У ТОВ два учасники, кожний з яких володіє 50 відсотками в статутному капіталі. Один із засновників подав державному реєстратору нотаріально засвідчену заяву про вихід зі складу учасників товариства, а згодом висунув вимогу до товариства про негайну видачу йому його частки в майні і у прибутку товариства. Чи правомірна така вимога? В якому порядку і в які строки проводяться розрахунки з учасником, який вибув із товариства з обмеженою відповідальністю? Як можна вирішити спір? Громадянин Франції, перебуваючи на території України, уклав з юридичною фірмою договір про надання послуг щодо супроводження державної реєстрації створеного ним товариства з обмеженою відповідальністю. У грудні 2009 р. документи було підготовлено та нотаріально посвідчено, відкрито тимчасовий поточний рахунок. У січні 2010 р. засновник перерахував грошові кошти на тимчасовий поточний рахунок, і юристи з необхідним пакетом документів звернулися до державного реєстратора з проханням зареєструвати ТОВ, створене іноземцем. Однак державний реєстратор відмовив у проведенні реєстрації, посилаючись на те, що статутний капітал ТОВ визначався, виходячи з мінімальної заробітної плати, що було актуальним на грудень 2009 р. Однак із 1 січня 2010 р. мінімальна заробітна плата була підвищена, в зв’язку з чим реєстратор запропонував привести розмір статутного фонду ТОВ у відповідність із новими вимогами. Чи правомірна відмова державного реєстратора?
У 1992 р. було створене і зареєстроване у встановленому порядку «Мале колективне сільськогосподарське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Колгосп “Червоний Жовтень”». У квітні 2011 р. у підприємства виникла необхідність внести зміни до свого статуту, в зв’язку з чим відповідні документи були подані державному реєстратору для реєстрації. Однак державний реєстратор відмовив у прийомі документів. При цьому відмова була усно мотивована тим, що для проведення реєстрації змін необхідно привести статут підприємства у відповідність до чинного законодавства, а саме: збільшити статутний капітал, оскільки відповідно збільшився мінімальний розмір заробітної плати; виключити з найменування підприємства посилання на “колгосп”, тому, що чинним законодавством не передбачено такої організаційно-правової форми, та посилання на “колективне сільськогосподарське підприємство”, оскільки не можна об’єднувати в найменуванні посилання на дві різні організаційно-правові форми (КСП та ТОВ); перейменувати “Мале підприємство” в “Спільне підприємство з іноземними інвестиціями”, оскільки серед нових учасників ТОВ є громадянин Німеччини. Чи відповідають чинному законодавству вимоги державного реєстратора?
У січні 2004 р. директор підприємства звернувся в Харківське обласне управління статистики з заявою про виключення підприємства з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України. В якості підстави для цього надав постанову господарського суду про визнання підприємства банкрутом. Один з учасників товариства поступився своєю часткою іншому учаснику. Документи про реєстрацію цих змін в установчих документах товариства були надані державному реєстратору лише рік потому. Державний реєстратор відмовив у реєстрації змін в установчих документах, посилаючись на те, що зміни подані із пропуском строку. Чи правомірні дії реєстратора? Протягом якого часу зміни до установчих документів потрібно подавати на реєстрацію? Які наслідки пропуску цього строку? З якого моменту другий учасник вважається таким, що набув права на частку першого учасника? Чи може перший учасник скасувати пере дачу своєї частки другому учаснику до реєстрації відповідних змін? Один з учасників товариства поступився своєю часткою іншому учаснику. Документи про реєстрацію цих змін в установчих документах товариства були надані державному реєстратору лише рік потому. Державний реєстратор відмовив у реєстрації змін в установчих документах, посилаючись на те, що зміни подані із пропуском строку. Чи правомірні дії реєстратора? Протягом якого часу зміни до установчих документів потрібно подавати на реєстрацію? Які наслідки пропуску цього строку? З якого моменту другий учасник вважається таким, що набув права на частку першого учасника? Чи може перший учасник скасувати передачу своєї частки другому учаснику до реєстрації відповідних змін? У товаристві з обмеженою відповідальністю “Риел Истейт” є два учасники - Дубовий і Мануйло, кожний з яких володіє часткою у 50 відсотків статутного капіталу. Через кілька років роботи товариства учасник Дубовий запідозрив, що другий учасник Мануйло, який по сумісництву є директором товариства, перекручує інформацію про фінансово-господарську діяльність товариства, навмисно створюючи враження його збитковості. Насправді всі доходи від використання майна товариства переводяться ним на рахунки афілійованих з Мануйлом осіб шляхом укладення угод на завідомо невигідних для ТОВ “Риел Истейт” умовах. Дубовий звернувся до Мануйла з вимогою про проведення загальних зборів товариства, на порядок денний яких запропонував винести питання про звільнення Мануйла з посади директора. Мануйло з’явився на загальні збори і проголосував проти свого звільнення, мотивуючи свою позицію безпідставністю претензій, що висуваються до нього. У зв’язку з цим рішення про його звільнення прийняте не було. Усі наступні повідомлення про скликання загальних зборів були Мануйлом проігноровані. Дубовий звернувся до адвоката за консультацією про можливі варіанти захисту його прав у цій ситуації. Підготуйте відповідь адвоката. Як зміниться ситуація, якщо Мануйло взагалі не з'являється на збори, а частки учасників у статутному капіталі будуть розподілені 51 на 49 відсотків, або 60 на 40 відсотків, або 75 на 25 відсотків на користь Дубового? Товариство з обмеженою відповідальністю “Багачанка” створено двома учасниками - Сергієнком та Малаховою, які є подружжям. Частки в статутному капіталі товариства розподілені порівну. Сергієнко з’явився до нотаріуса із протоколом загальних зборів товариства від 01.11.2010 р. про