Андрей Стеценко

31 авг. 2017 г.175 мин. чтения

Задачі з конституційного права України

Обновлено: 24 июн. 2019 г.

За Конституцією України КСУ складається з 18 суддів. Верховна Рада України призначила 6 суддів, Президент України призначив 6 суддів, а у зв'язку із затримкою зі скликанням з'їзду суддів 6 посад суддів залишилися вакантними. З метою забезпечення функціонування КСУ Президент видав Указ про тимчасове призначення на вакантні місця ще 6 суддів до їх затвердження на з'їзді суддів України. Проаналізуйте ситуацію і дайте правову оцінку формуванню складу КСУ.

Охарактеризуйте форми звернення до Конституційного Суду України - конституційне подання та конституційне звернення. Хто має право їх подавати, з яких питань та яких вимог потрібно дотримуватись при їх складенні ?

Складіть умовний «рейтинг» суб'єктів правової охорони Конституції України за можливістю їх впливу на охорону конституції та наявністю відповідних повноважень. Укажіть ці повноваження.

Працівниками управління комунальною власністю (спільною власністю територіальних громад) обласної державної адміністрації було прийнято рішення про утворення осередку однієї із зареєстрованих в Україні політичних партій у цьому управлінні. Інші працівники управління, які не є членами цієї політичної партії, виступили проти такої ідеї по тій причині, що вказана політична партія не представлена в обласній раді, і запропонували утворити осередок іншої політичної партії - яка має більшість депутатських мандатів в обласній раді. Проаналізуйте ситуацію та дайте конституційно-правову оцінку діям працівників облдержадміністрації.

Верховна Рада України внесла зміни до Закону про об'єднання громадян, якими запроваджено норму щодо заборони членства в громадських організаціях осіб, які не є громадянами України, а також обмежила членство в таких організаціях віковим цензом (16 років). Чи є правомірними такі зміни ? Чи відповідають такі положення закону Конституції України ? Які межі втручання держави у сферу громадянського суспільства ? Чим вони визначаються ?

У підручниках з історії України, рекомендованих Міністерством освіти, науки, молоді та спорту, інформація про новітній період історії Української держави подана під ракурсом орієнтованості на європейські стандарти демократії та гарантованості прав людини. При цьому дається критичний аналіз радянської доби історії України. Як ви вважаєте, чи не порушується при цьому конституційна заборона визнавати будь-яку ідеологію як обов'язкову (ч.2 ст.15) ? Чи має місце у даному випадку порушення Конституції, ... закону ?

На території одного з сіл Львівської області знайдена чорношкіра новонароджена дитина. Місце народження дитини, її батьки, зокрема їх громадянство невідомі. Яким чином вирішуватиметься питання її громадянства ?

Після нелегального перетину кордону на територію України потрапила сім'я з двох осіб без громадянства. Вже на території України у них народилася дитина. Чи буде надано такій дитині громадянство України ?

Громадянин Білорусії подав зобов'язання припинити іноземне громадянство та заяву про набуття громадянства України, пославшись при цьому на те, що він під час Другої Світової Війни, народився на території Рейхскомісаріату Україна. Чи будуть наведені обставини підставами для реєстрації такої особи громадянином України за територіальним походженням ? При підготовці відповіді візьміть до уваги конституційно-правовий статус УРСР.

Громадянин України за вчинене на шкоду суверенітетові України шпигунство та надання іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України засуджений до позбавлення волі строком на 10 років. Однією з фракцій Львівської обласної ради направлено звернення до Президента України про позбавлення вказаної особи громадянства України. Як повинен вчинити Президент в такому випадку ? Конституційні права, свободи та обов’язки людини і громадянина в Україні

Громадянин Німеччини N, перебуваючи на борту туристичного лайнера, що пришвартувався в одеському порту, скоїв ряд хуліганських дій, що в Україні кваліфікуються як злочин. Дайте юридичний аналіз викладеного факту. Чи підлягає він кримінальній відповідальності за законодавством України? Яку відповідальність буде нести громадянин Німеччини N. 1.Громадянин Німеччини скоїв направомірні дії на території України і буде відповідати за законами України. 2.Він підлягає кримінальній відповідальності за законодавством України. 3. Кримінальна відповідальність за хуліганство ст.296 Кримінального кодексу України: За просте (некваліфіковане) хуліганство передбачено покарання у вигляді штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8 500 - 17 000 гривень), арешту на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до п'яти років. Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» Ст.31. Скорочення терміну тимчасового перебування в Україні - Іноземцю та особі без громадянства скорочується раніше визначений йому термін перебування в Україні у разі: порушення ним законодавства України; ст.32. Видворення за межі України Іноземець має бути видворений за межі України у разі якщо він вчинив злочин після відбуття призначеного йому покарання.

Особа без громадянства N, знаходячись на тери¬торії України 5 років, порушила клопотання про набуття громадянства України. Разом з нею проживає її дитина 14 років, також особа без громадянства. Як вирішити зазначену справу? До компетенції якого органу належить вирішення даного питання? До якого органу особа N повинна була подати заяву про набуття громадянства України? Як вирішується питання про громадянство дитини? 1. Іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України. Умовами прийняття до громадянства України є: 1)визнання і дотримання Конституції України та законів України; 2)подання декларації про відсутність іноземного громадянства. 3) безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх 5 років. 4) отримання дозволу на імміграцію. 5) володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування. 6) наявність законних джерел існування. 2.Це відноситься до компетенції державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, та його територіальних органів і підрозділів. 3. Заяву з питань громадянства подати до дипломатичних представництв та консульських установ України за місцем їх постійного проживання. 4. Дитина може набути громадянства після прийняття громадянства особою без громадянства N за її клопотанням.

Особа без громадянства за запрошенням юридичної особи «А» прибула на територію України. По завершенню свого візиту особа виїхала з готелю не оплативши проживання в ньому. Які дії має вчинити адміністрація готелю для відновлення порушених прав? Які нормативні акти регулюють дане питання? Чи буде неси юридичну відповідальність особа?

.Громадянин України N, одружився на громадянці Німеччини. Разом з нею проживає на території України 2 роки. Дружина вирішила стати громадянкою України. В який орган повинна вона звернутися для набуття громадянства України? Яка процедура вирішення даного питання? Які умови вона має виконати, щоб отримати громадянство України? 1. Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, його територіальні органи і підрозділи. 2. Заяву з питань громадянства подати до дипломатичних представництв та консульських установ України за місцем їх постійного проживання. 3. Умовами прийняття до громадянства України є подання декларації про зобов'язання припинити іноземне громадянство.

Президент відповідно до закону прийняв рішення про введення воєнного стану в країні. Верховна Рада визнала це рішення незаконним та розпочала процедуру усунення Президента з поста в порядку імпічменту. Чи правомірними є дії Президента та Верховної Ради? За яких умов Верховна Рада може ініціювати імпічмент Президента? Яка процедура проведення імпічменту Президента?

Жителі селища міського типу зібрали мітинг на центральній площі, повідомивши місцеві органи влади про його проведення. Органи місцевої виконавчої влади припинили його проведення, мотивуючи це тим, що у організаторів мітингу відсутній письмовий дозвіл на проведення такого мітингу. Дайте юридичний аналіз викладеного факту. Які форми захисту своїх прав можуть використати жителі селища? Обґрунтуйте правомірність дій жителів селища та органів влади? Які нормативні акти регулюють дане питання?

Європейський суд з прав людини (далі – Суд) є міжнародним органом, який за умов, визначених Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, може розглядати заяви, подані особами, які скаржаться на порушення своїх прав. Конвенція є міжнародним договором, на підставі якого більшість європейських держав зобов’язалися дотримуватися прав та основоположних свобод людини. Ці права гарантуються як самою Конвенцією, так і протоколами до неї (Протоколи № 1, 4, 6, 7, 12 і 13), згода на обов’язковість яких надана державами – сторонами Конвенції. Європейський суд є наднаціональною міжнародною судовою установою, яка розглядає скарги осіб щодо порушення їхніх прав державами – сторонами Конвенції. 3. Суд може розглядати лише ті заяви, які спрямовані проти держав, що ратифікували Конвенцію та відповідні протоколи, і які стосуються подій, що відбувалися після дати ратифікації (відповідна інформація щодо дат ратифікації Конвенції та протоколів до неї розміщено на офіційному сайті Європейського суду : 4. Ви можете звернутися до Суду лише зі скаргами, предмет яких перебуває у сфері відповідальності суб’єкта владних повноважень (наприклад: парламенту, суду, прокуратури тощо) однієї з цих держав. Суд не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб або недержавних інституцій. 5. Згідно з п. 1 статті 35 Конвенції, Суд приймає заяви до розгляду лише після того, як були використані усі внутрішні засоби юридичного захисту, і лише протягом шести місяців з дати винесення остаточного рішення. Суд не розглядає заяву, яка не відповідає цим умовам прийнятності. 8. Якщо Ваша заява стосується рішення національного суду, наприклад, вироку, то після того, як Ви використали звичайну процедуру судового оскарження, немає потреби знову вдаватися до спроб перегляду цього рішення. Також не обов’язково використовувати позасудові засоби юридичного захисту або звертатися зі скаргами або заявами, наприклад, до парламенту, глави держави або уряду, міністра чи уповноваженого з прав людини, оскільки ці засоби захисту не вважаються такими, що необхідно використати перед зверненням до Суду. 9. Ви можете подати заяву до Суду протягом шести місяців після ухвалення остаточного рішення судом або органом влади, до компетенції яких належить визначення питання, що є предметом Вашого звернення до Суду. Шестимісячний строк відраховується з моменту Вашого ознайомлення або ознайомлення Вашого адвоката з остаточним судовим рішенням, за результатами звичайної процедури оскарження на національному рівні, або ж - у разі якщо Ви вважає, що ефективний засіб юридичного захисту щодо такого порушення на національному рівні відсутній - з моменту стверджуваного порушення. 10. Перебіг шестимісячного строку припиняється в момент отримання Судом від Вас першого листа, в якому чітко викладено – хоча б у стислій формі – предмет заяви, яку Ви маєте намір подати, або заповненого формуляру заяви. Звичайного запиту з проханням надати інформацію недостатньо, щоб зупинити перебіг шестимісячного строку. Як подавати заяву до Суду Офіційними мовами Суду є англійська та французька, але за бажанням Ви можете звертатися до Секретаріату Суду офіційною мовою однієї з держав, що ратифікували Конвенцію. На початковій стадії провадження Суд може також листуватися з Вами цією мовою. Проте, якщо Суд не визнає заяву неприйнятною на основі надісланих документів, а вирішить запропонувати Уряду висловити свою позицію щодо скарг заявника, Суд вестиме листування англійською чи французькою мовою, а Ви чи Ваш представник, за загальним правилом, повинні будете надсилати подальші зауваження англійською чи французькою мовою. 12. Суд приймає лише ті заяви, які надіслані поштою (а не по телефону). Якщо Ви відсилаєте свою заяву електронною поштою або факсом, Вам обов’язково потрібно продублювати її звичайною поштою. Також немає необхідності бути особисто присутнім у Суді для усного викладення обставин справи. Зміст заяви Згідно з положеннями правила 47 Регламенту Суду, в заяві необхідно: а) навести стислий виклад фактів, щодо яких Ви скаржитися, та суть Ваших скарг

Кабінет Міністрів України прийняв постанову, що суперечить Конституції. Верховна Рада скасувала постанову як неконституційну. Дайте юридичний аналіз викладеного факту. Який порядок відміни незаконних нормативних актів? Який орган має право вирішувати це питання? 1.Неправомірна дія зі сторони органів державної влади. Порушення ст. 19 Конституції України «органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». 2.Відміна в судовому порядкую Закони та інші правові акти за рішенням КСУ визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, ін. правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення КСУ рішення про їх неконституційність. 3. Скасовувати неправомірні акти можуть орган законодавчої влади (Верховна Рада), Конституційний суд, глава виконавчої влади (Президент), вищий орган державного управління (Кабінет Міністрів), суд районний, міський чи арбітражний (у позовному порядку), вищестоящі органи виконавчої влади.. Відповідн

о до ст.13 Закону України від 16.10.96 «Про Конституційний Суд України» (із змінами і доповненнями, внесеними Рішенням Конституційного суду України від 23.06.97 N 2-зп) Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Голова Верховної Ради України зачитав присягу Президента тим самим провівши інаугурацію Президента в термін 30 днів після офіційного оголошення результатів виборів на урочистому засіданні Верховної Ради України. Чи вірно відтворено процес інаугурації? За яких умов і в які строки Президент приносить присягу?

Громадянина Литви за скоєний злочин було засуджено до виправних робіт. Він вирішив оскаржити до суду, посилаючись на те, що конституцію Литви заборонена примусова праця. Вирішить ситуацію відповідно до чинного законодавства Литви. Сім’я Сіверс в прийшла на виборчу дільницю, щоб проголосувати за кандидата у президенти Дж. Буша, але їм не дозволили, мотивуючи це тим, що вони негри, нащадки колишніх рабів. Чи мали право відмовити у голосуванні?

Клаус Шульц стверджує, що діями підприємства «Мерседес» було порушено його права. Адміністрація підприємства не прийняла його на роботу й аргументувала це тим, що його віросповідання та світогляд не відповідають встановленим на підприємстві вимогам. Оцініть дії адміністрації.

У день виборів громадяни Пилипчук і Верес перед приміщенням виборчої дільниці вивісили по плакату з агітаційними матеріалами. Плакат Пилипчука закликав не голосувати за кандидата депутати Петренка, тому що він негідний цього звання, а плакат Верес навпаки, закликав голосувати тільки за кандидата у депутати Петренка і більше ні за кого. Член виборчої комісії Ситнік зірвав обидва плакати, а також всі плакати, які були вивішени ще до дня виборів. Тоді Пилипчук і Верес звинуватили члена виборчої комісії у порушені законодавства, зокрема закону «Про вибори народних депутатів України». До них приєднались ще декілька кандидатів у депутати по цьому виборчому округу. Дайте юридичний аналіз викладеним фактам.

Працівниками управління комунальною власністю (спільною власністю територіальних громад) обласної державної адміністрації було прийнято рішення про утворення осередку однієї із зареєстрованих в Україні політичних партій у цьому управлінні. Інші працівники управління, які не є членами цієї політичної партії, виступили проти такої ідеї по тій причині, що вказана політична партія не представлена в обласній раді, і запропонували утворити осередок іншої політичної партії – яка має більшість депутатських мандатів в обласній раді. Проаналізуйте ситуацію та дайте конституційно-правову оцінку діям працівників облдержадміністрації.

Верховна Рада України внесла зміни до Закону про об’єднання громадян, якими запроваджено норму щодо заборони членства в громадських організаціях осіб, які не є громадянами України, а також обмежила членство в таких організаціях віковим цензом (16 років). Чи є правомірними такі зміни ? Чи відповідають такі положення закону Конституції України ? Які межі втручання держави у сферу громадянського суспільства ? Чим вони визначаються ?

У підручниках з історії України, рекомендованих Міністерством освіти, науки, молоді та спорту, інформація про новітній період історії Української держави подана під ракурсом орієнтованості на європейські стандарти демократії та гарантованості прав людини. При цьому дається критичний аналіз радянської доби історії України. Як ви вважаєте, чи не порушується при цьому конституційна заборона визнавати будь-яку ідеологію як обов’язкову (ч.2 ст.15) ? Чи має місце у даному випадку порушення Конституції, … закону ?

Громадянин Н., який призивався до лав Збройних Сил України, відмовився від несення військової служби за релігійними мотивами, а від альтернативної служби – за мотивами незгоди працювати не за контрактом. Він заявив ВСУ про неконституційність положень про альтернативну службу. Які, на його думку, суперечать праву вільного трудового договору. Як повинен поступити ВСУ і чому? Редактор обласної газети – органу обласної держадміністрації – відмовився друкувати критичний матеріал громадянина В. про діяльність обласного управління освіти з тих причин, що це може позначитися на його відносинах з керівництвом цієї адміністрації. Громадянин В. оскаржив дії редактора в міський суд, вимагаючи відшкодування моральних збитків. Чи є в діях редактора порушення конституційних прав і свобод громадянина В.? Як повинна вирішитися справа у суді?

Керуючись ст.ст. 78, 81 Конституції України, Голова Верховної Ради України звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата Іваненка, який, згідно позовної заяви, суміщає свою парламентську роботу з адвокатською діяльністю. Вищий адміністративний суд України позов задовольнив. Верховий суд України відмовив Іваненку у відкритті касаційного провадження за його скаргою на рішення Вищого адміністративного суду. Конституційний суд України дав офіційне тлумачення зазначеним нормам Конституції та деяким законодавчим актам, що стосуються сумісності (несумісності) депутатського мандата з іншими видами діяльності. Керуючись нормами законодавства України, обґрунтуйте свою думку відносно даної ситуації. Чи правомірне рішення Верховного суду України?

Громадянин України К. був призваний до лав Збройних сил України. У військовій частині він відмовився брати до рук зброю, мотивуючи це своїми релігійними переконаннями. Які нормативні акти регулюють дане питання? Чи порушені, на вашу думку, конституційні права громадянина? Як вирішити це питання?

Посадова особа органу місцевого самоврядування запропонувала власнику приватного підприємства Лисенку вступити до політичної партії. Після відмови Лисенка йому було відмовлено в наданні пільг по земельному податку на підставі того, що встановлення пільг не входить до компетенції органів місцевого самоврядування. Дайте юридичну кваліфікацію даної ситуації. Які питання відносяться до компетенції органів місцевого самоврядування? Які нормативні акти регулюють дане питання?

Громадянин Жуковський В.І. постійно проживає за кордоном (у США він вже 7 років) вирішив вийти з громадянства України. До якого органу він має звернутися і з якими документами, щоб вийти з громадянства України? Які вимоги законодавства України він має виконати, щоб вийти з громадянства України?

Слідчим районної прокуратури м. Києва було винесе¬но постанову про затримання Коваля та пред’явлення йому обвинувачення у вчиненні злочину. Після того, як було встановлено, що Коваль обраний народним депутатом України, однак ще не встиг принести присягу народного депутата, до Верховної Ради України було направлено подання про надання згоди парламенту на притягнення Коваля до кримінальної відповіда¬льності. Верховна Рада України звернулася до Генерального прокурора України з вимогою скасувати постанову слідчого та негайно звітувати щодо затримання Коваля. Генеральний про¬курор пояснив, що процедуру затримання було дотримано, оскільки Коваль не є народним депутатом, бо повноваження народних депутатів починаються з моменту складення присяги. Дайте юридичний аналіз дій слідчого, Генерального прокурора України. У чому полягають особливості порядку затримання, арешту та притягнення до кримінальної відповідальності народних депутатів України?

Секретар Ради національної безпеки і оборони України у зв’язку з офіційним візитом Президента України за кордон самостійно скликав засідання Ради національної безпеки і оборони України, головував на ньому і за результатами розгляду питань видав розпорядження про призначення заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, про утворення тимчасової міжвідомчої комісії з питань енергетичної безпеки та присвоєння військових і спеціальних звань. Народні депутати України направили запит до Секретаря Ради національної безпеки і оборони України з вимогою відмінити зазначені розпорядження, однак він відмовився це зробити, зазначивши, що право відміни актів належить Президенту України. Дайте юридичний аналіз ситуації та запропонуйте шляхи її вирішення. Чи належить до повноважень Секретаря Ради національної безпеки і оборони України вирішення цих питань?

Іщенко звернувся до керівника Секретаріату Кабінету Міністрів України з проханням дозволити йому бути присутнім на засіданні Кабінету Міністрів України, оскільки він хоче брати участь у обговоренні проектів актів Кабінету Міністрів України. Керівник Секретаріату Кабінету Міністрів України відмовив Іщенку, пояснивши, що на засіданнях уряду можуть бути присутніми лише члени Кабінету Міністрів України та поса¬дові особи, яких стосується обговорюване питання. Іщенко звернувся до суду зі скаргою на дії керівника Секретаріату Кабінету Міністрів, який, на його думку порушив його конституційне право на інформацію, а також вимоги законодавства про порядок висвітлення діяльності органів державної влади. Дайте юридичний аналіз ситуації. Чи відповідають дії керівника Секретаріату Кабінету Міністрів України вимогам законодавства? Яке рішення має прийняти суд? Який порядок підготовки засідань Кабінету Міністрів України? Яким чином забезпечується висвітлення роботи Кабінету Міністрів України на засіданнях?

Новопризначений голова місцевої державної адміністрації прийняв розпорядження про припинення повноважень перших заступників і заступників голови місцевої державної адміністрації та про призначення на ці посади інших осіб. Звільнений з посади заступник голови місцевої державної адміністрації звернувся до суду з вимогою скасувати розпорядження голови місцевої державної адміністрації та поновити його на роботі, оскільки вважав, що для його звільнення не було ніяких підстав і, крім того, питання про звільнення не було погоджене з Першим віце-прем’єр-міністром України. Дайте юридичний аналіз ситуації. Чи відповідають дії голови місцевої державної адміністрації вимогам законодавства? Яке рішення має прийняти суд?

250 народних депутатів України подали до Верховної Ради України законопроект «Про внесення змін і доповнень до Конституції України», яким, зокрема, передбачалося: - Президент України має обиратися парламентом; - Україна визнається федеративною державою. Проаналізуйте законопроект на предмет його відповідності Конституції України. Які існують процедури внесення змін до тексту Основного Закону України?

До Верховної Ради України 310 народних депутатів України внесли законопроект про викладення Конституції України в новій редакції. Парламент направив цей проект до Конституційного Суду України для отримання висновку щодо його відповідності вимогам ст.. 157 і 158 Конституції України запропонував визнати неконституційним цей проект із таких підстав: по-перше, він передбачає ліквідацію посади Прем`єр-міністра України і підпорядкування уряду безпосередньо главі держави; по-друге, закріплює виборче право по виборах органів місцевого самоврядування за іноземцями, які на законних підставах постійно проживають на території відповідної місцевої ради. Крім того, Конституційний Суд України вказав, що перед внесенням відповідного законопроекту до парламенту не було проведено його всенародного обговорення і всеукраїнського референдуму, на якому народ мав дати згоду на зміну існуючої форми правління з парламентсько-президентської на президентську, оскільки це змінює існуючий в Україні конституційний лад, а відповідно до ст. 5 Конституції України таке право належить виключно народу і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Чи підтримали б ви таку пропозицію судді-доповідача? Чи може бути прийняти такий законопроект? Чим відрізняються за процедурою прийняття проекту нової Конституції України від законопроекту про викладення Конституції України в новій редакції?

Народний депутат України звернувся до Міністерства освіти і науки України з депутатським запитом щодо виконання ним ЗУ «Про засади державної мовної політики». Однак міністерство проігнорувало цей запит. Проаналізуйте зазначену ситуацію. Як вирішити це питання? Громадянин України за вчинене на шкоду суверенітету України шпигунство та надання іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України засуджений до позбавлення волі. Однією з фракцій Львівської обласної ради направлено звернення до Президента України про позбавлення вказаної особи громадянства України. Як повинен вчинити Президент України в такому випадку?

На парламентських слуханнях, присвячених удосконаленню системи організації державної влади, народний депутат наголосив: оскільки у ст.6 Конституції України закріплено, що державна влада здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову (а це положення відносять до основ конституційного ладу), то існування в Україні інших органів державної влади Основний Закон не передбачає. Саме тому з метою забезпечення стабільності конституційного ладу України необхідно терміново ліквідувати всі державні органи, які не належать до жодної з передбачених ст. 6 Конституції України гілок державної влади, передавши їх владні повноваження легітимним органам. Проаналізуйте таку пропозицію народного депутата. Про які органи влади може йти мова?

На пленарному засіданні Конституційного Суду України між суддями виникла суперечка, пов’язана з неоднаковим розумінням одного з положень ЗУ «Про Конституційний Суд України». У зв’язку з цим Голова Конституційного Суду України ухвалив відповідне рішення і офіційно розтлумачив спірні положення ЗУ «Про Конституційний Суд України» Проаналізуйте конституційність і законність прийняття такого рішення Конституційним Судом України. Яка існує процедура розгляду справ Конституційним Судом України?

Верховна Рада України прийняла Земельний кодекс, окремі положення якого, на думку 48 народних депутатів України, суперечать Конституції України. У зв’язку із цим народні депутати України звернулися до Конституційного Суду України із конституційним поданням, в якому просили визнати відповідні положення Земельного кодексу неконституційними. Які існують форми звернення до Конституційного Суду України?

У 2010 р. депутатська фракція Лівої партії України зареєструвала у Верховній Раді України законопроект щодо повернення смертної кари як виду покарання у кримінальне законодавство України. На зауваження експертів про те, що смертна кара вже була скасована Конституційним Судом України, депутати відповіли, що вказану правову позицію Суд формулював ще в 1999 р., за інших політико-правових умов. На сьогоднішній же день стрімке зростання злочинності, спровокованої світовою фінансовою кризою 2008р., потребує адекватних заходів у боротьбі зі злочинністю, насамперед застосування смертної кари. Проаналізуйте дану ситуацію. Чи може парламент подолати правову позицію Суду новим регулюванням? Які юридичні властивості актів Конституційного Суду України?

Жаламбек Абдурахманов, особа без громадянства, звернувся до Управління Державної міграційної служби в місті Києві із заявою про прийняття до громадянства України. Під час попереднього вивчення обставин справи було з’ясовано, що заявник був засуджений в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, відбув покарання та судимість була погашена в установленому законом порядку. Усі інші вимоги ст. 9 Закону України «Про громадянство України» заявником дотриманні. Відповідно, Управлінням ДМС в місті Києві було визнано можливість задоволення клопотання про прийняття заявника до громадянства України та подані ним документи надіслати до Комісії при Президентові України з питань громадянства для прийняття рішення. Разом з тим, Комісією при Президентові України з питань громадянства за результатами розгляду даної справи було прийнято рішення не вносити пропозицію Президенту України щодо можливості задоволення заяви про прийняття особи без громадянства Ж. Абдурахмонова до громадянства України Комісія аргументувала прийняте рішення тим, що хоч судимість заявника і погашена, проте, відсутня інформація про офіційне працевлаштування заявника, а тому, згадані факти не доводять того, що позивач став на шлях виправлення Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач оскаржив рішення Комісії при Президентові України з питань громадянства до суду, посилаючись на те що вкачане рішення порушує Європейську Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, Закон України «Про засади протидії та запобігання дискримінації в Україні», Конвенцію про статус апатридів 1954 р., Конвенцію про скорочення без громадянства 1961 р.. Загальну декларацію прав людини 1948р., якими передбачено, що ніхто не може бути безпідставно позбавлений громадянства, права набути громадянство або права змінити своє громадянство. Відповідно, заявник просить суд скасувати рішення та зобов’язати Комісію при Президентові України з питань громадянства внести пропозицію Президенту України щодо прийняття до громадянства У країни. Яка підсудність цієї справи? Визначте, чи вирішення питання про прийняття до громадянства України є обов’язком чи правом компетентних органів, навіть за умови дотримання заявником усіх вимог, передбачених ст. 9 Закону України «Про громадянство України». Вирішить справу по суті.

Дайте правовий аналіз ситуації: Указом вiд 1 травня 2007 року Президент України звільнив С. Станік з посади судді Конституційного Суду України у зв’язку з порушенням присяги відповідно до пункту 22 частини першої статті 106, пункту 5 частини п’ятої статті 126 та статті 149 Конституції України. При цьому у Регламенті Конституційного Суду України (параграф 63) передбачена інша процедура звільнення суддів за названою підставою. 1) Чи мав право Президент приймати подібне рішення? 2) Чи є Регламент Конституційного Суду України нормативно-правовим актом? Відповідь обґрунтуйте.

Нестеренко, викладач юридичного факультету одного з вищих навчальних закладів м. Києва, аналізуючи при проведенні практичних занять з кримінального права відповідні норми, дійшов висновку, що деякі з них знаходяться у суперечності з Конституцією України і вирішив, що така ситуація вимагає роз’яснення офіційного органу. Нестеренко звернувся до КСУ з конституційним поданням, що містило вимогу дати офіційну тлумачення відповідних норм Кримінального кодексу України. 1.Чи відповідно до законів діяв Н.? 2.Якими мають бути дії КСУ ?

Громадянин Б. подав документи до конкурсної комісії на зайняття посади консультанта Секретаріату Верховної Ради України. Конкурсна комісія відмовила громадянину Б., мотивуючи своє рішення тим, що громадянин Б. не подав відомості про доходи і зобов’язання фінансового характеру, про нерухоме та цінне рухоме майно, а також про вклади в банках, належні йому та членам його сім’ї. Надайте оцінку законності даного рішення. Обґрунтуйте відповідь, посилаючись на норми чинного законодавства

Громадянин К. звернувся до Апеляційного адміністративного суду м. Києва з позовом про порушення його прав і свобод Законом України “Про статус народного депутата”. Підставою стала відмова Печерського районного суду м. Києва зобов’язати народного депутата П. виконати обіцянки, дані під час передвиборчої кампанії. Суд, посилаючись на норми зазначеного Закону, зробив висновок, що в Україні встановлено вільний, а не імперативний мандат. Заперечуючи це положення, у своєму позові громадянин К. посилався на принцип народного суверенітету, закріплений у ст. 5 Конституції України. Оскільки народ здійснює свою владу через представників, цим представникам можуть даватися вказівки щодо їх дій; аналогічним чином їх дії обмежуються передвиборчою програмою. Політична партія, членом якої є народний депутат П., у своїх заявах посилалася на те, що принцип вільного мандата діє в багатьох демократичних країнах, цей принцип повною мірою відповідає поняттю і правовому змісту народного суверенітету. Який юридичний зміст принципу народного суверенітету (ст. 5 Конституції України)? Яке рішення повинен ухвалити Суд? До Конституційного Суду України надійшло консституційне подання, підписане 43 народними депутатами, щодо офіційного тлумачення ст. 8 Конституції України. У поданні зазначалося, що “хоча в 4.1 ст. 8 Конституції України проголошено принцип верховенства права, однак у ч. 2 закріплено принцип юридичного верховенства Конституції України. А оскільки, як зазначено в Преамбулі, Конституція України - це Основний Закон, то фактично в Україні діє принцип верховенства закону, а не верховенства права". На підставі такого аналізу ст. 8 Основного Закону народні депутати вимагали від Конституційного Суду офіційно визнати, що наведене конституційне положения слід розуміти як верховенство закону. Складіть і обгрунтуйте проект відповідного рішення Конституційного Суду України.

Президент України оголошуючи рішення про свою відставку, зазначив, що свої повноваження як глави держави на підставі ст. 112 Конституції України він передає Прем’єр-міністру України. Повноваження Верховного Головнокомандувача Збройних сил та голови Ради національної безпеки і оборони України – міністру оборони. Голова Вер-ховної Ради України заперечив і запропонував передати повноваження Голови Ради національної безпеки і оборони України спікеру. Проаналізуйте ситуацію. Як врегулювані ці питання Конституцією України? Чи правомірні вимоги Пре-зидента України та Голови Верховної Ради України?

Мацюк О.С. отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. Здійснював свою діяльність індивідуально. Адвоката Мацюка О.С. було позбавлено права на зайняття адвокатською діяльністю, внаслідок порушення присяги адвоката. Мацюк О.С. вважає, що позбавлення його права на зайняття адвокатською діяльністю є порушенням його конституційного права на працю, оскільки адвокатська діяльність є його єдиною і виключною діяльністю. Таке позбавлення, фактично унеможливить, подальшу трудову діяльність Мацюка О.С. та можливість заробляти собі на життя. Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків передбачених Конституцією України. Таким чином, на думку Мацюка О.С., норми Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» є неконституційними і не мають застосовуватись. Завдання: ваша оцінка ситуації.

Компанії Київстар та МТС, з метою збереження конфіденційної інформації та недопущення недобросовісної конкуренції, підписали між собою Угоду про співпрацю та порозуміння. Одним із пунктів даної угоди було те, що особа, яка працювала на керівних посадах в одній із компаній, не може бути прийнята на аналогічні керівні посади в іншу компанію. Дане положення базується на тому, що внаслідок виконання попередньої роботи особі має бути відома комерційна інформація, що може бути використана на новій роботі в компанії – конкуренті. Завдання: 1). Ваша оцінка правомірності даної угоди. 2). В разі, якщо особі буде відмовлено в прийнятті на посаду, з посиланням на дану угоду, чи будуть порушені норми законодавства? Якщо так – який спосіб захисту прав необхідно обрати особі?

Клаус Шульц стверджує, що діями підприємства «Мерседес» були порушені його права. Адміністрація підприємства не прийняла його на роботу і аргументувала це тим, що його віросповідання та світогляд не відповідають встановленим на підприємстві вимогам. Оцініть дії адміністрації, опираючись на конституційне законодавство Німеччини.

Секретар Ради національної безпеки і оборони Украї¬ни у зв’язку з офіційним візитом Президента України за кордон самостійно скликав засідання Ради національної безпеки і оборони України, головував на ньому і за результатами розгляду питань видав розпорядження про призначення заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, про утво¬рення тимчасової міжвідомчої комісії з питань енергетичної безпеки та присвоєння військових і спеціальних звань. Народні депутати України направили запит до Секретаря Ради націона¬льної безпеки і оборони України з вимогою відмінити зазначені розпорядження, однак він відмовився це зробити, зазначивши, що право відміни актів належить Президенту України. Дайте юридичний аналіз ситуації та запропонуйте шляхи її вирішення. Чи належить до повноважень Секретаря Ради національної безпеки і оборони України вирішення цих питань?

До порядку денного засідання Кабінету Міністрів України були включені наступні питання: про затвердження плану, законопроектної роботи; про ліквідацію Державного комітету природних ресурсів України; про розподіл функціональних обовязків між Премєр-міністром, Першим віце-премєр-міністром, віце-премєр-міністрами; про схваленняконцепції Державної програми розвитку паливно-енергетичного комплексу; про створення Координаційного комітету з питань адміністративно-теріторіальної реформи в Україні; про затвердження загальної структури Міністерства внутрішніх справ України; про внесення конституційного подання щодо офіційного тлумачення Конституції України; про призначення на посаду Голови Національного банку України;про скасування розпорядження голови обласної державної адміністрації; про стан підготовки до проведення Дня Уряду України у Верховній Раді; про затвердження структури Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Чи належить вирішення вказаних питань до компетенції Кабінету Міністрів України? Надайте юридично обгрунтовану відповідь.

Окружний адміністративний суд міста Києва розглядає позов про виділення земельної ділянки під будівництво готелю в охоронюваній зоні Софійського собору. Виділення здійснене без згоди ЮНЕСКО. Яке рішення повинен прийняти суд? Задача 2 Кабінет Міністрів України прийняв постанову про збільшення ставки податку на прибуток. Чи є правомірною така постанова? Задача 3 Президент України видав постанову про призначення судді на перші п’ять років. Чи правомірно вчинив Президент України?

Не зібравши необхідну кількість голосів народних депутатів України для зміни Конституції України, деякі депутати поставили питання про зміну Конституції України через всеукраїнський референдум. Чи є така вимога законною? У Верховну Раду України внесений законопроект про зміни до розділу І Конституції України. Законопроект внесений від імені 226 народних депутатів України. Чи повинна Верховна Рада України розглядати цей законопроект? Група народних депутатів звернулася до Верховного Суду України з проханням надати офіційне тлумачення ст. 55 Конституції України про право звернення до суду. Які дії повинен здійснити Верховний Суд України?

У країні Х введено посаду президент, яка за конституцією передається у спадок. Чи є така країна президентською республікою? За ставленням до прав людини в конкретній державі виділяють два підходи: гуманістичний – «держава для людини» та етатичний – «людина для держави». Виходячи зі ст. 3 Конституції України, визначте, який підхід конституційно закріплений в Україні. Конституційний Суд України 30 квітня 2014 року визнав неконституційною норму закону про зниження пенсії. Пенсіонер звернувся до адміністративного суду з вимогою повернути йому попередній рівень пенсії за період січень - квітень 2014 року. Яке рішення повинен прийняти суд?

Громадянин України Іваненко отримав другий паспорт громадянина Росії. Чи порушив цій громадянин принцип єдиного громадянства? Особа, яка отримала статус біженця, внаслідок скрутних життєвих обставин не має власного доходу. Чи може така особи отримати громадянство України? Громадянин іноземної держави одружився з громадянкою України. Чи має право громадянин іноземної держави автоматично набути громадянство України?

Під час планових слідчих дій слідчий районної прокуратури без дозволу суду здійснив обшук на квартирі громадянина Іваненко, посилаючись на те, що в суді був вихідний день. Дайте правову оцінку діям слідчого. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про скасування надбавки дітям війни». Оцініть легітимність такого закону. Громадянин України після досягнення віку 60 років звернувся з заявою до Пенсійного фонду України щодо призначення пенсії. У призначенні пенсії було відмовлено у зв’язку з тим, що громадянин не мав відповідного стажу роботи. Тому громадянин звернувся зі скаргою безпосередньо до Європейського суду з прав людини. Чи правильно вчинив громадянин?

Громадянин Іванов у день виборів Президента України перебував у службовому відрядженні, де звернувся до виборчої комісії з проханням надати можливість проголосувати не за місцем своєї реєстрації. Чи повинна виборча комісія видати бюлетень?

Глава Секретаріату Президента України повернув внесений Секретарем Ради національної безпеки і оборони України до Секретаріату Президента України проект указу Президента України щодо присвоєння вищих військових звань, зазначивши, що Секретар Ради національної безпеки і оборони України не є суб'єктом підготовки і внесення проектів указів Президента України. Секретар Ради національної безпеки і оборони України звернувся до Міністерства юстиції з проханням роз'яснити - чи має право апарат Ради національної безпеки і оборони України і Секретар Ради національної безпеки і оборони України готувати проекти указів Президента України. Проаналізуйте дії Глави Секретаріату Президента України. Секретаря Ради національної безпеки і оборони України та підготуйте обгрунтовану відповідь на запит Секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

20 депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим звернулися на сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим з вимогою звільнення заступника Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим через його незадовільну роботу на цій посаді. Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим відмовився вносити це питання до порядку денного, зазначивши, що спочатку слід заслухати звіт заступника Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим про його діяльність, однак таку пропозицію можуть вносити не менш ніж п'ять постійних комісій Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Депутати подали запит до заступника Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим з вимогою негайно звітувати про свою діяльність перед Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Дайте юридичний аналіз ситуації. Чи відповідають дії депутатів і Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим вимогам законодавства? Який порядок звільнення з посад Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, його заступників, міністрів? Яку відповідь має дати заступник Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим на депутатський запит?

