Гр. Потикайло вирішив відкрити власний магазин, у якому планував здійснювати реалізацію ветеринарних медикаментів і препаратів у роздріб.
Чи потрібно гр. Потикайлу отримувати ліцензію для здійснення вказаного виду господарської діяльності? Чи належить даний вид діяльності до таких, що підлягають обов’язковій сертифікації?
Кожному із двох учасників товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) належало 50 відсотків у статутному фонді товариства. Один із засновників вирішив вийти зі складу учасників товариства, для чого подав державному реєстратору відповідну заяву. Згодом він висуває вимоги до товариства про негайну видачу йому його частки в майні (автомобіль Chevrolet Aveo) та у прибутку товариства.
Оцініть правомірність вимог учасника. Який порядок виходу із товариства передбачений чинним законодавством?
Громадяни України Бутенко, Совіч та Філіпов вирішили зареєструвати юридичну особу у формі товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ). На зборах засновників були прийняті рішення з таких питань: визначена назва ТОВ, його місцезнаходження, види діяльності, розмір статутного фонду, органи управління. Прийняті рішення були затверджені протоколом та зафіксовані в установчих документах ТОВ.
Який документ є установчим для ТОВ? Якими нормами чинного законодавства встановлюються вимоги до змісту та форми установчих документів ТОВ?
Які подальші дії мають вчинити вказані громадяни для проведення державної реєстрації юридичної особи у формі ТОВ?
Під час проведення процедури санації представники підприємства, що санується, звернулися до господарського суду із клопотанням про заміну керуючого санацією. Своє клопотання вони мотивували тим, що останній не надав план санації підприємства протягом двомісячного терміну з дня його призначення керуючим санацією, а також ухвалив рішення про відмову виконувати низку раніше укладених підприємством договорів.
Дайте кваліфіковану оцінку діям керуючого санацією. Чи правомірні вимоги представників підприємства?
У приміщенні навчального закладу гр. Панченко було розміщено оголошення, в якому вона пропонувала квартиру для проживання на строк не менше одного року з оплатою 1 000 (одна тисяча) гривен за місяць. Після ознайомлення із текстом оголошення до неї звернулись двоє хлопців-студентів, та двоє дівчат-студенток. які хотіли скористатися її пропозицією. Проте, поміркувавши, гр. Панченко у наданні хлопцям-студентам житла відмовила, пояснивши, що хотіла взяти на квартиру двох дівчат, а не хлопців. Хлопці були дуже обурені такою поведінкою господині, заявили, що вони були першими, хто звернувся для оренди житла. До того ж, якщо вже гр. Панченко дала публічне оголошення, то вона має надавати житло кожному, хто до неї звернеться, оскільки таке оголошення, фактично, є публічним зобов’язанням, а, відповідно до закону, особа, яка дала таке оголошення, приймає на себе обов'язок надати послугу кожному, хто до неї звернеться. При цьому, не можуть надаватися переваги одному споживачу перед іншим щодо укладання публічного договору, якщо інше не встановлено законом.
Чи справедливі заперечення студентів? Що таке публічне зобов'язання? Чи мала право гр. Панченко право надавати переваги одним орендарям перед іншими?
25 травня 2015 року між ТОВ «Інвест» та ТОВ «Надія» було укладено договір про розробку заходів щодо реалізації проекту зі створення виробництва шкіри та відбудови у подальшому шкіряного заводу у м. Мелітополь. У договорі, зокрема, було обумовлено, що кожна зі сторін бере на себе обов’язки зі збирання необхідної інформації, визначення своїх фінансових можливостей тощо. Договір містив пункт такого змісту: «договір вважається попереднім та не накладає на його учасників жодних додаткових обов’язків». Крім того, було вказано, що сторони призначають наступну зустріч на 25 грудня 2015 року для ухвалення кінцевого рішення щодо можливості реалізації проекту.
Проте, коли настав термін для зустрічі, ТОВ «Надія» раптово припинило відповідати на телефонні звернення та реагувати на електронні повідомлення та факси.
Представниками ТОВ «Інвест» було подано позов до суду із вимогою примусити ТОВ «Надія» до укладання договору, оскільки, на думку представників ТОВ «Інвест», договір мав ознаки попереднього договору і, відповідно до положень ст. 635 ЦК України, це є підставою для укладення основного договору.
Дайте правову оцінку ситуації. Які вимоги висуваються до попередніх договорів? Чи відповідає договір ознакам попереднього?
Загальними зборами ПАТ „Завод ЗБК”, що були скликані ініціативою спостережної ради, останній делегувалося право призначити склад правління, а правлінню - приймати рішення про створення філій, представництва і дочірніх підприємств товариства.
Чи є правомірним таке рішення? Які питання входять до виключної компетенції загальних зборів? У якому порядку приймаються рішення цими зборами?
Громадянин України Петров виявив бажання займатись підприємницькою діяльністю, а саме, відкрити власний магазин. Знайомий юрист Авдеєв дав йому пораду, що буде краще та менш ризиковим створити юридичну особу у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю. Для цього, Петров повинен буде внести в статутний капітал такого товариства суму в розмірі, що дорівнює 120 мінімальним заробітним платам, інакше його не зареєструють. Крім того, Авдеєв зазначив, що Петров буде відповідати перед кредиторами в сумі, що дорівнює його статутному капіталу та, якщо цієї суми буде недостатньо, додатково своїм власним майном. Авдеєв також сказав Петрову, що для створення такого товариства він повинен знайти людину, яка буде згодна стати його співзасновником, оскільки для створення товариства з обмеженою відповідальністю, відповідно до законодавства необхідно не менше 2-х засновників.
Вкажіть чи є консультація надана Авдеєвим правильною. Якщо ні, то які помилки були допущені юристом? Дайте вірну, юридично обґрунтовану консультацію, яким чином громадянину Петрову створити товариство з обмеженою відповідальністю.
