Задачі з кримінального права (13)

Іноземний громадянин Ф. на території держави свого громадянства вчинив з метою задоволення статевої пристрасті непристойні доторкання до статевих органів, які викликають статеві збудження, щодо 10 річної потерпілої, яка не була громадянкою України. Після цього приїхав в Україну та обманним шляхом умовив двох 19 річних дівчат поїхати за кордон, до його країни, для роботи нібито домогосподарками у багатих людей. Ф. сплатив вартість перельоту та супроводжував дівчат під час перельоту, а щойно прибувши до місця призначення, разом з двома спільниками, відібрав у дівчат паспорти і пояснив, що займатись вони будуть проституцією. Оскільки дівчата відмовились, Ф. та один зі спільників Р. вступили з ними в статеві зносини (кожен з однією дівчиною) та замкнули їх на тиждень у прохолодному приміщенні. Для вступу в статеві зносини з дівчатами С. та Р. фізичного насильства не застосовували та прямо не висловлювали погроз його застосування. Шилов почав помічати, що його дружина перебуває в близь¬ких стосунках з Бірманом, з яким працює в одному магазині. Бажа¬ючи зберегти сім’ю, Шилов просив свою дружину, а також Бірмана припинити ці стосунки. Побачивши їх на вулиці разом, Шилов знову попросив припинити зустрічі. Наступного дня після роботи Шилов приготував вечерю, нагодував дітей і пішов прогулятись. Повертаю¬чись, він почув, що з квартири Латилової долинає сміх і голоси дру¬жини та Бірмана. Він кілька разів телефонував дружині та просив повернутися додому, однак вона прийшла тільки тоді, коли їй ска¬зали, що захворів молодший син. Зайшовши в квартиру і переконав¬шись, що діти сплять, Шилова почала ображати чоловіка, заявивши, що жити з ним не буде, і намагалась повернутись до Латилової. Тоді Шилов схопив кухонного ножа і завдав вісім ран, від яких Шилова тут же померла. Після цього Шилов одразу ж з’явився з повинною у відділення міліції. Він був блідий, в одних шкарпетках і тренуваль¬них штанях, говорив нескладно, трусився. Колесник вирішив обікрасти касу одного з підприємств. Для цього він виготовив та придбав необхідне знаряддя. Вночі він відключив сигналізацію, зробив пролом у стіні, відкрив двері, де стояв сейф. Після кількох спроб Колесник зрозумів, що сейф відкрити він не зможе, і зник з місця події. Визначить стадію вчинення злочину. 16-річий Федькович завдав однокласнику Гордієнко легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я. Його дії кваліфіковані відповідно до ч.2 ст. 125 КК України. Суд застосував до нього примусові заходи виховного характеру, а саме обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог щодо його поведінки у вигляді заборони відвідувати у вечірній час кафе та дискотеки. Однак, незважаючи на заборону, Федькович неодноразово відвідував ці заклади. Яке рішення повинен прийняти суд? Дайте мотивовану відповідь. 17-річний Котляренко вчинив крадіжку з проникненням в житло. Його було засуджено відповідно до ч.2 ст. 185 КК України. Під час судового розслідування Котляренко щиро розкаявся у вчиненому, повністю відшкодував потерпілому всі завдані збитки. Чи можливо звільнити Котляренка від відбування покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру? Відповідь обгрунтуйте. Чотирнадцятирічний Костенко був притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинення хуліганства за ч. 1 ст. 296 КК України. Яке покарання може призначити йому суд за вчинення цього злочину? Які основні та додаткові покарання можуть бути призначені судом неповнолітньому, визнаному винним у вчиненні злочину? Шістнадцятирічний Шевченко був засуджений за ч. 4 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 10 років. Через 3 роки у місцях відбування покарання він вчинив умисне вбивство, за яке йому було призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років. За сукупністю вироків суд призначив йому остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 16 років. Прокурор подав апеляційну скаргу на вирок суду стосовно строку призначення покарання. Чи підлягає скарга задоволенню? Яке рішення повинен прийняти апеляційний суд? Сімнадцятирічний Коновалов був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 115 КК України, і засуджений до семи років позбавлення волі, відбув покарання повністю і був звільнений з місця позбавлення волі у 24 роки. Чи можливе дострокове зняття судимості з Коновалова? Якщо так, то на яких підставах? Науковий співробітник одного з інститутів Марущак за винагороду надав можливість стажистові з-за кордону сфотографувати документи, що містили державну таємницю. На слідстві з’ясувалося, що стажист був агентом іноземних розвідувальних органів. Під час перебування за кордоном співробітника одного з науково-дослідних інститутів Коротюка було незаконно затримано поліцією. Там до нього застосували силу та інсценували намір вбити. Злякавшись, Коротюк розповів усе відоме про свій інститут. Інформація, хоч і не становила державної таємниці, не підлягала розголошенню. Варіант. Ці відомості були державною таємницею. Ревнуючи дружину, Корнієнко вирішив з нею розправитись. У себе на квартирі він облив її окропом, що спричинило опіки І— ІІ ступеня, після чого завдав численних ударів гайковим ключем по голові. Від крику потерпілої прокинулись діти. Коли 15-річний Олег намагався умовити батька, той завдав йому кілька ударів тим самим ключем по голові, заподіявши поранення, від яких Олег помер у лікарні. Не бажаючи мати свідка, Корнієнко ключем завдав також кілька ударів по голові Миколі, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння. Побачивши, що дружина ворухнулася, Корнієнко завдав їй ще три удари гайковим ключем. Потерпілій були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження. Вважаючи всіх трьох убитими, Корнієнко викликав швидку допомогу, порізавши собі вену і симулюючи психічне захворювання. Оленюк мав відомості, що у Верченко, яка проживає одна, є багато грошей, що їх вона виграла в лотерею. Він запропонував Іванчуку обікрасти Верченко. Вночі вони через вікно проникли до її хати і почали шукати гроші. Коли Верченко прокинулась і закричала, Оленюк двома ударами ножа в шию і груди вбив її. У приміщенні злочинці знайшли лише 580 грн., які й забрали. Чехун, керуючи закріпленою за ним вантажною автомашиною у стані сп’яніння, зупинив її біля легкової автомашини, що стояла збоку проїжджої частини сільської вулиці, і почав нецензурно лаяти Гуйбу, Вербного і Троян, які сиділи в цій автомашині, за те, що вони зупинилися на дорозі. Він витягнув з автомашини Гуйду і вдарив кулаком в обличчя. Троян повела Гуйду до себе у двір, а Чехун із залізним бруском підбіг до Вербного і замахнувся на нього. Підбіг Ткаченко, забрав брусок і поклав у кабіну вантажівки. Чехун знову схопив брусок і намагався вдарити Вербного, але цьому завадив Ткаченко. Тоді Чехун схопив свій «дипломат» і все ж наніс удар по голові Вербному, після чого поїхав. Невдовзі він повернувся з мисливською рушницею, лаючись та погрожуючи («Застрелю!»), підбіг до Вербного і Ткаченка та вистрілив у їхньому