Задачі з кримінального права (10)

Уночі Жарков з метою здійснення крадіжки намагався проникнути в промтоварний магазин. При спробі відкрити двері пролунав сигнал сирени спеціального пристрою. Злякавшись, Жарков утік, залишивши в дверях знаряддя зламу. Через деякий час він повернувся в магазин, забрав знаряддя зламу і сховався, але незабаром був затриманий. Відповідальність Жаркова. Акопов, що їхав у вантажівці, побачив на дорозі Сєрову, яка намагалася зупинити проїжджаючі автомобілі. Акопов зупинився і на прохання Сєрової підвезти її до міста, погодився та посадив її у кабіну. В дорозі Акопов запропонував Сєровій вступити з ним у статевий зв’язок. Одержавши відмову, Акопов почав погрожувати вбивством, ображав потерпілу. Вона прохала Акопова відпустити її. При цьому заявила, що її чоловік записав номер вантажівки, якою керував Акопов, а тому, коли з нею щось трапиться, Акопов понесе відповідальність. Злякавшись можливої відповідальності, Акопов висадив Сєрову з вантажівки, а сам поїхав далі. Відповідальність Акопова. Новокрещенов познайомився із Саврасовим і запросив його в чайну випити і закусити. Саврасов погодився, але перед цим вирішив здати в камеру схову свою валізу з речами. Саврасов і Новокре- щенов пішли в камеру схову, де Саврасов здав валізу й отриману квитанцію сховав у праву верхню кишеню сорочки. Після цього Саврасов і Новокрещенов пішли в чайну, де за обідом випили літр горіл¬ки. Скориставшись тим, що Саврасов сильно сп’янів, Новокрещенов витяг у нього з кишені квитанцію, маючи намір потім на підставі цього документу одержати здану у камері схову валізу Саврасова. У цей момент Новокрещенов був затриманий працівниками міліції, які розшукували його по підозрі в здійсненні низки крадіжок у пасажирів. Відповідальність Новокрещенова. Неповнолітні Гуденко і Гладких з метою крадіжки грошей з каси заводу пробрались на охоронювану територію і, зламавши замок, проникли в бухгалтерію. Побачивши масивний сейф, вони зрозуміли, що заволодіти грошима їм не вдасться, вони покинули приміщення, але на заводському дворі були затримані. Чи підлягають Гуденко і Гладких кримінальній відповідальності? В. було засуджено за шахрайство до двох років обмеження волі. Під час відбування покарання В. захворів на психічну хворобу, у зв’язку з чим його направили на лікування до психіатричного закладу із звичайним наглядом. Через рік психічний стан В. нормалізувався. Ухвалою суду застосування примусових заходів медичного характеру щодо В. було припинено, а його самого направлено до кримінально-виконавчої установи для подальшого відбування покарання. Чи правильним є рішення суду? Б. вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя інших осіб. Амбулаторна судово-психіатрична експертиза виявила у Б. алкогольний амнестичний синдром, який позбавляв його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. Лікарсько-експертна комісія рекомендувала направити Б. на лікування до психіатричного закладу з посиленим наглядом. Суд виніс ухвалу про призначення Б. примусового заходу медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом. Чи правильним є рішення суду? Під впливом мареневих переживань Д. наніс своїй дружині 28 колото- різаних ран ножем, в результаті чого настала смерть потерпілої. Актом комплексної стаціонарної психолого-психіатричної експертизи Д. було визнано неосудним (діагноз - корсаковський психоз). Суд застосував до Д. примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом. Через 4 місяці представник психіатричного закладу звернувся до суду із заявою про припинення примусового лікування Д. через його одужання. Суд відмовив у задоволенні заяви, мотивувавши своє рішення замалим строком перебування Д. у психіатричному закладі, що не відповідає тяжкості вчиненого діяння. Чи обґрунтованим є рішення суду?

За вчинення насильницького грабежу М. був засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 5 років. Через 8 місяців після початку відбування покарання М. захворів на психічну хворобу, у зв’язку з чим його направили на лікування до психіатричного закладу із звичайним наглядом. Через 4,5 роки М. одужав, і примусові заходи медичного характеру щодо нього були припинені. Чи підлягаєМ. покаранню за вчинений ним кримінальне правопорушення? Варіант. За вчинення насильницького грабежу М. був засуджений за ч. 2 ст. 186 КК до позбавлення волі на строк 6років. Щодо Т. було розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 309 КК України, а саме, за зберігання наркотичного засобу без мети збуту. У суді Т. свою вину визнав повністю, вказавши, що змушений вживати наркотичні засоби, оскільки хворий на хронічну наркоманію. Ухвалою суду Т. було звільнено від кримінальної відповідальності з покладанням на нього обов’язку пройти курс лікування від наркоманії. Чи правомірним є рішення суду? Р., хворого на туберкульоз, було засуджено за крадіжку до покарання у виді штрафу із застосуванням до нього примусового лікування на підставі ст. 96 КК України. Адвокат Р. оскаржив це рішення, вказавши, що суд не мав права направляти Р. на примусове лікування, оскільки його хвороба (туберкульоз закритої форми), не становить небезпеки для здоров’я інших осіб. Чи обґрунтованою є скарга адвоката? Ч. був засуджений за ч. 3 ст. 133 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 96 КК України до нього застосоване примусове лікування від сифілісу. Через 1 рік і 7 місяців Ч. подав клопотання до суду про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі п. 1 ч. 3 ст. 81 КК України. Суд відмовив у такому звільненні, мотивуючи своє рішення тим, що Ч. не закінчив лікування від сифілісу. Чи обґрунтованим є таке рішення суду? Т. було засуджено за ч. 1 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Оскільки було встановлено, що вона є ВІЛ-інфікованою, суд на підставі ст. 96 КК України призначив їй примусове лікування. Т. оскаржила це рішення, вказавши, що суд не мав права призначати їй примусове лікування, оскільки ВІЛ-позитивний статус - це її особиста справа. Вона зазначила, що відомості про проведення медичного огляду щодо зараження ВІЛ є конфіденційною інформацією і без її згоди взагалі не могли бути розголошені. Чи обґрунтованою є скарга Т.? О. було засуджено за вчинення розбою до 7 років позбавлення волі. Під час відбування покарання він захворів на казеозну пневмонію. Адвокат О. звернувся до суду з клопотанням про звільнення О. від подальшого відбування покарання у зв’язку з хворобою на підставі ч. 2 ст. 84 КК України. Суд відмовив у задоволенні клопотання, а натомість призначив О. примусове лікування на підставі ст. 96 КК України. Чи правильним є рішення суду? Ф. було засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді арешту строком 4 місяці. У зв’язку з тим, що у Ф. було виявлено уреаплазмоз, йому на підставі ст. 96 КК України було також призначене примусове лікування за місцем відбування покарання. Чи обґрунтованим є рішення суду?

С., який страждав на невиліковну хронічну форму туберкульозу легенів, було засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі. Беручи до уваги обставини, що пом’якшують покарання, суд на підставі ст. 75 КК України звільнив його від відбування призначеного покарання. У зв’язку з наявністю у С. небезпечного захворювання згідно зі ст. 96 КК України йому було також призначене примусове лікування у виді тримання у протитуберкульозному диспансері. Адвокат С. оскаржив рішення суду, посилаючись на те, що при звільненні його підзахисного від відбування покарання суд не має права направляти його до протитуберкульозного диспансеру. Чи обґрунтованою є скарга адвоката? Т. вчинив кримінальне правопорушення у стані осудності, але під час відбування покарання захворів на психічну хворобу. На клопотання адвоката засудженого про звільнення підзахисного від подальшого відбування покарання і передачу його на піклування органів охорони здоров’я суд відповів відмовою. Чи правильним є рішення суду? А. було засуджено на підставі ч. 2 ст. 310 КК України за те, що він на присадибній ділянці свого будинку, не маючи спеціального дозволу, посіяв та вирощував 107 рослин роду коноплі. А. було призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Прокурор оскаржив це рішення, вказавши на те, що суд безпідставно разом із покаранням не застосував спеціальну конфіскацію предмета кримінального правопорушення. Чи правомірною є скарга прокурора? В яких випадках та на яких підставах застосовується спеціальна конфіскація?

