Задачі з господарського права (4)

ЗАТ “НДІгазбуд” у зв'язку із зміною місцезнаходження, зафіксованого у статуті, подало до державного реєстратора документи для його перереєстрації. Державний реєстратор відмовив вищевказаному ЗАТ в перереєстрації, мотивуючи свою відмову тим, що підстави для перереєстрації відсутні, оскільки заявник змінює місцезнаходження в межах одного адміністративного району. Чи правомірна відмова державного реєстратора? Яким нормативно-правовим актом регулюється порядок державної реєстрації та перереєстрації? В яких випадках здійснюється перереєстрація суб'єкта підприємницької діяльності? Дайте оцінку діям державного реєстратора. До Київського районного суду м. Харкова звернувся В., який просив стягнути з Я. заборгованість за договором позики у розмірі 50 000 гривень. В. посилався на наявність нотаріально посвідченого договору позики, укладеного у лютому 2007 р. Я., заперечуючи проти позову, зазначав, що заборгованість він визнає, але не може сплатити суму боргу, оскільки він втратив місце роботи у грудні 2008 р. і зараз не має постійних доходів. Я. запропонував В. укласти мирову угоду по справі і передбачити у цій угоді розстрочку виплати боргу на 2 роки. В. проти укладення мирової угоди заперечував. У квітні 2009 р. позов В. був задоволений, і на його користь був виданий виконавчий лист.

Під час здійснення виконавчого провадження Я. повторно звернувся до В. з проханням укласти мирову угоду. В. погодився з пропозиціями Я. Згідно з умовами мирової угоди Я. з метою погашення заборгованості передавав В. свою частку та корпоративні права в ТОВ “Схід-АБМ”. Мирова угода була передана державним виконавцем до суду, який постановив рішення, з метою її затвердження. Суд відмовив у затвердженні мирової угоди, оскільки дружина Я. не дала згоду на відступлення частки та корпоративних прав на користь В.

Дайте оцінку діям сторін, державного виконавця та суду.

У лютому 2009 р. ТОВ “Юнона” звернулось з позовом до господарського суду Харківської області, вимагаючи стягнення заборгованості з фізичної особи-підприємця Т., яка виникла за договором суборенди нежитлового приміщення за останні 9 місяців.

У березні 2009 р. рішенням господарського суду у задоволенні позову було відмовлено. У квітні 2009 р. Харківський апеляційний господарський суд задовольнив апеляційну скаргу позивача частково і стягнув з відповідача 24 350, 21 гривень заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення.

Позивач отримав наказ господарського суду.

Під час здійснення виконавчого провадження виникла необхідність у проникненні до житла Т. з метою опису майна. Т. відмовився допускати у жиле приміщення державного виконавця і представника стягувача. Про відмову у допуску до жилого приміщення державний виконавець склав акт і звернувся з клопотанням до господарського суду про надання дозволу на примусове проникнення до житла Т. Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 вересня 2009 р. державному виконавцю було відмовлено у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове проникнення до житла, оскільки вирішення цього питання належить до компетенції загальних судів, а не господарських.

Чи правомірні дії суду? Чи може бути оскаржено ухвалу господарського суду про відмову у наданні дозволу про примусове проникнення до житла?Чи може бути оскаржена ухвала суду про надання дозволу на примусове проникнення до житла?

До господарського суду м. Києва звернулось ТОВ “Лісгосп” до ЗАТ “СНІП”, вимагаючи відшкодування збитків внаслідок неналежного виконання зобов’язань за договором поставки мінеральних добрив. Позивач зазначав, що мінеральні добрива, поставлені відповідачем, не відповідали державним стандартам, їх застосування потягнуло шкідливі наслідки і спричинило збитки позивачеві.

У червні 2008 р. рішенням господарського суду м. Києва позов був задоволений, стягнуто з відповідача на користь позивача 349 985 гривень збитків. У жовтні 2008 р. Київським апеляційним господарським судом рішення було залишено в силі. До Вищого господарського суду України рішення не оскаржувалося.

Під час виконання рішення у зв’язку із відсутністю коштів у боржника державний виконавець звернувся до апеляційного господарського суду з клопотанням про зміну способу виконання рішення і звернення стягнення на нерухоме майно боржника з метою його реалізації. Суд клопотання задовольнив і постановив ухвалу про звернення стягнення на нерухоме майно боржника.

Дайте оцінку діям державного виконавця та суду.

В господарському суді Полтавської області розглядався позов ТОВ “Флора” до ТОВ “ДОЛЛ” про стягнення 132 456, які виникли внаслідок невиконання покупцем (ТОВ “ДОЛЛ”) своїх зобов’язань щодо сплати 15 верстатів. Відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що платіж він здійснив у повному обсязі, але гроші не надійшли до позивача через вину банка “Надра”.

У лютому 2009 р. позов був задоволений, з відповідача стягнуто суму заборгованості. Господарським судом був виданий наказ.

Під час виконання рішення боржник звернувся із клопотанням до суду про розстрочку виконання рішення. Подаючи таке клопотання, боржник посилався на велику заборгованість по заробітній платі перед працівниками і надав договори, за якими через 6 місяців він отримує значні прибутки за поставлену продукцію. Суд клопотання задовольнив і надав розстрочку виконання рішення на 12 місяців.

Чи правомірні дії суду?

У квітні 2009 р. С. звернулася з позовом до свого колишнього чоловіка В. про відібрання доньки Т. 2006 р. народження. Комінтернівським районним судом м. Харкова позов був задоволений.

У липні 2009 р. С. звернулася до Комінтернівського ВДВС з заявою про відкриття виконавчого провадження про відібрання дитини. За заявою С. виконавче провадження було відкрито. 17.07.2009 р. доньку Т. було відібрано від батька, але в цей час С. опинилася в лікарні. У зв’язку із тимчасовою відсутністю стягувача, державний виконавець звернувся до суду з клопотанням про тимчасове влаштування дитини до дитячого будинку. Суд клопотання державного виконавця задовольнив.

Дайте оцінку діям державного виконавця і суду.

До Фрунзенського районного суду м. Харкова звернулась С., яка просила суд стягнути з колишнього чоловіка Т. аліменти на дитину. Т. звернувся із зустрічним позовом про спростування свого батьківства. У серпні 2008 р. судом у задоволенні зустрічного позову було відмовлено, первісний позов був задоволений. На виконання рішення судом на користь С. був виданий виконавчий лист.

У зв’язку із тим, що Т. після розгляду справи змінив місце свого проживання, С. змогла пред’явити цей виконавчий лист до виконання лише через 6 місяців після його видачі.

Після пред’явлення виконавчого листа до виконання державний виконавець Дзержинського ВДВС м. Харкова відмовив у відкритті виконавчого провадження, посилаючись на те, що виконавчий лист поданий до виконання за місцем проживання боржника, а його треба подавати до виконання за місцем роботи боржника.

Вважаючи постанову державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження неправомірною, С. подала адміністративний позов на дії державного виконавця до Харківського окружного адміністративного суду. Суддя відмовив їй у прийнятті адміністративного позову, зазначивши в ухвалі те, що С. треба подавати скаргу до суду, який постановив рішення по справі, а не до адміністративного суду.

Чи правомірні дії судді адміністративного суду?Як розподіляється судова юрисдикція в разі оскарження дій чи бездіяльності державних виконавців?

