18 березня 2008 р. в МКАС при ТПП України поступила позовна заява про стягнення з відповідача 26 088 євро, у тому числі: 24 000євро заборгованості за поставлений товар і 2 088 євро неустойки. В позовній заяві вказано, що відповідно до умов контракту, укладеного сторонами 27 листопада 2007 р., позивач (продавець) зобов'язався продати і поставити відповідачу (покупцю) сільськогосподарську продукцію урожаю 2007 р. в загальній кількості 20 (±5) тонн за ціною 1200 євро за тонну. Датою поставки продукції вважається дата оформлення вантажної митної декларації продавця. Товар поставляється до 20 грудня 2007 р. на умовахFCA, Сімферополь (Інкотермс 2000). Продаж сільськогосподарської продукції проводився за зразком продукції, переданому відповідачу 21 серпня 2007 року. Сторони встановили в контракті, що перевірка якості сільськогосподарської продукції проводитиметься на основі арбітражних зразків, відібраних незалежним сюрвейєром, і вимоги, пов'язані із знайденими недоліками якості сільськогосподарської продукції, можуть бути пред'явлений продавцем протягом 10 днів після отримання результатів перевірки. За твердженням позивача, він 13 грудня 2007 р. поставив відповідачу передбачену контрактом сільськогосподарську продукцію в кількості 20 тонн, за ціною 1 200 євро, на загальну суму 24 000 євро. Згідно контракту відповідач був зобов'язаний сплатити вартість отриманої сільськогосподарської продукції протягом 10 днів після відправки вантажу. Проте свої зобов'язання відповідач не виконав, оплату сільськогосподарської продукції не провів. Претензію позивача від 26 лютого 2008 р. про сплату вартості сільськогосподарської продукції і неустойки за порушення термінів оплати не задовольнив. Ухвалою Голови МКАС при ТПП України від 18 березня 2007 р справа прийнята до провадження. 5 травня 2008 р. в МКАС при ТПП України надійшов лист відповідача на англійській мові, в якій відповідач пояснив, що поставлена українським підприємством сільськогосподарська продукція не була сплачена відповідачем тому що по її прибутті в місце призначення - 10 грудня 2007 р. при зовнішньому огляді партії відповідачем була знайдена невідповідність якості поставленої сільськогосподарської продукції зразкам, по яких проводився продаж, і відібрані з поставленої партії зразки відправлені до лабораторії з метою перевірки якості. У зв'язку з цим австрійська компанія 2 січня 2008 р. пред'явила позивачу претензію щодо якості продукції. Проте позивач цю претензію до позовних матеріалів не приклав. Відповідач також повідомив, що з січня 2008 р. він прагне врегулювати суперечку з позивачем мирним шляхом. Розгляд справи призначений на 23 червень 2008 р. за адресою: р. Київ, вул. Велика Житомирська, 33. 27 травня 2008 р. МКАС при ТПП України отримав клопотання про перенесення розгляду даної справи на більш пізню дату. Розглянувши згадане клопотання, Арбітражний суд не знайшов підстав для відкладення розгляду справи і підтвердив раніше призначені час і дату засідання суду, про що відповідач був повідомлений в листі Арбітражного суду від 4 червня 2008 р., яке згідно повідомленню про вручення рекомендованої кореспонденції було отримане відповідачем 13 червня 2008 року. В засіданні Арбітражного суду представники позивача позовні вимоги підтримали і пояснили, що висновки відповідного компетентного органу про якість поставленої партії сільськогосподарської продукції відповідач позивачу не направляв. Акціонер приватного акціонерного товариства Доренко В.Л. подарував належні йому акції, сумарна номінальна вартість яких становить 30% статутного фонду товариства, рідному братові Доренку І.Л. ПрАТ подало позов до суду про визнання угоди недійсною, стверджуючи що договір дарування був удаваною угодою, яка прикривала договір-купівлі-продажу: Доренко В.Л. свого часу вклав усі свої заощадження в акції і навіть продав автомобіль, аби оплатити акції додаткової емісії. Після укладення так званого договору дарування акцій у колишнього акціонера ПрАТ (Доренко В.Л.) з’явився дорогий автомобіль іноземного виробництва, він уклав з будівельною компанією договір на будівництво заміського котеджу. Крім того, брат колишнього акціонера Доренко І.Л. обіймав посаду генерального директора ПАТ, який був конкурентом ПрАТ на одному товарному ринку. В результаті зосередження в його руках значного пакету акцій підприємства-конкурента досягалася економічна концентрація що потребувала попереднього дозволу антимонопольних органів, проте жоден з братів не звертався за отриманням такого дозволу. Чи є у Доренка В. Л. зобов’язання перед ПрАТ та його акціонерами? Якщо так, то назвіть підстави виникнення таких зобов’язань. Дайте оцінку положенням ч. 4 ст. 7 Закону "Про акціонерні товариства" з точки зору зобов’язань акціонера ПрАТ щодо відчуження належних йому акцій. Що є підставами (юридичними та фактичними) для виникнення зобов’язання Доренка І.Л. перед антимонопольними органами щодо отримання згоди на економічну концентрацію? Якщо договір дарування буде визнаний судом недійсним, то які саме дії зобов’язані будуть вчинити брати Доренко? Чи вірно обраний спосіб захисту? ТОВ «Будівельник», що спеціалізувалося на оздоблювальних роботах в стилі минулих епох, було визнано в установленому порядку монополістом на регіональному ринку цього виду будівельної продукції. Невдовзі воно отримало державне замовлення на участь в реставраційних роботах стародавнього замку, що входив до комплексу державного історико-архітектурного музею. Проте ТОВ намагалося уникнути укладення державного контракту. Чи виникає у ТОВ «Будівельник» зобов ’язання прийняти державне замовлення та укласти державний контракт? Якщо так, то назвіть юридичні та фактичні підстави виникнення у ТОВ «Будівельник» подібного зобов’язання? Що може послужити підставою для відмови ТОВ «Будівельник» в прийнятті державного замовлення та укладення державного контракту? Чи може бути ТОВ «Будівельник» примушене до виконання державного замовлення і відповідно - укладення державного контракту? ТОВ «Будівельник», що спеціалізувалося на оздоблювальних