Виробничий кооператив “Рембуд”, перебуваючи протягом року у стані неплатоспроможності через неможливість отримання дебіторської заборгованості з своїх контрагентів, вирішив ініціювати справу про визнання його банкрутом. Який сенс для боржника ініціювати справу про власне банкрутство? В яких випадках боржник зобов ’язаний ініціювати справу про банкрутство? Які документи має подати боржник-заявник для порушення провадження у справі про банкрутство? За наявності яких матеріально-правових умов господарський суд повинен порушити справу про банкрутство? Державним виконавцем відкрите виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса про стягнення з ТОВ “Січ” на користь АКБ “Місто”(далі - АКБ) заборгованості у сумі 75 000 грн. В зв’язку з тим, що у боржника не було достатньо коштів та рухомого майна для задоволення вимог стягувача, стягнення звернено на нерухоме майно боржника - виробничий цех, що був виставлений на прилюдні торги. За відсутності покупців, аукціон з продажу майна двічі не відбувся. Тому, державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, хоча АКБ не дав згоди на залишення за собою не проданого майна боржника. Чи правомірні дії державного виконавця? За яких підстав виконавче провадження підлягає закінченню? Які в зв’язку з цим наступають наслідки? На виконання наказу господарського суду державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва відкрите виконавче провадження щодо стягнення з Дніпропетровського КП “Облводоканал” (далі - КП) на користь ДП “Київоблавтодор” (далі - КП) 2 000 242 грн. У межах зазначеної суми, накладено арешт на грошові кошти боржника, які знаходяться на рахунках в Дніпропетровській філії АКБ “Укрсоцбанк”, а також на всіх інші рахунки боржника, які знаходяться в усіх банках України. Не погоджуючись з такими діями, КП звернулася до начальника ВДВС зі скаргою, вимагаючи скасування вищевказаної постанови в зв’язку з тим, що на порушення державним виконавцем приписів ч. 5 ст. 20 Закону України “Про виконавче провадження” він не з’ясував наявності майна боржника, на яке може бути звернено стягнення, на території м. Києва та Київської області, на яку поширюються його компетенція. Існування такого майна скаржник підтверджував довідкою, складеною відповідно до даних бухгалтерського обліку. Чи підлягає скарга задоволенню? Які правила встановлені законом щодо місця виконання рішень юрисдикційних органів?
Ухвалою господарського суду від 16 лютого 2006 р. позовні вимоги ЗАТ “Крокус” до ТОВ “Зірка” задоволені повністю. В зв’язку з невиконанням боржником даного рішення до державного виконавця 25 лютого 2009 р., з заявою звернувся представник стягувача, вимагаючи прийняти до виконання наказ господарського суду. В зв’язку з пропуском встановленого строку пред’явлення виконавчого документа до виконання державним виконавцем винесена постаново про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Чи правомірні дії державного виконавця? В які строки виконавчі документи можуть бути пред’явленні до виконання? Складіть постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з урахуванням правильного рішення.
Постановою державного виконавця від 12 жовтня 2008 р. відкрито виконавче провадження за зверненням ТОВ “Хімагромаркетинг Юг” про стягнення на його користь з ТОВ “Агрофірма Шабо” на підставі наказу господарського суду від 18 вересня 2008 р. боргу у розмірі 271992,31 грн. Боржнику встановлено строк добровільного виконання до 18 жовтня 2008 р. Зазначена постанова була направлена сторонам із супровідним листом № 11-18-45186 від 12 жовтня 2008 р. простою кореспонденцією, про що зроблено запис реєстрації в книзі вихідної кореспонденції. 23 жовтня 2008 р. представник боржника звернувся до ДВС із заявою по несвоєчасне отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, що не дало йому можливість добровільно виконати судове рішення.
Як у цьому випадку має діяти державний виконавець?
14 грудня 2008 р. приватний нотаріус Н. звернулася до Шахтарського відділу Державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення Шахтарського міськрайонного суду від 10 вересня 2008 р. про переведення її на спрощену систему оподаткування та видачу свідоцтва про сплату єдиного податку. До цієї заяви вона додала виконавчий лист, виданий судом 29 листопада 2008 р. Державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження, якою надав Шахтарській об’єднанні державній податковій інспекції (далі - ОДІ ІІ) строк для добровільного виконання рішення суду до 23 грудня 2008 р. Оскільки станом на цю дату рішення суду добровільно виконано не було, державним виконавцем у цей же день була винесена постанова про стягнення з ОДПІ виконавчого збору у розмірі 850 грн. У зв’язку з повторним невиконанням судового рішення у добровільному порядку у визначений строк постановою державного виконавця від 5 січня 2009 р. на боржника було накладено штраф у розмірі 340 грн. і надано новий термін для виконання зазначеного судового рішення до 11 січня 2005 р.
Дайте оцінку діям державного виконавця. Якими мають бути подальші дії державного виконавця в разі невиконання рішення боржником?
Червонозаводський районний суд м. Харкова ухвалив рішення про задоволення позову Ф. до ВАТ „Факел” про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. Державним виконавцем Червонозаводського відділу державної виконавчої служби м. Харкова за завою Ф. було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню зазначеного рішення. Також постановою було накладено арешт на рахунок боржника в Ощадбанку. Через тиждень після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, до Червонозаводського ВДВС надійшов лист із Червонозаводського районного суду м. Харкова, в якому зазначалось, що ВАТ „Факел” подало до суду скаргу на дії державного виконавця. Ознайомившись із листом, державний виконавець виніс постанову про зупинення виконавчого провадження на строк до завершення розгляду скарги судом та набрання ухвалою законної сили.
Чи дотримано державним виконавцем порядок зупинення виконавчого провадження? Які наслідки зупинення виконавчого провадження визначено законом?
27 березня 2008 року ТОВ “М” звернулося до Господарського суду м. Севастополя з позовом до ТОВ “Ю” про стягнення 312 572,00 грн за договором на капітальне будівництво житла. В процесі розгляду справи між сторонами було укладено мирову угоду, затверджену ухвалою Господарського суду м. Севастополя. Мировою угодою передбачалося, що відповідач виплачує борг рівними частинами, починаючи з 11 квітня 2008 р. по 24 травня 2008 р. включно. У зв’язку з укладенням мирової угоди провадження у справі було зупинено.
Проте ТОВ “Ю” не виконало своїх зобов’язань за мирової угодою в повному об’ємі. У зв’язку з цим ТОВ “М” звернулося в ДВС Гагарінського РУЮ м. Севастополя із заявою про примусове стягнення залишку суми заборгованості у розмірі 165 815,72 грн.
Ухвалою старшого державного виконавця ДВС Гагарінського РУЮ в м. Севастополі від 6 червня 2008 р. відкрито виконавче провадження на підставі статей 3, 18, 24 Закону України “Про виконавче провадження”.
ТОВ “Ю” звернулося до Господарського суду м. Севастополя з скаргою на дії відділу державної виконавчої служби,
в якій просило відмінити ухвалу ДВС Гагарінського РУЮ в м. Севастополі.
