємців тагромадських формувань є с. Валя Кузьмина Глибоцького району Чернівецької області, вул. Головна, 25, що територіально належить до Глибоцького районного суду Чернівецької області.

Яким чином визначається підсудність справ позовного провадження?

Який порядок пред’явлення позовів до юридичних осіб?

Чи існує в даному випадку підстава для підсудності за вибором позивача?

У грудні 2018 року. Дурін М.І. звернувся до суду з позовом до Дурін О.І. про розірвання шлюбу.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2018 року відкрито провадження по справі.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, Дурін О.І. у особі представника Ляшко П.П. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що оскільки місцем реєстрації відповідачки є: АДРЕС А_1, тому справа за

територіальною юрисдикцією підсудна Шевченківському районному суду м. Запоріжжя.

Яке рішення має прийняти суд апеляційної інстанції?

Чи існує в даному випадку підстава для підсудності за вибором позивача?

Яким чином пред’являються позови про розірвання шлюбу? 19 вересня 2011 р. Таутько Г.І. як представник Єршової М.В. звернувся до суду з позовом до Чичолик К.Б. про розірвання договору довічного утримання. У судовому засіданні під час судових дебатів Таутько Г.І. відмовився від позову. У зв’язку з цим суд постановив ухвалу про закриття провадження у справі. Єршова М. В. подала апеляційну скаргу на вказану ухвалу, посилаючись на те, що вона не була належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду, справа розглядалася без неї, і вона не мала можливості здійснити своє право на судовий захист. Чи є обґрунтованою апеляційна скарга Єршової? Які процесуальні наслідки неявки у судове засідання осіб, які беруть участь у справі? Якій порядок відмови позивача від позову? Чи дотриманий він у даному випадку? Чи існують підстави для того, щоб суд не прийняв відмови від позову в наведеній у завданні ситуації?

Семенов В. О. звернувся до суду з позовом до Кирилова М.П. про усунення перешкод у реалізації свого права власності на будинок. У позовній заяві позивач зазначив, що за до¬говором купівлі-продажу придбав будинок у Шевчука А.І., але фактично не може ним користуватися, оскільки в будинку проживає Кирилов М.П., який не хоче добровільно виселятися. При розгляді справи суду доводилося неодноразово відкладати судовий розгляд з таких підстав: першого разу - для вступу в справу представника, оскільки позивач заявив клопотання про те, що хоче вести справу через представника - адвоката Іванова Б.С.; вдруге - коли належним чином повідомлений позивач не з’ явився в судове засідання і не надав відомостей про причини неявки, хоча представник позивача з’явився в су¬дове засідання; втретє - належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання, але від нього надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв’язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні; четвертий раз суд відклав справу тому, що не з’ явився належним чином повідомле¬ний відповідач і від нього не надійшло відомостей про причини неявки; вп’яте - суд відклав розгляд справи у зв’язку із необхідністю подання нових доказів позивачем. Який строк розгляду справи судом встановлений ЦПК? Чи в усіх випадках було достатньо підстав для відкладення розгляду справи? У чому відмінність відкладення розгляду справи від оголошення перерви в розгляді справи?

Марченко С.Т. пред’явила до суду позов про розірвання договору довічного утримання, який уклала з Капустіним О. І. За умовами договору останній зобов’язаний довічно утримувати Марченко С.Т., яка у свою чергу передає йому у власність свою квартиру. Позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що відповідач порушував умови договору: залишав її без догляду, відмовлявся допомагати у веденні домашнього господарства, погрожував виселити її “на вулицю”. У ході розгляду справи в судове засідання було надане свідоцтво про смерть позивачки Марченко С.Т. Крім цього, до суду надійшла заява від Колодової А.М. про те, що вона є дочкою позивачки, що підтверджено довідкою органу РАЦС, і має намір оформити право на спадщину та вступити у справу. Чи є в даному випадку підстави для зупинення провадження у справі? Чи може суддя постановити ухвалу про закриття провадження в цій справі? 29 червня 2011 р. Пономаренко В.С. звернулася до суду з позовом до відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань у Дзержинському районі м. Харкова про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди. При розгляді справи в судовому засіданні було встановлено, що рішенням суду від 27 квітня 2011 р. Пономаренко В.С. поновлено на роботі у відділенні Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань у Дзержинському районі м. Харкова на посаді начальника відділу бухгалтерського обліку. Однак відповідач рішення суду фактично не виконав, вчиняв дії щодо недопущення її до роботи, через що вона морально страждала, нервувалася, оскільки кожен день ходила на роботу, але заробітна плата їй не виплачувалась. З 25 травня по 25 червня 2011 р. позивачка знаходилась на лікуванні, що пов’язує з неправомірними діями відповідача щодо неї, крім того листок непрацездатності у неї також не прийняли і не оплатили. Позивачка просила стягнути на її користь заробітну плату з 27 квітня до 29 червня 2011 р., а також відшкодувати завдану їй моральну шкоду в розмірі 6000 грн.