роботах в стилі минулих епох, було визнано в установленому порядку монополістом на регіональному ринку цього виду будівельної продукції. Невдовзі воно отримало державне замовлення на участь в реставраційних роботах стародавнього замку, що входив до комплексу державного історико-архітектурного музею. Проте ТОВ намагалося уникнути укладення державного контракту. Чи виникає у ТОВ «Будівельник» зобов ’язання прийняти державне замовлення та укласти державний контракт? Якщо так, то назвіть юридичні та фактичні підстави виникнення у ТОВ «Будівельник» подібного зобов’язання? Що може послужити підставою для відмови ТОВ «Будівельник» в прийнятті державного замовлення та укладення державного контракту? Чи може бути ТОВ «Будівельник» примушене до виконання державного замовлення і відповідно - укладення державного контракту? Міська рада на своєму пленарному засіданні прийняла рішення про залучення розташованих на території міст середніх і крупних підприємств до виконання соціально- комунальних зобов’язань - участі в благоустрої району в грошовій формі або натуральній - виконанні будівельних робіт щодо реставрації старовинної будівлі та шляхового камінного покриття в центрі міста. Чи відповідає вимогам закону рішення міськради? Чи є таке рішення підставою для виникнення соціально-комунальних зобов ’язань? В чому полягає специфіка соціально-комунальних зобов ’язань, якщо їх порівнювати, наприклад, з податковими зобов ’язаннями ? 1 лютого 2014 року громадянка Д. в простій письмовій формі уклала договір оренди власної квартири для офісних потреб із товариством з обмеженою відповідальністю «Сенатор» строком на три роки. У змісті договору сторони зазначили, що для проведення поточного та, в разі необхідності, капітального ремонту, сторони повинні укласти додаткову угоду. Однак, ТзОВ здійснило ремонт, переобладнавши квартиру під офіс без укладення такої угоди, зарахувавши вартість проведених робіт у розмір орендної плати. 1 лютого 2016 року Д. звернулася з вимогою про розірвання договору оренди, мотивуючи тим, що товариство не вносить орендну плату, передбачену договором. Директор товариства, заперечуючи проти розірвання договору, наполягав на тому, що вартість робіт по переобладнанню житлової квартири в приміщення для нежитлових потреб с еквівалентною 3-річній сумі орендної плати. Д. звернулася в юридичну консультацію з прохання скласти позовну заяву в суд про дострокове припинення договору оренди, і стягнення коштів, які товариство відмовляється вносити в розмірі орендної плати за користування наданим йому приміщенням. В юридичній консультації при з'ясуванні обставин справи було встановлено що договір оренди не був зареєстрований у встановленому законом прорядку. До господарського суду надійшла позовна заява від ТОВ «Альфа» з вимогою достроково розірвати договір оренди, укладений ним, як орендарем, з ТОВ «Бета». ТОВ «Альфа» зазначила, що договір оренди був укладений 01 лютого 2013 року строком на 2 роки 363 дні. З того часу бізнес позивача зазнає втрат, що призвело до того, що обумовлена в договорі орендна плата є для нього занадто великою і компанія не має фінансової можливості її сплачувати. ТОВ «Альфа» зазначило, що під час укладення договору оренди, компанія не могла передбачити такий розвиток ситуації, до того ж за умови укладення подібного договору на час подання позову, ТОВ «Альфа» не уклали б останній на аналогічних умовах. Питання: Який порядок дострокового розірвання договору Вам відомий? Яке рішення має прийняти суд? Проаналізуйте ситуацію, яка склалася. Між приватним підприємством та командитним товариством було укладено договір поставки. Приватне підприємство в особі його директора підписало договір та скріпило його печаткою підприємства. Керівник командитного товариства, посилаючись на те, що він забув печатку, тільки підписав договір. На виконання договору приватне підприємство в строк поставило товар товариству. Незважаючи на це, товариство затримувало його оплату. На пред'явлену підприємством претензію товариство відповіло, що її вимоги воно не визнає, оскільки вважає договір поставки неукладеним за відсутності відбитку печатки однієї зі сторін. Підприємство звернулося до господарського суду. Легковий автомобіль, що належав малому підприємству «Мрія» зіткнувся із вантажним автомобілем, що належав товариству з обмеженою відповідальністю «Шарм». Експертизою було встановлено, що ДТП трапилася з вини водія вантажівки. МП«Мрія» пред'явило претензію до ТОВ «Шарм» із проханням відшкодувати збитки, заподіяні внаслідок зіткнення автомобілів. ТОВ «Шарм» задовольнити претензію відмовилося, посилаючись на те, що аварія трапилася із вини водія, отже, до нього і слід висувати усі вимоги з цього приводу. МП звернулося із позовом до господарського суду. Питання: Якими нормами законодавства регулюється цивільна відповідальність у разі ДТП? Чи несе відповідальність водій ТОВ «Шарм»? Якщо несе – то яку? Яке рішення має прийняти господарський суд? Акціонерне товариство пред’явило позов до виробничого кооперативу про стягнення неустойки за недопоставку рідкого скла. Кооператив не відмовився від факту невиконання договірних зобов'язань, проте просив звільнити його від відповідальності, оскільки його контрагенти, в свою чергу, не поставили йому силікат натрію для виробництва рідкого скла. При розгляді спору господарський суд встановив, що контрагенти виробничого кооперативу виробники силікату натрію визнані банкрутами і припинили свою діяльність, а тому кооператив не зміг закупити необхідну сировину для виготовлення скла. Враховуючи ці обставини, господарський суд відмовив АТ в задоволенні позову. Громадянин Бурий та Лютий 14. 10.2015 уклали засновницький договір, за яким вони мали намір створити ТОВ «Гарне», статутний капітал якого буде складати 500 тис. грн., який буде поділено 60 (Бурий) на 40 % (Лютий) між засновниками. 16.11.2015 було проведено установчі збори, якими затверджено статут ТОВ «Цибуля». Статутний капітал було затверджено у розмірі 350 тис. грн., який поділено 50 на 50 % між засновниками. 