Суд відзначив, що ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження” передбачає вичерпний перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою. Виходячи із змісту поняття “Виконавчий документ”, примусовому виконанню органами державної виконавчої служби підлягають виключно ті документи, які містять вимоги про здійснення певних виконавчих дій. Ухвала про затвердження мирової угоди за своєю суттю указує тільки на затвердження мирової угоди на певних умовах, а також про припинення провадження у справі. Вказівки, що містяться в ухвалі, не є тими вимогами, які відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню. Таким чином, ухвала про затвердження мирової угоди не є виконавчим документом і не підлягає примусовому виконанню згідно з Законом України “Про виконавче провадження“.
У разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди наказ про примусове виконання не може бути виданий. Проте зацікавлена сторона в цьому випадку не позбавлена права звернутися до суду на загальних підставах з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.
Враховуючи, що примусове виконання мирової угоди не передбачене чинним законодавством, суд відмовив у задоволенні скарги ТОВ “Ю” на дії ДВС Гагарінського РУЮ в м. Севастополі.
Дайте юридичний аналіз діям державного виконавця і рішенню суду.
ТОВ “Зірка” як кредитор приватного підприємства “Альбатрос” звернулося до господарського суду Черкаської області із заявою про визнання приватного підприємства банкрутом як такого, що протягом 6 місяців не сплачує ТОВ “Зірка” борг у сумі 347 тис. грн. Проте у порушенні справи про банкрутство було відмовлено з тієї підстави, що основні виробничі потужності ТОВ “Зірка” розташовані в Київській області, хоча місцем його реєстрації є с. Чаусове в Черкаській області.
Чи правомірні дії господарського суду?
За наявності яких підстав може бути відмовлено у порушенні провадження у справі про банкрутство?
Які документи має подати кредитор для порушення провадження у справі про банкрутство його боржника?
За заявою трьох кредиторів державного комерційного підприємства “Машбуд” було порушено провадження у справі про банкрутство і після публікації повідомлення про це в офіційних, визначених законом, органах преси, надійшли заяви ще від 15 кредиторів.
Чи є різниця в правовому статусі кредиторів, які ініціювали справу про банкрутство, та кредиторами, які з’явилися згодом, після публікації відповідного повідомлення?
Яким чином мають бути організовані кредитори, аби бути стороною у справі про банкрутство?
У який спосіб кредитори ухвалюють свої рішення?
Які питання мають погоджуватися з кредиторами (створеним ним органом)?
Крім кредиторів та боржника, які особи беруть участь у справі про банкрутство?
Комунальне підприємство вирішило ініціювати порушення провадження у справі про банкрутство, посилаючись на неможливість виконувати обов’язки перед працівниками щодо вчасної виплати заробітної плати з огляду на нерегулярність надходжень з місцевого бюджету коштів на покриття видатків підприємства. Виконком місцевої ради заперечував проти порушення справи про банкрутство, оскільки місцевою радою на пленарному засіданні було прийнято рішення про неможливість визнання цього підприємства банкрутом, оскільки воно є некомерційним, фінансується з місцевого бюджету і виробляє продукцію, необхідну для задоволення потреб територіальної громади.
Чи потрібна згода місцевої ради або її виконкому на подання комунальним підприємством заяви про визнання його банкрутом?
Чи може бути комунальне підприємство за наявних обставин визнане банкрутом?
Які підстави припинення провадження у справі про банкрутство?
Після порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ “Свічадо” ухвалою суду був призначений розпорядник майном боржника підприємець Попов В.С, який мав ліцензію арбітражного керуючого і чия кандидатура була запропонована кредиторами. Проте боржник заперечував проти цієї кандидатури, вважаючи Попова В.С. заінтересованою особою (за рік до цього між боржником і Поповим В.С. були встановлені договірні відносини щодо спільного здійснення одного інвестиційного проекту, який досі не завершений, але Попов В.С. відступив свою частку в проекті своєму синові, коли дізнався про намір кредиторів ініціювати справу про банкрутство ТОВ “Свічадо”).
Які вимоги ставляться до розпорядника майном боржника?
З якою метою запроваджується процедура розпорядження майном боржника?
Які функції та повноваження розпорядника майном боржника?
Чи має право боржник за даних обставин наполягати на заміні розпорядника майна?
Прийнявши рішення про заснування ТОВ з досить поширеним предметом діяльності (оптова та роздрібна торгівля, надання посередницьких послуг у сфері оптової торгівлі; перепакування для потреб роздрібної товарів з великої тари в меншу; виробництво тари малих габаритів для пакування товарів широкого вжитку та продуктів харчування), троє громадян-засновників ТОВ не могли остаточно зупинитися на формі своїх вкладів - лише грошові чи в речевій формі (про неречеву форму вкладів засновники навіть не згадували, вважаючи її такою, що суперечить вимогам законодавства).
За рахунок яких цінностей може формуватися майнова база ТОВ?
Що можна порадити засновникам, маючи на увазі, що
(а) один з них був відомим винахідником і винайшов нову технологію виробництва тари, що була належним чином захищена в Україні;
(б) другий - володів на праві власності земельною ділянкою розміром 0,5 га та розташованим на ній колишнім складським приміщенням, що можна було пристосувати під виробничі потреби;
третій - мав значні заощадження в банку і постійно переймався проблемою поліпшення фінансового стану цього банку, аби він не збанкрутував?
Які вимоги ставить закон до розміру та складу майна суб ’єктів господарювання?
Чи виникають у суб’єктів господарювання (в т.ч. ТОВ) якісь обов’язки щодо закріпленого за ними майна?
Громадянин Фещенко Г.Л. (економіст за фахом), продавши отриманий у спадок після смерті тітки будинок з присадибною ділянкою розміром 10 соток, вирішив створити приватне підприємство з надання консультаційних послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності, маючи намір залучити до цього свого племінника, який чотири роки пропрацював на митниці (згодом він був звільнений за надання приватних консультацій з митного оформлення товарів, що мали проходити через митницю, на якій він працював). Проте виникло питання з правовим титулом майна підприємства - право власності, право господарського відання чи право оперативного управління?
Які правові титули майна можуть бути використані при заснуванні приватного підприємства?
В чому переваги та недоліки цих правових титулів майна з врахуванням специфіки даної ситуації?
Яку пораду можна дати гр-ну Фещенку Г.Л.?
На загальних зборах акціонерів ПрАТ «Мелех» за ініціативою наглядової ради було прийнято рішення про створення дочірнього підприємства унітарного типу (мало здійснювати комерційну діяльність) із закріпленням за ним майна на двох правових титулах - праві оперативного управління (основні фонди) і праві господарського відання (обігові кошти). Юрисконсульт ПрАТ перед голосуванням за прийняття цього рішення виступив з коротким повідомленням щодо неможливості застосування цих двох правових титулів до майна одного підприємства, проте голова ревізійної ПрАТ, підтримуючи ініціативу наглядової ради товариства, заперечив, заявивши про відсутність у законодавстві заборони поєднувати ці правові титули майна.