На підставі наведеного Дзержинський районний суд м. Харкова постановив ухвалу про закриття провадження по даній справі, посилаючись на те, що вже існує рішення суду, яке набрало законної сили з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Обґрунтуйте свою думку щодо законності ухвали суду. 24 листопада 2011 р. Попова К.З. звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Дружба” про відшкодування моральної шкоди. У позові вона посилалась на те, що 4 березня 2011 р. відповідач і її батько Дмитрієв С.З. уклали договір оренди належної останньому земельної частки. Строк дії договору закінчився, а розрахунок за оренду відповідач не зробив. За дорученням батька вона має право вияснити всі питання щодо виконання цього договору. Попова К.З. просила стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі у розмірі 30 000 грн та 5000 грн - відшкодування моральної шкоди. У судовому розгляді було з’ясовано, що Дмитрієв С.З. є суб’єктом підприємницької діяльності. Первомайський міськрайонний суд Харківської області своєю ухвалою закрив провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України. Закриваючи провадження у справі, суд виходив з того, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК така справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Чи законні дії суду? Обґрунтуйте відповідь. Які підстави закриття провадження по справі?

У вересні 2010 р. Захаров Л.П. звернувся до суду з позовом до Гонтарева Д.Х. про відшкодування витрат на лікування та моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою. При розгляді справи Орджонікідзівським районним судом м. Харкова 21 жовтня 2010 р. позовну заяву було залишено без розгляду. У своїй ухвалі суд посилався на п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК, зазначаючи, що позивачем не дотримані вимоги статей 119, 120 ЦПК, а саме не надані копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб та не сплачений судовий збір; ці недоліки не усунуті у строк, що надавався судом. Чи законна ухвала суду? Назвіть підстави залишення заяви без розгляду. ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Чернігівської обласної дирекції “Райффайзен Банк Аваль” звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідачів ТОВ “Інтрансавтострой” - Горова О.Г. та приватного автотранспортного підприємства солідарно 599785,45 грн суми боргу за кредитним договором, а також 17000 грн сплаченого судового збору та 30 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду. Після завершення судових дебатів суд вийшов до нарадчої кімнати для постановлення рішення. Під час ухвалення судового рішення у суду виникла потреба з’ясувати повноваження поручителів позичальника — Горова О.Г. та приватного автотранспортного підприємства. Як повинен діяти суд у наведеній ситуації?

Київський районний суд м. Харкова розглядав справу про захист честі, гідності та ділової репутації за позовом Федорова В.П. до телерадіо компанії “№\ Після розгляду справи відповідач звернувся до секретаря судового засідання із проханням скопіювати запис судового засідання, на що секретар відповів, що копіювання може здійснюватися лише за ухвалою суду. Крім того, до судді звернувся свідок із вимогою внести виправлення до журналу судового засідання, оскільки в ньому не зазначено, що він давав показання. Який порядок ознайомлення, копіювання і роздрукування технічного запису судового засідання? У якому порядку розглядаються зауваження щодо журналу судового засідання? Чи може свідок звернутися із такими зауваженнями? У березні 2010 р. Коробко С.О. звернувся до суду з позовом до Коробко С.М., третя особа — виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління, про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням. На обґрунтування позовних вимог він зазначив, що з квітня 2006 р. проживає та прописаний у квартирі в м. Черкасах, яка належала його бабусі, котра померла 2 серпня 2009 р. Відповідач, його дядько, проживав у цій квартирі до 2007 р., але згодом одружився й став проживати за іншою адресою і більше не користувався спірним житлом без поважних причин. Соснівський районний суд м. Черкас рішенням від 21 квітня 2010 р. у задоволенні позову відмовив, а Апеляційний суд Черкаської області рішенням від 6 липня 2010 р. зазначене судове рішення скасував і ухвалив нове рішення про задоволення позову. Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України скасувала рішення апеляційного суду і залишила в силі рішення районного суду з таких підстав. У матеріалах справи наявна довідка управління від 11 березня 2010 р. про те, що в спірній квартирі зареєстровано дві особи: відповідач у справі -наймач Коробко С.М. і позивач -піднаймач Коробко С.О. Згідно зі ст. 71 ЖК при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім’ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом. Апеляційний суд, скасовуючи рішення районного суду й постановляючи новепро задоволення вимог Коробка С.О., виходив з того, що відповідач не проживає у спірній квартирі з 2007 р., а проживає за іншою адресою разом із дружиною. Проаналізуйте рішення щодо його законності й обгрунтованості.