Обласна рада прийняла рішення про проведення місцевого референдуму з питань припинення повноважень голови обласної державної адміністрації і утворення виконавчого комітету обласної ради. Обласний прокурор вніс протест до обласної ради з вимогою привести її рішення у відповідність до вимог чинного законодавства. Депутати на сесії обласної ради розглянули протест прокурора і підтвердили своє попереднє рішення, зазначивши у відповіді прокуророві, що обласна рада має право виносити на місцевий референдум будь-які питання місцевого значення Чи відповідають дії обласної ради вимогам законодавства? Що є предметом місцевого референдуму? Як має діяти у цій ситуації прокурор?

Ініціативна група громадян розпочала збір підписів із проведення всеукраїнського референдуму з приводу вступу до НАТО. Обґрунтовувалося це тим, що Україна не є членом жодного військового блоку, а також не має ядерної зброї, через що державний суверенітет України, її незалежність та територіальна цілісність не є на 100 % гарантовані. У відповідь представники однієї із політичних партій заявили, що у разі прийняття ЦВК позитивного рішення із реєстрації ініціативної групи вони оскаржать рішення ЦВК до Конституційного Суду України. Дайте визначення державного суверенітету. Назвіть гарантії державного суверенітету та розкрийте їх зміст. Яка роль військових гарантій для забезпечення державного суверенітету на сучасному етапі?

До Конституційного Суду України надійшло консституційне подання, підписане 43 народними депутатами, щодо офіційного тлумачення ст. 8 Конституції України. У поданні зазначалося, що “хоча в 4.1 ст. 8 Конституції України проголошено принцип верховенства права, однак у ч. 2 закріплено принцип юридичного верховенства Конституції України. А оскільки, як зазначено в Преамбулі, Конституція України - це Основний Закон, то фактично в Україні діє принцип верховенства закону, а не верховенства права". На підставі такого аналізу ст. 8 Основного Закону народні депутати вимагали від Конституційного Суду офіційно визнати, що наведене конституційне положения слід розуміти як верховенство закону. Складіть і обгрунтуйте проект відповідного рішення Конституційного Суду України.

Президент України оголошуючи рішення про свою відставку, зазначив, що свої повноваження як глави держави на підставі ст. 112 Конституції України він передає Прем’єр-міністру України. Повноваження Верховного Головнокомандувача Збройних сил та голови Ради національної безпеки і оборони України – міністру оборони. Голова Верховної Ради України заперечив і запропонував передати повноваження Голови Ради національної безпеки і оборони України спікеру. Проаналізуйте ситуацію. Як врегулювані ці питання Конституцією України? Чи правомірні вимоги Президента України та Голови Верховної Ради України?

У рішенні Конституційного суду України від 4 липня 2002 р. зазначається «будь-яка робота, яка здійснюється «на постійній основі», виключає її поєднання з певними посадами в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, які передбачають роботу на такій же постійній основі, зокрема на посадах керівників органів виконавчої влади». Визначте чи може депутат місцевої ради, який не обіймає керівної посади у раді поєднувати депутатський мандат з посадою керівника органу виконавчої влади?

Секретар Ради національної безпеки і оборони України у зв’язку з офіційним візитом Президента України за кордон самостійно скликав засідання Ради національної безпеки і оборони України, головував на ньому і за результатами розгляду питань видав розпорядження про призначення заступника Сек¬ретаря Ради національної безпеки і оборони України, про утво¬рення тимчасової міжвідомчої комісії з питань енергетичної безпеки та присвоєння військових і спеціальних звань. Народні депутати України направили запит до Секретаря Ради національної безпеки і оборони України з вимогою відмінити зазначені розпорядження, однак він відмовився це зробити, зазначивши, що право відміни актів належить Президенту України. Дайте юридичний аналіз ситуації та запропонуйте шляхи її вирішення. Чи належить до повноважень Секретаря Ради національної безпеки і оборони України вирішення цих питань?

Новопризначений голова місцевої державної адміністрації прийняв розпорядження про припинення повноважень перших заступників і заступників голови місцевої державної адміністрації та про призначення на ці посади інших осіб. Звільнений з посади заступник голови місцевої державної адмініс¬трації звернувся до суду з вимогою скасувати розпорядження голови місцевої державної адміністрації та поновити його на роботі, оскільки вважав, що для його звільнення не було ніяких підстав і, крім того, питання про звільнення не було погоджене з Першим віце-прем’єр-міністром України. Дайте юридичний аналіз ситуації. Чи відповідають дії голови місцевої державної адміністрації вимогам законодавства? Яке рішення має прийняти суд?

Громадянин Кривонос О. О. звернувся до Конституційного Суду України з проханням дати офіційне тлумачення абзацу другого преамбули, статей 41, 55 та 56 Конституції України, частини другої статті 5 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні", статті 5 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", статті 318 Цивільного процесуального кодексу України, пункту 2 статті 17 Міжнародної хартії прав людини, статті 9 Постанови Верховної Ради України "Про тлумачення Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні" Необхідність офіційного тлумачення зазначених норм автор звернення обгрунтовує тим, що суди загальної юрисдикції винесли незаконні рішення про часткову виплату грошової компенсації за вилучене нерухоме майно у його батька, якого було реабілітовано. Кривонос 0.0. вважає, що суди загальної юрисдикції неправильно застосували положення частини другої статті 5 Закону У країни "Про реабілітацію жертв політичних репресій в У країні", прийнявши рішення про повернення вилученого будинку, не придатного для користування. 1. Який порядок звернення до Конституційного Суду України? 2. Якими нормативними актами регулюється звернення до Суду щодо офіційного тлумачення? 3. Чи підлягає конституційне звернення задоволенню? 4. Хто приймає рішення про відкриття (відмову) конституційного провадження? 5. Чи визначається Конституційним Судом України механізм реалізації правового акту або окремих його положень? Дайте обгрунтування. 6. Яке рішення повинен ухвалити Суд?

Необхідно самостійно сформулювати 2-3 найактуальніших питання з приводу стану реалізації положень ЄКПЛ в Україні. 1. Якими ідеями Ви керувалися, називаючи ці питання найактуальнішими? 2. Дати аргументовані відповіді на порушені Вами питання. 3. Які є заперечення щодо актуальності визначених Вами питань щодо реалізації положень ЄКПЛ?

Громадянка Власова Г. звернулася до КСУ з клопотанням дати офіційне тлумачення положення пункту 5 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі — Закон), згідно з яким кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз, в аспекті питання, чи мають право громадяни України двічі брати участь у приватизації державного житлового фонду. Суб'єкт права на конституційне звернення обґрунтовує необхідність в офіційному тлумаченні положення пункту 5 статті 5 Закону наявністю неоднозначного його застосування судами загальної юрисдикції. На підтвердження цього Власова Г. наводить рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 7 листопада 2007 року у справі № 2-2283/07, ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 30 січня 2008 року, ухвалу ВСУ від 10 квітня 2008 року у цій справі, в якій вона виступала позивачем до виконавчого комітету Каховської міської ради про визнання розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності на житло частково недійсними та визнання права власності на квартиру. Також у зверненні робиться посилання на рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 17 березня 2009 року у справі № 22ц-500/2009 за позовом до виконавчого комітету Прилуцької міської ради про визнання права власності на квартиру. Власова Г. вказує, що зазначені судові рішення містять протилежні висновки щодо змісту положення пункту 5 статті 5 Закону. Так, за однакових юридично значимих обставин (використання житлових чеків для безоплатної приватизації житла) Каховський міськрайонний суд Херсонської області визнав правомірною наступну участь у приватизації іншої квартири державного житлового фонду з використанням житлових чеків. Апеляційний суд Чернігівської області скасував рішення суду першої інстанції через те, шо участь у такій приватизації суперечить, зокрема, пункту 5 статті 5 Закону, мотивуючи своє рішення тим, що «кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло лише один раз незалежно від того, приватизується воно безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою, чи загальна площа квартири є меншою площі, яку ця сім'я має право безоплатно отримати, і наймачеві та членам його сім'ї видаються житлові чеки, сума яких визначається виходячи з розміру недостатньої площі та відновної вартості одного квадратного метра. В останньому випадку право на повторну участь у приватизації не може виникнути і при набутті особою права користування житловою площею в іншому приміщенні». 1. Чи є, на Вашу думку, клопотання Власової Г. обгрунтованим? Якщо так (ні), то чому? 2. Розкрити взаємозв'язок між правом на повагу до гідності людини і порушеними в конституційному зверненні Власової Г. питаннями. 3. Які конституційні цінності в даному випадку має захищати КСУ? Чому

Київська міська рада звернулася до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо офіційного тлумачення ч. 1, 2 ст. 141 Конституції України. Під час слухань на пленарному засіданні судді дійшли висновку, що деякі положення Закону України «Про порядок обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування» не відповідають Конституції. Тому у своєму Рішенні Конституційний Суд України не лише надав тлумачення, про яке безпосередньо йшлося у конституційному поданні, а ще й визнав зазначені положення неконституційними, хоча Київська міська рада питання про це не ставила. 1. Які правові наслідки визнання акту неконституційним? 2. Чи пов'язаний Конституційний Суд України предметом конституційного подання (звернення)? Проаналізуйте ситуацію, що склалася

Громадянин С. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням надати офіційне тлумачення ч. 1 ст. 59 Конституції України. Необхідність в офіційному тлумаченні цієї норми він обґрунтував тим, що під час попереднього розслідування його кримінальної справи слідчий податкової міліції та прокурор міста Маріуполя Донецької області відмовили йому в задоволенні клопотання про допуск як захисника працівника приватної юридичної фірми, посилаючись на відсутність у останнього адвокатської ліцензії. С. оскаржив дії зазначених посадових осіб до Жовтневого районного суду міста Маріуполя, який визнав їх неправомірними. Але пізніше це рішення районного суду було скасовано Донецьким обласним судом. 1. Хто може бути суб’єктами звернення до Конституційного Суду України? 2. Чи є підстави для відкриття конституційного провадження у даній справі? 3. Яким чином буде відбуватися процедура розгляду цього конституційного звернення ? Складіть його проект

1 грудня 2004 р. Конституційний Суд України прийняв Рішення, згідно з яким окремі положення Закону України «Про статус суддів» були визнані неконституційними, а також сформулював правову позицію про те, що зменшення рівня гарантій незалежності і недоторканності суддів при прийнятті нових законів не допускається. Але пізніше Верховна Рада України ухвалила інший Закон - «Про Державний бюджет на 2005 р.», яким був обмежений розмір пенсій та інших виплат суддям. 1. Як має діяти Конституційний Суд України у цій ситуації ? 2. Чи в змозі Конституційний Суд за власною ініціативою розпочати провадження у справі? 3. Який порядок виконання його рішень? 4. Яка існує відповідальність за невиконання рішень Конституційного Суду ?

У практиці діяльності Конституційного Суду України окремі рішення викликали неоднозначну реакцію і породили дискусії. Одним з таких стало Рішення у справі щодо строків перебування на посту Президента України від 25 грудня 2003 року № 22-рп/2003. На думку КСУ „положення частини третьої статті 103 Конституції України ( 254к/96-ВР ), згідно з яким одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж 2 два строки підряд, треба розуміти так, що це положення поширюється лише на осіб, яких обирають на пост Президента України після набуття чинності Конституцією України 1996 року. Особа, яку вперше було обрано Президентом України за чинною Конституцією України ( 254к/96-ВР ) в 1999 році, має право балотуватися на чергових виборах Президента України у 2004 році”. Три судді КСУ висловили окремі думки щодо цього рішення. 1. Які вам відомі способи тлумачення Конституції України? 2. Чи допустима (можлива) при вирішенні справи конкуренція способів, і, у разі ствердної відповіді, якими вимогами повинні керуватися судді при виборі того чи іншого способу чи їх сукупності? 3. Дайте власну правову оцінку вищезазначеному рішенню Конституційного Суду України.

На пленарному засіданні Конституційного Суду України громадянин США К., обстоюючи свої вимоги щодо офіційного тлумачення частини другої статті 34 Конституції України: „Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на власний вибір” просив Суд взяти до уваги практику Європейського Суду з прав людини щодо інтерпретації статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, в якій сформульовано принцип, що „межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян. Тому, якщо посадові чи службові особи діють без правових підстав, то мають бути готовими до критичного реагування з боку суспільства”. У протилежному випадку він залишав за собою право на оскарження рішення Конституційного Суду України до Європейського Суду з прав людини. 1. Яке значення має рішення та практика Європейського Суду з прав людини для інтерпретаційної діяльності Конституційного Суду України? 2. Як на ваш погляд має діяти Конституційний Суд України при вирішенні цієї справи? 3. Які існують механізми оскарження рішень Конституційного Суду України з питань офіційного тлумачення Конституції та законів України?

До Конституційного Суду України звернувся суб΄єкт права на конституційне подання – 66 народних депутатів України з клопотанням надати офіційне тлумачення відповідності Конституції України (конституційності) постанови Кабінету Міністрів України « Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров΄я та вищих медичних закладах освіти» (справа про платні медичні послуги). Підставою для розгляду справи народні депутати України вважали практичну необхідність в офіційній інтерпретації положень частини третьої статті 49 Конституції України. Суб΄єкт права на конституційне подання зазначав у своєму поданні, що до Переліку платних послуг фактично включено лікувально-медичну, профілактичну та інші види медичних послуг та допомоги, яка відповідно до частини 3 статті 49 Конституції України у таких закладах має надаватися безоплатно, у зв΄язку з чим просив визнати зазначену Постанову неконституційною. Важливим аспектом прийнятого рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1998 року № 15-рп/98 (справа про платні медичні послуги) був висновок, що поняття медичної допомоги, умови запровадження медичного страхування, у тому числі державного, формування і використання добровільних медичних фондів, а також порядок надання медичних послуг, які виходять за межі медичної допомоги, на платній основі у державних і комунальних закладах охорони здоров΄я та перелік таких послуг мають бути визначені законом. 1. Визначте поняття та види рішень Конституційного Суду України? 2. Які конституційно-правові вимоги встановлені до змісту рішень та висновків Конституційного Суду України? 3. В чому особливості правової природи рішень та висновків Конституційного Суду України?

В процесі практичної діяльності КСУ формулює досить важливі правові позиції, а також звертається до інтерпретаційних висновків, викладених у попередніх його рішеннях. Так, у рішенні КСУ від 25.06.2008р. № 12-рп/2008 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності КУ (конституційності) положень частин п'ятої, шостої статті 13 Закону України «Про статус народного депутата України», частини четвертої статті 61 Регламенту Верховної Ради України та офіційного тлумачення положень пункту 6 частини другої, частини шостої статті 81, частини шостої статті 83 КУ, частини четвертої статті 13 ЗУ «Про статус народного депутата України» (справа про перебування народного депутата України у депутатській фракції) правові позиції містяться як у мотивувальній, так і у резолютивній частинах. Натомість, у рішенні КСУ від 26.02.2009р. № 6-рп/2009 у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 85 КУ правова позиція міститься у мотивувальній частині рішення, а у резолютивній частині рішення на її підставі дається остаточний висновок. Ще одним прикладом розміщення правових позицій КСУ у мотивувальній частині його акту є рішення від 16.04.2009р. № 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування). Ухвала КСУ від 15.07.2009р. № 48-уп/2009 про припинення конституційного провадження у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності КУ (конституційності) розпоряджень Президента України про тимчасове виконання обов'язків голів місцевих державних адміністрацій є прикладом «відмовної» ухвали з «позитивним» змістом і містить посилання на минулі правові позиції КСУ. 1. Визначте поняття «правової позиції» та їх види? 2. Чи знайшов своє закріплення цей термін у законодавстві України? 3. В чому полягає юридична сила (природа) правових позицій КСУ? 4. В якому співвідношенні знаходяться поняття «рішення КСУ» та «правова позиція»? 5. Яке місце у структурі рішень КСУ займають правові позиції

Конституційний Суд України, до повноважень якого віднесено лише визначення відповідності Конституції України окремих правових актів чи їх положень та тлумачення Конституції та законів України, не є уповноваженим суб΄єктом правотворчості (окрім передбаченого ч.2 ст.3 Закону України «Про Конституційний Суд України» повноваження приймати акти, що регламентують організацію його внутрішньої роботи). Заповнення прогалин в законодавстві також не належить до його повноважень, що неодноразово підкреслював сам КСУ ( зокрема, в Рішенні у справі про тлумачення Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 25.03. 1998 р. № 3-рп/98). Іноді на законодавчому рівні акти КСУ прирівнюються до «актів законодавства» та до «нормативно-правових актів», хоча сам КСУ в Рішенні у справі про тлумачення терміну «законодавство» від 09.07.1998 р. № 12-рп/98 не відніс свої акти до системи законодавства України. 1. Чи може Конституційний Суд України переглядати свої правові позиції? 2. Як впливають правові позиції КСУ на правотворчу та правозастосовну діяльність в Україні? 3. Наведіть приклади з практики діяльності єдиного органу конституційної юрисдикції щодо впливу правових позицій на правотворчу та правозастосовну діяльність в Україні.

Президент України звернувся до Конституційного Суду України з поданням, в якому просив визнати неконституційною ч. 3 ст. 13 Закону України «Про адвокатуру» в частині включення до атестаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури представника відділення Спілки адвокатів України. Президент мотивував своє прохання тим, що положення Закону, яким визначено конкретну спілку, представники якої включаються до атестаційної палати порушує конституційний принцип багатоманітності суспільного життя, оскільки закріплює виключний монопольний статус однієї зі спілок відповідних об'єднань громадян, а також ч. 5 ст. 36 Конституції України, згідно з якою усі об’єднання громадян є рівними перед законом. Більше того, із закону не зрозуміло, представник якої саме Спілки адвокатів має бути включений до атестаційної палати, оскільки на сьогоднішній день існує декілька громадських організацій із назвою «Спілка адвокатів України». 1. Яке рішення має ухвалити Конституційний Суд? 2. Проаналізуйте правові позиції Конституційного Суду щодо правового статусу об’єднань громадян. 3. Який спосіб залучення інститутів громадянського суспільства до здійснення владних повноважень на вашу думку відповідає Конституції України?

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України (справа про застосування української мови) викликало неоднозначну реакцію у суспільстві справа №1-6/99 № 10-рп/99 від 14 грудня 1999 року. Чи не тому, відмежовуючись від офіційної інтерпретації статті 10 Конституції України у Рішенні Конституційного Суду України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України висловив окрему думку суддя Конституційного Суду України Мироненка О.М., рішуче скориставшись правом заперечення та застосувавши формулу non tollet usum. 1. Чи дозволяє чинний Закон України «Про Конституційний Суд України» кожному судді КСУ висловлювати окрему думку щодо Рішення, Висновку КСУ? 2. Визначте юридичну природу окремої думки? 3. Які існують різні типи окремих думок суддів органів конституційної юрисдикції в інших державах?

На пленарному засіданні Конституційного Суду України було розглянуто справу за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України « Про чинність Закону України « Про Рахункову палату», опублікованого в газеті « Голос України» 23 січня 1998 року, а також щодо офіційного тлумачення положень частини другої (у конституційному поданні - третьої) статті 150 Конституції України та частини другої статті 70 Закону України « Про Конституційний Суд України» стосовно порядку виконання рішень Конституційного Суду України у разі, якщо в цих рішеннях не визначено порядку їх виконання. Конституційний Суд України вирішив визнати неконституційною зазначену Постанову Верховної Ради України. Крім того, КСУ зазначив, що рішення і висновки КСУ є обов΄язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. У своєму виконанні вони не потребують додаткового підтвердження з боку будь-яких органів державної влади. 1. На кого покладається обов΄язок щодо забезпечення виконання рішень та додержання висновків КСУ? 2. Який існує порядок виконання рішень і висновків КСУ? 3. Які наслідки тягне за собою невиконання рішень та недодержання висновків КСУ? 4. Чи може КСУ відкрити нове провадження у справі при виявленні нових обставин по справі? 5. Чи передбачено законодавством право КСУ переглянути рішення і висновки за власною ініціативою? 6. Чи допускає перегляд прийнятих рішень КС зарубіжних країн і у яких випадках? (Яка існує практика у зарубіжних країнах щодо перегляду прийнятих рішень органами конституційного контролю за ново виявленими обставинами або новими обставинами?

Від групи народних депутатів України до Конституційного Суду України надійшли два окремих документи, а саме: подання за підписом 12 народних депутатів України з проханням дати роз’яснення про відповідність Конституції України статті 24 Кримінального кодексу України і «підписний лист-звернення» народних депутатів України до Конституційного Суду України про відповідність положенням Конституції України статті 24 Кримінального кодексу України за підписом 46 (12 вищезгаданих та інших) народних депутатів України. На думку авторів подання, стаття 24 Кримінального кодексу України, яка передбачає виняткову міру покарання - смертну кару (в поданні її названо найвищою мірою покарання), суперечить частині першій статті 3 і частині другій статті 28 Конституції України. 1. Чи додержано вимоги до конституційного подання? Назвіть їх? 2. Хто приймає рішення про відкриття (відмову) конституційного провадження? 3. Якими мають бути дії представника суб'єкта права на конституційне подання? Яким є його правовий статус? 4. Яке рішення повинен ухвалити Суд?

Громадянин К. був затриманий працівниками ГУНП під час мирної акції протесту проти рішення Уряду щодо підвищення цін на опалення, без зазначення у складеному протоколі підстав, дати затримання, пояснень затриманого тощо. Затримання відбулось 12 листопада 2016 року, а 17 листопада громадянина К без пояснення причин було відпущено. Останній звернувся до Конституційного Суду України із поданням про порушення норми статті 29 Конституції України в частині незаконного затримання. 1. Дайте правову оцінку діям Національної поліції та громадянина. 2. Як вирішити це питання? 3. Чи це в компетенції Конституційного Суду України?

1 грудня 2009 року Верховна Рада України ухвалила новий закон "Про організацію і порядок діяльності Верховної Ради України". Згідно зі ст. 2 цього закону Верховна Рада України приймає спеціальний акт – Регламент Верховної Ради України. Президент України звернувся до Конституційного Суду України з поданням про визнання зазначеного закону неконституційним, оскільки згідно зі ст. 92 Конституції України організація і порядок діяльності Верховної Ради України визначається виключно законами. 1. Чи є ухвалений закон конституційним? 2. Проаналізуйте правові позиції Конституційного Суду України та окремі думки суддів з приводу організації і діяльності Верховної Ради України.

Суб’єкт права на конституційне подання – 80 народних депутатів звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням розглянути питання щодо відповідності Конституції Указу Президента, яким він зобов’язав Міністра закордонних справ Н. продовжити виконання своїх посадових обов’язків після того, як Верховна Рада України висловила йому недовіру. 1. Яке рішення має прийняти Конституційний Суд України? 2. Проаналізуйте правові позиції Конституційного Суду України щодо меж повноважень Президента України при здійсненні керівництва зовнішньополітичною діяльністю у системному зв’язку з положенням п.5 ст. 85, п.1 ст. 116 Конституції України.

Президент України у жовтні 2008 р. видав Указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів. Між Центральною виборчою комісією та Кабінетом Міністрів України виникли непорозуміння щодо порядку фінансування виборчої кампанії. До КСУ надійшло конституційне звернення від двох громадян України, в якому вони просять надати офіційне тлумачення положень Закону України «Про вибори народних депутатів України» щодо фінансового забезпечення підготовки і проведення виборів, оскільки, на їх думку, неоднозначне їх застосування цими державними органами може призвести до незабезпечення належних умов для проведення позачергових виборів народних депутатів України, порушення конституційних прав громадян щодо участі у виборах, спотворення результатів народного волевиявлення. 1. Які питання належать до юрисдикції Конституційного Суду України? 2. Чи наявні підстави для офіційного тлумачення положень зазначеного Закону України?

Як відомо, згідно з чинною Конституцією України, Конституційний Суд України складається з 18 суддів, які призначаються Президентом України, Верховною Радою України та з'їздом суддів України по шість суддів відповідно. Судді призначаються на строк 9 років без права на переобрання. На пленарному засіданні Конституційного Суду шляхом таємного голосування із числа суддів строком на 3 роки без права на переобрання обирається Голова Конституційного Суду. Як компетентний студент - юрист дайте відповіді на запитання: 1. Чому Конституційний Суд України є не просто органом конституційної юрисдикції, а єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні? 2. Чи має принципове значення кількість населення країни на кількісний склад Конституційного Суду? 3. Чи можна вважати вірним твердження про те, що в Україні Конституційний Суд формується трьома гілками влади, при тому, що Президент України є лише главою держави, а шість суддів призначає саме він, а не Кабінет Міністрів України? 4. Який порядок призначення суддів існує в інших країнах(на прикладі європейських держав, чи держав колишнього СРСР)? 5. Порядок зайняття вакантної посади судді. 6. Вимоги, які висуваються законодавством України до кандидатів на посади суддів Конституційного Суду України є такими важливими, що унеможливлюють призначення на ці посади недостойних і негідних цих посад осіб. Які додаткові вимоги, на Ваш погляд, було б бажано внести в ст.148 Конституції України? 10. Президент України призначив суддею Конституційного Суду України громадянина Г. Незважаючи на виданий Указ Президента призначений на посаду суддя Конституційного Суду України до роботи не приступив в силу об'єктивних і суб'єктивних причин. В подальшому Указ Президента був скасований новообраним Президентом України. Прокоментуйте ситуацію, що склалася, звернувши увагу на наступні моменти: 1. Які вимоги пред'являються до відповідного Указу Президента? 2. Чому новопризначений суддя не приступив до виконання своїх обов'язків? З якого моменту суддя вважається як таким, що вступив на посаду?

У травні 2006 року Полтавське міське управління МВС України (далі — ПМУ МВС України) порушило кримінальну справу стосовно громадянина Водняка Р. за ухилення від сплати податків. У зв'язку з неявкою цього громадянина на допит та відсутністю відомостей щодо місця його перебування слідчим було винесено постанову про взяття Водняка Р. під варту та про накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію членів його сім'ї та її виїмку. В постанові слідчий мотивував своє рішення так: «...про місце свого знаходження Водняк Р. може повідомити свою матір та брата, використовуючи поштово-телеграфну кореспонденцію». При цьому в постанові про накладення арешту на кореспонденцію не вказувався строк, на який накладався арешт. Членам сім'ї про постанову нічого не було повідомлено. У травні 2008 р. кримінальну справу, порушену проти Водняка Р., було закрито в зв'язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності. І лише через рік, тобто в травні 2009 р., слідчий виніс постанову про зняття арешту з поштово-телеграфної кореспонденції членів сім'ї Водняка Р. у зв'язку із закриттям кримінальної справи проти нього та відсутністю необхідності у подальшому перегляді кореспонденції заявників. Дізнавшись, що їх кореспонденцію переглядали без їх відома, мати та брат громадянина Водняка Р. звернулись до начальника ПМУ МВС України, вимагаючи відшкодування шкоди, завданої накладенням арешту на їх кореспонденцію. Листом від 27 січня 2010 року начальник ПМУ МВС України їх повідомив, що постанова про накладення арешту на кореспонденцію була законною і, таким чином, підстави для відшкодування шкоди відсутні. Листом від 19 листопада 2010 року начальник ПМУ МВС України повідомив заявника, що виїмка кореспонденції відбувалась відповідно до закону та, оскільки кримінальна справа, порушена стосовно його брата, закрита за нереабілітуючими обставинами, заявник не має права на компенсацію. У грудні 2010 року мати і брат громадянина Водняка Р. звернулись до Ленінського районного суду м. Полтави з позовною заявою до ПМУ МВС України про захист порушеного права на повагу до їх гідності та відшкодування моральної шкоди, завданої винесенням постанови про накладення арешту на їх кореспонденцію. 1. Чи конституційно діяв слідчий, виносячи постанову про накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію членів сім'ї Водняка Р.? Якщо так (ні), то чому? 2. Чи дійсно в даному випадку порушено право матері та брата громадянина Водняка Р. на повагу до людської гідності? Якщо так (ні), то чому? Якщо так, то в чому конкретно виявилося порушення зазначеного права? 3. Яке рішення має прийняти суд з приводу позовної заяви? Чому?

Двадцять депутатів Полтавської обласної ради на сесії обласної ради звернулися з вимогою звільнення заступника Голови ради через його незадовільну роботу на цій посаді. Голова обласної ради відмовився вносити це питання до порядку денного, зазначивши, що спочатку слід заслухати звіт заступника голови ради про його діяльність, однак таку пропозицію можуть вносити не менше двох постійних комісій місцевої ради. Депутати подали запит до заступника Голови обласної ради з вимогою негайно звітувати про свою діяльність перед полтавською обласною радою. Дайте юридичний аналіз ситуації. Чи відповідають дії депутатів і Голови Полтавської обласної ради вимогам законодавства? Який порядок звільнення з посади Голови та заступників Голови Полтавської обласної ради? Яку відповідь має дати заступник Голови обласної ради на депутатський запит?

Обласна рада прийняла рішення про проведення місцевого референдуму з питань припинення повноважень голови обласної державної адміністрації і утворення виконавчого комітету обласної ради. Обласний прокурор вніс протест до обласної ради з вимогою привести її рішення у відповідність до вимог чинного законодавства. Депутати на сесії обласної ради розглянули протест прокурора і підтвердили своє попереднє рішення, зазначивши у відповіді прокуророві, що відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування обласна рада має право утворювати власні адміністративні структури. Чи відповідають дії обласної ради вимогам законодавства? Чи наділені обласні ради правом створення виконавчих органів? Чи правомірні дії прокурора? Як прокурор мав діяти у цій ситуації?

Глава Адміністрації Президента України повернув внесений Секретарем Ради національної безпеки і оборони України до Адміністрації Президента України проект указу Президента України щодо присвоєння вищих військових звань, зазначивши, що Секретар Ради національної безпеки і оборони України не є суб’єктом підготовки і внесення проектів указів Президента України. Секретар Ради національної безпеки і оборони України звернувся до Міністерства юстиції з проханням роз’яснити – чи має право апарат Ради національної безпеки і оборони України і Секретар Ради національної безпеки і оборони України готувати проекти указів Президента України. Проаналізуйте дії Глави Адміністрації Президента України, Секретаря Ради національної безпеки і оборони України та підготуйте обґрунтовану відповідь на запит Секретаря Ради національної безпеки і оборони України

У 1669 р. англійський філософ Джон Локк на прохання графа Шефтсбері склав проект адміністративного устрою для колонії Нова Каледонія в Північній Америці, який втілив у собі кращі уявлення філософа про справедливий соціальний устрій та правопорядок переселенців. Цей одноосібно створений документ виявився настільки обтяжливим для новоприбулих, що приблизно через 20 років вони добилися його відміни. Як Ви думаєте, у чому полягає реальна причина невда¬лого проекту «конституції» Джона Локка? Дайте відповідь на запитання з точки зору сучасних уявлень про зміст та призначення конституціоналізму. Якими є найбільш типові процедури ухвалення сучасних конституцій?

Свого часу відомий французький філософ Поль- Анрі Гольбах висловив думку про те, що органічна й доско¬нало побудована конституція повинна служити «вуздечкою для вождів і народів». Відомо також, що у першій Конституції Франції (1791) вже від початку було записано правило, за яким будь-яка країна, в якій не проведено розділення влад і не визнаються основоположні права і свободи людини, не може вважатися такою, що має конституцію. Прокоментуйте наведені факти. Яким є основне функ¬ціональне призначенням конституції як основного закону? У чому полягає роль органічної конституції стосовно різних по¬літичних режимів (лібералізм, авторитаризм, тоталітаризм)? Чи можна вважати конституцію обмежувачем, зокрема, і демократичної влади?

За часів Томаса Джефферсона в американській конституційній традиції утвердилася ідея про те, що державній владі має бути конституційно дозволено робити лише те, що вимагатимуть від неї вільні громадяни (громадянське суспіль¬ство). У противному разі, як писав англійський політичний філософ Герберт Спенсер, США ризикували б отримати «один з найбільш ефективних засобів пониження стандартів національного характеру». Прокоментуйте висловлювання Г. Спенсера. У чому, на Вашу думку, полягає основна ідея американського конституціоналізму? Як у США співвідноситься ідея конституціоналізму з ідеєю громадянських прав і свобод, громадянського суспільства в цілому? Яку роль в американській конституційній доктрині відіграє ідея верховенства права, політичної та економічноїсвободи?

З формально-юридичної точки зору європейський конституціоналізм започатковано ухваленням у 1791 р. конституцій Польщі та Франції. У наш час вважається, що конституційні інститути будь-якої країни мають відповідати її національному характерові, сукупності писаних та неписаних правил і принципів її політичної системи й що лише при до¬триманні даної вимоги вони можуть розраховувати на довго¬тривалу перспективу як регуляторів людської поведінки. Так, у сучасній Великій Британії ще й досі не відчува¬ється потреби у писаній конституції, бо там політичне життя ґрунтується на прецедентах, давніх традиціях, доброчесності й здоровому глузді. З іншого боку, як зазначає відомий американський політолог Олвін Тоффлер, у самому способі політичного буття Європейського Союзу домінують принципи стандартизації, концентрації, максимізації масштабів і централізації. Можливо, саме тому громадяни Франції та Нідерландів не підтрима¬ли запропоновану у 2005 р. Європарламентом конституцію для Європи - «шедевр бюрократичної майстерності розміром у 400 сторінок». Як зазначали науковці, авторам Конституції США знадобилося для досягнення такої самої мети менше 10 сторінок, включаючи Білль про права людини. Що Ви можете сказати про основні конституційно- правові орієнтації США та країн Західної Європи? Чи можна говорити про існування конституційної специфіки постто- талітарних країн Східної та Центральної Європи? До якого типу конституцій слід віднести Основний Закон України? Чим характеризуються сучасні уявлення українського політикуму про конституціоналізм?

Прийнято вважати, що в глобальному, світовому вимірі норми органічних конституцій покликані виконувати роль потужних юридичних гарантій, які запобігають «розщеп¬ленню атомів ринку, демократії та свободи». Це означає, зокрема, що головною метою й цінністю сучасного конституціоналізму є соціальний поступ: досягнення динамічного стану суспільства, прискорення соціальних транзакцій, підтримання підприємництва і творчої свободи, обмеження державної влади та забезпечення ліберальної демократії як найбільш ефективного політичного режиму. Якими є пріоритети сучасного органічного конституціоналізму? Як співвідносяться між собою цінності поступу, ринку, демократії та свободи? Чиї інтереси має виражати і гарантувати конституціоналізм?

У Конституційному договорі, укладеному між Вер¬ховною Радою України та Президентом України 8 червня 1995 р., передбачалося, що він діятиме до прийняття нової Конституції України (але не більше одного року). Доопрацьований спеціальною комісією парламенту проект нової Кон¬ституції України було опубліковано 28 травня 1996 р. і пере¬дано на розгляд Верховної Ради України, яка прийняла його в першому і навіть другому читанні. Проте після цього консти¬туційний процес зупинився, оскільки частина народних депу¬татів пропонувала остаточно ухвалити Конституцію лише на наступній сесії парламенту. Після видання Президентом України Л. Кучмою Указу про винесення проекту Конституції України на всеукраїнський референдум, який мав відбутися 25 вересня 1996 р., Верховна Рада України прийняла рішення працювати в режимі пленарного засідання і 28 червня 1996 р. остаточно ухвалила Конституцію України. Чи можна за таких умов стверджувати, що Конституція України - це досконале втілення ідей сучасного конституціоналізму? Чи можна вважати Конституцію України результатом вимушеного компромісу між різними соціальними й політичними силами? Аргументуйте свою позицію.

У грудні 1994 р. Президент України Л. Д. Кучма вніс до Верховної Ради України проект конституційного Закону України «Про державну владу і місцеве самоврядування», який уперше в новітній історії України запроваджував такі принципи конституційного ладу, як поділ влади, верховенство права, місцеве самоврядування, політична, економіч¬на та ідеологічна багатоманітність тощо. Однак через політичні протиріччя серед депутатського корпусу він був проголосований лише простою більшістю. Виникла патова ситуація у відносинах між Верховною Радою та Президентом України. Вихід з неї було знайдено шляхом підписання 8 червня 1995 р. Конституційного договору між вказаними суб’ єктами конституційно-правових відносин, в основі якого лежав вищезгаданий нормативно-правовий акт. Голова Конституційної комісії на пленарному засіданні парламенту привітав народних депу¬татів і весь український народ з прийняттям «Малої Конституції України». Лідер парламентської опозиції при цьому обурився і зазначив, що будь-який конституційний договір не може вважатися Основним Законом країни. Виходячи з класичних уявлень про юридичну природу конституції, дайте відповідь на такі запитання: Яка політико-правова природа Конституційного договору між Верховною Радою України і Президентом України? Яка міра легітимності цього документа? За якої умови Конституційний договір міг виконувати функцію «Малої Конституції України»?