Учасник ТзОВ “Укр-Ам” з часткою 40%, громадянин США Дж. Альгер на збори учасників товариства не з’являвся з часу його заснування. Спроби товариства зв’язатися з ним виявилися невдалі, оскільки Альгер змінив місце проживання. Два інші учасники мають рівні частки і бажають прийняти нового учасника. Розуміючи, що проведення зборів без Дж.Альгера є неправомірним, вони звернулися за порадою до юриста. Що ви порадите?
Між українською та австрійською фірмою було укладено зовнішньоекономічний договір шляхом вчинення конклюдентних дій (після отримання комерційного замовлення та авансового платежу відповідна партія товару була відправлена контрагентові). Обґрунтуйте, чи відповідає такий спосіб укладення зовнішньоекономічного договору вимогам українського законодавства?
Виконком м.Ужгорода прийняв рішення, яким зобов’язав підприємства, установи й організації, а також фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, що не зареєстровані в Ужгороді, здійснювати реалізацію товарів тільки через торговельні точки суб’єктів підприємництва, що зареєстровані в місті, або придбати у виконкомі патент на здійснення торговельно-посередницької діяльності на території міста.
Пояснити:
1. Чи відповідають законодавству вимоги рішення виконавчого комітету?
2. Чи можуть місцеві органи запроваджувати патентування торгово-посередницької діяльності на території міста?
3. Яка відповідальність передбачена за такі порушення? До якого органу слід звертатися з метою їх припинення?
Фірма “Масімодуті” розмістило оголошення на сайті OLX такого змісту: “Мега знижки. Повний розпродаж іноземного брендового одягу та взуття!” та вказувалась адреса складу в околицях м. Києва. Головне управління спеціально уповноваженого органу державної влади наклало штраф на фірму “Масімодуті” за порушення вимог до змісту оголошень про розпродаж товарів. Фірма “Масімодуті” звернулась до суду з проханням визнати дії Головного управління спеціально уповноваженого органу державної влади незаконними, оскільки вони є офіційним представником Massimo Dutti (Іспанія), про що є віповідне свідоцтво, видане уповноваженим органом державної влади. Визначте органи, що фігурують в даній ситуації та правомірність їх вимог.
Хлібопекарський завод «Колос» уклав з ПАТ «ШОСТХІМБУД» договір контрактації на закупівлю зернових культур. В зазначений у договорі строк і в порядку,що погоджений сторонами, ПАТ «ШОСТХІМБУД» підготував товар до приймання-здачі, але «Колос» не виконав свої зобов’язання щодо приймання товару. Яку відповідальність за невиконання своїх зобов’язань понесе Хлібопекарський завод «Колос»?
За договором укладеним між торговельним підприємством та Південно-Західною залізницею, остання здійснювала перевезення вантажів з м.Києва до м.Ужгорода. Під час одного з перевезень сталося зіткнення вантажних потягів, що спричинило втрату вантажу торговельного підприємства. Через 3 місяці торговельне підприємство надіслало залізниці претензію, в якій вимагало відшкодування вартості втраченого вантажу, суми штрафу та плати, що її здійснило підприємство за перевезення вантажу. У встановлений термін залізниця надіслала заявникові відзив, у якому погоджувалася відшкодувати тільки суму втраченого вантажу. Підприємство звернулося до господарського суду.
1. Який обсяг відповідальності, що його несе залізниця, передбачений за втрату вантажу?
2. Протягом якого терміну можуть заявлятися претензії і подаватися позови до залізниці?
3. Яке рішення має прийняти суд?
Громадянин України Тертишний О.М. (16 років) та громадянка України Зубова О.П. (73 роки, через релігійні переконання не має реєстраційного номера облікової картки платника податків) звернулися до державного реєстратора із проханням зареєструвати їх як фізичних осіб-підприємців. Для проведення державної реєстрації ними були подані такі документи:
Гр. Тертишний О.М. особисто подав:
- заяву про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем;
- копію документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;
- документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи – підприємця.
Гр. Зубова О.П. надіслала електронною поштою:
- заяву про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем;
Розглянувши подані документи, державний реєстратор прийняв рішення про відмову обом громадянам у проведенні державної реєстрації. При цьому свою відмову він мотивував так:
Гр. Тертишний О.М. не може бути зареєстрований, як суб'єкт підприємницької діяльності, оскільки він не досяг віку цивільної дієздатності.
Гр. Зубова О.П. не може бути зареєстрована, як суб'єкт підприємницької діяльності, оскільки наявні її вік перевищує максимальний, після досягнення якого громадяни не мають права займатися підприємницькою діяльністю.
Чи правомірні дії державного реєстратора? Дайте обґрунтовану відповідь.
Кожному із двох учасників товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) належало 50 відсотків у статутному фонді товариства. Один із засновників вирішив вийти зі складу учасників товариства, для чого подав державному реєстратору відповідну заяву. Згодом він висуває вимоги до товариства про негайну видачу йому його частки в майні (автомобіль Chevrolet Aveo) та у прибутку товариства.
Оцініть правомірність вимог учасника. Який порядок виходу із товариства передбачений чинним законодавством?
Громадяни України Бутенко, Совіч та Філіпов вирішили зареєструвати юридичну особу у формі товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ). На зборах засновників були прийняті рішення з таких питань: визначена назва ТОВ, його місцезнаходження, види діяльності, розмір статутного фонду, органи управління. Прийняті рішення були затверджені протоколом та зафіксовані в установчих документах ТОВ.
Який документ є установчим для ТОВ? Якими нормами чинного законодавства встановлюються вимоги до змісту та форми установчих документів ТОВ?
Які подальші дії мають вчинити вказані громадяни для проведення державної реєстрації юридичної особи у формі ТОВ?
Під час проведення процедури санації представники підприємства, що санується, звернулися до господарського суду із клопотанням про заміну керуючого санацією. Своє клопотання вони мотивували тим, що останній не надав план санації підприємства протягом двомісячного терміну з дня його призначення керуючим санацією, а також ухвалив рішення про відмову виконувати низку раніше укладених підприємством договорів.
Дайте кваліфіковану оцінку діям керуючого санацією. Чи правомірні вимоги представників підприємства?