Дайте оцінку позиціям учасників цієї ситуації?
Які правові титули майна належать до основних, а які до додаткових?
В чому різниця між основними правовими титулами майна та додатковими?
Спробуйте спрогнозувати наслідки для дочірнього підприємства, його засновника та кредиторів дочірнього підприємства від такого поєднання правових титулів, якщо дочірнє підприємство буде зареєстроване в установленому порядку?
Публічному АТ "НДІ Продпроект" було відмовлено в купівлі об'єкта приватизації у вигляді цілісного майнового комплексу підприємства "Укрпродбуд" на тій підставі, що 25 відсотків статутного фонду публічного АТ належить державі.
1 Чи правомірна зазначена відмова ?
2 Які особи не можуть бути покупцями об'єктів приватизації згідно з чинним законодавством України ?
Комунальне підприємство "Мисливець" проявило ініціативу щодо приватизації майнового комплексу по виготовленню шкіряних виробів, однак йому було відмовлено на тій підставі, що підприємства по виробництву шкіряних виробів не підлягають приватизації.
1. Чи правомірна відмова в приватизації?
2. Які об'єкти, згідно з законодавством України, не можуть бути приватизовані ?
3. Які особи не можуть бути покупцями об'єктів приватизації?
Районна рада прийняла рішення про приватизацію цілісного майнового комплексу державногопідприємства "Деревопереробка", проте регіональним відділенням Фонду дер¬жавного майна їй було відмовлено у приватизації зазначеного об'єкта.
1 Чи правомірна відмова регіонального відділення фонду держмайна України?
2 Хто може бути покупцями та продавцями об'єктів малої приватизації?
3 Чи встановлений законом перелік об'єктів малої приватизації?
4 Які обмеження встановлені законом щодо осіб, які можуть бути покупцями об'єктів приватизації?
Після затвердження переліку об'єктів, що підлягають приватизації, регіональне відділення Фонду держмайна України через телеефір зробило повідомлення про перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, а також надіслало письмові пропозиції щодо приватизації потенційним покупцям.
1 Чи не порушило регіональне відділення Фонду держмайна України чинне законодавство ?
2 Який порядок встановлено щодо продажу об'єктів малої приватизації шляхом викупу?
Під час продажу об'єкта малої приватизації на аукціоні ТОВ "Інвест" запропонувало найвищу ціну, а приватне АТ "Крок" — найкращі умови подальшої експлуатації об'єкта. Виходячи з того, що продукція, яку пропонувало випускати на приватизованому підприємстві приване АТ "Крок", має надзвичайний попит та задовольняє суспільні потреби, рішенням конкурсної комісії переможцем було визначено приватне АТ "Крок".
1 Чи правомірне рішення конкурсної комісії?
2 Хто визначається переможцем за конкурсом, а хто за аукціоном?
3 Який порядок проведення конкурсу та аукціону?
Під час продажу об'єкта малої приватизації на аукціоні ТОВ "Інвест" запропонувало найвищу ціну, а приватне АТ "Крок" — найкращі умови подальшої експлуатації об'єкта. Виходячи з того, що продукція, яку пропонувало випускати на приватизованому підприємстві приване АТ "Крок", має надзвичайний попит та задовольняє суспільні потреби, рішенням конкурсної комісії переможцем було визначено приватне АТ "Крок".
1 Чи правомірне рішення конкурсної комісії?
2 Хто визначається переможцем за конкурсом, а хто за аукціоном?
3 Який порядок проведення конкурсу та аукціону?
Об'єктом приватизації було визначено цілісний майновий комплекс підприємства Міністерства оборони України по виготовленню трикотажних виробів.
1 Чи правомірне зазначене рішення?
2 Чи може бути об'єктом приватизації цілісний майновий комплекс підприємства Міністерства оборони України по виготовленню трикотажних виробів?
3 Що є об'єктом приватизації у зазначеному випадку? Обгрунтуйте свою відповідь, посилаючись на положення чинного законодавства України.
Приватизація майна державного підприємства "Сніданок", яке є підприємством харчової промисловості та переробляє сільськогосподарську сировину, була здійснена шляхом перетворення його у ТОВ "Смачний сніданок". Однак, незважаючи на схожу назву, приватизоване підприємство змінило профільність та технологічну єдність виробництва.
1Чи правомірні дії приватизованого підприємства?
2Які способи приватизації майна в агропромисловому комплексі?
3.Обгрунтуйте свою відповідь, посилаючись на положення чинного законодав-ства України
Державне підприємство «Авіатор» відмовилося від прийняття державного замовлення до виконання та укладення державного контракту на поставку 20 літаків останньої моделі Збройним
Сила України, мотивуючи свою відмову відсутністю виробничої можливості виконання такого значного замовлення протягом одного року. Державний замовник звернувся до господарського суду з позовом про спонукання ДП «Авіатор» до укладення державного контракту.
В чому полягає специфіка державного контракту?
За наявності яких підстав підприємство, для якого укладення державного контракту є обов’язковим, може відмовитись від його укладання?
Дайте оцінку діям державного замовника та Державного підприємства «Авіатор» з посиланням на відповідні норми актів законодавства.
ПАТ «Верстатбуд»дало оголошення в місцеву газету про продаж партії верстатів, від яких відмовився їх замовник, за ціною 53 тис. грн. за один верстат (в газеті зазначалося, що ціна є чинною протягом одного місяці від дня публікації, а верстати можуть бути продані цілою партією чи в будь-якій меншій кількості). Через два тижні 1111 «Торез» звернулося до ПАТ, маючи намір купити три верстати за вказаною в публікації ціною. Проте представник ПАТ заявив, що вони чекають більш вигідних покупців, які могли б купити або всю партію, або заплатити вищу ціну, ніж була зазначена в публікації.
Чи правомірна відмова представника ПАТ «Верстатбуд»?
Чи свідчить публікація повідомлення про продаж партії верстатів про наявність публічної оферти і відповідно - публічного договору?
Яким в даному випадку має діяти ПП «Торез» з метою захисту своїх прав
Приватне підприємство (ПП) «А» і ТОВ «Р» уклали договір поставки, за яким ПП прийняло зобов’язання поставити ТОВ автозапчастини до трактора ХТЗ. Проте в договорі не було зазначено: а) асортимент запчастин, б) вимоги щодо їх якості.
Після поставки першої партії запчастин ПП «А» з’ясувало, що поставлена продукція не відповідає усним домовленостям з постачальником щодо її асортименту та якості. Вимогу замінити поставлені запчастини на інші, що відповідають усним домовленостям, ТОВ «Р» проігнорувало.
Чи є цей договір чинним?
Які умови договору є істотними?
Які наслідки відсутності в договорі хоча б однієї з істотних умов?
Чи є правомірними вимоги ПП «А»?