напрямку. Ткаченко почав тікати. Чехун з близької відстані вистрілив у Вербного, тяжко поранивши його в живіт, від чого потерпілий помер. У сім’ї Руденка на ґрунті пияцтва глави сім’ї часто виникали сварки. Він ображав дружину, бив її. Під час чергової сварки Руденко завдав потерпілій удар ногою в живіт, що потягло переривання вагітності, про яку він знав. Перебуваючи у стані сп’яніння, невдовзі він знову вчинив з дружиною сварку і завдав їй кілька ударів по обличчю і в груди. Потерпіла заявила, що піде зі скаргою до дільничного уповноваженого, взяла на руки малолітню дочку Галю і вийшла на подвір’я. Руденко схопив мисливську рушницю, прицілився в голову дружини і вистрілив. Пострілом було вбито Галю, а її мати одержала легке дробове поранення лівої кисті. Тримаючи на руках убиту дочку, потерпіла крикнула «Що ти наробив?» і вибігла на вулицю. Руденко наздогнав її і вбив пострілом у голову. Коли на постріл прийшла сусідка Євтушенко і побачила два трупи, Руденко, намагаючись позбавитися свідка, вистрілив і в неї, спричинивши численні поранення шиї та обличчя, а сам утік. Євтушенко було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження. Ув’язнені Шумов та Проскурня розробили план втечі з виправної колонії і почали його здійснювати. Вони напали на лікаря медчастини Кумилка та медсестру Карпенко, зв’язали їх, забарикадувались у приміщенні медчастини і під загрозою позбавлення життя медиків-бранців виготовленими ними саморобними фінськими ножами зажадали від адміністрації надання в їх розпорядження заправленої автомашини із запасними бензобаками. Їхні вимоги були задоволені. Після виїзду Шумова і Проскукрні з колонії, коли Кумилко і Карпенко були звільнені, втікачів удалося затримати й обеззброїти. У сім’ї Сухових було дві доньки. Коли Сухов у третій раз повіз дружину до пологового будинку, то сказав, що третьої доньки йому не потрібно, погрожував «порішити всю сім’ю». Узнавши, що в неї народилась дівчинка, Сухова, побоюючись виконання чоловіком погрози, попросила свою подругу Панталюк, лікаря пологового будинку, підмінити новонароджену дівчинку на хлопчика, обіцяючи подарувати магнітофон. Панталюк прохання виконала. Громадяни України Гуцол, Ковба, Дутчак, Масюк та Петрук об’єднались в нелегальну організацію, метою діяльності якої було збройне захоплення державної влади на території Закарпатської області, проведення референдуму про відокремлення області від України та проголошення незалежності держави «Карпатська Русь» Діючи відповідно до загального плану діяльності групи, Масюк виділив кошти, на які Гуцол та Ковба обладнали поблизу міста Хуст лісовий табір для підготовки бойовиків, які мали в подальшому встановити контроль над органами державної влади області. У свою чергу, Дутчак замовив Кутюку виготовлення 10 тис. агітаційних листівок такого змісту: „Україні та Закарпатській області - ні! Вільній та незалежній Карпатській Русі - так! Русини, вставайте!”. Кутюк виконав замовлення, за що Дутчак заплатив йому 10 тис. гривень, які перед цим Петрук позичив у свого знайомого підприємця Продивуса, пояснивши для яких цілей потрібні кошти (Продивус знав, що вони будуть використані для оплати агіток, про точний зміст останніх, і також про те, що в подальшому вони будуть поширені в громадських місцях). Згодом Дутчак та Петрук розклеїли листівки в Ужгороді. Кобелев продав Хрипку автомобіль за 2000 доларів США, з яких Хрипко заплатив 500 доларів відразу, а решту пообіцяв віддати через 10 днів, але не зміг цього зробити, оскільки гроші у нього вкрали. Кобелев протягом двох місяців вимагав від Хрипка повернути борг, погрожував побити і забрати автомобіль. Через два місяці після продажу автомобіля Кобелев зі своїм знайомим Матковим прийшов до Хрипка, який ремонтував у гаражі автомобіль, з вимогою повернути нути борг, але Хрипко пообіцяв зробити це пізніше. Тоді Кобелев і Матков побили Хрипка, заподіявши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження, і забрали автомобіль. Кобелева та Маткова було визна¬но винними в самоправстві та заподіянні умисного середньоїтяжкості тілесного ушкодження. Ознайомтеся зі статтями 122, 185, 186, 187, 189,355 та356КК. Якою має бути кримінально-правова оцінка дій Кобелева і Мат¬кова? Несолоний, перебуваючи у стані сп’яніння, зустрів дев’ятирічного Толю Лісогора, який кілька днів тому образив його сина, і почав бити його армійським ременем. При цьому один удар він наніс пряжкою по голові, що призвело до перелому потиличної кістки черепа і струсу мозку III ступеня. Це за висновком судово-медичної експертизи є тяжким тілесним ушкодженням, небезпечним для життя в момент заподіяння. У результаті одержаних ушкоджень Лісогор на довгий час втратив свідомість, близько місяця лежав у лікарні. Внаслідок травми голови у нього виникли дефекти мови, нетримання сечі, кровотеча з носа, судоми ніг. Вироком місцевого суду за ч. 1 ст. 121 КК Несолоного було засуджено до позбавлення волі на строк 5 років. На цей вирок прокурор подав апеляцію, в якій поставив питання про невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Чи підлягає апеляція задоволенню? Які обставини справи повинні бути враховані судом при призначенні покарання Несолоному? Стадник, перевозячи будівельні матеріали на автомобілі «КАмаз», рухався із швидкістю, що перевищувала дозволену, посередині дороги. Це призвело до зіткнення із зустрічним автомобілем «Москвич», водій якого Мирошниченко та його п’ятирічний син одержали тяжкі ушкодження, від яких того ж дня померли в лікарні. За ч.3 ст.286 КК Стадника було засуджено до позбавлення волі на строк 10 років. Призначаючи це покарання, суд визнав такими, що обтяжують покарання наступні обставини: а) злочином заподіяно тяжкі наслідки, б) його вчинено щодо малолітнього. В апеляції адвокат засудженого вказав: при призначенні покарання суд не врахував що: а) потерпілий Мірошніченко також значно перевищив дозволену швидкість, б) Стадник раніше судимим не був, за місцем роботи і проживання характеризується позитивно, порушення правил безпеки руху допустив вперше, брав участь у наданні допомоги потерпілим. Крім того, на думку адвоката, суд не повинен був враховувати вказані ним обставини як такі, що обтяжують покарання. Дайте оцінку рішенню суду і доводам апеляції. Брати Плоткіни, Микола та Михайло, працюючи комбай нерами в сільськогосподарському кооперативі, в період збирання врожаю щодня після закінчення роботи залишали в бункері комбайна пшеницю та ячмінь, приганяли на ніч комбайн додому, а зерно забирали собі. Так було викрадено 1160 кг пшениці і 210 кг ячменю на загальну суму 1248 грн. Суд засудив Плоткіних за ч. 2 ст. 185 КК - за крадіжку, вчинену за попередньою змовою групою осіб, - до обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців кожного. Подаючи апеляцію на вирок суду у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засуджених, прокурор послався на те, що суд урахував лише обставини, що пом'якшують покарання (визнання вини, сімейний стан, вчинення злочину вперше), але не взяв до уваги те, що