Задачі з цивільного права (5)

Попов на підставі домовленості з родичем Єгоровим передав останньому у користування за довіреністю автомобіль строком на один рік. Через рік Попов оформив на ім’я Єгорова нову довіреність, а потім продовжив її ще на три роки. Таким чином, автомобіль знаходився у Єгорова протягом п'яти років. Через п'ять років Попов пред'явив позов до Єгорова про повернення автомобіля, вказуючи, що повернути його в добровільному порядку відповідач відмовляється. Єгоров позову не визнав і пояснив, що автомобіль фактично належить йому, а не Попову. За словами відповідача вони домовилися про його купівлю-продаж, а оскільки коштів на переоформлення автомобіля у Єгорова не вистачало, вирішили, що Єгоров до накопичення необхідної суми буде користуватися автомобілем за довіреністю, а Попов не буде висувати жодних претензій з цього приводу. Також Єгоров стверджував, що він передав Попову як оплату за авто 37 300 грн. На підтвердження того, що він сплатив Попову 37 300 грн, Єгоров представив у суді розписку, у якій стверджувалось, що Єгоров повернув Попову позичені 37 300 грн. Єгоров просив визнати за ним право власності на автомобіль. Чи можна визнати Єгорова власником автомобіля чи автомобіль підлягає поверненню Попову? З якого моменту виникає право власності у набувача за договором? Яка із сторін несе ризик випадкової загибелі речі? Яке рішення повинен винести суд?

За договором купівлі-продажу мале підприємство «Агва» придбало у ТОВ «Вікторія» партію товару. При укладенні договору було передбачено, що покупець повинен забрати товар 1 липня, a він прибув за ним тільки 3 липня і з'ясував, що під час грози 2 липня в склад попала блискавка, і товар згорів. Покупець пред’явив позов до продавця про надання йому тієї ж кількості і якості товару та відшкодування збитків. Як має бути вирішена справа? Які наслідки настануть у тому випадку, якщо товар було відібрано та розміщено у окремому складі?

У 2009 р. Коваленко успадкувала після смерті батька третину двоповерхового будинку в м. Люботин та вирішила її продати. Оскільки бажаючих купити частку не знайшлося, справа з продажем затягнулася. Тим часом інші спадкоємці, які проживали в цьому будинку, подали до суду позов про стягнення з Коваленко частини витрат, які вони понесли у зв’язку з утриманням будинку. Свою вимогу вони мотивували тим, що Коваленко не сплачує комунальних платежів, які нараховуються за користування будинком. Коваленко проти позову заперечувала, вказуючи на те, що раз вона в успадкованому будинку не проживає, то і не повинна платити за ті послуги, які не отримувала. Відповідачка вказала, що в неї є інше житло, в якому вона мешкає, і за обслуговування якого вона вчасно сплачує комунальні платежі. Яким чином повинна бути вирішена суперечка? Чи може бути накладене стягнення на житловий будинок (або його частину) за несплату комунальних платежів, якщо власники даного будинку відмовляються їх сплатити? До стада фермерського господарства Стецька пристала бездоглядна корова. Через місяць вона отелилася, а через 6 місяців фермер Стецько вирішив її продати. Під час продажу з’явився власник корови Петренко, який наполягав на поверненні корови і теляти. Фермер Стецько проти цього заперечував, вважаючи що через 6 місяців він став власником і корови, і теляти. Як повинна бути вирішена справа?

Подружжя Кирилових під час перебування у шлюбі придбало квартиру, меблі, автомобіль, гараж, холодильник та телевізор. При розірванні шлюбу чоловік вимагав розділити майно та залишити йому квартиру, автомобіль та гараж, інше залишити відповідачці, оскільки він повністю утримував і дітей, і дружину, яка після одруження ніде не працювала. Яким чином повинна бути вирішена справа?

Мешканці 48-квартирного будинку приватизували квартири, котрі вони наймали. Потім було створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку. Чи можуть вони вважатися власниками всього будинку? Яке майно перебуває у спільній сумісній власності співвласників, а яке – у спільній частковій? Чи можливе виділення частки в натурі у спільній сумісній власності при відчуженні приміщення в жилому будинку?

До вступу в шлюб Дмитро на праві власності мав будинок із трьох кімнат. Після реєстрації шлюбу він з дружиною проживав у цьому будинку, в якому за три роки: замінили дах, прибудували кухню та веранду, замінили підлогу, вікна та двері. При розірванні шлюбу Дмитро вимагав виключити будинок із майна, що підлягає поділу, оскільки він належить йому на праві приватної власності. Дружина наполягала на розподілі будинку, зауваживши, що перебудова проводилась і за її кошти, а вартість будинку після проведення ремонтних робіт зросла вдвічі. Як необхідно вирішити спір?

