Вироком районного суду Маслова було засуджено за ч.1 ст.122 КК до 3 років позбавлення волі. Суд апеляційної інстанції, переглянувши вирок місцевого суду за апеляційною скаргою Маслова вирок скасував у зв’язку з незаконністю складу суду і призначив новий судовий розгляд у місцевому суді іншого району.
Під час судового розгляду не з’явився свідок Бабайченко, якого було допитано під час першого судового розгляду, а свідок Тарасенко дав показання, які суперечили його показанням під час першого судового розгляду.
Представник потерпілого адвокат Савченко заявив клопотання про оголошення в судовому засіданні попередніх показань зазначених свідків.
Яке рішення має прийняти суд у зв’язку із заявленим адвокатом Савченко клопотанням?
Чи повинен цей інший районний суд проводити повний судовий розгляд?
Під час судового розгляду щодо Олійника, який обвинувачувався в заподіянні тяжких тілесних ушкоджень своїй дружині, його захисник заявив клопотання про допит як свідка Сумської, сусідки Олійника не в суді а вдома. Та лежить вдома, прикута до ліжка бо внаслідок падіння пошкодила собі хребет і не може пересуватися. Допит свідка Сумської під час досудового розслідування на думку адвоката був проведений слідчим поверхово, без з’ясування обставин, що свідчили б про заподіяння тілесних ушкоджень його підзахисним у стані сильного душевного хвилювання.
На думку ж прокурора, допит Сумської слідчий провів належним чином. Тому, оскільки явка свідка Сумської в судове засідання неможлива з поважної причини, її попередні показання можна оголосити в судовому засіданні.
Кримінальний процесуальний закон не передбачає можливості допиту свідка судом за місцем його перебування.
Суд, узявши до уваги істотне значення показань свідка Сумської для прийняття правильного рішення, виніс ухвалу про задоволення клопотання захисника.
Оцініть доводи захисника та прокурора, а також правильність рішень суду.
Який вихід із ситуації в рамках чинного КПК України могли б запропонувати суду Ви?
Костогриза було засуджено за п.4 ч.2 ст.115 КК України за вбивство з особливою жорстокістю Дикого із заподіянням йому кухонним ножем 18 колото-різаних ран.
Під час ознайомлення із матеріалами досудового розслідування, після надання слідчим доступу до них згідно з ст.290 КПК України, захисником Костогриза було заявлено клопотання про направлення його підзахисного на судову – психіатричну експертизу у зв’язку з тим, що він страждає на епілепсію, про що свідчили дані в матеріалах досудового розслідування.
Слідчий своєю постановою відмовив у задоволені клопотання адвоката, не витребувавши відповідних документів і не призначивши експертизу, зазначаючи при цьому, що матеріалами досудового розслідування досить повно встановлено, що Костогриз психічно здорова людина стосовно вчинених ним дій. До того ж згідно з ст.243 КПК України не лише сторона обвинувачення але й захисту має право самостійно залучити експертів для проведення експертизи, у тому числі і обов’язкової.
Під час судового розгляду захисник заявив клопотання про призначення судом судово-психіатричної експертизи. Суд також відмовив у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого, зазначивши в ухвалі зокрема що експертиза під час судового розгляду не призначається. Відповідно до ст.356 КПК України за клопотанням сторін кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою суд має право лише викликати експерта для допиту для роз’яснення висновку, складеного за результатами вже проведеної експертизи.
Оцініть правомірність доводів і рішення слідчого про відмову в призначенні експертизи.
Оцініть правильність доводів і рішення суду про відмову в призначені експертизи.
Як має діяти суд апеляційної інстанції, отримавши від захисника скаргу з викладеними вище обставинами?
Обвинувачений Клочков у судовому засіданні під час виголошення останього слова дуже розхвилювався і знепритомнів. Опритомнівши, просив суд дослухати його « як тільки стане краще з серцем». Лікарі екстреної допомоги констатували у нього інфаркт міокарда, що виключає для хворого можливість впродовж тривалого часу брати участь у судовому розгляді.
Як бути суду в цій ситуації? Чи може він пити до нарадчої кімнати і ухвалити вирок щодо Клочкова?
Після судових дебатів у районному суді під час яких прокурор просив засудити Комірного за ч.1 ст.129 ч.3 ст.296 КК України до п’яти років позбавлення волі та взяти його під варту в залі судового засідання, а захисник – виправдати його підзахисного, суд пішов до нарадчої кімнати, а повернувшись оголосив ухвалу про зміну Комірному запобіжного заходу з особистого зобов’язання на тримання під вартою, обґрунтовуючи це тим, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин.
Які порушення кримінального процесуального закону допустив суд?
Як мав діяти суд в цій ситуації?
Під час з’ясування обставин кримінального правопорушення і перевірки їх доказами у кримінальному провадженні за обвинуваченням Волкова за ч.1 ст.187 КК України представник потерпілого адвокат Захаров звернувся до суду з клопотанням про допит свідка Павліченка, присутнього в залі судового засідання і передав суду записку Павліченка в якій той повідомив що був очевидцем розбійного нападу на Івасюка. Під час досудового розслідування його ніхто не викликав і не допитував. Прийшов він до зали судового засідання як тільки дізнався проте яка справа буде там розглядатися.
Захисник обвинуваченого заперечував проти допиту Павліченка як свідка, мотивуючи це тим, що Павліченко був присутнім під час судового розгляду і не може дати об’єктивні та правдиві показання.
Як суд має вирішити клопотання представника потерпілого.
Вироком місцевого суду П.М. Гришка та інших засуджено за ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України за крадіжку державного майна. В основу вироку суд поклав докази, які були зібрані під час досудового розслідування, зокрема показання В.П. Казана, О.В.Горбуші і М. М. Власова, які вони давали під час допиту слідчому, а також письмові докази, незаконних видачі премій і крадіжки державних коштів ( приєднані до справи накази, наряди). Водночас, ні з журналу судового засідання, ні з технічного запису судового засідання не видно, щоб зазначені свідки допитувались, а документи оголошувались під час судового розгляду.
Оцініть законність судового вироку
Чи допускає КПК України можливість ухвалення судом вироку на основі матеріалів досудового розслідування без їх дослідження в судовому засіданні?