злочин було вчинено за попередньою змовою групою осіб і що Плоткіни викрали значну кількість зерна. Наскільки обґрунтовані доводи прокурора Віщун замовив Глушку умисне вбивство своєї дружини за 50 тисяч гривень. Глушко здійснив посягання на життя потерпілої, але злочин до кінця не довів - дружині було спричинено тяжке тілесне ушкодження. За ч. 3 ст. 15, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК Глушка засуджено до позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. За ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 15, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК Віщуна засуджено до позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. На вирок суду в частині призначення покарання Віщуну прокурор подав апеляцію. У ній він зазначив, що суд не врахував ряд обставин вчинення злочину, зокрема: злочин є особливо тяжким, він вчинений з корисливих мотивів, Віщун був його ініціатором (замовником). Як замовник Віщун виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, злочином завдані тяжкі наслідки, в діях Віщуна мають місце дві обтяжуючі обставини, передбачені ч. 2 ст. 115 КК. За таких обставин, на думку прокурора, Віщуну не могла бути призначена мінімальна міра покарання, передбачена ч. 2 ст. 115 КК. Наскільки обґрунтовані доводи прокурора? Оленюк мав відомості, що у Верченко, яка проживає одна, є багато грошей, що їх вона виграла в лотерею. Він запропонував Іванчуку обікрасти Верченко. Вночі вони через вікно проникли до її хати і почали шукати гроші. Коли Верченко прокинулась і закричала, Оленюк двома ударами ножа в шию і груди вбив її. У приміщенні злочинці знайшли лише 580 грн., які й забрали. Долганов оточив грядку з цибулею оголеним дротом і підключив його до електромережі напругою 220 вольт. Підліток Сергеев підійшов до дроту, торкнувся його рукою і був смер¬тельно травмований електрострумом. Долганов працював механіком електростанції, вчився на курсах підвищення кваліфікації. Равлюк завагітніла від Прокопчука. Останній радив їй зроби¬ти аборт або позбавити життя дитину, яка народиться, інакше він її покине. Одразу ж після пологів Равлюк разом зі своею подругою Пронюк задушила дитину. Шилов почав помічати, що його дружина перебуває в близь¬ких стосунках з Бірманом, з яким працює в одному магазині. Бажа¬ючи зберегти сім’ю, Шилов просив свою дружину, а також Бірмана припинити ці стосунки. Побачивши їх на вулиці разом, Шилов знову попросив припинити зустрічі. Наступного дня після роботи Шилов приготував вечерю, нагодував дітей і пішов прогулятись. Повертаю¬чись, він почув, що з квартири Латилової долинає сміх і голоси дру¬жини та Бірмана. Він кілька разів телефонував дружині та просив повернутися додому, однак вопа прийшла тільки тоді, коли їй ска¬зали, що захворів молодший син. Зайшовши в квартиру і переконав¬шись, що діти сплять, Шилова почала ображати чоловіка, заявивши, що жити з ним не буде, і намагалась повернутись до Латилової. Тоді Шилов схопив кухонного ножа і завдав вісім ран, від яких Шилова тут же померла. Після цього Шилов одразу ж з’явився з повинною у відділення міліції. Він був блідий, в одних шкарпетках і тренуваль¬них штанях, говорив нескладно, трусився. Працiвник приватного пiдприємства Лосарев, дiзнавшись про те, що в сейфi бухгалтерiї пiдприємства є значна сума грошей, вирiшив їх викрасти. Розбивши шибку у вiкнi, вiн проник туди i з допомогою принесеного ломика намагався зламати замок сейфа. Проте йому вдалось лише вiдiгнути лiвий кут верхньої частини дверцят. Зрозумiвши, що вiдкрити сейф не вдасться, Лосарев пiшов додому. У сейфi було 170 тис. грн. Варiант. Лосареву вдалось вiдкрити сейф, але в ньому виявилось лише 50 грн., а решту грошей касир Наумова забрала додому, побоюючись, що їх можуть викрасти. Як квалiфiкувати дiї Лосарева? Ковальов, Мороз та Чорномор, вiдбуваючи разом покарання за вчиненi ранiше розбiйнi напади, домовились пiсля звiльнення з мiсць позбавлення волi об’єднатися в озброєну групу для здiйснення нападiв на «заможних» працiвникiв торгiвлi. Чорномор, який звiльнився на кiлька мiсяцiв ранiше, отримав завдання вiд керiвника групи Ковальова до моменту звiльнення його i Мороза здобути зброю, пiдшукати ще кiлька осiб, а також визначити майбутнi жертви нападiв. Звiльнившись з мiсць позбавлення волi, Чорномор iз Зборовським та Макаровим напали на спiвробiтника мiлiцiї, заподiявши йому ножем кiлька поранень, i заволодiли пiстолетом. Невдовзi всi троє були затриманi. При затриманнi працiвники мiлiцiї вимушенi були застосувати зброю, внаслiдок чого Чорномора i Макарова було поранено. Чи є в діях зазначених осіб ознаки закінченого складу злочину (бандитизм)? Авилов i Комар вночi захотiли поїхати до знайомих дiвчат i покатати їх. Для цього вони вирiшили угнати автомобiль Салати, що стояв бiля пiд’їзду будинку, бiля якого вони проходили. Вiдкотивши автомобiль руками вiд пiд’їзду на вiдстань понад 200 м, вони спробували завести двигун, але не змогли цього зробити через його несправнiсть. Тодi Авилов забрав з автомобiля автомагнiтолу, а Комар – фотоапарат i парасольку. В цей час бiля мiсця подiї проїжджав патрульний наряд мiлiцiї, який затримав Авилова i Комара, оскiльки їх перебування пiзно вночi бiля автомобiля спiвробiтникам мiлiцiї видалось пiдозрiлим. Як кваліфікувати дії цих осіб? Ознайомтеся зі статтями 185 і 289 Корнилова на прийомi у суддi Верховного Суду України Д., який мав розглядати в порядку виключого провадження справу її сина, засудженого за умисне вбивство до довiчного позбавлення волi, запропонувала тому за замiну призначеного покарання на позбавлення волi на певний строк хабар у розмiрi 3 тис. доларiв США i поклала на стiл конверт, в якому вони знаходились. Д. вiдмовився, наказав тiй забрати конверт, iнакше вiн повiдомить у прокуратуру. Побоюючись, що Д. так i зробить та бажаючи вiпомститися, Корнилова пiдмовила ранiше судимого за умисне вбивство за обтяжуючих обставин Волкова за винагороду в 5 тис. доларiв США вбити Д. При цьому передала тому як завдаток 2 тис. 500 доларiв США. Ввечерi бiля пiд’їзду будинку, в якому проживав Д., Волков, дочекавшись повернення того додому, намагався завдати Д. удару ножем в груди, але останньому вдалося спочатку ухилитись вiд удару, а потiм, застосувавши фiзичну силу, затримати Волкова. При цьому Д. заподiяв останньому тяжкi тiлеснi ушкодження. Про те, чому вона хотiла позбавити Д. життя, Корнилова Волкову не говорила. Варiант. Кориiлова повiдомила Волкову, що хоче вбити Д. тому, щобоїться можливого притягнення її до кримінальної вiдповiдальностi за спробу дати хабара Д. i бажає помститись за вiдмову призначити її сину бiльш м’яке покарання. . Мотильова, бажаючи помститись Титовій, до якої перейшов жити її чоловік, стала підбурювати раніше судимого за розбій Ярмоленка та 16-річного Веремеева вбити Титову, пообіцявши за це 10 тис. доларів США. Мотильова тричі пригощала Ярмоленка та Веремеева горілкою і під час останньої пиятики Ярмоленко та Веремеев погодились, одержавши завдаток 2 тис. доларів США. Через 3 дні Ярмоленко і