Приватним нотаріусом Є. було вчинено виконавчий напис на договорі застави, укладеним між Р. та банком “ОТР”. Після відкриття виконавчого провадження державним виконавцем були здійснені дії щодо примусового продажу заставленого майна через прилюдні торги. У серпні 2007 р. спеціалізованою організацію “Укрспец’юст” заставлене майно було продане,

переможцю торгів видана свідоцтво про право власності на придбане майно

Вважаючи, що процедура продажу майна була здійснена з порушенням вимог законодавства, майно було оцінено спеціалістом-оцінником менше його реальної вартості, що спричинило збитки боржникові, Р. звернувся із скаргою на дії державної виконавчої служби до господарського суду Харківської області. Суд відмовив Р. у відкритті справи, оскільки юрисдикція господарських судів не поширюється на ці правовідносини.

Чи правомірні дії суду?

У квітні 2007 р. Бабушкінським районним судом м. Москви (РФ) було постановлене рішення про стягнення з Ф. (громадянина України) на користь Д. (громадянина Росії) 9000 доларів США заборгованості за договором позики. Рішення набрало законної сили.

У березні 2008 р. Д. звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова (за місцем проживання боржника) із заявою про визнання рішення російського суду та видачу виконавчого листа. У квітні 2008 р. заяву було розглянуто і суд постановив ухвалу про визнання рішення російського суду і видачу виконавчого листа.

У червні 2008 р. виконавчий документ був повернутий стягувачеві державним виконавцем у зв’язку із неможливістю виконання.

Вважаючи дії державного виконавця незаконними, Д. звернувся із скаргою на дії державного виконавця до Дзержинського районного суду м. Харкова.

Чи може суд розглянути таку скаргу?

Державним виконавцем було відкрито виконавче провадження на користь М. Згідно з виконавчим листом з боржника Т. на користь стягувача М. необхідно було стягнути 245 000 гривень. Державний виконавець зробив опис майна Т. і наклав на нього арешт. Р. звернувся до державного виконавця з проханням виключити з опису і арешту ноутбук Асег, оскільки він належить Р., і знаходився у Т. лише у користуванні. Державний виконавець Р. відмовив. Р. звернувся із скаргою на дії державного виконавця. Суд відмовив Р. у прийнятті скарги, зазначивши, що в цьому разі необхідно звертатися не із скаргою, а з позовом про виключення майна з опису.

Чи правомірні дії суду?

У січні 2008 р. господарським судом Харківської області було задоволено позов ЗАТ “Веста” до ТОВ “Роланд” про стягнення 54 389 гривень.

Під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець, розпочавши виконавчі дії, зробив опис майна ТОВ “Роланд”, але не наклав на це майно арешт. Скориставшись відсутністю арешту, ТОВ “Роланд” подарувало більшу частину належного йому майна ТОВ “ДСЛ” і громадянину В. У зв’язку із відсутністю майна боржника, державним виконавцем на користь ЗАТ “Веста” було стягнуто лише 4000 гривень.

ЗАТ “Веста” звернулось із позовом до господарського суду Харківської області до ВДВС про відшкодування збитків. Позивач зазначав, що внаслідок відсутності арешту на майно боржника, боржник здійснив відчуження майна, внаслідок чого рішення суду не було виконано в повному обсязі. Оскільки існує причинний зв’язок між неналежним виконанням державним виконавцем своїх обов’язків і невиконанням рішення, позивач просив стягнути з ВДВС збитки в розмірі 50 389 гривень (різниця між сумою присудженого і реально стягнутим).

Суд відмовив у задоволенні позову, зазначивши, що законом не передбачена майнова відповідальність ВДВС в разі невиконання рішення.

Чи правомірні дії суду?

Господарський суд м. Києва розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Союз-віктан” до відділень ДВС Голосіївського, Святошинського і Соломенського районних управлінь юстиції про стягнення 456 416,41 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачеві були заподіяні збитки в результаті невиконання відповідачами рішення суду у справі за позовом ТОВ “Союз-віктан” до ТОВ “Даберлі” про стягнення 454 328,41 грн.

Суть спору полягала в тому, що позивач пред’явив для виконання рішення суду виконавський лист в ДВС Соломенського РУЮ. Державний виконавець, на думку 1-го відповідача, виконав всі необхідні дії, передбачені Законом України “Про Державну виконавчу службу”, а саме — відкрив провадження, здійснив заходи по виявленню боржника і його майна. Проте, оскільки ні боржника, ні його майна на території Соломенського району виявлено не було, державний виконавець виніс ухвалу про закінчення провадження і передав справу ДВС Святошинського РУЮ. Останній, у свою чергу, відмовив у відкритті провадження, оскільки 1-й відповідач не направив йому документи, що підтверджують знаходження боржника або його майна на території Святошинського району. Провадження було відкрите тільки після усунення вказаних недоліків. При проведенні виконавчих дій було встановлено, що майно боржника може знаходитися в Голосіївському районі і тепер належить не ТОВ “Даберлі”, а його правонаступникові — ЧП “ПФК “Даберлі“. На цих підставах виконавський лист був переданий ДВС Голосіївського РУЮ. Проте ДВС Голосіївського РУЮ було відмовлено у відкритті провадження на тих же підставах, що і 2-м відповідачем. Виходячи з наведеного, позивач вважає, що заподіяні збитки повинні бути стягнуті з названих ДВС.

Яке рішення повинен ухвалити суд? Дайте оцінку діям відділу ДВС. Який орган ДВС повинен був здійснити заміну сторони правонаступником? Кому належить право вибору місця виконання рішення між декількома органами державної виконавчої служби? Державне підприємство «Хлібресурс», яке відповідно до закону є виконавцем державного замовлення і яке має технічні можливості його виконання, необгрунтовано відмовилось від укладення контракту на поставку продукції для державних потреб. Державний замовник звернувся з позовом до господарського суду про стягнення з виконавця передбаченого законом штрафу у розмірі подвійної вартості контракту за необгрунтовану відмову від його виконання. 1. Яке рішення має винести господарський суд ? 2. Чи передбачена законом відповідальність за необгрунтовану відмову від укладення державного контракту? 3. Які обсяги та умови настання зазначеної відповідальності? Помогите пожалуйста, не могу разобраться((( О. 20 травня 2005 року придбав автомобіль «Таврія» у дилера фірми «АвтоЗазДеу» з розстрочкою платежу на 2 роки. 20 вересня 2005 року автомобіль був викрадений з подвір’я будинку, в якому проживав О. За фактом крадіжки було порушено кримінальну справу. На період розшуку автомобіля О. припинив сплату періодичних платежів, а згодом, оскільки автомобіль так і не було знайдено, відмовився їх сплачувати взагалі і зажадав повернення вже сплаченої суми. Дайте правовий аналіз ситуації. Хто несе ризик випадкової загибелі майна за договорами купівлі-продажу в розстрочку? ТОВ «ТДК» уклало попередній договір 3 ПАТ «АКБ», відповідно до якого вони зобов’язувались на протязі 2 років укласти основний договір купівлі-продажу, але у попсредньому договорі сторони не вказали умови основного договору. Чи е правомірним такий попередній договір? Які особливості укладення попереднього договору? Приватний підприемець Сидоренко збираеться укласти договір підряду з ПАТ «Будмайстер». Але хвилюючись, що підрядник буде неналежним чином виконувати сво'і обов’язки ‚ Силоренко збирався зробити певні застереження щодо відповідальності підряцника у договорі, а саме: встановити пеню за порушення строків виконання робіт у розмірі 20 грн. за день, а за прострочення більше 10 днів передбачити штраф у розмірі 30 % від вартості робіт, за неякісну роботу підрядника встановити штраф у розмірі 20 % від вартості робіт та за дострокове виконання робіт передбачити відмову від сплати роботи підрядншса. Чи правомірні вищевказані санкці'і'? Як визначаеться розмір сашщій за порушення грошових зобов’язань? Проти приватного підприемства «Ернт» була порушена справа про банкрутство 12 січня 2009 року. 23 січня комітег кредиторів вирішив для покрашення фінансового стану підприемства розпочати процедуру санаці'і, про що була винесена ухвала господарського суду. Строк санаці'і' було встановлено до 12 січня 2010 року. Але за цей час відновити фінансовий стан підприемства не вдалося. Тоді боржник звернувся до госпоцарського суду з проханням проловжити процедуру санаціі'. 15 січня госпоцарськшй суд виніс ухвалу про продовження строку санаці'і' та відновив на посаді колишнього керівника підприсмства. Чи законні діі' господарського суду? Що таке план санаціі', і як він затверджуеться? Що відбуваеться 3 дня винесення ухвали про санацію з підприемством і чим закінчуеться процедура санаці'і'? Який державний орган здійснюе контроль за дотриманням законодавства про захист економічноі' конкуренціі? Вкажіть склад і порядок формування цього органу, його повноваження.

