Задачі з господарського права

Приватне підприємство (ПП), що спеціалізувалося на посередницькій діяльності у сфері оптової торгівлі, укладало господарські договори у спрощеній формі шляхом обміну факсами, в яких зазвичай визначалися предмет договору (без належної конкретизації), орієнтовна ціна та такі ж орієнтовні терміни виконання договірних зобов’язань. За одним за таких договорів контрагент ПП ТОВ «Ранок», на думку директора приватного підприємства, не виконав своє зобов’язання щодо поставки плащів, замінивши їх зимовими куртками тієї ж кількості, що і передбачалося договором, хоча в телефонних розмовах директор ПП неодноразово наголошував на першочерговість поставки саме плащів. Приватне підприємство звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з свого контрагента: 1. заподіяних збитків у сумі вартості непоставлених плащів та 2. штрафних санкцій у розмірі 20% вартості непоставлених пальт, посилаючись на ч. 2 ст. 231 ГК України та Положення про поставки товарів народного споживання. ТОВ «Ранок» проти позову заперечувало, посилаючись на відповідність здійсненої поставки умовам договору щодо його предмету, який визначався як «верхній одяг для осінньо-зимового періоду», а також на відсутність положень про штрафні санкції в договорі та неправомірність застосування позивачем положень ч. 2 ст. 231 ГК України та акту СРСР - Положення про поставки. Крім того, відповідач (ТОВ «Ранок») у своєму відзиві на позовну заяву зауважив про невжиття позивачем досудового порядку розгляду спору. Чи є в даному випадку підстави для застосування господарсько-правової відповідальності? Чи вірно застосував позивач норми матеріального права? За яких умов може застосовуватися положення ч. 2 ст. 231 ГК України? Які заходи могли б попередити виникнення подібного спору? Розв’яжіть цю ситуацію з посиланням на відповідні норми актів законодавства.

Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку відмовила ПАТ у реєстрації інформації про проведення відкритої підписки на акції другої емісії, посилаючись на порушення емітентом законодавства, зокрема, положення про неприпустимість збільшення статутного фонду АТ до повної його сплати (тобто до повної оплати акцій попередніх емісій). ПАТ наполягало на реєстрації інформації, оскільки за допомогою додаткової емісії прагнуло поліпшити свій фінансовий стан і попередити настання неплатоспроможності, що реально йому загрожувала. Чи належить така відмова до господарсько-правових санкцій? Обґрунтуйте свою відповідь. Який вид відносин склався в даному випадку між ПАТ і ДКЦПФР? Які види (форми) господарсько-правової відповідальності можуть застосовуватися у відносинах такого виду? Чи може ВАТ оскаржити рішення ДКЦПФР? Наскільки реальні можливості ПАТ задовольнити свої інтереси? Чи є інтереси ПАТ законними? Машинобудівний завод ухиляється від укладення контракту із замовниками держкомітету на поставку тракторних агрегатів. Мотивом такої відмови є те, що дирекція заводу не володіє інформацією про кількість і терміни поставки зазначеної продукції. Замовник визнав заперечення виконавця необґрунтованими та звернувся до господарського суду з позовом про спонукання останнього до укладення держконтракту на поставку тракторних агрегатів, та про притягнення до відповідальності згідно із Законом "Про поставки продукції для державних потреб". Дайте консультацію у запропонованій ситуації від імені адвокату. Як ви зможете захистити інтереси виконавця держзамовлення в частині уникнення відповідальності за ухилення від укладення державного контракту. Комп’ютерна фірма “Софт”, спокусившись на можливість отримання значного доходу та незначними витратами, погодилася випустити велику партію неліцензованих дисків, скопіювавши привезений з Англії останній диск Мадонни, що користувався великим попитом. Всю партію вироблених неліцензованих дисків викупили реалізатори, проте про факт виготовлення та реалізації таких дисків стало відомо фірмі, яка реалізовувала такий диск Мадонни на підставі ліцензійного договору. Який вид порушення законодавства про захист економічної конкуренції має місце в даному випадку? До яких осіб можуть бути вжити заходи відповідальності і які саме? Якими нормативно-правовими актами передбачається відповідальність за подібне правопорушення та порядок застосування відповідальності до порушників? Комп’ютерна фірма “Софт”, спокусившись на можливість отримання значного доходу та незначними витратами, погодилася випустити велику партію неліцензованих дисків, скопіювавши привезений з Англії останній диск Мадонни, що користувався великим попитом. Всю партію вироблених неліцензованих дисків викупили реалізатори, проте про факт виготовлення та реалізації таких дисків стало відомо фірмі, яка реалізовувала такий диск Мадонни на підставі ліцензійного договору. Який вид порушення законодавства про захист економічної конкуренції має місце в даному випадку? До яких осіб можуть бути вжити заходи відповідальності і які саме? Якими нормативно-правовими актами передбачається відповідальність за подібне правопорушення та порядок застосування відповідальності до порушників?

Районна рада прийняла рішення про приватизацію цілісного майнового комплексу державного підприємства "Деревопереробка", проте регіональним відділенням Фонду дер­жавного майна їй було відмовлено у приватизації зазначеного об'єкта. 1.Чи правомірна відмова регіонального відділення фонду держмайна України? 2.Хто може бути покупцями та продавцями об'єктів малої приватизації? 3.Чи встановлений законом перелік об'єктів малої приватизації? 4. Які обмеження встановлені законом щодо осіб, які можуть бути покупцями об'єктів приватизації? Публічному АТ "НДІ Продпроект" було відмовлено в купівлі об'єкта приватизації у вигляді цілісного майнового комплексу підприємства "Укрпродбуд" на тій підставі, що 25 відсотків статутного фонду публічного АТ належить державі. 1.Чи правомірна зазначена відмова ? 2. Які особи не можуть бути покупцями об'єктів приватизації згідно з чинним законодавством України ? Комунальне підприємство "Мисливець" проявило ініціа¬тиву щодо приватизації майнового комплексу по виготовлен¬ню шкіряних виробів, однак йому було відмовлено на тій підставі, що підприємства по виробництву шкіряних виробів не підлягають приватизації. 1. Чи правомірна відмова в приватизації? 2. Які об'єкти, згідно з законодавством України, не можуть бути приватизовані ? 3. Які особи не можуть бути покупцями об'єктів привати¬зації? Під час продажу об'єкта малої приватизації на аукціоні ТОВ "Інвест" запропонувало найвищу ціну, а приватне АТ "Крок" — найкращі умови подальшої експлуатації об'єкта. Виходячи з того, що продукція, яку пропонувало випускати на приватизованому підприємстві приване АТ "Крок", має надзвичайний попит та задовольняє суспільні потреби, рішенням конкурсної комісії переможцем було визначено приватне АТ "Крок". 1.Чи правомірне рішення конкурсної комісії? 2. Хто визначається переможцем за конкурсом, а хто за аукціоном? 3. Який порядок проведення конкурсу та аукціону? ) Залізнична станція подала на під’їзну колію підприємства «Мрія» відкритий вагон із металом (брус). Поверхневий підрахунок вказував на те, що не вистачає 3 одиниці вантажу. Приймачі продукції вирішили вимагати від станції складання комерційного акту. Натомість ані цього дня, ані наступного акт складено не було – вагон продовжував перебувати на під’їзній колії вантажоотримувача. Виникла загроза штрафу за простій вагонів. Працівники підприємства звернулися до юрисконсульта із запитом про те, яким чином їм діяти. Підготуйте консультацію. До Одеського апеляційного господарського суду з позовом звернувся прокурор в інтересах Верховної Ради України як суб'єкта загальнодержавної власності до Фонду державного майна України та організації орендарів «Антарктика» про визнання недійсними укладених між Фондом і організацією орендарів додаткової угоди до договору оренди державного майна головного підприємства Чорноморського виробничого об'єднання рибної промисловості «Антарктика» про викуп орендованого майна та договору купівлі-продажу вказаного державного майна. Чи може бути задоволений судом цей позов? Між АТ "Пірс" та державним замовником було укладено Контракт на поставку продукції для державних потреб. АТ "Пірс" виконало умови Контракту в частині виготовлення продукції і повідомило державного замовника про готовність поставити продукцію. Державний замовник, не зазначаючи підстав, відмовився від закупівлі продукції. АТ "Пірс" реалізувало виготовлену продукцію і після цього заявило претензію державному замовникові про відшкодування завданих, збитків, в тому числі не отриманого очікуваного прибутку. У відповідь на претензію державний замовник відмовив в задоволенні претензійних вимог на тій підставі, що АТ "Пірс" реалізувало продукцію на свій власний розсуд і об'єктивно мало можливість знайти такого споживача, який запропонував би ціну на продукцію не нижче тієї, що зафіксована у Контракті. АТ "Пірс" звернулося з позовом до господарського суду про стягнення збитків з державного замовника. 1. Яке рішення має постановити господарський суд? 2. Які вимоги у наведеному випадку має заявити АТ "Пірс"? 3. Яка відповідальність державного замовника за відмову від закупівлі продукції, визначеної контрактом на поставку продукції для державних потреб, встановлена законодавством ?