Веремеєв підстерегли Титову, коли вона пізно ввечері поверталась додому. Веремеев заштовхнув Титову в під’їзд сусіднього будинку, де вже знаходився Ярмоленко, а сам залишився біля будинку, щоб спостерігати за обстановкою. Ярмоленко в цей час вдарив двічі Титову фінським ножем у груди. Переконавшись, що потерпіла мертва, Ярмоленко та Веремеев за пропозицією Ярмоленка обшукали її та забрали дві каблучки і гаманець, в якому було 500 гри. (все це майно коштувало 1 тис. 800 грн.). Наступного дня Веремеев і Ярмоленко звернулись до Мотильової за розрахунком. Вона дала їм ще 1 тис. доларів США, але попередила, що до неї вже заходив її чоловік, який сказав, що він знає, чому вбили Титову, і пригрозив повідомити про це в міліцію. Мотильова запропонувала вбити і чоловіка, щоб уникнути відповідальності за вбивство Титової, пообіцявши додатково сплатити ще 3 тис. доларів США. Ярмоленко та Веремеев погодились, розробили план вбивства чоловіка Титової, однак коли вони напали на нього у під’їзді будинку, де він мешкав, були затримані працівниками міліції, які у під’їзді влаштували засідку, оскільки вже підозрювали, що вбивство Титової вчинено Ярмоленком та Веремеевим. Як кваліфікувати дії цих осіб? Під час спроби незаконного перетину державного кордону України з Білоруссю на території Житомирської області було затримано громадянина США К., уродженця м. Бердичів, який у 1995 році емігрував до США й отримав там громадянство. Перевіркою було встановлено, що К. оголошений у розшук правоохоронними органами США за вчинення на території цієї країни викрадення людей, вимагання, незаконне використання вогнепальної зброї і вбивство на замовлення (за що за законами США він може бути засудженим до смертної кари) і переховувався на території України. Було установлено, що у м. Хмельницькому К. заявив до міліції про втрату паспорта й, повідомивши про себе неправдиві відомості, отримав паспорт громадянина України на ім’я П., після чого одружився на громадянці України. МВС України оголосило про затримання К. Однак, на цей час Україна не мала угоди зі США про видачу злочинців. Що таке чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі? Якими принципами вона визначається? Чи може К. бути притягнений до кримінальної відповідальності за законом України? Що таке екстрадиція? Які її правові підстави? З’ясуйте, чи може К. бути виданий до США? З якими країнами Україна має відповідні угоди? Ю. Лісовська визнана винною у викраденні та збуті наркотичних засобів у великих розмірах. За ч. 2 ст. 308 КК її засуджено до 5 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 307 КК до 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю. Варіант. За ч. 2 ст. 308 КК Лісовську засуджено до 8 років по¬збавлення волі, за ч. 2 ст. 307 КК до 8 років позбавлення волі з кон¬фіскацією всього майна, яке є її власністю. В яких межах може бути визначене остаточне покарання Лісовській? Працівник міліції Швець під час сварки з дружиною заподіяв їй умисне тілесне ушкодження, а сусідці Огневій, яка намагалась сховати дружину в своїй квартирі – умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоровя. За ч.1 ст.121 КК його засуджено до 5 років 6 місяців позбавлення волі за ч.2 ст.125 КК – до 2 років обмеження волі. Остаточне покарання: позбавлення волі на 7 років з позбавленням спеціального звання капітана міліції.

Неодноразово судимого до позбавлення волі Лісовського за ч. 296 КК було засуджено до 7 років позбавлення волі. Після проголошення вироку він, невдоволений обраною мірою покарання, висловив погрозу вбивством судді та прокурору. За вчинення цих злочинів Лісовського було засуджено: за ч. 1 ст. 377 КК - до 3 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 345 КК - до 3 років позбавлення волі. Як слід призначати Лісовському остаточне покарання? Яке максимальне покарання може бути йому призначене? Демузенко у стані сп’яніння під час сварки ножем поранив тещу та дружину. Внаслідок удару в ногу теща лікувалась чотири тижні. Дружині удар прийшовся в живіт. Суд у вироку визначив, що, завдаючи проникаючого ножового поранення у живіт, Демузенко передбачав і свідомо припускав можливість настання смерті потерпілої. Після чергової пиятики Родін Микола, підбурюваний своєю матір’ю Родіною Зінаїдою, почав бити дружину. Втікаючи, потерпіла вистрибнула у вікно з другого поверху. На землі під вікном стояло ліжко з металевими прутами, що стирчали догори. Потерпіла вдарилась об них, діставши тяжку травму. Не зупинившись на вчинених діях, Родін також вистрибнув у вікно, догнав потерпілу і продовжував її бити. Родіна Зінаїда заважала спробам інших людей припинити це. За висновком судово-медичної експертизи, завдані потерпілій ушкодження погіршили її тяжкий стан і прискорили настання смерті, що сталася на другий день. У Дніпрі утопився мешканець Києва. Батько загиблого Пунько, помилково вважаючи винним у смерті сина Борисенка, неодноразово говорив Шпаку, що готовий заплатити будь-яку винагороду тому, хто вб'є Борисенка Про ці розмови Шпак розповів Долженку а той — Ворогу Долженко і Ворог, діючи узгоджено, вирішили організувати вбивство Борисенка. За до¬помогою Шпака вони зустрілися з Пуньком, одержали від нього завдаток — 100 доларів. Пунько пообіцяв після вбивства за¬платити ще 400 доларів. Сума обіцяної винагороди не дуже влаштовувала Долженка і Ворога. Пунько, намагаючись їх зао¬хотити, повідомив, що Борисенко володіє значними матеріальними цінностями. Реалізуючи намічений план, Долженко з метою вбивства і розбійного нападу повідомив ці дані та адресу Борисенка Сивоволову і Колесникову які вночі вбили Борисенка у його квартирі, завдавши кілька ножових ударів у груди. При цьому вони взяли гроші, вироби із золота, інші цінні речі — всьо¬го на суму 380 тис. грн., частину яких передали Долженку Тополєв помітив підлітків, що залізли в його сад за яблуками. Він спустив з прив’язі вівчарку і нацькував її на хлопчаків. Собака наздогнав 11-річного Тараса і сильно покусав його. Потерпілому були спричинені ушкодження середньої тяжкості. Чи буде Тополєв нести кримінальну відповідальність за шкоду, заподіяну його собакою? Якщо так, то охарактеризуйте об’єктивну сторону його діяння. 15-річні підлітки Дмитрук і Фокс грали у дворі в карти. Між ними відбулася сварка, потім зав’язалася бійка, під час якої Дмитрук ударив Фокса три рази кулаком по голові. Один удару влучив у ліву скроню. Він спричинив перелом скроневої кістки, що викликало внутрічерепну кровотечу. Наступного дня стан здоров’я Фокса різко погіршав, він був доставлений в лікарню, де помер. Проаналізуйте суб’єктивну сторону вчиненого. Дівчук спільно з Ігнатовим, побачивши потерпілого Никітіна, що знаходився в стані сп’яніння, вирішили відібрати у нього гроші. Підійшовши до Никітіна, вони притиснули його до стіни будинку, закрили йому рот і намагалися витягнути у нього з кишені гаманець з грошима. У цей момент за допомогою сторонніх громадян злочинці були затримані. На якій стадії було перервано діяння, що скоювалося? Чи зміниться рішення питання, якщо додати до умови завдання, що Дівчук і Ігнатов ще і загрожували Никітіну вбивством? Давидов систематично знущався над своєю дружиною, неодноразово погрожував вбивством. Перебуваючи у стані сп’яніння, він у черговий раз почав її бити і, погрожуючи скинути з балкона, вимагав, щоб вона сама стрибнула з нього. Коли він заявив, що візьме ножа, дружина не витримала напруження і стрибнула з балкона другого поверху, наслідком чого були тяжкі тілесні ушкодження. Потерпіла показала, що, стрибаючи з балкона, хотіла покінчити життя самогубством. При спробі затримання Тримбача, який втік з місць позбавлення волі, останній забіг до підїзду, на п’ятому поверсі висадив двері однієї з квартир, де в цей час перебувала лише 14-річна Суркова, і забарикадувався в приміщенні. Під погрозою викинути дівчинку у вікно Тримбач зажадав від працівників міліції надати йому автомобіль з повним баком пального та заряджений пістолет. В ході переговорів була досягнута домовленість про те, що зброю Тримбачу принесе майор міліції Андрущак і залишиться з Тримбачем, а Тримбач натомість відпустить Катю. Зловмисник погодився. Через 30 хвилин після обміну, почалась спецоперація, в ході якої Тримбача було затримано. Раніше судимий за зґвалтування Кириленко прийшов у гості до своєї знайомої Шолуденко. Після розпиття спиртних напоїв Кириленко почав залицятися до господині, однак та декілька разів відштовхнула його. Після цього Кириленко схопив 7-річного сина Шолуденко, три рази вдарив його рукою по обличчю і став здушувати йому шию. Кириленко погрожував Шолуденко, що буде робити так і надалі, якщо вона не вступить з ним у статеві зносини. Жінка, побоюючись за здоров’я свого сина, виконала умову зловмисника. Коли Кириленко збирався йти до дому Шолуденко сказала йому, що так просто для нього це не минеться і що вона звернеться із заявою до міліції. Зловмисник, побоюючись відповідальності за скоєне, вирішив позбавитись потерпілих. Діставши з куртки фінського ножа, який він носив з собою, Кириленко декілька разів вдарив ним Шолуденко, а потім – її сина. Від одержаних поранень дитина померла, а матері було спричинено тяжке тілесне ушкодження. 18-річна Галина Маляренко посварилася зі своєю подругою 17-річною Тетяною Скварук через те, що остання відбила в неї хлопця, і вирішила їй помститися. Для цього вона підмовила свого знайомого 23-річного Кирила Сидоренка (раніше судимого за злочин, передбачений ч. 1 ст. 153 КК) зґвалтувати Скварук. Відповідно до розробленого плану Маляренко пізно ввечері прийшла в гості до Скварук і запропонувала їй помиритися. Потерпіла, не підозрюючи про наміри своєї подруги, впустила її в будинок. Упродовж години дівчата спілкувалися та розпивали спиртні напої. Близько 23.00 Маляренко вийшла на кухню та через вікно впустила в приміщення Сидоренка. Після цього вона попросила подругу підійти до неї. Коли Скварук зайшла на кухню, Сидоренко, діючи в межах розробленого ним і Маляренко плану, вдарив потерпілу по голові молотком, від чого вона втратила свідомість. Потім Сидоренко та Маляренко перенесли дівчину в кімнату та роздягли її. Коли Сидоренко розпочав статевий акт зі Скварук, остання прийшла до тями та почала пручатися. Для того щоб подолати опір потерпілої, Сидоренко кілька разів вдарив її по обличчю, а Маляренко - тримала потерпілу за руки. Коли Сидоренко та Маляренко зібралися йти, вони пригрозили Скварук вбити її, якщо вона повідомить про вчинений злочин до міліції. Через кілька днів Скварук з розпачу через те, що з нею сталося, наклала на себе руки. Примітка. 1. Внаслідок удару молотком Скварук було спричинено тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння. 2. Ознайомитись зі ст. 162 КК. Шевчик, Журба, Гаркавий та Векленко перебували на квартирі останньої та розпивали спиртні напої. Через декілька годин Журба сказав, що було б непогано розважитись та запропонував покликати до квартири та зґвалтувати знайому Векленка Сироїд (17 років 11 місяців). Оскільки всі присутні схвалили ідею, Векленко потелефонував Сироїд та під надуманим приводом запросив її до себе. Коли дівчина переступила поріг, Векленко та Журба силою затягли її до спальні й зірвали з неї одяг. Поки Векленко тримав потерпілу за руки, Журба вступив з нею в статевий акт у природній формі. Шевчик та Гаркавий у цей час чекали своєї черги на кухні. За півгодини усіх зловмисників було затримано нарядом міліції, яку викликали сусіди, що почули крики Сироїд. Боровик запросив до свої квартири знайомих йому дівчат - Мухову (15 років 3 місяці) та Рябову (15 років 6 місяців) й запропонував їм вступити у статеві зносини. Оскільки Мухова та Рябова відмовились це зробити, Боровик продемонстрував їм мисливський карабін свого батька, який він дістав з сейфу, та сказав, що в такому разі їм „залишилось жити декілька хвилин”. Побоюючись за своє життя, Мухова та Рябова по черзі вступили з Боровиком у статеві зносини у природній та неприродній формі. Під час статевого акту з однією із потерпілих, іншу - Боровик утримував у тій же кімнаті, прив’язаною до батареї. Застосовуючи фізичне насильство, суб’єкт вчинив (за варіантами): а) три зґвалтування, перше з яких було поєднане з умисним заподіянням потерпілій середньої тяжкості тілесного ушкодження, друге – з умисним заподіянням потерпілій тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, а третє – з умисним заподіянням потерпілій тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило її смерть; б) три зґвалтування, перше з яких було вчинене щодо малолітньої, друге було незакінченим – мав місце незакінчений замах поєднаний з умисним заподіянням потерпілій тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило психічну хворобу, а третє було поєднане з спричиненням потерпілій смерті через необережність; в) три зґвалтування, перше і третє з яких були поєднані з насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом, а друге – з умисним вбивством потерпілої, вчиненим в процесі статевих зносин. Питання: 1) Яка має бути остаточна кваліфікація дій суб’єкта по кожному варіанту окремо (можна написати лише ФК, вказавши в дужках кваліфікуючі ознаки у тих ЮСЗ, в яких вони наявні) ? 