Державне казенне підприємство “Оптико-механічний завод” у січні 2011 р. уклало контракт із приватною фірмою “Індіан-Інтернешнл” (Покупець) на поставку оптичних лінз на умовах ТС А до м. Харкова на загальну суму 40 000 доларів СІЛА. Вантажоотримувач - польське підприємство високоточного обладнання “Польськамедсервіс”. При цьому умовами контракту передбачалося, що оплата здійснюється за поставлені лінзи поетапно:
40 відсотків складає передплата;
60 відсотків - на протязі 60 днів із моменту поставки.
Сторони домовилися, що “все, що не врегульовано цим
контрактом, регулюється чинним законодавством України”. При цьому у разі виникнення спору він передається на розгляд до Міжнародного комерційного арбітражного суду, місце розгляду справи - м. Стокгольм, мова судочинства - англійська.
У зв’язку з невиконанням своїх обов’язків по оплаті (60 відсотків) приватною фірмою “ІндіанІнтернешнл” у зазначені в контракті строки постачальник приступив до розшуку засновника Покупця - Р. З цією метою:
звернувся з відповідним запитом до посольства Індії в Україні;
звернувся з листом до Интерполу”;
звернувся з відповідною скаргою до Міністерства внутрішніх справ Індії.
Всі ці інстанції з розумінням поставились до підприємства-постачальника, але відповіли, що Рашид не проживає за зазначеною адресою в Індії понад один рік, знаходиться у розшуку правоохоронними органами по звинуваченню в зґвалтуванні.
Державна податкова інспекція направила повідомлення про наявність податкового боргу у зв’язку з несвоєчасним поверненням валютної виручки Державним казенним підприємством “Оптико-механічний завод”.
Не погоджуючись з цим рішенням-повідомленням, державне казенне підприємство “Оптико-механічний завод” звернулося до господарського суду Харківської обл. про визнання його недійсним, вказуючи, що як постачальник воно здійснило всі необхідні дії для повернення валютної виручки.
Які вимоги до форми зовнішньоекономічного контракту встановлюються законодавством України?
Що таке арбітражне застереження? Його значення? Проаналізуйте можливі варіанти оптимальних арбітражних застережень.
До якої групи відносяться базисні умови поставок ПСА? Проаналізуйте їх зміст, права і обов’язки покупця та постачальника.
Які вимоги до розрахунків в іноземній валюті в зовнішньоекономічній діяльності встановлюються законодавством України? Проаналізуйте їх значення.
Які наслідки несвоєчасного повернення валютної виручки за зовнішньоекономічними договорами? Які види відповідальності передбачені законом за такі порушення? Чи поширюються строки позовної давності на такі правовідносини?
Які форми розрахунків та платіжні умови Ви вважаєте найбільш оптимальними в зовнішньоекономічних відносинах?
Які органи розглядають такі спори та який порядок судового розгляду спорів у зовнішньоекономічній діяльності?
Чи правомірні дії Державної податкової інспекції?
Згідно з контрактом № 1 від 19 жовтня 2011 р. ТОВ “ОТТО” поставило покупцю нерезиденту ЗАТ «Оптоворозничная торговая и производственная фирма “Кубаньоптпрод- торг”» (Російська Федерація) конструкторський набір зверхлегкого літака Х-32 “Бекас” на умовах ЕХ Харків. Оплата за поставлений товар проведена в іноземній валюті.
1 грудня 2011 р. ДПІ (відділ організації перевірок по відшкодуванню ПДВ Управління податкового аудиту і валютного контролю) представила ТОВ “ОТТО” акт про проведення перевірки правильності визначення суми ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету ТОВ “ОТТО”.
В акті зазначалось, що ТОВ “ОТТО” неправильно визначило розмір ПДВ, який підлягає відшкодуванню з бюджету, бо не включило в податкові зобов’язання суму ПДВ, яка підлягає сплаті за контрактом із ЗАТ «Оптово-розничная торговая и производственная фирма “Кубаньоптпродторг”» за ставкою 20 відсотків. До такого висновку ДПІ дійшло, спираючись на Податковий кодекс України, згідно з яким операції з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України, оподатковуються за нульовою ставкою. При цьому товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України у разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою вантажно-митнею декларацією. А ТОВ “ОТТО” не є експортером, бо ЗАТ «Оптово-розничная торговая и производственная фирма “Кубаньоптпродторг”» отримало товар на складі продавця.
Порівняйте правові категорії зовнішньоекономічна і зовнішньоторговельна діяльність, експорт товару.
Яке правове значення мають правила ІНКОТЕРМС? Проаналізуйте правила ІНКОТЕРМС з чотирьох груп: Е, Р, С, Б. А саме:
коли продавець вважається таким, що виконав свої зобов ’язання за поставкою товарів;
хто проводить очистку товару для експорту і імпорту, виконує митні процедури і несе пов’язані з цим розходи і ризики;
хто організовує і оплачує перевезення товару, а також несе при цьому ризики загибелі або пошкодження товару;
які документи необхідні у зв ’язку з поставкою товару; хто, за чий рахунок і як їх передає;
яка упаковка необхідна для товару і хто її забезпечує?
Що таке митна територія?
Поняття вантажно-митної декларації. Її функції та порядок оформлення.
ВАТ “Машинобудівний завод” (далі - Постачальник) поставив Угорській компанії “Здравіє” (далі - Покупець) медичні діагностичні прилади на суму 120 000 доларів СІЛА на умовах товарного кредиту на 50 днів з моменту передачі товару покупцю. У свою чергу, через 20 днів Покупець поставив Постачальнику за іншим контрактом сенсорні індикатори, які використовуються в продукції останнього, на загальну суму 101 000 доларів СІЛА з умовою оплати на протязі 30 днів з моменту передачі товару. Виконуючи свої обов’язки по оплаті за медичне діагностичне обладнання, Покупець сплатив Постачальнику 19 000 доларів СІЛА, щодо решти суми направив письмове повідомлення про залік однорідних вимог. У зв’язку з цим просив вважати взаємні розрахунки повністю проведеними. Постачальник погодився з заліком взаємних однорідних вимог і не звертався до господарського суду про сплату за медичне діагностичне обладнання.