Під час ухвалення вироку в нарадчий кімнаті один із трьох суддів зробив окрему пропозицію спочатку відносно кваліфікації дій обвинуваченого а потім щодо міри покарання.
Як цю дію потрібно оформити
Скільки окремих думок може бути подано в одному провадженні одним суддею
Скільком суддів можуть мати окремі думки з того самого питання при колегіальному судовому розгляді.
4 лютого 2013 року районний суд мав продовжити судовий роз¬ряд шодо П.В. Абрикосова і А.С. Якубовича, які обвинувачувалися в умисному вбивстві за ч. 1 ст. 115 КК України. У ніч з 3 на 4 лютого невідомі виламали грати у вікні будинку суду, увійшли до канцелярії і, відкривши металеву шафу, винесли з собою 70 кримінальних про¬ваджень (справ), у тому числі й згадане, і спалили їх.
Що має робити тепер суд у цьому та інших кримінальних провадженнях, ще не розглянутих у судовому засіданні?
Чи передбачає закон можливість відновлення матеріалів кри¬мінального провадження?
Під час досудового розслідування П.Р. Новаку у порядку, передбаченому ст.276-278 КПК України, було повідомлено про підозру у замаху на зґвалтування. О.О. Пишної за ч.1 ст.15 і ч.1 ст.152 КК України. Після закінчення досудового розслідування прокурор передав до суду обвинувальний акт з обвинуваченням П.Р. Новака у зазначеному злочині.
У судовому засіданні обвинувачений Новак заявив про те, що у 2010 році, влаштовуючись на роботу, він подав підроблену ним довідку про проходження ним медичної комісії.
У зв’язку з цим, державний обвинувач – прокурор району Сьомий звернувся до суду з клопотанням про відкладення судового розгляду на сім днів для висунення проти Новака додаткового обвинувачення за ч.1 ст.358 КК України. Через сім днів, суд, отримавши від державного обвинувача вмотивовану постанову про висунення додаткового обвинувачення за ч.1 ст.358 КК України, продовжив судовий розгляд щодо Новака за об’єднаним звинуваченням у двох зазначених злочинах й своїм обвинувальним вироком засудив його до позбавлення волі.
Оцініть правильність дій державного обвинувача з точки зору встановленого КПК України порядку зміни і доповнення обвинувачення в суді першої інстанції. Як би Ви діяли на його місці у цій ситуації?.
2. Оцініть правильність дій і рішення суду у зв’язку з заявленим прокурором клопотанням про доповнення обвинувачення.
Районний суд розглянув у судовому засіданні провадження за звинуваченням С.П. Стасюка за ч. 3 ст. 296 і ч. 1 ст. 121 КК України і ухвалив щодо нього обвинувальний вирок.
Як видно з матеріалів кримінального провадження, судовий розгляд розпочався 25 січня 2013 року, а потім було оголошено перерву до 29 січня.
29 січня С. П. Стасюка не було доставлено в суд у зв’язку з тим, що він захворів - вдарився головою і отримав струс головного мозку. 30 січня суд виїхав до слідчого ізолятора, де утримувався С.П. Стасюк, йому було надано останнє слово, і суд, повернувшись, ухвалив вирок.
У цей переод, з 28 січня по 7 лютого 2013 року, С.П. Стасюк перебував на стаціонарному лікуванні в медчастині СІЗО з приводу удару головою і струсу головного мозку першого ступеня. Проте суд не мав висновку лікаря щодо можливості участі обвинуваченого у судовому засіданні.
Оцініть правильність дій та рішень суду
Чи має право суд проводити судовий розгляд чи його частину поза приміщенням суду?.
Під час судового розгляду після допиту потерпілої особи один з суддів (присяжний) поставив питання про необхідність огляду місця події, оскільки в її показаннях та показаннях обвинуваченого є істотні суперечності. Прокурор, захисник, потерпіла та її представник не заперечували проти огляду місця події судом. Обвинувачений також не заперечував. Оскільки спеціального транспорту для доставки обвинуваченого до місця події в цей час не було, суд прийняв рішення провести огляд місця події без обвинуваченого.
1. Які слідчі (розшукові) дії вправі провести суд під час судового розгляду?
2. Який порядок огляду місця події судом?
3. Оцініть дії суду.
Барашівським міжрайонним прокурором було прийнято постанову про закриття кримінального провадження стосовно неповнолітнього Діденка, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.187 КК України, у зв’язку з його смертю. Не погоджуючись з вказаною постановою, законний представник підозрюваного Діденка подав скаргу до Баришівського районного суду Київської області, якою просив постанову прокурора скасувати, посилаючись на відсутність законних підстав для закриття кримінального провадження, оскільки не доведено, що злочин вчинений саме підозрюваним Д. С. Діденком, а тому продовження провадження є необхідним для реабілітації підозрюваного. Ухвалою слідчого судді Баришівського районного суду Київської області було відмовлено в задоволенні скарги законного представника підозрюваного Д.С. Діденка
Чи може законний представник подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на ухвалу слідчого судді?
Запропонуйте рішення суд апеляційної інстанції
Під час судового розгляду після допиту потерпілої один з суддів (присяжний) поставив питання про необхідність огляду місця по¬дії. оскільки в її показаннях і показаннях обвинуваченого є істотні суперечності. Прокурор, захисник, потерпіла та її представник не за¬перечували проти огляду місця події судом. Обвинувачений також не заперечував. Оскільки спеціального транспорту для доставки об¬винуваченого на місце події в цей час не було, суд прийняв рішення провести огляд місця події без участі обвинуваченого.
Які слідчі (розшукові) дії вправі провести суд під час судового розгляду?
Який порядок огляду місця події судом ?
Оцініть дії суду.
На судовий розгляд було направлене кримінальне провадження за обвинуваченням Р. П. Кулика у скоєнні замаху на зґвалтування не¬повнолітньої О. С. Єржової, і його дії кваліфікувались, за ст. 15 та ч. З ст. 152 КК України. Проте в судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений не знав і не допускав того, що потерпіла є неповноліт¬ньою. Водночас, було доведено, що під час вчинення замаху на зґвал¬тування обвинувачений погрожував потерпілій вбивством, якщо вона чинитиме опір. За таких обставин суд ухвалив обвинувальний вирок, яким змінив кваліфікацію дій Р.П. Кулика на ч 2 ст 15 та ч.1 ст.152 КК України
1. Чи були порушені межі судового розгляду?