У грудні 2009 р. Проценко звернувся до суду з позовом до Ковтуна про стягнення подвійної суми завдатку, мотивуючи позовні вимоги тим, що на підтвердження свого наміру купити у відповідачки квартиру в м. Севастополі 10 грудня 1998 р. він уклав з нею нотаріально посвідчену угоду про завдаток та передав їй як завдаток 3 тис. 427 грн (сума, еквівалентна 1 тис. доларів США). За умовами цієї угоди Проценко для забезпечення договору купівлі-продажу квартири, який мав бути укладений не пізніше 30 квітня 2006 р. Однак договір купівлі- продажу не був укладений з вини Ковтуна, оскільки квартира перебувала під заставою в “Укрсоцбанку” та на неї суд наклав арешт. Позивач просив стягнути з відповідачки на його користь подвійну суму завдатку в розмірі 10 тис. 660 грн та 3 тис. грн — на відшкодування моральної шкоди.

Ленінський районний суд м. Севастополя рішенням від 30 січня 2010 р., яке залишив без зміни Апеляційний суд м. Севастополя ухвалою від 9 вересня 2010 р., позов Проценка задовольнив частково і ухвалив: “стягнути з Ковтуна на користь позивача подвійну суму завдатку в розмірі 10 тис. 660 грн, 160 грн витрат з оплати судового збору та 8 грн державного мита в дохід держави. У задоволені решти позовних вимог суд відмовив”. Яким вимогам повинно відповідати судове рішення? Дайте аналіз ухваленому рішенню. Складіть резолютивну частину рішення суду. У березні 2009 р. Євсюков звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Ведути Березівського р-ну Одеської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. На обґрунтування позову Євсюков послався на те, що 24 лютого 2007 р. він отримав державний акт на право приватної власності на землю, а 28 лютого звернувся з письмовою заявою до відповідача про розірвання договору оренди, оскільки вирішив організувати власне господарство. Незважаючи на те, що він завчасно попередив відповідача про розірвання зазначеного договору оренди, той відмовив йому в поверненні земельної ділянки і продовжує користуватися земельним паєм, таким чином порушуючи його права як власника. У зв’язку з цим Євсюков просив суд зобов’язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою та повернути належний йому земельний пай. Березівський районний суд Одеської області рішенням від 15 травня 2002 р. в задоволенні позову відмовив. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Одеської області рішенням від 13 серпня 2009 р. рішення суду першої інстанції скасувала, задовольнивши позов. Ухвалено зобов’язати ТОВ усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 3,16 га в межах згідно з планом, розташованою на території Ставківської сільської ради, та повернути її власникові - Євсюкову. Яке із зазначених рішень відповідає вимогам закону? Обґрунтуйте свою позицію щодо вирішення цієї справи.

У червні 2010 р. Ярченко Іван Петрович звернувся до Любомлянського районного суду Волинської області з позовом до Сікоренко Ольги Іванівни і Сікоренка Анатолія Кириловича про усунення перешкод у користуванні квартирою № 4 по вул. Шкільній у м. Любомлянську шляхом їх виселення. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що набув право власності на спірну квартиру на підставі договору купівлі- продажу, укладеного 15 лютого 2010 р. із Сікоренко О.І. Цього ж дня позивач написав розписку, зі змісту якої видно, що він зобов’язався у випадку повернення йому грошей до 15 травня 2010 р. здійснити зворотне відчуження спірної квартири на користь Сікоренка А.К. Згідно з умовами вказаного договору відповідачі до 15 травня 2010 р. повинні були звільнити квартиру від свого майна, виписатися з неї й оплатити комунальні послуги, проте вказаних умов не виконали. Під час розгляду справи відповідачка Сікоренко О.І. звернулася до суду із зустрічним позовом до позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної квартири. Обґрунтовуючи свої вимоги, відповідачка посилалася на те, що договір купівлі-продажу було укладено з метою приховати іншу угоду - договір застави. Договір купівлі-продажу вона уклала на прохання свого сина Сікоренка А.К., який є власником приватного підприємства “Сад”, що мало кредитні зобов’ язання перед “Укрсоцбанком”. Позивач Ярченко І.П. надав приватному підприємству позику для погашення кредитного боргу підприємства. Вказану суму позики, яка разом з іншими витратами становила 12 тис. доларів США, Сікоренко А.К. зобов’язувався повернути до 15 травня 2010 р. З метою забезпечення повернення йому грошових коштів позивач запропонував переоформити на нього право власності на квартиру, що й було зроблено. При цьому грошей вона не отримувала, оскільки вони були перераховані на рахунок приватного підприємства. Складіть рішення у цій справі

