Задачі з цивільного процесуального права (3)

До Оболонського райсуду м. Києва за місцем проживання відповідача звернулась гр. І Іетренко з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати за користування нерухомим майном. Суддя повернув їй заяву, посилаючись на те, що такий позов має бути пред'явлено за правилами виключної підсудності. Визначте правомірність дій суду.

Департамент економіки та комунального майна Хар­ківської міської ради 25 жовтня 2017 р. звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом до Глашина Р.Г. про ви­знання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфра­структури м. Харкова, посилаючись на те, що Глашин Р.Г. є за­мовником закінченого будівництвом об’єкта - реконструйованої під магазин квартири за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 10, кв. 2, однак ухиляється від виконання свого обов’язку щодо ук­ладення договору про зазначену пайову участь. Ухвалою Київ­ського районного суду міста Харкова від 10 листопада 2017 р. позовну заяву Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради повернуто позивачу для подання до належного суду. Ухвалою Апеляційного суду Харківської облас­ті від 22 лютого 2018 р. апеляційну скаргу Департаменту еко­номіки та комунального майна Харківської міської ради відхи­лено, ухвалу судді Київського районного суду м. Харкова від 10 листопада 2017 р. залишено без змін. Департамент економіки та комунального майна Харків­ської міської ради 1 квітня 2018 р. подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 10 листопада 2017 р. та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 22 лютого 2018 р., а справу направити до місцевого суду для вирішення питання про відкриття провадження. Касаційна скарга мотивована тим, що між Департаментом економіки та комунального майна Харків­ської міської ради і Глашиним Р.Г. мав бути укладений договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, оскільки відповідач є замовником закінченого будівництвом об’єкта, а саме квартири за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 10, кв. 2. Враховуючи, що вищевказане нерухоме майно розта­шоване на території Київського району м. Харкова, то, виходя­чи з положень частини першої ч. 1 ст. 30 ЦПК, цей спір підля­гає розгляду Київським районним судом м. Харкова.

Яке судове рішення має прийняти Верховний Суд?

Григорян А.С. у липні 2018 р. звернувся до Василь­ківського міськрайонного суду Київської області з позовною зая­вою до Серцевої А.М. про встановлення факту проживання одні­єю сім’єю чоловіка і дружини без реєстрації шлюбу, визнання набутого майна спільною сумісною власністю, поділ майна та ви­знання права власності на майно. Ухвалою від 23 липня 2018 р. було відкрито провадження у справі, а ухвалою від 2 серпня 2018 р. головуючим суддею Корнієнком С.В. заявлено самовід­від у вказаній цивільній справі. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 2 серпня 2018 р. головуючим суддею у справі визначено Крав­ченко Л.М. Разом з тим ухвалою Васильківського міськрайон- ного суду Київської області від 5 серпня 2018 р. головуючим суддею Кравченко Л.М. заявлено самовідвід у вказаній цивіль­ній справі.

Розпорядженням виконуючого обов’язки голови Васи­льківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Л.М. від 5 серпня 2018 р. цивільну справу за позовом Григорян А.С. направлено до Обухівського районного суду Київської об­ласті на підставі ч. 3 ст. 41 ЦПК України. Ухвалою Обухівсько- го районного суду Київської області від 15 серпня 2018 р. при­йнято до розгляду справу за позовом Григорян А.С. до Серцевої А.М. про встановлення факту проживання однією сім’єю чоло­ віка та дружини без реєстрації шлюбу, визнання набутого май­на спільним сумісним майном, визнання права власності.

Не погодившись з такою ухвалою суду Обухівського районного суду Київської області від 15 серпня 2018 р., Григо­рян А.С. звернувся до суду з апеляційною скаргою, однак апе­ляційна скарга була йому повернута ухвалою Апеляційного су­ду Київської області від 7 вересня 2018 р. у зв’язку з тим, що така ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Оцініть правомірність дій суду першої та апеляційної інстанцій.

У листопаді 2017 р. Олексієнко П.Г. звернувся до Шевченківського районного суду м. Дніпро з позовною заявою до КП «Дніпровські міські теплові мережі», Дніпровської місь­кої ради про: визнання діяльності КП «Дніпровські міські теп­лові мережі» та його філії у Новокодацькому районі м. Дніпро такою, що суперечить законодавству України, а їхніх установ­чих документів недійсними; визнання недійсним та скасування рішення Дніпровської міської ради від 19 серпня 2002 р. про реєстрацію КП «Дніпровські міські теплові мережі». Суддя Шевченківського районного суду 6 грудня 2017 р. відмовив у відкритті провадження у справі, посилаючись на те, що оскіль­ки одним з співвідповідачів у справі є орган місцевого самовря­дування, то в силу вимог ст. 18 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 р.) спір підлягає розгляду в порядку адміністра­тивного судочинства.

Не погодившись із вищезазначеною ухвалою, Олексієнко П.Г. подав апеляційну скаргу, посилаючись на ст. 15 ЦПК (у редакції до 15 грудня 2017 р.), відповідно до якої суди розгля­дають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інте­ресів, що виникають, зокрема, із цивільних відносин, в тому числі щодо захисту прав споживачів, виходячи з того, що основ­ним відповідачем за його позовом виступає КП «Дніпровські міські теплові мережі», яке не можна вважати суб’єктом влад­них повноважень.

Оцініть правомірність дій суду першої інстанції. Яке судове рішення має прийняте Апеляційний суд Дніпропетровсь­кої області?

ТОВ Телерадіокомпанія «Міст ТБ» 9 червня 2018 р. звернулося до Київського апеляційного господарського суду із заявою про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 14 березня 2018 р. у справі № 278и/2017 за позовом до ТОВ Телерадіокомпанія «Міст ТБ» про стягнення коштів.

Київський апеляційний господарський суд 11 червня 2018 р. відмовив у відкритті провадження за заявою ТОВ Теле- радіокомпанія «Міст ТБ» і вказав, що така заява підлягає розг­ляду Апеляційним судом міста Києва.

Проаналізуйте процесуальні дії суду. За якими критерія­ми розмежовується юрисдикція загальних і господарських судів?

Ковальчук Р.Б. 6 квітня 2018 р. звернувся до Київсь­кого районного суду м. Харкова з позовною заявою до ПАТ КБ «Кредо Банк», який перебуває в державній власності, про усу­нення перешкод у користуванні банківським рахунком, видачу банківської картки, відшкодування моральної шкоди. Позивач пояснив свої вимоги тим, що строк дії банківської картки закін­чився у грудні 2017 р. Звернувшись 23 грудня 2017 р. до відді­лення ПАТ КБ «Кредо Банк» з проханням замінити банківську картку, що втратила чинність, на нову, Ковальчук Р.Б. отримав усну відмову від працівників банку щодо видачі нової картки. Він також був позбавлений можливості розпоряджатися кош­тами на своєму рахунку через мережу Інтернет, тому що доступ до рахунку було заблоковано. Ковальчук Р.Б. ще декілька разів звертався з аналогічною вимогою до ПАТ КБ «Кредо Банк», але знову отримував відмову у зв’язку з тим, що він, як йому пояс­нили, є публічною особою.

Відповідно до відкритого реєстру національних публіч­них діячів Ковальчук Р.Б. має статус члена сім’ї публічної особи, оскільки його дружина є депутатом Харківської міської ради.

За правилами якого судочинства має розглядатися по­дана позовна заява? Обґрунтуйте відповідь. Визначте критерії розмежування цивільної, господарської та адміністративної юрисдикції.

ФОП Миронов А.К. та ФОП Гузеєв О.О. звернулися 13 грудня 2017 р. до Шевченківського районного суду м. Хар­кова з позовом до ФОП Малишева Г.А., Державної служби ін­телектуальної власності України про визнання недійсним сві­доцтва України № 183126 на торговельну марку (знак для това­рів і послуг) «Турум-Бурум» у класі 42 МКТП-10 повністю; ви­знати право на ділову репутацію, напрацьовану з використан­ням позначення Студія «Турум-бурум» за ФОП Миронов А.К., ФОП Гузеєв О.О. та ФОП Малишев Г.А. в рівних частинах; ви­знати право на комерційний досвід, напрацьований з викорис­танням позначення Студія «Турум-бурум», за ФОП Миронов

А.К., ФОП Гузеєв О.О. та ФОП Малишев Г.А.; визнати право на використання позначення Студія «Турум-бурум» за ФОП Миронов А.К., ФОП Гузеєв О.О. та ФОП Малишев Г.А. в рів­них частинах.

Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова 17 грудня 2017 р. відмовив у відкритті провадження у справі, посилаючись на те, що відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК (в редак­ції, що діє з 15 грудня 2017 р.) суди розглядають у порядку ци­вільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земе­льних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судо­чинства. Спір, про який йде мова в позовній заяві, виник між ФОП, тобто суб’єктами господарювання, та пов’язаний із здій­сненням господарської діяльності, тому має розглядатися в гос­подарському суді в порядку господарського судочинства.

Чи правомірні дії судді Шевченківського районного суду м. Харкова? Які помилки були допущені позивачами при звер­ненні до суду із зазначеною позовною заявою?

У березні 2018 р. Іванов К.В. звернувся до Хортиць- кого районного суду м. Запоріжжя з позовом до відділення вико­навчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Запо­ріжжя про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100000 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він знаходив­ся у трудових відносинах з ВАТ Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь». 15 березня 2018 р. при виконанні трудових обов’язків з ним стався нещасний випадок, у резуль­таті якого він втратив 70% професійної працездатності та йому безстроково встановлено другу групу інвалідності. Унаслідок ушкодження здоров’я під час виконання трудових обов’язків він зазнав моральної шкоди, яку й просив стягнути з відповіда­ча. Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від

16 березня 2018 р., залишеною без змін постановою апеляцій­ного суду Запорізької області від 30 квітня 2018 р., проваджен­ня у справі Іванова К.В. було закрито у зв’язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Оскі­льки стороною спору є суб’єкт владних повноважень - відді­лення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Запоріжжя даний спір має бути розглянутий у порядку ад­міністративного судочинства.

Іванов К.В., вважаючи ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 16 березня 2018 р. та постанову апеля­ційного суду Запорізької області від 30 квітня 2018 р. незакон­ними, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Яким чином має діяти Верховний Суд? Який суд уповно­важений розглядати позовну заяву Іванова К.В.?

