top of page
Фото автораАндрей Стеценко

Задачі з господарського права (5)

Обновлено: 22 июл. 2021 г.

В Товаристві з обмеженою відповідальністю «Риел Истейт» є два учасники Дубовий і Мануйло, кожний з яких володіє часткою 50% статутного капіталу. Через кілька років роботи товариства учасник товариства Дубовий запідозрив, що другий учасник Мануйло, який по сумісництву є директором товариства, перекручує інформацію про фінансово-господарську діяльність товариства, навмисно створюючи враження його збитковості. Насправді всі доходи від використання майна товариства переводяться ним на рахунки афілійованих з Мануйло осіб шляхом укладення угод на завідомо невигідних для ТОВ «Риел Истейт» умовах. Дубовий звернувся до Мануйло з вимогою про проведення загальних зборів товариства, на порядок денний яких запропонував винести питання про звільнення Мануйло з посади директора. Мануйло з’явився на загальні збори і проголосував проти свого звільнення, мотивуючи свою позицію безпідставністю претензій, що висуваються до нього. У зв’язку з цим рішення про його звільнення прийняте не було. Усі наступні повідомлення про скликання загальних зборів були Мануйло проігноровані. Дубовий звернувся до адвоката за консультацією про можливі варіанти захисту його прав у цій ситуації. Підготуйте відповідь адвоката. Як зміниться ситуація, якщо Мануйло взагалі не з’являється на збори, а частки учасників в статутному капіталі будуть розподілені 51 на 49 відсотків, або 60 на 40 відсотків, або 75 на 25 відсотків на користь Дубового?

Рішенням районного суду задоволено позов К. до Т. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у розмірі 5000 грн. В зв’язку з невиконанням К. рішення суду добровільно, Т. звернувся до ВДВС з заявою про стягнення на його користь присуджених грошей. Натомість, при виконанні судового рішення їх , а також інших цінностей у відповідачки в наявності не оказалось. В зв’язку з цим, державним виконавцем було звернуто стягнення на комп’ютер, принтер та швейну машину боржника. При цьому, Т. просила державного виконавця не включати до акту опису швейну машину, оскільки працюючи швачкою на дому, вона їй вкрай необхідна для виконання замовлень клієнтів.

Чи підлягає клопотання Т. задоволенню? Чи правомірні будуть дії державного виконавця у разі відмови в клопотанні?

На виконання рішення суду державним виконавцем Деснянського ВДВС Чернігівського міського управління юстиції винесено постанову про арешт та оголошення заборони відчуження 7/36 частин квартири та приміщення магазину площею 45,5 кв.м, що належить боржнику - К. Вважаючи постанову неправомірною і такою, що порушує її права у виконавчому провадженні, К. звернулася до районного суду зі скаргою. В її обґрунтуванні, боржниця зазначила, що є приватним підприємцем та займається реалізацією непродовольчих товарів та побутової техніки в арештованому магазині. На її думку державним виконавцем не з’ясовано питання щодо наявність у неї готівкових коштів. До того ж, стягнення могло бути звернено і на товари, які знаходились в магазині у продажі та належали їй на праві приватної власності. В зв’язку з цим, державним виконавцем не забезпечено право боржника вказати на ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Крім того, в своїй скарзі К. зазначила, що накладення арешту на об’єкти нерухомості позбавило її можливості отримувати кредити для ведення підприємницької діяльності.

Які порушення допущені державним виконавцем? У чому полягає черговість звернення стягнення на майно боржника?

За рішенням господарського суду Волинської області з ТОВ “Прем’єр-Стиль” на користь підприємства з іноземними інвестиціями “Юнітекс” було присуджена заборгованості в сумі 403 536,61 грн., 3% річних в сумі 11 434,52 грн. та 2 315,33 грн. судових витрат. Державним виконавцем, 24 листопада 2006 р., в зв’язку з невиконанням божником рішення суду в добровільному порядку, винесена постанова про стягнення з нього виконавчого збору. Того ж дня, була винесена постанова про арешт коштів боржника на загальну суму 244 253,36 грн. Надалі, 30 листопада 2006 р., державним виконавцем була винесена постанова про покладання на офіс, виробничі цеха, виробниче обладнання божника арешту та оголошена заборона на його відчуження. Не погоджуючись з діями державного виконавця, боржник звернулося до господарського суду зі скаргою, в якій посилався на те, що 27 листопада 2006 р. направив до ВДВС лист №310, в якому повідомляв про неможливість добровільно виконати наказ суду щодо погашення заборгованість, у зв’язку із скрутним матеріальним становищем та пропонував в першу чергу звернути стягнення на виготовлену продукцію, тканину костюмну, а також транспортні засоби.

Дайте правову оцінку діям державного виконавця. Чи підлягає задоволенню клопотання ТОВ “Прем’єр-Стиль”? У чому полягає черговість звернення стягнення на майно боржника в даному випадку?

ВАТ “Факел” звернулось з позовом до ВДВС Броварського РУЮ, Української товарної біржі “Відродження”, про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації арештованого майна позивач - виробничого корпусу №4, площею 2000 м2. Позовні вимоги мотивоване тим, що експертна оцінка нерухомого майна проведена державним виконавцем, а не суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання. Також під час проведення реалізації майна порушено умови та порядок проведення прилюдних торгів з продажу нерухомого майна, на яке звернено стягнення, а саме: в оголошенні, надрукованому в газеті не вказані дані про стягувача та боржника, місцезнаходження майна, дату та адресу ознайомлення з майном, назву спеціалізованої організації, яка проводить прилюдні торги, відсутні опис та характеристика нерухомого майна. Крім того, в оголошення не міститься інформації щодо призначення об’єкта, обмеження на його використання, процент зносу, відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нежитлове приміщення (її правовий режим та розмір). До того ж, прилюдні торги з реалізації виробничого корпусу проведені в приміщенні ВДВС Броварського РУЮ.

Чи підлягає позов задоволенню? Які з зазначених обставин можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними? Які з зазначених обставин можуть бути визнанні такими, що порушують порядок проведення прилюдних торгів?

У травні 2006 р. К. звернулася з позовом до ВДВС, ТОВ “Мультимедіа-софт” та Р. про визнання недійсним публічних торгів, акту проведення публічних торгів і свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів 2-кімнатної квартири. Свої позовні вимоги К. мотивувала тим, що постанову про відкриття виконавчого провадження вона отримувала в той же день, коли державним виконавцем здійснювався опис та арешт її квартири. Крім того, в порушення вимог закону, спеціалізована організація, яка проводила публічні торги, не виконала покладеного на неї обов’язку не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів опублікувати в друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням нерухомого майна повідомлення про нерухоме майно, що підлягає реалізації, а тому К. не мала можливості прийняти в них участь.

Чи підлягає позов задоволенню? Які порушення закону допущені відповідачами під час здійснення виконавчого провадження?

