Задачі з цивільного права ( 18)

Громадянка Н. уклала договір зі Смілянським територіальним відділенням національної акціонерної страхової компанії "Оранта" (надалі іменується як "страховик") про страхування належної гр-ці Н. корови на випадок викрадення чи випадкової загибелі. Страхова сума складала 1 500 грн. Після укладення договору застрахована корова загинула через те, що куплений у роздрібному магазині корм виявився неякісним. Гр-ка П. в передбаченому договором порядку звернулась до страховика з вимогою про виплату страхової суми. Страховик запропонував гр-ці Н. страхове відшкодування в розмірі 1000 гри. Відмова у решті страхової суми була мотивована тим, що за даними Смілянського районного ринку, за продажу м'яса корови, в момент загибелі тварини, можна було отримати віл 500 до 600 гри. прибутку. Тим часом гр-ка Н. надала довідку місцевого ветеринара проте, що м'ясо загиблої тварини було повністю утилізоване. Чи правомірна відмова страхувальника у виплаті страхової суми в повному розмірі?

За договором змішаного страхування життя страхувальник, гр-н К., призначив на випадок своєї смерті одержувачем страхової суми свого старшого сипа. Незадовго до закінчення дії договору гр-н К. помер від тілесної травми, отриманої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Перед смертю гр-н К. звернувся до страховика із заявою про виплату страхової суми не своєму синові (як це передбачалось при укладенні договору), а гр-ці З., з якою гр-н К. на час скоєння ДТП проживав однією сім'єю і яка докладала всіх зусиль аби врятувати К., тим часом як син ні разу не поцікавився станом здоров'я К.) Підпис гр. К був на зазначеній заяві був посвідчений головним лікарем лікарні, де після настання ДТП і до смерті перебував К. Дати правову характеристику договору укладеного в даному випадку. Чи має бути враховано страховиком заява гр-на К.? Яке регулятивне співвідношення норм Закону "Про страхування" і відповідних норм Цивільного кодексу України?

Громадянин Семенюк купив у громадянина Шаповалова будинок. Через місяць після належного оформлення договору купівлі-продажу покупець звернувся з позовом про його розірвання або зменшення покупної ціни під приводом того, що попередній власник навмисне приховав недоліки будинку, якій потребує капітального ремонту. У двох кімнатах необхідно замінити підлогу, віконні рами, провести малярні роботи, в деяких місцях замінити стропила. Продавець проти позову заперечував, посилаючись на те, що до укладення договору громадянин Семенюк протягом 4 місяців мешкав у будинку як наймач та мав змогу з'ясувати його стан. Чи обґрунтована вимога Семенюка? Як вирішити спір?

Побігайло звернулась до психіатричної лікарні, де перебував на лікуванні від алкоголізму її чоловік, з клопотанням порушити перед компетентними органами питання про обмеження його в дієздатності. Головний лікар порадив Побігайло звернутися з цього приводу до прокурора, а для захисту її інтересів - до комітету профспілки за місцем роботи, а інтересів дітей - до органів опіки та піклування. Вислухавши таке пояснення, повнолітній син Побігайло подав від свого імені до суду заяву про обмеження в дієздатності батька. Чи мав на це право син? Чи правильне роз'яснення головного лікаря?

Перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з Перепелицею, Байрачна звернулась з позовом про стягнення з нього на період вагітності і родів щомісячно по 400 грн., оскільки Перепилиця не надає їй ніякої матеріальної допомоги. Позов Байрачної був задоволений. Місячний заробіток відповідача 2000 грн. З кого і в якому розмірі мусить бути стягнутий судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи? Який це вид збору? Яка різниця між судовим збором та витратами, пов'язаними з розглядом справи? У порядку підготовки справи до судового розгляду районний суд м. Києва постановив ухвалу, за якою доручив суду Приморського району м. Одеси допитати свідка Курилова по зазначених в ухвалі обставинах та витребувати від нього документи, які підтверджували ці обставини. Чи не суперечить такі дії суду принципу безпосередності?

Повне товариство уклало договір з місцевою адміністрацією на оренду гаража. За договором товариство зобов'язалося реконструювати гараж. Частина гаража повніша була використовуватися для стоянки легкової автомашини, а іншу товариство зобов'язалося переобладнати в житлове приміщення й оселити там шофера. Усі роботи повинні були закінчитися через шість місяців. Уклавши договір, товариство наслало в гаражі на цементне покриття дерев'яну підлогу, вселило в гараж шофера і ніяких інших робіт не робило. У встановлений термін орендна плата не була внесена. Місцева адміністрація подала позов проти товариства про стягнення орендної плати і про примушення його до виконання всіх робіт за договором.

Карпич С. орендував на весняно-літній період автомобіль CORVЕT 330 у прокатного товариства "МОРИМОТО". На шосе машина Карпича С. зіткнулась із зустрічною автомашиною, внаслідок чого у машині було пом'яте крило та розбита фара. В акті про дорожньо-транспортну пригоду зазначалося, що окрім фари та крила в машині було пошкоджено двигун. Карпич С. погодився відшкодувати вартість ремонту фари та крила, але відмовився від відшкодування вартості, ремонту двигуна у зв'язку з тим, що двигун був пошкоджений на момент передачі машини у прокат, і про це він зазначив в акті огляду місця ДТП, який склали працівники ДАІ. На питання чому він взяв в прокат пошкоджений автомобіль він пояснив, що про несправність двигуна він усно вказав працівникові товариства та вимагав заміни автомобіля але. у зв'язку з відсутністю іншої машини, погодився взяти машину з поломкою. Яку відповідальність несе наймодавець за майно, що передасться наймачеві? Чи обґрунтовані доводи Карпича С? Як змінилась ситуація якщо б про пошкодження двигуна було зазначено в договорі прокату? Як впливає на розмір відповідальності якщо двигун після ДТП не підлягає ремонту?

Позняков О. дав своєму сусідові у позичку на час весілля сина набір старовинних срібних столових приборів у кількості: 20 ложок та 20 виделок. Після весілля виявилося, що усі виделки були вкрадені кимсь з гостей. Позняков О. вимагає сплати вартості 20 виделок та штрафу в двократному розмірі їх вартості. Чи будуть задоволені вимоги Познякова О.?

