Задачі з цивільного процесуального права (2)

Економічний суд м. Мінська 13 березня 2014 р. ухвалив судове рішення по справі № 312-19/2013 щодо стягнення з Петренка у дохід бюджету Республіки Білорусь 3349108872 білоруських рублів у порядку притягнення до субсидіарної від­повідальності за зобов’язаннями приватного торгового унітарно­го підприємства «Акленст». Інспекція Міністерства доходів та зборів Республіки Білорусь звернулася до суду з клопотанням про надання дозволу на виконання на території України рішення Економічного суду м. Мінська від 13 березня 2014 р.

Суд встановив, що клопотання не відповідає зазначеним вимогам, а саме: заявник не надав належно оформлений доку­мент, з якого випливає, що сторона, проти якої було винесене рішення, що не взяла участі в процесі, була в належному поряд­ку і вчасно викликана в суд, а у випадку її процесуальної недіє­здатності була належним чином представлена. Долучене до клопотання поштове повідомлення і те, що Петренко до суду не з’явився, не дає судді достатніх підстав про підтвердження фак­ту про те, що боржник був у належному порядку і вчасно викликаний повісткою в суд для участі в розгляді справи, тоді як наявність цього документа є обов’язковою відповідно до вимог Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивіль­них, сімейних та кримінальних справах .

При цьому заявником до справи не долучено доказів про те, що Петренко було належним чином повідомлений про розгляд справи, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» є підставою для ві­дмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на при­мусове виконання рішення іноземного суду.

Проаналізуйте підстави, за якими може бути відмовле­но у приведенні до виконання іноземного арбітражного рішення, передбачені статтями ІІІ-УІ Нью-Йоркської конвенції 1958 р. Здійсніть аналіз національно-правового регулювання підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на приму­сове виконання іноземних арбітражних рішень. Вивчить судову практики у справах про відмову у виконанні рішень іноземних арбітражів в Україні, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень України. Дослідіть проблеми та запро­понуйте шляхи оптимізації процесу приведення до виконання міжнародних арбітражних рішень в Україні. Визначте, яке рі­шення має постановити суд в даній ситуації.

Форбс Медіа ЛЛС в особі представника за довіре­ністю - Дрюк Н.О. звернулося до суду з клопотанням про ви­знання рішення Міжнародного арбітражного трибуналу Міжна­родного центру вирішення спорів (м. Нью-Йорк) від 20 квітня 2016 р. у справі № 01-14-001-4742 за позовом Юнайтед Медіа Холтинг Н.В. до ТріЛадо Ентерпрайз Інк., Форбс Медіа ЛЛС.

Твердження заявника про заінтересованих осіб та їх місцезнаходження судом не прийнято, оскільки доказ, на який посилається заявник (відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), не містить на­лежних даних про час формування та актуальність наведених даних на момент звернення із клопотанням до суду.

Також безпідставними є доводи клопотання про те, що ТОВ «Видавничій дім Український медія холдінг» та ТОВ «Український медія холдінг» є заінтересованими особами у справі № 01 -14-001-4742 за позовом Юнайтед Медіа Холтинг Н.В. до ТріЛадо Ентерпрайз Інк., Форбс Медіа ЛЛС.

Крім того, до клопотання не додано належним чином засвідчену копію рішення Міжнародного арбітражного трибу­налу Міжнародного центру вирішення спорів (м. Нью-Йорк) від 20 квітня 2016 р. у справі № 01-14-001-4742. Зокрема, судом встановлено, що копію вказаного рішення не засвідчено судом, який його ухвалив, із зазначенням того, що рішення набрало законної сили, не оскаржувалось чи не може бути оскаржено та підлягає виконанню, а також відсутня печатка вказаного суду на рішенні.

Проаналізуйте загальний порядок визнання і приведення до виконання визнання іноземних арбітражних рішень в Украї­ні. Проаналізуйте процедуру підготовки справ до судового роз­гляду і їх розгляду. Дослідіть особливості постановлення ухва­ли суду про надання дозволу на примусове виконання іноземного арбітражного рішення.

Фоменко К.О. звернувся до суду з позовом до товари­ства з обмеженою відповідальністю «Вояж» про розірвання до­говору оренди транспортного засобу, пославшись на порушення відповідачем умов договору. ТОВ «Вояж», у свою чергу, зверну­лась із зустрічним позовом про визнання зазначеного договору недійсним, мотивуючи це тим, що договір укладено з порушен­ням вимог закону. Під час розгляду справи представник відпові­дача відмовився від зустрічного позову, пояснивши, що він пра­цює за трудовим договором з ТОВ «Вояж» юристом, тому має право представляти відповідача в суді та здійснювати від його імені всі процесуальної дії без спеціального оформлення повно­важень. Суд не прийняв відмови представника відповідача від зустрічного позову на підставі того, що право на здійснення такої процесуальної дії, як відмова від позову, повинно бути обов’язково зазначено в нотаріально посвідченій довіреності, яка має бути видана ТОВ «Вояж» за підписом її керівника.

Чи правильно діяв суд? Визначте вид представництва, підстави його виникнення, обсяг повноважень представника та порядок їх посвідчення.

Юркевич А.В. звернувся до суду з позовом до ТОВ «Будпроект» про відшкодування завданих збитків у зв’язку з невиконанням обов’язків за договором будівельного підряду. У судовому засіданні голова правління ТОВ «Будпроект» повніс­тю визнав заявлені позовні вимоги. Суд відклав розгляд справи через те, що голова правління як представник ТОВ «Будпроект» діяв у процесі не на підставі довіреності, а лише документа, що посвідчує його службове становище, тому неможливо дійти ви­сновку, чи був він уповноважений на вчинення від імені відпо­відача такої процесуальної дії, як визнання позову, що має істо­тне значення для правильного вирішення справи.

Чи правомірні дії суду? Які особливості представницт­ва в суді юридичних осіб? Визначте документи, якими посвід- чуються повноваження представників юридичних осіб.

Білоус О.О. звернулася до суду з позовом до Кравчен­ка Ю.Г. в інтересах своїх дітей - Білоус К.С. та Білоус А.С. - про визнання недійсними заповіту, свідоцтва про право на спад­кування :/4 частини будинку та про визнання права власності на цю частину будинку за її сином та донькою. В обґрунтування позовних вимог Білоус О.О. посилалася на те, що батьком її дітей заповіт був складений на користь сторонньої особи у ста­ні, коли він не розумів значення своїх дій. Вона також поясни­ла, що її повнолітні діти, в інтересах яких заявлено позов, є ін­валідами дитинства, тому не можуть захистити свої права само­стійно. Суд прийняв позовну заяву, відкрив провадження у справі й допустив Білоус О.О. до участі у справі як законного представника її дітей.

Дайте правову оцінку діям суду. Визначте вид предста­вництва в даному випадку і дайте його правову характеристи­ку. Права та інтереси яких осіб захищають у суді законні пред­ставники? Хто може бути законним представником у суді? Визначте обсяг повноважень законного представника в цивіль­ному судочинстві.

Марченко В.А. звернувся з позовом до Марченко Н.С. та Бондаренка О.М. про визнання договору купівлі-продажу '/2 частини будинку недійсним.

У судовому засіданні встановлено, що Марченко В.А. та його колишня дружина Марченко Н.С. є співвласниками спір­ного будинку. Марченко Н.С. продала свою частину будинку Бондаренку О.М. Позивач на час укладання зазначеного дого­вору купівлі-продажу перебував у лікарні і не був повідомле­ний про продаж Марченко Н.С. належної їй частини будинку, через що він не міг скористуватися переважним правом на її купівлю. У судовому засіданні також встановлено, що за зая­вою психіатричного закладу, де Марченко В.А. перебував на лікуванні, судом була розглянута справа та ухвалене рішення про обмеження його в цивільній дієздатності, яке набуло закон­ної сили до його звернення до суду з позовом про визнання до­говору купівлі-продажу 1/2 частини будинку недійсним.

Суд, враховуючи встановлені в судовому засіданні об­ставини, зупинив провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст.251 ЦПК до призначення та залучення до участі у справі в порядку, встановленому законом, законного представника по­зивача Марченка В.А.

Дайте правову оцінку діям суду. Визначте підстави та порядок призначення законного представника судом.

У квітні 2016 р. заявник Збишко від імені акціонер­ного товариства «Гомсельмаш» (далі ВАТ «Гомсельмаш») звер­нувся до суду з клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Еконо­мічного суду Гомельської області Республіки Білорусь (далі - іноземний суд) від 8 грудня 2015 р. у справі за позовом проку­рора м. Гомеля в інтересах ВАТ «Гомсельмаш» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярунь Сільгосптехніка» (далі - Товариство) про стягнення заборгованості.

Вказаним рішенням суду позовні вимоги позивача були задоволені та стягнуто з Товариства на користь ВАТ «Гомсельмаш» 1469165 російських рублів заборгованості за період з 20 грудня 2014 р. по 10 березня 2015 р., а також на користь рес­публіканського бюджету судовий збір в розмірі 15289558 біло­руських рублів, що на дату винесення рішення еквівалентно 57648,59 російських рублів. Рішення вступило в законну силу 31 грудня 2015 р., однак не виконувалось на території Респуб­ліки Білорусь, оскільки боржник розташований на території України в с. Степове Новоград-Волинського району Житомир­ської області.

Висвітліть особливості визнання та виконання інозем­них арбітражних рішень в Україні. Дослідіть виникнення та розвиток підходу про примусове виконання іноземних арбітраж­них рішень. Визначте особливості примусового виконання іноземних арбітражних рішень в Україні. Окресліть наявні проблеми визнання та виконання іноземних арбітражних рі­шень та запропонуйте шляхи їх усунення.

До Шевченківського районного суду м. Києва на­дійшла заява Фірми (далі - Фірма) про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітраж­ного суду при Торгово-промисловій палаті України (МКАС при ТПП України) від 24 вересня 2013 р. у справі АС №111р/2013 за позовом Приватного підприємця Іваненка (Україна) до Фірми про стягнення 33000 євро вартості поставленого, але не оплаче­ного товару, а також витрат по сплаті арбітражного збору.

Клопотання обґрунтовано тим, що рішенням МКАС при ТПП України у справі Ас №111р/2013 р. від 24 вересня 2013 р. було стягнуто з Фірми на користь фізичної особи - підприємця Іваненка грошові кошти в сумі 35311,99 євро.