Під час перебування в шлюбі подружжя Сіренків придбало автомобіль. У 2006 році в нотаріальній конторі був посвідчений договір дарування автомобіля дружині, а у липні 2007 року шлюб був розірваний. Чоловік продовжував користуватися автомобілем і після розірвання шлюбу, при цьому машина не була перереєстрована в органах ДАІ. Дружина Сіренка подала позовну заяву до суду про повернення автомобіля. Відповідач проти позову заперечував, вважаючи, що право власності на автомобіль у позивачки не виникло, оскільки автомобіль їй не передавався і є спільною власністю. Позивачка стверджувала, що оскільки договір був нотаріально посвідчений, то у неї виникло право власності на автомобіль. Як має бути вирішений спір? Які види права власності можуть виникнути у подружжя? Брат та сестра Бусигіни пред’явили позов до свого вітчима Семенова про право на спадщину половини житлового будинку, що належав їхній померлій матері. Попереднє звернення до нотаріуса щодо спадщини результатів не дало. Нотаріус пояснив, що будинок зареєстрований на Семенова і без його згоди отримати спадщину Бусигіним не можна. Семенов такої згоди не дав. Більше того, Семенов пред’явив зустрічний позов, в якому просив суд визнати будинок його приватною власністю, оскільки під час придбання будинку його дружина, мати Бусигіних, не працювала вже кілька років, а займалась вихованням своїх неповнолітніх дітей і самостійних доходів не мала. До того ж на момент смерті мати Бусигіних вже не була дружиною Семенова, бо вони розірвали шлюб за три місяці до цього, а дітей Бусигіних він не всиновлював. Як захистити майнові інтереси спадкоємців? Яким має бути рішення суду? Завдання № 2 За рішенням органу місцевого самоврядування земельна ділянка, яка належала на праві власності Овчаренку, підлягала вилученню для суспільних потреб. Овчаренку та його сім'ї в якості компенсації була запропонована квартира з оплатою вартості будинку та плодово-ягідних насаджень. Овчаренко з цією пропозицією не погодився і наполягав на будівництві нового житлового будинку на рівноцінній земельній ділянці. Представник органу місцевого самоврядування стверджував, що не має можливості побудувати новий будинок, оскільки відсутні будматеріали та кошти, а також, бракує вільних земельних ділянок для забудови. Представник органу місцевого самоврядування також повідомив: якщо Овчаренко не погодиться на пропозицію, то його будинок буде відключений від мережі енерго – та водопостачання. Овчаренко подав позовну заяву до суду. Яке рішення повинен винести суд? Завдання № 3 ТОВ «Фаїна» пред'явило командитному товариству «Петренко і К°» вимогу про повернення комбайна «Дон-1500СК» або відшкодування збитків у сумі 27 тис. грн. При цьому ТОВ «Фаїна» зазначило, що з КТ «Петренко і К°» був укладений договір найму комбайна зі строком повернення до 4 листопада 2007 року, але товариство сплатило плату за найм, а від повернення комбайна відмовилось. КТ «Петренко і К» пояснило, що комбайн був переданий його філії у місті Куп'янську, яка має свій розрахунковий рахунок, тому повинна нести самостійну майнову відповідальність. Окрім цього, керівник філії, отримавши комбайн, передав його за генеральною довіреністю своєму приятелю Цвігну, а сам зник. На цих підставах командитне товариство пояснювало, що позов треба пред'являти Цвігну. Натомість ТОВ «Фаїна» вимагало повернення товариством комбайна або відшкодування завданих збитків, а також, щоб господарський суд виніс рішення про припинення діяльності командитного товариства (банкрутство) внаслідок його неплатоспроможності. Як ТОВ може захистити своє право власності? Чи може нести філія самостійну відповідальність? Хто повинен повернути комбайн і відшкодувати майнові збитки? При проведенні маневрових робіт на ділянці під'їзних шляхів заводу «Південмаш» трапилася аварія, в результаті якої згорів тепловоз цього заводу. При розслідуванні справи про порушення правил техніки безпеки було встановлено, що причиною аварії стало грубе порушення правил безпеки руху працівниками відділення залізниці. Завод в якості способу розрахунків вимагав від відділення залізниці передати йому один з недавно придбаних залізницею тепловозів аналогічної марки, а від запропонованої грошової компенсації відмовився, посилаючись на те, що в результаті аварії завод не може забезпечити нормальну виробничу діяльність. Після відмови залізниці в задоволенні претензії завод звернувся з позовом до господарського суду. До якого виду майна належить тепловоз і який його правовий режим? Як має проводитись відшкодування шкоди машинобудівному заводу?

Із стада агрофірми «Маяк» через перебування пастухів у стані сп'яніння зникло 20 голів великої рогатої худоби. Голова правління агрофірми Разін звернувся до РВВС із заявою про притягнення пастухів Колісника і Тягаря до відповідальності. Через 9 місяців з’ясувалося, що десять корів прибилося до стада кооперативу «Нива» (дві з них пастухи продали, решта прийнята на баланс кооперативу), п'ять корів знайшов фермер Домовитий, про що сповістив голову сільської ради, дві корови і бичок потонули на торфовищі, а двох коров з’їли вовки. Зробіть аналіз вказаної ситуації. Хто повинен відшкодовувати завдані збитки? Чи можна витребувати корів, що залишились?

На будмайданчику будівельної організації відбулася крадіжка будівельних матеріалів (цегла, цемент, дошки, вікна, двері, шифер). Досудовим слідством було встановлено, що крадіжку скоїли працівники організації, які частково використали будівельні матеріали при будівництві і ремонтові власних будинків, а частину матеріалів продали. Будівельна організація звільнила працівників і вимагала повернення вкрадених матеріалів. Як повинна бути вирішена справа? Чи можливо повернути речі, якщо їх не встигли використати?

Іванов знайшов на смітнику пакет з документами (паспортом, свідоцтвом про одруження, посвідченням водія і технічним паспортом на ім’я Дорошенка). Зателефонувавши вказаній в документах особі, він став вимагати оплати за повернення документів. Дорошенко відмовився платити і звернувся із заявою в міліцію про вимагання з боку Іванова. Як треба вирішити справу? знаходився на стоянці, несподівано вибухнув, внаслідок чого було знищено два автомобілі, які знаходились поруч, і ушкоджено ще чотири. Власники знищених і ушкоджених автомобілів звернулися до керівництва автостоянки як до титульного володільця з вимогою відшкодувати завдані збитки. Адміністрація відмовилась відшкодовувати завдані збитки, оскільки не вважала себе винною у їх заподіянні. Проаналізуйте умови завдання. Дайте визначення титульного володіння. До кого пред’являти позов, якщо автомобіль, що вибухнув, належав подружжю, яке видало довіреність особі, що поставила автомобіль на стоянку?

Спадкоємець померлого Науменка вирішив продати будинок, залишений йому у спадок. З цією метою він письмово попередив тітку Науменка, яка мешкала в будинку, про необхідність звільнити приміщення. Остання відмовилась, мотивуючи це тим, що вона є відказоотримувачем за заповітом. Спадкоємець звернувся за консультацією до нотаріуса щодо роз’ясненням можливості продати будинок. Дайте розгорнуту консультацію. Визначіть підстави припинення особистих сервітутів.

Сільська рада с. Олешнів надала підприємцю Каштанову земельну ділянку в центрі села у довічне користування для будівництва магазину з хлібопекарнею. Після виділення земельної ділянки підприємець збудував замість магазину лазню з баром. Сільрада стала вимагати розірвання договору і зносу будівлі. Підприємець відповів, що він має відповідні дозволи на торгівлю спиртними напоями і не збирається зносити споруду та повертати земельну ділянку. Як повинен бути вирішений спір?

Художник Івашко намалював картину, яку згодом продав Петренку. Приватний підприємець Петренко виготовив 2 тисячі репродукцій з картини Івашка для продажу. Слід визначити, картина є об’єктом права інтелектуальної власності чи права власності. Кому із сторін належить право на картину і яке саме? Розкрийте зміст права інтелектуальної власності на картину.