Телєгін здав квиток у касу аеропорту, оскільки літак, на якому він повинен був летіти з Новосибірська в Москву затримався на шість годин і він уже не встигав зробити пересадження на рейс Москва - Анталія в Шереметьєво-1, у якому було заброньовано для нього місце. При цьому він зажадав відшкодувати не тільки вартість квитка, але заплатити й штраф, передбачений у транспортному уставі, а також вартість туристичної путівки в Анталію, купленої в турагентстві "Пегас", і відшкодувати моральні збитки. Аерофлот відмовився платити, мотивуючи це тим, що затримка вильоту відбулася через страйк заправників палива, а не з вини адміністрації аеропорту. Чи підлягає задоволенню вимога пасажира Телєгіна? " Чи зміниться рішення завдання, якби затримка відбулася через відсутність палива або технічної несправності літака? Зощенко та Макаров уклали договір купівлі-продажу мо*тоцикла. За договором Зощенко повинен був сплатити Мака*рову 1 800 грн через три дні після передачі мотоцикла. Зощен*ко своєчасно гроші не сплатив і обіцяв продавцю зробити це найближчим часом, однак гроші сплачені ним так і не були. Макаров через 6 місяців звернувся до нього з вимогою про повернення грошей. Зощенко відмовився сплачувати гроші, пояснюючи це тим, що договір є недійсним, тому що укладався в усній формі, а повернути мотоцикл він не має можливості, тому що його у нього вже немає, декілька днів тому невідомий викрав його. Як вирішити? Зайцева вирішила подарувати своїй племінниці Євсеєвій двокімнатну квартиру, яка належала їй на праві власності. Євсеєва звернулась до податкового інспектора за роз’ясненням, який податок їй потрібно буде сплатити у випадку здійснення договору дарування. Дізнавшись, що податок при укладенні договору купівлі-продажу нижчий, Євсеєва вмовила Зайцеву оформити договір купівлі-продажу. Податковий інспектор, з’ясувавши, що квартира оформлена на Євсеєву почав вимагати сплати податку на майно, яке переходить у порядку дарування. Коли ж з’ясувалось, що був здійснений договір купівлі-продажу, він підготовив документи для визнання договору недійсним і стягнення всього отриманого в дохід держави. Чи правий податковий інспектор? Чи має значення те, що Євсеєва виплатила Зайцевій тільки частину вартості квартири? Чи зміниться рішення, якщо Євсеєва не виплатила нічого, однак збирається це зробити в найближчі два роки? Гончарова уклала із Шлапаковим договір підряду на ремонт даху приналежного їй дому. З метою забезпечення договору Гончарова передала Шлапакову завдаток у сумі 100 гривень. Проте в обумовлений у договорі день Шлапаков не з'явився і дах не відремонтував. Наступного дня був сильний дощ, і будинок Гончарової був затоплений водою. У результаті цього були зіпсовані м'які меблі і музичний центр, а також виникла необхідність у проведенні косметичного ремонту. Гончарова звернулася до суду із позовом до Шлапакова про відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Чи правомірні вимоги Гончарової? Як повинен бути вирішений спір? Громадянин Татарченко придбав в магазині музикальних інструментів концертний рояль. На наступний день до директора магазину прийшла його дружина з вимогою прийняти рояль назад і повернути отриману магазином суму. При цьому вона пояснила, що її чоловік хворіє на шизофренію, перебуває під наглядом психоневрологічного диспансеру, і в найближчий час вона має намір звернутися до суду із заявою про визнання його недієздатним. Запрошений директором магазину продавець, який оформляв купівлю, повідомив, що поведінка гр. Татарченка не викликала підозри про його психічні вади. До того ж, гр. Татарченко при випробуванні інструменту виконав на високому професійному рівні кілька технічно складних уривків із творів Бетховена і Чайковського. Дружина гр. Татарченка надала медичну довідку в якій зазначалось, що гр. Татарченко на протязі кількох років страждає періодичними нападами шизофренії, які за останні кілька місяців почастішали, але в проміжках між ними він навіть здатний усвідомлювати свої дії і керувати ними. Чи є підстави для визнання угоди недійсною ? Іванов В. вирішив купити квартиру, про що домовився з хазяїном квартири — Стороженко Д. Договір купівлі-продажу вони домовилися підписати через тиждень, для чого повинні були зустрітися у нотаріальній конторі. На підтвердження своїх намірів Іванов В. передав Стороженко Д. гроші в сумі 10 % від вартості квартири. В обумовлений строк Іванов В. прийшов до нотаріальної контори, але Стороженка там не було. Коли Іванов розшукав Стороженка, той повідомив йому що знайшов більш вигідного покупця і вже продав квартиру, а йому — Іванову — він згоден повернути отримані від нього гроші. Іванов предявив до Стороженка позов про повернення подвійної суми завдатку. Крім того, він вимагав відшкодування збитків, яких він зазнав, оскільки він вже встиг укласти з фірмою Аргус договір на ремонт квартири, та відшкодування моральної шкоди. Як вирішити цю справу Як повинна бути оформлена угода про завдаток. Між ТОВ „Сан” і АО „Комбінат” був укладений договір поставку зерна, згідно з яким ТОВ „Сан” приймало на себе зобов’язання поставити 30 т. пшениці першого класу загальною вартістю 15 000 грн, а АО „Комбінат” прийняти і оплатити це зерно. У встановлений строк зерно не було поставлено. Керівник АО ” Комбінат” зясувавші, що АО має грошову заборгованість перед ТОВ „Сан” за надані послуги за обслуговування сільськогосподарської техніки в сумі 20 000 грн. надіслав повідомлення про здійснення заліку, а решту боргу запропонував вважати погашеною через те, що в користуванні ТОВ „Сан” знаходиться легковий автомобіль „ЗАЗ”, 1982 року, залишкова вартість якого 5 000 грн., право власності на який АО передає ТОВ „Сан”. Оцініть дії керівника АО „Комбінат” та визначте їх правові наслідки. При виході із власного будинку на тренування, В., професійний футболіст, послизнувся на східцях та зламав ногу. Внаслідок цього він тривалий час перебував на лікуванні, пропустив футбольний сезон і за контрактом втратив свій гонорар. Який характер носять відносини, що виникли? Що б ви порадили В. якби: а) східці спеціально були вимащені слизькою рідиною малолітніми “жартівниками”, що проживають у тому ж будинку; б) східці не були очищені двірником від льоду; в) східці ненароком були вимащені сметаною яка витекла із розірваного пакету О. коли вона пішла за ганчіркою щоб прибрати розлите і сталася пригода. Волохов, перебуваючи в нетверезому стані, розбив у ресторані умивальник вартістю 400 грн. Адміністратор запропонував йому і його приятелям сплатити вартість умивальника, але вони відмовилися. У цей час до ресторану зайшов дружинник Анісімов і став вимагати від них додержання порядку та сплати завданої шкоди. У відповідь на це Волохов з приятелями побили дружинника, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження, через що Анісімов втратив працездатність, отже, позбавився і заробітку. Волохова було притягнуто до кримінальної відповідальності. Під час досудового слідства Анісімов пред’явив позов до Волохова про відшкодування шкоди в розмірі неотриманого за час лікування заробітку та вартості пошкодження його власних речей. Слідчий визнав, що Анісімов одержав пошкодження здоров’я під час виконання своїх обов’язків як дружинник і на підставі ст. 1162 ЦК України притягнув ресторан як цивільного відповідача. Як треба вирішити справу? “Альянс” (товарний склад) уклав із АТ “Він-сент” договір складського зберігання партії кави. Різке подо-рожчання високосортної кави призвело до зниження обсягів її продажу і, як наслідок, до збільшення строків зберігання вка-заного товару. Коли представник АТ “Вінсент” прибув для отримання зі складу партії кави, зберігач відмовив у видачі товару, моти-вуючи свою поведінку відсутністю оплати за зберігання. Не погоджуючись з такими діями, представник поклажодавця вка-зав, що вартість кави, яка перебуває на складі, значно переви-щує суму заборгованості. Тоді зберігач запропонував АТ “Він-сент” отримати товар у певному обсязі, залишивши у розпоря-дженні зберігача лише ту частину, яка за вартістю дорівнює сумі заборгованості. Як повинна бути вирішена справа? 13.01.2006 р. між банком “Аваль” (кредитор) та ТОВ “Свобода” (позичальник) укладено кредитний договір та дода-ткові угоди про надання кредиту зі строком погашення до 01.03.2006 р. 14.01.2006 р. у забезпечення виконання зобов’язань по-зичальника банк “Аваль” та ВАТ “Мета” уклали договір заста-ви, згідно з яким предметом застави стали 5 авіаційних тур-бінних двигунів, що належали ВАТ “Мета”. На 01.03.2006 р. ТОВ “Свобода” повністю не розраху-валося з банком. Заборгованість складала 23 666 грн. 10.10.2006 р. банк “Аваль” звернувся до господарського суду з позовом до ВАТ “Мета” про звернення стягнення на за-ставлене майно відповідача. Рішенням господарського суду від 25.10.2006 р. у задоволенні позову було відмовлено, оскільки згідно зі ст. 559 ЦК України порука припиняється, якщо креди-тор протягом шести місяців з дня настання строку виконання зобов’язання не пред’явить позову до поручителя, а в даній справі позивач значно запізнився зі строком подачі позову. Чи правильне рішення суду? Хто може бути заставо-давцем? Чи є різниця між правовим положенням поручителя і майнового поручителя? Меблева фабрика (далі – фабрика) звернулася до АТ “Смерека” (далі – АТ) з позовом про розірвання договору у зв’язку з втратою інтересу до предмета договору та про стяг-нення збитків, посилаючись на те, що відповідач протягом три-валого часу не виконував свій обов’язок щодо поставки цінних порід деревини, необхідність в якій у покупця відпала на цей час. При розгляді справи було з’ясовано, що згідно з укладе-ним 15.01.2011 р. договором АТ зобов’язувалося відвантажити деревину залізницею за вантажними реквізитами, які покупець повинен був повідомити додатково. До повідомлення цих рек-візитів продавець приймав товар на відповідальне зберігання. У договорі передбачався також строк поставки – протягом п’яти днів після підписання договору з оплатою за фактом отримання товару. Крім цього було встановлено, що 20.10.2011 р., а також у березні і квітні цього ж року АТ повідомляло фабрику, що готове до відвантаження деревини, яка перебувала на відпові-дальному зберіганні, однак будь-якої відповіді від фабрики не отримало. Як має бути вирішена справа? Товариство з обмеженою відповідальністю “Обрій”, акціонерне товариство “Зірочка”, що складається з однієї особи, а також фізичні особи Добривечір, Суниця та Вовк вирішили створити господарське товариство, основною діяльністю якого буде виробництво будівельних матеріалів. Засновників цього товариства цікавить низка питань: чи можуть вони створити господарське товариство у формі акціонерного товариства (далі - АТ)? Якого типу АТ вони можуть створити? Чи мож¬на з часом змінити тип АТ, і чи буде це вважатися його перетворенням? Чи потрібно їм укладати між собою договір, і якщо потрібно, то які його форма і зміст? Які етапи створення АТ? Чи несуть засновники АТ відповідальність перед третіми особами за зобов ’язаннями, що виникли до реєстрації АТ, і яка ця відповідальність? В яких випадках АТ буде нести відповідальність за зобов ’язаннями засновників, що пов ’язані з його створенням? Які потрібні установчі документи АТ, та який їх зміст? Як утворюється статутний капітал АТ, як відбувається його збільшення та зменшення? Які права та обов’язки акціонерів? Які органи управління створюються в АТ, і які їх функції? Який орган АТ здійснює захист прав акціонерів? Дайте відповіді на питання. У яких ще формах можуть створюватися підприємницькі товариства?