Ч. було затримано під час незаконного вилову риби у період нересту за допомогою забороненого засобу лову - так званого «хватки-павука». Зокрема, Ч. було виловлено 28 карасів сріблястих та 10 синців. У зв’язку з дійовим каяттям винного, відповідно до ст. 45 КК України, суд постановив: 1) закрити кримінальне провадження та звільнити Ч. від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України; 2) застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати в дохід держави «хватку-павук», за допомогою якої Ч. незаконно здійснював вилов риби, 28 карасів сріблястих та 10 синців. Чи правомірним є рішення суду? Директор ПП «Сокіл» А. надала неправомірну вигоду в розмірі 5 тис. доларів США начальнику Державної аудиторської служби В. за сприяння в складанні цією Службою позитивної довідки зустрічної звірки підприємства «Сокіл» з метою уникнення відповідальності за виявлені під час проведення перевірки порушення. Чи є підстави для застосування щодо ПП «Сокіл» заходів кримінально- правового характеру? Який порядок застосування таких заходів передбачений законом? Службові особи ТОВ «Таврида» П. та Н. здійснювали підприємницьку діяльність з виробництва м’ясних продуктів. Частина коштів від реалізації продукції, зокрема необліковані доходи, через підконтрольні ТОВ «Таврида» суб’єкти підприємницької діяльності «Лідер» та «Елісімпорт» спрямовувалася на фінансування тероризму. Чи можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (юридичних осіб)? Які підстави застосування таких заходів передбачені законом? Керівник ПП «Корд» О. звернувся до Б., керівника одного з підрозділів СБУ, з пропозицією надання щомісячної неправомірної вигоди за допомогу у безперешкодному перевезенні вантажів автомобільним транспортом ПП «Корд» автомобільними дорогами України понад встановлені граничні норми ваги з розрахунку 500 грн за одну тону вантажу. Через п’ять років О. та Б. були затримані працівниками правоохоронних органів під час чергової передачі неправомірної вигоди. Яке рішення має прийняти суд щодо ПП «Корд»? Які підстави для звільнення юридичної особи від застосування заходів кримінально-правового характеру передбачені законом? Діючи за попередньою змовою, засновник ТОВ «Колордрук» Р. та директор ТОВ «Ріоторг» Г. укладали фіктивні господарські договори на придбання та продаж товарів. За наслідками укладення таких договорів до офіційних документів вносилися завідомо неправдиві відомості щодо проведених господарських операцій, а на поточні банківські рахунки декількох фіктивних підприємств перераховувалися значні суми безготівкових коштів, які Р. та Г. конвертували в готівку та розподіляли між собою. В подальшому Р. та Г., з метою приховання незаконного походження таких коштів, вчинювали різноманітні фінансові операції. Яке рішення має прийняти суд щодо зазначених вище юридичних осіб? Директор обласного комунального агролісогосподарського підприємства «ОблЛіс» К. безпідставно надав С. дозвіл на проведення вирубки лісових насаджень, зокрема, 70 дерев породи ясен та липа. За це К. одержав неправомірну вигоду у розмірі 2 тис. доларів США, які було витрачено на ремонт приміщення підприємства. Яке рішення має прийняти суд щодо підприємства «ОблЛіс»? Службові особи ДП (державного підприємства) «Одеський морський торговельний порт» Л. та Ф. з метою отримання неправомірної вигоди, зловживаючи своїм службовим становищем, уклали договори чартеру з ТОВ «Караван-Тур» на невигідних для підприємства умовах. В результаті таких дій ДП недоотримало прибутку на суму 560 тис. грн. Чи є підстави для застосування щодо ДП «Одеський морський торговельний порт» заходів кримінально-правового характеру? І. звернувся з проханням до знайомого Ч., директора ТОВ «Видавництво Міст», надрукувати 4000 примірників брошури свого авторства «Справедливий вибір». Ч., не ознайомившись належним чином зі змістом брошури, дав вказівку працівнику видавництва виконати замовлення. За друкарські послуги на рахунок ТОВ І. перерахував необхідну суму коштів. Під час розповсюдження брошур І. був затриманий уповноваженими особами. Як виявилось, зміст цих матеріалів містив заклики до насильницької зміни і повалення конституційного ладу України та до захоплення державної влади. Чи є підстави для застосування щодо ТОВ «Видавництво Міст» заходів кримінально-правового характеру? Сільський голова Закарпатської області Д., маючи намір змінити межі території та державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вступила у змову з О. та Х. За їхньої допомоги Д. організувала та провела на території свого села референдум, на якому було поставлене питання щодо входження території села до складу Румунії. Чи можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру щодо сільської ради? До яких юридичних осіб застосовуються такі заходи? П., Л., У. та В., підтримуючи дружні стосунки, пов’язані зі спільним вживанням наркотичних засобів, прийняли рішення налагодити виробництво з метою збуту психотропної речовини - амфетаміну. Для прикриття незаконної діяльності вони заснували ТОВ «Хімпобутлюкс». У зв’язку з необхідністю обладнання лабораторії для виготовлення амфетаміну було орендоване відповідне приміщення, яке начебто використовувалося як склад ТОВ «Хімпобутлюкс». Інгредієнти та хімічне обладнання купувалося на спеціалізованих підприємствах за рахунок коштів, одержаних від систематичного збуту виготовлених психотропних речовин. За весь період часу П., Л., У. та В. вели записи та журнали обліку руху грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, частину з них перераховували на банківські рахунки ТОВ «Хімпобутлюкс». Згодом П., Л., У. та В. були затримані працівниками правоохоронних органів. Чи є підстави для застосування щодо ТОВ «Хімпобутлюкс» заходів кримінально-правового характеру? Якщо «так», то які саме заходи можуть бути застосовані? З метою контролю законності підприємницької діяльності ПП «Калина» працівники правоохоронних органів С. та Ш. вирішили здійснити перевірку магазину, який належав цьому підприємству. Зайшовши до магазину, С. та Ш. звернулись до продавця Б., якому вони пояснили мету свого візиту та попросили надати необхідну дозвільну документацію. Б., знаючи про відсутність такої документації, з метою перешкоджання виконанню С. та Ш. своїх службових обов’язків, вибіг з магазину та зачинив вхідні двері своїм ключем. В результаті цього Б. позбавив можливості вільного виходу правоохоронців з магазину упродовж декількох годин до моменту відкриття дверей рятувальниками комунальної аварійно-рятувальної служби. Чи можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру щодо ПП «Калина»? Н., власника ТОВ «Молочний світ», було засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 160 КК України, за те, що він звертався до жителів одного із сіл Київської області та пропонував проголосувати на виборах за окремого кандидата в депутати до сільської ради. За це він обіцяв безкоштовно надати молочні продукти, які виробляються на його підприємстві. Судом також були застосовані заходи кримінально-правового характеру щодо ТОВ «Молочний світ» у виді штрафу в розмірі 5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Чи правильним є рішення суду? Які види заходів кримінально-правового характеру можуть бути застосовані до юридичної особи? Л., представник ТОВ «Логістика ЛТД», в інтересах зазначеного товариства запропонував начальнику регіональної служби Державного ветеринарно- санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті надати грошову винагороду у розмірі 5 тис. доларів США за швидке документальне оформлення транспортних перевезень вантажу по території України. Під час надання неправомірної вигоди Л. було затримано працівниками правоохоронного органу. Вироком суду Л. було засуджено за ч. 3 ст. 369 КК України. Який захід кримінально-правового характеру може бути застосовано щодо ТОВ «Логістика ЛТД»? Що слід розуміти під уповноваженими особами юридичної особи? К., з метою вчинення дій, спрямованих на послаблення обороноздатності Збройних сил України, вступив у змову з директором ВАТ «Промхім» У. Зокрема, К. вирішив вчинити вибух на об’єкті, який має важливе оборонне значення - військовому складі. Для цього К. виготовив вибуховий пристрій з хімічних речовин, які надав У. При встановленні вибухового пристрою К. був затриманий уповноваженими особами. У судовому засіданні було встановлено, що після знищення військового складу ВАТ «Промхім» могло отримати замовлення на поставку нової продукції. Яке рішення має прийняти суд щодо ВАТ «Промхім»? Колишні працівники правоохоронних органів К. та С. заснували охоронну фірму «Стелс». На прохання громадянина Сирії Ф., що постійно проживав в Україні, К. та С. в передмісті м. Києва обладнали тренувальний табір. В ньому вони проводили навчання громадян України по оволодінню прийомами та методами ведення воєнних дій. Після проходження курсу навчання найманці повинні були направлятись до Сирії для участі в насильницьких діях. Кошти за навчання найманців перераховувалися Ф. на рахунки охоронної фірми. Яке рішення має прийняти суд щодо фірми «Стелс»? Власник ПП «С.В.Т.» О. здійснював підприємницьку діяльність з виробництва сувенірної продукції. О. прийняв рішення щодо розширення асортименту товарів напередодні святкування Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. ПП почало виготовляти різноманітну державну символіку, у тому числі, символіку комуністичного та націонал-соціалістичного режимів. Чи є підстави для застосування щодо ПП «С.В.