Вирішіть цей спір, посилаючись на відповідні положення актів законодавства
АТ «Хімзавод» з початку свого відкриття після реконструкції, що відбулося 1 вересня 1998 р., скидав у озеро, розташоване біля заводу, неякісно очищені стоки. Представники громадськості систематично зверталися до різноманітних органів влади (держави та місцевого самоврядування), органів масової інформації, проте безуспішно, оскільки директор заводу досить ефективно протягом багатьох років використовував свій статус народного депутата України, ділові та родинні зв’язки, аби уникнути відповідальності. Нарешті, після чергового звернення до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, яке після резонансної телепередачі про забрудненні хімзаводом унікального озера, 21 вересня 2007 р. організувало проведення екологічної експертизи і за її результатами застосувало адміністративно-господарські санкції у формі заборони на здіснення АТ «Хімзавод» господарської діяльності до усунення виявлених порушень в очисних спорудах. Мешканці прилеглих до озера будинків, утворивши громадське об'єднання «За чисте озеро», звернулися до суду з позовом про стягнення з АТ «Хімзавод» 250 млн. грн. - як компенсації за заподіяну озеру та навколишнім мешканцям шкоду (вартість очищення озера від забруднення відходами хімічного виробництва - наскільки це можливо за сучасних технологій), насадження навколо озера лісопосадок та створення інфраструктури відпочинку для мешканців прилеглих місцевостей. Відповідач проти позову заперечував, наполягаючи на пропущенні позовної давності. Позивач наполягав на позовних вимогах, посилаючись на: а) протидію відповідача у проведенні екологічної експертизи і появу реальної можливості отримати документальні докази (в т.ч. акт експертизи) лише після втручання у вересні 2007 р. засобів масової інформації (насамперед, телебачення) та Мінприроди; б) тривалий характер порушення, негативний результат якого з роками лише накопичувався, загрожуючи загибелі озера як унікальної екосистеми; в) значну суспільну вагу відновлення озера; г) на порушення АТ «Хімзавод» публічних інтересів, ігнорування ним вимог природоохоронного законодавства, прав та законних інтересів мешканців будинків, розташованих на прилеглій до озера території, на чисту воду (вода в місцевому водогоні була з озера, і навіть після очищення не відповідала встановленим вимогам), на користування природними об’єктами для відпочинку.
Як проявляється в даному випадку порушення у сфері господарювання?
Протягом яких строків може бути застосована господарсько-правова відповідальність ?
Які межі господарсько-правової відповідальності?
Чи можуть одночасно застосовуватися адміністративно-господарські санкції та відшкодування збитків?
Дайте оцінку діям сторін зазначених відносин та спрогнозуйте результат розгляду справи в суді
До територіального відділення Антимонопольного комітету звернулося підприємство з проханням перевірити обґрунтованість цін і тарифів на ритуальні послуги, що застосовує державне комунальне підприємство «Комбінат благоустрою».
Під час розгляду справи було встановлено, що комунальне підприємство, займаючи монопольне становище на регіональному ринку послуг, встановлює на них ціни, що значно перевищують ціни на такі послуги в інших містах Криму.
Кваліфікуйте дії комунального підприємства.
Договором про спільну діяльність між морським торговим портом і акціонерним товариством "М-С" останньому було надано виключне право на виконання транспортно- експедиційних послуг.
За умовами цього договору про спільну діяльність інші експедитори змушені були укладати: угоди з "М-С" щодо забезпечення транспортно-експедиційних послуг у морському торговому порту, а також виплачувати "М-С" винагороду за надані послуги у розмірі трьох відсотків від акордної ставки порту за кожну тонну переробленого вантажу.
Кваліфікуйте дії морського торгового порту і "М-С".
Антимонопольний комітет України встановив, що договором про спільну діяльність між управлінням залізниці та страховою компанією "Т.-Гарантія" управління надало цій страховій компанії виключні права страхування всіх вантажів, туристів і багажу, що перевозяться залізничним транспортом, можливість створення у відділеннях залізниці своїх філій, оренди приміщень на пільгових умовах. До того ж, управління залізниці було одним із співзасновників товариства "Т-Гарантія". Внаслідок зазначеної угоди товариство "Т-Гарантія" одержало значні переваги перед конкурентами, що призвело до монополізації регіонального ринку страхових послуг на залізниці, незважаючи на те, що на ринку працює багато страхових компаній. Кваліфікуйте дії управління залізниці і "Т-Гарантія". Які санкції можуть бути застосовані до них?
Постановою мера міста N. місцевим податком на перепродаж автомобілів оподатковувалися всі підприємства, за винятком державних і споживчої кооперації.
Кваліфікуйте дії мера.
До територіального відділення Антимонопольного комітету із заявою звернулось АП "Солеварний завод". У ній вказувалося, що під час укладання договорів постачання очищеного розсолу публічне АТ "Содовий завод" нав'язує додаткові послуги з перерахування коштів на реконструкцію розсолопромислу, що не стосуються предмета договору. Встановлюючи додаткові вимоги, відповідач ухиляється від укладення договору на постачання очищеного розсолу в наступному році.
Територіальним відділенням було визнано, що публічне АТ "Содовий завод" займає монопольне становище на регіональному ринку розсолу очищеного. У ході розслідування справи підтвердилися факти, зазначені в заяві.
Кваліфікуйте дії відповідача. Які санкції можуть бути застосовані до правопорушника?
Цукровий завод займає монопольне становище на регіональному ринку надання послуг щодо заготівлі і переробки цукрового буряку сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств. Під час планової перевірки територіальним відділенням Антимонопольного комітету було встановлено, що заводом було укладено і реалізовано 67 договорів із сільськогосподарськими підприємствами на умовах, що 70% продукції одержує господарство, а 30% залишається заводу як оплата за переробку сировини. Із фермерськими господарствами було укладено 185 договорів на умовах, що 65% продукції одержує господарство, а 35% залишається в розпорядженні заводу.
Чи порушив завод законодавство про захист економічної конкуренції?
До Антимонопольного комітету надійшла заява про надання згоди на створення товариства "Агропромислова фінансово-інвестиційна цукрова компанія", метою якого має бути здійснення спільної підприємницької діяльності у сфері виробництва, переробки і реалізації сільськогосподарської .продукції за рахунок підвищення ефективності переробки цукрового буряку і реконструкції та модернізації цукрових заводів за допомогою залучення у сільське господарство України іноземних інвестицій, сучасних технологій, техніки й устаткування.
Засновниками товариства є: Фонд державного майна від імені чотирьох державних цукрових заводів і одного радгоспу; чотири акціонерних товариства — цукрові заводи і комбінати; спільні українсько-ірландське та українсько-австрійсько-німецьке підприємства, що діють на загальнодержавних ринках цукру і реалізації сільськогосподарської продукції, а також на регіональних ринках чотирьох областей України з надання послуг щодо збереження і переробки цукрового буряку.
Під час розгляду справи було встановлено, що створюване товариство не займає монопольного становища на зазначених ринках, але погроза цього може виникнути при збільшенні кількості його учасників за рахунок інших цукрових заводів та інших об'єднань.
Вирішіть справу.
