На будмайданчику будівельної організації відбулася крадіжка будівельних матеріалів (цегла, цемент, дошки, вікна, двері, шифер). Досудовим слідством було встановлено, що крадіжку скоїли працівники організації, які частково використали будівельні матеріали при будівництві і ремонтові власних будинків, а частину матеріалів продали. Будівельна організація звільнила працівників і вимагала повернення вкрадених матеріалів.
Як повинна бути вирішена справа? Чи можливо повернути речі, якщо їх не встигли використати?
При розслідуванні кримінальної справи за фактом скоєння ДТП Шевчук, власник та керуючий приватного підприємства «Шевчук і К°», був притягнутий до кримінальної відповідальності в якості обвинуваченого. Для забезпечення цивільного позову слідчий наклав арешт на особисте майно Шевчука і майно підприємства. Останній подав позов до суду про звільнення майна підприємства з-під арешту, оскільки його вину у вчиненні інкримінованого злочину може встановити тільки суд, а в результаті арешту майна наносяться значні збитки, а саме: стало неможливим відправляти контрагентам готову продукцію, виплачувати заробітну плату, купувати необхідні для виробництва матеріали і здійснювати ряд інших господарських операцій.
Чи підлягають задоволенню позовні вимоги Шевчука? Які особливості позову про звільнення майна з-під арешту?
Іванов знайшов на смітнику пакет з документами (паспортом, свідоцтвом про одруження, посвідченням водія і технічним паспортом на ім’я Дорошенка). Зателефонувавши вказаній в документах особі, він став вимагати оплати за повернення документів. Дорошенко відмовився платити і звернувся із заявою в міліцію про вимагання з боку Іванова.
Як треба вирішити справу?
Автомобіль, який знаходився на стоянці, несподівано вибухнув, внаслідок чого було знищено два автомобілі, які знаходились поруч, і ушкоджено ще чотири. Власники знищених і ушкоджених автомобілів звернулися до керівництва автостоянки як до титульного володільця з вимогою відшкодувати завдані збитки. Адміністрація відмовилась відшкодовувати завдані збитки, оскільки не вважала себе винною у їх заподіянні.
Проаналізуйте умови завдання. Дайте визначення титульного володіння. До кого пред’являти позов, якщо автомобіль, що вибухнув, належав подружжю, яке видало довіреність особі, що поставила автомобіль на стоянку?
Спадкоємець померлого Науменка вирішив продати будинок, залишений йому у спадок. З цією метою він письмово попередив тітку Науменка, яка мешкала в будинку, про необхідність звільнити приміщення. Остання відмовилась, мотивуючи це тим, що вона є відказоотримувачем за заповітом. Спадкоємець звернувся за консультацією до нотаріуса щодо роз’ясненням можливості продати будинок.
Дайте розгорнуту консультацію. Визначте підстави припинення особистих сервітутів.
Оскільки в Україні діє мораторій на продаж землі, пенсіонери-землевласники, які з фактичних підстав вже не могли самостійно обробляти землю власноруч, звернулись до управління земельних ресурсів Борівського району з проханням пояснити особливості встановлення емфітевзису.
Дайте письмову консультацію.
Сільська рада с. Хацапетівка надала підприємцю Саакашвілі земельну ділянку в центрі села у довічне користування для будівництва магазину з хлібопекарнею. Після виділення земельної ділянки підприємець збудував замість магазину лазню з баром. Сільрада стала вимагати розірвання договору і зносу будівлі. Підприємець відповів, що він має відповідні дозволи на торгівлю спиртними напоями і не збирається зносити споруду та повертати земельну ділянку.
Як повинен бути вирішений спір?
Художник Івашко намалював картину, яку згодом продав Петренку. Приватний підприємець Петренко виготовив 2 тисячі репродукцій з картини Івашка для продажу.
Слід визначити, картина є об’єктом права інтелектуальної власності чи права власності. Кому із сторін належить право на картину і яке саме? Розкрийте зміст права інтелектуальної власності на картину.
Сидоров отримав патент на виготовлення одноразових рукавичок. Іванов, який є суб’єктом підприємницької діяльності, виготовляв одноразові рукавички в своєму виробництві у спосіб, виключні майнові права на який належать Сидорову. При цьому з Сидоровим підприємець Іванов договору на використання виключних майнових прав не укладав і відповідно дозволу на виготовлення рукавичок не отримував.
Визначте способи захисту права інтелектуальної власності. Чи може бути застосовано разове грошове стягнення як спосіб захисту права інтелектуальної власності за даних обставин?
Товариство «У» звернулося до господарського суду з позовом до Товариства «В» про встановлення заборони відповідачеві на використання об’єкта права інтелектуальної власності шляхом використання автозаправної станції для відпуску паливно-мастильних матеріалів шляхом блокування (опечатування) технологічних колодязів.
Судом у справі встановлено:
- за договором про передачу виключних прав на промисловий зразок (автозаправної станції для відпуску паливно-мастильних матеріалів шляхом блокування (опечатування) технологічних колодязів), укладеним Комерційною фірмою (правоволодільцем) та Товариством «У» (правонаступником) та зареєстрованим у Державному департаменті інтелектуальної власності України, позивачеві було передано всі права, що випливають з патенту України на цей промисловий зразок;
- об’єктом названого патенту є технічне рішення щодо побудови блочної автозаправної станції; датою подання заявки на одержання патенту є 27.08.2001;
- на підставі договору оренди Товариство «В» орендує спірну автозаправну станцію у власника цієї станції - Товариства «С».
Відповідач заперечуючи позовні вимоги посилається на те, що оскільки даний спір виник у зв’язку з ймовірним використанням запатентованого технічного рішення у спорудженні спірної автозаправної станції до моменту набуття позивачем майнових прав на зазначений об’єкт інтелектуальної власності, відповідач як орендар цієї станції не може вважатися особою, що використовує спірний промисловий зразок.
Надайте правову характеристику зазначених відносин. Яке рішення повинен прийняти суд?
Професор кафедри кримінального права Ківа отримав завдання від Академії внутрішніх справ у порядку виконання трудових обов'язків розробити проект змін до Кримінального кодексу до березня 2016 року. Проект був розроблений і представлений керівництву Академії в червні 2016 року, однак схвалений не був.
