Задачі з цивільного процесуального права (4)

Іноземець С. звернувся з позовом про визнання наказу про звільнення його з роботи незаконним, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Свої вимоги обґрунтовував тим, що він працював у відповідача на підставі безстрокового контракту, а тому не міг бути звільненим ні пунктом 2 статті 36 КЗпП, який регулює порядок звільнення працівників зі строковим трудовим договором. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2010 року, у задоволенні позову було відмовлено, виходячи з того що згідно з Порядком видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства встановлено граничний строк на використання праці іноземця, а саме до одного року, та передбачено порядок та під стави продовження дії дозволу. При цьому судом було з'ясовано, що листом від 22 вересня 2010 року № 07 Київським міським центром зайнятості відповідачу відмовлено в продовженні терміну дії дозволу на використання праці позивача в зв'язку з порушенням строків подачі документів про продовження цього строку. Вказане рішення було оскаржене до суду апеляційної інстанції в зв'язку із тим, що суд не врахував твердження позивача щодо безстроковості укладеного між сторонами контракту. Чи законним є рішення суду першої інстанції? Як повинен діяти суд апеляційної інстанції?

У березні 2018 р. Сурков Б.М. звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпро з позовом до Дніпровської місь­кої ради, Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, суд­дів Кіровського районного суду м. Дніпро Підберезного Г. А., Овчаренко Н. Г., Єдаменка С. В., Католікяна М. О., треті особи: Президент України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Управління Держкомзему у м. Дніпро, про ви­знання незаконним і скасування рішення, скасування землевпо­рядної справи та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Ухвалою від 11 березня 2018 р. суддею Кіровського районного суду м. Дніпро Маймурою Ф. Ф. було відкрито про­вадження у справі й призначено проведення підготовчого засі­дання на 28 березня 2018 р. Разом з тим позивачем 20 березня 2018 р. було заявлено відвід судді Маймурі Ф.Ф., у зв’язку з чим розпорядженням голови Кіровського районного суду м. Дніпро від 24 квітня 2018 р. на підставі частини четвертої статті 31 ЦПК України зазначену цивільну справу передано Красногвардійському районному суду м. Дніпро для розгляду.

Про який вид підсудності йде мова в даній справі? На­скільки правомірною є поведінка судових органів?

Печерським районним судом м. Києва 15 лютого 2018 р. винесено ухвалу про витребування доказів у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Петренка

О.М., а саме належним чином завірених копій документів, на підставі яких був виданий оскаржуваний виконавчий напис № 1543 на користь ПАТ «Астра Банк» про звернення стягнення на нерухоме майно - двокімнатну квартиру, яка належить на праві власності гр. Коваленку І.І.

Приватний нотаріус витребувані докази не надав і не повідомив суд про неможливість подання доказів.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21 травня 2018 р. постановлено стягнути з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Петренка О.М. штраф у розмірі 1762 грн у дохід державного бюджету у зв’язку з неподанням ним витребуваних доказів.

На виконання ухвали суду про витребування доказів від 15 лютого 2018 р. на адресу суду 4 липня 2018 р. надійшли ко­пії витребуваних документів, на підставі яких був учинений оскаржуваний виконавчий напис № 1543. Приватний нотаріус подав заяву про скасування заходу процесуального примусу, застосованого до нього на підставі ухвали від 21 травня 2018 р.

Проаналізуйте дії суду. Чи були підстави для застосу­вання заходів процесуального примусу? Яке рішення має прийня­ти суд за результатами розгляду заяви приватного нотаріуса?

У справі за позовом СФГ «Хеліс» до Самойленка М.М. про визнання недійсною угоди про дострокове розірвання договору оренди землі 16 березня 2018 р. постановлено ухвалу про задоволення клопотання позивача про витребування доказів від Дніпровської РДА Дніпропетровської області (зокрема, уго­да про дострокове розірвання договору оренди землі від 17 серп­ня 2017 р. та акт прийому-передачі об’єкта оренди земельної ділянки від 17 серпня 2017 р.). Ухвала про витребування дока­зів Дніпровською РДА не виконана, а витребувані документи суду не надані.

У зв’язку з неподанням витребуваних судом доказів без поважних причин та неповідомлення причин їх неподання 11 травня 2018 р. судом за клопотанням позивача СФГ «Хеліс» постановлено ухвалу про застосування заходів процесуального примусу до Дніпровської РДА у вигляді тимчасового вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом.

До суду 14 травня 2018 р. знову надійшло клопотання позивача про застосування до Дніпровської РДА Дніпропетров­ської області заходів процесуального примусу у вигляді стяг­нення в дохід державного бюджету штрафу в сумі трьох розмі­рів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за неповідом­лення суду про неможливість подати докази, витребувані ним, та за неподання таких доказів без поважних причин.

Яке рішення має прийняти суд щодо поданого клопо­тання з приводу накладення на Дніпровську РДА штрафу? Дайте оцінку діям суду. Визначте порядок розгляду і вирішення клопотання про застосування заходів процесуального примусу.

Ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 4 травня 2018 р. у справі за позовом ТОВ «ОПТТОРГ» до Оніщенка П.П. про відшкодуван­ня матеріальної шкоди, заподіяної працівником під час вико­нання трудових обов’язків, було задоволено клопотання пред­ставника відповідача про привід свідка Черкащенко В.В. в су­дове засідання. Однак остання в судове засідання, призначене на 25 травня 2018 р., не з’явилась, про неможливість явки суду не повідомила. Рапорт про причини невиконання приводу від працівників Інгулецького відділення поліції до суду не надійшов.

Представник відповідача в судовому засіданні заявив клопотання про повторне застосування до свідка Черка­щенко В.В. заходів примусового характеру у вигляді приводу.

Проаналізуйте дії суду. Яке рішення повинен прийняти суд за результатами розгляду клопотання про повторний при­від свідка? Визначте порядок, підстави приводу свідка, наслід­ки невиконання приводу відповідним відділом Національної по­ліції. Які з ухвал про застосування заходів процесуального при­мусу можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції?

У цивільній справі за позовною заявою Крамаренко А.М. до Крамаренка С.С. про визначення місця проживання дитини Святошинським районним судом м. Києва 1 березня 2018 р., під час проведення підготовчого засідання, винесено ухвалу про застосування до Федорчука В.В. - представника по­зивача заходу процесуального примусу у вигляді видалення із зали судового засідання, оскільки він шість разів заявляв без­підставні клопотання, зокрема, двічі подавав клопотання про привід відповідача, який в судове засідання не з’явився, двічі - про відвід суду, двічі - про оголошення перерви. Зазначені дії, на думку суду, перешкоджали здійсненню судочинства. Голо­вуючим по справі протокольною ухвалою були здійснені за­уваження представнику позивача.

Проаналізуйте дії суду. Чи були підстави для видалення представника позивача із зали судового засідання? Чи можливо у даному випадку застосування до представника позивача ін­ших заходів процесуального примусу? Як оформлюється ухвала про видалення із зали судового засідання і чи підлягає вона оскарженню?

Під час розгляду справи за апеляційною скаргою Солом’янської РДА, апеляційною скаргою Самойленка О.О., Вакуленка А.П., Череди В.С., Лук’яненко М.Л. на рішення Дес­нянського районного суду м. Києва від 20 грудня 2017 р. в судо­вому засіданні, що відбувалося 5 червня 2018 р. з 14 год 07 хв до 15 год 36 хв в залі № 1002 Апеляційного суду м. Києва, Лук’яненко М.Л. голосно кричала, стукала по суддівському сто­лу, вирвала з рук головуючого судді письмову доповідь у спра­ві, на зауваження не реагувала та не підкорювалася його розпо­рядженням, виявляла зневагу до суддів, образливо висловлюю­чись на їх адресу. Вказані обставини підтверджуються аудіоза- писом судового засідання.

У зв’язку із цим 5 червня 2018 р. Апеляційний суд м. Києва постановив ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з Лук’яненко М.Л. штраф у розмірі 850 грн. Незважа­ючи на це, остання продовжувала порушувати порядок у залі судового засідання. І в тому ж судовому засіданні Апеля­ційний суд м. Києва постановив другу ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з Лук’яненко М.Л. штраф у розмірі 1700 грн.

У свою чергу, Лук’яненко М.Л. подала 20 червня 2018 р. до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвали Апеляційного суду м. Києва від 5 червня 2018 р.

Яке рішення має прийняти Верховний Суд? Проаналі­зуйте дії суду апеляційної інстанції. Які ухвали щодо застосу­вання заходів процесуального примусу можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції?

Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2018 р. відк­рито касаційне провадження за касаційною скаргою Денисенка Ю.М. на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 лютого 2018 р. та постанову Апеляційного суду м. Києва від 24 травня 2018 р. у справі за позовом Карімова Т.Ю. до Денисенка Ю.М., Масюка К.А. про усунення перешкод у здійсненні права власності, витребувано справу та зупинено виконання рішення суду першої інстанції до закінчення касаційного провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2018 р. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Масюка К.А. на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 лютого 2018 р. та постанову Апеляційного суду м. Києва від 24 травня 2018 р. у цій же справі та зупинено виконання рішення суду першої інстанції до закінчення касаційного провадження.

Вказаними ухвалами учасникам справи було надано строк для подання відзивів на касаційні скарги до 27 липня 2018 р.

До Верховного Суду 2 серпня 2018 р. надійшло клопо­тання Карімова Т.Ю. про продовження встановленого судом строку для подачі відзивів на касаційні скарги Масюка К.А. та Денисенка Ю.М. Клопотання мотивоване тим, що копії вказаних ухвал Верховного Суду та копії касаційних скарг із доданими до них матеріалами станом на 2 серпня 2018 р. нею не отримані.

Чи є підстави для продовження встановленого судом строку для подання відзивів?

15 червня 2018 р. Головко Г.С. звернувся через засоби поштового зв’язку, що підтверджується відбитком штемпеля на конверті, до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення апеляційного суду Харківської області від 24 січня 2017 р., тобто з пропуском строку, однак питання про поновлення цього строку Головко Г.С. не порушує.

Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2018 р. каса­ційну скаргу Головка Г.С. на рішення апеляційного суду Хар­ківської області від 24 січня 2017 р. залишено без руху та нада­но для усунення недоліків скарги десятиденний строк з дня вручення копії ухвали.

Роз’яснено, що у разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Заявнику необхідно: надіслати на адресу Верховного Суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскар­ження, в якому вказати поважність причини пропуску цього строку та надати відповідні докази, а також касаційну скаргу у кількості відповідно до кількості учасників справи, яка повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України; надати докумен­ти, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави зві­льнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ухвала Верховного Суду від 25 червня 2018 р. отримана Головком Г.С. 11 липня 2018 р., що підтверджується зворотнім рекомендованим повідомленням про вручення поштових відп­равлень, яке долучено до матеріалів касаційного провадження.

Головко через засоби поштового зв’язку на виконання вимог ухвали суду подав 14 липня 2018 р. до Верховного Суду касаційну скаргу відповідно до кількості учасників справи. Од­нак клопотання про поновлення строку на касаційне оскаржен­ня, в якому повинно бути зазначено поважність причин пропус­ку цього строку та надано відповідні докази на підтвердження їх поважності, заявником на адресу Верховного Суду не напра­влено.

Разом із тим заявник вказує, що строк подання касацій­ної скарги не пропущено, оскільки він звертався до Верховного Суду, Адміністрації Президента України та до НАБУ відповід­но до термінів.

Яке рішення повинен прийняти Верховний Суд?