23 червня 2004 року Печерський районний суд м. Києва розглянув цивільну справу за заявою ВАТ «Державний ощадний банк України» про визнання власником недобудованого нерухомого майна.

Представник позивача просив визнати ВАТ «Державний ощадний банк України» власником недобудованого житлового будинку № *, розташованого на земельній ділянці площею 0,114 га по вул. Андріївській в с. Крюковщина Києво-святошинського району Київської області. Свої вимоги представник обґрунтовував тим, що в процесі примусового виконання виконавчого напису про стягнення з громадянина Ю. на користь заявника заборгованості в сумі, еквівалентній 38 620,81 доларів США і 2073 грн. відділом ДВС винесена ухвала про передачу нереалізованого майна боржника стягувачу. Заявникові переданий в рахунок часткового погашення боргу земельна ділянка і розташований на ній незавершений будівництвом житловий будинок № * по вул. Андріївській в с. Крюковщина Києво-святошинського району Київської області вартістю 140 250 грн., що належить громадянинові Ю. В той же час заявник позбавлений можливості зареєструвати своє право на житловий будинок, оскільки будівництво не завершене.

Вислухавши представника заявника, вивчивши письмові докази, суд встановив, що 28 січня 2002 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» і громадянином Ю. був укладений договір про відкриття карткового рахунку по кредитній схемі № 292/2. Виконання громадянином Ю. своїх зобов’язань за основним договором забезпечено договором застави під реєстровим № 513 від 1 лютого 2002 року, укладеним між заявником і громадянином Ю., предметом якого є нерухоме майно — земельна ділянка і розташований на нім житловий будинок № * по вул. Андріївській в с. Крюковщина Києво-святошинського району Київської області. У зв’язку з неналежним виконанням умов основного договору № 292/2, на Договорі застави приватним нотаріусом був здійснений 8 квітня 2003 року виконавчий напис під реєстровим № 2551 і 22 грудня 2003 року виконавчий напис під реєстровим № 7899 про стягнення на користь банку заборгованості в сумі, еквівалентній 38 620,81 доларів США, і 2 073 грн.

5 лютого 2004 року відділом ДВС винесена ухвала про передачу нереалізованого майна боржника стягувачу.

18 лютого 2004 року відділом ДВС передані заявникові в рахунок часткового погашення боргу земельна ділянка і розташований на нім незавершений будівництвом житловий будинок, що належить громадянинові Ю.

Суд прийшов до висновку, що частина робіт, що не виконана відповідно до проекту, є незначною і, керуючись статтею 331 ГК України, задовольнив позовні вимоги і визнав Відкрите акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” власником недобудованого житлового будинку.

Чи були підстави у державного виконавця ухвалювати постанову на підставі виконавчого напису нотаріуса? Чи відноситься незавершене будівництво до майна, на яке може бути звернене стягнення за виконавчими документами? Чи може бути ухвалена державним виконавцем

У вересні 2002 р. приватний підприємець А. придбав на прилюдних торгах нерухоме майно площею 1500 кв.м. (склад), що знаходиться у Орджонікідзевському районі м. Харкова. Рішенням господарського суду Харківської області, постановленому у листопаді 2002 р., було задоволено позов А. до фірми “ККС, ЛТД” про виселення із займаного приміщення, яке було придбане на торгах. У червні 2003 р. це рішення було залишене в силі постановою Харківського апеляційного господарського суду. На підставі рішення виданий наказ.

У липні 2003 р. А. звернувся до Орджонікідзевського ВДВС у м. Харкові з проханням відкрити виконавче провадження. Державним виконавцем було надано 30 днів боржнику для добровільного виселення. А. оскаржив дії державного виконавця, оскільки вважав, що для добровільного виконання боржникові повинен бути наданий строк в 15 днів. Суд скаргу А. задовольнив і скасував постанову державного виконавця.

Дайте оцінку діям державного виконавця та суду.

В. звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом про поновлення на роботі на посаді інженера ВАТ “Харківський тракторний завод”. В позовній заяви В. зазначав, що, хоча його було звільнено у зв’язку із скороченням штатів, він вважає таке звільнення незаконним, оскільки фактично скорочення штатів не відбувалось і він може залишитися на підприємстві на іншій посаді з однотипними функціональними обов’язками.

У червні 2006 р. позов був задоволений. Відповідач подав апеляційну скаргу на це рішення. В той же час позивач звернувся до державної виконавчої служби з проханням відкрити виконавче провадження про поновлення його на роботі, подавши оригінал рішення суду про поновлення.

Державний виконавець відмовив у відкритті виконавчого провадження, зазначивши, що, по-перше, рішення суду не набрало законної сили, і, по-друге, у стягувача немає виконавчого листа.

Чи правомірні дії державного виконавця? Які особливості виконання судових рішень про поновлення на роботі?

Прокурор м. Харкова звернувся з позовом до батьків малолітнього С. про відібрання дитини без позбавлення їх батьківських прав. Свої вимоги він обґрунтовував неналежним ставленням батьків до виховання дитини та її утримання. Орган опіки та піклування у своєму висновку погодився з позицією прокурора і підтримав позов. У червні 2009 р. позов був задоволений. У виконавчому провадженні брали участь прокурор та орган опіки і піклування.

Державний виконавець передав малолітнього С. рідному брату його батька Л. і закрив виконавче провадження у зв’язку із виконанням рішення. Батьки С. оскаржили дії державного виконавця щодо передання дитини Л., зазначивши, що Л. не був притягнутий державним виконавцем як стягувач.

Розглянувши скаргу, суд відмовив скаржникам у її задоволенні.

Чи правомірні дії суду?

Рішенням суду подружжя М. було виселено із займаної двокімнатної квартири з наданням іншого житлового приміщення. Державний виконавець під час виконавчого провадження стосовно М. з’ясував, що відсутня вільна житлова площа на яку, згідно з рішенням суду, можна вселити М. Стягувач - підприємство “Будінвест” - де раніше працювали М., наполягало на їх виселенні.

Державний виконавець звернувся до суду з клопотанням про роз’яснення рішення. Одночасно стягувач звернувся до суду з клопотанням щодо зміну способу виконання рішення і у зв’язку із відсутністю житлової площі для вселення запропонував сплатити М. грошову компенсацію в розмірі вартості двокімнатної квартири.

Суд у роз’ясненні рішення відмовив, задовольнивши клопотання про зміну способу виконання рішення.

Дайте оцінку діям стягувача, державного виконавця та суду.

Рішенням суду було задоволено заяву чоловіка М. до дружини Р. про встановлення режиму окремого проживання подружжя. Виконавчий лист по справі судом не видавався. Через 5 місяців після набрання рішенням законної сили чоловік М. почав порушувати режим окремого проживання. Р. звернулася з рішенням суду до ВДВС з заявою про відкриття виконавчого провадження і примусове встановлення режиму окремого проживання. Державний виконавець відмовив у відкритті виконавчого провадження у зв’язку із відсутністю виконавчого листа.