Т.» заходів кримінально- правового характеру? Неповнолітня М. була затримана службовою особою ТОВ «Агроком» С. під час викрадення качанів кукурудзи на полі, яке належало даному підприємству. С. почав вимагати від М. відшкодування завданої шкоди у розмірі 500 грн, але остання відповіла, що має лише 72 грн. Забравши гроші, С. привіз М. до службового приміщення ТОВ «Агроком» та тримав упродовж доби зачиненою у своєму кабінеті начебто у виховних цілях. Отримані кошти С. здав в касу ТОВ «Агроком». С. було засуджено за ч. 1 ст. 146 КК України. Чи є підстави для застосування щодо ТОВ «Агроком» заходів кримінально-правового характеру? Якщо «так», то які саме заходи можуть бути застосовані? Л., директор ПП «ЮА КЛФ», з метою публічної демонстрації символіки комуністичного режиму, закріпив на пасажирське вікно свого транспортного засобу, що належить зазначеному підприємству, прапор червоного кольору, на якому були зображені п’ятикутна зірка, а також поєднання серпа та молота. Л. було засуджено за ч. 1 ст. 436-1 КК України. Чи є підстави для застосування щодо ПП «ЮА КЛФ» заходів кримінально-правового характеру? Якщо «так», то які саме заходи можуть бути застосовані? Службова особа ТОВ «Агроімпорт» Ш. була засуджена на підставі ч. 1 ст. 258-3 КК України за те, що частину доходів підприємства вона спрямовувала на фінансування тероризму. Судом були застосовані заходи кримінально-правового характеру щодо ТОВ «Агроімпорт» у виді ліквідації цього товариства та конфіскації його майна. Адвокат оскаржив рішення суду, вказавши на безпідставне застосування щодо ТОВ «Агроімпорт» зазначених заходів, оскільки Ш. вчинив кримінальне правопорушення не в інтересах підприємства, і воно не отримало від цього жодної неправомірної вигоди. Чи підлягає задоволенню скарга адвоката? Який порядок застосування заходу кримінально-правового характеру у виді ліквідації юридичної особи? К., власника ПП «Ітрейл», було визнано винним у вчиненні легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, в інтересах цього підприємства (ч. 2 ст. 209 КК України). Суд також застосував захід кримінально-правового характеру щодо ПП «Ітрейл», зазначивши у рішенні наступне: «враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та розмір завданої шкоди, суд приходить до висновку про необхідність застосування щодо ПП «Ітрейл» штрафу у розмірі 25 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». Чи правильним є рішення суду? Які загальні правила застосування до юридичних осіб заходів кримінально- правового характеру? Директор та головний бухгалтер ТОВ «Рекона» були засуджені за легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом, службове підроблення та ухилення від сплати податків (ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України). Судом було встановлено, що ці діяння вони вчинили в інтересах зазначеного товариства. Який захід кримінально-правового характеру повинен бути застосований щодо ТОВ «Рекона»? Який порядок застосування таких заходів до юридичних осіб за сукупністю кримінальних правопорушень? П’ятнадцятирічний С. таємно проник в магазин і викрав звідти золоті прикраси та дві пари годинників на загальну суму 8 тис грн. Через декілька днів, маючи при собі викрадені речі, С. намагався їх продати, але був затриманий поліцейськими. Чи можливе звільнення С. від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру? Шістнадцятирічний В. був притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України. Чи може суд звільнити В. від покарання? Які примусові заходи виховного характеру може застосувати суд до неповнолітнього у разі звільнення його від покарання? Сімнадцятирічний Д. вчинив крадіжку з проникненням в житло. Його було засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Під час досудового розслідування Д. щиро розкаявся у вчиненому, повністю відшкодував потерпілому всі завдані збитки. Чи можливе звільнення Д. від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру? Відповідь обґрунтуйте. Ш. був притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 152 КК України, оскільки вчинив дії сексуального характеру без добровільної згоди потерпілої особи. На момент вчинення кримінального правопорушення Ш. не виповнилося 17 років. Чи можливе звільнення Ш. від відбування покарання з випробуванням? Неповнолітній К. на початку квітня минулого року був засуджений до одного року виправних робіт за зараження іншої особи венеричною хворобою. Через недбалість співробітника органу, що відає виконанням цього виду покарання, вирок суду не було виконано. К. покарання не відбув. У листопаді минулого року К. вчинив нове кримінальне правопорушення. Чи повинен К. відбувати покарання за перше кримінальне правопорушення? Які строки виконання обвинувального вироку суду? Шістнадцятирічний Л. був засуджений за крадіжку чужого майна з проникненням в житло до 4 років позбавлення волі. Після відбуття ним 1 року і 5 місяців позбавлення волі адміністрація спеціальної виховної установи та комісія в справах неповнолітніх направила в суд клопотання про умовно- дострокове звільнення К., вказавши, що він довів своє виправлення та відбув більше третини призначеного судом покарання. Чи підлягає таке клопотання задоволенню? Яке рішення повинен прийняти суд? Чотирнадцятирічний Л. був засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, до позбавлення волі строком на три роки зі звільненням від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком два роки. Через рік він вчинив крадіжку та був притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. Суд призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. Чи правильно суд призначив Л. покарання за вчинене кримінальне правопорушення? За якими правилами і в яких межах суд повинен призначити покарання Л.? Вироком суду П. був засуджений за жорстоке поводження з тваринами за ч. 1 ст. 299 КК України до штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому суд встановив, що П. є учнем 11-го класу, немає самостійного доходу, власних коштів та майна. Чи є правильним є рішення суду? Які додаткові покарання можуть бути застосовані до неповнолітніх? Тринадцятирічний С. влаштував бійку з однокласником Ж. У результаті нанесених ударів по голові, останній втратив зір на одне око. Чи можуть бути застосовані до С. примусові заходи виховного характеру? Якщо «так», то які та в якому порядку? Неповнолітній Л., раніше судимий за крадіжку чужого майна, на шлях виправлення не став і знову вчинив кримінальне правопорушення. Так, з метою заволодіння чужим майном, Л. вчинив вбивство громадянки Ш. Суд засудив Л. до довічного позбавлення волі. Яке покарання може бути призначене Л. за вчинене кримінальне правопорушення? Чи правильним є рішення суду в даному випадку? Який максимальний строк покарання у виді позбавлення волі може бути призначено неповнолітньому? Р., будучи неповнолітнім, вчинив заволодіння транспортним засобом, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого К. Суд, урахувавши обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання, умови життя та інші характеристики особи Р., призначив йому за вчинене кримінальне правопорушення покарання у виді восьми років позбавлення волі. Чи є правильним є рішення суду? К. був притягнутий до кримінальної відповідальності за те, що разом з неповнолітнім Г., за попередньою змовою між собою, вчинив заволодіння особистим майном Ю. шляхом шахрайства. Вчиненим суспільно - небезпечним діянням була заподіяна значна шкода, потерпілій особі. Рішенням суду Г. був звільнений від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру, а К. був засуджений до двох років позбавлення волі. Чи правильним є рішення суду щодо Г.? П’ятнадцятирічний П. був засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, - до позбавлення волі на строк 10 років, а за сукупністю кримінальних правопорушень - на строк 11 років позбавлення волі. Через який час П. може бути умовно-достроково звільнений від відбування покарання та за яких умов? Сімнадцятирічний М. був визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 1 ст. 115 КК України, та засуджений до семи років позбавлення волі. Він відбув покарання повністю та був звільнений з місця позбавлення волі у 24 роки. Чи можливе дострокове зняття судимості з М.? Якщо «так», то на яких підставах? П’ятнадцятирічний Г. завдав через необережність тяжке тілесне ушкодження своєму сусіду Ц. внаслідок наїзду на останнього мопедом, коли здійснював небезпечний маневр в його сторону. Чи підлягає Г. кримінальній відповідальності? Якщо «так», то які основні види покарань можуть бути застосовані до нього? Л., у день свого шістнадцятиріччя був засуджений за вчинення наруги над могилою за ч. 1 ст. 297 КК України. За вчинене кримінальне правопорушення суд призначив йому покарання у виді арешту строком 20 діб. Чи правильним є рішення суду? Які умови передбачені КК України щодо застосування даного виду покарання до неповнолітнього? Шістнадцятирічний Д. був засуджений за вчинення суспільно- небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 298 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. Після відбуття половини призначеного строку покарання, він був умовно-достроково звільнений. Наступного дня після звільнення він вчинив нове кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 186 КК України, та був засуджений до трьох років позбавлення волі. Яке остаточне рішення повинен прийняти суд? Які існують підстави для застосування умовно-дострокового звільнення неповнолітніх від відбування покарання? Під час святкування дня міста, чотирнадцятирічні О. та А. після вживання спиртних напоїв, вирішили роздобути ще грошей для того, щоб продовжити святкування. Так, прогулюючись містом, вони в одному із провулків напали на громадянку П., заподіявши їй тяжкі тілесні ушкодження, після чого заволоділи її сумкою. Суд, врахувавши обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання, умови життя та характеристики особи неповнолітніх О. і А., призначив їм покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років. Обґрунтуйте, чи правильним є рішення суду? Неповнолітній Д., раніше судимий за незаконне зберігання наркотичних засобів, на шлях виправлення не став, а знову вчинив кримінальне правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 316 КК України, за що був засуджений до 5 років позбавлення волі. Чи правильним є рішення суду? Сімнадцятирічна вагітна В. була притягнута до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 193 КК України. Суд призначив їй покарання у виді громадських робіт строком 110 годин. Обґрунтуйте, чи правильним є рішення суду?

Директор холдингової компанії Н. і керівник служби охорони цієї ж компанії С. створили з працівників служби охорони озброєну групу, яка захопила будівлю адміністрації Запорізької області і поставила вимогу змінити керівництво області - губернатором вони хотіли бачити Н.