Колодяжна М.І. 29 березня 2018 р. звернулася до су­ду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав спожи­вачів та визнання недійсним окремих умов кредитного догово­ру. Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпро від 30 березня 2018 р. зазначену справу було передано для розгляду за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Дніпро з під­став, передбачених п. п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК, за місцезнаходжен­ням відповідача юридичної особи ПАТ КБ «ПриватБанк», який розташований у Жовтневому районі м. Дніпро. Позивач, не по­годившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпро від 30 березня 2018 р. та направити справу до вищезазначеного суду для продовження розгляду, оскільки він зареєстрований у встановленому законом порядку у Красногвардійському районі м. Дніпро.

Яке судове рішення має прийняти апеляційний суд Дніп­ропетровської області? У яких випадках не можна застосову­вати правила альтернативної підсудності?

У березні 2018 р. Якимець О.С. звернувся до Поло- гівського районного суду Запорізької області з позовом до Штрульц Б. про розірвання шлюбу. Ухвалою Пологівського районного суду Запорізької області від 13 березня 2018 р. позо­вну заяву Якимця О.С. повернуто позивачу для виконання ви­мог ст. 29 ЦПК України в частині визначення підсудності даної справи суддею Верховного Суду.

У червні 2018 р. до Верховного Суду надійшла заява Якимця О.С. про визначення підсудності, в якій зазначено, що він перебуває в зареєстрованому шлюбі з громадянкою Федера­тивної Республіки Німеччина Штрульц Б. При цьому зазнача­лося, що ухвалою Пологівського районного суду Запорізької області від 13 березня 2018 р. було встановлено, що Штрульц Б. не має місця проживання в Україні і проживає за адресою: Ні­меччина, м. Мюнхен,

Як має діяти Верховний Суд? Оцініть правомірність дій суду першої інстанції?

Альошин П.Т. 15 лютого 2018 р. звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до Сергеєвої

В.О. про визначення додаткового строку для прийняття спад­щини. Свої позовні вимоги він обґрунтовував тим, що 31 берез­ня 2017 р. помер його батько Альошин Т.С., який постійно проживав за адресою: м. Ірпінь, вул. Соборна, буд. 107, кв. 5. Після його смерті відкрилася спадщина - % вказаної квартири. Альошин П.Т. є єдиним спадкоємцем свого батька. Про його смерть він дізнався лише 31 січня 2018 р., повернувшись з дов­готривалого відрядження з закордону. Він звернувся 8 лютого

2018 р. до Ірпінської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте йому було відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини у зв’язку з пропус­ком шестимісячного строку для її прийняття. Також він дізнав­ся про те, що після смерті батька спадщину прийняла його сес­тра - Сергеєва В.О.

Суддя Ірпінського міського суду Київської області сво­єю ухвалою від 20 лютого 2018 р. повернув позовну заяву пози­вачеві, мотивуючи це тим, що останню подано з порушенням вимог ст. 27 ЦПК, оскільки відповідач Сергеєва В.О. зареєстро­вана в Деснянському районі м. Києва.

Оцініть правомірність дій судді Ірпінського міського су­ду Київської області. Як має визначатися підсудність даної справи? Як має діяти Альошин П.Т. у даному випадку?

Рішенням Словянського міськрайонного суду Донецької області від 30 липня 2017 року позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення аліментів задоволено частково.

Стягнуто з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1\10 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 12 червня 2013 року довічно.

05 березня 2018 року до Словянського міськрайонного суду Донецької області надійшла заява відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами вказаного рішення суду з тих підстав, що

року заявнику стало відомо, що він має право на стягнення аліментів зі свого сина у більшому розмірі, а саме у твердій грошовій сумі 500 гривень як і було заявлено у позові.

Надайте правовий аналіз вказаній ситуації.

Чи є в даному випадку підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими осбтавинами?

Яке рішення має прийняти суд?

Назвіть підстави для перегляду судового рішення за нововиявленим обставинами.

Позивач Сидоров К.О. звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відділу Державної виконавчої служби Шевченківського району м. Києва, Павлова Петра Вікторовича, Григорова Миколи Ігнатовича про визнання недійсним акта про проведення прилюдних торгів щодо реалізації належного позивачу будинку, визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, визнання свідоцтва про право власності Павлова П. В. на придбане на прилюдних торгах майно та визнання договору купівлі-продажу цього нерухомого майна, укладеного між Павловим П. В. та Григоровим М. І., недійсними. Рішенням Шевченківського суду м. Києва, залишеним чинним ухвалою Апеляційного суду м. Києва й ухвалою Верховного Суду вимоги позивача частково задоволено.

Визнано недійсним акт проведення прилюдних торгів, визнано прилюдні торги такими, що не відбулися. У задоволені позову про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майно та визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна було відмовлено з тих підстав, що суд не мав можливості дослідити оспорювані документи та визначитись, хто є сторонами цієї угоди.

Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та

просив змінити це рішення, визнати недійсним свідоцтво про право власності на майно, придбане на прилюдних торгах, та визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений між Павловим П. В. та Григоровим М.

І. В якості нововиявленої обставини позивач зазначав про те, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва, було визнано недійсним свідоцтво про право власності на будинок, придбаний на прилюдних торгах.

Надайте правовий аналіз вказаній ситуації.

Чи є нововиявленими обставинами визнання недійсним свідоцтва про право власності?

Як має діяти суд, на вашу думку?

Назвіть підстави для перегляду судового рішення за нововиявленим обставинами.

ТОВ «Технології» звернулося до суду із заявою про перегляд рішення Макарівського районного суду Київської області за позовом Карізи Геннадія Васильовича до ТОВ «Технології» про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку в зв’язку з нововиявленими обставинами.

У своїй заяві ТОВ «Технології» зазначило про таке: рішенням Макарівського районного суду Київської області позов задоволе-1 но: зобов’язано ТОВ «Технології будівництва» усунути перешкоди у володінні та користуванні Карізи Г. В. належною йому на праві власності земельною ділянкою шляхом винесення газопроводу високого тиску, що належить ТОВ «Технології», за межі його земельної ділянки.

Під час розгляду справи суд виходив із того, що газопровід високого тиску, належний ТОВ «Технології», прокладено по належній позивачу на праві власності земельній ділянці та без його погодження, що порушує право власності позивача на земельну ділянку У подальшому ТОВ «Технології» виявило в архіві Управління Держземагентства у Макарівському районі Київської області координати земельної ділянки, відмінні від координат, заявлених Карізою Г. В. Якщо вирішувати справу на підставі цих координат, то виходить, що газопровід не пролягає по ділянці позивача. Зазначені обставини ТОВ «Технології» вважало нововиявленими й у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявило клопотання про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи, оскільки лише експертним шляхом, на переконання заявника, можна підтвердити зазначені обставини.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області це клопотання задоволено та призначено у справі судову земельно-технічну

експертизу, провадження з розгляду заяви ТОВ «Технології» про перегляд судового рішення за нововиявле- ними обставинами - зупинено на час проведення експертизи.

Прокоментуйте дії суду.

Які є підстави для перегляду судового рішення за нововиявлиними обставинами?

Чи вбачається у наведеній ситуації порушення процедури звернення до суду за нововиявлиними обставинами?

Чи допускається призначення судової експертизи у провадженні з перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами?

Позивач М. в інтересах малолітньої К. звернувся до Апеляційного суду Дніпропетровської області із заявою про перегляд рішення апеляційного суду за нововиявленими обставинами. У вересні 2014 року Позивач М. звернувся з позовом в інтересах малолітньої К. до Кредитної спілки «Взаємний кредит», про визнання недійсним договору іпотеки від 08.09.2010р. щодо квартири з посиланням на те, що у вказаній квартирі була зареєстрована та проживала дитина. Рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 28.01.2015р. позовні вимоги позивача в інтересах малолітньої К. задоволено. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.06.2015р. рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.01.2015 року скасовано та у задоволенні позовних вимог М. в інтересах малолітньої К. про визнання недійсним договору іпотеки - відмовлено. 08.12.2017р. року до Апеляційного суду Дніпропетровської області надійшла заява М. в інтересах малолітньої К. про перегляд судового рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.06.2015р. за нововиявленими обставинами. Такою істотною для справи обставиною, яка існувала на час розгляду справи, є офіційна інформація у довідці Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур відділу обліку проживання фізичних осіб від 23.11.2017р. про те, що М., 31.05.2007р. є зареєстрованою з 31.05.2007р. за адресою: м. Дніпро, ж/м Парус 2 кор. 6 кв.11. Колегія суддів не вбачила підстави для задоволення заяви М. в інтересах малолітньої К. про перегляд судового рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.06.2015р. за нововиявленими обставинами. Ухвалюючи 08.06.2015р. рішення про відмову у задоволенні позову М., Апеляційний суд встановив факт відсутності порушення прав малолітньої К. на користування квартирою, та посилався на те, що при укладенні договору іпотеки нотаріусу була надана довідка ЖКП «Парус» від 07.09.2010р. №1704, згідно якої у вказаній квартирі не малось зареєстрованих малолітніх чи неповнолітніх осіб, а додана до позову довідка №5042 від 23.07.2013р. спростована відповіддю Відділу адресно-довідкової роботи управління з питань громадянства, реєстрації та роботи з громадянами про те, що К, на території Дніпропетровської області зареєстрованою або знятою з реєстрації не значиться. А тому фактично надана для переоцінки доказів, вже оцінених судом у процесі розгляду справи, довідка Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур відділу обліку проживання фізичних осіб від 23.11.2017р. надана згідно положень ч.4 ст.423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Які є підстави для перегляду судового рішення за нововиявлиними обставинами?

Чи вбачається у наведеній ситуації порушення процедури звернення до суду за нововиявлиними обставинами?

Чи правильне рішення винесла колегія суддів?

На якій стадії судового провадження було ухвалене відповідне рішення?

Судом першої інстанції було прийняте рішення про усунення перешкод у користуванні власністю - належними позивачу будинком та земельною ділянкою шляхом зобов'язання відповідача знести капітальний паркан між будинками позивача та відповідача та відновити його на відстані не ближче ніж 1 метр до стін її будинку.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що висновком судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що межі земельної ділянки відповідача зміщені у бік земельної ділянки позивача. Відстань від огорожі земельної ділянки відповідача до зовнішніх стін будинку позивача складає 21-32 см, що унеможливлює доступ власника.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що змістивши паркан у бік межі земельної ділянки позивача, відповідач чинить перешкоди у користуванні належною йому земельною ділянкою та частиною будинку.

Відповідач у апеляційній скарзі, заперечуючи проти позову, висновку експерта та рішення суду першої інстанції, вказував на те, що вони ґрунтуються на документах, що не відповідають дійсності. На підтвердження своїх доводів надавав відповідні документи, які на його думку безпідставно не були прийняті до уваги судом першої інстанції.

З огляду на неповноту з'ясованих судом першої інстанції обставин справи та неповноту проведеного експертом дослідження відповідач у апеляційній скарзі, а також в судовому засіданні просив призначити у справі повторну судово-будівельну експертизу.

Апеляційним судом було видано ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи, в якій апеляційний суд зазначив про відсутність правових підстав для його задоволення. При цьому апеляційний суд посилався на положення ч.І ст.ЗОЗ ЦПК України 2004 року, відповідно до якої суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, а також на:

відсутність поданих відповідачем клопотань про призначення повторної чи додаткової експертизи у суді першої інстанції;

наявність у справі висновку судово-будівельної експертизи, який на думку апеляційного суду є належним та допустимим доказом, не викликає сумніву в його правильності, узгоджується з іншими матеріалами справи, і відповідач не довів його необґрунтованість.

З огляду на зазначене апеляційну скаргу відповідача було відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У касаційній скарзі відповідач стверджував, що суди помилково покладалися на висновок будівельно-технічної експертизи, який виконаний на підставі підроблених документів. У ході проведення експертизи було допущено ряд порушень, зокрема експерт не обстежив межі його земельної ділянки, та не урахував що внаслідок перенесення паркану буде унеможливлено доступ до його будинку. Клопотання про проведення повторної експертизи апеляційним судом були залишені без задоволення. При цьому, від надавав документи на підтвердження того, що межа між суміжними земельними ділянками проходить по самому його будинку, однак такі докази були безпідставно відхилені, а надані ним документи повернуто засобами поштового відправлення.