Р. звернулася із скаргою на дії державного виконавця. Суд скаргу задовольнив і зобов’язав ВДВС відкрити виконавче провадження, оскільки в цьому разі виконавчий лист не видається, а рішення суду є достатньою підставою для відкриття виконавчого провадження.

Дайте оцінку діям державного виконавця і суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Багачанка» створено двома учасниками Сергієнко та Малаховою, які є подружжям. Частки в статутному капіталі товариства розподілені порівну. Сергієнко з’явився до нотаріуса із протоколом загальних зборів Товариства від 01.11.2010р. про виключення Малахової з числа учасників товариства та про затвердження нової редакції статуту ТОВ «Багачанка» в якому він був визначений одноосібним власником 100% статутного капіталу, а також про звільнення Малахової та призначення себе директором товариства. Нотаріус посвідчив справжність підпису Сергієнко на цьому протоколі та на статуті. На підставі цього держаний реєстратор провів державну реєстрацію відповідних змін в установчих документах. Дізнавшись про це дружина звернулася із позовом в Київський районний суд м. Харкова до відповідача-1 ТОВ «Багачанка», відповідача-2 Приватного нотаріуса ХМНО Лаванда Н.О., відповідача-3 Державного реєстратора Харківської міської ради Орловської М.І. мотивованим тим, що 01.11.2010р. загальні збори товариства не проводились, а натомість між нею і чоловіком відбулася звичайна сімейна сварка. На цій підставі Малахова просить суд: 1) визнати недійсним протокол загальних зборів та нову редакцію статуту ТОВ «Багачанка» від 01.11.2010р. 2) визнати незаконними дії нотаріуса; 3) визнати протиправними дії державного реєстратора і скасувати державну реєстрацію нової редакції статуту. Чи правильний спосіб захисту прав обраний Малаховою? Яке рішення повинен ухвалити суд? Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський канатний завод» передбачено, що усі правочини щодо розпорядження майном товариства на суму, що перевищує 1 млн. грн. мають бути затверджені загальними зборами товариства. Директор товариства Кізім без погодження із загальними зборами товариства уклав договір іпотеки усього нерухомого майна товариства, оцінивши його в сумі 1 млн. грн. Договір іпотеки був укладений в забезпечення кредиту в розмірі 10 млн. грн., виданого банком на користь третьої особи ТОВ «НР-Косметік» в якому Яблонська, яка є донькою Кізіма, володіє 50% статутного капіталу. Учасник ТОВ «Харківський канатний завод» Петровський, який володіє часткою статутного капіталу 0,5%, звернувся до господарського суду із позовом про визнання договору іпотеки недійсним, мотивованим тим, що по-перше, загальні збори не приймали рішення про його укладення; по-друге, такий договір не відповідає меті товариства ТОВ «Харківський канатний завод», оскільки він є безоплатним, а товариство було створене з метою одержання прибутку. Чи правомірно Петровським подано такий позов? Чи буде він прийняти судом до розгляду? Якщо так, то яке рішення має ухвалити суд? В Товаристві з обмеженою відповідальністю два учасники. Статутом товариства передбачено, що виконавчим органом товариства є дирекція, яка складається з двох директорів, кожних з яких призначається самостійно кожним з учасників. При цьому директори вправі діяти від імені товариства: Варіант І: одноосібно окремо один від одного; Варіант ІІ: тільки разом за спільним погодженням один з одним. Який з названих варіантів не відповідає положенням чинного законодавства України? Які наслідки невідповідності положень статуту вимогам законодавства? Приватне акціонерне товариство «Харківнафтопродукт» створене внаслідок реорганізації шляхом перетворення Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківнафтопродукт». Акціонер товариства, який володіє акціями на суму 25% статутного капіталу товариства звернувся до товариства з заявою про вихід з числа учасників товариства та обмін належних йому акцій на частину майна товариства – одну з чотирьох належних ПАТ «Харківнафтопродукт» автозаправних станцій. Чи підлягають задоволенню вимоги акціонера? Чи підлягали б задоволенню вимоги цього ж учасника, якщо б він заявив їх до реорганізації? Товариство з обмеженою відповідальністю «Екструдер» є власником виробничого обладнання на суму 2 млн. грн.. та будівлі вартістю 8 млн. грн., яка знаходиться в іпотеці банку в забезпечення зобов’язань товариства по кредиту. Станом на 1 липня поточного року залишок по кредиту становив 500 тис. грн. Учасником Товариства є Поліщук, який володіє часткою в статутному капіталі вартістю 100 тис. грн.., що складає 25%. статутного капіталу. 1-го липня Поліщук підписав у нотаріуса заяву про вихід із товариства і виплату йому вартості його частки в майні товариства, яка за його підрахунками становить 2,5 млн. грн. Цю заяву Поліщук надіслав на адресу ТОВ «Екструдер» 1-го серпня. Решта учасників погодилась із необхідністю виплати Поліщуку вартості його частки в майні товариства, але повідомили, що зроблено це буде не раніше ніж через рік після його виходу з Товариства. Одразу після цього Баринов, який є директором ТОВ «Екструдер» і його учасником із часткою у статутному капіталі 63%, посилаючись на світову фінансову кризу перестав обслуговувати взятий раніше кредит, розраховуватись по інших зобов’язаннях товариства внаслідок чого кредиторська заборгованість ТОВ «Екструдер» на кінець року зросла до 9 млн. грн. Крім того, Баринов продав все виробниче обладнання ТОВ «Екструдер» із відстрочкою платежу на 10 років Компанії «Bаrrin & Co LTD», Віргінські острови. Із цією ж компанією уклав договір оренди належної ТОВ «Екструдер» будівлі строком на 49 років з орендною платою 100грн./за будівлю в цілому на рік. В які строки та в якій сумі мають бути проведені розрахунки із Поліщуком? З якого моменту розпочинається перебіг цих строків? Як зміниться сума виплати, якщо кредиторська заборгованість ТОВ «Екструдер» на кінець року виросте до 11 млн. грн.? Чи порушують права Поліщука дії Баринова? Як Поліщуку захистити свої права, якщо вини порушені? . Громадянин