Міністерство аграрно'і політики Украіни відмовило ПАТ «Земля» у видачі ліцензі'і' на виробництво агрохіМікатів, посилаючись на те, що підприемство не с членом асоціаці’і' виробників агрохімікатів Украіни. Чи правомірні дїі міністерства? Громадянин України Х сплативши реєстраційний збір му встановленому розмірі та маючи намір впровадити підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, родав до органу реєстрації реєстраційну картку, три фотокартки, копію довідки про присвоєння ндентифікаційного договору. документ,що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію,своє рішення за підписом усіх членів сім*Ї про намір впровадити підприємницьку діяльність, ксерокопію свідоцтва про шлюб та свідоцтво про народження дитини. Чи є у реєструючого органа підстави для відмови у державній реєстрації? АТ „Форпост” було реорганізовано шляхом поділу його на два самостійні підприємства: АТ „Старт” і АТ „Пошук. Кредитори товариства не були своєчасно повідомлені про реорганізацію і дізналися про припинення тільки з газет. Договори, укладені ними з АТ, не були виконані товариством, в результаті чого кредитори понесли значні збитки. Правонаступники „Форпосту” у відповідь на претензії кредиторів заявили, що на момент реорганізації ніяких боргів АТ перед кредиторами не існувало, тому у розподільному балансі які-небудь зобов’язання перед кредиторами відсутні. Крім того, за пройдений час із складу АТ „Старт” виділилось товариство „Імперіал”, яке отримало велику частину активів „Старту”. Тому АТ „Старт” не в змозі відшкодувати кредиторам збитки, завдані його право попередником. Потерпілі звернулись до юриста із питанням про можливі способи захисту їх прав. Дайте відповідь на поставлене запитання. У якому порядку повинна проводитись реорганізація юридичної особи? Які наслідки настають, якщо такий порядок порушений?