Судом встановлено, що 15 квітня 2012 р. між Приват­ним підприємцем Іваненком та Фірмою було укладено контракт № 1 щодо поставки продукції, згідно з п.9.1 якого будь-який спір, що виникає у зв’язку з невиконанням даного договору, підлягає передачі на розгляд і остаточне вирішення в Міжнарод­ний комерційний арбітражний суд при ТПП України. Сторони погодилися з тим, що в процесі розгляду і вирішення спору бу­де застосовуватися Регламент Міжнародного комерційного су­ду при ТПП України. Правом, яке регулює даний договір, є ма­теріальне право України. Арбітражний суд складається з одного арбітра. Місце проведення арбітражного суду - м. Київ, Украї­на. Мова арбітражного розгляду - російська.

Таким чином, Фірмою було надано згоду на вирішення справи МКАС при ТПП України.

Міжнародним комерційним арбітражним судом при Тор­гово-промисловій палаті України 24 вересня 2013 р. ухвалено рішення, відповідно до якого стягнуто з Фірми на користь при­ватного підприємця Іваненка 33000 євро боргу за отриманий товар, а також 2311,99 євро як відшкодування арбітражних ви­трат, а всього 35311 євро 99 центів.

Назвіть та розкрийте зміст підстав для скасування рі­шень міжнародного комерційного арбітражу національним су­дом. Проаналізуйте Узагальнення практики розгляду судами справ про оспорювання рішень Міжнародного комерційного ар­бітражного суду України при Торгово-промисловій палаті Укра­їни та розгляду заяв про їх визнання і примусове виконання, при­йняте до відома постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України (ВССУ) з розгляду цивільних і кримінальних справ №11 від 11.12.2015 р. Визначте, чи підлягає скасування рішення міжнародного комерційного суду в даній ситуації.

Долинський А. звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом до Харківської дирекції страхової компанії «У позовній заяві ним зазначено, що у 2008 р. він уклав договір страхування транспортного засобу. Внаслідок ДТП його автомобіль був пошкоджений, але всупереч умовам договору страхова компанія відмовляється виплатити йому ві­дшкодування вартості пошкодженого майна. Представник Хар­ківської дирекції страхової компанії в судовому засідан­ні зазначив, що за позовом повинна відповідати не регіональна дирекція, а головне управління страхової компанії, що знахо­диться у м. Києві. Суд ці доводи відхилив, розглянув справу і постановив рішення на користь позивача.

Чи правомірні дії суду? Дайте визначення поняття «сторони у цивільному процесі».

До Дзержинського районного суду м. Харкова звер­нувся Гавриленко М., зазначаючи, що внаслідок падіння дерева на його авто в Московському районі м. Харкова йому завдано майнової шкоди. Як випливає із досудової переписки його ад­воката з представниками Харківського міськвиконкому, за стан зелених насаджень у місті відповідає КП «Жилкомсервіс». Представник КП «Жилкомсервіс» у судовому засіданні заявив, що його організація не займається зеленими насадженнями, за них відповідає КП «Харківзеленбуд», про що були надані від­повідні документи. Гавриленко М. заявив клопотання про замі­ну неналежного відповідача на належного, але суд притягнув КП «Харківзеленбуд» як співвідповідача у справі.

Чи правомірні дії суду? Дайте визначення поняття «не­належний відповідач» і укажіть, який порядок його заміни?

Вироком суду Міщенко П. був засуджений до позбав­лення волі з конфіскацією майна. Вироком був задоволений по­зов м’ясокомбінату, на користь якого з Міщенка П. стягнуто 11700 грн. Дружина засудженого Міщенко А. звернулася до суду з позовом про виключення з опису і звільнення від арешту телевізора і комп’ютера, вказуючи, що ці речі належать їй на праві власності. У судовому засіданні з’ясувалося, що ці речі вже знаходяться на лоті електронних торгів «СЕТАМ».

Хто повинен відповідати за позовом? Як Ви розумієте суть поняття «співучасть у цивільному процесі»?

Гнатенко І. звернулася з позовом до Задорожнього М. про розірвання договору довічного утримання. У позовній заяві позивачка зазначала, що всупереч умовам договору відповідач не піклувався про неї належним чином, вона весь час з моменту укладання договору знаходилася у скрутному матеріальному становищі. Під час розгляду справи в суді Гнатенко І. померла. ЇЇ донька Байрачна В. подала до суду клопотання з проханням допустити її до участі у справі як правонаступника померлої матері. Суд клопотання задовольнив і допустив Байрачну В. до участі у справі як правонаступника Гнатенко І., після чого позов задовольнив.

Чи правомірні дії суду? Розкрийте зміст поняття «правонаступництво у цивільному процесі».

Доренко Р. придбав у магазині «Фокстрот» пральну машину. Через деякий час виявилося, що ця пральна ма­шина має дефекти, допущені виробником. Доренко Р. звернувся до продавця з проханням замінити її на модель такої самої мар­ки, але якісну. Продавець Доренку Р. відмовив, після чого той звернувся до суду з вимогою про розірвання договору купівлі- продажу пральної машини і стягнення моральної шкоди. У суді представник відповідача запропонував укласти з Доренком Р. мирову угоду, за умовами якої «Фокстрот» замість бракованої пральної машини передасть йому іншу, більш високої цінової категорії, а Доренко Р. відмовиться від своїх вимог щодо відш­кодування моральної шкоди. Доренко Р. погодився з цією про­позицією, і сторони уклали мирову угоду, яка була затверджена судом.

Що таке мирова угода в цивільному процесі? Які вимоги до змісту угоди?

«Укрексімбанк» звернувся з позовом до Рудяк М. і Марченка Г., вимагаючи стягнення заборгованості за кредит­ним договором. У позовній заяві банк зазначив, що кредит був наданий Рудяк М. і заборгованість складає 225000 грн, а Мар­ченко Г. виступав поручителем за цим кредитним договором. У судовому засіданні Марченко Г. заявив, що він не єдиний пору­читель за кредитними зобов’язаннями Рудяк М., другим пору­чителем є Кривобок Т. Марченко заявив клопотання про залу­чення Кривобока Т. до участі у справі як співвідповідача. Суд відмовив у задоволенні клопотання.

Чи правомірні дії суду? Що таке обов’язкова та факу­льтативна співучасть?

02 вересня 2008р. Кравченко У. звернулася до Верховного Суду України із скаргою про перегляд судових рішень - рішення місцевого суду Галицького р-ну м. Львова про відмову в задоволенні її позовних вимог, ухвали апеляційного суду Львівської області про відхилення апеляційного скарги і залишення рішення місцевого суду без змін, ухвали касаційного суду про відхилення касаційної скарги і залишення судових рішень нижчестоящих інстанцій без змін - у зв’язку з визнанням Європейським Судом з прав людини цих судових рішень такими, що порушують міжнародні зобов’язання України. При вирішенні питання про допуск скарги до провадження у зв’язку з винятковими обставинами лише два судді із колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшли висновку про необхідність допуску скарги. У зв’язку з цим було постановлено ухвалу про відмову у допуску скарги до провадження у зв’язку з винятковими обставинами. Чи правомірними є процесуальні дії колегії суддів?

До Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу надійшла заява Митрофанова 1.1, про перегляд справи за нововиявленими обставинами, яка подана заявником у відповідності до вимог ст. 423 ЦПК України, а тому по суті є заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами.

Дана заява подана з порушенням вимог ст. 426 ЦПК України.

Так, у порушення ч. 2 ст. 426 ЦПК України, у поданій заяві не зазначено:

дати ухвалення і зміст судового рішення, про перегляд якого подано заяву;

нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення;

посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.

Крім того, у порушення вимог ч. З ст. 426 ЦПК України до заяви не додані:

копії заяви відповідно до кількості учасників справи;

докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин;

у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення.

Яке рішення має ухвалити суд?

Назвіть вимоги щодо форми і змісту заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими та виключними обставинами.

Який порядок відкриття провадження за нововиявленими та виключними обставинами.

Який порядок розгляду провадження за нововиявленими та виключними обставинами?

Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від року по справі № 134/1249/14 за позовом Кисельової О.О. до Кисельова Г.П. про визнання батьківства, позов Кисельової О.О. було задоволено частково.

23 березня 2018 року Кисельов Г.П. звернувся до Ямпільського районного суду Вінницької області із заявою про перегляд рішення Ямпільського районного суду від 18 жовтня 2017 року за нововиявленими обставинами та його скасування (том № 4 а.с. 86, 87), де підставою такого перегляду зазначав, що 20 лютого 2018 року під час ознайомлення його представника з матеріалами зазначеної справи, в присутності секретаря суду встановлено, що у томі 3 аркуші справи 66, 67 знаходяться пошкоджені спеціальні пакети Експертної служби МВС України, а саме № 26061141 (упаковка зразка букального епітелію Кисельова Г.П.) та № 2606139 (упаковка зразка букального епітелію Кисельової О.О.).

Пошкоджені спеціальні пакети містять сліди від проколів. Крім того, внаслідок витікання з упаковки зразка Кисельової О.О. невідомої рідини жовтого кольору вбачаються сліди підтікання та пошкодження навколишніх аркушів справи (том 3, а.с. 47-74). Плями на аркушах справи засохлі, що вказує на їх тривалу давність.

Вважає, що навмисне пошкодження упаковки невідомою рідиною здійснене для позбавлення сторони відповідача здійснити перевірку (оскарження) правильності проведеної експертизи. Тому вважає, що зазначена нововиявлена обставина є істотною для справи обставиною, що не була йому відома на час розгляду справи, і є підставою для перегляду судового рішення.

Проаналізуйте ситуацію. Яке рішення має прийняти суд?

Чи вбачаються в даному випадку підстави для перегляду судового рішення за нововиявлиними обставинами?

Чи допускається призначення судової експертизи у провадженні з перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами?

Назвіть підстави для перегляду судового рішення за нововиявленим обставинами.

Корнілов Д.Д. звернувся до суду з заявою про скасування судового наказу Лисичанського міського суду Луганської області від 03.07.2018 у справі № 415/4454/18, у зв’язку з нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що судом під час винесення судового наказу не було враховано, що з його заробітної плати, за його заявою до травня 2018 року утримувалися аліменти у розмірі 33 %. Починаючи з червня 2018 року та до сьогодні, його син постійно мешкає з ним та перебуває у нього на утриманні. Таким чином, винесений у липні 2018 року судовий наказ не відповідає дійсним обставинам справи, які склались у теперішній час.

Як вбачається з довідки №184 від 02.08.2018, виданої головою будинкового комітету та посвідченої помічником начальника КП «ЛЖЕК №3» Корнілов Д.Д. разом з неповнолітнім сином з червня 2018 року проживають за адресою: м.Лисичанськ, вул.40 років Перемоги, 1/271.

