Задачі з цивільного права (16)

У січні 2004 року Литвиненко придбав у Бовкуна трикімнатну квартиру, яка належала останньому на підставі свідоцтва про право власності на житло. Коли Литвиненко через деякий час вирішив продати цю квартиру він виявив, що Бовкун залишається за¬реєстрованим у його квартирі. Бовкун відмовився виписуватися з квартири і Литвиненко вирішив звернутися з позовом до суду. З яким позовом може звернутися Л.? Як слід вирішити справу? У лютому 2017 року громадянка Кутєпова звернулася до суду з позовом до Орлова про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих унаслідок смерті її сина, посилаючись на те, що 03.12.2013 року між її сином - Кутєповим та Орловим на грунті неприязних відносин, виникла сварка. В результаті якої Орлов наніс удар Кутєпову в ділянку голови, внаслідок чого той не втримався на ногах, упав, вдарився головою об бетонну поверхню ганку і отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми голови, що супроводжувалась закритим переломом кісток основи і склепіння черепа та спричинила кровотечу із вираженим набряком головного мозку.

Після спричинених тілесних ушкоджень Кутєпов був доставлений до міської лікарні м. Харкова для надання медичної допомоги.

У цей час на добовому чергуванні в лікарні перебував лікар ортопед- травмотолог Іванов. Надаючи медичну допомогу Кутєпову, лікар не оцінив тяжкість стану хворого, не виключив наявність у нього черепно -мозкової травми, яка може спричинити тяжкі наслідки, не провів належне обстеження, загальний соматичний огляд, не провів рентгенографію кісток черепа, в наслідок чого, не отримавши належної медичної допомоги, Кутєпов помер.

Вироком Київського районного суду м. Харкова Орлова було визнано винним у нанесенні Кутєпову тяжкого тілесного ушкодження з необережності.

На яке питання розраховане завдання? Чи є підстави для задоволення позову громадянки Кутєпової? Білецький звернувся з позовом до Кондратенко про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та про визнання за ним права власності на половину будинку і на половину грошового вкладу, посилаючись на те, що він і спадкодавиця Колосова разом вели спільне господарство, він за свої кошти капітально відремон¬тував будинок, побудував сарай. Однак після смерті Колосової відповідачка Кондратенко (сестра Колосової) успадкувала все майно і тим самим позбавила його права власності на половину будинку і на половину внесків, тобто на майно, яке було набуто за спільні кошти. Як слід вирішити справу? Ресторан «За двома зайцями» запросив для оформлення свого банкетного залу дизайнера Геворкяна. Перед художником була поставлена мета - оформлення стін залу для покращання його естетичного вигляду. Оформлення повинно бути здійснено з матеріалів та за ескізами Геворкяна. Строк виконання замовлення становив один місяць. Керівник ресторації звернувся до юрисконсульта з проханням підготувати відповідний проект договору. Дайте правову кваліфікацію відносинам між художником-дизайнером Геворкяном та ресторацією «За двома зайцями». Які істотні умови цього договору? Запропонуйте власний проект договору. Чи змінилося б рішення, якщо б художник-дизайнер був запрошений для роботи за завданням та під керівництвом адміністрації ресторації? Громадянин Ковбасенко уклав з робочими однієї з будівельних організацій договір. Договір мав назву трудового та включав до себе такі умови: працівники забов’язалися у вільний від роботи час побудувати на земельній ділянці Ковбасенко з його та частково зі своїх матеріалів гараж. Окремим списком, який додавався до договору, вказувались види матеріалів та хто їх надає. Строк закінчення будівництва був встановлений - 20 травня. Для проведення будівельних робіт необхідна вода, щоб замішувати цемент, а її на території земельної ділянки не було. Робітники зробили свердловину для колодязя, використовуючи спеціальне обладнання, оскільки вода розташовувалась на досить великий глибині. Однак у ніч з 17 на 18 травня від удару блискавки гараж повністю згорів. Робочі вимагали від Ковбасенко сплатити за виконані роботи та матеріали, додатково вимагаючи сплати за буріння свердловини. Ковбасенко відмовився сплачувати вартість робіт і матеріалів, оскільки робота ним не була прийнята, а матеріали загинули не з його вини, що стосується колодязя, то замовник взагалі не просив цього робити. Вирішіть спір між сторонами. Громадянка Лупіч 2 вересня 2003 року зробила в ательє «Лотос» замовлення на шиття сукні для весілля. Лупіч замовила сукню з матеріалів, які були представлені в ательє. Квитанція, яку отримала Лупіч, встановлювала строки, в які повинна була бути розпочата робота над замовленням, а саме 4 вересня 2003 року. 7 вересня Лупіч прийшла до ательє і дізналася про те, що робота над її замовленням ще не розпочата. Лупіч вимагала розірвати договір та повернути їй внесені гроші за матеріал та аванс за роботу тому, що ательє на встигне пошити сукню до встановленого строчку. Вона також дізналася адреси експрес-ательє, де за короткий період часу, але за подвійну ціну, виконають її замовлення зшити весільну сукню. Ательє відмовило Лупіч, мотивуючи тим, що строк виконання ще не настав, а відмова від замовлення може призвести до збитків ательє. Як має бути вирішена справа? Гринь домовився зі своїм сусідом – радіотехніком Зозулею, про те, що той у вільний від праці час збере для нього магнітофон, придбання необхідних матеріалів Зозуля взяв на себе. Було встановлено, що Гри ш, заплатить Зозулі 400 грн. за роботу та матеріали. Розпочавши роботу, Зозуля не зміг самостійно розробити нову схему магнітофону, у зв’язку з чим домовився з інженером Родіоновим про розробку такої схеми за 150 грн., давши йому завдаток в сумі 50 грн. Крім цього, деякі деталі Зозуля не зміг придбати, тому їх він зробив сам. Зозуля повідомив Гриняпроте, що він повинен йому сплатити не 400 грн., а 700 грн., на це Гринь відповів, що, уклавши договір, він взявся виконувати роботу на свій ризик, тому наслідки повинні бути віднесені на його рахунок. Зозуля стверджував, що обумовлена ними сума при укладанні договору була лише приблизною, та якщо Гринь не може сплатити вказану суму, то вони повинні розірвати договір, однак Гринь повинен йому відшко¬дувати понесені витрати в сумі 250 грн. (50 грн., які були сплачені як завдаток, та 200 грн., сплачені за деталі). Як повинен бути вирішений спір між сторонами? Українське Підприємство після укладення попереднього договору з австрійською страховою компанією щодо встановлення агентських відносин доручило ріелторській фірмі у місячний строк придбати для Підприємства в м. Києві приміщення, придатне для здійснення такого виду діяльності. У встановлений договором строк приміщення придбане не було. Підприємство подало в суд позов до фірми про відшкодування збитків та компенсацію моральної шкоди. Заперечуючи проти позову, Фірма вказала, що відповідно до ст. 15 Закону України «Про страхування» посередницька діяльність на території України з укладання договорів страхування з іноземними страховиками не допускається, а тому видане Підприємством Фірмі доручення було протиправним і його невиконання не може тягти за собою будь-яких негативних наслідків для Фірми. Які правовідносини виникли між згаданими особами? Які вимоги ставить закон до змісту доручення та його виконання повіреним? Оцініть заперечення Фірми. Як вирішити спір До господарського суду звернулося ТОВ «Альфа» з позовом до ТОВ «Вега» про витребування майна. З матеріалів справи стало відомо, що 1 лютого 2005 р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) був укладений договір оренди торгового кіоску та холодильного обладнання. Термін використання майна в договорі не зазначався. 22 березня 2005 р. позивач своїм листом повідомив відповідача про розірвання договору. Проте відповідач продовжував користуватися майном, а позивач не поновив спроби повернути майно та не звертався до суду з метою примусового його повернення. 7 лютого 2006 р. позивач направив відповідачу повторного лис¬та з вимогою повернути майно, а 10 лютого надіслав відповідачу претензію, де вимагав повернути майно та стягнути з відповідача неустойку за прострочення повернення майна за період з 22 берез¬ня 2005 р. до 10 лютого 2006 р. Не одержавши відповідь на претензію, позивач звернувся до суду з позовною заявою, де містилися аналогічні вимоги. Громадянина Опришко 9 лютого 2017 року о 8 годин ранку було доставлено бригадою швидкої медичної допомоги в хірургічне відділення міської лікарні м. Одеси з кровотечею, що раптово почалася в результаті ерозії судин дна виразки дванадцятипалої кишки. Через 30 хвилин громадянин помер. Дружина громадянина Опришко звернулася до суду з позовною заявою до міської лікарні м. Одеси про відшкодування матеріальних та моральних збитків, що заподіяні їй у зв’язку зі смертю її чоловіка, що не отримав своєчасну медичну допомогу.