Непідприємницьке товариство громадське об’єднання “Допомога”, керуючись ст. 86 ЦК України, прийняло рішення: а) про здійснення безпосередньо підприємницької діяльності, зокрема про ремонт та технічне обслуговування інвалідних візків; б) про створення товариства однієї особи “Сприяння”, діяльність якого передбачала торгівлю сільськогосподарською продукцією. Державна податкова служба (ДПС), здійснюючи перевірку діяльності “Допомоги”, вказала на незаконність указаних дій, зазначивши, що об’єднання не має права займатись будь-яким видом підприємницької діяльності, доки не буде внесено змін до статуту, а товариство “Сприяння” має право займатись лише тим видом підприємницької діяльності, який відповідає меті (цілям) об’єднання та сприяє її досягненню. Голова керівного органу об’єднання, заперечуючи проти висновків ДПС, вказав, що “Допомога” займається підприємницькою діяльністю з метою отримання додаткових коштів, які планується розподіляти між засновниками-інвалідами. Але в подальшому об’єднання не проти внести зміни до статуту та вказати певні види підприємницької діяльності в якості своїх безпосередніх. Щодо товариства “Сприяння”, то об’єднання погодилось провести його ліквідацію в зв’язку з невідповідністю напрямів діяльності вимогам законодавства. Голова керівного органу хоче також з’ясувати, чи зможуть засновники-інваліди у випадку добровільного припинення діяльності об’єднання розподілити між собою її майно. Які питання виникають із завдання? Проаналізуйте доводи кожної зі сторін та встановіть обсяг правоздатності кожної юридичної особи.

Громадяни України Клімін та Андрєєв, а також гр. Німеччини Бауер вирішили створити страхову компанію у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Керуючись ст. 91 ЦК України, засновники виходили з того, що страхова компанія може здійснювати будь-який з видів підприємницької діяльності, а особисте страхування, майнове страхування, страхування відповідальності, перестрахування та фінансову діяль¬ність, пов’язану з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням -тільки після отримання відповідних ліцензій. Це і знайшло відображення в статуті. Статутний капітал був сформований за рахунок власних коштів засновників та грошей, отриманих в якості позики за укладеним кредитним договором, і в сумі склав 850 000 доларів США. Проте їм було відмовлено у реєстрації страхової компанії. Яке коло питань охоплює це завдання? Чи правомірною була відмова в державній реєстрації страхової компанії? Роз’ясніть вказаним особам порядок створення страхової компанії та особливість її правоздатності. Іванова пред’явила позов про визнання частково недійсним заповіту свого батька, який залишив їй будинок, автомобіль, колекцію картин і зобов’ язав останню всі гроші, що знаходилися на його банківському рахунку та книги з його власної бібліотеки віддати на створення приватної художньої школи. Донька вважає, що в частині спрямування коштів та книг на створення цієї приватної школи треба визнати заповіт недійсним у зв’язку з тим, що батько за життя не займався створенням цієї школи, а вона не є фахівцем у цій справі, тому що не має ні художньої, ні педагогічної освіти і не зможе управляти школою, навіть якщо й створить її. До того ж її брат, який працює юристом, запевнив, що хоча школа як юридична особа і відповідає за своїми зобов’язаннями коштами, що знаходяться в її розпорядженні, але при їх недостатності власник цієї школи буде нести субсидіарну відповідальність. Яке питання випливає з цього завдання? Чи можна вважати заповіт установчим актом приватної художньої школи? Чи повинен засновник школи здійснювати управління нею та відповідати за її зобов ’язаннями?

Власники квартир у будинку № 8 по вул. Квітучій прийняли рішення про створення об’єднання співвласників ба¬гатоквартирного будинку (далі - ОСББ) “Рідна хата”. Не маючи досвіду у створенні непідприємницького товариства, вони звернулися до юриста з проханням надати консультацію по наступних питаннях: чи мають право вони створити ОСББ, якщо одна з квартир належить на праві власності юридичній особі? Який установчий документ цього непідприємницького товариства? Чи має право ОСББ “Рідна хата” займатися підприємницькою діяльністю? Які є органи управління в ОСББ? На яке питання розраховане це завдання? Чим відрізняється непідприємницьке товариство від підприємницького? Дайте роз’яснення власникам квартир від імені юриста.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Явір” (далі - ТОВ), яке було створено в м. Харкові (Київський р-н) у 2013 р. і займалося виробництвом меблів, вирішило створити в м. Люботині, де в нього були контрагенти, відокремлений підрозділ, який би представляв і захищав його інтереси та здійснював би всі або певну частину його функцій. На загальних зборах учасників ТОВ рішення стосовно того, що це буде - філія чи представництво, прийнято не було і вирішення цього питання передали генеральному директору ТОВ. Останній розробив Положення про представництво ТОВ, вказавши в ньому, що останнє є відокремленим структурним підрозділом ТОВ, не є юридичною особою та має право виступати в інтересах і від імені ТОВ, здійснюючи правочини та інші юридичні акти на підставі цього Положення. Крім того, в Положенні було зазначено, що представництво перед контрагентами несе самостійну відповідальність, бо ТОВ передає йому у власність частину свого майна. Юрисконсульт ТОВ, отримавши Положення, зробив зауваження, з якими генеральний директор не погодився і звернувся за роз’ясненням до незалежного фахівця. Яке питання можна сформулювати з цього завдання? Яке роз ’яснення потрібно дати?