Альтшулер залишив нащадкам у спадок пакет акцій Публічного акціонерного товариства, пакет акцій Приватного акціонерного товариства, частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, частку в складеному капіталі повного товариства та частку вкладника в командитному товаристві. Загальні збори учасників кожного з названих товариств відмовились приймати нащадків Альтшулера до складу учасників відповідних товариств. Чи правомірні рішення загальних зборів? Якщо ні, у який спосіб нащадки можуть захистити свої права? У 1992 р. Кащенко зареєстрував Приватне науково-виробниче підприємство «Істок». В 2004 році підприємство уклало з Харківською міською радою договір оренди земельної ділянки для будівництва та експлуатації торгово-розважального комплексу строком на 49 років. При цьому ПНВП «Істок» зобов’язалося ввести об’єкт будівництва в експлуатацію не пізніше 21.12.2012р. Проте у зв’язку із відсутністю коштів ПНВП «Істок» не приступило до будівництва об’єкту і Кащенко вирішив продати право на оренду земельної ділянки, дозвільну та проектно-кошторисну документацію на будівництво третім особам іноземним інвесторам. Для того що б організувати цей процес він звернувся за допомогою до адвоката. Той порекомендував йому перетворити ПНВП «Істок» у товариство з обмеженою відповідальністю і продати інвесторам частку в статутному капіталі. Кащенко висловив побоювання, що в цьому разі у зв’язку з припиненням товариства всі права ПНВП «Істок» на земельну ділянку та права на будівництво будуть втрачені. Дайте висновок чи правильною є порада адвоката і яким чином в даній ситуації слід діяти Кащенко? Що можна порадити Кащенку, якщо він бажає залишити частину відчужуваних прав за собою? Швейна фабрика згідно з договором поставки зобов’язана була поставити універмагу "Дитячий світ" швейні вироби. У договорі зазначалося, що зимовий асортимент товару має бути відправлений не пізніше ніж 01 листопада. Проте фабрика порушила умови договору і відправили універмагу швейні вироби тільки 29 грудня. 28 лютого наступного року юрисконсульт, який обслуговує універмаг, виявив, що жодних санкцій за порушення умов договору до фабрики вжито не було, підрахував суму неустойки за прострочення в доставці товару і в той самий день відіслав фабриці претензію з пропозицією про перерахування суми неустойки. Фабрика заперечувала проти висунення до неї вимог, посилаючись на те, що універмаг пропустив строк на пред’явлення претензії. Універмаг, вважаючи, що строк на заяву претензії не порушений, оскільки рахував його з часу отримання поставленого з простроченням товару, пред’явив позовну заяву до фабрики про стягнення неустойки. Як вирішить спір господарський суд? Обґрунтуйте рішення. При розгляді справи у господарському суді, провадження по якій порушена ухвалою від 10 липня 2000 року, господарський суд застосував закон СРСР, що був прийнятий у вересні 1974 року. 1. Чи є правомірним застосування господарським судом зазначеного акту? 2. Які умови застосування на території України актів колишнього СРСР? Обґрунтуйте свою відповідь, посилаючись на відповідні положення чинного законодавства України Фізичній особі-підприємцю М. надійшло письмове повідомлення з районної податкової інспекції про те, що йому необхідно з'явитися у податкову службу для отримання довідки про взяття його на облік. У повідомленні також було зазначено розмір грошової суми, яку необхідно сплатити за видачу такої довідки. М. відмовився з'явитися у податкову інспекцію на тій підставі, що згідно із законом він не несе обов'язку зареєструватися в органах державної податкової служби. Це повинен зробити відповідний орган податкової служби незалежно від того, чи відвідає його підприємець особисто чи ні. Дайте правову оцінку доводам підприємця М. Задачка уже была, может, у кого-то сохранился ответ? Буду благодарен) Державне акціонерне товариство за рахунок виділених бюджетних коштів мало побудувати нові виробничі потужності. Вартість будівництва - понад 75 млн. грн. Проектно- кошторисна документація була розроблена проектно-вишукувальним інститутом «Промбудпроект». В який спосіб може здійснюватися будівництво? Який порядок укладення договорів підряду на будівництво об’єктів, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів? Районна рада прийняла рішення про приватизацію цілісного майнового комплексу державного підприємства "Деревопереробка", проте регіональним відділенням Фонду дер­жавного майна їй було відмовлено у приватизації зазначеного об'єкта. 1.Чи правомірна відмова регіонального відділення фонду держмайна України? 2.Хто може бути покупцями та продавцями об'єктів малої приватизації? 3.Чи встановлений законом перелік об'єктів малої приватизації? 4. Які обмеження встановлені законом щодо осіб, які можуть бути покупцями об'єктів приватизації? Публічному АТ "НДІ Продпроект" було відмовлено в купівлі об'єкта приватизації у вигляді цілісного майнового комплексу підприємства "Укрпродбуд" на тій підставі, що 25 відсотків статутного фонду публічного АТ належить державі. 1.Чи правомірна зазначена відмова ? 2. Які особи не можуть бути покупцями об'єктів приватизації згідно з чинним законодавством України ? Ощадний банк України в особі директора Дніпропетровської філії надав ВАТ “Сімош” кредит, перерахувавши в липні 1998 р. визначену суму на по-точний рахунок позичальника. Гарантом за цим договором виступив “Півден-ний машинобудівний завод”. У гарантійному листі, який завод надіслав банку, містилося застереження про те, що гарант і позичальник несуть солідарну відповідальність за невиконання або неналежне виконання кредитного договору. Оскільки зобов’язання вчасно виконано не було, кредитор звернувся до гаранта з вимогою про повернення кредиту, а до позичальника – про виплату штрафу за несвоєчасне виконання кредитного зобов’язання, і банк звернувся до суду. Пояснити: 1. Яку відповідальність несуть позичальник і гарант? 2. Які правила оформлення відносин гарантій? Чи може гарантом виступати небанківська установа? 3. Яке рішення має прийняти суд?