16.12.2015 товариство було зареєстровано, статутний капітал оплачено повністю громадянином Бурим, а громадянин Лютий оплатив тільки 10 % своєї частки. Станом на 17.12.2016 р. громадянин Лютий оплатив тільки 10 %. 17.12 2016 було проведено загальні збори ТОВ. Було встановлено, що громадянин Лютий не зявлвявся на загальні збори ТОВ, не виконуючи цим свої статутні обовязки у тому числі з оплати частки в статутному капіталі). Рішенням загальних зборів було вирішено зменшити його частку до 2,5 % та виключено його зі складу учасників товариства. Громадянин Лютий подав позов проти ТОВ «Гарне» про скасування рішення. 1. Які правові наслідки несплати частки статутного капіталу ТОВ? 2. Як враховуються голоси учасників, що не сплачували свої частки. 3. Чи можна виключити такого учасника? 4. Чи є такий спір корпоративним? Державна установа, розташована в престижному районі (в самому центрі міста) передала в оренду добре обладнану залу засідань та розташований перед нею вестибюль для проведення приватною фірмою триденного (п’ятниця, субота, неділя) міжнародного тематичного семінару для керівних працівників однієї з транснаціональних корпорацій, що мала мережу дочірніх підприємств в Україні. За наслідками цієї господарської операції установою був отриманий значний дохід – 3.5 тис. дол. За рахунок цих грошових коштів керівник установи вирішив зробити біля свого кабінету кімнату відпочинку та ванну кімнату – для власних потреб. Чи вправі державна установа здійснювати господарські операції на зразок згаданої (передання в короткострокову оренду частини приміщень у неробочий для установи час)? Чи має право державна установа розпоряджатися закріпленим за нею майном? Який правовий титул майна встановлений законодавством України для державних установ? Які межі повноважень державної установи щодо закріпленого за нею майна? Казенне підприємство “Смарагд” тричі протягом 6 місяців відмовило своїм постачальникам в оплаті поставленої продукції, мотивуючи свою відмову невиконанням державним замовником зобов’язань за державним контрактом щодо авансування виробництва замовленого устаткування у розмірі 20% суми державного контракту. Кредитори намагалися стягнути заборгованість з майна казенного підприємства, проте господарський суд відмовив у позові. На якому правовому титулі за казенним підприємством закріплюється державне майно? В чому полягає специфіка правового режиму майна казенного підприємства? Яким чином кредитору можуть компенсувати свої втрати від невиконання казенним підприємством договірних зобов ’язань? ПАТ “НДІ Продпроект” було відмовлено як покупцю об’єкта приватизації (цілісного майнового комплексу державного комерційного підприємства “Укрпродбуд”) на тій підставі, що 25,5 % статутного капіталу ПАТ належить державі. Які особи не можуть бути покупцями об’єктів приватизації згідно з чинним законодавством України? Чи правомірна зазначена відмова? Що змінилося б у розв’язанні цієї ситуації, якби частка держави у статутному капіталі становила 20 %? На загальних зборах акціонерів АТ «Майбуття» було прийнято рішення про випуск облігацій сумарною номінальною вартістю 30 млн. грн., що вдвічі перевищувало розмір статутного капіталу АТ. Чи відповідають прийняті рішення вимогам закону? Які нормативно-правові акти регулюють порядок випуску облігацій та їх правовий режим? За яких умов випуск облігацій такої сумарної номінальної вартості відповідатиме вимогам закону? Що змінилося б у правовій оцінці цієї ситуації, якби емітентом облігацій було товариство з обмеженою відповідальністю? Громадська організація «Просвіта», яка створена з метою підняття культурного та освітнього рівня своїх членів, виступила єдиним засновником господарського товариства, в статуті якого було передбачено, що воно підприємством об’єднання громадян. Бажаючи бути власником майна, яке буде набувати підприємство внаслідок господарської діяльності, громадська організація передала належне їй майно утвореному підприємство на праві господарського відання, а за собою залишило право власності на це майно та на надходження цього майна після його державної реєстрації. Предметом діяльності утвореного підприємства громадська організація обрала надання страхових і туристичних послуг. Охарактеризуйте законність дій громадської організації. Приватне підприємство „Бузьки” уклало 05 01.2014 року з Управлінням комунального майна і приватизації Харківської міської ради договір оренди нежитлової одноповерхової будівлі загальною площею 201 кв. метр по вул. Надудянський в місті Харкові для відкриття кафе. З метою створення додаткової зали для VIP клієнтів ПП „Бузьки” здійснило надбудову другого поверху. Будівництво здійснювала будівельна фірма ТОВ „МТМ”. При перевірці інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Харківської області був складений акт, в якому зазначені наступні порушення: відсутність проектно-кошторисної документації; відсутність дозволу на будівництво. Управління комунального майна та приватизації повідомило, що не надавало дозволу на проведення будівельних робі, реконструкції та ремонту. Які державні органи мають право здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль, їх компетенція? Якими нормативними актами передбачена відповідальність за порушення законодавства в сфері містобудування? Яка відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування? Який порядок видачі дозволу на виконання робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств? Які види господарських санкцій можуть бути застосовані до орендатора? Які види господарських санкцій можуть бути застосовані до виконавця підрядних робіт? Які види господарсько-правових санкцій можуть бути застосовані до орендатора? ЗАТ «Колос України» (Підрядник) за договором підряду з ТОВ «Домашній хліб» (Замовник) намололо 50 тон муки із зерна останнього. За умовами договору Підрядник зобов’язався зберігати муку в тарних мішках на своєму складі на протязі 3 місяців, а Замовник зобов’язувався, по мірі необхідності, на протязі вказаного терміну отримати муку та здійснити її