Під час роботи повного товариства “Клімов і компанія” (далі - товариство), яке займалося вирощуванням кролів і виготовленням шапок та кожушків з їх хутра, виникла низка питань, які учасники самостійно не можуть вирішити, а саме: які правові наслідки того, що один з учасників товариства Петров став учасником ще одного повного товариства? Товариством був укладений договір купівлі шкірок кролів, які виявилися неякісними. Договір підписував Смирнов, але виявилось, що в засновницькому договорі визначено, що ведення справ товариства доручено Клімову. Смирнов стверджував, що він підписав договір за дорученням Клімова. Чи має вказаний договір юридичну силу для товариства?

Покупцями продукції товариства було заявлено претензії стосовно якості пошиву капелюшків та кожушків. Один з учасників - Мішин, який займається вирощуванням кролів, вважає, що на нього не поширюються зобов’язання щодо пошиву капелюхів та кожушків, отже, він не несе відповідальності за цю ділянку роботи. Це знайшло своє закріплення і в засновницькому договорі. Чи відповідає

Один з учасників товариства Котов хотів би використати майно товариства (швейну машинку, нитки, ножиці тощо) для того, щоб у вільний час із шкір, які належать йому на праві приватної власності, шити капелюхи і продавати їх на базарі. Інші учасники товариства з цим не погоджуються. Хто з них за законом правий? Учасник товариства Дімарін за його власними зобов’язаннями повинен сплатити кредиторам 1000 грн. У зв’язку з недостатністю у нього майна кредитори ставлять питання про звернення стягнення на частку останнього у складеному капіталі товариства. Чи відповідає це закону?

Декілька кредиторів звернулися до товариства з вимогами про відшкодування збитків за невиконання останнім своїх договірних зобов’язань. Товариство не змогло їх задовольнити і кредитори вимагають притягнення до відповідальності всіх учасників товариства. На цей час відбулися зміни у складі учасників товариства: Марченко та Сидоров вийшли із товариства з власної ініціативи, і з ними здійснено розрахунки в повному обсязі. Чи повинні вони нести відповідальність?

Смирнов отримав пропозицію увійти до складу командитного товариства “Артюхов і компанія”, про що він пові¬домив учасників повного товариства. Чи існує у нього така можливість? У чому буде полягати різниця в його правовому статусі в командитному товаристві на відміну від повного? Дайте відповіді на питання.

Суботін, Дорошенко, Вересень, Критов, Абрамов, Жовтий та Цимбалюк вирішили зайнятися ремонтом автомобілів особисто і створити з цією метою кооператив “Автомобіліст”, але не змогли визначитись з його видом. На загальних зборах вони прийняли рішення розробити статут кооперативу і, виходячи з того, що їх сумісних пайових внесків було недостатньо для придбання необхідного обладнання, запросити прийняти участь у роботі кооперативу товариство однієї особи “Колесо”, яке займалося таким же видом діяльності і мало необхідне обладнання. Абрамов, у зв’язку з недостатністю пайових внесків, запропонував здійснити емісію акцій в необхідному обсязі. При обговоренні питання стосовно участі у роботі кооперативу Вересень та Цимбалюк зажадали внести лише майнові пайові внески, мотивуючи це тим, що в них немає вільного часу на працю в кооперативі, бо вони є державними службовцями. Окрім того, під час зборів з’ясувалось, що вік Дорошенка лише 15 років, Суботін зареєстрований як фізична особа - підприємець та є членом іншого виробничого кооперативу “Ре¬монтник”, який також здійснює ремонт автомобілів. Після суперечок вони вирішили звернутися за роз’ ясненнями до фахівців. Яке питання теми потребує з’ясування? Чим відрізняється виробничий кооператив від господарського товариства? ТОВ “Світ” прийняло рішення про припинення своєї діяльності шляхом приєднання до АТ “Сонечко”. Кредитори ТОВ не були повідомлені про це належним чином, а дізналися про це із засобів масової інформації. Зобов’ язання ТОВ перед ними не були виконані, у зв’язку з чим вони понесли чималі збитки та звернулися до правонаступника. АТ “Сонечко” пояснило, що в передавальному акті та розподільчому балансі не міститься інформації про борги ТОВ “Світ”, тому відповідати за боргами останнього воно відмовляється. Яке питання теми потрібно розкрити? Який порядок припинення юридичних осіб передбачається ЦК України та його правові наслідки? Чи повинно АТ “Сонечко” відповідати перед кредиторами ТОВ “Світ ”? Кредитор ТОВ “Зірочка” звернувся до господарського суду із заявою про визнання боржника ТОВ “Промінець” банкрутом у зв’язку з тим, що боржник с неплатоспроможним - має перед ним заборгованість у розмірі 588 100 грн. Суд встановив, що ТОВ “Промінець” не розрахувалося за зобов’язанням перед ТОВ “Зірочка”, що підтверджується раніше прийнятим рішенням господарського суду та його наказом, відпо до якого з боржника було стягнуто борг на користь кредитора в сумі 588 100 грн. ТОВ “Зірочка” зверталося до відділу державної виконавчої служби, однак постановою останнього було повернуто виконавчий документ стягувачеві. Яке питання теми потребує з ’ясування? Чи є підстави для визнання ТОВ “Промінець ” банкрутом? Який порядок відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом? Для здійснення самозахисту сімнадцятирічний Варивода мав намір у спеціалізованій крамниці купити собі газовий пістолет, а своїй чотирнадцятирічній сестрі - газовий балончик. Продавець магазину відмовив Вариводі в укладенні договорів на тій підставі, що, по-перше, покупець є неповнолітнім, а по друге, газова зброя - об’єкт, обмежений у цивільному обороті. На яке питання розраховане це завдання? Визначте правовий режим спеціальних засобів самозахисту.

Після смерті Нестеренка залишилося майно, що йому належало на праві приватної власності, до складу якого входили гараж у кооперативі “Віраж”, золота каблучка (вартістю у десять мінімальних заробітних плат), мисливська рушниця, га¬зовий пістолет, вексель на суму 100 000 грн, ощадна книжка на пред’явника на суму сто мінімальних заробітних плат. Яке коло питань необхідно з’ясувати в цьому завданні? Які з цих об’єктів відносяться до обмежених у цивільному обороті? Визначте правовий режим вказаних об’єктів.

Подружжя під час перебування у шлюбі набуло права спільної сумісної власності на житловий будинок, автомобіль “Таврія”, а також меблевий гарнітур відомої закордонної фірми та інші речі. До складу меблевого гарнітура входили стіл, стільці, шафа та інші меблі. У справі про розлучення і поділ майна жінка наполягала на передачі їй у приватну власність житлового буди¬нку, оскільки той оформлений на її ім’я, а чоловікові пропонувала передати автомобіль “Таврія”, бо технічний паспорт оформле¬ний на його ім’я. Чоловік, не заперечуючи проти передання йому автомобіля, виказав згоду на компенсацію йому різниці у вартос¬ті будинку та автомобіля меблевим гарнітуром. Дружина ж наполягала на поділі меблевого гарнітура. Яке питання теми потребує вирішення? Визначте особливості класифікації речей на подільні та неподільні.