Малиновського було повідомлено про підозру в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. Підозрюваний свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення не визнав та пояснив слідчому, що він не може бути причетним до наказного злочину, так як в момент його вчинення перебував в іншому місці. Слідчий заявив, що доводи Малиновського не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, останній не надав доказів, які б підтверджували його алібі.
Чи відповідають дії слідчого принципам кримінального процесу?
18 лютого о 23.15 Тертишного було затримано на місці вчинення ним крадіжки та доставлено до райвідділу, де підозрюваному повідомили права та помістили в ІТТ.
20 лютого 09 годині слідчий в приміщені ІТТ вручив затриманому Тертишному письмове повідомлення про підозру.
Оцініть законність дій слідчого.
Під час судового розслідування у кримінальному провадженні по обвинуваченню громадянина К.П. Романенка у скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст.187 КК України, брав участь адвокат Петренко . Судовий розгляд було призначено на 11 квітня 2013 про що завчасно повідомлено адвоката Петренка, однак, на цю ж дату в адвоката було призначено слухання в апеляційному суді підозр про відмову від адвоката Левченка та просив призначити розгляд за участю Петренка. Суд першої інстанції, посилаючись на відсутність адвоката Петренка у місті протягом 5 днів, виніс ухвалу про проведення судового розгляду без захисника.
1. Оцініть правильність рішень суду.
Для здійснення судового розгляду було викликано 7 присяжних. Троє з них подали заяви про самовідвід, бо обвинувачений проживав з ними в одному населеному пункті. Двоє присяжних були відведені судом у зв’язку з тим, що їх родичі притягувались до кримінальної відповідальності.
1. Яким чином має бути сформований склад суду в даному випадку?
2. Чи можуть бути викликані додаткові присяжні?
3. Які підстави відводу та самовідводу присяжних?
Д.П. Ключик обвинувачувався у крадіжці державного майна на суму 5 000 гривень і в службовій недбалості з заподіянням шкоди на суму 150 000 гривень. Вироком місцевого суду його виправдано відповідно до п.1 .ч.1 ст.373 КПК України ( у зв’язку з тим, що не було доведено вчинення правопорушення в якому обвинувачувалась особа) та за п.2 ч.1 ст.373 КПК України ( не було доведено що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим).
У заявленому до Ключика цивільному позові суд відмовив.
1. Коли за КПК України суд може розглядати цивільний позов у кримінальному провадженні?
Клопенко обвинувачувався в скоєнні умисного вбивства з хуліганських мотивів. Провадження в суді здійснювалось судом присяжних. Під час ухвалення вироку в нарадчій кімнаті з’ясувалось, що двоє професійних суддів погоджуються із позицією сторони обвинувачення, в той час як троє присяжних пристали на позицію сторони захисту, посилаючись на показання обвинуваченого в судовому засіданні, в яких він повідомив, що 22 грудня 2012 року він перебував на кухні квартири, в якій проживає разом зі своєю співмешканкою та її мамою. Перебуваючи на кухні, вони вечеряли та трохи випивали. В той час, коли він, тримаючи в руці ножа, розбирав курку, теща почала звинувачувати його в подружній зраді її дочці. Зазначене тримало біля 20 хв. Не витримавши зауважень на свою адресу, він ударив тещу ножем, однак зазначене вчинив ненавмисно. А мав на меті лише її налякати, що вона перестала кричати. На даний час шкодує у вчиненому та просить суд суворо його не карати.
Який порядок ухвалення рішення за участю присяжних?
Яким чином має бути складений вирок у зазначеній вище ситуації?
Запорізьким районним судом Запорізької області було розглянуто кримінальне провадження стосовно Д. П. Вовка обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України. Під час судового розгляду прокурор склав обвинувальний акт зі зміне¬ним обвинуваченням, в якому перекваліфікував дії обвинуваченого та пред’явив йому обвинувачення у вчиненні злочину, передбачено¬го ч. 4 ст. 186 КК України. Головуючий роз’яснив потерпілому його право підтримувати обвинувачення в раніше пред’явленому обсязі. Згоди на підтримання обвинувачення у раніше пред’явленому обсязі потерпілий не надав. Вироком Запорізького районного суду Запорізь¬кої області від 11 січня 2013 року обвинуваченого визнано винуватим за ч. 4 ст. 186 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років. Потерпілий О. П. Боган, вважаючи, що суд першої інстанції неправильно застосував закон про кримінальну від¬повідальність, подав апеляційну скаргу на цей вирок, в якій просив вирок скасувати та ухвалити новий, яким обвинуваченого визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
І Оцініть правомірність позиції прокурора та потерпілого.
2. Запропонуйте рішення суду апеляційної інстанції.
Клопенко обвинувачувався в скоєнні умисного вбивства з хуліганських мотивів. Провадження в суді здійснювалось судом присяжних. Під час ухвалення вироку в нарадчій кімнаті з’ясувалось, що двоє професійних суддів погоджуються із позицією сторони обвинувачення, в той час як троє присяжних пристали на позицію сторони захисту, посилаючись на показання обвинуваченого в судовому засіданні, в яких він повідомив, що 22 грудня 2012 року він перебував на кухні квартири, в якій проживає разом зі своєю співмешканкою та її мамою. Перебуваючи на кухні, вони вечеряли та трохи випивали. В той час, коли він, тримаючи в руці ножа, розбирав курку, теща почала звинувачувати його в подружній зраді її дочці. Зазначене тримало біля 20 хв. Не витримавши зауважень на свою адресу, він ударив тещу ножем, однак зазначене вчинив ненавмисно. А мав на меті лише її налякати, що вона перестала кричати. На даний час шкодує у вчиненому та просить суд суворо його не карати.
Який порядок ухвалення рішення за участю присяжних?
Яким чином має бути складений вирок у зазначеній вище ситуації?
Під час судового розслідування у кримінальному провадженні по обвинуваченню громадянина К.П. Романенка у скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст.187 КК України, брав участь адвокат Петренко . Судовий розгляд було призначено на 11 квітня 2013 про що завчасно повідомлено адвоката Петренка, однак, на цю ж дату в адвоката було призначено слухання в апеляційному суді. З огляду на це, судом для участі у судовому розгляді було призначено адвоката Левченка. Після відкриття судового засідання, Романенко заявив клопотання про відмову від адвоката Левченка та просив призначити розгляд за участю Петренка. Суд першої інстанції, посилаючись на відсутність адвоката Петренка у місті протягом 5 днів, виніс ухвалу про проведення судового розгляду без захисника.