Відповідно ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Під час розгляду заяви про видачу судового наказу Корнілов Д.Д. був позбавлений можливості повідомити суд про матеріальне утримання та спільне проживання з неповнолітнім сином.

Відповідно до ч.З ст. 184 Сімейного кодексу України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.

Складіть проект заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Проаналізуйте ситуацію. Яке рішення має прийняти суд?

Чи вбачаються в даному випадку підстави для перегляду судового рішення за нововиявлиними обставинами?

Назвіть підстави для перегляду судового рішення за нововиявлиними чи виключними обставинами?

У жовтні 2017 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська був виданий судовий наказ, яким стягнути солідарно з Черненко З.М. та Черненко Т.М. на користь Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Красногвардіець» 7464 грн. 13 коп. - суму заоргованості за надані послуги по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій станом на 01.08.2017 року; 1005 грн. 28 коп. - збитки від інфляції; 223 грн.92 коп. - 3 % річних за поточний рік; 121 грн.80 коп. - суму судового збору.

У зв’язку з невиконанням боржниками Черненко судового наказу, заявник звернувся до відділу державної виконавчої сулжи з заявою про примусове виконання.

Постановою державного виконавця від 13.01.2018 року було відмовлено у відкритті виконавчого провадження з підстав відсутноісті у виконавчому документі ІПН боржників Черненко.

Чи правомірно вчинив державний виконавець?

Які вимоги до виконавчого документа?

Чи має право ОСББ оскаржити постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження?

Які вимоги до скарги, що подається на рішення, дії чи бездіяльність державного або приватного виконавця.

Банківська установа звернулася до суду із скаргою на дії державного виконавця Крутькова М.Г., мотивуючи це тим, що у 2016 році за рішенням суду з боржника було стягнуто заборгованість за кредитним договором у сумі 27 705,67 доларів СІЛА, що еквівалентно 219 834 грн. 67 коп.

У 2017 році вказане рішення органом ДВС було виконано та постановою державного виконавця виконавче провадження закрито у зв'язку із виконанням рішення.

Проте, банк вважав, що рішення повною мірою не виконано, оскільки за обмінним курсом національної валюти України до долару СІЛА суму боргу у гривні зросла.

Судом першої інстанції у задоволенні скарги було відмовлено.

Чи правомірні дії суду?

Чи правомірні дії державного виконавця?

Яким чином повинен бути вирішений спір?

Назвіть строк для звернення зі скаргою на дії державного або приватного виконавця.

Захарова Г.О. звернулася до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа на виконання рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28.09.2007 про стягнення з Захарова П.П. на її користь аліментів на неповнолітню доньку Захарову І.П., до досягнення нею повноліття у розмірі 1/2 частки заробітку щомісячно.

Свої вимоги мотивувала тим, що рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28.09.2007 з Захарова П.П. стягнуто на її користь аліменти на неповнолітню доньку Захарову І.П., в розмірі 1/2 частини зі всіх видів його заробітку, але не менше ЗО % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 31.08.2007 і до повноліття дитини.

Виконавчий лист про стягнення аліментів з Захарова П.П. на її користь втрачений виконавчою службою.

Яке рішення має прийняти суд?

До якого суду необхідно звернутись заявниці?

Визначте порядок видачі дубліката виконавчого листа.

Визначте, чи необхідно заявниці сплачувати судовий збір?

Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров П.В. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження особи у праві виїзду за межі України боржника Колосова Г.П., посилаючись на те, що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження № АСВП: 55954479 по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого Оболонським районним судом міста Києва по справі № 2/756/489/16 від 03.03.2018 року про стягнення з Колосова Г.П. на користь Крутько Б.Б. 4 915 345 грн. 73 коп. боргу.

В обґрунтування своїх вимог приватний виконавець посилається на ті обставини, що будь-яких дій боржником на виконання вимог не здійснено, судове рішення до теперішнього часу боржником не виконано, він ухиляється від явки до приватного виконавця та від сплати боргу, неодноразово виїзжав за межі України, тому вважає, що потрібно вжити заходів та обмежити боржника у праві виїзду за кордон до належного виконання ним відповідних зобов'язань.

Яке рішення має прийняти суд?

Який строк розгляду подання про тимчасове обмеження особи у праві виїзду за межі України?

Чи можна вважати наявність невиконаних зобов'язань підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон?

Чи зміниться рішення суду, якщо Колосов Г.П. ухиляється від виконання зобов’язань ненавмисно, а через невиліковну хворобу?

Звіт про оцінку майна на момент реалізації втратив чинність, проте майно було все одно реалізовано і боржник оскаржив цей правочин. Суди перших двох інстанцій відмовили боржнику у визнанні недійсними результатів електронних торгів, недійсним протоколу проведення електронних торгів, недійсним акту державного виконавця про проведення електронних торгів, у скасуванні свідоцтва про право власності на покупця та у скасуванні запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на покупця.

Чи правомірні дії суду?

Яким чином боржник мож захистити порушені права?

Чи правомірні дії Організатора електронних торгів?

Який строк чинності звіту про оцінку майна?

25.01.2019р. Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська була розглянута цивільна справа за позовом Нестерова Н.О. до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (треті особи приватний нотаріус Чернігівського МНО, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Під час направлення повного тексту рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень було виявлено описку в резолютивній частині, де не зазначено що з АТ КБ «ПриватБанк» на користь Нестерова Н.О. стягнутий судовий збір в розмірі 704грн. 80коп.

Який порядок виправлення помилки, допущеної при видачи виконавчого листа?

Складіть відповідну заяву.

Який строк розгляду заяви про виправлення помилки, допущеної при видачи виконавчого листа?

Чи підлягає апеляційному оскарженню ухвала про виправлення помилки?

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь 1050 грн. коштів, внесених, в якості передоплати за придбаний товар, 219 грн. 60 коп. витрат на лікування та 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та пояснив, що 09.06.2009 року в магазині "Дракон", власником якого є відповідач, вона замовила покриття на огорожу та кришки на стовпи та провела передплату в сумі 1050 грн. Однак, покриття на огорожу було відсутнє і відповідач пообіцяла повернути кошти. Кришки на стовпчики дійсно були доставлені 26.06.2009 року, однак, вони не відповідали кольоровій гамі та мали дефекти. Даний товар відповідачем не замінено та не повернуто кошти. 26.06.2009 року позивач звернулася до відповідача з вимогою повернути кошти, однак, їй було відмовлено та із застосуванням фізичної сили виставлено з магазину. В наслідок неправомірних дій, позивач змушена була проходити лікування, на що витрачено 219 грн. 60 коп. та їх завдано моральну шкоду, яку вона оцінює в 5000 грн. Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки в суд не сповістив. Назвіть складові принципу гласності і відкритості цивільного процесу? Які документи мають бути витребувані судом в цій справі? Надайте правову оцінку діям позивача. Як має бути вирішена справа? 14 лютого 2018 року позивач звернувся до Троїцького районного суду Полотавської області з цивільним позовом до Троїцького територіального медичного об'єднання Департаменту охорони здоров'я Полотавської обласної державної адміністрації (далі - відповідач, Троїцьке ТМО), в якому просив визнати неправомірними дії відповідача про відмову у прийнятті на роботу та зобов'язання вчинити певні дії. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 листопада 2018 року позивач подав заяву головному лікарю Троїцького ТМО Кайді Н.О. про прийняття його на роботу на посаду лікаря акушера - гінеколога. Того ж дня ним було отримано відповідь, в якій йому було відмовлено з підстав відсутності вакантних посад. Вважає, що порушені його права, передбачені ст. 19, ст. 43 Конституції України, та як особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що має переважне право на прийняття на роботу. Ухвалою Троїцького районного суду Полотавської області від 19 лютого 2018 року дану позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін,у відповідності до ст. 274-279 ЦПК України. Також даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень. В чому полягає принцип розумності строків розгляду справи судом? Наскільки правовірні вимоги позивача? Що є завданням цивільного судочинства? Як суд вирішить даний спір?