Сидоров отримав патент на виготовлення одноразових рукавичок. Іванов, який є суб’єктом підприємницької діяльності, виготовляв одноразові рукавички в своєму виробництві у спосіб, виключні майнові права на який належать Сидорову. При цьому з Сидоровим підприємець Іванов договору на використання виключних майнових прав не укладав і відповідно дозволу на виготовлення рукавичок не отримував. Визначте способи захисту права інтелектуальної власності. Чи може бути застосовано разове грошове стягнення як спосіб захисту права інтелектуальної власності за даних обставин? Професор кафедри кримінального права Кац отримав завдання від Академії внутрішніх справ у порядку виконання трудових обов'язків розробити проект Кримінального кодексу до березня 2004 року. Проект був розроблений і представлений керівництву Академії в червні 2004 року, однак схвалений не був. У вересні 2004 року Кац опублікував проект Кримінального кодексу під власним іменем. Після виходу проекту Кримінального кодексу друком керівництво Академії висловило професору Кацу претензію про те, що він не міг публікувати проект кодексу під власним іменем без дозволу Академії внутрішніх справ. Кац заперечив претензію і вказав, що авторське право на проект належить йому і ніякого дозволу він отримувати не повинен. Чи є проект Кримінального кодексу об’єктом авторського права? Кому належить право авторства на проект Кримінального кодексу? Чи мав право Кац опублікувати проект Кримінального кодексу без згоди керівництва Академії внутрішніх справ? Завдання № 2 При виданні збірки гуморесок С. Руданського внаслідок помилки було змінено першу букву прізвища автора на букву «М», а також з різних прижиттєвих видань автора фактично створено нову збірку, чим, як вказали в позові нащадки відомого гумориста та спілка письменників, було спотворено і саме авторство, і порушений творчий задум автора. Позивачі вимагали: вилучення з реалізації всіх примірників збірки; вилучення отриманої винагороди (комерційного доходу); компенсації завданої моральної шкоди. Заперечуючи проти позову, упорядники збірки заявили, що авторське право вже припинило строк своєї дії, а помилка в прізвищі сталась не з їх вини, а з вини видавництва. Крім того, весь виданий тираж був проданий підприємцям, які значну його частину вже реалізували. Визначте зміст права авторства. Які відносини виникли в наведеній ситуації? Яке рішення повинен постановити суд по даній справі? позов до Червоного про захист її авторських прав на курсову роботу. В процесі розгляду справи в суді встановлено згідно з висновком експертизи тотожність обох курсових робіт, які викладачем при перевірці були повернуті на повторне виконання як такі, що не мають самостійного характеру і є плагіатом. Курсова робота позивачки Іваненко надійшла з Львівської області поштою в деканат факультету 10 жовтня 2007 р., а на перевірку була надана 16 жовтня цього ж року. Курсова робота Червоного, жителя Харкова, подана в деканат факультету 15 жовтня і надійшла на кафедру 17 жовтня. Цього ж дня обидві роботи були передані на перевірку та рецензування. Відповідач стверджував, що роботу він писав із навчального посібника, про що стверджувала і позивачка. Суддя призначив експертизу, яка дала висновок, що першоджерелом обох робіт є навчальний посібник, хоча в роботах є незначні тотожні відхилення від тексту першоджерела. Визначте, що в даному випадку є об’єктом авторського права? В яких випадках і цілях дозволяється вільне використання об’єкта авторських прав? Чи є курсова робота об’єктом авторського права? Яке рішення має винести суд? Завдання № 4 Програміст за фахом Мороз розробив комп’ютерну програму для ведення автоматизованого бухгалтерського обліку на підприємствах. Програма була створена за трудовим договором, укладеним між гр. Морозом (автором) та приватним підприємством ”Альтаїр”. Після закінчення роботи над програмою автор передав її роботодавцю, за що той сплатив йому обумовлену договором грошову винагороду. Через деякий час (приблизно півроку) автору програми стало відомо, що приватне підприємство ”Альтаїр” уклало декілька авторських договорів, згідно з якими право на використання вищевказаної програми було надано іншим підприємствам. Гр. Мороз, вважаючи себе автором програми, звернувся до суду з позовом до приватного підприємства ”Альтаїр”, в якому прохав суд винести рішення про припинення розповсюдження програми і відшкодування йому завданих збитків. Свої вимоги позивач мотивував тим, що згідно з чинним законодавством саме йому, а не відповідачу, належить авторське право на створену програму та що умовами трудового договору не було передбачено право відповідача на розповсюдження програми. Яке рішення повинен прийняти суд? Що таке комп’ютерна програма і які особливості регулювання відносин по їх створенню та використанню? Які особливості режиму службових комп’ютерних програм? “Обрій” опублікувало повість Зотова “Випадок в горах”. В червні 2007 р. автору сталі відомі факти використання його твору без згоди, а саме: 1. невеликий уривок з повісті був зачитаний в літературній програмі по обласному радіо; 2. повість додатково була видана тиражем 800 примірників рельєфно-крапковим шрифтом для сліпих, та іншим видавництвом; 3. по сюжету повісті написана п’єса і відбулася вистава в Харківському театрі юного глядача; 4. уривок з повісті був опублікований у одному із літературних журналів та хрестоматії по сучасній українській літературі для школярів; 5. видавництво “Новий час” опублікувало повість у перекладі на російську мову і частину тиражу імпортувало до Росії; 6. один із інститутів виготовив 50 примірників твору для використання в учбовому процесі. При цьому в деяких місцях твір переривався коментарями стосовно літературних прийомів та образів, що використані у творі.

Підготуйте письмові відповіді на поставлені питання і поясніть на цьому прикладі межі дії авторського права.

Н. звернувся із позовом про визнання його співавтором Романа К. “Напередодні” в якому вказав що він разом із відповідачем спільно створив роман “Життя”. К. Без його згоди дав роману нову назву, змінив імена діючих персонажів, вніс окремі виправлення і видав його у видавництві під своїм іменем. У позові він просив суд визнати його співавтором і стягнути з К. половину виплаченого тому видавництвом гонорару. При тому гонорар був виплачений частково у грошовій формі, а частково частиною тиражу. На попередньому засіданні суду Н. Пояснив що хотів втілити свої спогади про прожите життя та подій у яких він приймав участь у мемуари. Однак практично здійснити свій намір не зміг. Він познайомився з літератором К. і на протязі двох років йому розказував епізоди з свого життя. На їх підставі К. й створив згаданий роман. Суд встановив що Н. Не мав готового рукопису, що потребував б літературної обробки. Не було в нього не щоденників, ні записів які могли б бути використані для створення роману. Не приймав Н. Участі в розробці плану і сюжетної лінії роману. Яке рішення повинен винести суд? Яке рішення повинен був би винести суд якщо б було встановлено, що Н. передав К. щоденники із описами тих подій у яких він приймав участь?