ДПІ Індустріального району м. Харкова звернулася до суду з позовом про порушення справи про банкрутство ТОВ «ВЕСТ» у зв’язку з бюджетною заборгованістю у сумі 660 500 грн., у т.ч. пеня – 189 267, 15 грн.
Чи є вказані підстави достатніми для порушення справи про банкрутство?
У приміщенні навчального закладу гр. Панченко було розміщено оголошення, в якому вона пропонувала квартиру для проживання на строк не менше одного року з оплатою 1 000 (одна тисяча) гривен за місяць. Після ознайомлення із текстом оголошення до неї звернулись двоє хлопців-студентів, та двоє дівчат-студенток. які хотіли скористатися її пропозицією. Проте, поміркувавши, гр. Панченко у наданні хлопцям-студентам житла відмовила, пояснивши, що хотіла взяти на квартиру двох дівчат, а не хлопців. Хлопці були дуже обурені такою поведінкою господині, заявили, що вони були першими, хто звернувся для оренди житла. До того ж, якщо вже гр. Панченко дала публічне оголошення, то вона має надавати житло кожному, хто до неї звернеться, оскільки таке оголошення, фактично, є публічним зобов’язанням, а, відповідно до закону, особа, яка дала таке оголошення, приймає на себе обов'язок надати послугу кожному, хто до неї звернеться. При цьому, не можуть надаватися переваги одному споживачу перед іншим щодо укладання публічного договору, якщо інше не встановлено законом.
Чи справедливі заперечення студентів? Що таке публічне зобов'язання? Чи мала право гр. Панченко право надавати переваги одним орендарям перед іншими?
25 травня 2015 року між ТОВ «Інвест» та ТОВ «Надія» було укладено договір про розробку заходів щодо реалізації проекту зі створення виробництва шкіри та відбудови у подальшому шкіряного заводу у м. Мелітополь. У договорі, зокрема, було обумовлено, що кожна зі сторін бере на себе обов’язки зі збирання необхідної інформації, визначення своїх фінансових можливостей тощо. Договір містив пункт такого змісту: «договір вважається попереднім та не накладає на його учасників жодних додаткових обов’язків». Крім того, було вказано, що сторони призначають наступну зустріч на 25 грудня 2015 року для ухвалення кінцевого рішення щодо можливості реалізації проекту.
Проте, коли настав термін для зустрічі, ТОВ «Надія» раптово припинило відповідати на телефонні звернення та реагувати на електронні повідомлення та факси.
Представниками ТОВ «Інвест» було подано позов до суду із вимогою примусити ТОВ «Надія» до укладання договору, оскільки, на думку представників ТОВ «Інвест», договір мав ознаки попереднього договору і, відповідно до положень ст. 635 ЦК України, це є підставою для укладення основного договору.
Дайте правову оцінку ситуації. Які вимоги висуваються до попередніх договорів? Чи відповідає договір ознакам попереднього?
1.2. До суду звернувся акціонер з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів приватного акціонерного товариства з мотивів порушення порядку скликання загальних зборів: у порушення ст. 41 Закону України «Про господарські товариства», статті 35 Закону України «Про акціонерні товариства» повідомлення про скликання загальних зборів не було надруковано у місцевому друкованому органі.
У ході розгляду справи суд встановив, що позивач отримав персональне повідомлення про скликання загальних зборів і був присутнім на загальних зборах.
Чи було допущено порушення порядку скликання загальних зборів? Чи були порушені права позивача? Яке рішення повинен прийняти суд?
2.1. Громадянин Н., учасник ТОВ «А» звернувся до суду з позовом про зобов’язання ТОВ «А» надати інформацію про діяльність Товариства, зокрема, документи фінансової звітності за 2014–2016 роки; договір оренди або акт на право власності на земельну ділянку у м. Харкові; копію технічного паспорта будівлі та проект будівництва нерухомості; розшифровку витрат відповідача на капітальне будівництво на останню звітну дату; розшифровку нематеріальних активів Товариства на останню звітну дату; перелік основних засобів, які знаходяться на балансі Товариства, станом на останню звітну дату та зобов’язання Товариства допустити до перевірки інформації та наданих документів аудиторську компанію, яка буде обрана позивачем. ТОВ «А», отримавши два листи позивача з вимогою надати вищевказану інформацію, ніяк на них не відреагували.
На Вашу думку, яке рішення повинен прийняти суд? В якому обсязі господарське товариство повинно надавати інформацію учаснику такого товариства?
2.2. До суду звернувся акціонер з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів приватного акціонерного товариства з мотивів порушення порядку скликання загальних зборів: у порушення ст. 41 Закону України «Про господарські товариства», статті 35 Закону України «Про акціонерні товариства» повідомлення про скликання загальних зборів не було надруковано у місцевому друкованому органі.
У ході розгляду справи суд встановив, що позивач отримав персональне повідомлення про скликання загальних зборів і був присутнім на загальних зборах.
Чи було допущено порушення порядку скликання загальних зборів? Чи були порушені права позивача? Яке рішення повинен прийняти суд?
Загальними зборами ПАТ „Завод ЗБК”, що були скликані ініціативою спостережної ради, останній делегувалося право призначити склад правління, а правлінню - приймати рішення про створення філій, представництва і дочірніх підприємств товариства.
Чи є правомірним таке рішення? Які питання входять до виключної компетенції загальних зборів? У якому порядку приймаються рішення цими зборами?
Громадянин України Петров виявив бажання займатись підприємницькою діяльністю, а саме, відкрити власний магазин. Знайомий юрист Авдеєв дав йому пораду, що буде краще та менш ризиковим створити юридичну особу у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю. Для цього, Петров повинен буде внести в статутний капітал такого товариства суму в розмірі, що дорівнює 120 мінімальним заробітним платам, інакше його не зареєструють. Крім того, Авдеєв зазначив, що Петров буде відповідати перед кредиторами в сумі, що дорівнює його статутному капіталу та, якщо цієї суми буде недостатньо, додатково своїм власним майном. Авдеєв також сказав Петрову, що для створення такого товариства він повинен знайти людину, яка буде згодна стати його співзасновником, оскільки для створення товариства з обмеженою відповідальністю, відповідно до законодавства необхідно не менше 2-х засновників.