Через шість місяців за результатами перевірки дотримання податкового та валютного законодавства ДПІ не погодилася з проведеним заліком взаємних однорідних вимог і направила ВАТ “Машинобудівний завод” рішення-повідомлення про наявність податкової заборгованості - сплати неустойки у вигляді пені за несвоєчасне повернення валютної виручки та сплати штрафних санкцій за таке порушення.
Який порядок розрахунків в іноземній валюті за зовнішньоекономічним контрактом?
Чи допустимі заліки взаємних однорідних вимог у зовнішньоекономічній діяльності?
Що таке новація договору? Чи допускається новація зовнішньоекономічного контракту ?
Проаналізуйте дії податкового органу.
Комбінат будівельних матеріалів “В” (далі - “В”) прийняв рішення про придбання контрольного пакета акцій, які продавалися внаслідок додаткової емісії, польського підприємства “С” (далі - “С”) (акціонерного товариства) з виробництва шпалер. З цією метою був укладений контракт купівлі-продажу акцій, згідно з яким у рахунок оплати за акції КБМ “В” передає до статутного фонду АТ “С” обладнання по контролю за якістю на суму 500 000 злотих та іноземну валюту - 800 000 доларів США.
З метою забезпечення повного контролю над “С” між цими ж сторонами був укладений ще один контракт, згідно з яким “В” викупило емітовані ним акції і раніше придбані “С” (що скла¬дає 25 відсотків статутного фонду “В”) на загальну суму 200 000 доларів США.
Підприємство “В” на виконання контрактів подало заявку до банку про придбання іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку. Відвантажило обладнання по контролю за якістю. Але банк відмовив у купівлі іноземної валюти. Митниця відмовила в митному оформленні вивозу обладнання по контролю за якістю.
Який порядок здійснення інвестицій за кордон?
Охарактеризуйте режим здійснення іноземного інвестування на території України.
Чи правомірно відмовив банк у купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України? Якщо так, то чому?
Чи правомірно відмовила митниця в митному оформленні обладнання по контролю за якістю на вивіз? Якщо так, то чому?
Порівняйте правову природу двох контрактів купівлі-продажу акцій.
Виробничо-комерційна фірма (ВКФ) надала позику за рахунок власних коштів фізичній особі - працівнику фірми на умовах строковості та платності. Районна податкова інспек¬ція звернулась до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору позики, оскільки ВКФ не мала права нада-
вати фінансових позик (без реєстрації у якості фінансової установи та отримання відповідної ліцензії).
Яке рішення повинен винести суд?
ТОВ “Октопус” займається будівництвом багатоквартирних житлових будинків. Будівництво здійснюється за рахунок коштів фізичних осіб, які мають намір придбати квартиру, і оформлюється договором про пайову участь у будівництві. Юрист товариства вважає, що у даному випадку порушуються норми Закону України “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю” та законодавства про фінансові послуги, оскільки ТОВ “Октопус” фактично надає фінансові послуги із управління грошовими коштами фізичних осіб, не маючи статусу фінансової установи. Директор товариства хоче отримати роз’яснення від уповноваженого державного органу.
До якого органу він має звертатися? Підготуйте проект відповіді на запит.
До юридичної фірми звернувся директор ломбарду “Барс”, створеного у формі повного товариства, з проханням розробити нову редакцію установчого договору, яка б відповідала вимогам чинного законодавства. При ознайомленні із проектом нової редакції договору директор помітив, що з предмета діяльності було виключено положення про здійснення ломбардом операцій щодо збереження майна та скупки виробів із дорогоцінних металів. Юристи пояснили директору, що ломбард є фінансовою установою і не може займатися іншими видами діяльності, крім фінансових послуг. Директор наполягав на залишенні цієї послуги в договорі, мотивуючи свою позицію тим, що ломбард надає такі послуги дуже давно і не мав жодних ускладнень із контролюючими органами.
Чи є обґрунтованою позиція юристів?
До страхової компанії звернувся потенційний клієнт із метою страхування життя. Клієнт попросив у працівника страхової компанії ознайомити його з фінансовою звітністю компанії за останні десять років, переліком нерухомого майна, що їй належить, переліком акціонерів та керівників компанії (голови та членів правління, керівників структурних підрозділів) із зазначенням їх паспортних даних, номерів телефонів та місця проживання. Потенційний клієнт мотивував свою вимогу тим, що договір страхування життя є довгостроковим і він має зібрати максимум відомостей про компанію, її акціонерів та керівників для того, щоб бути впевненим у її добропорядності та надійності.
Як має діяти працівник страхової компанії?
До банку звернувся представник іноземної компанії з метою відкрити рахунок для формування статутного капіталу ТОВ, що створюється цією іноземною компанією. Працівник банку перевірив комплект наданих документів та додатково запросив у представника статут іноземної компанії, а також відомості про всіх її учасників, а якщо такі учасники є юридичними особами, то також про їх учасників (паспортні дані, місце проживання, копії паспортів). Представник іноземної компанії відмовився надавати зазначені документи, оскільки їх надання не передбачене “Інструкцією про порядок відкриття рахунків у національній та іноземній валюті”, затвердженою рішенням НБУ. Працівник банку відмовив у відкритті рахунку.
Чи правомірними були дії працівника банку?
Представники Держфінмоніторингу здійснили перевірку оператора однієї із державних лотерей. Під час перевірки було виявлено, що не виконуються вимоги Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”, а саме оператор не має у своїй структурі спеціального підрозділу з питань фінансового моніторингу. Оператор стверджував, що він не має статусу фінансової установи і тому не є суб’єктом первинного фінансового моніторингу.
Чи правильним є твердження оператора? Які санкції або заходи впливу можуть бути застосовані до оператора лотереї у випадку порушення ним законодавства?
Представники Держфінпослуг здійснили планову виїзну перевірку (інспекцію) кредитної спілки “Швидка допомога”. Перевіркою було виявлено наступні порушення: невідповідність головного бухгалтера спілки встановленим Професійним вимогам; недотримання спілкою фінансових нормативів діяльності та невідповідність договорів про надання кредитів вимогам законодавства про фінансові послуги та Закону України “Про захист прав споживачів”.