Представники лікарні позов не визнали.

В ході розгляду справи суд встановив, що громадянин Опришко з 2000 року знаходився під наглядом в міській лікарні з приводу хронічної виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, а з квітня по травень 2001 року лікувався у хірургічному відділенні лікарні з приводу шлункової кровотечі. Від оперативного втручання Опришко відмовився, про що зазначено в історії хвороби. 28 січня 2003 року Опришко звернувся до лікуючого лікаря зі скаргами на болі в шлунку, у зв’язку з чим був направлений на ендоскопічне дослідження з діагнозом «загострення виразкової хвороби дванадцятипалої кишки».

З метою перевірки доводів відповідачів про відсутність халатності у виконанні лікарями своїх професійних обов’язків суд призначив судово-медичну експертизу. У висновку експерта було зазначено, що Опришко у 2000 році правильно було поставлено діагноз, який в подальшому одержав хронічний характер. Уникнути ускладнень протікання хвороби було б можливо застосувавши оперативне лікування, від якого хворий відмовився. Лікування виявленої патології здійснювалося адекватно і своєчасно.

Суд, оцінив дії лікуючого лікаря та висновок експерта, відмовив дружині Опришко у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, дружина Опришко подала апеляційну скаргу.

Чи правильне рішення виніс суд першої інстанції? Що не виявив суд першої інстанції для того, щоб притягти лікарню до цивільно -правової

відповідальності? Яке рішення повинен прийняти суд апеляційної інстанції? КМДА прийняла рішення про примусовий викуп земельної ділянки у її власника М. у зв’язку з суспільною необхідністю, адже через територію цієї ділянки має бути прокладено газопровід. М., оскаржуючи рішення міської ради, звернувся до суду, посилаючись на те, що земельна ділянка, що належить йому, використовується ним для постійного ведення сацівництва та городництва, результати його він споживає, а частково продає, що дозволяє йому вижити. Крім того, ціна, запропонована покупцем за цю ділянку, вирахувана на підставі оцінки ділянки Держкомземом, є в декілька разів нижчою, ніж оцінка ділянки, зроблена незалежним експертом. Як слід вирішити справу? Чи зміниться рішення, якщо буде встановлено, що на земельній ділянці розташований будинок, в якому М. постійно проживає? Виконком районної Ради депутатів виніс рішення про визнання безхазяйним будинку та іншого майна, серед якого було 2 картини відомого художника, на підставі того, що власник його невідомий і не сплачує обов’язкові платежі і податки. Через 2 місяці після того до виконкому звернувся Рєпін А., який стверджував, що власником цього майна є його брат, місцезнаходженням якого йому зараз невідоме, але рік тому він отримав від нього листа з м. Мурманська. Голова райвиконкому пояснив Рєпіну А., що з дня винесення рішення виконкому майно стало комунальною власністю. А. Рєпін звернувся до юридичної консультації з такими питаннями: Яке майно вважається безхазяйним і в якому порядку воно може надходити у комунальну власність? Чи може А. Рєпін або його брат звернутися до суду про повернення йому майна? Чи відповідає закону твердження голови виконкому, що картини перейшли б у власність територіальної громади навіть і тоді, коли б брат проживав у своєму будинку? Як слід вирішити справу? Ц. уклав з В. договір найму житлового приміщення (будинку). В договорі було зазначено, що Ц. має право здійснювати капітальний ремонт будинку, перебудовувати його на свій розсуд. Після закінчення строку дії договору найму виявилося, що Ц. настільки змінив зовнішній вигляд та перепланував будинок, що БТІ визнав його новим об’єктом права приватної власності та видав Ц. свідоцтво про право власності на нерухоме майно. В. звернувся до суду з вимогою про визнання недійсним свідоцтва про право власності на будинок, видане Ц. При цьому він посилався на норму ч. 1 ст. 331 ЦКУ, де зазначено, що тільки та особа, яка виготовила (створила) річ за своїх матеріалів, стає власником цієї речі. Ц. в свою чергу посилався на те, що переробка будівлі здійснювалася за згодою власника будівлі – В., а тому Ц., як переробник, правомірно набув право власності на неї (ч. 4 ст. 32 ЦКУ). Окремий позов до суду