Казенне підприємство “Смарагд” тричі протягом 6 місяців відмовило своїм постачальникам в оплаті поставленої продукції, мотивуючи свою відмову невиконанням державним замовником зобов’язань за державним контрактом щодо авансування виробництва замовленого устаткування у розмірі 20% суми державного контракту. Кредитори намагалися стягнути заборгованість за рахунок майна казенного підприємства, проте господарський суд відмовив у позові. На якому правовому титулі за казенним підприємством закріплюється державне майно? В чому полягає специфіка правового режиму майна казенного підприємства? Яким чином кредитори можуть компенсувати свої втрати від невиконання казенним підприємством договірних зобов’язань? При створенні повного товариства один з його засновників наполягав на включення до засновницького договору положення про звільнення його від обмежень на користь товариства з огляду на те, що він відмовляється від участі в управлінні справами на користь трьох інших учасників. Як здійснюється ведення справ повного товариства? Які обмеження на користь товариства встановлюються законом? Чи правомірна вимога одного із засновників про звільнення його від обмежень на користь товариства з огляду на його добровільне усунення від ведення справ товариства? Громадянин X. подав документи для державної реєстрації його як підприємця. У заяві (реєстраційній картці) у графі «вид діяльності» він вказав: «надання допомоги позичальникам банківських установ в ухиленні від повернення кредитів». Виконавчий комітет міської ради відмовив X. у його державній реєстрації на тій підставі, що законодавством України, зокрема, законом „Про ліцензування певних видів господарської діяльності" не передбачено такого виду господарської діяльності. Громадянин X. оскаржив відмову у державній реєстрації до суду, покликаючись на вільний вибір видів підприємницької діяльності. Вирішіть спір. У чому полягає суть такої ознаки підприємницької діяльності як майнова самостійність? Товариство з обмеженою відповідальністю «Оріон» вирішило приватизувати шляхом викупу належне йому на праві оренди приміщення магазину. Регіональне відділення ФДМ України поряд з іншими документами вимагає від TOB «Оріон» надання протоколу зборів учасників TOB «Оріон», на якому учасники вирішили приватизувати приміщення магазину. Учасниками TOB «Оріон» є дві юридичні особи: TOB «Русь» та TOB «Надія». Однак рік тому TOB «Надія» ліквідоване за рішенням його учасників. Свою частку до статутного капіталу TOB «Оріон» TOB «Надія» не внесло. Таким чином, подати необхідний протокол до відділення ФДМ України неможливо. Як слід вирішити проблему? Чи зміниться рішення проблеми, якщо TOB «Надія» внесло свою частку до статутного капіталу TOB «Оріон»? Приватне підприємство «Козак», придбавши у м.Мукачеве мінеральну воду «Джерело», виробником якої є ТОВ «Лікувальні води», та замінивши наклеєні на пляшках етикетки з надписом «Джерело-Лікувальні води» іншими етикетками з надписом «Карпати – ТОВ «Козак», реалізовало цю продукцію в Луганській області. Питання. Приписи якого акту порушило, якщо порушило, ТОВ «Козак» та які правові наслідки такого порушення? Проаналізуйте ситуаційні завдання та дайте відповіді на питання: А. За укладеним договором комісії акціонерне товариство «Аста» доручило малому підприємству «Стрілець» укласти угоду купівлі-продажу 500 килимів з торговельними підприємствами інших областей. МП «Стрілець» уклало угоду щодо купівлі-продажу цих килимів і Донецьким торговельним підприємством «Лора». 15.05.07 р. килими були відвантажені зі складу комісіонера на адресу торговельного підприємства «Лора», а зі 9.05.07 р. отримані ним. Однак плату за отримані килими торговельне підприємство «Лора» в зазначений у договорі 3-денний строк з моменту отримання товару не здійснило. 24.05.07 р. МП «Стрілець» направило телеграму, в якій просило негайно розрахуватися за отримані килими. Відповідь на телеграму не надійшла. 1 ) Розкрийте зміст договору комісії. 2) Як повинно діяти в указаній ситуації МП «Стрілець»? Б. Суб’єкт підприємницької діяльності реалізовував, брав на комісію і зберігав з метою продажу алкогольні напої та тютюнові вироби, на яких не було марок акцизного збору. Чи передбачена відповідальність за дане діяння? Якщо так, то у якому нормативно-правовому документі, якого виду, розміру? ВАТ «Вугілля», яке займає монопольне становище на ринку постачання вугілля, при укладанні договору на постачання вугілля зобов’язувало споживачів своєї продукції поряд з вугіллям придбавати розроблений ним проект ефективного використання вугілля, що знаходило своє відображення у вищезазначеному договорі. Якій правовій кваліфікації підлягають дії ВАТ «Вугілля»? Чи встановлена юридична відповідальність за такі дії?

Акціонерний комерційний банк „Правекс-Банк» (далі — Банк) звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Київської міської державної адміністрації (далі — КМДА) про зобов’язання затвердити розпорядження про переведення квартири №52 по вул. Борщагівській, 189 з жилого до нежилого фонду. Рішенням господарського суду м. Києва від 29 червня 2004 р. в позові відмовлено. Київський апеляційний господарський суд постановою від 18 жовтня 2004 р. рішення господарського суду м. Києва залишив його без змін. Банк подав касаційну скаргу до Вищого господарського суду України, в якій просив скасувати рішення господарського суду м. Києва і постанову Київського апеляційного господарського суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування своїх вимог Банк стверджував, що Головне управління економіки та розвитку міста безпідставно (у зв’язку з несплатою ним пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури міста) відмовляється погодити проект розпорядження КМДА про переведення жилих приміщень у нежилі. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, місцевий та апеляційний господарські суди виходили з того, що статтею 8 Житлового кодексу УРСР, на яку посилається Банк, Київській міській державній адміністрації надано право здійснювати переведення жилих будинків (приміщень) у нежилі лише у виключних випадках. Крім того, у Банка відсутній проект розпорядження про переведення жилого приміщення у нежиле, погоджений з усіма необхідними службами, відповідно до вимог п. 3.4 Порядку переведення придатних для проживання жилих будників і жилих приміщень у будинках комунальної власності у нежилі, затвердженого розпорядженням КМДА № 1825 від 1 жовтня 2002 р.. Тому КМДА не має правових підстав для розгляду даного питання. Чи підлягає задоволенню касаційна скарга? Які спори підвідомчі господарськім судам? Журналісти проводили фотографування (звукозапис) судового процесу. На одному із засідань суд виніс визначення про призначення закритого судового засідання. Коли журналісти виходили із залу, працівник міліції, що не представився, засвітив фотоплівку (стер аудіо запис), посилаючись на те, що суд є «закритим». Дайте правову оцінку діям міліціонера.

Знімальна група була затримана під час зйомок сюжету поряд з в’язницею. Військовослужбовці внутрішніх військ заборонили зйомку, посилаючись на те, що «згідно розпорядження міністра внутрішніх справ проводити зйомку в’язниці заборонено». Дайте правову оцінку діям військовослужбовців. За рішенням спостережної ради акціонерного товариства був звільнений з роботи головний інженер — член правління, який працював у ньому за трудовим договором. Призначений на цю посаду тимчасово виконуючим обов’язки головного інженера начальник одного з цехів через брак досвіду не зміг забезпечити належне виконання договірних зобов’язань перед контрагентами АТ щодо розробки складного устаткування і відповідно сплачено штрафні санкції. Питання. 1. Чи вправі спостережна рада звільняти з роботи члена правління? 2. Яким чином і за рахунок яких осіб можна відшкодувати збитки, заподіяні АТ в результаті сплати штрафних санкцій?