1. Оцініть правильність рішень суду.
Під час ухвалення вироку в нарадчий кімнаті один із трьох суддів зробив окрему пропозицію спочатку відносно кваліфікації дій обвинуваченого а потім щодо міри покарання.
Як цю дію потрібно оформити
Скільки окремих думок може бути подано в одному провадженні одним суддею
Скільком суддів можуть мати окремі думки з того самого питання при колегіальному судовому розгляді.
Д.П. Ключик обвинувачувався у крадіжці державного майна на суму 5 000 гривень і в службовій недбалості з заподіянням шкоди на суму 150 000 гривень. Вироком місцевого суду його виправдано відповідно до п.1 .ч.1 ст.373 КПК України ( у зв’язку з тим, що не було доведено вчинення правопорушення в якому обвинувачувалась особа) та за п.2 ч.1 ст.373 КПК України ( не було доведено що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим).
У заявленому до Ключика цивільному позові суд відмовив.
1. Коли за КПК України суд може розглядати цивільний позов у кримінальному провадженні?
2. Яким може бути рішення суду у кримінальному провадженні щодо цивільного позову?
3.Чи відповідає закону рішення суду щодо цивільного позову у цьому кримінальному провадженні?
4. Чи обов’язково таке рішення має бути лише у вироку суд чи його можна оформити й ухвалою суду, постановленою окремо від вироку?.
Ознайомившись із матеріалами закінченого досудового слідства, підозрюваний П.І.Волосенко заявив клопотання про захист його інтересів у суді адвокатом, що було зафіксовано в протоколі ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Районний суд під час підготовчого провадження призначив судовий розгляд без участі захисника. У судовому засіданні обвинувачений клопотань про участь захисника більше не заявляв, і суд це питання не обговорював. У апеляційній скарзі обвинувачений П.І Волосенко виклав усі ці обставини та просив скасувати вирок.
І. Оцініть ситуацію під кутом зору суду апеляційної інстанції та запропонуйте його рішення.
Вироком місцевого суду П.М. Гришка та інших засуджено за ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України за крадіжку державного майна. В основу вироку суд поклав докази, які були зібрані під час досудового розслідування, зокрема показання В.П. Казана, О.В.Горбуші і М. М. Власова, які вони давали під час допиту слідчому, а також письмові докази, незаконних видачі премій і крадіжки державних коштів ( приєднані до справи накази, наряди). Водночас, ні з журналу судового засідання, ні з технічного запису судового засідання не видно, щоб зазначені свідки допитувались, а документи оголошувались під час судового розгляду.
Оцініть законність судового вироку
Чи допускає КПК України можливість ухвалення судом вироку на основі матеріалів досудового розслідування без їх дослідження в судовому засіданні?
Обвинувачений у згвалтуванні гр..З студент X. винним себе не визнав і показав, що мав інтимні стосунки з 3. за її згодою. Він заявив клопотання про виклик трьох свідків, які, начебто можуть це підтвердити, а також розповісти про те, що 3. легковажна дівчина і має стосунки з багатьма чоловіками.
Слідчий відхилив клопотання обвинуваченого, мотивуючи це тим, що свідки, яких назвав X. про обставини справи нічого показати не можуть, а факти, які вони начебто можуть підтвердити, не мають значення для справи.
Дайте оцінку рішенню слідчого.
Ознайомившись із матеріалами закінченого досудового слідства, підозрюваний П.І.Волосенко заявив клопотання про захист його інтересів у суді адвокатом, що було зафіксовано в протоколі ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Районний суд під час підготовчого провадження призначив судовий розгляд без участі захисника. У судовому засіданні обвинувачений клопотань про участь захисника більше не заявляв, і суд це питання не обговорював. У апеляційній скарзі обвинувачений П.І Волосенко виклав усі ці обставини та просив скасувати вирок.
І. Оцініть ситуацію під кутом зору суду апеляційної інстанції та запропонуйте його рішення.
Апеляційний суд Закарпатської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального проваджень за апеляцією прокурора м. Мукачево на ухвалу слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 23 січня 2013 року, встановив, що зазначеною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області про надання дозволу на проведення обшуку в квартирі Б М. Макарова. Рішення про відмову в наданні дозволу на проведення обшуку в цьому житлі слідчий суддя мотивував відсутністю доказів про можливу причетність Б.М. Макарова до вчинення зазначеного злочину та відсутністю в зазначеному клопотанні достатніх даних про те що в цьому житлі можуть знаходитись знаряддя вчиненого злочину.
1. Запропонуйте рішення суду апеляційної інстанції.
До Сихівського районного суду м. Львова надійшов обвинувальний акт щодо і громадянина Миськіва у вчиненні розкрадання шляхом зловживання службовим становищем. Зважаючи на особливу складність справи, яка містила велику кількість бухгалтерських документів, голова суду передав цю справу до розгляду суддею Василенко, мотивуючи своє рішення тим, що останній мас великий стаж суддівської роботи і досвід у розгляді справ такої категорії.
Чи відповідно до закону діяв голова суду ?
Петренку було пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочину, п.1 ч.2 ст.115 КК України, за яким передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі. Під час підготовчого судового засідання Петренко заявив клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. У задоволенні даного клопотання було відмовлено. Петренко було засуджено Калинівським районним судом у складі трьох суддів до довічного позбавлення волі.
Чи були допущені порушення закону в даній ситуації?
Який принцип судочинства порушено в даному випадку?