Концерн "Газ", займаючи природне монопольне становище на ринку послуг з експлуатації побутових газових мереж, видав розпорядження, відповідно до якого газові мережі мають бути введені в експлуатацію за умови, що вони обладнані газовими лічильниками виробництва тільки семи зазначених концерном фірм, при реальній можливості їх закупівлі у більшої кількості фірм. Аргументом було посилання на відсутність фахівців високої кваліфікації, які добре володіють знаннями і досвідом експлуатації різнотипних лічильників. На підставі цього концерн "Газ" намагався накласти заборону на використання продукції італійської фірми "Самгаз". Ці дії призвели до того, що трест "Газбуд" ледве не позбавився вже підписаного контракту з італійцями, що загрожувало великими збитками у вигляді штрафних санкцій, які йому довелося б сплатити у валюті у разі розірвання контракту.
Своїм розпорядженням концерн "Газ" в адміністративному порядку передбачив закріплення кожного типу газових лічильників за конкретними обласними виробничими об'єднаннями газового господарства, що позбавляло споживачів права вибору лічильників, запропонованих іншими виробниками на кращих умовах. Кваліфікуйте дії концерну "Газ"
Обласне орендне підприємство елеваторної та зернопереробної промисловості і Комбінат хлібопродуктів № 1 входять до складу ПО "Елеваторзернопром" на правах юридичних осіб. Разом їм належить 60% регіонального ринку послуг з переробки зерна. У 1995 р. натуроплата за переробку ними давальницького зерна становила від 20 до 25% від загальної кількості переробленого зерна. Однак із січня 1996 р. на підставі рішення техніко- економічної ради ПО "Елеваторзернопром" вказані підприємства підняли натуроплату за переробку давальницького зерна до 30% від загальної кількості переробленого зерна. При цьому здійснення таких погоджених дій статутом виробничого об'єднання не було передбачено. Це дало змогу обласному орендному підприємству елеваторної та зернопереробної промисловості додатково одержати від споживачів 27,3 т зерна або незаконно отриманий прибуток у сумі 4019 грн., а хлібокомбінату — відповідно 5,35 т або 632 грн.
Кваліфікуйте дії обласного орендного підприємтва і комбінату хлібопродуктів.
Представництво компанії " Соса-Соїа Сотрапу" звернулося до Антимо-нопольного комітету України із заявою про те, що Київське представництво фірми Аготез Аегіе (Алжир) неправомірно використовує знак для товарів і послуг "Рапїа", право власності на який належить компанії "ТЬе Соса-Со1а Сотрапу".
У ході розгляду справи було встановлено, що в 1997 р. відповідач здійснив постачання в Україну концентрату для виготовлення безалкогольних напоїв за назвою "Рапїа", не маючи на це передбачених законодавством правових підстав.
Вирішіть справу.
До Черкаського територіального відділення Антимонопольного комітету звернувся із заявою Черкаський завод будматеріалів у зв'язку з тим, що інше підприємство будматеріалів у вітрині свого магазину розмістило браковану черепицю з написом: «Шановні покупці! Таку "якісну" черепицю ви можете придбати у наших сусідів на заводі будматеріалів. Ціна така сама, як за якісну. Подумайте».
Під час розслідування справи було встановлено, що за період 1998-1999 рр. претензій від споживачів на якість черепиці Черкаського заводу будматеріалів не надходило.
Кваліфікуйте дії відповідача.
До Черкаського територіального відділення Антимонопольного комітету звернувся із заявою Черкаський завод будматеріалів у зв'язку з тим, що інше підприємство будматеріалів у вітрині свого магазину розмістило браковану черепицю з написом: «Шановні покупці! Таку "якісну" черепицю ви можете придбати у наших сусідів на заводі будматеріалів. Ціна така сама, як за якісну. Подумайте».
Під час розслідування справи було встановлено, що за період 1998-1999 рр. претензій від споживачів на якість черепиці Черкаського заводу будматеріалів не надходило.
Кваліфікуйте дії відповідача.
До Антимонопольного комітету звернулося акціонерне товариство "Б" (далі АТ "Б") із заявою про незаконне використання знака для товарів і послуг "Б" приватним підприємством "Т" (далі — ПП "Т").
АТ "Б" подало до Держпатенту України заявку на реєстрацію комбінованого знака для товарів і послуг (словесний елемент — "Б", що виконаний літерами українського алфавіту і являє собою єдине слово, і образотворчий елемент у вигляді райдуги, розміщеної над словесним елементом).
ПП "Т" використовувало позначення "Б" (словесний елемент вказаного вище комбінованого знака для товарів і послуг АТ "Б"), зокрема в рекламі та під час здійснення торгової діяльності.
Зібраними під час розгляду справи доказами доведено, що такі дії ПП "Т" можуть призвести до змішування з діяльністю АТ "Б".
Кваліфікуйте дії ПП "Т".
Спільне підприємство "У" (далі — СП "У") звернулося до територіального відділення Антимонопольного комітету із заявою про недобросовісну конкуренцію з боку виробничої комерційної фірми "М" (далі — ВКФ "М").
Для маркування частини своєї продукції (солодкі газовані напої, столова вода) ВКФ "М" використовувала етикетки, ідентичні етикеткам СП "У" із незначною модифікацією (зрізана крайка). При цьому на етикетках залишався знак із логотипом СП "У". Крім того, ВКФ "М" використовувала для найменування своєї столової води назва "У" (похідне від назви СП "У").
Кваліфікуйте дії ВКФ "М".
Національне виробничо-аграрне об'єднання "Массандра" (м. Ялта, Автономна Республіка Крим), широко відомий у світі виробник вина в різноманітному асортименті, є власником патенту на промисловий зразок (сім варіантів етикеток вина Портвейн). Етикетки вина "Портвейн білий Сурож", "Портвейн червоний Кримський" і "Портвейн білий Кримський" мають оригінальний дизайн і містять художні композиції — репродукції із зображень пейзажів південного берега Криму, а також зображення нагород (медалей), отриманих підприємством за високу якість продукції. Крім того, самостійну правову охорону одержало позначення "Сурож".
На виставці товарів виновиробничої промисловості був розповсюджений рекламний буклет продукції ТОВ "Д" (м. Севастополь), що містив рекламу вина "Портвейн білий Сурож", "Портвейн червоний Кримський" і "Портвейн червоний Кримський". Етикетки зазначеної продукції ТОВ "Д", зображені в буклеті, містили репродукції тих самих художніх зображень пейзажів, що були на етикетках продукції НВАО "Массандра", а також містили зображення медалей, якими нагороджена продукція НВАО "Массандра". Крім того, у назві вина "Портвейн білий Сурож" виробництва ТОВ "Д" було використане позначення "Сурож", на яке НВАО "Массандра" має право власності.
НВАО "Массандра" і ТОВ "Д" діють на загальнодержавному ринку вина і є конкурентами.
Кваліфікуйте дії ТОВ "Д".