Леоненко пред’явив позов, в якому заперечував авторство його керівника Трухіна на винахід «Спосіб автоматичного регулювання процесу ректифікації етилового спирту» і стверджував, що останній не вніс у винахід творчого внеску, а був включений через те, що допоміг розробити креслення, підготувати та оформити заявку, інші документи та їх копії. При розгляді справи у суді було встановлено, що у довідці про творчу участь співавтора вказаний конкретний внесок відповідача – функціональна схема реалізації способу регулювання процесу ректифікації, в тому числі нові додаткові вузли, що підтвердив і експерт. При цьому в заявці, яку підписав Леоненко, Трухін вказаний як співавтор. Останній, заперечуючи позов, вказав, що позивач став оспорювати його співавторство після того, як ним була висловлена негативна оцінка дисертаційного дослідження позивача. Хто вважається співавтором винаходу? Які права співавторів винаходу? Як здійснюються права з патенту, що належать співавторам? За дорученням директора машинобудівного заводу група конструкторів та художник-дизайнер розробили нову модель пральної машини та надіслали замовнику письмове повідомлення про створення винаходу та промислового зразка. До повідомлення був доданий опис, креслення, фотографії та інші матеріали, які в достатньому обсязі розкривають сутність розробки. Через півроку завод її освоїв і надіслав у продаж. Оскільки замовник не подав заявки на отримання патентів, автори звернулись до адміністрації з проханням дати дозвіл на подання заявки від свого імені на винахід та промисловий зразок. У задоволенні прохання було відмовлено на тій підставі, що умовами трудових договорів не передбачалось право на подання заявок на винахід та промисловий зразок, які створені при виконанні трудових обов’язків. Тоді співавтори розробки на свій ризик звернулись до Укрпатенту із заявкою на отримання патенту, де вказали, що тільки інженери-конструктори є співавторами винаходу та промислового зразка. В яких випадках винаходи та промислові зразки є службовими? Чи мав право замовник заборонити співавторам патентування розробок? Що визнається промисловим зразком? Які його відмінності від винаходу? Яким чином дизайнер може захистити свої права? Завдання № 3 Харківський механічний завод по договору передав товариству “Перспектива” комплект розробленої його спеціалістами конструкторської документації на виготовлення пристрою для визначення вмісту нітратів в овочах та фруктах. Згідно умов договору завод окрім документації також зобов’язався поставити товариству спеціальне технологічне обладнання, підготовити його спеціалістів для освоєння розробки, передати досвід по налагодженні технологічного процесу. На підставі договору та податкового законодавства України бухгалтерія товариства у звітних документах зменшила оподатковуваний валовий дохід, одержаний товариством за звітний період, на суму витрат на придбання “ноу-хау”. Державна податкова інспекція району виявила це під час проведення перевірки і оштрафувала товариство мотивуючи своє рішення тим, що відносини між сторонами були врегульовані не договором “ноу-хау”, а договором купівлі-продажі. Не погодившись зі штрафом товариство подало у міську податкову адміністрацію скаргу. Проаналізуйте правове положення та аргументи спору і дайте відповідь на питання: Що визнається договором “ноу-хау”, які його особливості та юридична природа? Які спільні риси та відмінності договорів “ноу-хау” та купівлі-продажу? Завдання № 4 Під час приватної поїздки в Румунію Кузьма привіз звідти мішок нового сорту пшениці і став його розводити і колективному сільськогосподарському підприємстві “Сеньків”. Урожайність була набагато вище середньої по району. Спільно з аграрним університетом були проведені випробовування і через 6 років подана заявка на отримання патенту на новий сорт пшениці. Після проведення випробовувань було видано патент на новий сорт пшениці, який вже був широко розповсюджений і вивозився в ряд країн. Румунські вчені заявили позов про визнання патенту недійсним. В позові суд відмовив. На цьому прикладі виясніть ознаки патентоздатності нових сортів рослин та порядок їх патентування. Яке рішення повинен винести суд? В територіальне відділення Антимонопольного комітету України поступила заява від ТОВ “Айсберг” про неправомірне використання його фірмової назви приватним підприємством “Айсберг” (ПП “Айсберг”). Як було встановлено ТОВ “Айсберг” отримало свою назву в момент його державної реєстрації як суб’єкта підприємництва 30 грудня 2007 р. і спеціалізується на роздрібній торгівлі продовольчими товарами дитячого асортименту. ПП “Айсберг” зареєстроване як суб’єкт підприємництва 27 січня 2010 р. і спеціалізується на комісійній торгівлі непродовольчими товарами дитячого асортименту. Його власник до реєстрації був працівником ТОВ “Айсберг” і при реєстрації добре знав про існування однойменного підприємства та його спеціалізацію. Як слід кваліфікувати дану ситуацію? Чи є порушення у діях власника ПП “Айсберг”? Яке і хто повинен винести рішення по даному випадку? Складіть проект рішення.

В інтересах групи грузинських підприємців Антимонопольна служба Грузії звернулась до Антимонопольного комітету України із заявою у якій вказала, що підприємці Грузії мають право на використання назви місця походження товару “Боржомі” при виробництві і реалізації мінеральної води з Боржомських джерел і просила провести дослідження українського сегменту ринку мінеральної води із назвою “Боржомі”. Проведеними перевірками було встановлено що декілька підприємств України без дозволу власника ліцензій чи уповноважених ними осіб доля маркування своєї продукції – штучно мінералізованої води використовували на етикетках вказівку “Боржомі” (типу Боржомських вод). Вони тут же давали порівняльні характеристики виробленої ними води і води із водами з Боржомських джерел. Як слід кваліфікувати дану ситуацію? Чи є порушення у діях українських виробників штучно мінералізованої води? Яке і хто повинен винести рішення по даному випадку? Складіть проект рішення.