Вкажіть чи є консультація надана Авдеєвим правильною. Якщо ні, то які помилки були допущені юристом? Дайте вірну, юридично обґрунтовану консультацію, яким чином громадянину Петрову створити товариство з обмеженою відповідальністю.
У березні 2015 р. приватне підприємство «А» звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування (місцевої ради) про результати проведення конкурсу на надання житлово-комунальних послуг (вивезення побутових відходів) у житлових будинках, що розташовані за адресою…, та належать до державного житлового фонду. Про проведення конкурсу на надання житлово-комунальних послуг (з вивезення побутових відходів) у житлових будинках, що розташовані за адресою .…, позивач дізнався у засобах масової інформації, та своєчасно подав до конкурсної комісії, сформованої органом місцевого самоврядування, свою конкурсну пропозицію. У конкурсі прийняв участь тільки один позивач, конкурсну пропозицію якого було відхилено на тій підставі, що він не належав до підприємств державного, або комунального секторів економіки. А оскільки до органу місцевого самоврядування не поступило інших конкурсних пропозицій, він прийняв рішення про визнання конкурсу таким, що не відбувся. Чи підвідомчий господарському суду означений спір ? Яке рішення за даною справою має постановити компетентний суд?
Надайтe правову кваліфікацію відносинам, що виникли між приватним підприємством «А» та органом місцевого самоврядування. Хто є суб’єктами організаційно-господарських повноважень, та які фактичні підстави виникнення означених повноважень.
30.01.2018 року на адресу Шевченківського районного суду міста Києва надійшла позовна заява громадянина Гуркова, в якому останній просить: 1) визнати недійсним правочин з передання нежитлових приміщень ТОВ «Праска»; 2) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, що стосуються нежитлових приміщень ТОВ «Праска»; 3) визнати недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Праска» щодо передачі нежитлового комплексу, що належало ТОВ «Праска» на праві власності.
ТОВ «Праска» зареєстровано за адресою: вул. Дегтярівська 31, оф. З, м. Київ/
Гурков проживає за адресою: вул, Антоновича 32, кв. 33, м. Київ. Він володіє 20 % статутного капіталу ТОВ «Праска».
Дайте характеристику діям гр. Гуркова. Чи вірно було визначень підвідомчість, підсудність. Обґрунтуйте відповідь.
30.01.2018 року на адресу Шевченківського районного суду міста Києва надійшла позовна заява громадянина Гуркова, в якому останній просить: 1) визнати недійсним правочин з передання нежитлових приміщень ТОВ «Праска»; 2) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, що стосуються нежитлових приміщень ТОВ «Праска»; 3) визнати недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Праска» щодо передачі нежитлового комплексу, що належало ТОВ «Праска» на праві власності.
ТОВ «Праска» зареєстровано за адресою: вул. Дегтярівська 31, оф. З, м. Київ/
Гурков проживає за адресою: вул, Антоновича 32, кв. 33, м. Київ. Він володіє 20 % статутного капіталу ТОВ «Праска».
Дайте характеристику діям гр. Гуркова. Чи вірно було визначень підвідомчість, підсудність. Обґрунтуйте відповідь.
У зв’язку із важким матеріальним становищем, Іванчук вирішив продати належну йому 17% частку в статутному капіталі ТзОВ “Хмара”. Про це він повідомив збори учасників, і запропонував учасникам у 10-денний строк придбати частку за 40 000 гривень. Учасники вважаючи, що ця сума не відповідає справжній вартості частки, відмовилися від її придбання. Через деякий час Іванчук продав частку Петренку за ЗО 000 гривень. Коли ж Петренко з’явився у товариство, його не допустили, оскільки: 1) Петренко є єдиним учасником іншого господарського товариства; 2) договір про відступлення частки не посвідчений нотаріально; 3) Іванчук порушив права учасників на переважне придбання частки. Петренка також повідомили, що він учасником товариства не стане, оскільки на загальних зборах було прийнято рішення відмовити йому у вступі до товариства. Проаналізуйте аргументи учасників товариства. З якого моменту Петренко вважається учасником товариства?
Два громадянина Морквин та Головкін вирішили створити юридичну особу і звернулись за юридичною консультацією. Їх метою є створення ІТ компанії «ІТ яблуко». Статутний капітал буде складати 500 тисяч грн. Вони хотіли б повністю контролювати корпоративне управління. Поки в них немає на меті залучення інвестицій, але вони не виключають їх у майбутньому. Статутний капітал вони хочуть поділити в такій пропорції: 40 % Морквин та 60 % ООО «Статут», єдиним засновником якого є Головкін. Морквин та Головкін є фізичними особами-підприємцями та не хочуть втрачати цього статусу. Дайте консультацію: 1. Яку організаційно-правову форму краще обрати? 2. Які документи мають подати засновники? 3. Як вирішити проблему з фізичними особами-підприємцями?
Повне товариство (ПТ) "Дідоренко і К°" в установленому законом порядку було визнане банкрутом. Майна товариства не вистачило для покриття його заборгованості, яка становила 510 тис. грн. (активи товариства - всього 223 тис. грн.). Ліквідатор повідомив кредиторів про неможливість задоволення їх вимог повною мірою через брак коштів/майна у банкрута. Кредиторів таке повідомлення не задовольнило, оскільки вони вважали, що борг товариства має бути покритий повністю за рахунок майна його учасників. У свою чергу, учасники товариства (їх було троє) погоджувалися покрити борг, що залишився непокритим вартістю активів товариства, лише частково - в межах сплачених ними часток - відповідно 110 тис. грн., 79 тис. грн. і 10 тис. грн.
За якими характерними рисами відрізняється повне товариство від решти господарських товариств?