Федоров –учасник повного товариства „Коробкін і компанія” –запропонував акціонерному товариству укласти вигідний правочин. На підтвердження своїх повноважень на підписання правочину Федоров пред’явив: 1) нотаріально посвідчену копію установчого договору повного товариства, із якого слідує, що Федоров поряд із Коробкіним та фірмою „Вандерлес” є його учасником, і що ведення справ товариства покладено на Коробкіна; 2) довіреність на право здійснення відповідного правочину, видана Федорову фірмою „Ванерлес”; 3) власноруч написаний лист Коробкіна, із якого видно. Що він не заперечує проти укладення правочину; 4) візитну карточку, в якій вказані домашня адреса і телефон Федорова. Чи підтверджують вказані документи повноваження Федорова? Якщо ні, то які документи необхідні для підтвердження його повноважень? Помогите решить задачи, пожалуйста. Фірма “Масімодуті” розмістило оголошення на сайті OLX такого змісту: “Мега знижки. Повний розпродаж іноземного брендового одягу та взуття!” та вказувалась адреса складу в околицях м. Києва. Головне управління спеціально уповноваженого органу державної влади наклало штраф на фірму “Масімодуті” за порушення вимог до змісту оголошень про розпродаж товарів. Фірма “Масімодуті” звернулась до суду з проханням визнати дії Головного управління спеціально уповноваженого органу державної влади незаконними, оскільки вони є офіційним представником Massimo Dutti (Іспанія), про що є віповідне свідоцтво, видане уповноваженим органом державної влади. Визначте органи, що фігурують в даній ситуації та правомірність їх вимог. Дайте тлумачення ч. 1 ст. 8 Закону України «ГІро режим іноземного інвестування», яка сформульована наступним чином: «Якщо в подальшому спеціальним законодавством України про іноземні інвестиції будуть змінюватися гарантії захисту іноземних інвестицій, зазначені в розділі II цього Закону, то протягом десяти років з дня набрання чинності таким законодавством на вимогу іноземного інвестора застосовуються державні гарантії захисту іноземних інвестицій, зазначені в цьому Законі.» Що таке «дідусеве застереження»? Підприємство «Птах» було визнано банкрутом. Заходи но відновленню платоспроможності підприємства «Птах» як боржника бажаних результатів не дали. У зв'язку із чим було розпочато ліквідаційну процедуру. Працівники підприємства звернулися до ліквідаційної комісії, вимагаючи задовольнити їхні вимоги в першу чергу повною мірою. Сума їх вимог складає 25 тисяч гривень. З аналогічною вимогою звернулися кредитори підприємства «Птах», вимоги яких були забезпечені заставою. Сума їх вимог складає 35 тисяч гривень. У ході роботи ліквідаційної комісії було з’ясовано, що сума грошових коштів, які спрямовуватимуться на задоволення вимог кредиторів становить 45 тисяч гривень. Як буде вирішено дане питання? Обгрунтуйте свою відповідь. Австрійське ТОВ і українське приватне підприємство домовилися про спільне будівництво туристичного комплексу в Карпатському регіоні, проте виникло питання щодо форми співробітництва. 1. Які варіанти можна їм запропонувати? 2. В чому переваги та недоліки застосування корпоративної форми (шляхом створення спільного підприємства) та договірної форми співробітництва? 3. Який договір може бути укладений в даному випадку? 4. Чи передбачені чинним законодавством пільги майнового характеру у разі укладення договорів за участю іноземного інвестора? Командитне товариство “Альянс”, що складається із двох учасників з новною відповідальністю (їх частки у статутному фонді становлять 20 % та 30 %) і п'яти вкладників, кожний з яких має частку у розмірі 10 %, у встановленому законом порядку було визнано банкрутом. При цьому виявилося, що борги товариства на 600 тис. грн. перевищують його майнову масу. Визначіть розмір і порядок відповідальності учасників цього товариства за борги товариства? Які права мають і які обов’язки учасників командитного товариства? Громадянин України Петров виявив бажання займатись підприємницькою діяльністю, а саме, відкрити власний магазин. Знайомий юрист Авдеєв дав йому пораду, що буде краще та менш ризиковим створити юридичну особу у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю. Для цього, Петров повинен буде внести в статутний капітал такого товариства суму в розмірі, що дорівнює 120 мінімальним заробітним платам, інакше його не зареєструють. Крім того, Авдеєв зазначив, що Петров буде відповідати перед кредиторами в сумі, що дорівнює його статутному капіталу та, якщо цієї суми буде недостатньо, додатково своїм власним майном. Авдеєв також сказав Петрову, що для створення такого товариства він повинен знайти людину, яка буде згодна стати його співзасновником, оскільки для створення товариства з обмеженою відповідальністю, відповідно до законодавства необхідно не менше 2-х засновників. Вкажіть чи є консультація надана Авдеєвим правильною. Якщо ні, то які помилки були допущені юристом? Дайте вірну, юридично обґрунтовану консультацію, яким чином громадянину Петрову створити товариство з обмеженою відповідальністю. Учасник ТзОВ “Укр-Ам” з часткою 40%, громадянин США Дж. Альгер на збори учасників товариства не з’являвся з часу його заснування. Спроби товариства зв’язатися з ним виявилися невдалі, оскільки Альгер змінив місце проживання. Два інші учасники мають рівні частки і бажають прийняти нового учасника. Розуміючи, що проведення зборів без Дж.Альгера є неправомірним, вони звернулися за порадою до юриста. Що ви порадите? Виконком м.Ужгорода прийняв рішення, яким зобов’язав підприємства, установи й організації, а також фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, що не зареєстровані в Ужгороді, здійснювати реалізацію товарів тільки через торговельні точки суб’єктів підприємництва, що зареєстровані в місті, або придбати у виконкомі патент на здійснення торговельно-посередницької діяльності на території міста. Пояснити: 1. Чи відповідають законодавству вимоги рішення виконавчого комітету? 2. Чи можуть місцеві органи запроваджувати патентування торгово-посередницької діяльності на території міста? 3. Яка відповідальність передбачена за такі порушення? До якого органу слід звертатися з метою їх припинення? Фірма “Масімодуті” розмістило оголошення на сайті OLX такого змісту: “Мега знижки. Повний розпродаж іноземного брендового одягу та взуття!” та вказувалась адреса складу в околицях м. Києва. Головне управління спеціально уповноваженого органу державної влади наклало штраф на фірму “Масімодуті” за порушення вимог до змісту оголошень про розпродаж товарів. Фірма “Масімодуті” звернулась до суду з проханням визнати дії Головного управління спеціально уповноваженого органу державної влади незаконними, оскільки вони є офіційним представником Massimo Dutti (Іспанія), про що є віповідне свідоцтво, видане уповноваженим органом державної влади. Визначте органи, що фігурують в даній ситуації та правомірність їх вимог. Хлібопекарський завод «Колос» уклав з ПАТ «ШОСТХІМБУД» договір контрактації на закупівлю зернових культур. В зазначений у договорі строк і в порядку,що погоджений сторонами, ПАТ «ШОСТХІМБУД» підготував товар до приймання-здачі, але «Колос» не виконав свої зобов’язання щодо приймання товару. Яку відповідальність за невиконання своїх зобов’язань понесе Хлібопекарський завод «Колос»? За договором укладеним між торговельним підприємством та Південно-Західною залізницею, остання здійснювала перевезення вантажів з м.Києва до м.Ужгорода. Під час одного з перевезень сталося зіткнення вантажних потягів, що спричинило втрату вантажу торговельного підприємства. Через 3 місяці торговельне підприємство надіслало залізниці претензію, в якій вимагало відшкодування вартості втраченого вантажу, суми штрафу та плати, що її здійснило підприємство за перевезення вантажу. У встановлений термін залізниця надіслала заявникові відзив, у якому погоджувалася відшкодувати тільки суму втраченого вантажу. Підприємство звернулося до господарського суду. 1. Який обсяг відповідальності, що його несе залізниця, передбачений за втрату вантажу? 2. Протягом якого терміну можуть заявлятися претензії і подаватися позови до залізниці? 3. Яке рішення має прийняти суд? Для проведення державної реєстрації державному реєстратору від громадян О.П. Іванова, Т.М. Маркушина та С.П. Дягілева було подано на розгляд відповідні документи, що є необхідними для проведення державної реєстрації. При цьому: 1) Іванов О.П. обіймає посаду старшого викладача одного із державних вищих навчальних закладів; 2) Маркушина Т.М. є приватним нотаріусом; 3) Дягілев С.П. є депутатом міської ради. За результатами розгляду документів усім трьом було відмовлено у реєстрації. Проаналізуйте, чи правомірні дії держаного реєстратора? Громадянин України Тертишний О.М. (16 років) та громадянка України Зубова О.П. (73 роки, через релігійні переконання не має реєстраційного номера облікової картки платника податків) звернулися до державного реєстратора із проханням зареєструвати їх як фізичних осіб-підприємців. Для проведення державної реєстрації ними були подані такі документи: Гр. Тертишний О.М. особисто подав: - заяву про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем; - копію документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків; - документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Гр. Зубова О.П. надіслала електронною поштою: - заяву про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем; Розглянувши подані документи, державний реєстратор прийняв рішення про відмову обом громадянам у проведенні державної реєстрації. При цьому свою відмову він мотивував так: Гр. Тертишний О.М. не може бути зареєстрований, як суб'єкт підприємницької діяльності, оскільки він не досяг віку цивільної дієздатності. Гр. Зубова О.