Кваліфікуйте діїН. і С. Відповідь поясніть. Щербаков і Мироненко вирішили заволодіти автомобілем. Вони зірвали замок з гаража, проникли в нього, запустили двигун автомобіля, почали рух, але виявили, що обидві шини задніх коліс спущені. Після цього вони покинули гараж і пішли на автобусну зу¬пинку, де і були затримані. Чи є в поведінці Щербакова і Мироненко добровільна відмова? Водій вантажного автомобіля Радченко вночі збив Бірюкова, який випадково вискочив на трасу. При цьому правил безпеки до¬рожнього руху водій не порушував. Злякавшись відповідальності та вважаючи, що потерпілий живий, але втратив свідомість, Радченко наніс йому декілька ударів по голові молотком, після чого скинув труп у річку. Експертиза встановила, що смерть Бірюкова настала миттєво, в момент зіткнення з автомобілем. Чи вчинив Радченко злочин, враховуючи, що Бірюков був збитий ним при обставинах, що виключали кримінальну відповідальність? Мельник під час гри в карти посварився зі Степаненком і два рази намагався нанести йому удар лезом сокири по голові, але по¬терпілий ухилився і удари прийшлися йому по передпліччю. Після цього Мельник перестав вчинювати злочинні дії, бо зрозумів, що здійснити задумане йому не вдасться і навіть надав Степаненку ме¬дичну допомогу. Чи є в діях Мельника добровільна відмова від доведення злочину до кінця або дійове каяття? Семенюк та Каліберда вирішили вчинити втечу з місця по¬збавлення волі, де відбували покарання. Вони підробили бланки та виготовили печатки, які б давали їм можливість вийти за межі охоро- нюваної території. Однак через деякий час вони відмовилися від своїх намірів. Чи є в їх діях готування до злочину або замах на злочин? Чи мож¬на такі дії вважати дійовим каяттям? Попов домовився з Осадчим та Чорним вчинити вбивство охоронця складу. Через декілька днів вони зустрілись, щоб здійснити задумане. Однак Осадчий сказав, що дуже хворий і його фізичний стан не дає йому можливості виконати обіцянку. Злочин було вчине¬но без його участі. Чи є в діях Осадчого добровільна відмова від доведення злочину до кінця або дійове каяття? Чубенко зайшов до свого знайомого. В квартирі була лише неповнолітня Діденко. Чубенко намагався її зґвалтувати, але вона вискочила з квартири. Після цього він повернувся додому. Чи є в його діях добровільна відмова від доведення злочину до кінця? Чи підлягає Чубенко кримінальній відповідальності? Під час поїздки на автомобілі, який належав Соловцю, Іванченко попросив останнього збільшити швидкість, щоб наздогнати автомобіль, який рухався попереду. За це він пообіцяв винагороду. Соловець розвинув недозволену швидкість, на повороті не впорався з керуванням, заїхав на тротуар і збив пішохода, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження. Чи можливо притягнути Іванченка до відповідальності за співучасть у злочині, передбаченому ч. 2 ст. 286 КК України, виходячи з того, що суб єктивна сторона цього злочину передбачає необережність по відношенню до суспільно небезпечних наслідків?

Чоловік і дружина Дорогавцеви власним автомобілем вранці їхали на роботу. Боячись запізнитися, Дорогавцева постійно докоряла чоловікові, що він повільно їде і закликала його їхати швидше. Зрештою, Дорогавцев перевищив швидкість і на мокрому асфальті, не впоравшись з керуванням автомобілем, на повороті виїхав на тротуар і збив пішохода, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження. При цьому він не передбачав можливості заподіяння таких наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити. Суд визнав Дорогавцева виконавцем порушення правил безпеки дорожнього руху (ст. 286 КК України), а Дорогавцеву - підбурювачем до цього злочину. Чи правильним є рішення суду? Чи є ознаки співучасті в поведін¬ці Дорогавцевих? Вранці Маслій пішов купатися у річці, що протікала непо¬далік від селища. Раптом він побачив коливання кущів на протилеж¬ному березі, чорний силует і почув тріск гілок. Вважаючи, що там знаходиться ведмідь, Маслій побіг до сусіда Шматова і все йому роз¬повів. Узявши однакові одноствольні рушниці та зарядивши їх одна¬ковими патронами, вони побігли до річки, де зробили одночасно постріли по кущах. Як виявилося пізніше, в кущах знаходився технік- геофізик Петров, якому була заподіяна смертельна рана, від якої він невдовзі помер. Виходячи з того, що правоохоронцям не вдалося встановити від чийого пострілу помер Петров, суд визнав Маслія і Шматова співви- конавцями необережного вбивства. Чи вірне рішення прийняв суд? Матвєєва задумала позбутися свого коханця, у зв’язку з чим попросила Ломова знайти особу, яка б за винагороду змогла вчинити вбивство. Ломов умовив Іванова скоїти цей злочин і познайомив його з Матвєєвою. Вона передала Іванову завдаток за майбутнє вбивство, розповіла про розпорядок дня її коханця, визначила в який час та в якому місці краще вчинити цей злочин, дала його фотокартку і за¬безпечила іншою необхідною інформацією. Вона ж познайомила Іванова з Волковим, який на її прохання передав останньому рушницю для скоєння вбивства. Через три дні Іванов пострілом з рушниці вбив коханця Матвєєвої. Як слід кваліфікувати діїМатвєєвої, Ломова, Іванова і Волкова? Під час спільної пиятики Сущенко розповів Васильченку та Кудельнику, що він був в гостях у Шаповалова і бачив там багато цінних речей. Через два дні Васильченко та Кудельник, зустрівшись знову, зга¬дали про цю розмову і вирішили заволодіти цінностями Шаповалова. Озброївшись ножами, вони прийшли до квартири потерпілого і по¬чали вимагати у нього цінності. При цьому Васильченко приставив до шиї Шаповалова ніж, а Кудельник, тримаючи ніж у руках і погро¬жуючи розправою, перешкоджав дружині потерпілого вийти з квар¬тири і покликати на допомогу. Злякавшись за життя чоловіка, якому погрожували ножем, Шаповалова віддала злочинцям цінності. Суд визнав Сущенка, Васильченка і Кудельника співучасниками розбою: Сущенка - підбурювачем, Васильченка - виконавцем, Ку - дельника - пособником. Чи правильно суд вирішив питання про відповідальність цих осіб? Ознайомившись зі змістом ст. 187КК України, дайте відповідь, яка форма співучасті та які види співучасників мають місце у цьому злочині? Неодноразово судимий Іванченко постійно займався, як він вважав, «вихованням» свого шістнадцятирічного сина Богдана у дусі сучасного чоловіка, розповідаючи йому про більш зручні та швидкі злочинні способи «заробляння» грошей. Він навчав його злочинному ремеслу, розповідав про «злочинній світ», закликав до злочинного способу життя. Зацікавлений розповідями батька, та маючи потребу у грошах, Богдан вчинив крадіжку. Вироком суду Іванченко був визнаний підбурювачем, а його син - виконавцем крадіжки, вчиненої за попередньою змовою групою осіб. Чи вірним є рішення суду? Дайте аргументовану відповідь. Мовчан з метою помсти своєму сусіду Новікову запропонував Когеру та Арташову вчинити крадіжку майна з квартири Новікова. Він розповів їм про те, де можуть знаходитися цінні речі, а також по¬обіцяв винагороду, якщо вони погодяться на крадіжку. Когер та Арташов погодилися із пропозицією Мовчана і, дізна¬вшись про те, що в останнього є пістолет, попросили дати його «про всяк випадок». Мовчан довго не погоджувався, але потім дав пістолет і попросив не застосовувати його. Когер та Арташов вибрали час, коли, на їх думку, господаря не було вдома, прийшли до квартири Новікова, зламали двері й зібрали у чемодани цінні речі. Коли вони вже збиралися виходити з квартири, додому несподівано повернувся Новіков. Злякавшись затримання та викриття, Когер накинувся на Новікова, намагаючись його задушити. В цей час Арташов дістав пістолет та вбив потерпілого. Визначте форму співучасті та види співучасників. Чи можливо в даному випадку говорити про ексцес виконавців? Карімов і Джафаров домовилися про спільне вчинення кра¬діжки з квартири Гусєва. З цією метою вони ввечері, вважаючи, що в квартирі нікого немає, проникли до неї через вікно. Проте, в квар¬тирі вони виявили Гусєва, який спав на дивані. Карімов мовчки ви¬тягнув із-за пазухи ніж і показав його Джафарову, той кивнув Карі- мову і, сівши верхи на Гусєва, схопив його за руки і тримав, поки Карімов наносив удари ножем потерпілому, внаслідок яких останній помер на місці. Після цього вони заволоділи майном Гусєва і покину¬ли його квартиру. Суд визнав Карімова і Джафарова співвиконавцями розбою, вчи¬неного за попередньою змовою групою осіб, а також Карімова ви¬конавцем, а Джафарова пособником умисного вбивства, вчиненого групою осіб без попередньої змови. Чи вірним є рішення суду? Дайте аргументовану відповідь. Загайко запропонував Скляру вчинити крадіжку майна з продовольчого магазину. Він запевняв Скляра, що підстав для побоювання немає, бо магазин знаходиться у такому місці, де ввечері людей дуже мало, а відділення міліції розташоване далеко від нього. Проте Скляр, боячись відповідальності, не погодився на пропозицію За- гайка. Дайте правову оцінку діям Загайка та Скляра. Чи є в даному ви¬падку співучасть у злочині? Чи можна визнати відмову Скляра до¬бровільною відмовою від вчинення злочину? Пронін, звільнившись з виправної колонії, де відбував по¬карання за злісне хуліганство, вирішив помститись Савченку, який виступав у суді свідком і дав докладні показання про злочин, вчинений Проніним. З цією метою він підмовив 13-річного Олексія Калінічен- ка вистрелити з рушниці в Савченка, коли той буде повертатися до¬дому. За це