16 листопада 2012 р. в районний відділ внутрішніх справ поступило повідомлення від голови Михайлівської сільської ради про виявлення в парку група жителя села Маркевича з численними ранами на грудях і шиї. Слідчий провівши огляд місця події, встановив, що смерть наступила насильницьких дій. В результаті оперативно- розшукових заходів встановлено свідків, які повідомили, що останнім часом Гримко зловживав спиртними напоями і водив дружбу з особами сумнівної репутації. а також його часто бачили в компанії невідомої особи, яку можуть впізнати за особливими прикметами татуюванням на правої руці та шрамі на обличчі. Провівіші додатково перевірку отриманої інформації, встановлено, що невідомою особою є громадянин Гришин, раніше судимий за вбивство. Під час провадження досудового розслідування отримана інформація, що знаряддя вбивства знаходиться в будинку Гришина. Гришина було затримано. Підозрюваній на допиті повідомив, що вбивство Гримка вчинив він. На підставі даної інформації зробіть макет кримінальної справи.
Під час судового розслідування у кримінальному провадженні по обвинуваченню громадянина К.П. Романенка у скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст.187 КК України, брав участь адвокат Петренко . Судовий розгляд було призначено на 11 квітня 2013 про що завчасно повідомлено адвоката Петренка, однак, на цю ж дату в адвоката було призначено слухання в апеляційному суді підозр про відмову від адвоката Левченка та просив призначити розгляд за участю Петренка. Суд першої інстанції, посилаючись на відсутність адвоката Петренка у місті протягом 5 днів, виніс ухвалу про проведення судового розгляду без захисника.
1. Оцініть правильність рішень суду.
Для здійснення судового розгляду було викликано 7 присяжних. Троє з них подали заяви про самовідвід, бо обвинувачений проживав з ними в одному населеному пункті. Двоє присяжних були відведені судом у зв’язку з тим, що їх родичі притягувались до кримінальної відповідальності.
4. Яким чином має бути сформований склад суду в даному випадку?
5. Чи можуть бути викликані додаткові присяжні?
6. Які підстави відводу та самовідводу присяжних?
Д.П. Ключик обвинувачувався у крадіжці державного майна на суму 5 000 гривень і в службовій недбалості з заподіянням шкоди на суму 150 000 гривень. Вироком місцевого суду його виправдано відповідно до п.1 .ч.1 ст.373 КПК України ( у зв’язку з тим, що не було доведено вчинення правопорушення в якому обвинувачувалась особа) та за п.2 ч.1 ст.373 КПК України ( не було доведено що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим).
У заявленому до Ключика цивільному позові суд відмовив.
1. Коли за КПК України суд може розглядати цивільний позов у кримінальному провадженні?
2. Яким може бути рішення суду у кримінальному провадженні щодо цивільного позову?
3.Чи відповідає закону рішення суду щодо цивільного позову у цьому кримінальному провадженні?
4. Чи обов’язково таке рішення має бути лише у вироку суд чи його можна оформити й ухвалою суду, постановленою окремо від вироку?.
Клопенко обвинувачувався в скоєнні умисного вбивства з хуліганських мотивів. Провадження в суді здійснювалось судом присяжних. Під час ухвалення вироку в нарадчій кімнаті з’ясувалось, що двоє професійних суддів погоджуються із позицією сторони обвинувачення, в той час як троє присяжних пристали на позицію сторони захисту, посилаючись на показання обвинуваченого в судовому засіданні, в яких він повідомив, що 22 грудня 2012 року він перебував на кухні квартири, в якій проживає разом зі своєю співмешканкою та її мамою. Перебуваючи на кухні, вони вечеряли та трохи випивали. В той час, коли він, тримаючи в руці ножа, розбирав курку, теща почала звинувачувати його в подружній зраді її дочці. Зазначене тримало біля 20 хв. Не витримавши зауважень на свою адресу, він ударив тещу ножем, однак зазначене вчинив ненавмисно. А мав на меті лише її налякати, що вона перестала кричати. На даний час шкодує у вчиненому та просить суд суворо його не карати.
Який порядок ухвалення рішення за участю присяжних?
Яким чином має бути складений вирок у зазначеній вище ситуації?
Запорізьким районним судом Запорізької області було розглянуто кримінальне провадження стосовно Д. П. Вовка обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України. Під час судового розгляду прокурор склав обвинувальний акт зі зміне¬ним обвинуваченням, в якому перекваліфікував дії обвинуваченого та пред’явив йому обвинувачення у вчиненні злочину, передбачено¬го ч. 4 ст. 186 КК України. Головуючий роз’яснив потерпілому його право підтримувати обвинувачення в раніше пред’явленому обсязі. Згоди на підтримання обвинувачення у раніше пред’явленому обсязі потерпілий не надав. Вироком Запорізького районного суду Запорізь¬кої області від 11 січня 2013 року обвинуваченого визнано винуватим за ч. 4 ст. 186 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років. Потерпілий О. П. Боган, вважаючи, що суд першої інстанції неправильно застосував закон про кримінальну від¬повідальність, подав апеляційну скаргу на цей вирок, в якій просив вирок скасувати та ухвалити новий, яким обвинуваченого визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
І Оцініть правомірність позиції прокурора та потерпілого.
2. Запропонуйте рішення суду апеляційної інстанції.
Внаслідок оперативного відпрацювання інформації співробітниками СБУ в Києві було встановлено, що Жваченко здійснив вибухи в Тернополі та Києві, в результаті яких державі заподіяно значної матеріальної шкоди, загинула одна людина та п’ятеро поранено. По справі були встановлені свідки Грибік, Дудій, Шварок. На квартирі Жваченко в м. Києві було виявлено 10кг вибухівки, 11 метрів бікфордового шнура, 17 капсулів –детонаторів та листівки із закликами про повалення демократичного уряду в Україні. Після повідомлення про підозру у вчиненні злочину було встановлено, що виконавцем вибуху у Тернополі була інша особа, а Жваченко вчинив тільки вибух у Києві.
Складіть проекти документів слідчих та процесуальних дій. Оформіть макет кримінальної справи.
Громадянин України А. М. Мединський, оскаржуючи судове рішення у касаційному порядку, звернувся з касаційною скаргою по Верховного Суду України, зазначивши в ній, що на момент пору¬шений кримінальної справи стосовно нього в 2009 році, судом каса¬ційної інстанції був саме Верховний Суд України.
І Чи правильне таке обґрунтування громадянина А. М. Мединського?
2. Поясніть дію кримінального процесуального кодексу України в часі.
Підозрюваним у кримінальному провадженні було визнано непо¬внолітнього П.Р. Тандита. Законними представниками до проваджен¬ня були залучені батьки П.Р. Тандита. Але ніякого процесуального документу про їх залучення до кримінального провадження не було складено.