П. не може бути зареєстрована, як суб'єкт підприємницької діяльності, оскільки наявні її вік перевищує максимальний, після досягнення якого громадяни не мають права займатися підприємницькою діяльністю. Чи правомірні дії державного реєстратора? Дайте обґрунтовану відповідь Гр. Потикайло вирішив відкрити власний магазин, у якому планував здійснювати реалізацію ветеринарних медикаментів і препаратів у роздріб. Чи потрібно гр. Потикайлу отримувати ліцензію для здійснення вказаного виду господарської діяльності? Чи належить даний вид діяльності до таких, що підлягають обов’язковій сертифікації? Кожному із двох учасників товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) належало 50 відсотків у статутному фонді товариства. Один із засновників вирішив вийти зі складу учасників товариства, для чого подав державному реєстратору відповідну заяву. Згодом він висуває вимоги до товариства про негайну видачу йому його частки в майні (автомобіль Chevrolet Aveo) та у прибутку товариства. Оцініть правомірність вимог учасника. Який порядок виходу із товариства передбачений чинним законодавством? Громадяни України Бутенко, Совіч та Філіпов вирішили зареєструвати юридичну особу у формі товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ). На зборах засновників були прийняті рішення з таких питань: визначена назва ТОВ, його місцезнаходження, види діяльності, розмір статутного фонду, органи управління. Прийняті рішення були затверджені протоколом та зафіксовані в установчих документах ТОВ. Який документ є установчим для ТОВ? Якими нормами чинного законодавства встановлюються вимоги до змісту та форми установчих документів ТОВ? Які подальші дії мають вчинити вказані громадяни для проведення державної реєстрації юридичної особи у формі ТОВ? Під час проведення процедури санації представники підприємства, що санується, звернулися до господарського суду із клопотанням про заміну керуючого санацією. Своє клопотання вони мотивували тим, що останній не надав план санації підприємства протягом двомісячного терміну з дня його призначення керуючим санацією, а також ухвалив рішення про відмову виконувати низку раніше укладених підприємством договорів. Дайте кваліфіковану оцінку діям керуючого санацією. Чи правомірні вимоги представників підприємства? ДПІ Індустріального району м. Харкова звернулася до суду з позовом про порушення справи про банкрутство ТОВ «ВЕСТ» у зв’язку з бюджетною заборгованістю у сумі 660 500 грн., у т.ч. пеня – 189 267, 15 грн. Чи є вказані підстави достатніми для порушення справи про банкрутство? У приміщенні навчального закладу гр. Панченко було розміщено оголошення, в якому вона пропонувала квартиру для проживання на строк не менше одного року з оплатою 1 000 (одна тисяча) гривен за місяць. Після ознайомлення із текстом оголошення до неї звернулись двоє хлопців-студентів, та двоє дівчат-студенток. які хотіли скористатися її пропозицією. Проте, поміркувавши, гр. Панченко у наданні хлопцям-студентам житла відмовила, пояснивши, що хотіла взяти на квартиру двох дівчат, а не хлопців. Хлопці були дуже обурені такою поведінкою господині, заявили, що вони були першими, хто звернувся для оренди житла. До того ж, якщо вже гр. Панченко дала публічне оголошення, то вона має надавати житло кожному, хто до неї звернеться, оскільки таке оголошення, фактично, є публічним зобов’язанням, а, відповідно до закону, особа, яка дала таке оголошення, приймає на себе обов'язок надати послугу кожному, хто до неї звернеться. При цьому, не можуть надаватися переваги одному споживачу перед іншим щодо укладання публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Чи справедливі заперечення студентів? Що таке публічне зобов'язання? Чи мала право гр. Панченко право надавати переваги одним орендарям перед іншими? 25 травня 2015 року між ТОВ «Інвест» та ТОВ «Надія» було укладено договір про розробку заходів щодо реалізації проекту зі створення виробництва шкіри та відбудови у подальшому шкіряного заводу у м. Мелітополь. У договорі, зокрема, було обумовлено, що кожна зі сторін бере на себе обов’язки зі збирання необхідної інформації, визначення своїх фінансових можливостей тощо. Договір містив пункт такого змісту: «договір вважається попереднім та не накладає на його учасників жодних додаткових обов’язків». Крім того, було вказано, що сторони призначають наступну зустріч на 25 грудня 2015 року для ухвалення кінцевого рішення щодо можливості реалізації проекту. Проте, коли настав термін для зустрічі, ТОВ «Надія» раптово припинило відповідати на телефонні звернення та реагувати на електронні повідомлення та факси. Представниками ТОВ «Інвест» було подано позов до суду із вимогою примусити ТОВ «Надія» до укладання договору, оскільки, на думку представників ТОВ «Інвест», договір мав ознаки попереднього договору і, відповідно до положень ст. 635 ЦК України, це є підставою для укладення основного договору. Дайте правову оцінку ситуації. Які вимоги висуваються до попередніх договорів? Чи відповідає договір ознакам попереднього? До суду звернувся акціонер з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів приватного акціонерного товариства з мотивів порушення порядку скликання загальних зборів: у порушення ст. 41 Закону України «Про господарські товариства», статті 35 Закону України «Про акціонерні товариства» повідомлення про скликання загальних зборів не було надруковано у місцевому друкованому органі. У ході розгляду справи суд встановив, що позивач отримав персональне повідомлення про скликання загальних зборів і був присутнім на загальних зборах. Чи було допущено порушення порядку скликання загальних зборів? Чи були порушені права позивача? Яке рішення повинен прийняти суд? Громадянин Н., учасник ТОВ «А» звернувся до суду з позовом про зобов’язання ТОВ «А» надати інформацію про діяльність Товариства, зокрема, документи фінансової звітності за 2014–2016 роки; договір оренди або акт на право власності на земельну ділянку у м. Харкові; копію технічного паспорта будівлі та проект будівництва нерухомості; розшифровку витрат відповідача на капітальне будівництво на останню звітну дату; розшифровку нематеріальних активів Товариства на останню звітну дату; перелік основних засобів, які знаходяться на балансі Товариства, станом на останню звітну дату та зобов’язання Товариства допустити до перевірки інформації та наданих документів аудиторську компанію, яка буде обрана позивачем. ТОВ «А», отримавши два листи позивача з вимогою надати вищевказану інформацію, ніяк на них не відреагували. На Вашу думку, яке рішення повинен прийняти суд? В якому обсязі господарське товариство повинно надавати інформацію учаснику такого товариства? До суду звернувся акціонер з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів приватного акціонерного товариства з мотивів порушення порядку скликання загальних зборів: у порушення ст. 41 Закону України «Про господарські товариства», статті 35 Закону України «Про акціонерні товариства» повідомлення про скликання загальних зборів не було надруковано у місцевому друкованому органі. У ході розгляду справи суд встановив, що позивач отримав персональне повідомлення про скликання загальних зборів і був присутнім на загальних зборах. Чи було допущено порушення порядку скликання загальних зборів? Чи були порушені права позивача? Яке рішення повинен прийняти суд? Громадянин України Петров виявив бажання займатись підприємницькою діяльністю, а саме, відкрити власний магазин. Знайомий юрист Авдеєв дав йому пораду, що буде краще та менш ризиковим створити юридичну особу у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю. Для цього, Петров повинен буде внести в статутний капітал такого товариства суму в розмірі, що дорівнює 120 мінімальним заробітним платам, інакше його не зареєструють. Крім того, Авдеєв зазначив, що Петров буде відповідати перед кредиторами в сумі, що дорівнює його статутному капіталу та, якщо цієї суми буде недостатньо, додатково своїм власним майном. Авдеєв також сказав Петрову, що для створення такого товариства він повинен знайти людину, яка буде згодна стати його співзасновником, оскільки для створення товариства з обмеженою відповідальністю, відповідно до законодавства необхідно не менше 2-х засновників. Вкажіть чи є консультація надана Авдеєвим правильною. Якщо ні, то які помилки були допущені юристом? Дайте вірну, юридично обґрунтовану консультацію, яким чином громадянину Петрову створити товариство з обмеженою відповідальністю. Заявник-Державне підприємство «Зоря« звернувся до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство. Ухвалою господарського суду порушено провадження у справі про банкрутсво ДП«Зоря».В ході розгляду даної справи ухвалою господарського суду задоволено заяву розпорядника майна про затвердження мирової угоди.Провадження у справі припинено. Назвіть підстави порушення справи про банкрутство. Дайте визначення мирової угоди у справї про банкрутство. Назвіть умови укладення мирової угоди та порядок її розгляду у справі про банкрутство. ПАТ »ЛІТО« звернулось до господарського суду з позовом до ПАТ«Зима» про визнання недійсним договору поставки та стягнення суми боргу,мотивуючи вимоги тим,що договір було укладено головою правління акціонерного товариства одноособово,всупереч вимогам статутних документів. З посиланням на норми чинного законодавства дайте правову характеристику діям голови правління акціонерного товариства. Назвіть підстави визнання недійсним господарського зобов'язання. Які з наведених ситуацій належать до господарських правовідносин?Відповідь обґрунтуйте: - Двоє громадян і юридична особа уклали договір про заснування товариства для надання транспортних послуг населенню; - Завод »Лтава« придбав у санаторія »Трускавець« путівки для своїх працівників; - Фізичну особу - підприємця притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху; -У страховій компанії за рішенням господарського суду вилучено в дохід бюджету прибуток,отриманий від діяльності,яка законом заборонена для страхових організацій? Які правовідносини не є предметом регулювання Господарського кодексу України? Фізична особа звернулася до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю та страхового приватного акціонерного товариства про визнання не правомірними дій відповідачів щодо укладення договору страхування орендованого майна. Позовні вимоги обґрунтовувалися тим,що зазначені договори укладенно з порушенням вимог закону,що зумовило порушення корпоративних прав позивача як учасника товариства з обмеженою відповідальністю. Господарський суд першої інстанції дійшов висновку про непідвідомчість даного спору господарським судам і відмовив у прийнятті позовної заяви з посиланням на приписи пункту 1 частини першої статті 62 Господарського процесуального кодексу України. Чи правомірним є висновок суду?