26 квітня 2018 року в.о. головного лікаря комунального закладу «Рівненський обласний центр психічного здоров'я населення» Рівненської обласної ради Миронова Т.В. звернувся до суду із заявою про госпіталізацію до психіатричного закладу Петрової М.С., яка мешкає в с. Пугачівка Млинівського району Рівненської області. Заява мотивована тим, що Петрова М.С поступила в супроводі сестри за направленням районного психіатра в комунальний заклад «Рівненський обласний центр психічного здоровя населення» для лікування. Згідно комісійного огляду лікарів-психіатрів від 25 квітня 2018 року є достатні підстави вважати, що Петрова М.С страждає на тяжкий психічний розлад, внаслідок чого вона виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для оточуючих. Зі слів сестри більше двох років як стала конфліктною. Сусіди скаржаться, що вона бє сина, належним чином за ним не доглядає, конфліктує з ними. Розповідала чоловікові сестри, що хотіла втопити сина у сільському ставі. При огляді повідомила, що сусіди погано ставляться до її сина, бо її знають давно, а син новий для них. Заперечує, що била сина чи хотіла його втопити. Відмовляється від лікування. Враховуючи це, а також те, що її лікування можливе лише в стаціонарних умовах виникла необхідність примусової госпіталізації хворої Петрової М.С в психіатричний стаціонар Комунального закладу «Рівненський обласний центр психічного здоров'я населення». До заяви про примусову госпіталізацію додано комісійний огляд лікарів-психіатрів Комунального закладу «Рівненський обласний центр психічного здоров'я населення» Рівненської обласної ради від 25 квітня 2018 року про необхідність госпіталізації Петрової М.С до психіатричного закладу. В судовому засіданні представник заявника підтримала заяву у повному обсязі, просить суд її задовольнити. Допитаний в судовому засіданні лікар-психіатр пояснив, що хвора поступила до комунального закладу «Рівненський обласний центр психічного здоров'я населення» Рівненської обласної ради, оглянута лікарями та встановлено, що вона страждає на гострий тттизофреноподі бний психотичний розлад, внаслідок чого схильна до дій, що становлять загрозу для оточуючих, відмовляється від усвідомленого надання психіатричного допомоги. Заінтересована особа підтримала заяву у повному обсязі, просить суд її задовольнити. Прокурор вважає, що заява про примусову госпіталізацію Петрової М.С до психіатричного закладу підлягає задоволенню, так як для цього наявні всі підстави. В чому полягає принцип верховенство права? Чи може бути особа позбавлена права на участь у розгляді своєї справи? Як поділяються принципи за формою нормативного закріплення? Як суд вирішить даний спір? Семенова В.М. звернулася в суд із заявою про видачу обмежувального припису, відповідно до якого просить заборонити Семенову П.С. перебувати в місці спільного проживання (перебування) з Семеновою В.М. за адресою: вул. Ватутина 5; усунути перешкоди у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю Семенової В.М.; заборонити Семенову П.С наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), роботи, інших місць частого відвідування Семенової В.М. В обґрунтування заявлених вимог Семенова В.М. вказує на те, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 23.01.2018 року шлюб між нею та Семеновим П.С. розірвано. Починаючи з початку 2018 року Семеновим П.С. створює для неї несприятливі умови для проживання та роботи. Семенов П.С. не проживає за адресою: вул. Ватутина 5, має власне житло по вул. Виноградна 15. Одразу після розлучення Семенов П.С. став приїжджати за місцем її проживання та постійно створює конфліктні ситуації, під час яких наносить їй тілесні ушкодження, висловлює словесні образи, погрожує та виганяє її та її матір з будинку. На виклики працівників поліції Семенов П.С. пояснює, що він є власником будинку де вона проживає. Таким чином, на її думку дії Семенова П.С. носять фізичне та психологічне насильство, які викликають в неї неймовірні страждання та спричиняють психологічної шкоди їх спільним дітям. Семенова В.М та її представник в судовому засіданні подану заяву підтримали та просили її задовольнити, з підстав, що у ній наведені. Крім того, пояснили, що Семенов П.С фактично перебуває у шлюбних стосунках з іншою жінкою, вони разом проживають та мають спільну дитину. На даний час триває розгляд справи про поділ майна колишнього подружжя. Після надходження до суду заяви про поділ майна, Семенов П.С приходить за місцем проживання Семенової В.М. та їх спільних дітей та вчиняє сварки, при цьому застосовує фізичне насильство, принижує її гідність і честь. Семенов П.С та його представник в судовому засіданні заяву про видачу обмежувального припису не визнали, вважаючи, що вона не підлягає задоволенню, оскільки обставини, наведені у ній, не відповідають дійсності, а Семенов П.С будь-якого домашнього насильства стосовно своєї колишньої дружини не вчиняв. При цьому представник Семенова П.С пояснила, що дійсно на даний час судом розглядається цивільна справа про поділ майна між Семеновою В.М та СеменовимП.С Не заперечувала, що Семенов П.С не проживає за адресою вул. Ватутина 5, однак зазначила, що останній приїжджає в будинок, оскільки він є спільною власністю колишнього подружжя, і в ньому проживають їх спільні із заявником діти. Пояснила, що Семенов П.С дуже любить своїх дітей та піклується про них, заявниця інколи перебуває у відрядженнях і саме Семенов П.С та його мати в цей час здійснюють піклування та догляд за їх спільними дітьми. Заперечувала проти того, що Семенов П.С вчиняє психологічне та фізичне насильство по відношенню до заявниці. Просила відмовити у задоволенні заяви, оскільки вона не підтверджується належними та допустимими доказами. Вислухавши пояснення заявника, її представника, заінтересованої особи та його представника, показання свідків, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню. Як поділяються принципи за предметом правового регулювання? Які принципи закріплені цивільним процесуальним законодавством?

В чому полягає принцип забезпечення права на апеляційний розгляд справи?

Як має бути вирішена справа?

Розглядаючи справу в порядку перегляду рішення касаційного суду у зв’язку з винятковими обставинами, колегією суддів було встановлено, що суд І інстанції, ухвалюючи рішення у справі, неправильно застосував норму матеріального права. Рішення суду І інстанції було залишено без змін відповідно ухвалами апеляційного та касаційного суду. У скарзі про перегляд рішення касаційного суду у зв’язку з винятковими обставинами скаржник - Омельченко Р. (відповідач у справі) - зазначив, що в іншій цивільній справі з аналогічним предметом позову рішення, ухвалені І та ІІ судовими інстанціями, були скасовані касаційним судом і справа була направлена на новий розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням нижчестоящими судами норми матеріального права. У зв’язку з цим, скаржник просив суд задоволити його скаргу. Які повноваження Верховного Суду України у цій правовій ситуації? До суду якої інстанції має бути скерована справа у разі задоволення скарги?

Між спадкоємцями Горошко Р. та Володимирко П. виник спір з приводу поділу спадкового майна. У зв'язку з тим, що Володимирко П. проживала разом із спадкодавцем, вона вважала, що при визначенні розміру часток не повинні враховуватись предмети звичайної домашньої обстановки та вжитку. Розглянувши справу, суд ухвалив рішення, яким поділив спадщину порівно. Через місяць до цього ж суду звернувся Доброта Т. з позовом про визнання за ним.Зробіть правовий аналіз фабули.

Михайленко О. звернулася до суду із заявою про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами рішення місцевого суду від 5 грудня 2008 року. В обґрунтування заяви вона посилалась на те, що вказаним рішенням про поділ спільно нажитого майна у шлюбі з Василів Р. зі складу майна був виключений запасний двигун до автомобіля ВАЗ, у зв’язку з тим, що він відсутній в натурі. Оскільки цей двигун виявився в гаражі відповідача, Михайленко О. вважала, що половина вартості двигуна повинна бути стягнута з Василіва Р. на її користь і у зв’язку з цим звернулася із заявою до суду про перегляд справи у зв’язку з нововиявленими обставинами. Ухвалою місцевого суду рішення суду від 5 грудня 2008 р. було скасовано у зв’язку з нововиявленими обставинами і цією ж ухвалою за Михайленко О. визнано право власності на половину двигуна. Після смерті Петренка, стягувача за виконавчим листом про стягнення грошової суми у зв’язку з відшкодуванням збитків за договором підряду, до державного виконавця звернувся Ємець, родич померлого і представив заповіт на своє ім’я. На той час грошові суми були отримані від боржника і знаходилися на депозитному рахунку відділу державної виконавчої служби.

Пружанський був зобов’язаний за рішенням суду спростувати відомості, що були ним поширені стосовно Григоровича. Після вступу рішення в законну силу і отримання постанови про відкриття виконавчого провадження до Григоровича додому прийшов Іванченко, представивши довіреність від імені Пружанського на представництво його інтересів у виконавчому провадженні. Іванченко вибачився від імені Пружанського перед стягувачем. Однак Григорович вимагав особистого вибачення від боржника, вважаючи, що представник не вправі в даній ситуації брати участь у виконавчому провадженні. Проаналізуйте ситуацію. Чи вправі Пружанський в даній ситуації брати участь у виконавчому провадженні через представника?

Прокурор району звернувся з листом до начальника відділу державної виконавчої служби з проханням надати йому усі матеріали конкретного виконавчого провадження. Начальник державної виконавчої служби відмовився представити вказані матеріали, посилаючись на те, що прокурор не є суб’єктом даного виконавчого провадження. Вирішіть дану ситуацію?

28 грудня 2009 року місцевий суд постановив рішення про передачу дитини від батька дитини матері. В той сам день державний виконавець Турко отримав виконавчого листа і негайно розпочав виконання рішення, не винісши постанову про відкриття виконавчого провадження. Турко разом з матір’ю дитини прийшов на квартиру батька дитини і вимагав негайно віддати дитину. Внаслідок цього між батьками дитини виникла сварка, яка переросла в бійку, дитина впала в істерику. Сусіди викликали міліцію. Дитину відправили в лікарню з діагнозом неврастенія і носова кровотеча, де вона перебувала до 6 січня 2000 року, а 10 січня 2000 року батько добровільно передав дитину матері. Проаналізуйте дії державного виконавця. Чи зміниться вирішення задачі, якщо суд вказав на негайне виконання рішення?

В провадженні державного виконавця знаходиться виконавчий лист. Боржник ВАТ “М’ясокомбінат” оскаржив до суду дії державного виконавця як незаконні: боржник просив виключити з актів опису та арешту майна частину його майна, яка, на його думку, належить до третьої черги. До такого майна боржник відніс: 3 холодильники “Норд”, які є основними засобами, що безпосередньо використовуються у виробництві. Чи є підстави для зупинення виконавчого провадження? Який порядок зупинення виконавчого провадження?