В якому обсязі несуть відповідальність за зобов'язаннями ПТ: (а) саме товариство, (б) його учасники?
Чи обґрунтованими є заперечення учасників товариства?
Чи можуть бути борги товариства на вимогу його кредиторів стягнені з одного учасника, який за інформацією кредиторів володіє значним обсягом як рухомого, так нерухомого майна, корпоративними правами, а також має кілька рахунків в банках, в т. ч. іноземних?
Як має бути розв'язана ця ситуація з урахуванням вимог закону щодо обсягу та характеру відповідальності учасників ПТ?
Акціонер приватного акціонерного товариства «Омега» продав належні йому акції своєму приятелеві. Учасники (акціонери) цього товариства звернулися до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу цих акцій на тій підставі, що договором про заснування товариства була передбачена заборона відчуження акцій товариства третім особам без згоди самого товариства та його акціонерів, які мали переважне право на придбання акцій товариства, що відчужуються.
Яке рішення має винести суд? Обґрунтуйте свою відповідь.
Дайте оцінку згаданим положенням договору про заснування АТ «Омега».
В чому полягає різниця у правовому статусі (правах та обов'язках) акціонерів публічного АТ та приватного АТ?
Чи різняться за своїм правовим режимом акції публічного А Т від акцій приватного А Т?
Повне товариство (ПТ) "Дідоренко і К°" в установленому законом порядку було визнане банкрутом. Майна товариства не вистачило для покриття його заборгованості, яка становила 510 тис. грн. (активи товариства - всього 223 тис. грн.). Ліквідатор повідомив кредиторів про неможливість задоволення їх вимог повною мірою через брак коштів/майна у банкрута. Кредиторів таке повідомлення не задовольнило, оскільки вони вважали, що борг товариства має бути покритий повністю за рахунок майна його учасників. У свою чергу, учасники товариства (їх було троє) погоджувалися покрити борг, що залишився непокритим вартістю активів товариства, лише частково - в межах сплачених ними часток - відповідно 110 тис. грн., 79 тис. грн. і 10 тис. грн.
За якими характерними рисами відрізняється повне товариство від решти господарських товариств?
В якому обсязі несуть відповідальність за зобов'язаннями ПТ: (а) саме товариство, (б) його учасники?
Чи обґрунтованими є заперечення учасників товариства?
Чи можуть бути борги товариства на вимогу його кредиторів стягнені з одного учасника, який за інформацією кредиторів володіє значним обсягом як рухомого, так нерухомого майна, корпоративними правами, а також має кілька рахунків в банках, в т. ч. іноземних?
Як має бути розв'язана ця ситуація з урахуванням вимог закону щодо обсягу та характеру відповідальності учасників ПТ?
Акціонер приватного акціонерного товариства «Омега» продав належні йому акції своєму приятелеві. Учасники (акціонери) цього товариства звернулися до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу цих акцій на тій підставі, що договором про заснування товариства була передбачена заборона відчуження акцій товариства третім особам без згоди самого товариства та його акціонерів, які мали переважне право на придбання акцій товариства, що відчужуються.
Яке рішення має винести суд? Обґрунтуйте свою відповідь.
Дайте оцінку згаданим положенням договору про заснування АТ «Омега».
В чому полягає різниця у правовому статусі (правах та обов'язках) акціонерів публічного АТ та приватного АТ?
Чи різняться за своїм правовим режимом акції публічного А Т від акцій приватного А Т?
Сокорева Н.І. (позивач) звернулася до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного АТ «Укрбудсервіс» (відповідача) про визнання недійсними рішень наглядової ради ПАТ «Укрбудсервіс» № 03/07 від 29.01.2016 р., №
04/07 від 27.02.2016 р.. № 05/07 від 28.04.2016 р.. №3 07 1 від 08.06.2016 р. ... (в кількості 11 рішень).
У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, водночас послався на ге, що протягом останніх 5 років не отримував дивідендів, що, на думку позивача, зумовлене в тому числі прийняттям наглядовою радою товариства оскаржуваних рішень, які випливають із фінансово-господарської діяльності останнього.
Судом було встановлено, що 22 січня 2017 р. на загальних зборах акціонерів Публічного АТ «Укрбудсервіс», на якому був присутній і позивач, розглядалося питання щодо затвердження рішень наглядової ради за 2016 р. Перед початком розгляду даного питання головою наглядової ради було повідомлено, що 5 серпня 2016 р. Господарським судом м. Киева було прийнято рішення у справі, яким було визнано недійсним рішення загальних зборів акціонерів Публічного АТ «Укрбудсервіс» від 16 січня 2013 р. в частині обрання наглядової ради товариства, яке (рішення) набрало законної сили. Головою правління було повідомлено, що за час дії наглядової ради товариства було прийнято 11 рішень.
Питання:
1. Чи с наглядова рада товариства легітимною?
2. Чи е підстави для оспорювання рішень наглядової ради товариства?
3. Як це порушує законні права та охоронювані законом інтереси позивача?
4. Яке рішення винесе суд?
Свою відповідь обгрунтуйте із посиланням на норми чинного законодавства.
Г'-н Ромашов подав заяву про вихід із складу учасників ТОВ «Солодке життя». Йому була виплачена вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі.
Однак г-н Ромашов не погодився із розміром сплаченої суми і звернувся з позовом до суду.
В обгрунтування своїх позовних вимог він зазначив, що згідно з положеннями ст. 54 ЗУ «ІПро господарські товариства» при виході учасника з ТОВ йому виплачугться вартість частини манна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Відповідно ж до ч. 1 ст. 13 цього Закону вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, тобто активи.
Однак розмір вартості частини майна, яка була сплачена г- ну Ромашову, визначався товариством з розрахунку балансової вартості всього майна з урахуванням майнових зобов'язань товариства. Таким чином, оскільки при визначенні розміру вартості сплаченої частини враховувалися майнові зобов'язання, її розмір виявився значно меншим, ніж у разі, якби розрахунок проводився, тільки виходячи з розміру активів, як це передбачено ст. 13 та ст. 54 ЗУ «Про господарські товариства».