Які заходи впливу можуть бути застосовані до кредитної спілки?
У дозволі, який був наданий банком своїй філії, було відсутнє право філії на здійснення такої банківської операції, наявної у дозволі банку, як залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України. Але в довіреності на керівника філії було передбачено повноваження на здійснення угод, пов’язаних з цією операцією, і філія здійснювала такі угоди і операції, відображаючи їх на своєму балансі на підставі укладених керівником угод.
Яку відповідальність несе керівник філії, філія банку і банк за здійснення таких операцій?
Чи можуть бути визнані угоди, які укладались під час здійснення залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України, недійсними і на якій підставі?
У договорі на розрахунково-касове обслуговування було передбачено, що у випадку відсутності операцій по рахунку на протязі трьох місяців рахунок закривається банком. У банку (АКБ) було прийнято розпорядження про закриття рахунка клієнта після відсутності операцій по рахунку на протязі трьох місяців, а кошти, що залишалися на рахунку, було відправлено за вирахуванням оплати вартості розрахунково-касового обслуговування, яку банк списав на свою користь, на інший рахунок клієнта в іншому банку, про який в банку (АКБ) була наявна інформація в справі по відкриттю рахунка. Але ці кошти з іншого рахунка клієнта в законному порядку були списані на підставі платіжної вимоги в рахунок погашення його боргів. Клієнт звернувся з позовом до банку (АКБ) про відшкодування шкоди у розмірі коштів, які було перераховано з рахунка.
Чи має право банк самостійно списувати кошти в рахунок оплати розрахунково-касового обслуговування клієнта, якщо має, то на яких умовах?
Який збиток поніс клієнт? Надайте обґрунтовану відповідь із відображенням умов, які необхідно виконати банку із метою недопущення спору.
У банк надійшов запит про надання інформації про рух коштів на рахунку фізичної особи - не суб’єкта підприємницької діяльності, підписаний начальником відділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю і скріплений гербовою печаткою цього органу.
Чи має право банк надати відповідь на такий запит?
Яким органам МВС України банк повинен надавати відповідь на оформлені за установленою формою запити?
Між банком та акціонерним товариством (далі - АТ) був укладений кредитний договір про надання кредиту траншами (частинами) на протязі десяти днів після надання заявок АТ на перерахування траншів. Банк виконував перерахування несвоєчасно. АТ у зв’язку з несвоєчасним одержанням коштів зазнало збитків у своїй виробничий діяльності і не змогло повернути кредит та проценти. Суд задовольнив позов банку про стягнення з АТ кредиту, процентів та пені тільки в частині стягнення кредиту, відмовив у стягненні процентів та пені.
Обґрунтуйте законність прийнятого судом рішення на підставі норм законодавства.
Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) - резидент одержало позику в іноземній валюті від нерезидента і не зареєструвало контракт про позику у встановленому законодавством порядку. Банк зарахував іноземну валюту на рахунок ТОВ, яке використало іноземну валюту в Україні у відповідності з законодавством. Під час повернення позики банк відмовив ТОВ у перерахуванні іноземної валюти нерезиденту, посилаючись на відсутність реєстрації контракту. ТОВ звернулося з позовом до господарського суду з вимогою зобов’язати банк перерахувати іноземну валюту ТОВ за контрактом нерезиденту.
Які порушення законодавства наявні у діях банку та ТОВ?
Яке рішення повинен прийняти суд? Обґрунтуйте відповідь.
Позичальник своєчасно не перераховував проценти за користування кредитом банку. Суд задовольнив позов банку до позичальника про розірвання кредитного договору на підставі того, що в кредитному договорі містилася умова дострокового розірвання при наявності прострочення виконання зобов’язань позичальником, але відмовив банку у стягненні кредиту, процентів та пені з поручителя у зв’язку з визнанням кредитного договору розірваним.
Чи є розірвання кредитного договору на таких умовах законним?
Які підстави для припинення поруки?
Чи законне рішення суду? Обґрунтуйте відповідь.
Корпорація “Дент Сплай” (СІЛА) та фірма “Стоматологія” (РФ) створили товариство з обмеженою відповідальністю “СтомаДент” із виробництва стоматологічного обладнання. З метою організації виробництва корпорація “Дент Сплай” за установчим договором внесла до статутного капіталу інтелек¬туальну власність (технологію виробництва). Фірма “Стоматологія” (РФ) внесла до статутного капіталу технологічне обладнання. Після першого року діяльності корпорація “Дент Сплай” та фірма “Стоматологія” внесли до установчого договору зміни, згідно з якими зазначили, що технологія є спільним внеском, а обладнання є внеском до статутного капіталу корпорації “Дент Сплай”. Після трирічної діяльності ТОВ “СтомаДент” один із її учасників - корпорація “Дент Сплай” вирішила вийти зі складу учасників та вимагала повернути її внесок, тобто технологічне обладнання в натурі, що було задоволено товариством. Але митні органи відмовили в оформленні вивозу іноземної інвестиції.
Чи правомірна відмова митних органів в оформленні вивозу інвестицій?
Охарактеризуйте правовий режим іноземних інвестицій.
У чому полягають гарантії в разі припинення інвестиційної діяльності; гарантії переказу доходів, прибутків та інших сум у зв ’язку з іноземними інвестиціями; гарантії використання доходів, прибутків та інших коштів, одержаних від іноземних інвестицій на території України?
ЗАТ “Водолій” здійснило додаткову емісію акцій та продало їх ТОВ “Вотер Інвест” (СІЛА) в обмін на 1000 холодильних вітрин, які використовуються для збереження напоїв під час роздрібної торгівлі. В угоді, яка регламентує внесення ви¬щезазначених холодильних вітрин до статутного фонду, вказано, що предметом цього договору є формування цілісного майнового комплексу в обмін на емітовані корпоративні права і розподіл між сторонами додаткового випуску акцій ЗАТ “Водолій”. Регіональна митниця відмовила у митному оформленні майна, що ввозиться, та видала талони відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів. Відмова мотивувалася п.п. 3.2.8., п. 3.2. ст. З Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме тим, що майно, яке ввозиться, не може розглядатися як інвестиція та повинно обкладатися податком на додану вартість та іншими зборами як імпортна операція.