він пообіцяв подарувати хлопцеві рушницю. Дочекавшись увечері Савченка, Олексій вистрелив у нього, спричинивши остан¬ньому тяжкі тілесні ушкодження. Чи мають місце в цьому випадку ознаки співучасті? Як належить вирішити питання про відповідальність Проніна? Раніше неодноразово судимий Науменко організував і очолив стійку групу (об’єднання), до якої входило п’ятеро підлітків (Барикін, Малков, Зарубін, Петренко і Саєнко), кожен віком 12-13 років. Члени цієї групи самостійно, а також за участю Науменка протягом двох місяців вчиняли розбійні напади на перехожих. Вироком суду Науменко був засуджений за створення злочинної організації, керівництво нею та участь у вчиненні злочинів злочинною організацією. Чи правильним є таке рішення суду? Як слід кваліфікувати діяння Науменка? Слідчий органів внутрішніх справ Смирнов неодноразово брав хабарі за незаконне закриття кримінальних справ. Ці хабарі від обвинувачуваних йому передавав адвокат Гриненко. При порушенні проти Смирнова кримінальної справи по обвинуваченню його в одер¬жанні хабарів, прокурор району відмовив у порушенні кримінальної справи проти Гриненка по обвинуваченню його у співучасті в цьому злочині, мотивуючи це тим, що адвокат не є службовою особою, а кримінальній відповідальності за одержання хабара підлягає лише такий спеціальний суб’єкт злочину. Чи правильним є рішення прокурора? Чи можлива співучасть у злочинах зі спеціальним суб ’єктом? Як слід кваліфікувати діяння Смирнова та Гриненка? Головний бухгалтер заводу Марченко, який був у добрих стосунках з бухгалтером розрахункового відділу Петровою та касиром Гнатченком, не контролював належним чином нарахування заробітної плати робітникам, підписував не перевіряючи платіжні відомості. Скориставшись безконтрольністю головного бухгалтера, Петрова і Гнатченко за фіктивними документами, які були підписані Марченком, заволоділи грошовою сумою у розмірі 120980 грн. Слідчий кваліфікував скоєне як співучасть у викраданні. При цьому Петрова і Гнатченко були визнані виконавцями, а Марченко - пособником, який створив об’єктивні умови для вчинення злочину. Адвокат Марченка заперечував проти обвинувачення його підзахисного в співучасті у викраданні, обґрунтовуючи свою позицію відсутністю в поведінці Марченка суб’єктивних ознак співучасті. Чи є в діяннях всіх обвинувачених ознаки співучасті у викраданні? Якщо ні, то які ознаки співучасті відсутні? Хто відповідно до за¬кону може бути визнаний виконавцем злочину? Які об’єктивні та суб’єктивні ознаки характеризують роль пособника? Маючи потребу в грошах, Шишканов запропонував Дядькіну вчинити крадіжку з будинку Задорожньої. Вважаючи, що вона у відрядженні, Шишканов і Дядькін прийшли до її будинку. Від¬кривши його відмичкою, Шишканов залишився на сторожі у дворі, а Дядькін зайшов до будинку. Несподівано з іншої кімнати вийшла Задорожня. Дядькін схопив молоток, який лежав у коридорі, і наніс їй 15 ударів по голові. Від отриманих тілесних ушкоджень Задо¬рожня померла на місці злочину. В цей час, побачивши, що до бу¬динку наближаються сусіди, Шишканов покликав Дядькіна. Не встигши заволодіти майном потерпілої, Дядькін та Шишканов зни¬кли з місця злочину. Визначте форму співучасті та види співучасників. Чи можливо в даному випадку говорити про ексцес виконавця? Шістнадцятирічний Юрій Савенко разом із своїм повнолітнім братом Сашком домовилися вчинити крадіжку з квартири сусідки. Вони проникли до квартири потерпілої і зібрали найбільш цінні речі. Після цього Сашко поніс вилучене додому, а Юрій залишився в квар¬тирі, знайшов папір і підпалив його. Внаслідок пожежі були знищені всі інші речі у квартирі потерпілої. Визначте форму співучасті та види співучасників. Як буде вирішено питання про їх відповідальність стосовно крадіжки та знищення майна? Фірсов домовився з шістнадцятирічним Гапченком про вчи¬нення крадіжки з будинку Акулової. Зокрема, вони домовилися, що Фірсов безпосередньо проникне до будинку і вчинить там крадіжку, а Гапченко в цей час пильнуватиме на вулиці й вчасно попередить Фірсова про можливу небезпеку. Проникнувши до будинку, Фірсов передумав вчиняти крадіжку. Він уже виходив із будинку, коли раптом повернулася Акулова, прихід якої Гапченко не помітив. Накинувшись на Акулову, Фірсов зґвалтував її і тільки потім залишив будинок, після чого розповів Гапченку про те, що сталося. Чи є в діянні Фірсова і Гапченка ознаки співучасті? Визначте, яку роль виконувала кожна з осіб. Визначте відповідальність Фірсова і Гапченка. Обґрунтуйте свою відповідь. Замікула, бажаючи стати спадкоємцем будинку своєї тітки Валігури, запропонував Ляшенку вбити її, пообіцявши за це вина¬городу. При цьому Замікула показав будинок тітки і розказав як краще до нього проникнути. Ляшенко погодився з пропозицією Замікули. Проте коли він підійшов до будинку потерпілої, то, злякавшись відповідальності, відмовився від вчинення вбивства. Чи можна визнати Замікулу підбурювачем злочину? Як повинно вирішуватись питання про відповідальність підбурювача у випадку, коли виконавець із тих чи інших причин не вчинив злочин? Директор підприємства Бурдиленко, довіряючи головному бухгалтерові Доценко, підписував документи податкової звітності без їх перевірки. Дізнавшись про це, начальник відділу збуту Русінов підмовив Доценко внести завідомо неправдиві відомості до документів подат¬кової звітності, що призвело б до ненадходжень у бюджет коштів у сумі 1 млн. 900 тис. грн. При цьому він повідомив, що у нього є «на¬дійні» люди в податковій міліції, які допоможуть залагодити «про¬блемні питання», у разі їх виникнення. Доценко спочатку погодилася, але потім, злякавшись відповідальності, внесла у документи податкової звітності справжні відомості, а про наміри Русінова повідомила у правоохоронні органи. Вирішіть питання про відповідальність вказаних осіб. Укажіть форму співучасті та види співучасників. Чи можна в даному випадку говорити про добровільну відмову співучасника? Чуйко, Турчан і Чумаченко задумали вчинити крадіжку речей зі складу, який охороняв сторож Жабак. Вони домовилися з Жабаком про те, що в ніч він залишить двері складу незамкненими, а сам від¬лучиться на півгодини. Однак у призначений час Жабак, злякавшись відповідальності, вирішив не виконувати заздалегідь дану ним обіцянку і, залишившись у приміщенні складу, замкнув вхідні двері. Чуйко, Турчан і Чумаченко, які прибули в обумовлений час для вчи¬нення крадіжки, виявили двері замкненими і не змогли проникнути у приміщення. Чи є в діянні Чуйка, Турчана, Чумаченка та Жабака ознаки співу¬часті? Визначте, яку роль виконувала кожна з осіб у вчиненні злочину. Обґрунтуйте свою відповідь. Приймак залишила у Коваленко на зберігання норкову шубу, пояснивши їй, що цю шубу її коханець Сергій відібрав у перехожої для неї. Коваленко погодилась. Через декілька днів Приймак забрала шубу у Коваленко. Дайте юридичну оцінку діям Коваленко. Як би змінилася ситуація, якщо б Коваленко довідалася про джерело походження шуби лише наступного дня, але вчинила так само? Татубалін, Нікіфорук, Довлетов і Гаспарян, які за вироком суду відбували покарання у вигляді позбавлення волі, за попередньою змовою здійснили 20-метровий підкоп під зоною огородження і вте¬кли з місця позбавлення волі. Слідством було встановлено, що начальник охорони Обченко знав про злочинні наміри вказаних осіб, але ніяких дій щодо запобігання злочину не вчинив. Суд визнав його пособником злочину. Чи вірне рішення суду? Проаналізуйте ознаки співучасті для даного випадку. Увечері Бондаренко посварився з Михайловим, який наніс йому побої. Розсердившись на Михайлова, Бондаренко пішов додому і з двома ножами повернувся до місця сварки. Побачивши у нього в руках ножі, Михайлов кинувся бігти. Бондаренко став його пере¬слідувати. У цей час по вулиці йшов Тарасов. Коли Михайлов про¬бігав повз нього, Тарасов підставив йому ногу і Михайлов упав. Бондаренко скористався цим і наніс Михайлову декілька ударів ножем, від яких той помер. Дайте відповідь, чи можна визнати Тарасова пособником вбивства. Охоронець Березняк, перебуваючи на роботі, одного разу помітив, як через паркан підприємства невідома особа перекинула чотири шини до легкового автомобіля і затримав її. Невідомим виявив¬ся працівник станції технічного обслуговування автомобілів Вапняр- ський. З метою уникнення покарання Вапнярський запропонував Березняку гроші та розповів, що шини йому дав завідуючий складом Анашкевич і що Березняк кожного разу за сприяння у викраданні шин буде отримувати винагороду. Березняк погодився. Надалі Вапнярський отримував шини від завідуючого складом Анашкевича та за сприяння Березняка перекидав їх через паркан і зникав. Визначте відповідальність співучасників злочину та форми співучасті Савченко з метою отримання грошової допомоги по безробіттю підробила трудову книжку та надала її у районний центр зайнятості. На підставі цього вона протягом шести місяців із державного бюджету незаконно отримувала гроші на загальну суму 1700 грн. Який злочин вчинила Савченко: триваючий чи продовжуваний? Чи є в її діях множинність злочинів? Борисенко у гаражі обладнав майстерню, де протягом трьох років займався незаконним виготовленням та ремонтом вогнепальної зброї та вибухових пристроїв. Для цього він мав відповідне облад¬нання та інструменти. Під час обшуку майстерню виявили працівни¬ки міліції. Який злочин вчинив Борисенко: триваючий чи продовжуваний?