1.Чи с це порушенням кримінального процесуального законодав¬ства? Відповідь обгрунтуйте з посиланням на статті КПК України.
Закінчуючи досудове розслідування закриттям кримінального про¬вадження стосовно громадянина В.С. Машлая, прокурор Ю.О. Федо¬рович у своїй постанові посилалася на постанови Пленуму Верхового Суду України.
1. Обгрунтуйте роль постанов Пленуму Верховного Суду України в механізмі кримінального процесуального регулювання.
Громадянин України А. М. Мединський, оскаржуючи судове рішення у касаційному порядку, звернувся з касаційною скаргою по Верховного Суду України, зазначивши в ній, що на момент пору¬шений кримінальної справи стосовно нього в 2009 році, судом каса¬ційної інстанції був саме Верховний Суд України.
І Чи правильне таке обґрунтування громадянина А. М. Мединського?
2. Поясніть дію кримінального процесуального кодексу України в часі.
Підозрюваним у кримінальному провадженні було визнано неповнолітнього П.Р. Тандита. Законними представниками до провадження були залучені батьки П.Р. Тандита. Але ніякого процесуального документу про їх залучення до кримінального провадження не було складено.
1.Чи є це порушенням кримінального процесуального законодавства? Відповідь обгрунтуйте з посиланням на статті КПК України.
Закінчуючи досудове розслідування закриттям кримінального про¬вадження стосовно громадянина В.С. Машлая, прокурор Ю.О. Федо¬рович у своїй постанові посилалася на постанови Пленуму Верхового Суду України.
1. Обгрунтуйте роль постанов Пленуму Верховного Суду України в механізмі кримінального процесуального регулювання.
Громадянин України А. М. Мединський, оскаржуючи судове рішення у касаційному порядку, звернувся з касаційною скаргою по Верховного Суду України, зазначивши в ній, що на момент порушений кримінальної справи стосовно нього в 2009 році, судом каса¬ційної інстанції був саме Верховний Суд України.
І Чи правильне таке обґрунтування громадянина А. М. Мединського?
2. Поясніть дію кримінального процесуального кодексу України в часі.
Підозрюваним у кримінальному провадженні було визнано непо¬внолітнього П.Р. Тандита. Законними представниками до проваджен¬ня були залучені батьки П.Р. Тандита. Але ніякого процесуального документу про їх залучення до кримінального провадження не було складено.
1.Чи є це порушенням кримінального процесуального законодав¬ства? Відповідь обгрунтуйте з посиланням на статті КПК України.
Закінчуючи досудове розслідування закриттям кримінального про¬вадження стосовно громадянина В.С. Машлая, прокурор Ю.О. Федо¬рович у своїй постанові посилалася на постанови Пленуму Верхового Суду України.
1. Обгрунтуйте роль постанов Пленуму Верховного Суду України в механізмі кримінального процесуального регулювання.
Громадянин С.О. Микитик був затриманий працівниками КП ««Плесо» за те, шо він, перебуваючи на пляжі, чіплявся до відпочи¬ваючих, плювався на них, висловлювався нецензурними словами, говорив, що він президент, намагався перекинути торпвельну палат¬ку. Працівником КП «Плесо» був викликаний наряд поліції, який до¬ставив СО. Микитика до районною управління поліції, де черговим офіцером, був складений протокол завтримання. СО. Микитюк був до¬питаний як підозрюваний.
У ході досудового розслідування була призначена і проведена судово- психіатрична експертиза, комісією у складі лікаря – психіатра, лікаря –терапевта і лікарі-психолога. За висновком комісії, О.С. Микитика було визнано хворим на шизофренію.
1. Який процесуальний статус С.О. Микитика?
2. Чи законні дії КП Плесо?
3. Який їх процесуальний статус?
4. Чи були допущенні порушення закону в даній ситуації? якщо так, то ким і які?
5. Як мають діяти органи розслідування в даній справі?
6. Чи є підстави для реагування прокурора за цих обставин?
До слідчого ОВС звернулась громадянка Л. С. Громова з заявою про викрадення з її садового будинку господарського інвентаря загальною вартістю 1100 гривень. У розмові зі слідчим громадянка заявила, що поруч з її садовим будинком ведеться будівництво, будівельники зловживають спиртними напоями, а тому, скоріш за все, саме вони могли викрасти інвентар. Слідчий запропонував Л. С. Громовій проникнути на територію сусідньої будови, переконатись що там є дійсно її господарський інвентар, а вже потім звернутись із заявою про крадіжку.
Які засади кримінального провадження було порушено?
Під час досудового розслідування щодо В. М. Носкова у слідчого виникла необхідність ознайомитися з поштово-телеграфною кореспонденцією, в якій могли міститися додаткові відомості про винуватість В. М. Носкова. Повісткою до слідчого був викликаний начальник поштової установи А. О. Ворошилін, якому слідчий пояснив, що за ним давно ведеться спостереження, в результаті якого було встановлено, що А. О. Ворошилін перебуває в інтимних стосунках з секретарем-референтом М. П. Бурчиліною. Слідчий заявив, що якщо начальник поштової установи не буде передавати йому поштову кореспонденцію, яка надходить на адресу В. М. Носкова, то про інтимні стосунки з М. П. Бурчиліною стане відомо дружині А. О. Ворошиліна.
1. Які порушення закону були допущені в цій ситуації?
Районним судом Сапронов був засуджений за ч.2 ст.213 КК до 5 років позбавлення волі.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд не виявив у журналі судового засідання ніяких даних про те, що Сапронова було допитано під час судового розгляду.
Яке рішення і на якій підставі має прийняти апеляційна інстанція?
Чи допускає кримінально-процесуальний закон можливість судового розгляду і вирішення кримінальної справи без проведення допиту обвинуваченого?
12 липня 2016 р. апеляційний суд закінчив судове слідство і наступного дня збирався перейти до судових дебатів у справі семи підсудних, які обвинувачувалися у вбивствах, розбійних нападах, згвалтуваннях та інших тяжких злочинах.
При переїзді з апеляційного суду до слідчого ізолятора (СІЗО) шестеро обвинувачених, скориставшись безвідповідальним ставленням до своїх службових обов’язків військовослужбовців внутрішніх військ МВС, які конвоювали ув’язнених, втекли зі спецмашини, прихопивши з собою зброю конвою. Сьомий добровільно повернувся до СІЗО.