У вересні 2016 року Ківа опублікував проект змін до Кримінального кодексу під власним іменем. Після виходу проекту змін до Кримінального кодексу друком керівництво Академії висловило професору Ківі претензію про те, що він не міг публікувати проект змін до кодексу під власним іменем без дозволу Академії внутрішніх справ. Ківа заперечив претензію і вказав, що авторське право на проект належить йому і ніякого дозволу він отримувати не повинен.
Чи є проект змін до Кримінального кодексу об’єктом авторського права? Кому належить право авторства на проект змін до Кримінального кодексу? Чи мав право Ківа опублікувати проект змін до Кримінального кодексу без згоди керівництва Академії внутрішніх справ?
При виданні збірки гуморесок С. Руданського внаслідок помилки було змінено першу букву прізвища автора на букву «М», а також з різних прижиттєвих видань автора фактично створено нову збірку, чим, як вказали в позові нащадки відомого гумориста та спілка письменників, було спотворено і саме авторство, і порушений творчий задум автора.
Позивачі вимагали: вилучення з реалізації всіх примірників збірки; вилучення отриманої винагороди (комерційного доходу); компенсації завданої моральної шкоди.
Заперечуючи проти позову, упорядники збірки заявили, що авторське право вже припинило строк своєї дії, а помилка в прізвищі сталась не з їх вини, а з вини видавництва. Крім того, весь виданий тираж був проданий підприємцям, які значну його частину вже реалізували.
Визначте зміст права авторства. Які відносини виникли в наведеній ситуації? Яке рішення повинен постановити суд по даній справі?
Іваненко пред’явила позов до Червоного про захист її авторських прав на курсову роботу. В процесі розгляду справи в суді встановлено згідно з висновком експертизи тотожність обох курсових робіт, які викладачем при перевірці були повернуті на повторне виконання як такі, що не мають самостійного характеру і є плагіатом. Курсова робота позивачки Іваненко надійшла з Львівської області поштою в деканат факультету 10 жовтня 2016 р., а на перевірку була надана 16 жовтня цього ж року. Курсова робота Червоного, жителя Харкова, подана в деканат факультету 15 жовтня і надійшла на кафедру 17 жовтня. Цього ж дня обидві роботи були передані на перевірку та рецензування. Відповідач стверджував, що роботу він писав із навчального посібника, про що стверджувала і позивачка.
Суддя призначив експертизу, яка дала висновок, що першоджерелом обох робіт є навчальний посібник, хоча в роботах є незначні тотожні відхилення від тексту першоджерела.
Визначте, що в даному випадку є об’єктом авторського права? В яких випадках і цілях дозволяється вільне використання об’єкта авторських прав? Чи є курсова робота об’єктом авторського права? Яке рішення має винести суд?
Товариство з обмеженою відповідальністю «Театр актора і ляльок «Гонг» звернулося до господарського суду з позовом про визнання виключного права на використання створених його робітниками у процесі виконання ними службових обов’язків творів (декорацій, аранжувань, пантомім, постановок, сценаріїв, та ін.). В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що зі співробітниками театру було укладено трудові договори, де передбачено, що основним їх обов’язком є створення творів і за це вони отримують кожного місяця заробітну платню. Тому є всі підстави стверджувати що виключні майнові права на службові твори виникли у товариства з обмеженою відповідальністю «Театр актора і ляльок «Гонг».
Робітники, в свою чергу, вважають, що виключні авторські права належать їм. Оскільки саме вони є суб’єктами первинного права на авторські твори, а для переходу майнових авторських прав на твір потрібен цивільно-правовий договір а не трудовий. З роботодавцем вони цивільно-правовий договір не укладали, і не отримували авторську винагороду.
Дайте визначення службового твору? Чи є підстави для задоволення позову? Дайте аргументовану відповідь?
Леоненко пред’явив позов, в якому заперечував авторство його керівника Трухіна на винахід «Спосіб автоматичного регулювання процесу ректифікації етилового спирту» і стверджував, що останній не вніс у винахід творчого внеску, а був включений через те, що допоміг розробити креслення, підготувати та оформити заявку, інші документи та їх копії.
При розгляді справи у суді було встановлено, що у довідці про творчу участь співавтора вказаний конкретний внесок відповідача – функціональна схема реалізації способу регулювання процесу ректифікації, в тому числі нові додаткові вузли, що підтвердив і експерт. При цьому в заявці, яку підписав Леоненко, Трухін вказаний як співавтор. Останній, заперечуючи позов, вказав, що позивач став оспорювати його співавторство після того, як ним була висловлена негативна оцінка дисертаційного дослідження позивача.
Хто вважається співавтором винаходу? Які права співавторів винаходу? Як здійснюються права з патенту, що належать співавторам?
За дорученням директора машинобудівного заводу група конструкторів та художник-дизайнер розробили нову модель пральної машини та надіслали замовнику письмове повідомлення про створення винаходу та промислового зразка. До повідомлення був доданий опис, креслення, фотографії та інші матеріали, які в достатньому обсязі розкривають сутність розробки. Через півроку завод її освоїв і надіслав у продаж.
Оскільки замовник не подав заявки на отримання патентів, автори звернулись до адміністрації з проханням дати дозвіл на подання заявки від свого імені на винахід та промисловий зразок. У задоволенні прохання було відмовлено на тій підставі, що умовами трудових договорів не передбачалось право на подання заявок на винахід та промисловий зразок, які створені при виконанні трудових обов’язків. Тоді співавтори розробки на свій ризик звернулись до Укрпатенту із заявкою на отримання патенту, де вказали, що тільки інженери-конструктори є співавторами винаходу та промислового зразка.
В яких випадках винаходи та промислові зразки є службовими? Чи мав право замовник заборонити співавторам патентування розробок? Що визнається промисловим зразком? Які його відмінності від винаходу? Яким чином дизайнер може захистити свої права?
Виробник кисломолочної продукції звернувся до господарського суду з позовом про порушення прав на торговельну марку до приватного підприємства, оскільки є всі підстави стверджувати, що на складі відповідача зберігається продукція маркована торговельною маркою, виключні права на яку належать позивачу. Про це свідчить свідоцтво про торговельну марку для товарів даного класу.
Відповідач посилається, на те, що він не є виробником товарів, а тільки надає склади для їх зберігання. Також він не займається збутом таких товарів, а отже порушення прав на торговельну марку у його діях немає.