2) Які правозастосовні та теоретичні орієнтири необхідно використати для вирішення завдання ? Проміжна кваліфікація Авілов (17 років), Сомов (17 років) та Мазаєв (16 років) домовились запросити на квартиру Сомова двох однокласниць Мазаєва – Куліш (16 років) та Зубову (15 років) – для вчинення з ними статевих актів. Не здогадуючись про їхні наміри, дівчата прийшли. За планом, який розробив Авілов, Мазаєв залишився з Зубовою в одній кімнаті, а Авілов та Сомов запросили Куліш до іншої кімнати. Там вони запропонували Куліш по черзі вступити з ними в природні статеві зносини, а коли та відмовилась, звалили на ліжко і, застосувавши фізичну силу та погрожуючи вбивством (Авілов при цьому продемонстрував великий кухонний ніж), роздягли. Сприймаючи погрозу вбивством як реальну, Куліш припинила чинити опір. Зрозумівши це, Сомов вийшов з кімнати, а Авілов здійснив з Куліш статевий акт у природній формі. Потім він вийшов з кімнати, після чого туди зайшов Сомов., маючи намір зробити те ж саме. Однак Куліш почала просити Сомова не чіпати її, нагадавши, що вона подруга його сестри. Сомов погодився – за умови, що Куліш нікому не розповість про вчинене. Після того, як вона дала таку обіцянку, Сомов випустив Куліш з квартири. В цей час Мазаєв – відповідно до плану, розробленого Авіловим, – утримував Зубову в іншій кімнаті і вимагав, щоб вона погодилася вступити з ним в природні статеві зносини, інакше її зґвалтують, а потім уб’ють Авілов та Сомов. Зубова не погоджувалась, а коли в кімнату зайшли Авілов з ножем і Сомов, у неї сталися істерика та акт дефекації, і зловмисники від статевих зносин відмовились. Після цього, бажаючи ще більше налякати Зубову, щоб вона не розповіла про події в квартирі, Авілов побив її та пригрозив вбивством. Внаслідок побиття Зубова 12 днів перебувала на амбулаторному лікуванні. Старов заборгував велику суму грошей своїм бізнес-партнерам, яку мав повернути впродовж шести місяців. Не знайшовши достатньої суми коштів, він вирішив скористатись для вирішення своїх фінансових проблем смертю свого дядька Єрошкіна. Останній помер від тяжкої хвороби та лишив після себе велику спадщину. Єдиною перешкодою для Старова були спадкоємці першої черги - дружина та 11-річна донька померлого. Зловмисник вирішив «прибрати» їх, що зробило б його єдиним спадкоємцем дядька. Реалізуючи розроблений ним план, Старов викрав племінницю та вбив її декількома ударами кухонного ножа, а тіло закопав. Після цього для виконання другої частини плану Старов звернувся по допомогу до свого знайомого Тищенка, раніше судимого за посягання на життя працівника правоохоронного органу. На прохання Старова Тищенко потелефонував дружині Єрошкіна та повідомив, що він захопив її доньку, і якщо мати хоче побачити дитину живою, вона має через 5 годин привезти у визначене Тищенком місце готівку на суму 400 НМДГ. Єрошкіна погодилась віддати гроші, але сказала, що так швидко може зібрати лише гроші на суму не більше 150 НМДГ.У визначений час вона приїхала у вказане Тищенком місце з грошима. Там на неї чекав Старов. Він напав на потерпілу та ударом кухонного ножа в серце позбавив її життя. Гроші на суму 90 НМДГ, які принесла Єрошкіна, Старов забрав та віддав Тищенку як винагороду за допомогу. Примітка: 1) Тищенко знав про всі обставини попередньої злочинної поведінки Старова; 2) Єрошкіна була вагітна. При цьому Старов знав про цю обставину, а Тищенко — не знав, не міг і не повинен був знати про неї.

При спробі затримання Тримбача, який втік з місць позбавлення волі, останній забіг до підїзду, на п’ятому поверсі висадив двері однієї з квартир, де в цей час перебувала лише 14-річна Суркова, і забарикадувався в приміщенні. Під погрозою викинути дівчинку у вікно Тримбач зажадав від працівників міліції надати йому автомобіль з повним баком пального та заряджений пістолет. В ході переговорів була досягнута домовленість про те, що зброю Тримбачу принесе майор міліції Андрущак і залишиться з Тримбачем, а Тримбач натомість відпустить Катю. Зловмисник погодився. Через 30 хвилин після обміну, почалась спецоперація, в ході якої Тримбача було затримано. Шевчик, Журба, Гаркавий та Векленко перебували на квартирі останньої та розпивали спиртні напої. Через декілька годин Журба сказав, що було б непогано розважитись та запропонував покликати до квартири та зґвалтувати знайому Векленка Сироїд (17 років 11 місяців). Оскільки всі присутні схвалили ідею, Векленко потелефонував Сироїд та під надуманим приводом запросив її до себе. Коли дівчина переступила поріг, Векленко та Журба силою затягли її до спальні й зірвали з неї одяг. Поки Векленко тримав потерпілу за руки, Журба вступив з нею в статевий акт у природній формі. Шевчик та Гаркавий у цей час чекали своєї черги на кухні. За півгодини усіх зловмисників було затримано нарядом міліції, яку викликали сусіди, що почули крики Сироїд. Боровик запросив до свої квартири знайомих йому дівчат – Мухову (15 років 3 місяці) та Рябову (15 років 6 місяців) й запропонував їм вступити у статеві зносини. Оскільки Мухова та Рябова відмовились це зробити, Боровик продемонстрував їм мисливський карабін свого батька, який він дістав з сейфу, та сказав, що в такому разі їм „залишилось жити декілька хвилин”. Побоюючись за своє життя, Мухова та Рябова по черзі вступили з Боровиком у статеві зносини у природній та неприродній формі. Під час статевого акту з однією із потерпілих, іншу – Боровик утримував у тій же кімнаті, прив’язаною до батареї. Павлова, бажаючи помститись Продану, якого вважала винним у смерті брата запропонувала судимому за грабіж Шкурату (29 років) та його племіннику Черняку ( 16 років) вбити Продана за 10000грн. Шкурат і Черняк, порадившись між собою відповіли, що вони згодні вбити продана за 20 000грн. Оскільки Павлова таких грошей не мага, вона запропонувала Шкурату і Черняку новий варіант угоди: Вона платить за вбивсто Продана 10 000грн , але після вбивства вони можуть заволодіти майном Продана унього завжди при собі значна сума грошей і він носить золотий натільний хрест та перстень – печатку ( ці ювелірні вироби на переконання Павловї коштують не менше 2000 дол США). За таких умов Шкурат та Черняк погодилися вбити Продана. Вони одержали завдаток у сумі 5000 гривень, після чого Шкурат розробив план вбивства Діючи за цим планом, вони з Черняком дочекались, дня. коли Продан повертався додому піано ввечері. Біля під’їзду будинку, де він проживав. Продана зупинив Черняк і, відволікаючи увагу почав розпитувати про дівчину, яка була його сусідкою. Використавши це, Шкурат непомітно наблизився до Продана і двічі вдарив його ножем у спину Продан упав В цей час несподівано для зловмисників до під'їзду під’їхало таксі з кількома пасажирами. Шкурат і Черняк мусили були втекти. Таксист і один з пасажирів швидко відвезли Продана до лікарні, і хоча він отримав тяжкі тілесні ушкодження, його життя було врятоване. Примітки: І) вважати, що Павлова знала про вік Черняка. 2)вважати, що після вбивства Продана Шкурат і Черняк дійсно мали на меті заволодіти його майном; З') вважати, що вартість майна. яке було у Продана, не досягає показників кваліфікуючої ознаки великих розмірах 4) не вважати ніж холодною зброєю. 