Чи є в даному випадку підстави для перегляду судового рішення за нововиявлиними чи виключними обставинами?

Чи вбачається у наведеній ситуації порушення процедури звернення до суду за нововиявлиними чи виключними обставинами?

Яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції?

Назвіть підстави для перегляду судового рішення за нововиявлиними чи виключними обставинами?

С., який просив допустити його до участі у справі як третю осо­бу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Позов Радченка С. ґрунтувався на тих обставинах, що відеокамера належить саме йому, а не первісним сторонам у справі. Суддя допустив Радченка С. до участі у справі і після дослідження всіх обставин справи його позов задовольнив.

Чи правильні дії судді? Що таке предмет спору? Якими правами користуються треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору?

Водій ТОВ «Трансавто» Кучеренко Д. під час керу­вання автобусом вчинив аварію, внаслідок чого було заподіяно шкоду Дмитренку С., який звернувся до суду з позовом до ТОВ «Трансавто», вимагаючи відшкодування вартості пошкоджених речей. Під час розгляду справи відповідач звернувся до суду з клопотанням про залучення до участі у справі Кучеренко С. як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Суд це клопотання задовольнив.

Чи правильні дії суду? Який процесуальний статус третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо пред­мета спору?

Сидоренко С. після смерті батька одержав у спадщи­ну житловий будинок. Згідно з умовами заповіту він повинен був надати одну з кімнат будинку в довічне користування Романенку М. На прохання Романенка М. надати кімнату в користування Сидоренко С. той відмовив, пояснивши це тим, що вказану кім­нату зараз займає наймач Тимченко В., з яким укладений договір найму. Романенко М. звернувся до суду з позовом до Сидоренка

С., вимагаючи передання йому в користування кімнати. Під час розгляду справи Сидоренко С. заявив клопотання про притяг­нення до участі у справі Тимченка В. як третьої особи, який не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Чи є підстави для задоволення такого клопотання? Якими правами користуються у процесі треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору?

07 грудня 2018 року Іващенко О.В. звернувся з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, виданого Новомосковським міськрайонним судом 27 серпня 2018 року по справі № 183/4767/18, про стягнення з нього на користь Іващенко А.В. аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В обґрунтування свої заяви Іващенко О.В. зазначає, що на день видачі оскаржуваного судового наказу, Іващенко А.В. у своїй заяві про видачу судового наказу приховала від суду наступні обставини. їх неповнолітня донька, постійно проживає разом з батьком Іващенко О.В. та знаходиться на повному забезпеченні батька, окремо від матері Іващенко А.В., яка в утриманні дитини участі не приймає. На даний час він знаходиться в процесі розірвання шлюбу з Іващенко А.В. Факт того, що неповнолітня донька проживає разом з батьком та знаходиться на його утриманні підтверджується довідкою № 284 від 03 вересня 2018 року Черкаського селищного голови Ніколюкіна П.В.

Сама по собі заява Іващенко А.В. про видачу судового наказу суперечить зазначеному рішенню суду, а видача оскаржуваного судового наказу суперечить вимогам ст. 161 Сімейного Кодексу України, яка визначає, що аліменти повинні присуджуватися на користь того з батьків, з ким проживає дитина, а отже на користь Іващенко А.В. Фактично останній самостійно утримує доньку, сам несе усі витрати на її проживання, харчування, одяг, дозвілля, розвиток та розваги. Натомість Іващенко А.В. постійно ухиляється від участі у витратах на дитину.

Таким чином, заявник наполягає на тому, що на день видачі судового наказу Іващенко А.В. у своїй заяві про видачу судового наказу приховала від суду відомості щодо реального місця проживання дитини, а також факт знаходження неповнолітньої доньки на утриманні батька. У зв'язку з вищевикладеним, посилаючись на вимоги ст.170, 423 ЦПК України, заявник просить скасувати судовий наказ № 183/4767/18, яким з нього на користь Іващенко А.В. стягнуті аліменти на утримання доньки, у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) щомісяця, та відмовити Іващенко А.В. у видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Яке рішення має прийняти суд?

Чи є в даному випадку підстави для перегляду судового рішення за нововиявлиними чи виключними обставинами?

Чи вбачається у наведеній ситуації порушення процедури звернення до суду за нововиявлиними чи виключними обставинами?

Назвіть підстави для перегляду судового рішення за нововиявлиними чи виключними обставинами?

В провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться справа за позовом Любімова П.М., до Кунчін К.Н., третя особа: Дніпропетровська пята державна нотаріальна контора м. Дніпро про визнання заповіту недійсним. Позивач звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі на час проведення слідчих дій по кримінальних провадженнях № 12018040640000576 від 03.03.2018 року, щодо підроблення підпису у заповіті від 08.06.2006 року №1-8324, оскільки встановлені обставини матимуть вирішальне значення для даної цивільної справи.

Назвіть умови проведення заочного розгляду справи.

Які дії суду після прийняття заяви про перегляд заочного рішення?

Підготувати словник з основних термінів:

ускладнення в процесі судового розгляду;відкладення розгляду справи; зупинення провадження в справі; закриття провадження у справі; залишення заяви без розгляду.

Ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 02 липня 2018 року цивільну справу за позовом Костюк К.В. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт»,

Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання договору частково недійсним направлено за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва для розгляду по суті.

В апеляційній скарзі, Костюк К.В., посилаючись на порушення судом норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції повернув позовну заяву у порушення норм процесуального права, оскільки правовідносини між відповідачами по укладенню договору відступлення права вимоги за кредитним договором №М014/03-03/242 від 20 травня 2008 року відносно нього є похідними від умов кредитного договору №М014/03-03/242 від 20 травня 2008 року, а тому на ці правовідносини росповсюджується дія Закону України «Про захист прав споживачів».

02 жовтня 2018 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» подало відзив на апеляційну скаргу, посилаючись на те, ухвала суду від 02 липня 2018 року є законною та обґрунтованою, оскільки права позивача, як споживача у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів» ніяким чином не порушуються, тому до спірних правовідносин норми Закону України «Про захист прав споживачів» не можуть бути застосовані.

Відповідно до ч.ІЗ ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Направляючи справу для розгляду по суті за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва відповідно до ст. 31 ЦПК України, суд першої інстанції посилався на те, що позивачем пред'явлено позов, який підлягає розгляду за правилами, визначеними положеннями ч.2 ст. 27 ЦПК України та враховуючи, що юридична адреса відповідачів знаходиться поза межами м. Покрова Дніпропетровської області, дійшов обґрунтованого висновку про те, що дана цивільна справа не підсудна Орджонікідзевському міському суду Дніпропетровської області.

Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом встановлено, що рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 04 лютого 2015 року у цивільній справі № 184/3812/14-ц за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до Костюк К.В. про стягнення заборгованості стягнуто з Костюк К.В. заборгованість за кредитним договором № МО14/03-03/242 від 20 травня 2008 року у розмірі 1 113 092,30 грн.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2015 року рішення суду першої інстанції змінено частково, стягнуто з Костюк К.В. на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № М014/03-03/242 від 20 травня 2008 року, яка складається із: заборгованість за кредитним договором в розмірі 62 554,39 доларів СІЛА; заборгованість по процентам в розмірі 5 264,94 доларів СІЛА; пеня за порушення строків повернення кредиту в розмірі 6 181,36 грн; пеня за порушення строків сплати процентів у розмірі 4 869,11грн, в іншій частині рішення залишено без змін.

19 травня 2015 року на виконання зазначеного рішення було видано відповідний виконавчий лист.

Зазначений виконавчий документ був пред'явлений до виконання у Покровський міський відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ДВС, де сума заборгованості була частково стягнута за рахунок реалізації іпотечного майна.

11 квітня 2018 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» укладено Договір (портфельного відступлення прав вимоги) № Б/Н, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Форінт» передав (сплатив) ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» загальну вартість прав вимоги, а ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відступив ТОВ «ФК «Форінт» Права Вимоги за кредитним договором № МОЇ4/03-03/242 від 2 травня 2008 року, укладеним в рамках Генеральної кредитної угоди № М014/03-03/238 від 16 травня 2008 року, зі змінами і доповненнями та укладеними додатковими угодами до них (надалі-Кредитний договір), в обсягах та умовах, що існували на дату відступлення прав вимоги, в тому числі вимоги задоволені рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 04 лютого 2015 року у цивільній справі за № 184/3812/14-ц за кредитним договором №М014/03-03/242 від 20 травня 2008 року в сумі заборгованості за кредитом - 62 554,39 доларів СІЛА; заборгованість по процентам в розмірі 5 264,94 доларів СІЛА; пеня за порушення строків повернення кредиту в розмірі 6 181,36 грн; пеня за порушення строків сплати процентів у розмірі 4 869,11грн

Згідно з Реєстром відступлених Прав Вимоги від 11 квітня 2018 року розмір заборгованості становить: основна заборгованість - 38 833,39 доларів СІЛА, нараховані проценти за користування кредитом - 34 865,83 доларів СІЛА, штрафні санкції за прострочення повернення заборгованості - 11 050,47 грн.

Проте, предметом спору у даній справі є позовні вимоги до відповідачів про визнання частково недійсним договору між ними в частині відступлення Права Вимоги за кредитним договором відносно позивача. Отже, відповідачами у справі є юридичні особи, місцезнаходженням яких є м. Київ, а саме: АТ «Райффайзен Банк Аваль» зареєстровано за адресою: м. Київ, Печерський район, вул. Лескова, 9, а ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» зареєстровано за адресою: м. Київ,

Печерський район, б-р Лесі Українки, 34, офіс 212, що відноситься до територіальної підсудності Печерського районного суду м. Києва.

Проаналізуйте ситуацію.

Вкажіть підстави для скасування для скасування судового рішення колегією суддів.

Чи підлягає скарга задоволенню?

Чи можуть бути доводи апеляційної скарги позивача щодо застосування до спірних правовідносин Закону України «Про захист прав споживачів» прийняті до уваги?

Карпушіна А.М. звернулася з позовом до Іваненко П.П., третя особа Поляков С.В. про визнання недійсним правочину вчиненого під впливом обману і визнання факту прийняття спадщини. В подальшому позивач уточнив позовні вимоги, просив встановити факт прийняття ним спадщини, яка відкрилася та визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 21.04.1988 року Жовківською (в минулому Нестеровською) державною нотаріальною конторою на ім'я його матері, Ракової О.О.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що помер його батько, Раков М.С., який проживав в м. Рава-Руська Жовківського району Львівської області, після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому на день смерті майно. Оскільки до і після смерті батька, він разом з ним проживав у незавершеному будівництвом житловому будинку, вважає, що відповідно до ст. 549 ЦК УРСР є таким, що прийняв спадщину, а відтак, як спадкоємець першої черги, мав право на спадкування та видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом. Вважає, що його матір отримала свідоцтво про право на спадщину грошового вкладу незаконно, так як в заяві про видачу свідоцтва про право на спадщину не зазначила інших спадкоємців, а також яке саме спадкове майно підлягало спадкуванню, хоч на час смерті батька, крім грошового вкладу, був ще незавершений будівництвом будинок в АДРЕСА_1. Позивач вважає, що його безпідставно не закликали до спадкування, безпідставно видали свідоцтво про право на спадщину за законом лише на матір, чим порушено його право на спадкування після смерті батька. Крім того, просив поновити строк звернення до суду з позовом, мотивуючи тим, що повне рішення Апеляційного суду Львівської області від 28.04.2014 року ним отримано лише 13.05.2014 року, з якого він дізнався, що підставою для відмови у задоволенні позовних вимог було невнесення його імені в свідоцтво про право на спадщину, яке видано на ім'я матері Ракової О.О.,

року. Вважав, що це є поважною причиною пропуску ним строку на звернення до суду з такими позовними вимогами.