заявила територіальна громада, вимагаючи визнати цей будинок безхазяйним і, як наслідок, об’єктом права комунальної власності (абз. 2 ч. 2 ст. 335 ЦКУ). Яким чином В. може захистити свої інтереси? Аудиторська фірма уклала із суб'єктом підприємницької діяльності К. договір на надання інформаційно-консультативних послуг. У контракті було зазначено, що К. надає аудиторській фірмі консультації з приводу раціональності та ефективності використання коштів на будівництво, реконструкцію та ремонт, що здійснюється третіми особами - клієнтами аудиторської фірми. У контракті було передбачено, що К. надає консультації в усному та письмовому вигляді Під час перевірки К. державною податковою інспекцією виникла конфліктна ситуація. Представники ДПІ вважали, що за вказаним контрактом К. виконує для аудиторської фірми роботи, а не надає послуги, оскільки контрактом передбачена можливість надання консультацій у письмовому вигляді, тобто наявним є матеріалізований результат. К. звернувся за консультацією до юридичної фірми. 1. Які головні риси предмету договору про надання послуг? 2. У яких формах може виражатися результат надання послуг? 3. Чи можна стверджувати, що якщо дія має матеріалізований вираз, то вона не є послугою? 4. Визначте правову природу даного договору. Р. уклала з туристичною фірмою договір на туристичне обслуговування. За цим договором туристична фірма зобов’язувалася надати Р. наступні послуги: забезпечити її перевезення до місця відпочинку, поселити у готелі, обумовленому у договорі, організувати екскурсійні подорожі. Р. зобов’язувалася сплатити вартість туристичних послуг. Коли Р. прибула до місця відпочинку, з’ясувалося, що вільних місць у готелі, зазначеному у договорі, немає. Представник туристичної фірми запропонував Р. поселитися у іншому готелі. Р. відмовилася, вказавши на те, що умови проживання у цьому готелі є надзвичайно низькі. Вона також висловила бажання розірвати з туристичною фірмою договір та повернутися додому. Представник туристичної фірми відповів, що це неможливо оскільки літак відлітає до Києва лише раз на тиждень. Після цього Р. поселилася у готелі, запропонованому представником туристичної фірми. Повернувшись з відпустки, Р. на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» звернулася до суду з позовом про розірвання договору на туристичне обслуговування і стягнення збитків у зв’язку з неналежним наданням послуг. У позовній заяві вона просила повернути їй кошти, сплачені за надання туристичних послуг за договором та відшкодувати моральну шкоду. Відповідач у судовому засіданні заперечив позовні вимоги, оскільки те, що в готелі не було вільних місць - не його вина, а вина готелю, який мав перед туристичною фірмою зобов’язання надати певну кількість місць на визначений період часу. Чи може покладення виконавцем частини обов’язків за договором про надання послуг звільнити його від відповідальності за договором? В яких випадках виконавець - суб’єкт підприємницької діяльності звільняється від відповідальності за договором оплатного надання послуг? Які права виникають у споживача у зв’язку з наданням йому послуги неналежної якості згідно Закону України «Про захист прав споживачів»? Вирішіть справу по суті. ідприємець Довженко уклав із залізницею договір перевезення з Одеси в Дніпропетровськ червоних помідорів та кабачків. Залізниця подала вагони під навантаження його вантажу з запізненням на три дні. До цього часу вантаж почав псуватися. В результаті при його реалізації Довженко зазнав значних збитків і подав в суд позов до залізниці з вимогою відшкодування збитків, викликаних тридобовою затримкою подачі вагонів. Залізниця відмовилася платити, мотивуючи це тим, що затримка подачі вагонів була викликана розмиттям полотна залізниці через тривалі зливові дощі в 100 км від станції навантаження вантажу. Яке рішення повинен прийняти суд? Чи зміниться рішення суду у випадку, якщо затримка подачі вагонів відбулася через затримку вивантаження попереднім клієнтом? Вантажовідправник відвантажив аптечному складу м. Вінниця вагон медичної гігроскопічної вати. При вивантаженні та перевірці вантажу виявлено недостачу 7 мішків вати. Окрім того, 2 мішки були розірвані та при