Громадянин Польщі Кашик передав управління своїм автомобілем «Volvo» своєму знайомому Сизову (громадянину України), який не мав посвідчення водія, а сам пересів на пасажирське місце. При виїзді з головної на другорядну дорогу Сизов не впорався з керуванням і зіткнувся з автомобілем «КамАЗ» під управлінням Демченка, який знаходився в стані легкого алкогольного сп’яніння. Внаслідок ДТП були пошкоджені обидва автомобілі. Крім того, водій Сизов отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості. Кашик пред’явив позов про відшкодування шкоди до АТП, якому належав автомобіль «КамАЗ». АТП позов не визнало і вказало, що оскільки Демченко був у нетверезому стані, то він і повинен відповідати. В адміністративних матеріалах ДАІ, наданих суду, було відзначено, що зіткнення відбулося з вини обох водіїв. Які правовідносини виникли між учасниками ДТП і що є підставою їх виникнення? Як слід вирішити спір?

Сіренко отримав кредит для закінчення будівництва житлового будинку в сумі 25 000 грн строком на 3 роки. При укладенні кредитного договору був оформлений договір поруки, згідно з яким двоюрідний брат позичальника Тюрін зобов’язувався повертати платежі за кредитним договором у випадку невиконання позичальником свого зобов’язання. Через півтора року після укладення договору Сіренко помер і неповернена банку сума склала 12 000 грн. Банк звернувся до суду про стягнення з громадянина Тюріна зазначеної суми. Тюрін проти позову заперечував, мотивуючи це тим, що смерть Сіренка припиняє зобов’язання з кредитного договору і відповідно припиняється договір поруки. Більше того, Тюрін заявив, що зазначена сума повинна бути стягнена з дружини і сина позичальника, які є підприємцями і, крім того, спадкоємцями Сіренка. Суд задовольнив позов банку, посилаючись на те, що згідно з цивільним законодавством у випадку невиконання зобов’язання, забезпеченого порукою, поручитель відповідає у тому ж обсязі, що і боржник. Проаналізуйте позиції сторін. Чи правомірне рішення суду? Опанасенко пред’явила позов до Миколенко про стягнення 2827 грн за невиконання грошового зобов’язання. Позивачка зазначила, що відповідач за договором позики одержав від неї 14 650 грн. і зобов’язувався повернути борг протягом двох років, проте зробив це лише через шість років. Посилаючись на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання, він має сплатити за час прострочення 3% річних з простроченої суми, а саме 2827 грн. Проаналізуйте підстави виникнення зобов’язання, його характер та зміст. Завдання № 4 Туров уклав з Черненко договір підряду на виконання робіт по ремонту та фарбуванню свого автомобіля. Але у зв’язку з хворобою Туров не зміг виконати зобов’язання особисто, тому і попросив зробити це свого сина, який також мав необхідні знання та досвід для виконання обумовленої договором роботи. Проти цього заперечував Черненко. Він наполягав на розірванні укладеного договору та вимагав повернути передані за ремонт і фарбування гроші, а після відмови в цьому Турова подав до суду позов з вказаними вимогами. Яке рішення має прийняти суд? Поясніть на цьому прикладі порядок покладання виконання зобов’язання третьою особою. Завдання № 5 Ващенко 5 листопада 2007 р. пред’явила позов до Зайченка про стягнення 13 000 грн. Позивачка зазначала, що 2 листопада 2004 р. відповідач позичив у неї вказану суму, видавши про це розписку, в якій строк повернення боргу не було обумовлено. Посилаючись на те, що відповідач відмовився повернути борг, позивачка просила суд задовольнити її вимоги. Суд відмовив у позові, виходячи з того, що позивачка без поважних причин пропустила трирічний строк позовної давності. Чи правильне рішення виніс суд? Як має бути вирішена справа в апеляційному порядку? Іщенко пред'явив позов до Чепурної про визнання дійсним укладеного в усній формі договору купівлі-продажу. Позивач зазначав, що 14 травня 2007 р. уклав з відповідачкою правочин, за яким купив у неї за 96 500 грн будинок у м. Ужгороді. Вартість його була сплачена відповідачці. У зв'язку з тим, що відповідачка постійно проживала в іншому населеному пункті, а в момент приїзду до м. Ужгорода в неї не було при собі свідоцтва про шлюб, договір не було нотаріально оформлено. Відповідачка обіцяла зробити це під час наступного приїзду до м. Ужгорода, але потім відмовилась. Як має бути вирішена справа?

Знаходячись у відрядженні, Яковлєв прочитав у місцевій газеті оголошення про продаж Чередою комплекту крил для автомобіля. Оглянувши крила та інші запасні частини, Яковлєв погодився їх купити, але оскільки в нього не вистачало грошей, він попросив почекати його повернення через 7 днів та дав завдаток. Повернувшись із відрядження, Яковлєв захворів, про що сповістив Череду і попросив його почекати. Череда, якому терміново потрібні були гроші, продав крила Докучаєву, а одержаний завдаток надіслав Яковлєву з повідомленням про свою відмову від укладення правочину. Не одержавши переказ та повідомлення, Яковлєв приїхав за запасними частинами. Чи виникло зобов’язання між Яковлєвим і Чередою? Який порядок і особливості укладення договорів?

Марченко та Супрунов домовились про те, що Марченко за договором позики передасть Супрунову суму в розмірі 17 000 грн. 1 липня 2007 р. вони уклали договір позики письмово та посвідчили його нотаріально. За цим договором Марченко повинен був передати вказану суму не пізніше 1 вересня 2007 р. У встановлений строк Марченко відмовився передати вказану суму через те, що між ним та Супруновим виникла сварка. Супрунов, посилаючись на те, що договір не може бути в односторонньому порядку розірвано, звернувся до суду. В позові він просив зобов’язати Марченка виконати умови договору позики. Як необхідно вирішити справу?

Степанов домовився з Хоменком про укладення договору купівлі-продажу садиби. Хоменко передав Степанову 28 000 грн – повну суму вартості садиби, про яку домовились сторони. Вони уклали письмовий правочин, Степанов передав Хоменку домову книгу. Через півроку Хоменко дізнався, що договір купівлі-продажу нерухомості має бути укладено в письмовій формі із нотаріальним посвідченням. Він звернувся до Степанова з проханням прийти до нотаріуса і оформити правочин. Останній відмовився від цього, посилаючись на те, що він претензій до покупця не має, а гроші вже частково витратив на власні потреби. Хоменко звернувся з позовом до суду. На знання якого питання розраховано завдання? В якій формі має укладатися договір купівлі-продажу нерухомості? Яке рішення має прийняти суд?