Дочірнє підприємство "Б.-У." і ТОВ «Видавництво "Бліцінформ"» видають схожі за тематикою щомісячні ілюстровані журнали для жінок — "’Мотап" і "Наталі". Зазначені журнали в каталогах містяться на одній сторінці, мають однаковий на
Дочірнє підприємство "Б.-У." і ТОВ «Видавництво "Бліцінформ"» видають схожі за тематикою щомісячні ілюстровані журнали для жінок — "’Мотап" і "Наталі". Зазначені журнали в каталогах містяться на одній сторінці, мають однаковий напрямок і розраховані на однакове коло споживачів. Отже, ДП "Б.-У." і ТОВ «Видавництво Бліцінформ"» перебувають в конкурентних відносинах.
Розповсюдження журналів "Наталі" і "’Мотап" серед передплатників на підставі укладених договорів здійснювало державне підприємство "Преса". При цьому, внаслідок специфіки своєї діяльності ДП "Преса" мало у своєму розпорядженні повну інформацію про кількість і адреси передплатників обох журналів.
На прохання ДП "Б.-У." ДП "Преса" поширило рекламний номер журналу "’Мотап" з анкетою серед передплатників журналу-конкурента "Наталі".
У ході розслідування справи за заявою ТОВ «Видавництво "Бліцінформ"» було проведене опитування щодо відповідності дій ДП "Б.-У." правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності серед органів державної влади, вищих навчальних закладів, рекламних агентств, засобів масової інформації, інших суб'єктів господарювання. Серед опитаних 65% респондентів визначили дії ДП "Б.-У." як такі, що суперечать добросовісній конкуренції.
Чи можна визнати недобросовісною конкуренцією дії ДП "Б.-У." щодо безпосереднього схилення ДП "Преса" до надання переваг у вигляді поширення в рекламних цілях журналу "’Мотап" з анкетою серед сформованого числа передплатників журналу конкурента?
ТОВ "С" у рекламі прального порошку "Карапуз" власного виробництва використовувало для попередження від підробок пральний порошок в упаковці із зображенням позначень, що за висновком експертизи подібні до ступеня змішування із позначенням на упаковці порошку "Оленка", що виробляє ТОВ "Трудові резерви". При цьому ТОВ "С" поширювало неправдиві відомості про те, що пральний порошок в упаковці із зображенням позначень, що подібні до ступеня змішування із позначеннями на упаковці порошку "Оленка", є підробкою прального порошку "Карапуз".
Кваліфікуйте дії ТОВ "С".
Виробничий кооператив «Будсервіс», що спеціалізувався на будівництві жилих двоповерхових котеджів та упорядженні присадибної ділянки з наступною передачею їх замовникові «під ключ», був визнаний в установленому порядку монополістом на регіональному ринку цього виду будівельної продукції. Кооператив отримав державне замовлення на будівництво 20 котеджів в сільській місцевості для сімей офіцерів військової частини, що була розташована неподалік. Проте укласти державний контракт категорично відмовився, посилаючись на: 1) неправомірність визнання його монополістом, оскільки, на думку голови правління ВК “Будсервіс”, кооператив не володів ринковою владою; 2) наявність в тій самій місцевості комунального будівельного підприємства, яке виконувало широкий спектр будівельних робіт; 3) обтяжливість виконання державного контракту, який передбачав виконання робіт у конкретні терміни під загрозою застосування штрафних санкцій, а працівники ВК “Будсервіс” не звикли до чітких графіків виконання робіт (затримка на кілька тижнів для них була цілком нормальною, а замовники зазвичай не зверталися до суду за захистом своїх законних інтересів).
Які органи і в якому порядку можуть визнати суб’єкта господарювання монополістом?
Що свідчить про наявність у суб’єкта господарювання ринкової влади?
Чи праві ВК “Будсервіс” відмовитися від укладення державного контракту на будівництво 20 котеджів в сільській місцевості для сімей офіцерів розташованої неподалік військової частини?
Яким чином ВК “Будсервіс” може захистити свої інтереси та уникнути виконання державного замовлення?
Комп’ютерна фірма “Софт”, спокусившись на можливість отримання значного доходу та незначними витратами, погодилася випустити велику партію неліцензованих дисків, скопіювавши привезений з Англії останній диск Мадонни, що користувався великим попитом. Всю партію вироблених неліцензованих дисків викупили реалізатори, проте про факт виготовлення та реалізації таких дисків стало відомо фірмі, яка реалізовувала такий диск Мадонни на підставі ліцензійного договору.
Який вид порушення законодавства про захист економічної конкуренції має місце в даному випадку?
До яких осіб можуть бути вжити заходи відповідальності і які саме?
Якими нормативно-правовими актами передбачається відповідальність за подібне правопорушення та порядок застосування відповідальності до порушників?
Чотири малих підприємства з виробництва швейних виробів дитячого асортименту вирішили створити об'єднання з метою протидії конкуренції на ринку великим підприємствам. Для цього вони передбачили в засновницькому договорі централізацію повноважень щодо спільного придбання сировини та реалізації вироблених товарів, захисту інтересів підприємств-учасників в державних та судових органах.
Чи можна в даному випадку кваліфікувати дії малих підприємств як економічну концентрацію. Чи потребують такі дії згоди антимонопольних органів?
Як можна оцінити дії малих підприємств щодо дотримання (чи недотри-мання) ними вимог антимонопольно-конкурентного законодавства із зазначен-ням норми конкретного нормативно-правового акту?
Громадяни України Петренко, Мироненко, Оргулюк та інші, загалом двадцять осіб, вирішили створити фондову біржу. При цьому жоден з них не займався торгівлею цінними паперами. Зазначені особи мали намір сформувати статутний фонд біржі у розмірі 15000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
1. Чи можуть зазначені особи створити фондову біржу ?
2. Які вимоги встановлені законодавством України щодо осіб, які можуть бути засновниками фондової біржі?
3. Чи є якісь вимоги до розміру і порядку формування статутного фонду фондової біржі
Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку була зареєстрована фондова біржа ТОВ "Цінні папери".
1. Чи правомірна реєстрація зазначеної фондової біржі ?
2. Який державний орган реєструє фондові біржі ?
3. Чи встановлена законодавством України організаційно-правова форма щодо фондових бірж? Обгрунтуйте свою відповідь, посилаючись на положення чинного законодавства України.
Статутом Фондової біржі "Майбутнє 2000" було передбачено, що остання займається організацією укладення угод купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних від власного іме¬ні та за дорученням клієнтів, виконує функції депозитарія, займається рекламною діяльністю, емісією цінних паперів з метою отримання прибутку.
Дайте правовий аналіз статуту Фондової біржі "Майбутнє 2000”. Обгрунтуйте свою відповідь, посилаючись на відповідні положення чинного законодавства України.
До територіального відділення Антимонопольного комітету звернулося підприємство з проханням перевірити обґрунтованість цін і тарифів на ритуальні послуги, що застосовує державне комунальне підприємство "Комбінат благоустрою".
Під час розгляду справи було встановлено, що комунальне підприємство, займаючи монопольне становище на регіональному ринку послуг, встановлює на них ціни, що значно перевищують ціни на такі послуги в інших містах Криму.
Кваліфікуйте дії комунального підприємства.
Приватне підприємство “Мрія”, прагнучи отримати фінансову підтримку з боку держави (в т.ч. пільги в оподаткуванні), започаткувало виробництво інноваційної продукції. Чи досить цього кроку для отримання бажаної підтримки?