У березні 2007 р. Кузьменко Марія Григорівна звернулася до суду із позовом до Давидова Миколи Гнатовича про відшкодування витрат на будівництво будинку. Позивачка посилалася на те, що її матері, Кузьменко Ларисі Кирилівні, на праві власності належав житловий будинок у с. Хотинь Рівненського р-ну Рівненської області, який знаходився в непридатному для проживання стані. Оскільки остання була пенсіонеркою і грошей для його відновлення не мала, тому вони домовилися, що Кузьменко М.Г. відремонтує будинок за власні кошти, а Кузьменко Л. К. передасть його їй у власність. На ремонт, який тривав протягом травня — листопада 1998 р., позивачка витратила значні кошти. 19 липня 1999 р. Кузь¬менко Л.К. склала заповіт на все належне їй майно на ім’я Кузьменко М.Г., а в січні 2005 р. склала новий заповіт — на користь Давидова М.Г., про що позивачці стало відомо після смерті матері у квітні 2005 р. Позивачка на підставі статей 1216, 1231 ЦК просила стягнути зі спадкоємця Давидова М. Г. на її користь вартість використаних на будинок будівельних матеріалів у сумі 22 тис. 369 грн, 4 тис. 200 грн, сплачених як заробітна плата будівельникам, понесені судові витрати. Складіть рішення у цій справі. Русланов М.І. подав позов до заводу “Серп і молот” про поновлення на роботі на посаді електрика складального цеху та про стягнення зарплати за вимушений прогул з 12 вересня 2005 р. до 2 жовтня 2005 р. із розрахунку 900 грн щомісяця. Районний суд в резолютивній частині судового рішення зазначив: “Позов Русланова М.І. задовольнити, стягнути на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з 12 вересня до 2 жовтня 2005 р. Рішення може бути оскаржене у п’ятнадцятиденний строк в апеляційному суді”. Які помилки допущені в резолютивній частині судового рішення? Складіть резолютивну частину цього рішення. У березні 2009 р. Бурко звернулася до суду з позовом до державного підприємства “Харківський метрополітен” (далі — ДП) про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати. Ленінський районний суд м. Харкова рішенням від 26 листопада 2009 р. у задоволенні позову про поновлення на роботі Б. відмовив і зобов’ язав управління ДП змінити дату її звільнення на 8 лютого 2009 р., внести в наказ про звільнення і в трудову книжку відповідні зміни та провести оплату листка непрацездатності. Апеляційний суд Харківської області рішенням від 19 травня 2010 р. зазначене рішення суду скасував і ухвалив нове, яким поновив Б. на роботі з 3 лютого 2009 р. і зобов’язав стягнути з ДП на її користь 14 тис. 959 грн заробітної плати за час вимушеного прогулу. За заявою відповідача, яка надійшла до суду 3 червня 2010 р., було ухвалено 16 червня 2010 р. додаткове рішення цього ж суду, яким зменшено розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу з 14 тис. 959 грн до 9 тис. 922 грн. Чи були підстави для ухвалення додаткового рішення? Визначте порядок ухвалення додаткового рішення.