Надайте обґрунтоване рішення по суть спору? Поняття та види порушення прав на торговельну марку?
Громадянин Польщі Кашик передав управління своїм автомобілем «Volvo» знайомому Сизову (громадянину України), який не мав посвідчення водія, а сам пересів на пасажирське місце. При виїзді з головної на другорядну дорогу Сизов не впорався з керуванням і зіткнувся з автомобілем «КамАЗ» під управлінням Демченка, який знаходився в стані легкого алкогольного сп’яніння.
Внаслідок ДТП були пошкоджені обидва автомобілі. Крім того, водій Сизов отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Кашик пред’явив позов про відшкодування шкоди до АТП, якому належав автомобіль «КамАЗ». АТП позов не визнало і вказало, що оскільки Демченко був у нетверезому стані, то він і повинен відповідати.
В адміністративних матеріалах поліції, наданих суду, було відзначено, що зіткнення відбулося з вини обох водіїв.
Які зобов’язальні правовідносини виникли між учасниками ДТП і що є підставою їх виникнення?
Сіренко отримав кредит для закінчення будівництва житлового будинку в сумі 250 000 грн строком на 3 роки. При укладенні кредитного договору був оформлений договір поруки, згідно з яким двоюрідний брат позичальника Тюрін зобов’язувався повертати платежі за кредитним договором у випадку невиконання позичальником свого зобов’язання. Через півтора року після укладення договору Сіренко помер і неповернена банку сума склала 12 000 грн. Банк звернувся до суду про стягнення з громадянина Тюріна зазначеної суми. Тюрін проти позову заперечував, мотивуючи це тим, що смерть Сіренка припиняє зобов’язання з кредитного договору і відповідно припиняється договір поруки. Більше того, Тюрін заявив, що зазначена сума повинна бути стягнена з дружини і сина позичальника, які є підприємцями і, крім того, спадкоємцями Сіренка. Суд задовольнив позов банку, посилаючись на те, що згідно з цивільним законодавством у випадку невиконання зобов’язання, забезпеченого порукою, поручитель відповідає у тому ж обсязі, що і боржник.
Проаналізуйте позиції сторін. Чи правомірне рішення суду?
Чекаленко пред’явила позов до Сичової про стягнення з неї 30000 грн. У позовній заяві Чекаленко посилалася на те, що вона хотіла купити квартиру Сичової, та передала останній завдаток у сумі 30 000 грн. Про отримання зазначеної суми Сичова видала розписку, де вказала, що вказана сума отримана нею як завдаток за договором купівлі-продажу квартири. Через кілька днів Чекаленко зателефонувала Сичовій і сказала, що відмовляється від договору і вимагала повернення зазначеної суми. Сичова повернути гроші відмовилась, посилаючись на норми ЦК про завдаток. Суд відмовив в задоволенні позовних вимог Чекаленко.
Дайте визначення завдатку. Чим завдаток відрізняється від авансу? Чи може в даному випадку мова йти про завдаток? Чи вірне рішення виніс суд?
Опанасенко пред’явила позов до Миколенко про стягнення 2827 грн за невиконання грошового зобов’язання. Позивачка зазначила, що відповідач за договором позики одержав від неї 14 650 грн. і зобов’язувався повернути борг протягом двох років, проте зробив це лише через шість років. Посилаючись на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання, він має сплатити за час прострочення 3% річних з простроченої суми, а саме 2827 грн.
Проаналізуйте підстави виникнення зобов’язання, його характер та зміст.
Туров уклав з Черненко договір підряду на виконання робіт по ремонту та фарбуванню свого автомобіля. Але у зв’язку з хворобою Туров не зміг виконати зобов’язання особисто, тому і попросив зробити це свого сина, який також мав необхідні знання та досвід для виконання обумовленої договором роботи. Проти цього заперечував Черненко. Він наполягав на розірванні укладеного договору та вимагав повернути передані за ремонт і фарбування гроші, а після відмови в цьому Турова подав до суду позов з вказаними вимогами.
Яке рішення має прийняти суд? Поясніть на цьому прикладі порядок покладання виконання зобов’язання третьою особою.
Водій АТП Білан порушив правила дорожнього руху, що призвело до зіткнення автомашини АТП з автомашиною Зоріна. Оскільки аварія сталася з вини Білана, то він погодився добровільно відремонтувати пошкоджений автомобіль Зоріна в гаражі автобази. Для цього він домовився з працівниками автобази Павловим і Василенком, що вони відремонтують машину Зоріна. Однак коли ремонт було закінчено, Білан відмовився сплатити обумовлену суму, посилаючись на те, що за шкоду повинна відповідати автобаза, як власник джерела підвищеної небезпеки. Павлов і Василенко пред’явили до суду позовну заяву про стягнення з Білана вартості ремонтних робіт, посилаючись на те , що всі роботи виконувались ними в неробочий час і з використанням власних матеріалів.
Проаналізуйте зобов’язання, що виникли в наведеній ситуації, та їх підстави. Яке рішення повинен прийняти суд?
Ващенко 5 листопада 2015 р. пред’явила позов до Зайченка про стягнення 13 000 грн. Позивачка зазначала, що 2 листопада 2014 р. відповідач позичив у неї вказану суму, видавши про це розписку, в якій строк повернення боргу не було обумовлено. Посилаючись на те, що відповідач відмовився повернути борг, позивачка просила суд задовольнити її вимоги. Суд відмовив у позові, виходячи з того, що позивачка без поважних причин пропустила трирічний строк позовної давності.
Чи правильне рішення виніс суд? Як має бути вирішена справа в апеляційному порядку?
Марченко продав Порошенко будинок. Частину грошей Порошенко сплатив на момент укладення договору, а частину мав віддати через три місяці. Договір було посвідчено нотаріусом та зареєстровано у реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Однак коли Порошенко намагався вселитись у будинок, Марченко заперечив йому в цьому на тій підставі, що договір стає дійсним лише після сплати повної вартості будинку. А поки що Порошенко може в’їхати в будинок за умови укладення договору оренди на тримісячний строк. Порошенко погодився на це, але наполягав на тому, щоб сума орендної плати увійшла у суму, яку він мав сплатити Марченко за договором купівлі-продажу будинку. Марченко з ним не погодився.