До місцевого суду зі скаргою на дії державного виконавця звернувся генеральний директор ВАТ “Юта” Петренко, вважаючи, що державний виконавець незаконно наклав арешт на автомобіль ВАЗ - 2104. В скарзі вказувалося, що основний борг підприємства складає 18 450 грн., однак державний виконавець описав та арештував майно на суму 53 556 грн. Окрім того, проти підприємства порушено справу про банкрутство, у зв’язку з чим виконавче провадження підлягає зупинці. Державний виконавець представив докази того, що борг підприємства становить 52 338 грн. На погашення боргу була арештована готова продукція даного підприємства на суму 37 000 грн., Однак виникли складності з її реалізацією. Тому було накладено арешт на автомобіль ВАЗ 2104, який оцінюється у 52 000 грн. Дайте оцінку аргументам державного виконавця. Які дії, на Вашу думку, повинен був вчинити державний виконавець? Суддя під час провадження у справі до судового розгляду об’єднав для розгляду в одному провадженні кілька однорідних позовних вимог - про стягнення збитків — до одного й того ж відповідача. Один із співучасників не брав участі у розгляді судової справи, був належним чином повідомлений про час і місце судових засідань, про причини неявки до суду не повідомляв. Суд, розглянувши справу по суті, ухвалив рішення на користь усіх співпозивачів, задовольнивши позовні вимоги кожного з них. Дайте правовий аналіз ситуації. Назвіть види процесуальної співучасті. Складіть проект заяви про відвід судді. Потапова Жанна Михайлівна звернулась до суду з позовом до Потапового Сергія Михайловича про стягнення аліментів на спільну дитину у розмірі ¼ частини від усіх видів заробітку ( доходу), щомісячно, та до повноліття дитини. 30 червня 2014 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі за вказаним позовом Потапової Ж.М. та про призначення справи до судового розгляду на 15 липня 2014 року на 10.00 год. У судове засідання від 15 липня 2014 року з'явилася позивачка а відповідач не з'явився: як встановив суд з матеріалів справи відповідач 11 липня 2014 року зареєстрував в канцелярії суду клопотання, в якому зазначив, що він бажає взяти участь у розгляді справи та безпосередньо надати суду свої пояснення і заперечення щодо позовних вимог та обставин справи, але 15 липня 2014 року в судове засідання з'явитися не може у зв’язку з тим, що з 14 по 26 липня 2014 року перебуватиме у службовому відрядженні за межами міста. Відповідач просив суд відкласти розгляд справи. Суд визнав поважними причини неявки відповідача та вирішив, що розгляд справи слід відкласти. Але у зв’язку з тим, що суддя йде у щорічну відпустку з 21 липня по 17 серпня 2014 року наступне судове засідання у справі було призначене лише 20 серпня 2014 року. Чи порушено судом вимоги процесуального закону щодо розгляду справ у суді за зазначених вище обставин? Можливо за описаних вище обставин суд мав ухвалити інше процесуальне рішення ( наприклад передати справу іншому судді, у зв’язку з відпусткою, або вирішити справу за відсутності відповідача, повідомленого належним чином, або вийти з відпустки раніше, чи закінчити розгляд справи у коротший термі?) Якби Потапова Жанна Михайлівна звернулась до Вас за юридичною консультацією, що б ви порадили у відповідь на запитання « Чи порушені мої процесуальні права?» «Якщо порушені, то які дії я можу вчинити на захист своїх порушених прав: можливо стягнути з кого – небудь моральну чи матеріальну шкоду, поскаржитись куди – небудь на суддю?» « Чи є сенс скаржитись куди – небудь на порушення строку розгляду моєї справи в суді?» В результаті проведення землевпорядних робіт щодо встановлення ( відновлення) меж земельної ділянки Петрова Павла Генадійовича в натурі ( на місцевості) була виявлена технічна помилка, а саме накладення земельної ділянки Петрова П.Г. на сусідню земельну ділянку, належну Стебельському Івану Романовичу. Петров П.Г. звернувся з позовом до Стебельського І.Р.про визнання недійсним і скасування належного Стебельському І.Р. державного акта на земельну ділянку. У судовому засіданні з розгляду справи Стебельський І.Р. проти позову заперечив, пояснив, що він отримав державний акт на земельну ділянку на підставі рішення Яготинської міської ради народних депутатів від 13 лютого 1998 року №2, а отже, підстави для визнання недійсним і скасування його державного акту на земельну ділянку відсутні. Позивач просив суд оголосити перерву в розгляді справи і після перерви подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив суд, окрім заявленої раніше вимоги: 1) Залучити до участі у справі як співвідповідача Яготинську міську раду народних депутатів; 2) скасувати рішення виконкому Яготинської міської ради народних депутатів від 13 лютого 1998 року №2 Крім того, позивач заявив до суду клопотання про залучення до участі у справі Управління Держземагенства в Яготинському районі Київської області як третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Подумайте, які процесуальні рішення ( в якій формі та якого змісту має ухвалити суд у разі задоволення зазначених вище заяви та клопотання позивача) Між Ігнатенко Лідією Степанівною та Зайцем Петром Анатолійовичем укладено догові оренди квартири строком на один рік. Внаслідок несплати орендарем орендної плати Ігнатенко Л. С. звернулась до суду з позовом до Зайцева П. А. про стягнення заборгованості з орендної плати за червень 2015 року. У процесі судового розгляду справи відповідач сплатив орендну плату за червень у добровільному порядку, внаслідок чого позивач відмовилась від позову. Суд закрив провадження у справі. В подальшому Ігнатенко Л. С. знову звернулась до суду з позовом до Зайця П. А. про стягнення заборгованості з орендної плати за тим же договором оренди за липень 2013 року. Чи існують у цьому випадку підстави для відмови у відкритті провадження у справі? Які наслідки закриття провадження у справі? Проаналізуйте ситуацію та надайте оцінку діям суду. У районному суді м. Києва розглядалася цивільна справа за позовом неповнолітнього Мирошниченка В. Д. до Сологуба В. І. про відшкодування шкоди. Інтереси неповнолітнього позивача представляв його опікун - дядько Ссменченко А. П. Під час попереднього судового засідання сторони бажали укласти мирову угоду, підготували проект угоди та передали суду на визнання. Суд, ознайомившись зі змістом мирової угоди, дійшов висновку, що її умови суперечать інтересам неповнолітнього Мирошниченка В. Д. та відмовив у її визнанні. Крім того, суд вважав, що законний представник діє всупереч інтересам свого підопічного. Чи має право суд відмовити сторонам у визнанні мирової угоди та за яких умов? Які подальші дії суду, якщо спір між сторонами не врегульовано у попередньому судовому засіданні шляхом укладення мирової угоди? Які дії суду після того, як ним буде встановлено, що законний представник неповнолітнього позивача діє недобросовісно та всупереч інтересам свого підопічного? До суду звернулась гр. Веселовська К. М. із заявою про реєстрацію факту народження її сина. Суддя відмовив у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК. Надайте правову оцінку ситуації у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження особи в певний час. Косівським районним судом Івано-Франківської області розглядалася справа про визнання шлюбу недійсним. Одночасно велося слідство у кримінальній справі за фактом вбивства дружини її чоловіком, який був одним із підозрюваних у справі. Адвокат позивачки заявив клопотання про неможливість розгляду цивільної справи, поки не закінчиться слідство у кримінальній справі, оскільки цивільна справа про визнання шлюбу недійсним (з метою отримання спадщини заінтересованими особами), і кримінальна справа про вбивство (можливо, з метою заволодіння майном дружини) тісно пов’язані між собою. Проаналізуйте дану ситуацію та дайте відповіді на запитання: про що міг клопотати адвокат перед судом? Які дії суду? Петренко В.Г. звернувся до суду з вимогою поновити його на роботі та виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу. Він був звільнений з роботи за появу 20 вересня 2015 року на роботі в нетверезому стані (п. 7 ст. 40 КЗпП України). Позивач стверджував, що його було звільнено незаконно, оскільки на роботі він перебував в тверезому стані. Роботодавець щодо позову заперечував. До суду були надані такі докази: копія наказу про звільнення з роботи; акт про появу на роботі Петренка В.Г в нетверезому стані, складений бригадиром; акт медичного огляду, складений фельдшером медичного пункту на підприємстві; довідка про середню заробітну плату за останні два календарні місяці; акт з витверезника, складений на Петренка В.