їх перевірці виявлено недостачу 9 пакетів вати, про що складено комерційний акт від 15.03.2007 р. № 932. Вантаж прибув у справному вагоні, зі справними пломбами відправника. Згідно з даними вагонного листа вагон із спірним вантажем було розвантажено 15.03.2007 року. Вантажовідправник — Черкаська фабрика гігроскопічної вати, - не була викликана для приймання товару та комерційний акт не підписала. Аптечний склад (м. Вінниця) заявив позов до вантажовідправника та перевізника — Управління Південно-Західної залізниці про стягнення збитків, спричинених недостачею вантажу. Який договір опосередковує відносини між названими суб’єктами? Який порядок звернення з позовом до залізниці? Перерахуйте підстави, за наявності яких залізниця звільняється від відповідальності. Запропонуйте своє аргументоване вирішення спору. Підприємець Довженко уклав із залізницею договір перевезення з Одеси в Дніпропетровськ червоних помідорів та кабачків. Залізниця подала вагони під навантаження його вантажу з запізненням на три дні. До цього часу вантаж почав псуватися. В результаті при його реалізації Довженко зазнав значних збитків і подав в суд позов до залізниці з вимогою відшкодування збитків, викликаних тридобовою затримкою подачі вагонів. Залізниця відмовилася платити, мотивуючи це тим, що затримка подачі вагонів була викликана розмиттям полотна залізниці через тривалі зливові дощі в 100 км від станції навантаження вантажу. Яке рішення повинен прийняти суд? Чи зміниться рішення суду у випадку, якщо затримка подачі вагонів відбулася через затримку вивантаження попереднім клієнтом? ТОВ «Курси іноземних мов» (далі — Курси) уклало з ТОВ «Н» договір про надання послуг з навчання англійської мови. За цим договором Курси зобов’язувалися підготувати 10 співробітників ТОВ « Н » до тестування з англійської мови, яке мало проводитися іноземною фірмою, партнером ТОВ «Н». Курс навчання складав 50 академічних годин. ТОВ «Н» зобов’язувалося забезпечити явку співробітників на заняття та оплатити послуги з навчання. При цьому договором передбачалося, що вартість навчання кожного співробітника складає 1000 гривень за 50 годин; ціна за послуги в цілому, відповідно, складала 10 000 гривень. Після тестування ТОВ «Н» сплатило лише 7000 гривень, відмовившись сплатити суму, вказану у договорі. Таке зменшення суми ТОВ «Н» пояснювало двома аргументами: 1) після першого заняття один із співробітників ТОВ «Н» звільнився з роботи і перестав відвідувати заняття з англійської мови; 2) успішного результату під час тестування досягли лише сім співробітників. ТОВ « Курси іноземних мов » звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором про надання послуг. Чи має ТОВ «Н» зобов’язання оплатити навчання співробітника, який звільнився? Чи завжди можна гарантувати позитивний результат надання послуги? Вирішіть справу по суті. Виконуючий банк за покритим акредитивом виплатив бенефіціару проти пред’явлених останнім документів про відванта¬ження товару грошові кошти в повній сумі, передбаченій умовами акредитиву. Банк-емітент, одержавши прийняті виконуючим банком документи, встановив відсутність у цьому пакеті документу, що підтверджує страхування вантажу. Договір страхування вантажу був зазначений в акредитиві серед переліку необхідних документів. Як у такій ситуацій мають діяти банк-емітент, виконуючий банк, платник та одержувач грошових коштів для забезпечення своїх прав та законних інтересів, а також для виконання відповідних обов'язків? Як зміниться вирішення цієі задачі за умов, якщо обов'язок страхування вантажу був передбачений основним договором купівлі-продажу, оплата за яким здійснювалась у формі акредитиву, але пред'явлення договору страхування в умовах акредитиву не передбачалось? Виконуючий банк за покритим акредитивом виплатив бенефіціару проти пред’явлених останнім документів про відванта¬ження товару грошові кошти в повній сумі, передбаченій умовами акредитиву. Банк-емітент, одержавши прийняті виконуючим банком документи, встановив відсутність у цьому пакеті документу, що підтверджує страхування вантажу. Договір страхування вантажу був зазначений в акредитиві серед переліку необхідних документів. Як у такій ситуацій мають