самовивіз. За виконані роботи Замовник зобов’язаний сплатити 14 тисяч гривень в 10 денний строк з моменту виконаних робіт, за зберігання муки сторони визначили плату в розмірі, яка розраховувалася: 30 гривень в місяць за 1 метр квадратний площі займаної мукою на складі при умові дотримання встановлених правил штабелювання. Свої зобов’язання щодо оплати робіт за виконані роботи Замовник не виконав. В результаті дорожньо транспортної пригоди при взаємодії двох транспортних засобів, які належали Підряднику та Замовнику обидві вантажівки отримали значні ушкодження. За результатами висновку органів ДАІ винною особою в скоєні ДТП визнано водія ТОВ «Домашній хліб». Голова правління ЗАТ «Колос України» направив ТОВ «Домашній хліб» вимогу, в якій зазначив, що не видасть муку до тих пір, доки не буде погашена заборгованість за виконані роботи по помолу муки, заборгованість по зберіганню муки та витрати на ремонт вантажівки в розмірі 45 000 гривень відповідно до висновків спеціаліста товарознавця. Визначить правову природу відносин, які виникли між сторонами, та охарактеризуйте їх. Яка відповідальність передбачена законодавством за невиконання чи неналежне виконання господарсько-правових зобов’язань? Які способи забезпечення господарсько-правових зобов’язань ви обрали би до вказаних договірних відносин ? Що таке оперативно-господарські санкції, їх ознаки Як співвідносяться оперативно-господарські санкції з категорією «самозахист цивільного права» , «спосіб забезпечення виконання зобов’язань»? Дайте оцінку діям сторін договору та Голови правління ЗАТ «Колос України? Виробничий кооператив з переробки сільськогосподарської продукції «Зоря» (ВК), виходячи з падіння цін на ринку овочів, вніс до свого примірника договору на поставку овочів (капуста, буряк, морква, баклажани, цибуля), укладеного з фермерським господарством "Коломієць" (ФГ), зміни щодо ціни на продукцію, повідомивши про це контрагента в телефонній розмові. ФГ відмовилось від здійснення поставки за новою - зазначеною у примірнику договору покупця (ВК) - ціною. ВК звернувся до господарського суду з позовною заявою про спонукання ФГ до виконання умов договору поставки. Яке рішення має прийняти господарський суд? Чи встановлено в законодавстві порядок внесення змін до господарських договорів? Якщо так, то розкрийте порядок зміни умов господарського договору, посилаючись на відповідні положення чинного законодавства України. Приватне підприємство (ПП) «А» і ТОВ «Р» уклали договір поставки, за яким ПП прийняло зобов’язання поставити ТОВ автозапчастини до трактора ХТЗ. Проте в договорі не було зазначено: а) асортимент запчастин, б) вимоги щодо їх якості. Після поставки першої партії запчастин ПП «А» з’ясувало, що поставлена продукція не відповідає усним домовленостям з постачальником щодо її асортименту та якості. Вимогу замінити поставлені запчастини на інші, що відповідають усним домовленостям, ТОВ «Р» проігнорувало. Чи є цей договір чинним? Які умови договору є істотними? Які наслідки відсутності в договорі хоча б однієї з істотних умов? Чи є правомірними вимоги ПП «А»? Вирішіть цей спір, посилаючись на відповідні положення актів законодавства. Приватний підприємець на підставі договору оренди, укладеного з КСП «Урожай» на 6 місяців, використовував орендовану вантажівку для перевезення товарів для продажу їх на ринку. Керуючись доцільністю більш ефективного використання вантажівки і скрутним фінансовим становищем, ПП у період, коли вантажівка не використовувалася, здавав її в суборенду іншим приватним підприємцям. При цьому орендар не питав згоди це власника майна, який при укладенні договору відмовився від включення положень про суборенду в текст договору. Чи правомірні дії орендаря? За яких умов можлива суборенда? Яких заходів щодо орендаря має право вжити орендодавець? Акціонер В.І. Кіт подав позов до ТОВ «Сонце» 30.10.2018 з вимогою визнати недійсним рішення загальних зборів щодо укладення угоди постачання продукції з ТОВ «БОТ», яке знаходиться на межі банкрутства. За статутом укладення угод на постачання продукції відноситься до компетенції виконавчого органу, і навіть немає процедури затвердження загальними зборами. У позовній вимозі В.І. Кіт просив заборонити проведення загальних зборів як запобіжний захід. 1. Чи є цей спір корпоративним? 2. Чи можна застосувати такий запобіжний захід? Який би запобіжний захід Ви запропонували йому? 3. Чи є безумовні підстави визнання рішення загальних зборів недійсним? 4. Яке рішення має винести суд? 5. Потрібно вирішити задачу як за умови, що ТОВ «Сонце» було зареєстровано за ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», так і що воно було зареєстроване за старим законодавством. Учасник В.І. Кіт, який володіє 20 % статутного капіталу, подав позов до ТОВ «Сонце» 19.06.2019 з вимогою визнати недійсним рішення загальних зборів від 15.05.2019, оскільки його не повідомили про скликання загальних зборів. Статут ТОВ передбачає повідомлення учасників у один із спосіб: телефоном, електронною поштою чи поштою за 10 днів до проведення загальних зборів. Протягом 10 років його належно повідомляли телефоном, але тут у перший раз не повідомили. Дайте правову позицію та відповідь на такі питання: 1. Чи є цей спір корпоративним? 2. Чи є належним такий захист? 3. Чи є безумовні підстави визнання рішення загальних зборів недійсним? 4. Які докази може подати ТОВ? 5. Яке рішення має винести суд? 18.07.2018 було зареєстровано ТОВ «Пролісок. 20. 03. 2019 р. на загальних зборах ТОВ «Пролісок» (м. Одеса) було прийнято рішення про виключення учасника гр. Кирилюка зі складу учасників, оскільки він оплатив свою частку тільки в розмірі 10% від зазначеної у статуті. Учасниками ТОВ «Пролісок» є громадянин Кирилюк 75 % і гр. Садко 25% (частка оплачена повністю). Гр. Кирилюк не погодився з рішенням загальних зборів та подав позов до господарського суду Одеської області з вимогою про скасування протоколу загальних зборів та поновлення у складі учасників. Чи може суд задовольнити позовні вимоги? 