За яких умов підприємство може отримати статус інноваційного?
Які види та форми фінансової підтримки Ви знаєте? За яких умов і в якому порядку вона має надаватися?
Двоє громадян із значним досвідом науково-дослідної роботи (один - у конструкторському бюро одного з державних підприємств, інший - в державному науково- дослідному інституті) вирішили створити мале підприємство, яке б здійснювало інноваційну діяльність. Але між ними виник спір щодо вибору організаційно-правової форми та типу підприємства.
Що таке інноваційна структура, які бувають типи цих структур та в якому порядку вони набувають цього статусу?
Чим відрізняється інноваційне підприємство від інноваційної структури?
Яку пораду можна дати засновникам з врахуванням комплексу аспектів (наявність у них відповідного досвіду та навичок, відсутність значних коштів і прагнення мінімального ризику від участі в такому підприємстві, наявність інформації про потенційних суміжників і замовників та ділові зв’язки з ними)? Обґрунтуйте свої пропозиції.
У акціонерного товариства, що здійснює виробничу діяльність (виготовлення вентиляційного устаткування), виникла потреба у створенні структури, яка б забезпечувала його комплектуючими. Серед членів наглядової ради виникла дискусія щодо найбільш прийнятного різновиду корпоративної форми інвестування в даному випадку, зокрема:
(1) відокремленого підрозділу АТ;
(2) дочірнього унітарного підприємства;
(3) товариства з обмеженою відповідальністю.
Які переваги та недоліки зазначених різновидів корпоративного інвестування? Який з них Ви б рекомендували обрати в даному випадку і чому?
Кілька розташованих в одному місті (Полтаві) господарських організацій, що спеціалізуються на капітальному будівництві (проектна організація, дві будівельні організації, інвестиційний банк та страхова компанія), прагнучи координувати свою діяльність з метою підвищення її ефективності, вирішили створити для цього відповідну структуру (організацію). Однак постало питання вибору форми такої організації: господарське об’єднання чи холдингова група?
Чим мають керуватися в даному випадку ініціатори створення подібних структур? Чим вони відрізняються? Які переваги кожної з них?
В яких випадках корпоративного інвестування постає проблема укладення засновницького договору?
Громадянин П. Ковалевський, успадкувавши (а) цінні папери на суму 120 тис. грн. та (б) 350 тис. грн. готівкою, вирішив їх інвестувати з метою отримання прибутку, використавши корпоративну форму інвестування.
Який шлях (заснування чи участь у діючий організації/підприємстві) та організаційно- правову форму (вид) підприємства/організації можна порадити гр. П. Ковалевському , якщо він:
(1) має економічну освіту та навички роботи аудитором?
(2) не має наміру брати безпосередньої участі у заснуванні та діяльності організації/підприємства, крім участі у комітеті з питань аудиту наглядової ради;
(3) бажає залучити до інвестування свого сина - директора ТОВ з продажу та ремонту комп’ютерів;
(4) заінтересований у можливості в будь-який час повернути свої інвестиції.
Обгрунтуйте свою пораду
Приватне підприємство “Мрія”, прагнучи отримати фінансову підтримку з боку держави (в т.ч. пільги в оподаткуванні), започаткувало виробництво інноваційної продукції. Чи досить цього кроку для отримання бажаної підтримки?
За яких умов підприємство може отримати статус інноваційного?
Які види та форми фінансової підтримки Ви знаєте? За яких умов і в якому порядку вона має надаватися?
Двоє громадян із значним досвідом науково-дослідної роботи (один - у конструкторському бюро одного з державних підприємств, інший - в державному науково- дослідному інституті) вирішили створити мале підприємство, яке б здійснювало інноваційну діяльність. Але між ними виник спір щодо вибору організаційно-правової форми та типу підприємства.
Що таке інноваційна структура, які бувають типи цих структур та в якому порядку вони набувають цього статусу?
Чим відрізняється інноваційне підприємство від інноваційної структури?
Яку пораду можна дати засновникам з врахуванням комплексу аспектів (наявність у них відповідного досвіду та навичок, відсутність значних коштів і прагнення мінімального ризику від участі в такому підприємстві, наявність інформації про потенційних суміжників і замовників та ділові зв’язки з ними)? Обґрунтуйте свої пропозиції.
У акціонерного товариства, що здійснює виробничу діяльність (виготовлення вентиляційного устаткування), виникла потреба у створенні структури, яка б забезпечувала його комплектуючими. Серед членів наглядової ради виникла дискусія щодо найбільш прийнятного різновиду корпоративної форми інвестування в даному випадку, зокрема:
(1) відокремленого підрозділу АТ;
(2) дочірнього унітарного підприємства;
(3) товариства з обмеженою відповідальністю.
Які переваги та недоліки зазначених різновидів корпоративного інвестування? Який з них Ви б рекомендували обрати в даному випадку і чому?
Кілька розташованих в одному місті (Полтаві) господарських організацій, що спеціалізуються на капітальному будівництві (проектна організація, дві будівельні організації, інвестиційний банк та страхова компанія), прагнучи координувати свою діяльність з метою підвищення її ефективності, вирішили створити для цього відповідну структуру (організацію). Однак постало питання вибору форми такої організації: господарське об’єднання чи холдингова група?
Чим мають керуватися в даному випадку ініціатори створення подібних структур? Чим вони відрізняються? Які переваги кожної з них?
В яких випадках корпоративного інвестування постає проблема укладення засновницького договору?
Громадянин П. Ковалевський, успадкувавши (а) цінні папери на суму 120 тис. грн. та (б) 350 тис. грн. готівкою, вирішив їх інвестувати з метою отримання прибутку, використавши корпоративну форму інвестування.
Який шлях (заснування чи участь у діючий організації/підприємстві) та організаційно- правову форму (вид) підприємства/організації можна порадити гр. П. Ковалевському , якщо він:
(1) має економічну освіту та навички роботи аудитором?
(2) не має наміру брати безпосередньої участі у заснуванні та діяльності організації/підприємства, крім участі у комітеті з питань аудиту наглядової ради;
(3) бажає залучити до інвестування свого сина - директора ТОВ з продажу та ремонту комп’ютерів;
(4) заінтересований у можливості в будь-який час повернути свої інвестиції.
Обгрунтуйте свою пораду
1. Між Агрофірмою "Рубежівка" та малим приватним підприємством "Берегиня" було досягнуто усної угоди при укладанні договору про реалізацію останньому 300 т. пшениці 3¬го класу. Агрофірма "Рубежівка"повинна була продати МПП "Берегиня" протягом 7 днів проект договору постави пшениці з обумовлення строків поставки та вартості товару. Отримавши проект договору МПП "Берегиня" не погодилося з ним і направило Агрофірмі "Рубежівка" протокол розбіжностей з підписаним договором. Агрофірма "Рубежівка" з редакцією протоколу розбіжностей непогодилася і направила свої зауваження до протоколу. Чи правомірні дії Агрофірми "Рубежівка"? Яким чином повинні бути врегульовані розбіжності?