Студент юридичного ВНЗ Мартишкін купив на ринку мобільний телефон за 776 гривень. Продавець завірів, що обміняє телефон, якщо той вийде з ладу протягом дванадцяти днів. На коробці від телефону продавець вказав своє торгове місце, назву товару, суму, дату продажу та розписався. Через чотирнадцять днів Мартишкін прийшов на ринок і сказав, що непридатним до використання є акумулятор телефону, який тримає заряд лише протягом трьох годин. Він пред’явив вимогу про повернення грошей. Продавець відмовив студенту у його вимогах, вказавши, що строк гарантії минув; на батарею гарантія не розповсюджується, а лише на сам телефон; гроші продавець не повертає, може тільки замінити товар. Студент Мартишкін звернувся до органу захисту прав споживачів із заявою, де просив допомогти йому задовольнити свої вимоги, оскільки акумулятор є частиною телефону. Строк гарантії, на думку Мартишкіна, ще триває, оскільки останні шість днів перед зверненням до продавця, коли вийшов з ладу телефон, він був на студентській конференції в іншому місті, тому своєчасно не пред′явив свої вимоги. Чи правомірна відмова продавця? Чи мають бути повернені гроші? Як розв′язати ситуацію згідно із законом? Між ВАТ «Сокіл» та МПП «Колос» був укладений договір ренти, відповідно до якого ВАТ «Сокіл» отримало від МПП «Колос» нежитлову будівлю. Платник ренти – ВАТ «Сокіл» – за договором сплачував МПП «Колос» безстрокову ренту у сумі 2000 гривень на місяць. За прострочення сплати ренти було встановлено проценти у розмірі 15 відсотків річних. Згодом одержувач ренти – МПП «Колос» – звернувся до платника ренти ВАТ «Сокіл» з претензією, вимагаючи за прострочення ренти строком у два місяці сплатити проценти. Крім того, одержувач ренти наполягав на переданні отриманого майна у заставу для забезпечення договору ренти та просив застрахувати ризик прострочення платежів платником ренти. Передбачалося також обмежити на три роки право платника ренти на відмову від договору. У відповіді платник ренти претензію не визнав, вказуючи на такі обставини: а) сплата процентів неможлива, оскільки працівники фірми були у відпустці і не могли здійснити розрахунки. Крім того, відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» сплата процентів не передбачена; б) застава і страхування не є обов’язковими, тому на це платник ренти не згодний; в) право платника ренти на відмову від договору не можна обмежити за законом, тому ці договірні умови не можуть бути прийняті. Не задоволені результатом розгляду претензії, представники одержувача ренти подали до господарського суду позовну заяву. Яке рішення має прийняти господарський суд? Завдання № 4 Вісімнадцятирічний Іваненко домовився з Єльченком, що передасть йому свій автомобіль за договором довічного утримання, а останній буде довічно надавати йому харчування та забезпечувати одягом. Погодившись з умовами майбутнього договору, сторони звернулися до нотаріуса. Нотаріус відмовив у посвідченні вказаного договору через такі підстави: 1) відчужувачем за договором довічного утримання може бути лише непрацездатна за віком чи станом здоров’я особа, а Іваненко не є таким; 2) за договором довічного утримання може відчужуватись лише нерухоме майно; 3) через викладені обставини слід укласти договір купівлі-продажу чи ренти. Проаналізуйте ситуацію. Чи правий нотаріус? Завдання № 5 У грудні місяці держадміністрація Мелітопольського району направила машинобудівному заводу проект державного контракту на поставку в березні наступного року для потреб міста 20 одиниць дорожньо-ремонтних комбайнів. Завод відмовився підписати договір і повідомив державного замовника, що в листопаді він уклав договори з покупцями на продаж всіх комбайнів планового виробництва і виконати замовлення зможе тільки через рік. Однак зважаючи на те, що комунальним службам міста вкрай потрібні вказані машини, завод згоден випустити понад план 20 машин, але за умови, що замовник повністю забезпечить його всією необхідною сировиною і комплектуючими деталями і оплатить поставлені машини в іноземній валюті. Адміністрація міста звернулася до господарського суду з вимогою зобов'язати завод, який є монопольним виробником дорожньо-ремонтних машин, укласти державний контракт. Яке рішення має прийняти господарський суд? Приватне підприємство «Сокіл», м. Хуст, зобов'язалось поставити Кіровоградському облуправлінню компанії «Укрнафтохім» 2120 тонн бензину на загальну суму 3 240 000 грн, яку останнє повинно було попередньо перерахувати ПП «Сокіл» у повному обсязі. Згідно з умовами договору він міг набрати чинності після надання ПП «Сокіл» довідки про наявність бензину, ліцензії та дозволу митних органів на вивіз бензину з Республіки Білорусь. Перераховані документи ПП управлінню не надало. Для виконання умов договору поставки Кіровоградське облуправління компанії «Укрнафтохім» взяло банківський кредит в сумі 2 750 000 грн і платіжним дорученням перерахувало ПП «Сокіл» 1 300 000 грн передоплати. ПП «Сокіл» нафтопродукти управлінню не надало, а через 35 днів повернуло отриману суму передоплати. Кіровоградське облуправління компанії «Укрнафтохім» пред'явило в Вищий господарський суд України позов до ПП «Сокіл» на суму 422 880 грн. До суми позову були включені 315 450 грн штрафу за недопоставку нафтопродуктів та 107 430 грн. збитків по сплаті відсотків за користування банківським кредитом. Яке рішення повинен винести Вищий господарський суд України?

5 жовтня швейна фабрика звернулася до господарського суду з позовом до заводу галантерейних виробів про стягнення 3,5 тис. грн неустойки за недопоставку в період з 1 серпня 2006 р. по 30 червня 2007 р. ґудзиків, а також 10 000 грн відшкодування заподіяної недопоставкою шкоди. При розгляді спору в суді було встановлено, що згідно з довготерміновим договором завод повинен був щомісяця поставляти фабриці фурнітуру, яка необхідна для пошиття верхнього одягу. Однак завод систематично порушував свої договірні зобов'язання, тому при підписанні специфікації на поточний рік на вимогу фабрики у договір було включено положення, згідно з яким, у випадку порушення строків поставки завод відшкодовує їй заподіяні збитки в твердій сумі 10 000 грн. Факту прострочення і недопоставки товарів кожного місяця завод не заперечував, але стверджував, що фабрика пропустила строк позовної давності. Стосовно завданих збитків завод погодився відшкодувати фабриці тільки фактично понесені збитки у розмірі 7,5 тис. грн, підтверджені наданими фабрикою документами-розрахунками. Чи можливе встановлення в договорі поставки заздалегідь визначеного розміру відшкодування збитків? Який строк позовної давності передбачений законодавством за позовами про стягнення неустойки? Яке рішення повинен винести господарський суд?