АТ «Верстатбуд»дало оголошення в місцеву газету про продаж партії верстатів, від яких відмовився їх замовник, за ціною 53 тис. грн. за один верстат (в газеті зазначалося, що ціна є чинною протягом одного місяці від дня публікації, а верстати можуть бути продані цілою партією чи в будь-якій меншій кількості). Через два тижні ПП «Торез» звернулося до АТ, маючи намір купити три верстати за вказаною в публікації ціною. Проте представник АТ заявив, що вони чекають більш вигідних покупців, які могли б купити або всю партію, або заплатити вищу ціну, ніж була зазначена в публікації. Чи правомірна відмова представника АТ «Верстатбуд»? Чи свідчить публікація повідомлення про продаж партії верстатів про наявність публічної оферти і відповідно – публічного договору? Яким в даному випадку має діяти ПП «Торез» з метою захисту своїх прав та законних інтересів? 2. Визначити правові засоби, що забезпечують зменшення ризиків сторін договору у разі його невиконання за відсутності вини обох сторін. Розв’язати ситуацію: Представництво компанії "The Coca-Cola Company" звернулося до Антимонопольного комітету України із заявою про те, що Київське представництво фірми Aromes D'Algerie (Алжир) неправомірно використовує знак для товарів і послуг "Fanta", право власності на який належить компанії "The Coca-Cola Company". У ході розгляду справи було встановлено, що в 1997 р. відповідач здійснив постачання в Україну концентрату для виготовлення безалкогольних напоїв за назвою "Fanta", не маючи на це передбачених законодавством правових підстав. Вирішіть справу. До господарського суду надійшла позовна заява від ТОВ «Альфа» з вимогою достроково розірвати договір оренди, укладений ним, як орендарем, з ТОВ «Бета» на підставі статті 652 Цивільного кодексу України. ТОВ «Альфа» зазначила, що договір оренди був укладений 01 лютого 2011 року строком на 2 роки 363 дні. З того часу бізнес позивача зазнає втрат, що призвело до того, що обумовлена в договорі орендна плата є для нього занадто великою і компанія не має фінансової можливості її сплачувати. ТОВ «Альфа» зазначило, що під час укладення договору оренди, компанія не могла передбачити такий розвиток ситуації, до того ж за умови укладення подібного договору на час подання позову, ТОВ «Альфа» не уклали б останній на аналогічних умовах Питання: 1. Який порядок дострокового розірвання договору Вам відомий? 2. Яке рішення має прийняти суд? Між приватним підприємством та командитним товариством було укладено договір поставки. Приватне підприємство в особі його директора підписало договір та скріпило його печаткою підприємства. Керівник командитного товариства, посилаючись на те, що він забув печатку, тільки підписав договір. На виконання договору приватне підприємство в строк поставило товар товариству. Незважаючи на це, товариство затримувало його оплату. На пред'явлену підприємством претензію товариство відповіло, що її вимоги воно не визнає, оскільки вважає договір поставки неукладеним за відсутності відбитку печатки однієї зі сторін. Підприємство звернулося до господарського суду. Питання: 1. З якого моменту господарсько-правовий договір вважається укладеним? 2. В якому нормативному акті вказано на необхідність відбитку печатки для дійсності договору? 3. Яке рішення має прийняти господарський суд? Легковий автомобіль, що належав малому підприємству «Мрія» зіткнувся із вантажним автомобілем, що належав товариству з обмеженою відповідальністю «Шарм». Експертизою було встановлено, що ДТП трапилася з вини водія вантажівки. МП «Мрія» пред'явило претензію до ТОВ «Шарм» із проханням відшкодувати збитки, заподіяні внаслідок зіткнення автомобілів. ТОВ «Шарм» задовольнити претензію відмовилося, посилаючись на те, що аварія трапилася із вини водія, отже, до нього і слід висувати усі вимоги з цього приводу. МП звернулося із позовом до господарського суду. Питання: 1. Якими нормами законодавства регулюється цивільна відповідальність у разі ДТП? 2. Чи несе відповідальність водій ТОВ «Шарм»? Якщо несе - то яку? 3. Яке рішення має прийняти господарський суд? Прийнявши рішення про заснування ТОВ з досить поширеним предметом діяльності (оптова та роздрібна торгівля, надання посередницьких послуг у сфері оптової торгівлі; перепакування для потреб роздрібної товарів з великої тари в меншу; виробництво тари малих габаритів для пакування товарів широкого вжитку та продуктів харчування), троє громадян-засновників ТОВ не могли остаточно зупинитися на формі своїх вкладів - лише грошові чи в речевій формі (про неречеву форму вкладів засновники навіть не згадували, вважаючи її такою, що суперечить вимогам законодавства). За рахунок яких цінностей може формуватися майнова база ТОВ? Що можна порадити засновникам, маючи на увазі, що (а) один з них був відомим винахідником і винайшов нову технологію виробництва тари, що була належним чином захищена в Україні; (б) другий - володів на праві власності земельною ділянкою розміром 0,5 га та розташованим на ній колишнім складським приміщенням, що можна було пристосувати під виробничі потреби; третій - мав значні заощадження в банку і постійно переймався проблемою поліпшення фінансового стану цього банку, аби він не збанкрутував? Які вимоги ставить закон до розміру та складу майна суб ’єктів господарювання? Чи виникають у суб’єктів господарювання (в т.ч. ТОВ) якісь обов’язки щодо закріпленого за ними майна?

У державного підприємства виникла необхідність створити допоміжні виробництва. Його директор і головний інженер вважали, що це можна зробити лише шляхом створення малих підприємств, закріпивши за ними частину майна державного підприємства на праві користування. Начальник юридичного відділу категорично заперечував проти цього, пропонуючи надати цим виробництвам статус відокремлених підрозділів підприємства з правом укладати від імені підприємства договори на реалізацію виробленої продукції і матеріально-технічне забезпечення цих виробництв. Розв’яжіть цей спір на підставі норм чинного законодавства. Які права має державне підприємство щодо використання закріпленого за ним державного майна? Які питання мають погоджуватися державним підприємством з органом, до сфери управління якого воно входить? Майно державного підприємства “Спецбуд” належить йому на праві господарського відання. Здійснюючи розрахунки з постачальниками продукції, керівник підприємства вирішив передати у власність одного з постачальників ДП “Спецбуд” одну з вантажівок, закріплених за цим підприємством. Чи правомірне таке рішення керівника ДП “Спецбуд”? Обґрунтуйте свою відповідь. ТОВ “Автоматика” відповідно до укладеного договору отримало в оренду цілісний майновий комплекс одного із структурних підрозділів казенного підприємства “Надра”. За позовом прокурора договір оренди між зазначеними підприємствами рішенням господарського суду було визнано недійсним. Чи вправі казенне підприємство укладати договір оренди цілісного майнового комплексу його структурного підрозділу? Яким нормативно-правовими актами регулюються відносини щодо оренди державного майна? В чому полягає особливість майнових повноважень казенного підприємства та правового титулу його майна?