Громадянин України Кислюк В. Д. виявив ініціативу щодо оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства "Машпром", а коли йому було відмовлено, він звернувся до суду за захистом своїх, як він вважає, порушених прав. Пояснити: 1. Яке рішення має винести суд? 2. Хто за чинним законодавством України може бути орендарем державного та комунального майна? Через п’ять місяців після отримання вантажівок за договором лізингу сільськогосподарський виробничий кооператив (СВК) „Зоря” зажадав від лізингової компанії, яка відповідно до договору мала здійснювати технічне обслуговування автомашин, проведення профілактичного ремонту вантажівок, оскільки в одній з них мали місце перебої в роботі двигуна. Лізингова компанія відмовилася надавати послуги через несплату кооперативом, який посилався на фінансову скруту, лізингових платежів протягом останніх трьох місяців. Пояснити: 1. Які права та обов’язки сторін за договором лізингу? 2. Які правові наслідки наступають у разі порушення умов договору лізингу? 3. Чи правомірні вимоги СВК „Зоря”? 4. Чи може лізингова компанія застосувати до СВК „Зоря” господарсько-правові санкції і які саме?

ТОВ „Автоматика” відповідно до укладеного договору отримало в оренду цілісний майновий комплекс казенного підприємства „Надра”. За позовом прокурора договір оренди між зазначеними підприємствами рішенням господарського суду було визнано недійсним. Пояснити: 1. Чи правомірне рішення господарського суду? 2. Чи відповідає зазначений договір оренди вимогам закону? Маркова, яка працювала завскладом i з якою був укладений договір про повну матеріальну відповідальність несвоєчасно повернула тару постачальнику i за це було сплачено штраф у розмірі 980 грн. Директор бази запропонував їй внести цю суму добровільно, а коли вона відмовилась - звернувся з позовом до суду. Яке рішення має винести суд? Задача 2 Державна податкова адміністрація м. Харків звернулась до ВАТ «Харківський тракторний завод» з попередженням про притягнення до відповідальності у зв'язку з порушенням вимог чинного законодавства. На думку податківців, порушення законодавства полягало в неодержанні ліцензії на послуги із перевезення працівників цього підприємства з роботи до дому автобусом, що був спеціально придбаний заводом з такою метою. Чи є діяльність підприємства зі здійснення автотранспортних перевезень власних працівників господарською? Чи потрібен спеціальний дозвіл на здійснення подібних автотранспортних перевезень? Між товариством з обмеженою відповідальністю і будівельною фірмою був укладений договір, згідно з яким будівельна фірма зобов’язалася відремонтувати офіс Товариства, а Товариство зобов’язане було надати всі необхідні матеріали і сплатити вартість ремонту. Роботи слід було завершити на протязі одного місяця, починаючи з 1 червня. Будівельники вчасно розпочали виконання робіт, однак з 15 червня припинили всі роботи, оскільки з’ясувалося, що у Товариства немає коштів для оплати виконаних робіт. Крім того, Товариство не спромоглося надати необхідні матеріали і попросило завершити роботи з матеріалів будівельної фірми у встановлений строк. Таке прохання фірма задовольнити відмовилася. Тоді Товариство оголосило про розірвання договору і запросило іншу організацію для завершення робіт, а всі видатки віднесло на підрядника. Чи правомірні дії Товариства? Допоможіть вірішити задачку , є готова ? При розгляді справи у господарському суді, провадження по якій порушена ухвалою від 10 липня 2000 року, господарський суд застосував закон СРСР, що був прийнятий у вересні 1974 року. 1. Чи є правомірним застосування господарським судом зазначеного акту? 2. Які умови застосування на території України актів колишнього СРСР? Обґрунтуйте свою відповідь, посилаючись на відповідні положення чинного законодавства України Засновники товариства з обмеженою відповідальністю, предметом діяльності якого є здійснення медичної практики та реалізація медикаментів, 20 серпня 2013 р. звернулися до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію товариства. Листом від 28 серпня 2013 р. райдерж адмін повідомила у відмові реєстраціі таких причин : відсутність ліцензіі на здійснення медичної практики та продажу . подані установчі документи суперечато законодавству оскільки вказані в них вклади засновників в сукупності складають 75% статутного фонду, а 25% засновники планують сформувати за рахунок випущених облігацій . Чи правомірна позиція рай держ адмін ? Які дії засновницького товариства забезпечать захист іх права на реєстрацію. Які нормативні акти регулюють питання державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності та ліцензування ? Громадянин України Васильченко П. Р., сплативши реєстраційний збір у встановленому розмірі та маючи намір провадити підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, подав до органу державної реєстрації реєстраційну картку, три фотокартки, копію довідку про присвоєння ідентифікаційного номера платника податків, документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію, своє рішення за підписом усіх членів сім’ї про намір провадити підприємницьку діяльність, ксерокопію свідоцтва про шлюб та свідоцтва про народження дитини. чи є у реєстр органу підстава щоб відмовити у держ реєстраціі ? які умови держ реєстраціі? Учасник Публічного акціонерного товариства продав належні йому акції своєму приятелеві. Засновники цього товариства звернулися до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу цих акцій на тій підставі, що установчим договором про заснування товариства була передбачена заборона відчуження акцій товариства третім особам без згоди самого товариства та його акціонерів, які мали переважне право на придбання акцій товариства, що відчужуються. 1. Яке рішення має винести суд? Обґрунтуйте свою відповідь. 2. У чому полягає різниця у правовому статусі публічних і приватних акціонерних товариств? У 2007 р. було створено і зареєстровано у встановленому порядку мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю. У 2010 р. у підприємства виникла необхідність внести зміни в установчі документи, пов'язані зі зміною юридичної адреси, прийняттям до складу засновників нових осіб і вибуттям частини старих засновників. Було зібрано всі необхідні документи і подано для реєстрації змін. Однак районна держадміністрація відмовила у прийомі документів. При цьому відмова мотивувалася так: необхідно збільшити статутний фонд до 9375 грн.; необхідно перейменувати мале підприємство у спільне підприємство з іноземними інвестиціями, оскільки серед нових учасників є громадянин Італії; необхідна довідка паспортних органів, що підтверджує легальність перебування іноземця на території України. Чи можна вважати відмову районної держадміністрації зареєструвати вищевказані зміни в установчі документи обґрунтованою, а мотивування відмови — таким, що відповідає чинному законодавству? допоможіть будь ласка Казенне підприємство «Експериментальний завод» отримало від міністерства, до сфери управління якого належало, 200 тисяч гривень на розробку нового приладу. Однак цих коштів вистачило лише на закупівлю необхідного устаткування, матеріалів та оплату праці працівникам на 3 місяці. За енергоресурси (електроенергія, газ) підприємство не змогло розрахуватися, що спричинило подання енергопостачальними компаніями позовів про стягнення заборгованості казенного підприємства у сумі 83 тисячі гривень. На яке майна казенного підприємства може бути звернене стягнення для покриття цього боргу? На якому правовому режимі (титулі) відповідна частина державного майна закріплюється за казенним підприємством? В чому полягає зміст цього правового титулу? Чи може бути казенне підприємство визнане банкрутом? Які обов’язки щодо казенного підприємства несе міністерство (відомство), до сфери