Луцький завод ізоляторів звернувся до господарського суду з позовною заявою стягнути з ткацької фабрики штраф і провести перерахунок за поставку бязі, що не відповідає якості та умовам договору. Відповідач позову не визнав і пояснив, що хоч бязь і не відповідає вимогам, котрі вказані в договорі, але відповідає вимогам Держстандарту. Яке рішення має винести господарський суд?

При укладанні договору контрактації плодів, ягід, сухофруктів і меду фермерське господарство запропонувало включити в договір обов'язок заготівельної організації приймати продукцію в місці виробництва і вивозити її власним транспортом. Заготівельна організація в свою чергу запропонувала записати в договорі положення, згідно з яким виробник повинен доставляти продукцію на приймальний пункт власним транспортом. Окрім того, виник спір про термін поставки вишні. Господарство збиралося 30% вказаної продукції поставити в червні, а 70% – у липні. Заготівельна організація наполягала на тому, щоб вся вишня була поставлена в липні. Спір між сторонами було передано до господарського суду. Як вирішити вказаний спір? Іваненко вселився у трикімнатну квартиру Дощина за договором найму. Договір було укладено на п’ять років і посвідчено нотаріально. Через шість місяців з дня укладення договору Дощин оголосив про продаж квартири за 150 000 грн. Знайшовся покупець, Якін, який погодився на купівлю квартири й хотів використовувати її для власного проживання. Він же повідомив Іваненка, щоб той після оформлення документів про купівлю квартири звільнив її. Іваненко квартиру звільняти не збирався. Більше того, він вказав, що сам хоче купити квартиру за вказаною ціною і як наймач має переважне право перед іншими особами на її придбання. Дощин не погодився з цим, оскільки, на його думку, він, як власник, вправі обирати покупця квартири сам. Як слід вирішити спір? Чи має бути розірваним строковий договір найму зі зміною власника житла?

Горський взяв напрокат відеомагнітофон терміном на один рік, уклавши відповідний правочин з організацією прокату. У зв'язку з виїздом в 3-місячне відрядження Горський передав відеомагнітофон у тимчасове користування своєму сусідові Хмельову з умовою, що він сплачуватиме вартість прокату за той час, поки відеомагнітофон буде знаходитися в його квартирі. Хмельов недбало поводився з відеомагнітофоном, через що той перестав працювати. Після закінчення строку правочину Горський повернув відеомагнітофон організації прокату. Проте після огляду відеомагнітофона наймодавець прийняти його відмовився і запропонував Горському відремонтувати відеомагнітофон за свій рахунок. Горський відмовився виконати цю вимогу, пославшись на те, що винуватцем псування відеомагнітофона є сусід Хмельов. Чи мав право Горський передавати відеомагнітофон Хмельову? Чи можливо, щоб Хмельов сплачував вартість прокату відеомагнітофона замість Горського і яким чином? За чий рахунок потрібно відремонтувати відеомагнітофон? Чи має право Горський вимагати компенсації збитків від Хмельова?

Тулін взяв на прокат легковий автомобіль без екіпажу. По дорозі до місця відпочинку на вузькій частині шосе автомобіль під керуванням Туліна зіткнувся із зустрічною автомашиною, внаслідок чого було зім’ято крило і ушкоджено фару. В акті про дорожньо-транспортну подію вказано, що, крім фари і крила, ще пошкоджений двигун. Тулін не погодився відшкодувати вартість ремонту двигуна, бо пошкодження, вказане в акті, було помічене при передачі автомобіля в прокат, про що усно Тулін заявив працівнику організації прокату і вимагав замінити автомобіль, але змушений був прийняти його, бо не було іншого. Чи несе наймодавець відповідальність за те майно, яке передав наймачу? Чи обґрунтовані докази Туліна про відшкодування витрат на ремонт?

Відповідно до правочину між об'єднанням «Верстатозавод», деревообробним комбінатом і банком «Грот», останній зобов'язався придбати та передати в користування ДОК комплект нових деревообробних верстатів на умовах повернення коштів банку і додаткової плати в сумі 13% щорічно від суми правочину протягом 5 років. Два роки ДОК виплачував платежі справно, а потім, після пожежі, перестав, пояснюючи це тим, що верстати стали непридатними, а ризик їх загибелі лежить на власникові. Внаслідок цього і припинились договірні відносини між сторонами. Дайте кваліфікацію відносин, що склалися між сторонами. Які особливості цих відносин у наведеному випадку та їх різновиди? Дайте обгрунтований висновок у справі.