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позовної вимоги позивача Карпушіна Н.М. про встановлення факту прийняття ним спадщини Ракова М.С., яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ1 - відмовлено. У задоволенні позовної вимоги позивача Карпушіна Н.М. про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину Ракова М.С. по закону, виданого року Нестеровською державною нотаріальною конторою Раковій О.О. - відмовлено.

Рішення в апеляційному порядку оскаржив Карпішіна Н.М. вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги ту обставину, що він постійно проживав з батьком (спадкодавцем) до і після відкриття спадщини, що підтверджується записами про реєстрацію в будинковій книзі і виникненні права на користування житловою площею, яка була надана йому у користування спадкодавцем. Зазначає і те, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги його твердження про те, що вступом його в управління і користування спадковим майном після відкриття спадщини, є обставини, які встановлені в рішенні Апеляційного суду Львівської області в справі №444/2843/12 від 28.04.2014 р., а саме, встановлено обставини фактичного вступу його в управління і користування спадковим майном, яке складалось з предметів домашнього вжитку і обстановки, предметів домашнього господарства, які були ним успадковані у відповідності до ст. 533 ЦК УРСР, будівельних матеріалів, обладнання, власником яких був спадкодавець. Враховуючи наведене просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити повністю.

Чи підлягає скарга задоволенню?

Чи є поважною причина пропущення строку позовної давності?

Чи є порушеним право позивача на спадкування після смерті його батька, Ракова М.С., а заявлені ним позовні вимоги є підставними?

Вкажіть, що є підставою для відмови в задоволенні позову Карпушіна Н.М.

07 травня 2018 року суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Татарчук Л.О. розглянув заяву КП «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з Мохова П.К. по оплаті житлово-комунальних послуг та судового збору.

Які підготовчі дії мають бути проведені при вирішенні питання про прийняття заяви про видачу судового наказу до провадження?

Яким вимогам мають відповідати подані документи?

Зазначте вимоги, за якими може бути видано судовий наказ?

Чи підлягає ухвала оскарженню?

Суддя Баглійського районного суду м. Дніпро дзержинська Дніпропетровської області Савченко В.О., розглянув заяву Брускова М.П. до Державного підприємства «Український державний науково-дослідний і проектний інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати і видав судовий наказ про стягнення з Державного підприємства «Український державний науково-дослідний і проектний інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу», яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область м. Кам'янське, вул. Горобця, будинок № 2, на користь Брускова М.П., який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 7621 (сім тисяч шістсот двадцять одна) гривна 99 коп.

Хто в даному випадку має сплатити судовий збір?

У який строк копію судового наказу та копію заяви стягувана з доданими до неї документами слід направити боржнику?

Яким вимогам має відповідати судовий наказ про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати?

року Нововолинським міським судом Волинської області було видано судовий наказ про стягнення з ДТТ «Волиньвугілля» на користь Пахомова С.С. 8220,24 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06 січня 2018 року по 19 березня 2018 року включно. Однак суд не вирішив питання щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Чи можливо ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати?

Який процесуальний порядок ухвалення додаткового рішення?

Допускається ухвалення додаткового судового наказу без судового засідання та повідомлення заявника та боржника? Відповідь обгрунтуйте.

Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Івченко Т.П. розглянув заяву Воронцової Н.О. про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дитину з Воронцова С.М. суддя видав судовий наказ про стягнення з Воронцова С.М., зареєстрованого за адресою АДРЕС А_1 , на користь Воронцової Н.О., яка зареєстрована та мешкає за адресою : АДРЕСА_2, на утримання дитини Воронцової А.С., аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з «24» вересня 2018 р., і до досягнення дитиною повноліття.

Хто повинен компенсувати витрати за надання правової допомоги?

Чи підлягає судовий наказ про стягнення аліментів оскарженню?

Чи має право боржник звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів?

Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Мурманова І.М., розглянув заяву Мотрич Н.С. про видачу судового наказу про стягнення з Мотрич М.М. аліментів на її користь на утримання неповнолітнього сина Мотрич А.М. та неповнолітнього сина Мотрич С.М. щомісячно у розмірі однієї третини його заробітку (доходу), що не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на одну дитину, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, до досягнення найстаршою дитиною повноліття, та витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн 00 коп.

Заявником до заяви додано калькуляцію № 2937 від 08.05.2018 р. за вартістю витраченого на надання послуг часу.

Які докази повинен надати заявник?

Що необхідно надати суду для визначення розміру компенсації витрат на правову допомогу?

Чи допустимою є відмова стягувачеві у компенсації витрат на правову допомогу?

Суддя Орджонікідзевського районного суду міста Харкова Горчакова О.І., розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Воробйові гори» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Василишина П.О. заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових території.

Заявник прохає стягнути з Василишина П.О. заборгованість за житлово-комунальні послуги з утримання житлового будинку та прибудинкових територій у розмірі - 2992 грн. 61 коп., судовий збір у розмірі - 176 грн. 20 коп. та витрати на правову допомогу - 3500 грн. 00 коп.

Як визначається розмір компенсації витрат на правову допомогу при видачі судового наказу?

Чи може боржник подати заяву про скасування судового наказу?

Що входить до суми судових витрат, що сплачена заявником?

При розгляді справи Апеляційним судом Закарпатської обл. головуючий колегії суддя Фазикош Г.В. подала заяву про самовідвід у справі за позовом Ужгородського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ужгородської районної виконавчої дирекції Закарпатського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до ТОВ «Альтернатива компанія про відшкодування в порядку регресу завданої шкоди. Заява про самовідвід мотивована тим, що заступником директора виконавчої дирекції Закарпатського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є її мати.

Хто має вирішувати питання про задоволення чи відмову в задоволенні заяви про самовідвід вказаної судді?

Чи підлягає задоволенню заява про самовідвід судді Фазикош Г.В.?

Які існують підстави для відводу суддів?

15 лютого 2012 р. місцевий Ізюмський міськрайонний суд Харківської обл. розглянув у відкритому судовому засіданні позовну заяву Кузьменко П.П. до Семенова В.В. про визнання порядку користування житловим будинком та земельною ділянкою.

Перед початком слухання справи по суті відповідач заявив письмове клопотання про відвід головуючого по справі, вважаючи, що суддя Хайкін

В.М. прямо чи побічно заінтересований в результаті розгляду справи.

Суд, вислухавши думку осіб, що беруть участь у справі, та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу, якщо:

під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок / експерт / спеціаліст / перекладач / представник / секретар судового засідання;

він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

він є членом сім’ї або близьким родичам (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, онучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;

якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді.

Вказаний перелік підстав є вичерпним. Відповідачем не надано суду обґрунтованих підстав, передбачених ЦПК України, згідно з якими суддя Хайкін В.М. не може брати участі в розгляді даної справи.

Керуючись ЦПК України, суд ухвалив у задоволенні клопотання відповідача про відвід судді Хайкіна В.М. - відмовити.

Чи правильного висновку дійшов суд першої інстанції?

Комунальне підприємство «Водоканал», місце знаходження: м. Запоріжжя, звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що відповідачі проживають за адресою: вул. Святого Миколая, буд.61, та користуються послугами КП «Водоканал», але оплату за воду і послуги каналізації в повному обсязі не вносять, у зв’язку з чим за період з 01.10.2014р. по 01.09.2017р. утворилась заборгованість в розмірі 69571,58грн.

Просить стягнути солідарно з відповідачів вказану суму заборгованості та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00грн.

Ухвалою суду від 09.01.2018р. відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено відкрите судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав повністю, просить його задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача.

Відповідачі в судове засідання не прибули за невідомими причинами, про час та місце судового засідання повідомлялися за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, судові повістки повернулися до суду без вручення, з відміткою про закінченням строків зберігання, відзиву на позов або зустрічного позову не подали.

Які строки встановлює суд для вчинення процесуальних дій?

Чи можливий розгляд справи у відсутності представника позивача?

Як суд вирішить даний спір?

У грудні 2017 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 23/16 від 22 лютого 2016 року у розмірі 23 398,38 грн., а також судові витрати. В обгрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що 22 лютого 2016 року між Кредитною спілкою «Самара» та Носик М.Ю. було укладено кредитний договір № 23/16, згідно якого Носик М.Ю. отримав кредитні кошти строком на 24 місяця, починаючи з 22 лютого 2016 року по 21 лютого 2018 року у сумі 6 390,00 грн. Кредит був отриманий Носиком М.Ю. 22 лютого 2016 року, що підтверджується Видатковим касовим ордером № 40 від 22 лютого 2016 року. Відповідно до умов кредитного договору Носик М.Ю. зобов'язався погашати заборгованість по кредитному договору щомісячно, у період р 10 по 16 число кожного місяця, згідно з графіком погашення заборгованості по кредитному договору. Відповідач повинен був повернути суму кредиту - 6 390,00 грн. та проценти за користування кредитом, які розраховуються щомісячно при своєчасному внесенні платежів, із розрахунку 2,3% на залишок заборгованості за кредитом з наступного дня надання кредиту. Проте, відповідач не виконував свої зобов'язання по кредитному договору, оскільки вніс всього один платіж, а з квітня 2016 року взагалі не здійснив жодного платежу, тому нарахування процентів здійснювалося відповідно кредитного договору за кожен день простроченого платежу. У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за кредитним договором, станом на 16 листопада 2017 року сума кредиту не повернута. Відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 23 398,38 грн., яка складається з: залишок по кредиту - 6 096,00грн., проценти за користування кредитом з урахуванням прострочення платежів - 17 302,38 грн. Оскільки відповідач у добровільному порядку не сплатив заборгованість за кредитним договором, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів, для стягнення з відповідача вказаної вище суми заборгованості за кредитним договором.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, Позовну заяву Кредитної спілки «Самара» до Носик М.Ю. про стягнення заборгованості за кредитом - задовольнити.

Які витрати належать до витрат пов’язаних з розглядом справи?

Який порядок попереднього визначення суми судових витрат?

Чи правомірними є вимоги позивача?

Як має бути вирішена справа?

Представник позивача у серпні 2017 року звернувся до суду з указаним позовом, який мотивував тим, що Маленко А.А. був прийнятий у члени КСП «Рассвет» 01.09.1992 року та перебував у лавах його членів до самої ліквідації КСП. 30.06.1995 року позивач, працюючи в КСП був призваний на строкову військову службу, з якої був звільнений в запас

11.1996 року. Під час проходження позивачем строкової військової служби, а саме у липні-серпні 1995 року, відбулося розпаювання майна та земель КСП «Рассвет». 04.04.1997 року позивач був поновлений на роботі в КСП, де і працював до 31.08.1999 року. Під час роботи позивач декілька разів звертався усно до керівництва КСП з проханням виділити йому земельну частку (пай) , але прохання не було задоволено. Позивачу було роз’яснено, що з причин його відсутності в КСП «Рассвет» під час розпаювання майна та земель він не був включений до списків на розпаювання, тому рухоме та нерухоме майно КСП, включаючи землі сільськогосподарського призначення вже розпайоване і поділене без нього та списки членів, які є додатком до Державного акту на право колективної власності на землю, були передані до районної державної адміністрації для виготовлення сертифікатів членів КСП на право на земельні частки (паї). Внаслідок отриманих пояснень позивач, вважав, що строкова військова служба перервала його членство в КСП, а через це у нього права на землю дійсно немає.