06.02.2017 ПуАт «Зоря» (м. Київ) провело засідання наглядової ради. Відсутній на засіданні член наглядової ради Журик був, на його думку, неналежним чином повідомлений про його проведення, що і призвело до його неявки на засідання у зв'язку з чим він не зміг взяти участь у засідання, підготуватися до розгляду питань порядку денного та голосувати під час прийняття рішення. На засіданні наглядової ради були вирішені питання, які не були включені до порядку денного, при цьому зазначення у протоколі третім питанням: "Інші питання за пропозиціями Наглядової ради". Журик 06.08.2017 подав позов до господарського суду м. Києва про скасування рішення наглядової ради. На думку представників ПуАТ Зоря, усіх членів наглядової ради і в тому числі позивача було повідомлено про засідання шляхом надсилання повідомлення простою поштовою кореспонденцією, як це передбачено Тимчасовим порядком скликання і проведення засідань наглядової ради, затвердженого протоколом від 20.10.2016 року. На засіданні наглядової ради ПуАТ «Зоря» 06.02.2018 були присутні троє із чотирьох членів наглядової ради, про що свідчить протокол зборів членів наглядової ради, підписаний головою наглядової ради. Проте позивач вважає, що члена наглядової ради Ружого не було, оскільки за його інформацією він перебував закордоном, а протокол складено з порушенням чинного законодавства. Тимчасовим порядком скликання і проведення засідань наглядової ради, затвердженого протоколом від 20.10.2016 року, передбачено кворум засідання наглядової ради з 3 осіб наглядової ради. Яке рішення має прийняти суд? 20.02.2017 було зареєстровано ТОВ «Берізка», частка в статутному капіталі якого було поділено між громадянином Сиром (50%) та громадянином Жар (50%). Станом на 20.02.2018 гр. Сир оплатив свою частку повністю, а гр. Жар не оплатив взагалі. 25.02.2017 мають бути проведені загальні збори учасників ТОВ. Всіх учасників попереджено завчасно, згідно з умовами законодавства та статуту. Як мають рахуватися голоси учасників на загальних зборах? У 03.01.2018 р. ТОВ «Юрист» звернувся в суд з позовом про стягнення з 3 000 000,00 грн. заборгованості за надані юридичні послуги за договором від 01.06.2017 до ПуаТ «Літо». 15.01.2018 ПуаТ «Літо» звернулося із зустрічним позов про визнання недійсним договору про надання юридичних послуг від 01.06.2017., укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю «Юрист». ПуаТ «Літо» просить визнати недійсним договір про надання юридичних послуг від 01.06.2017., укладений між ПуаТ «Літо»та ТОВ " Юрист" на підставі ч. 1 ст. 72 Закону України «Про акціонерні товариства», оскільки вказаний договір є правочином щодо вчинення якого мала місце заінтересованість. Заінтересованою особою у вчиненні спірного правочину є член Наглядової ради ПуаТ «Літо», так як його рідна сестра була на той час головою ПуаТ «Літо», з якою був укладений спірний договір. Як має вирішитися справа? ВАТ «Хімзавод» з початку свого відкриття після реконструкції, що відбулося 1 вересня 1998 р., скидав у озеро, розташоване біля заводу, неякісно очищені стоки. Представники громадськості систематично зверталися до різноманітних органів влади (держави та місцевого самоврядування), органів масової інформації, проте безуспішно, оскільки директор заводу досить ефективно протягом багатьох років використовував свій статус народного депутата України, ділові та родинні зв’язки, аби уникнути відповідальності. Нарешті, після чергового звернення до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, яке після резонансної телепередачі про забрудненні хімзаводом унікального озера, 21 вересня 2007 р. організувало проведення екологічної експертизи і за її результатами застосувало адміністративно-господарські санкції у формі заборони на здійснення ВАТ «Хімзавод» господарської діяльності до усунення виявлених порушень в очисних спорудах. Мешканці прилеглих до озера будинків, утворивши громадське об'єднання «За чисте озеро», звернулися до суду з позовом про стягнення з ВАТ «Хімзавод» 250 млн. грн. – як компенсації за заподіяну озеру та навколишнім мешканцям шкоду (вартість очищення озера від забруднення відходами хімічного виробництва – наскільки це можливо за сучасних технологій), насадження навколо озера лісопосадок та створення інфраструктури відпочинку для мешканців прилеглих місцевостей. Відповідач проти позову заперечував, наполягаючи на пропущенні позовної давності. Позивач наполягав на позовних вимогах, посилаючись на: а) протидію відповідача у проведенні екологічної експертизи і появу реальної можливості отримати документальні докази (в т.ч. акт експертизи) лише після втручання у вересні 2007 р. засобів масової інформації (насамперед, телебачення) та Міністерство екології та природних ресурсів; б) тривалий характер порушення, негативний результат якого з роками лише накопичувався, загрожуючи загибелі озера як унікальної екосистеми; в) значну суспільну вагу відновлення озера; г) на порушення ВАТ Хімзавод» публічних інтересів, ігнорування ним вимог природоохоронного законодавства, прав та законних інтересів мешканців будинків, розташованих на прилеглій до озера території, на чисту воду (вода в місцевому водогоні була з озера, і навіть після очищення не відповідала встановленим вимогам), на користування природними об’єктами для відпочинку. Як проявляється в даному випадку порушення у сфері господарювання? Протягом яких строків може бути застосована господарсько-правова відповідальність? Які межі господарсько-правової відповідальності? Чи можуть одночасно застосовуватися адміністративно-господарські санкції та відшкодування збитків? Дайте оцінку діям сторін зазначених відносин та спрогнозуйте результат розгляду справи в суді. ТОВ "Призма" звернулося до державного реєстра з метою одержання ліцензії на отримання такої господарської діяльності як посередництво у працевлаштуванні за кордоном. Державний реєстор відмовив у видачі ліцензії мотивуючи тим, що це не входить до його компетенції і порадив звернутися до органу ліцензування. Який орган має видати ліцензію на здійснення такої діяльності? Який