діяти банк-емітент, виконуючий банк, платник та одержувач грошових коштів для забезпечення своїх прав та законних інтересів, а також для виконання відповідних обов'язків? Як зміниться вирішення цієі задачі за умов, якщо обов'язок страхування вантажу був передбачений основним договором купівлі-продажу, оплата за яким здійснювалась у формі акредитиву, але пред'явлення договору страхування в умовах акредитиву не передбачалось? Сергій та Лариса уклали шлюб у 2000 році. В 2001 році у них народився син Антон. У 2004 році Сергій за згодою Лариси уклав договір позики, за яким позичив Н. велику суму грошей під заставу його квартири. Н. не повернув позику і за рішенням суду його квартира була передана Сергію, якій зареєстрував її на своє ім’я. У 2006 році Сергій пред’явив до суду позов про розірвання шлюбу та поділ майна, у якому вказував, що спільне ведення господарства та шлюбні відносини припинились у 2003 році і гроші, які він позичив Н. у 2004 році, є його власними грошима. На цій підставі він просив суд при розподілі майна визнати квартиру його особистим майном, яке не підлягає поділу. Лариса заперечувала проти позову, посилаючись на те, що у 2005 році вони разом з чоловіком та сином виїжджали у Київ до посольства США на співбесіду з метою виїзду до США на постійне проживання. Як слід вирішити справу? С. мешкав зі своїми батьками у трикімнатній квартирі- Розподіливши особистий рахунок, він приватизував одну кімнату та продав її. Батьки звернулися до суду з позовом про переведення на них прав та обов’язків покупця, оскільки вони є співвласниками квартири і мають право привілейованої купівлі. Як слід вирішити справу? Чи є батьки належними позива¬чами у даній справі? Логвиненко пред’явив позов до Макарової про визнання права на частину сум грошових внесків. Позивач зазначив, що близько 35 років він перебував у фактичному шлюбі з сестрою відповідачки, вів з нею спільне господарство і на її рахунок в ощадній касі вносилися як її пенсія, так і одержувана ним заробітна плата. Оскільки після її смерті свідоцтво про право на спадщину одержала відповідачка, позивач як спадкоємець другої черги за законом просив визнати за ним згідно зі ст.ст. 368, 370 ЦК України право на половину внеску. Як слід вирішити справу? Ольгіна, Кирилова і Чумаченка було засуджено за ст. 122 Кримінальною кодексу України до двох років позбавлення волі кожного. Також з них солідарно було стягнуто 55 тис. гри. на користь Петрова за завдану останньому шкоду. Чумаченко, взятий під варту, після набрання вироком законної сили, сам повністю відшкодував усі збитки. Через деякий час Чумаченко звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з Ольгіна та Кирилова 50 тис. гри. солідарно, оскільки, на його думку, ним особисто завдано Петрову меншої шкоди. Суд у позові Чумаченку відмовив. Чи правомірна відмова у задоволенні позову? Який вид відповідальності мас місце у цьому випадку? Дайте визначення поняття „ солідарної відповідальності боржників: часткової, дольової відповідальності? Як повинен поступити суд в даній ситуації? Обгрунтуйте свою відповідь з посиланням на чинне законодавство та судову практику. Арістов, який є власником дачного будинку у м. Чорноморську, 10 березня 2017 р. вчинив з Івкіною договір оренди будинку строком на 6 місяців. У договорі була встановлена щомісячна орендна плата у розмірі 2000 грн. за місяць. При цьому в день вчинення договору Івкіна сплатила Арістову аванс у розмірі 2000 грн., а решту зобов'язалася сплатити після закінчення строку дії договору. Крім того, в договорі було обумовлено, що права і обов'язки сторін припиняються, якщо в період між 20 і 30 червня до Арістова в м.