Відповідь обґрунтуйте з посиланням на норми Господарського процесуального кодексу України. Дайте визначення корпоративних прав. Господарським судом першої інстанції задоволено позов господарського товариства про визнання недійсним укладеного цим товариством договору щодо надання послуг з перевезення вантажів.Відповідне рішення мотивовано наданням послуг з перевезення вантажів без відповідної ліцензії. Чи правомірне рішення суду? Назвіть Повноваження органів державної влади у сфері ліцензування. Хто має право на звернення до господарського суду? Фондова біржа звернулась до суду з позовом до регіонального відділення Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку про скасування розпорядження щодо зупинення діяльності біржі. При цьому,фондова біржа посилається на те,що анулювання ліцензії на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку одного з членів біржі не є підставою для зупинення її діяльності,оскільки на час реєстрації біржі до її складу входило двадцять членів. Рішенням суду у позові відмовленно. Чи правильним є рішення суду?Відповідь Обгрунтуйте. Назвіть порядок утворення фондової біржі та права її членів. ПАТ«Троянда» звернулась до ТОВ «Бузок»» з позовом про визнання укладеного між ними договору купівлі-продажу цінних паперів недійсним з моменту укладення. Предметом спору між даними сторонами є вимога позивача визнати договори,укладені між позивачем та відповідачем,недійсними.Підставами позрву-є перевищення повноважень Головою Наглядової ради ПАТ«Троянда»,який підписував оспорювані договори з боку позивача,оскільки статутом позивача йому не надано відповідних повноважень на вчинення таких дій. Рішенням господарського суду позов був задоволений. .Відповідач, не погоджуючись з прийнятим у цій справі рішенням,звернувся зі скаргою до апеляційної інстанції. Обгрунтуйте правові позиції суду,відповідача. Який порядок створення наглядової ради акціонерного товариства? Назвіть повноваження голови наглядової ради акціонерного товариства. Товариство звернулося до господарського суду з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України про визнання права власності на будівлю гуртожитку,побудованого за рахунок коштів державного бюджету. Спірний гуртожиток позивая отримав у власність під час приватизації державного майна шляхом викупу. Рішенням господарського суду позов задоволено. Чи є регіональне відділення Фонду державного майна України належним відповідачем у даній справі? Назвіть об'єкти державної власності,що підлягають приватизації з посиланням на норми Закону України«Про приватизацію державного майна» Громадянин Іванов В.А звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Весна",третя особа-державний реєстратор виконавчого комітету міської ради,про визнання недійсним пункту 6.1 статуту ТОВ. "Весна",в якому передбачено,що збори учасників цього товариства є повноважними,якщо на них присутні учасники(їх представники),що володіють у сукупності більш як 90% голосів,а при вирішенні питань,які потребують одностайності, -всі учасники. Посилаючись на те,що положення зазначеного пункту статуту суперечать вимогам статтей 4,60 Закону України "Про господарські товариства"та порушують його права як учасника цього товариства,позивач просив задовольнити його позовні вимоги. Рішенням господарського суду позовні вимоги задоволено. Обрунтуйте висновок суду з посиланням на норми Закону України «Про господарські товаритсва». Назвіть установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю та особливості щодо їх змісту. До господарського суду звернулось спільне українсько-польське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю«Інтернешенел Компані» з позовом до українсько-грецького спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Українські поля» про стягнення заборгованості за договором.В позові зазначено наступне: Між спільним українсько-польським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешенел Компані»(надалі-продавець) та українсько-грецьким спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Українські поля»(надалі покупець)укладено договір купівлі-продажу цінних паперів. На виконання умов цього договору продавець передав,а покупець прийняв цінні папери,що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі цінних парепів,який є невід'ємною частиною вказаного догову.У відповідності до цього акта,сукупна вартість продажу цінних паперів становить 1385632,00 грн.Цю суму покупець зобов'язався оплатити продавцю на умовах,визначених договором купівлі-продажу цінних паперів,укладеного між сторонами.Однак,СП ТзОВ«Українські поля»взяті на себе зобов'язання не виникало-не здійснило оплату за договором у встановлений строк,посилаючись на погіршення матеріального становища товариства,що визнається ним у поданому відзиві на позовну заяву. Вирішіть спір по суті. Які ви знаєте види цінних паперів? Розкрийте особливості укладання,зміни,розірваня та виконання договорів купівлі продажу цінних паперів. Державний реєстратор відмовив у реєстрації в якості фізичних осіб-підприємців:17-річному громадянину України,25-річному громадянинові Німеччини та 1річній особі без громадянства,посилаючись не те,що згідно з чинним законодавством україни ці особи не вправі займатися підприємницькою діяльністю. Чи правомірні дії державного реєстратора? Фірма "Клен"одержала від свого постачальника продукцію на суму 500 000 грн.Із простроченням на 2 місяці.При перевірці продукції виявилося,що частина її-на 200 000 грн,не відповідає стандартам і не комплектна.Покупець став вимагати від постачальника сплатити неустойки за порушення строків поставки продукції та за поставку некомплектної продукції.Крім того він почав вимигати поставки доброякісної і комплектної продукції в наступному періоді поставки.Постачальник не задовольнив вимоги фірми,покупець звернувся з позовом до господарського суду. Вирішіть справу. АТ «Техніка» уклало з заводом металевих виробів договір про надання йому в оренду екскаватора строком на 1,5 роки. Через 5 місяців машина вийшла з ладу і виникла необхідність її капітального ремонту. Завод здійснив ремонт.Крім того,він устаткував екскаватор новим технічним пристроєм.Протягом 4 місяців завод не платив орендної плати,вважаючи,що затрати на ремонт і поліпшення можуть бути зарахованні в рахунок орендної плати. АТ «Техніка» з цим не погодилося,заявивши,що завод капітально відремонтував екскаватор і поліпшив машину без їх згоди. Розв'яжіть суперечку. Акціонерне товариство «Гранат» передало в управління товариству з обмеженою відповідальністю цех по переробці деревини.Товариство вирішило передати це майно в управління приватному підприємству «Вега». АТ «Гранат» дізналося про це через один рік і стало вимагати від товариства відшкодування нанесених йоиу збитків у вигляді не отриманіх доходів від користування майном(ПП «Вега» практично не використовувало це майно за призначеним).Товариство відмовилося відшкодовувати збитки,посилаючись на те,що майно фактично знаходилося у ПП «Вега»,тому всі претензії необхідно пред'являти йому. Як вирішити спір? Молокозавод повинен був поставити магазину "Молоко"продукти 2.05.2013р.на суму 9000 грн. 02.05.2013 р.у зв'язку з сильними дощами розмило частину дороги і молочні продукти не були доставленні магазину.Договором,який був укладений між магазином і молокозаводом,за не поставку продукції була передбачена неустойка у вигляді штрафу. Магазин пред'явив заводу претензію,в якій вимагав сплатити суму штрафу за не поставку товару.Завод відмовився задовольнити вимоги магазину,посилаючись на те,що його вини у цьому немає. Правомірні чи ні вимоги магазину? Іноземна акціонерна компанія (ІАК) вирішила заснувати в Україні дочірнє підприємство з 100% іноземним капіталом. Яка організаційно-правова форма може бути використана в даному випадку? Чи присутні в даному випадку всі характерні ознаки зовнішньоекономічної діяльності? В чому полягатиме специфіка такого підприємства? Що необхідно зробити ІАК для створення свого дочірнього підприємства на території України? Австрійське ТОВ і українське приватне підприємство домовилися про спільне будівництво туристичного комплексу в Карпатському регіоні, проте виникло питання щодо форми співробітництва. Які варіанти можна їм запропонувати? В чому переваги та недоліки застосування корпоративної форми (шляхом створення спільного підприємства) та договірної форми співробітництва? Який договір може бути укладений в даному випадку? Чи передбачені чинним законодавством пільги майнового характеру у разі укладення договорів за участю іноземного інвестора? Іноземна акціонерна компанія (ІАК) вирішила заснувати в Україні дочірнє підприємство з 100% іноземним капіталом. Яка організаційно-правова форма може бути використана в даному випадку? Чи присутні в даному випадку всі характерні ознаки зовнішньоекономічної діяльності? В чому полягатиме специфіка такого підприємства? Що необхідно зробити ІАК для створення свого дочірнього підприємства на території України? Австрійське ТОВ і українське приватне підприємство домовилися про спільне будівництво туристичного комплексу в Карпатському регіоні, проте виникло питання щодо форми співробітництва. Які варіанти можна їм запропонувати? В чому переваги та недоліки застосування корпоративної форми (шляхом створення спільного підприємства) та договірної форми співробітництва? Який договір може бути укладений в даному випадку? Чи передбачені чинним законодавством пільги майнового характеру у разі укладення договорів за участю іноземного інвестора? Громадянин Н., учасник ТОВ «А» звернувся до суду з позовом про зобов’язання ТОВ «А» надати інформацію про діяльність Товариства, зокрема, документи фінансової звітності за 2014–2016 роки; договір оренди або акт на право власності на земельну ділянку у м. Харкові; копію технічного паспорта будівлі та проект будівництва нерухомості; розшифровку витрат відповідача на капітальне будівництво на останню звітну дату; розшифровку нематеріальних активів Товариства на останню звітну дату; перелік основних засобів, які знаходяться на балансі Товариства, станом на останню звітну дату та зобов’язання Товариства допустити до перевірки інформації та наданих документів аудиторську компанію, яка буде обрана позивачем. ТОВ «А», отримавши два листи позивача з вимогою надати вищевказану інформацію, ніяк на них не відреагували. На Вашу думку, яке рішення повинен прийняти суд? В якому обсязі господарське товариство повинно надавати інформацію учаснику такого товариства?