У 2017 році позивач дізнався, що він має право на земельну частку (пай), що до списку-додатку до Державного акту на право колективної власності на землю КСП «Рассвет» він не був включений помилково і безпідставно, а не те через те, що він був відсутній в селі під час розпаювання земель. 10.01.2017 року позивач звернувся із заявою до архіву районної державної адміністрації для надання довідки про підтвердження членства в КСП «Рассвет»,на що отримав довідку №04-02/7 від 23.01.2017 року з інформацією з протоколів засідань правління та загальних зборів членів сільськогосподарського підприємства за 1992-1999 роки про направлення його на навчання в СПТУ-25 в 1992 році та про звільнення з роботи за власним бажанням 31.08.1999 року.

Крім того, 03.04.2017 року позивач звернувся з письмовою заявою до голови районної державної адміністрації про визнання права на земельну частку (пай) та видачу сертифікату на право на земельну частку (пай), на підставі якого виділити земельну ділянку. Також 03.04.2017 року звернувся із заявою до голови Люджанської сільської ради про виділення його земельної ділянки сільськогосподарського призначення із складу земель запасу, або резервного фонду.

На початку травня 2017 року позивач отримав відповідь від голови районної державної адміністрації, у якій йому було розяснено, що підставою для надання права на земельну частку (пай) в даному випадку може бути лише рішення суду.

Представник позивача зазначив, що вважає, що позивач з поважних причин пропустив строк позовної давності, оскільки Маленко А.А. взагалі не уявляв, що його право на земельну частку (пай) було порушене у 1995 році в період розпаювання земель КСП «Рассвет». Лише у 2017 році, коли позивач звернувся за отримання правової консультації з іншого питання, він випадково дізнався про своє право на земельну частку (пай) як члена КСП, тому саме з цього часу на думку представника позивача Моленко

А.А. дізнався про порушення свого права на земельну частку (пай) і почав діяти для його поновлення.

Посилаючись на указані обставини, остаточно уточнивши вимоги, представник позивача просить суд: 1) визнати поважною причину

пропуску Моленком А.А. строку подання позову до суду та поновити його;

2) визнати за Моленком А.А. право на земельну частку (пай) у складі земель сільськогосподарського призначення Люджанської сільської ради Тростянецького району Сумської області у розмірі 4,7 умовних кадастрових гектарів, який зазначений під час розпаювання земель КСП "Рассвет" та зазначений у «Технічній документації по корегуванню схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) по КСП «Рассвет» (а.с. 4-7, 96-98)

Чи правомірні вимоги позивача?

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків?

Наслідки пропущення процесуальних строків?

Як має бути вирішена справа?