Фермер Сімко за договором зберігання передав до елеватора 50 т пшеничного зерна ІІ сорту загальною вартістю 20 000 грн. Окремий договір був укладений на зберігання 2 т зерна пшениці твердих сортів, яке він закупив на насіння за кордоном на сільськогосподарській виставці. Вказане сортове зерно він мав намір засіяти і згодом замінити культивовані ним вітчизняні сорти пшениці. Вартість цього зерна в договорі вказана втричі вищою біржової вартості вітчизняного пшеничного зерна ІІ сорту. Внаслідок різних суб’єктивних та об’єктивних причин (тепла зима, постійна вологість повітря, дах складу, що протікає) до весни зерно попріло і втратило придатність для використання за призначенням. Комісія районного управління сільського господарства на підставі лабораторних аналізів з’ясувала, що зерно придатне тільки на фуражні цілі та вартість його знизилась у декілька разів. Сімко зажадав від керівництва складу повернення зерна обох видів належної якості та кількості. На яке питання розраховане це завдання? У чому головна відмінність між речами, визначеними родовими та індивідуальними ознаками? Колишнє подружжя Коновалових, змушене мешкати після розлучення в одній квартирі (м. Харків), перебувало в неприязних стосунках. Після чергової сварки Коновалова розіслала близьким родичам колишнього чоловіка телеграми, в яких повідомляла про його смерть. Коли родичі з’їхалися до Харкова з інших міст України та Росії, виявилося, що Коновалов живий. Родичі звернулися до адвоката з запитанням, чи мають вони юридичні підстави вимагати від Коновалової відшкодування понесених ними витрат на проїзд, проживання у готелі та харчування, а також заподіяної їм моральної шкоди. На яке питання розраховане завдання? Яку відповідь повинен дати адвокат?

На прохання свого приятеля Майорова Васін погодився перевезти на своїй легковій автомашині придбаний Майоровим кольоровий телевізор. По дорозі Васін не справився з керуванням і автомобіль перекинувся. Водій не постраждав, а телевізор, який поклали у багажник, був повністю розбитий. Майоров вимагав від Васіна відшкодування вартості розбитого телевізора. Васін не погодився з такою вимогою, оскільки, на його думку, він намагався надати Майорову суто приятельську послугу. Будь-який договір вони не укладали, грошей за перевезення телевізора він не отримував, а тому ніяких зобов’язань між ними не було. До того ж у зв’язку з аварією зазнав збитків не тільки Майоров, але й він, Васін, оскільки на ремонт машини йому прийдеться витратити суму, значно більшу, ніж вартість телевізора. Як слід вирішити спір?

Петрова Оля привела додому з вулиці бездомне цуценя. Протягом місяця цуценя, яке отримало прізвисько Кузя, перебувало у Петрових. Якось батько Олі побачив оголошення про пропажу собаки, який за описом був дуже схожий на Кузю. Хазяїн обіцяв заплатити значну винагороду тому, хто поверне йому собаку. Хоча Оля встигла прив’язатися до Кузі, вона розуміла, що повинна повернути собаку хазяїнові. За винагороду, яка була обіцяна за знайдене цуценя, батько пообіцяв купити Олі нові зимові чоботи. Попов, який признав у Кузі свого собаку, виплатити винагороду відмовився. Він пояснив Олі та її батькові, що знайомий юрист порадив йому не виплачувати винагороду, оскільки законодавство України зобов’язує власника загубленої речі відшкодувати особі, яка її знайшла, тільки витрати, пов’язані із зберіганням речі та її доставкою. Вирішіть спір.

Попов придбав у магазині холодильник “Норд”. Через сім місяців його проводка загорілася і холодильник згорів, чим Попову були заподіяні збитки в розмірі 1390 грн.: вогнем була пошкоджена частина кухонного гарнітура, біля якого стояв холодильник. Попов звернувся до заводу-виробника з вимогою відшкодувати йому понесені збитки. Завод відмовився задовольнити вимоги Попова, посилаючись на те, що не перебуває з останнім у договірних відносинах, а тому не повинен відшкодовувати Попову понесені збитки. Як треба вирішити справу? Відповідно до умов договору будівельного підряду АТ “Будсервіс” (підрядник) зобов’язалося побудувати офіс для ТОВ “Фантом” (замовник) із матеріалів останнього. Оскільки замовник своєчасно не надав підряднику проектно-кошторисну документацію та не підготував будівельний майданчик (фронт робіт), будівельні роботи розпочалися на два тижні пізніше. У подальшому замовник не зміг надати підряднику необхідну кількість матеріалів і звернувся до нього з проханням завершити роботи з матеріалів будівельної фірми, на що отримав згоду. Через п’ять місяців після початку робіт вони були припинені органами Держбуднагляду у зв’язку з тим, що на будівництві працювали робітники, які не перебували в трудових або підрядних відносинах з підрядником, і роботи виконувалися з грубим порушенням будівельних норм та правил. Отримавши таку інформацію, директор ТОВ “Фантом” прийняв рішення про розірвання договору з АТ “Будсервіс” та уклав договір на завершення будівельних робіт з іншим підрядником, зажадавши від АТ “Будсервіс” відшкодування збитків, оскільки вартість робіт за новим договором була значно вище, ніж за попереднім. Керівництво АТ “Будсервіс” з цим не погодилось і звернулося до ТОВ “Фантом” з вимогою оплати виконаної роботи, повернення вартості матеріалів і суми страхових внесків, які були перераховані страховій фірмі “Оранта”, бо об’єкт будівництва був застрахований. Як слід вирішити справу?

Магазин, що здійснював торгівлю за попередніми замовленнями, 10.05.2006 р. уклав з Іващенком договір, відповідно до якого зобов’язався доставити 30.05.2006 р. оплачений Іващенком меблевий гарнітур за вказаною ним адресою. Згодом, у зв’язку з необхідністю складування партії нових меблів і враховуючи факт попередньої повної оплати Іващенком меблевого гарнітуру, працівники магазину вирішили виконати своє зобов’язання достроково, про що сповістили Іващенка. Останній проти дострокової доставки меблевого гарнітура заперечував і, навпаки, просив магазин доставити його пізніше, ніж було визначено умовами договору, – 15.06.2006 р., оскільки він не встигає завершити ремонт квартири, а меблевий гарнітур буде заважати його виконанню. Крім того, меблевий гарнітур він має намір вперше показати дружині і дітям у відремонтованій квартирі як сюрприз. Незважаючи на те, що попередньої домовленості про оплату часу зберігання гарнітуру між сторонами не було, магазин вимагав або забрати меблі, або оплатити їх зберігання протягом додаткового терміну. Як має бути вирішена справа?

Художник Мухін домовився з відомим сталеваром Железняковим про те, що протягом місяця напише картину з зображенням Железнякова під час роботи, якщо сталевар дозволить спостерігати за його роботою в умовах цеху і зробити деякі попередні зарисовки. Спостерігати за роботою Железнякова художник прийшов разом із своїм учнем Рибаченком. Через декілька днів сталевар виїхав у відрядження. Повернувшись через два місяці, він зателефонував художнику і дізнався, що картину ще не написано. Тоді він попросив художника за ту ж саму суму, що й за картину, розробити ескіз декоративних воріт, які йому замовили відлити з чавуну. Художник дав згоду, але за браком часу доручив цю роботу своєму учню. Останній зробив ескіз і, використавши попередні малюнки, без доручення Мухіна вирішив спробувати свої можливості та намалював портрет сталевара Железнякова. Вважаючи портрет вдалим, художник Мухін запропонував портрет Железнякову. Він придбав його. Ескіз же декоративних воріт Железняков не прийняв, посилаючись на те, що грошової суми, про яку вони домовлялися при визначенні ціни за портрет, він не вартий. Коли Железняков не знайшов особистого підпису Мухіна на картині, то зажадав від нього пояснень. Мухін визнав, що портрет написано його учнем Рибаченком. Враховуючи, що ціна за портрет була обумовлена передусім членством Мухіна у спілці художників України і його статусом відомого художника, Железняков звернувся до суду з позовом про повернення грошей, які він сплатив за картину. У свою чергу, Мухін подав зустрічний позов про оплату виконаної роботи по розробці ескізу декоративних воріт. Згідно з договором купівлі-продажу ТОВ “Лідертехніка” (далі – ТОВ) зобов’язалося доставити та встановити до 10.09.2006 р. придбані АТ “Юність” (далі – АТ) комп’ютери, які були необхідні останньому для проведення виставки своєї продукції. У договорі було зазначено, що виконання зобов’язання забезпечено неустойкою в сумі 10 000 грн. ТОВ доставило комп’ютери лише 20.09.2006 р. АТ від прийняття їх відмовилося, звернувшись до господарського суду з позовом до ТОВ про повернення суми вартості комп’ютерів – 25 000 грн; стягнення штрафу – 10 000 грн; відшкодування 40 000 грн упущеної вигоди, тобто доходів, які воно не отримало через невиконання ТОВ зобов’язання в строк. ТОВ позову не визнало, вважаючи, що по-перше, у разі виконання зобов’язання боржником кредитор не має права відмовитися від його прийняття (комп’ютери були ж доставлені через 10 днів); по-друге, у разі несвоєчасного виконання зобов’язання неустойка повинна стягуватися у вигляді пені, а не штрафу за кожен день прострочення в розмірі, встановленому договором (оскільки сторони в договорі розмір пені не визначили, то й неможливе її стягнення); по-третє, розмір упущеної вигоди повинен бути доведений та обґрунтований позивачем, і тільки в цьому випадку можна ставити питання про її відшкодування. Як має бути вирішена справа?