Порошенко подав позовну заяву до суду, де просив зарахувати суму оренди будинку до суми, що має бути сплачена ним Марченку за договором купівлі-продажу.
Як повинна бути вирішена справа?
Іщенко пред'явив позов до Чепурної про визнання дійсним укладеного в усній формі договору купівлі-продажу. Позивач зазначав, що 14 травня 2015 р. уклав з відповідачкою правочин, за яким купив у неї за 296 500 грн будинок у м. Ужгороді. Вартість його була сплачена відповідачці. У зв'язку з тим, що відповідачка постійно проживала в іншому населеному пункті, а в момент приїзду до м. Ужгорода в неї не було при собі свідоцтва про шлюб, договір не було нотаріально оформлено. Відповідачка обіцяла зробити це під час наступного приїзду до м. Ужгорода, але потім відмовилась.
Як має бути вирішена справа?
Варенко подав до одного з місцевих судів м. Харкова позовну заяву з вимогою до Райкіної про виселення останньої та усіх осіб, що з нею проживають, із квартири, розташованої в місті Харкові. Він зазначав, що є власником цього житла і проживав у ньому зі своєю дружиною. Восени 2015 р. для лікування Варенко з сім’єю тимчасово переїхав до дочки в м. Дніпропетровськ, а на час відсутності поселив у квартиру відповідачку. Остання на пропозицію власника після його повернення звільнити житло відповіла відмовою, житло не звільнила.
Райкіна пред'явила зустрічний позов і просила визнати факт укладення договору купівлі-продажу квартири, оскільки Варенко фактично продав житло їй за 323 000 грн, але від нотаріального посвідчення правочину відмовився лише через небажання платити державне мито.
Як має бути вирішена справа?
Знаходячись у відрядженні, Яковлєв прочитав у місцевій газеті оголошення про продаж Чередою комплекту крил для автомобіля. Оглянувши крила та інші запасні частини, Яковлєв погодився їх купити, але оскільки в нього не вистачало грошей, він попросив почекати його повернення через 7 днів та дав завдаток. Повернувшись із відрядження, Яковлєв захворів, про що сповістив Череду і попросив його почекати.
Череда, якому терміново потрібні були гроші, продав крила Докучаєву, а одержаний завдаток надіслав Яковлєву з повідомленням про свою відмову від укладення правочину. Не одержавши переказ та повідомлення, Яковлєв приїхав за запасними частинами.
Чи виникло зобов’язання між Яковлєвим і Чередою? Який порядок і особливості укладення договорів?
Марченко та Супрунов домовились про те, що Марченко за договором позики передасть Супрунову суму в розмірі 50 000 грн. 1 липня 2016 р. вони уклали договір позики письмово та посвідчили його нотаріально. За цим договором Марченко повинен був передати вказану суму не пізніше 1 вересня 2016 р. У встановлений строк Марченко відмовився передати вказану суму через те, що між ним та Супруновим виникла сварка.
Супрунов, посилаючись на те, що договір не може бути в односторонньому порядку розірвано, звернувся до суду. В позові він просив зобов’язати Марченка виконати умови договору позики.
Як необхідно вирішити справу?
Степанов домовився з Хоменком про укладення договору купівлі-продажу садиби. Хоменко передав Степанову 228 000 грн – повну суму вартості садиби, про яку домовились сторони. Вони уклали письмовий правочин, Степанов передав Хоменку домову книгу. Через півроку Хоменко дізнався, що договір купівлі-продажу нерухомості має бути укладено в письмовій формі із нотаріальним посвідченням. Він звернувся до Степанова з проханням прийти до нотаріуса і оформити правочин. Останній відмовився від цього, посилаючись на те, що він претензій до покупця не має, а гроші вже частково витратив на власні потреби. Хоменко звернувся з позовом до суду про визнання права власності.
На знання якого питання розраховано завдання? В якій формі має укладатися договір купівлі-продажу нерухомості? Яке рішення має прийняти суд?
Студент юридичного ВНЗ Мартишкін купив на ринку мобільний телефон за 4000 грн. Продавець завірив, що обміняє телефон, якщо той вийде з ладу протягом дванадцяти днів. На коробці від телефону продавець вказав своє торгове місце, назву товару, суму, дату продажу та розписався. Через чотирнадцять днів Мартишкін прийшов на ринок і сказав, що непридатним до використання є акумулятор телефону, який тримає заряд лише протягом трьох годин. Він пред’явив вимогу про повернення грошей. Продавець відмовив студенту у його вимогах, вказавши, що строк гарантії минув; на батарею гарантія не розповсюджується, а лише на сам телефон; гроші продавець не повертає, може тільки замінити товар.
Студент Мартишкін звернувся до органу захисту прав споживачів із заявою, де просив допомогти йому задовольнити свої вимоги, оскільки акумулятор є частиною телефону. Строк гарантії, на думку Мартишкіна, ще триває, оскільки останні шість днів перед зверненням до продавця, коли вийшов з ладу телефон, він був на студентській конференції в іншому місті, тому своєчасно не пред′явив свої вимоги.
Чи правомірна відмова продавця? Чи мають бути повернені гроші? Як розв′язати ситуацію згідно із законом?
Машинобудівний завод «Моторінвест» звернувся до заводу транспортного обладнання з вимогою заплатити штраф за ухиляння від укладення договору поставки обладнання в рамках державного контракту на 2014 рік. Завод транспортного обладнання ще до звернення машинобудівного заводу з вимогою про укладання договору повідомив останній, що не має можливості поставляти технологічне обладнання, оскільки з березня 2014 р. на заводі буде проводитись реконструкція, і після цього він перейде на випуск холодильного обладнання.
Чи мотивовані докази заводу транспортною обладнання? Як необхідно вирішити справу?
Між ВАТ «Сокіл» та МПП «Колос» був укладений договір ренти, відповідно до якого ВАТ «Сокіл» отримало від МПП «Колос» нежитлову будівлю. Платник ренти – ВАТ «Сокіл» – за договором сплачував МПП «Колос» безстрокову ренту у сумі 2000 гривень на місяць. За прострочення сплати ренти було встановлено проценти у розмірі 15 відсотків річних.