Позивач С., громадянин Російської Федерації, звернувся з позовом та просив зобов'язати Державне територіальне об'єднання "Південно-Західна залізниця" забезпечити його спеціальним автотранспортним засобом та стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 453870 грн., оскільки у 1970 році він отримав трудове каліцтво. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва справу закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК, оскільки існує рішення Басманного районного суду м. Москва від 18 лютого 1974 року з приводу спору між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав ухвалено і набрало законної сили. Вказана ухвала була оскаржена до суду апеляційної інстанції, оскільки згідно з матеріалами справи рішенням Басманного районного суду м. Москва від 18 лютого 1974 року вирішено по¬зовні вимоги С. щодо стягнення з Управління Південно-Західної залізниці різниці між втраченим заробітком та пенсією. Вимоги щодо відшкодування моральної шкоди не заявлялися та не розглядалися. Чи вірною є позиція суду першої інстанції? Як повинен діяти апеляційний суд? Чи містяться норми щодо не договірних зобов'язань в міжнародних договорах про правову допомогу? У матеріалах справи, що розглядалась судом в Україні знаходилась довіреність, що була видана в Чехії громадянином Чехії українській юридичній фірмі на ведення справ в суді. Довіреність була нотаріально посвідчена, але на ній був відсутній апостиль. Суд прийшов до висновку, що повноваження особи, що підписала, позовну заяву, не підтверджені з огляду на неналежне оформлення довіреності. Чи обґрунтована позиція суду? Наведіть способи посвідчення іноземних офіційних документів. Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 18 квітня 2012 року задоволено позов Сулими Валентина Степановича до Пішого Романа Івановича про стягнення боргу за договором купівлі-продажу житлового будинку. 17 лютого 2013 р. Піший Р. І. звернувся до суду із заявою про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставина¬ми. в якій просив скасувати рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 18 квітня 2012 року та перегляну¬ти справу з урахуванням нових обставин, а саме того, що рішен¬ням Алчевського міського суду Луганської області від 28 січня року встановлено факт повного розрахунку Пішого Р. І. із Сулимою В. С. на підставі договору купівлі-продажу будинку. Ухвалою Новокаховського міського суду Херсонської області було відмовлено у відкритті провадження за заявою Пішого Р. 1. про перегляд рішення суду від 18 квітня 2012 року за нововияв¬леними обставинами на тій підставі, що зазначені заявником об¬ставини не є нововиявленими в розумінні ст. 361 ЦПК України. Прокоментуйте дії суду. Чи відповідає зазначена ухвала про відмову у відкритті провадження вимогам ЦПК України? Шатур Петро Геннадійович звернувся до суду з позовом до Шатура Костянтина Геннадійовича про стягнення боргу в розмірі 100 000,00 грн. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 2 квітня 2014 р., залишеним у силі ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 24 липня 2014 р., у задоволенні позову було відмовлено повністю. Розгляд справи в Апеляційному суді міста Києва відбувався без участі Шатура П. Г. Ухвалу Апеляційного суду міста Києва Шатур П. Г. отримав поштою 28 липня 2014 р. Шатур Петро Геннадійович подав касаційну скаргу. Які процесуальні рішення і яким судом будуть ухвалені за результатами одержання касаційної скарги у таких випадках: касаційна скарга подана до Вищого спеціалізованою суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ через Апеляційний суд м. Києва: касаційна скарга подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ: до касаційної скарги додана квитанція і опис про направлення Шатуром П. Г. копії касаційної скарги і долучених до них документів на адресу відповідача у справі; касаційна скарга подана до Вищого спеціалізованою суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ через Апеляційний суд м. Києва 15 серпня 2014 р. без клопотання про поновлення пропущеного строку; касаційна скарга подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 15 серпня 2014 р. без клопотання про поновлення пропущеного строку: касаційна скарга подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 11 серпня 2014 р. без клопотання про поновлення пропущеного строку; за подання касаційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 500 грн. До Печенрського райсуду м. Києва банком «Аваль» було пред’явлено позов до Безденежного М.Т. про стягнення заборгованості за кредитним договором. На момент подання позову місце проживання відповідача невідоме. Позов було пред'явлено за останнім постійним місцем роботи, яке вказувалось у довідці про доходи. Крім того, до цього ж суду матір’ю Безденежного М.Т. було пред'явлено заяву про визнання його безвісно відсутнім. Провадження у справі про стягнення заборгованості було зупинене до вирішення справи про визнання Безденежного безвісно відсутнім, крім того, оголошено розшук відповідача. У процесі розшуку було встановлено, що відповідач поїхав на заробітки на Сахалін. Він просив суд передати справу за місцем його проживання, оскільки він поки не збирається повертатися до Києва та декілька місяців ще працюватиме на Сахаліні. Суддя відмовив відповідачу у задоволенні клопотання, посилаючись на те, що Бездєнєжний тимчасово перебуває на Сахаліні, та його клопотання зумовлено бажанням затягти розгляд справи. Визначте правомірність дій суду. Арбузовим О.О. була подана апеляційна скарга на рішення Деснянського районного суду м. Києва у справі про зміну формулювання причин звільнення. В апеляційній скарзі Арбузов 0.0. послався на те, що суд, який ухвалив рішення на користь роботодавця, не повно з'ясував обставини справи, грунтує своє рішення лише на поясненнях сторін та копії трудової книжки, тоді як ним було подане клопотання про залучення в процес колег по роботі, які могли б підтвердити що знищення майна на складі готової продукції відбулось не з його вини. З метою повного та всебічного розгляду справи апеляційний суд залучив в процес колег Арбузова 0.0. та ухвалив нове рішення. Апеляційний суд скасував рішення Святошинського районного суду м. Києва у справі за позовом банку «Правекс» до Клейнман 1.1, про стягнення заборгованості за договором кредиту. В апеляційній скарзі представник банку зазначив, що суддя, який ухвалив оскаржуване рішення, є родичем Клейнман 1.1., їй було заявлено відвід, але суд не знайшов підстав для відводу, оскільки не було надано доказів, що підтверджують родинні зв'язки і продовжив провадження у справі. У постанові про скасування рішення апеляційний суд зазначив, що Святошинським районним судом були порушені норми процесуального права. Представником «Правексу» були надані докази, які підтверджують родинні зв'язки відповідачки з суддею, а саме - дані про реєстрацію в одному приватному будинку. Ленінський районний суд м. Вінниці постановив окрему ухвалу у зв'язку з неподанням органом опіки та піклування висновку про доцільність усиновлення Антоновим І.А. та Антоновою Л.Г. 3-річної дитини Литвин Н.І. та неявкою до суду представника, у звязку з чим суд змушений двічі відкладати судовий разгляд. Орган опіки та піклування подав апеляційну скаргу на ухвалу, у якій зазначив що їм не надходила ухвала суду про підготовку висновку, а тому окрема ухвала постановлена неправомірно. Апеляційний суд залишив апеляційну скаргу без задоволення. Гр. Петренко В.О. звернувся до суду з позовом до Сироти В.А. по визнання нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу будинку недійсним. У справі проводилась технічна експертиза будинку. Із заявою до суду звернулась громадянка Сирота С.В., оскільки відчуженням будинку їй було завдано матеріальної шкоди, адже будинок є спільним майном подружжя. Нотаріус посвідчив цей договір без її згоди. Визначте даний вид провадження та суб’єктів даної справи. Між ким склались цивільні процесуальні правовідносини, які підстави їх виникнення? 12 жовтня 2016 р. судом була розглянута справа за позовом Шапошникова на Яковлева про виселення через неможливість сумісного з ним проживання. Резолютивну частину рішення про задоволення позову суд оголосив од¬разу а повне мотивоване рішення - тільки через п'ять днів. 27 жовтня 2016 р. відповідач звернувся до районного суду із апеляційною скаргою, в якій зазначив на необгрунтованість рішення. Суддя-доповідач апеляційного суду відмовив у прийнятті апеляційної скарги, поситаючись на пропуск відповідачем строку на оскарження рішення. Чи правитьні дії судді? Зазначте порядок поновлення пропущених строків. У серпні 2010 р. Данилов звернувся в суд із позовом до Зарубіна про визнання договору кулівлі -продажу автомобіля дійсним та визнання права власності на цей автомобіль. Позивач зазначав, що в липні 2009 р. він уклав із Зарубіним угоду, згідно з якою відповідач передав йому за генеральною довіреністю автомобіль “Фольксваген-Гольф”, а він, Данилов, у присутності свідків - гроші в сумі, еквівалентній 15 тис. доларів США. Договір купівлі-продажу вони нотаріально не посвідчували, вважаючи, що достатньо генеральної довіреності, проте, коли влітку 2010 р. виник конфлікт, відповідач анулював довіреність, у зв’язку з чим у нього, Данилова, вилучили спірний автомобіль. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд задовольниш заявлені вимоги Ухвалюючи рішення про задоволення позову, місцевий суд на обґрунтування висновку про те, між сторонами що був укладений договір купівлі-продажу автомобіля, послався на генеральну довіреність і показання свідків - Гусіна. Сороніна та Міняйло, у присутності яких передавалися гроші. Визначте, які факти входять до предмета доказування по справі. Виршіть питання про допустимість доказів у даній справі. У квітні 2010 р. Рижик звернувся в суд із позовом до КП “Ремонтно-будівельне управління по благоустрою міста” про відшкодування шкоди, зазначаючи, що з вини Курченка, який керував автомобілем відповідача, сталася ДТП, в якій було пошкоджено його автомобіль ВАЗ-21011. За висновком товаро знавчої експертизи йому заподіяно шкоду в розмірі 2 тис. 136 гри Рішенням Бабушкінського міського суду м. Дніпропетровськ позов Рижика задоволено. Ухвалено стягнупі на його користь зі згаданого підприємства 2 тис. 136 грн на відшкодування матеріальної шкоди. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог Рижика, суд виходив із того, що ДТП, унаслідок якої відбулося зіткнення автомобілів ВАЗ-21011 під керуванням позивача та ЗІЛ-ІЗО під керуванням водія Попова, сталася з вини водія Курченка, який керував автомобілем ГАЗ-52, що належить відповідачу, і яка підтверджується матеріалами органів ДАІ, які є безспірними доказами вини відповідача. Чи правильні дії суду? Чи мають преюдиціальне значення мат еріали органів ДАІ? Ухвалюючи рішення гро визнання недійсним іпотечного договору за позовом Старченка до АКБ “Укрсоцбанк”, суд виходив з того, що оспорюванний договір укладений без належної згоди іншого члена подружжя та стосовно майна, яке перебуває у спільній сумісній власності. Судом встановлено, що шлюб між Старченком та Боццар зареєстровано 3 листопада 2006 р. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ від 22 липня 2009р., яке набрало законної сили, встановлено факт проживання однією сім’єю без шлюбу Старченка та Бондар у період з лютого 2006 р. до 3 листопада 2006 р. 12 квітня 2006 р. між Бондар та АКБ “Укрсоцбанк” укладено договір кредіпу та іпотечний договір, предметом якого є нерухоме майно. Керуючись ст. 61 ЦПК України, суд виходив із того, що зазначене вище рішення має преюдиціальне значення для визнання майна, яке є предметом іпотеки, спільною сумісною власністю Старченка та Бондар. Чи правильні дії суду? У березні 2006 р. Домікальщенко звернувся в суд із позовом до Калінічної про визнання договору дарування частини будинку недійсним. Рішенням Фрунзенського районного су'ду м. Харків від 23 квітня 2010 р. у задоволені позову відмовленою. 3 травня 2010 р. Домикалыценко подав апеляційну скаргу на рішення су'ду. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області апеляційна скарга Домикальщенка на зазначене рішення суду залишена без розгляду з посиланням на те, що скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження. Чи правильні дії апеляційного суду? Які правила перебігу процесу альніа строків ? Ухвалою су'дді Апеляційного су'ду Харківської області від 27 січня 2010 р. апеляційну скаргу Дудка залишено без руху у зв’язку з необхідністю усунути недоліки апеляційної скарги, а саме сплатити втрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в повному розмірі, і надано строк для усунення зазначених недоліків до 10 лютого 2010 р. У зв’язку з тим, що недоліки апеляційної скарги Дудком усунуті не були й відомості про отримання ним ухвали судді апеляційного суду Харківської області від 27 січня 2010 р. відсутні, ухвалою судді Апеляційного суду Харківської області від 11 лютого 2010 р. продовжено Ду'дку строк для усунення недоліків до 25 лютого 2010 р. Чи правильні дії судді Апеляїрйного суду Харківської області? Який порядок продовження процесуальта строків? Грибачов Г.О. звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харків з позовною заявою до тролейбусного депо № 3, профспілкового комітету тролейбусного депо № З, Харківського комунального підприємства “Міськелектротранс” про визнання потерпілим від неправомірних дій відповідачів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди та стягнення заробітної плані. До позовної заяви Грибачов Г.О. додав клопотання про відстрочення від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення. Суддя Фрунзенського районного суду м. Харків залишив позовну заяву Грибачова Г.О. без руху, надавши строк для сплата судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. У подальшому позовна заява Грибанова Г.О. була визнана неподаною й повернута позивачеві, оскільки останній не надав суду платіжних документів. Чи правомірні дії судді? У яких випадках суддя може відстрочити чи розстрочити сплату судових випрат, зменшити їх розмір чи з вільнішій від їх сплати? Лук’янов М.П. звернувся до суду з позовом до Мирова В.І гро відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 25000 грн і моральної шкоди в розмірі 5000 грн. Позовні вимоги Лук’янова М.П. були задоволені частково. З Мирова В.І. стягнуто 15000 грн матеріальної шкоди В іншій частині суд відмовив у задоволенні позову. Визначте розмір судових витрат у цій справі. Яким чином мають розподілятися судові витрати між сторонами? Яке рішення в частині судових витрат мас прийняти суд, якіцо Лук’янов надасть договір, відповідно до якого витрати на правову допомогу представника будуть становити 3000 грн. В даному випадку буде застосоване процесуальне законодавство, що діє на даний момент. У Новозаводському районному суді м. Чернігова розглядали справа за позовом Петрова Павла Вікторовича до Петрової Ганни Михайлівни та за зустрічним позовом Петрової Г. М. до Петрої П. В. про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Разом з іншими вимогами Петров П. В. просив визнати автомобіль Нісан 2006 року випуску, зареєстрований на дружину, спільною власністю подружжя, та здійсни поділ спільного майна таким чином, щоб визнати за ним прав власності на цей автомобіль (а дружині присудити інший автомобівль, придбаний подружжям). У процесі розгляду справи до суду звернувся Краснов Віталій Вікторович із заявою про залучення його до участі у справі як третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, посилаючись на те що цим спором зачіпаються його майнові права. Одночасно подав позов до Петрова П.В про визнання за Красновим В. В. права власності на автомобіль Нісан 2006 року випуску на тій підставі, що давав Петрову П.В. грошові кошти в розмірі 12 000 доларів США в борг, а Петров П. В. до моменту повернення боргу віддав Краснову В. В.у користування цей автомобіль (віддав ключі та технічний паспорт): вони з Петровим П. В домовилися, що у разі якщо Петров П. В не зможе повернути кошти, автомобіль перейде у власність Краснова В.В. На час розгляду справи в суді Петров П. В. Краснову В В. заборговані грошові кошти не повернув. Ухвалою суду Краснову В. В. було відмовлено у задоволенні заяви про залучення до участі у вказаній справі як третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору на тій підставі, що. як виявилося, на момент звернення Краснова В. В. до суду із зазначеними заявою та позовом Петров П. В. вже відмовився від своїх позовних вимог щодо визнання за ним права власності на автомобіль Ніссан 2006 року випуску, і провадження у справі в цій частині було закрито. Чи може Краснов В. В. подати апеляційну скаргу на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова про відмову в залученні Краснова В. В. до участі в справі як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору? Яким би чином ви порадили Краснову В. В. далі захищати свої права. Уявіть, що Краснов В.В. звернувся до вас за юридичною консультацією, спробуйте скласти детальне письмове резюме «план подальших дій» з посиланням на норми законодавства (в цьому випадку уважний юрист зможе запропонувати Краснову В. В. кілька варіантів подальших кроків). Банк «Свобода» (м. Київ. вул. Велика Житомирська. 4. Шевченківський район) звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до Шамрила Олега Станіславовича (м. Київ. вул. Будівельників. 36. кв. 8. Дніпровський район) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1 від 12.01.2012. У судовому засіданні у справі Шамрило О. С. повідомив. що у провадженні Шевченківського районного суду м. Києва знаходиться справа за позовом Шамрила О. С. до банку «Свобода» про визнання кредитного договору № 1 від 12.01.2012 недійсним на тій підставі, що споживчий кредит за договором надано в іноземній валюті. Шамрило О. С. просив зупинити провадження у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором до вирішення пов'язаної справи — про визнання цього кредитного договору недійсним у Шевченківському районному суді м. Києва. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва Шамрилу О. С. було відмовлено в задоволенні його клопотання про зупинення розгляду справи. Як ви вважаєте, чи суд постановив незаконну ухвалу? Чи може Шамрило О. С. оскаржити зазначену ухвалу в апеляційному (в касаційному) порядку? Чи зобов’язаний був у цьому випадку Дніпровський районний суд м. Києва зупинити розгляд справи за позовом банку «Свобода» до Шамрила О. С. про стягнення заборгованості за кредитним договором? Чи є доцільним у цьому випадку зупинення розгляду справи за позовом банку «Свобода» до Шамрила О. С. про стягнення заборгованості за кредитним договором? Спробуйте спрогнозувати розвиток подальших подій: — якщо Шамрило О. С. подасть апеляційну скаргу на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва про відмову в зупиненні провадження у справі, то...: — якщо за зазначених обставин рішенням Шевченківський районного суду м. Києва буде задоволено позов Шамри О. С.. то...: якщо за зазначених обставин рішенням Шевченківського райного суду м. Києва буде відмовлено в задоволенні позову Шамрила О. С.. то...: якщо Шамрило О. С. у подальшому в апеляційній скарзі на рішення Дніпровського районного суду м. Києва за позовом банку про стягнення заборгованості зазначить про грубе порушення Дніпровським районним судом м. Києва норм процесуального закону, яке виявилося у відмові зупинити провадження у справі, чи буде це підставою для визнаний незаконним і скасування рішення Дніпровського районного суду м. Києва? якщо в подальшому Шамрилом О. С. буде подано апеляційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду м. Києва за позовом банку про стягнення заборгованості, і на час розгляду цієї апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції справа за позовом Шамрила О. С. до банку про визнання кредитного договору недійсним ще не буде вирішена чи зможе він заявити до суду апеляційної інстанції аналогічне клопотання про зупинення розгляду справи за позовом банку про стягнення заборгованості за кредитним договором до вирішення пов'язаної справи? Галицький районний суд м. Львова, розглянувши позов громадянина Семененко про скасування рішення Галицької райдержадміністрації щодо приведення самовільно реконструйованого горища до первісного стану відповідно до технічної документації, відмовив в його задоволенні. Апеляційний суд залишив рішення місцевого суду в силі. Семенеко подав касаційну скаргу на постанову апеляційного суду до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. Чи правильно визначено суд касаційної інстанції?. При поданні заяви про встановлення факту родинних відносин гр. Веселою з метою отримання спадщини було встановлено, що крім заявниці до кола спадкоємців за законом належать Гнатенко В.І. та Гнатенко Б.І. Суддя відмовив у прийнятті заяви в порядку окремого провадження, мотивуючи своє рішення наявністю інших спадкоємців, які при відсутності в них заперечень могли визнати громадянку Веселу спадкоємицею. Чи правомірно діяв суддя? Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва за заявою Вінник М.А. встановлено факт її родинних відносин з Вінник М.Л. та Вінник 0.0. - батьками заявниці. Із матеріалів справи випливає, що встановити цей факт їй потрібно було, тому що вона виїздить на постійне місце проживання за кордон, а свідоцтво про її народження та смерть її батьків не збереглися, не збереглися також акти записів РАЦСу. У заяві заявниця не зазначила заінтересованих осіб. Суд призначив справу до судового розгляду і в ухвалі зазначив залучити до участі у справі як третіх осіб родичів Вінник. Які порушення та помилки допустив суд під час підготовки справи до судового розгляду. І. звернувся з позовом до Д. про витребування з чужого незаконного володіння відеомагнітофона Самсунг Під час проведення судових дебатів до канцелярії суду надійшла позовна заява Р., який просив допустити його до участі у справі як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. У позовній заяві він зазначав, що спірніш відеомагнітофон належить саме йому, у свій час він надав його у користування І. Суддя допуспю Р. до участі у справі як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, і після дослідження обставин справи за участю Р. постановив рішення на його користь, відмовивши І. в задоволенні позовних вимог. Чи правильні дії судді? Що таке предмет спору? Якими правами користуються треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору? У серпні 2015 р. заступник прокурора в інтересах Д.С. Омельченка звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з державного ремонтно- будівельного тресту “Крим спецгідр орем буд” (далі - трест) нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, посилаючись на те, що відповідач нарахував, однак не виплатив Д.С. Омельченку 4197 грн 24 коп. заробітної плати, чим порушив його права. В обґрунтування підстав свого звернення заступник прокурора посилався на те, що єдиним джерелом доходів Д.С. Омельченка є заробітна плата, проте останньому вона трестом не виплачена. У зв’язку із скрутним матеріальним становищем заявник неспроможний самостійно, належним чином захистити свої права. Ухвалою судді міського суду заяву заступника прокурора визнано неподаною та повернуто, оскільки всупереч положенням ч. 4 ст. 98 ЦПК України він не додав до заяви документів, що посвідчують його повноваження як представника громадянина. Чи правомірні дії суду? Яке процесуальне положення займає в цивільному судочинстві прокурор, коли він діє на виконання конституційної функції представншрпва інтересів громадянина або держави? За яких підстав прокурор мас право здійснювати в суді представншрпво інтересів громадянина? Сергеев А.К. звернувся з позовом до Н.П. Чушкової про усунення перешкод у вихованні та встановлення порядку спілкування з дитиною. Позивач просив зобов’язати відповідачку надавати можливість спілкуватися з сином і спільно проживати з ним у дні канікул з 29 грудня до 8 січня та з 1 червня до 25 серпня кожного року. У судовому засіданні А.К. Сергеев свої вимоги підтримав, відповідачка в судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи належним чином та своєчасно їй було повідомлено, пояснень причин неявки до суду не надала. Представник органу опіки та піклування районної адміністрації міської ради вважала за доцільне позов задовольнити з відповідним висновком. Беручи до уваги те, що від відповідачки до суду не надійшли письмові заперечення проти позову, представник органу опіки та піклування від її імені та в інтересах дитини сама визнала позов. Враховуючи, що визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд відповідно до ст. 174 ЦПК України ухвалив рішення про задоволення позову. Чи правомірні дії суду? Визначте форму участі та повноваження представника органу опіки та піклування у даній справі. Дорошенко М.Т. звернулася до суду з позовом до Рівліна С.К. в інтересах своїх дітей про визнання недійсними заповіту, свідоцтва про право на спадкування '/4 частини будинку та про визнання права власності на цю частину будинку за її сином та донькою. В обґрунтування позовних вимог Дорошенко М.Т. посилалася на те, що батьком її дітей заповіт було складено на користь сторонньої особи, у стані, коли він не розумів значення своїх дій Вона також пояснила, що її повнолітні діти, в інтересах яких заявлено позов, є інвалідами дипінства і тому не можуть захистити свої права самостійно. Суд прийняв позовну заяву, відкрив провадження у справі та допустив Дорошенко М.Т. до участі у справі як законного представника її дітей Дайте правову оцінку діям суду. Визначте вид представніщтва в даному випадку та дайте його правову характеристику. Права та інтереси яких осіб захшцають у суді законні представники? Хто може бути законним представником у суді? Визначте обсяг повноважень законного представника в цивільному судочинстві. У своїх заявах до суду позивачка також указала, що частина спірних речей, придбаних у шлюбі: відеокамера, фотоапарат, комп’ютер (куплені в кредит у магазині “Фокстрот”), документи на мисливську рушницю, газовий пістолет, телевізор, які також придбані у шлюбі, знаходяться, як і самі речі, у відповідача, яким ця обставина не заперечувалась. Однак суд залишив поза увагою клопотання позивачки про витребування доказів щодо часу та обставин придбання вказаних спірних речей у зв’язку з наявністю у неї складнощів в отриманні цих доказів, відмовив у задоволенні в цій частині позову за його недоведеністю. Чи мало місце в цих діях суду порушення принципів цивільного процесуального права? ЗАТ “Український мобільний зв’язок' звернулося в суд з позовом до громадянина В. про стягнення заборгованості за надані послуги зв’язку. Ухвалою районного суду м. Донецьк позовна заява залишена без руху у зв’язку з тим, що, по-перше, позивач не додав до позовної заяви копій усіх документів, що додав до позову для відповідача; по-друге, в порушення вимог ст. 7 ЦПК позовна заява викладена російською, а не українською мовою. Позивачу надано строк до 22 лютого 2006 р. для усунення недоліків позовної заяви. Ухвалою цього ж суду від 24 лютого 2006 р. позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу через те, що останній в установлений суддею строк не усунув недоліків позовної заяви. Чи с правильними дії суду? Чи порушені в даному випадку будь-які принципи цивільного судочинства? Громадянин П. звернувся до районного суду з позовом до Л. про стягнення боргу розміром 4 тис. грн. У судовому засіданні відповідач визнав позов повністю і запропонував передати позивачеві замість грошової суми відеокамеру "Sony" вартістю 6 тис. грн. Позивач не заперечував проти цього, на такій підставі сторони вирішили укласти мирову угоду. Суддя, у провадженні якого знаходилася справа, відмовився визнати цю мирову угоду, оскільки вартість магнітофона перевищувала розмір боргу. Чи правильно діяв суддя? Який принцип цивільного процесу порушено? У Шевченківському районному суді м. Львова розглядалася цивільна справа за позовом гр.А. до гр.Б. про визнання права власності на житловий будинок. У судовому засіданні представник позивача заявив, що позов підлягає задоволенню, оскільки в Єдиному державному реєстрі судових рішень є таке, що вступило в законну силу, рішення Тернопільського міськрайонного суду по аналогічній справі, яким відповідний позов задоволено. Крім того, позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зіслався на позицію, викладену доктором юридичних наук, професором В. у науково-практичному коментарі Цивільного кодексу України. Визначте: Чи повинен суд при прийнятті рішення брати до уваги наведені вище доводи позивача? Власник одного з державних підприємств при обговоренні проекту колективного договору заперечував проти статті, яка надавала право представникам трудового колективу приймати участь у використанні прибутку підприємства. Власник обгрунтував це тим, що таке право колективу статутом підприємства не передбачено. Представник же профкому наполягав, щоб така стаття в колективний договір була записана. Завдання: Виступіть у ролі юрисконсульта і надайте пораду сторонам щодо вирішення вказаних розбіжностей. Практичне завдання 1. Кобрин пред'явив позов до Чуба про відшкодування шкоди і просив викликати в судове засідання громадянина з м.Хуст Закарпатської області, який був єдиним свідком автопригоди, внаслідок якої по­шкоджено автомобіль Кобрина. Беручи до уваги значну відстань від Чернігова, суддя доручив суду за місцем проживання свідка до­питати його і надіслати протокол судового засідання. Чи відповідають дії судді вимогам принципу безпосередності?