виключення Малахової з числа учасників товариства та про затвердження нової редакції статуту ТОВ “Багачанка”, в якому він був визначений одноосібним власником 100 відсотків статутного капіталу, а також про звільнення Малахової та призначення себе директором товариства. Нотаріус посвідчив справжність підпису Сергієнка на цьому протоколі та статуті. На підставі цього державний реєстратор провів державну реєстрацію відповідних змін в установчих документах. Дізнавшись про це, дружина звернулася із позовом у Київський районний суд м. Харкова до відповідача (1) ТОВ “Багачанка”, відповідача (2) приватного нотаріуса ХМНО Н. О. Лаванди, відповідача (3) Державного реєстратора Харківської міської ради М. І. Орловської, мотивованим тим, що 01Л 1.2010 р. загальні збори товариства не проводились, а натомість між нею і чоловіком відбулася звичайна сімейна сварка. На цій підставі Малахова просить суд: визнати недійсним протокол загальних зборів та нову редакцію статуту ТОВ “Багачанка” від 01.11.2010 р. визнати незаконними дії нотаріуса; визнати протиправними дії державного реєстратора і скасувати державну реєстрацію нової редакції статуту. Чи правильний спосіб захисту прав обраний Малаховой ? Яке рішення повинен ухвалити суд? Статутом товариства з обмеженою відповідальністю “Харківський канатний завод” передбачено, що усі правочини щодо розпорядження майном товариства на суму, яка перевищує 1 млн грн, мають бути затверджені загальними зборами товариства. Директор товариства Кізім без погодження із загальними зборами товариства уклав договір іпотеки усього нерухомого майна товариства, оцінивши його в 1 млн грн. Договір іпотеки був укладений в забезпечення кредиту в розмірі 10 млн грн, виданого банком на користь третьої особи - ТОВ “НР-Косметік”, в якому Яблонська, яка є донькою Кізіма, володіє 50 відсотками статутного капіталу. Учасник ТОВ “Харківський канатний завод” Петровський, який володіє часткою статутного капіталу в 0,5 відсотків, звернувся до господарського суду із позовом про визнання договору іпотеки недійсним, мотивованим тим, що, по-перше, загальні збори не приймали рішення про його укладення; подруге, такий договір не відповідає меті товариства ТОВ “Харківський канатний завод”, оскільки цей договір є безоплатним, а товариство було створене з метою одержання прибутку. Чи правомірно подано такий позов Петровським? Чи буде він прийнятий судом до розгляду? Якщо так, то яке рішення має ухвалити суд? У товаристві з обмеженою відповідальністю два учасники. Статутом товариства передбачено, що виконавчим органом товариства є дирекція, яка складається з двох директорів, кожний з яких призначається самостійно кожним з учасників. При цьому директори вправі діяти від імені товариства: варіант - одноосібно окремо один від одного; варіант - тільки разом за спільним погодженням один з одним. Який з названих варіантів не відповідає положенням чинного законодавства України? Які наслідки невідповідності положень статуту вимогам законодавства? Приватне акціонерне товариство “Харківнафтопродукт” створене внаслідок реорганізації шляхом перетворення товариства з обмеженою відповідальністю “Харківнафтопродукт”. Акціонер товариства, який володіє акціями на суму 25 відсотків статутного капіталу товариства, звернувся до товариства з заявою про вихід з числа учасників товариства та обмін належних йому акцій на частину майна товариства - одну з чотирьох належ¬них ПАТ “Харківнафтопродукт” автозаправних станцій. Чи підлягають задоволенню вимоги акціонера? Чи підлягали б задоволенню вимоги цього ж учасника, якщо б він заявив їх до реорганізації? Товариство з обмеженою відповідальністю “Екструдер” є власником виробничого обладнання на суму 2 млн грн та будівлі вартістю 8 млн грн, яка знаходиться в іпотеці банку в забезпечення зобов’язань товариства по кредиту. Станом на 1 липня поточного року залишок по кредиту становив 500 тис. грн. Учасником товариства є Поліщук, який володіє часткою в статутному капіталі вартістю 100 тис. грн, що складає 25 відсотків статутного капіталу. 1 липня Поліщук підписав у нотаріуса заяву про вихід із товариства і виплату йому вартості його частки в майні товариства, яка, за його підрахунками, становить 2,5 млн грн. Цю заяву Поліщук надіслав на адресу ТОВ “Екструдер” 1 серпня. Решта учасників погодилась із необхідністю виплати Поліщуку вартості його частки в майні товариства, але повідомила, що зроблено це буде не раніше ніж через рік після його виходу з товариства. Одразу після цього Баринов, який є директором ТОВ “Екструдер” і його учасником із часткою у статутному капіталі 63 відсотки, посилаючись на світову фінансову кризу, перестав обслуговувати взятий раніше кредит, розраховуватись за іншими зобов’язаннями товариства, внаслідок чого кредиторська заборгованість ТОВ “Екструдер” на кінець року зросла до 9 млн грн. Крім того, Баринов продав усе виробниче обладнання ТОВ “Екструдер” із відстрочкою платежу на 10 років компанії “Ваггіп & Со ЕТБ”, Віргінські острови. Із цією ж компанією уклав договір оренди належної ТОВ “Екструдер” будівлі строком на 49 років з орендною платою 100 грн за будівлю в цілому за рік. В які строки та в якій сумі мають бути проведені розрахунки із Поліщуком? З якого моменту розпочинається перебіг цих строків? Як зміниться сума виплати, якщо кредитор На загальних зборах ПАТ “Інвестиційний фонд ЕССЕТ-Менеджмент” було прийняте рішення про нарахування дивідендів за 2010 р. у розмірі 100 грн на кожну акцію та про виплату дивідендів у формі акцій товариства другої додаткової емісії. ТОВ “Альянс”, що є власником 10 акцій ПАТ “Інвести¬ційний фонд ЕССЕТ-Менеджмент”, звернулось до господарсь¬кого суду з позовом до ПАТ “Інвестиційний фонд ЕССЕТ- Менеджмент” про стягнення дивідендів за 2010 р. у сумі 1000 грн. Крім того, Донченко як власник 20 акцій ПАТ “Інвестиційний фонд ЕССЕТ-Менеджмент” подав за місцем свого проживання до Дзержинського районного суду м. Харкова аналогічний позов про стягнення 2000 грн. Відповідач не визнав вимоги позивачів. Щодо позову ТОВ “Альянс” відповідач заявив, що загальні збори акціонерів проводились у відповідності до вимог чинного законодавства і прийняли рішення про виплату дивідендів за 2010 р. акціями другої емісії та внесення відповідних змін до статуту товариства (у зв’язку зі збільшенням статутного фонду). Представник ТОВ “Альянс” не брав участі у проведенні загальних зборів, але назване товариство повинно виконувати законно прийняте рішення загальних зборів ПАТ “Інвестиційний фонд ЕССЕТ- Менеджмент” і не має права вимагати сплати дивідендів у грошовій формі. Відносно позовних вимог Донченка відповідач зазначив, що Донченко, по-перше, подаючи свій позов, порушив правила підвідомчості та підсудності; по-друге, придбав акції у 2011 р. (за тиждень перед проведенням загальних зборів) і тому не має права на отримання дивідендів за 2000 р. Які рішення мають ухвалити суди? При створенні товариства з обмеженою відповідальністю засновники домовились, що внесок кожного з них буде оцінений у 100 тис. грн і при цьому внесками будуть: першого - пакет акцій (1 млн акцій номінальною вартістю 0,25 грн за акцію) ВАТ “Первомайський Хімпром”, який перебуває у процедурі банкрутства; другого - власні векселі номінальною вартістю 100 тис. грн, авальовані банком; третього - право оренди земельної ділянки під будівлею, повністю знищеною стихійним лихом; четвертого - ноу-хау про те, як можна вигідно одержати кредит у сумі 1 млн грн під заставу акцій першого, векселів другого та права оренди третього учасника; п’ятого - букет троянд. Чи є правомірним формування статутного капіталу в такий спосіб? Які функції має статутний капітал господарського товариства? Державне підприємство “Укрмет”, яке зареєстроване в м. Харкові, має два цехи в м. Чугуєві Харківської обл. У зв’язку з перепрофілюванням виробництва цехи не використовуються в виробничому процесі державного підприємства. У той же час державне підприємство має борг перед приватним акціонерним товариством “Берізка”. Директор поставив перед юрисконсультом підприємства питання: чи може державне під¬приємство “Укрмет” закрити свій борг перед ПАТ “Берізка” шляхом передачі йому у власність одного з цехів? Яку відповідь має дати юрисконсульт? До майна державного навчального закладу входить незавершене будівництво адміністративного комплексу по вул. Сумській. Будівельна компанія ПАТ “Хмарочос” запропонувала керівництву вищого навчального закладу укласти договір міни. Умовами такого договору є обмін незавершеного будівництва на певну кількість квартир для професорсько- викладацького складу навчального закладу в будинку, який будівельна компанія збудує за свої кошти на протязі двох років з моменту укладення договору міни. Ректор звернувся до юрисконсульта навчального закладу з питанням відповідності вимогам законодавства такої угоди. Яку відповідь має дати юрисконсульт? 7 січня 2009 р. Міністерство промислової політики України прийняло рішення про виділення з підвідомчого йому державного підприємства “Укравтосервіс” іншого підприємства. Державне підприємство “Укравтосервіс” включено до списку підприємств, що не підлягають приватизації. Чи відповідає законодавству таке рішення? Обґрунтуйте Вашу відповідь. Товариство з обмеженою відповідальністю “Тетяна” розміщувалося та здійснювало свою діяльність в орендованому будинку, що належало до комунальної власності територіальної громади м. Харкова. З жовтня 2010 р. збори учасників ТОВ “Тетяна” прийняли рішення про приватизацію цього будинку та внесення в зв’язку з цим учасниками товариства додаткових внесків. З усіх учасників товариства тільки учасник Гордієнко, доля якої в статутному капіталі товариства складала 5 відсотків, зробила додатковий внесок у розмірі 100 000 грн. Інші учасники додаткових внесків не зробили. Після отримання від Гордієнко додаткового внеску товариство “Тетяна” уклало з Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради договір купівлі-продажу будинку, розрахувалося за нього та зарахувало цей об’єкт нерухомості на баланс ТОВ. У травні 2011 р. Гордієнко звернулась до товариства з вимогою перерозподілити частки учасників, стверджуючи, що вона зробила внесок до статутного капіталу товариства і тому її частка тепер складає 95 відсотків. Товариство не погодилось з Гордієнко, обґрунтовуючи свою позицію тим, що її гроші були не внеском до статутного капіталу, а були позичені у неї товариством. Гордієнко звернулась до суду. Яке рішення має винести суддя? Комерційне комунальне підприємство “Зірка” має будинок, який використовується підприємством у його вироб¬ничій діяльності. Уповноважений орган місцевого самоврядуання, до сфери управління якого входить комунальне підпри¬ємство, вилучив із майна підприємства цей будинок та прийняв рішення про його приватизацію. Чи правомірні дії органу управління? Чи змінилася б відповідь, якщо мова йшла б про некомерційне комунальне підприємство?
У січні 2010 р. ТОВ “Здоров’я” уклало з територіальною громадою договір оренди приміщення для організації тренажерного залу. Приміщення було орендарем відремонтовано, закуплені нові тренажери та інше обладнання для занять спортом. Коли в травні 2011 р. обладнання привезли для розвантаження в тренажерний зал, з’ясувалося, що він переданий в оренду іншому орендарю. За поясненнями засновники ТОВ звернулися до орендодавця - Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради, де отримали відпо¬відь, що у березні 2011 р. від товариства надійшов лист про відмову від договору оренди, підписаний директором ТОВ. На підставі цього листа орендодавець розірвав договір оренди з ТОВ “Здоров’я” та передав приміщення іншому орендарю.
Чи правомірні дії орендодавця? Які дії Ви порекомендували б засновникам ТОВ для захисту свої інтересів?
Казенне підприємство уклало кредитний договір на 1 млн грн під заставу будинку, що розташований у центрі міста. У встановлений договором строк кредит не був повернутий, і банк звернувся до суду з позовом про стягнення з боржника суми основного боргу та процентів по кредиту.
Як повинен суд вирішити справу?