Згодом одержувач ренти – МПП «Колос» – звернувся до платника ренти ВАТ «Сокіл» з претензією, вимагаючи за прострочення ренти строком у два місяці сплатити проценти. Крім того, одержувач ренти наполягав на переданні отриманого майна у заставу для забезпечення договору ренти та просив застрахувати ризик прострочення платежів платником ренти. Передбачалося також обмежити на три роки право платника ренти на відмову від договору.
У відповіді платник ренти претензію не визнав, вказуючи на такі обставини:
а) сплата процентів неможлива, оскільки працівники фірми були у відпустці і не могли здійснити розрахунки. Крім того, відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» сплата процентів не передбачена;
б) застава і страхування не є обов’язковими, тому на це платник ренти не згодний;
в) право платника ренти на відмову від договору не можна обмежити за законом, тому ці договірні умови не можуть бути прийняті.
Не задоволені результатом розгляду претензії, представники одержувача ренти подали до господарського суду позовну заяву.
Яке рішення має прийняти господарський суд?
Вісімнадцятирічний Іваненко домовився з Єльченком, що передасть йому свій автомобіль за договором довічного утримання, а останній буде довічно надавати йому харчування та забезпечувати одягом. Погодившись з умовами майбутнього договору, сторони звернулися до нотаріуса.
Нотаріус відмовив у посвідченні вказаного договору через такі підстави:
1) відчужувачем за договором довічного утримання може бути лише непрацездатна за віком чи станом здоров’я особа, а Іваненко не є таким;
2) за договором довічного утримання може відчужуватись лише нерухоме майно;
3) через викладені обставини слід укласти договір купівлі-продажу чи ренти.
Проаналізуйте ситуацію. Чи правий нотаріус?
Приватне підприємство «Сокіл», м. Хуст, зобов'язалось поставити Кіровоградському облуправлінню компанії «Укрнафтохім» 2120 тонн бензину на загальну суму 3 240 000 грн, яку останнє повинно було попередньо перерахувати ПП «Сокіл» у повному обсязі. Згідно з умовами договору він міг набрати чинності після надання ПП «Сокіл» довідки про наявність бензину, ліцензії та дозволу митних органів на вивіз бензину з Республіки Білорусь. Перераховані документи ПП управлінню не надало. Для виконання умов договору поставки Кіровоградське облуправління компанії «Укрнафтохім» взяло банківський кредит в сумі 2 750 000 грн і платіжним дорученням перерахувало ПП «Сокіл» 1 300 000 грн передоплати. ПП «Сокіл» нафтопродукти управлінню не надало, а через 35 днів повернуло отриману суму передоплати.
Кіровоградське облуправління компанії «Укрнафтохім» пред'явило в Вищий господарський суд України позов до ПП «Сокіл» на суму 422 880 грн. До суми позову були включені 315 450 грн. штрафу за непоставку нафтопродуктів та 107 430 грн. збитків по сплаті відсотків за користування банківським кредитом.
Яке рішення повинен винести Вищий господарський суд України?
5 жовтня швейна фабрика звернулася до господарського суду з позовом до заводу галантерейних виробів про стягнення 3,5 тис. грн. неустойки за недопоставку в період з 1 серпня 2015 р. по 30 червня 2016 р. ґудзиків, а також 10 000 грн. відшкодування заподіяної недопоставкою шкоди. При розгляді спору в суді було встановлено, що згідно з довготерміновим договором завод повинен був щомісяця поставляти фабриці фурнітуру, яка необхідна для пошиття верхнього одягу. Однак завод систематично порушував свої договірні зобов'язання, тому при підписанні специфікації на поточний рік на вимогу фабрики у договір було включено положення, згідно з яким, у випадку порушення строків поставки завод відшкодовує їй заподіяні збитки в твердій сумі 10 000 грн. Факту прострочення і недопоставки товарів кожного місяця завод не заперечував, але стверджував, що фабрика пропустила строк позовної давності. Стосовно завданих збитків завод погодився відшкодувати фабриці тільки фактично понесені збитки у розмірі 7,5 тис. грн., підтверджені наданими фабрикою документами-розрахунками.
Чи можливе встановлення в договорі поставки заздалегідь визначеного розміру відшкодування збитків? Який строк позовної давності передбачений законодавством за позовами про стягнення неустойки? Яке рішення повинен винести суд?
Луцький завод ізоляторів звернувся до господарського суду з позовною заявою стягнути з ткацької фабрики штраф і провести перерахунок за поставку бязі, що не відповідає якості та умовам договору. Відповідач позову не визнав і пояснив, що хоч бязь і не відповідає вимогам, котрі вказані в договорі, але відповідає вимогам Держстандарту.
Яке рішення має винести господарський суд?
Власник квартири Якін звернувся до нотаріуса за посвідченням правочину купівлі-продажу житла, за яким квартира переходила б у власність Кожіна.
Нотаріус відмовив у посвідченні договору за таких підстав: по-перше, квартира була отримана Якіним, у 2001 році за договором купівлі-продажу, що зареєстрований на товарній біржі й нотаріально не посвідчений; по-друге, Якін самочинно перепланував квартиру, без дозволу місцевого виконкому, що суперечить житловому законодавству України.
Чи вірні дії нотаріуса? Які документи необхідні для продажу житла?
При укладанні договору контрактації плодів, ягід, сухофруктів і меду фермерське господарство запропонувало включити в договір обов'язок заготівельної організації приймати продукцію в місці виробництва і вивозити її власним транспортом. Заготівельна організація в свою чергу запропонувала записати в договорі положення, згідно з яким виробник повинен доставляти продукцію на приймальний пункт власним транспортом. Окрім того, виник спір про термін поставки вишні. Господарство збиралося 30% вказаної продукції поставити в червні, а 70% – у липні. Заготівельна організація наполягала на тому, щоб вся вишня була поставлена в липні. Спір між сторонами було передано до господарського суду.
Як вирішити вказаний спір?
Іваненко вселився у трикімнатну квартиру Дощина за договором найму. Договір було укладено на п’ять років і посвідчено нотаріально.
Через шість місяців з дня укладення договору Дощин оголосив про продаж квартири за 450 000 грн. Знайшовся покупець, Якін, який погодився на купівлю квартири й хотів використовувати її для власного проживання. Він же повідомив Іваненка, щоб той після оформлення документів про купівлю квартири звільнив її.