Практичне завдання 2. В яких із наведених далі випадків мають місце цивільні про­цесуальні правовідносини? 1) господарський суд м. Києва розглянув спір між ТОВ «Арго» та АТ «Атек» про стягнення неустойки за договором поставки; 2) Шевченківський районний суд м. Києва розглянув спір між громадянками Бова О. та Крижанівською Л. про стягнення суми боргу за договором позики; 3) Комісія з трудових спорів підприємства «Виробник» роз­глянула спір між засновником підприємства та комірником; 4) Соловіївська сільська рада розглянула спір про межу земе­льних ділянок між мешканцями села Митусем та Огризком. Рижова та Гуляєв стали жити однією сім'єю з лютого 2000 року. У грудні 2001 року в Рижової народився син. Рижова звернулася до суду з позовом до Гуляєва про встановлення батьківства та стягнення аліментів на дитину. Як повинен діяти суд у стадії підготовки справи до судового розгляду?

У грудні 2005 року Коломийським міськрайонним судом прийнято рішення про стягнення з Римова на користь Лунца 15 тис. грн. під час виконання судового рішення державний виконавець звернувся до суду з клопотанням про роз'яснення рішення, оскільки на його думку, зміст резолютивної частини рішення суду є незрозумілим. В яких випадках суд має право роз'яснити своє рішення? Який процесуальний порядок роз'яснення рішення?

Ремізов, який володів будинком на праві сумісної власності, звернувся до суду з позовом до Гитука про визнання за ним права власності на підвальну частину будинку та про знесення веранди, яка приєднувалася до цієї частини будинку. На рішення суду про відмову в позові Ремізов подав апеляційну скаргу, сплативши державне мито, але до розгляду справи звернувся до суду із заявою про відмову від скарги та про повернення мита. Яку відповідь належить дати суду Ремізову про повернення державного мита?

Габелко заповідав належні йому кошти у вигляді грошового вкладу в сумі 40 тис. гри. школі, де він раніше працював учителем. Після смерті Габелко його сини звернулися з позовом до цієї школи про визнання заповіту недійсним. При подачі позовної заяви вони сплатили державне мито в розмірі 50 грн., вважаючи, що їх вимога носить немайновий характер. Суддя залишив заяву без руху до внесення позивачами державного мита в сумі 37 грн. Визначте, хто правильно вирахував розмір державного мита?

У зв'язку із перебуванням позивача у тривалому службовому відрядженні суд з власної ініціативи зупинив провадження по справі. З поверненням з відрядження (через три роки) провадження по справі було поновлено. В судовому засіданні відповідач просив суд відмовити в позові, посилаючись на пропуск строку давності. Чи може прийнята судом ця обставина як підстава для відмові у позові? Які правила зупинення і обчислення процесуальних строків?

Відшукайте у ЦПК України норми права, якими за тривалістю встановлені наступні строки: - менше одного дня, не пізніше одного дня, 3, 5, 7, 10, 15 і 20 днів; - 1, 2, 3 місяці; - 1, 2, 3 роки. Які цивільні процесуальні строки будуть абсолютно визначені, а які відносно визначені? Вкажіть строки які визначаються вказівкою на подію, яка повинна настати неминуче. Рішенням місцевого суду відмовлено в позові Шляпченко до підприємства "Перемога" про поновлення його на роботі. В апеляційній скарзі Шляпченко просив рішення місцевого суду скасувати і ухвалити нове: поновити його на посаді водія. Додатково він зазначав, що працюючи по найму у відповідача водієм, був звільнений за прогул без поважних причин. У той день, коли він був відсутній на роботі, - хворів. Просив місцевий суд витребувати із лікарні лист непрацездатності, проте в задоволенні клопотання йому було відмовлено. Лист непрацездатності йому не видали. Чи має право апеляційний суд витребувати лист непрацездатності? Чи має право апеляційний суд скасувати рішення місцевого суду і ухвалити нове?

Хоменко звернулася в районний суд із заявою про розлучення. В заяві було викладено таке: "Прошу районний суд розлучити мене з чоловіком Хоменком Миколою Петровичем. Свідоцтво № ПЯР 0311945 видано Подільським РАГСом 6 травня 1997 року". Чи підлягає прийняттю заява Хоменко?

Власниця будинку Артеменко пред'явила в суд позов про стягнення з Пикиньчереди заборгованості за квартиру і комунальні послуги. Відповідачка на суді пояснила, що вона ніякого боргу не має, оскільки вона таку суму витратила на ремонт квартири, який відмовилась провести Артеменко. Суд своїм рішенням позов Артеменко задовольнив, а відповідачці пояснив, що вона має право подати окремий позов про стягнення грошових сум, витрачених на ремонт приміщення. Чи правильно поступив суд?

Галась, яка працювала в середній школі викладачем за незабезпечення якості викладання географії і за допущені антипедагогічні вчинки була звільнена з роботи. вважаючи своє звільнення незаконним, Галась пред'явила до суду позов про поновлення її на роботі. Які докази належить подати сторонам? Які дії мусить провести суддя в порядку підготовки справи до розгляду?