розмір плати за видачу ліцензії? В який строк вона вноситься? Який документ підтверджує внесення плати за видачу ліцензії? У ТОВ два учасники, кожен з яких володіє 50 % в статутному фонді. Один із заставників подав державному реєстратору нотаріально засвідчену заяву про вихід зі складу учасників товариства, а потім висунув вимогу до товатиства про негайну видачу йому його частки в майні і у прибутку товариства. Чи правомірна така вимога? В якому порядку і в які строки проводяться розрахунки з учасником який вибув із товариства з обмеженою відповідальністю? Державне підприємство «Авіатор» відмовилося від прийняття державного замовлення до виконання та укладення державного контракту на поставку 20 літаків останньої моделі Збройним Сила України, мотивуючи свою відмову відсутністю виробничої можливості виконання такого значного замовлення протягом одного року. Державний замовник звернувся до господарського суду з позовом про спонукання ДП «Авіатор» до укладення державного контракту. В чому полягає специфіка державного контракту? За наявності яких підстав підприємство, для якого укладення державного контракту є обов’язковим, може відмовитись від його укладання? Дайте оцінку діям державного замовника та Державного підприємства «Авіатор» з посиланням на відповідні норми актів законодавства. Приватне підприємство (ПП) «А» і ТОВ «Р» уклали договір поставки, за яким ПП прийняло зобов’язання поставити ТОВ автозапчастини до трактора ХТЗ. Проте в договорі не було зазначено: а) асортимент запчастин, б) вимоги щодо їх якості. Після поставки першої партії запчастин ПП «А» з’ясувало, що поставлена продукція не відповідає усним домовленостям з постачальником щодо її асортименту та якості. Вимогу замінити поставлені запчастини на інші, що відповідають усним домовленостям, ТОВ «Р» проігнорувало. Чи є цей договір чинним? Які умови договору є істотними? Які наслідки відсутності в договорі хоча б однієї з істотних умов? Чи є правомірними вимоги ПП «А»? Вирішіть цей спір, посилаючись на відповідні положення актів законодавства. Державне підприємство «Авіатор» відмовилося від прийняття державного замовлення до виконання та укладення державного контракту на поставку 20 літаків останньої моделі Збройним Сила України, мотивуючи свою відмову відсутністю виробничої можливості виконання такого значного замовлення протягом одного року. Державний замовник звернувся до господарського суду з позовом про спонукання ДП «Авіатор» до укладення державного контракту. В чому полягає специфіка державного контракту? За наявності яких підстав підприємство, для якого укладення державного контракту є обов’язковим, може відмовитись від його укладання? Дайте оцінку діям державного замовника та Державного підприємства «Авіатор» з посиланням на відповідні норми актів законодавства. Громадянин Мушля помер 30.07.2017 р. 09 квітня 2018 року дружина померлого гр. Мушлі видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадщина, на яку видано свідоцтво, складається із частки у статутному капіталі ТОВ «Океан» в розмірі 65%. 01 червня 2018 року Оксана Мушля звернулась до виконавчого органу товариства «Океан» з вимогою про включення її до ТОВ. 5 липня 2018 р. виконавчий орган ТОВ «Океан» відмовив їй, оскільки статутом товариства прийняття учасників затверджується рішенням загальних зборів. Оксана Мушля звернулась до виконавчого органу з вимогою про скликання позачергових загальних зборів, проте в цьому їй було відмовлено. Дайте юридичну консультацію Оксані Мушлі. Виробничий кооператив “Рембуд”, перебуваючи протягом року у стані неплатоспроможності через неможливість отримання дебіторської заборгованості з своїх контрагентів, вирішив ініціювати справу про визнання його банкрутом. Який сенс для боржника ініціювати справу про власне банкрутство? В яких випадках боржник зобов’язаний ініціювати справу про банкрутство? Які документи має подати боржник-заявник для порушення провадження у справі про банкрутство? За наявності яких матеріально-правових умов господарський суд повинен порушити справу про банкрутство? ТОВ “Зірка” як кредитор приватного підприємства “Альбатрос” звернулося до господарського суду Черкаської області із заявою про визнання приватного підприємства банкрутом як такого, що протягом 6 місяців не сплачує ТОВ “Зірка” борг у сумі 347 тис. грн. Проте у порушенні справи про банкрутство було відмовлено з тієї підстави, що основні виробничі потужності ТОВ “Зірка” розташовані в Київській області, хоча місцем його реєстрації є с. Чаусове в Черкаській області. Чи правомірні дії господарського суду? За наявності яких підстав може бути відмовлено у порушенні провадження у справі про банкрутство? Які документи має подати кредитор для порушення провадження у справі про банкрутство його боржника? Після порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ “Свічадо” ухвалою суду був призначений розпорядник майном боржника підприємець Попов В.С, який мав ліцензію арбітражного керуючого і чия кандидатура була запропонована кредиторами. Проте боржник заперечував проти цієї кандидатури, вважаючи Попова В.С. заінтересованою особою (за рік до цього між боржником і Поповим В.С. були встановлені договірні відносини щодо спільного здійснення одного інвестиційного проекту, який досі не завершений, але Попов В.С. відступив свою частку в проекті своєму синові, коли дізнався про намір кредиторів ініціювати справу про банкрутство ТОВ “Свічадо”). Які вимоги ставляться до розпорядника майном боржника? З якою метою запроваджується процедура розпорядження майном боржника? Які функції та повноваження розпорядника майном боржника? Чи має право боржник за даних обставин наполягати на усунення розпорядника?