Державне акціонерне товариство за рахунок виділених бюджетних коштів мало побудувати нові виробничі потужності. Вартість будівництва - понад 75 млн. грн. Проектно- кошторисна документація була розроблена проектно-вишукувальним інститутом «Промбудпроект».
В який спосіб може здійснюватися будівництво?
Який порядок укладення договорів підряду на будівництво об’єктів, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів?
Який тип підрядного будівельного договору може бути використаний в даному випадку?
Комерційний банк «Інвестбанк» прийняв рішення про будівництво приміщень двох філій. Через відсутність у штаті банку фахівців з проектування та будівництва перед банком виникла проблема вибору проектних та будівельних підрядників, розміщення замовлень на проектування та будівництво, оцінки виконаних підрядниками робіт тощо.
Яким чином банк може розв ’язати ці проблеми і забезпечити захист своїх інтересів на всіх стадіях будівництва (проектування та будівництва)?
Який вид договору доцільно використати в даному випадку?
Якими нормативно-правовими актами слід керуватися в даному випадку?
Назвіть умови договору, що мали б забезпечити врахування та захист інтересів комерційного банку як замовника-інвестора.
Приватному підприємцю, зареєстрованому в Закарпатській області, приятель порадив домагатися отримання пільг (насамперед податкових), передбачених Законом України від
22.03.2001 р. «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття».
Яким суб ’єктам надається пільговий режим господарювання у спеціальних (вільних) економічних зонах?
Якими нормативно-правовими актами передбачаються спеціальний митний режим, податкові пільги для суб’єктів спеціальної (вільної) економічної зони?
Міська рада на своєму сесійному засіданні ухвалила рішення про передання в концесію строком на 8 років розташованого на околиці міста старого вкрай занедбаного приміщення готелю, що перебував у комунальній власності і потребував реконструкції. Консорціум «Мальовничі міста України» - єдиний потенційний концесіонер, що погодився на реконструкцію та експлуатацію цього готелю, враховуючи значний туристичний потенціал регіону, не був згодний з занадто коротким строком концесійного договору, що пропонувався міською радою.
На який термін може укладатися концесійний договір?
В якому порядку він укладається?
Які істотні умови концесійного договору?
Чи підлягає він реєстрації?
Що необхідно для встановлення концесійних відносин у даному випадку?
Після публікації повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство приватного підприємства “Бриз”, що спеціалізувалося на виробни-цтві копченостей з риби та м’яса, до господарського суду були подані заяви не лише від кредиторів боржника, але й від двох інвесторів, які бажали спільно взяти участь у санації боржника за умови його перетворення на товариство з обмеженою відповідальністю і отримання значної (від 30 до 50%) частки в його статутному фонді - як компенсацію в ліквідації заборгованості боржника протя-гом одного року після запровадження процедури санації.
Які умови запровадження процедури санації?
В чому полягає роль кредиторів при запровадженні цієї процедури?
На який термін запроваджується санація?
Які наслідки неефективності процедури санації?
В процесі провадження справи про банкрутство ПАТ “Бучанський завод металоконструкцій” після того, як неефективною виявилася процедура санації і відповідно - не був затверджений звіт керуючого санацією, кредитори виявили ініціативу щодо укладення мирової угоди з боржником за умови, якщо він (боржник) погодиться з їх вимогами щодо змісту угоди та строків виконання зобов’язань. Боржник не заперечував, бажаючи уникнути (або хоча відкласти на будь-який термін) визнання його банкрутом.
З якою метою укладається мирова угода у справі про банкрутство?
Які вимоги ставляться до змісту, форми та затвердження мирової угоди?
На якій стадії провадження у справі про банкрутство може бути укладена мирова
угода?
Які підстави визнання мирової угоди недійсною?
Чи може бути розірвана мирова угода? Якщо так, то з яких підстав і з якими наслідками для боржника?
У зв’язку з неефективністю процедури розпорядження майном боржника та через відсутність підстав для запровадження процедури санації або укладення мирової угоди у справі про банкрутство Приватного підприємства “Роса” була винесена постанова про визнання цього підприємства-боржника банкрутом та запровадження ліквідаційної процедури. Ліквідатором був призначена особа, яка виконувала функції розпорядника майном боржника. Які функції ліквідатора? В якому порядку створюється ліквідаційна комісія? В яких випадках і в якому порядку ліквідатор здійснює продаж майна банкрута? За рахунок яких активів формується ліквідаційна маса? Які дії свідчать про завершення ліквідаційної процедури? Чи є обов’язковою складовою ліквідаційної процедури ліквідація банкру-та як суб’єкта підприємництва? Обґрунтуйте свою відповідь. Здійснюючи перевірку ТОВ«Ліга-Нова», податковий орган виявив факт бездоговірного відвантаження ТОВ комплектуючих на користь ЗАТ «Фаворит». ТОВ«Ліга-Нова» вказало на наявність між ним та ЗАТ «Фаворит» усної угоди про поставку комплектуючих, яка була виконана належним чином, що підтверджується рахунком-фактурою, відпускною накладною, податковою накладною та платіжним дорученням на оплату товару. Податковий орган подав до суду позов про визнання усної угоди між ТОВ«Ліга-Нова» та ЗАТ «Фаворит» недійсною. Відповідачі наполягали на дійсності угоди.
Дайте правову оцінку обставинам справи. Чи підлягають позовні вимоги задоволенню?
Підприємство «Мрія» звернулося до обленерго з пропозицією про укладання договору на постачання електроенергії з 1 січня 2008 р. Обленерго направило підприємству для підписання два примірники відповідного договору. Підприємство підписало договір з протоколом розбіжностей до нього, у якому збільшило обсяг електроенергії, яка підлягала постачанню, виходячи з власних виробничих потреб. Відповіді щодо протоколу розбіжностей від обленерго підприємство не отримало.
З 1 січня 2008 р. обленерго почало постачати електроенергію підприємству у обсягах, визначених у основному тексті договору, а не у протоколі розбіжностей. Підприємство звернулося до господарського суду з позовом про спонукання обленерго до виконання договору в повному обсязі. Обленерго заперечувало проти позову, вказуючи, що не має можливості постачати електроенергію у збільшеному обсязі, не підписувало протоколу розбіжностей, а відтак чинним є основний текст договору
Дайте оцінку обставинам справи. Чи підлягають позовні вимоги задоволенню? Підприємства «Юніверс» (продавець) та «Октава» (покупець) уклали договір купівлі-продажу запчастин до мікроавтобуса «Богдан». Проте в договорі не були зазначені: а) конкретний перелік запчастин; б) вимоги до їх якості; в) сума договору. За результатами перевірки підприємства «Юніверс» податковий орган звернувся до суду з позовом про визнання договору недійсним, посилаючись на відсутність у ньому істотних умов. Сторони договору заперечували проти позову, наполягаючи на дійсності договору.
Які наслідки відсутності у договорі хоча б однієї з істотних умов? Чи є підстави для визнання договору недійсним в даній ситуації? Вирішіть спір.
コメント