На думку регіональної митниці, до віднесення операції як інвестиції, а тому такої, що не обкладається податком на додану вартість, необхідна наявність наступних фактів:
факт передачі основних фондів до статутного фонду;
факт формування за допомогою таких основних фондів цілісного майнового комплексу;
факт отримання компенсації у вигляді корпоративних прав;
факт державної реєстрації іноземної інвестиції.
Регіональна митниця вважає, що ці факти відсутні, холодильні вітрини не можуть входити до цілісного майнового комплексу ЗАТ “Водолій”, оскільки основним видом діяльності останнього є виробництво мінеральних вод та прохолодних напоїв. А зі змісту угоди отримані холодильні вітрини ЗАТ “Водолій” має намір здавати в оперативний лізинг своїм покупцям напоїв, які здійснюють роздрібну торгівлю. Регіональна митниця посилається на норму п. 1 ст. 4 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, згідно з якою цілісний майновий комплекс - це господарський об’єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними ін¬женерними комунікаціями, системою енергопостачання. У ЗАТ “Водолій” відсутня земельна ділянка, яка була б відведена для холодильних вітрин, відсутні й інші, на думку регіональної митниці, ознаки цілісного майнового комплексу, а також відсутня на момент звернення для митного оформлення реєстрація іно¬земної інвестиції в установленому законодавством України порядку.
Дайте поняття інвестиції та іноземної інвестиції.
В яких формах здійснюється інвестиційна діяльність?
Дайте поняття цілісного майнового комплексу.
Що таке інвестиційна діяльність як вид господарської діяльності?
Що таке оперативний лізинг?
Який порядок реєстрації іноземних інвестицій?
Який порядок ввезення іноземних інвестицій на територію України?
Чи правомірні дії регіональної митниці?
Громадянин України Шевченко, який не є суб’єктом підприємницької діяльності (СПД), вирішив заснувати зі своїми польськими приятелями в м. Кракові підприємство з іноземними інвестиціями (ПзІІ) “Вацлав”. Для цього він збирається внести одну частину вкладу в статутний фонд підприємства у вигляді обладнання (комп’ютерів, комплектуючих та запасних частин до них), оцінивши вклад у гривнях, а другу частину вкладу - у гривнях готівкою. Коли Шевченко спробував провести майнові цінності через митний кордон України і Польщі, органи Державної митної служби України затримали вантаж та вимагали необхідний дозвіл Міністерства економіки України на інвестування таких цінностей за кордон. У Міністерстві економіки України відповіли Шевченку, що він взагалі не може вносити обладнання до статутного фонду польського підприємства та оцінювати свій внесок у національній валюті України. Коли Шевченко звернувся до банку для перерахування грошей на рахунок, відкритий у м. Кракові для зарахування коштів до статутного фонду ПзІІ, у валютному відділі йому зазначили, що він може перерахувати кошти тільки в безготівковій формі, зареєструвавшись як СПД.
Наскільки правомірні дії відповідних державних органів та банку?
Що має робити Шевченко? Які дозволи та в якому вигляді він має отримати?
Російський громадянин Белов та український суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа Голубенко уклали договір спільної діяльності, згідно з яким вони об’єднали свої вклади та зобов’язалися спільно здійснювати друкування фотографій та інші фотопослуги у м. Харкові для отримання прибутку. При цьому Белов завіз як внесок з Росії обладнання для фотолабораторії, а Голубенко вклав гроші та право оренди нежилого приміщення, пристосованого для фото¬лабораторії. Через два роки після початку спільної діяльності Белов вирішив продати свою частку іншій особі, а отримані від продажу кошти та свою частину прибутку репатріювати в Росію. Коли він звернувся в Уповноважений банк для переказу грошей в Росію, в банку відповіли, що не здійснять переказ, доки Белов не надасть довідки податкового органу про сплачений їм в Україні податок на прибуток (доходи) і індивідуальну ліцензію НБУ. Крім того, до нього звернувся відповідний орган Державної митної служби України з вимогою сплатити ввізне мито на обладнання, що було ввезено Бєловим два роки тому за договором спільної діяльності. А Голубенко звернувся до суду з визнанням договору купівлі-продажу частки недійсним, тому що Бєлов не отримав його дозволу на вчинення відчуження.
Чи правомірні дії органу Державної митної служби України, банку та Голубенка?
Яке рішення має прийняти суд та які його правові наслідки?
Де буде оподатковуватися прибуток Белова — в Україні чи Росії, або там і там одночасно?