Засновуючи товариство з додатковою відповідальністю (ТДВ) три особи (двое громадян і товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ)) уклали договір про заснування ТДВ, в якому передбачили, що засновники-громадяни мають нести додаткову відповідальність за зобов'язаннями товариства у подвійному (двократному) розмірі до їх вкладів, а ТОВ - в потрійному (трикратному) - як своєрідну плату за призначення представника ТОВ директором ТДВ, який не може бути відкликаний зборами учасників ТДВ ні за яких умов. Якими нормативно-правовими актами визначається правовий статус ТДВ? Які характерні ознаки притаманні ТДВ відповідно до закону? Чи є правомірним включення до договору про заснування ТДВ вищезгаданих положень про відповідальність учасників товариства? В якому порядку здійснюється управління ТДВ і формування його органів, в т.ч. виконавчого органу ? Дайте правову оцінки діям засновників та вищезгаданих положень укладеного ними договору. Чи є укладений засновниками договір установчим документом ТДВ? Між підприємством з іноземними інвестиціями (ПІІ) “Урал” та державним замовником за результатами проведеного тендеру на визначення виконавця, було укладено державний контракт на поставку продукції для державних потреб. ПІІ «Урал» виконало умови державного контракту в частині виготовлення продукції і повідомило державного замовника про готовність поставити продукцію. Державний замовник, не маючи достатніх підстав, відмовився прийняти та оплатити виготовлену відповідно до умов державного контракту продукцію. ПІІ «Урал» змушене було терміново реалізувати виготовлену продукцію, щоб покрити видатки на її виробництво, і у такий спосіб уникнути стану неплатоспроможності. При цьому продукція була реалізована за ціною, що на 5% була нижчою, від визначеної в державному контракті. Після цього ПІІ «Урал» пред’явило претензію державному замовникові про відшкодування завданих збитків, включаючи цінову різницю, упущену вигоду (через брак коштів ПІІ не могло сплатити за контрольний пакет акцій підприємства-суміжника в процесі його приватизації, як планувало), а також моральну шкоду в сумі 50 тис. грн. за завдання шкоди репутації йому як виконавцеві державного замовлення. Правомірність заявлених претензійних вимог державний замовник заперечив, посилаючись на наявну у ПІІ «Урал» можливість знайти такого споживача, який запропонував би ціну на продукцію не нижче тієї, що була зафіксована у державному контракті. ПІІ «Урал» звернулося з позовом до господарського суду про стягнення збитків із державного замовника. За наявності яких підстав державний замовник може відмовитись від прийняття виконання за державним контрактом? Якими нормативно-правовими актами регулюються відносини щодо держзамовлення та державного контракту? Яку відповідальність передбачає законодавство за відмову державного замовника від закупівлі продукції, визначеної контрактом на поставку продукції для державних потреб? Чи є обґрунтованими вимоги ПІІ «Урал»? Виробничий кооператив із переробки сільськогосподарської продукції «Зоря» (ВК), з огляду на падіння цін на ринку овочів, вніс до свого примірника договору на поставку овочів (капуста, буряк, морква, баклажани, цибуля), укладеного з фермерським господарством “Коломієць” (ФГ), зміни щодо ціни на продукцію, повідомивши про це контрагента в телефонній розмові. ФГ відмовилось від здійснення поставки за новою – зазначеною у примірнику договору покупця (ВК) – ціною. ВК звернувся до господарського суду з позовною заявою про спонукання ФГ до виконання умов договору поставки. Яке рішення має прийняти господарський суд? Чи встановлено в законодавстві порядок внесення змін до господарських договорів? Якщо так, то розкрийте порядок зміни умов господарського договору, посилаючись на відповідні положення чинного законодавства України. Приватний підприємець Іванов І. І. на підставі договору оренди, укладеного з ТОВ «Урожай» на 6 місяців, використовував орендовану вантажівку для перевезення товарів для продажу їх на ринку. Керуючись доцільністю більш ефективного використання вантажівки і скрутним фінансовим становищем, Іванов І. І. у період, коли вантажівка не використовувалася, здавав її в суборенду іншим приватним підприємцям. При цьому орендар не питав згоди це власника майна, який при укладенні договору відмовився від включення положень про суборенду в текст договору. Чи правомірні дії орендаря? За яких умов можлива суборенда? Яких заходів щодо орендаря має право вжити орендодавець? Комерційний банк «Інвестбанк» прийняв рішення про будівництво приміщень двох філій. Через відсутність у штаті банку фахівців із проектування й будівництва перед банком виникла проблема вибору проектних та будівельних підрядників, розміщення замовлень на проектування і будівництво, оцінки виконаних підрядниками робіт тощо. Яким чином банк може розв’язати ці проблеми і забезпечити захист своїх інтересів на стадіях проектування та будівництва? Який вид договору доцільно використати в даному випадку? Які умови договору забезпечать захист інтересів банку? Основною метою діяльності товарної біржі “Третє тисячоліття”, як зазначено в її статуті, є отримання прибутку від надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту та пропозиції на товари, тощо. Дайте визначення поняття “товарна біржа”. Чи відповідають вказані положення статуту товарної біржі законодавству України? Чи передбачені законодавством обмеження щодо діяльності товарної біржі? Чи встановлені в законодавстві вимоги щодо статуту товарної біржі? Дайте обґрунтовану відповідь. ПАТ «Вугілляресурси», яке займає монопольне (домінуюче) становище на ринку постачання вугілля, при укладенні договору на постачання вугілля зобов’язувало споживачів своєї продукції поряд із вугіллям придбавати розроблений ним проект ефективного використання вугілля, що знаходило своє відображення у вказаному договорі. Чи правомірні дії ПАТ «Вугілляресурси»? Якій правовій кваліфікації підлягають дії ПАТ «Вугілляресурси» ? Чи встановлена юридична відповідальність за дії, вчинювані ПАТ, і, якщо так, то яка саме? Публічне акціонерне товариство (ПАТ) мало потребу в розширенні ринків збуту та пошуку нових покупів своєї продукції. Головний бухгалтер запропонував ввести посаду агента збуту і покласти на нього відповідні обов’язки (пошук нових покупців, укладення з ними договорів на поставку продукції ПАТ). Керівник відділу збуту ПАТ вважав, що для