17-річні Ганелін, Волощук і 13-річний Красильник були в сусідньому селі в гостях, де вживали спиртні напої. Коли ввечері вони польовою дорогою поверталися додому, Волощук настільки «розвезло», що вона не могла далі йти. Ганелін з допомогою Красильнка відніс її до копиці соломи, роздягнув і, скориставшись забуттям, здійснив з Волощук статевий акт. За пропозицією Ганеліна це намагався зробити й Красильник, але не зміг в силу фізіологічних причин. Вони одягли на Волощук частину знятого з неї одягу, поклали на копицю, прикрили соломою і пішли додому. Очунявши перед світанком від холоду, Волощук пішла додому, але заблукала, зайшла в болото й потонула. Варіант. Волощук утопилася, зрозумівши, що над нею вчинено наругу. Раніше судимий за ч. 1 ст. 117 КК України 1960 р. Осипенко напав на 12-річну Савлук, затягнув її у траншею напірного колектора заводу, вдарив кулаком у щелепу, здушив горло і, коли потерпіла втратила свідомість, зґвалтував її. Отямившись, Савлук почала тікати, але Осипенко наздогнав її і знову зґвалтував. Щоб приховати злочин, Осипенко трьома ударами металевого прута в голову вбив її. Взявши з сумки потерпілої гаманця, у якому було 1500 грн., Осипенко труп і решту речей закопав. Працівники міліції Коршун та Будз, патрулюючи увечері один із мікрорайонів, побачили на вулиці двох дівчат – Лєскову та Оборотову, які перебували в стані сильного алкогольного сп’яніння. Міліціонери підійшли до жінок та запитали в них документи. Оскільки ані паспортів, ані інших документів, що посвідчують особу, у Лєскової та Оборотової при собі не було, Коршун сказав дівчатам, що вони з Будзом заберуть їх до відділення міліції для з’ясування особи і додав, що дівчата можуть уникнути цього, якщо вступлять з ним та його напарником у статеві зносини. Лєскова та Коршун погодились і по черзі вступили у статеві зносини з Коршуном та Будзом. Варіант. Лєскова та Оборотова самі пообіцяли міліціонерам вступити у статеві зносини, якщо вони не будуть забирати їх до відділення міліції. Ознайомитись зі ст. 368 КК. Степовий, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, завів Буртову в сад неподалік від пологового будинку. Застосовуючи фізичне насильство та погрози ножем, він задовольнив статеву пристрасть неприродним способом, потім зґвалтував, заподіявши тілесні ушкодження, віднесені судово-медичною експертизою до категорії тяжких за ознакою небезпечності для життя в момент їх заподіяння, після чого знову задовольнив статеву пристрасть неприродним способом. Маючи намір приховати вчинене, Степовий завдав Буртовій вісім ударів ножем, в тому числі три у шию і два в живіт. Забравши сумочку жінки, в якій були гроші на суму 0,15 НМДГ і паспорт, Степовий пішов додому. Опритомнівши, Буртова дійшла до пологового будинку, де їй своєчасно було надано медичну допомогу. Працівники міліції Коршун та Будз, патрулюючи увечері один із мікрорайонів, побачили на вулиці двох дівчат – Лєскову та Оборотову, які перебували в стані сильного алкогольного сп’яніння. Міліціонери підійшли до жінок та запитали в них документи. Оскільки ані паспортів, ані інших документів, що посвідчують особу, у Лєскової та Оборотової при собі не було, Коршун сказав дівчатам, що вони з Будзом заберуть їх до відділення міліції для з’ясування особи і додав, що дівчата можуть уникнути цього, якщо вступлять з ним та його напарником у статеві зносини. Лєскова та Коршун погодились і по черзі вступили у статеві зносини з Коршуном та Будзом. Варіант. Лєскова та Оборотова самі пообіцяли міліціонерам вступити у статеві зносини, якщо вони не будуть забирати їх до відділення міліції. Ознайомитись зі ст. 368 КК. 16-річний Дмитро,щойно з'вільнився з міста позбавлення волі,за вчинений раніше умисний злочин,судимість за яким ще не буда погашена,познайомився на ковзанці з 13-річною Анною та після завершення катання запросив її до кав'ярні,по дорозі до кав'ярні Д. запропонував А. віддати йому ювелврні прикраси 2 ланцюжка,загальною вартістю 4000грн,що були на ній під час відвідування цього закладу,з метою уникнення можливості їх викрадання на що А. погодилась,через годину після перебування в кав'ярні, Д. попросив у А. телефон вартістю 10000грн, ніби то, щоб зробити важливий дзвінок, після чого вийшов з приміщення кав'ярні і зник в невідомому напрямку з телефоном і прикрасами. Не дочекавшись Д. і зрозумівши, що її ошукали, вона повернулась додому, і разом з батьками звернулась із заявою про вчинення крим. правопорушення. Через декілька днів поліція затримала Д. і вилучила у нього речі. З метою отримання спадщини Михайло умовив свого друга Сергія за виногороду вбити своїх батьків. М. був розроблений план вбивства,він передав С. ніж, яким той мав вчинити злочин, а також повідомив йому де в квартирі ховають гроші, які і є винагородою за виконання вбивства. С. проник в житло, але батьків там не було, в гості прийшла старша сестра М., яка власним ключем відкрила двері, де й помітила С., з метою приховпння злочину,С. який на момент визиту знайшов гроші, вбив її. Невдовзі С. та М. були заарештовані. Питання: 1)Як слід кваліфікувати дії М. та з урахування яких обставин буде призначатися покарання? 2)Як слід кваліфікувати дії С. та з урахуванням яках обставин буде призначатися покарання? 3)Чи маємо ми справу із множиністю злочинів?

К. разом з С. і П., перебуваючи у вагоні електрички, підійшли до двох жінок. К. почав до них чіплятися, потім в однієї з жінок відібрав гроші, годинник, проїзний квиток і вдарив її рукою в око. У цей час С. вдарив іншу жінку і сказав, щоб вона віддала йому золоті сережки та годинник, що та й зробила. Після цього С. разом з товаришами пересіли на іншу електричку. Згодом С. був затриманий поліцією. На судовому засіданні було встановлено, що С. перебуває на обліку у психіатра з приводу розумової відсталості легкого ступеня дебільності. Судово- психіатрична експертиза дійшла висновку, що в С. наявні ознаки олігофренії легкого ступеня дебільності, однак, під час вчинення інкримінованого йому діяння, він був здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. С. було засуджено за грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого. Адвокат оскаржив вирок суду, вважаючи, що С. треба визнати обмежено осудною особою та врахувати цю обставину при призначенні покарання, що, на думку адвоката, не було зроблено. Чи підлягає скарга адвоката задоволенню? Повертаючись з роботи додому, Р. дорогою випив близько 200 г горілки та пива. Продовжуючи свій шлях, він заскочив у вагон трамвая, грубо порушував громадський порядок, відмовився контролерам заплатити штраф за безкоштовний проїзд, став грубо та цинічно лаятися, не хотів слідувати з ними до органу поліції, тому вдарив одного із зазначених контролерів і активно фізично їм протидіяв. За допомогою іншого контролера він все ж таки з великими зусиллями був доставлений до органу поліції. Судово-психіатрична експертиза визнала, що Р. не страждає психічним захворюванням та під час вчинення інкримінованого йому діяння був здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. Він лише перебував у стані сильного алкогольного сп’яніння. Р. було засуджено за ч. 3 ст. 296 КК України. Суд призначив йому покарання у максимальному розмірі санкції, оскільки кримінальне правопорушення було вчинено за обтяжуючих обставин - у стані алкогольного сп’яніння. Чи правильним є рішення суду? Громадянин М. з друзями відпочивав у кафе, де вони вживали безалкогольні напої. Під час відпочинку К., скориставшись тимчасовою відсутністю М., щоб пожартувати підсипав у його склянку наркотичну речовину. Випивши вміст склянки, М. опинився в стані наркотичного сп’яніння. Повертаючись додому на машині, М., не зупинився на червоне світло світлофора, вчинив наїзд на пішохода. М. було засуджено за порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, до