Анатолій, 14 років, заробив президентську стипендію та вніс її як вклад до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю. Борис, 15 років, створив комп’ютерну програму та вирішив використати її з метою отримання прибутку. Микола, 16 років, розпорядився своїм заробітком, зробивши банківський вклад на депозит. Наталя, 17 років, вийшла заміж і купила акції ВАТ “Укртелеком” на вторинному ринку. Володимир, 17 років, зайнявся комерційним посередництвом. Сергій, 18 років, купував нерухомість на Кіпрі. Чи міг кожен із них вчиняти відповідні дії? Хто з них є інвестором? У Харкові діє підприємство з іноземними інвестиціями “Лаура”, зареєстроване у 1998 р., в статутному фонді якого міститься іноземна інвестиція в розмірі 100 відсотків статутного фонду. Засновники звернулись до органу державної реєстрації з необхідними документами для реєстрації змін до статуту, пов’язаними з приведенням його змісту до вимог Закону України “Про акціонерні товариства”, зокрема із зміною організаційно-правової форми із ЗАТ на ПрАТ. Однак орган державної реєстрації відмовив у реєстрації, обґрунтувавши свою відмову необхідністю привести установчі документи у відповідність із чинним законодавством і визначити організаційно- правову форму підприємства як іноземне підприємство. Чи правомірна відмова органу державної реєстрації у реєстрації змін до статуту ПрАТ “Лаура”? Підприємства “А” і “В” уклали договір про спільну діяльність без утворення юридичної особи та без об’єднання вкладів щодо координації діяльності та розподілу обов’язків з налагодження серійного виробництва нових мінеральних добрив, здатних значно покращити морозостійкість зернових. За умовами договору підприємство “А” здійснює науково-дослідну частину проекту, проводить необхідні лабораторні та інші випробування, оформлює документацію та реєструє розроблені суспензії та суміші як мінеральні добрива, а також здійснює заходи, необхідні для патентування нового продукту, в тому числі з підготовки документації. Підприємство “В” зобов’язується фінансувати дослідження, виробити пробні партії добрив, використовуючи власну матеріальну базу, оформити необхідну для серійного виробництва дозвільну документацію, здійснювати випуск та наступну реалізацію продукції. Сторони зазначеного проекту, вважаючи, що вони здійснюють інноваційну діяльність - проводять дослідження та випускають на внутрішній ринок України нову конкурентоздатну продукцію комплексної дії, яка за своїми основними показниками значно перевищує аналогічну продукцію інших виробників, а за деякими навіть не має аналогів, - а тому мають право на пільги зі сплати ПДВ та податку на прибуток, перестали перераховувати відповідні суми до бюджету. У результаті проведення планової перевірки податковою інспекцією підприємству “В” було вказано на відсутність у нього права на пільги, передбачені Законом України “Про інноваційну діяльність ”, а тому було винесено рішення про донарахування сум податкових зобов’язань та сплату штрафу. Директор підприємства “В” відмовився від сплати зазначених сум, вважаючи, що підприємство є суб’єктом інноваційної діяльності, бо виробництво та реалізація нових мінеральних добрив є його основною діяльністю, тобто становить більше 70 відсотків загального обсягу продукції, що ним випускається. Податковою інспекцією поданий до господарського суду позов до підприємства “В” щодо донарахування та сплати сум податкових зобов’язань та сплати штрафу. Вирішіть спір по суті. Визначте, чи мають право підприємства “А ” та ‘В ” на пільги зі сплати ПДВ та податку на прибуток, передбачені Законом України “Про інноваційну діяльність ”? Які суб’єкти господарської діяльності та за яких умов мають право на податкові та митні пільги при здійсненні інноваційної діяльності? У рамках договору про співробітництво між науко¬во-дослідною фірмою “К” (далі - НДФ “К”), виробничим підприємством “ТЧ” (далі - ВП “ТЧ”) та корпорацією “А” розробляються нові високочастотні антени (далі - ВЧА). Згідно з умовами договору основні обов’язки між сторонами розподіляються наступним чином: НДФ “К” проводить дослідження та здійснює розробку ВЧА, оформлює технічну документацію на них; ВП “ЇМ” готує дослідні зразки та проводить їх випробування, організовує випуск пробних партій товару, а пізніше буде займатися й масовим виробництвом товару та його реалізацією; - корпорація “А” фінансує весь проект шляхом надання кредиту під реалізацію зазначеного проекту на умовах забезпечення його повернення майновими правами на об’єкти інтелектуальної власності, що створюватимуться у зв’язку з реалізацією проекту, а також корпоративними правами НДФ “К”, які пов’язані із володінням останньою 51-відсотковим пакетом акцій ВП “1Ч”. Сторони домовилися, що всі питання, пов’язані з реалізацією проекту, ними вирішуються спільно простою більшістю голосів. На чергових зборах представників сторін ВП “ЇМ” та корпорацією “А” було запропоновано провести патентування розробки. НДФ “К” у цілому ідею підтримала, але, на її думку, правоволодарем у заяві, а потім і в самому патенті має бути зазначена саме НДФ “К”, оскільки вона є безпосереднім розробником ВЧА. ВП “ТЧ” та корпорація “А” з такою позицією не погодились, зазначаючи, що в частині доручення НДФ “К” провести наукове дослідження та розробку ВЧА у рамках договору про співробітництво вони виступають як замовники щодо проведення необхідної науково-дослідної роботи. На цій підставі ВП “ЇМ” та корпорація “А” наполягали, що за умови відсутності у договорі про співробітництво інших положень права інтелектуальної власності на розробку належать їм спільно. Для погодження розбіжностей сторони прийняли рішення звернутися до юридичної консультації для з’ясування правової сторони їхнього спору. Дайте мотивовану відповідь юриста та запропонуйте можливі шляхи вирішення розбіжностей сторін. Чи змінилася б відповідь у разі, якщо НДФ “К” було розроблене технічне рішення щодо нового продукту (ВЧА) та способу його використання до укладення договору про спільну діяльність? У рамках договору про співробітництво між науково-дослідною фірмою “К” (далі - НДФ “К”), виробничим під¬приємством “ТЧ” (далі - ВП “ТЧ”) та корпорацією “А” розробляються нові високочастотні антени (далі - ВЧА). Згідно з умовами договору основні обов’язки між сторонами розподіляються наступним чином: НДФ “К” проводить дослідження