цього доцільно звернутися до професійного комерційного агента, який добре знається на відповідних товарних ринках, укладенні агентських договорів та нестиме не обмежену відповідальність за трудовим законодавством (як найманий працівник - агент зі збуту), а передбачені господарським законодавством відповідальність за неналежне виконання умов агентського договору. Проаналізуйте відносини, що склалися та надані пропозиції. Обґрунтуйте свою позицію, посилаючись на норми чинного законодавства України. Займаючи монопольне (домінуюче) становище на ринку виробництва металопластикових конструкції АТ «Майбутнє» скоротило обсяги виробництва своєї продукції з метою створення дефіциту та підвищення попиту на неї, і, як наслідок, підвищення ціни. Зазначене обмеження виробництва продукції не призвело до очікуваних наслідків. Чи допустило АТ «Майбутнє» зловживання монопольним становищем? Обґрунтуйте свою відповідь. Громадяни України Петренко, Мироненко, Оргулюк та інші, всього 20 осіб, вирішили створити фондову біржу. При цьому жоден із них не займався на професійних засадах торгівлею цінними паперами. Зазначені особи мали намір сформувати статутний капітал біржі у розмірі 15 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Чи можуть зазначені особи створити фондову біржу? Які вимоги встановлені законодавством України щодо осіб, які можуть бути засновниками фондової біржі, та до статутного капіталу фондової біржі? В яких організаційно-правових формах можуть функціонувати фондові біржі? Єдиний у Ніжинському районі молокозавод встановив для постачальників молока в півтора рази нижчі ціни, ніж у сусідніх районах та областях. Розташовані поблизу молокозаводу постачальники, не маючи можливості відвозити молоко на інші молокозаводи через значну відстань і відсутність у них відповідного транспорту, змушені були здавати молоко за цими цінами. Однак група фермерів, не погоджуючись із втратами від продажу молока за необгрунтовано низькими, як на їх думку, цінами, звернулася зі скаргою на дії Ніжинського молокозаводу до Антимонопольного комітету України. Чи є в діях молокозаводу ознаки господарського правопорушення? Чи вірно обраний у даному випадку рівень антимонопольних органів? За яких умов до молокозаводу можуть бути застосовані господарсько-правові санкції? Які господарсько-правові санкції можуть застосовуватися до підприємців, що зловживають своїм монопольним (домінуючим) становищем на ринку певного товару? Голова правління відкритого акціонерного товариства “Спектр” за рішенням правління уклав з ТОВ “Агат” на вигідних для ВАТ умовах договір купівлі-продажу консервного цеху, який протягом останніх двох років не був завантажений роботою і був збитковим для товариства. Однак загальні збори акціонерів не ухвалили цього договору, оскільки на зборах були присутні власники всього 61 відсотка акцій, більшість з яких належала акціонеру, який сам бажав придбати цей цех (але за значно нижчу ціну, ніж була отримана від ТОВ “Агат”) і тому голосував проти схвалення такої угоди. Який порядок укладення угод від імені АТ? Як загальні збори акціонерів можуть вплинути на вирішення цього питання? Якими можуть правові наслідки несхвалення загальними зборами акціонерів вже укладеного договору? Державне підприємство «Промінь» було приватизоване організа¬цією орендарів і перетворене на колективне підприємство. Робітник Р. у зв’язку з виходом на пенсію і припиненням трудових відносин з підприємством звернувся до виконавчого органу з заявою про по¬вернення його вкладу в майно колективного підприємства в натурі, а саме: передати йому у приватну власність окреме нежиле приміщення та вантажний автомобіль. Директор колективного підприємства повідомив Р., що, по-перше, майно підприємства є колективною власністю і воно належить під¬приємству, по-друге, згідно зі Статутом підприємства майно розпо¬діляється між членами трудового колективу лише при ліквідації підприємства. В усіх інших випадках члени трудового колективу і особи, що припинили трудові відносини з підприємством з будь-яких причин, не мають права на отримання вкладу навіть у грошовій формі, їм на цей внесок лише нараховуються проценти у розмірі, що визна¬чається трудовим колективом, виходячи з результатів господарської діяльності підприємства. Іванчик звернувся за консультацією до юрисконсульта під¬приємства. Як слід вирішити справу? Пєнкін, Гарачов та Шклярський заснували закрите акціонерне товариство. Через рік Шклярськии прийшов і заявив про вихід з числа акціонерів, і звернувся до загальних зборів із заявою про виділ йому в натурі внеску, який він зробив у повному обсязі до статутного фонду товариства. Загальні збори відмовили Шклярському в задоволенні його вимог, мотивуючи тим, що акціонер не має права вимагати виділу вкладу. Вони порадили йому передати свій внесок іншій особі, яка сплатить йому вартість внеску. Шклярський не погодився з таким рішенням і звернувся до суду. Як слід вирішити справу? Член житлово-будівельного кооперативу "Мир" Ігнатов вирішив продати квартиру, в якій він мешкає, Хрякову. Державний нотаріус, до якого сторони звернулися за посвідченням договору купівлі-продажу, відмовився зробити це і пояснив, що власником квартири, яка знаходиться в будинках житлово-будівельних кооперативів, є сам кооператив. Ігнатов, вважаючи, що саме він є власником квартири, оскаржив дії державного нотаріуса. Як слід вирішити справу? Чи зміниться рішення якщо буде встановлено, що Ігнатов повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, але в період знаходження у шлюбі? Завод, що входив до складу виробничого об'єднання, уклав договір поставки з текстильним комбінатом. Оскільки завод поставив недоброякісну продукцію, комбінат звернувся в господарський суд з позовом до заводу про сплату неустойки і відшкодування з заподіяних збитків неналежним виконанням договору. Господарський суд притягнув до у час у справі виробниче об'єднання, в яке входив завод, і стягнув з об’єднання неустойку і збитки на користь позивача. Чи є правильним рішення господарського суду?
Comments