У січні 2018 р. Коршунов І.М. звернувся до Первомайського міськрайонного суду Харківської області з позовом до Маршалова М.М. про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, зобов’язання знести самовільно встанов­лений паркан та відшкодування моральної шкоди в розмірі 150000 грн. Ухвалою судді Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 18 січня 2018 р. у відкритті прова­дження по справі було відмовлено на тій підставі, що позовні вимоги не можуть бути предметом розгляду в порядку цивіль­ного судочинства, оскільки ч. 3 ст. 158 ЗК України передбачає, що органи місцевого самоврядування вирішують земельні спо­ри у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, додержання громадянами правил добросусідства, а також щодо розмежу­вання меж районів у містах.

Не погодившись з ухвалою Первомайського міськра­йонного суду Харківської області від 18 січня 2018 р., Коршу­нов І.М. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ви­щезазначену ухвалу, оскільки суддя Первомайського міськра- йонного суду Харківської області не повинен був відмовляти у відкритті провадження у справі лише з тієї підстави, що вимоги

даного позову можуть бути розглянуті в передбаченому зако­ном позасудовому порядку. Крім того, він просив направити справу до розгляду до Лозівського міськрайонного суду Хар­ківської області, оскільки, на його думку, всім суддям Перво- майського міськрайонного суду Харківської області з різних підстав має бути заявлений відвід.

Яке судове рішення має прийняти Апеляційний суд Хар­ківської області ?

Кузьмина Т.Т. звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства «Житлогосп», в якому просить стягнути з відповідача на її користь 32357 грн 50 коп. матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири та суму судового збору сплачену при подачі позову. Позовні вимоги мотивовано тим, що 08 січня 2016 року близько 09.30 години відбулось залиття належної їй квартири № 5 про пр. Леніна, 45 в м.Олександрії. З метою усунення аварійної ситуації її сином, який виявив залиття, були терміново викликані представники КП «Житлогосп». Аварійною бригадою ТОВ «Житло-Устрій» було перекрито постачання теплоносія (води) на будинок та ліквідовано виток. Як було з’ясовано працівниками ТОВ «Житло-Устрій», залиття сталось через прорив опалювальної металевої труби, розташованої на горищі житлового будинку, над належною Кузьминої Т.Т. квартирою. Але працівники аварійної бригади ТОВ «Житло-Устрій», 08.01.2016 року, ліквідувавши виток води, відмовились від участі у складанні акта про залиття квартири та його наслідки, мотивуючи тим, що 08 січня 2016 року є неробочим днем і це виходить за межі їх посадових обов’язків. 11.01.2016 року вона письмово звернулась до КП «Житлогосп» із заявою про вихід комісії на місце залиття з метою складання акта та заміни аварійного відрізку труби. Але належного реагування на її звернення не відбулось. В подальшому вона неодноразово зверталась до КП «Житлогосп» та міського голови з відповідними заявами, але отримувала лише формальні відписки. За її замовленням спеціалістом у галузі архітектурно-будівельної діяльності було складено зведений кошторис розрахунку вартості ремонтно- відновлювальних робіт її квартири, відповідно до якого , вартість відновлення її квартири після залиття складає 32 357.50 грн. Оскільки, на її думку, залиття квартири сталось з вини відповідача та вартість пошкодженого майна у добровільному порядку не відшкодована, вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав.

Визначте склад учасників справи.

Які права мають учасники справи?

Чи можливе подання позову в електронній формі?

Як має бути вирішена справа?

Лікар-психіатр Першої обласної спеціалізованої лі­карні м. Ромни Бережний С.П. звернувся до Роменського міськрайонного суду Сумської області з заявою про продовження госпіталізації в примусовому порядку Крамаренка А.А. на підс­таві того, що проведене під час примусової госпіталізації ліку­вання не дало позитивних результатів щодо покращення стану його здоров’я.

Беручи до уваги, що Крамаренко А.А. не має можливості самостійно захистити свої права, свободи та законні інтереси, а також, що він є суб’єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу, суд своєю ухвалою зупинив провадження у справі у зв’язку з необхідністю призначення йому адвоката для надання безоплатної правової допомоги та представництва його у суді.

Дайте правову оцінку діям суду. Визначте суб’єктів отримання безоплатної правової допомоги у суді.

Визначте порядок залучення до участі у справі адвока­та, який здійснює представництво у суді, як один з видів безо­платної правової допомоги.

Прохоров В.В. з метою захисту своїх порушених прав звернувся до суду з позовом до Войтюк С О. При цьому позовну заяву було подано як безпосередньо до канцелярії суду, так і направлено поштою, тож до суду надійшло дві однакові позовні заяви.

Чи має місце зловживання процесуальними правами? Якщо так, то які наслідки такого зловживання?

У судовому засіданні відповідач заявив клопотання про витребування доказів, оскільки йому стало відомо про наявні у позивача докази, що мають значення для справи. Розглядаючи клопотання, суд зауважив, що подібні клопотання мають бути заявленими у підготовчому провадженні, а тому відмовив у задо­воленні клопотання. Відповідач, вважаючи, що дії судді свідчать про його упереджене ставлення, заявив відвід судді. Суддя, у свою чергу, розцінив дії відповідача як зловживання процесуаль­ними правами та залишив без розгляду заяву про відвід судді.

Чи правомірні дії судді та відповідача?

Під час підготовчого провадження позивач М. заявив відвід судді Т. Відповідно до автоматичного розподілу вказана заява про відвід надійшла у провадження судді О. Дізнавшись про це, позивач направив заяву про відвід судді О., оскільки, на його думку, вони є товаришами, а тому останній не може неупе- реджено розглянути питання про відвід Т.

Проаналізуйте ситуацію та вирішіть, чи має місце зло­вживання процесуальними правами.

ТОВ «БАНК» звернулося до Т. з позовом про стягнен­ня заборгованості за кредитним договором у розмірі 500 000 грн. Під час розгляду справи Т. запропонував укласти мирову угоду на таких умовах - в рахунок боргу він передає будинок, приблиз­ною оціночною вартістю 400 000 грн, а позивач відмовляється від своїх вимог до відповідача. З наданих суду документів стало відомо, що вказаний будинок є спільною сумісною власністю Т. і Р., однак остання до участі у справі не залучалася.

Чи має місце зловживання процесуальним правом? Як­що так, то хто є суб’єктом, який вчинив зловживання? Чи зміниться відповідь, якщо вартість будинку буде складати 800 000 грн? А якщо вказаний будинок не є спільною сумісною власністю, а його власником є лише Р.?

В провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться справа за позовом Карпачова А.А. до Карачун Д.О. про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері. В судовомузасіданні сторони, шляхом взаємних поступок, дійшли мирової угоди і домовилися про наступне: Сторони домовились врегулювати спір по справі № 204/7855/18, шляхом підписання та виконання даної мирової угоди. Відповідач Карачун Д.О. визнає аліментні зобов'язання перед позивачем Карпачовим А.А. Відповідач Карачун Д.О. сплачує на момент підписання мирової угоди грошові кошти в сумі 1500 (одну тисячу п'ятсот) гривень. Відповідач Карачун Д.О. зобов'язується та гарантує сплачувати позивачу Карпачову А.А. шляхом перерахування платежів в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень за грудень 2018 року та січень 2019 року, а також перераховувати по 1000 (одній тисячі) гривень щомісяця до дня смерті, починаючи з лютого 2019 року, на картковий рахунок Карпачова А.А. (к.р. № 5168 7573 84114841 в АТ КБ «Приватбанк»), Відповідач Карачун Д.О. зобов'язується здійснювати щомісячні платежі до 10 числа кожного місяця. В разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб сторони зобов'язуються переглянути та визначити суму грошових відрахувань, які складатимуть не менше 50% від суми прожиткового мінімуму громадян на день перегляду суми виплати. Позивач Карпачов А.А. за умовами мирової угоди відмовляється від своїх позовних вимог до відповідача Карачун Д.О.. Дана мирова угода укладена в трьох примірниках і направляється сторонами до суду для її затвердження. Дана мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження судом і діє до повного ви конання зобов'язання, передбаченого цією мировою угодою. Ухвала суду про затвердження даної мирової угоди є виконавчим документом згідно з п.2 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження». У разі несплати Відповідачем Карачун Д.О. грошових коштів, передбачених п. п. 4,5 цієї мирової угоди Позивач звертається з заявою про відкриття виконавчого провадження до відповідного органу виконавчої служби. В судовому засіданні представник позивача і відповідач підтримали вищевказану мирову угоду, просили затвердити її та закрити провадження у справі. Також, вказали, що їм відомі і зрозумілі наслідки закриття провадження у справі. Яке рішення має прийняти суд? Складіть проект мирової угоди за вказаною фабулою? Який порядок затвердження мирової угоди? Назвіть порядок укладання мирової угоди вже в процесі виконання? Постановою державного виконавця Марганецького міського відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Коваленко О.О. від 11.01.2019 року встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України Ісаєва А.В. до погашення заборгованості по сплаті аліментів у повному обсязі по виконавчому листу № 2-1836/10, що виданий 17.05.2012 року. На даний час борг погашено частково, відповідно до розрахунку заборгованості Ісаєв А.В. за останні 6 місяців з червня по грудень 2018 сплатив аліменти в сумі 28450 грн., а тому представник боржника звернувся до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження права виїзду за межі України Ісаєва А.В. На даний час борг зі сплати аліментів погашено частково, відповідно до розрахунку заборгованості Ісаєв А.В. за останні 6 місяців з червня по грудень 2018 він сплатив аліменти в сумі 28450 грн. Тобто з викладеного вбачається, що Ісаєв А.В. не ухиляється від виконання рішення суду, робить все можливе, щоб погасити заборгованість. Яке рішення має прийняти суд? Складіть проект подання державного виконавця про обмеження у праві виїзду за межі України. Яким чином здійснюються розгляд подання про обмеження у праві виїзду за межі України? Чи можливе оскарження ухвали суду про обмеження у праві виїзду за межі України? В провадженні Дніпровського апеляційного суду перебуває на розгляді справа про те, що заочним рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2014 року позов ПАТ КБ "Приватбанк" до Литвиненко О.Д. про стягнення заборгованості задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Литвиненка О.Д. на користь ПАТ КБ "Приватбанк": заборгованість по кредитному договору б/н від 12 листопада 2007 року в сумі 12 424,57 грн, судові витрати (судовий збір) в сумі 243,60 грн, а загалом стягнуто 12 688,17 грн. Додатковим рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2017 року визначено складові стягнутої заборгованості. Постановою старшого державного виконавця Павлоградського міськрайонного відділу ДВС ГТУ у Дніпропетровській області від 27 березня 2017 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 188/265/14-ц, виданого 26 травня 2014 року Петропавлівським районним судом, про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 12 424,57 грн закінчено з підстав, визначених п.9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», тобто у зв'язку з виконанням рішення суду. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2017 року скасовано заочне рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2014 року і додаткове рішення того ж суду від 07 лютого 2017 року, та відмовлено у задоволенні вищезазначеного позову. За таких обставин, судом першої інстанції було встановлено, що на момент скасування заочного рішення у апеляційній інстанції Литвиненко О.Д., в порядку виконання вищевказаного заочного рішення сплатив позивачу 12 424,57 грн, тоді як питання про повернення раніше сплачених коштів, апеляційним судом не було вирішено. У зв'язку із вищезазначеним та на підставі положень ст.444 ЦПК України, Литвиненко О.Д. 03 серпня 2018 року звернувся до суду через поштове відділення із заявою про поворот виконання заочного рішення, яка в подальшому, а саме 07 серпня 2018 року була зареєстрована відділом канцелярії Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області. Залишаючи відповідну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що заявник звернувся до суду з пропуском однорічного строку, оскільки рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області ухвалено 03 серпня 2017 року, а заява до суду була направлена 07 серпня 2018 року.