Завдання
Дайте правову оцінку позиції г-на Ромашова.
На загальних зборах ТОВ «Мегаполіс» розглянуто питання щодо прийняття рішення про збільшення розміру статутного капіталу товариства частково шляхом внесення додаткових внесків, а частково - шляхом зарахування взаємних вимог учасників та товариства.
Частина учасників виступили проти прийняття такого рішення, посилаючись на положення ч. 2 ст. 144 ЦК України, згідно з якою не допускається звільнення учасника ТОВ від обов'язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства.
Питання
Чи є правомірним рішення про збільшення статутного капіталу ТОВ шляхом зарахування взаємних вимог учасників та товариства?
Обґрунтуйте відповідь з посиланням на чинне законодавство.
Гр-н Симоненко 1.1, (позивач) - акціонер Приватного АТ «Рем- будсервіс» звернувся до Господарського суду Житомирської області із позовом до Приватного АТ «Рембудссрвіс» (відповідача) про визнання загальних зборів такими, що не відбулися, та визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів. При цьому позивач посилається на те. що він не був повідомлений про проведення зборів, а також на те що збори проведено за відсутності кворуму.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві. Представник відповідача проти позову заперечив.
З протоколу загальних зборів убачається, що у зборах брали участь акціонери, яким належать акції в загальній кількості 454 штук, що складає 60,53% від загальної кількості акцій товариства. Ухвалами від 20.05.2014 р. та від 15.06.2014 р. відповідача було зобов'язано надати реєстр акціонерів, які були присутні на зборах 24.12.2013 р., однак відповідачем вимоги ухвали суду не виконано. Поважних причин невиконання вимог суду не встановлено.
Крім того, відповідачем не надано доказів дотримання процедури скликання загальних зборів та повідомлення позивача про час та місце проведення цих зборів.
Статутом товариства не передбачено порядок повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів.
Відповідач не надав доказів ані персонального повідомлення, ані доказів опублікування такого повідомлення.
Питання:
1. Чи є підстави для визнання рішення загальних зборів акціонерів недійсними?
2. Яке рішення повинен винести господарський суд?
Свою відповідь обґрунтуйте, посилаючись на норми чинного законодавства, а також на постанову Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».
Між ТОВ «МТП» та ПрАТ «Будекспрес» було укладено договір про надання послуг. Одним з пунктів договору було встановлено договірну санкцію у розмірі 0,3% від вартості ненаданих послуг або наданих послуг неналежної якості за кожен день прострочення. Своїм правом скористався Замовник (ПрАТ «Будекспрес») та нарахував відповідну суму до сплати Виконавцеві.
ТОВ «МТП» не погодилося з такими діями Замовника та подало відповідний позов до суду.
Дайте правову оцінку. Яке рішення повинен винести суд?
Чи виникли між сторонами господарські зобов язання? Якщо так, то який саме вид? Обґрунтуйте.
Які підстави виникнення господарських зобов ’язань?
Які заходи забезпечення виконання господарських зобов ’язань Ви знаєте? Чи може бути договірна санкція заходом забезпечення виконання зобов’язань? Обґрунтуйте.
Чи може бути визнане таке зобов’язання недійсним? Якщо так, то які будуть правові наслідки?
Між ТОВ «МТП» та ПрАТ «Будекспрес» було укладено договір про надання послуг. Одним з пунктів договору було встановлено договірну санкцію у розмірі 0,3% від вартості ненаданих послуг або наданих послуг неналежної якості за кожен день прострочення. Своїм правом скористався Замовник (ПрАТ «Будекспрес») та нарахував відповідну суму до сплати Виконавцеві.
ТОВ «МТП» не погодилося з такими діями Замовника та подало відповідний позов до суду.
Дайте правову оцінку. Яке рішення повинен винести суд?
Чи виникли між сторонами господарські зобов язання? Якщо так, то який саме вид? Обґрунтуйте.
Які підстави виникнення господарських зобов ’язань?
Які заходи забезпечення виконання господарських зобов ’язань Ви знаєте? Чи може бути договірна санкція заходом забезпечення виконання зобов’язань? Обґрунтуйте.
Чи може бути визнане таке зобов’язання недійсним? Якщо так, то які будуть правові наслідки?
Двоє громадян вирішили скористатися послугами кредитної спілки “Добробут” з метою отримання кредиту для ремонту житла, отримавши відповідну інформацію з реклами, розміщеної в потязі метрополітену.
Якими нормативно-правовими актами визначається правовий статус кредитних спілок?
Чи мають кредитні спілки право надавати кредити будь-яким громадянам, які звертаються до них з відповідним проханням?
Яким особам і за яких умов кредитні спілки вправі надавати кредити?
ПАТ «КСЕРКС» та ТОВ «РДК інвест» 13 січня 2014 року підписали письмовий документ, що був ними визначений як «Договір про розробку заходів щодо реалізації проекту зі створення оздоровчого центру «Веселка» (далі – Договір). В договорі було закріплено, що сторони зобов’язуються сприяти втіленню в життя цього проекту, для чого кожна з них взяла на себе обов’язки зі збирання необхідної інформації, визначення своїх фінансових можливостей, розробці проектів документів. Мінімальний майнових розмір вкладів учасників визначено у розмірі 6,5 млн. грн. В договорі також було закріплено, що повноважні представники сторін повинні зустрітися не пізніше 10 червня 2014 року для прийняття остаточного рішення щодо подальшої співпраці сторін для реалізації вказаного проекту. У вересні 2014 році сторони шляхом обміну листами підтвердили бажання договірного співробітництва у створенні центру. В березні 2015 року повноважні представники сторін підписали меморандум про концепцію діяльності оздоровчого центру «Веселка», відповідно до якої запропоновано спеціалізуватися на відновленні здоров’я постраждалих від проведення АТО цивільних осіб та учасників проведення АТО зі складу ЗСУ, МВС та інших правоохоронних органів. Також запропоновано змінити назву центру на «Козацька варта» та запропонувати долучитися до його створення іншим суб’єктам. В січні 2016 року ПАТ «КСЕРКС» листом проінформував іншу сторону про витрату 0,5 млн. грн. на проектну документацію оздоровчого центру. ТОВ «РДК інвест» в березні 2016 року проінформувало іншу сторону про тимчасові фінансові труднощі, що перешкоджають участі в реалізації проекту. В квітні 2017 року ПАТ «КСЕРКС» уклав договір суборенди земельної ділянки для здійснення будівництва оздоровчого центру строком на 5 років. В січні 2018 року ТОВ «РДК інвест» проінформувало іншу сторону про припинення участі в проекті без пояснення причин такого рішення. Чи можна стверджувати про факт укладення між сторонами договору? Письмово аргументуйте будь-яку Вашу позицію. Якщо договір укладено, то до якого типу та виду договорів він належить? У разі, якщо Ви вважаєте, що договір НЕ укладено, які вади слід усунути для його укладення? Надайте письмову відповідь.