Г. 5 березня 2011 року. Завдання: Які ще докази необхідні для розгляду судом даної справи? Вкажіть чи всі з вище перелічених доказів відносять до справи і відповідають критерію допустимості засобів доказування. Суддя під час провадження у справі до судового розгляду об’єднав для розгляду в одному провадженні кілька однорідних позовних вимог - про стягнення збитків — до одного й того ж відповідача. Один із співучасників не брав участі у розгляді судової справи, був належним чином повідомлений про час і місце судових засідань, про причини неявки до суду не повідомляв. Суд, розглянувши справу по суті, ухвалив рішення на користь усіх співпозивачів, задовольнивши позовні вимоги кожного з них. Дайте правовий аналіз ситуації. Назвіть види процесуальної співучасті. Складіть проект заяви про відвід судді. Громадянин Франції, перебуваючи на території України, уклав з юридичною фірмою договір про надання послуг щодо супроводження державної реєстрації створеного ним товариства з обмеженою відповідальністю. В грудні 2009 року документи було підготовлено та нотаріально посвідчено, відкрито тимчасовий поточний рахунок. В січні 2009 року засновник перерахував грошові кошти на тимчасовий поточний рахунок і юристи з необхідним пакетом документів звернулися до державного реєстратора з проханням зареєструвати ТОВ, створене іноземцем. Однак, державний реєстратор відмовив в проведенні реєстрації, посилаючись на те, що статутний капітал ТОВ визначався, виходячи з мінімальної заробітної плати, що діяла в грудні 2009року. Однак, з 1 січня 2010 року мінімальна заробітна плата була підвищена, в зв’язку з чим реєстратор запропонував привести розмір статутного фонду ТОВ у відповідність з новими вимогами. Чи правомірна відмова державного реєстратора? Ухвалою районного суду в порядку забезпечення позову Павлова до Власенко про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, накладено арешт на автомобіль відповідачки. Остання подала апеляційну скаргу на сьомий день після постановлення ухвали і просила про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали, посилаючись на те, що ухвала була постановлена за її відсутності, й копію цієї ухвали суд, на порушення вимог ЦПК, їй негайно не направив, а вона довідалася про ухвалу два дні назад від державного виконавця при виконанні ухвали. Як повинен вчинити апеляційний суд? Чи можливе оскарження вказаної ухвали одночасно з рішенням суду по суті спору? До касаційного суду надійшла скарга від Твердохліб в якій вона прохала відмінити рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду про відхилення апеляційної скарги та залишенні рішення першої інстанції в силі. Рішенням районного суду її мати була виселена зі своєї неприватизованої квартири по тим мотивам, що вона своєю поведінкою створює умови неможливого з нею проживання. Свою скаргу Твердохліб мотивували тим, що її мати на той період часу почала страждати на тяжке психічне захворювання і через стан здоров’я не могла постійно приймати участь у всіх судових засіданнях по справі в суді першої та апеляційної інстанції. Сама Твердохліб у той час знаходилась у довготерміновому закордонному відряджені і їй про виселення матері нічого не було відомо. Касатор вважає, що її права рішенням суду першої інстанції було грубо порушено, оскільки вона проживала разом із відповідачкою, постійно піклувалась нею до відрядження, а внаслідок рішення суду вона позбута такої можливості. Визначте, чи є Твердхліб суб’єктом права на касаційне оскарження? Чи є підстави для подачі касаційної скарги і якщо є, хто в даному випадку може захистити інтереси матері Твердохліб? Рішенням Апеляційного суду Луганської області від 3 липня 2009 р. частково задоволені вимоги Зінченка І.Г. до Східноукраїнського державного університету про встановлення факту використання винаходів і виплаті авторської винагороди. Судом встановлений факт впровадження в зазначений університет двох належних позивачу винаходів по авторських посвідченнях та на його користь стягнуто винагороду в сумі 1652 грн. У січні 2010 року Зінченко звернувся до суду із заявою про перегляд рішення від 3 липня 2009 р. у зв’язку з нововиявленими обставинам, вказуючи, що в розпорядженні суду не було необхідних для справи документів - посвідчення на раціоналізаторську пропозицію, авторського посвідчення на інший винахід і креслення пристрою, які могли б суттєво вплинути на висновок суду відносно обсягу впровадження винаходів. Як повинен зробити суд ? У якому порядку якого провадження суд повинен розглядати цю справу? Які підстави для перегляду справи у зв’язку з нововиявленими обставинам ? Мигрин працює майстром водонасосної станції Ірпінського управління водного господарства і включений до списку присяжних Києво- Святошинського районного суду Київської області На 07.01.17 року запропонували судове засідання з участю Мигрина 1.складіть документ необхідні для безперешкодного з'явлення в судді для виконання обов'язку присяжних 2.яка буде винагорода такої роботи Мигрина з розрахунку тривалості судового розгляду 22 дні календарних дні. 28 вересня 2016 року Крижовський суд Вінницької області виніс рішення стягнути з відповідача Саліженка на користь відповідача Іванова 36 тис грн матеріальної компенсації 8 жовтня 2016 р Саліженко звернувся до Вищого спеціального суду України скасувати рішення Крижовницького районного суду,так як воно було прийнято з порушенням законодавства,оскільки Саліженко заявив клопотання про колегіальний розгляд його справи за участю народних засідателів, але суддя розглянув його справу одноособово. ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ відмовив у задоволенні клопотання Дайте правову оцінку ситуації Автоматизована система документообігу суду визначила склад суду для розгляду справи про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу у такому складі: Лисенко – суддя, Фесенко – народний засідатель, Ярова – народний засідатель. Фесенко є громадянським чоловіком матері Ярової і проживає з ними останні два роки. Які правові наслідки встановлення даного факту? Чи може такий склад суду розглядати дану справу? До Макарівського районного суду Київської області подана заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи – Книрка М. Заяву подала дружина – Книрко С., де виклала факти, які вказують на те, що вже шість місяців Книрко М. пропиває всю заробітну платню, тим самим ставить двох своїх дітей, 1995 і 2005 р. народження, у скрутне матеріальне становище. Який порядок визначення складу суду для розгляду даної справи? Який склад суду буде при розгляді даної справи? Шелех В. звернувся до голови Києво-Святошинського районного суду Київської області із наступною вимогою: на 28.11.2015 р. призначений судовий розгляд цивільної справи про визнання права власності на будинок, в якій Шелех В. виступає позивачем. Справу буде розглядати суддя Чумак, якій 25 років і, до того ж, вона працює в цьому суді лише з жовтня 2015 р. Шелех В. вимагає, щоб його справу розглядав інший суддя – Горбатюк, оскільки про нього багато позитивних відгуків в Інтернеті, а тому він довіряє його компетенції. Голова суду відмовив у задоволенні вимоги. Поясніть чому. 28 квітня 2015р. Крижопільський районний суд Вінницької області виніс рішення про стягнення з Саліженка В. на користь Іванова В. 36 тис. гривень матеріальної компенсації за шкоду, спричинену в ДТП та 5 тис. відшкодування моральної шкоди внаслідок неправомірних дій Саліженка В., який зник з місця пригоди. 8 травня 2015 р. Саліженко В. звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з клопотанням про скасування рішення Крижопільського районного суду як неправомірного через наступні обставини: 1)суд розглядав дану справу одноособово, хоча Саліженко В. до початку судового засідання заявляв клопотання про участь у справі народних засідателів; 2)у місті Крижопіль проживає лише він - Саліженко В. Позивач Іванов В. проживає в Києво-Святошинському районі Київської області, а тому справу не міг розглядати Крижопільський районний суд Вінницької області. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ відмовив у задоволенні клопотання. Дайте правову оцінку ситуації. Чи можуть бути суб'єктами цивільних процесуальних правовідносин: Марченко - 14 років, Гриценко - 16 років, душевнохворий,Петров - 20 років, які своїми діями завдали шкоди заводу «Світоч» і в якості кого? Відповідь мотивуйте. Після смерті спадкодавця Сикорського, спадщину отримали його син та онук (14 років). Спадкоємці не могли поділити спадкове майно, а тому звернулися в суд щоб вирішити спір про поділ спільного домоволодіння. Сину роз'яснили, що онук, не має повної дієздатності, а тому не може бути стороною (відповідачем) у справі. Чи правомірне таке роз'яснення? Автомобіль ВАТ «Світоч» вчинив наїзд на Іваника, заподіявши йому шкоду. В акті про наслідки ДТП, працівниками ДАІ Рудим та Стеценком зазначено, що водій порушив правила дорожнього руху, рухався по дорозі з перевищенням швидкості і не зупинився на пішохідному переході, що стало причиною ДТП і заподіяння шкоди Іванику. Відповідно до пояснень водія Матвіїва, Іваник був у нетверезому стані і вийшов на проїжджу частину вже тоді, коли автомобіль був за метр до пішохідного переходу, що і завадило Матвіїву вчасно загальмувати і уникнути ДТП. Визначте процесуальне становище учасників ДТП. Ірина, народивши дитину в 15 років і не перебуваючи в зареєстрованому шлюбі, вирішила звернутися до батька дитини з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини. Суд повернув заяву на підставі ст. 121 ЦПК посилаючись на те, що Ірина не має повноважень на представництво дитини в суді. Хто повинен бути процесуальним представником дитини? Чи буде батька дитини представляти в суді законний представник, якщо його вік 16 років? 01 жовтня 2009 року Дуб О. звернувся до суду з позовом до Денисенко Т. про стягнення 5 тис.грн., взятих відповідачем в борг. В заяві він вказував, що відповідач гроші не віддає, посилаючись на фіктивну розписку про повернення боргу. Суддя попередив Дуба О., що справа буде призначена до судового розгляду в листопаді після проведення графологічної експертизи. Дайте оцінку діям судді. Старченко Т. пред'явив позов про витребування машини вартістю 40 тис. грн. з володіння Теребовлі Д. В ході розгляду справи суд провів заміну неналежного позивача Старченка Т. належним - Старченком В. Як в таких випадках буде вирішуватись питання про судовий збір (державне мито)? Суддя залишив позовну заяву без руху. Позивач, пообіцявши виправити в позовній заяві недоліки, звернувся до суду з клопотання допитати його сусідку Борисенко Т., так як тільки вона може підтвердити, що відповідач Іванів Т. не всилявся в кімнату в їх комунальній квартирі. Дані покази мають на думку позивача, вирішальне значення для становлення факту, що Іванів Т. не набув права на житлову площу. Суд допитав 80-літню Борисенко Т., яка серйозно хвора, за місцем її проживання в порядку забезпечення доказів. Під час слухання справи, покази Борисенко Т. були оголошені і були покладені в основу судового рішення. Чи правильно діяв суд? Який порядок і підстави вчинення дій по забезпеченню доказів? 17 серпня 2009 року гр. В. звернувся до Галицького районного суду м. Львова з позовом про поновлення на роботі. 27 серпня 2009 року суддя повернув позовну заяву, оскільки гр. В. не додав до позовної заяви копії всі документів, що були додані до неї. Проаналізуйте ситуацію. Чи були допущені суддею порушення норм процесуального права? Які шляхи їх усунення? Чи підлягають оскарженню ухвала про повернення позовної заява та ухвала про залишення її без руху?