Райспоживспілка звернулась до суду з позовом про стягнення з районної податкової інспекції 20 тис. грн. збитків в вигляді упущеної вигоди. У судовому засіданні було встановлено, що через неправомірні дії співробітника ДПІ району райспоживспілці були завдані збитки. Але добровільно відшкодувати ці збитки ДПІ відмовилася, посилаючись на неможливість їх відшкодування за рахунок бюджетної організації, якою є ДПІ. Питання: 1. Чи підлягають відшкодуванню збитки у вигляді упущеної вигоди? 2. Чи передбачена законодавством можливість відшкодування збитків податковим органом за незаконні дії його працівників? Чи несуть якусь відповідальність працівники податкового органу? 3. Чи підлягає позов задоволенню? Товариство з обмеженою відповідальністю “Гроно”, маючи заборгованість перед енергопостачальною компанією “Олгаз”, отримало пропозицію від кредитора частково зменшити суму заборгованості шляхом збереження (схову) майна енергопостачальної компанії “Олгаз”, а саме обладнання АЗС строком на шість місяців, про що було укладено відповідний договір. В останній місяць строку до керівництва боржника з’явився представник малого спільного підприємства “ІМС” та надав лист підписаний керівником енергопостачальної компанії “Олгаз”, у якому зазначалось, що у зв’язку із закінченням терміну договору зберігання всі питання за договором, у тому числі за розрахунками, погоджувати з керівником малого спільного підприємства “ІМС”. ТОВ “Гроно” передало обладнання АЗС МСП. Через рік енергетична компанія пред’явила вимогу про повернення майна, вартість якого оцінювала в 1,5 мли грн., зазначаючи, що договір купівлі-продажу щодо цього майна не укладався. Господарський суд, розглядаючи позов кредитора, визнав його вимоги обґрунтованими та зобов’язав ТОВ відшкодувати завдані збитки, оскільки копію листа він не визнав за доказ у справі, а оригінал було вилучено слідчими органами. Питання: 1. Чи можливо зменшити суму заборгованості перед енергопостачальною компанією шляхом надання послуг (виконання робіт)? 2. Які правовідносини виникли між ТОВ та малим спільним підприємством “ІМС”? Якими нормами права слід керуватись у цьому разі? Вирішіть ситуацію. Публічне АТ «Вугілля ресурси», яке займає монопольне становище на ринку постачання вугілля, при укладенні договору на постачання вугілля зобов’язувало споживачів своєї продукції поряд з вугіллям придбавати розроблений ним проект ефективного використання вугілля. Що знаходило своє відображення у вище зазначеному договорі. 1) Чи правомірні дії публічного АТ «Вугілля ресурси» ? 2) Якій правовій кваліфікації підлягають дії публічного АТ «Вугілля ресурси» ? 3) Чи встановлена юридична відповідальність за дії, вчинені цим публічним АТ? Якщо так, то саме які. Між АТ "Пірс" та державним замовником було укладено Контракт на поставку продукції для державних потреб. АТ "Пірс" виконало умови Контракту в частині виготовлення продукції і повідомило державного замовника про готовність поставити продукцію. Державний замовник, не зазначаючи підстав, відмовився від закупівлі продукції. АТ "Пірс" реалізувало виготовлену продукцію і після цього заявило претензію державному замовникові про відшкодування завданих, збитків, в тому числі не отриманого очікуваного прибутку. У відповідь на претензію державний замовник відмовив в задоволенні претензійних вимог на тій підставі, що АТ "Пірс" реалізувало продукцію на свій власний розсуд і об'єктивно мало можливість знайти такого споживача, який запропонував би ціну на продукцію не нижче тієї, що зафіксована у Контракті. АТ "Пірс" звернулося з позовом до господарського суду про стягнення збитків з державного замовника. 1. Яке рішення має постановити господарський суд? 2. Які вимоги у наведеному випадку має заявити АТ "Пірс"? 3. Яка відповідальність державного замовника за відмову від закупівлі продукції, визначеної контрактом на поставку продукції для державних потреб, встановлена законодавством ? Фізичній особі-підприємцю М. надійшло письмове повідомлення з районної податкової інспекції про те, що йому необхідно з'явитися у податкову службу для отримання довідки про взяття його на облік. У повідомленні також було зазначено розмір грошової суми, яку необхідно сплатити за видачу такої довідки. М. відмовився з'явитися у податкову інспекцію на тій підставі, що згідно із законом він не несе обов'язку зареєструватися в органах державної податкової служби. Це повинен зробити відповідний орган податкової служби незалежно від того, чи відвідає його підприємець особисто чи ні. Дайте правову оцінку доводам підприємця М. Приватне підприємство «Кредит» обрало своїм видом діяльності надання колекторських послуг із забезпечення повернення кредитів недобросовісними боржниками. З метою легалізації свого статусу, ПП «Кредит» звернулося до Національного банку України для видачі ліцензії на право заняття відповідним видом діяльності. Національний банк України відмовив у видачі ліцензії на тій підставі, що такий вид діяльності не передбачений законом і заявник подав неправдиві відомості про свого керівника. З урахуванням яких критеріїв визначаються види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню в Україні? З яких підстав суб'єктові господарювання може бути відмовлено у видачі ліцензії? Чи може бути створено суб'єкта господарювання, який обрав своїм видом діяльності такий, що не передбачено законом? Дайте правовий аналіз дій Національного банку України. 21 вересня ухвалою господарського суду було порушено провадження у справі про банкрутство АТ «Універмаг Львів». 30 вересня оголошення про це було опубліковано у засобах масової інформації. Фізична особа-підприємець С. дізнався про порушення провадження у справі про банкрутство 15 грудня. У той же день він подав заяву про включення його у список конкурсних кредиторів. Господарський суд відмовив С. у задоволенні його заяви на підставі пропущення ним місячного строку для звернення до суду. Троє громадян вирішили створити господарське товариство, яке б характеризувалося: можливістю залучення коштів інших осіб (не засновників); незначним ризиком для учасників товариства у разі негараздів у його діяльності; обмеженим рухом учасників; незначним рівнем публічності діяльності товариства. Якому виду господарських товариств відповідають ці ознаки? Які дії мають здійснити засновники для реалізації свого задуму? Торговельна фірма “Господарка” відповідно о договору поставки, який вона уклала з акціонерним товариством “Газоапарат”, попередньо повністю спла-тила за партію побутових газових плит. Після одержання товару під час підготовки його до продажу виявилось, що 40 плит є некомплектними. Фірма склала відповідний акт і відправила ці плити назад постачальнику. У претензії, що була направлена постачальнику, фірмою були поставлені такі вимоги: 1) поставити їй 40 плит повністю укомплектованими; 2) перерахувати на рахунок фірми вартість відправлених назад плит; 3) відшкодувати втрати по поверненню плит назад; 4) оплатити штраф за поставку 40 некомплектних плит. Запитання: 1. Які санкції за порушення зобов’язань передбачені чинним законодавст-вом? 2. Які вимоги до виконання зобов’язань були порушені у даному випадку? 3. Коли можна стягнути штраф за порушення зобов’язання? 4. Чи підлягають задоволенню вимоги фірми? Обгрунтуйте свою відповідь Акціонерне товариство продало будівлю за договором купівлі-продажу при-ватному підприємству, яке, сплативши його вартість і не зареєструвавши пе-реходу права власності, перепродало нерухомість товариству з обмеженою відповідальністю. Одержавши плату за будівлю, директор приватного підприємства зник. АТ звернулося в господарський суд з позовом про виз-нання недійсним цього договору купівлі-продажу.Запитання: 1. У яких випадках відчужуване майно підлягає державній реєстрації? 2. Чи передбачена реєстрація переходу до покупця права власності на нерухомість? 3. Чи повинен покупець перевіряти у продавця документи про наявність у нього права власності на майно, яке продається? 4. Чи є визнання договору недійсним способом захисту цивільних прав? 5. Як правильно вирішити справу? Підприємець К. за договором оренди з магазином “Спорттовари” використовував вільне складське приміщення для зберігання будівельних матеріалів. Оскільки з вини партнерів К. поставка будівельних матеріалів за останні три місяці не проводилася, складське приміщення не використовувалося, К. за цей період сплачував щомісячно лише 1/3 обумовленої орендної плати. Магазин звернувся в арбітражний суд з вимогою розірвати договір і відшкодувати понесені збитки в тому числі - упущену вигоду. Дайте правовий аналіз ситуації. Підготуйте проект рішення арбітражного суду по суті спору. АТ “Агросервіс” передало в оренду КСП “Весна” бурякозбиральну машину строком на 5 років. Зі згоди АТ, КСП передало комбайн в суборенду ТзОВ “Явір” строком на 3 роки. Через 6 місяців “Агросервіс” і “Весна” вирішили за взаємною згодою припинити договірні відносини і поставили вимогу до ТзОВ про повернення комбайна. Товариство відмовилось повернути агрегат, посилаючись на укладений договір суборенди, строк якого ще не сплив. Вирішіть спір. Чи зміниться рішення, якщо: а) договір оренди було розірвано у зв’язку з несплатою орендної плати; б) договір суборенди було укладено без згоди власника (АТ “Агросервіс”). АТП -1424 уклало з ТзОВ “Сервіс” договір оренди павільйону технологічного обладнання. Строк дії договору починався 1 травня 2002 року. Товариство (орендар) регулярно сплачувало орендну плату, справно виконувало усі інші умови договору. Листом від 20 лютого 2004 року АТП повідомило наймача про те, що воно “відмовляє йому в оренді павільйону”, об’єкт (павільйон технологічного обладнання) передається в оренду кооперативу “Зоря”, з яким уже укладено договір оренди і вимагало до 1 березня звільнити його. ТзОВ “Сервіс” звернулося з заявою до суду про визнання договору оренди між АТП –1424 і кооперативом “Зоря” недійсним. Чи зміниться вирішення, якщо ТзОВ відмовилося звільнити павільйон. АТП звернулося з заявою в суд у якій просило розірвати договір. Дайте правовий аналіз запропонованих ситуацій. Вирішіть спір. Між КСП “Нива” та приватним підприємством “Горизонт” 22 червня 2000 року було укладено безстроковий договір оренди складського приміщення загальною площею 82 кв.м. У 2004 році КСП “Нива” було реорганізоване. В порядку реорганізації за розподільчим балансом складське приміщення перейшло до фермера К. К. звернувся до ПП з вимогою про визнання договору оренди недійсним та звільнення приміщення. Останнє відмовилося виконати вимоги К., оскільки добросовісно дотримувалося всіх умов договору. Проаналізуйте ситуацію та вирішіть спір. Державний службовець Ващенко виступив співзасновником ТОВ "Гарант", метою діяльності якого було визначено надання консалтингових послуг з метою отримання прибутку. Установчими зборами Ващенка було одноголосно обрано Головою правління створюваного ТОВ. Державний реєстратор відмовив у проведенні державної реєстрації ТОВ "Гарант", вказавши на неможливість здійснення засновництва суб’єкта підприємництва державним службовцем. Ващенко оскаржив дії державного реєстратора в суді, посилаючись на те, що набуття і реалізація корпоративних прав не є підприємництвом, а відтак не обмежуються. Чи були допущені порушення законодавства при створенні ТОВ "Гарант"? Чи правомірна відмова у проведенні державної реєстрації ТОВ? Вирішіть спір. Власник приватного підприємства "Фенікс" прийняв рішення про ліквідацію підприємства. За результатами складання проміжного ліквідаційного балансу з'ясувалося, що майна підприємства недостатньо для задоволення вимог кредиторів. Власник вирішив ініціювати справу про визнання підприємства банкрутом. Який сенс для боржника ініціювати справу про власне банкрутство? В яких випадках боржник зобов'язаний ініціювати справу про банкрутство? За наявності яких матеріально-правових умов господарський суд повинен порушити справу про банкрутство. ПП «Тройка» уклала договір капітального будівництва з ПП «Ремонт – клас», у відповідність з яким ПП «Ремонт – клас» обіцяє з 19.09.04 по 30.03.05 здійснити будівництво 2 робочого корпусу ПП «Тройка» У встановлений договором строк ПП «Ремонт –клас» не виконало всієї роботи, зупинило роботу та вимагає від замовника ПП «Тройка» додаткової оплати, після чого, ПП «Ремонт – клас» обіцяє знову продовжити роботу. Які права та обов’язки з'являються у сторін? Як вирішити даний спір? За договором оренди, строк дії якого закінчується 30.04. 2013р. орендар останні 3 місяці не сплачував орендні платежі. Орендна плата за договором встановлена до 5 числа поточного місяця у розмірі 200 000 грн. Відповідальність за договором зазначена наступним чином: штраф - 15% за неповернення вчасно об’єкту, за проведення ремонту без дозволу орендодавця, за погіршення об’єкту оренди, пеня – 0, 08 %, збитки стягуються за загальним правилом згідно чинного законодавства. Внаслідок несплати орендної плати та неповернення вчасно об’єкта оренди вартістю 3 000 000, 00грн. орендодавцю завдано збитків у розмірі 1500000гр 03.06. 2013року орендодавець звернувся до суду з позовною заявою, в якій крім повернення об’єкту оренди, виконання грошових зобов’язань та штрафних санкцій за договором, просив стягнути збитки. Розрахуйте суму збитків для такого позову. ТОВ «Комекс» та ПП «Прем'єр» ( комерційний агент) уклали агентський договір, по якому ПП « Прем'єр» зобов’язувалося надати ТОВ «Комекс» послуги по укладенню договору з продажу труб кількістю 150 тонн. У виконання агентського договору ПП «Прем'єр» уклало договір з ВАТ «Експортер» договір купівлі- продажу 250т. труб від імені ТОВ «Комекс», про що повідомило ТОВ «Комекс» на наступний день, вимагаючи належну йому по агентському договору агентську винагороду. Визначте правові наслідки по укладанню даного договору купівлі- продажу. Податкова інспекція подала позов про визнання договору перевезення, укладеного між двома резидентами України, недійсним, посилаючись на те, що одна сторона за договором ви¬користала печатку без ідентифікаційного коду підприємства. Юрист цього підприємства проти позову заперечував, посилаючись на те, що законодавством взагалі не передбачена обов'язковість скріплення договорів печатками. Питання: 1. Який порядок отримання дозволу на виготовлення печаток та штампів? 2. Якими нормативними актами визначено, що на печатці має бути вказаний ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності? 3. Яке рішення має прийняти суд?