Як вбачається з матеріалів апеляційного провадження, заяву про поворот виконання рішення суду було подано заявником до поштового відділення 03 серпня 2018 року, з дотриманням передбаченого законом строку для звернення з такою заявою, який відповідає одному року з часу набрання законної сили рішенням апеляційного суду про скасування заочного рішення.

Яке рішення має прийняти суд в даному випадку?

Чи наявний в даному випадку поворот виконання?

Які рішення може прийняти суд, вирішуючи питання про поворот виконання?

Які вимоги висуваються до заяви про поворот виконання?

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся позивач з позовом до Одеської міської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування на спадкове майно, а саме квартиру, після смерті свого дідуся Бобрікова А. А.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що після смерті дідуся вона звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у зв'язку з тим, що пропущено встановлений законом строк для прийняття спадщини. Позивач вважає, що строк вона пропустила с поважних причин, оскільки на момент смерті дідуся вона перебувала за межами території України та була позбавлення можливості вчасно подати заяву про прийняття спадщини. Також посилається на те, що за життя дідусь склав заповіт, яким заповів все своє майно позивачу, а тому вона є єдиним спадкоємцем до майна померлого. Таким чином, вона позбавлена можливості прийняти спадщину після смерті дідуся та змушена звернутися до суду з вказаним позовом.

У судовому засіданні позивач участі не приймав, однак його представник надав до суду заяву в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні участі не приймав, про дату, час та місце розгляду справи був сповіщений у встановленому законом порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, вважає, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

На яких засадах учасники судового процесу та їхні представники повинні користуватися процесуальними правами?

З урахуванням яких обставин справи суд має право залишити без розгляду або повернути позов?

В чому полягає цивільна процесуальна правоздатність?

Чи є правомірним рішення суду?

Позивач Кононова А.А. звернулась до суду із позовом до відповідача Виткова Т.Г. в якому просить визнати відповідача батьком дитини та стягнути з нього аліменти на утримання позивача та дитини, оскільки позивач проживала з відповідачем однією сім'єю без реєстрації шлюбу та у період перебування у фактичних шлюбних відносинах у Кононової А.А. та

Виткова Т.Г. народилась спільна дитина, яка перебуває на повному утриманні позивача. Відповідач участі у вихованні та матеріальному забезпеченні не бере.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя вважає, що дана справа не підсудна Оболонському районному суду м. Києва і підлягає передачі на розгляд до іншого суду, виходячи з наступного.

Звертаючись до Оболонського районного суду м. Києва із позовною заявою до відповідача, позивач вказував на те, що він хоча і не має зареєстрованого місця проживання на території Оболонського району м. Києва, однак фактично проживає разом із дитиною за адресою: вул, Березова 25, що відноситься до Оболонського району м. Києва, тому справа підлягає розгляду саме Оболонським районним судом м. Києва (за місцем проживання/перебування позивача).

За відомостями Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС в м. Києві позивач на території м. Києва не має зареєстрованого місця проживання (перебування).

Хто може бути сторонами в цивільному процесі?

Який порядок захисту прав малолітніх осіб під час розгляду справи?

Хто може бути законним представником малолітніх осіб?

Як має бути вирішена справа?

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, зазначивши, що 17 червня 2009 року померла його дружина Кирилова Т.П.

Після її смерті на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР №058314 відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 3,62 та для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Галаганівської сільської ради Чигиринського району.

Посилаючись на те, що в установлений законом шестимісячний термін він не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини по причині необізнаності з чинним законодавством, а також через хворобу, позивач просить визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті Кирилової Т.П

В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, при цьому від останньої до суду надійшла заява про розгляд справи у її та позивача відсутності, де також зазначено про підтримання позовних вимог та прохання про їх задоволення.

Представник відповідача в судове засідання теж не з'явився, надіславши до суду листа про розгляд справи без участі представника сільської ради та про визнання позову повністю.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає

Які особи можуть бути представниками?

Яким чином оформлюються повноваження?

Чи дозволяється розгляд справи у відсутності заявника чи його представника?

Які обовязкі учасників справи?

Чи є правомірним рішення суду?

Неповнолітня Вербова М.М. звернулася до суду 03.01.2018р. з заявою про надання їй права на шлюб з Гуськовим А.П. Подану заяву мотивує тим, що з жовтня 2016р. підтримує досить тісні дружні стосунки з Гуськовим А.П, мають спільні інтереси, взаємні почуття любові і поваги один до одного. У грудні 2017р. вони вирішили одружитися, однак не можуть зареєструвати шлюб, оскільки вона не досягла шлюбного віку, встановленого ч.І ст. 22 СК України, у зв'язку з чим змушена звернутися до суду. Її батьки, як і батьки майбутнього чоловіка не заперечують проти їх шлюбу.

Назвіть документи, що підтверджують повноваження представників.

Хто може бути законним представником неповнолітніх осіб?

Чи є обов’язковою умовою для вступу в шлюб неповнолітньої особи, згода батьків?

Як вирішити справу?

При розгляді цивільної справи Київським районним судом м. Харкова до початку з’ясування обставин справи та перевірки їх доказами представник відповідача заявив відвід головуючому в судовому засіданні відповідно до ЦПК України. Заяву про відвід обґрунтовувано тим, що відповідач видав головуючому судді довіреність на право користування власним автомобілем, що викликає сумніви в об’єктивності та неупередженості судді. Копію довіреності надано суду.

Чи підлягає задоволенню заява про відвід судді?

Чи вичерпний перелік підстав для відводу міститься у ЦПК України?

Лаврова К. М. звернувся до суду в інтересах Макового П.П. з позовом до Брускинської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області, третя особа на боці відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, про визнання права на спадщину. Позов мотивовано тим, що 04 лютого 2012 року помер батько позивача Маковий П.В., після його смерті залишилася спадщина у вигляді земельної ділянки, розташованої на території Брускинської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області. Після смерті батька позивача спадщину прийняла його дружина Макова А.А., так як проживала та була зареєстрована з померлим за однією адресою на день його смерті, але не оформила свої спадкові права. 07.12.2015 року Макова

А.А померла. 21.03.2016 року приватним нотаріусом заведена спадкова справа, крім позивача інших спадкоємців немає. Однак через відсутність правовстановлюючого документу на спадкове майно нотаріус не має законних підстав для видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно та рекомендує звернутися до суду з позовом про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

В судовому засіданні представник позивача Лаврова К. М вимоги позову підтримав в межах і з підстав, викладених у ньому. Просить суд задовольнити вимоги позову.

Позивач Макового П.П позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник Брускинської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області в судовому засіданні вимоги позову визнала частково і суду пояснила, що не заперечує проти визнання за позивачем права власності в порядку спадкування на земельну ділянку його померлого батька. Однак вважає необхідним пояснити, що в померлого Маковий П.В є онука Петрова Ю.О., яка на момент смерті дідуся була повнолітньою та може претендувати на прийняття спадщини.

Який порядок залучення третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спора, до участі у справі судом?

Хто не може бути представником в цивільному процесі?

Які обовязкі учасників справи?

Як має бути вирішена справа?

Управління соціального захисту населення Автозаводського району департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області звернулось до суду з позовом про стягнення з Маленко С.С. надмірно виплаченої грошової допомоги у розмірі 2047, 65 три.

Зазначає, що відповідач звернувся до управління з заявою від 28.09.2015 року, про призначення житлової субсидії на відшкодування витрат на оплату житлово- комунальних послуг та придбання твердого палива. Відповідно до рішення управління Маленку С.С. призначена субсидія в період з вересня по грудень 2015 року для відшкодування витрат на оплату житлово комунальних послуг в сумі 43, 64 грн та для відшкодування витрат на придбання скрапленого газу та твердого палива на 2015 рік одноразово в сумі 1946, 06 грн.

Згідно з проведеною перевіркою законності призначення, нарахування та виплати усіх видів соціальної допомоги, пільг, субсидій та інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів в УПСЗН встановлено, що заявник отримує пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання 3 групи .Згідно повідомлення Управління соціального захисту населення Автозаводського району департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області переплата грошової допомоги становить 2047, 65 грн.

26 травня 2016 року Маленку С.С. направлено повідомлення про припинення надання адресної допомоги та запропоновано добровільно повернути надмірно виплачену суму грошової допомоги. На теперішній час сума в розмірі 2047, 65 грн. не повернута.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, посилаючись на обставини і підстави, зазначені у позові.

Відповідачем Маленком С.С. подано письмовий відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову.

Захисник просить відмовити у позові.

Яке рішення має прийняти суд за результатом розгляду заяви відповідача?

Які повноваження представника в суді?

Якій порядок участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб?

Надайте правову оцінку ситуації. Сидоренко пред’явив позов до ВО «Завод ім. Малишева» (м. Харків) про поновлення на роботі на посаді слюсаря по ремонту обладнання цеху № 2 і про стягнення заробітної плати за вимушений прогул з 12 квітня по 10 травня 2016 року. Місячний заробіток Сидоренка складав 4943 грн. Районний суд виніс рішення, яким задовольнив позов Сидоренка. В резолютивній частині рішення було вказано: «Позов гр. Сидоренка Л.П. задовольнити, стягнути на його користь заробітну плату за вимушений прогул з 12 квітня по 10 травня 2016 року. Рішення може бути оскаржено в 10-денний термін до Полтавського апеляційного суду». Які помилки допущено в резолютивній частині цього рішення? Викладіть резолютивну частину відповідно до чинного законодавства.