13.01.2006 р. між банком “Аваль” (кредитор) та ТОВ “Свобода” (позичальник) укладено кредитний договір та додаткові угоди про надання кредиту зі строком погашення до 01.03.2006 р. 14.01.2006 р. у забезпечення виконання зобов’язань позичальника банк “Аваль” та ВАТ “Мета” уклали договір застави, згідно з яким предметом застави стали 5 авіаційних турбінних двигунів, що належали ВАТ “Мета”. На 01.03.2006 р. ТОВ “Свобода” повністю не розрахувалося з банком. Заборгованість складала 23 666 грн. 10.10.2006 р. банк “Аваль” звернувся до господарського суду з позовом до ВАТ “Мета” про звернення стягнення на заставлене майно відповідача. Рішенням господарського суду від 25.10.2006 р. у задоволенні позову було відмовлено, оскільки згідно зі ст. 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання зобов’язання не пред’явить позову до поручителя, а в даній справі позивач значно запізнився зі строком подачі позову. Чи правильне рішення суду? Хто може бути заставодавцем? Чи є різниця між правовим положенням поручителя і майнового поручителя?

ТОВ “Альянс” (товарний склад) уклав із АТ “Вінсент” договір складського зберігання партії кави. Різке подорожчання високосортної кави призвело до зниження обсягів її продажу і, як наслідок, до збільшення строків зберігання вказаного товару. Коли представник АТ “Вінсент” прибув для отримання зі складу партії кави, зберігач відмовив у видачі товару, мотивуючи свою поведінку відсутністю оплати за зберігання. Не погоджуючись з такими діями, представник поклажодавця вказав, що вартість кави, яка перебуває на складі, значно перевищує суму заборгованості. Тоді зберігач запропонував АТ “Вінсент” отримати товар у певному обсязі, залишивши у розпорядженні зберігача лише ту частину, яка за вартістю дорівнює сумі заборгованості. Як повинна бути вирішена справа?

Іванов домовився з Анісімовим про купівлю-продаж житлового будинку. У зв’язку з цим Анісімов передав Іванову 3 000 грн. як завдаток, отримавши про це відповідну розписку. Однак через деякий час Анісімов відмовився від оформлення договору купівлі-продажу, мотивуючи тим, що всі його цінні речі, які він мав намір продати для виплати за будинок, втрачено під час пожежі, спричиненої ударом блискавки. Інших коштів для купівлі будинку він не мав. Вважаючи неможливим виконання договору, Анісімов зажадав від Іванова повернення 3 000 грн. Коли Іванов йому в цьому відмовив, Анісімов звернувся до юридичної консультації за роз’ясненням його прав. Чи підлягають вимоги Анісімова задоволенню? Чи зміниться рішення, якщо в розписці не буде слова «завдаток»? Між банком “Грант” (далі – банк) та АТ “Ніневія” (далі – АТ) 15.01.2006 р. укладено кредитний договір на суму 500 000 грн. Згідно з умовами договору кредит підлягав поверненню 15.03.2006 р. Для забезпечення виконання цього договору між банком і ТОВ “Шанс” (далі – ТОВ) було укладено договір поруки. Строк припинення поруки договором не визначено. Оскільки АТ не виконало своїх зобов’язань за кредитним договором, 20.10.2006 р. банк звернувся в господарський суд з позовом до ТОВ про стягнення згідно з кредитним договором основної суми боргу, процентів за користування кредитом, судових витрат, пов’язаних із стягненням боргу. Яке рішення має прийняти господарський суд?

Любімов звернувся до свого приятеля Іванчука з проханням позичити йому 10 000 грн. строком на два місяці. Іванчук погодився на пропозицію, але за умови передачі йому під заставу цінного майна. 12.02.2006 р. Іванчук передав Любімову під розписку 10 000 грн. у позику зі строком повернення до 12.04.2006 р., а Любімов, у свою чергу, передав Іванчуку в забезпечення виконання зобов’язання за договором позики комп’ютер вартістю 2 500 грн і комплект ювелірних прикрас (каблучку та сережки) вартістю 8 000 грн. У зазначений термін Любімов не зміг розрахуватися з Іванчуком. А коли 23.08.2006 р. Любімов запропонував позичені гроші, Іванчук відмовився їх прийняти, вказавши, що оскільки Любімов не повернув гроші у строк, він став власником переданих речей і вже встиг реалізувати їх спільному знайомому Логвінову. Любімов вирішив звернутися до юриста і з’ясувати, чи не порушено його права? Яке роз’яснення має дати юрист?

Бідний 10.01.2006 р. уклав з Карпенком договір позики, згідно з яким передав останньому 30 000 грн. строком на 6 місяців. Договір позики було забезпечено іпотечним договором, відповідно до якого іпотекодавцем виступив майновий поручитель Довірченко, а предметом іпотеки – квартира останнього. Іпотечний договір передбачав видачу заставної. 10.03.2006 р. сторони внесли зміни до договору позики стосовно строку повернення боргу. Термін виконання договору було перенесено на 10.09.2006р. 10.08.2006 р. до Довірченка звернувся Щербаков з вимогою сплатити йому 30 000 грн. На це той заявив, що він не знає цього чоловіка, і відмовився задовольнити його вимогу. Тоді Щербаков звернувся до суду з вимогою звернути стягнення на квартиру Довірченка і таким чином задовольнити його (Щербакова) вимоги. На підтвердження свого права Щербаков подав заставну. У судовому засіданні з’ясувалося, що заставну, видану 10.02.2006 р. на ім’я Довірченка, було передано декілька разів за передавальним написом, і останнім її власником став Щербаков. Довірченко звернувся за допомогою до адвоката з запитаннями: 1. Які його права та обов’язки як майнового поручителя? 2. Яка юридична природа заставної, порядок та правові наслідки її видачі? 3. Яким чином має здійснюватися передача заставної? 4. Чи впливає зміна основного договору на долю заставної? 5. Як співвідносяться іпотечний договір і заставна? Дайте відповідь. Меблева фабрика (далі – фабрика) звернулася до АТ “Смерека” (далі – АТ) з позовом про розірвання договору у зв’язку з втратою інтересу до предмета договору та про стягнення збитків, посилаючись на те, що відповідач протягом тривалого часу не виконував свій обов’язок щодо поставки цінних порід деревини, необхідність в якій у покупця відпала на цей час. При розгляді справи було з’ясовано, що згідно з укладеним 16.02.2006 р. договором АТ зобов’язувалося відвантажити деревину залізницею за вантажними реквізитами, які покупець повинен був повідомити додатково. До повідомлення цих реквізитів продавець приймав товар на відповідальне зберігання. У договорі передбачався також строк поставки – протягом п’яти днів після підписання договору з оплатою за фактом отримання товару. Крім цього було встановлено, що 17.02.2006 р., а також у березні і квітні цього ж року АТ повідомляло фабрику, що готове до відвантаження деревини, яка перебувала на відповідальному зберіганні, однак будь-якої відповіді від фабрики не отримало. Як має бути вирішена справа?