Згідно з кредитним договором, що був укладений 31 жовтня 1997 р. між акціонерним комерційним банком "Правекс" та інвестиційною компанією "Аріонкосмет ", остання по¬обіцяла повернути наданий їй кредит до 1 квітня 1998 р. У договорі поруки, укладеному між КБ "Правекс" і товариством з обмеженою відповідальністю "Світ-М", зазначалося, що позичальник і поручи¬тель відповідають як солідарні боржники. Боржник кредит та про¬центи по ньому в строк не повернув, і кредитор пред'явив до ньо¬го і поручителя позов як до солідарних боржників. Поручитель відмовився виконувати вимоги банку, мотивуючи це тим, що строк договору поруки не був встановлений, а згідно зі ст. 194 Цивільного кодексу УРСР поручительство припиняється, якщо кредитор протягом 3 місяців з моменту настання строку ви¬конання основного зобов'язання не пред'явить позов до поручите¬ля. Позов пред'явлено 17 травня 1999 р., тому поручитель вважає себе вільним від будь-яких зобов'язань. Питання: 1. Які способи забезпечення виконання зобов'язань передбачені законодавством? 2. У чому полягає особливість поручительства як способу забез¬печення виконання зобов'язань? 3. Яке рішення має прийняти суд? На загальних зборах акціонерів ЗАТ «Майбуття» було прийнято рішення про випуск облігацій сумарною номінальною вартістю 20 млн. грн., що вдвічі перевищувало розмір статутного фонду АТ. Чи відповідають прийняті рішення вимогам закону? Які нормативно-правові акти регулюють порядок випуску облігацій та їх правовий режим? За яких умов випуск облігацій такої сумарної номінальної вартості відповідатиме вимогам закону? Що змінилося б у правовій оцінці цієї ситуації, якби емітентом облігацій було товариство з обмеженою відповідальністю? Громадянин Звариш Е.Л., придбавши 15, 3 % облігацій ВАТ «Норд-вест», вважав, що він отримав в результаті цього корпоративні права та можливість участі у загальних зборах ВАТ, а також права меншості. Крім того гр-н Звариш Е.Л. наполягав на включення його до складу виконавчого органу чи спостережної ради ВАТ як крупного облігаціонера. Розкрийте поняття «корпоративні права» Якими нормативно-правовими актами визначається правовий режим корпоративних прав? Дайте оцінку позиції гр-на Звариша Е.Л., обґрунтувавши свою відповідь відповідними положеннями чинного законодавства. Громадянина Іваненко розмістила в місцевій газеті об'яву, в якій зазначила, що надасть в оренду свій будинок, для розміщення в ньому продуктового магазину. Строк оренди має бути не менше 3-років, з оплатою 5 000 гр ( п’ять тисяч гривень ) в місяць. Працівниками податкової інспекції, при особистій зустрічі з Іваненко було зазначено про необхідність реєстрації її як ФОП. Іваненко зазначила, що оскільки будинок є її приватною власністю, вона має право розпоряджатися ним на власний розсуд. Вирішити справу. Чи правомірні вимоги податкової інспекції? Громадянин О. виступав співзасновником ТОВ «Світанок»з часткою у 30 % у статутному капіталі ТОВ ( сукупний розмір статутного капіталі – 250 000гр). Господарський суд, на покриття збитків, що були завдані О. ТОВ «Парус», прийняв рішення про стягнення з О. 50 000 грн., але, оскільки ні грошових коштів, ані іншого майна у О. не виявилось, ТОВ «Парус» звернулось до суду про стягнення з ТОВ «Світанок» збитків, що були завдані О. Вирішити спраПАТ «Приватбанк» прийняв рішення про розширення розбудову центрального офісу в м. Дніпропетровську. Але, у зв’язку з тим, що в структурі банку не працюють фахівці з будівництва та архітектури, перед банком виникло питання щодо пошуку будівельних підрядників, замовлення архітектурної експертизи, проектної документації та інш. Що можна порадити в даному випадку для вирішення зазначених питань? Як замовник ( банк) може забезпечити захист своїх інтересів під час будівництва? Який договір в даному випадку найоптимальніший? Які нормативно-правові акти регулюють дану сферу правовідносин ву. Публічне акціонерне товариство Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в 2015 році, у зв’язку з необхідністю будівництва нового адміністративного корпусу для ПАТ, заключило договір на розробку проектно-кошторисної документації з ТОВ « Інститут – Будпроект». Будівництво повинно було відбуватись за державні кошти( кошторис – 20 млн.грн). Який підрядно-будівельний договір необхідно заключити в даному випадку? Визначити порядок заключення договорів будівельного підряду, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів. ТОВ « Альфа –М», знаходячись на протязі шести місяців в важкому фінансовому положенні у зв’язку з невиконання контрагентами умов договору і відповідно – неможливості отримання належної плати за умовами договору, прийняло рішення про ініціювання процедури про власне банкрутство. Яким чином боржник ініціює справу про власне банкрутство? Які дії суду у випадку подібних дій боржника? Коли боржник зобов’язаний ініціювати справу про власне банкрутство? Визначити, відповідно до законодавства, коли, навіщо і за яких умов боржник зобов’язаний ініціювати справу про власне банкрутство? Петренко, Степаненко та Панченко вирішили зареєструвати господарське товариство( ТОВ). Оскільки для визначеної мети діяльності товариства коштів не вистачало, Панченко запропонував залучити до участі в товаристві ( як засновника) його далекого родича, що є громадянином Канади. Інші учасники товариства не погодились, зазначивши, що іноземець не може бути засновником ТОВ, крім того. В установчому договір ТОВ зазначено, що засновниками даного товариства можуть бути виключно резиденти України. Чи правомірні таки застереження в установчих документах товариства? Чи можуть бути іноземці засновниками та учасниками господарських товариств? Які вимоги висуваються законодавством до учасників ( засновників) ТОВ? Івановский, Петровський, Сидоров прагнучи займатися підприємницькою діяльністю, а саме – ломбардним бізнесом вирішили створити господарське товариство. Яку організаційну форму діяльності можна порадити засновникам, якщо Івановський, та Петровський як обов’язкову умову участі в підприємстві висувають умову здійснення особисто ними діяльності і інтересах підприємства. Також. зазначені особи погодились нести майнову відповідальність понад свої вклади. Сидоров же навпаки, готовий тільки вкласти гроші в підприємство. Не беручи жодної участі в діяльності підприємства. А тільки отримуючи прибуток за результатами діяльності підприємства. Крім того, Сидоров погодився залучити ще декількох вкладників ( які не братимуть участі в діяльності підприємства, а тільки вкладатимуть кошти). Щодо відповідальності за боргами підприємства – Сидоров готовий їх понести тільки в межах вкладу. Яку організаційно-правову форму діяльності підприємства в даному випадку можна порадити? Чи правомірні вимоги кожного із засновників? Одне з підприємств, що здійснювало продаж автомобілів, ВАТ “Автотрейдинг”, розповсюдило рекламні матеріали, в яких наголошувалося на тому, що товариство реалізує у мережі своїх автосалонів автомобілі ВАЗ за цінами підприємства-виробника. Громадянин Шимко звернувся до одного з автосалонів ВАТ “Автотрейдинг” з метою придбати автомобіль, але там йому повідомили, що автомобілі за такими цінами продаються за умов додаткового виконання робіт щодо антикорозійної обробки кузова автомобіля вартістю 1300 грн. та встановлення аудіосистеми вартістю 800 грн. Чи правомірні дії ВАТ “Автотрейдинг”? Якщо ні, то які норми конкурентного законодавства порушено? Які заходи можуть бути вжиті до ВАТ “Автотрейдинг” і в якому порядку. ТОВ “Завод будівельних матеріалів” уклало угоду з газопостачальною компанією “Газ-ресурс” на поставку природного газу на умовах товарного кредиту, тобто з оплатою поставлених обсягів газу через 20 днів після поставки. Через деякий час про свої наміри розпочати діяльність на ринку будівельних матеріалів заявило ВАТ “Будіндустрія”. Передбачаючи появу серйозного конкурента, керівництво ТОВ “Завод будівельних матеріалів” домовилось з керівництвом компанії “Газ-ресурс” про те, що у разі звернення до нього ВАТ “Будіндустрія”, договір на постачання газу буде укладатися на умовах попередньої оплати. Які порушення мають місце у діях ТОВ “Завод будівельних матеріалів” та компанії “Газ-ресурс”? Яка відповідальність передбачена законодавством за такі порушення? Хто і в якому порядку має бути притягнутий до відповідальності? У 2010 р. було створено і зареєстровано в установленому порядку товариство з обмеженою відповідальністю. У лютому 2015 року у підприємства виникла необхідність внести зміни в статут, повязані із зміною юридичної адреси, зміною статутного капіталу товариства. Були підготовлені усі необхідні документи і представлені для реєстрації. Проте державний реєстратор відмовився в прийомі документів. При цьому відмова мотивувалася наступним, необхідно оновити види економічної діяльності згідно з КВЕД та надати документ, що підтверджує правомірність володіння юридичною особою приміщеннями за новою адресою. Підприємство звернулося до суду з вимогою про спонукання державного реєстратора провести реєстраційні дії. Визначте юридичну перспективу вирішення спору.