До суду звернувся акціонер з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів приватного акціонерного товариства з мотивів порушення порядку скликання загальних зборів: у порушення ст. 41 Закону України «Про господарські товариства», статті 35 Закону України «Про акціонерні товариства» повідомлення про скликання загальних зборів не було надруковано у місцевому друкованому органі. У ході розгляду справи суд встановив, що позивач отримав персональне повідомлення про скликання загальних зборів і був присутнім на загальних зборах. Чи було допущено порушення порядку скликання загальних зборів? Чи були порушені права позивача? Яке рішення повинен прийняти суд? Ященко М. І. – учасник Товариства з обмеженою відповідальністю «А», якому відповідно до статуту належить частка у статутному капіталі обсягом 20 відсотків статутного капіталу, додатково інвестував у товариство грошові кошти та інші майнові цінності. При цьому зміни до статуту не вносились. Через деякий час учасник поставив питання про збільшення його частки у статутному капіталі. Питання про це було на вимогу учасника включено до порядку денного зборів учасників товариства, але рішення з нього прийнято не було. Тоді учасник звернувся до суду з позовом про збільшення його частки та спонукання товариства внести зміни до статуту. Чим (де) визначається розмір часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю у статутному капіталі товариства? За яких умов додаткові інвестиції учасників у товариство збільшують їх частки інвестора у статутному капіталі товариства? Яке рішення повинен прийняти суд?