Гернишова А.К. звернулася до суду з заявою про визнання її чоловіка Гернишова О.Г. померлим. В підтвердження Гернишова посилалась на те, що її чоловік 9 років тому виїхав в район Донбасу на будівництво і з того часу про нього нічого невідомо. Які процесуальні дії необхідно провести судді при підготовці справи до розгляду?

Рішенням суду був визначений такий порядок користування земельною ділянкою: 13 сотих закріплено за Ізраловичем А.К., 15 сотих - за Хачатрян В.С. і Ізраловичем Г.А. З набранням рішенням законної сили Хачатрян В.С. звернулась до суду із заявою про перегляд судового рішення, посилаючись на те, що суд при визначенні порядку користування земельною ділянкою виходив з того, що вона складається з 28 сотих, тоді як сільська рада на її клопотання після розгляду справи в суді зменшила ділянку на 3 сотих - незручних для користування. Яку відповідь належить дати суду за заявою Хачатрян В.С.?

ЖЕК подала позов про розірвання з Вірченком договору жилого найму на підставі того, що він на спірній житлоплощі не проживає кілька років, а лише прописаний. До такого висновку, задовольнивши позов, прийшов суд з оцінки показань свідків - сусідів відповідача по квартирі, які повідомили, що вони Вірченка рідко бачать у квартирі, і що він не бере участі у витратах на загальні комунальні послуги. Однак з матеріалів справи вбачається, що Вірченко є постійним жителем міста, працює старшим інженером у науково-дослідному інституті, ніякої іншої житлоплощі, окрім спірної, не має, і всі обов'язки наймача виконує сумлінно. Апеляційний суд скаргу Вірченка відхилив. А рішення районного суду залишив у силі касаційний суд за скаргою Вірченка. Яке має бути рішення справи?

Громадянин Коваленко Г. звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу. Він позичив гроші співробітнику Ващенко А., строк повернення боргу минув, але боржник гроші не повертає. Заявник вказав, що договір позички не був нотаріально посвідчений, але у нього є письмова розписка, яка підписана боржником. Крім того заявник вказує, що були свідки укладення такої угоди, які можуть бути допитані в суді у якості свідків. Яке рішення і в який строк має постановити суддя? В який строк постанова суду має бути виконана?

Суд постановив рішення про видачу судового наказу і направив його боржнику. Що може зробити боржник, після отримання судового наказу? Дії суду після отримання скарги боржника?

Через 6 місяців після оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку Соболевський А. звернувся з касаційною скаргою до касаційного суду. У прийнятті касаційної скарги Соболевському А. було відмовлено з декількох причин. Одна з них - скарга написана не машинописним текстом (від руки). Визначте інші можливі причини відмови у прийнятті касаційної скарги А. Соболевському. В чому полягають вимоги закону щодо строків, форми, змісту касаційної скарги і порядку її подачі.

Під час розгляду справи в касаційній інстанції сторони виявили бажання укласти мирову угоду. Головуючий наполягає на ухвалення рішення по справі, до того ж без присутності осіб, які беруть участь у справі. Вирішіть спір. Обґрунтуйте свою відповідь.

У змісті рішення суду касаційної інстанції не зазначено ініціали суддів і судді-доповідача. Чи можна вважати це судовою помилкою? Які вимоги до змісту рішення суду касаційної інстанції? У комунальній квартирі жилими кімнатами, які знаходилися у комунальній власності, користувалися дві сім'ї - Казанцевих та Шимановських. Але фактично Шимановські мали інше житло, приживали у приватному будинку, а кімнатами у комунальній квартирі не користувались, за користування квартплату не сплачували. Сім'я Казанцевих перебувала на квартирному обліку для поліпшення житлових умов, іншого житла, крім кімнат у комунальній квартирі не мала. Подружжя Казанцевих вирішили звернутися до суду з позовом про виселення подружжя Шимановських зі спірної жилої площі, оскільки хотіли, щоб внаслідок виселення Шимановських їм, як поліпшення житлових умов, була надана у користування вся квартира, а не окремі кімнати. Чи виникає в даному випадку співучасть? Якщо виникає, то визначте вид співучасті, вкажіть процесуальний статус співучасників, підстави для співучасті?

До суду звернувся Сафін з позовом про стягнення зі шкіргалантерейної фабрики на його користь одноразово 300 грн. і щомісяця по 50 грн. за відшкодування заподіяної його здоров'ю шкоди. Розглядаючи справу в судовому засіданні, суд встановив, що позивач був збитий автомашиною, власником якої є шкіргалантерейна фабрика. Водієм автомобілю був Кавунов. Як суд повинен вирішити питання щодо участі названих осіб у справі? В якості яких учасників зазначені особи будуть приймати участь у цивільній справі? Керуйтесь ст.ст. 1172, 1187 ЦК України.

У справі за позовом Тимченко до Сорського про відшкодування завданих збитків суд зобов'язав позивача надати додаткові докази у підтвердження своїх позовних вимог та встановив для вчинення даної дії процесуальний строк. Яка відповідальність передбачена законом для учасників цивільної справи при невиконанні обов'язків по своєчасному наданню доказів суду?

За справою Жудрової до Жудрова про стягнення аліментів на утриманні дитини, відповідача позов не признав, посилаючись на те, Жудрова сама пішла від нього і, не дивлячись на всі вмовляння, не хоче повертатися. Зі своєї сторони відповідач заявив, що не заперечує необхідності утримувати сина, але лише при умові, що дружина до нього повернеться. В підтвердження того, що він добре відносився до жінки і віддавав їй в період спільного проживання всі гроші, Жудров просив допитати сусідок по квартирі Ситкіну і Пярину. - Чи мають правове значення факти, що приведенні Жудровим для обґрунтування своїх заперечень. - ким встановлюються факти, що підлягають доказуванню.

Герасимов взяв у борг у свого родича Федорова 170 грн. І видав останньому розписку. Через півроку Федоров подав в суд позов про стягнення з Герасимова 170 грн. В судовому засіданні виявилось, що дійсна розписка Герасимова позивачем втрачена, однак відповідач не заперечував отримання від Федорова 170 грн. Районний суд відмовив Федорову у позові, оскільки ним не були надані письмові докази. - Чи правильно поступив суд? - Яке доказове значення має визнання сторін? Позивач Комаров подав позов про поділ кімнати. Відповідач - домоуправління - представив суду висновок інспектора про технічну неможливість поділу спірної кімнати. Оскільки у справі вияснилась заява позивача про призначення експертизи, то суд вирішив признати висновок інспектора як висновок експерта. - Чи правильно поступив суд? - Для встановлення яких фактів призначають експерта? - У чому відмінності між висновком експерта і показаннями свідка?

У листопаді 2006 року Каменева В. звернулась до суду із позовом до Каменева П. про стягнення аліментів на повнолітню дитину. Вона з 1985 року перебувала з відповідачем у шлюбі, вони мають неповнолітнього сина 1988 року народження, який навчається у вищому навчальному закладі і потребує у зв'язку з цим матеріальної допомоги. Позивачка не працює, а відповідач матеріальної допомоги сину не надає. Посилаючись не вказані обставини, Каменева В. просила стягнути на її користь кошти на утримання сина. Визначте коло осіб, що приймають участь у справі. В 2009 р. між ПАТ "Приватбанк" та громадянином Іваненко був укладений договір споживчого кредиту на навчання своєї дитини. Відповідно до умов договору всі спори, які можуть виникнути між сторонами, будуть розглядатися в постійнодіючому третейському суді при асоціації банків України. Гроші за кредитом не сплачувались. В 2012р. банк звернувся до третейського суду про стягнення заборгованосі. Рішенням третейського суду позовна заява була задоволена в повному обсязі. В грудні 2012 р. Іваненко звертається з позовом про визнання рішення третейського суду недійсним та скасувати його. Ухвалою суду першої інстанціі було відмовлено у відкритті провадження у справі за підставою "N". Іваненко подав апеляційну скаргу на дану ухвалу, мотивуючи її тим, що рішенням КСУ 2011р спори за споживчим кредитом не підлягають розгляду в третейському суді і є виключною компетенцією судів загальної юрисдикції. Ухвалою апеляційного суду від 20.03.13 апеляційна скарга залишена без задоволення. Потрібно написати касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду. Вироком суду, який набув законної сили, Каменева А.А. було засуджено до позбавлення волі з конфіскацією майна. При розгляді кримінальної справи було задоволено цивільний позов Гріценка Н.Н., на користь якого було стягнено 25000 грн. Дружина засудженого Каменева С.С. звернулася до суду з позовом про визнання права власності на комп’ютер та музикальний центр і про зняття з цього майна арешту, мотивуючи тим, що ці речі, на яки за вироком суду накладено арешт, належать їй на праві приватної власності: комп’ютер було придбано нею до укладання шлюбу із Каменевим, а музикальний центр було їй подаровано батьками на день народження. Визначте коло осіб, які беруть участь у цієї справі, та їх процесуальний статус. Дзержинським районним судом м. Харків розглянута справа за позовом ХНУ до Писаренка про стягнення заборгованості в розмірі 4243,60 грн та ухвалено рішення на користь позивача. р. ХНУ було подано заяву та виконавчий лист, виданий Дзержинським районним судом м. Харків р., про стягнення з Писаренка на користь ХНУ заборгованості в розмірі 4243,60 грн до Дзержинського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській обл. р. стягувачем було отримано повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання від 17.03.2017 р., в якому зазначалось, що виконавчий документ не відповідає п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме відсутня дата народження боржника. р. ХНУ звернувся зі скаргою на дії виконавця і вважає повідомлення про повернення виконавчого документа незаконним і необґрунтованим, що порушує права стягувача, оскільки прийнято безпідставно, а тому підлягає скасуванню. Яку відповідь має надати суд? Складіть процесуальний документ.

За правовою допомогою звернулася Федорова. За її словами, 10.05.2017 р. до неї додому, де вона проживала разом із Калугіним, прийшов виконавець та описав належне їй майно без пояснення причини таких дій і жодного документа з цього приводу їй не вручив, а саме: постанови про відкриття виконавчого провадження та про накладення арешту на майно. Перевіривши веб-сайт електронних торгів, адвокат знайшов виставлений на продаж належний Федоровій на праві власності житловий будинок, а також телевізор та холодильник, який придбав Калугін. 15 трав. 2017 р. на заяву про видачу постанов про відкриття виконавчого провадження було надано копії постанов про відкриття виконавчого провадження. З них випливає, що державний виконавець відкрив виконавче провадження на підставі ухвали Чутівського міськрайонного суду про закриття провадження у справі в зв’язку з визнанням мирової угоди, за якою Калугін мав виплатити Паську 11000 грн. Адвокат вважає, що на виконання даної мирової угоди мав бути виданий виконавчий лист, а тому дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження є неправомірними. Які порушення процедури наявні? Які документи має скласти адвокат, щоб захистити інтереси Федорової?

31 серп. 2017 р. до суду надійшла скарга прокурора на дії та рішення державного виконавця Васильківського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції в Миколаївській обл. Слюсаренка, які полягають у поверненні стягувачу 07 лип. 2017 р. виконавчого листа Ленінського районного суду м. Миколаїв від 21 черв. 2017 р. без прийняття до виконання. Також прокурором оскаржено постанову від 09 серп. 2017 р. безпосереднього начальника зазначеного державного виконавця, якою відмовлено у задоволенні скарги прокурора на повернення виконавчого документа без виконання. Повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу отримано 21 лип. 2017 р., а 28 лип. 2017 р. оскаржено начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, за результатами чого отримано постанову від 09 серп. 2017 р. про відмову у задоволенні скарги. Відповідно до поштової відмітки, скарга прокурора була подана на пошту 21 серп. 2017 р. Чи дотримано строки звернення до суду зі скаргою на дії виконавця? Чи має прийняти скаргу до розгляду суд?