У листопаді 2010 р. державне комерційне підприємство “Світанок” (позивач) звернулось із позовом до ТОВ “Мрія” (відповідача) про звільнення орендованого приміщення у зв’зку з закінченням строку дії договору оренди.
Під час судового розгляду справи були встановлені наступні обставини. 21 січня 2007 р. між відповідачем та позивачем був укладений договір оренди, за умовами якого позивач передав, а відповідач отримав у тимчасове користування нежитлове приміщення для розміщення магазину. Термін дії договору за згодою сторін визначено до 21 жовтня 2010 р. За тиждень до закінчення терміну дії договору позивач повідомив відповідача про свій намір використовувати означене нежитлове приміщення для власних потреб та у зв’язку із цим просив відповідача про звільнення означеного приміщення відразу після закінчення терміну дії договору оренди. Відповідач відмовився звільняти орендоване приміщення, обґрунтовуючи це тим, що він належним чином виконував свої договірні обов’язки та має намір на укладення договору оренди на новий термін, що є його переважним правом.
Яке рішення має прийняти суд? Чи може державне підприємство виступати орендодавцем за договором оренди державного майна? Чим відрізняється поновлення (пролонгація) договору оренди від укладення договору оренди на новий термін?
У грудні 2010 р. приватне підприємство “Отек” (позивач) звернулося з позовом до приватного підприємства “Промінь” (відповідача) про стягнення за договором будівельного підряду заборгованості за виконані роботи та пені за прострочення їх оплати.
Під час судового розгляду справи були встановлені наступні обставини. У січні 2009 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір будівельного підряду, за умовами якого позивач своєчасно виконав усі передбачені у проектній документації (додаток 1 до договору) будівельні роботи. Факт виконання робіт підтверджується актами здачіприймання виконаних робіт, підписаними повноважними представниками по¬зивача та відповідача. Утім, незважаючи на прийняття виконаних робіт, їх оплату відповідачем було зроблено частково, у зв’язку із чим виникла заборгованість.
Рішенням господарського суду у задоволенні позову було відмовлено. Рішення мотивоване тим, що відповідно до ст. 318 ГК України виконання робіт за договором підряду повинно проводитись на підставі проектно-кошторисної документації, в якій має бути чітко визначена ціна робіт, що є істотною умовою означеного договору. Відсутність цієї умови свідчить про проведення як підрядних робіт, так і їх часткову оплату без достатньої правової підстави, що вимагає застосування наслідків, передбачених главою 83 книги 5 ЦК України.
Чи є законним рішення суду? Обґрунтуйте свою відповідь.
У квітні 2011 р. державне підприємство “Тракторний завод” (позивач) звернулось із позовом до комерційного банку “Б” (відповідача) про визнання недійсним договору застави, почилаючись на те, що останній укладено з порушенням вимог чинного законодавства (по-перше, договір не був нотаріально посвідчений; по-друге, його договірні умови не були узгоджені з органом, уповноваженим управляти відповідним державним майном).
Під час судового розгляду справи були встановлені наступні обставини. 15 березня 2010 р. між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір на суму 500 000 грн із строком повернення до 15 березня 2011 р. З метою забезпечення виконання зобов’язань позивача за кредитним договором між ним та відповідачем у цьому ж місяці був укладений договір застави, за яким позивач передав відповідачу у заставу трактори на загальну суму 480 000 грн. Однак, оскільки позивач є державним підприємством, щодо якого у липні 2010 р. прийняте рішення про приватизацію, відсутність погодження на продовження дії договору застави відповідних органів приватизації, на думку позивача, є підставою визнання спірного договору застави недійсним.
Чи підлягає позов задоволенню? Чи може розглядатися відсутність обов’язкової за чинним законодавством процедури узгодження умов договору застави майна з органом приватизації в якості підстави визнання його недійсним?
За яких умов заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави? Який порядок реалізації майна державних підприємств, що перебуває в заставі? Чи може бути реалізований у примусовому порядку об’єкт спірного договору застави?
У лютому 2008 р. ВАТ “Гірничо-збагачувальний комбінат” (позивач) пред’явило позов до державного підприємства “Енергоринок” (відповідач) про спонукання до укладення договору та відшкодування збитків, завданих йому відмовою від укладення такого договору.
У своїй позовній заяві позивач зазначив, що у зв’язку з отриманням ліцензії на енергопостачання у нього виникла необхідність укладення з відповідачем договору купівлі-продажу електроенергії. У жовтні 2007 р. ВАТ “Гірничо-збагачувальний комбінат” направив відповідачу підписаний проект договору купівлі-продажу електроенергії. Відповідач своїм листом повідомив позивача про те, що надісланий ним проект договору не відповідає вимогам чинного законодавства (за змістом проекту даного договору позивач виступив не як енергопостачальник, а як споживач електроенергії), у зв’язку із чим він відмовляється від його укладення в такому вигляді. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що державне підприємство “Енергоринок” як суб’єкт публічних зобов’язань відповідно до вимог чинного законодавства (ст. 178 ГК України, ст. 633 ЦК України) та своїх установчих документів зобов’язаний здійснювати продаж електроенергії кожному, хто до нього звертається на законних підставах.
Які переддоговірні спори можуть бути предметом судового розгляду? Чи може бути предметом судового розгляду спір, пов ’язаиий зі спонуканням до укладення договору? Чи су даному випадку ДП “Енергоринок” суб’єктом публічних зобов’язань?
Яке рішення за даною справою мав постановити господарський суд?
У листопаді 2010 р. ТОВ “Гарант” (позивач) звернулося з позовом до ТОВ “Регіональна зернова компанія” (відповідача) про визнання недійсним договору купівлі-продажу пшениці, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що спірний договір був підписаний від імені відповідача особою, яка не мала на це повноважень. Під час судового розгляду справи були встановлені наступні обставини. 1 вересня 2010 р. між ТОВ “Гарант” та ТОВ “Регіональна зернова компанія” був укладений договір, за яким ТОВ “Регіональна зернова компанія” було зобов’язано продати пшеницю 3 і 4 класу, а ТОВ “Гарант” прийняти і оплатити означений товар в асортименті, кількості та за ціною згідно з накладними. Належне виконання договору підтверджене матеріалами справи (видатковими накладними, актами приймання-передавання тощо). Оплата проведена покупцем на загальну суму 59986 грн, що підтверджено квитанціями до прибуткових касових ордерів. Однак позивач наполягає на визнанні договору недійсним та поверненні кожною із сторін одна одній усього одержаного за договором із тих підстав, що договір від імені відповідача був підписаний Сотниковим, який на момент укладення договору не мав прав (представницьких повноважень) на здійснення правочинів від імені відповідача.