Іваненко квартиру звільняти не збирався. Більше того, він вказав, що сам хоче купити квартиру за вказаною ціною і як наймач має переважне право перед іншими особами на її придбання. Дощин не погодився з цим, оскільки, на його думку, він, як власник, вправі обирати покупця квартири сам.
Як слід вирішити спір? Чи має бути розірваним строковий договір найму зі зміною власника житла?
Горський взяв напрокат фортепіано терміном на один рік, уклавши відповідний правочин з організацією прокату. У зв'язку з виїздом в 3-місячне відрядження Горський передав фортепіано у тимчасове користування своєму сусідові Хмельову з умовою, що він сплачуватиме вартість прокату за той час, поки фортепіано буде знаходитися в його квартирі. Хмельов поставив фортепіано на вільне місце біля вікна, через що у останнього розсохлась та тріснула задня дека. Після закінчення строку правочину Горський повернув фортепіано організації прокату. Проте після огляду фортепіано наймодавець прийняти його відмовився і запропонував Горському відремонтувати фортепіано за свій рахунок. Горський відмовився виконати цю вимогу, пославшись на те, що винуватцем псування фортепіано є сусід Хмельов.
Чи мав право Горський передавати фортепіано Хмельову? Чи можливо, щоб Хмельов сплачував вартість прокату фортепіано замість Горського і яким чином? За чий рахунок потрібно відремонтувати фортепіано? Чи має право Горський вимагати компенсації збитків від Хмельова?
Тулін взяв на прокат легковий автомобіль без екіпажу. По дорозі до місця відпочинку на вузькій частині шосе автомобіль під керуванням Туліна зіткнувся із зустрічною автомашиною, внаслідок чого було зім’ято крило і ушкоджено фару. В акті про дорожньо-транспортну подію вказано, що, крім фари і крила, ще пошкоджений двигун.
Тулін не погодився відшкодувати вартість ремонту двигуна, бо пошкодження, вказане в акті, було помічене при передачі автомобіля в прокат, про що усно Тулін заявив працівнику організації прокату і вимагав замінити автомобіль, але змушений був прийняти його, бо не було іншого.
Чи несе наймодавець відповідальність за те майно, яке передав наймачу? Чи обґрунтовані докази Туліна про відшкодування витрат на ремонт?
Відповідно до правочину між об'єднанням «Верстатозавод», деревообробним комбінатом і банком «Грот», останній зобов'язався придбати та передати в користування ДОК комплект нових деревообробних верстатів на умовах повернення коштів банку і додаткової плати в сумі 13% щорічно від суми правочину протягом 5 років. Два роки ДОК виплачував платежі справно, а потім, після пожежі, перестав, пояснюючи це тим, що верстати стали непридатними, а ризик їх загибелі лежить на власникові. Внаслідок цього і припинились договірні відносини між сторонами.
Дайте кваліфікацію відносин, що склалися між сторонами. Які особливості цих відносин у наведеному випадку та їх різновиди? Дайте обґрунтований висновок у справі.
Після закінчення вищого навчального закладу подружжя Шульги в липні 2016 року були направлені в Київський РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області, де звернулись з проханням про постановку на квартирний облік. В РВ їм відмовили на тій підставі, що РВ не веде квартирного обліку і свого будівництва не здійснює, і порадили звернутись до районної Ради.
Розглянувши заяву, райвиконком у постановці на квартирний облік подружжю відмовив з посиланням на такі підстави: в місті Харкові в приватизованій двокімнатній квартирі житловою площею 38 кв. м. проживають батьки дружини, вона там зареєстрована за місцем проживання і проживає.
Крім того, було вказано, що начебто Харківська міська Рада прийняла рішення, згідно з яким на квартирний облік у місті беруться лише особи, які працюють на підприємствах комунальної власності, а всі інші мають забезпечувати себе житлом на ринкових умовах.
На прийомі у прокурора, куди подружжя Шульги звернулось із скаргою, вони пояснили і надали відповідні докази, що поселитись у квартиру батьків дружини вони не можуть, оскільки батьки, що є єдиними власниками квартири згідно з приватизаційними документами, не дають дозволу на вселення зятя, який проживає і зареєстрований за місцем проживання в гуртожитку інституту. Крім цього, як їм здається, постанова міськради суперечить чинному житловому законодавству України.
Чи є правомірними відмова батьків у поселенні чоловіка доньки в квартиру і відмова райвиконкому в прийнятті на квартирний облік і чи є вихід із становища, що склалось? Яке право на житло мають члени сім’ї власника приватизованого житла згідно з ЦК України? Дайте письмовий висновок.
Мазур при переведенні з Алчевського РВ УМВС України в Луганській області в УМВС України у Харківській області був взятий на квартирний облік в м. Харкові в жовтні 2016 року за місцем проживання. Вважаючи, що його повинні взяти на облік за даними постановки на квартирний облік в м. Алчевську (грудень 2008 року), він подав скаргу на ім'я голови районної ради.
При повторному розгляді матеріалів було встановлено, що Мазур залишив однокімнатну приватизовану квартиру в м. Алчевську сім'ї своєї старшої дочки і в м. Харкові проживає за договором найму в приватизованій двокімнатній квартирі свого самотнього батька. На підставі встановленого виконком районної ради констатував, що Мазур сам штучно погіршив свої житлові умови. Підстави для взяття його на квартирний облік відсутні. Мазур оскаржив рішення виконкому в суді.
Яке рішення необхідно винести по скарзі? Які підстави для взяття на квартирний облік? Як визначається дата взяття на квартирний облік при переведенні?
Після трагічної смерті батьків неповнолітній Донченко виховувався у дитячому будинку сімейного типу, а потім у школі-інтернаті для дітей-сиріт. Двокімнатна квартира, де він проживав з батьками, була розподілена за чергою осіб, що потребують поліпшення житлових умов.
Повернувшись після закінчення школи-інтернату, 17-річний Донченко звернувся до районної Ради із заявою про повернення йому квартири батьків. У прийнятті такої заяви йому відмовили і пояснили, що він може тепер одержати житло на загальних підставах і при умові, що буде працювати. Вважаючи таке рішення неправомірним, він звернувся в службу у справах дітей за роз'ясненням його прав.
Надайте письмову консультацію.
Курило була засуджена на два роки позбавлення волі і після оголошення вироку взята під варту. В однокімнатну квартиру, де до того проживала Курило, через місяць за ордером вселилась Жукова, яка потребувала поліпшення житлових умов.