Підприємство з іноземними інвестиціями було зареєстровано за тимчасовим місце находженням іноземної особи - засновника. Районна податкова інспекція, здійснюючи перевірку, не знайшла представників підприємства за юридичною адресою. Перевірку було повторено за 2 тижні. Результати виявилися тотожними. Крім того, із надісланого у фіскальні органи фінансового звіту вбачалося, що на підприємстві змінився директор та головний бухгалтер, про що не був повідомлений державний реєстратор. На вказаних підставах податкова звернулося до суду з заявою про примусову ліквідацію ТОВ "Вектор". Визначте юридичну перспективу вирішення спору. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ротор» звернулось до Київської міської ради з клопотанням ( № К-1773 від 16.06.2012) про виділення в оренду строком на 10 років земельної ділянки на вул. Полярна в Оболонському районі м. Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-складських будівель та споруд орієнтовним розміром 1850 кв.м. На підставі даного клопотання було отримано згоду Київського міського голови (Д-0385 від 15.09.2012) на розроблення проекту відведення в оренду строком на 10 років земельної ділянки на вул. Полярна в Оболонському районі м. Києва. На підставі зазначеної згоди Товариство з обмеженою відповідальністю «Ротор» замовило розробку відповідного проекту відведення земельної ділянки у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Земля-майно", яке має відповідні ліцензії на землевпорядні роботи. Останнім підготовлено проект відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Ротор» для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно- складських будівель та споруд орієнтовним розміром 1850 кв.м., який пройшов всі необхідні погодження та дер державну землевпорядну експертизу. В процесі розробки було уточнено площу земельної ділянки (1837,00 кв.м.) та присвоєно кадастровий номер, що підтверджується витягом ізДЗК від 11.03.2013р. Погоджений у встановленому порядку проект відведення земельної ділянки на вул. Полярна в Оболонському районі м. Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-складських будівель та споруд орієнтовним розміром 1850 кв.м був 12.03.2013 року поданий до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) для підготовки проекту рішення та передачі до Київської міської ради для прийняття відповідного рішення. Зазначене рішення було підготовлене, отримало 21.04.2013 року позитивний висновок земельної комісії Київради та передано в секретаріат Київради для винесення на пленарну сесію Київради із наступними умовами: строк оренди. Протягом квітня 2013 року-лютого 2014 року Київська міська рада жодних рішень щодо надання в оренду земельної ділянки на вул.Полярна не приймала. З огляду на положення статей 116, 125, 126. 116 Земельного кодексу України ТОВ «Ротор» подало в березні 2014 року позов до господарського суду м. Києва, відповідач: Київська міська Рада, третя особа: Реєстраційна служба управління юстиції м. Києва із наступними позовними вимогами: 1) визнати право оренди на земельну ділянку заг. площею 1837,00 кв.м., 2) визнати укладеним договір оренди на умовах що відповідають Типовому договору оренди землі та затвердженому 21.04.2013 земельною комісією Київради проекту Рішення Київської міської ради, 3) зобов'язати Реєстраційну служба управління юстиції м. Києва зареєструвати право оренди за ТОВ «Ротор» в державному реєстрі речових прав. Визначте характер суспільних відносин, що виникли у цій справі? Вирішити задачу по суті Як зміниться вирішення задачі (якщо зміниться) якщо Київська .міська рада на пленарному засіданні 12.04.2013 року прийняла рішення про передачу ділянки в оренду на 10 років, затвердила проект землеустрою та умови оренди земельної ділянки, але протягом квітня 2013 року - квітня 2014 року підписаний проект договору оренди землі так і не було підписано київським міським головою?

Наприкінці жовтня 2011 р. приватне підприємство «Фора» звернулося до господарського суду з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та її повернення.

Позивач є користувачем земельної ділянки площею 150, 30 м2 відповідно до укладеного між ним та виконавчим комітетом Донецької міської ради договору оренди та власником розташованих на ній об’єктів торговельної мережі. У серпні 2011 р. позивач уклав з приватним підприємством «Простір» договір купівлі-продажу одного із об’єктів торговельної мережі (торговельного павільйону), який розташований на зазначеній земельній ділянці. У договорі оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем та виконавчим комітетом Донецької міської ради безпосередньо, не передбачено можливість переходу права користування земельною ділянкою (її окремою частиною) до третіх осіб. Проте приватне підприємство «Простір» не звільняє земельну ділянку від належного йому майна і продовжує користуватися нею, у зв’язку із чим позивач, посилаючись на ст. 27 ЗУ «Про оренду землі», просить суд зобов’язати відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, звільнивши її від проданої ним відповідачу споруди (торговельного павільйону).

Чи підлягає зазначений позов задоволенню? Обґрунтуйте свою відповідь 28 листопада 2011 р. АТ «Світанок» (позивач) звернулося з позовом до АТ «Насіння» відповідача) про розірвання договору поставки насіння кукурудзи та сої. Під час судового розгляду справи були встановлені такі обставини. 1 січня 2010 між позивачем та відповідачем був укладений договір, за умовами якого відповідач був зобов’язаний постачати позивачу перед початком посівних сезонів (2011-2012 рр.) насіння кукурудзи та сої. Означений договір був укладений позивачем з метою забезпечення своїх постійних партнерів - сільськогосподарських підприємств «Данко», «Нібулон» та ін. посівним матеріалом та отримання від останніх за договорами поставки кукурудзяної та соєвої муки, необхідної для власного виробництва. У визначений договором термін (за 1 місяць до початку посівного сезону 2011 р.) позивач не отримав насіння кукурудзи та сої, у зв’язку із чим неодноразово звертався до відповідача з листами про відпуск насіння і, врешті- решт, був вимушений купувати насіння у інших суб’єктів господарювання для забезпечення своїх партнерів посівним матеріалом. Тільки після закінчення посівного сезону відповідач повідомив позивача про свою готовність виконати зобов’язання за договором та відшкодувати завдані позивачу збитки. Утім позивач відмовився від прийняття простроченого відповідачем виконання зобов’язання та направив йому пропозицію про розірвання договору. Відповідач не погодився на розірвання договору та у своїй відповіді позивачу зазначив, що останній неправомірно відмовляється від прийняття запропонованого ним виконання, оскільки така відмова є оперативно-господарською санкцією, яка не передбачена в укладеному між ними договорі. Зазначені обставини і стали підставою для звернення АТ «Світанок» до суду.