15 липня 1996 р. до міського суду звернувся грома¬дянин К. із позовом на рішення виконавчого комітету міської ради від 10 липня 1996 р., яким йому було заборонено прове¬дення пікету під міською радою з приводу незаконної вирубки дерев на вулиці, де мешкав заявник. У позові він наполягав на тому, що відповідно до ст. 39 Конституції України від 28 червня 1996 р. таке рішення за зверненням виконавчого комітету міської ради мав ухвалювати суд. Рішенням міського суду позов громадянина К. залишився без задоволення. Суд¬дя пояснив це тим, що посилання на ст. 39 Конституції Украї¬ни є некоректним, оскільки на момент розгляду заявки Конституція України, яка була прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р., але офіційно опублікована лише 13 липня цього ж року, ще не набула чинності. Таким чином, на думку судді, виконавчий комітет ухвалював рішення, ке¬руючись Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 липня 1988 р. «Про порядок організації і проведення збо¬рів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР». Громадянин К. оскаржив рішення суду в апеляційному порядку. Якими є, на Ваш погляд, перспективи розгляду справи в апеляційній інстанції? Розкрийте юридичну природу Конституції України. Які юридичні властивості притаманні Основному Закону України?

На пленарному засіданні Конституційного Суду України під час розгляду конституційного подання Президен¬та України щодо офіційного тлумачення Конституції України суддя-доповідач заявив, що «єдиною причиною, що викликає необхідність тлумачення Конституції та законів, є недосконалість юридичної техніки, пов’язана з неточними й неконкрет¬ними формулюваннями конституційного тексту. Якби текст Основного Закону був написаний чіткою й зрозумілою мо¬вою, не допускав подвійного розуміння і не містив протиріч, [то тоді] усі суб’єкти державно-владних повноважень діяли б у чіткій відповідності до Конституції і жодних протиріч і суперечностей не виникало б». Чи згодні Ви з таким твердженням? Наскільки обґрунтованою є висловлена позиція?

У текст Конституції УСРР 1919 р. при розробці було записано чимало програмних положень. Багато таких положень містилося і в Конституціях УРСР 1937 та 1978 рр. Текст Конституції України від 28 червня 1996 р. також міс¬тить окремі програмні положення. З іншого боку, в науці кон¬ституційного права існує точка зору, згідно з якою наявність у конституції норм, які не відповідають реальним суспільним відносинам, свідчить про її фіктивність. Проаналізуйте Конституцію УРСР 1937 р. та Кон¬ституцію УРСР 1978 р. з огляду на наявність у них норм, які мали програмний характер. До чого зобов ’язують програмні положення конститу¬цій? Чи потрібні програмні положення у тексті Конституції України? Чи можна вважати, що наявність в основних законах програмних положень призводить до їх фіктивності? З метою врегулювання лобістської діяльності у Верховній Раді України групою народних депутатів України вне¬сено проект Закону «Про діяльність лобістів у Верховній Раді України». Відповідно до ст. 1 законопроекту лобістом може бути зареєстрований у Верховній Раді України в передбаченому цим Законом порядку громадянин України, який на пла¬тній або безоплатній основі від імені та в інтересах юридичної особи (клієнта), у межах і у спосіб, не заборонені Конституцією України, цим та іншими законами України, здійснює вплив на суб’єктів, перелік яких визначено цим Законом, з метою впливу на розробку і прийняття проектів законів України та інших рішень Верховної Ради України (лобістський вплив). Які відносини є об’єктом конституційно-правового регулювання? Предметом якої галузі національного права є відносини, врегульовані вищезазначеним законопроектом: адміністративного, фінансового чи конституційного права? У чому специфіка політичних відносин як предмета конституційного права України? З метою врегулювання суперечностей між Верхов¬ною Радою України, Президентом України та Прем’єр- міністром України, що, на думку політиків, виникають через недосконалість Конституції України в частині врегулювання діяльності вищих органів влади, Голова парламенту запропо¬нував Президентові та Прем’єр-міністру укласти між трьома владними інституціями тимчасовий договір про розподіл влад¬них повноважень, у якому на період до внесення в установле¬ному порядку змін до Конституції буде по-новому виписаний статус цих вищих органів влади. Дайте правову оцінку такій пропозиції. Чи є вказані державні інституції суб’єктами кон¬ституційного права, що можуть укладати подібний договір? Велика палата Європейського суду з прав людини 30 червня 2015 р. ухвалила рішення у справі Хорошенко проти Росії, в якій заявник оскаржував обмеження родинних побачень для осіб, що відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі. У рішенні йдеться, зокрема, про те, що в європейській спільноті не повинно існувати відмінностей між утриманням у неволі осіб, що відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі, та інших злочинців. Коли ж уря¬довий Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини звернувся до Кабінету Міністрів України з пропози¬ціями щодо зміни відповідних положень українського законо¬давства, йому було відмовлено на тій підставі, що рішення, ухвалене Судом, не проти України. Чи є джерелом українського права прецедентна практика Європейського суду з прав людини? Якщо так, то в цілому чи тільки в тій частині, що стосується України? Вирішіть цей спір. Керуючись Положенням про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР, затвердженим Указом Президії Верховної Ради Українсь¬кої РСР від 12 березня 1981 р. № 1654-Х, сільська рада зверну¬лася до обласної ради з клопотанням про надання селу статусу селища. Утім у відповіді юридичного департаменту обласної ради наголошувалося на неможливості розгляду цього питання через те, що у Верховній Раді України зареєстровано законо¬проект «Про внесення змін до Закону України «Про правона- ступництво України» щодо скасування дії актів СРСР на тери¬торії України» (реєстр. номер 4650 від 11 трав. 2016 р.). Чи належать акти органів влади колишнього СРСР та УРСР до джерел конституційного права України? Яким чином мають регулюватися конституційно-правові відноси¬ни за відсутності відповідного акта конституційного законодавства? Міжнародний кримінальний суд у Гаазі звернувся до офіційної влади України з вимогою передати громадянина України Д. цій установі для проведення розслідування у спра¬ві масових убивств на території Польщі в роки Другої світової війни. У матеріалах запиту наводяться неспростовні факти то¬го, що громадянин України Д. у часи подій, що згадуються, брав активну участь у каральних операціях та здійснював ге¬ноцид. Народний депутат Ф. як представник парламентської опозиції вніс пропозицію про позбавлення Д. громадянства України і видачу Міжнародному суду. Заступник Голови Вер¬ховної Ради України як головуючий на пленарному засіданні того ж дня вніс це питання до порядку денного і поставив на голосування. Парламент повністю підтримав пропозицію де¬путата Ф., прийняв відповідну постанову, яка була скерована для виконання до Міністерства внутрішніх справ і Міністер¬ства закордонних справ. Дайте правовий аналіз ситуації. Яким має бути рішення щодо Д. ? Громадянка Канади Т., батьки якої до 1939 р. постійно проживали у Львові і вимушено емігрували до США, взяла шлюб з громадянином України, який припинився вна¬слідок його смерті на другому році подружнього життя, звер¬нулася до Президента України з проханням прискорити про¬цедуру прийняття її до громадянства України, обґрунтовуючи це своїми особливими заслугами перед Україною, зокрема, допомогою при будівництві української бібліотеки в Мексиці. Підготуйте відповідь на звернення з розгорнутим аналізом законодавства. Громадянин України К., який подав документи на вихід з громадянства України з наміром набуття громадянства Російської Федерації і під час відпочинку в Туреччині був затриманий за підозрою в торгівлі наркотичними засобами, звернувся до консульства України в Туреччині з проханням про допомогу. Відмова у допомозі консульської установи України обґрунтовувалася втратою правових зв’язків громадянина К. з Україною внаслідок підготовки документів щодо набуття ним громадянства Російської Федерації. Однак дипломатичний представник РФ у Туреччині також відмовив у допомозі гро¬мадянину К., вказуючи, що подібні дії завдали значної шкоди авторитету та іміджу його держави. Дайте правову оцінку діям дипломатичних і консульських установ обох держав. У яких випадках держава може відмовитися від надання допомоги своїм громадянам? Громадянка України А., депутат Харківської місь¬кої ради, після укладання шлюбу з громадянином Італії Т. автоматично набула громадянства чоловіка, хоча й бажала на¬далі виконувати функції депутата міської ради відповідно до вимог Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» і не мала наміру змінювати громадянство України. У зв’язку з наявністю одночасно громадянства двох держав А. висловила занепокоєння та звернулася за консультацією. Проаналізуйте ситуацію, що склалася, підготуйте і обґрунтуйте відповідь на звернення А. Дайте конституційно-правову оцінку практики перебування іноземців на посадах в органах публічної влади України. У результаті проведеного журналістського розслі¬дування з’ ясувалося, що прокурор одного з районів міста М. уже тривалий час є громадянином Російської Федерації. Проаналізуйте конституційно-правовий аспект цієї ситуації і підготуйте обґрунтований висновок. Яку юридичну відповідальність встановлено за подіб¬ний факт? Безробітний громадянин України, колишній військовослужбовець К. через скрутне матеріальне становище прийняв пропозицію сепаратистського угруповання «Ета» щодо участі в поваленні конституційного ладу Іспанії із застосуванням збройних засобів. З огляду на протиправну діяльність К. був оголошений у розшук Інтерполом. Через пев¬ний час К. повернувся в Україну і був затриманий співробітниками ГУБОЗ у м. Києві. Начальник ГУБОЗ звернувся до керівника Комісії при Президентові України з питань громадянства про вирішення питання про втрату К. громадянства України. Яким чином має бути вирішене питання про подальше перебування К. у громадянстві України? Унаслідок відомих подій 2014 р. Автономна Республіка Крим та окремі райони Донецької і Луганської областей були окуповані. При цьому всім, хто постійно проживав на території АРК, було запропоновано у місячний строк ви¬значитися із подальшою долею громадянства, після чого ті, хто не визначився, автоматично набули громадянство Російської Федерації. Разом із тим окупація призвела до внутрішньої міграції більше мільйона осіб, які вимушено переселилися на контрольовану Україною частину території. Що таке оптація як форма набуття громадянства? Чи мала місце оптація за вищезазначених обставин? Зробіть конституційно-правовий аналіз статусу осіб, що проживають на тимчасово окупованих територіях України, та тих осіб, що вимушено переселилися на території, контрольовані Україною. Співробітники Управління СБУ в Закарпатській області в ході проведення оперативно-розшукових заходів у районі україно-угорського кордону затримали групу нелегальних мігрантів із Сирії. За поданням керівництва СБУ в Закарпатській області адміністративним судом міста Ужгород була винесена постанова про примусове видворення за межі України громадян Сирії у кількості 22 осіб. Останні не пого¬дилися з рішенням суду та через свого адвоката подали щодо нього апеляційну скаргу. Як Ви вважаєте, чи дотримана процедура примусового видворення нелегальних мігрантів за межі України? Чи були підстави для подання апеляційної скарги? Які існують стандарти Європейського суду з прав людини щодо колективного видворення іноземців? Група іноземних студентів, що навчаються в університетах м. Х., вирішила провести під стінами обласного управління МВС України мітинг, про що офіційно повідомила Х-ську міську раду. У відповідь міська рада звернулася до окружного адміністративного суду з адміністративним позо¬вом про заборону проведення цього мітингу на тій підставі, що відповідно до ст. 39 Конституції України іноземці в Україні взагалі не мають права проводити мітинги. Окрім того, на думку представників міської ради, проведення такого заходу біля обласного управління МВС України в робочий час заважатиме ефективному виконанню обласним управлінням своїх функцій та завдань, що може призвести до порушення громадського порядку в місті загалом. У суді організатори мітингу в обґрунтування свого права посилалися на ст. 21 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, якою визнано право на мирні збори. Дайте конституційно-правовий аналіз даної ситуації. Яке рішення має ухвалити суд? Підготуйте письмо¬вий проект відповідного рішення суду. Співробітниками Державної прикордонної служби України в ході проведення оперативно-розшукових заходів у територіальних водах України в Чорному морі на одному із суден була затримана група нелегальних мігрантів з Лівії. Під час слідчих дій у рамках порушеної за даним фактом кримінальної справи слідчий Управління СБУ м. Одеси встановив, що за¬тримані нелегальні мігранти були переправлені з території Республіки Туреччина, яка має з Україною Угоду про реадмісію осіб, ратифіковану Законом України. Що таке реадмісія? До якої країни - Республіки Туреч¬чини чи Лівії - будуть видворені затримані співробітниками СБУ нелегальні іммігранти? Громадянин Ефіопії А., що навчається за програмою обміну студентів в українському університеті, на час літніх канікул виїхав до себе на батьківщину. Повертаючись до України з метою продовження навчання, він під час проходження паспортного контролю був повідомлений посадовою особою Державної прикордонної служби України про те, що йому заборонено в’ їзд до України строком на п’ ять років че¬рез несплату адміністративного штрафу, накладеного на нього за порушення Правил дорожнього руху під час попереднього перебування в Україні. Громадянин А., вважаючи рішення про заборону в’ їзду до України незаконним, вирішив його оскаржити. Проаналізуйте ситуацію, що склалася. З’ясуйте, чи є правові підстави для оскарження рішення про заборону іно¬земцю в ’їзду в Україну. Визначте порядок оскарження рішення про заборону іноземцю в ’їзду в Україну та орган, до якого слід подати відповідну скаргу. До ТОВ «Центр авторської східної медицини» (далі - ТОВ «Центр») на підставі отриманого дозволу на засто¬сування праці іноземців прийнято на роботу фахівця з китай¬ської народної медицини - громадянина Китаю Ц. Безробітний громадянин України П., який перебував на обліку в районному центрі зайнятості, як фахівець з китайської народної медицини звернувся до Обласного центру зайнятості зі скаргою на рішення про надання ТОВ «Центр» дозволу на застосування праці іноземців, у якій просив Обласний центр зайнятості скасувати своє рішення та зобов’язати ТОВ «Центр» прийняти на роботу його, а не громадянина Китаю. В обґрунтування своєї скарги П. зазначав, що рівень його кваліфікації є достатнім для зайняття вакантної посади в ТОВ «Центр», а тому надання Обласним центром зайнятості дозволу на застосування праці іноземця - громадянина Китаю Ц. - порушує його право на працю. Розглянувши скаргу, Обласний центр зайнятості прийняв рішення про анулювання свого дозволу на застосування праці іноземця та про зобов’язання ТОВ «Центр» працевлаш- тувати громадянина П. ТОВ «Центр» звернулося з адміністративним позовом до суду, у якому просило визнати рішення Обласного центру зайнятості незаконним. Проаналізуйте ситуацію, що склалася. Підготуйте проект рішення суду. Які принципи правового статусу іноземців закріплені в законодавстві На парламентських слуханнях один із доповідачів заявив, що говорити про розвиток українського конституціо¬налізму в радянський період немає жодних підстав, оскільки в Радянській Україні не було жодної реальної Конституції, існувала лише одна політична партія, яка фактично підмінила собою весь державний апарат, був відсутній реальний поділ влади, а людина, її життя і здоров’я, недоторканність і безпека не визнавалися соціальною цінністю. Саме такий устрій держави і суспільства обґрунтовувався у той час українськими вченими-правознавцями, що й свідчить про відсутність у ра¬добу реальних конституційно-правових ідей. Проаналізуйте висловлену позицію, виходячи із сучасного розуміння конституціоналізму. Які кардинальні зміни у поглядах на сутність конституції сталися з прийняттям Верховною Радою України Концепції нової Конституції України від 19 червня 1991 р.? У чому полягає головний зміст сучасного українського конституціоналізму? До Конституційного Суду України надійшло конституційне подання 50 народних депутатів України, в якому було заявлене клопотання щодо офіційного тлумачення по¬ложення частини третьої Преамбули Конституції України 1996 р. «спираючись на багатовікову історію українського державотворення...» в аспекті впливу на сучасний конститу¬ційний процес відомих історії українського конституціоналізму актів: Конституції Пилипа Орлика 1710 р., Конституції УНР 1918 р., Конституційного Договору 1995 р., Декларації про державний суверенітет України 1990 р., Акта проголошення незалежності України 1991 р. Зокрема, суб’єктів конституційного подання цікавили питання щодо чинності цих актів у цілому або окремих їх положень з огляду їх значення в утвердженні української державності та розвитку вітчизняного конституціоналізму. Як відповідальний працівник секретаріату Конституційного Суду України підготуйте повідомлення щодо питань, поставлених у поданні. Верховна Рада України, схваливши 8 грудня 2004 р. законопроект № 2222-ІУ про внесення змін до Конституції України від 28 червня 1996 р., дала старт конституційній ре¬формі, яка набула чинності з 1 січня 2006 р. Однак 30 вересня 2010 р. Конституційний Суд України визнав Закон України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 р. № 2222-ІУ неконституційним. Утім 21 лютого 2014 р. Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про відновлення дії окремих положень Конституції України», «реанімувавши» таким чином конституційну реформу 2004 р. Дайте загальну характеристику конституційної реформи 2004р., визначте її позитивні й негативні сторони. Назвіть аргументи, якими керувався Конституційний Суд України при скасуванні конституційної реформи 2004 р. Дайте конституційно-правову оцінку Закону України «Про відновлення дії окремих положень Конституції України» від 21 лютого 2014 р. Відомо, що з прийняттям 28 червня 1996 р. Кон¬ституції України конституційний процес не завершився, а почав розвиватися на якісно новій основі. Проте дуже скоро почали з’являтися ініціативи щодо оновлення конституційного тексту. Першою помітною спробою його вдосконалення стало проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою 16 квітня 2000 р., результати якого так і не були втілені. Неодноразові наміри системного оновлення Конституції України здійснилися лише завдяки конституційній реформі 2004 р. Однак, як виявилося, і вона мала свої вади. Конституційна Асамблея, утворена Президентом України 25 січня 2012 р., зробила спробу окреслити системні пробле¬ми конституційного регулювання суспільних відносин. Ре¬зультатом її діяльності став проект Концепції внесення змін до Конституції України від 21 червня 2013 р. Президент України своїм Указом від 3 березня 2015 р. оголосив про створення Конституційної комісії, завданням якої стала підготовка змін до Основного Закону України. Навколо яких конституційних проблем перманентно точаться найгостріші дискусії, які проблеми вже вирішені, а які, на Ваш погляд, залишаються актуальними й дотепер? До Верховної Ради України 310 народних депута¬тів України внесли законопроект про викладення Конституції України в новій редакції. Парламент скерував цей проект до Конституційного Суду України для надання висновку щодо його відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Суддя-доповідач по цій справі на пленарному засіданні Конституційного Суду запропонував визнати неконституційним цей проект з таких підстав: він передбачає ліквідацію посади Прем’єр-міністра України і підпорядкування уряду безпосередньо главі держави; закріплює виборче право по виборах органів місцевого самоврядування за іноземцями, які на законних підставах постійно проживають на території відповідної місцевої ради. Крім того, Конституційний Суд вказав, що перед внесенням відповідного законопроекту до парламенту не було проведено його всенародного обговорення і всеукраїнського референдуму, на якому народ мав надати згоду на зміну чиної форми правління з парламентсько-президентської на президентську, оскільки це змінює існуючий в Україні конститу¬ційний лад, а відповідно до ст. 5 Конституції України це право належить виключно народу і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Чи підтримали б Ви таку пропозицію судді- доповідача (Ви - суддя Конституційного Суду України)? Чи може бути прийнятий такий законопроект? Чим відрізняються за процедурою прийняття проекту нової Конституції України від законопроекту про викладення Конституції України в новій редакції? Політичні партії, які за результатами чергових парламентських виборів не взяли участі в розподілі депутатських мандатів, утворили «Союз політичних партій національного порятунку», розробили проект нової Конституції України і почали збирати підписи, необхідні для проголошення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, на який планували винести цей проект. Президент України звернувся через загальнонаціональні телеканали до українського народу і заявив, що він як гарант Конституції ніколи не проголосить такий референдум, оскільки чинною Конституцією України не передбачено порядку ухвалення нового Основного Закону за результатами всеукраїнського референдуму. Наскільки, на Вашу думку, обґрунтованою є позиція Президента України? У чому полягає особливий захист Конституції як одна з її ключових юридичних властивостей? На парламентських слуханнях, присвячених сучасним проблемам українського конституціоналізму, народний депутат Л. заявив, що Конституція України не повною мірою відповідає демократичним стандартам, оскільки: на першому місці стоїть розділ «Загальні засади», норми якого нікого ні до чого не зобов’ язують, а мають лише декларативний характер; розділ, у якому встановлено права і свободи людини, стоїть на другому, а не на першому місці, що не відповідає ліберально-демократичним конституційним ідеалам; у тексті зафіксовано не всі права і свободи, які відомі сучасній політико-правовій думці, а це значно знижує її регулюючий потенціал; за народом закріплено право на всеукраїнському референдумі затверджувати зміни лише до трьох, а не до всіх її розділів. Проаналізуйте таку позицію з точки зору змісту Конституції України. Верховна Рада України прийняла у третьому читанні Закон України «Про внесення змін до Конституції Укра¬їни», яким передбачається ліквідація Конституційного Суду України і передача його повноважень Верховному Суду України. Висновки щодо відповідності цього законопроекту статей 157, 158 Конституції України від Конституційного Суду отримані не були. Названий Закон направлено на підпис Президентові України, який застосував право вето щодо нього. Народні депутати України звернулися до адміністративного суду зі скаргою на дії Президента України, в якій просять визнати їх неконституційними та зобов’язати главу держави підписати Закон й оприлюднити його. Яким чином має бути вирішений цей спір? У 2007 р. у видавництві одного з вищих органів влади України надруковано офіційний текст Конституції України зі змінами, внесеними Законом № 2222 від 8 грудня 2004 р. У цій Конституції був відсутній Розділ ХУ «Перехідні положення» і зазначалося, що цей Розділ Конституції України втратив чинність у зв’язку з тим, що він виконав свою роль. Проаналізуйте, наскільки обґрунтованим було виключення Розділу ХУ з Конституції України в цьому виданні. Яку роль у Конституції України відіграють «Перехідні положення»? Група народних депутатів України в кількості 250 осіб подала до Верховної Ради України законопроект «Про внесення змін і доповнень до Конституції України», яким, зок¬рема, передбачалося: а) Президент України обиратиметься не народом, а парламентом; б) Україна визнається федеративною державою; в) в Україні запроваджується друга державна мова. Проаналізуйте даний законопроект з точки зору його відповідності Конституції України. Які існують процедури реформування тексту Основного Закону України? Ініціативною групою було зібрано підписи громадян України, які мають право голосу, щодо проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою. Питання, які пропонувалися для винесення на референдум, стосувалися: внесення змін до Розділу ХІІІ Конституції України з необхідністю уніфікувати процедуру внесення змін до Основного Закону шляхом встановлення єдиного механізму зміни будь-якого з розділів Конституції та їх затвердження всенародним референдумом; викладення у такій редакції частини першої статті 5 Конституції України: «Україна є парламентською республікою», а частини другої статті 2 так: «Україна є децентралізо¬ваною державою»; наділення правом законодавчої ініціативи у Верховній Раді України Українського народу. Дайте визначення конституційного ладу та його засад. Чи не порушують народні ініціативи положень Конституції України? Прокоментуйте кожну з пропозицій та, спираючись на чинне законодавство, обґрунтуйте свою позицію. Міська рада прийняла рішення «Про забезпечення стабільності суспільно-політичної ситуації та засад конституційного ладу України», яким: створила штаб національного спротиву проти діяльності центральних органів влади; рекомендувала установам, організаціям, які розміщені на території міста, створити страйкові комітети; затвердила положення, за яким вважати не чинними на території міста укази Президента України, які обмежують права і свободи громадян. Міський прокурор виніс постанову про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів, за результатами здійснення якої прокурор оскаржив прийняте рішення до суду. Чи відповідає таке рішення засадам конституційного ладу України? Обґрунтуйте свою позицію.

Представники політичної партії «Новий рух», які не увійшли до складу парламенту за результатами виборів, оголосили про ініціювання всеукраїнського референдуму щодо вне¬сення змін до Конституції України, якими передбачається змінити процедуру обрання глави української держави за американським зразком, тобто виборщиками. При цьому кількість виборщиків має залежати від кількості виборців. Один виборщик обиратиметься від 50 тис. виборців. Результати виборів глави держави мають визначатися по регіонах (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь), а обраним вважатиметься громадянин, який отримав більшість голосів виборщиків у чотирнадцяти чи більше регіонах. Чи не призведе введення такого порядку обрання Президента України до зміни конституційного ладу України та до обмеження права народу здійснювати свою владу безпосередньо? Обґрунтуйте свою думку. На парламентських слуханнях, присвячених удосконаленню системи організації державної влади, народний депутат З. наголосив, що оскільки у ст. 6 Конституції України закріплено, що державна влада здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову (а це положення відносять до основ конституційного ладу), то існування в Україні інших органів державної влади Основний Закон не передбачає. Саме тому з метою забезпечення стабільності конституційного ладу України необхідно терміново ліквідувати всі державні органи, які не належать до жодної з передбачених ст. 6 гілок державної влади, передавши їх владні повноваження легітимним органам. Проаналізуйте таку пропозицію народного депутата. Міська рада ухвалила рішення «Про російську мо¬ву в м. В.», яким встановила: «Визнати російську мову в м. В. регіональною мовою». Пунктом 2 цього рішення передбачено, що міська рада, її виконавчі органи у своїй роботі та в офіцій¬них документах, повідомленнях, оголошеннях разом з україн¬ською використовують російську мову. Чи належить статус державної мови до засад кон¬ституційного ладу? Як співвідносяться поняття «державна мова», «офіційна мова» і «регіональна мова»? На думку видатного французького мислителя Ж.-Ж. Руссо, «немає і не може бути ніякого основного закону, обов’язкового для народу в цілому; для останнього не обов’яз¬ковим є навіть суспільний договір». Стаття 5 Конституції Укра¬їни чітко не визначає жодних меж реалізації влади народу. Чим може бути обмежений народний суверенітет з позицій Конституції України і сучасного європейського праворозуміння? Під час інтерв’ю народний депутат вказав, що в Конституції України закріплені деякі поняття, які є майже синонімами, і тому при реформуванні Основного Закону постає питання про їх вилучення. Як приклад він навів ст. 1, у якій Україна характеризується як суверенна та незалежна держава. На його думку, поняття «суверенітет» є синонімом поняття «незалежність». Висловіть власну позицію з цього приводу. Дайте визначення поняттям «суверенітет» та «незалежність», які ознаки їм притаманні? Проаналізуйте Декларацію про державний суверенітет та Акт проголошення незалежності України: правову природу вказаних нормативних актів, історичні передумови їх прийняття та вплив на Конституцію України. На засіданні Конституційної комісії доповідач зазначав, що, враховуючи намір України щодо вступу до Європейського Союзу, слід звертати увагу на досвід країн - учасниць цього наднаціонального об’єднання. З огляду на це потрібно внести зміни до Конституції України, якими буде передбачено «можливість передавати свої суверенні права міждержавним установам», як це закріплено у ст. 24 Основного закону Федеративної Республіки Німеччини. Проаналізуйте вказану ситуацію. У чому полягають суверенні права держави? Якими суверенними правами володіє Україна? Чи обмежує передача суверенних прав суверенітет держави? Які межі передачі суверенних прав? Проаналізуйте конституційну практику країн Європейського Союзу з цього приводу. У міжнародній юридичній спільноті широкого роз¬голосу набула справа «Маркін проти Росії». Військовослужбовець Маркін звернувся до суду з вимогою зобов’язати свого командира надати йому відпустку у зв’язку з народженням дитини. Суд відмовив у позові на тій підставі, що за сімейним законодавством подібна відпустка може бути надана лише жінці. Згодом Маркін звернувся до Конституційного Суду, який підтвердив конституційність зазначених норм сімейного законодавства на тій, зокрема, підставі, що вони відповідають «традиційним національним уявленням про родину». Тоді Маркін подав скаргу до Європейського суду з прав людини, який не лише визнав зазначені норми такими, що дискримінують чоловіків та є несумісними з Євроконвенцією 1950 р., а й безпосередньо розкритикував у своїй постанові рішення Конституційного Суду РФ. Якою є юридична сила прецедентної практики Європейського суду з прав людини в національній правовій системі у разі, якщо вона суперечить практиці національного Конституційного Суду з тієї ж правової проблеми? Як співвідносяться між собою міжнародний договір та національне законодавство? Чи в змозі Україна знехтувати прийнятим щодо неї актом Євросуду, якщо побачить у ньому загрозу для свого державного суверенітету та виклик національним традиціям ? З 2004 р. (рішення у справі Броніовські проти Польщі) Європейський суд з прав людини ухвалює так звані «пілотні постанови», що приймаються в тому разі, якщо у скарзі заявника містяться факти, що свідчать про наявність у державі структурних або системних проблем або інших порушень, які вже призвели чи можуть призвести в майбутньому до появи цілої низки подібних скарг. Тим самим «пілотні постанови», на відміну від інших актів Євросуду, містять приписи державі застосувати заходи загального характеру (найчастіше змінити національне законодавство або практику його застосування) для ліквідації структурної (системної) проблеми. Чи є втручання в компетенцію національного законодавця з боку ЄСПЛ порушенням принципу державного суверенітету? Проілюструйте Вашу думку на прикладі пілотної постанови «Волков проти України». Видатний німецький державознавець Е. Р. Хубер вказував, що «сенсом правової державності є захист суспільства від держави. Сенсом державності соціальної, навпаки, є захист суспільства державою. Правова держава бореться проти державного втручання, держава соціальна символізує державне втручання. При цьому правовою держава є за умови, що вона є соціальною». Назвіть ознаки правової та соціальної держави. Як співвідносяться закріплені на конституційному рівні принципи правової та соціальної держави?

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини оскаржив до Конституційного Суду положення Закону України «Про міліцію», згідно з яким міліції було надано право затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях осіб, яких запідозрено у бродяжництві, на строк до 30 діб за вмотивованим рішенням суду. На думку Уповноваженого, ця норма носить відкрито дискримінаційний характер і обмежує право громадян на свободу пересування та вільний вибір місця проживання. У ході судового засідання представники МВС наполягали на необхідності збереження оспорюваного положення, мотивуючи це інтересами боротьби зі злочинністю і профілактики злочинів, зокрема тих із них, що вчиняються безпритульними. Яке рішення повинен ухвалити Конституційний Суд України? Чи відповідає, на Вашу думку, оспорюване поло¬ження Закону України «Про міліцію» цінностям і принципам правової держави? Чому в правовій державі повинно бути надано пріоритет - інтересу публічному чи приватному? До Конституційного Суду України надійшло конституційне подання, підписане 43 народними депутатами, щодо офіційного тлумачення ст. 8 Конституції України. У поданні зазначалося, що «хоча в частині першій статті 8 Конституції України проголошено принцип верховенства права, однак у частині 2 закріплено принцип юридичного верховен¬ства Конституції України. А оскільки, як зазначено в Преам¬булі, Конституція України - це Основний Закон, то фактично в Україні діє принцип верховенства закону, а не верховенства права». На підставі такого аналізу ст. 8 Основного Закону народні депутати вимагали від Конституційного Суду офіційно визнати, що наведене конституційне положення слід розуміти як верховенство закону. Складіть і обґрунтуйте проект відповідного рішення Конституційного Суду України. До Конституційного Суду України надійшло конституційне подання, підписане 76 народними депутатами, щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про відновлення довіри до судової влади». У поданні зазначалося, що «створення не передбаченої Конституцією Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції з широкими повноваженнями, яка нікому не підпорядковується, формується, в тому числі, виконавчою владою, яка буде здійснювати перевірку діяльності суддів, суперечить статті 126 Конституції України». Народні депутати вказували на гарантування незалежності суддів насамперед особливим порядком їх обрання або призначення на посаду та звільнення з посади. Поясніть принцип незалежності суддівського корпусу як індикатор правової держави. Дайте оцінку вказаному Закону України. Суддя районного суду, що розглядав кримінальну справу, допустив як захисника особу, яка не мала адвокатського свідоцтва, безпосередньо застосувавши при цьому ст. 59 Конституції України («кожен є вільним у виборі захисника»). На докори сторони обвинувачення стосовно того, що тим самим він порушив ст. 45 Кримінального процесуального кодексу України, суддя відповів, що, по-перше, зазначена стаття КПК суперечить Конституції України та міжнародним зобов’язанням України (зокрема, рішенню Європейського суду з прав людини у справі Загородній проти України), а отже, є неконституційною; по-друге, керуючись принципом верховенства права, слід розрізняти право і закон, який може бути неправовим. Вирішіть цей спір. Як Ви розумієте конституційні принципи верховенства права та прямої дії конституційних норм? Верховною Радою України прийнято закон, яким скасовуються соціальні пільги та виплати деяким категоріям населення: шахтарям, дітям війни, працівникам органів внут¬рішніх справ та ін. 50 народних депутатів України звернулися до Конституційного Суду України з клопотанням визнати положення закону, що тягнуть погіршення соціального захисту зазначених категорій громадян, неконституційними. Оскільки, на їх думку, скасування соціальних пільг суперечить положенню ст. 1 Конституції, яким Україна проголошується соціальною державою, та положенню ч. 3 ст. 22 Конституції, відповідно до якого при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Дайте визначення соціальної держави та назвіть основні її ознаки. Чи не призведе прийняття такого закону до звуження обсягу конституційних соціальних прав громадянина? Яким чином має вирішити справу Конституційний Суд України? Складіть проект рішення Суду. Постановою Верховної Ради України від 24 лютого 2014 р. № 775-УП «Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді» деякі судді Конституційного Суду України були звільнені з посад за порушення присяги судді. У вину суддям ставилося, зокрема, прийняття Рішення від 25 січня 2012 р. № 3-рп/2012, яким, на думку Верховної Ради України, «Конституційний Суд України дозволив Кабінету Міністрів України «вручну» регулювати рівень соціальних виплат, при тому, що раніше Конституційний Суд України приймав з цього питання прямо протилежні рішення. Тим самим судді Конституційного Суду України фактично порушили право громадян на соціальний захист та достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, які передбачені ст. 46 та 48 Конституції України». Голова Конституційного Суду України обурився такою інтерпретацією єдиного органу законодавчої влади в Україні, наголосивши, що в частині визначення України як «соціальної держави» та її «соціальних зобов’язань» зазначе¬не вище рішення відповідає сучасним тенденціям, «духу» Міжнародного пакту про соціальні, економічні та культурні права (1966), а також правовій позиції Конституційного Суду України, сформульованій раніше у Рішенні від 26 грудня 2011 р. у справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народ¬них депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік». Проаналізуйте правові позиції Конституційного Суду України, зважаючи на значення категорій «соціальна держава», «соціальні зобов ’язання держави» та природу прав людини, які найбільше характеризують державу як соціальну. Дайте конституційно-правову оцінку звинувачень на адресу Конституційного Суду України за даним епізодом. Народний депутат С. подав до Верховної Ради України законопроект, відповідно до якого запропонував закріпити в Земельному Кодексі норму, згідно з якою громадяни України кожні два роки зобов’язані переоформлювати право постійного користування земельною ділянкою на право власності або оренди. У разі недотримання цієї норми примусово відчужувати вказані об’єкти приватної власності у комунальну власність. Відповідно до позиції комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних ресурсів чинна редакція суттєво звузила б обсяг земельних прав громадян, право на використання земельної ділянки для ведення громадянином фермерського господарства, яке є одним із різновидів конституційних прав цього суб’єкта. Чи згодні Ви з пропозицією народного депутата? Які існують засоби забезпечення права власності на конституційному рівні? У чому полягає невід ’ємне монопольне право Українського народу на володіння землею та іншими природними ресурсами України? Як Ви розумієте вислів: «Власність - це головний економічний фактор свободи людини»? Народний депутат П. подав до Верховної Ради України законопроект, у якому запропонував закріпити в Законі «Про політичні парії в Україні» норму, згідно з якою політичні партії у своїй діяльності мають керуватися демократичними принципами. Свою пропозицію він обґрунтував численними порушеннями демократичних стандартів політичними партіями в Україні, зокрема поширеною практикою закритих з’ їздів, а також одноособового ухвалення рішень лідерами партій. Крім того, депутат послався на ст. 1 Конституції України, відповідно до якої Україна є демократичною державою. Натомість у висновку Науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України наголошувалось на тому, що закріплення такої норми порушувало б принцип невтручання держави в діяльність політичних партій. Адже відповідно до ст. 4 Закону України «Про політичні партії в Україні» втручання державних органів та посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх структурних утворень забороняється. Чи має поширюватися норма ст. 1 Конституції України на діяльність політичних партій? Чи згодні Ви з пропозицією народного депутата? Як Ви оцінюєте аргументи Науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України? У ст. 5 Конституції України 1996 р. встановлено: носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Отже, в Основному Законі встановлюється відправне положення щодо безпосередньої і представницької форм народовладдя. У радянський період, навпаки, перевага віддавалась представницькій демократії, виходячи з постулату тотожності інтересів громадянина і держави. Водночас і сьогодні, наприклад, у ст. 3 Конституції Французької Республіки 1958 р. зазначено: «національний суверенітет належить народу, який здійснює його через своїх представників та через референдум». Яку із зазначених форм народовладдя необхідно вважати пріоритетною у сучасному світі? Відповідь аргументуйте. На науковій конференції розглядалось питання про значення принципу плюралізму (багатоманітності). Відомий вчений, обговорюючи ідеологічний плюралізм, звернув увагу на ч. 2 ст. 15 Конституції України, за якою «жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов’язкова». На думку доповідача, ця норма є невдалою, оскільки «як, наприклад, у такому випадку ставитися до ідеології самої Конституції?». За словами вченого, якщо тлумачити її буквально, то вона (норма) утворює ситуацію смислового кола, в якому проголошена теза ніби спростовує саму себе. Адже необов’язковою в такому разі є й ідеологія даної статті. Можливо, кращим варіантом було б проголосити в українській Конституції ідеологію відкритого, вільного і демократичного суспільства? Що означає принцип плюралізму та з яких елементів він складається? Який сенс закладався у ч. 2 ст. 15 Конституції України, відповідно до якої жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов ’язкова? Чи погоджуєтеся Ви з пропозицією вченого про необхідність зміни зазначеної статті? Активістки однієї з громадських організацій у День Перемоги підсмажили яєчню на Вічному вогні у київському Парку Слави, продемонструвавши тим самим, на думку працівників правоохоронних органів, своє зневажливе ставлення до радянського минулого України. Як наслідок, вони були затримані й притягнуті до кримінальної відповідальності. Оскарживши свій арешт до Європейського суду з прав людини, заявниці зазначили, що, по-перше, їх дії повністю відповідали Закону України «Про засудження комуністичного та нацистського тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»; по-друге, такі дії являли собою не наругу над могилою, як стверджував у Суді представник України, а були своєрідним заходом, за допомо¬гою якого вони намагалися привернути увагу до зухвалості держави, що витрачає значні кошти на підтримання Вічного вогню замість того, щоб спрямувати їх на забезпечення гідного життєвого рівня ветеранів війни. Вирішіть цей спір. Як Ви розумієте конституційний принцип політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності? Чи існують винятки з нього? У чому полягають стандарти Європейського суду з прав людини стосовно свободи вираження поглядів? Верховна Рада України 19 червня 1991 р. ухвалила Концепцію нової Конституції України, у якій було визнано за доцільне таке: включити до нової Конституції України окремий розділ «Громадянське суспільство і держава»; закріпити на конституційному рівні поняття «громадянське суспільство», визначити його пріоритет у взаємодії з державою. Відповідний розділ і норми, присвячені громадянському суспільству, були у всіх конституційних проектах, проте з останнього з них (1996) цей розділ був виключений, тож у чинній Конституції такий спеціальний розділ відсутній, а термін «громадянське суспільство» навіть не вживається. У науці періодично лунають пропозиції включити в оновлену Конституцію спеціальний розділ або іншим чином врегулювати засади взаємодії держави і громадянського суспільства. Які підходи до розуміння громадянського суспільства Вам відомі? Які причини невключення спеціального розділу, присвяченого громадянському суспільству, до Конституції 1996р.? Чи означає це, що Основний Закон не регулює засади взаємовідносин держави і громадянського суспільства? Якщо ні, то які норми чинної Конституції присвячені громадянському суспільству і які засади його взаємодії із державою? Чи існують у світі конституції, що мають відповідні розділи, присвячені громадянському суспільству? Ініціативна група звернулась до Центральної виборчої комісії з вимогою зареєструвати її для збору підписів на підтримку проведення всеукраїнського референдуму, на який запропоновано винести такі запитання: чи підтримуєте Ви ухвалення Закону «Про місцеві референдуми»? чи підтримуєте Ви вступ України до НАТО? чи підтримуєте Ви вступ України до Єдиного економічного простору з Росією, Білоруссю та Казахстаном? Які мають бути дії ЦВК? Чи може вона відмовити у реєстрації ініціативної групи та з яких підстав? Проаналі¬зуйте практику ініціювання всеукраїнських референдарних процесів, що склалася на сьогоднішній день. Які шляхи вдосконалення процедури ініціювання всеукраїнського референдуму Ви можете запропонувати? Активісти громадської організації «За перспективну Україну» ініціювали збір підписів громадян на проведення всеукраїнського референдуму з питання: «Чи висловлюєтеся Ви за недовіру Верховній Раді України *** скликання і внесення у зв’язку з цим доповнення до частини другої статті 90 Конституції України такого змісту: “а також у разі вислов¬лення недовіри Верховній Раді України на всеукраїнському референдумі, що дає підстави Президентові України для розпуску Верховної Ради України?”». Чи може бути питання, ініційоване членами громадської організації, предметом всеукраїнського референдуму? Яку юридичну силу мають рішення, прийняті на референдумі? Політична партія «Європейська партія України» звернулась із позовом до ЦВК, Комуністичної партії України щодо заборони ЦВК направляти представника (представників) на збори громадян України щодо проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою стосовно вступу (приєднання) України до союзу в рамках Євразійського економічного співтовариства. На думку позивача, референдум за народною ініціативою з такого питання не може бути проведений, оскільки це буде суперечити нормам низки законодавчих актів, що визначають мету вступу України до Європейського Союзу та укладення Угоди про асоціацію. Відтак, на думку позивача, проведення такого референдуму суперечить чинному законодавству, а дії відповідних осіб щодо ініціювання такого референдуму можуть створити перешкоди щодо реалізації державної політики. Який порядок ініціювання всеукраїнського референдуму за народною ініціативою? Яке рішення має ухвалити суд?