Громадянин Пирогов та Іванов 12. 02.2010 уклали засновницький договір, за яким вони мали намір створити приватне АТ «Цибуля», статутний капітал якого буде складати 800 тис. грн., який буде поділено 50 на 50 % між засновниками. 12.06.2010 було проведено установчі збори, якими затверджено статут приватного АТ «Цибуля». Статутний капітал було затверджено у розмірі 800 тис. грн., який поділено 40 % (Пирогов) на 40 % (Іванов) та 10 % (Москаленко) між засновниками. 15.03.2010 товариство було створено, статутний капітал оплачено повністю. 16.11.2018 Іванов подав в суд до приватного АТ «Цибуля» з вимогою виключити Москаленко з складу учасників, у зв’язку з тим, що його включили до складу учасників усупереч положенням засновницького договору, який Москаленко навіть не підписував.
Яка правова природа засновницького договору? 2. Хто має право подавати позов з виконання засновницького договору? 3. Чи вірно створено статутний капітал акціонерного товариства? 4. Чи може статут змінювати положення засновницького договору? 5. Яке рішення має винести суд?
Будівельні підприємства, що утворилися в процесі приватизації одного будівельного тресту (1992 р.), врахувавши досвід самостійного функціонування і проблеми пошуку суміжників, вирішили створити господарське об'єднання, яке б, з одного боку, дозволяло їм координувати найбільш важливі питання основної діяльності з делегуванням відповідних повноважень об’єднанню, а, з другого боку - зберігало б за ними значний рівень самостійності.
Які види (форми) об'єднань за ступенем централізації управлінських повноважень закріплені чинним законодавством?
Яка форма (вид) об'єднання найбільш відповідає меті засновників і чому?
В якому порядку має створюватися таке об'єднання?
Двоє громадян вирішили скористатися послугами кредитної спілки "Добробут" з метою отримання кредиту для ремонту житла, отримавши відповідну інформацію з реклами, розміщеної в потязі метрополітену.
Якими нормативно-правовими актами визначається правовий статус кредитних спілок?
Чи мають кредитні спілки право надавати кредити будь-яким громадянам, які звертаються до них з відповідним проханням?
Яким особам і за яких умов кредитні спілки вправі надавати кредити?
За допомогою яких механізмів кредитні спілки забезпечують повернення кредитів та відсотків за користування ними?
Чи є кредитні спілки прибутковими організаціями?
За рахунок яких джерел фінансується діяльність кредитної спілки?
Студент-сирота В. у вільний від навчання час здійснює поїздки до Туречини та скуповує товари народного споживання. Придбані товари направляються в Україну вантажним контейнером з подальшим продажем їх В. на ринку Барабашова.
1. На скільки правомірна діяльність В.?
2. До якого виду торгівлі відноситься діяльність В.?
3. Які особливості здійснення торгівлі на ринках ?
Українське приватне підприємство (ПП) на пропозицію італійської компанії (ІК) з швидкого виробництва випічки, що працювала за системою франчайзингу, вирішило укласти договір комерційної концесії (франчайзингу), відповідно до ПП отримувало право на використання відповідних технологій, що належали ІК. Постало питання щодо змісту такого договору. Італійський партнер розробив текст договору комерційної концесії відповідно до вимог ГК та ЦК України. Юрист, який обслуговував ПП, наполягав на включенні в договір відповідних положень Закону «Про державне регулювання діяльності щодо трансферу технологій», оскільки предметом договору, на його думку, був трансфер технологій.
Що може бути предметом договору комерційної концесії?
Чи може договір комерційної концесії належати до різновиду договорів про трансфер технологій?
Яку пораду можна дати щодо оптимального розв’язання цієї ситуації відповідно до вимог українського законодавства?
ТОВ «Чсркасибуд» звернулося до господарського суду із позовом до ПАТ «Будсервіс», в якому просило визнати за ним право власності на незавершене будівництво в будівлі адміністративно-виставкового центру.
Позивач зазначав, що у зв'язку з виконанням ним своїх зобов'язань щодо інвестування будівництва згаданого адміністративно-виставкового центру на підставі договору про дольову участь у будівництві, укладеного між ним та ПАТ «Будсервіс», він с власником цього об’єкта.
Судом було встановлено, що позивач повністю виконав зобов’язання щодо інвестування будівництва спірного об'єкта.
Питання
Чи повинен за таких обставин суд задовольнити вимоги щодо визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва за ТОВ «Черкасибуд»?
Обгрунтуйте свою відповідь.
ТОВ «Альфа-плюс» звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ «Форт» про усунення перешкод у здійсненні ТОВ «Альфа-плюс» права користування прибудованим приміщенням власного магазину, зобов'язавши ТОВ «Форт» знести за власний рахунок передню стіну (разом з вікном та дверима) приміщення кіоску «Овочі та фрукти», що розміщений за тією самою адресою, що і магазин, а також демонтувати плиту, що закриває вікно приміщення магазину ТОВ «Альфа-плюс». Судом встановлено, що 16 травня 2016 р. регіональним відділенням Фонду держмайна та ТОВ «Альфа-плюс» укладено договір купівлі-продажу єдиного майнового комплексу загальною площею 800 кв. м. який перебував у державній власності і знаходився на балансі державного комерційного торговельного підприємства «Альфа».