Розглянувши касаційну скаргу на вирок суду, суд вищої інстанції замінив позбавлення волі на виправно-трудові роботи. Курило була звільнена з-під варти. Вона звернулась з позовом про визнання виданого Жуковій ордера недійсним і її виселення.
Яке рішення повинен прийняти суд щодо вказаної цивільної справи? Чи змінилося б рішення, якщо вирок суду щодо кримінальної справи залишився б у силі, а Курило була амністована?
За договором соціального найму житла Котін з дружиною та їх неповнолітніми дочкою й сином займали 1 кімнату в трикімнатній неприватизованій квартирі. Вони перебували у черзі осіб, що потребують поліпшення житлових умов. Після звільнення 2-х кімнат у квартирі Котіни їх зайняли.
Виконком звернувся до сім’ї Котіних з вимогою про виселення їх із самовільно зайнятої житлової площі. Котін звернувся до виконкому із заявою про передачу йому звільненої площі, а, одержавши відмову, – з позовною заявою до суду про надання йому цієї площі. Суд зобов'язав виконком надати сім'ї Котіна спірну житлову площу.
У скарзі на рішення суду виконком вказував, що сім'я Котіних не може претендувати на дві зайві кімнати, адже квартира перегороджена тамбуром, що забезпечує ізоляцію житлових кімнат, і може бути перебудована на дві окремі квартири.
Як необхідно вирішити справу? Які умови надання наймачу звільнених ізольованих суміжних кімнат?
Виконком районної ради пред’явив позов до подружжя Костенків про їх виселення без надання іншого житла. Позивач вказував, що відповідачі заселились в однокімнатну квартиру у 2014 р. для догляду за наймачем Пурич. Вони були зареєстровані за місцем проживання, про що зроблені відмітки в їх паспортах. У січні 2016 р. Пурич померла, але відповідачі квартиру звільнити відмовились.
Подружжя Костенків пред’явили зустрічний позов про визнання за ними права на спірне житло, посилаючись на те, що проживали з Пурич однією сім’єю, вели спільне господарство, здійснювали за нею догляд.
Як повинен вирішити цю справу суд?
Акціонерне товариство «Яна» орендувало у заводу «Нік» комп'ютери й автомобілі ГАЗ-53 та ЗІЛ-130. За умовою договору орендар повинен був 27 березня 2015 року повернути орендодавцеві комп'ютери й автомобілі.
Орендар на надіслані йому нагадування від 28.03.2015 р. цей обов'язок не виконав. Орендодавець відрядив за місцезнаходженням орендаря (за 100 км) з 10.04.2015 р. робітників і транспорт для прийому майна, яке знаходиться в орендаря, і доставки його в місце свого розташування.
Зразу після отримання майна завод пред’явив позов до АТ «Яна» про стягнення 220 тис. грн, включивши до суми позову: вартість капітального ремонту автомобілів та комп'ютерів; вартість паливо-мастильних матеріалів; вартість зіпсованих комп'ютерних програм; витрати на відрядження і заробітну плату водіїв та вантажників заводу; орендну плату за весь час, коли майно знаходилось у АТ «Яна» після закінчення строку оренди. Відповідач позову не визнав.
Крім того, було вказано, що завод не узгодив з АТ «Яна» своє рішення про те, щоб забрати здане в оренду майно, тому сам повинен нести витрати за свої односторонні дії. Щодо поломок комп'ютерів і машин, то за це АТ «Яна» платити не повинно, оскільки капітальний ремонт повинен виконувати за свій рахунок орендодавець.
Чи обґрунтовані позовні вимоги орендодавця про витребування в орендаря:
1) вартості капітального ремонту автомобілів та комп’ютерів ;
2) вартості зіпсованих комп'ютерних програм;
3) вартості ПММ, витрачених на перегонку автомобілів і перевезення комп'ютерів;
4) коштів на відрядження і зарплату водіям і вантажникам;
5) орендної плати за час, коли майно знаходилось в АТ після закінчення строку договору?
Чи відповідають заперечення орендаря заявленим орендодавцем вимогам? Яке рішення повинен винести господарський суд?
Приватне підприємство «Фрегат» уклало з будівельною фірмою «Стела» договір підряду на ремонтно-будівельні роботи, яким, зокрема, передбачалося відремонтувати приміщення, в якому буде знаходитись офіс замовника. В договорі передбачалася неустойка за прострочення виконання робіт підрядником. Роботи виконувалися з матеріалу підрядника.
У фірмі «Стела» не було спеціалістів-паркетників, тому для облаштування паркету в приміщенні було укладено договір субпідряду з приватним підприємцем Бузикіним. Останній зірвав строк виконання робіт через хворобу. Фірма «Стела» відмовилася сплачувати неустойку на користь ПП «Фрегат» за прострочення виконання робіт, оскільки зрив строків стався не з вини фірми «Стела».
ПП «Фрегат» звернулося з претензією до фірми про розірвання договору підряду та компенсацію збитків, оскільки угода з Бузикіним була укладена підрядником без погодження із замовником.
В якому випадку підрядник може залучати субпідрядника? Хто у вказаних відносинах є генеральним підрядником, а хто – субпідрядником? Розв’яжіть цю ситуацію. Чи є підстави для розірвання договору підряду та стягнення збитків і неустойки?
За договором підряду на будівельні роботи з будівництва житлового будинку замовником, громадянином Віславським, та підрядником, ТОВ «Будтех», було підписано твердий кошторис. Робота виконувалася з матеріалу підрядника.
Згодом виявилося, що ціна на будівельні роботи зросла через підвищення вартості матеріалів. Щоб не зірвати строки робіт, підрядник самостійно вніс зміни в кошторис, у результаті чого ціна договору зросла на 15 відсотків.
Замовник зі зміною кошторису не погодився й наполягав на виконанні робіт за попередніми цінами. Підрядник, навпаки, повідомив, що у разі не підписання нового кошторису замовником він звернеться до суду з вимогою про примусове стягнення з останнього різниці у вартості виконаних робіт.
У чому юридична сутність кошторису? В чому різниця між твердим та приблизним кошторисом? Розв’яжіть ситуацію.
За договором побутового підряду Грищенко замовив пошиття одягу з власного матеріалу в ательє.