Рішенням господарського суду у задоволенні позову відмовлено.
Чи є правомірним таке рішення? Чи дотримана у даному випадку письмова форма договору? Які наслідки недотримання письмової форми договору? Чи можуть бути застосовані у даному випадку положения ЦК України про наслідки подальшого схвалення дій представника при перевищенні наданих йому повноважень?
Наприкінці травня 2011 р. державна податкова інспекція звернулася до господарського суду з двома позовами:
про визнання недійсним договору на надання послуг із монтажу та наладки спеціального обладнання, укладеного між дочірнім підприємством «Торговий дім та ТОВ “Опт-Трейдинг” у квітні 2011 р., як такого, що суперечить інтересам держави і суспільства. В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що судовим рішенням, яке вступило у силу 12 травня 2011 р., визнано недійсним статут ТОВ “Опт- Трейдинг”;
про визнання недійсним договору підряду на проведення проектної роботи з розробленням конструкторської документації, укладеного між ТОВ “Верес” та ВАТ “Спільнота” у березні 2011 р., як такого, що суперечить інтересам держави і суспільства. В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що спірна угода укладена до моменту державної реєстрації ТОВ “Верес”. Під час судового розгляду було з’ясовано, що зобов’язання за спірним договором були виконані ТОВ “Верес” вже після його державної реєстрації (конструкторську документацію передано замовникові на підставі відповідного акта і вартість відповідних робіт замовником сплачена).
Які рішення мав постановити суд за кожною з цих
справ?
28 листопада 2011 р. АТ “Світанок” (позивач) звернулось із позовом до АТ “Насіння” (відповідача) про розірвання договору поставки насіння кукурудзи та сої. Під час судового розгляду справи були встановлені наступні обставини. 1 січня 2010 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір, за умовами якого відповідач був зобов’язаний постачати позивачу перед початком посівних сезонів (2011 - 2012 рр.). насіння кукурудзи та сої. Означений договір був укладений позивачем з метою забезпечення своїх постійних партнерів - сільськогосподарських підприємств “Данко”, “Нібулон” та інших посівним матеріалом та отримання від останніх за договорами поставки кукурудзяної та соєвої муки, необхідної для власного виробництва.
У визначений договором термін (за 1 місяць до початку посівного сезону 2011 р.) позивач не отримав насіння кукурудзи та сої, у зв’язку із чим неодноразово звертався до відповідача з листами про відпуск насіння і, в кінцевому результаті, був вимушений купувати насіння у інших суб’єктів господарювання для забезпечення своїх партнерів посівним матеріалом. Тільки після закінчення посівного сезону відповідач повідомив позивача про свою готовність виконати зобов’язання за договором та відшкодувати понесені позивачем збитки. Утім позивач відмовився від прийняття простроченого відповідачем виконання зобов’язання та направив йому пропозицію про розірвання договору. Відповідач не погодився на розірвання договору та у своїй відповіді позивачу зазначив, що останній неправомірно відмовляється від прийняття запропонованого ним виконання, оскільки така відмова є оперативно-господарською санкцією, яка не передбачена в укладеному між ними договорі. Зазначені обставини і стали підставою для звернення АТ “Світанок” до суду.
Яке рішення повинен постановити суд? Які правові наслідки несвоєчасного виконання господарсько-договірного зобов’язання? Чи правомірною є відмова АТ “Світанок” від прийняття виконання зобов ’язання? У яких випадках сторона договору може розірвати договір в односторонньому (позасудовому) порядку?
ТОВ “Арніка” змінило своє місцезнаходження без повідомлення органу, який проводить державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, і ДПІ.
Яка відповідальність передбачена чинним законодавством за порушення порядку державної реєстрації змін до установчих документів, зміни місця знаходження суб’єктів господарської діяльності?
Які наслідки відсутності суб’єкта господарювання за місцем знаходження, вказаного в Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців?
Які державні органи можуть застосовувати стягнення до суб’єктів господарської діяльності за порушення загального порядку реєстрації суб'єктів господарської діяльності?
ПП “Ніка” у відповідності до укладеного договору поставки здійснило відвантаження на адресу ТОВ “Дельта” продукції виробничо-технічного призначення на суму 315 тис. грн, при цьому частина продукції на суму 76 тис. грн виявилась некомплектною, в частині продукції на суму 14 тис. грн були виробничі дефекти, крім цього в порушення умов договору поставки було здійснено недопоставку продукції на суму 168 тис. грн.
Якими нормативними актами передбачені вимоги до встановленого порядку прийому продукції виробничо-технічного призначення за кількістю та якістю?
Яка відповідальність передбачена чинним законодавствам за порушення договору поставки в частині несвоєчасної та неякісної поставки, недопоставки продукції?
Чи має право господарський суд зменшити розмір неустойки, передбаченої умовами договору поставки, чи звільнити відповідача від сплати неустойки?
ТОВ “Сигнал” на фасаді будівлі, в якій орендує приміщення під офіс, розташувало банер з назвою товариства, торговим знаком і основними видами діяльності. Розміщення даного банера не було погоджено з органами виконавчої влади. Управління з захисту прав споживачів застосувало до ТОВ “Сигнал” фінансові санкції за порушення законодавства про рекламу.
Чи правомірні дії Інспекції з питань захисту прав споживачів?
Чи порушило ТОВ “Сигнал ” своїми діями чинне законодавство про рекламу?
Яка відповідальність передбачена для суб’єктів господарської діяльності за порушення законодавства про рекламу?