Після трагічної смерті батьків неповнолітній Донченко виховувався у дитячому будинку сімейного типу, а потім у школі-інтернаті для дітей-сиріт. Двокімнатна квартира, де він проживав з батьками, була розподілена за чергою осіб, що потребують поліпшення житлових умов. Повернувшись після закінчення школи-інтернату, 17-річний Донченко звернувся до районної Ради із заявою про повернення йому квартири батьків. У прийнятті такої заяви йому відмовили і пояснили, що він може тепер одержати житло на загальних підставах і при умові, що буде працювати. Вважаючи таке рішення неправомірним, він звернувся в службу у справах дітей за роз'яснення Курило була засуджена на два роки позбавлення волі і після оголошення вироку взята під варту. В однокімнатну квартиру, де до того проживала Курило, через місяць за ордером вселилась Жукова, яка потребувала поліпшення житлових умов. Розглянувши касаційну скаргу на вирок суду, суд вищої інстанції замінив позбавлення волі на виправно-трудові роботи. Курило була звільнена з-під варти. Вона звернулась з позовом про визнання виданого Жуковій ордера недійсним і її виселення. Яке рішення повинен прийняти суд щодо вказаної цивільної справи? Чи змінилося б рішення, якщо вирок суду щодо кримінальної справи залишився б у силі, а Курило була амністована? За договором соціального найму житла Котін з дружиною та їх неповнолітніми дочкою й сином займали 1 кімнату в трикімнатній неприватизованій квартирі. Вони перебували у черзі осіб, що потребують поліпшення житлових умов. Після звільнення 2-х кімнат у квартирі Котіни їх зайняли. Виконком звернувся до сім’ї Котіних з вимогою про виселення їх із самовільно зайнятої житлової площі. Котін звернувся до виконкому із заявою про передачу йому звільненої площі, а, одержавши відмову, – з позовною заявою до суду про надання йому цієї площі. Суд зобов'язав виконком надати сім'ї Котіна спірну житлову площу. У скарзі на рішення суду виконком вказував, що сім'я Котіних не може претендувати на дві зайві кімнати, адже квартира перегороджена тамбуром, що забезпечує ізоляцію житлових кімнат, і може бути перебудована на дві окремі квартири. Як необхідно вирішити справу? Які умови надання наймачу звільнених ізольованих суміжних кімнат? Виконком районної ради пред’явив позов до подружжя Костенків про їх виселення без надання іншого житла. Позивач вказував, що відповідачі заселились в однокімнатну квартиру у 2006 р. для догляду за наймачем Пурич. Вони були зареєстровані за місцем проживання, про що зроблені відмітки в їх паспортах. У січні 2008 р. Пурич померла, але відповідачі квартиру звільнити відмовились. Подружжя Костенків пред’явили зустрічний позов про визнання за ними права на спірне житло, посилаючись на те, що проживали з Пурич однією сім’єю, вели спільне господарство, здійснювали за нею догляд. Як повинен вирішити цю справу суд? Яна» орендувало у заводу «Нік» комп'ютери й автомобілі ГАЗ-53 та ЗІЛ-130. За умовою договору орендар повинен був 27 березня 2007 року повернути орендодавцеві комп'ютери й автомобілі. Орендар на надіслані йому нагадування від 28.03.2007 р. цей обов'язок не виконав. Орендодавець відрядив за місцезнаходженням орендаря (за 100 км) з 10.04.2007 р. робітників і транспорт для прийому майна, яке знаходиться в орендаря, і доставки його в місце свого розташування. Зразу після отримання майна завод пред’явив позов до АТ «Яна» про стягнення 120 тис. грн, включивши до суми позову: вартість капітального ремонту автомобілів та комп'ютерів; вартість паливо-мастильних матеріалів; вартість зіпсованих комп'ютерних програм; витрати на відрядження і заробітну плату водіїв та вантажників заводу; орендну плату за весь час, коли майно знаходилось у АТ «Яна» після закінчення строку оренди. Відповідач позову не визнав. Крім того, було вказано, що завод не узгодив з АТ «Яна» своє рішення про те, щоб забрати здане в оренду майно, тому сам повинен нести витрати за свої односторонні дії. Щодо поломок комп'ютерів і машин, то за це АТ «Яна» платити не повинно, оскільки капітальний ремонт повинен виконувати за свій рахунок орендодавець. Чи обґрунтовані позовні вимоги орендодавця про витребування в орендаря: 1) вартості капітального ремонту автомобілів та комп’ютерів ; 2) вартості зіпсованих комп'ютерних програм; 3) вартості ПММ, витрачених на перегонку автомобілів і перевезення комп'ютерів; 4) коштів на відрядження і зарплату водіям і вантажникам; 5) орендної плати за час, коли майно знаходилось в АТ після закінчення строку договору? Чи відповідають заперечення орендаря заявленим орендодавцем вимогам? Яке рішення повинен винести господарський суд?

Приватне підприємство «Фрегат» уклало з будівельною фірмою «Стела» договір підряду на ремонтно-будівельні роботи, яким, зокрема, передбачалося відремонтувати приміщення, в якому буде знаходитись офіс замовника. В договорі передбачалася неустойка за прострочення виконання робіт підрядником. Роботи виконувалися з матеріалу підрядника. У фірмі «Стела» не було спеціалістів-паркетників, тому для облаштування паркету в приміщенні було укладено договір субпідряду з приватним підприємцем Бузикіним. Останній зірвав строк виконання робіт через хворобу. Фірма «Стела» відмовилася сплачувати неустойку на користь ПП «Фрегат» за прострочення виконання робіт, оскільки зрив строків стався не з вини фірми «Стела». ПП «Фрегат» звернулося з претензією до фірми про розірвання договору підряду та компенсацію збитків, оскільки угода з Бузикіним була укладена підрядником без погодження із замовником. В якому випадку підрядник може залучати субпідрядника? Хто у вказаних відносинах є генеральним підрядником, а хто – субпідрядником? Розв’яжіть цю ситуацію. Чи є підстави для розірвання договору підряду та стягнення збитків і неустойки? За договором підряду на будівельні роботи з будівництва житлового будинку замовником, громадянином Віславським, та підрядником, ТОВ «Будтех», було підписано твердий кошторис. Робота виконувалася з матеріалу підрядника. Згодом виявилося, що ціна на будівельні роботи зросла через підвищення вартості матеріалів. Щоб не зірвати строки робіт, підрядник самостійно вніс зміни в кошторис, у результаті чого ціна договору зросла на 15 відсотків. Замовник зі зміною кошторису не погодився й наполягав на виконанні робіт за попередніми цінами. Підрядник, навпаки, повідомив, що у разі не підписання нового кошторису замовником він звернеться до суду з вимогою про примусове стягнення з останнього різниці у вартості виконаних робіт. У чому юридична сутність кошторису? В чому різниця між твердим та приблизним кошторисом? Розв’яжіть ситуацію.

За договором побутового підряду Грищенко замовив пошиття одягу з власного матеріалу в ательє. Підрядник видав замовникові корінець документа з назвою «Замовлення на роботи», де вказав строк виконання робіт та ціну – сто двадцять гривень. За несвоєчасне виконання робіт передбачалася неустойка. Підрядник прострочив виконання робіт на три дні. Неустойку сплачувати відмовився через те, що замовник не прийшов на чергову примірку. Останній не зміг своєчасно прийти на примірку через службове відрядження. Підрядник при видачі замовлення наполягав, щоб замовник додатково сплатив раніш не обумовлені гроші у розмірі двадцяти гривень, оскільки костюм був запакований та відпрасований. Чи був належно укладений договір? Розв’яжіть ситуацію згідно з вимогами законодавства.