восьми років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки. Такий розмір покарання суд мотивував тим, що М. вчинив кримінальне правопорушення у стані сп’яніння, тобто за обтяжуючих обставин. Адвокат оскаржив вирок, вважаючи, що його винесено з порушенням закону. Про яке порушення йде мова? Громадянка М., працюючи реалізатором ТОВ «Малятко». Будучи матеріально відповідальною особою, вона незаконно обернула на свою користь майно товариства, яке перебувало в її правомірному володінні, а саме 300 книг «Азбука для малят», на загальну суму 12 тис. грн. Після цього М. протягом 10 днів протиправно продавала ці книги невстановленим особам на ринку «Фестивальний», а отримані від їх продажу гроші витратила на власні потреби. М. засудили за заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 191 КК України). Адвокат оскаржив вирок, посилаючись на порушення закону. Про яке порушення йде мова? Раніше засуджений за грабіж З., маючи на меті відкрито викрасти майно свого знайомого П. вступив у кримінально-протиправну змову з п’ятнадцятирічними Б. і Д., з якими розробив план вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до плану, З. повинен був привести свого знайомого П. до будинку № 21 по вул. Північній для того, щоб П. продав йому свій мобільний телефон та ноутбук. У цей час за вказаною адресою їх мали чекати Б. і Д., які під приводом «попрохати закурити» в П. будуть до нього образливо чіплятися, після чого Б. повинен забрати мобільний телефон, а Д. - ноутбук. Реалізуючи кримінально-протиправний план, З. привів П., в якого з собою в сумці був ноутбук, а в руці мобільний телефон за вказаною адресою. Після цього до них підійшли Б. і Д., які відкрито, за попередньою змовою групою осіб, викрали майно П. Б. і Д. засудили за ч. 2 ст. 186 КК України, а З. - за ч. 5 ст. 27 та ч. 2 ст. 186 КК України. Чи правильним є рішення суду? Вкажіть, які з кримінальних правопорушень, передбачених розділом ІІ «Кримінальні правопорушення проти життя та здоров’я особи» Особливої частини КК України, характеризуються: а) умисною формою вини; б) необережною формою вини; в) змішаною формою вини. Х., прагнучи заволодіти майном перехожого О., пізно ввечері напав на нього та, погрожуючи складеним ножем, відібрав особисті речі громадянина - гаманець, куртку та портфель. Розкрийте суб ’єктивну сторону вчиненого Х. кримінального правопорушення. Визначте ознаки інтелектуального та вольового моментів виду умислу, якими характеризується вина Х. Н., відчуваючи злість до Я., підмовив С. вистрелити в того з рушниці, переконуючи його, що рушниця заряджена тільки порохом і постріл лише налякає Я. Узявши рушницю, С. здійснив постріл, але зброя виявилася зарядженою картеччю, через що Я. було вбито. Чи є вина в громадян Н. та С. щодо спричинення смерті Я.? Якщо «так», то визначте форму та вид вини кримінальних правопорушень, які були вчинені Н. та С. Якщо «ні», то на підставі чого? Задля охорони свого квітника електрик за фахом Т. загородив його непомітно сталевим дротом і підключив до електромережі. Один із сусідів Т., вмикаючи електричне освітлення вулиці, потрапив під напругу та був смертельно травмований. Визначте форму та вид вини вчиненого Т. кримінального правопорушення. П., щоб помститися своєму знайомому Р., підпалив уночі його будинок. Він думав, що в будинку нікого нема, однак внаслідок цього загинуло дві особи. Визначте форму і вид вини П. щодо підпалу та стосовно смерті людей. Н. і Ш. розпивали спиртні напої в квартирі останнього та вели бесіду між собою. Ввечері близько 23 год. 00 хв. господар відкрив вікна у кімнатах. У цей час внизу біля під’їзду мив автомобіль К., який дуже гучно включив музику в салоні своєї машини та не реагував на зауваження мешканців під’їзду. Обурений поведінкою К., Ш. схопив пляшку із залишками горілки і поцілив прямо в його голову. Такими діями К. були завдані середньої тяжкості тілесні ушкодження. Визначте психічне ставлення Ш. до того, що відбулося. Варіант 1. Почувши дзвінок у двері та побоюючись дорікань з боку дружини, Ш. схопив недопиту пляшку горілки й викинув її через вікно попри те, що на вулиці були люди. Пляшка впала на голову одному з перехожих В., заподіявши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження. Варіант 2. Бесіда Н. і Ш. затягнулася до глибокої ночі. Ш. підійшов до вікна, побачив, що на вулиці начебто нікого не було, та викинув пляшку далеко вперед, заподіявши середньої тяжкості тілесні ушкодження водію таксі У., який повертався додому з роботи. Варіант 3. Почувши дзвінок у двері, Ш. швидко сховав пляшку на підвіконні та пішов відкривати двері дружині. Від протягу вікно раптово зачинилося і пляшка впала донизу. Мешканцю Ю., який у цей час перебував під вікнами будинку, були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження. Ф., під час тривалого відрядження свого чоловіка, завагітніла від знайомого по роботі. Приховуючи свою вагітність, Ф. постійно нервувала. Народивши у себе вдома дитину, вона одразу задушила її. Розкрийте суб ’єктивну сторону вчиненого Ф. кримінального правопорушення. Визначте ознаки інтелектуального та вольового моментів виду умислу, якими характеризується вина Ф. Варіант. Через три дні після народження дитини Ф. зателефонував її чоловік та повідомив про своє прибуття. Побоюючись розправи з його боку, Ф. втопила дитину в ставку. У Ж. склалися неприязні сусідські стосунки з сім’єю К., яка свого часу повідомила у поліцію про вчинене ним незаконне полювання. Крім цього, К. неодноразово робила Ж. зауваження у зв’язку з порушенням ним громадського порядку. Якось увечері він взяв мисливську рушницю та підійшов до будинку К. Помітивши у заштореному вікні обриси людської фігури і, вважаючи, що це хтось з подружжя К., Ж. прицілився та вистрелив. Вбитим виявився гість К. - О., який у цей час був у них вдома. Ж. було засуджено за необережне вбивство О. та замах на умисне вбивство К. Чи правильним є рішення суду? Визначте психічне ставлення Ж. до того, що відбулося. На кондитерську фабрику завезли два вагони цукру-сирцю у мішках. Стояла суха сонячна погода й директор фабрики наказав вивантажити товар на заасфальтований майданчик під відкритим небом. Будь-яких вказівок щодо додаткового облаштування мішків із цукром він не давав. Наступного дня зненацька пішла сильна злива та багато цукру разом з водою змило в каналізацію. Внаслідок цього діяння фабриці були заподіяні тяжкі наслідки. Визначте психічне ставлення директора фабрики до вчиненого ним кримінального правопорушення.

Колона автобусів з людьми дуже повільно рухалася вулицями міста у супроводі працівників патрульної поліції. Водій Г. дістав мобільний телефон і почав дивитися новини в Інтернеті, не помітивши різкої зупинки транспортного засобу, що їхав попереду. Через це, одному з пасажирів автобусу, яким керував Г., були завдані середньої тяжкості ушкодження.

Визначте форму та вид вини вчиненого Г. кримінального правопорушення.

Назвіть ознаки інтелектуального та вольового моментів наявного у Г. виду вини.