Богданова звернулася з позовом до Сухова і Федотова про визнання за нею права привілейованої купівлі частини житлового будинку та про переведення на неї прав і обов’язків покупця. Обґрунтовуючи свої вимоги, Богданова вказала на те, що Сухов – власник 1/3 частини житлового будинку, порушив досягнуту між співвласниками угоду про продаж покупцеві конкретних приміщень та уклав з Федотовим попередній договір купівлі-продажу своєї частини будинку, не сповістивши Богданову про зміну умов продажу. Відповідачі позов не визнали. В ході судового розгляду було встановлено, що будинок, відносно якого виникла суперечка, належить на праві загальної часткової власності співвласникам: Богдановій –1/6, Шевчуку – 1/2, Сухову – 1/3 частина. Всі співвласники будинку є близькими родичами і користувалися ним без розподілу в натурі. У зв’язку з бажанням Сухова продати свою частку будинку, всі співвласники разом з покупцем Федотовим 8 жовтня 2005 року уклали письмову угоду про те, що останньому продаються 3 житлові кімнати, розташовані на першому поверсі будинку, коридор, що межує з ними, веранда, якою користувався Сухов, а також кімната площею 33,5 кв. м на другому поверсі, якою користувався Шевчук. На підставі даної угоди Шевчук і Богданова відмовились від права привілейованої купівлі належної Сухову частини будинку. Але, всупереч досягнутій угоді, 22 листопада 2015 року Сухов уклав з Федотовим попередній договір купівлі-продажу належної йому частки будинку (1/3) без вказівки конкретних приміщень, не сповістивши інших співвласників про зміну умов продажу. Складіть проект судового рішення по цій справі. В грудні 2015 року Кузьменко звернувся до суду з позовом до Рибасової про розподіл спільно нажитого майна загальною вартістю 206200 грн. Кузьменко вказав на те, що він з 1999 року по 2013 рік був одружений з відповідачкою, має 2 синів. Згоди з відповідачкою про добровільний розподіл майна не досяг: обоє претендують на автомобіль та гараж. Відповідачка позов не визнала та просила автомобіль і гараж залишити їй. При розгляді справи в суді було з’ясовано, що: 1) в 2007 році відповідачці за місцем роботи, в якості заохочення, був виділений автомобіль для купівлі за пільговою ціною, і зареєстрований в ДАІ на її ім’я; 2) і позивач, і відповідачка мають посвідчення на право управління автомобілем; 3) в період експлуатації автомобіля догляд за ним та придбання запасних частин здійснювалися за рахунком спільних коштів подружжя, але користувався ним більше чоловік; 4) перелік та вартість спільного майна подружжя дозволяють провести його розподіл в натурі. Враховуючи вищенаведене, суд прийняв рішення виділити Кузьменку автомобіль вартістю 1200500 грн., а Рибасовій – гараж вартістю 85700 грн. Крім цього, з Кузьменка на користь Рибасової було стягнуто 170400 грн., як компенсацію за передане йому в натурі майно понад належну йому частку. Складіть проект судового рішення по цій справі.

Сидоренко Н.М, столяр підприємства «Арктур», що займається виробництвом меблів, 20 та 21 січня 2016 р. зявлявся на роботі у нетверезому стані, за що і був звільнений з роботи за п.7 ст.40 КЗпП України. Вважаючи своє звільнення незаконним, він звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі. До суду були викликані свідки – Широков К.А. і Мухамедов Г.С., які, на думку позивача, повинні були пояснити, що він хоча і зявлявся на роботі у нетверезому стані, але від роботи не був звільнений. В судове засідання, яке було призначено на 4 травня, не з’явився свідок Мухамедов Г.С. Суд, вислухавши думку сторін, виніс ухвалу про відкладення розгляду справи і призначив нову дату судового розгляду на 11 травня. В призначений час у судове засідання з’явилися всі свідки, а також позивач та представник відповідача. У судовому засіданні Сидоренко пояснив, що 19 січня у колі друзів він відзначав день народження, тому наступного дня відчував себе не дуже добре, але весь день працював. 21 січня, перед тим як піти на роботу, трохи випив, але також цілий день працював. Ніхто його від роботи не відсторонював. Раніше стягнень за порушення дисципліни він не мав. Після пояснень позивача суддя звернувся до представника відповідача. Але начальник відділу кадрів Зикін В.С. (представник відповідача) попрохав дозволити йому дати свої пояснення після допиту свідків, щоб визначитись в своїй позиції. Суд це клопотання задовольнив і приступив до допиту свідків. Свідок Широков пояснив: «Сидоренка знаю по роботі. 20 січня він прийшов на роботу у нетверезому стані. Походив десь дві години по цеху і пішов додому. Більше в той день я його не бачив. Наступного дня це повторилося». Свідок Мухамедов зауважив: «20 і 21 січня Сидоренко був на роботі. Пригадую, що ходив з інструментом. Десь перед самою обідньою перервою пішов з цеху і більше на роботі не з’явився. Був у нетверезому стані». Свідок Генералов, який був викликаний до суду на прохання відповідача, пояснив: «Працюю начальником цеху. 20 січня, близько 11 години, я бачив Сидоренка в слюсарні. Від нього пахло горілкою. Я йому сказав, щоб йшов додому. На другий день це повторилося». Представник відповідача зазначив: «Позов Сидоренка не визнаємо. Сидоренка було правильно звільнено з роботи, бо з’являвся на роботі у нетверезому стані». В судових дебатах позивач наполягав на тому, щоб суд задовольнив його позов. Представник відповідача заперечував проти цього. Після судових дебатів суддя вийшов до нарадчої кімнати для винесення рішення. Складіть проект судового рішення по цій справі. Місцевий суд Жовтневого району м. Харкова виніс рішення, яким постановив: «Ваганову Ганну Петрівну поновити на попередній роботі на заводі «Самохідних шасі» в посаді контролера, та стягнути на її користь з заводу заробітну плату за 20 днів вимушеного прогулу в сумі 2700 грн.». При одержанні виконавчого листа позивачка Ваганова заявила, що судом допущені дві помилки: 1. По батькові вона не Петрівна, а Павлівна; 2. Її місячна заробітна плата до звільнення складала 3500 грн., а тому суд стягнув на її користь меншу суму. Які недоліки у рішенні допущені судом і як їх можна усунути?

У справі про визнання за військовослужбовцем права на поліпшення житлових умов у зв’язку із народженням другої дитини суд ухвалив рішення про задоволення позову, у резолютивній частині якого зазначив: «Позов задовольнити. Надати Сергєєву Олегу Анатолійовичу із сім’єю квартиру у буд. 34 по вул. Леніна м. Харкова після здачі будинку в експлуатацію». Після набрання рішенням законної сили Сергєєв звернувся до державної виконавчої служби для примусового виконання рішення. Державний виконавець пояснив Сергєєву, що рішення потребує роз’яснення. Чи правильні дії державного виконавця? Чи відповідає вимогам закону резолютивна частина рішення? Які процесуальні дії необхідно здійснити Сергєєву для захисту своїх прав?

Місцевим судом було винесено декілька рішень по різним справам: 1) про поновлення на роботі незаконно звільненого робітника; 2) про виселення наймача з квартири; 3) про стягнення грошей за договором позики; 4) про стягнення аліментів на утримання дітей; 5) про звільнення майна з-під арешту; 6) про присудження члену КСП платні за три місяці у зв’язку з вибуттям із КСП. Які із зазначених рішень підлягають негайному виконанню ? 20 грудня Іванов подав заяву про скасування винесеного 1 грудня заочного рішення в частині стягнення відсотків за користування грошовими коштами, які не були вчасно повернуті позивачеві. Копію рішення Іванов одержав поштою 13 грудня. В своїй заяві відповідач вказував на підробленість представленого позивачем договору позики. У пояснення причини неявки до суду Іванов повідомив, що зустрічав в аеропорту свого знайомого. Суддя відмовив у розгляді заяви Іванова, вказавши на те, що рішення вже набрало законної сили, і тому, може бути переглянуто тільки в касаційному порядку. Чи відповідають закону дії судді? Чи можливе скасування частини заочного рішення? Складіть ухвалу суду за заявою Іванова про скасування заочного рішення.

Ніконов Леонід Петрович звернувся до місцевого Київського районного суду м. Харкова з позовом про поновлення на роботі на посаді слюсаря механічного цеху заводу «Комунар», та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу з 3 листопада по 15 грудня 2015 року. В позовній заяві він зазначив, що його було звільнено з роботи на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України, у зв’язку із скороченням штату робітників, якого в дійсності не було, і на його посаду через два дні було прийнято іншого робітника. До позовної заяви Ніконов Л.П. додав: 1) копію наказу про звільнення; 2) копію трудової книжки; 3) копію штатного розкладу до та після звільнення; 4) довідку бухгалтерії про те, що його місячна заробітна плата складала 4980 грн. В судове засідання відповідач (представник відповідача) не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання. Про причини неявки до суду відповідач не повідомив. Суд заочно розглянув справу і позов Ніконова задовольнив. Складіть проект судового рішення по справі. Тарасов уклав 12.03.2016 р. договір купівлі продажу квартири, за умовами якого продавець – Іванов, повинен до 12.04.2016 р. скасувати реєстрацію місця проживання за цією адресою, що не було здійснено. Тарасову стало відомо, що Іванов виїхав на заробітки до м. Москва на невизначений строк. У зв’язку із цим Тарасов подав до Іванова позов про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом та усунення перешкод у користуванні житлом. Судові виклики судом направлялися за останньою відомою адресою, де тепер проживає Тарасов. Іванов не з’являвся протягом трьох судових засідань. На наступному засіданні позивач заявив клопотання про заочний розгляд справи. Чи може суддя за таких умов призначити заочний розгляд справи? Які умови і порядок призначення і проведення заочного розгляду справи? Суддя місцевего суду Московського району м. Харкова, розглянувши заяву ПрАТ «МТС Україна» про видачу судового наказу про стягнення з Харченко заборгованості за надані телекомунікаційні послуги, постановив стягнути з гр. Харченко заборгованість за надані телекомунікаційні послуги у сумі 1538 (одна тисяча п’ятсот тридцять вісім) гривень 16 копійок. В судовому наказі також було зазначено : «Стягнути з гр. Харченко, який мешкає за відповідною адресою в м. Харкові, на користь Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» судовий збір у сумі відповідно до чинного законодавства. Боржник має право протягом пяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування відповідно до ст. 105 ЦПК України. Судовий наказ видати стягувачу». Проаналізуйте дане рішення суду.