Дорохов незаконно зберігав пістолет й іноді носив його при собі. Одного разу, їдучи у трамваї, він відчув, як хтось розрізає його сумку і намагається витягнути гаманець із грошима. Дорохов вихопив пістолет і вистрелив крадію у живіт, спричинивши йому тяжке тілес¬не ушкодження. Чи є в діях Дорохова множинність злочинів? Лисенко у нічний час вчинив грабіж, відібравши у перехожого гроші. Тієї ж ночі, побачивши в парку нетверезого чоловіка, який спав, Лисенко зняв з його руки годинника. Чи є в діях Лисенка повторність злочинів? Аргументуйте свою відповідь з посиланням на ст. 32 КК України. Єременко посварився із Шаровим і образив його. Бажаючи помститись, Шаров побіг додому, взяв мисливську рушницю і ви¬стрелив в Єременка. Внаслідок пострілу Єременко був легко поранений, однак більша частина заряду попала у перехожого Дорошенка, спричинивши йому смертельне поранення. Яка сукупність злочинів має місце в діях Шарова? Андрієнко, раніше засуджений за крадіжку, після звільнення із місць позбавлення волі разом з іншими особами вчинив розбійний напад. Який вид множинності злочинів має місце в цьому випадку? Оніщенко, раніше засуджений за ч. 3 ст. 187 КК України, разом із Дроботом розпивав спиртні напої. Захмелівши, він став ви¬магати у Дробота гроші, однак той відмовився їх дати. Тоді Оніщен- ко вихопив ніж, вдарив їм Дробота в живіт, забрав гроші й пішов. Дробот від поранення помер. Чи є в діях Оніщенка множинність злочинів? Задорожний з метою ухилення від сплати боргу вбив Діброву. Після чого обшукав її квартиру і забрав ювелірні вироби та гроші. Чи є в діях Задорожного множинність злочинів? Аронов умовив двох хлопчиків семи і восьми років влізти через вузьке вікно в квартиру на першому поверсі, відкрити його і через вікно подати йому цінні речі, які знайдуться в квартирі. Таким чином було обікрадено декілька квартир. За "послуги" Аронов купу¬вав дітям іграшки і солодощі. Які види множинності мають місце в поведінці Аронова? Волков, після застосування погроз та насильства проти державного виконавця Тимченка, який прийшов описувати його майно, що підлягало конфіскації за вироком суду, зачинився у своїй будівлі з метою зашкодити вилученню майна. На суді Волков пояснив, що вважає вирок суду необґрунтованим та незаконним. Його адвокат висунув клопотання про визнання зазначених дій Волкова такими, що вчинені у стані необхідної оборони проти протиправних дій дер¬жавного виконавця. Дайте розгорнуту відповідь та визначте, чи можна задовольнити клопотання адвоката. До Петрова пізно ввечері в парку відпочинку підійшли двоє неповнолітніх і, погрожуючи ножем, наказали зняти цінні речі та віддати телефон. Петров витягнув пістолет, який незаконно носив два місяці й зробив три постріли (два у повітря, а один у напрямку підлітків, які намагалися відібрати пістолет). Нападники втекли, проте пострілом випадково був поранений співробітник міліції, який намагався втрутитися у конфлікт. Чи буде Петров нести кримінальну відповідальність за поранен¬ня працівника міліції та носіння зброї? Співробітник карного розшуку Романов, який виконував спеціальне завдання у складі організованої групи наркоторговців, взяв участь у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень одному з членів групи, що відповідав за переправлення наркотичних препаратів за межі області та приховав значну суму коштів від їх реалізації. Вивчіть ст. 43 КК, проаналізуйте санкцію ч. 1 ст. 121 КК та дайте відповідь, чи підпадають дії Романова під ст. 43 КК? Чи буде він визнаний співучасником злочину, передбаченого ст. 121 КК? Які правові наслідки можуть бути застосовані судом до Романова? Суд визнав Аверченко винним в заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть потерпілому, за наступних обставин. У своєму городі він застав Харіна, який викопував картоплю. Під час сварки, що виникла з цього приводу, Харін накинувся на Аверченко з саперною лопаткою. Захищаючись, останній завдав Ха- ріну удар ногою в груди, внаслідок якого той упав на землю. Після цього Аверченко ще двічі ударив Харіна ногами по тулубу. Лопатку, яка випала при цьому з рук Харіна, він викинув у соняшники. Чи є вірним рішення суду? Чи можна визнати діяння Аверченко необхідною обороною? За ст. 116 КК Бевза було засуджено за те, що він умисно за¬вдав потерпілому Іпатову 11 ударів ножем у життєво важливі органи, внаслідок чого настала смерть. Душевне хвилювання у Бевза виникло через посягання з боку Іпатова, який уночі вибив вхідні двері в будинку, де Бевз і 3оріна проживали однією сім’єю із своїми малолітніми дітьми. У будинку в при¬сутності дітей Іпатов зґвалтував Зоріну на очах у Бевза, ображав не¬цензурними словами і намагався ударити його ножем у груди, а також завдав ударів у голову у відповідь на намагання припинити насиль¬ство. Усе це викликало у Бевза стан сильного душевного хвилювання, в якому він вчинив злочин. Як слід вирішити справу? Соколов, який був запрошений до Рибкіна, затіяв сварку, через що хазяїн вигнав його з квартири. Сусіди попередили Рибкіна, що Соколов вважає себе ображеним і ходить біля будинку з ножем у руках. Коли гості розійшлися, Рибкін, поклавши поряд з собою рушницю, ліг спати. Через деякий час Соколов разом із сином почали вдиратися до квартири Рибкіна, зламавши на дверях замки. В цей момент Рибкін схопив мисливську рушницю і вистрелив у напрямку дверей. Сину Соколова були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, від яких він помер у лікарні. Необхідно надати кримінально-правову оцінку поведінки Рибкіна. Гавришев разом із Табором охороняли та пасли овець на літньому пасовиську в горах. Уночі їх знайомі Гусєв та Козлов, що знаходились неподалік від стоянки вівчарів, вирішили переночувати в наметі Гавришева і Габора. Підходячи до стоянки, Гусєв вистрелив з рушниці для того, щоб попередити вівчарів про своє наближення, Гавришев же і Габор, почувши постріл вирішили, що на них напали грабіжники. Гавришев схопив мисливську рушницю і зробив постріл спочатку у повітря, а потім у напрямку Гусєва та Козлова. Гусєв від поранень у груди і в голову помер на місці, а Козлову були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження. Дайте кримінально-правову оцінку поведінки Гавришева. Жителів села, розташованого у Закарпатті, попередили про необхідність евакуації в зв’язку з затопленням села у найближчі години паводком. Корсун зламав двері гаража в сусідньому будинку, де на той час нікого не було, та на автомобілі сусіда намагався вивезти свою сім’ ю подалі від небезпеки. Проте, не маючи достатніх навичок водія, він ско¬їв аварію, внаслідок чого автомобіль було повністю пошкоджено. Чи повинен Корсун відповідати за угон автомобіля? Водій Сазонов керував автобусом, що їхав по гірській дорозі. Раптом з-за повороту з’явився вантажний автомобіль, який слідував назустріч автобусу. Щоб уникнути зіткнення із зустрічною машиною і не маючи змоги розминутися з нею, тому що з правої сторони до¬роги була прірва, Сазонов був вимушений різко звернути вліво і за¬гальмувати. Унаслідок цього автобус врізався в скелю, а шість паса¬жирів одержали тілесні ушкодження різної тяжкості. Чи повинен Сазонов нести кримінальну відповідальність за заподіяні тілесні ушкодження та пошкодження автобусу? Група злочинців перед закриттям відділення Ощадбанку уві¬рвалися в приміщення, де, погрожуючи пістолетами, стали вимагати у касира Петрової наявні у касі гроші. На крик з’явився охоронець банку Копилов, який намагався перешкодити нападу, але не зміг цьо¬го зробити, оскільки отримав поранення. Побоюючись за своє життя, Петрова віддала гроші. Чи підлягають Петрова і Копилов кримінальній відповідальності за невиконання обов ’язку з охорони майна? Вчений-медик Осипов довгий час працював над винаходом вакцини проти розповсюдженої, але важко виліковної хвороби. Для перевірки вакцини в дії, Осипов здійснив щеплення декільком хворим, які звертались до науково-медичного центру. В результаті цих дій хворим було завдано шкоди здоров’ю. Оцініть правомірність ризику вченого-дослідника. Троє засуджених, які відбували покарання у виправній коло - нії, захопили двох заручників із числа працівників колонії. Після цього вони почали вимагати автомобіль та зброю від керівництва колонії, погрожуючи у разі невиконання вимог вбити заручників. Начальник колонії прийняв рішення про виклик спеціального підрозділу міліції. Керівник групи захоплення, оцінивши обстановку