Чорноморськ приїде його син з родиною у відпустку. Фактично Івкіна почала користуватися будинком 20 травня. Син Арістова з родиною приїхав до батька 2 липня. Івкіна, посилаючись на умови договору, відмовилася звільнити орендований будинок. Син Арістова пояснив батькові, що затримався з приїздом у зв'язку з отриманням від нього телеграми про тяжку хворобу брата, що мешкає у Москві. Отримавши телеграму, син Арістова змушений був заїхати в Москву, але там дізнався, що брат вже тиждень знаходиться за кордоном у відрядженні. При цьому він з'ясував, що телеграму надіслав не батько Арістова, а Федірко на прохання Івкіної. У зв'язку з викладеним, Арістов звернувся до суду з позовом про звільнення Івкіною орендованою будинку та сплати нею орендної плати у повному обсязі. Івкіна пояснила, що вимогу Арістова про звільнення будинку не визнає, оскільки умова, про яку йшлося в договорі, не настала. Крім того, вона вважає, що повинна сплачувати орендну плату лише з 20 травня, тобто з дня, коли вона фактично почала користуватися будинком. На які питання теми розраховане завдання? Якому вирішенню підлягає цей спір ? Терехов мав на праві власності перший поверх двоповерхового житлового будинку, що складається з чотирьох кімнат загальною площею 72 кв. м. Другий поверх належав на праві власності Губановой. Впродовж ряду років дим з печі, розташованої на першому поверсі, виходив назовні через стояк, що проходить через другий поверх. Але потім Губанова закрила стояк, що проходить через другий поверх, зробивши в нім засувку, і тому стало неможливо опалювати приміщення, належні Терехову. Терехов звернувся до суду, і суд зобов'язав Губанову не чинити перешкод в опалюванні приміщень першого поверху і знищити засувку. Проте виконати рішення суду виявилося неможливим, оскільки Губанова знищила увесь стояк, пояснивши це тим, що він був її власністю. Яким чином Терехов може домагатися захисту своїх інтересів? Як кваліфікувати позов, який був пред'явлений Тереховим і задоволений судом? Чи є рішення суду правомірним? Чупренко поїхав працювати на 2 роки за договором до Польщі. Перед відїздом він попросив своїх родичів наглядати за належним йому майном, у тому числі за будинком. Після закінчення дворічного строку він подовжив договір ще на 3 роки, але про цей факт родичів не сповістив. У відсутність Чупренка його родичі вирішили, що він зостався у Польщі на постійне проживання, тому прийняли рішення поділити його майно між собою. Після повернення Чупренко звернувся до суду з позовами до них про витребування свого майна. Проти брата чyпренко подав позов про повернени будинку. Під час розгляду справи у суді з'ясувалося, що будинок чупpенка було розібрано і перевезено його б на інше місце. При цьому розмір житлової площі було збільшено з 51 до 63 м планування змінено (замість трьох кімнат стало чотири, кухню було винесено з будинку проти спеціально збудованого приміщення), деякі деталі будинку було повністю замінено (підлога, рами, дах, фундамент). Від сестри Чупренко вимагав повернення швейної машинки і килима. Але сестра пояснила. у суді, що машинку, яка дісталася внаслідок розподілу майна, вона продала, а замість неї купила нову. що стосуеться килима, як пояснила сестра, він згорів рік тому, коли в її будинку виникла пожежа з вини її 10-річного сина. проти племінниці чуnренко подав позов про повернення столового сервізу, що був куплений до від'їзду і який його родичі подарували їй на весілля. Заnumання: 1. Яким чином чутренко може захистити свої інтереси? 2. Чи є підстави у чуmренка до подання віндикаційних позовів у кожному з цих випадків? 3. чи підлягають ці позови задоволенню? 4. як суд повинен вирішити справу? Директор виробничого відділу заводу “Неон" Курченко В. П. доручив робітнику заводу - наладчику Власенко О.І. відремонтувати верстат, який знаходився у приміщенні одного з цехів виробництва. Власенко виконав завдання, однак зауважив, що має право на премію, оскільки справився з роботою значно швидше, ніж цього вимагало доручення. Дайте визначення зобов'язання. Чи виникло цивільне зобов'язання між заводом та робітником? Як змінилася б ситуація, якби Власенко О.