Акціонер, який придбав пакетом акцій обсягом 2 відсотків голосів, звернувся до товариства з вимогою надати йому для ознайомлення такі документи: – баланси та звіти про фінансові результати діяльності товариства за останні 5 років; – договори, укладені товариством протягом останніх 3 років; – штатний розпис та відомості про працівників товариства, розміри їх посадових окладів; – протоколи засідання правління акціонерного товариства за останні 2 роки; – протоколи загальних зборів акціонерів за останні 2 роки. Що означає право акціонера (учасника господарського) товариства на інформацію? Надання яких відомостей може вимагати акціонер в силу свого права на інформацію про діяльність товариства? Чи може акціонер вимагати надання йому інформації про діяльність товариства за період, коли він ще не був акціонером? Наприкінці вересня 2011 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Агат» звернулось до господарського суду з позовом про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та її повернення. Позивач є користувачем земельної ділянки площею 178, 30 м² відповідно до укладеного між ним та виконавчим комітетом Донецької міської ради договору оренди, та власником розташованих на ній об’єктів торговельної мережі. У серпні 2011 р. позивач уклав з приватним підприємством «Простір» договір купівлі-продажу одного із об’єктів торговельної мережі (торговельного павільйону), який розташований на зазначеній земельній ділянці. У договорі оренди земельної ділянки, укладеної між позивачем та виконавчим комітетом Донецької міської ради безпосередньо не передбачено можливість переходу права користування земельної ділянкою (її окремою частиною) до третіх осіб. Проте, приватне підприємство «Простір» не звільняє земельну ділянку від належного йому майна і продовжує користуватись нею, у зв’язку із чим позивач, посилаючись на ст. 27 ЗУ «По оренду землі», просить суд зобов’язати відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, звільнивши її від проданої ним відповідачу споруди (торговельного павільйону). Чи підлягає означений позов задоволенню ? На підставі яких норм чинного законодавства (норм якої галузевої належності) має бути вирішений даний спір? Обґрунтуйте свою відповідь. У березні 2011 р. приватне підприємство «А» звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування (місцевої ради) про результати проведення конкурсу на надання житлово-комунальних послуг (вивезення побутових відходів) у житлових будинках, що розташовані за адресою…, та належать до державного житлового фонду. Про проведення конкурсу на надання житлово-комунальних послуг (з вивезення побутових відходів) у житлових будинках, що розташовані за адресою .…, позивач дізнався у засобах масової інформації, та своєчасно подав до конкурсної комісії, сформованої органом місцевого самоврядування, свою конкурсну пропозицію. У конкурсі прийняв участь тільки один позивач, конкурсну пропозицію якого було відхилено на тій підставі, що він не належав до підприємств державного, або комунального секторів економіки. А оскільки до органу місцевого самоврядування не поступило інших конкурсних пропозицій, він прийняв рішення про визнання конкурсу таким, що не відбувся. Чи підвідомчий господарському суду означений спір ? Яке рішення за даною справою має постановити компетентний суд? Надайти правову кваліфікацію відносинам, що виникли між приватним підприємством «А» та органом місцевого самоврядування. Хто є суб’єктами організаційно-господарських повноважень, та які фактичні підстави виникнення означених повноважень ? Суб’єкт підприємницької діяльності – громадянин Підзега О.К. з 1серпня 2005 року не сплачував плату за комунальні послуги (за утримання свого житлового помешкання), і на 31 березня 2010 р. сума заборгованності з квартирної плати становила 6490 грн. Житлово-комунальне підприємство «В» запропонувало громадянину Підзегі О.К. укласти договір про реструктурізацію заборгованності згідно до ЗУ «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» від 20 лютого 2003 р. Відповідно до укладеного 2 квітня 2010 року договору про реструктурізацію заборгованності, громадянин Підзега О.К. зобов’язався протягом 50 місяців погасити заборгованість за комунальні послуги, що виникла з 1серпня 2005 року. 7 квітня 2010 р. громадянин Підзега О.К звернувся до господарського суду з позовом про визнання договору про про реструктурізацію заборгованності недійсним як такого, що укладено під впливом обману. Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що житлово-комунальне підприємство «В» навмисно не повідомило йому про сплив на момент укладення спірного договору строку позивної давності на зтягнення у судовому порядку заборгованості за період з 1 серпня 2005 р. – 2 квітня 2007 р. Утім, за спірним договором позивача став зобов’язаним сплатити житлово-комунальному підприємству «В» усю суму заборгованності. Яка галузева природа договірних відносин, що виникли між суб’єктом підприємницької діяльності – громадянином Підзегой О.К. та житлово-комунальним підприємством «Ж» ? Якому суду підвідомчий даний спір ? Яке рішення має постановити компетентний суд ? 1. В грудні 2005 року державний реєстратор відмовив у реєстрації в якості фізичних осіб – підприємців: 17-річному громадянину України, 25-річному громадянин Німеччини та 18-річній особі без громадянства, посилаючись на те, що згідно чинного законодавства України ці особи не вправі займатись підприємницькою діяльністю. Чи правомірні дії державного реєстратора? Прокурор звернувся до суду із позовом про визнання недійсною державної реєстрації підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю через допущені при його створенні порушення, які не можна усунути. Засновниками підприємства були наступні особи: особа без громадянства, 15-річний громадянин України, Казенне підприємство, Споживчий кооператив та Благодійний фонд. В якості підстав позову прокурор вказував - згідно чинного законодавства всі зазначені вище особи не вправі виступати засновниками господарських товариств; неможливим є створення підприємства з іноземними інвестиціями без участі іноземних фізичних або юридичних осіб. Чи правомірні вимоги прокурора? Якими мають бути наступні дії прокуратури у випадку задоволення позову? Як мають діяти засновники підприємства, якщо вони зацікавлені в збереженні підприємства? Громадянин Іванов є фізичною особою - підприємцем. Також Іванов є засновником приватного підприємства. При стягненні боргів з ФОП Іванова його ділові партнери – кредитори виявили, що майна, яке використовувалось ним у підприємницькій діяльності, недостатньо для задоволення їхніх вимог. У зв’язку з цим вони вирішили звернути стягнення на особисте майно гр. Іванова, нерухоме майно зареєстроване на ім’я його дружини, а також на грошові кошти, які знаходяться на поточному рахунку приватного підприємства, засновником якого є Іванов. Чи підлягають задоволенню вимоги кредиторів? До адвоката із запитом звернувся іноземний громадянин, в якому просив надати юридичні консультації з питань організації бізнесу в Україні. Іноземця, зокрема, цікавило, в якій організаційно-правовій формі слід створити юридичну особу, щоб вона відповідала наступним вимогам: Мета – отримання прибутку; Предмет діяльності – торгівля цінними паперами або послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення; Учасники – фізичні та юридичні особи резиденти та нерезиденти; Можливість концентрації капіталу у значних розмірах; Управління – всіма його учасниками; Підвищений рівень забезпеченості вимог кредиторів. Підготуйте письмову юридичну консультацію з цих питань. У ТОВ два учасники, кожний з яких володіє 50 відсотками в статутному капіталі. Один із засновників подав державному реєстратору нотаріально засвідчену заяву про вихід зі складу учасників товариства, а потім висунув вимогу до товариства про негайну видачу йому його частки в майні і у прибутку товариства. Чи правомірна така вимога? В якому порядку і в які строки проводяться розрахунки з учасником, який вибув із товариства з обмеженою відповідальністю? Як можна вирішити спір? Громадянин Франції, перебуваючи на території України, уклав з юридичною фірмою договір про надання послуг щодо супроводження державної реєстрації створеного ним товариства з обмеженою відповідальністю. В грудні 2009 року документи було підготовлено та нотаріально посвідчено, відкрито тимчасовий поточний рахунок. В січні 2010 року засновник перерахував грошові кошти на тимчасовий поточний рахунок і юристи з необхідним пакетом документів звернулися до державного реєстратора з проханням зареєструвати ТОВ, створене іноземцем. Однак, державний реєстратор відмовив в проведенні реєстрації, посилаючись на те, що статутний капітал ТОВ визначався, виходячи з мінімальної заробітної плати, що діяла в грудні 2009року. Однак, з 1 січня 2010 року мінімальна заробітна плата була підвищена, в зв’язку з чим реєстратор запропонував привести розмір статутного фонду ТОВ у відповідність з новими вимогами. Чи правомірна відмова державного реєстратора? (3-я тема) У 1992 р. було створено і зареєстроване у встановленому порядку “Мале колективне сільськогосподарське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Колгосп “Червоний Жовтень”. У квітні 2011р. у підприємства виникла необхідність внести зміни до статуту підприємства, в зв’язку з чим відповідні документи були подані державному реєстратору для їх реєстрації. Однак, державний реєстратор відмовив в прийомі документів. При цьому відмова була усно мотивована тим, що для проведення реєстрації змін необхідно привести статут підприємства у відповідність до чинного законодавства, а саме: збільшити статутний капітал, оскільки відповідно збільшився мінімальний розмір заробітної плати; виключити з найменування підприємства посилання на “колгосп” тому, що чинним законодавством не передбачено такої організаційно-правової форми, та посилання на “колективне сільськогосподарське підприємство” оскільки не можна об’єднувати в найменуванні посилання на дві різні організаційно-правові форми (КСП та ТОВ). перейменувати “Мале підприємство” в “Спільне підприємство з іноземними інвестиціями”, оскільки серед нових учасників ТОВ є громадянин Німеччини. Чи відповідають чинному законодавству вимоги державного реєстратора? В січні 2004 року директор Підприємства звернувся в Харківське обласне управління статистики з заявою про виключення Підприємства з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України. В якості підстави для цього надав постанову Господарського суду про визнання Підприємства банкрутом. Підготуйте відповідь органа статистики. Один з учасників товариства відступив свою частку іншому учаснику. Документи про реєстрацію цих змін в установчих документах товариства були надані державному реєстратору лише рік потому. Державний реєстратор відмовив у реєстрації змін в установчих документах, посилаючись на те що зміни подані із пропуском строку. Чи правомірні дії реєстратора? Протягом якого часу зміни до установчих документів повинні були бути подані на реєстрацію? Які наслідки пропуску цього строку? З якого моменту другий учасник вважається таким, що набув прав на частку першого учасника? Чи може перший учасник скасувати передачу своєї частки другому учаснику до реєстрації відповідних змін? (до 3-ьої теми) В Товаристві з обмеженою відповідальністю «Риел Истейт» є два учасники Дубовий і Мануйло, кожний з яких володіє часткою 50% статутного капіталу. Через кілька років роботи товариства учасник товариства Дубовий запідозрив, що другий учасник Мануйло, який по сумісництву є директором товариства, перекручує інформацію про фінансово-господарську діяльність товариства, навмисно створюючи враження його збитковості. Насправді всі доходи від використання майна товариства переводяться ним на рахунки афілійованих з Мануйло осіб шляхом укладення угод на завідомо невигідних для ТОВ «Риел Истейт» умовах. Дубовий звернувся до Мануйло з вимогою про проведення загальних зборів товариства, на порядок денний яких запропонував винести питання про звільнення Мануйло з посади директора. Мануйло з’явився на загальні збори і проголосував проти свого звільнення, мотивуючи свою позицію безпідставністю претензій, що висуваються до нього. У зв’язку з цим рішення про його звільнення прийняте не було. Усі наступні повідомлення про скликання загальних зборів були Мануйло проігноровані. Дубовий звернувся до адвоката за консультацією про можливі варіанти захисту його прав у цій ситуації. Підготуйте відповідь адвоката. Як зміниться ситуація, якщо Мануйло взагалі не з’являється на збори, а частки учасників в статутному капіталі будуть розподілені 51 на 49 відсотків, або 60 на 40 відсотків, або 75 на 25 відсотків на користь Дубового?