Між М. та С. було укладено договір позики. Оскільки С. не виконав своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення отриманих грошей, М. звернувся до третейського суду з позовною заявою про стягнення суми заборгованості. Компетенція третейсь¬кого суду була визначена в договорі позики, посвідченому нотарі¬ально. Третейський суд позов задовольнив. Чи може С. оскаржити рішення третейського суду? Між ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" та російським ТОВ "Тракторімпорт" укла¬дено договір купівлі-продажу 15 тракторів. У договорі сторони зазначили, що всі спори, що виникають з приводу виконання договору, підлягають розгляду в третейському суді при Торго¬во-промисловій палаті Харківської області згідно із Законом України «Про третейські суди». Чи відповідає таке третейське застереження вимогам закону? Козак П. подав позов про виселення з будинку, що належить йому, Скорика В. у зв’язку з потребою в житловій площі, що створилася після одруження сина і народження онука. У період розгляду справи в суді Козак П. помер. Сини померлого Козак Сидір и Козак Федір звернулися в суд із проханням допустити їх у справу в якості позивачів. Чи підлягає прохання Козаків задоволенню? Після смерті спадкодавця спадщину отримали син спадкодавця Сикорськии М. і онук спадкодавця Сикорськии В. – 14 років. У зв’язку з тим, що спадкоємці не змогли добровільно провести поділ спадкового будинку, Сикорський М. вирішив подати в суд позов до Сикорського В. про поділ спірного домоволодіння. Йому роз’яснили, що Сикорськии В. як неповнолітній не може бути стороною (відповідачем) у справі. Чи правильне таке роз’яснення? Скласти заяву до суду Борисенко В.Р. звернувся до суду з позовом до ТОВ “МЕТРО Кеш енд Кері Україна” про відшкодування шкоди, завданої продажем товару неналежної якості. Вказував, що він придбав посудомийну машину “Bosch” з гарантією 2 роки, однак під час її експлуатації виявлено неполадки і, незважаючи на ремонт, вони виникають знову. Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави було відкрито провадження у справі. У відзиві на позовну заяву відповідач посилався на те, що згідно з внутрішніми правилами клієнтами центрів оптової торгівлі “МЕТРО” можуть бути лише юридичні особи або фізичні особи, які є суб’єктами підприємницької діяльності. Позивач є суб’єктом підприємницької діяльності, на підтвердження чого відповідачем було надано копію його свідоцтва про державну реєстрацію як фізичної особи-підприємця. Крім того, покупцем посудомийної машини згідно з фіскальним чеком і виданою податковою накладною зазначено позивача саме як суб’єкта підприємницької діяльності. Вважаючи, що вимоги позивача підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, відповідач просив закрити провадження у справі. Як має діяти суддя в даному випадку? За якими критеріями розмежовується юрисдикція загальних і господарських судів Рішенням місцевого суду Семчишину М. відмовлено у задоволенні позову до Петрова О. про відшкодування збитків. За апеляційною скаргою Семчишина М., на підставі додатково поданих ним доказів, суд апеляційної інстанції скасував рішення суду І інстанції і ухвалив нове рішення про задоволення позову. У касаційній скарзі Петров О. просив скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції незаконно дослідив додатково подані Семчишиним М. докази. Які процесуальні дії повинна вчинити касаційна інстанція? До суду якої інстанції повинна бути направлена справа у разі задоволення касаційної скарги? Рішенням місцевого суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, задоволено заяву Прокіп Н. про визнання недієздатним Онопрієнка В На ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення місцевого суду без змін прокурором, який не брав участі у справі у нижчестоящих судових інстанціях, подано касаційну скаргу. Доводом для скасування ухвали, на думку прокурора, є те, що заява про визнання недієздатним Онопрієнка В. була подана його сусідкою Прокіп Н., яка не належить до переліку суб’єктів, які мають право на подання відповідної заяви. Які процесуальні дії повинна вчинити касаційна інстанція? Яку ухвалу належить постановити суду касаційної інстанції, який встановив по справі за позовом житлового кооперативу, по якій брав участь Кирик як голова кооперативу, хоч під час розгляду справи він ним не був, а суд не мав відомостей, що правління кооперативу було повідомлене про день і час розгляду справи. Написати її. Під час руху поїзду з платформи навантаженої лісоматеріалами, злетіла соснова колода і нанесла пошкодження автомашині громадянина Макаренка, яка стояла недалеко від насипу та йому самому. Громадянин Макаренко заявив до бригади поїзда позов про відшкодування нанесених збитків: вартості ремонту автомашини, - про стягнення періодичних платежів щомісячно та одноразово – затрати на лікування в санаторії. Бригадир поїзду заявив клопотання про призначення по справі технічної та медичної експертизи. Суд відхилив його як безпідставне. Справа була призначена до слухання. При розгляді справи суддя оголосив перерву на 3 години для поїздки позивача за додатковими доказами. На зауваження бригадира поїзду, що це суперечить закону, головуючий видалив його з залу судового засідання за непідкорення суду. Після перерви справа була розглянута по суті. Позов був задоволений. Дайте правовий аналіз суб’єктного складу цієї справи. Чи дотриманий був судом процесуальний порядок розгляду справи? Які дії слід вчинити? У суді розглядається справа за позовом Кредитної спілки «Народний кредит» до гр. Іванова Романа Сергійовича про стягнення заборгованості за кредитним договором, який було укладено за згоди дружини позичальника – Іванової Світлани Василівни. До участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору судом за клопотанням позивача було залучено Іванову Світлану Василівну. Проаналізуйте, чи правильно встановлено процесуальний статус дружини позичальника. Визначте, чи може вплинути майбутнє рішення суду в цій справі на права або обов’язки дружини позичальника щодо однієї із сторін, якщо так, то на які саме права та обов’язки і щодо якої із сторін. Іванов Роман Сергійович звернувся до суду з позовом про до Іванової Світлани Василівна про поділ майна подружжя, посилаючись на те, що у період перебування в шлюбі з ним з дружиною було придбано у власність квартиру № 5 за адресою: м. Київ, вул. Сонячна 1, яка зареєстрована на дружину. Іванов Р.С. просив визнати за ним право власності на ½ частки квартири. Іванова С. В. звернулася до суду із зустрічним позовом до Іванова Р. С. про поділ майна подружжя, посилаючись на те що за час спільного проживання у шлюбі сторонами було набуто у власність автомобіль марки «Рено Кліо 1.4» 2006 року випуску та земельну ділянку за адресою: м. Боярка, вул. Зоряна. 1. зареє¬стровані на чоловіка. Добровільно провести розподіл спільного майна Іванов Р. С. не бажає, що і стало підставою для звернення до суду із цим зустрічним позовом. Іванова С. В. просила суд ви¬знати квартиру №5 за адресою: м. Київ. вул. Сонячна. 1 своєю особистою власністю. У процесі судового розгляду виявилося, що Краснов Віталій Вікторович позичав своїй дочці Івановій С. В. та її чоловіку Іванову Р. С. грошові кошти у розмірі 25 тис. грн з метою при¬дбання ними земельної ділянки у м. Боярка по вул. Зоряна. 1. На підтвердження отримання коштів Іванова С. В. склала боргову розписку. Оскільки кошти Краснову В. В. не було повернуто, а по¬зичалися вони у період перебування Іванова Р. С. та Іванової С. В. у зареєстрованому шлюбі та для потреб сім’ї. Краснов В. В. вима¬гає стягнення коштів з подружжя солідарно в примусовому порядку. Чи має бути Краснов В. В. залучений до участі у справі про по¬діл майна подружжя Іванових? В якому процесуальному статусі ? Ченюк, який володів будинком на праві особистої власності, здавав 1/2 бу-динку наймачам: Сірку та Маркевичу. Маркевич своєю поведінкою система-тично створював нестерпні умови для подальшого сумісного проживання громадянину Сірко. Вжиті заходи громадського впливу не вгамували Марке-вича. Тоді Сірко звернувся до власника будинку Ченюка, щоб той виселив Маркевича, бо у випадку відмови він припинить сплачувати плату за прожи-вання. Ченюк звернувся з позовом в суд про виселення Маркевича в зв'язку з неможливістю подальшого сумісного проживання. Громадянин Сірко був свідком. Які сторони визначені судом у справі? Як повинен був діяти суд, коли він встановить неналежність позивача у справі? Кооперитив звернувся з позовом до Лапіна Е.М. про відшкодування завданих збитків в сумі 31 тис. грн., обгрунтовуючи свою вимогу тим, що відвідувач пас худобу на полі після збирання вівса обгудував її, внаслідок чого 19 телят вартістю 49 тис. грн. кооператив змушений був забити, виручивши за м'ясо і шкіру 18 тис. грн. Районний суд залучив до справи м'ясокомбінат, куди були здані м'ясо і шкіра телят, і стягнув з нього на користь кооперативу суму збитків, а в позові до Лапіна відмовив. Апеляційна інстанція це рішення рай-онного суду в частині стягнення збитків з м'ясокомбінату скасувала і про-вадження у справі закрила за непідвідомчістю, оскільки сторонами у справі були юридичні особи, спір між якими віднесений на розгляд господарського суду. Чи правильно була визначена юрисдикція справи? Конкіна М.К. та її мати Конкіна М.Д. звернулися до суду з позовом до Буль-батенка про розділ житплощі в квартирі, яка складається з кімнат 14,16 та 24 м2 з закріпленням за ними кімнати в 24 м2. Позивачі зазначили, що разом з ними проживають Лимар з якими Конкіна М.К. перебуває у фактичних шлюбних стосунках, та двоє їх малолітніх дітей. В підтвердження своїх по-зовних вимог вони просили суд викликати та допитати свідків Лоденка і Ва-ловенка. До суду з позовом звернулася також дружина Бульбатенка про ви-селення Конкінкої з сім'єю, як тимчасових жильців. Крім того, дочка та зять Бульбатенка - Лиходієви також звернулися з позовом про виселення їх в кімнату, яку займає Конкіна С.К. мотивуючи, що до її приїзду вони прожива-ли в цій кімнаті, і Конкіна М.К. незаконно позбавила їх можливості користу-ватися цією кімнатою. Одночасно вони повідомили суд, що свідки у справі Лоденко та Валовенко є двоюрідні брати Конкіної М.К. і заінтересовані у вирішенні справи на її користь. Оскільки у разі її виселення вони мусять на-дати в своєму будинку кімнату сім'ї Конкінкої. Визначте учасників процесу у справі. Як мусить реагувати суд на заяву Лиходієвих? Які докази належать подати сторонами у цій справі? Районний суд розглянув справу за позовом громадянина Скрипки до Управління залізниці про стягнення плати за оренду складських приміщень і в позові відмовив по тій причині, що позивач не звертався з претензією до Управління залізниці. Чи є підстави для касаційного оскарження цього рішення суду? При розгляді позову ЖЕУ про виселення, свідків Роя, Діброви, Позняка, суд у судовому засіданні не допитував, а показання зроблені ними в попередніх судових засіданнях перед іншим складом суду, не оголошував. Окрім того, інші свідки Роговий і Мазур в судовому засіданні не допитувалися, про кримінальну відповідальність не попереджались, але сторони ставили їм питання. По справі була проведена графічна експертиза, але висновок експерта не оголошувався в судовому засіданні. Які на Ваш погляд порушення допущені при розгляді справи? Яку ухвалу належить постановити судовій колегії в цивільних справах апеляційного суду при виявленні подібних порушень ТуроваТ.В. звернулась до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин. Заявниця посилалася на те, що після смерті її рідної сестри Овсієнко Р.В.відкрилася спадщина на частину будинку та на грошовий вклад. Спадкоємців першої черги немає, а вона не може одержати в нотаріальної конторі свідоцтво про право на спадщину, оскільки у свідоцтві про народження сестри та в її свідоцтві про народження різні записи прізвища та по батькові. У судовому засіданні було встановлено, що майно, на яке претендує заявниця, було визнане відумерлим і перейшло у власність територіальної громади. Заявниця вважає, що це було здійснено з порушенням закону та її інтересів. Розглянувши справу, суд на підставі пояснень заявниці, показань свідків та наданих заявницею письмових доказів задовольнив заяву, визнав Турову Т.В. та Овсієнко Р.В. рідними сестрами. Чи правомірні дії суду? Які факти, що мають юридичне значення, можуть бути встановлені у судовому порядку? Розглядаючи цивільну справу про стягнення збитків, суд ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач Ткачук в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про судове засідання і від нього не надійшло повідомлення про причини неявки. Позивач заперечував проти процедури заочного провадження, що було зафіксовано в окремій заяві, яка була приєднана до матеріалів цивільної справи. Чи порушив суд першої інстанції норми процесуального права в даній ситуації? Чи має право оскаржити заочне рішення позивач? Внаслідок нещасного випадку на будівництві гр. Мелышчуку В. П. було завдано шкоди здоров’ю. Він звернувся до суду у порядку ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України із заявою про забезпечення доказів та просив з участю спеціаліста оглянути бетонозмішувач та призначити експертизу щодо його технічного стану. Своє клопотання він мотивував тим, що побоюється, що згодом неполадки роботи бетонозмішувача можуть бути усунені будівельною компанією та він буде позбавлений можливості довести свої позовні вимоги. Чи можна забезпечувати докази у зазначений в заяві спосіб та до пред’явлення позовної заяви до суду? Чи є такс звернення до суду початком цивільних процесуальних правовідносин? Обгрунтуйте відповідь. Практичне завдання № З 27 вересня 2015 року Крамаренко Тетяна Степанівна подала до суду позов до Клименко Петра Івановича про стягнення боргу за розпискою. До позовної заяви додала копію розписки Клименко П. І. про те, що він взяв у борг в Крамаренко Т. С. 20 000 грн. на термін до 15 вересня 2015 року. У судове засідання Крамаренко Т. С. не з’явилася, просила розглянути справу за її відсутності. Відповідач також у судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Чи може суд задовольнити позов на підставі наданого позивачем доказу? Аргументуйте відповідь. При розгляді цивільної справи про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, у сумі 8000 гри позивач на підтвердження своїх позовних вимог надав висновок оцінщика - суб’єкта підприємницької діяльності. Відповідач не погодився із оцінкою розміру завданої шкоди. Суд з власної ініціативи призначив експертизу, оплату якої відстрочив до ухвалення судового рішення. На підставі висновку експерта розмір збитків було зменшено на 2000 грн і позов був частково задоволений на суму 5000 грн. У цьому судовому рішенні суд поклав виплату витрат за проведення експертизи на обидві сторони у рівних частках. Чи правомірні дії суду? Чи порушено принципи цивільного процесу, якщо так, то які? Оцініть засоби доказування та розподіл судових витрат? Практичне завдання № 2 Внаслідок нещасного випадку на будівництві гр. Мельничуку В. П. було завдано шкоди здоров’ю. Він звернувся до суду у порядку ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України із заявою про забезпечення доказів та просив з участю спеціаліста оглянути бетонозмішувач та призначити експертизу щодо його технічного стану. Своє клопотання він мотивував тим, що побоюється, що згодом неполадки роботи бетонозмішувача можуть бути усунені будівельною компанією та він буде позбавлений можливості довести свої позовні вимоги. Тимофєєв не сплатив Юр’єву 500 грн. за куплений у нього телевізор. Юр’єв вирішив подати позов до суду про стягнення боргу. Він видав доручення на пред’явлення позову і ведення справи своєму знайомому Медведєву. Медведєв подав до суду позовну заяву від імені Юр’єва. У судовому засіданні, яке призначив суд, були присутні як Юр’єв, так і його представник Медведєв. Але суддя не допустив Юр’єва до участі у судовому засіданні , мотивуючи відмову тим, що оскільки Медведєв приймає участь, то присутність Юр’єва неможлива.