Як діяти суду далі у цій справі? Чи може він продовжити судовий розгляд?
Які органи будуть проводити розслідування і судовий розгляд справи щодо осіб, які входили до складу конвою (караулу)?
Які заходи можуть бути вжиті для охорони життя і здоров’я свідків та потерпілих від підсудних, які втекли?
Народний депутат Кленков О.І. був викликаний повісткою на судовий розгляд по справі про злочин, передбачений ст.123 КК України, в якості потерпілого при відкритті судового розгляду Кленков заявив клопотання про розгляд справи у закритому судовому розгляді. Клопотання обґрунтував тим, що не хоче оголошувати цей інцидент.
Суддя задовольнив клопотання Кленкова і виніс ухвалу, в якій сказав: “Приймаючи до уваги, що розголошення даних судового розгляду можуть негативно позначитись на депутатській діяльності Кленкова, слухання по справі провести в закритому судовому засіданні”.
Якими принципами кримінального процесу слід керуватися при оцінці прийнятого суддею рішення?Складіть проект клопотання потерпілого Кленкова та ухвалу суду по вказаній ситуації.
Кодрян В.М., який знаходився у відрядженні у м. Харкові, став очевидцем хуліганства і був запрошений у Дзержинський РВВС м. Харкова для допиту в якості свідка. Перед початком допиту свідок заявив, що він є громадянином республіки Молдова і буде давати показання на молдавській мові. Слідчий не заперечував проти цього, пояснивши, що довгий час працював у Кишиньові і дуже добре знає молдавську мову. Після того як Кодрян повідомив все, що йому стало відомо по справі, на молдавській мові, слідчий оформив протокол допиту свідка на російській мові і роз’яснив Кодряну його зміст. Після цього свідок і слідчий підписали протокол допиту.
Чи забезпечив слідчий такою процедурою дотримання принципів кримінального процесу?
Виїхавши для проведення слідчого експерименту у справі про злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК, слідчий став очевидцем вчинення хуліганства.
Чи може він розпочати провадження за ознаками цього злочину і провести невідкладні, а можливо і всі інші необхідні слідчі дії?
Громадянин В. М. Банін був засуджений районним судом до 2 ро-
ків позбавлення волі з випробуванням та позбавленням права керува-
ти транспортним засобом на 3 роки за ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК Укра-
іни за порушення правил дорожнього руху та залишення в небезпеці.
Суд апеляційної інстанції, розглянувши кримінальне провадження за скаргою потерпілої, скасував вирок за м'якістю призначеного покарання та призначив новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
За результатами нового судового розгляду В. М. Банін був засуджений до 4 років позбавлення волі та позбавлений права керувати транспортни-
ми засобами на 3 роки. Його було взято під варту. Захисник засудженого
подав апеляційну скаргу на вирок суду, у якій просив апеляційний суд
змінити вирок щодо підзахисного, пом'якшивши йому покарання.
Апеляційний суд вирок районного суду щодо В.М. Баніна змінив, призначивши покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3роки, а засудженого звільнений з-гіід варти в залі суду.
Потерпілою була подана касаційна скарга, в якій вона просила суд касаційної інстанції скасувати ухвалу апеляційного суду, оскільки до складу суду апеляційної інстанції входили дві судді, які брали участь у перегляді кримінального провадження за апеляцією потерпілої.
1. Що слід розуміти під поняттям законний склад суду?
2. Чи були підстави для самовідводів ( відводів) суддів?
3. Чи підлягає у зв’язку з цим скасування ухвала апеляційного суду?
Працівник поліції, перебуваючи за кермом автомобіля, який він хотів собі придбати, здійснив наїзд на 9 річну дівчинку Мартинюк. З місця ДТП водій втік. За висновком судово-медичної експертизи Мартинюк отримала тяжкі тілесні ушкодження. У кримінальному провадженні було заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Який процесуальний статус має бути визначений водієві автомобіля?
Який процесуальний статус у дев’ятирічної дівчинки ?
Чи повинні залучатися до участі у справі батьки дівчинки та в якості кого? ( батьки дівчинки розлучені)
На кого має бути покладено обов’язок відшкодування шкоди?
Який процесуальний статус матиме ця особа?
Громадянин Валугін сів за кермо власного технічно справного автомобіля та рухався дорогою Київ-Ковель, на 27 кілометрі якої виїхав на зустрічну смугу руху, внаслідок чого відбулося зіткнення з іншим автомобілем.
Водій іншого автомобіля отримав тілесні ушкодження.
Дії Валугіна було кваліфіковано за порушення правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої важкості тілесні ушкодження ( ч.1 ст.286 КК України).
За висновком комісійної амбулаторної судово – психіатричної експертизи, у період інкримінованих дій, у Валугіна мало місце транзиторне порушення свідомості до ступеня оглушення, тому він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
У теперішній час ступінь вираженості психічних розладів у нього такий, що він може усвідомлювати свої дії та керувати ними.
1. Яким за цих обставин має бути процесуальний статус громадянина Валуніна?
2.Як має діяти слідчий, якщо у ході справи будуть встановлені обставини, що виключають провадження у справі?
3. Як має діяти слідчий, який встановить неосудність ( обмежену осудність) Валуніна?
П.П. Гуфман, В.М. Назаренко та Р.В. Любченко перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, близько 2 –ї години ночі перебуваючи на вулиці Садовій, поушували порядок, кричали, лаялись. Поліцейський К.Л. Слюсаренко, який ніс службу з охорони громадського порядку, почав вимагати, щоб вони припинили хуліганські дії. Але ті не лише не виконали вимог поліцейського, а почали з ним сперечатись, ображали його, висловлюючись при цьому нецензурними словами.
У цей час з дня народження повертався зі своєю дружиною прокурор району. Спостерігаючи за тим, що відбувається, прокурор з мобільного телефону викликав наряд поліції. Прибувши на місце події, працівники поліції затримали П.П. Гуфмана, В.М. Назаренка, Р.В. Любченко та доставили їх до районного управління поліції.
Наступного дня прокурор району дав вказівку слідчому ОВС про початок розслідування за ч.2 ст.296 КПК, а його залучити до провадження як свідка.