Яке рішення має постановити суд? Які правові наслідки несвоєчасного виконання господарсько-договірного зобов’язання? Чи правомірною є відмова АТ «Світанок» від прийняття виконання зобов’язання? У яких випадках сторона договору може розірвати договір в односторонньому (позасудовому) порядку?

У квітні 2011 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Магма» звернулося до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування (місцевої ради) про результати проведення конкурсу на надання житлово-комунальних послуг (вивезення побутових відходів) у житлових будинках, що розташовані за адресою... та належать до державного житлового фонду.

Про проведення конкурсу на надання житлово-комунальних послуг (з вивезення побутових відходів) у житлових будинках, що розташовані за адресою .. , позивач дізнався в засобах масової інформації та своєчасно подав до конкурсної комісії, сформованої органом місцевого самоврядування, свою конкурсну пропозицію. У конкурсі узяв участь тільки один позивач, конкурсну пропозицію якого було відхилено на тій підставі, що він не належав до підприємств державного або комунального секторів економіки. А оскільки до органу місцевого самоврядування не надійшло інших конкурсних пропозицій, він прийняв рішення про визнання конкурсу таким, що не відбувся.

Чи підвідомчий господарському суду зазначений спір? Яке рішення за цією справою має постановити компетентний суд? Обґрунтуйте свою відповідь.

Суб’єкт підприємницької діяльності - громадянин Грищенко О. В. з 1 серпня 2005 року не сплачував за комунальні послуги (за утримання свого житлового помешкання), і на 31 квітня 2010 р. сума заборгованності з квартирної плати становила 6490 грн. Житлово-комунальне підприємство «В» запропонувало громадянину Грищенку укласти договір про реструктуризацію заборгованності згідно зі ЗУ «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» від 20 лютого 2003 р. Відповідно до укладеного 2 травня 2010 року договору про реструктуризацію заборгованності громадянин Грищенко зобов’язався протягом 50 місяців погасити заборгованість за комунальні послуги, що виникла з 1 серпня 2005 року. 7 квітня 2010 р. громадянин Грищенко О. В. звернувся до господарського суду з позовом про визнання договору про реструктуризацію заборгованості недійсним як такого, що укладений під впливом обману. Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що житлово-комунальне підприємство «В» навмисно не повідомило йому про сплив на момент укладення спірного договору строку позивної давності на стягнення у судовому порядку заборгованості за період з 1 серпня 2005 р. по 2 квітня 2007 р. Утім, за спірним договором позивач став зобов’язаним сплатити житлово-комунальному підприємству «В» усю суму заборгованості.

Якому суду підвідомчий цей спір? Яке рішення має постановити компетентний суд? Обґрунтуйте свою відповідь.

Наприкінці травня 2011 р. Державна податкова інспекція звернулася до господарського суду з двома позовами:

про визнання недійсним договору на надання послуг з монтажу та налагодження спеціального обладнання, укладеного між Дочірнім підприємством «Торговий дім «8е1ті» та ТОВ «Опт-Трейдинг» у квітні 2011 р., як такого, що суперечить інтересам держави і суспільства. Для обгрунтування своїх вимог позивач послався на те, що судовим рішенням, яке вступило в силу 12 травня 2011 р., визнано недійсним Статут ТОВ «Опт-Трейдинг»;

про визнання недійсним договору підряду на проведення проектної роботи з розроблення конструкторської документації, укладеного між ТОВ «Верес» та ВАТ «Спільнота» у березні 2011 р., як такого, що суперечить інтересам держави і суспільства. Для обгрунтування своїх вимог позивач послався на те, що спірна угода укладена до моменту державної реєстрації ТОВ «Верес». Під час судового розгляду було з’ясовано, що зобов’язання за спірним договором були виконані ТОВ «Верес» уже після його державної реєстрації (конструкторську документацію передано замовникові на підставі відповідного акта і вартість відповідних робіт замовником оплачено).

Які рішення мав постановити суд за кожною із цих справ? Обгрунтуйте свою відповідь.

У листопаді 2010 р. державне комерційне підприємство «Світанок» (позивач) звернулося з позовом до ТОВ «Мрія» (відповідача) про звільнення орендованого приміщення у зв’язку із закінченням строку дії договору оренди. Під час судового розгляду справи були встановлені такі обставини. 21 січня 2007 року між відповідачем та позивачем було укладено договір оренди, за умовами якого позивач передав, а відповідач отримав у тимчасове користування нежитлове приміщення для розміщення магазину. Термін дії договору за згодою сторін визначено до 21 жовтня 2010 р. За тиждень до закінчення терміну дії договору позивач повідомив відповідача про свій намір використовувати означене нежитлове приміщення для власних потреб та у зв’язку із цим просив відповідача про звільнення означеного приміщення відразу після закінчення терміну дії договору оренди. Відповідач відмовився звільняти орендоване приміщення, обгрунтовуючи це тим, що він належним чином виконував свої договірні обов’язки та має намір на укладення договору оренди на новий термін, що є його переважним правом.

Яке рішення має постановити суд? Чи може державне підприємство виступати орендодавцем за договором оренди державного майна? Чим відрізняється поновлення (пролонгація) договору оренди від укладення договору оренди на новий термін?

У грудні 2010 р. приватне підприємство «Отек» (позивач) звернулося з позовом до приватного підприємства «Промінь» (відповідача) про стягнення за договором будівельного підряду заборгованості за виконані роботи та пені за прострочення їх оплати. Під час судового розгляду справи були встановлені такі обставини. У січні 2009 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір будівельного підряду, за умовами якого позивач своєчасно виконав усі передбачені у проектній документації (додаток 1 до договору) будівельні роботи. Факт виконання робіт підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт, підписаними повноважними представниками позивача та відповідача. Утім, незважаючи на прийняття виконаних робіт, їх оплату відповідачем було зроблено частково, у зв’язку із чим виникла заборгованість. Рішенням господарського суду у задоволенні позову було відмовлено. Рішення мотивовано тим, що відповідно до ст. 318 ГК України виконання робіт за договором підряду має проводитися на підставі проектно-кошторисної документації, у якій має бути чітко визначена ціна робіт, що є істотною умовою означеного договору. Відсутність цієї умови свідчить про проведення як підрядних робіт, так і їх часткову оплату без достатньої правової підстави, що вимагає застосування наслідків, передбачених главою 83 книги 5 ЦК України .

Чи є законним рішення суду? Обґрунтуйте свою відповідь.

У квітні 2011 р. державне підприємство «Тракторний завод» (позивач) звернулось з позовом до комерційного банку «Б» (відповідача) про визнання недійсним договору застави, посилаючись на те, що останній укладено з порушенням вимог чинного законодавства (по-перше, договір не був нотаріально засвідчений, по-друге, його договірні умови не були узгоджені з органом, уповноваженим управляти відповідним державним майном). Під час судового розгляду справи були встановлені такі обставини. 15 березня 2010 р. між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір на суму 500000 грн. із строком повернення до 15 березня 2011 р. З метою забезпечення виконання зобов’язань позивача за кредитним договором між ним та відповідачем у цьому ж місяці був укладений договір застави, за яким позивач передав відповідачу у заставу трактори на загальну суму 480000. Однак, оскільки позивач є державним підприємством, щодо якого у липні 2010 р. прийнято рішення про приватизацію, відсутність погодження на продовження дії договору застави з боку відповідних органів приватизації, на думку позивача, є підставою визнання спірного договору застави недійсним.

Чи підлягає позов задоволенню? За яких умов заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави? Який порядок реалізації майна державних підприємств, що перебуває в заставі? Чи може бути реалізований у примусовому порядку об’єкт спірного договору застави?

У листопаді 2010 р. ТОВ «Гарант» (позивач) звернулося з позовом до ТОВ «Регіональна зернова компанія» (відповідача) про визнання недійсним договору купівлі-продажу пшениці, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що спірний договір був підписаний від імені відповідача особою, яка не мала на це повноважень.