ВАТ “Перевал” у межах укладеного зовнішньоекономічного контракту здійснило передплату в розмірі 850 тис. доларів США на адресу компанії “Юта” (США). У порушення умов контракту компанія “Юта” (США) не здійснила відгрузки оплачених нафтопродуктів.
Через 180 календарних днів з моменту здійснення передплати ДПІ застосувало до ВАТ “Перевал” фінансові санкції за несвоєчасне повернення валютної виручки, а також звернулось у Міністерство економічного розвитку і торгівлі України з клопотанням про застосування до ЗАТ “Перевал” і компанії “Юта” (США) індивідуального режиму ліцензування для здійснення зовнішньоекономічної діяльності.
Чи правомірні дії ДПІ?
Яка відповідальність передбачена чинним законодавством України за порушення порядку ведення зовнішньоекономічної діяльності і законодавства з валютних операцій?
ТОВ “Дако” при проведенні своєї господарської діяльності з виробництва і реалізації швейної продукції використовувало товарний знак ТОВ “Лиса”. Продукція, що випускалась ТОВ “Дако”, не відповідала стандартам якості товарів, які виробляються ТОВ “Лиса”. За неправомірне використання товарного знаку територіальним відділенням Антимонопольного комітету України до ТОВ “Дако” були застосовані фінансові санкції.
Що таке недобросовісна конкуренція та її форми?
Які державні органи мають право здійснювати контроль за дотриманням антимонопольного законодавства?
Якими нормативними актами передбачена відповідальність за порушення антимонопольного законодавства?
Який порядок розгляду справ встановлено за порушення антимонопольного законодавства?
Приватне підприємство “Бузьки” уклало 5 січня 2004 р. з Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради договір оренди нежитлової одноповерхової будівлі загальною площею 201 м по вул. Н-ній у м. Харкові для відкриття кафе. З метою створення додаткової зали для УІР клієнтів ПП “Бузьки” здійснило надбудову другого поверху. Будівництво здійснювала будівельна фірма ТОВ “МТМ”. При перевірці інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Харківської області був складений акт, в якому зазначені наступні порушення:
відсутність проектно-кошторисної документації;
відсутність дозволу на будівництво.
Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради повідомило, що не надавало дозволу на проведення будівельних робіт, реконструкції та ремонту.
Які державні органи мають право здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль? їх компетенція?
Якими нормативними актами передбачена відповідальність за порушення законодавства в сфері містобудування?
Яка відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування?
Який порядок видачі дозволу на виконання робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об’єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств?
Які види господарських санкцій можуть бути застосовані до орендатора?
Які види господарських санкцій можуть бути застосовані до виконавця підрядних робіт?
Які види господарсько-правових санкцій можуть бути застосовані до орендатора?
ЗАТ “Колос України” (підрядник) за договором підряду з ТОВ “Домашній хліб” (замовник) намололо 50 т муки із зерна останнього. За умовами договору підрядник зобов’язався зберігати муку в тарних мішках на своєму складі протягом трьох місяців, а замовник зобов’язувався протягом вказаного терміну отримати муку та здійснити її самовивіз. За виконані роботи замовник зобов’язаний сплатити 14 тис. грн у 10-денний строк із моменту закінчених робіт, за зберігання муки сторони визначили плату в розмірі, яка розраховувалася: 30 грн у місяць за 1 м2 площі, зайнятої мукою на складі, при умові дотримання встановлених правил штабелювання. Своїх зобов’язань щодо оплати робіт за виконані роботи замовник не дотримався.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди при взаємодії двох транспортних засобів, які належали підряднику та замовнику, обидві вантажівки отримали значні ушкодження. За результатами висновку органів ДАІ винною особою в скоєнні ДТП визнано водія ТОВ “Домашній хліб”.
Голова правління ЗАТ “Колос України” направив ТОВ “Домашній хліб” вимогу, в якій зазначив, що не буде видавати муку до тих пір, доки не буде погашена заборгованість за виконані роботи з помолу муки, за зберігання муки та витрати на ремонт вантажівки в розмірі 45 тис. грн відповідно до висновків спеціаліста-товарознавця.
Визначте правову природу відносин, які виникли між сторонами, та охарактеризуйте їх.
Яка відповідальність передбачена законодавством за невиконання чи неналежне виконання господарсько-правових зобов’язань?
Які способи забезпечення господарсько-правових зобов’язань Ви обрали б до вказаних договірних відносин?
Що таке оперативно-господарські санкції, їх ознаки? Як співвідносяться оперативно-господарські санкції з категоріями “самозахист цивільного права” , “спосіб забезпечення виконання зобов’язань ”?
Дайте оцінку діям сторін договору та голови правління ЗАТ “Колос України”.
а) Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова через місяць після виникнення заборгованості на підставі наданої звітності звернулась до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ “Овне” у зв’язку з бюджетною заборгованістю на суму 56 132,26 грн, в т.ч. пеня - 4 115,76 грн, та на підставі відсутності керівних органів боржника за місцезнаходженням ТОВ “Овне”.
Чи досить підстав, указаних у заяві, для порушення справи господарським судом?
Що є підставою для порушення справи про банкрутство?
Дайте характеристику ініціюючого, забезпеченого, реєстрового кредиторів у процедурі банкрутства.
У чому полягає різниця між загальною і спеціальною процедурою банкрутства?
б) При порушенні справи про банкрутство ухвалою господарського суду введена процедура розпорядження майном боржника строком на 15 місяців.
Які терміни процедури розпорядження майном борж¬ника і підстави їх розділу?
Основна мета процедури розпорядження майном бор¬жника?
Які наслідки введення процедури розпорядження майном боржника?
Хто може бути розпорядником майна боржника?
а) Розпорядником майна боржника складено реєстр кредиторів, у відповідності з яким кредитори, заяви яких про їх приєднання до процедури банкрутства надійшли в господарський суд через 2 місяці після публікації об’яви про порушення процедури банкрутства, не включені в реєстр, але відмічено, що можуть бути включені тільки одноголосно на зборах кредиторів.
Який порядок виявлення кредиторів і складення реєстрів вимог кредиторів?