Чи може ЦВК відмовити у реєстрації ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму, якщо, на її думку, питання будуть суперечити Конституції або чинному законодавству? Чи може Президент України відмовитися проголошувати всеукраїнський референдум, якщо, на його думку, питання, винесені на референдум, суперечать Конституції або проведення референдуму з цих питань є недоцільним? Президент України 15 січня 2000 р. видав Указ «Про проголошення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою», яким передбачалося проведення референдуму 16 квітня 2000 р., на який, зокрема, пропонувалося ви¬нести питання: Чи згодні Ви з необхідністю обмеження депутатської недоторканності народних депутатів України і вилучен¬ням у зв’язку з цим ч. 3 ст. 80 Конституції України: «Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані»? Чи згодні Ви зі зменшенням загальної кількості народних депутатів України з 450 до 300 і пов’язаною з цим заміною у ч. 1 ст. 76 Конституції України слів «чотириста п’ятдесят» на слово «триста», а також внесенням відповідних змін до виборчого законодавства?» Результати голосування були позитивними: на перше питання 89 % голосів виборців - «за», на друге - 89,91 %. Однак Верховна Рада відмовилася вносити відповідні зміни до Конституції, посилаючись на те, що був порушений порядок внесення змін і доповнень до Основного Закону. Яку юридичну силу мають рішення, прийняті на всеукраїнському референдумі? Чи мав право Президент призначати референдум із наведених вище питань? Яка юридична сила рішень, прийнятих на референдумі 16 квітня 2000 р.? Наскільки правомірними були дії Верховної Ради? Система органів влади Автономної Республіки Крим та їх компетенція. Народні депутати подали проект Закону «Про внесення змін до Конституції України», відповідно до якого передбачалося змінити форму державного устрою України з унітарної на федеративну. У пояснювальній записці автори законопроекту зазначили, що такі зміни цілком відповідають логіці і змісту чинної Конституції України, яка передбачає, що в складі України перебуває Автономна Республіка Крим. При цьому вони посилалися на те, що автономія має всі озна¬ки державності: свою територію, законодавство, Конституцію, парламент, уряд, столицю тощо. Вони вважали, що Автономна Республіка Крим є за своїм змістом суб’єктом феде¬рації, а зовсім не територіальною автономією. Окрім цього, народні депутати зауважували, що зараз необхідно також вра¬ховувати сучасні політико-соціальні умови, в яких опинилась Україна у зв’язку із ситуацією на Донбасі. Мається на увазі, що цей регіон також повинен отримати автономію. Дайте відповіді на наведені нижче запитання. Що являє собою унітарна держава і в чому її відмінність від федерації? Зробіть конституційно-правовий аналіз законопроекту та його обґрунтування. Чи можливе існування в унітарній державі автономних утворень? Які форми автономії Ви знаєте? Як узгоджується принцип унітаризму і особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей? За підсумками перевірки 12110 офіційних бланків місцевих рад, яку здійснило Управління по зв’язках з місцевими органами влади та органами місцевого самоврядування Апарату Верховної Ради України, були встановлені непооди¬нокі випадки, коли в нашій державі вживаються застарілі категорії населених пунктів, які не відповідають законодавству, а саме: хутір, виселок, селище міського типу, містечко. На¬приклад, у Вінницькій області обліковується населений пункт - виселок Писарівка Хмельницького району. Виявлено населені пункти, які офіційно не обліковуються (Житомирська, Київ¬ська області). З’ясувалося також, що мешканці цих сіл мають реєстрацію, земельні сертифікати та свідоцтва про права власності на нерухоме майно з назвами неіснуючих на офіційному рівні населених пунктів. Прокоментуйте, наскільки грубими є вказані порушення і якому саме законодавству вони не відповідають? Які населені пункти існують у нашій державі і як конкретно провадиться поділ між міськими та сільськими населеними пунктами? Чому Конституція України до адміністративно- територіальних одиниць не відносить сільські та селищні ради? Громадянин України К., у паспорті якого значиться прописка в місті Сімферополі, звернувся до Печерського суду в м. Києві щодо відшкодування заподіяної шкоди його автомобілю. Суддя, розглядаючи його позов, зауважив, що він не може відкрити провадження, тому що даний громадянин проживає на території Автономної Республіки Крим, а це не є територією України. Наскільки правильним є зауваження судді? Розкрийте особливості статусу АРК як окупованої території. На пленарному засіданні Верховної Ради України було попередньо схвалено проект Закону України «Про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації вла¬ди» за № 2217а, внесений до парламенту Президентом України. У ньому, зокрема, пропонується скасувати інститут голів місцевих державних адміністрацій і запровадити інститут префектів, наділених дещо ширшими, порівняно з головами місцевих державних адміністрацій, контрольними повноваженнями стосовно органів місцевого самоврядування (як-то: правом зупиняти дію актів місцевого самоврядування з моти¬вів їх невідповідності Конституції та Законам України, здійснювати нагляд за додержанням цими органами чинного законодавства та ін.). При цьому інститут висловлення недовіри префекту з боку відповідної місцевої ради в законопроекті не передбачений. Усе це дало підстави деяким парламентарям стверджувати, що зазначений законопроект скоріше посилює централізацію влади в Україні, аніж сприяє її децентралізації. Чи згодні Ви з таким твердженням? Проаналізуйте наведений законопроект. У чому полягає сутність централізації та децентралізації у здійсненні державної влади як принципу територіального устрою? У м. Кіровоград 25 жовтня 2015 р. під час місцевих виборів проведено опитування громадян у зв’язку з реалізацією Закону «Про засудження комуністичного та націонал- соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Украта заборону пропаганди їхньої символіки». Були запропоновані такі варіанти назв міста: Єлисаветград, Інгульськ, Златопіль, Кропивницький, Благомир, Ексампей та Козацький. Найбільшу підтримку отримала назва Єлисаветград, якій Кіровоградська міська рада надала перевагу, ухваливши рішення про перейменування міста. Громадські активісти звернулися з позовом до суду про скасування рішення Кіровоградської міської ради на підставі того, що рішення відповідного опитування є недійсним, оскільки на цей час відсутній відповідний закон, який визначав би порядок проведення місцевих рефе¬рендумів та опитувань. Який порядок зміни назви міст? Чи є правові підстави для оскарження рішення Кіровоградської міської ради. Яке рішення має ухвалити суд? Напередодні державного свята України голова сільської ради зобов’ язав усіх жителів населених пунктів сільради на своїх будинках вивісити Державний Прапор України і не знімати його, як мінімум, кілька днів. Деякі з жителів висловили своє невдоволення, мотивуючи тим, що придбання прапорів потребує значних коштів, до того ж вивішу¬вання Державного Прапора України в їх помешканнях не є конституційним обов’язком громадян. Ваш коментар. Охарактеризуйте законодавство України про державні символи України. Дайте відповідь на нижченаведені запитання: Що в конституційно-правовому значенні слід розу¬міти під терміном «символи»? Чи існує відмінність між символами і клейнодами? У день державного свята один із жителів демонстративно, на очах багатьох громадян, зняв Державний Прапор України зі свого будинку. Сусід повідомив про цей факт працівника поліції. Ви - поліцейський. Кваліфікуйте дії громадянина. Проаналізуйте з точки зору законності такі дії: громадянин скинув Державний Прапор з будинку сільради; громадянин недбало засунув Державний Прапор України до свого портфеля; на наступний після державного свята день грома¬дянин відмовився зняти зі свого будинку Державний Прапор і заявив, що взагалі не має наміру його знімати; громадянин виготовив Державний Прапор Украї¬ни невстановленого зразка; громадянин біля свого будинку вивісив державний прапор іноземної держави; музиканти невірно виконали Державний Гімн України; на будівлі міськради тривалий час не вивішувався Державний Прапор України, а на приміщенні органів прокуратури прапор був «вицвілим» і не відповідав вимогам законодавства щодо кольору Державного Прапора України. Чи мають місце в зазначених вище випадках порушен¬ня законодавства України про державні символи? До якого виду юридичної відповідальності можна притягти громадянина за порушення законодавства про державні символи України? Як Ви вважаєте, чи можливо і необхідно в Україні ввести адміністративну відповідальність за порушення законодавства про державні символи України? Якщо так, наве¬діть приклади можливих протиправних порушень. Як відомо з давніх-давен, під час війн у разі захоплення території іншої держави загарбники скидали прапори цієї держави з офіційних будівель, а натомість вивішували пра¬пори своєї держави. Крім того, жителям окупованих територій заборонялося користуватися державними символами своєї держави під страхом суворого покарання. Після звільнення таких територій відразу ж піднімали державні прапори над будівлями державних та інших установ, будинках громадян. Прокоментуйте цю ситуацію. Як компетентний студент-юрист дайте відповідь на такі запитання: Які функції виконують державні символи і чи можна віддавати пріоритет тій чи іншій функції? Які функції державних символів Вам відомі? Як Ви гадаєте, чи впливають функції державних символів на формування у громадянина патріотичних рис? Чому чинна Конституція України відносить до обов’язків громадян України шанування державних символів України, а не використовує інший термін? Чому шанування державних символів України не є обов ’язком іноземних громадян та осіб без громадянства? Чи означає це, що не громадяни не можуть бути притягнуті до юридичної відповідальності за наругу над державними символами України. Чинна Конституція України передбачає наявність одразу двох гербів - малого і великого: ч. 3 ст. 20 передбачає, що Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, який приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України, а ч. 4 цієї статті підкреслює, що головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України). Загальновідомо, що Малий Державний Герб (тризуб) було затверджено постановою Верховної Ради України «Про Державний Герб України» від 19 лютого 1992 р. і його ж було вирішено вважати головним елементом великого герба України. Цією постановою визнано, що малий Державний Герб України - це тризуб кольорового (золотистого) зображення (20:12), розташований на щиті синього кольору (22,5:16). Передбачена і можливість чорно-білого (монохромного) зображення Державного Герба. Дайте відповідь на такі запитання: Чому, незважаючи на численні спроби проведення конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба Украї¬ни, не було отримано конкретних результатів? Як Ви розумієте положення про те, що Державний Герб України може використовуватися як елемент або геральдична основа державних нагород України, а також геральдичних знаків, а його зображення є неодмінним елементом символіки органів державної влади? Емблема Державного Герба України розміщується на прикордонних знаках і пунктах пропуску через державний кордон України. Де можна побачити інші зображення Державного Герба? Державний Прапор України повинен підніматися на морських суднах, суднах внутрішнього плавання та інших засобах пересування, на яких як офіційні особи перебувають Президент України, Прем’єр-міністр України та інші особи, які представляють Президента України чи Український Уряд, згідно з морськими традиціями і правилами дипломатичного протоколу. Яке державно-правове значення, на Вашу думку, мають такі положення законодавства? Дайте відповіді на запитання: а) чому Державний прапор України є символом її суверенітету? б) який порядок використання Державного Прапора України? в) що означає вивішування Державного Прапора України на знак скорботи (жалоби, трауру)? Загальновідомо, що під час акцій протесту в США, починаючи з 60-х рр. ХХ ст., деякі активісти привселюдно спалювали державний прапор, за що піддавались юридичній відповідальності . Однак у своєму рішенні у справі Техас проти Джонсона Верховний Суд дійшов висновку, що подібна акція носить виключно символічний характер, не має на меті заподіяти шкоди майну або присутнім громадянам, а тому повинна охоронятися Конституцією, як один із проявів політичної свободи. Судді, що залишилися під час голосування у меншості, навпаки, у своїх окремих думках зазначили, що національний прапор є засадничою конституційною цінністю, без якої важко уявити саме існування нації як такої, а тому будь-яке зазіхання на нього повинне бути кримінально караним. З якою позицією Ви згодні? Аргументуйте свою думку. Як кваліфікувати аналогічні дії за українським законодавством? 9 травня на урочистій ході з нагоди свята Дня Перемоги її учасники тримали в руках прапори військових частин Радянської армії. Прапор частини, який у травні 1945 р. встановлено на куполі Рейхстагу, був піднятий поряд з Державним Прапором України на державних і комунальних будівлях. Дайте правову оцінку застосування прапорів бойових частин під час урочистої ходи і на державних та комунальних закладах. Чи допускається вивішування поряд з Державним Прапором України іншої символіки? Основи сучасного розуміння прав людини (права на життя, свободу, власність тощо) було закладено у ХУІІ - ХУІІІ ст. у працях Т. Гоббса, Дж. Локка, Ш.-Л. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо, І. Канта, Т. Джефферсона, Дж.-Ст. Мілля, І. Бен- тама. Видатні буржуазні мислителі доповнили і суттєво роз¬винули теорію природніх прав, висунули концепції виник¬нення держави з вільної угоди людей, ідеї про те, що держава спирається на природні закони. Що означає природність прав людини та їх невідчужуваність? Чи знаходить своє відображення ідея природних (невід’ємних, невідчужуваних) прав людини в Конституції України? Які існують системи конституційних прав і свобод людини і громадянина? Основоположник доктрини природних невідчужуваних прав людини Дж. Локк вважав основними правами громадян право на життя, свободу та майно. Декларація неза¬лежності США 1776 р. проголосила право на життя, свободу та прагнення до щастя. Французька Декларація прав людини і громадянина 1789 р. основними правами назвала право на свободу, власність, безпеку та опір гнобленню. Які, на Вашу думку, права людини є для нашої держви найбільш актуальними в сучасних умовах? Свою відповідь підкріпіть політичними та юридичними аргументами. Що являють собою позитивні та негативні права людини? Сформулюйте своє ставлення до них. Розкрийте зміст категорії «обмеження конституційних прав». У чому полягає її відмінність від «обмеження в реалізації конституційних прав»? Словосполучення «права людини» зустрічається в документах європейських країн упродовж останніх століть. Одними з перших актів, прийнятих в Англії, були Велика хар¬тія вільностей (1215), що й досі визнається «наріжним каменем англійської свободи», та «Про краще забезпечення свободи підданого і про запобігання ув’язненням за морями» (1679). У Великій хартії вільностей місти¬лося таке положення, що викликає здивування сучасників: «Жодна вільна людина не може бути заарештована, або поміщена у в’язницю, або позбавлена володіння, або оголошена поза законом, або вигнана... інакше як за законним вироком рівних йому і за законом країни» (ст. 39). Які гарантії прав і свобод людини містилися у Великій хартії вільностей? Яке місце займають гарантії прав і свобод людини і громадянина у структурі правового статусу? Які елементи утворюють структуру основ правового статусу людини і громадянина? У літературі вирізняють такі види правового статусу: загальний (конституційний), спеціальний (родовий), індивідуальний, статус фізичних і юридичних осіб, статус іноземців, осіб без громадянства, осіб із подвійним громадянством, біженців, осіб, які отримали притулок в Україні, галузеві правові статуси (кримінально-процесуальний, цивільно-процесуальний тощо), проте подібний підхід підтримується не всіма вченими. У чому полягає принципова відмінність між конституційним та іншими статусами людини та громадянина? Чи є тотожними поняття «конституційний статус» та «конституційно-правовий статус»? З яких елементів складається конституційний статус людини та громадянина і чи є ці елементи (складники) властивими для інших видів правового статусу громадян? Як впливає на конституційний статус людини відсутність одного чи кількох елементів статусу? Відомо, що Україна підписала та ратифікувала всі основні пакти міжнародно-правового характеру, які стосуються прав людини. Найважливішими з них є «Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права» (1966), «Міжнародний пакт про громадянські та політичні права» (1966) та ін. Разом з тим відомо, що суттєвим елементом захисту прав людини, які закріплені в цих пактах, є спеціальні документальні протоколи до них. Тривалий час СРСР утримувався від їх підписання. 25 грудня 1990 р. Верховна Рада України постановила приєднатися до цих протоколів. Як Ви вважаєте, які додаткові права отримали громадяни України завдяки такій ратифікації? Які обов’язки з огляду на приєднання до зазначених пактів покладаються на державу? Дайте визначення міжнародних стандартів у галузі прав людини. Наведіть приклади дії регіональних міжнароних актів у сфері захисту прав людини. Які існують міжна механізми захисту прав людини? На засіданні профспілки заводу «Поршень» прийнято рішення про проведення 1 лютого 2008 р. страйку, про що повідомили директора заводу І. Останній за допомогою служби охорони розігнав страйкуючих, а організаторів звільнив за прогул. Серед них був лідер профспілки П. До районного суду П. звернувся із позовом про ви¬знання дій І. незаконними та про поновлення його на роботі. Однак районний суд відмовив у задоволенні позову. Апеляційний суд, розглянувши 15 квітня 2008 р. скаргу П., підтвердив рішення районного суду. Свої права П. вирішив захистити в Європейському су¬ді з прав людини. З цією метою 17 грудня 2008 р. він звернувся до Євросуду, однак через декілька місяців йому надійшла відповідь із суду про неприйнятність заяви. Якими могли бути причини відмови Європейського суду у прийнятті заяви? Які міжнародно-правові механізми захисту прав людини Вам відомі? Яку юридичну силу у внутрішньому праві України мають рішення Європейського суду з прав людини? Громадянин України В. звернувся до адміністративного суду з позовом до центру зайнятості, який тривалий час через відсутність вакантних місць на ринку праці не міг задовольнити передбачене Конституцією України право громадян на працю. На думку позивача, усі права і свободи людини і гроє невідчужуваними та непорушними (ст. 22 Консти¬туції), а звернення до суду за захистом своїх конституційних прав і свобод безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Яким, на Ваш погляд, має бути рішення суду? Розкрийте правову природу соціально-економічних прав і свобод та їх відмінність від прав першого покоління? До Верховної Ради України було подано проект закону про внесення змін до Розділу 2 Конституції України, а саме виключити такі соціальні права, як право на достатній життєвий рівень, право на житло, право на працю тощо й передбачити право на соціальний захист для людей похилого віку (на гідне та незалежне життя, участь у соціальному та культурному житті) та людей з фізичними вадами (на заходи, призначені для забезпечення їх незалежності, соціальної та професійної інтеграції і участі в суспільному житті). Також запропоновано доповнити зазначений розділ нормою такого змісту: «Держава зобов’язується в індивідуальному порядку і в порядку міжнародної допомоги та співробітництва, зокрема, в економічній і технічній галузях, ужити в максимальних межах усіх наявних ресурсів і можливостей для того, щоб забез¬печити поступово повне здійснення соціально-економічних прав усіма належними засобами». Наскільки доцільними з конституційної точки зору є такі зміни? Дайте розгорнуту характеристику другому поколінню прав людини. Після прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких декретів Кабінету Міністрів України з питань валютного регулювання», яким було скасовано обов’язковий продаж валютних надходжень і відповідальність юридичних осіб, управління Національного банку України продовжувало накладати штрафи на юридичних осіб за несвоєчасний продаж надходжень в іноземній валюті, що мало місце до набрання чинності зазначеним вище Законом. Підприємство «Іскра», до якого були застосовані вказані санкції управлінням НБУ, звернулося до суду, оскільки вважало, що такі дії управління НБУ суперечать положенням ст. 58 Конституції України про зворзані тну дію законів у випад¬ках, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність. На думку позивача, це конституційне положення повинно поширюватися і на юридичних осіб. Чи поширюється дія Розділу 2 «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина» Конституції України на юридичних осіб приватного права? Що означає термін «кожен»? Відповідь аргументуйте. Стаття 24 Конституції України надає громадянам України рівні конституційні права і свободи та закріплює їх рівність перед законом. Забороняється встановлення привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, статі та іншими ознаками. Надзвичайно важливою є і припис частини 3 цієї ж статті, який гарантує рівність прав жінки і чоловіка в різноманітних сферах державного та громадського життя. Водночас загальновідомою є та обставина, що в деяких сферах життєдіяльності держави відсоток жінок неприпустимо малий, особливо серед народних депутатів України, у складі Уряду України, на керівних посадах. Разом із тим частка чоловіків у деяких галузях є надзвичайно низькою, наприклад, у загальній освіті. Незважаючи на конституційний принцип рівності прав жінки і чоловіка, на законодавчому рівні або ж на рівні підзаконних нормативних актів жінкам заборонено займати певні посади. Наприклад, працювати водієм автобуса, шахтарем, у дипломатичній, фельдшерській службі та деяких ін. Існують певні труднощі в проходженні служби в Збройних Силах України, на флоті тощо. Прокоментуйте наведену ситуацію? Чи можна в да¬разі говорити про порушення конституційного принципу рівності громадян України та рівності прав жінки і чоловіка зокрема? Які інші принципи конституційного статусу Ви знаєте і в чому полягає їх значення для громадянина? Студенти педагогічного університету після закриття з ініціативи місцевої влади єдиної у місті наукової бібліоеки і комп’ ютерного кафе звернулися до місцевого суду з по¬зовом про захист належного їм права на спілкування та повноцінний інтелектуальний розвиток. Суддя П. відмовилася прийняти позов, мотивуючи свої дії тим, що Конституція України не передбачає права на спілкування і повноцінний інтелектуальний розвиток громадян України. Дайте юридичний аналіз ситуації. Свою відповідь обґрунтуйте, посилаючись на нормативні положення. Уперше на законодавчому рівні право на життя було закріплене у Декларації незалежності США 1776 р. у результаті буржуазних революцій, коли були проголошені рівність усіх людей, право на життя, свободу, прагнення до щастя. Також це право було відображено у Декларації прав людини і громадянина 1789 р., прийнятій у Франції. Прогресивною у цьому аспекті стала також Конституція США 1787 р. Із правом на життя нерозривно пов’язані актуальні на сьогоднішній день питання щодо права штучного переривання вагітності, евтаназії, клонування, смертної кари та проблеми законодавчого закріплення цих прав як у національному законодавстві, так і на міжнародному рівні. До Конституційного Суду України надійшло конституційне подання 45 народних депутатів України, які просили визнати таким, що не відповідає ст. 27 та ст. 49 Конституції України, Порядок надання медичної допомоги іноземцям та особам без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 667. Зокрема, відпо¬відно до вказаного Порядку іноземцям та особам без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, медична допомога, в тому числі екстрена, надається за плату, якщо законодавством або міжнародними договорами України не передбачено інше. В обґрунтування свого подання народні депутати України зазначали, що встановлений порядок надання медичної допомоги для цієї категорії осіб порушує гарантоване Конституцією України право на життя, оскільки у разі відсутності можливості заплатити за надання екстреної медичної допомоги в ній може бути відмовлено, внаслідок чого людина може померти. Вкажіть конституційні гарантії права на життя. Підготуйте проект відповідного рішення Конституційного Суду України. На прес-конференції міжнародної неурядової організації було оприлюднено щорічний звіт щодо катувань в Україні. Запрошений до участі в ній громадський активіст К. дав інтерв’ю декільком національним телеканалам. Начальник міськвідділу УМВС А. образився на висловлювання К. на свою адресу і подав відповідний позов. Суд відмовив А. в задоволенні позову, навівши пояснення К. щодо того, що він давав інтерв’ю в рамках міжнародної дискусії, присвяченої застосуванню катувань працівниками поліції, і висловив своє категоричне неприйняття цієї практики. У мотивувальній частині рішення суддя зазначив положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хендісайт проти Сполученого Королівства» від 7 грудня 1976 р., рішення Європей¬ського суду з прав людини у справі «Лінгес проти Австрії» від 18 липня 1968 р. та Закону України «Про інформацію». Проаналізуйте та прокоментуйте рішення суду. Які положення Конвенції про захист прав людини і основополож¬них свобод, рішень Європейського суду з прав людини та Закону України «Про інформацію» були використані суддею в мотивувальній частині судового рішення? Як Ви розумієте свободу слова та свободу вираження поглядів? Що таке оціночні судження? У газетному репортажі про конкурс краси було вміщено фотографію конкурсантки, яка пила коктейль, сидячи на східцях будинку культури, де проходив конкурс. Героїня знімку розцінила це як втручання в її приватне життя і звернулася з позовом до газети, посилаючись на ст. 32 Конституції України та норми Цивільного кодексу України про захист інтересів фізичної особи при проведенні фотозйомок. Відповідаючи на позов, газета заявила, що перебування людини в громадському місці не може бути віднесено до сфери приватного життя, а тому ніяких дозволів на фотозйомку не потрібно. Яке рішення повинен був винести суд? Чи має правове значення відсутність у подібному випадку згоди особи, яка стала об ’єктом зйомки? Місцева правозахисна організація направила інформаційний запит до відповідного державного комітету з проханням надати їй список зареєстрованих в Україні релігійних конфесій. Такий список був їй наданий. Після цього правозахисна організація опублікувала таблицю зі списком у своєму періодичному виданні. На цій підставі голову правозахисної організації М. викликали до прокуратури міста для пояснень з приводу несанкціонованої публікації службової інформації. Дайте правову оцінку дій правозахисної організації та прокуратури. У яких випадках документ, наданий за інформаційним запитом органом виконавчої влади, може бути опублікований без додаткового дозволу? Представник органів суддівського самоврядування, виступаючи перед журналістами, заявив про необхідність обмеження доступу журналістів до судової інформації в період, що передує винесенню судами рішення по справі. На його думку, представники ЗМІ висвітлюють у таких випадках позицію лише однієї сторони у справі, що, у свою чергу, призводить до перешкоджання нормальній діяльності судів і суддів, є формою втручання в судову діяльність. Журналістів обурила така пропозиція, оскільки, з одного боку, існує презумпція невинуватості та незалежність суду, а з іншого - заборона цензури та свобода преси, в тому числі і право журналіста на свободу вираження поглядів. Дайте оцінку найбільш типових юридичних позицій з цього питання й наведіть необхідні аргументи. Які обмежен¬ня свободи масової інформації та свободи слова передбачає законодавство України? На засідання Харківської міської ради, на якому планувалось розглядати питання про виділення земельних ді¬лянок у приватну власність, був недопущений журналіст К. - представник регіональної газети. Згодом цей журналіст звернувся з позовом про порушення журналістських прав до суду. На судовому засіданні юристи Харківської міської ради аргу¬ментували заборону журналісту К. бути присутнім на засіданні Харківської міської ради відсутністю у нього акредитації. Яким має бути рішення суду? Що таке акредитація журналістів та працівників засобів масової інформації? Розкрийте порядок здійснення акредитації. Фахівець у сфері медіаправа України В. розповідала, що медіаправники Великої Британії зазначають, що чим більше їм доводиться професійно стикатися із застосуванням ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950) Судом з прав людини у Страсбурзі, тим більше їм видається доречним положення першої поправки до Конституції США (1791). Які правові підходи забезпечення свободи масової інформації існують у сучасному світі? Окресліть європейську та американську парадигми свободи слова. Які стандарти свободи слова та свободи масової інформації визнаються юридично обов’язковими в Україні? Під час виборчої кампанії до Верховної Ради України одна з міських газет опублікувала замітку про кандидата у депутати, в якій було зазначено, що 15 років тому він був звільнений від строкової військової служби через діагноз «олігофренія». Подавши позов до суду, кандидат стверджував, що даною публікацією були поширені відомості про його особисте життя. Журналісти ж заявили, що це було зроблено для захисту суспільних інтересів. При цьому кандидат посилався на ст. 32 Конституції України, а журналісти - на практику застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950), а також міжнародну практику тлумачення і застосуван¬ня класичних правових норм про захист приватного життя. Чи можна покласти в основу судового рішення в Україні практику Європейського суду з прав людини? Яке місце займають ці рішення в правовій системі України? Дайте правову оцінку аргументів сторін у даній справі. Із метою захисту дітей від шкідливого впливу негативної інформації, яка може поширюватися через ЗМІ, Верховна Рада України ухвалила свого часу Закон «Про захист суспільної моралі», відповідно до якого інформація, визнана рішеннями судів як така, що шкодить суспільній моралі (системі етичних норм, правилам поведінки, що склалися у суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей, уявлень про добро, честь, гідність і справедливість), може бути заборонена для її подальшого поширення. Чи може підлягати обмеженням реалізація свободи висловлювань з метою захисту суспільної моралі? Чи відповідає вищезгаданий Закон ст. 15 та 34 Конституції України? Надайте конституційно-правовий висновок з приводу описаної ситуації. Журналіст К. звернувся до Міністерства внутрішніх справ України з проханням надати йому копію наказу міністерства № 477, виданого в травні 2012 р. Однак журналістові було відмовлено у задоволенні його запиту на тій підставі, що цей наказ міністерства має гриф «для службового користування». Розкрийте підстави та умови віднесення публічної інформації до службової. Яка інформації не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом? Чи можна на¬каз Міністерства внутрішніх справ України віднести до службової інформації та отримати гриф «для службового користування »?