управління якого воно належить? ДП "Артемвугілля" (м. Горлівка) при проведені трьох тендерів по закупівлі шахтних саморятувальників за бюджетні кошти необґрунтовано визначило переможцем цих тендерів ТОВ "Компанія "Олександр", хоча, тендерні пропозиції ТОВ "Компанія "Олександр" щодо умов реалізації товару були найгіршими у порівнянні з тендерними пропозиціями інших учасників тендерів. За таких умов ТОВ "Компанія "Олександр" не могла бути визнана переможцем двох останніх тендерів. При цьому ДП "Артемвугілля" не вжило ніяких заходів щодо притягнення ТОВ "Компанія "Олександр" до відповідальності за неналежне виконання договору купівлі - продажу в частині прострочення строків поставки шахтних саморятувальників, хоча це передбачено умовами договору, укладеного між ДП "Артемвугілля" та переможцем торгів - ТОВ "Компанія "Олександр". Крім того, за результатами проведення останнього тендеру ТОВ "Компанія "Олександр" та ДП "Артемвугілля" укладали додаткову угоду про зміну умов оплати поставки шахтних саморятувальників, яка суперечить умовам вже проведеного тендеру. Внаслідок цього учасники тендерів були позбавлені можливості чесно та вільно конкурувати на ринку. Такі дії ДП "Артемвугілля" та ТОВ "Компанія "Олександр" кваліфіковані як порушення законодавства про захист економічної конкуренції. 1. Який орган АКМУ повинен розглядати справу? 2. Який вид порушень має місце в цій ситуації? Як в даному випадку за законодавством, будуть кваліфіковані дії цих суб'єктів господарювання? 3. Який вид відповідальності може бути застосований в даному випадку? 4. Чи можуть бути в даному випадку надані цим суб'єктам господарювання попередні висновки органами АМКУ? На ринку послуг поліграфічного друку у м. Хмельницький діяло 8 юридичних осіб і приватні підприємці. З 1.05.2016 р. всі вказані суб’єкти господарювання одночасно підняли ціну за надання послуги з поліграфічного друку 1 сторінки тексту з 1грн.80к. до 5.грн.00к. Причому, в разі придбання паперу (від 1 упак. І більше) споживачами у цих суб’єктів господарювання, друк перших 5 сторінок здійснювався безкоштовно. Під час перевірки господарської діяльності ТОВ “Копірайт , яке входило до складу юридичних осіб, що надавали послуги поліграфічного друку м. Хмельницький, уповноважені службовці відповідного територіального підрозділу АМКУ виявили документ, який було підписано представниками усіх 10 суб’єктів господарювання, що надавали згадані послуги. У цьому документі було передбачено домовленість про збільшення ціни за послуги з 1.05.2016 р. та надання даної послуги безкоштовного друку перших 5 сторінок у разі придбання паперу (від 1 упак. І більше) у цих 10 суб’єктів господарювання. Представник ТОВ “Копірайт”, пояснив, що даний документ не має юридичного значення, оскільки чинне цивільне законодавство України не передбачає такого виду угод. За результатами перевірки розпорядженням Голови Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на всіх 16 суб’єктів господарювання було накладено фінансові стягнення за порушення антимонопольного законодавства. Чи є у вказаних діях суб’єктів господарювання ознаки порушень законодавства про захист економічної конкуренції? Чи правомірні дії Голови територіального відділення? Яка відповідальність передбачена законодавством за порушення вимог законодавства про анти конкурентні узгоджені дії? Чотири малих підприємства з виробництва швейних виробів дитячого асортименту вирішили створити об'єднання з метою протидії конкуренції на ринку великим підприємствам. Для цього вони передбачили в засновницькому договорі централізацію повноважень щодо спільного придбання сировини та реалізації вироблених товарів, захисту інтересів підприємств-учасників в державних та судових органах. Чи можна в даному випадку кваліфікувати дії малих підприємств як економічну концентрацію? Чи потребують такі дії згоди антимонопольних органів? Як можна оцінити дії малих підприємств щодо дотримання (чи недотримання) ними вимог антимонопольно-конкурентного законодавства із зазначенням норми конкретного нормативно-правового акту? ТОВ «Козак», придбавши у м. Мукачеве мінеральну воду „Козак”, виробником якої є ТОВ „Лікувальні води” та замінивши наклеєні на пляшках етикетки з надписом „Джерело-Лікувальні води” іншими етикетками з надписом „Карпати-ТОВ „Козак”, реалізовувало цю продукцію в Луганській області. Приписи якого нормативного акту порушило ТОВ„Козак” та які правові наслідки такого порушення? На поставлені питання дайте аргументовану відповідь. Влітку 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Берегове» звернулось до державного підприємства «Цельсій» із проханням про закупівлю оптом температурних реле. Підприємство запропонувало купити реле за ціною 10 тис грн. за штуку. На доводи фірми, що на початку року реле коштувало 1 тис грн. за штуку, завод відповів, що така ціна виправдана коливанням курсу долароа США, та підвищенням ціни на енергоносії. З огляду на те, що підприємство «Цельсій» було єдиним виробником подібних реле в Україні, а імпортні аналоги з урахуванням витрат на їх доставку, сертифікацію та розмитнення виявилися ще дорожчими, ТОВ Берегове відмовився від виробництва котлів для обігрівання приміщень. Що таке монопольне становище суб’єкта господарювання на ринку? Чи можна вважати монопольним становище державного підприємтвоа Цельсій? Яка відповідальність передбачена за зловживання монопольним становищем на ринку? На ринку послуг поліграфічного друку у м. Хмельницький діяло 8 юридичних осіб і приватні підприємці. З 1.05.2016 р. всі вказані суб’єкти господарювання одночасно підняли ціну за надання послуги з поліграфічного друку 1 сторінки тексту з 1грн.80к. до 5.грн.00к. Причому, в разі придбання паперу (від 1 упак. І більше) споживачами у цих суб’єктів господарювання, друк перших 5 сторінок здійснювався безкоштовно. Під час перевірки господарської діяльності ТОВ “Копірайт , яке входило до складу юридичних осіб, що надавали послуги поліграфічного друку м. Хмельницький, уповноважені службовці відповідного територіального підрозділу АМКУ виявили документ, який було підписано представниками усіх 10 суб’єктів господарювання, що надавали згадані послуги. У цьому документі було передбачено домовленість про збільшення ціни за послуги з 1.05.2016 р. та надання даної послуги безкоштовного друку перших 5 сторінок у разі придбання паперу (від 1 упак. І більше) у цих 10 суб’єктів господарювання. Представник ТОВ “Копірайт”, пояснив, що даний документ не має юридичного значення, оскільки чинне цивільне законодавство України не передбачає такого виду угод. За результатами перевірки розпорядженням Голови Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на всіх 16 суб’єктів господарювання було накладено фінансові стягнення за порушення антимонопольного законодавства. Чи є у вказаних діях суб’єктів господарювання ознаки порушень законодавства про захист економічної конкуренції? Чи правомірні дії Голови територіального відділення? Яка відповідальність передбачена законодавством за порушення вимог законодавства про анти конкурентні узгоджені дії? Чотири малих підприємства з виробництва швейних виробів дитячого асортименту вирішили створити об'єднання з метою протидії конкуренції на ринку великим підприємствам. Для цього вони передбачили в засновницькому договорі централізацію повноважень щодо спільного придбання сировини та реалізації вироблених товарів, захисту інтересів підприємств-учасників в державних та судових органах. Чи можна в даному випадку кваліфікувати дії малих підприємств як економічну концентрацію? Чи потребують такі дії згоди антимонопольних органів? Як можна оцінити дії малих підприємств щодо дотримання (чи недотримання) ними вимог антимонопольно-конкурентного законодавства із зазначенням норми конкретного нормативно-правового акту?