Суддя районного суду міста Харкова, розглянувши заяву про видачу судового наказу за вимогою КП «Харківводоканал» до гр. Петрова про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення. В судовому наказі від 1 червня 2015 року було зазначено: «Стягнути з гр. Петрова, яка мешкає за адресою: вул. Шевченка, 123/ 2, м. Харків, зареєстрований за адресою: вул. Шевченка, 123/ 2, м. Харків на користь КП «Харківводоканал», 61013, м. Харків, вул. Шевченка, 2, на р/р № 2600812210269 в ПАТ «Мегабанк», МФО 304988, заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення згідно заяви про видачу судового наказу». Гр.Петров у своєму запереченні від 10 серпня 2015 року, зазначив, що він на даний момент проживає в м. Богодухів Харківської області, а квартиру вже рік тому він подарував своєму синові. Син має статус учасника бойових дій і відповідно має пільги по сплаті комунальних послуг. Зараз його син знаходиться на лікування в військовому госпіталі. На його думку заява була прийнята судом неправомірно. Всі необхідні документи, щодо пільг сина було передано до житлово-експлуатаційних органів. Проаналізуйте дане рішення суду.

Суддя Первомайського міськрайонного суду Харківської області, розглянувши заяву прокурора району від імені КП «Тепломережі» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за опалення з гр. Абрамова. В заяві було зазначено, що в районі склалась складна ситуація, що пов’язана зі сплатою комунальних послуг. Суд повернув заяву прокурора та вказав на необхідність сплати в установленому порядку на користь держави судового збору у сумі 139 грн 08 коп. Проаналізуйте рішення суду.

15 серпня 2015 року суддя Бучацького районного суду Тернопільської області, розглянув заяву гр. Михайленко про стягнення із Новопетликівської сільської ради, с. Нові Петликівці Бучацького району Тернопільської області, 8483,47грн. заборгованості по заробітній платі за П квартал 2015 року. Крім того суддя самостійно вирахував та стягнув суму премії за вказаний період. Боржник протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подав заяву про його скасування. Розгляд справи було призначено на 8 вересня 2015 року. Розгляд справи було відкладено через те, що боржник не з’явився на судове засідання через те, що у його сестри було весілля. Проаналізуйте рішення суду. У вересні 2009 р. Агрусов звернувся до суду з заявою про встановлення неправильності запису про його народження в книзі реєстрації актів цивільного стану. Своє прохання він мотивував тим, що свідоцтво про народження не збереглося, а у відновленому 29 грудня 1967 р. записі про народження вказано, що він народився 26 грудня 1950 р., але він дізнався, що насправді він народився 15 січня 1950 р. Органи РАЦСу відмовилися виправити вказану помилку. Суддя відмовив у відкритті провадження у справі, посилаючись на те, що до юрисдикції суду не віднесено питання про встановлення віку. Чи правильні дії суду? Любченко С.І. звернувся до суду із заявою про встановлення факту народження (21 листопада 1938 р.). Заявник зазначав, що про дату його народження був зроблений відповідний запис у книзі реєстрації актів цивільного стану. Це підтверджується метричною випискою, одержаною у 1962 р. В органах РАЦСу не збереглися архівні матеріали за 1938 р. Свідоцтво ж про народження потрібне для обміну паспорта, в якому неправильно зазначено дату народження (1940 р.). Місцевий суд Ясинуватського району Донецької області 21 січня 2006 р. встановив факт народження Любченко 21 листопада 1938 р. Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 22 березня 2006 р. це рішення скасовано і провадження в справі закрито. Чи правильне рішення ухвалив апеляційний суд?

Сакварелідзе помер в м. Харків. Після його смерті залишився будинок. Його дружина. громадянка Чухладзе звернулася із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори, в якій було відкрито спадкову справу. Проте свідоцтво про спадщину Чухладзе отримати не може, оскільки, як згідно відповіді нотаріуса відсутній документ, що підтверджує факт шлюбних відносин із спадкодавцем. Дублікат свідоцтва про укладення шлюбу, виданий в 2004 р. ВРАЦС Очамчирського району республіки Абхазїя не може бути прийнято в якості відповідного документа, що підтверджує факт шлюбних відносин зі спадкодавцем, оскільки документ не легалізовано відповідно до вимог Закону України «Про нотаріат», оскільки Україна не визнає республіку Абхазія і відповідно всі документи, що видані її владою. Як може довести гр-ка Чухладзе, що вона є дружиною померлого, враховуючи, що у неї є паспорт громадянки України, а свідоцтво про шлюб з гр. Сакварелідзе нею загублено під час переїзду до України у зв’язку із грузино-абхазським військовим конфліктом? Шлюб було зареєстровано в 1984 році Тамишанською сільською радою с. Тамиш Очамчирського району Абхазської АССР. Борових А.В. звернулась до суду з заявою про встановлення факту перебування її дітей на утриманні Лісового П.В., посилаючись на те, що вона з 2002 року проживала з останнім однією родиною. За цей час у них народилось троє дітей. Усі діти знаходились на утриманні Лісового П.В. до часу його смерті. Чи може суд встановити факт перебування дітей Борових А.В. на утриманні Лісового П.В., якщо Борових А.В. в заяві зазначила, що встановлення цього факту їй необхідно для вступу в право на спадщину та отримання пенсії?

До місцевого суду звернулась Кудряшова з проханням визнати її чоловіка померлим. В заяві Кудряшова повідомила, що з часу відбуття у липні 2014 року її чоловіка на військову службу до зони АТО під час військового конфлікту на сході України, вона не має про нього ніяких відомостей. Суд залишив заяву Кудряшової без розгляду до надання нею довідки про її чоловіка від райвійськомату та Міністерства оборони. Чи правильна ухвала суду?

Шістнадцятирічний Іванов звернувся до суду із заявою про надання йому повної цивільної дієздатності. У заяві вказувалося, що Іванов працює за трудовим договором кур'єром в АТ «Прем’єр». Мати Іванова згодна з наданням йому повної цивільної дієздатності. З'ясування ж думки батька не є можливим, тому що з родиною він відносини не підтримує, кілька років назад виїхав до Австралії і його точне місце проживання невідоме. Суддя повернув заяву, мотивувавши це, по-перше, несплатою судового збору, по-друге, неподанням доказів відмови органу опіки і піклування в емансипації Іванова. Чи відповідають закону дії суду? Складіть заяву про надання Іванову повної цивільної дієздатності. Крилов купив в магазині кольоровий телевізор. Через півроку після купівлі телевізор вибухнув. Від вибуху Крилов отримав опіки і поранення, та протягом місяця знаходився на стаціонарному лікуванні. Крім цього, внаслідок вибуху та пожежі було знищено багато домашніх речей Крилова. Після виходу з лікарні Крилов домігся проведення експертизи, за результатами якої встановлено наявність в купленому телевізорі виробничого недоліку, який призвів до пожежі. Загальний розмір шкоди, що заподіяна Крилову, із врахуванням середнього заробітку за час лікування, затрат на посилене харчування, а також ремонт квартири і вартості майна, що згоріло, склав 400 мінімальних заробітних плат. Крилов звернувся з позовом про відшкодування заподіяної йому заводом-виробником шкоди. Завод заперечував проти позову, обґрунтовуючи своє заперечення тим, що завод із Криловим договірних відносин не мав. Стороною в договорі купівлі-продажу є магазин, і тому він повинен відповідати за позовом Крилова. Гарантійний строк на телевізор вже пройшов. На думку відповідача, завод міг би нести відповідальність перед Криловим за заподіяну шкоду тільки в тому випадку, якщо б гарантійний строк не закінчився. Суд з доводами заводу погодився і відмовив у задоволенні позову Крилова до заводу. Крилов подав апеляційну скаргу на вказане рішення. Складіть проект апеляційної скарги. Яке повноваження має бути реалізоване апеляційним судом? Никоненко звернулась до суду з позовом до свого чоловіка про поділ майна. Позивачка зазначила, що автомобіль, який відповідач придбав до реєстрації шлюбу, був старий і на його ремонт було витрачено коштів значно більше, ніж він коштував на час придбання, тому його слід визнати сумісною власністю подружжя і поділити. Відмовивши в позові, суд виходив з того, що автомобіль належав відповідачеві до укладення шлюбу, а тому є його особистою власністю та поділу не підлягає. Складіть проект апеляційної скарги. Яке рішення має прийняти апеляційний суд, якщо Никоненко подасть апеляційну скаргу?

12 січня 2015 року місцевий суд Харківського району розглянув справу за позовом Гаріної до дітей про стягнення коштів на її утримання внаслідок похилого віку, та виніс рішення на користь позивачки. Син позивачки Гарін, який мешкає на Камчатці, у судовому засіданні участі не приймав. Дізнавшись від сестри про рішення суду, він надіслав до апеляційного суду Харківської області телеграму, датовану 21 січня 2015 р., такого змісту: «Рішенням про стягнення аліментів не згоден. Прошу переглянути справу за моєю участю. Подробиці листом. Гарін». Чи може телеграма Гаріна розглядатися як апеляційна скарга? Яким вимогам повинна відповідати апеляційна скарга як процесуальний документ? Резолютивну частину ухвали апеляційного суду по справі за позовом КСП «Зоря» до комірника Іванова В.П. про стягнення збитків у розмірі 12 205 грн., було сформульовано таким чином: «Рішення районного суду скасувати. Справу направити на новий розгляд до того ж суду. Підписи». Проаналізуйте законність цієї ухвали, мотивуючи свою відповідь посиланням на відповідні процесуальні норми.