Підрядник видав замовникові корінець документа з назвою «Замовлення на роботи», де вказав строк виконання робіт та ціну – 1150 грн. За несвоєчасне виконання робіт передбачалася неустойка.
Підрядник прострочив виконання робіт на три дні. Неустойку сплачувати відмовився через те, що замовник не прийшов на чергову примірку. Останній не зміг своєчасно прийти на примірку через службове відрядження.
Підрядник при видачі замовлення наполягав, щоб замовник додатково сплатив раніш не обумовлені гроші у розмірі 200 грн, оскільки костюм був запакований та відпрасований.
Чи був належно укладений договір? Розв’яжіть ситуацію згідно з вимогами законодавства.
Позивач звернувся з заявою якою, просить визнати недійсним за ознаками ст. 203, 215 ЦК України договір підряду на збирання сільськогосподарських культур від 14.07.2014 року №К-1, посилаючись на те, що він укладений з порушенням норм закону, так як сторонами не було узгоджено ціну договору, оскільки відсутній кошторис. Відповідач позовні вимоги не визнає, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що сторонами при укладенні договору були узгоджені усі істотні умови договору, а строки початку і закінчення робіт, їх обсяги та ціна погоджені додатком №1, який є невід'ємною частиною договору. Розв’яжіть ситуацію згідно з вимогами законодавства. Між Товариством з обмеженою відповідальністю “МСК Дніпростальконструкція” (позивачем) та Відкритим акціонерним товариством “Кременчуцький сталеливарний завод” (відповідачем) укладено Договір підряду № 40-29-15 від 01.10.2014 (надалі - Договір). Згідно умов п.1.1 Договору позивач (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами виконати роботи з заміни підкранових балок по ряду «А» у вісях «25-33»і по ряду «Б»у вісях «11-27» в сталеливарному цеху на ВАТ «КЗС», і здати замовнику у встановлений термін об’єкти у відповідності до проектно-кошторисної документації, а відповідач (замовник) зобов’язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти від підрядника згідно з актом виконаних робіт об’єкти та оплатити виконані роботи. За п. 2.1 Договору ціна робі встановлюється в кошторисній документації (додаток № 1), що є невід’ємною частиною договору, і складає 798092,00 грн. Замовник здійснює попередню оплату підряднику в сумі 558556,40 грн. (п.2.1 Договору). Позивач у позові зазначає, що відповідачем була здійснена попередня оплата у сумі 558556,40 грн., яка мала бути використана на виготовлення та поставку підкранових балок. Зазначене підтверджується наданим відповідачем платіжним дорученням № 14059 від 13.10.2014р. Позивач у позові зазначає, що ним були виготовлені та поставлені відповідачу підкранові балки, та подальший їх монтаж не здійснювався, оскільки у відповідача виникли обставини передбачені п. 4.4. Договору, відповідач вирішив самостійно виконати монтажні роботи і використав усі вироби та комплектуючі, поставлені позивачем згідно умов Договору. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що заборгованість у сумі 26465,60 грн. виникла внаслідок того, що позивачем було поставлено відповідачу підкранові балки, однією з комплектуючих яких є “рельса” за ціною 12370, 94 грн. за тону; різниця в ціні, виникла в наслідок об'єктивних чинників; сучасний аналог вказаної модифікованої “рельси” був поставлений позивачем за ціною єдиного в Україні виробника такої продукції - заводу “імені Петровського”. Як слід вирішити справу. До суду звернулась громадянка Петренко, яка пояснила, що 23 липня 2015 року придбала два квитки на поїзд Мелітополь-Харків на себе і свого неповнолітнього онуку. Однак фактично до м. Харків вказаний поїзд прибув 25 липня 2015 року о 10 годині 30 хвилин, тобто із запізненням на 25 годин. Причиною затримки руху поїзда стала надзвичайна ситуація – пожежа та вибухи ракет і боєприпасів на території 275 артилерійської бази Міністерства оборони України поблизу с. Новобогданівки Мелітопольського району Запорізької області. Оскільки під час вимушених зупинок поїзда посадові особи ДП «Придніпровська залізниця» не повідомляли їх як пасажирів про причини затримки руху, не забезпечили водою та продуктами харчування і вони з онуком переживали через невизначеність свого становища, що призвело до нервових розладів, депресивного стану та погіршення самопочуття, позивачі просили стягнути на їхню користь завдану моральну шкоду. Чи підлягає позов задоволенню, якщо так, то за яких умов? Проаналізуйте ситуацію, що склалася. У жовтні 2016 року мати неповнолітньої Костенко звернулась до суду з позовом до ТОВ «Селяночка», в якому просила стягнути на її користь матеріальну шкоду в сумі 5000 грн., заподіяну крадіжкою її майна з ячейки для ручної кладі в приміщенні супермаркету ТОВ «Селяночка» та моральну коду в розмірі 5000 грн., яку обґрунтовує отриманим в результаті крадіжки її неповнолітньою донькою стресом, необхідністю в святкові дні займатись зміною дверних замків, порушення життєвих планів. Суд встановив, що неповнолітня Костенко залишила в ячейці для ручної кладі сумку з особистими речами (ключами від квартири, мобільним телефоном, та іншими речами) тому, що в цій сумці знаходились речі, що продаються також в цьому супермаркеті. Рішенням суду першої інстанції позов було задоволено в повному обсязі. Проаналізуйте правовідносини, що виникли. Підготуйте обґрунтування правової позиції однієї з сторін. Мати Коробкова застрахувала життя та здоров’я свого повнолітнього сина Григорія 16 жовтня 2015 р. строком на один рік. Через три місяці, 16 січня 2016 р., Григорій потрапив у автокатастрофу й пошкодив ноги. Мати повідомила про це страхову компанію через три дні після страхового випадку. Страхова компанія відмовила у виплаті страхової суми через такі обставини: оформлення страхового випадку було здійснено з порушенням строків, встановлених законом, а саме – 29 січня 2016 р., що сталося через недбалість страхового агента, який за це був звільнений з роботи; водій автомобіля, в якому перебував під час автокатастрофи Григорій, відшкодував останньому шкоду, завдану ушкодженням здоров’я, тому вже немає підстав для сплати страхової суми. Що таке страхування на користь третьої особи? У чому особливості цього договору? Проаналізуйте ситуацію з точки зору закону й дайте юридичний висновок.
Comments