ТОВ “Кворум” звернулося з позовом до державного НДІ “Квант” про стягнення заборгованості за отриману продукцію на суму 65 180 грн, а також про стягнення неустойки та процентів річних у зв’язку з простроченням грошового зобов’язання. Відповідач проти позову заперечував, вказуючи на несвоєчасність отримання коштів з державного бюджету, за рахунок якого він фінансується, й, відповідно, відсутність своєї вини. Крім того, зазначав, що одночасне стягнення неустойки та процентів річних є неможливим, оскільки проценти річних - різновид законної неустойки. Вирішіть справу. Обчисліть суми, на які може претендувати позивач за умови, що строк невиконання грошового зобов’язання складає 62 дні, індекс інфляції за час прострочення – 102,1%, а пеня, що передбачалася в договорі на такий випадок, становила 0,1% від суми за кожен день прострочення.

За договором купівлі-продажу АТ “Повітря” (далі – АТ) передало ТОВ “Надія” (далі – ТОВ) 10 кондиціонерів. У процесі прийомки виявилося, що 5 кондиціонерів не працюють. У претензії ТОВ вимагало від АТ замінити непрацюючі кондиціонери та сплатити штраф у розмірі 20% від вартості неякісної продукції. У зв’язку з відсутністю на складі кондиціонерів АТ запропонувало здійснити ремонт несправних кондиціонерів, але ТОВ не погодилося з такою пропозицією і вимагало розірвання договору, повернення вартості бракованих кондиціонерів і відшкодування витрат за їх зберігання. Вирішіть справу.

ТОВ “Промінь” (далі – ТОВ) уклало договір поставки овочевих консервів з АТ “Консервний завод” (далі – АТ). Не отримавши консервів у встановлений договором строк, ТОВ звернулося до господарського суду з вимогою до АТ про відшкодування збитків, завданих невиконанням договору, та про стягнення неустойки. Відповідач, заперечуючи проти вимог, пояснив, що поставку позивачу частини консервів мало здійснити повне товариство “Садиба” (далі – повне товариство), з яким АТ уклало договір. Отже, відповідальність за невиконання договору поставки в цій частині несе повне товариство. АТ не заперечувало, що воно не виконало зобов’язання, але зазначило, що порушення сталося не з його вини. Так, спочатку не було можливості виконати зобов’язання через відсутність склотари для консервів (її було отримано від постачальника із запізненням), а в липні врожай огірків загинув внаслідок сильного граду. Вирішіть справу. АТ “Місто” та командитне товариство “Чумаченко та компанія” 15.03.2006 р. уклали договір про розробку заходів щодо реалізації проекту створення оздоровчого центру “Бадьорість”. У договорі було закріплено, що сторони зобов’язуються сприяти втіленню в життя цього проекту, для чого кожна з них взяла на себе обов’язки щодо збирання необхідної інформації, визначенню своїх фінансових можливостей, розробки проектної документації. У договорі також було закріплено, що повноважні представники сторін повинні зустрітися не пізніше 01.06.2006 р. для прийняття остаточного рішення про можливості сторін щодо реалізації вказаного проекту. У договорі містився пункт такого змісту: “Договір вважається попереднім та не покладає на його учасників ніяких юридичних обов’язків”. Чи відповідає цей договір вимогам, що пред’являються до попередніх договорів?

Остапенко та Павлов у травні 2006 р. у письмовій формі уклали попередній договір купівлі-продажу квартири. У договорі було встановлено, що основний договір купівлі-продажу квартири буде підписано сторонами до 1 вересня поточного року, а також вказано ціну квартири. Наприкінці серпня Павлов звернувся до власника квартири Остапенка з вимогою укласти основний договір відповідно до попереднього договору. Остапенко йому відмовив, оскільки вважав, що основний договір має бути укладений 1 вересня. В обумовлений строк Остапенко відмовився продавати квартиру Павлову на зазначених умовах, бо ціни на ринку нерухомості значно підвищилися, і він отримав вигіднішу пропозицію. Павлов звернувся до суду з вимогою про визнання договору купівлі-продажу квартири укладеним на умовах попереднього договору, а також про стягнення збитків, завданих простроченням. Яке рішення має винести суд?

Будучи у відрядженні, Марченко вирішив зупинитися в готелі. Адміністратор готелю відмовив Марченку в номері, посилаючись на значну завантаженість готелю у зв’язку з проведенням футбольного турніру в їхньому місті. До того ж він зауважив, що чинними Правилами проживання в готелі, які затверджені головою обласної адміністрації, встановлено можливість пріоритетного заселення готелю певними категоріями громадян. Зокрема готелем укладено договір з місцевою адміністрацією про першочергове заселення осіб, які прибувають до міста на запрошення адміністрації. Марченко категорично не погодився з адміністратором готелю, вважаючи, що йому зобов’язані дати номер за наявності вільних. Оскільки іншого готелю в місті не було, Марченко звернувся для оскарження дій адміністратора готелю до об’єднання споживачів. Дайте роз’яснення.

Олодар та Матільда уклали шлюб у 2000 році. На момент укладання шлюбу Олодар був власником трикімнатної квартири. У 2001 році у них народилася дочка Наталія, а у 2005 році – дочка Тетяна. У 2008 році Матільда через загальне захворювання стала інвалідом третьої групи, а у Олодара у 2010 році було виявлено цироз печінки. У січні 2011 року Олодар виявив бажання укласти спадковий договір з Іваном, за яким останній мав оплачувати лікування та утримання відчужувача, а взамін, після смерті Олодара, Іван мав стати власником квартири. Нотаріус відмовився посвідчити цей договір як такий, що суперечить чинному законодавству. Чи є відмова нотаріуса правомірною? Свою відповідь обгрунтуйте.

За спадковим договором, укладеним між набувачем Богданом та відчужувачем Павлом у 2004 році набувач мав надавати утримання відчужувачу та оплачувати його лікування, а після смерті відчужувача поховати його і спорудити йому надмогильний пам'ятник. Набувач всі свої обов'язки за договором належним чином виконував протягом семи років, витративши при цьому понад сорок тисяч грн. Однак внаслідок перенесеного інсульту у 2011 році він став інвалідом другої групи і не в змозі був далі виконувати свої обов'язки за договором. Тому Богдан звернувся до суду з позовом про розірвання спадкового договору. Яке рішення повинен прийняти суд? Свою відповідь обгрунтуйте.

Юлій прочитав у газеті оголошення, у якому ішлося про те, що громадянин Ковтуненко заплатить будь – якій особі, яка доставить йому додому його зниклу собаку пуделя тисяча п'ятсот грн. За тиждень до цього пудель зник з дому. Безробітний Юлій вирішив, що йому було б непогано таким чином трохи підзаробити. Вільного часу у нього було вдосталь і він вирушив на пошуки собаки. Наступного дня він побачив собаку у дворі Мелентія, який за чотири дні до цього знайшов її у міському парку. Юлій показав Мелентію оголошення в газеті ( а про його існування Мелентій нічого не знав) і поставив вимогу перед Мелентієм віддати йому (Юлію) собаку, яку він має намір повернути господарю. Мелентій, який сам був не проти отримати тисяча п'ятсот грн., заявив Юлію, що вже наступного дня особисто поверне собаку Ковтуненкові. Вночі Юлій проник на подвір'я Мелентія, зламав двері хліву і забрав собаку, яку віддав власнику, отримавши при цьому заявлену в оголошенні винагороду. Мелентій вважає, що половина винагороди має належати йому, бо саме він підібрав бездоглядну домашню тварину і мав намір її повернути наступного дня після того як дізнався хто є власником цієї тварини. Дайте розгорнутий юридичний аналіз ситуації.