та здійснює розробку ВЧА, оформлює технічну документацію на них; ВП “ЇМ” готує дослідні зразки та проводить їх випробування, організовує випуск пробних партій товару, а пізніше буде займатися й масовим виробництвом товару та його реалізацією; - корпорація “А” фінансує весь проект шляхом надання кредиту під реалізацію зазначеного проекту на умовах забезпе¬чення його повернення майновими правами на об’єкти інтелектуальної власності, що створюватимуться у зв’язку з реалізацією проекту, а також корпоративними правами НДФ “К”, які пов’язані із володінням останньою 51-відсотковим пакетом акцій ВП “1Ч”. Сторони домовилися, що всі питання, пов’язані з реалізацією проекту, ними вирішуються спільно простою більшістю голосів. На чергових зборах представників сторін ВП “ЇМ” та корпорацією “А” було запропоновано провести патентування розробки. НДФ “К” у цілому ідею підтримала, але, на її думку, правоволодарем у заяві, а потім і в самому патенті має бути зазначена саме НДФ “К”, оскільки вона є безпосереднім розробником ВЧА. ВП “ТЧ” та корпорація “А” з такою позицією не погодились, зазначаючи, що в частині доручення НДФ “К” провести наукове дослідження та розробку ВЧА у рамках договору про співробітництво вони виступають як замовники щодо проведення необхідної науково-дослідної роботи. На цій підставі ВП “ЇМ” та корпорація “А” наполягали, що за умови відсутності у договорі про співробітництво інших положень права інтелектуальної власності на розробку належать їм спільно. Для погодження розбіжностей сторони прийняли рішення звернутися до юридичної консультації для з’ясування правової сторони їхнього спору. Дайте мотивовану відповідь юриста та запропонуйте можливі шляхи вирішення розбіжностей сторін. Чи змінилася б відповідь у разі, якщо НДФ “К” було розроблене технічне рішення щодо нового продукту (ВЧА) та способу його використання до укладення договору про спільну діяльність? У березні 2003 р. між науково-виробничим об’єднанням “ТЧ” (далі - НВО “ТЧ”) та регіональним відділенням Української державної інноваційної компанії (далі - УДІК) був укладений інноваційний договір. Згідно з умовами договору НВО “ТЧ” отримує від УДІК інноваційну позику у сумі 2 500 000 грн на реалізацію інноваційного проекту. Позика надається протягом календарного року частинами згідно з календарним планом, який міститься у додатку до договору. Перша частина позики у сумі 500 000 грн має бути перерахована УДІК на рахунок НВО “ЇМ” у другому кварталі 2003 р. Повернення наданої позики відповідно до умов договору також має відбуватися рівними частинами у сумі 500 000 грн щоквартально, починаючи з другого кварталу 2004 р., за рахунок доходу від реалізації інноваційної продукції, а в разі затримки перерахування сум Дніпропетровським регіональним відділенням УДІК строк виконання інноваційного проекту продовжується на термін затримки. Регіональне відділення УДІК у вересні 2003 р. в односторонньому порядку відмовилось від виконання своїх зобов’язань за інноваційним договором, припинивши фінансування проекту. У зв’язку з припиненням УДІК подальшого фінансування проекту НВО “ЇМ” не здійснило своєчасного повернення першої частини позики, вважаючи, що за таких обставин строк виконання інноваційного договору продовжується на строк прострочення, а тому відповідно продовжився і термін повернення інноваційної позики. У жовтні 2004 р. регіональне відділення УДІК подало до господарського суду позов до НВО “ЇМ” про стягнення заборгованості у сумі 1 000 000 грн основного боргу та штрафних санкцій. НВО “ЇМ”, у свою чергу, подало зустрічний позов про відшкодування 980 000 грн прямих збитків та 390 600 грн збитків у вигляді неодержаних доходів, заподіяних у зв’язку з припиненням подальшого фінансування інноваційного проекту. Яке рішення по цій справі має прийняти господарський суд? Вирішіть спір по суті. ТОВ “2” засноване за участю наукового співробітника Київського політехнічного інституту (далі - КПІ), вкладом до статутного фонду якого стали майнові права на об’єкт авторського права - монографічну працю “Нові модифікації гідравлічних насосів для металургійної галузі ”, автором якої він є. Протоколом загальних зборів ТОВ “2” було затверджене рішення про подання до органу управління наукового парку (далі - НП) КПІ інноваційного проекту “Поставлення на виробництво нової модифікації гідравлічних насосів” з метою наступного укладення з НП “КПІ” договору про партнерство. Метою такого рішення було отримання ТОВ “2” податкових та митних пільг, якими користуються учасники технологічних парків від¬повідно до Закону України “Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків”. ТОВ “2” звернулось до органу управління НП “КПІ” із заявою про подання до державної реєстрації інноваційного проекту “Поставлення на виробництво нової модифікації гідравлічних насосів” з метою отримання для його реалізації пільгових умов спеціального режиму інноваційної діяльності, передбачених Законом України “Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків”. На таку пропозицію орган управління НП “КПІ” повідомив, що на НП “КПІ” не розповсюджується спеціальний режим інноваційної діяльності, передбачений для технопарків, а тому ТОВ “2” не може отримати пільгових умов такого режиму для реалізації інноваційного проекту. ТОВ “2” звернулось із запитом до Міністерства юстиції України з питанням дати роз’яснення щодо режиму господарювання наукового парку та його партнерів, а також розповсюдження на них положень Закону України “Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків”. Проаналізуйте відмінності правового статусу за вітчизняним законодавством таких спеціальних суб’єктів інноваційного ринку, як технопарки та наукові парки. Надайте відповідь на такий запит і визначте особливості режиму інноваційної діяльності наукового парку. 28.10.2006 р. між ЗАТ “УПІК “Проміндустрія” (іпотекодавець, майновий поручитель), АТ “Туран Алем” (іпотеко- держатель) та ІIIІ ТОВ “Генді Асетс Лімітед” (боржник) було укладено договір іпотеки майнових прав на нерухомість, предметом якого є майнові права, що випливають з договору про сумісну діяльність №18/11-1 від 18.11.2002 р., учасниками якого є іпотекодавець та Київська міська клінічна лікарня, і полягають в отриманні права власності на 100 % площі від загальної об’єкта будівництва. Як видно з п. 5.2. Договору іпотеки, сторони дійшли згоди розглядати всі спори (розбіжності), що виникають у зв’язку і з приводу цього Договору в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торговельно-промисловій палаті України (м. Київ) із застосуванням регламенту цього суду з використанням норм матеріального і процесуального права України. Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торговельно-промисловій палаті України (м. Київ) є для сторін остаточним і обов’язковим для виконання. Мова арбітражного судочинства - російська. Підсудність суперечок за цим Договором судами загальної юрисдикції виключається. Закрите акціонерне товариство “Українська промислово-інвестиційна корпорація “Проміндустрія” (далі - ЗАТ “УПІК “Проміндустрія”) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до АТ “Банк Туран Алем”, правонаступником якого є АТ “БТА Банк” (далі - АТ “БТА Банк”) та Приватного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Генді Асетс Лімітед” (далі - ІIIІ ТОВ “Генді Асетс Лімітед”) із позовом про визнання недійсним з моменту укладення договору іпотеки майнових прав на нерухомість від 28.10.2006р., укладеного між ЗАТ “УПІК “Проміндустрія”, АТ “Банк Туран Алем” та ПП ТОВ “Генді Асетс Лімітед”. АТ “БТА Банк” просить припинити провадження у справі, на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Яке рішення має прийняти господарський суд м. Києва? Дайте визначення арбітрабельності зовнішньоекономічних спорів. Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Скорзонера” звернулося до суду з клопотанням про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 24 листоп. 2011 р. у справі за позовом План Тім ГмбХ про стягнення заборгованості за виконані проектні роботи, мотивуючи тим, що в останньому судовому засіданні арбітражного суду, яке відбулося 24.11.2011 р., представнику відповідача було надано під розписку копії листів ЗАТ “Укрзахіденергопроект” № 28 від р. і № 296 від 15.06.2009 р. Однак, як стало відомо з тексту рішення від 24.11.2011 р. по вказаній вище справі, 24.11.2011 р. представник позивача на підтвердження заявлених позивачем вимог надав арбітражному суду в якості додаткових доказів копію договору субпідряду № 25 від 12.02.2009 р., укладеного між позивачем та ЗАТ “Укрзахіденергопроект” на виконання робочого проекту електропостачання об’єктів ГТК “Буковель” і акт здачі-прийняття проектної, науково-технічної продукції за договором № 25 від р., підписаний 25.05.2009 р. Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 24.11.2011 р. позовні вимоги План Тім ГмбХ (Італія) до ТОВ “Скорзонера” (Україна) про стягнення 1138499,14 євро, в тому числі 1056772,97 євро основного боргу за виконані проектні роботи, 63681,87 євро пені за прострочення платежу та 18944,30 євро - 3 % річних від простроченої суми та відшкодування витрат із сплати арбітражного збору та оплати гонорарів адвокатів задоволені частково. Відповідно до вказаного рішення з ТОВ “Скорзонера” стягнуто на користь План Тім ГмбХ 531726,48 євро вартості виконаних робіт, 5718,78 євро - 3 % річних від простроченої суми, 7616,98 євро на відшкодування витрат із сплати арбітражного збору, а всього 545062,24 євро. У задоволені решту позовних вимог (у сумі 601053,88 євро) відмовлено. Арбітражний збір у сумі 8517,28 євро віднесено за рахунок позивача. Шевченківський районний суд м. Києва клопотання ТОВ “Скорзонера” про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного Компанія “Фарадж енд Хомаюн Фахадіан ОХГ” звернулася до господарського суду м. Києва із позовною заявою, в якій просить стягнути з ТОВ “Інтерагроекспорт” борг та штрафні санкції в сумі 347.111,24 доларів США. Відповідно до п. 10 Контракту № 97 всі спори або розбіжності, які можуть виникнути з цього Контракту або у зв’язку з ним, підлягають, з виключенням підсудності загальним судам, вирішенню в Арбітражному суді Німеччини у відповідності із законодавством Німеччини. За твердженням позивача, такого органу як Арбітражний суд Німеччини не існує, а тому він просить розглядати справу в господарських судах України. Натомість, по-перше, як вбачається з тексту п. 10 Контракту № 97, підсудність спору саме Арбітражному суду Німеччини є наслідком домовленості сторін про непідсудність цього спору загальним судам (тобто, “загальним судам” в розумінні права Німеччини). Отже, у випадку відсутності Арбітражного суду Німеччини цей спір має розглядатися в загальних судах Німеччини. По-друге, існує. Очевидно, що саме вказану організацію мали на увазі сторони Контракту № 97 в п. 10. Яке рішення має прийняти господарський суд м. Києва? Дайте класифікацію передумов дійсності арбітражної угоди. 30.01.2008 р. між ЕСЕМ Європейський Хімічний Маркетинг ЗАТ, Гохегілвех, 10, 1101 СС Амстердам, Зюйдоост, Нідерланди (позивачем) та ТОВ “Полимер-Лак” с. Киселівка Білозерського р-ну Херсонської обл. (відповідачем) 30.01.2008 р. було укладено Контракт № 30/01-08 (далі - Контракт), згідно з яким позивач продавав, а відповідач придбавав на умовах цього Контракту зазначені у додатках товари. Відповідно до додатку № 11 до Контракту сторони домовились про купівлю-продаж 20000±10% кг стіролу (код товару 2902-50-00) за ціною 1110 євро за тону на умовах поставки РСА Марл (Німеччина) з оплатою після спливу семи банківських днів із моменту завантаження товару покупцем. З матеріалів справи вбачається, що 23.10.2008 р. позивач згідно з міжнародною автотранспортною накладною № 024909 передав відповідачу 20060 кг стіролу (код товару 29025000) (а.с.62). Вартість поставленого товару склала 22266,60 євро. Однак відповідач в порушення умов Контракту не оплатив отриманий товар протягом семи банківських днів, що обумовлено п.2 Додатку № 11. Згідно з п.6 контракту № 30/01-08 від 30.01.2008 р. всі спори, які виникають у зв’язку з контрактом, будуть відправлятися до Арбітражного суду при Міжнародній Торгово-промисловій палаті Парижу (Франція) у відповідності до його регламенту. ЕСЕМ Європейський Хімічний Маркетинг ЗАТ звернувся до господарського суду Херсонської обл. до ТОВ “Полимер-Лак” про стягнення 22266 євро заборгованості. Рішенням господарського суду Херсонської обл. від р., залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 18.03.2010 р., позов задоволено - на підставі ст. 526 ЦК України стягнуто з ТОВ “Полимер-Лак” на користь ЕСЕМ Європейський Хімічний Маркетинг ЗАТ 22266 євро боргу за товар, поставлений позивачем за умовами контракту № 30/01-08 від 30.01.2008 р. та міжнародною автотранспортною накладною від 23.10.2008 р. № 0024909. Чи правомірні дії господарського суду Херсонської обл. від 12.01.2010 р. та Запорізького апеляційного господарського суду від 18.03.2010р.? Між АТ Квімісе, Іспанія (продавець) та ТОВ Атем Україна (покупець) 14 черв. 2007 р. було укладено контракт на постачання матеріалів, що використовуються для виробництва керамічної плитки. В арбітражному застереженні сторони передбачили, що в разі виникнення спору, його буде розглядати “Арбітражний суд у Стокгольмі (Міжнародний комерційний арбітражний суд у Стокгольмі)”. Всупереч чітко визначеному положенню арбітражної угоди спір, що виник між сторонами через неналежне виконання зобов’язань, розглядав господарський суд м. Києва. Позивач АТ 8.