Громадська організація звернулася до управління у справах сім’ї та молоді міської ради з вимогою надати їй інформацію щодо конкурсу проектів громадських організацій, які стосуються дітей, молоді та жінок, у 2010 р. «Фундацію» цікавили такі відомості та документи: 1) організаційний поря¬формування експертної комісії; 2) перелік організацій, які перемогли в конкурсі, та їх юридичні адреси (контактні дані); обсяги (суми) фінансування переможців конкурсу від департаменту з гуманітарних питань; 4) копія рішення експертної комісії про визначення переможців конкурсу. Управління у справах сім’ ї та молоді відмовило у наданні запитуваної інформації, пославшись на те, що вона є конфіденційною і становить комерційну таємницю. Проаналізуйте запит і причини його відхилення. Чи є законними аргументи стосовно відмови? Які механізми оскарження подібного рішення Ви знаєте? Яке рішення мав би ухвалити суд у разі оскарження відмови у задоволенні запиту до суду? До прокуратури Одеської області надійшов інформаційний запит з вимогою надати інформацію, яка є відкритою за режимом доступу. Однак прокуратура відмовила запи¬тувачу в задоволенні запиту, мотивуючи тим, що органи прокуратури України не відносяться до органів законодавчої, виконавчої або судової гілки влади і тому не зобов’язані надавати інформацію за такими інформаційними запитами, як того вимагає Закон України «Про інформацію». Чи відповідає дане рішення прокуратури Конституції України та Закону України «Про інформацію»? Чи зобов’язана прокуратура відповідати на інформаційні запити? Громадська організація «Інститут медіаправа» звернулася до суду з позовом до Верховної Ради України. Причиною позову стала відсутність відповіді парламенту на її інформаційний запит. «Інститут медіаправа» хотів дізнатися: 1) чи є організаційно й фінансово пов’язаними Верховна Рада України як засновник газети «Голос України» з приватним підприємством, яке друкує цю газету; 2) якими є функції редакції га¬ети «Голос України» щодо зазначеного видання; 3) чи укладалися відповідні договори між Верховною Радою України та редакцією газети; 5) чи проводилася процедура державних закупівель для видання газети «Голос України», а також чи існує у газети редакційний статут. Яке рішення по справі мав би винести суд? До якого суду необхідно оскаржувати дії Верховної Ради України? Організація «Громадський комітет боротьби з корупцією» звернулася до міської ради з проханням надати їй рішення сесій міської ради попередніх скликань, які стосувалися передачі земель комунальної власності у володіння приватним особам, а також копії документів, пов’язаних з виконанням цих рішень. Однак на свій запит громадська організація отримала негативну відповідь. При цьому запитувана інформація була названа такою, що підпадає під категорію інформації з обмеженим доступом. Чи є подібна відмова в задоволенні запиту законною? Яким мало б бути юридично правильне рішення суду? Газета «Український бізнес» передрукувала з Інтернету, зробивши відповідне посилання на електронний ресурс, статтю про те, що один з комерційних банків готується до продажу, хоча його фінансове становище є проблематичним. У статті зазначалося, що раніше цей банк «через систему банкрутств незаконно заволодів чужою нерухомістю». Банк звернувся із судовим позовом до засновника й видавця «Українського бізнесу». Дайте відповідь на запитання: чи мають ЗМІ нести відповідальність за передруковані з інших джерел матеріали? Як, на Вашу думку, має бути вирішена в суді дана справа? Видання «Право знати» звернулося до Державного управління справами з інформаційним запитом, у якому просило надати йому інформацію про розташований на території державного комплексу «Пуща-Водиця» будинок народного депутата А. (майновий статус будинку, його вартість тощо). Проте у його задоволенні було відмовлено на тій підставі, що запитувані документи містять у собі конфіденційну інформацію, а також персональні дані про особу. Чи є подібна відмова законною? Як співвідносяться між собою «право на приватність» та «право на доступ до публічної інформації»? Чи передбачені українським законо¬давством випадки, коли інформація з обмеженим доступом все-таки може бути поширена? Розкрийте зміст категорії «суспільно необхідна інформація». Виконавчий комітет міської ради, керуючись Законом України «Про доступ до публічної інформації», затвердив перелік відомостей, які не містять ознак публічної інформації, а тому не повинні надаватися за запитами. До переліку були віднесені: 1) інформація про співробітництво міської ра¬ди, її виконавчих органів, а також міського голови з органами місцевого самоврядування іноземних держав та іншими іно¬земними організаціями, акредитованими в Україні; 2) інформація, отримана чи створена в процесі службового листування органів державної влади, органів місцевого самоврядування з місцевими громадянами; 3) внутрівідомча службова кореспонденція, доповідні записки та рекомендації, пов’язані з розроб¬кою напрямів діяльності міської ради, які передували при¬нею відповідних рішень. Розкрийте поняття «публічна інформація». Чи може відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» бути затверджений перелік інформації, доступ до якої обмежується або забороняється? Чи можуть бути відомості з переліку, що згадується в завданні, віднесені до категорії інформації, яка не є публічною? На залізничному вокзалі міста до студента М. підійшли працівники поліції і попросили пред’ явити документи. Жодного документа, який би посвідчував особу, у М. при собі не було. Працівники поліції пояснили, що зовні М. схожий на небезпечного злочинця, який наразі розшукується, тому не¬обхідно негайно прибути до відділу поліції для з’ясування особистості. М. почав заперечувати, попросив зателефонувати товаришу, який би привіз паспорт, проте працівники поліції на це не зважили і силоміць направили М. до відділу поліції. У зв’язку з Різдвяними святами М. перебував у відділку чотири доби. Жодної можливості зв’язатися з рідними чи скористатися правовою допомогою захисника надано не було. Дайте юридичний аналіз ситуації. Розкрийте зміст права людини на свободу та особисту недоторканність. Наведіть сучасні міжнародні стандарти щодо захисту цього права. Верховна Рада України ухвалила закон, відповідно до якого громадяни України, які перебувають більше одного місяця за межами адміністративно-територіальної одиниці, в якій зареєстровано їх місце проживання, і мають невиконані майнові зобов’язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову війсь¬кову службу і немають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі, зобов’ язані зареєструвати місце свого перебування. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини звернувся до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо перевірки вказаного закону на відпо¬відність ст. 33 Конституції України. Підготуйте проект рішення Конституційного Суду України за результатами розгляду цієї справи. Прокурор м. К. порушив кримінальну справу про¬ти групи скінхедів, які увірвалися до приміщення, що належить місцевому відділенню організації «Свідків Єгови», роз¬или обрядове начиння і розігнали присутніх. Справа була порушена за ст. 180 Кримінального кодексу України «Перешкоджання здійсненню релігійного обряду». Захисник обвинувачених заявив, що справа підлягає припиненню, оскільки Конституція України не розкриває поняття «права на свободу світогляду і віросповідання» і не дає визначення релігійного обряду. Дії, що здійснюються членами організації «Свідки Єгови», не є релігійним обрядом. Крім того, Конституція не містить санкції на порушення норми про свободу совісті, а отже, у складі даної норми при наявності гіпотези і диспозиції відсутня санкція. Чи підлягає справа припиненню на підставі викладених доводів захисту? У чому полягає зміст права на свободу світогляду і віросповідання? Які обмеження права на свободу світогляду і віросповідання передбачає законодавство України? Кілька відомих правозахисників, виступаючи перед представниками телебачення, газет і журналів, заявили, що необхідно найближчим часом законодавчо заборонити ді¬яльність будь-яких громадських організацій, у тому числі й релігійних, які нетерпимо ставляться до представників інших конфесій, не визнають ідей природного походження прав і свобод людини, принципів правової і демократичної держави та республіканської форми правління. На заперечення опонентів про те, що подібна позиція також є вираженням певної ідеології, вони пояснили, що ідеологія - це система поглядів, яка нав’ язується людині, тоді як у демократичній державі існує цілковита свобода ідей. Оцініть наведені доводи. У чому полягає принцип ідеологічної багатоманітності? Яким чином можна регулювати правовими засобами переконання і погляди громадян? Які умови реєстрації релігійної громади? Які державні установи реєструють релігійні об’єднання? Чи може релігійне об ’єднання зареєструватись як об ’єднання громадян? Народні депутати України зареєстрували законопроект щодо надання іноземцям політичних прав, зокрема, активного виборчого права на місцевих виборах, права на участь як членів у роботі політичних партій, права доступу до державної служби у формі участі в конкурсах на зайняття ва¬кантної посади (з подальшим набуттям громадянства України в разі перемоги в конкурсі). Цей законопроект обґрунтовував¬ся необхідністю впровадження європейської практики залучення іноземців до вирішення спільних питань жителів територіальних громад, а також використання прогресивного іно¬земного досвіду. Які Ви знаєте політичні права? Які існують відмінності в політичних правах громадян України й іноземців? Проаналізуйте зарубіжний досвід з цього питання. Чи підтриму¬єте Ви зазначений законопроект і як можете обґрунтувати свою позицію? У теорії виокремлюють право громадян брати участь у голосуванні, а також бути обраним до органів публічної влади. Проте у виборчому законодавстві закріплено низку інших виборчих прав, зокрема: право ознайомитися зі спис¬ками , вимагати їх уточнення; право на участь у фінансуваннівиборчої кампанії кандидата або політичної партії; право на отримання спеціального статусу (член виборчої комісії, офіційний спостерігач, довірена особа, представник політичної партії у ЦВК); право на участь у передвиборній агітації; право на інформацію про хід підготовки і проведення виборів, терміни та порядок здійснення виборчих дій, законодавство про вибори, кандидатів, політичні партії - учасників виборчого процесу. Що таке активне виборче право і пасивне виборче право? Чи є названі вище права виборчими? Якщо так, то до якого різновиду (активного чи пасивного) виборчого права їх можна віднести? У зв’язку з існуючим біцефалізмом державної влади народні депутати запропонували замінити порядок обрання Президента України із всенародного на голосування спеціальною колегію виборщиків. Такі приклади історія має, зокрема, до 1962 р. у Франції президент не обирався всенародно, і лише внаслідок зміни порядку обрання президента в подальшому стали можливими конфлікти і протистояння між урядом і президентом. На думку депутатів, завдяки тому, що Президент України не буде отримувати свій мандат безпосе¬редньо від виборців (в умовах парламентсько-президентської республіки), тож, не маючи достатніх важелів впливу на уряд зможе більш зважено виконувати свої арбітражні функції. Їх опоненти зазначають, що обрання президента колегією вибор- щиків є застарілим і продемонструвало свою недосконалість на виборах президента США у 2000 р. До того ж воно жодним чином не впливає на рівень легітимності президента і не вирішує проблеми біцефалізму. Які принципи виборчого права Ви знаєте? Що таке принцип прямих виборів? Чи відповідає такому принципу запропонований механізм обрання Президента України? До ЦВК надійшла скарга від представника політичної партії - суб’єкта виборчого процесу щодо проведення незаконної агітації, а саме участі в ній Президента України з метою спонукати виборців голосувати за певну політичну партію, безоплатного використання ефіру телекомпанії для проведення передвиборної агітації. Суб’єкт звернення про¬сить визнати порушення принципу рівності умов використан¬ня ЗМІ, безоплатного поширення інформації з ознаками політичної реклами протиправними; зобов’ язати Президента України утриматися від дій щодо участі у передвиборній агі¬тації, втручання у виборчий процес, порушення принципу рівного та неупередженого ставлення до суб’єктів виборчого процесу. Які критерії дають можливість охарактеризувати вибори як вільні і рівні? Засновники обласної організації Партії нових комуністів звернулися до адміністративного суду зі скаргою на дії обласного управління юстиції, зазначаючи, що постановою колегії цього управління в Реєстрі об’єднань громадян про реєстрацію цієї організації, а наказом начальника управління юстиції скасовано рішення управління про реєстрацію згаданої організації і зобов’язано відділ реєстрації об’ єднань громадян офіційно повідомити в засобах масової інформації про це рішення. На підставі оскаржуваних рішень представники обласної партійної організації були виключені зі складу окружної та дільничних виборчих комісій. Обидва наведені документи мотивовані тим, що стосуються юридичної особи і не можуть бути предметом оскарження як документи внутрішньоорганізаційної діяльності управління юстиції. Рішення про заборону чи припинення діяльності обласної організації політичної партії обласне управління юстиції не приймало. Крім того, до уваги бралося рішення сесії Львівської обласної ради про підтримку вимог громадян, політичних партій та громадських організацій Львівщини щодо заборони діяльності в Україні комуністичних організацій. Яке рішення має прийняти суд? До Міністерства юстиції України надійшла заява про реєстрацію політичної партії «За чистий Крим». Розглянувши надані документи, Мін’юст відмовив у реєстрації такої партії, оскільки принципи її організації, закріплені у статуті, суперечать закону. Зауваження стосувалися тих статутних положень, якими передбачалося, що лідер партії, обраний на установчому з’ їзді, обіймає цю посаду довічно, а також те, що керівники обласних організацій партії призначаються та зві¬льняються лідером партії одноособово. Дайте правову оцінку дій Міністерства юстиції. Міністерство юстиції України анулювало реєстраційне свідоцтво політичної партії «Добра» на тій підставі, що протягом шести місяців з дня реєстрації нею були утворені й зареєстровані у встановленому законом порядку обласні організації лише у 13 областях України та міська у м. Київ, не створено республіканської партійної організації в Автономній Республіці Крим, а також не в усіх згаданих областях у більшості районів - відповідних партійних організацій районного рівня. Крім того, виявилося, що членами цієї політичної партії фактично є лише тисяча громадян України. Які підстави анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії в Україні? Яким органом здійснюється анулювання і які наслідки тягне? На науковій конференції фахівці висловили стурбованість стосовно легітимності політичних партій і дотримання ними чинного законодавства. Зокрема, мова йде про ситуацію, коли політична партія створюється, існує під певною назвою і з певною ідеологією. Потім внаслідок різних причин змінює назву, політичну програму, керівництво. Настільки радикальні зміни означають фактично, що виникає нова політична партія з певною програмою і ідеологією, легалізації якої не відбувається. Ця партія не збирає підписів, не створює осередків під нову програму та ідеологію. Говорять навіть про певний ринок партій, коли політики перед виборами замість реєстрації нової політичної сили просто купують або отримують безкоштовно вплив на вже існуючу зареєстро¬вану політичну партію і перейменовують її. Формально зміни до статуту партії щодо перейменування можуть внести 15 делегатів з’ їзду, реальність проведення якого ніхто не перевіряє. Яка процедура легалізації політичної партії, а також зміни її назви, програми, статуту, керівництва? Які шляхи вдосконалення процедури легалізації політичної партії, а також контролю за її діяльністю Ви можете запропонувати? Чи доцільно бмежувати право вносити зміни до статуту політичної партії в частині її перейменування або при зміні програми партії повторно проводити процедуру збору підписів? Партія «Народний фронт» була заснована як партія «Народна Дія». «Сильна Україна» Сергія Тігіпка є перейменованою партією «Економічна платформа», що виникла під на¬звою «Інформаційна Україна». «Правий сектор» не є новою політичною партією, а перейменованою партією «Українська національна асамблея». Партія «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА “СПРАВЕДЛИВІСТЬ”» раніше називалася «Солідарність», «Наступ», «Мир та єдність». «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка була заснована як «Могутня Україна». У статуті Конституційно-ліберальної політичної партії України, поданому разом з іншими необхідними документами для реєстрації до Міністерства юстиції України, од¬нією з функцій її керівних органів зазначається забезпечення міжнародного співробітництва, а також організація представництв партії за межами України. Мін’юст відмовив у реєстра¬ції, оскільки вказані положення статуту не відповідають ви¬могам чинного законодавства України. Відмову було оскаржено до суду з мотивацією, що закон дозволяє міжнародну діяльність політичних партій. Яке рішення має прийняти суд? На партійній конференції було ухвалено рішення не підтримувати представлений Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет на наступний рік. Незважаючи на це, декілька членів партії - народних депутатів України - проголосували за прийняття бюджету. Обговоривши вчинок своїх колег по партії, її керівний орган прийняв рішення про виключення цих депута¬тів із партії, оскільки вони своїми діями завдали шкоди її іміджу, порушили партійну дисципліну, попередивши при цьому, що прийняття такого рішення є внутрішньою справою партії, яке не може бути предметом судового розгляду. Депутати, незважаючи на це, оскаржили таке рішення до суду. Наскільки відповідає Конституції та Законам України рішення партійної конференції виключити цих народних депутатів з партії? Три особи (17-ти, 16-ти та 13-ти років) заснували «Проєвропейську спілку молоді» та звернулися до обласного управління юстиції із заявою про легалізацію цього об’єднання шляхом повідомлення. Однак заява була повернена для приведення у відповідність із чинним законодавством, зокрема, у документах слід було вказати загальну назву об’ єднання громадян. Один із засновників спілки звернувся з позовом до районного суду м. Харків про визнання незаконними дії управління юстиції щодо відмови в легалізації спілки. Який порядок легалізації об ’єднань громадян? Постанову якого змісту має ухвалити суд? Група громадян України вирішила заснувати місцеву громадську організацію «Українська інтелектуальна еліта», що виступає за обмеження вступу до вищих навчальних закладів регіону, в якому організація намагалася здійснювати свою діяльність, осіб інших національностей окрім українців. Але органами юстиції було відмовлено в реєстрації такої організації. Які підстави для відмови у реєстрації об ’єднань громадян? Чи правомірна відмова в цьому випадку? Аргументуйте відповідь. У Законі України «Про громадські об’єднання» передбачене право бути засновниками громадських організацій для юридичних осіб приватного права. Проте, на думку профільного комітету Верховної Ради України, така ідея не узгоджуються з Конституцією України. Цю тезу комітет обґрунтовує посиланням на частину першу ст. 36 Конституції України, згідно з якою саме громадяни України мають право на свободу об’ єднання у політичні партії та громадські органіації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задово¬лення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей. Аналогічну думку висловлювало і Головне науково- експертне управління Апарату Верховної Ради України. На думку фахівців, запропонований підхід є невдалим через те що у Конституції України (ст. 36 і 37) поняття «права громадян України на свободу об’єднання у політичні партії» та «громадські організації» використовується в значно вужчому значенні, ніж у проекті. На думку Головного науково- експертного управління, поняття «юридичні особи» викорис¬товується в цивільному та господарському праві з метою забезпечення потреб господарювання та майнових відносин, а тому необхідність наділення їх правосуб’ єктністю у відносинах, передбачених правом на свободу об’єднання у громадсь¬кі організації, є незрозумілим. Які існують види громадських об’єднань? Чи відповідає Конституції України, на Вашу думку, право юридичних осіб створювати громадські об’єднання?

До Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України поданий законопроект «Про мирні зібрання», в якому пропонується встановити чітке розмежування їх форм (мітинг, маніфестація, пікет, хода, демонстрації), суворі вимоги щодо завчасного повідомлення про мирне зібрання (його форма, кількість учасників), проведення мирних зібрань обмежити з 08.00 до 20.00 год, а також посилити відповідальність їх учасників за порушення порядку проведення мирних зібрань, зокрема: за проведення мирного зібрання, про яке не було завчасно повідомлено; проведення мирного зібрання не в тій формі, про яку було повідомлено орган влади; перевищення кількості учасників мирного зібрання порівняно із поданою попередньою інформацією (для організаторів); за участь у мирних зібраннях у касках, шоломах, у масках та балаклавах; за про¬ведення мирних зібрань у заборонений час (поза інтервалом 08.00 до 20.00 год), встановлення наметів під час мирних зборів. Крім цього, у законопроекті пропонується можливість заборони органом влади мирного зібрання у разі проведення контрмітингів, а також у місцях, де може бути порушене право громадян відпочинок. Які умови проведення мирних зібрань? Хто може заборонити мирне зібрання? Проаналізуйте практику Європейського суду з прав людини щодо мирних зібрань. Чи може мирне зібрання заборонятися у разі проведення контрдемонстрації? Чи може воно бути визнане неправомірним у випадках несповіщення про нього орган влади? Ваше ставлення до положень запропонованого законопроекту? Чи існують аналоги таких норм у світі? Чи можна назвати країни, в яких існють відповідні норми, демократичними? Районний осередок Української громадської ор¬ганізації «Зелений світ» виступив з ініціативою заборонити проїзд центральною вулицею райцентру автомобілям і мотоциклам увечері на дві години, коли мешканці з дітьми гуляють нею. З цією метою представник осередку заздалегідь зареєстрував в органі місцевого самоврядування повідомлення про проведення мітингу ввечері на центральній вулиці відповідно до ст. 39 Конституції України. У свою чергу, представник органу місцевого самоврядування в день проведення мітингу звернувся до окружного аміністративного суду з заявою про заборону заходу. При цьому він посилався на те, що організатори мітингу є непослідовними в своїх задумах та діях. Але суд відмовився розглядати заяву органу влади. Якими актами регулюється порядок проведення мирних зібрань в Україні? Поясніть причину відмови окружного адмінсуду розглядати заяву про заборону мітингу. Особа, яку звинувачено у вчиненні тяжких злочинів, заявила клопотання про розгляд своєї справи судом присяжних, посилаючись при цьому на відповідні положення Конституції України. Проте у задоволенні клопотання їй було відмовлено на тій підставі, що суди присяжних в Україні поки що не створені. Тоді особа звернулася зі скаргою до Європей¬ського суду з прав людини, мотивуючи це, зокрема, тим, що держава порушує її право на справедливий судовий розгляд.Охарактеризуйте діяльність суду присяжних як проце¬суальну гарантію прав людини. Які специфічні риси української моделі суду присяжних? Чи буде вважатися відмова у розгляді справи судом присяжних порушенням права на справедливий судовий розгляд, зважаючи на зміст ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод? Унаслідок важкої хвороби найманий працівник приватної фірми більше 100 днів знаходився на лікарняному. На 120-й день під час перебування в лікарні він отримав звіст¬ку про те, що його звільнено з роботи у зв’язку з хворобою протягом чотирьох місяців. Громадянин вирішив захистити своє право в суді, але звернутися до суду, на його думку, для нього було неможливим через відсутність коштів на оплату послуг адвоката, оскільки всі гроші він витратив на лікування. Які умови надання безоплатної правової допомоги? Чи може правова допомога надаватися особою, яка не має статусу адвоката? Проаналізуйте правові позиції Конституційного Суду України у справах за зверненнями громадян Солдатова та Голованя. Існує думка, що не лише інституційно-правові гарантії, а й соціально-економічні умови життєдіяльності людини суттєво впливають на стан її захищеності та комфорту. Саме певний життєвий рівень, рівень освіти, охорони здоров’я, умов праці, заробітної платні дозволяють людині брати активну участь у політичному житті країни, цікавитися питаннями демократії, розвитку суспільства тощо. Чи погоджуєтесь Ви з такою точкою зору? Які соціально-економічні гарантії прав і свобод людини і громадянина передбачені Конституцією України? Яке місце в системі конституційних прав і свобод посідають соціальні, економічні, культурні права? Які правові позиції сформульовані у рішеннях Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 р. № 20- рп/2011 та від 25 січня 2012 р. № 3-рп/2012? Н. оскаржив дії податкової інспекції до окружного адміністративного суду, який відмовив у задоволенні позову. Згодом Н. звернувся із заявою про апеляційне оскарження згаданого рішення, і апеляційний адміністративний суд залишив у силі рішення окружного суду. Оскільки після рішення апеляційної інстанції судове рішення набрало законної сили, громадянин вирішив звернутися до наднаціональних засобів захисту, керуючись ч. 4 ст. 55 Конституції України: «Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна». Н. звернувся із заявою до Європейського суду з прав людини, проте той визнав таку заяву неприйнятною, ґрунтуючись на п. 1 ст. 35 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, де вказано: «Суд може прийняти справу до розгляду тільки після того, як були використані всі національні засоби захисту, відповідно до загальновизнаних норм міжнародного права і впродовж шести місяців від дати прийняття остаточного рішення». Що означає «використання всіх національних засобів» і «прийняття остаточного рішення» в інтерпретації Європейського суду з прав людини? Чи означає це, що попереднє звернення до касаційної інстанції є обов ’язковою умовою звернення до Європейського суду з прав людини? З якого моменту має відраховуватися згаданий вище шестимісячний строк? Громадянин України Л. у 20-річному віці шляхом проведення низки хірургічних операцій в Ізраїлі змінив свою стать з чоловічої на жіночу (постопераційний транссексуал), після чого повернувся в Україну. Через тиждень після повернення до нього прийшли представники районного відділу військового омісаріату, до якого він був приписаний, з метою призову на строкову військову службу. Громадянин України Л. відмовився від призову до військової служби, мотивуючи свою ідмову тим, що він тепер не чоловік, а жінка. Як Ви вважаєте, чи поширюється на Л. дія ст. 65 Конституції України? Чи підлягає Л. призову на строкову військову службу? Чи є в його діях склад правопорушення за ухилення від призову? На виконання Указу Президента України № 607 від 21 липня 2014 р. «Про часткову мобілізацію» К. прибув за повісткою до військкомату та пройшов медичне обстеження, після чого заявив про неможливість проходження ним військової служби з підстав релігійних переконань, які заперечують виконання ним військового обов’язку під військовим командуванням у будь-якому виді. Це пов’язано з тим, що з 10 липня 2004 р. він є охрещеним служителем релігійної організації Свідків Єгови в Україні, а з 15 січня 2009 р. його призначено на посаду старійшини (єпископа) збору (що під¬тверджується довідкою № 2372 від 4 серпня 2014 р. Центру Свідків Єгови релігійної організації «Релігійний центр Свід¬ків Єгови в Україні»). Посилаючись на Закон України «Про альтернативну (невійськову) службу», К. відмовився від призову до Збройних Сил України. Він пояснив, що готовий ви¬конти свій громадянський обов’язок перед державою на відновленні населених пунктів або в інший спосіб, але не під військовим командуванням. Прокурор відкрив кримінальне провадження, за яким вимагав призначити покарання у виді двох років позбавлення волі за ухилення від мобілізації. Як Ви вважаєте, чи мав підстави прокурор для відкриття кримінального провадження? Які нормативні акти, окрім зазначеного закону, можуть бути застосовані при розгляді справи? Чи можна у даному разі застосувати принцип Іех яресіаїія іїегодаї депегаїі? Проаналізуйте рішення суду у цій справі (рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області щодо виправдувального вироку у справі про альтернативну службу під час мобілізації від 26 лютого 2015 р.). Громадянин О. направив звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. У зазначеному документі О. просив Уповноваженого звернутися до Кон¬ституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності ст. 51 Конституції України ч. 1 ст. 199 Сімейного кодексу України (далі - СК України). Адже, на його думку, ч. 1 ст. 199 СК України, згідно з якою «якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу», покладає на нього додатко¬вий обов’ язок, не передбачений Конституцією України. Дайте правову оцінку даного звернення. Які обов ’язки людини і громадянина передбачені Конституцією України? Управління Пенсійного фонду України звернуло¬ся з позовом до А., який є фізичною особою-підприємцем, щодо стягнення з нього в примусовому порядку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за останні 12 місяців. Свої позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України обґрунтувало нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’ язкове державне соціальне страхування». У запереченні на позовну заяву А. зазначав, що він є платником єдиного податку, а тому сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування він не зобов’язаний. Окрім того, обов’язку зі сплати такого внеску взагалі не передбачено Конституцією України, оскільки положення ст. 67 зобов’ язують кожного сплачувати лише податки і збори, а єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, передбачений законом, не входить до системи податків та зборів. Яким чином має бути вирішено цей спір? Складіть проект відповідного рішення суду. Після закінчення педагогічного університету Ф. був направлений вчителем математики в одну із сільських шкіл області. Через деякий час він звільнився з роботи, розлучився з дружиною, покинув її з маленькою дитиною і переїхав до міста. Через неможливість офіційно працевлаштуватися Ф. став працювати в одній з комерційних структур, отримуючи при цьому зарплату «в конверті». Коли 2014 р. у зв’язку із ситуацією на сході України Президентом України була оголошена антитерористична операція, Ф. тривалий час переховувався від військкомату, який його розшукував. Утім у жовтні 2014 р. Ф. був призваний військкоматом на військову службу. Через деякий час він покинув розташування своєї військової частини і був оголошений у розшук. Як Ви оцінюєте вчинки Ф. з точки зору виконання ним конституційних обов ’язків? Які саме конституційні обов ’язки були ним не виконані? Чи можна притягти Ф. до кримінальної відповідальності як такого, що не виконав обов’язок захищати Вітчизну, незалежність і територіальну цілісність України? Голова дільничної виборчої комісії (ДВК) заборонив присутність у приміщенні дільниці під час проведення виборів громадянина Нідерландів В., який стверджував, що він є офіційним спостерігачем від Королівства Нідерландів. Свої дії голова ДВК аргументував тим, що В. не є громадянином України, а тому не може брати участь у виборчому процесі, а, по-друге, Закон України у ст. 12 не називає офіційних спостерігачів від іноземних держав, отже, вони не можуть ви¬ступати суб’єктами виборчого процесу в України. Чи є правомірними дії голови ДВК? Якими нормативними актами України врегульовано статус офіційних спостерігачів від іноземних держав та міжнародних організацій? Який порядок їх реєстрації та в чому полягають їх повноваження? Назвіть усіх суб’єктів виборчого процесу в Україні. На гарячу телефонну лінію окружної виборчої дільниці зателефонував виборець Ф. і повідомив, що у першому турі виборів Президента України до списку виборців була включена його бабуся, яка померла декілька років тому. Виборець відніс документи про смерть бабусі до органу ведення державного реєстру виборців, але, прийшовши на виборчу дільницю при проведенні другого туру голосування, він знову побачив прізвище своєї бабусі у списку виборців. Виборець Л. у день виборів не зміг отримати на виборчій дільниці виборчий бюлетень і проголосувати, оскільки у списках виборців його прізвище було вказано з помилкою. Виборець Н. не зміг реалізувати своє виборче право, оскільки на виборчій дільниці з’ ясувалось, що його не було внесено до списків виборців. Яким чином складаються списки виборців? Чи є у виборця можливість ознайомитися з ними? Чи передбачена законодавством можливість внесення змін до цих списків? Як у наведених випадках мають діяти виборці? До Центральної виборчої комісії звернувся П. із заявою, що в ході проведення з’їзду однієї з політичних партій, на якому формувався виборчий список кандидатів у народні депутати України, його кандидатуру не було включено до такого списку у зв’язку з тим, що він не є членом цієї партії, не є українцем, проживає в державі менше двох років, погано володіє державною мовою і не надав до секретаріату партії довідки від лікаря-психіатра. Вважаючи зазначені підстави відмови у включенні його кандидатури до виборчого списку політичної партії незаконними, П. у своїй заяві вима¬гав від ЦВК зобов’язати політичну партію включити його кандидатуру до її виборчого списку. Чи є в даному разі порушення законодавства про вибори? Яке рішення має ухвалити ЦВК? Які вимоги передбачені законодавством до кандидата у народні депутати України? 63 народних депутати України звернулись до Конституційного Суду України з конституційним поданням про визнання неконституційними положень Закону «Про вибори народних депутатів України», згідно з якими партія, що висунула виборчий список кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі, вносить у безготівковому порядку на спеціальний рахунок ЦВК грошову заставу в розмірі однієї тисячі розмірів мінімальної заробітної плати; партія, яка висунула кандидата в депутати в одномандатному окрузі, або кандидат у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, вносять на спеціальний рахунок ЦВК грошову заставу в розмірі десяти розмірів мінімальної заробітної плати. Народні депутати України вважають, що передбачена законом вимога щодо внесення грошової застави є встановленням майнового цензу для громадян України, що супере¬чить положенням ст. 5, 24 Конституції України. Складіть проект рішення Конституційного Суду України за результатами розгляду такого подання. Назвіть умови реєстрації кандидата у народні депутати України. Під час проведення виборів народних депутатів до ЦВК надійшла скарга П. на дії кандидата в народні депутати України - першого номера у списку політичної партії - суб’єкта виборчого процесу, який, на думку П., шляхом обману громадян України перешкоджає формуванню власної волі та її вільному виявленню при голосуванні: а) суб’єкт оскарження, виступаючи на загальнонаціо¬нальному телеканалі, у порушення ст. 65 Конституції України, згідно з якою захист Вітчизни є обов’язком громадян України, агітував за припинення строкового призову; б) даруючи учням зошити і щоденники з власною символікою, порушував навчальний процес; в) політична партія, яку він представляє, застосовувала виборчу технологію «двійників», видаючи назву іншої політичної партії із додатком «оновлена» за власну і використо¬вуючи у матеріалах передвиборної агітації відеозапис її заходів із застосуванням її символіки; г) розповсюджувався відеоролик, у якому містилася інформація щодо передбачення Нострадамуса на його користь; ґ) поза межами строків передвиборної агітації, а також не в місцях для розміщення матеріалів передвиборної агітації, а на будинках, парканах, стовпах, деревах розповсюджували¬ся матеріали передвиборної агітації у вигляді стрічок відповід¬ного кольору; д) розміщувалася політична реклама у вигляді агітаційних плакатів на транспортних засобах громадського користування. Чи є громадянин належним суб ’єктом звернення з такою скаргою? Чи є серед наведених порушення виборчого законодавства, зокрема щодо ведення передвиборної агітації? До ЦВК надійшла скарга кандидата в народні депутати України Р., зареєстрованого в одномандатному виборчому окрузі № 66, на дії кандидата у народні депутати Украї¬ни Б., зареєстрованого в тому ж окрузі. У своїй скарзі Р. просить ЦВК скасувати реєстрацію кандидата в народні депутати Б. через такі причини: агітаційні матеріали кандидата у народні депутати Б. розміщено на рекламних носіях, розташованих на елементах вуличного обладнання над проїжджою частиною без за¬значення відомостей про замовника друкованих передвиборних агітаційних матеріалів, установи, яка здійснила їх друк, тираж, інформації про осіб, відповідальних за випуск. До того ж у переходах та вагонах метрополітену розміщено плакати із зображенням та основними тезами передвиборної програми Б. На підтвердження зазначеного Р. додав до скарги роздруківки фотознімків; Б. у межах свого виборчого округу безкоштовно роздавав пакети з вафельними тортами та чаєм, предмети релігійного культу, а також дарував школярам зошити та щоденники з власною символікою; 3) Б. за вироком Арцизького районного суду Одеської області засуджений за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України, до штрафу в розмірі 1020 грн, вирок набрав законної сили. За інформацією Арцизького районного суду Одеської області, наданою ЦВК, Б. має не погашену та не зняту в установленому порядку судимість. Чи є кандидат у народні депутати суб’єктом звернення до ЦВК? Яким чином має бути вирішено питання? Які підстави скасування реєстрації кандидата в народні депутати України? Окружна виборча комісія за зверненням офіційного спостерігача від кандидата в народні депутати в одномандатному окрузі визнала голосування на виборчій дільниці недійсним унаслідок виявлення порушень Закону України «Про вибори народних депутатів України». У скарзі офіційного спостерігача, зокрема, зазначено, що на виборчій дільниці, де до списків для голосування внесено 1870 виборців (виборчі бюлетені отримали 1535 вибор¬ців), було виявлено такі порушення закону: 1) на виборчій дільниці виявлено 18 випадків опускання до скриньки виборчо¬го бюлетеня за виборця іншою особою; 2) на дільниці прого¬лосувало 55 осіб, які не включені до списків для голосування; 73 виборці проголосували декілька разів; 4) виявлено 28 випадків знаходження у кабінці для голосування поряд з виборцем неповнолітніх дітей. До того ж внаслідок пошкоджен¬ня виборчої скриньки неможливо встановити зміст 217 виборчих бюлетенів. Чи є правомірними дії окружної виборчої комісії? Чи має право офіційний спостерігач звертатися до виборчої комісії з вимогою визнати голосування на виборчій дільниці недійсним? Чи є підстави для визнання голосування в даному разі недійсним? Громадянин С. особисто подав заяву до ЦВК про самовисування кандидатом на пост Президента України для реєстрації кандидатом на пост Президента України на позаче¬ргових виборах Президента України. До ЦВК разом із заявою С. подав документи, серед яких: автобіографія без зазначення відомостей про місце народження, громадську роботу (зокрема, на виборних посадах), партійність. Також було додано документ про внесення на рахунок ЦВК 15 489 грн 50 коп. Якими мають бути дії ЦВК? Які вимоги передбачені законодавством до кандидата в Президенти України? Який порядок висування та реєстрації кандидата в Президенти України? З метою подолання тривалої політичної та економічної кризи Верховна Рада України винесла постанову про призначення всеукраїнського референдуму щодо довіри грома¬дян до парламенту та глави держави. Того ж дня ЦВК провела своє засідання та затвердила Календарний план основних організаційних заходів з підготовки та проведення всеукраїнського референдуму. Проте через тиждень після політичних консультацій та за погодженням із Президентом України Верховна Рада України прийняла постанову про призначення позачергових виборів народних депутатів та Президента України. У постанові зазначається, що призначення позачергових виборів народ¬них депутатів та Президента України обумовлено тим, що «результати всеукраїнського референдуму щодо довіри громадян до парламенту та до глави держави неважко передбачити з огляду на результати усіх репрезентативних соціологічних опитувань». Наступного дня до Конституційного Суду звернулися 43 народних депутати із конституційним поданням щодо визнання цієї постанови неконституційною. Проаналізуйте повноваження парламенту та запропоновані ним шляхи виходу з політичної кризи. Чи можна вважати зазначені шляхи виходу з кризи прийнятними та конституційними? Яке рішення має ухвалити Конституційний Суд? Чи мала б Верховна Рада скасувати свою постанову про призначення всеукраїнського референдуму після ухвалення постанови про призначення позачергових виборів? Дайте правову оцінку дій Голови ЦВК, котрий оперативно провів засідання ЦВК, та постанови ЦВК, якою затверджено Календарний план основних організаційних заходів з підготовки та проведення всеукраїнського референдуму? Верховна Рада України прийняла постанову «Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді», якою достроково припинила повноваження та звільнила з посад п’ятьох суддів Конституційного Суду України «у зв’язку з порушенням ними присяги судді», однак у чому саме полягали такі порушення, в постанові не зазначалось. Окрім того, Верховна Рада України запропонувала виконуючому обов’ язки Президента України достроково припинити повноваження та звільнити з посад ще двох суддів Конституційного Суду України, які були призначені Президентом України, «у зв’язку з порушенням ними присяги судді» та вказала їх прізвища. Окремим пунктом Верховна Рада України запропонувала: «Раді суддів України у триденний строк скликати позачерговий з’ їзд суддів України, на якому розглянути питання дострокового припинення повноважень та звільнення з посад суддів Конституційного Суду України у зв’язку з порушенням ними присяги судді, які були призначені з’їздом суддів України (далі вказала п’ять прізвищ суддів Конституційного Суду України)». Цією ж постановою Верховна Рада України зобов’ язала Генеральну прокуратуру України «порушити кримінальне провадження за фактом прийняття низки одіозних рішень і притягти усіх винних осіб до відповідальності». Всебічно проаналізуйте зазначену постанову в контексті головних функцій та повноважень парламенту. Чи мав парламент право звільняти суддів Конституційного Суду України? Чи зобов’язаний парламент, ухвалюючи таку постанову, вказати, в яких саме діях чи рішеннях було «порушення присяги суддею»? Чи мав парламент право пропонува¬ти іншим суб ’єктам звільнити суддів Конституційного Суду України та зазначати при цьому підстави звільнення? Чи мав парламент право покладати на Генеральну прокуратуру України зобов’язання щодо проведення досудового розслідування за фактом прийняття певних рішень Конституційним Судом України і вимагати притягнення винних осіб до відповідальності? Після подолання вето Президента України на Закон України «Про внесення змін до Митного тарифу України» Голова Верховної Ради направив цей Закон на підпис Президентові. Однак глава держави відмовився підписувати його та повернув із своїми вмотивованими пропозиціями до Верховної Ради України. Голова парламенту на прес-конференції за¬явив, що найближчим часом підпише Закон і дасть вказівку опублікувати його у газеті «Голос України». Після цього Президент офіційно звернувся до Голови Верховної Ради з проханням повернути йому Закон для його промульгації. Голова парламенту погодився на пропозицію Президента. Однак і після цього глава держави Закон не підписав. Через місяць Перший заступник Голови Верховної Ради в інтерв’ю громад¬ському телебаченню зазначив, що парламент мав би ще раз проголосувати за цей Закон та опублікувати його за двома підписами: Голови Верховної Ради та голови профільного парламентського комітету, що «має забезпечити його легітимність без промульгації главою держави». Яким чином парламент може подолати вето Президента України? У чому полягає процедура підписання та оприлюднення закону? Дайте правову оцінку дій і рішень Голови Верховної Ради та Президента України, а також Першого заступника Голови Верховної Ради. Під час проведення «години запитань до Уряду» дев’ять з десяти народних депутатів України різко розкритикували у своїх виступах бездіяльність Міністра закордонних справ України Д. та непослідовність Міністра соціальної політики України Л. Народний депутат України Г. вніс пропозицію негайно звільнити обох міністрів з посади та призначи¬ти на ці посади інших осіб. Верховна Рада України підтрима¬ла таку пропозицію і внесла питання про звільнення з посад зазначених закордонних міністрів до порядку денного пленарного засідання. З огляду на те, що проект постанови «Про звільнення з посад Міністра закордонних справ України Д. та Міністра соціальної політики України Л.» підтримали 225 народних депутатів України, головуючий запропонував повернутися до розгляду цього питання на ранковому засіданні па¬рламенту наступного дня. Охарактеризуйте кадрові (номінаційні) повноваження Верховної Ради України. Яка роль Верховної Ради України у припиненні повноважень Кабінету Міністрів України? Чи має право Верховна Рада України достроково припинити повноваження одного чи кількох міністрів? Верховна Рада України прийняла новий Закон «Про організацію і порядок діяльності Верховної Ради України». Президент визнав цей акт таким, що не відповідає Конституції, та офіційно заявив, що не підпише цей Закон. Окрім того, глава держави зазначив, що має намір достроково припинити повноваження Верховної Ради, якщо вона самостійно не виправить ситуації та не скасує результатів попереднього голосування щодо цього Закону. Парламент погодився на вимоги глави держави і прийняв постанову про скасування результатів голосування щодо схвалення цього Закону в цілому. Яким чином Верховна Рада може скасувати прийнятий закон? Надайте правову оцінку дій парламенту щодо скасування результатів голосування. Перед розглядом Верховною Радою України проекту Закону України «Про Державний бюджет» на наступний рік народні депутати України від опозиції заблокували вхід до зали пленарних засідань і заявили, що не дозволять розглядати й голосувати цей проект у редакції, запропонованій Кабінетом Міністрів України і попередньо підтриманій на засіданні ліде¬рів парламентських фракцій, що входять до парламентської більшості. На терміновій нараді лідерів парламентських фракцій, що входять до парламентської більшості, було ухвалене рішення провести засідання Верховної Ради України у концертному залі «Україна». У засіданні парламенту, яке відбувалось у концертному залі «Україна», взяли участь усі народні депутати, які входять до парламентської більшості, і Верховна Рада більшістю у 226 голосів, попередньо ухваливши рішення про одноразове відхилення від процедури розгляду та прийняття законів, без обговорення ухвалила Закон України «Про Державний бюджет» на наступний рік. Група народних депутатів України від опозиції у кіль¬кості 57 осіб звернулася до Конституційного Суду України з конституційним поданням про визнання цього Закону некон¬ституційним у зв’язку з порушенням процедури його розгляду та ухвалення. Підготуйте проект конституційного подання до Конституційного Суду України - завдання для першої половини групи. Підготуйте проект рішення Конституційного Суду України за результатами розгляду цієї справи - завдання для другої половини групи. Президент України, виступаючи на засіданні Верховної Ради України, заявив, що в сучасних умовах внутрішньої політичної кризи (зокрема, коли український парламент не може сформувати новий склад уряду, а нинішній урядгальмує реформи та ін.) та військових дій на сході України він як повноправний представник народу, за якого на виборах проголосувало в першому турі більше 50% виборців, бере на себе всю повноту відповідальності за долю країни. Таким чином, як заявив Президент України, у нього з’являється право тимчасово, протягом одного року, видавати укази з тих пи¬тань, які згідно з Конституцією України визначаються та встановлюються законами, а Кабінет Міністрів України, відповідно, зобов’язаний неухильно виконувати такі укази. Дайте конституційно-правову оцінку заяв Президента України. Назвіть повноваження Верховної Ради України як парламенту. Чи можуть бути такі повноваження тимчасово або не тимчасово передані іншим органам? Л. був обраний до Верховної Ради України за виборчим списком Партії Прогресивного Поступу. Після отримання посвідчення народного депутата України у студії пар¬ламентського каналу «Рада» він заявив, що виходить із Партії Прогресивного Поступу, але з її фракції у парламенті виходити не збирається. Натомість він має намір вступити до Партії Громадських Ініціатив, оскільки «презентовані сьогодні у цій студії Програма та Стратегія Еволюційних Реформ Партії Громадських Ініціатив є більш ґрунтовними, прагматичними та реалістичними, ніж Програма Партії Прогресивного Поступу, котра насправді становить еклектичний набір популізму та порожніх гасел». Того ж дня фракція Партії Прогресивного Поступу на своєму екстреному засіданні вирішила виключити народного депутата Л. зі складу своєї фракції та позбавити його повноважень народного депутата України. Наступного дня протокол засідання фракції Партії Прогресивного Поступу за підписом голови фракції з вимогою «позбавити повноважень народного депутата Л. та припинити виплату йому заробітної плати» надійшов до Секретаріату Верховної Ради України. Які юридичні наслідки тягне за собою вихід народного депутата із партії? Чи є підстави для припинення повноважень народного депутата Л.? Який порядок припинення повноважень народного депутата? Якою є суть депутатського мандата в Україні? Генеральний прокурор України під час виступу на засіданні Верховної Ради України продемонстрував відео, на якому один із народних депутатів України бере гроші за «допомогу» в отриманні ліцензії. Після цього Генеральний прокурор запропонував внести до порядку денного постанову про притягнення народного депутата до кримінальної відпо¬відальності та його арешт. Верховна Рада України включила зазначену постанову до порядку денного і одразу підтримала цю постанову, після чого народного депутата було негайно заарештовано в приміщенні парламенту. Народний депутат України звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовом про визнання постанови Верховної Ради України незаконною, оскільки під час її ухвалення були порушені норми Закону України «Про Регламент Верховної Ради України». Яке рішення має ухвалити суд? У чому полягає порядок надання згоди Верховної Ради України на притягнення народного депутата України до відповідальності? Розглянувши депутатське звернення народного депутата С. із пропозицією надати інформацію про стан злочинності й відповідні копії звітів, начальник Головного управління МВС України в Ч-кій області К. відмовився надати таку інформацію. Свою відмову він обґрунтував тим, що такі дані становлять службову інформацію про діяльність органів внутрішніх справ і не можуть бути надані громадянам на підставі їх інформаційних запитів. Що таке депутатське звернення? Чи обґрунтованою є відмова К. у наданні інформації за депутатським зверненням народного депутата С.? До керівника Служби безпеки України в Луганській області надійшов депутатський запит народного депутата К. з вимогою провести оперативно-розшукові заходи та порушити кримінальну справу проти колишнього голови обласної державної адміністрації, який, на думку депутата, несе повну відповідальність за окупацію окремих районів Луганської області. При цьому якихось конкретних фактів на підтвердження своєї вимоги народний депутат не надав. Що таке депутатський запит? Якою має бути реакція керівника Служби безпеки України в Луганській області? Які існують особливості направлення депутатських запитів та депутатських звернень до судових органів, органів СБУ, досудовогорозслідування, органів прокуратури? На підставі ухвали слідчого судді прокурор З. до¬зволив провести обшук у приміщенні ТОВ «Веснянка». Через кілька хвилин після того, як він надав директору ТОВ «Веснянка» ухвалу слідчого судді про проведення обшуку, до приміщення зайшов народний депутат України Т. та поставив на підвіконня рамку для фотографій з написом «Громадська приймальна народного депутата України Т.». Т. заявив, що прокурор З. має негайно залишити дане приміщення, оскільки він як депутат орендує три кімнати у ТОВ «Веснянка» для своєї громадської приймальні. Також Т. зазначив, що в цих кімнатах він веде прийом виборців і зберігає свою службову документацію. Саме тому, на переконання Т., для проведення обшуку у зазначених приміщеннях необхідно спочатку отри¬мати згоду Верховної Ради України. Після таких дій і заяв прокурор З. змушений був припинити обшук у приміщеннях ТОВ «Веснянка». Дайте розгорнутий конституційно-правовий аналіз наведеної ситуації, оцінюючи при цьому правомірність дій та заяв кожного з учасників. До комітету з питань регламенту та організації роботи Верховної Ради України надійшла заява народного депутата М., у якій він просив розглянути питання про втрату депутатського мандата народним депутатом К. - заступником голови комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони, оскільки останній одночасно з громадянством України має громадянство ще двох країн, на території однієї з яких він проживав майже півроку до дня виборів та на даний час продовжує виконувати обов’ язки головного тренера команди у цій державі. Окрім того, народний депутат К. рішенням фракції політичної партії, за списками якої його було обрано до Верховної Ради України, був виключений зі складу фракції. Чи є підстави для дострокового припинення повноважень народного депутата К.? У якому порядку повноваження народного депутата України припиняються достроково? Складіть проект висновку комітету з питань регламенту та організації роботи Верховної Ради України. У зв’язку з актом збройної агресії проти України наприкінці лютого 2014 р. виконуючий обов’язки Президента України скликав термінове засідання Ради національної без¬пеки і оборони України (далі - РНБО). На ньому було розглянуто питання про вжиття невідкладних заходів щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України. У ході обговорення виявилося, що більшість членів РНБО, включно з Прем’єр-міністром України та Міністром оборони України, висловлювалися проти введення воєнного стану. В. о. Президента України був за введення воєнно¬го стану, однак, не відчувши підтримки РНБО, відмовився від такого кроку. Розкрийте повноваження Президента України з керівництва у сфері національної безпеки і оборони України. Проаналізуйте функції та компетенцію РНБО. Дайте конституційно-правову оцінку дій в. о. Президента України. Який порядок введення в дію рішень РНБО? До Президента України як гаранта додержання прав і свобод людини і громадянина звернувся М. з прохан¬ням втрутитися в ситуацію, що склалася навколо свавільних, як на його погляд, дій судді місцевого суду. З матеріалів справи випливає, що суддя тривалий час не приймала рішень щодо розірвання шлюбу, даючи можливість подружжям зберегти сім’ ю. Які можливості Президента України у захисті прав і свобод людини і громадянина? Проаналізуйте ситуацію, що склалася. На прес-конференції Президента України журналіст обнародував інформацію, відповідно до якої голова апеляційного суду однієї з областей М. продовжує обіймати свою посаду незаконно, оскільки вже півроку як досяг пенсійного віку. Президент України доручив відповідальним працівникам Адміністрації терміново підготувати проект указу про звільнення М. з посади голови апеляційного суду та з посади судді. Того ж вечора цей указ з’явився на офіційному сайті Президента України. Які повноваження має Президент України у сфері функціонування судової гілки влади? Який порядок їх реалізації? Наскільки конституційним є такий указ Президента України? Перед поїздкою на багатосторонню міжнародну зустріч міністрів у сфері промисловості країн - членів Світової організації торгівлі від Президента України на ім’ я Мініс¬тра аграрної політики та продовольства України були скеровані Директиви з приводу ведення переговорів та підписання багатосторонньої угоди з питань співробітництва у сфері важ¬кого машинобудування. Однак міністр відмовився діяти відповідно до Директив, посилаючись на те, що згідно з Конституцією України він як член Кабінету Міністрів України виконуватиме лише акти Президента України, якими відповідно до Конституції України визнаються укази і розпорядження. Проаналізуйте повноваження Президента України в зовнішньополітичній сфері. Наскільки обґрунтованою з конституційно-правової точки зору є відмова міністра виконувати Директиви? Після вступу на пост Президент України видав указ про прийняття до громадянства України громадянина Російської Федерації К. за особливі заслуги перед Україною. Парламентська тимчасова слідча комісія з’ясувала, що К. здійснював приховане фінансування виборчої кампанії Пре¬зидента через підставних осіб, та у зв’язку з цим запропону¬вала достроково припинити повноваження Президента в по¬рядку імпічменту. Чи є в даному випадку підстави для імпічменту Президента? Яка процедура усунення Президента в порядку імпічменту? Яким чином, на Ваш погляд, можна вдосконалити існуючу процедуру імпічменту Президента? Для правильної відповіді скористуйтеся Рішенням Європейського суду з прав людини від 06.01.2011 р. «Паксас проти Литви». Верховна Рада України прийняла Закон «Про позбавлення звання Президента України» стосовно колишнього глави держави, який самоусунувся від виконання своїх кон¬ституційних повноважень. Однак новий Президент України оскаржив цей Закон до Конституційного Суду на тій підставі, що чинна Конституція України передбачає, що звання Прези¬дента України зберігається за ним довічно, якщо тільки Президент не був усунений з поста в порядку імпічменту, чого у випадку з його попередником зроблено не було. Яке рішення має ухвалити Конституційний Суд України? У яких повноваженнях обмежений виконуючий обов’язки Президента України? Із засобів масової інформації стало відомо, що низка указів Президента України про призначення глав дипломатичних представництв не містить підписів Прем’єр- міністра і відповідального міністра. Коли ж останнього на прес-конференції запитали, чи підписував він відповідні укази, міністр відповів, що він «візував, але не "контрасигнував». Прокоментуйте відповідь міністра. Розкрийте повноваження Президента України з керівництва у сфері зовнішньополітичної діяльності. Які акти видає Президент України? Розкрийте зміст інституту контрасигнації. Які укази Президента України підлягають контрасигнуванню? Чи підлягають оскарженню акти Президента України? Додатковим елементом «войовничого» характеру східноєвропейських демократій є інститут люстрацій і пов’язані з ним обмеження в політичних правах громадян, дотич¬них тією чи іншою мірою до попереднього режиму (див. Європейський суд з прав людини, справа «Жданок проти Латвії»). В Україні це питання є досить актуальним після прийняття Закону від 16 вересня 2014 р. № 1682-УІІ «Про очищення влади». З цього приводу Венеційська комісія зазначила, що люстрація цілком вписується в концепцію «войовничої» демократії. Зокрема, у проміжному висновку № 788/2014 щодо Закону України «Про очищення влади» (закон про люстрацію), прийнятому Венеційською комісією на її 101-му Пленарному засіданні 12-13 грудня 2014 р., у п.35 сказано: «Цілком можливо, що демократії інколи доводиться захищати себе , як було визнано ЄСПЛ». Таким чином, концепція «войовничої» демократії передбачає можливість здійснення певних превентивно-репресивних заходів з метою захисту конституційних цінностей. Як співвідноситься концепція захисту Конституції з обмеженням прав людини (інститут люстрації, заборона по¬літичних партій, введення режиму антитерористичної опе¬рації тощо, безпосередньо пов’язані з обмеженням прав і свобод людини)? Чому деякі обмеження прав людини є формами захисту Конституції, а інші - такими формами не визнаються? Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Київ від 31 липня 2015 р. було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/15408/15 про припинення діяльності Комуністичної партії України на підставі Закону України від 9 квітня 2015 р. № 317-УІИ «Про засудження комуніс¬тичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітар¬них режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». 16 грудня 2015 р. позов був задоволений, а діяльність Комуністичної партії України припинена (постанова № 826/15408/15). Чи є припинення діяльності політичної партії формою захисту Конституції? Наведіть приклади аналогічних заходів в інших країнах світу. Проаналізуйте рішення Європейського суду з прав людини у справі «Партія Свободи і демократії (02БЕР) проти Туреччини» та «Об’єднана Комуністична партія Туреччини та інші проти Туреччини». Дайте юридичну оцінку ухвали Окружного адміністративного суду м. Київ. Ви¬значте підстави та процедуру припинення діяльності політичної партії в Україні (докладно, крок за кроком).