ТОВ «Форт» придбало частину приміщення першого поверху площею 10 кв. м, яке не увійшло до майнового комплексу, що належить позивачу, і не виступало забудовником придбаного ним приміщення.
Питання
Чи підлягають задоволенню вимоги позивача про усунення перешкод у здійсненні ТОВ «Альфа-плюс» права користування прибудованим приміщенням власного магазину?
Обґрунтуйте свою відповідь.
Харківська обласна рада звернулася до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі- продажу, укладеного між ПАТ «Метал» та ТОВ «РИМ», згідно з яким було передано право власності на будівлю по вул. Іванова, б. 60, у м. Харкові.
ПАТ «Метал» створено згідно з наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківськії області від 14.12.1995 р. № 828 шляхом перетворення у процесі приватизації державного підприємства заводу «Метал» у відкрите акціонерне товариство «Метал».
В обгрунтування позову було наведено докази того, що вказана будівля не належала ПАТ «Метал» на праві власності, оскільки не ввійшла до приватизаційного майна державного підприємства «Метал».
Обгрунтовуючи свої вимоги щодо визнання за ним права власності на будівлю, позивач посилається на постанову КМУ від 05.11.1991 р. «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно- територіальних одиниць (комунальною власністю)» і стверджує, що оскільки спірний об'єкт належав до майна підприємств місцевої промисловості, то в силу п. 2 вищезгаданої постанови з 1 січня 1992 р. це майно перебуває у власності Харківської області.
Питання
Чи підлягають задоволенню позовні вимоги?
Обгрун гуйтс свою позицію.
Між Фондом держмайна та ТОВ «Фаїна» укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, що належить державі, а саме складських приміщень. ТОВ «Фаїна» було сплачено десять відсотків початкової вартості об'єкта приватизації за договором (682 473,08 грн).
У подальшому рішенням господарського суду від 11.11.2016 р. за позовом Фонду держмайна до ТОВ «Фаїна» договір купівлі-продажу було розірвано у зв'язку з невиконанням ТОВ «Фаїна» його умов щодо повної сплати вартості об’єкта приватизації.
22.11.2016 р. ТОВ «Фаїна» звернулося до господарського суду з позовом до Фонду держмайна про стягнення 682 473,08 грн. частково сплачених за об'єкт приватизації. Позов було задоволено.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду. Фонд держмайна звернувся до суду апеляційної інстанції з вимогою про скасування судового рішення, оскільки судом першої інстанції не було враховано встановлений у законодавстві порядок повернення покупцям коштів, сплачених за об’єкт приватизації.
Дайте юридичну оцінку ситуації.
Підприємство „ А” подало у Постійно діючий третейський суд позов до відповідача – ТОВ „ Б”, в зв’язку з виявленням у порту призначення недостачі товару. В позовній заяві позивач посилався на третейське застереження, що містилося у договорі поставки, укладеному між ним та відповідачем. Відповідач заперечував існування між ним та позивачем договору поставки, а відтак і третейського застереження, що містилося у ньому. При цьому відповідач звернув увагу третейського суду на те, що з наданої позивачем ксерокопії тексту контракту чітко видно, що до тексту було внесено зміни, зокрема, стерті та дописані від руки найменування та адреса постачальника.
Крім того, відповідач вважав, що договір підписано особою, яка не має жодного відношення до відповідача, а відтак, не була уповноважена підписувати договори від імені відповідача.
Позивач повідомив третейському суду, що оригіналу контракту в нього немає. За його даними, зміни до тексту контракту, який було направлено відповідачу факсом, зроблені останнім. Разом з тим, позивач вважає, що своїми наступними діями (відвантаження товару, отримання грошей за товар, виставлення рахунку) відповідач схвалив контракт та третейське застереження, що міститься в ньому.
У якій формі може укладатися третейське застереження відповідно до законодавства України?
Чи можна вважати, що сторони спору уклали дійсну третейську угоду у даному випадку?
ТОВ “Промінь” уклало договір поставки устаткування з ТОВ „ Інтерпостач”. Ст. 10 цього договору передбачала, що усі спори, що виникають із цього Договору будуть вирішуватися Третейським судом при Українському національному комітеті МТП. Через 2 місяці з моменту укладення договору ТОВ „ Інтерпостач” уклало договір уступки права вимоги щодо зазначеного договору, за яким право вимоги поставки устаткування перейшло ЗАТ „ Прогрес”.
ТОВ „Промінь” не виконало своїх зобов’язань за договором, а саме не поставило в обумовлений строк устаткування.
ЗАТ „Прогрес” звернулось до Третейського суду при Українському національному комітеті МТП з позовом про відшкодування збитків, заподіяних невиконанням договору.
ТОВ “Промінь” заперечило компетенцію Третейського суду при Українському національному комітеті МТП вирішувати даний спір, оскільки воно не укладало з ЗАТ „Прогрес” третейської угоди.
Чи можна стверджувати, що третейське застереження зберігає чинність при заміні сторони в наслідок уступки права вимоги або переводу боргу у основному договорі?
До українського суду звернулась юридична особа з Російської Федерації з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення, ухваленого російським судом. Боржник ( українська юридична особа) подав заперечення проти цього клопотання, посилаючись на те, що рішення не може бути виконано, оскільки російський суд неповно дослідив обставини справи, зокрема, не призначив експертизу та не повідомив українського боржника належним чином про час та місце судового розгляду.
Яке рішення повинен винести суд?
Суд Республіки В’єтнам у цивільній справі за позовом громадянина Республіки В’єтнам до громадянина України ухвалив рішення про стягнення боргу. Рішення суду набрало законної сили у вересні 2006 р.
Чи підлягає виконанню дане рішення на території України? Визначте строки та підстави виконання даного рішення.
תגובות