Чи правильні дії суду? Хто має право представляти інтереси громадян у суді? Чи допускається особиста участь у справі особи поряд з представником? Визначити: -учасники процесу -підвідомчість, підсудність -можливі учасники процесу -позовна вимога сформулювати, предмет позову -збирання доказів -подання позову

За позовом Мурат Р. до підприємства про стягнення заробітної плати справа була призначена до слухання на 17 січня 2017р. Повістки сторонам були направлені поштою 11 січня. Представники сторін в суд не з'явилися через несвоєчасне отримання повісток.

Чи допущені судом процесуальні порушення.

Чи мають місце порушення процесуальних строків в наступних ситуаціях:

позовна заява про відновлення на роботі розглянута суддею на наступний день після її прийняття;

протягом місяця справа знаходилася на розгляді в одному суді і була передана в інший суд через 5 днів після постановлення ухвали про передачу справи;

через рік після ухвалення рішення позивач звернувся в суд із заявою про виправлення описки, допущеної у рішенні.

У вересні 2018 р. позивачка, звернулася до суду за місцем проживання відповідача з позовом про визнання договору - купівлі - продажу нерухомого майна недійсним. Зокрема, зазначила, що 3 серпня 2018 р. видала довіреність відповідачу Б., якою уповноважила його продати належне їй на праві власності приміщення магазину по вул. Братській в м. Львові. 14 вересня 2018 р. останній продав це приміщення дружині.

Суддя повернув позовну заяву на підставі ст. 185 ЦПК, оскільки, на його думку, справа не підсудна даному суду.

Чи правомірні дії судді?

Підприємець Васькович звернувся в суд до редакції газети «Вечірні новини» з позовом про захист честі, гідності та стягнення моральної шкоди. Стаття, що була опублікована в газеті за 21 вересня 2015 р. «Що, де і скільки» на думку позивача містить неправдиву інформацію і ганьбить його перед мешканцями міста. В процесі підготовки справи до розгляду суд вважав за необхідне долучити до участі у якості співвідповідача у справі автора статті Антоненка.

Проаналізуйте правове становище учасників процесуальних відносин. Чи може суд змусити брати участь у справі третю особу без її згоди? Аргументуйте свою відповідь.

Після припинення шлюбних відносин, С. звернувся до суду з вимогою про поділ майна. Особливі суперечки виникли стосовно визнання права власності на автомобіль —Мазда, який був подарований дружині С. її батьком в день одруження без укладення договору дарування. Враховуючи, що С. користувався цим автомобілем, вкладав у нього кошти, просив суд визнати за ним право на автомобіль.

Однак батько дружини С., дізнавшись про таке, звернувся до суду з вимогою про виключення автомобіля з поділу і мотивував тим, що надав його в тимчасове користування.

Яке процесуальне становище у процесі батька дружини С та який процесуальний порядок його вступу в процес?

Вкажіть:

а) чи може бути продовжений встановлений ЦПК строк розгляду справи?

б) у випадках, коли законом встановлений строк розгляду справи, який враховується з дня відкритгя провадження у справі, з яким розрахунком мусить бути закінчене провадження у справі до судового розгляду справи і чи слід враховувати вимоги ЦПК стосовно строку вручення повісток;

в) з якого дня підлягає обчисленню 10-денний строк апеляційного оскарження: з наступного дня після ухвалення рішення чи з наступного дня після названого судом дня для ознайомлення з рішенням.

Коломієць О. уклала з банком 3 договори, за якими передавала грошові суми під відсотки. Коли плив строк дії наступного договору, Коломієць О. звернулася до банку з вимогою видати їй вкладену суму з нарахованими згідно договору відсотками, але отримала відмову з посиланням на відсутність коштів. Одночасно представник банку вилучив у нею оригінали всіх трьох договорів і видав замість двох з них платіжне доручення не оплачене до цього часу. Третій договір був замінений договором купівлі-продажу акцій. Хоча Коломієць О. мала на меті лише отримати належні їй кошти.

Визначить предмет позову, предмет доказування.

Які докази і ким повинні бути представлені для судового розгляду спору?

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 25 жовтня 2018 р. видав судовий наказ про стягнення з ТзОВ «Омега» заробітної плати в сумі 16700 грн. на користь Калугіна М.П. та судові витрати в сумі 137 грн. на користь держави. 25 листопада боржник подав в суд, який видав судовий наказ, заяву про його скасування, вказавши, що він не мав можливості своєчасно надіслати свої заперечення проти вимог заявника, оскільки не отримував повідомлень суду. Проаналізуйте ситуацію.

Який порядок скасування судового наказу?

Чи є підстави для скасування судового наказу?

Чи підлягають апеляційному оскарженню ухвала про відмову у скасуванні судового наказу та ухвала про скасування судового наказу?

Банк «Сонячний» звернувся до суду з позовом до Куницького Олександра Миколайовича про стягнення заборгованості за договором кредиту. В порядку, визначеному ч. 6 ст. 187 ЦПК України, суд отримав від органу реєстрації місця проживання особи підтвердження того, що відповідач дійсно зареєстрований за адресою, вказаною позивачем.

У перше судове засідання з розгляду справи відповідач не з’явився. Позивач наполягає на розгляді справи за відсутності відповідача, просить не затягувати судовий розгляд шляхом відкладення судового засідання.

Які дії, на ваш погляд, слід вчинити суду за таких обставин:

суд перевірив матеріали справи і встановив, що секретар направив судову повістку про виклик на адресу відповідача простим листом (без повідомлення):

судова повістка про виклик була надіслана на адресу відповідача

рекомендованим листом (з повідомленням), але інформації про її вручення

відповідачу в матеріалах справи немає (зворотне повідомлення ще не повернулося до суду):

судова повістка про виклик була надіслана на адресу відповідача

рекомендованим листом (з повідомленням) і отримана відповідачем за тиждень до судового засідання, що підтверджується його підписом на зворотному повідомленні, яке міститься в матеріалах справи, але будь-яких заяв і клопотань до суду від відповідача не надійшло;

судова повістка про виклик була надіслана на адресу відповідача

рекомендованим листом (з повідомленням), але повернулася назад до суду з відміткою поштового відділення про те, що відповідач не з’явився на пошту для одержання судової повістки за залишеним для нього повідомленням пошти («за закінченням терміну зберігання»).

Чи є необхідність у будь-якому із зазначених випадків здійснювати виклик через оголошення в пресі

11 січня 2019 року відповідач Ветко Л.Б. звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, ухваленого Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області 15 червня 2018 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Ветко Л.Б. про стягнення заборгованості, яким з відповідача стягнуто на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 06 липня 2011 року в розмірі 27689,26 грн. та 1762 грн. сплаченого судового збору. Також відповідач просить поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, оскільки повне заочне рішення було отримано ним 28 грудня 2018 року після ознайомлення з матеріалами справи. Із матеріалів справи вбачається, що повне заочне рішення було отримано відповідачем 28 грудня 2018 року після ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 57), а заява про перегляд заочного рішення подана відповідачем 11 січня 2019 року, тобто протягом 20 днів з дня вручення відповідачу повного заочного рішення, що дає підстави для поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

В який термін може бути подано заяву про перегляд заочного рішення?

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд в якій термін?

У березні 2020 р. Бурко звернулася до суду з позовом до державного підприємства “Харківський метрополітен” (далі - ДП) про поновлення на роботі Районний суд м. Харкова рішенням від 26 листопада 2020 р. у задоволенні позову про поновлення на роботі Бурка відмовив і зобов’язав управління ДП змінити дату її звільнення на 8 лютого 2020 р., внести в наказ про звільнення і в трудову книжку відповідні зміни та провести оплату листка непрацездатності.

Харківський апеляційний суд постановою від 19 лютого 2021 р. зазначене рішення суду скасував і ухвалив нове, яким поновив Б. на роботі з 3 лютого 2020 р. і зобов’язав стягнути з ДП на її користь 144 тис. 959 грн заробітної плати за час вимушеного прогулу.

За заявою відповідача було ухвалено додаткове рішення цього ж суду, яким зменшено розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу з 144 тис. 959 грн до 98 тис. 922 грн.

Чи були підстави для ухвалення додаткового рішення? Визначте порядок ухвалення додаткового рішення.

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом направлено запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача. Згідно із даними Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в м. Києві 16.12.2014 ОСОБА_1, ИФОРМАЩЯ_1, знято з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, як померлого.

Яке рішення повинен прийняти суд у даному випадку?

Рішенням районного суду м. Києва було задоволено повністю позов Іванової Ірини Михайлівни до Рахманінова Івана Микитовича про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Після набрання рішенням законної сили позивач звернулась до суду із письмовою заявою, у якій просить суд ухвалити додаткове рішення по вищезазначеній цивільній справі, яким зобов’язати районний відділ державної міграційної служби України у м. Києві зняти з реєстраційного обліку відповідача.

В обґрунтування потреби ухвалити додаткове рішення, заявниця посилається на те, що, районний відділ державної міграційної служби України у м. Києві після її звернення із вищевказаним рішенням суду відмовляє їй у знятті відповідача з реєстраційного обліку.

Яке рішення повинен ухвалити за результатами розгляду заяви Іванової І. М.? Що би Ви порекомендували заявниці?