Міністерство юстиції України 9 квітня 2014 р. звернулось до Окружного адміністративного суду м. Київ з позовом до політичних партій «Руська єдність» та «Руський блок» (про заборону діяльності політичних партій). Суд 30 квітня 2014 р. повністю задовольнив позов міністерства і заборонив діяльність політичної партії «Руська єдність», а 13 травня цього ж року суд повністю задовольнив позов і заборонив діяльність політичної партії «Руський блок». Київський апеляційний адміністративний суд відхилив доводи апеляційної скарги, підтвердивши таким чином рішення Окружного адміністративного суду Києва від 13 трав¬ня 2014 р. про заборону діяльності політичної партії, яким було заборонено партію «Руський блок». Яким чином суд вирішив колізію між нормою Закону України «Про політичні партії» і Кодексом адміністратив¬судочинства України в частині підсудності спорів про заборону партій? Проаналізуйте рішення Конституційного Суду України від 12 червня 2007 р. № 2-рп/2007 (справа про утворення політичних партій в Україні). Які підстави і докази для заборони партій були прийняті судом? Чи є різниця у правових наслідках заборони політичної партії та припинення діяльності політичної партії?

В окремих думках суддів Конституційного Суду України до висновків щодо законопроектів про внесення змін до Конституції України, схвалених у 2015-2016 рр., акцентува¬лося на тому, що зміни до Конституції України пропонується вносити в умовах фактичного воєнного стану. Разом з тим Конституційний Суд надав позитивні висновки, посилаючись на те, що формально-юридично воєнний стан введений не був. Проаналізуйте окремі думки суддів Конституційного Суду України стосовно згаданої проблеми. Яке значення має заборона вносити зміни до Конституції України в умовах воєнного стану? Колишній прокурор області оскаржив своє звільнення з лав органів прокуратури внаслідок люстрації до адміністративного суду. У своєму позові він, зокрема, зазначив, що перевірка, передбачена Законом України «Про очищення влади», стосовно нього не проводилася, а тому його звільнення є незаконним. Окрім цього, він підкреслив, що є учасником АТО, а тому взагалі люстраційні заходи до нього не повинні застосовуватися. Яке рішення повинен ухвалити суд? Якими є критерії здійснення люстраційних заходів в Україні? У чому полягають європейські стандарти обмеження люстраційних заходів? На пленарному засіданні Верховної Ради України народним депутатом була висловлена пропозиція про необхідність зміни нинішньої моделі формування Конституційного Суду. Зокрема, він запропонував, щоб судді призначались Президентом за згодою парламенту, що, у свою чергу, суттєво знизить рівень конфліктності в його діяльності, а також мінімізує фактор «партійності» суддівського корпусу. Який чинний механізм формування Конституційного Суду України? Які моделі комплектування органів конституційної юрисдикції існують у сучасному світі? Проаналізуйте аргументи народного депутата. Верховна Рада України прийняла у третьому читанні Закон України «Про внесення змін до Конституції України», яким передбачається ліквідація Конституційного Суду України і передача його повноважень Верховному Суду України. Висновки щодо відповідності цього законопроекту ст. 157, 158 Конституції України від Конституційного Суду отримані не були. Названий Закон направлено на підпис Президенту України, який застосував право вето щодо нього. На¬родні депутати України звернулися до адміністративного суду зі скаргою на дії Президента України, в якій просять визнати їх неконституційними та зобов’ язати главу держави підписати Закон й оприлюднити його. Яким чином має бути вирішений цей спір? На пленарному засіданні Конституційного Суду України між суддями виникла суперечка, пов’ язана з неоднаковим розумінням одного з положень Закону України «Про Конституційний Суд України». У зв’язку з цим Голова Конституційного Суду України запропонував на цьому ж пленар¬ному засіданні здійснити офіційне тлумачення спірного по¬ложення Закону. За таке рішення проголосували 12 суддів. Конституційний Суд України ухвалив відповідне рішення і офіційно розтлумачив спірні положення Закону України «Про Конституційний Суд України». Проаналізуйте конституційність і законність прийняття такого рішення Конституційного Суду України. Яка існує процедура розгляду справ Конституційним Судом України? П., уважно прочитавши Закон України «Про інформацію», дійшов висновку, що деякі його статті суперечать Конституції України. У зв’язку з цим він звернувся до Конституційного Суду України з конституційним зверненням, у якому просив визнати відповідні положення Закону України «Про інформацію» неконституційними. Підготуйте проект відповідного рішення Конституційного Суду України за результатами розгляду конституційного звернення П. Які існують форми звернення до Конституційного Суду України? Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Закону України про Конституційний Суд України», відповідно до якого Конституційному Суду було заборонено розглядати на предмет відповідності Конституції України (на конституційність) законів про внесення змін до Конституції України, які вже були прийняті парламентом і набрали чинності. Група народних депутатів у кількості 53 осіб звернулася до Конституційного Суду України з конституційним зверненням здійснити офіційне тлумачення цього Закону, роз’ яснивши, чи мав право парламент його приймати. Проаналізуйте дану ситуацію. Яке рішення має прийняти Конституційний Суд України? Які повноваження має Конституційний Суд України щодо перевірки на конституційність законів України? Після обговорення конституційного подання на засіданні колегії суддів Конституційного Суду України суддя-доповідач у справі розіслав у провідні наукові заклади країни листи з проханням надати відповідні висновки щодо проблеми, висвітленої у поданні. Професор одного із зазначених закладів відмовився відповідати на цей лист, мотивуючи таку відмову тим, що він не був офіційно залучений Конституційним Судом до справи як експерт, а тому не зобов’ язаний відповідати на будь-які листи. Проаналізуйте дану ситуацію. Які права і обов’язки має суддя Конституційного Суду України? Яке правове становище судді-доповідача? У 2010 р. депутатська фракція лівої партії України зареєструвала у Верховній Раді законопроект щодо повернення смертної кари як виду покарання у кримінальне законодавство України. На зауваження експертів про те, що смертна кара вже була скасована Конституційним Судом України, депутати відповіли, що вказану правову позицію Суд формулював ще 1999 р. за інших політико-правових умов. Стрімке зростання злочинності, спровоковане світовою фінансовою кризою 2008 р., потребує адекватних заходів у боротьбі зі злочинністю, насамперед, застосування смертної кари. Проаналізуйте дану ситуацію. Чи може парламент подолати правову позицію Суду новим регулюванням? Які юридичні властивості актів Конституційного Суду України? Які наслідки мають рішення Конституційного Суду України для відповідних актів і договорів? Посадова особа, звільнена з посади заступника прокурора області згідно із Законом України «Про очищення влади», оскаржила своє звільнення до адміністративного суду. Під час провадження у справі судді стало відомо, що вказаний Закон знаходиться на перевірці у Конституційному Суді України, проте остаточне рішення орган конституційної юрисдикції ще не ухвалив. Як має діяти суддя адміністративного суду у цій ситуації? Які строки розгляду справи у Конституційному Суді України? Що таке преюдиціальність рішень Конституційного Суду? Якою може бути поведінка позивача у тому разі, якщо Конституційний Суд все ж таки дійде висновку щодо неконституційності вказаного Закону? З метою посилення кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти основ національної безпеки народні депутати України внесли законопроект, яким пропонувалося доповнити систему заходів кримінально-правового характеру, передбачених Кримінальним кодексом України, таким заходом, як припинення громадянства України (ст. 91 КК). При цьому зазначений захід пропонується застосовувати щодо громадян України, визнаних судом винними у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених ст. 109 - 1141 КК, а порядок його застосування визначити у ст. 291 Кримінально-виконавчого кодексу України. Та¬кож проектом пропонується доповнити Закон України «Про громадянство України» ст. 191 «Припинення громадянства України внаслідок вчинення злочину проти основ національної безпеки України», згідно з якою підставою припинення громадянства України є набуття законної сили вироком суду щодо особи, засудженої за вчинення злочину проти основ національної безпеки України, яким громадянство цієї особи припинено. Опоненти законопроекту заперечили проти такого підходу, адже, зважаючи на те, що припинення громадянства з таких підстав є заходом скоріше конституційно-правової, а не кримінальної відповідальності, йому місце серед підстав для втрати громадянства України. До того ж фізичні особи, на їх погляд, взагалі не можуть бути суб’єктами конституційно - правової відповідальності, а тому сама концепція закону є помилковою. Назвіть суб’єктів конституційно-правової відповідальності. Чи можуть фізичні особи бути такими суб’єктами? Що є підставою конституційно-правової відповідальності? Дайте оцінку законопроекту. На з’їзді однієї з парламентських політичних партій розглядалося питання про притягнення народного депутата Ф. до конституційної відповідальності за порушення конституційного обов’ язку, передбаченого пунктом 6 частини другої ст. 81 Конституції України. З’їзд ухвалив рішення про дострокове припинення депутатських повноважень Ф. та звернувся до Центральної виборчої комісії з клопотанням зареєструвати народним депутатом України наступного за списком кандидата у народні депутати від цієї політичної партії. В адміністративному позові Ф. аргументував свій вихід із складу парламентської фракції політичної партії тим, що він не є членом цієї політичної партії, не згоден з політикою парламентської фракції, а вільний депутатський мандат дозволяє йому не лише вільно висловлюватися у парламенті, а й на знак протесту виходити із складу фракції політичної партії, за списком якої він був обраний до парламенту. Визначте суб’єктів притягнення до конституційно-правової відповідальності. Чи є таким суб ’єктом політична партія? Оцініть аргументи сторін. До Конституційного Суду України звернулися 49 народних депутатів України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 7 частини другої ст. 42 Закону України «Про вищу освіту». На думку суб’єктів конституційного подання, оспорюване положення, відповідно до якого «не може бути обрана, призначена (у тому числі виконувачем обов’язків) на посаду керівника вищого навчального закладу особа, яка голосувала за диктаторські закони 16 січня 2014 року», фактично запроваджує конституційну відповідальність у формі обмеження права на зайняття керівної посади у вищому навчальному закладі (санкція) для тих народних депутатів України, які голосували за відповідні закони. Отже, положенням пункту 7 частини другої ст. 42 Закону встановлюється саме юридична відповідальність народних депутатів України за результати голосування у парламенті. А відповідно до частини другої ст. 80 Конституції України народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за виняткомвідповідальності за образу чи наклеп. Зі змісту наведеної норми вбачається, що голосування у парламенті не є правопорушенням, а тому Законом всупереч частині другій ст. 80 Конституції України не може бути встановлено юридичної відповідальності за його результати. У свою чергу, суб’єкти відповідної законодавчої ініціативи заперечували проти такого трактування Закону, акцентуючи на тому, що таким правилом намагалися встановити не відповідальність, а додатковий критерій для обіймання посади керівника вищого навчального закладу на зразок таких відомих критеріїв, як високі моральні якості, визнаний рівень компетентності тощо. Проаналізуйте ситуацію. Дайте оцінку висунутих аргументів. Назвіть санкції конституційно-правової відповідальності. Чи є обмеження права обіймати певні посади санк¬цією конституційно-правової відповідальності? Після заслуховування звіту Міністра закордонних справ України Верховна Рада України ухвалила постанову про його відставку. Міністр не погодився з цим, оскільки вважав, що таке рішення Верховною Радою України ухвалене безпідставно. На думку міністра, рішення про його відставку можна ухвалити виключно за його особистою заявою, а звільнити його можна лише в разі внесення відповідного подання Президентом України. Голова профільного комітету Верховної Ради України заявив, що відставка будь-якого міністра - акт конституційно-політичної відповідальності, який в будь- який момент може ухвалити Верховна Рада України на власний розсуд. До якого виду конституційної відповідальності належить відставка міністра? Чи є дії Верховної Ради України щодо ухвалення зазначеної вище постанови правомірними?

Х-ська обласна рада висловила недовіру голові обласної державної адміністрації двома третинами свого складу. Президент України заявив, що не буде звільняти голову облдержадміністрації, оскільки при ухваленні зазначеного рішення обласна рада перевищила свої повноваження і пору¬шила вимоги законодавства. На думку Президента, у залі під час голосування фізично не було відповідної кількості депу¬татів, у тексті рішення не вказані факти порушення закону головою облдержадміністрації, крім того, обласна рада має довести неналежне виконання ним делегованих обласною радою повноважень. Які наслідки тягне за собою висловлення недовіри голові державної адміністрації відповідною місцевою радою? Які підстави для ухвалення відповідного рішення? Чи є вислов¬лення недовіри голові облдержадміністрації конституційно- правовою санкцією? Дайте юридичну оцінку аргументів Президента. П’ять народних депутатів України зареєстрували проект постанови «Про призначення позачергових виборів депутатів Київської міської ради та Київського міського голови». На їх думку, дії Київського міського голови, посадових осіб Київської міської ради та прийняті Київською міською радою рішення з багатьох питань суперечать інтересам територіальної громади Києва. Профільний комітет Верховної Ради України ухвалив рішення про рекомендацію відхилити зазначену постанову, оскільки відсутні докази порушення Київською міською радою і міським головою законів України. Чи можна вважати призначення дострокових виборів міського голови і міської ради санкцією конституційної відповідальності? Дайте юридичну оцінку позиції комітету Верховної Ради України. Заслухавши звіт Кабінету Міністрів України, керуючись частиною 6 ст. 228 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», Верховна Рада визнала роботу Кабінету Міністрів України у 2015 р. незадовільною. Відповідну постанову № 4063 підтримали 247 народних депутатів. Таке рішення парламентарі ухвалили після обговорення звіту уряду. Які конституційно-правові наслідки це має для уряду? Які наступні дії Президента України та Верховної Ради України (викласти поетапно, обґрунтувати)? Зробіть спробу проаналізувати співвідношення понять «конституційно- правова відповідальність» та «парламентська (конституційно-політична) відповідальність», наведіть підстави полі¬тичної урядової відповідальності. Проаналізуйте Рішення Конституційного Суду України від 7 травня 2002 р. № 8- рп/2002. 24 липня 2014 р. фракція політичної партії «УДАР» (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка та фракція Всеукраїнське об’єднання «Свобода» оголосили про вихід із парламентської коаліції і, таким чином, раніше утворена коаліція у складі фракцій «Удар», ВО «Свобода» та ВО «Батьківщина» припинила своє існування. Нова коаліція протягом наступних тридцяти днів у Верховній Раді України народними депутатами створена не була. Президент України Петро Порошенко використав своє конституційне право і видав Указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України УІІ скликання. Чи є дострокове припинення повноважень Верховної Ради України конституційно-правовою санкцією? Дайте класифікацію конституційно-правових санкцій. Які підстави та процедура дострокового припинення повноважень парламенту України?

В умовах надзвичайного стану в країні Верховна Рада України прийняла рішення про внесення змін до Конституції України, а саме, з метою запобігання злочинів правоохоронним органи надати право затримувати особу понад 72 години – до чотирьох діб. Дайте юридичний аналіз викладеного факту. Чи правомірними є дії Верховна Рада України? Як вирішити дане питання обґрунтуйте?

Громадянин України Іваненко звернувся до Верховної Ради України з проханням роз'яснити йому, чи має юридичну силу правочин (а саме договір заповіту), який засвідчив 24 вересня цього року приватний нотаріус Грищенко, народний депутат України 8-го скликання, котрий займається нотаріальною діяльністю на території Шевченківського району міста Києва. Проаналізуйте цей факт, як повинен діяти Голова ВРУ? Якими нормативно-правовими актами слід керуватися при вирішенні даного питання?

Працівниками управління комунальною власністю (спільною власністю територіальних громад) обласної державної адміністрації було прийнято рішення про утворення осередку однієї із зареєстрованих в Україні політичних партій у цьому управлінні. Інші працівники управління, які не є членами цієї політичної партії, виступили проти такої ідеї по тій причині, що вказана політична партія не представлена в обласній раді, і запропонували утворити осередок іншої політичної партії – яка має більшість депутатських мандатів в обласній раді. Проаналізуйте ситуацію та дайте конституційно-правову оцінку діям працівників облдержадміністрації.

У підручниках з історії України, рекомендованих Міністерством освіти, науки, молоді та спорту, інформація про новітній період історії Української держави подана під ракурсом орієнтованості на європейські стандарти демократії та гарантованості прав людини. При цьому дається критичний аналіз радянської доби історії України. Як ви вважаєте, чи не порушується при цьому конституційна заборона визнавати будь-яку ідеологію як обов’язкову (ч.2 ст.15) ? Чи має місце у даному випадку порушення Конституції, … закону ?

Громадянин України К., який подав документи на вихід з громадянства України з наміром набуття громадянства Російської Федерації і під час відпочинку в Туреччині був затриманий за підозрою в торгівлі наркотичними засобами, звернувся до консульства України в Туреччині з проханням про допомогу. Відмова у допомозі з боку консульської установи України обґрунтовувалася втратою правових зв’язків громадянина К. з Україною внаслідок підготовки документів щодо набуття ним громадянства Російської Федерації. Однак дипломатичний представник РФ у Туреччині також відмовив у допомозі громадянину К., вказуючи, що подібні дії завдали значної шкоди авторитету та іміджу його держави

Народний депутат України Назаренко у міжсесійний період роботи Верховної Ради України під час зустрічі з виборцями дізнався про системні порушення у діяльності Регіонального відділення центру занятості в Рівненській області. З метою їх усунення, Назаренко направив керівнику даної державної установи Лисенку депутатський запит, оформлений на бланку народного депутата України із зазначенням номера його посвідчення. У запиті депутат насамперед вимагав надати йому інформацію про всі працевлаштування за останній рік та провести службові розслідування щодо низки посадовців. Лисенко, попередньо ознайомившись зі змістом надісланого запиту, відмовився його розглядати, пославшись на те, що на ньому не має вихідного номеру Верховної Ради України. Наскільки юридично вмотивованою є позиція Лисенка щодо відмови розглядати отриманий депутатський запит?

Ініціативна група громадян звернулися до Центральної виборчої комісії із заявою про призначення всеукраїнського референдуму з питання зменшення розміру ввізного мита на автомобілі іноземного виробництва, випущені до 2008 р. у своїй заяві вони зазначили, що зібрали на підтримку проведення референдуму підписи громадян України у 20 областях України. При цьому у 17 областях – понад 110 тис. підписів, у 3 областях – від 100 до 109 тис. підписів громадян України. Дайте конституційно-правову оцінку ситуації. Чи виконані усі підстави для призначення референдуму ? Який суб’єкт має призначати референдум у даній ситуації ? Чи до належного суб’єкта звернулася ініціативна група громадян із заявою ?