після невдалих переговорів, дав наказ визволити заручників, а в разі необхідності знищити злочинців. Коли група увірвалась у приміщення, злочинці почали завдавати удари ножами заручникам та бійцям групи захоплення, тяжко поранивши одного з них. Засуджені були вбиті співробітниками міліції. Оцініть правомірність наказу керівника групи та дії його підлеглих. Співаков, виконуючи спеціальне завдання, став членом орга¬нізованої злочинної групи з метою припинення злочинної діяльності та викриття її членів. Для того щоб увійти в "довіру", він вимушений був неодноразово брати участь у вчинюваних групою злочинах. Одно¬го разу при вчиненні розбійного нападу на квартиру Федчуків, Спі- ваков разом із керівником групи Івановим, убили господаря та його дружину. Надайте кримінально-правову оцінку діям Співакова та Іванова. Петренко, який обвинувачувався у зґвалтуванні (ч. 1 ст. 152 КК), наполягав на звільненні його від кримінальної відповідальності у зв’язку з тим, що він вчинив злочин вперше, щиро покаявся, вагіт¬на потерпіла ніяких претензій до нього не має і до органів РАГСу подана заява про укладення шлюбу між ним та потерпілою. Чи є підстави для звільнення Петренка від кримінальної відпо¬відальності? Суд, враховуючи те, що Ігнатов, який заподіяв побої (ч. 1 ст. 126 КК), раніше не судимий, проходить строкову військову служ¬бу, після вчинення злочину з’явився із зізнанням та щиро покаявся, визнав його таким, що не є суспільно небезпечним і, пославшись на ст. 48 КК, звільнив його від кримінальної відповідальності. Чи мав суд підстави для застосування положень ст. 48 КК? Робітник маслозаводу Кротов вчинив хуліганство, передба¬чене ч. 1 ст. 296 КК. Прокурор, враховуючи щире каяття винного і наявність клопотання адміністрації ЖЕКу за місцем постійного його проживання, передав Кротова на поруки адміністрації ЖЕКу для ви¬правлення. Але через два місяці Кротов звільнився з підприємства і виїхав до іншого міста. Дайте ґрунтовний висновок по справі. Які підстави, порядок та кримінально-правові наслідки застосування ст. 47 КК? Суд відмовив у задоволенні клопотання директора автопід- приємства про передачу на поруки обвинуваченого за ч. 1 ст. 286 КК шофера Ведищева на тій підставі, що останній 5 років тому вже пе¬редавався на поруки за вчинення крадіжки (ч. 1 ст. 185 КК). Чи правомірна відмова суду? Які підстави звільнення від кримі¬нальної відповідальності з передачею на поруки? Васильченко, засуджений за опір працівнику правоохоронних органів за ч. 1 ст. 342 КК, в апеляційній скарзі просив звільнити його від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням з потер¬пілим за ст. 46 КК, тому що він вчинив злочин вперше, щиро розка¬юється у вчиненому, ніяких збитків або шкоди його поведінкою запо¬діяно не було. Чи підлягає апеляційна скарга задоволенню? 4 лютого 2007 року Гур’янов вчинив хуліганство (ч. 1 ст. 296 КК), а 7 травня 2009 року - умисне вбивство (ч. 1 ст. 115 КК). Ви¬роком суду від 26 січня 2012 року він був засуджений за ці два зло¬чини. В апеляційній скарзі Гур’янов наполягав на незаконності його засудження за хуліганство і просив звільнити його від кримінальної відповідальності за цей злочин на підставі ст. 49 КК України. Чи підлягає апеляційна скарга задоволенню? Вироком суду від 28 грудня 2011 року Глущенко був засудже¬ний за ч. 1 ст. 263 КК України за те, що він з 1 червня 2005 року по 7 листопада 2011 року незаконно зберігав вогнепальну зброю. У апе¬ляційній скарзі Глущенко просив його звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв’язку із закінченням стро¬ків давності, оскільки на його думку злочин він вчинив у 2005 році. Чи підлягає скарга задоволенню? Як обчислюються строки дав¬ності притягнення до кримінальної відповідальності при триваючих злочинах? Говоров умисно заподіяв Климову середньої тяжкості тілес¬ні ушкодження (ч. 1 ст. 122 КК), а наступного дня відкрито викрав його мобільний телефон (ч.1 ст. 186 КК). В ході досудового слідства Говоров відшкодував Климову вартість лікування та вартість викла¬деного телефону, у зв’язку з чим потерпілий звернувся до слідчого з клопотанням про звільнення Говорова від кримінальної відповідаль¬ності у зв’язку з їх примиренням. Постановою суду Говорова було звільнено від кримінальної відповідальності за вчиненні злочини. Чи є законним рішення суду? Міщенко вчинив злочин, передбачений ст. 196 КК. Як було встановлено, він у своєму саду поряд із сусідським будинком спалю¬вав сухе гілля і листя. Не переконавшись, що вогонь повністю згас, він пішов відпочивати, а в цей час полум’я перекинулося на сусід¬ський будинок, внаслідок чого сталася пожежа, від якої будинок по¬вністю згорів, а неповнолітня донька сусіда, яка на цей момент пере¬бувала в цьому будинку, отримала тяжкі тілесні ушкодження. Після цього Міщенко щиро розкаявся у вчиненому, публічно вибачився перед сусідом, повністю відшкодував видатки на лікування потерпілої, пообіцяв впродовж трьох років відшкодувати вартість знищеного будинку. Чи можна Міщенка звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 або 46 КК України? Антоненко було пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, бо вона намагала¬ся безоплатно пройти через службовий прохід на станції метропо¬літену, пред’явивши підроблене посвідчення інваліда на її ім’я. Адвокат подав клопотання про звільнення Антоненко від кримі¬нальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, мотивуючи це тим, що його підзахисна щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю вчиненого нею злочину. Що ж стосується відшкодуван¬ня завданих збитків, то на думку адвоката в цьому немає потреби, оскільки підроблене посвідчення у неї вилучили в перший же день, коли вона його придбала і цим посвідченням їй жодного разу не вдалося скористатися, а тому Антоненко нікому жодних збитків не заподіяла. Чи можна Антоненко звільнити від кримінальної відповідальності? Івченко у серпні 2008 року вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК. Після 5 місяців з моменту події, він, з метою ухилитися від слідства та суду, виїхав до Російської Федерації, де у вересні 2011 року був затриманий правоохоронними органами за вчинення цього злочину. Чи є підстави для звільнення Івченко від кримінальної відповідальності у зв’язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності? Чим відрізняється припинення від переривання строків давності? Вироком суду Кручиненко було засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до 2 років виправних робіт з позбавленням права керувати транспортним засобом до 5 років. У касаційному поданні прокурор просив вирок скасувати, мотивуючи це тим, що суд при призначенні покарання порушив вимоги частин 1 і 2 ст. 55, ч. 1 ст. 57 КК України. Вивчивши положення зазначених статей, дайте аргументований висновок по касаційному поданню прокурора. Кондратенко за ч. 1 ст. 185 КК було призначено один рік по¬збавлення волі і штраф у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат. Чи вірне рішення суду? До яких видів покарань належить штраф? Які підстави та порядок його призначення? За вчинення зґвалтування у складі банди Гриньов був засу¬джений за ст. 257 і ч. 3 ст. 152 КК до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна. Адвокат в апеляційній скарзі просив виклю¬чити із судового рішення додаткове покарання, оскільки при його призначенні суд порушив вимоги ст. 59 і п. 2 ч. 1 ст. 65 КК. Апеляційний суд залишив скаргу без задоволення, мотивуючи це тим, що в санкції ст. 257 КК конфіскація майна передбачена в якості обов’язкового додаткового покарання, а тому її застосування є закон¬ним та обґрунтованим. Чи вірно суд застосував додаткове покарання? За яких умов може бути призначено судом покарання у виді конфіскації майна? Кравцова було засуджено за ч. 1 ст. 286 КК до двох років об¬меження волі з позбавленням права керувати транспортними засо¬бами на три роки. У касаційному поданні прокурор просив виключити з вироку при¬значене додаткове покарання, мотивуючи це тим, що Кравцов взагалі не мав права керувати транспортними засобами. Чи підлягає подання прокурора задоволенню? Який порядок при¬значення позбавлення права займати певні посади або займитися певною діяльністю в якості додаткового покарання? За одержання хабарів викладача Затоцьку було засуджено за ч. 2 ст. 368 КК України до трьох років позбавлення волі з позбавлен¬ням права обіймати посади, пов’язані з