10 січня 2011 року газета «Юридичний вісник України» оголосила конкурс на кращу статтю на конституційно – правову тематику з нагоди п'ятнадцятої річниці Констиуції України. Статті мали бути надіслані не пізніше 30 квітня 2011 року. Однак 23 лютого 2011 року організатори внесли зміни до умов конкурсу, якими передбачалося, що стаття має бути подана двома мовами: державною та англійською. Крім того, кожна стаття мала супроводжуватися рецензією вченого юриста, який повинен був мати науковий ступінь доктора юридичних наук. Юрист Микола надіслав статтю на конкурс 25 лютого 2011 року без її перекладу на англійську мову і без рецензії. Його робота не була допущена до участі у конкурсі. Микола вважав такі дії незаконними, оскільки умови конкурсу були змінені уже після того як конкурс почався. Після підведення підсумків конкурсу Микола звернувся з позовом до суду, в якому просив визнати результати конкурсу недійсними і зобов'язати організаторів конкурсу підвести підсумки конкурсу після розгляду наданих ним матеріалів. Суд у задоволенні позовних вимог відмовив. Чи правомірним є рішення суду? Свою відповідь обгрунтуйте.

Юрій, який пізно ввечері прогулювався набережною міста, побачив Гафію, яка рухалася у тому ж напрямі, що і Юрій. Незабаром Юрій її наздогнав. Набережна була добре освітлена і тому Юрій чітко бачив, що Гафія мала на плечі дуже дорогу жіночу сумочку. У Юрія раптово виникло бажання цією сумочкою протиправно заволодіти. З цією метою він підійшов з боку до Гафії і зробив спробу різким рухом зірвати сумочку із плеча її власниці. Однак Гафія встигла міцно вчепитися в сумку обома руками. Юрій з усіх сил намагався вирвати річ із рук її власниці, але безуспішно. У свою чергу Гафія усвідомлювала, що Юрій не думає припиняти протиправне діяння, а прагне будь – що заволодіти її річчю, і тому з усієї сили вдарила його кулаком у голову. Юрій втратив свідомість і впав на тротуар. Лікарі кваліфікували нанесене йому тілесне ушкодження як тілесне ушкодження середньої тяжкості. Дайте розгорнутий юридичний аналіз ситуації.

Вільгельм працював водієм вантажівки на заводі «Точприлад». 25 грудня 2011 року за завданням свого керівництва він поїхав за запчастинами до Києва. Коли він проїжджав однією із столичних вулиць, несподівано на середину вулиці вибігла дівчинка. Прагнучи уникнути наїзду на дитину, Вільгельм скерував вантажівку на тротуар, заподіявши при цьому шкоду автомобілю, який був припаркований біля тротуару, на суму тридцять тисяч грн. Крім того він пошкодив автомобіль, яким керував. На ремонт цього автомобіля підприємство витратило п'ять тисяч грн. Суд постановив стягнути на ремонт пошкодженого автомобіля двадцять тисяч грн. із батьків дівчинки та десять тисяч грн. із заводу «Точприлад». Після сплати коштів власнику пошкодженого автомобіля адміністрація заводу «Точприлад» видала наказ про відрахування із зарплати Вільгельма п'ятнадцяти тисяч грн. Чи правомірним є наказ адміністрації? Свою відповідь обгрунтуйте.

Водій хлібозаводу Драгомир, здійснюючи підвезення хлібо–булочних виробів до магазину «Мальвіна», не надавши переваги на пішоходному переході Власенку, здійснив наїзд на нього і заподіяв йому тяжкі тілесні ушкодження. Дайте розгорнутий юридичний аналіз ситуації.

Підприємство «Промбуд» за договором підряду мало здати об'єкт до 10 червня 2011 року. У зв'язку з тим, що підрядник не встигав із виконанням завдання, і хотів уникнути сплати штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язання, він залучив собі на допомогу у якості субпідрядника підприємство «Будмонтаж». У підрядника не вистачало водіїв і на один день вантажний автомобіль підрядника був переданий без довіреності на управління транспортним засобом працівнику «Будмонтажу» Максименку. При підвезенні до об'єкта будматеріалів Максименко не справився з управлінням транспортним засобом і значно пошкодив автомобіль Тимченка. Юрист Георгій порадив Тимченкові звернутися з позовом до суду про відшкодування завданої цивільно-правовим деліктом шкоди до замовника, оскільки субпідрядник діяв за завданням замовника, яке отримав безпосередньо від підрядника, а згідно ч. 2 ст. 1172 ЦКУ замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо останній діяв за завданням замовника. Юрист Аліна радила Тимченкові звернутися до субпідрядника, оскільки шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки згідно ст. 1187 ЦКУ несе володілець цього джерела, тобто субпідрядник. Проаналізуйте поради юристів.

Микола та Яна уклали шлюб у 1980 році. У 1982 році у них народився син Максим, який проживав із своїми батьками до дня своєї смерті. У січні 2004 року Микола та Яна добровільно взяли на виховання та спільне проживання десятирічну Олесю та п’ятнадцятирічного Олега. Олег проживав у сім’ї Миколи та Яни до закінчення вузу, а саме до 1-го липня 2011 року. Олеся проживала у сім’ї Миколи та Яни до їх смерті (25 грудня 2011 року). 25 грудня 2011 року Микола, Яна та Максим потрапили в автомобільну катастрофу. Микола помер на місці аварії о 10 годині 15 хвилин. Яна померла в лікарні через шість годин, а Максим помер в той же день о 23 годині 55 хвилин. У Яни, яка виховувалася в дитбудинку, родичів не було. У Миколи був брат Теодор, який за місяць до автомобільної аварії, будучи у стані сп’яніння, під час сварки зробив невдалу спробу заколоти ножем Миколу. У Максима не було ані дітей, ані дружини. Ніхто із спадкодавців заповіту не залишив. Хто успадкує майно за померлими? Свою відповідь обґрунтуйте.

Максим народився 5-го січня 1993 року. 5-го лютого 2010 року його було прийнято на роботу слюсарем на машинобудівний завод. Протягом п’яти місяців він 10 разів залучався до роботи у суботу із виплатою середнього заробітку за цей день. 22 рази за цей час йому довелося працювати по 10 годин на день. Оскільки у Максима була погодинна система оплати праці, то за ці 22 дні йому виплатили зарплатню пропорційно до відпрацьованих годин. Через п’ять місяців після початку роботи Максим звернувся до керівника підприємства із заявою про надання йому відпустки повної тривалості, однак йому була надана відпустка тривалістю 10 календарних днів. Це було обґрунтовано тим, що Максим ще не відпрацював півроку і тому не має права на відпустку повної тривалості, а отже отримає відпустку пропорційно до відпрацьованого часу. Дайте розгорнутий юридичний аналіз ситуації.

Пацієнтка Андрєєва, яка була незадоволена проведеним оглядом та опитуванням її стосовно проявів хвороби, а також не уважним та не професійним, на її думку, ставленням до неї в ході лікування, а отже, маючи сумніви в правильності поставленого діагнозу, звернулася зі скаргою до керівника лікувальної установи. Залагодити конфлікт «на місці» сторонам не вдалося. Керівник лікувальної установи звернувся до пацієнтки з пропозицією долучити

до розгляду конфлікту медіатора. Пацієнтка Андрєєва погодилася, але в неї виникли питання:

Хто в їхньому конфлікті буде виступати в ролі медіатора?

Яка існує процедура проведення медіації?

Яким чином і де буде зафіксований результат медіативної угоди?

Яким чином можливо примусити сторони виконувати умови медіативної угоди і які можуть бути наслідки її невиконання?

Надайте відповідь на поставлені питання?