Влітку 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Берегове» звернулось до державного підприємства «Цельсій» із проханням про закупівлю оптом температурних реле. Підприємство запропонувало купити реле за ціною 10 тис грн. за штуку. На доводи фірми, що на початку року реле коштувало 1 тис грн. за штуку, завод відповів, що така ціна виправдана коливанням курсу долароа США, та підвищенням ціни на енергоносії. З огляду на те, що підприємство «Цельсій» було єдиним виробником подібних реле в Україні, а імпортні аналоги з урахуванням витрат на їх доставку, сертифікацію та розмитнення виявилися ще дорожчими, ТОВ Берегове відмовився від виробництва котлів для обігрівання приміщень. Що таке монопольне становище суб’єкта господарювання на ринку? Чи можна вважати монопольним становище державного підприємтвоа Цельсій? Яка відповідальність передбачена за зловживання монопольним становищем на ринку? Акціонер приватного акціонерного товариства «Омега» продав належні йому акції своєму приятелеві. Учасники (акціонери) цього товариства звернулися до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу цих акцій на тій підставі, що договором про заснування товариства була передбачена заборона відчуження акцій товариства третім особам без згоди самого товариства та його акціонерів, які мали переважне право на придбання акцій товариства, що відчужуються. Яке рішення має винести суд? Обґрунтуйте свою відповідь. Дайте оцінку згаданим положенням договору про заснування АТ «Омега». В чому полягає різниця у правовому статусі (правах та обов’язках) акціонерів публічного АТ та приватного АТ? Чи різняться за своїм правовим режимом акції публічного АТ від акцій приватного АТ? Повне товариство (ПТ) “Дідоренко і К˚” в установленому законом порядку було визнане банкрутом. Майна товариства не вистачило для покриття його заборгованості, яка становила 510 тис. грн. (активи товариства – всього 223 тис. грн.). Ліквідатор повідомив кредиторів про неможливість задоволення їх вимог повною мірою через брак коштів/майна у банкрута. Кредиторів таке повідомлення не задовольнило, оскільки вони вважали, що борг товариства має бути покритий повністю за рахунок майна його учасників. У свою чергу, учасники товариства (їх було троє) погоджувалися покрити борг, що залишився непокритим вартістю активів товариства, лише частково – в межах сплачених ними часток – відповідно 110 тис. грн., 79 тис. грн. і 10 тис. грн. За якими характерними рисами відрізняється повне товариство від решти господарських товариств? В якому обсязі несуть відповідальність за зобов’язаннями ПТ: (а) саме товариство, (б) його учасники? Чи обґрунтованими є заперечення учасників товариства? Чи можуть бути борги товариства на вимогу його кредиторів стягнені з одного учасника, який за інформацією кредиторів володіє значним обсягом як рухомого, так нерухомого майна, корпоративними правами, а також має кілька рахунків в банках, в т.ч. іноземних? Як має бути розв’язана ця ситуація з урахуванням вимог закону щодо обсягу та характеру відповідальності учасників ПТ? Підприємство «Птах» було визнано банкрутом. Заходи по відновленню платоспроможності підприємства «Птах» як боржника бажаних результатів не дали. У зв'язку із чим було розпочато ліквідаційну процедуру. Працівники підприємства звернулися до ліквідаційної комісії, вимагаючи задовольнити їхні вимоги в першу чергу повною мірою. Сума їх вимог складає 25 тисяч гривень. З аналогічною вимогою звернулися кредитори підприємства «Птах», вимоги яких були забезпечені заставою. Сума їх вимог складає 35 тисяч гривень. У ході роботи ліквідаційної комісії було з’ясовано, що сума грошових коштів, які спрямовуватимуться на задоволення вимог кредиторів становить 45 тисяч гривень. Як буде вирішено дане питання? Обгрунтуйте свою відповідь. Публічне акціонерне товариство «Мелітопольський завод будматеріалів» (ПАТ) мав на меті займатися розробкою родовищ, але не погодив проект документації на цей вид діяльності та на отримання гірничого відводу, не погодив щорічні плани розвитку гірничих робіт, не дотримав умов погодження Державною службою геології та надр України отримання дозволів на користування надрами в територіальному управлінні. Якими нормативно-правовими актами регулюється порядок одержання дозволу на користування надрами? Які документи ПАТ повинно було оформити? Які санкції можуть бути застосовані за вище наведені порушення до ПАТ? До якого органу може звернутись ПАТ за захистом своїх прав? Справа 1. У 2014 році на базі структурних підрозділів Полтавського виробничого об'єднання елеваторної та зернопереробної промисловості було створено 25 самостійних державних підприємств, з яких п'ять: Полтавський, Кременчуцький та Пирятинський комбінати хлібопродуктів, Веселоподільське хлібоприймальне підприємство, Лубенський насіннеобробний завод займаються зберіганням та переробкою зерна на борошно, інші виконують функції хлібоприймальних підприємств. На нараді директорів всіх зазначених підприємств було прийнято рішення з 1 лютого 2015 року встановити єдині фіксовані ціни на борошно вищого та другого ґатунку, борошно житнє та висівки. Оскільки учасники угоди разом контролювали близько 80 відсотків відповідного ринку Полтавської області, її укладення практично усунуло конкуренцію на ньому. При цьому, з підвищенням внаслідок угоди майже в 2,5 рази ціни на висівки підвищилась ціна на комбікорми, а основним виробником комбікормів на регіональному ринку області є Полтавський комбікормовий завод, постачальниками якого виступають п'ять названих підприємств (всі вони постачають цьому заводу висівки. Внаслідок підвищення цін на висівки ціни на комбікорми підвищилися приблизно на 10 відсотків. 1. Керуючись необхідними нормами законодавства про захист економічної конкуренції виберіть рівень антимонопольних органів, які повинні розглядати дану справу? 2. Який вид правопорушень має місце в цій ситуації? Як в даному випадку, за законодавством, будуть кваліфіковані дії цих суб’єктів господарювання ? 3. В яких випадках надається дозвіл на узгоджені дії? На якій підставі органи Антимонопольного комітету можуть надавати суб’єктам господарювання дозвіл на узгоджені дії? 4. Який вид відповідальності може бути застосований в даному випадку? Визначить механізм застосування заходів відповідальності.