Л, обґрунтовуючи підсудність справи господарському суду м. Києва, послався на відсутність у Швеції такої зареєстрованої юридичної особи як “Арбітражний суд у Стокгольмі (Міжнародний комерційний арбітражний суд у Стокгольмі)”, підсудність якої визначена п. 5.2 контракту, на підтвердження чого надав відповідь зі Шведського офісу реєстрації компаній, а відповідач наполягав на існуванні вказаної вище юридичної особи. На виконання вимог суду відповідач надав лист посольства Швеції в Україні, відповідно до якого у м. Стокгольмі розташовано Арбітражний інститут Торгової палати м. Стокгольма, відомий як Міжнародний арбітражний суд Стокгольма. Від¬повідач просив припинити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. Яке рішення повинен ухвалити господарський суд м. Ки¬єва? Дайте визначення та класифікацію патологічних арбітражних угод. Між ТОВ “ПолітрейдГмбХ” і ТОВ “АТЕМ” 19 квітня 2007 р. було укладено договір на поставку обладнання. У п. 10 цього договору сторони визначили, що всі спори або суперечки остаточно вирішуються відповідно до Арбітражного і Примирливого Регламенту Міжнародної торговельної палати (ІСС), Париж, трьома арбітрами, визначеними відповідно до вказаного Регламенту. Місцем проведення арбітражного розгляду буде Франкфурт-на-Майні. 11 жовтня 2010 р. у справі за позовом ТОВ “ПолітрейдГмбХ” до ТОВ “АТЕМ” про стягнення з ТОВ “АТЕМ” на користь ТОВ “ПолітрейдГмбХ” суми боргу арбітражний розгляд справи здійснив Міжнародний арбітражний суд при Міжнародній торговельній палаті, який позовні вимоги задовольнив у повному обсязі. Після цього 10 жовт. 2011 р. ТОВ “ПолітрейдГмбХ” звернулося до суду з указаним клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного арбітражного суду Міжнародної торговельної палати від 11 жовт. 2010 р., посилаючись на те, що арбітражна угода про передачу спору цьому суду є дійсною, боржник був належним чином повідомлений про арбітражний розгляд, брав у ньому участь, рішення арбітражним судом було ухвалено в межах його компетенції, склад суду і процедура розгляду справи відповідала угоді між сторонами та закону тієї держави, де був здійснений арбітраж, рішення цього суду є обов’язковим і остаточним, не суперечить публічному порядку України. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 19 трав. 2011 р., залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 30 серп. 2011 р., клопотання ТОВ “ПолітрейдГмбХ” задоволено. Надано дозвіл на примусове виконання на території України рішення Міжнародного арбітражного суду Міжнародної торговельної палати від 11 жовт. 2010 р. у справі за позовом ТОВ “ПолітрейдГмбХ” до ТОВ “АТЕМ” про стягнення з ТОВ “АТЕМ” на користь ТОВ “ПолітрейдГмбХ” суми боргу в розмірі 146707 доларів США 20 центів, що на день розгляду клопотання становить 1170723 грн 45 коп., пені в розмірі 11488 доларів США 33 центи, що становить 91676 грн 87 коп., витрати на арбітражне провадження у розмірі 58500 доларів США, що становить 466830 грн, 21415 євро 60 центів на юридичні витрати і гонорари, що становить 242638 грн 75 коп. У касаційній скарзі ТОВ “АТЕМ” просить скасувати ухвалені судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, й відмовити у задоволенні клопотання ТОВ “ПолітрейдГмбХ”. Чи підлягає задоволенню касаційна скарга ТОВ “АТЕМ”? Складіть ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відносно зазначеної касаційної скарги
У листопаді 2009 р. Кухтенко С.О. звернулася до суду з позовом до ТОВ “Кримський діамант” про стягнення боргу в сумі 6243 960 грн, мотивуючи позовні вимоги тим, що 23 черв. 2008 р. між нею та відповідачем укладено договір комісії, за яким вона 23 черв. 2008 р. внесла до каси відповідача суму попередньої оплати 2 522 000 грн, а 24 верес. 2008 р. - 37000 грн. Між сторонами 18 трав. 2009 р. укладена додаткова угода до зазначеного договору, відповідно до якої договір комісії сторонами розірвано, комісіонер (відповідач) зобов’язався комітенту (позивачці) повернути суму 2 559 000 грн до 18 черв. 2009 р., а у разі затримки повернення зазначеної суми, комісіонер зобов’язався сплатити пеню у розмірі одного відсотку від непове- рненої суми за кожний день прострочки. Оскільки відповідач прийняті на себе зобов’язання не виконав, просила стягнути з відповідача суму заборгованості - 2599000 грн та пені - 3684960 грн (за період з 19 черв. 2009 р. до 9 листоп. 2009 р.), а всього 6 243 960 грн. Під час розгляду спра¬ви Кухтенко С.О. змінила позовні вимоги, просила з врахуван¬ням погашення відповідачем заборгованості стягнути з ТОВ “Кримський діамант” пеню в сумі 6 147 283 грн за період з 19 черв. 2009 р. до 25 берез. 2010 р. З матеріалів справи бачимо, що п. 9.2 договору комісії від 23 черв. 2008 р. містить положення стосовно вирішення спорів у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України. Рішенням Ялтинського міського суду від 16 лип. 2010 р., зали¬шеним без зміни ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 8 груд. 2010 р., позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ “Кримський діамант” на користь Кухтенко С.О. 1000000 грн пені, вирішено питання щодо судових витрат. У касаційних скаргах ТОВ “Кримський діамант” просить скасувати зазначені судові рішення, залишити позовну заяву без розгляду, а Кухтенко С.О. - змінити рішення апеляційного суду, повністю задовольнивши її вимоги, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм проце¬суального права. Чи підлягає задоволенню касаційна скарга ТОВ “Кримський діамант”?
Comments