Під час судового розгляду справи були встановлені такі обставини. 1 вересня 2010 р. між ТОВ «Гарант» та ТОВ «Регіональна зернова компанія» був укладений договір, за яким ТОВ «Регіональна зернова компанія» було зобов’язано продати пшеницю 4, 3 класу, а ТОВ «Гарант» прийняти й оплатити означений товар в асортименті, кількості та за ціною згідно з накладними. Належне виконання договору підтверджено матеріалами справи (видатковими накладними, актами приймання-передавання тощо). Оплата проведена покупцем на загальну суму 59986 грн, що підтверджено квитанціями до прибуткових касових ордерів. Однак позивач наполягає на визнанні договору недійсним та поверненні кожною із сторін другій усього одержаного за договором з тих підстав, що договір від імені відповідача був підписаний Сотниковим І. М., який на момент укладення договору не мав прав (представницьких повноважень) на здійснення правочинів від імені відповідача.

Рішенням господарського суду у задоволенні позову відмовлено.

Чи є правомірним таке рішення? Чи дотримана у цьому випадку письмова форма договору? Які наслідки недотримання письмової форми договору ? Чи можуть бути застосовані у цьому випадку положення ЦК про наслідки подальшого схвалення дій представника у разі перевищення наданих йому повноважень?

У лютому 2008 р. ВАТ «Гірничо-збагачувальний комбінат» (позивач) подав позов до Державного підприємства «Енергоринок» (відповідач) про спонукання до укладення договору та відшкодування збитків, завданих йому відмовою від укладення такого договору. У своїй позовній заяві позивач зазначив, що у зв’язку з отриманням ліцензії на енергопостачання у нього виникла необхідність укладення з відповідачем договору купівлі-продажу електроенергії. У жовтні 2007 р. ВАТ «Гірничо-збачачувальний комбінат» направив відповідачу підписаний проект договору купівлі-продажу електроенергії. Відповідач своїм листом повідомив позивача про те, що надісланий ним проект договору не відповідає вимогам чинного законодавства (за змістом проекту цього договору позивач є не як енергопостачальник, а як споживач електроенергії), у зв’язку із чим він відмовляється від його укладення в такому вигляді. Для обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що Державне підприємство «Енергоринок» як суб’єкт публічних зобов’язань відповідно до вимог чинного законодавства (ст. 178 ГКУ , ст. 633 ЦК України) та своїх установчих документів зобов’язаний здійснювати продаж електроенергії кожному, хто до нього звертається на законних підставах.

Які переддоговірні спори можуть бути предметом судового розгляду? Чи може бути предметом судового розгляду спір, пов’язаний зі спонуканням до укладення договору? Чи є у цьому випадку ДП «Енергоринок» суб’єктом публічних зобов’язань ?

Яке рішення за цією справою мав постановити господарський суд ?

Постановою державного виконавця відділу ДВС Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області було відкрито виконавче провадження про стягнення з сільськогосподарського ТОВ “Обрій”, яке зареєстровано у Староміському районі м. Вінниці, а господарську діяльність проводить на території с. Козятин Козятинського району Вінницької області, на користь АКБ “Промінвестбанк” заборгованості за кредитом у сумі 370 тис. грн. на підставі наказу господарського суду Вінницької області та приєднано його до зведеного виконавчого провадження. Постановою заступника начальника відділу ДВС Головного управління юстиції у Вінницькій області від 26 лютого 2009 р. задоволено заяву представника банку від 20 лютого 2009 р. щодо відводу державних виконавців ДВС Козятинського міськрайонного управління юстиції від виконання зведеного виконавчого провадження щодо ТОВ “Обрій” та передано зведене виконавче провадження до Ленінського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції. У якості підстави для задоволення відводу у постанові було вказано, що в ході службового розслідування було встановлено, що начальник відділу ДВС Козятинського міськрайонного управління юстиції звертався до директора ТОВ “Обрій” з проханням надати виконавчій службі комп’ютер, яке було вирішено позитивно.

Чи дотримано у даному випадку вимоги щодо підвідомчості виконавчого провадження? Які підстави та порядок відводу державного виконавця? Дайте оцінку діям заступника начальника відділу ДВС. Які підстави і порядок передачі матеріалів виконавчого провадження з одного органу ДВС до іншого та від одного державного виконавця до іншого? Що таке зведене виконавче провадження?

Рішенням Конотопського міського суду з професійно-технічного училища № 20 у м. Конотопі на користь П. стягнуто заборгованість із заробітної плати, надбавку за вислугу років та допомогу на оздоровлення. Постановою державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження, однак рішення суду тривалий час не виконувалося через відсутність коштів у боржника, який є бюджетною установою. Через два роки після відкриття виконавчого провадження державний виконавець визнав неможливість виконання рішення через відсутність коштів у боржника та своєю постановою закрив виконавче провадження. Після безуспішного оскарження вказаної постанови державного виконавця у національних судових органах П. звернулася до Європейського суду з прав людини із заявою проти України, у якій скаржилася на невиконання судового рішення. У своєму рішенні Європейський суд констатував, що заявниця зазнала матеріальної шкоди через невиконання рішень суду та моральної шкоди, яка полягає в глибокому відчутті несправедливості, викликаному тим фактом, що протягом тривалого часу вона не отримала реального захисту її прав, і присудив їй 117 ЄВРО за завдану матеріальну шкоду та 3200 ЄВРО за моральну шкоду.

Чи є законною постанова державного виконавця про закриття виконавчого провадження? Дайте аналіз рішенню Європейського суду з прав людини, а також наведіть й розтлумачте у контесті його практики відповідні положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на яких воно могло ґрунтуватися. Що означає виконання судового рішення у контексті ст. 6 Конвенції? Який порядок і строки виконання рішень Європейського суду у справах проти України? Яку відповідальність несе держава у разі порушення строків їх виконання?

На виконанні у відділі ДВС Краснолиманського міського управління юстиції з липня 2003 р. знаходився виконавчий лист, виданий на підставі ухвали суду про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення Южноуральського міського суду Челябінської області Російської Федерації про стягнення з гр. К на користь гр. Д аліментів на сина 1994 р.н. в розмірі % частини його доходів щомісячно. Боржник систематично сплачував аліменти у встановленому рішенням суду розмірі, але 20 листопада 2009 р. одержав довідку й дізнався, що державний виконавець визначив йому заборгованість за аліментами у розмірі 4457,37 грн. на підставі ст. 182 Сімейного кодексу України. У зв’язку з цим боржник звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця щодо донарахування йому заборгованості зі сплати аліментів. Ухвалою Краснолиманського міського суду скаргу задоволено з тих підстав, що державним виконавцем не було враховано положення ст. 32Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 р., ратифіковану Верховною Радою України 10 листопада 1994 р., відповідно до якоїзобов’язання батьків по утриманню дітей у даному випадку мали визначатися законодавством Російської Федерації, громадянином якої є дитина.

Дайте оцінку діям державного виконавця і суду. Яке законодавство, національне чи міжнародне, підлягало застосуванню у даному випадку державним виконавцем? Дайте характеристику співвідношенню національних і міжнародних джерел виконавчого провадження. Які акти можна віднести до джерел виконавчого провадження? У порядку якого виду судочинства має розглядатись вказана справа?

На виконанні у відділі державної виконавчої служби знаходився виконавчий лист, стягувачем по якому виступав виконавчий комітет місцевої ради, про зобов’язання гр. А знести самочинну прибудову до свого домоволодіння. Через невиконання боржником вказаного рішення суду, державний виконавець неодноразово складав про це відповідні акти і своїми постановами двічі накладав на нього штраф. Згодом державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, мотивувавши її тим, що ним було направлено подання голові місцевого суду про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення.

Чи відповідають дії державного виконавця вимогам закону? Що є предметом виконавчого провадження? Які процесуальні акти може вчиняти державний виконавець? Складіть постанову державного виконавця про накладення штрафу на боржника.

Державний виконавиць у порядку, визначеному спільним листом Мін’юсту та Державної прикордонної служби України “Щодо запровадження єдиного порядку застосування державними виконавцями деяких норм чинного законодавства” від 27.05.2008 № 25-32/463 та листом Мін’юсту “Щодо виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов’язання, в тому числі зі сплати аліментів, покладені на них рішеннями судів” від 06.06.2008 р. № 25-32/507, звернувся до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України з вилученням закордонного паспорта у гр. Р. Свої вимоги обґрунтував тим, що відповідно до виконавчого напису нотаріуса про стягнення з гр. Р на користь ЗАТ КБ “ПриватБанк” боргу у сумі 15285,30 грн. було відкрито виконавче провадження. Згідно довідки відділу громадянства і реєстрації фізичних осіб УМВС України у Волинській області боржнику було видано закордонний паспорт громадянина України. Подання державного виконавця суд задовольнив, копію ухвали направив до адміністрації Державної прикордонної служби України.

Чи правильно вчинив суд? Чи є листи Мін’юсту та Державної прикордонної служби джерелами виконавчого провадження?