У чому полягають повноваження зборів кредиторів і за якими критеріями здійснюється вибір комітету кредиторів?
Чи законне рішення розпорядника майном боржника?
б) Керуючим санацією протягом 6 місяців із дня введення процедури санації не надано в суд плану санації.
Які наслідки введення процедури санації?
Хто може бути призначений керуючим санацією і його повноваження ?
Що таке “план санації” і яка процедура його затвердження?
Чи має право керуючий санацією здійснювати продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу в процедурі санації?
Господарським судом у порядку, передбаченому ст. 47 - 49 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника чи про визнання його банкрутом” введена ліквідаційна процедура по справі про визнання банкрутом суб’єкта підприємницької діяльності А.
Чи має право господарський суд порушити справу про банкрутство щодо фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності?
У яких випадках відкривається ліквідаційна процедура і її етапи?
Які наслідки визнання боржника банкрутом?
Які повноваження ліквідатора у ліквідаційній процедурі?
Який порядок виявлення і оцінки ліквідаційної маси?
Після продажу майна банкрута ліквідатором задоволені вимоги ДПІ у відношенні ПДВ на суму 5 723 650 грн і штрафні санкції на суму 256 000 грн - в третю чергу, а також вимоги банку на суму 1 150 000 грн, забезпечену заставою, в четверту чергу.
Чи правомірні дії ліквідатора в ліквідаційній процедурі?
Який порядок реалізації майна банкрута в ліквідаційній процедурі?
В якому порядку задовольняються вимоги кредиторів?
Між боржником, його акціонерами і одним із кредиторів у процедурі банкрутства укладено мирову угоду на вигідних умовах для боржника відносно часткового списання кредитором боргів боржника, а також про обмін частини боргів на акції боржника без задоволення всіх вимог і припинення провадження у справі про банкрутство. У чому полягає відмінність мирової угоди в процедурі банкрутства від цивільно-правової угоди? Який порядок укладання і умови мирової угоди у процедурі банкрутства? Яка процедура затвердження мирової угоди господарським судом у процедурі банкрутства? Який порядок розірвання мирової угоди і визнання її недійсною в процедурі банкрутства?
До ТДВ “СК “А” (далі - Товариство) надійшов із Держфінпослуг Акт про порушення законів та інших нормативно-правових актів Товариством (далі - Акт). В Акті зазначалося про порушення страховиком ст. 31 Закону України “Про страхування” в частині необхідності встановлення величини резервів незароблених премій залежно від часток надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків) із відповідних видів страхування у кожному місяці з попередніх дев’яти місяців (розрахунковий період).
Який порядок формування резервів? Які вимоги до розміщення резервних коштів? Яка відповідальність за порушення порядку розміщення резервних коштів?
6 травня 2008 р. Держфінпослуг було призначено примусову санацію ВАТ “А” (далі - Товариство) в зв’язку з невиконанням страховиком зобов’язань перед страхувальниками протягом трьох місяців.
Товариство, вважаючи дії уповноваженого органу незаконними, звернулося до адміністративного суду. Позов було мотивовано тим, що страховик належно виконує зобов’язання, а невиплата страхового відшкодування пов’язана з цивільно-правовим спором між страховиком та страхувальниками щодо дійсності правочину.
В якому випадку уповноважений орган має право здійснювати примусові дії щодо страховика? Який порядок проведення примусової ліквідації, реорганізації та санації страховика?
Суб’єкт підприємницької діяльності Морозов відкрив магазин із продажу будівельних матеріалів. Через деякий час він орендував в іншому магазині два відділи, де здійснював реалізацію деяких будівельних матеріалів.
Чи необхідно придбати торговельний патент у даному випадку? Які види діяльності підлягають патентуванню за за¬конодавством ?
У результаті планової перевірки (інспектування) філії банку групою інспекторів НБУ було виявлено низку порушень банківського законодавства, в тому числі відсутність деяких кредитних справ позичальників та невиконання вимог щодо ідентифікації фізичних осіб при відкритті поточних рахунків, про що була укладена довідка, яку підписав керівник названої групи. Після розгляду цієї довідки групою інспекторів та керівництвом територіального управління НБУ керівником територіального управління НБУ був складений протокол і прийнято рішення про застосування до банку - юридичної особи заходів впливу, а саме видано розпорядження щодо встановлення для банку підвищених економічних нормативів та накладання штрафу на банк - юридичну особу в розмірі одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду і винесено постанову щодо накладання штрафу на керівника банку в розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Які заходи впливу може застосовувати до банків НБУ? Чи адекватні застосовані до банку заходи впливу щодо конкретних порушень, які ним були допущені? Суб’єкти господарювання - приватні підприємства “Вікторія”, “Бікон” та “Торада” здійснювали виробництво буді¬вельних матеріалів. Власники цих підприємств вирішили створили шляхом реорганізації (злиття) ПП “Вікторія”, “Бікон” та “Торада” новий суб’єкт господарювання “ВБТ”, який продовжив займатися виробництвом будівельних матеріалів та почав займати досить великий сегмент ринку даного товару. Новостворене підприємство почало здійснювати продаж виробленої продукції споживачам за умовою погодження останніх із додатковими зобов’язаннями, зокрема придбання додатково поряд із необхідними їм товарами непотрібних. Чи відбувається у даному випадку порушення законодавства про захист економічної конкуренції (надайте кваліфікацію зазначеним діям)? Якщо так, то яку відповідальність буде нести правопорушник? Які дії повито вчинити регіональне відділення Антимонопольного комітету України? П’ять засновників - підприємств, які є виробниками дитячого одягу, вирішили створити нове підприємство шляхом злиття вищезазначених суб’єктів господарювання. Вартість активів та обсяг реалізації товарів двох підприємств за останній фінансовий рік склали суму еквівалентну одному мільйону евро, а останніх трьох - двом мільйонам євро у сукупності. Виконавчий комітет міської ради відмовив у державній реєстрації на тій підставі, що у вищезазначених