Депутатська фракція на пленарному засіданні Верховної Ради України внесла пропозицію про відкликання Голови Верховної Ради України через його незадовільну роботу на цій посаді. Головуючий на засіданні відмовився внести запропоновану пропозицію до порядку денного, мотивуючи це тим, що перед розглядом питання про відкликання Голови Верховної Ради України потрібно попередньо розглянути його у комітетах, на засіданні Погоджувальної ради депутатських фракцій (груп), а також утворити тимчасову слідчу комісію для перевірки інформації, що стосується цього питання. Погоджувальна рада депутатських фракцій (груп), куди була внесена пропозиція про відкликання Голови Верховної Ради України, на своєму засіданні прийняла рішення про відкладення зазначеного питання на наступну сесію. Дайте юридичний аналіз ситуації. Чи був дотриманий встановлений порядок розгляду питання про відкликання Голови Верховної Ради України? Глава Адміністрації Президента України повернув внесений Секретарем Ради національної безпеки і оборони України до Адміністрації Президента України проект указу Президента України щодо присвоєння вищих військових звань, зазначивши, що Секретар Ради національної безпеки і оборони України не є суб’єктом підготовки і внесення проектів указів Президента України. Секретар Ради національної безпеки і оборони України звернувся до Міністерства юстиції з проханням роз’яснити – чи має право апарат Ради національної безпеки і оборони України і Секретар Ради національної безпеки і оборони України готувати проекти указів Президента України. Проаналізуйте дії Глави Адміністрації Президента України, Секретаря Ради національної безпеки і оборони України та підготуйте обґрунтовану відповідь на запит Секретаря Ради національної безпеки і оборони України. Двадцять депутатів Полтавської обласної ради на сесії обласної ради звернулися з вимогою звільнення заступника Голови ради через його незадовільну роботу на цій посаді. Голова обласної ради відмовився вносити це питання до порядку денного, зазначивши, що спочатку слід заслухати звіт заступника голови ради про його діяльність, однак таку пропозицію можуть вносити не менше двох постійних комісій місцевої ради. Депутати подали запит до заступника Голови обласної ради з вимогою негайно звітувати про свою діяльність перед полтавською обласною радою. Дайте юридичний аналіз ситуації. Чи відповідають дії депутатів і Голови Полтавської обласної ради вимогам законодавства? Який порядок звільнення з посади Голови та заступників Голови Полтавської обласної ради? Яку відповідь має дати заступник Голови обласної ради на депутатський запит? Обласна рада прийняла рішення про проведення місцевого референдуму з питань припинення повноважень голови обласної державної адміністрації і утворення виконавчого комітету обласної ради. Обласний прокурор вніс протест до обласної ради з вимогою привести її рішення у відповідність до вимог чинного законодавства. Депутати на сесії обласної ради розглянули протест прокурора і підтвердили своє попереднє рішення, зазначивши у відповіді прокуророві, що відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування обласна рада має право утворювати власні адміністративні структури. Чи відповідають дії обласної ради вимогам законодавства? Чи наділені обласні ради правом створення виконавчих органів? Чи правомірні дії прокурора? Як прокурор мав діяти у цій ситуації? Громадянин Кривонос О. О. звернувся до Конституційного Суду України з проханням дати офіційне тлумачення абзацу другого преамбули, статей 41, 55 та 56 Конституції України, частини другої статті 5 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні", статті 5 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", статті 318 Цивільного процесуального кодексу України, пункту 2 статті 17 Міжнародної хартії прав людини, статті 9 Постанови Верховної Ради України "Про тлумачення Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні" Необхідність офіційного тлумачення зазначених норм автор звернення обгрунтовує тим, що суди загальної юрисдикції винесли незаконні рішення про часткову виплату грошової компенсації за вилучене нерухоме майно у його батька, якого було реабілітовано. Кривонос 0.0. вважає, що суди загальної юрисдикції неправильно застосували положення частини другої статті 5 Закону У країни "Про реабілітацію жертв політичних репресій в У країні", прийнявши рішення про повернення вилученого будинку, не придатного для користування. 7. Який порядок звернення до Конституційного Суду України? 8. Якими нормативними актами регулюється звернення до Суду щодо офіційного тлумачення? 9. Чи підлягає конституційне звернення задоволенню? 10. Хто приймає рішення про відкриття (відмову) конституційного провадження? 11. Чи визначається Конституційним Судом України механізм реалізації правового акту або окремих його положень? Дайте обгрунтування. 12. Яке рішення повинен ухвалити Суд? Як відомо, згідно з чинною Конституцією України, Конституційний Суд України складається з 18 суддів, які призначаються Президентом України, Верховною Радою України та з'їздом суддів України по шість суддів відповідно. Судді призначаються на строк 9 років без права на переобрання. На пленарному засіданні Конституційного Суду шляхом таємного голосування із числа суддів строком на 3 роки без права на переобрання обирається Голова Конституційного Суду. Як компетентний студент - юрист дайте відповіді на запитання: 1.Чому Конституційний Суд України є не просто органом конституційної юрисдикції, а єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні? 2.Чи має принципове значення кількість населення країни на кількісний склад Конституційного Суду? 3.Який порядок призначення суддів існує в інших країнах(на прикладі європейських держав, чи держав колишнього СРСР)? 4.Порядок зайняття вакантної посади судді. 5Вимоги, які висуваються законодавством України до кандидатів на посади суддів Конституційного Суду України є такими важливими, що унеможливлюють призначення на ці посади недостойних і негідних цих посад осіб. Які додаткові вимоги, на Ваш погляд, було б бажано внести в ст.148 Конституції України? Які вимоги пред'являються до відповідного Указу Президента? Необхідно самостійно сформулювати 2-3 найактуальніших питання з приводу стану реалізації положень ЄКПЛ в Україні. 4. Якими ідеями Ви керувалися, називаючи ці питання найактуальнішими? 5. Дати аргументовані відповіді на порушені Вами питання. 6. Які є заперечення щодо актуальності визначених Вами питань щодо реалізації положень ЄКПЛ? Громадянка Власова Г. звернулася до КСУ з клопотанням дати офіційне тлумачення положення пункту 5 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі — Закон), згідно з яким кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз, в аспекті питання, чи мають право громадяни України двічі брати участь у приватизації державного житлового фонду. Суб'єкт права на конституційне звернення обґрунтовує необхідність в офіційному тлумаченні положення пункту 5 статті 5 Закону наявністю неоднозначного його застосування судами загальної юрисдикції. На підтвердження цього Власова Г. наводить рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 7 листопада 2007 року у справі № 2-2283/07, ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 30 січня 2008 року, ухвалу ВСУ від 10 квітня 2008 року у цій справі, в якій вона виступала позивачем до виконавчого комітету Каховської міської ради про визнання розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності на житло частково недійсними та визнання права власності на квартиру. Також у зверненні робиться посилання на рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 17 березня 2009 року у справі № 22ц-500/2009 за позовом до виконавчого комітету Прилуцької міської ради про визнання права власності на квартиру. Власова Г. вказує, що зазначені судові рішення містять протилежні висновки щодо змісту положення пункту 5 статті 5 Закону. Так, за однакових юридично значимих обставин (використання житлових чеків для безоплатної приватизації житла) Каховський міськрайонний суд Херсонської області визнав правомірною наступну участь у приватизації іншої квартири державного житлового фонду з використанням житлових чеків. Апеляційний суд Чернігівської області скасував рішення суду першої інстанції через те, шо участь у такій приватизації суперечить, зокрема, пункту 5 статті 5 Закону, мотивуючи своє рішення тим, що «кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло лише один раз незалежно від того, приватизується воно безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою, чи загальна площа квартири є меншою площі, яку ця сім'я має право безоплатно отримати, і наймачеві та членам його сім'ї видаються житлові чеки, сума яких визначається виходячи з розміру недостатньої площі та відновної вартості одного квадратного метра. В останньому випадку право на повторну участь у приватизації не може виникнути і при набутті особою права користування житловою площею в іншому приміщенні». 4. Чи є, на Вашу думку, клопотання Власової Г. обгрунтованим? Якщо так (ні), то чому? 5. Розкрити взаємозв'язок між правом на повагу до гідності людини і порушеними в конституційному зверненні Власової Г. питаннями. 6. Які конституційні цінності в даному випадку має захищати КСУ? Чому? Київська міська рада звернулася до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо офіційного тлумачення ч. 1, 2 ст. 141 Конституції України. Під час слухань на пленарному засіданні судді дійшли висновку, що деякі положення Закону України «Про порядок обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування» не відповідають Конституції. Тому у своєму Рішенні Конституційний Суд України не лише надав тлумачення, про яке безпосередньо йшлося у конституційному поданні, а ще й визнав зазначені положення неконституційними, хоча Київська міська рада питання про це не ставила. 3. Які правові наслідки визнання акту неконституційним? 4. Чи пов'язаний Конституційний Суд України предметом конституційного подання (звернення)? Проаналізуйте ситуацію, що склалася. Громадянин С. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням надати офіційне тлумачення ч. 1 ст. 59 Конституції України. Необхідність в офіційному тлумаченні цієї норми він обґрунтував тим, що під час попереднього розслідування його кримінальної справи слідчий податкової міліції та прокурор міста Маріуполя Донецької області відмовили йому в задоволенні клопотання про допуск як захисника працівника приватної юридичної фірми, посилаючись на відсутність у останнього адвокатської ліцензії. С. оскаржив дії зазначених посадових осіб до Жовтневого районного суду міста Маріуполя, який визнав їх неправомірними. Але пізніше це рішення районного суду було скасовано Донецьким обласним судом. 4. Хто може бути суб’єктами звернення до Конституційного Суду України? 5. Чи є підстави для відкриття конституційного провадження у даній справі? 6. Яким чином буде відбуватися процедура розгляду цього конституційного звернення ? Складіть його проект. 1 грудня 2004 р. Конституційний Суд України прийняв Рішення, згідно з яким окремі положення Закону України «Про статус суддів» були визнані неконституційними, а також сформулював правову позицію про те, що зменшення рівня гарантій незалежності і недоторканності суддів при прийнятті нових законів не допускається. Але пізніше Верховна Рада України ухвалила інший Закон - «Про Державний бюджет на 2005 р.», яким був обмежений розмір пенсій та інших виплат суддям. 5. Як має діяти Конституційний Суд України у цій ситуації ? 6. Чи в змозі Конституційний Суд за власною ініціативою розпочати провадження у справі? 7. Який порядок виконання його рішень? 8. Яка існує відповідальність за невиконання рішень Конституційного Суду ? У практиці діяльності Конституційного Суду України окремі рішення викликали неоднозначну реакцію і породили дискусії. Одним з таких стало Рішення у справі щодо строків перебування на посту Президента України від 25 грудня 2003 року № 22-рп/2003. На думку КСУ „положення частини третьої статті 103 Конституції України ( 254к/96-ВР ), згідно з яким одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж 2 два строки підряд, треба розуміти так, що це положення поширюється лише на осіб, яких обирають на пост Президента України після набуття чинності Конституцією України 1996 року. Особа, яку вперше було обрано Президентом України за чинною Конституцією України ( 254к/96-ВР ) в 1999 році, має право балотуватися на чергових виборах Президента України у 2004 році”. Три судді КСУ висловили окремі думки щодо цього рішення. 4. Які вам відомі способи тлумачення Конституції України? 5. Чи допустима (можлива) при вирішенні справи конкуренція способів, і, у разі ствердної відповіді, якими вимогами повинні керуватися судді при виборі того чи іншого способу чи їх сукупності? 6. Дайте власну правову оцінку вищезазначеному рішенню Конституційного Суду України. На пленарному засіданні Конституційного Суду України громадянин США К., обстоюючи свої вимоги щодо офіційного тлумачення частини другої статті 34 Конституції України: „Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на власний вибір” просив Суд взяти до уваги практику Європейського Суду з прав людини щодо інтерпретації статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, в якій сформульовано принцип, що „межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян. Тому, якщо посадові чи службові особи діють без правових підстав, то мають бути готовими до критичного реагування з боку суспільства”. У протилежному випадку він залишав за собою право на оскарження рішення Конституційного Суду України до Європейського Суду з прав людини. 4. Яке значення має рішення та практика Європейського Суду з прав людини для інтерпретаційної діяльності Конституційного Суду України? 5. Як на ваш погляд має діяти Конституційний Суд України при вирішенні цієї справи? 6. Які існують механізми оскарження рішень Конституційного Суду України з питань офіційного тлумачення Конституції та законів України? До Конституційного Суду України звернувся суб΄єкт права на конституційне подання – 66 народних депутатів України з клопотанням надати офіційне тлумачення відповідності Конституції України (конституційності) постанови Кабінету Міністрів України « Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров΄я та вищих медичних закладах освіти» (справа про платні медичні послуги). Підставою для розгляду справи народні депутати України вважали практичну необхідність в офіційній інтерпретації положень частини третьої статті 49 Конституції України. Суб΄єкт права на конституційне подання зазначав у своєму поданні, що до Переліку платних послуг фактично включено лікувально-медичну, профілактичну та інші види медичних послуг та допомоги, яка відповідно до частини 3 статті 49 Конституції України у таких закладах має надаватися безоплатно, у зв΄язку з чим просив визнати зазначену Постанову неконституційною. Важливим аспектом прийнятого рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1998 року № 15-рп/98 (справа про платні медичні послуги) був висновок, що поняття медичної допомоги, умови запровадження медичного страхування, у тому числі державного, формування і використання добровільних медичних фондів, а також порядок надання медичних послуг, які виходять за межі медичної допомоги, на платній основі у державних і комунальних закладах охорони здоров΄я та перелік таких послуг мають бути визначені законом. 5. Визначте поняття та види рішень Конституційного Суду України? 6. Які конституційно-правові вимоги встановлені до змісту рішень та висновків Конституційного Суду України? 7. В чому особливості правової природи рішень та висновків Конституційного Суду України? В процесі практичної діяльності КСУ формулює досить важливі правові позиції, а також звертається до інтерпретаційних висновків, викладених у попередніх його рішеннях. Так, у рішенні КСУ від 25.06.2008р. № 12-рп/2008 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності КУ (конституційності) положень частин п'ятої, шостої статті 13 Закону України «Про статус народного депутата України», частини четвертої статті 61 Регламенту Верховної Ради України та офіційного тлумачення положень пункту 6 частини другої, частини шостої статті 81, частини шостої статті 83 КУ, частини четвертої статті 13 ЗУ «Про статус народного депутата України» (справа про перебування народного депутата України у депутатській фракції) правові позиції містяться як у мотивувальній, так і у резолютивній частинах. Натомість, у рішенні КСУ від 26.02.2009р. № 6-рп/2009 у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 85 КУ правова позиція міститься у мотивувальній частині рішення, а у резолютивній частині рішення на її підставі дається остаточний висновок. Ще одним прикладом розміщення правових позицій КСУ у мотивувальній частині його акту є рішення від 16.04.2009р. № 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування). Ухвала КСУ від 15.07.2009р. № 48-уп/2009 про припинення конституційного провадження у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності КУ (конституційності) розпоряджень Президента України про тимчасове виконання обов'язків голів місцевих державних адміністрацій є прикладом «відмовної» ухвали з «позитивним» змістом і містить посилання на минулі правові позиції КСУ. 6. Визначте поняття «правової позиції» та їх види? 7. Чи знайшов своє закріплення цей термін у законодавстві України? 8. В чому полягає юридична сила (природа) правових позицій КСУ? 9. В якому співвідношенні знаходяться поняття «рішення КСУ» та «правова позиція»? 10. Яке місце у структурі рішень КСУ займають правові позиції Конституційний Суд України, до повноважень якого віднесено лише визначення відповідності Конституції України окремих правових актів чи їх положень та тлумачення Конституції та законів України, не є уповноваженим суб΄єктом правотворчості (окрім передбаченого ч.2 ст.3 Закону України «Про Конституційний Суд України» повноваження приймати акти, що регламентують організацію його внутрішньої роботи). Заповнення прогалин в законодавстві також не належить до його повноважень, що неодноразово підкреслював сам КСУ ( зокрема, в Рішенні у справі про тлумачення Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 25.03. 1998 р. № 3-рп/98). Іноді на законодавчому рівні акти КСУ прирівнюються до «актів законодавства» та до «нормативно-правових актів», хоча сам КСУ в Рішенні у справі про тлумачення терміну «законодавство» від 09.07.1998 р. № 12-рп/98 не відніс свої акти до системи законодавства України. 4. Чи може Конституційний Суд України переглядати свої правові позиції? 5. Як впливають правові позиції КСУ на правотворчу та правозастосовну діяльність в Україні? 6. Наведіть приклади з практики діяльності єдиного органу конституційної юрисдикції щодо впливу правових позицій на правотворчу та правозастосовну діяльність в Україні. Президент України звернувся до Конституційного Суду України з поданням, в якому просив визнати неконституційною ч. 3 ст. 13 Закону України «Про адвокатуру» в частині включення до атестаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури представника відділення Спілки адвокатів України. Президент мотивував своє прохання тим, що положення Закону, яким визначено конкретну спілку, представники якої включаються до атестаційної палати порушує конституційний принцип багатоманітності суспільного життя, оскільки закріплює виключний монопольний статус однієї зі спілок відповідних об'єднань громадян, а також ч. 5 ст. 36 Конституції України, згідно з якою усі об’єднання громадян є рівними перед законом. Більше того, із закону не зрозуміло, представник якої саме Спілки адвокатів має бути включений до атестаційної палати, оскільки на сьогоднішній день існує декілька громадських організацій із назвою «Спілка адвокатів України». 4. Яке рішення має ухвалити Конституційний Суд? 5. Проаналізуйте правові позиції Конституційного Суду щодо правового статусу об’єднань громадян. 6. Який спосіб залучення інститутів громадянського суспільства до здійснення владних повноважень на вашу думку відповідає Конституції України? Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України (справа про застосування української мови) викликало неоднозначну реакцію у суспільстві справа №1-6/99 № 10-рп/99 від 14 грудня 1999 року. Чи не тому, відмежовуючись від офіційної інтерпретації статті 10 Конституції України у Рішенні Конституційного Суду України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України висловив окрему думку суддя Конституційного Суду України Мироненка О.М., рішуче скориставшись правом заперечення та застосувавши формулу non tollet usum. 4. Чи дозволяє чинний Закон України «Про Конституційний Суд України» кожному судді КСУ висловлювати окрему думку щодо Рішення, Висновку КСУ? 5. Визначте юридичну природу окремої думки? 6. Які існують різні типи окремих думок суддів органів конституційної юрисдикції в інших державах? Чи може надаватися окремій думці судді органу конституційного контролю прецедентний характер? На пленарному засіданні Конституційного Суду України було розглянуто справу за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України « Про чинність Закону України « Про Рахункову палату», опублікованого в газеті « Голос України» 23 січня 1998 року, а також щодо офіційного тлумачення положень частини другої (у конституційному поданні - третьої) статті 150 Конституції України та частини другої статті 70 Закону України « Про Конституційний Суд України» стосовно порядку виконання рішень Конституційного Суду України у разі, якщо в цих рішеннях не визначено порядку їх виконання. Конституційний Суд України вирішив визнати неконституційною зазначену Постанову Верховної Ради України. Крім того, КСУ зазначив, що рішення і висновки КСУ є обов΄язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. У своєму виконанні вони не потребують додаткового підтвердження з боку будь-яких органів державної влади. 7. На кого покладається обов΄язок щодо забезпечення виконання рішень та додержання висновків КСУ? 8. Який існує порядок виконання рішень і висновків КСУ? 9. Які наслідки тягне за собою невиконання рішень та недодержання висновків КСУ? 10. Чи може КСУ відкрити нове провадження у справі при виявленні нових обставин по справі? 11. Чи передбачено законодавством право КСУ переглянути рішення і висновки за власною ініціативою? 12. Чи допускає перегляд прийнятих рішень КС зарубіжних країн і у яких випадках? (Яка існує практика у зарубіжних країнах щодо перегляду прийнятих рішень органами конституційного контролю за ново виявленими обставинами або новими обставинами?) В процесі практичної діяльності КСУ формулює досить важливі правові позиції, а також звертається до інтерпретаційних висновків, викладених у попередніх його рішеннях. Так, у рішенні КСУ від 25.06.2008р. № 12-рп/2008 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності КУ (конституційності) положень частин п'ятої, шостої статті 13 Закону України «Про статус народного депутата України», частини четвертої статті 61 Регламенту Верховної Ради України та офіційного тлумачення положень пункту 6 частини другої, частини шостої статті 81, частини шостої статті 83 КУ, частини четвертої статті 13 ЗУ «Про статус народного депутата України» (справа про перебування народного депутата України у депутатській фракції) правові позиції містяться як у мотивувальній, так і у резолютивній частинах. Натомість, у рішенні КСУ від 26.02.2009р. № 6-рп/2009 у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 85 КУ правова позиція міститься у мотивувальній частині рішення, а у резолютивній частині рішення на її підставі дається остаточний висновок. Ще одним прикладом розміщення правових позицій КСУ у мотивувальній частині його акту є рішення від 16.04.2009р. № 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування). Ухвала КСУ від 15.07.2009р. № 48-уп/2009 про припинення конституційного провадження у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності КУ (конституційності) розпоряджень Президента України про тимчасове виконання обов'язків голів місцевих державних адміністрацій є прикладом «відмовної» ухвали з «позитивним» змістом і містить посилання на минулі правові позиції КСУ. 6. Визначте поняття «правової позиції» та їх види? 7. Чи знайшов своє закріплення цей термін у законодавстві України? 8. В чому полягає юридична сила (природа) правових позицій КСУ? 9. В якому співвідношенні знаходяться поняття «рішення КСУ» та «правова позиція»? 10. Яке місце у структурі рішень КСУ займають правові позиції? Від групи народних депутатів України до Конституційного Суду України надійшли два окремих документи, а саме: подання за підписом 12 народних депутатів України з проханням дати роз’яснення про відповідність Конституції України статті 24 Кримінального кодексу України і «підписний лист-звернення» народних депутатів України до Конституційного Суду України про відповідність положенням Конституції України статті 24 Кримінального кодексу України за підписом 46 (12 вищезгаданих та інших) народних депутатів України. На думку авторів подання, стаття 24 Кримінального кодексу України, яка передбачає виняткову міру покарання - смертну кару (в поданні її названо найвищою мірою покарання), суперечить частині першій статті 3 і частині другій статті 28 Конституції України. 5. Чи додержано вимоги до конституційного подання? Назвіть їх? 6. Хто приймає рішення про відкриття (відмову) конституційного провадження? 7. Якими мають бути дії представника суб'єкта права на конституційне подання? Яким є його правовий статус? 8. Яке рішення повинен ухвалити Суд? Громадянин К. був затриманий працівниками ГУНП під час мирної акції протесту проти рішення Уряду щодо підвищення цін на опалення, без зазначення у складеному протоколі підстав, дати затримання, пояснень затриманого тощо. Затримання відбулось 12 листопада 2016 року, а 17 листопада громадянина К без пояснення причин було відпущено. Останній звернувся до Конституційного Суду України із поданням про порушення норми статті 29 Конституції України в частині незаконного затримання. 4. Дайте правову оцінку діям Національної поліції та громадянина. 5. Як вирішити це питання? 6. Чи це в компетенції Конституційного Суду України? 1 грудня 2009 року Верховна Рада України ухвалила новий закон "Про організацію і порядок діяльності Верховної Ради України". Згідно зі ст. 2 цього закону Верховна Рада України приймає спеціальний акт – Регламент Верховної Ради України. Президент України звернувся до Конституційного Суду України з поданням про визнання зазначеного закону неконституційним, оскільки згідно зі ст. 92 Конституції України організація і порядок діяльності Верховної Ради України визначається виключно законами. 3. Чи є ухвалений закон конституційним? 4. Проаналізуйте правові позиції Конституційного Суду України та окремі думки суддів з приводу організації і діяльності Верховної Ради України. Суб’єкт права на конституційне подання – 80 народних депутатів звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням розглянути питання щодо відповідності Конституції Указу Президента, яким він зобов’язав Міністра закордонних справ Н. продовжити виконання своїх посадових обов’язків після того, як Верховна Рада України висловила йому недовіру. 3. Яке рішення має прийняти Конституційний Суд України? 4. Проаналізуйте правові позиції Конституційного Суду України щодо меж повноважень Президента України при здійсненні керівництва зовнішньополітичною діяльністю у системному зв’язку з положенням п.5 ст. 85, п.1 ст. 116 Конституції України. Громадянин Кривонос О. О. звернувся до Конституційного Суду України з проханням дати офіційне тлумачення абзацу другого преамбули, статей 41, 55 та 56 Конституції України, частини другої статті 5 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні", статті 5 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", статті 318 Цивільного процесуального кодексу України, пункту 2 статті 17 Міжнародної хартії прав людини, статті 9 Постанови Верховної Ради України "Про тлумачення Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні" Необхідність офіційного тлумачення зазначених норм автор звернення обгрунтовує тим, що суди загальної юрисдикції винесли незаконні рішення про часткову виплату грошової компенсації за вилучене нерухоме майно у його батька, якого було реабілітовано. Кривонос 0.0. вважає, що суди загальної юрисдикції неправильно застосували положення частини другої статті 5 Закону У країни "Про реабілітацію жертв політичних репресій в У країні", прийнявши рішення про повернення вилученого будинку, не придатного для користування. 7. Який порядок звернення до Конституційного Суду України? 8. Якими нормативними актами регулюється звернення до Суду щодо офіційного тлумачення? 9. Чи підлягає конституційне звернення задоволенню? 10. Хто приймає рішення про відкриття (відмову) конституційного провадження? 11. Чи визначається Конституційним Судом України механізм реалізації правового акту або окремих його положень? Дайте обгрунтування. 12. Яке рішення повинен ухвалити Суд? Як відомо, згідно з чинною Конституцією України, Конституційний Суд України складається з 18 суддів, які призначаються Президентом України, Верховною Радою України та з'їздом суддів України по шість суддів відповідно. Судді призначаються на строк 9 років без права на переобрання. На пленарному засіданні Конституційного Суду шляхом таємного голосування із числа суддів строком на 3 роки без права на переобрання обирається Голова Конституційного Суду. Як компетентний студент - юрист дайте відповіді на запитання: 1. Чому Конституційний Суд України є не просто органом конституційної юрисдикції, а єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні? 2. Чи має принципове значення кількість населення країни на кількісний склад Конституційного Суду? 3. Чи можна вважати вірним твердження про те, що в Україні Конституційний Суд формується трьома гілками влади, при тому, що Президент України є лише главою держави, а шість суддів призначає саме він, а не Кабінет Міністрів України? 4. Який порядок призначення суддів існує в інших країнах(на прикладі європейських держав, чи держав колишнього СРСР)? 5. Порядок зайняття вакантної посади судді. 6. Вимоги, які висуваються законодавством України до кандидатів на посади суддів Конституційного Суду України є такими важливими, що унеможливлюють призначення на ці посади недостойних і негідних цих посад осіб. Які додаткові вимоги, на Ваш погляд, було б бажано внести в ст.148 Конституції України? 10. Президент України призначив суддею Конституційного Суду України громадянина Г. Незважаючи на виданий Указ Президента призначений на посаду суддя Конституційного Суду України до роботи не приступив в силу об'єктивних і суб'єктивних причин. В подальшому Указ Президента був скасований новообраним Президентом України. Прокоментуйте ситуацію, що склалася, звернувши увагу на наступні моменти: 5. Які вимоги пред'являються до відповідного Указу Президента? 6. Чому новопризначений суддя не приступив до виконання своїх обов'язків? З якого моменту суддя вважається як таким, що вступив на посаду? Президент України призначив суддею Конституційного Суду України громадянина Г. Незважаючи на виданий Указ Президента призначений на посаду суддя Конституційного Суду України до роботи не приступив в силу об'єктивних і суб'єктивних причин. В подальшому Указ Президента був скасований новообраним Президентом України. Прокоментуйте ситуацію, що склалася, звернувши увагу на наступні моменти: 7. Які вимоги пред'являються до відповідного Указу Президента? 8. Чому новопризначений суддя не приступив до виконання своїх обов'язків? З якого моменту суддя вважається як таким, що вступив на посаду? У травні 2006 року Полтавське міське управління МВС України (далі — ПМУ МВС України) порушило кримінальну справу стосовно громадянина Водняка Р. за ухилення від сплати податків. У зв'язку з неявкою цього громадянина на допит та відсутністю відомостей щодо місця його перебування слідчим було винесено постанову про взяття Водняка Р. під варту та про накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію членів його сім'ї та її виїмку. В постанові слідчий мотивував своє рішення так: «...про місце свого знаходження Водняк Р. може повідомити свою матір та брата, використовуючи поштово-телеграфну кореспонденцію». При цьому в постанові про накладення арешту на кореспонденцію не вказувався строк, на який накладався арешт. Членам сім'ї про постанову нічого не було повідомлено. У травні 2008 р. кримінальну справу, порушену проти Водняка Р., було закрито в зв'язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності. І лише через рік, тобто в травні 2009 р., слідчий виніс постанову про зняття арешту з поштово-телеграфної кореспонденції членів сім'ї Водняка Р. у зв'язку із закриттям кримінальної справи проти нього та відсутністю необхідності у подальшому перегляді кореспонденції заявників. Дізнавшись, що їх кореспонденцію переглядали без їх відома, мати та брат громадянина Водняка Р. звернулись до начальника ПМУ МВС України, вимагаючи відшкодування шкоди, завданої накладенням арешту на їх кореспонденцію. Листом від 27 січня 2010 року начальник ПМУ МВС України їх повідомив, що постанова про накладення арешту на кореспонденцію була законною і, таким чином, підстави для відшкодування шкоди відсутні. Листом від 19 листопада 2010 року начальник ПМУ МВС України повідомив заявника, що виїмка кореспонденції відбувалась відповідно до закону та, оскільки кримінальна справа, порушена стосовно його брата, закрита за нереабілітуючими обставинами, заявник не має права на компенсацію. У грудні 2010 року мати і брат громадянина Водняка Р. звернулись до Ленінського районного суду м. Полтави з позовною заявою до ПМУ МВС України про захист порушеного права на повагу до їх гідності та відшкодування моральної шкоди, завданої винесенням постанови про накладення арешту на їх кореспонденцію. 4. Чи конституційно діяв слідчий, виносячи постанову про накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію членів сім'ї Водняка Р.? Якщо так (ні), то чому? 5. Чи дійсно в даному випадку порушено право матері та брата громадянина Водняка Р. на повагу до людської гідності? Якщо так (ні), то чому? Якщо так, то в чому конкретно виявилося порушення зазначеного права? 6. Яке рішення має прийняти суд з приводу позовної заяви? Чому? 26 серпня 2017 р. Конституційний Суд України визнав неконституційними низку положень Закону «Про Конституційний Суд України», який регулює його ж діяльність. 4. Чи мав Конституційний Суд на це право? 5. Як це узгоджується із процесуальним принципом «ніхто не може бути суддею у власній справі»? 6. Що таке концепція самообмеження Конституційного Суду ? Депутатська фракція на пленарному засіданні Верховної Ради України внесла пропозицію про відкликання Голови Верховної Ради України через його незадовільну роботу на цій посаді. Головуючий на засіданні відмовився внести запропоновану пропозицію до порядку денного, мотивуючи це тим, що перед розглядом питання про відкликання Голови Верховної Ради України потрібно попередньо розглянути його у комітетах, на засіданні Погоджувальної ради депутатських фракцій (груп), а також утворити тимчасову слідчу комісію для перевірки інформації, що стосується цього питання. Погоджувальна рада депутатських фракцій (груп), куди була внесена пропозиція про відкликання Голови Верховної Ради України, на своєму засіданні прийняла рішення про відкладення зазначеного питання на наступну сесію. Дайте юридичний аналіз ситуації. Чи був дотриманий встановлений порядок розгляду питання про відкликання Голови Верховної Ради України? Глава Адміністрації Президента України повернув внесений Секретарем Ради національної безпеки і оборони України до Адміністрації Президента України проект указу Президента України щодо присвоєння вищих військових звань, зазначивши, що Секретар Ради національної безпеки і оборони України не є суб’єктом підготовки і внесення проектів указів Президента України. Секретар Ради національної безпеки і оборони України звернувся до Міністерства юстиції з проханням роз’яснити – чи має право апарат Ради національної безпеки і оборони України і Секретар Ради національної безпеки і оборони України готувати проекти указів Президента України. Проаналізуйте дії Глави Адміністрації Президента України, Секретаря Ради національної безпеки і оборони України та підготуйте обґрунтовану відповідь на запит Секретаря Ради національної безпеки і оборони України. Двадцять депутатів Полтавської обласної ради на сесії обласної ради звернулися з вимогою звільнення заступника Голови ради через його незадовільну роботу на цій посаді. Голова обласної ради відмовився вносити це питання до порядку денного, зазначивши, що спочатку слід заслухати звіт заступника голови ради про його діяльність, однак таку пропозицію можуть вносити не менше двох постійних комісій місцевої ради. Депутати подали запит до заступника Голови обласної ради з вимогою негайно звітувати про свою діяльність перед полтавською обласною радою. Дайте юридичний аналіз ситуації. Чи відповідають дії депутатів і Голови Полтавської обласної ради вимогам законодавства? Який порядок звільнення з посади Голови та заступників Голови Полтавської обласної ради? Яку відповідь має дати заступник Голови обласної ради на депутатський запит? Обласна рада прийняла рішення про проведення місцевого референдуму з питань припинення повноважень голови обласної державної адміністрації і утворення виконавчого комітету обласної ради. Обласний прокурор вніс протест до обласної ради з вимогою привести її рішення у відповідність до вимог чинного законодавства. Депутати на сесії обласної ради розглянули протест прокурора і підтвердили своє попереднє рішення, зазначивши у відповіді прокуророві, що відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування обласна рада має право утворювати власні адміністративні структури. Чи відповідають дії обласної ради вимогам законодавства? Чи наділені обласні ради правом створення виконавчих органів? Чи правомірні дії прокурора? Як прокурор мав діяти у цій ситуації? Політична партія «Інвалідний рух України» на своєму з'їзді визначила громадянина Іванова кандидатом на пост Президента України Особливість висуванця полягала у наявності у нього вродженої вади голосових зв'язок, внаслідок якої він не міг розмовляти. З оточуючими Іванов спілкувався за допомогою свого помічника, який розумів його жести. Після збору необхідного пакету документів, були подані висуванцем до Центральної виборчої комісії. Центральна виборча комісія розглянувши їх, відмовила Іванову у реєстрації кандидатом у Президенти України на підставі невиконання ним конституційної вимоги, встановленої для Глави держави - володіння державною мовою. Чи обґрунтованою є відмова Центральної виборчої комісії у реєстрації Іванова кандидатом у Президенти України у даному разі? На пленарному засіданні Конституційного Суду України між суддями виникла суперечка, пов’язана з неоднаковим розумінням одного з положень Закону України «Про Конституційний Суд України». В зв’язку з цим Голова Конституційного Суду України запропонував на цьому ж пленарному засіданні здійснити офіційне тлумачення спірного положення Закону. За таке рішення проголосували 12 суддів. Конституційний Суд України ухвалив відповідне рішення і офіційно розтлумачив спірні положення Закону України Про Конституційний Суд України. 1. Проаналізуйте конституційність і законність прийняття такого рішення Конституційного Суду України. 2. Яка існує процедура розгляду справ Конституційним Судом України? 3.Які існують рішення і висновки Конституційного Суду України? Надайте характеристику рішенням та висновкам Конституційного Суду України. Панфілов під час сварки з матір'ю своєї дружини Сич на ґрунті неприязних стосунків завдав їй молотком два удари по голові, спричинивши закриті переломи кісток склепіння й основи черепа, від чого Сич через 25 днів померла в лікарні. За висновком судово-медичної експертизи, смерть Сич настала від гнійного запалення легенів, чому сприяло тривале пасивне положення її тіла під час перебування в лікарні у зв'язку із травмою голови, а також ряду патологічних змін з боку серцево-судинної системи. Чи є об’єктивна сторона в діянні Панфілова і якими ознаками вона характеризується? Громадянин України Петренко в Інтернеті побачив оголошення про набір чоловіків для проходження військової служби в Судані. Набір проводився на території України. Зв’язавшись з «роботодавцем», та узгодивши всі умови щодо оплати «роботи», Петренко відбув у Судан. Як виявилось, дане оголошення, через підставну фірму в Україні. Дало терористичне угруповання «Хізб ут-Тахрір» З огляду на те, що Петренко приймав участь у військових діях у Судані, він був оголошений в міжнародний розшук Інтерполом. Після закінчення «контракту», та повернення в Україну, Петренко був затриманий в аеропорту співробітниками СБУ. Постало питання щодо громадянства Петренка та видачу його владі Судану. Чи є в даному випадку підстави для втрати громадянства За яких підстав громадянин України можу бути виданий іншій державі На підприємстві ТОВ «Роден» більше 4 місяців не виплачувалася заробітна плата. Працівники, на загальних зборах трудового колективу вирішили відрядити представників трудового колективу до дирекції підприємства. Директор підприємства вислуховувати представників трудового колективу не став, а викликав охорону та наказав вивести їх зі своєї приймальні. При цьому – нецензурно лаяв працівників, кричав, що «вони – ніхто», і він «може їх всіх купити задешево», і що оскільки він є керівником підприємства то « ваш трудовий кодекс для мене – ніщо», і «зарплату вашу – виплачу – коли захочу» Після інциденту з директором, працівники трудового колективу знову зібрались на загальні збори, якими було вирішено провести загальний страйк по підприємству. До страйкового комітету було вибрано 5 робітників. В той же день – директору підприємства було передане письмове повідомлення про негайний початок безстрокового страйку ( до повної виплати заробітної палати). Директор підприємства своєї наказом звільнив членів страйкового комітету з роботи, дав розпорядження бухгалтерії підприємства виплатити заробітну плату за один місяць, і тих працівників, хто брав участь у страйку – відмінив відпустки. Які порушення конституційних прав громадян мали місце? Чи законно був розпочатий страйк? Чи мав право директор примушувати працівників до неучасті у страйку? Колишній народний депутат України, уважно прочитавши Закон України "Про інформацію", дійшов висновку, що деякі його статті суперечать Конституції України. У зв'язку з цим він звернувся до Конституційного Суду України з конституційним зверненням, в якому просив визнати відповідні положення Закону України "Про інформацію" неконституційними. Які існують форми звернення до Конституційного Суду України? Визначте основні положення можливого рішення Конституційного Суду України за результатами розгляду конституційного звернення колишнього народного депутата України. До прокуратури області надійшов інформаційний запит із вимогою надати інформацію, яка є відкритою за режимом доступу. Однак прокуратура відмовила запитувачу в задоволенні запиту, мотивуючи свою відмову тим, що органи прокуратури України не належать до органів законодавчої, виконавчої або судової гілки влади і тому не зобов’язані надавати інформацію за такими інформаційними запитами, як того вимагає Закон України “Про доступ до публічної інформації”. Чи відповідає дане рішення прокуратури Конституції України та Закону України “Про доступ до публічної інформації”? Чи зобов’язана прокуратура відповідати на інформаційні запити? Назвіть підстави та умови, за яких право на інформацію може бути обмежене? Районний осередок Української громадської організації “Зелений світ” виступив з ініціативою заборонити проїзд центральною вулицею райцентру автомобілям і мотоциклам увечорі на дві години, коли мешканці з дітьми гуляють нею. З цією метою представник осередку заздалегідь зареєстрував в органі місцевого самоврядування повідомлення про проведення мітингу ввечері на центральній вулиці відповідно до ст. 39 Конституції України. У свою чергу, представник органу місцевого самоврядування в день проведення мітингу звернувся до окружного адміністративного суду з заявою про заборону заходу. При цьому він посилався на те, що організатори мітингу є непослідовними в своїх задумах та діях. Однак суд відмовився розглядати заяву органу влади. Поясніть, будь ласка, причину відмови окружного адмінсуду розглядати заяву про заборону мітингу. Політична партія «Інвалідний рух України» на своєму з'їзді визначила громадянина Іванова кандидатом на пост Президента України Особливість висуванця полягала у наявності у нього вродженої вади голосових зв'язок, внаслідок якої він не міг розмовляти. З оточуючими Іванов спілкувався за допомогою свого помічника, який розумів його жести. Після збору необхідного пакету документів, були подані висуванцем до Центральної виборчої комісії. Центральна виборча комісія розглянувши їх, відмовила Іванову у реєстрації кандидатом у Президенти України на підставі невиконання ним конституційної вимоги, встановленої для Глави держави - володіння державною мовою. Чи обґрунтованою є відмова Центральної виборчої комісії у реєстрації Іванова кандидатом у Президенти України у даному разі? На засіданні комітету прийнято рішення про проведення слухання з наступним направленням вимоги до Прем’єр-міністра і Генерального прокурора України щодо їх обов’язкової присутності на слуханні й надання необхідної для роботи комітету інформації. Прем’єр-міністр України і Генеральний прокурор відмовилися взяти участь у слуханнях, мотивуючи це тим, що таке рішення повинно прийматися на пленарному засіданні Верховної Ради України. Комітетом направлено запит до Голови Верховної Ради України з вимогою зобов’язати Прем’єр міністра й Генерального прокурора України взяти участь у слуханнях. Проаналізуйте рішення комітету і дайте відповідь на його запит.

На сесії Верховної Ради України 10 народних депутатів України звернулись із пропозицією внести до порядку денного сесії депутатський запит до Президента України і з вимогою надання офіційної відповіді на нього у 10-денний строк. Головуючий на пленарному засіданні Верховної Ради України відмовив, мотивуючи це тим, що депутатський запит до Президента повинен бути попередньо схвалений на засіданні Погоджувальної ради депутатських фракцій. Після чого народні депутати України направили свій запит до Секретаріату Президента України. Чи відповідають дії народних депутатів України і головуючого на засіданні вимогам законодавства? Який порядок направлення і розгляду запиту до Президента України? Як має діяти у цій ситуації Секретаріат Президента України?

Під час перебування Президента України з офіційним візитом за кордоном глава Секретаріату Президента України, здійснюючи моніторинг актів Кабінету Міністрів України, встановив, що постанова Кабінету Міністрів, на його погляд, прийнята з перевищенням повноважень уряду. У зв'язку з цим він видав розпорядження про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України до розгляду цього питання Президентом України. Чи відповідають дії глави Секретаріату Президента України вимогам законодавства? З яких питань глава Секретаріату Президента України може видавати розпорядження?

Прем'єр-міністр України скликав засідання уряду і доручив міністру Кабінету Міністрів України протягом 24 годин організувати його проведення, повідомити членів Кабінету Міністрів України та надати їм відповідні матеріали. У ході підготовки урядового засідання міністр Кабінету Міністрів України сформував проект порядку денного; визначив коло осіб, запрошених на засідання, до якого ввійшли: керівники деяких державних комітетів та служб. Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови профільних комітетів Верховної Ради України, голови обласних. Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, керівники фахових управлінь Секретаріату Кабінету Міністрів України; а також надав дозвіл щодо присутності на урядовому засіданні представників офіційних засобів масової інформації. Чи правомірні дії міністра Кабінету Міністрів України? Який порядок підготовки і проведення засідань Кабінету Міністрів України?

Вуличний комітет звернувся до секретаря міської ради з вимогою провести слухання з питань екологічних проблем міста. Секретар міської ради відмовив вуличному комітету, пояснивши, що слухання проводяться за вимогою не менш як 300 членів територіальної громади і пропозицію про проведення слухання слід попередньо узгодити з виконавчим комітетом міської ради. Прокоментуйте дії вуличного комітету і секретаря міської ради. Як відбувається організація слухань у місцевій раді (наведіть приклади, керуючись статутом територіальної громади та регламентом місцевої ради). На науково-практичній конференції, присвяченій проблемам свободи слова в Україні, прозвучали суперечливі висловлювання щодо місця і ролі держави, її органів у вільному розповсюдженні інформації в суспільстві. Одні стверджували, що держава в силу своєї природи завжди прагне до контролю за діяльністю засобів масової інформації, другі - що розвинені держави завжди дотримуються широких ліберальних принципів у сфері інформаційних відносин. Ваша думка з цього питання. На яких принципах базується інформаційна політика в Україні. Обґрунтуйте свою відповідь.