Яке процесуальне становище поліцейського та прокурора?
З’ясуйте процесуальне становище П.П. Гуфмана, В.М. Назаренка, Р.В. Любченко
Чи відповідали закону дії прокурора?
Чи мов право прокурор давати вказівки слідчому?
В. Сокиркин був засуджений місцевим судом за ч. 3 ст. 186 КК України. Вирок в апеляційному порядку не оскаржувався. Після на¬брання вироком законної сили до апеляційного суду надійшла апеля¬ційна скарга дружини Н.В. Сокиркина в якій вона просила виправда¬ти або пом'якшити чоловіку призначене покарання. Апеляційний суд відмовив у прийняти апеляції до розгляду.
Який процесуальний статус дружини Н. В. Сокиркіна?
Чи має право подати апеляційну скаргу дружина?
Чи законним є рішення апеляційного суду?
Клименко під час сварки завдав Котенку та Семенченку тілесні ушкодження середньої тяжкості. Йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України. Він визнав свою провину, повністю відшкодував заподіяні збитки і звернувся до потерпілих з пропозицією укласти угоду про примирення.
Потерпілий Котенко погодився, а Семенченко категорично відкинув пропозицію підозрюваного.
Завдання:
Яке рішення має бути прийняте у цій ситуації? Відповідь обґрунтуйте з посиланням на закон.
При провадженні досудового розслідування у кримінальному провадженні про пограбування, у вчиненні якого підозрюють 17-річного Іванчука, слідчий призначив судово-психологічну експертизу. Перед експертом Петровим були поставлені такі питання: який стан загального розвитку Іванчука; який розумовий рівень підозрюваного Іванчука і його вплив на усвідомлення своїх дій під час вчинення кримінального правопорушення.
Експерт-психолог Петров порекомендував слідчому призначити судово-психіатричну експертизу, оскільки він сам не в змозі відповісти на всі питання, що їх поставив слідчий.
Завдання:
Як повинен діяти слідчий в такій ситуації?
Яка судова експертиза має бути призначена в цій ситуації? Відповідь обґрунтуйте з посиланням на закон.
Які судові експертизи щодо неповнолітніх осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, передбачені законом?
Слідчий суддя обрав щодо 16-річного Чубенко, який вчинив крадіжку великої суми грошей у своїх батьків, запобіжний захід – особисту поруку. Поручителями стали батько Чубенка і викладач школи, де неповнолітній вчився, Самсонов. Крім того, слідчий суддя застосував щодо Чубенка особисте зобов’язання.
Завдання:
Дайте оцінку рішенню слідчого судді? Відповідь обґрунтуйте з посиланням на закон.
Які запобіжні заходи можуть бути застосовані щодо неповнолітніх, які вчинили кримінальне правопорушення?
П.П. Гуфман, В.М. Назаренко та Р.В. Любченко перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, близько 2 –ї години ночі перебуваючи на вулиці Садовій, поушували порядок, кричали, лаялись. Поліцейський К.Л. Слюсаренко, який ніс службу з охорони громадського порядку, почав вимагати, щоб вони припинили хуліганські дії. Але ті не лише не виконали вимог поліцейського, а почали з ним сперечатись, ображали його, висловлюючись при цьому нецензурними словами.
У цей час з дня народження повертався зі своєю дружиною прокурор району. Спостерігаючи за тим, що відбувається, прокурор з мобільного телефону викликав наряд поліції. Прибувши на місце події, працівники поліції затримали П.П. Гуфмана, В.М. Назаренка, Р.В. Любченко та доставили їх до районного управління поліції.
Наступного дня прокурор району дав вказівку слідчому ОВС про початок розслідування за ч.2 ст.296 КПК, а його залучити до провадження як свідка.
Яке процесуальне становище поліцейського та прокурора?
З’ясуйте процесуальне становище П.П. Гуфмана, В.М. Назаренка, Р.В. Любченко
Чи відповідали закону дії прокурора?
Чи мов право прокурор давати вказівки слідчому?
Громадянин Єрмак був затриманий працівниками охорони під час спроби винести з супермаркету «Ашан» продукти харчування на суму 350 грн. Начальник охорони за участю касира та охоронця провів огляд сумки та пакету в який останній намагався винести продукти та обшукав його. Все це було зафіксовано на камеру відооспостереження, а також в складеному начальником охорони протоколі огляду приміщення та протоколі допиту Єрмака.
1.Якй процесуальний статус начальника охорони?
2.Поаналізуйте правомірність дій начальника охорони
3.Яке процесуальне значення мають складені ним документи та відеозапис
4.Який процесуальний статус касира та працівників охорони
В. Сокиркин був засуджений місцевим судом за ч. 3 ст. 186 КК України. Вирок в апеляційному порядку не оскаржувався. Після на¬брання вироком законної сили до апеляційного суду надійшла апеля¬ційна скарга дружини Н.В. Сокиркина в якій вона просила виправда¬ти або пом'якшити чоловіку призначене покарання. Апеляційний суд відмовив у прийняти апеляції до розгляду.
Який процесуальний статус дружини Н. В. Сокиркіна?
Чи має право подати апеляційну скаргу дружина?
Чи законним є рішення апеляційного суду?
Громадянин С.О. Микитик був затриманий працівниками КП ««Плесо» за те, шо він, перебуваючи на пляжі, чіплявся до відпочи¬ваючих, плювався на них, висловлювався нецензурними словами, говорив, що він президент, намагався перекинути торпвельну палат¬ку. Працівником КП «Плесо» був викликаний наряд поліції, який до¬ставив СО. Микитика до районною управління поліції, де черговим офіцером, був складений протокол завтримання. СО. Микитюк був до¬питаний як підозрюваний.
У ході досудового розслідування була призначена і проведена судово- психіатрична експертиза, комісією у складі лікаря – психіатра, лікаря –терапевта і лікарі-психолога. За висновком комісії, О.С. Микитика було визнано хворим на шизофренію.
7. Який процесуальний статус С.О. Микитика?
8. Чи законні дії КП Плесо?
9. Який їх процесуальний статус?
10. Чи були допущенні порушення закону в даній ситуації? якщо так, то ким і які?
11. Як мають діяти органи розслідування в даній справі?
12. Чи є підстави для реагування прокурора за цих обставин?
Comments