Місцевий суд 30.11.2015 р. ухвалив рішення про стягнення заборгованості за договором позики на користь Семенова. 29.12.2015 р. він подав апеляційну скаргу у зв’язку із незгодою з частковим задоволенням позову. В суді йому пояснили, що він пропустив строк на апеляційне оскарження. Семенов звернувся до свого адвоката, пояснивши, що рішення він не отримував і на судовому засіданні, де оголошувалось рішення, не був присутній, тому про результат розгляду справи дізнався недавно. Копію рішення взяла його дружина, але виїхала у відрядження за кордон і не повідомила його про ухвалене рішення. Чи правильні дії суду? Як відповідно до закону повинен вчинити Семенов для оскарження рішення? Петраков звернувся до прокурора області з проханням подати касаційну скаргу на рішення суду, яким йому було відмовлено в задоволенні позову про виселення квартиранта. Петраков зазначив, що це рішення суду перевірялося по його скарзі в апеляційному порядку, але апеляційний суд залишив рішення без змін. Як повинен діяти прокурор?

З заявою про необхідність оскарження рішення суду в касаційному порядку до прокурора області звернувся Косович В.В. В заяві він зазначив, що рішенням районного суду йому відмовлено в позові до Стоян В.П. про повернення майна із чужого незаконного володіння. В судовому рішенні суд вказав, що майно, яке знаходиться у Стоян В.П., стало непридатним, а відшкодувати його вартість Стоян В.П. відмовляється, і з цієї підстави відмовив у позові. В апеляційному порядку рішення не переглядалось, оскільки Косовичем В.В. було пропущено строк на подання апеляційної скарги. Чи є підстави для подання касаційної скарги прокурором?Які підстави для скасування рішення в касаційному порядку передбачено чинним законодавством?Дайте обґрунтовану відповідь від імені прокурора на заяву Косовича В.В.

При вирішенні питань законності та обґрунтованості судового рішення, колегія апеляційного суду не виходила до нарадчої кімнати, а тому прокурор та особи, які брали участь у справі, чули як розглядались питання щодо правильності рішення суду першої інстанції. Прокурор області зробив подання Генеральному прокурору України про необхідність оскарження рішення апеляційного суду в касаційному порядку у зв’язку з порушенням процесуального законодавства. Чи є підстави для пред’явлення касаційної скарги та в якому порядку?

До суду касаційної інстанції звернувся Гузько, посилаючись на незаконність рішення як першої, так і апеляційної інстанції. До касаційної інстанції він не додав копії оскаржуваних рішень. Якими повинні бути дії суду?

У результаті розгляду касаційної скарги у справі за позовом про відшкодування шкоди суд дійшов висновку, що рішення апеляційного суду є незаконним і підлягає скасуванню, а рішення першої інстанції він залишив без змін, оскільки воно було скасовано апеляційним судом помилково. Визначте, який процесуальний акт повинен ухвалити суд касаційної інстанції? Івановський подав до апеляційного суду заяву про перегляд у звязку з нововиявленими обставинами рішення одного з місцевих судів, за яким з нього було стягнуто 75320 грн. на користь будинку культури, як відшкодування шкоди, заподіяної крадіжкою музичних інструментів. Свою заяву Івановський обґрунтував тим, що вирок суду, за яким з нього стягнуто 75320 грн., скасовано, оскільки у матеріалах кримінального провадження відсутній журнал судового засідання. Чи належить заява Івановського задоволенню? Які обставини вважаються нововиявленими?

Брюлова звернулась з заявою до місцевого суду про перегляд рішення по справі щодо поділу спадщини, яка залишилась після смерті її матері, за нововиявленими обставинами. Рішення не було оскаржено і набрало законної сили шість місяців тому. В цей час, зі слів подруги покійної матері, Брюловій стало відомо, що мати таємно від родичів зберігала золоті прикраси у свого знайомого Власова, а тому нікому з осіб, які брали участь у справі, про це відомо не було, і ці речі не ввійшли до спадкового майна. Що повинен зробити суддя, одержавши таку заяву?

При розгляді справи за нововиявленими обставинами, заявник в судове засідання не з’явився і про причини неявки суд не сповістив, хоча своєчасно був повідомлений про час і місце розгляду справи. Суд відклав слухання справи і направив заявникові повідомлення про день і час нового судового засідання. Чи правильні дії суду?Який процесуальний порядок розгляду цих справ передбачено чинним законодавством? Рішенням місцевого суду було задоволено позов Петренка до Салтівського вузлу зв’язку м. Харкова про повернення незаконно стягнутих коштів за користування міським телефонним зв’язком. Рішення суду набрало законної сили, та по ньому було видано виконавчий лист. Виконуючи рішення суду, державний виконавець направив листа начальнику Салтівського вузлу зв’язку з пропозицією виконати рішення суду добровільно, на який одержав відповідь, що вже після набрання рішенням законної сили, Салтівський вузол зв’язку реорганізовано в структурний підрозділ Харківської дирекції «Укртелекому», тому виконання рішення в його компетенцію не входить. Як повинен діяти державний виконавець, щоб виконати рішення суду?

Державний виконавець відмовився прийняти від стягувачів два виконавчих листа, тому що: а) на стягнення аліментів та на стягнення судового збору з відповідача було видано один виконавчий лист; б) на поновлення на роботі та стягнення з відповідача (фабрики) заробітної плати за час вимушеного прогулу також було видано один виконавчий лист. Чи правильно діяв державний виконавець?

Державному виконавцю стало відомо, що боржники Семенови кожного дня до 21 години знаходяться на роботі (працюють в іншому місті), застати їх вдома можна тільки пізно ввечері або в неділю, але в неділю вони часто виїжджають на прогулянки за місто. Коли і як можна виконати рішення суду, за яким Семенови повинні відремонтувати тин у сусідів Іванових та передати їм швацьку машинку?

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.10.2010 р. за позовом про відшкодування шкоди внаслідок ДТП було ухвалено стягнути на користь позивача 51 000 грн. Рішення набрало законної сили і було відкрито виконавче провадження, під час якого сторони вирішили укласти мирову угоду, за умовами якої за рахунок частини грошей боржник зовов’язується передати автомобільний причеп. Чи можливе укладення мирової угоди під час виконавчого провадження і за таких умов? Які процесуальні наслідки має мирова угода, яка укладена поза процедурою виконавчого провадження? Тараненко звернувся до місцевого суду з позовом до громадянина Німеччини гр. Луєра з вимогою відшкодувати матеріальну і моральну шкоду, завдану йому під час автомобільної аварії. В аварії, згідно висновку патрульної поліції, винуватий був гр. Луєр. Луєр у заперечення проти позовної вимоги Тараненка заявив, що є громадянином іноземної держави, хоча і проживає в місті Харкові. Тому гр. Луєр висунув вимогу про розгляд даної справи за законами Німеччини. Чи правий громадянин Луєр? Які процесуальні права та обов’язки мають іноземні особи в цивільному процесі?

Місцевий Київський районний суд м. Харків отримав доручення про допит свідка по цивільній справі, порушеній в Республіці Білорусь. Перед Київським судом м. Харків постали питання: а) чи передбачено виконання таких судових доручень міжнародними договорами; б) цивільним процесуальним законодавством якої держави слід керуватися в ході виконання даного доручення? Вирішіть ці питання.

В місцевий суд України надійшло клопотання щодо вирішення питання про примусове виконання рішення одного із судів об’єднаного Королівства Великої Британії і Північної Ірландії. Зазначеним рішенням був задоволений позов громадянина об’єднаного Королівства до громадянина України про стягнення п’яти тисяч фунтів стерлінгів в якості відшкодування шкоди, спричиненої майну. При дослідженні доданих до клопотання документів місцевий суд з’ясував, що в документах відсутні докази повідомлення українського громадянина про час і місце розгляду справи в суді об’єднаного Королівства. Як повинен діяти в цьому випадку суд? Який порядок визнання і примусового виконання рішень іноземних судів в Україні?

Громадянин Німеччини Штюрмер працював у будівельній компанії на Полтавщині. В результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини водія державного українського аграрно-промислового концерну «Перевесло», Штюрмер отримав тяжку травму, і пред’явив позов про відшкодування шкоди, спричиненої його здоров’ю. У прийнятті позовної заяви йому було відмовлено на тій підставі, що між Німеччиною та Україною немає договору про надання правової допомоги у цивільних, сімейних та кримінальних справах. Чи правильні дії суду?

До місцевого Крюківського районного суду м. Кременчук Полтавської області надійшло судове доручення від Ферентійського суду Італії з проханням провести допит громадянина Мирончика С.А., який є свідком дорожньо-транспортної пригоди, що сталася на Віа Консоляре в Італії 12 травня 2015 року. Доручення було складено на італійській мові і містило вимогу провести допит свідка і оформити процесуальні документи відповідно до італійського процесуального законодавства. Як повинен діяти суд України? Який порядок надання і виконання судових доручень?

Визначте підсудність наступних категорій справ: а) за позовом гр. Італії Пєтро Буонокоре до українського гр. Івана Бутейка про визнання права власності на нерухоме майно, що знаходиться на території України; б) за позовом гр. України Сергія Романюка до гр. Швеції Бріти Акерблом про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного на територій України; в) за позовом українського громадянина до іншого українського гр., що постійно мешкає у США, при цьому останнім відомим місцем проживання відповідача в Україні було м. Харків, а також відповідач має нерухоме майно в м. Лозова Харківської області.