На міжнародній конференції оприлюднений звіт щодо окремих випадків застосування службовцями катувань в Україні. При цьому громадський активіст К. дав інтерв’ю кільком телеканалам. Начальник Управління міліції А. образився на висловлювання громадянина К. і подав на нього судовий позов. Суд відмовив А. в задоволенні позову, пославшись на поло¬ження Європейської конвенції з прав людини та основних свобод (1950), рішення Європейського суду з прав людини у справі “Хендісайт проти Сполученого Королівства” (1976) та “Лінгенс проти Австрії” (1968), а також на окремі статті Закону України “Про інформацію”. Проаналізуйте ситуацію з юридичної точки зору та дайте коментар до рішення суду. Які конкретні положення Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (1950), рішень Європейського суду з прав людини, а також Закону України “Про інформацію” мали б бути використані суддею? Як ви розумієте суб ’єктивну свободу слова та свободу вираження поглядів? Що означають так звані “оціночні судження ”?

У газетному репортажі про конкурс краси вміщена фотографія конкурсантки, яка пила коктейль, сидячи на східцях будинку культури, де проходив конкурс. Героїня знімку розцінила це як втручання у своє приватне життя і звернулася з позовом до газети, посилаючись на ст. 32 Конституції України та норми Цивільного кодексу України про захист інтересів фізичної особи при проведенні фотозйомок. Відповідаючи на позов, газета заявила, що перебування людини в громадському місці не може бути віднесено до сфери приватного життя, а тому ніяких дозволів на фотозйомку не потрібно. Яке рішення повинен був винести суд? Чи має правове значення відсутність в подібному випадку згоди особи, яка стала об’єктом зйомки?

Місцева правозахисна організація направила інформаційний запит до відповідного державного комітету з проханням надати їй список зареєстрованих в Україні релігійних конфесій. Такий список був їй наданий. Після цього правозахисна організація опублікувала таблицю зі списком у своєму періодичному виданні. На цій підставі голову правозахисної організації М. викликали в прокуратуру міста для дачі пояснень з приводу несанкціонованої публікації службової інформації. Дайте правову оцінку діям правозахисної організації та прокуратури. У яких випадках документ, наданий за інформаційним запитом органом виконавчої влади, може бути опублікований без додаткового дозволу? Представник органів суддівського самоврядування, виступаючи перед журналістами, заявив про необхідність обмеження доступу журналістів до судової інформації в період, що передує винесенню судами рішення по справі. На його думку, представники ЗМІ висвітлюють у таких випадках позицію лише однієї сторони у справі, що, у свою чергу, призводить до перешкоджання нормальній діяльності судів і суддів, є формою втручання в судову діяльність. Журналістів обурила така пропозиція. Дайте оцінку найбільш типових юридичних позицій з цього питання й наведіть необхідні аргументи. Які обмеження свободи масової інформації та свободи слова передбачає законодавство України?

Фахівець у сфері медіаправа України Н. розповідала, що коли вона спілкується з медіа-правниками з Великої Британії, то вони зазвичай говорять, що чим більше їм доводиться професійно стикатися із застосуванням ст. 10 Європейської конвенції про захист прав людини й основоположних свобод (1950) Судом з прав людини у Страсбурзі, тим більше вони симпатизують положенням першої поправки до Конституції США (1791). Які правові підходи забезпечення свободи масової інформації існують в сучасному світі? Окресліть європейську та американську парадигми свободи слова. Які стандарти свободи слова та свободи масової інформації визнаються юридично обов’язковими в Україні?

Під час виборчої кампанії до Верховної Ради України одна з міських газет опублікувала замітку про кандидата у депутати, в якій зазначено, що 15 років тому він був звільнений від строкової військової служби через діагноз “олігофренія”. Подавши позов до суду, кандидат стверджував, що даною публікацією були поширені відомості про його особисте життя. Журналісти ж заявили, що це зроблено для захисту суспільних інтересів. При цьому кандидат посилався на ст. 32 Конституції України, а журналісти - на практику застосування Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950), а також міжнародну практику тлумачення і застосуваня класичних правових норм про захист приватного життя. Чи можна покласти в основу судового рішення в Україні практику Європейського суду з прав людини? Яке місце займають ці рішення в правовій системі України? Дайте правову оцінку аргументам сторін.

Із метою захисту дітей від шкідливого впливу негативної інформації, яка може поширюватися через ЗМІ, Верховна Рада України ухвалила свого часу Закон України “Про захист суспільної моралі”, відповідно до якого інформація, визнана рішеннями судів як така, що шкодить суспільній моралі (системі етичних норм, правилам поведінки, що склалися у суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей, уявлень про добро, честь, гідність і справедливість), може бути заборонена для її подальшого розповсюдження. Чи може підлягати обмеженням реалізація свободи ви¬словлювань з метою захисту суспільної моралі? Чи відповідає вищезгаданий закон ст. 15 та ст. 34 Конституції України? Надайте конституційно-правовий висновок з приводу даної ситуації. Виконавчий комітет міської ради, керуючись Законом України “Про доступ до публічної інформації,затвердив перелік відомостей, які не містять у собі ознак публічної інформації, а тому не повинні надаватися за запитами. До переліку віднесені: 1) інформація про співробітництво міської ради, її виконавчих органів, а також міського голови з органами місцевого самоврядування іноземних держав та іншими іноземними організаціями, акредитованими в Україні; 2) інформація, отримана чи створена в процесі службового листування органів державної влади, органів місцевого самоврядування з громадянами; 3) внутрівідомча службова кореспонденція, доповідні записки та рекомендації, пов’язані з розробкою напрямів діяльності міської ради, які передували прийняттю нею відповідних рішень. Розкрийте поняття “публічна інформація”? Чи може відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інфор¬мації” бути затверджений перелік інформації, доступ до якої обмежується чи забороняється? Чи можуть бути відомості з переліку, що згадується в завданні, віднесенні до категорії інформації, яка не є публічною? Журналіст О. звернувся до Міністерства культури України з проханням надати йому копію наказу міністерства № 555, прийнятого в червні 2011р. Однак журналістові було відмовлено у задоволенні його запиту на тій підставі, що цей наказ міністерства має гриф “для службового користування”. Розкрийте підстави та умови віднесення відкритої публіічної інформації до службової? Яка інформації не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом? Чи може наказ Міністерства культури України бути віднесеною до службової інформації та отримати гриф “для службового користування”?

Громадська організація направила до Державної податкової адміністрації України інформаційний запит, в якому вона на підставі Конституції України та Закону України “Про інформацію” просила надати їй інформацію стосовно: 1) кількості звернень громадян до податкових органів із запитами про отримання інформації про себе; 2) кількості задоволених звернень такого роду; 3) кількості та підстав відмови податковими органами у наданні громадянам інформації про себе. Крім того, правозахисники просили надати їм копії рішень податкових органів про відмову, а також вказати на кількість проведених податковими органами перевірок суб’єктів підприємницької діяльності. Податкова адміністрація запит частково задовольнила, відповівши на перше, друге та третє питання. Що ж стосується відомостей про кількість перевірок суб’єктів підприємницької діяльності, то тут ДПА обґрунтувала свою відмову тим, що згідно з ч. 7 ст. 37 Закону України “Про інформацію” не підлягають наданню за інформаційними запитами документи, які містять у собі інформацію, яка не підлягає розголошенню відповідно до інших чинних актів українського законодавства. Чи слід вважати відмову ДПА в наданні інформації обґрунтованою (правомірною)? Протягом якого часу органи державної влади і місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи повинні повідомляти про можливість задоволення запиту та давати відповідь на інформаційний запит? Чи може право на інформацію обмежуватися законами або іншими нормативноправовими актами?

Громадська організація звернулася до управління у справах сім’ї та молоді міської ради з вимогою надати їй інфор¬мацію про конкурс проектів громадських організацій, які стосуються дітей, молоді та жінок, у 2010 р. Організацію цікавили такі відомості та документи: 1) організаційний порядок формування експертної комісії; 2) перелік організацій, які перемогли в конкурсі, та їх юридичні адреси (контактні дані); 3) обсяги (суми) фінансування переможців конкурсу від Департаменту з гуманітарних питань; 4) копія рішення експертної комісії про визначення переможців конкурсу. Управління у справах сім’ї та молоді відмовило у наданні такої інформації, пославшись на те, що вона є конфіденційною і становить комерційну таємницю. Проаналізуйте запит і причини його відхилення. Чи є законними аргументи щодо відмови? Які механізми оскарження подібного рішення Ви знаєте? Яке рішення мав би ухвалити суд у разі оскарження відмови у задоволенні запиту до суду?

Районна рада ухвалила рішення, яким заборонялося неакредитованим радою журналістам бути присутніми в якості репортерів на відкритих засіданнях ради та її органів. Однак журналісти вважали, що дане рішення місцевої ради є незаконним і грубо порушує гарантії діяльності ЗМІ, передбачені Законом України “Про інформацію”. Тому вони звернулися до суду з позовом щодо визнання рішення районної ради незаконним. Чи потрібна журналістам акредитація для того, щоб бути присутніми на засіданнях місцевих рад та вести на них відеозапис? Яким мало б бути рішення суду по даній справі? Міська рада відмовила в акредитації журналісту видання “Політичний тиждень”, мотивуючи це рішення тим, що дане видання подає неправдиві та необ’єктивні відомості про діяльність міського голови. Журналіст оскаржив дії міської ради до суду. Дайте юридичну оцінку діям міської ради. Яке рішення, на Вашу думку, мав би ухвалити з цього приводу суд?

В українських газетах з’явилося повідомлення про намір уряду транспортувати ядерні відходи АЕС залізничними коліями. У одному з матеріалів ЗМІ було сказано, що стара колія на частині маршруту є погано відремонтованою, це створює, у свою чергу, реальну загрозу екологічної катастрофи. Пізніше в ролі первісного джерела даної інформації була ідентифікована одна з посадових осіб інспекції техногенної безпеки України. За наслідками службової перевірки цю люди¬ну було звільнено з роботи через обвинувачення її в умисному розголошенні державної таємниці. Надайте кваліфікований юридичний аналіз по суті справи. Чи може посадова особа розголошувати у виключних (яких ?) випадках державну таємницю?

У передмісті Києва проведені вуличні перегони, на які організатори заходу запросили журналістів. Репортерам дозволили фотографувати водіїв та їх автомобілі, але при цьому журналісти мали гарантувати анонімність всіх учасників події. Згодом перегони припинила міліція, працівники якої нікого при цьому не затримували. Один із запрошених на перегони репортерів мав намір опублікувати статтю, присвячену тематиці перегонів, яка повинна супроводжуватися фотографіями, відредагованими таким чином, щоб автомобілі та їх водіїв неможливо було ідентифіку¬вати. Оригінали фотографій зберігалися на компакт-диску в приміщенні редакційного офісу. Пізніше органи міліції повідомили редакцію про необхідність передати слідчому фотографії, зроблені на перегонах у первісному (не редагованому) вигляді. Редакція відмовилася це зробити, але повторно через кілька днів вимогу міліції підтримала прокуратура. Як наслідок, редакція газети звернулася до суду з вимогою визнати дії прокуратури неправомірними, тобто такими, що порушують право журналіста на захист своїх інформаційних джерел. Розкрийте юридичний зміст права журналіста на захист своїх джерел. Дайте відповідь на запитання: чи підтримує (визнає) Європейський суд з прав людини дану гарантію діяльності ЗМІ? Яке рішення винесли б Ви, якби були суддею по справі?

На одному з засідань міської ради планувалося розглянути питання про виділення окремих земельних ділянок у приватну власність. На це засідання не був допущений журналіст К., який згодом звернувся до суду з позовом про порушення його журналістських прав. Під час судового розгляду справи юристи міської ради аргументували заборону відвідувати засідання ради для журналіста К. відсутністю у нього офіційної акредитації для участі у подібних заходах. Яким, на Вашу думку, має бути юридично правильне рішення суду? Що означає акредитація журналістів при органах влади? Поясніть мету і порядок здійснення журналістської акредитації. У ході виборчої кампанії із обрання народних депутатів України запорізька місцева газета “Влада народу” опублікувала статтю, в якій вказувалося, що кандидат в народні депутати Н. володіє комерційною компанією в одній із офшорних зон, яка формально зареєстрована на його дружину. Н. звернувся до суду з вимогою притягнути до відповідальності редакцію газети за поширення недостовірних відомостей, вказавши, зокрема на те, що рік тому один із місцевих судів Львова вже визнавав таку інформацію недостовірною. Суд повністю задовольнив вимоги Н. і заборонив (тимчасово) випуск газети “Влада народу”. Дайте правову оцінку рішенню суду. У чому полягають особливості правового регулювання діяльності та відповідальності ЗМІ під час виборчого процесу?

Громадська організація звернулася до міської ради з проханням надати їй рішення сесій міської ради попередніх скликань, які стосувалися передачі земель комунальної власності у володіння приватним особам, а також копії документів, пов’язаних із виконанням цих рішень. Однак на свій запит громадська організація отримала негативну відповідь. При цьому запитувана інформація була названа такою, що підпадає під категорію інформації з обмеженим доступом. Чи є подібна відмова в задоволенні запиту законною? Яким мало б бути юридично правильне рішення суду?

Газета “Все про гроші” передрукувала з Інтернету, зробивши відповідне посилання на електронний ресурс, статтю про те, що один із комерційних банків готується до продажу, хоча його фінансове становище є проблематичним. У статті зазначалося, що раніше цей банк “через систему банкрутств незаконно заволодів чужою нерухомістю”. Банк звернувся із судовим позовом до засновника й видавця газети. Дайте відповідь на запитання: чи мають ЗМІ нести відповідальність за передруковані з інших джерел матеріали? Як, на Вашу думку, має бути вирішена в суді дана справа? Верховна Рада України 24.02.2014 р. ухвалила постанову “Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді” № 775-УІІ. Цим документом було достроково припинено повноваження та звільнено з посад 5 суддів Конституційного Суду України у зв’язку з порушенням ними присяги, що обґрунтовувалося тим, що зазначені судді брали участь у прийнятті рішень КСУ від 30.09.2010 р. № 20-рп/2010, від 29.05.2013 р. № 2-рп/2013, від 25.01.2012 р. № 3-рп/2012. На думку Верховної Ради України, судді порушили приписи ст. 3, 19, 147-153 Конституції України, що є незабезпеченням верховенства Конституції України, порушенням обов’язку захищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і громадянина і суперечить змісту присяги судді Конституційного Суду України, чесному і сумлінному виконанню обов’ язків судді Конституційного Суду України. Один із звільнених суддів звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовом про скасування постанови про його звільнення на підставі того, що процедура звільнення судді Конституційного Суду України за порушення присяги визначена § 63 Регламенту Конституційного Суду України, а Верховна Рада України її порушила. Яким є порядок дострокового припинення повноважень та звільнення судді КСУ? Чи є дії Верховної Ради України по звільненню суддів шляхом прийняття відповідної постанови правомірними?Чи належить дане питання до юрисдикції ВАСУ? В чому полягають гарантії незалежності суддів КСУ? Суб’єкт права на конституційне подання - 45 народних депутатів України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати неконституційним положення частини 2 статті 8 Закону України “Про основи національної безпеки України” щодо того, що головними напрямами державної політики з питань національної безпеки України є, зокрема: “поглиблення співпраці з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації”. При цьому на обґрунтування своїх тверджень суб’єкт конституційного подання послався, зокрема, на частину 5 розділу 9 Декларації про державний суверенітет України, яка є “ основою для нової Конституції”, щодо наміру України стати “в майбутньому постійно нейтральною державою, яка не бере участі у військових блоках”. На пленарному засіданні Конституційного Суду України представник Президента у Конституційному Суді заперечував неконституційність вказаного положення. На його думку, необхідне системне тлумачення наступних статей Конституції України: ст. 1, де записано: “Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава”, ч. 3 ст. 5, в якій закріплено, що: “Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами”, ч. 7 ст. 17, яка фіксує, що: “На території України не допускається розташування іноземних військових баз”, ст. 18, в якій міститься положення про те, що: “Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства, за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права”. При цьому слід виходити з реалій сьогодення, анексії Автономної Республіки Крим Російською Федерацією, збройного конфлікту на сході нашої держави. Суддя-доповідач по справі підготував проект рішення Конституційного Суду, яке ґрунтувалося на динамічному підході до тлумачення відповідних положень Конституції України, Декларації про державний суверенітет України, що, на його погляд, відіграла свою важливу роль у конституційному будівництві, втратила чинність і стала надбанням історії. Більше того, на його думку, окремі положення Декларації є гальмом у динаміці прогресу і соціального поступу України. Які Вам відомі підходи до тлумачення Конституції України?Які критерії мають бути в основі вибору того чи іншого підходу ? Яким, на Ваш погляд, має бути рішення Конституційного Суду України в даній справі ? Свого часу Національний банк України (далі - НБУ) звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України, яке визначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи, в аспекті поширення дії цього принципу на юридичних осіб? Необхідність такого тлумачення НБУ пояснював тим, що обласні управління НБУ неоднозначно застосовують положення Закону України “Про внесення змін до деяких декретів Кабінету Міністрів України з питань валютного регулювання”, яким скасо¬вано обов’язковий продаж валютних надходжень і відповідаль¬ність юридичних осіб (ст. 1 Закону). Зокрема, управління і далі накладають штрафи на юридичних осіб за несвоєчасний продаж надходжень в іноземній валюті, що мав місце до набрання чинності названим вище Законом. Це, на думку суб’єкта права на конституційне подання, суперечить законодавству, оскільки положення ст. 58 Конституції України про зворотну дію законів у випадках, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність, повинні поширюватися і на юридичних осіб. Яке рішення ухвалив Конституційний Суд України ? Які способи тлумачення Конституції України доречно застосувати при прийняті рішення у справі ? Президент України як гарант державного суверенітету та територіальної цілісності України вніс у порядку законодавчої ініціативи на розгляд Верховної Ради України проект Закону України “Про відновлення ядерного статусу України”. Народні депутати України звернулися до Конституційного Суду України з поданням, у якому просили, посилаючись на практичну необхідність, надати офіційне тлумачення положення Декларації про державний суверенітет України в частині декларування Україною наміру в майбутньому дотримуватися “трьох неядерних принципів: не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї”. Конституційний Суд України відмовив суб’єкту конституційного подання у відкритті провадження по справі. Які, на Ваш погляд, аргументи міг навести орган конституційної юрисдикції на користь ухвалення такого рішення ? Які існують межі офіційного тлумачення Конституції України Конституційним Судом України?

Конституційний Суд України не задовольнив клопотання 48 народних депутатів України про визнання неконституційним Закону України “Про вибори народних депутатів України”, яким було запроваджено пропорційну виборчу систему по виборах до парламенту України, посилаючись на доктрину політичного питання. Суб’єкт права на конституційне подання обґрунтовував неконституційність Закону тим, що така система обмежує проголошений ст. 71 Конституції України принцип прямого і рівного виборчого права. Що таке “доктрина політичного питання ” та яке значення вона має для діяльності Конституційного Суду України ? Назвіть приклади з практики функціонування органу конститу¬ційної юрисдикції України прямого посилання на доктрину політичного питання ? Які, на Ваш погляд, перспективи розгляду в Конституційному Суді України питання про визнання неконституційними окремих положень Закону України “Про місцеві вибори ” в частині запровадження пропорційної виборчої системи по виборах депутатів міських, районних у місті, районних та обласних рад? На пленарному засіданні Конституційного Суду України Уповноважений ВРУ з прав людини, обстоюючи свої вимоги щодо офіційного тлумачення ч. 2 ст. 34 Конституції України: “Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на власний вибір”, просив Суд взяти до уваги практику Європейського суду з прав людини щодо інтерпретації ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., в якій сформу-льовано принцип, що “межі допустимої інформації щодо посадових і службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян. Тому, якщо посадові чи службові особи діють без правових підстав, то мають бути готовими до критичного реагування з боку суспільства”. У протилежному випадку він залишав за собою право на оскарження рішення Конституційного Суду України до Європейського суду з прав людини. Яке значення мають рішення та практика Європейського суду з прав людини для інтерпретаційної діяльності Конституційного Суду України?Як, на Ваш погляд, має діяти Конституційний Суд України при вирішенні цієї справи ? Які існують механізми оскарження рішень Конституційного Суду України з питань офіційного тлумачення Конституції України ? Свого часу Київська міська рада звернулася до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо офіційного тлумачення ч. 1, 2 ст. 141 Конституції України. Під час слухань на пленарному засіданні судді зробили висновок, що деякі положення Закону України “Про порядок обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування” не відповідають Конституції України. Тому у своєму рішенні Конституційний Суд України не лише надав офіційне тлумачення, про яке безпосередньо йшлося у конституційному поданні, а ще й визнав ці положення неконституційними, хоча Київська міська рада питання про це не ставила. Які правові наслідки визнання акта неконституційним? Чи пов’язаний Конституційний Суд України предметом конституційного подання (звернення, скарги)? Проаналізуйте ситуацію, що склалася. Під час розгляду справи в Конституційному Суді України з’ясувалося, що представник суб’єкта права на конституційну скаргу є рідним братом одного з суддів Конституційного Суду. Яким чином слід вийти із цієї ситуації?Як це питання вирішувалося у першій редакції Регламенту Конституційного Суду України від 05.03.1997р. та у чинній редакції, а також в чинних процесуальних кодексах України і новітніх законах з протидії корупції в Україні? Яке регулювання більш сприяє забезпеченню принципу незалежності судової влади? Відповідь обґрунтуйте.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини від імені та в інтересах громадянина С. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням надати офіційне тлумачення ч. 1 ст. 59 Конституції України. Необхідність в офіційному тлумаченні цієї норми він обґрунтував тим, що під час попереднього розслідування кримінальної справи, фігурантом якої був С., слідчий податкової міліції та прокурор м. Маріуполь Донецької області відмовили йому в задоволенні клопотання про допуск як захисника працівника приватної юридичної фірми, посилаючись на відсутність у останнього адвокатської ліцензії. Дії зазначених посадових осіб С. оскаржив до Жовтневого районного суду міста Маріуполь, який визнав їх неправомірними. Пізніше це рішення районного суду було скасовано Донецьким обласним судом. Однак після опрацювання матеріалів подання у Секретаріаті КСУ вони були повернуті суб’єкту подання. Омбудсман звернувся до Голови КСУ з проханням роз’яснити дії відповідальних працівників Секретаріату, адже, на його думку, останній не уповноважений вирішувати питання щодо відкриття чи відмови у відкритті конституційного провадження. Хто може бути суб’єктами звернення до Конституційного Суду України? Чи є підстави для відкриття конституційного провадження в даній справі? Оцініть дії Секретаріату КСУ. Як би ви порадили діяти зацікавленим суб’єктам надалі. Суб’єкт права на конституційне подання зазначає, що Верховна Рада України, приймаючи Закон, діяла всупереч вимогам Конституції України та Закону України “Про Конституційний Суд України”, чим намагалася вплинути на діяльність суддів, тобто порушила ч. 2 ст. 126 Конституції України, згідно з якою вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Конституційний Суд України не лише відкрив конституційне провадження у цій справі, але й 26.06.2008 р. своїм рішен¬ням визнав неконституційними низку положень Закону “Про Конституційний Суд України”, який, як відомо, регулює його ж діяльність. Чи мав Конституційний Суд на це право? Як це узгоджується із процесуальним принципом “ніхто не може бути суддею у власній справі ”? Що таке концепція самообмеження Конституційного Суду? Яку важливу для подальшої практики конституційного будівництва в Україні правову позицію сформулював Суд у цьому рішенні ? На пленарному засіданні Конституційного Суду України було розглянуто справу за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) постанови Верховної Ради України “Про чинність Закону України «Про Рахункову палату»”, опублікованого в газеті “Голос України” 23.01.1998 р., а також щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 (у конституційному поданні - 3-ої) ст. 150 Конституції України та ч. 2 ст. 70 Закону України “Про Конституційний Суд України” стосовно порядку виконання рішень Конституційного Суду України у разі, якщо в цих рішен¬нях не визначено порядку їх виконання. Конституційний Суд України визнав неконституційною згадану постанову Верховної Ради України. Крім того, Суд за¬уважив, що рішення і висновки Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. У своєму виконанні вони не потре¬бують додаткового підтвердження з боку будь-яких органів дер¬жавної влади. На кого покладається обов ’язок щодо забезпечення вико¬нання рішень та висновків Конституційного Суду України? Який існує порядок виконання рішень і висновків Конституційного Суду України ? Які наслідки тягне за собою невиконання рішень та недодержання висновків Конституційного Суду України ? 66 народних депутатів України звернулися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров’я та вищих медичних закладах освіти”. Підставою для розгляду справи народні депутати України вважали практичну необхідність в офіційній інтерпретації положень ч. 3 ст. 49 Конституції України. Суб’єкт права на конституційне подання у своєму поданні вказував, що до Переліку платних послуг фактично включені лікувально-медичну, профілактичну та інші види медичних послуг та допомоги, які відповідно до ч. 3 ст. 49 Конституції України у таких закладах мають надаватися безоплатно, у зв’язку з чим просив визнати згадану Постанову неконституційною. У прийнятому Конституційним Судом України рішенні від р. № 15-рп/98 (справа про платні медичні послуги) була сформована правова позиція, відповідно до якої поняття “медична допомога”, умови запровадження медичного страхування, у тому числі державного, формування і використання добровільних медичних фондів, а також порядок надання медичних послуг, які виходять за межі медичної допомоги, на платній основі у державних і комунальних закладах охорони здоров’я та перелік таких послуг мають бути визначені законом. Визначте поняття та види рішень Конституційного Суду України? Які конституційно-правові вимоги встановлені до змісту рішень та висновків Конституційного Суду України ? В чому полягають особливості правової природи рішень та висновків Конституційного Суду України ? Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України про офіційне тлумачення положень ст. 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчально¬му процесі в навчальних закладах України (справа про застосу¬вання української мови) викликало неоднозначну реакцію у сус¬пільстві (№ 10-рп/99 від 14 груд. 1999 р.). Саме тому, відмежовуючись від офіційної інтерпретації ст. 10 Конституції України, висловив окрему думку суддя Конституційного Суду України О.М. Мироненко, рішуче скориставшись правом заперечення та застосувавши формулу Чи дозволяє чинний Закон України “Про Конституційний Суд України ” кожному судді Конституційного Суду України висловлювати окрему думку щодо його рішення, висновку? Визначте юридичну природу окремої думки? Які існують типи окремих думок суддів органів конституційної юрисдикції в інших державах? Чи може надаватися окремій думці судді органу конституційного контролю прецедентний характер? У законотворчій діяльності Верховної Ради помітна тенденція до врахування мінливої економічної ситуації під час схвалення законів України про державний бюджет України. Йдеться не лише про особливості фінансування соціально-економічних прав особи, а й діяльність судової влади. Реагування судової влади на такий стан інколи нагадує своєрідний “пінг-понг”. Конституційний Суд України неодноразово звертав увагу Верховної Ради України на неконституційність таких законодавчих ініціатив. Так, Конституційний Суд України 01.12.2004 р. ухвалив Рішення, згідно з яким окремі положення Закону України “Про статус суддів” були визнані неконституційними, а також в якому виклав свою правову позицію, що зменшення рівня гаран¬тій незалежності й недоторканності суддів при прийнятті нових законів не допускається. Однак пізніше Верховна Рада України ухвалила інший Закон - “Про Державний бюджет на 2005 р.”, яким був обмежений розмір пенсій та інших виплат суддям. Останнім прикладом реагування КСУ на подібну ситуацію стали рішення від 08.06.2016 р. № 4-рп/2016 та від р. № 5-рп/2016. У першому, зокрема, орган конституційної юрисдикції сформулював чітку правову позицію щодо неприпустимості відтворення положень законів чи інших правових актів, визнаних неконституційними, а також вказав на преюдиційність свого рішення. Як має діяти Конституційний Суд України у таких ситуаціях? Чи уповноважений Конституційний Суд за власною ініціативою відкривати провадження у справі ? Чи допустимою є практика ігнорування рішень Конституційного Суду України ? Поясніть особливості преюдиційності в конституційному та загальному судочинстві. У процесі практичної діяльності Конституційний Суд України формулює досить важливі правові позиції, а також звертається до інтерпретаційних висновків, викладених у попередніх його рішеннях. Так, у рішенні Конституційного Суду України від 25. 06. 2008 р. № 12-рп/2008 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 5, 6 ст. 13 Закону України “Про статус народного депутата України”; ч. 4 ст. 61 Регламенту Верховної Ради України та офіційного тлумачення положень п. 6 ч. 2, 6 ст. 81; ч. 6 ст. 83 Конституції України; ч. 4 ст. 13 Закону України “Про статус народного депутата України” (справа про перебування народного депутата України у депутатській фракції) правові позиції містяться як у мотивувальній, так і в резолютивній частинах. Натомість у рішенні Конституційного Суду України від р. № 6-рп/2009 у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положення п. 18 ч. 1 ст. 85 Конституції України правова позиція міститься в мотивувальній частині рішення, а в резолютивній частині рішен¬ня, на її підставі, дається остаточний висновок. Ще одним прикладом розміщення правових позицій Конституційного Суду України у мотивувальній частині його акта є рішення від р. № 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 19; ст. 144 Конституції України, ст. 25; ч. 14 ст. 46; ч. 1, 10 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування). Ухвала Конституційного Суду України від 15.07.2009 р. № 48-уп/2009 про припинення конституційного провадження у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) розпоряджень Президента України про тимчасове виконання обов’язків голів місцевих державних адміністрацій є прикладом “відмовної” ухвали з “позитивним” змістом і містить посилання на минулі правові позиції Конституційного Суду України. Визначте поняття “правова позиція ” та дайте їх класифікацію. Чи знайшов своє закріплення цей термін у законодавстві України ? У чому полягає юридична сила (природа) правових позицій Конституційного Суду України ? В якому співвідношенні знаходяться поняття “рішення Конституційного Суду України» та «правова позиція ”?Яке місце у структурі рішень Конституційного Суду України займають правові позиції? Конституційний Суд України, до повноважень якого віднесено лише визначення відповідності Конституції України окремих правових актів чи їх положень та офіційне тлумачення Конституції України, не є уповноваженим суб’єктом правотворчості (крім повноваження приймати акти, що регламентують організацію його внутрішньої роботи). Заповнення прогалин у законодавстві також не належить до його повноважень, що неод¬норазово підкреслював сам Конституційний Суд України (зокрема, у рішенні у справі про тлумачення Закону України “Про вибори народних депутатів України” від 25.03.1998 р. № 3- рп/98). Іноді на законодавчому рівні акти Конституційного Суду України прирівнюються до “актів законодавства” та до “нормативно-правових актів”, хоча сам Конституційний Суд України в Рішенні у справі про тлумачення терміна “законодавство” від р. № 12-рп/98 не відніс свої акти до системи законодавства України. Чи може Конституційний Суд України переглядати свої правові позиції?Як впливають правові позиції Конституційного Суду України на правотворчу та правозастосовну практику в Україні? Наведіть приклади з практики діяльності органу конституційної юрисдикції щодо впливу правових позицій на правотворчу та правозастосовну діяльність в Україні. Питання для контролю Які види рішень може виносити Конституційний Суд України? У чому полягає відмінність окремої думки судді Конституційного Суду України від окремої думки судді загальної юрисдикції? В яких випадках можливий перегляд Конституційним Судом України своїх рішень? Яку юридичну природу мають правові позиції Конституційного Суду України? Як впливають на правотворчу та правозастосовну діяльність правові позиції Конституційного Суду України? Під час розгляду справи за адміністративним позовом громадянина України Г. виник спір щодо конституційності ч. 1 ст. 10 Закону України “Про місцеві вибори”: “Право висунення кандидатів належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується громадянами України через республіканські в Автономній Республіці Крим, обласні, районні, міські, районні у містах організації політичних партій (далі - місцеві організації партій) або шляхом самовисунення відповідно до цього Закону”. На думку заявника, “такий порядок реалізації пасивного виборчого права на місцевих виборах особи, яка не є членом політичної партії та не бажає звертатися до жодної з політичних партій з проханням (клопотанням) щодо висунення його кандидатури як кандидата в депутати місцевих рад” явно суперечить ст. 71 Основного Закону України: “Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування”, відтак суперечить і ст. 64 Конституції: “Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Крім цього, акцентував і на невідповідності ч. 3 ст. 22 Конституції України: “При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод”. Позивач просив суд застосувати норми Конституції України безпосередньо або, як варіант, задіяти механізм, перед¬бачений ч. 5 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто зупинити провадження у справі, звернутися до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності оскаржуваного положення закону. У свою чергу суддя апелював до можливості звернення громадянина Г. з конституційною скаргою, вказавши на відсутність у нього повноваження визнавати закон в цілому чи його окреме положення неконституційним. Оцініть аргументи громадянина та судді. Які, на Ваш погляд, аргументи є переконливими? Чи може суд застосовувати норми Конституції України безпосередньо ? Який порядок звернення до Конституційною Суду України з конституційною скаргою?Яке місце займає Конституційний Суд України у механізмі захисту прав людини ? Громадянин К. звернувся до Конституційного Суду України із конституційною скаргою, в якій просив перевірити на предмет конституційності ч. 1 ст. 6 Закону “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, де сказано: “Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов’язані протягом тридцяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання”. Суб’єкт оскарження вважає, що дане положення суперечить ч. 1 ст. 33 Конституції України, згідно з якою “кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом”. Так, на думку скаржника, встановлений в законі обов ’язок зареєструвати місце проживання є обмеженням права на вільний вибір місця проживання. У свою чергу, зразок заяви, необхідної для реєстрації місця проживання особи, затверджений постановою КМУ від 02.03.2016р. № 207, де передбачена графа “Згода власника/співвласників житла...”, також обмежує право особи на вільний вибір місця проживання. Крім усього іншого як обґрунтування неконституційності скаржник посилається також на неоднозначність застосування норм Конституції і закону. На підтвердження громадянин К. навів два рішення: окружного адміністративного суду, який визнав протиправними дії посадових осіб, які відмовляли йому у реєстрації за місцем проживання у зв’язку з відсутністю згоди власника, а також рішення апеляційного адміністративного суду, який визнав дії посадових осіб правомірними. Які перспективи розгляду справи у Конституційному Суді України? Яке рішення має ухвалити Конституційний Суд України ? Чим відрізняється інститут реєстрації від інституту прописки, який був визнаний неконституційним у рішенні КСУ від 14.11.2001 р. по справі N1-31/2001 (справа щодо прописки). Яке юридичне значення матиме неоднозначне застосу¬вання положень Конституції України або законів України в но¬вих реаліях? Чи може воно бути підставою для відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою (або відмови у відкритті провадження)? Які юридичні можливості у захисті порушеного конституційного права з’являються після визнання закону або його окремого положення неконституційним ? Під час розгляду трудового спору суддя не допустив до участі у справі на стороні позивача фахівця у галузі права, який не мав посвідчення адвоката. Останній, підтверджуючи можливість здійснення представництва інтересів свого клієнта, послався на правові позиції Конституційного Суду України, сформульовані у рішеннях від 16.11.2000 р. № 13-рп та від р. № 23-рп. У свою чергу, суддя свою відмову обґрунтував змінами до Конституції України в частині правосуддя, які, з його слів, чітко зазначають, що лише адвокати можуть бути представника¬ми в суді (ч. 4 ст. 131-2). А всі правові позиції Конституційного Суду України, сформульовані за зверненнями фізичних і юридичних осіб у справах щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України, втратили чинність через те, що такі суб’єкти тепер позбавлені права звертатися з конституційним зверненням. Проаналізуйте ситуацію. Висловте свою думку щодо наведених аргументів. Яка юридична сила правових позицій у сфері прав і свобод людини і громадянина, сформульованих до проведення конституційної реформи в частині правосуддя. До Конституційного Суду України надійшла конституційна скарга від Комуністичної партії України, в якій наводилися правові аргументи на користь неконституційності Закону України “Про засудження комуністичного та націонал - соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборони пропаганди їхньої символіки”, на підставі якого 16.12.2015 р. за рішенням Окружного адміністративного суду м. Київ партія була заборонена (справа № 826/15408/15). Матеріали конституційної скарги були повернуті скаржнику без розгляду. У поясненні зазначалося, що, по-перше, КПУ не є належним суб’єктом звернення до Конституційного Суду України через те, що є юридичною особою (а відповідно до правової позиції, сформульованої КСУ у відомому рішенні від р. № 1-рп, ст. 55 Конституції України, яка гарантує право на звернення до КСУ, стосується лише фізичних осіб), подруге, нею пропущені розумні строки звернення до Суду з конституційною скаргою. Назвіть суб’єктів звернення до КСУ з конституційною скаргою. Чи є таким суб ’єктом об'єднання громадян ?Які умови прийнятності конституційної скарги?Які розумні строки звернення до КСУ з конституційною скаргою ? До Конституційного Суду України надійшло конституційне подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з клопотанням визнати неконституційним п. 4 ч. 3 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об’ єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції. На думку суб’єкта конституційного подання, це положення суперечить ч. 3 ст. 124 Конституції України: “Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також і інші спори”. У правовому обґрунтуванні неконституційності наво¬дяться приклади систематичного ігнорування адміністративними судами позовів громадян України до політичних партій про їх свавільне виключення із лав політичних партій, що за умов фактичного панування пропорційної виборчої системи (особливо на місцевих виборах) суттєво обмежувало пасивне виборче право громадян. Урешті-решт, вказана стаття також обмежує доступ не лише до адміністративного судочинства, а й до конституційного (через неможливість звернення з конституційною скаргою). Яке рішення має ухвалити Конституційний Суд України ? Проаналізуйте правові позиції Конституційного Суду України що¬до правового статусу об ’єднань громадян, виборчих прав тощо. Питання для контролю Яке місце в механізмі забезпечення прав людини займає Конституційний Суд України? Назвіть позитивні та негативні моменти функціонування інституту конституційного звернення. Якою є національна модель індивідуальної конституційної скарги? Якими є умови прийнятності конституційної скарги?

Задачі з конституційного права України

Недавние посты

Комментарии