засновників відсутній дозвіл Антимонопольного комітету України на концентрацію. Чи правомірно вчинив орган державної реєстрації? Чи відбувається у даному випадку концентрація господарюючих суб’єктів? Чи потрібен у даному випадку дозвіл на її здійснення? А. заснував приватне підприємство з виробництва спецодягу. Його дружина, яка не є приватним підприємцем, неодноразово перешкоджала укладенню договорів між споживачами та іншими виробниками спецодягу (конкурентами А.). Вона поширювала між потенційними споживачами зазначеного товару відомості, які принижували ділову репутацію цих виробників. Чи має місце у даному випадку недобросовісна конкуре¬нція (якщо так — то надайте кваліфікацію зазначеним діям та визначте: хто та яку повинен буде нести відповідальність)? Два підприємства, виробники товарів побутової хімії, займали найбільший сегмент даного товарного ринку у відповідному регіоні (разом їх сукупна частка складала 36 відсотків) і домовилися про розподіл ринків збуту. Вони на певний період часу встановили ціни набагато нижче від тих, що склалися на даному товарному ринку, внаслідок чого було витіснено їх конкурентів - малих підприємств. Чи є дії зазначених підприємств порушенням законодавства про захист економічної конкуренції? Яку назву має це порушення? Який орган повинен винести рішення щодо цього? Який загальний порядок для розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, та якими нормативними актами він регламентується? ВАТ “Полтаваобленерго” здійснює постачання елек¬тричної енергії на підставі відповідної ліцензії. Чи може такий суб’єкт господарювання за власним бажанням припинити свою діяльність чи зменшити обсяги реалізації електричної енергії? З чим це пов’язано? Що становить собою природна монополія та суміжний ринок? Що утворює нормативно-правове підґрунтя функціонування “Ене ргоринку ”? Акціонерне товариство “Харківський електроапара- тний завод” звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення антимонопольного органу про визнання його підприємством-монополістом та про занесення його до державного реєстру підприємств-монополістів. У своєму позові позивач посилався на те, що його частка на товарному ринку електромагнітних муфт великого діаметру складає ЗО відсотків. Антимонопольний орган мотивував своє рішення тим, що в Харківській області це єдиний завод з виробництва такої продукції, тому він диктує споживачам неприйнятні умови при укладанні контрактів на постачання продукції. Яке рішення повинен винести господарський суд? Чи існує державний реєстр підприємств-монополістів? Які правові наслідки внесення в цей реєстр господарюючого суб’єкта? Студент-сирота В. у вільний від навчання час здійснює поїздки до Туреччини та скуповує товари народного споживання. Придбані товари направляються в Україну вантажним контейнером із подальшим продажем їх В. на ринку Барабашово. Наскільки правомірна діяльність В. ? До якого виду торгівлі відноситься діяльність В. ? Які особливості здійснення торгівлі на ринках?
Колективне сільськогосподарське підприємство “Урожай” з метою залучення коштів для весняно-польових робіт прийняло рішення про розпродаж великих запасів пшениці та цукру. При цьому прийняло рішення: цукор продати Російській Федерації, а, враховуючи заборону облдержадміністрації на вивіз зерна за межі області, пшеницю продати на території області.
Використовуючи яку форму організації ринку колективне сільськогосподарське підприємство “Урожай ” може реалізувати пшеницю?
Які особливості ринку зерна в Україні?
Які особливості ринку цукру в Україні та порядку його імпорту та експорту?
Які особливості ціноутворення названих видів торгівлі (внутрішньої та зовнішньої) ?
Чи правомірні дії облдержадміністрації?
2 вересня 2011 р. працівники відділу по боротьбі з економічною злочинністю здійснили перевірку складу-магазину будівельних матеріалів фізичної особи-підприємця М. В обґрунтування своїх дій працівники міліції послалися на Закон України “Про міліцію”, скаргу споживача та пред’явили посвідчення особи.
У ході перевірки працівники міліції перевірили:
а) Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця;
б) Свідоцтво про реєстрацію платника податків;
в) провели інвентаризацію каси;
г) провели інвентаризацію товарних залишків;
д) перевірили наявність сертифікатів відповідності на цемент, розфасований у мішках марки М-300, М-400, М-500.
Перевіркою встановлено, що на місці торгівлі відсутні копії сертифікатів на цемент марки М-400. На мішках із цементом марки М-500 відсутня інструкція по його застосуванню. На мішках із цементом М-300 відсутня вказівка на строк виготовлення та строк придатності.
За результатами перевірки працівниками міліції складений протокол перевірки та протокол вилучення:
копій сертифікатів;
по одному екземпляру мішків, в які був упакований цемент.
Матеріали перевірки (протоколи, упаковка) направлені в Н-е обласне управління у справах захисту прав споживачів та районну податкову інспекцію.
12 вересня 2011 р. працівниками Н-ого обласного управління у справах захисту прав споживачів проведена перевірка діяльності приватного підприємця М.
2 жовтня 2011 р. начальником Н-ого обласного управління у справах захисту прав споживачів винесена постанова про накладення санкцій, передбачених ст. 23 Закону України “Про захист прав споживачів” від 2 жовтня 2001 р. за № 22-222 у виді штрафу в розмірі 4213 (чотири тисячі двісті тринадцять) грн.
14 вересня 2001 р. інспектором районної податкової інспекції проведена перевірка дотримання податкового законо¬давства фізичною особою - підприємцем М.
Результатами перевірки встановлено, що в торговому приміщенні відсутні на видному місці:
копія патенту;
книга скарг і пропозицій;
копія дозволу на відкриття об’єкта торгівлі.
За результатами перевірки складений Акт перевірки і переданий на підписання ФОП М.
До якого виду торгівлі відноситься діяльність фізичної особи — підприємця М. ?
Який порядок відкриття об’єктів торгівлі?
Які вимоги до торговельного залу об’єкта торгівлі?
Які вимоги встановлені чинним законодавством для роздрібної торгівлі будівельними матеріалами і їх якості?
Назвіть обов’язки продавця.
Який порядок обліку торговельних операцій?
Назвіть державні органи, які мають право здійснювати перевірки суб’єктів торговельної діяльності та проаналізуйте їх компетенцію?
Comments