Хаммер, який є громадянином Ізраїлю і постійно там проживає, порушив справу про розірвання шлюбу з Шарапенко, громадянкою України, яка проживає в м. Харків. Між подружжям також виник спір про розподіл спільно нажитого у шлюбі майна: дачі, автомашини, гаражу. Вирішить процесуальні питання, що виникли при цьому. Богданова звернулася з позовом до Сухова і Федотова про визнання за нею права привілейованої купівлі частини житлового будинку та про переведення на неї прав і обов’язків покупця. Обґрунтовуючи свої вимоги, Богданова вказала на те, що Сухов – власник 1/3 частини житлового будинку, порушив досягнуту між співвласниками угоду про продаж покупцеві конкретних приміщень та уклав з Федотовим попередній договір купівлі-продажу своєї частини будинку, не сповістивши Богданову про зміну умов продажу. Відповідачі позов не визнали. В ході судового розгляду було встановлено, що будинок, відносно якого виникла суперечка, належить на праві загальної часткової власності співвласникам: Богдановій –1/6, Шевчуку – 1/2, Сухову – 1/3 частина. Всі співвласники будинку є близькими родичами і користувалися ним без розподілу в натурі. У зв’язку з бажанням Сухова продати свою частку будинку, всі співвласники разом з покупцем Федотовим 8 жовтня 2005 року уклали письмову угоду про те, що останньому продаються 3 житлові кімнати, розташовані на першому поверсі будинку, коридор, що межує з ними, веранда, якою користувався Сухов, а також кімната площею 33,5 кв. м на другому поверсі, якою користувався Шевчук. На підставі даної угоди Шевчук і Богданова відмовились від права привілейованої купівлі належної Сухову частини будинку. Але, всупереч досягнутій угоді, 22 листопада 2015 року Сухов уклав з Федотовим попередній договір купівлі-продажу належної йому частки будинку (1/3) без вказівки конкретних приміщень, не сповістивши інших співвласників про зміну умов продажу. Складіть проект судового рішення по цій справі." Відповідач оскаржив в апеляційному порядку ухвалу про відкриття провадження у справі як таку, що не відповідає вимогам частини 2 статті 187 ЦПК України, зокрема, в ухвалі не було зазначено строку для подання відповідачем відзиву на позов, внаслідок чого він пропустив строк подання відзиву на позовну заяву та доказів у справі, що підтверджують його заперечення проти позову, і суд відмовив у прийнятті доказів у справі. Проаналізуйте умови задачі. Чи відповідає ухвала суду вимогам, визначеним статтею 187 ЦПК України? Відповідно до статті 353 ЦПК України чи можна оскаржити ухвалу про відкриття провадження у справі окремо від рішення суду, та з яких підстав? Савченко пред'явила позов до колишнього чоловіка Савченка про стягнення 290 тис. грн, які вона витратила на капітальний ремонт будинку, що належав відповідачу ще до вступу у шлюб. Гроші було витрачено на купівлю будівельних матеріалів. Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків і дослідивши подані позивачкою письмові докази, суд видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення. Під час ухвалення рішення у судді виникло питання про дійсну вартість пиломатеріалів, оскільки відповідач оспорював указані позивачкою суми. У зв'язку з відсутністю доказів, потрібних для вирішення цього питання, суд витребував довідку з лісоторгової бази. Вийшовши до зали судового засідання, суддя проголосив постановлене рішення: «Визнати за Савченко право на задоволення позову». Після цього суддя повідомив, що мотивувальну частину рішення буде складено протягом п'яти днів. Через день до суду було подано довідку лісоторгової бази про вартість пиломатеріалів. Після цього суд склав повне рішення про присудження Савчснку 290 тис. грн. Які порушення допущено судом? Які вимоги, що пред'являються до судового рішення, порушені судом? Позивач пред’явив заяву до суду особисто, і суддя вказав йому на те, що заяву подано з порушенням вимог ЦПК України, зокрема, не було зазначено ціну позову. Позивач забрав заяву і, виправивши вказаний недолік, подав її повторно. Суддя, який зробив зауваження, розглянув подану заяву і, викликавши позивача до суду, пояснив йому в усній формі, що залишає вказану заяву без руху, оскільки позивач не додав до заяви документів, що підтверджують сплату судового збору або документів, що підтверджують підстави звільнення від судового збору, та надав позивачу п’ятнадцять днів на самостійне визначення суми судового збору, яку необхідно сплатити, та усунення недоліків позовної заяви. Проаналізуйте умови задачі. Чи правильні дії судді? Чи можуть суди вирішувати питання про відкриття чи про відмову у відкритті провадження у справі без постановления ухвали? Чи можуть суди вирішувати питання про залишення заяви без руху або повернення заяви без постановления ухвали? Який строк може надаватися суддею для усунення недоліків позовної заяви після постановления ухвали про залишення позовної заяви без руху? Які вимоги висуваються законом до змісту ухвали про відкриття провадження у справі? Відповідач оскаржив в апеляційному порядку ухвалу про відкриття провадження у справі як таку, що не відповідає вимогам частини 2 статті 187 ЦПК України, зокрема, в ухвалі не було зазначено строку для подання відповідачем відзиву на позов, внаслідок чого він пропустив строк подання відзиву на позовну заяву та доказів у справі, що підтверджують його заперечення проти позову, і суд відмовив у прийнятті доказів у справі. Проаналізуйте умови задачі. Чи відповідає ухвала суду вимогам, визначеним статтею 187 ЦПК України? Відповідно до статті 353 ЦПК України чи можна оскаржити ухвалу про відкриття провадження у справі окремо від рішення суду, та з яких підстав? У червні 2014 року до Кременецького районного суду Тернопільської області надійшла заява комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради «Тернопільтеплокомуненерго» про видачу судового наказу про стягнення з Кулакової Галини Степанівни 7901 гривні 97 копійок боргу за надані послуги із забезпечення житла тепловою енергією в особі Кременецької теплодільниці. Розглянувши цю заяву, суд встановив її відповідність вимогам процесуального закону та відкрив наказне провадження. Але після постановления ухвали про відкриття наказного провадження суддею було з’ясовано, що 25 грудня 2013 року Кременецьким районним судом вже ухвалено су довий наказ про стягнення з Кулакової Г. С. 7901 гривень 97 копійок боргу за надані послуги із забезпечення жит ла тепловою енергією в особі Кременецької теплодільниці. А 21 січня 2014 р. ухвалою Кременецького районного суду цей судовий наказ було скасовано за заявою комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради «Тернопільтеплокомуненерго», оскільки з поданих матеріалів вбачається спір про право. Внаслідок виявлення зазначених вище обставин суд ухвалив таке: «Закрити провадження за заявою комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради «Тернопільтеплокомуненерго» про видачу судового наказу про стягнення з Кулакової Галини Степанівни 7901 гривні 97 копійок боргу за надані послуги із забезпечення житла тепловою енергією в особі Кременецької теплодільниці. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга по дається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали». Проаналізуйте зазначене рішення суду. Чи відповідає воно вимогам процесуального закону? Зверніть увагу на п. 11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження». На розгляд суду надійшла заява Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства «Ковельводоканал» до Лунного Остапа Григоровича про видачу судового наказу про стягнення боргу за надані послуги водопостачання. У порядку ч. 5 ст. 165 ЦПК України суд звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи — боржника. За відомостями адресно-довідкового підрозділу УДМС України у Волинській області громадянин Лунний Остап Григорович знятий з реєстрації 08 вересня 2012 року у зв’язку зі смертю. Яке процесуальне рішення має ухвалити суд? Розглядаючи цивільну справу про стягнення збитків, суд ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач Ткачук на судове засідання не з’явився, був належним чином повідомлений про судове засідання і від нього не надійшло повідомлення про причини неявки. Позивач заперечував проти процедури заочного провадження, що було зафіксовано в окремій заяві, яка була приєднана до матеріалів цивільної справи. Чи порушив суд першої інстанції норми процесуального права у цій ситуації? Чи має право оскаржити заочне рішення позивач? Складіть проект заяви до суду про перегляд заочного рішення. У липні 2010 року між подружжям Демченко та Кругловою був укладений договір довічного утримання, за яким передали останній у власність зазначену квартиру, що належала подружжю на праві спільної сумісної власності. Взамін чого Круглова зобов’язувалась надати чоловіку та дружині Демченко довічне утримання, матеріальне забезпечення, доглядати та надавати необхідну допомогу. У вересні 2010 року чоловік помер. У лютому 2014 року Демченко звернулася до суду з позовом до Круглової про визнання частково недійсним договору довічного утримання та розірвання іншої його частини. Посилаючись на те, що відповідачка фактично не виконувала своїх зобов’язань за договором. Позивачка просила визнати частину договору довічного утримання між чоловіком і відповідачкою фіктивним та розірвати договір у частині укладення його між нею та відповідачкою. Рішенням районного суду позов задоволено частково, ухвалено договір довічного утримання між дружиною Демченко та Кругловою розірвати та визнати право власності на ½ частку спірної квартири. У задоволені позову в іншій частині відмовлено. Рішенням апеляційного суду зазначене рішення суду першої інстанції змінено. Розірвано в повному обсязі договір довічного утримання, укладений між подружжям Демченко та Кругловою. В іншій частині рішення залишено без змін. Круглова звернулася з касаційної скаргою, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення апеляційного суду й ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Проаналізуйте умови задачі та надайте відповідь на питання: Які питання вирішує суд під час ухвалення рішення (згідно з ЦПК України)? Яке рішення повинен прийняти касаційний суд? Напишіть мотивувальну та резолютивну частину цього рішення. Мірошниченко А.І. зверглася до суду з позовом до Дарницької районної державної адміністрації в м. Київ. У позовній заяві просила визнати незаконною відмову в постановці її на кварний облік та зобов’язані відповідача взята її на кварпірний облік. Суддя Дарницького районного суду м. Київ відкрив провадження у справі і призначив судове засідання, однак у судовому засіданні дійшов висновку, що справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, і закрив провадження у справі. Дайте оцінку діям судді. Які справи розглядаються в порядку адміністративного судочинства? Клименко А.М. та Клименко Р.Д. звернулися до суду з позовом до Запорізької міської ради, в якому просили визнати незаконною відмову органу приватизації у приватизації квартири та зобов’язати відповідача передати займану ними квартиру їм у власність. Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя у задоволенні позову було відмовлено. Скасовуючи рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі, апеляційний суд виходив із того, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки позивачі як фізичні особи оскаржують дії суб’єкта владних повноважень, а такий спір законом віднесено до компетенції адміністративних судів. Дайте оцінку процесуальним рішенням судів першої і апеляційної інстанцій. За якими критеріями розмежовується юрисдикція загальних і адміністративних судів? Ливак Г.П. 28 листопада 2010 р. звернулася до Люботинського міського суду Харківської області з позовом до Бортнянського С.В., 1998 р.н., про визнання права власності на майно. Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що з жовтня 2008 р. вона проживала однією сім’єю з Бортнянським В.Ю. у м. Люботині. Вони мали єдиний бюджет, вели спільне господарство і за період спільного проживання придбали майно: автомобіль ВАЗ-2113, будівельні матеріали, предмети домашньої обстановки та побуту. Бортнянський В.Ю. 4 березня 2010 р. помер. Його єдиним спадкоємцем є Бортнянський С.В., який проживає на території Київського р-ну м. Харкова. Ухвалою судді Люботинського міського суду Харківської області від 6 грудня 2010 р. провадження у справі було відкрито й призначено попереднє судове засідання. Бортнянська М.О. – законний представник Бортнянського С.В. – подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу про відкриття провадження у справі скасувати як таку, що постановлена з недотриманням правил підсудності, оскільки Бортнянський С.В. у м. Люботині не мешкає. Чи підлягає апеляційна скарга задоволенню? Якому суду підсудна дана цивільна справа? Теренова Д.М. звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з позовною заявою до Теренова О.М. про визнання недійсною відмови від прийняття спадщини. Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва позовну заяву було повернуто позивачці для подання до належного суду, оскільки було встановлено, що відповідач зареєстрований на території Печерського району м. Києва. Теренова Д.М. подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу Святошинського районного суду м. Києва скасувати, посилаючись на те, що визнання її відмови від прийняття спадщини недійсною надасть їй право отримати спадкове майно, до складу якого входить 1/5 частина квартири, що знаходиться на території Святошинського р-ну. Яке рішення має прийняти апеляційний суд м. Києва? Галицький районний суд м. Львова, розглянувши позов громадянина Семененко про скасування рішення Галицької райдержадміністрації щодо приведення самовільно реконструйованого горища до первісного стану відповідно до технічної документації, відмовив в його задоволенні. Апеляційний суд залишив рішення місцевого суду в силі. Семенеко подав касаційну скаргу на постанову апеляційного суду до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. Чи правильно визначено суд касаційної інстанції?. Громадянка Клименко Ольга, 1989 р. н., яка проживає в м. Житомир по вул. Космічній 13 кв.27, 5.05.2017 р. подала до суду позовну заяву про стягнення з аліментів на утримання дитини 2011 року народження. З батьком дитини Клименком Миколою, 1985 р. н., який проживає в Торез Донецької обл. по вул. Перемоги 16, позивач не розривала шлюб, але шлюбні відносини не підтримує з 2013 року. Батько дитини вважає позов безпідставним, оскільки мати неналежним чином піклується про дитину і її взагалі слід позбавити батьківських прав, оскільки вона постійно пиячить. 1) Яким чином батько дитини може заявити в суді свої вимоги? 2) Складіть документ, який відображатиме позицію батька дитини. 3) Який розмір судового збору встановлений для такого документу? Арбузовим О.О. була подана апеляційна скарга на рішення Деснянського районного суду м. Києва у справі про зміну формулювання причин звільнення. В апеляційній скарзі Арбузов 0.0. послався на те, що суд, який ухвалив рішення на користь роботодавця, не повно з'ясував обставини справи, грунтує своє рішення лише на поясненнях сторін та копії трудової книжки, тоді як ним було подане клопотання про залучення в процес колег по роботі, які могли б підтвердити що знищення майна на складі готової продукції відбулось не з його вини. З метою повного та всебічного розгляду справи апеляційний суд залучив в процес колег Арбузова 0.0. та ухвалив нове рішення. Апеляційний суд скасував рішення Святошинського районного суду м. Києва у справі за позовом банку «Правекс» до Клейнман 1.1, про стягнення заборгованості за договором кредиту. В апеляційній скарзі представник банку зазначив, що суддя, який ухвалив оскаржуване рішення, є родичем Клейнман 1.1., їй було заявлено відвід, але суд не знайшов підстав для відводу, оскільки не було надано доказів, що підтверджують родинні зв'язки і продовжив провадження у справі. У постанові про скасування рішення апеляційний суд зазначив, що Святошинським районним судом були порушені норми процесуального права. Представником «Правексу» були надані докази, які підтверджують родинні зв'язки відповідачки з суддею, а саме - дані про реєстрацію в одному приватному будинку. Ципко М.В., яка мешкає в м. Куп’янську, звернулась до Куп'янського міськрайонного суду Харківської області з позовом до Уральського С.О., який мешкає у м. Харків, з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. У позовній заяві вона вказала, що внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, яка відбулася у м. Харків, у здійсненні якої винним було визнано Уральського С.О., але який був звільнений від покарання у зв'язку з амністією, загинула її дочка. Свої позовні вимоги Ципко М.В. мотивувала тим, що вона понесла витрати на поховання дочки та що їй було завдано моральних страждань. Чи може бути об'єднано ці дві вимоги в одній позовній заяві? Дайте нормативне обґрунтування свого висновку. До Червонозаводського районного суду м. Харків звернулася Балаш Р.І. з позовом до ФОП Колізуб Н.В. з позовом про захист прав споживача. Свої позовні вимоги позивачка обгрунтувала тим, що вона придбала у відповідача меблі на загальну суму 2600 грн. У зв’язку з тим, що меблі мають суттєві недоліки, які не можна усунути, позивачка просила суд розірвані договір купівлі-продажу між нею та відповідачем, стягнути з відповідача вартість меблів у розмірі 2600 грн та моральну шкоду в розмірі 1000 грн. Своєю ухвалою суд відмовив у відкритті провадження у справі, вказавши, що позивачка не може звертапіся з позовною заявою, яка містить декілька вимог, тому її заява не може бути розглянута в порядку цивільного судочинства. Чи правильне рішення прийняв суд? Дайте аналіз зазначеній процесуальній ситуації. Підченко Г.А. звернулась до Фрунзенського районного суду м. Харків з позовом до ВАТ “Харківський завод тракторних двигунів" про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за затримку розрахунків та стягнення моральної шкоди. При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі суддею була постановлена ухвала про залишення позовної заяви без руху та надано позивачці строк для усунення недоліків. В обґрунтування зазначеної ухвали судом покладено той факт, що позивачкою Підченко Г.А. не було додано до позовної заяви копій усіх документів для відповідача. Чи правильні дії суду? У серпні 2006 р. до Нововодолазького районного суду Харківської області від імені Кузьменської Н.П. з позовом до Кузьменської М.Г. про визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням, звернувся адвокат С. При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддею було з’ясовано, що до позовної заяви не додано документа, що підтверджує повноваження представника Кузьменської Н.П. - адвоката С. На цій підставі су'дом постановлено ухвалу про повернення позовної заяви. Адвокат С. повторно звернуъся до суду з тим самим позовом, додавши до нього ордер, який видано адвокатським об’єднанням. Суд відмовив у відкритті провадження у справі, посилаючись на те, що цивільне процесуальне законодавство не допускає повторного звернення до суду з тотожним позовом. Проаналізуйте дії суду. Визначте та дайте характеристику підставам повернення позовної заяви. Филипенко М.Г. подала позов до виконкому Олександрійської міської ради про надання житлового приміщення. У позовній заяві вона зазначила, що після обрання суддею проживала з дочкою в гуртожитку, і міськвиконком не забезпечив її протягом шести місяців житлом, як це передбачено Законом України “Про судоустрій та статус суддів"'. Посилаючись на ці обставини, позивачка просила зобов’язати відповідача надати їй двокімнатну квартиру. Рішенням суду позов задоволено. В апеляційній скарзі Олексавдрійський міськвиконком просив скасувати рішення, посилаючись на те, що ця заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства. Чи правомірні дії суду? Визначте та проаналізуйте підстави та наслідки відмови у відкритті правадження у справі.