Дергачівський районний суд Харківської області рішенням від 30 травня 2008 р., залишеним без зміни ухвалою судової палати з цивільних справ апеляційного суду від 17 вересня 2008 р., задовольнив позов Рожка І. та Рожко Л. до Михальського про поновлення порушеного права користування земельною ділянкою. Суд першої інстанції ухвалою від 6 вересня 2009 р., залишеною без зміни ухвалою апеляційного суду від 4 лютого 2010 р., за поданням державного виконавця державної виконавчої служби роз’ яснив спосіб і порядок виконання рішення цього ж суду від 30 травня 2009 р. При цьому справу було розглянуто суддею за відсутності сторін. Даних про те, що сторони були повідомлені судом у встановленому законом порядку про час і місце розгляду справи, у матеріалах справи немає. Дайте правову оцінку діям суду. Визначте порядок роз’яснення судом рішення суду До суду звернулась Шестакова з позовом до Потапова про встановлення батьківства та стягнення аліментів на її неповнолітню доньку. Відповідач у судове засідання не з’явився втрете, хоча завжди був сповіщений належним чином, про що в матеріалах справи є докази, і про причини неявки не повідомляв. Суддя, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про заочний розгляд справи, хоча позивачка була проти заочного розгляду справи. Суд позов Шестакової задовольнив у повному обсязі. Через п’ ятнадцять днів після отримання заочного рішення від відповідача до суду надійшла заява про перегляд заочного рішення, де зазначалось, що відповідач проти позову заперечує і в нього є докази в обґрунтування своїх заперечень. В останнє судове засідання він не з’явився у зв’язку з хворобою, про що надав довідку з лікарні. Чи були допущенні суддею помилки? Чи повинен прийняти суддя заяву відповідача про перегляд заочного рішення?

У червні 2018 року Осика М.С. звернувся до суду з позовом до Комунальної медичної установи «Міська стоматологічна поліклініка» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11 липня 2018 року провадження по справі відкрито та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Комунальна медична установа «Міська стоматологічна поліклініка» подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати з підстав порушення правил підсудності та направити справу для розгляду до іншого суду за встановленою підсудністю.

Посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, порушенням норм процесуального права.

Вказує, що провадження у справі відкрито з недотриманням правил підсудності, оскільки згідно з частиною 1 статті 28 ЦПК України позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Позивач зареєстрований АДРЕС А_1, що за адміністративно- територіальним поділом відноситься до Шевченківського району м. Чернівці.

Яке рішення має прийняти суд?

Чи існує в даному випадку підстава для підсудності за вибором позивача?

Практичні завдання №7.

03 серпня 2018 року до Апеляційного суду міста Києва з Голосіївського районного суду м. Києва надійшли матеріали цивільної справи за позовом Мітченок П.Ж. Ліпов М.Г. про стягнення заборгованості за договором позики, з метою визначення підсудності даного позову у порядку статті 26 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів, що надішли на адресу суду та ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 23.07.2018 відповідач Ліпов М.Г. займав посаду судді Голосіївського районного суду м. Києва.

Яким чином в даному випадку повинна бути визначеня підсудність?

Що таке альтернативна підсудність?

08 травня 2018 року до Апеляційного суду Сумської області надійшли матеріали позовної заяви Жердєва В.Л.

Сторонами за заявою є Апеляційний суд Сумської області, Держава Україна, Верховна Рада України та суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Плотникова Н.Б., що виключає можливість її розгляду в цьому суді, а тому, необхідно визначити підсудність даної справи іншому суду Сумської області.

Яким чином в даному випадку повинна бути визначеня підсудність?

Мають право сторони на передачу спору в даному випадку на розгляд третейського суду?

У жовтні 2018 року Живиця А.П. звернулась до суду з позовом до Живиця М.І. про розірвання шлюбу.

Позов обґрунтовувала тим, що з ЗО грудня 2015 року перебуває у шлюбі з відповідачем. Оскільки заявник має намір розірвати шлюб, а відповідач є громадянином Республіки Польщі, Живиця М.І. просила визначити підсудність у справі про розірвання шлюбу.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2018 року справу за позовом Живиця А.П. до Живиця М.І. про розірвання шлюбу направлено до Верховного Суду для визначення підсудності.

Яке рішення має приняти Верховний Суд?

Який порядок визначення підсудності справ за участю громадян України, якщо о би дні сторони проживають за її межами?

Чи передбачене оскарження ухвали суду про визначення підсудності?

Практичні завдання №10.

Коноба О.Б. звернувся до суду з позовною заявою до Одеської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про року, строком три місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.п.41.42 постанови «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» за №3 від 01 березня 2013 року роз'яснив, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватись правила виключної підсудності. Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Зокрема, до таких позовів відносяться і позови про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як вбачається із позовної заяви, позивач ставить питання про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у вигляді квартири, яка розташована в АДРЕСА_1, що територіально розташована в Малиновському районі міста Одеси.

Яке рішення має прийняти суд?

Що таке виключна підсудність?

Яким процесуальним документом оформлюється визначення підсудності?