викладацькою діяльністю. Чи вірно суд застосував додаткове покарання? Гончарова було засуджено за ч. 3 ст. 15 і ч. 1 ст. 185 КК Укра¬їни до двохсот сорока годин громадських робіт. Адвокат в апеляційній скарзі зазначив, що суд при призначенні покарання порушив вимоги ст. 68 КК України, бо за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру покарання, передбаченого в санкції статті Особливої частини КК України, а тому суд мав право призначити громадські роботи на строк не більше ста шістдесяти годин. Вивчивши положення ч. 3 ст. 68 КК України, дайте ґрунтовний висновок по справі. Чи підлягає апеляційна скарга задоволенню? Давидову за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК, було призначено покарання у виді шести років позбавлення волі. У касаційному поданні прокурор наполягав на пом’якшенні покаран¬ня на підставі ст. 69і КК, оскільки засуджений визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, добровільно відшкодував заподіяну шкоду, обставин, які обтяжують покарання, в справі не було виявлено. Чи підлягає подання задоволенню? Які підстави та порядок за¬стосування ст. 69і КК? Кольцова було засуджено за ст. 128 КК України. На підставі того, що в санкції ст. 128 КК передбачені лише такі види покарання, які не можуть бути призначені винному, тому що він досяг пенсійно¬го віку, суд застосував ч. 1 ст. 69 КК України і призначив Кольцову штраф у розмірі 600 грн. В касаційному поданні прокурор просив вирок скасувати, тому що покарання було призначене з порушенням вимог ч. 2 ст. 53 та ч. 1 ст. 69 КК України. Вивчивши положення зазначених статей дайте аргументований висновок, чи підлягає подання прокурора задоволенню? Іщенко було засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України. Врахову¬ючи, що він щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину, компенсував витрати на лікування, суд застосував ч. 1 ст. 69 КК і при¬значив підсудному штраф у розмірі 300 грн. У касаційному поданні прокурор порушив питання про скасуван¬ня вироку у зв’язку з неправильним призначенням покаранням. Дайте аргументований висновок по справі. Чи допустив суд по¬милки при призначенні покарання? Вироком суду Коваля було засуджено за ч. 2 ст. 271 КК до семи років позбавлення волі. При призначенні максимального строку покарання, суд врахував в якості обтяжуючих обставин: настання тяжких наслідків, а також те, що винний вчинив злочин у стані алко¬гольного сп’ яніння, не визнав своєї вини, у вчиненому не розкаявся, негативно характеризується за місцем роботи, раніше вже звільнявся від кримінальної відповідальності за вчинення злочину. Чи вірне рішення суду? На які обставини суд може посилатися в якості обтяжуючих? . Призначення покарання за сукупністю злочинів та сукупністю вироків Методичні рекомендації. Звернути увагу на особливий порядок призначення покарання за сукупністю злочинів та сукупності вироків. При розгляді питань теми насамперед необхідно: звернутися до за¬конодавчого визначення поняття «сукупність злочинів» (ст. 33 КК): визначити поняття сукупності вироків; зрозуміти відмінності цих понять. Вивчивши положення статей 70 і 71 КК, потрібно засвоїти під¬стави і межі призначення покарання при сукупності злочинів і сукуп¬ності вироків. Звернувшись до ст. 72 КК, треба вивчити правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення, а до ст. 73 КК - правила обчислення строків покарання. Потрібно чітко знати і відмежовувати законодавчі системи при¬значення покарання при сукупності: систему повного (абсолютного) складання покарань, систему обмеженого складання покарань, сис¬тему поглинення, систему обов’язкового або факультативного підви¬щення покарання, змішані системи призначення покарання при су¬купності. Кучер, засуджений за хуліганство за ч. 1 ст. 296 КК до 5 років обмеження волі, після відбуття двох років вчинив в кримінально- виконавчій установі умисне вбивство з використанням незаконно ви¬готовленого ним фінського ножа. У ході розслідування було встанов¬лено, що ще до засудження за хуліганство Кучер вчинив крадіжку. Суд засудив Кучера за крадіжку за ч. 1 ст. 185 КК до 2 років ви¬правних робіт; за вбивство за ч. 1 ст. 115 КК - до 9 років позбавлення волі і за виготовлення фінського ножа за ч. 2 ст. 263 КК до 3 років позбавлення волі. Детально опишіть порядок (етапи) призначення остаточного покарання в цьому випадку, вказуючи на ті норми (статті і частини статей) КК, на підставі яких повинне бути призначене покарання. Суд засудив Кретова за ч. 5 ст. 186 КК до 13 років позбавлен¬ня волі, а за ч. 1 ст. 286 КК - до 3 років обмеження волі. За сукупніс¬тю злочинів суд призначив Кретову шляхом повного складання по¬карань 16 років позбавлення волі з конфіскацією майна і позбавленням права керувати транспортними засобами. Дайте аргументований висновок у справі і визначте, чи правиль¬но суд застосував положення ст. 70 і 72 КК відносно основного і до¬даткових покарань. Вкажіть, які помилки допущені судом і яке оста¬точне покарання може бути призначене Кретову за сукупністю злочинів? Зубов, який був засуджений за ст. 196 КК до одного року ви¬правних робіт з утриманням із суми заробітку 10%, через 6 місяців вчинив новий злочин, передбачений ст. 128 КК, за який суд призначив йому 2 роки виправних робіт з утриманням із суми заробітку 20%. На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків Зубову було призначено 2 роки і 6 місяців виправних робіт з утриманням із суми заробітку 30%. Вивчивши положення ст. 71 і 72 КК, дайте аргументований ви¬сновок у справі. Зуйко був засуджений за ч. 1 ст. 152 КК до 4 років позбавлен¬ня волі. По відбутті 2 років позбавлення волі, він вчинив у виправній установі вбивство з корисливих мотивів (п. 6 ч. 2 ст. 115 КК), за яке йому було призначено 15 років позбавлення волі. Застосовуючи ст. 71 КК, суд за сукупністю вироків остаточно визначив 19 років по¬збавлення волі з конфіскацією майна. Дайте аргументований висновок у справі. Вивчивши положення ст. 71 КК, детально проаналізуйте рішення суду. Синюкову, засудженому до довічного позбавлення волі, на підставі ч. 2 ст. 87 КК в порядку помилування довічне позбавлення волі було замінене 25 роками позбавлення волі. Відбуваючи це по¬карання, Синюков через 6 місяців заподіяв умисні тяжкі тілесні ушко¬дження іншому засудженому, за що був засуджений за ч. 2 ст. 121 КК до 10 років позбавлення волі. Визначте, яке остаточне покарання повинне бути призначене Синюкову за сукупністю вироків? Васильченко був засуджений за ч. 1 ст. 296 КК до трьох місяців арешту, за ч. 1 ст. 309 КК до одного року виправних робіт і за ч. 1 ст. 186 КК до одного року виправних робіт. Остаточну міру покарання суд обрав шляхом поглинення, призначив один рік виправних робіт за сукупністю злочинів. Чи є вірним рішення суду? Вироком суду Данилову було призначено за ч. 3 ст. 286 КК п’ять років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на два роки і за ч.1 ст. 191 КК три роки обмеження волі з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади протягом одного року. Суд шляхом повного складання визначив остаточну міру покарання у розмірі вісім років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом на три роки. Дайте аргументований висновок по справі. Чи допустив суд по¬милки при призначенні покарання? Ткаченко вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 162 КК. Враховуючи його бездоганну поведінку, мужній вчинок (врятував потопаючого підлітка) та сумлінне ставлення до праці, суд дійшов висновку, що Ткаченко втратив суспільну небезпечність на час розгляду справи у суді, і звільнив його від покарання. Використовуючи положення ст. 74 КК України, проаналізуйте доводи суду і дайте аргументований висновок у справі. Визначте, що виступає передумовою та підставою звільнення від покарання у зв ’язку з втратою особою суспільної небезпечності. Хотін вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК (крадіжка, вчинена повторно). Суд звільнив його від покарання, оскільки було визнано, що з урахуванням бездоганної поведінки і сумлінного став¬лення до праці Хотіна на час розгляду справи в суді не можна вважа¬ти суспільно небезпечним. Прокурор вніс апеляцію на вирок суду, в якій зазначив, що суд не мав права застосувати ч. 4 ст. 74 КК, оскільки злочин, вчинений Хо - тіним, є повторним. Дайте аргументований висновок у справі, розглянувши доводи, викладені у вироку суду і апеляційній скарзі прокурора.