У липні 2018 р. А. звернувся до суду з позовом до мі­ської ради про визнання незаконними та скасування її рішень у сфері земельних правовідносин, а також зобов’язання вчинити певні дії. На початку першого судового засідання, під час відк­риття розгляду справи по суті, суд розглянув клопотання заступ­ника керівника місцевої прокуратури, в якому останній просив допустити його до участі у справі (шляхом вступу у справу) з метою здійснення в особі міської ради представництва в суді ін­тересів держави. В обґрунтування свого клопотання заступник прокурора зазначив, що раціональне використання земельних ресурсів - одна з функцій держави, а недотримання вимог земе­льного законодавства - це порушення загальнодержавних інте­ресів, що є підставою для вступу у справу прокурора на стороні відповідача. Діючи в інтересах держави та територіальної грома­ди і вступаючи у справу, прокурор має на меті забезпечити права на землю територіальної громади, а також раціональне викорис­тання та охорону земель комунальної власності.

Представник відповідача підтримав можливість вступу заступника прокурора у справу, проте представник позивача висловив заперечення щодо цього, оскільки такі дії є недопус­тимими з огляду на практику Європейського суду з прав люди­ни, який обстоює позицію про можливість участі прокурора у розгляді судами справ поза межами кримінальної сфери тільки у виключних випадках.

Крізь призму практики Європейського суду з прав люди­ни визначте наявність підстав для входження прокурора в роз­гляд цієї цивільної справи.

Керівник Бориспільської місцевої прокуратури в осо­бі Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» звернувся до громадян Б. та В. з позовом про стяг­нення боргу за кредитним договором. У день розгляду справи в судове засідання з’явився прокурор Бориспільської місцевої про­куратури з фотокопією доручення, наданого йому керівником Бориспільської місцевої прокуратури, в якому останній дав зав­дання забезпечити участь прокуратури в цій справі з метою представництва в суді інтересів держави. Суд не допустив про­курора Бориспільської місцевої прокуратури до участі у справі, оскільки вбачав, що його повноваження як представника позива­ча не можуть бути підтверджені лише фотокопією доручення позивача, яким виступає керівник Бориспільської місцевої про­куратури. За таких обставин, посилаючись на п. 1 ч. 2 ст. 222 ЦПК України, суд своєю ухвалою відклав розгляд справи.

Дайте правову оцінку діям суду в контексті положень рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 8 квітня 1999 р. (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді). За яких підстав про­курор вправі здійснювати в суді представництво інтересів держави? Яким чином прокурор може підтвердити свої повно­важення на участь у судовому засіданні, коли він діє на вико­нання конституційної функції представництва? Роз’ясніть, що слід розуміти під поняттям «прокурор» відповідно до Зако­ну України «Про прокуратуру».

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області позовні вимоги Боровика О.М. до Моло- гівської сільської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним і визнання права власності на самочинне будівництво задоволено. Не погодившись із зазначеним рішенням, керівник Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області звернувся до апеляційного суду зі скаргою, в якій просив рішен­ня суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Ухвалою судді Апеля­ційного суду Одеської області апеляційну скаргу прокурору по­вернуто. Постановляючи відповідну ухвалу, суддя апеляційної інстанції виходив з того, що керівник прокуратури не брав участі в розгляді справи в суді першої інстанції та не є особою, про пра­ва і обов’язки якої суд вирішував питання, а тому відсутні підс­тави для прийняття апеляційної скарги до розгляду.

Чи правомірні дії суду апеляційної інстанції? Визначте форму участі прокурора в даній справі. Розкрийте особливості оскарження судових рішень до вищестоящої інстанції Генераль­ного прокурора, його першого заступника та заступників, керів­ників регіональних та місцевих прокуратур, їх перших заступни­ків та заступників, прокурорів місцевих прокуратур? Які проце­суальні права та обов’язки має прокурор у цивільному процесі?