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (надалі - КП "ХТМ") надає послуги на ринку централізованого теплопостачання у межах належних йому мереж. З серпня 2014 року КП "ХТМ" нараховувало споживачам повну оплату за неякісну послугу з підігріву води та своєчасно не здійснювало перерахунки за цю послугу. Крім того, у період з серпня 2014 р. по лютий 2015 р. по м. Харкову мали місце відключення гарячої води в нічні часи. При цьому за дні подачі гарячої води з перервами більше 6 годин КП "ХТМ" також нараховувало споживачам повну оплату за ненадану в повному обсязі послугу з підігріву води та не здійснювало відповідних перерахунків. Внаслідок таких дій КП "ХТМ" завдало шкоду споживачам м. Харкова на загальну суму 12005,82 тис. грн. Порушення припинено. Споживачам здійснено перерахунки за надані неякісні послуги на загальну суму 12005,82 тис. грн. 1. Керуючись необхідними нормами законодавства про захист економічної конкуренції виберіть рівень антимонопольних органів, які повинні розглядати дану справу? 2. Як в даному випадку, за законодавством, слід кваліфікувати дії цих суб’єктів господарювання? 3. Яких правил дотримувалися органи АМКУ, визначаючи рівень монопольного становища даного суб’єкта, з чого починали розгляд справи, що повинні містити, вступна, описово-мотивувальна і резолютивна частина рішення? 4. Який вид відповідальності може бути застосований в даному випадку? Визначить механізм застосування заходів відповідальності. 5. Чи могли б органи АМКУ в даному випадку надати попередні висновки (рекомендаційні роз’яснення? Протягом двох років (2013 і 2014) тривало порушення законодавство про захист економічної конкуренції з боку НАСК “Оранта” в особі Львівської обласної дирекції і Управління ДАІ УМВС України у Львівській області. Їх антиконкурентні дії зачепили інтереси значного кола споживачів страхових послуг. НАСК “Оранта (Львівська обласна дирекція та її районні відділення є структурними підрозділами НАСК “Оранта”, які діють відповідно до своїх положень і надають страхові послуги на території Львівської області). Управління ДАІ УМВС України в Львівській області є юридичною особою (див. абз. 11 част. першої ст. 1 Закону). Згідно із відповідним Положенням – це орган державної влади, до основних завдань якого зокрема відноситься проведення техогляду. Управління з підпорядкованими йому районними підрозділами визначається як суб’єкт господарювання, який займає монопольне становище на відповідних ринках – зокрема на ринку з проведення техогляду. Оскільки державна автоінспекція має можливості впливу на власників транспортних засобів, НАСК “Оранта”, через укладення договору з Управлінням, використовувала ці можливості для збільшення числа клієнтів, а відповідно й прибутку. Договір містив багато пунктів, що мали антиконкурентний ефект на ринку страхових послуг. Це призвело до штучної сегментації загальнодержавних ринків страхових послуг та могло призвести до обмеження доступу на них інших страхових компаній. Крім цього Управління ДАІ УМВС України використовуючи свої повноваження, під час проведення техогляду незаконно вимагали у власників транспортних засобів наявність страхових полісів, і вимагали, щоб ці поліси були отримані саме в НАСК “Оранта”. Внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції НАСК “Оранта” одержала незаконний прибуток, розмір якого точно розрахувати неможливо у зв’язку з великою кількістю споживачів різних страхових послуг НАСК “Оранта” та неможливістю визначення кола споживачів, яким страхові поліси НАСК “Оранта” були нав’язані примусово. Дії державтоінспекції відповідно до укладених договорів мали платний характер Управління ДАІ УМВС України у Львівській області. порушило законодавство про захист економічної конкуренції як суб’єкт господарювання, і як орган державної влади. 1. Прокоментуйте ситуацію, називаючи всі необхідні норми законодавства, для кваліфікації порушення в даному випадку обох суб’єктів господарювання. 2. Яке рішення повинна була прийняти Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України і чому саме цей орган повинен приймати рішення по такій справі? 3. Які положення повинні містити вступна, описово-мотивувальна і резолютивна частини рішення? 4. Які заходи відповідальності необхідно застосувати до зазначених суб’єктів господарювання . (Навести свій приклад) Керуючись необхідними нормами Закону України «Про захист економічної конкуренції» та Положенням «Про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб’єктів господарювання», зареєстрованим розпорядженням Антимонопольного Комітету України вiд 19.02.2002 № 33-р., та ЗУ від 06.07.2012 № 5178-VI «Про депозитарну систему України», наведіть свій приклад здійснення концентрації у вигляді придбання, набуття у власність іншим способом акцій. При цьому дайте відповідь на питання: 1. Що є фактом здійснення такої концентрації? 2. Яка дія є юридичним фактом, що забезпечує новому власнику відповідну кількість голосів у вищому органі управління суб’єкта господарювання (емітента) при придбанні акцій, тобто забезпечує можливість реалізації новим власником прав на управління, що випливають з акцій ? 3. Які порогові показники беруться до уваги при наданні дозволу органами Антимонопольного комітету у випадку такої концентрації? Виконком м.Ужгорода прийняв рішення, яким зобов’язав підприємства, установи й організації, а також фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, що не зареєстровані в Ужгороді, здійснювати реалізацію товарів тільки через торговельні точки суб’єктів підприємництва, що зареєстровані в місті, або придбати у виконкомі патент на здійснення торговельно-посередницької діяльності на території міста. Пояснити: 1. Чи відповідають законодавству вимоги рішення виконавчого комітету? 2. Чи можуть місцеві органи запроваджувати патентування торгово-посередницької діяльності на території міста? 3. Яка відповідальність передбачена за такі порушення? До якого органу слід звертатися з метою їх припинення? Комунальне унітарне підприємство «Київміськбуд» уклало договір з ТОВ Кабель» про поставку мідного дроту. Договір поставки ТОВ «Кабель» своєчасно не був виконаний. В договорі поставки між сторонами ніяких санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань не передбачено. Чи передбачено чинним законодавством відповідальність за несвоєчасне викомання договору поставки? - Дайте обгрунтовану відповідь, посилаючись на відповідні положення чиного законодавства України. Для проведення державної реєстрації державному реєстратору від громадян О.П. Іванова, Т.М. Маркушина та С.П. Дягілева було подано на розгляд відповідні документи, що є необхідними для проведення державної реєстрації. При цьому: 1) Іванов О.П. обіймає посаду старшого викладача одного із державних вищих навчальних закладів; 2) Маркушина Т.М. є приватним нотаріусом; 3) Дягілев С.П. є депутатом міської ради. За результатами розгляду документів усім трьом було відмовлено у реєстрації. Проаналізуйте, чи правомірні дії держаного реєстратора? Громадянин України Тертишний О.М. (16 років) та громадянка України Зубова О.П. (73 роки, через релігійні переконання не має реєстраційного номера облікової картки платника податків) звернулися до державного реєстратора із проханням зареєструвати їх як фізичних осіб-підприємців. Для проведення державної реєстрації ними були подані такі документи: Гр. Тертишний О.М. особисто подав: - заяву про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем; - копію документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків; - документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Гр. Зубова О.П. надіслала електронною поштою: - заяву про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем; Розглянувши подані документи, державний реєстратор прийняв рішення про відмову обом громадянам у проведенні державної реєстрації. При цьому свою відмову він мотивував так: Гр. Тертишний О.М. не може бути зареєстрований, як суб'єкт підприємницької діяльності, оскільки він не досяг віку цивільної дієздатності. Гр. Зубова О.П. не може бути зареєстрована, як суб'єкт підприємницької діяльності, оскільки наявні її вік перевищує максимальний, після досягнення якого громадяни не мають права займатися підприємницькою діяльністю. Чи правомірні дії державного реєстратора? Дайте обґрунтовану відповідь.



1 794 просмотра0 комментариев

Недавние посты

Смотреть все

Comentarios


bottom of page