І. не був робітником заводу, а уклав договір підряду на виконання робіт - проведення ремонту верстата? Повертаючись додому з роботи, пожежник Т. побачив, що з під дверей магазину, що належить ТОВ “Весна”, йде густий дим. Оскільки в магазині ніхто не відповідав на крики Т., останній вибив вітрину магазину, загасив пожежу і врятував непритомну прибиральницю магазину С., через недопалок цигарки якої виникла пожежа. ТОВ “Весна” пред’явила вимогу до Т. про відшкодування шкоди, завданої знищенням вітрини посилаючись на те, що товариство не уповноважувало Т. на вчинення зазначених дій. Т. в свою чергу зазначив, що рятувати чуже життя та майно від пожежі - його службовий обов’язок. Тому ці відносини взагалі не можуть регулюватися цивільним правом. Адже є трудовими. Т. вважав, що пожежна частина, в якій він працює, зобов’язана відшкодувати шкоду завдану його здоров’ю, адже рятуючи життя і майно інших осіб від пожежі Т. ушкодив руку і зазнав опіків, на лікування яких витратив 1500 грн. Неповнолітній Пономаренко подарував на день народження своєму товаришеві, повнолітньому Сидорову, картину. Після того, як батьки Пономаренка виявили, що картина зникла з їх квартири і з’ясували обставини, вони звернулися до батьків Сидорова з вимогою про повернення картини, зазначивши, що вона дуже дорога. Батьки Сидорова пояснили, що картину повернути неможливо, бо Сидоров її продав, а гроші відшкодувати вони не мають наміру. В справи сина вони не втручаються і про подарунок вони нічого не знали. Мати Пономаренка звернулася з позовом до Сидорова з вимогою відшкодувати вартість картини. Як вирішити справу? На прохання свого товариша Петровського, Заславський погодився перевезти на належному йому автомобілі куплений Петровським телевізор. По дорозі Заславський не справився з керуванням, і автомобіль перевернувся. Водій та пасажир не постраждали, а телевізор, який знаходився у багажнику, виявився повністю розбитим. Перовський вимагав від Заславського відшкодувати вартість розбитого телевізора. Заславський заперечував проти цього, оскільки, на його думку, він хотів допомогти Петровському. Ніякого договору вони не укладали, грошей за перевезення телевізора він не отримував, а тому і жодних зобов'язань між ними не виникало. До того ж урезультаті аварії поніс збитки не тільки Петровський, але і він, Заславський, оскільки на ремонт автомобіля йому доведеться потратити суму, значно більшу, ніж вартість телевізора. Хто правый у даній суперечці? Чи виникло у даному випадку цивільно-правове зобов'язання? Холодокомбінат „Сніжана" звернувся з позовом до перевізника - Управління Одеської залізниці і до постачальника Білоцерківського м'ясокомбінату про стягнення з відповідачів вартості 520 кг недостачі м’яса. Вантаж прибув у справному вагоні. Але без пломби вантажовідправника, яким опломбовувався вантаж. При розпакуванні виявилося, що вагон був завантажений не до повної вмістимості. М'ясо (заморожені туші) порізів та інших пошкоджень не мало. Ці факти були засвідчені представником холодокомбінату і залізниці, належним чином відображені в комерційному акті. Хто повинен нести відповідальність за недостачу вантажу? Десятилітній Юрій Остюк, що проживав разом з батьками у м. Рівне, одержав за заповітом від своєї бабусі будинок. Цей будинок знаходився у м. Луцьк. тому використати його для проживання Юрій і його батьки не могли. Разом з тим батьки Юрія жили з сином в гуртожитку, тому вони вирішили будинок, одержаний Юрієм у спадщину, продати, а на виручені кошти купити квартиру у м. Рівне, бо тут батьки Юрія мають роботу, а їх син професійно займається баскетболом у відомого тренера. В зв'язку з цим вони вернулися до Вас і просили роз'яснити, як їм необхідно вчинити зідно закону, щоб продати будинок Юрія. Що Ви їм порадите? Котов придбав у магазині холодильник “Ардо”. Через сім місяців його проводка загорілася і холодильник згорів, чим Котову були заподіяні збитки в розмірі 2950 грн. (вогнем була пошкоджена частина кухонного комбайна, біля якого стояв холодильник). Котов звернувся до заводу-виробника з вимогою відшкодувати йому понесені збитки. Завод відмовився задовольнити вимоги Котова, посилаючись на те, що не перебуває з останнім у договірних відносинах, а тому не повинен відшкодовувати Котову понесені збитки. Як треба вирішити справу? АТ „Кремінь” уклало договір поставки полуничного соку у пляшках з ТОВ „Пивний завод Баварський”. Не отримавши у встановлений договором строку АТ „Кремінь” звернулося до господарського суду з вимогою про відшкодування збитків, завданих невиконанням договору, та стягнення неустойки. Відповідач, заперечуючи проти вимог, пояснив, що поставку позивачеві частини соку повинно було здійснити ВАТ „Кандиба”, з яким ТОВ „Пивний завод Баварський” уклало договір. У зв’язку з чим відповідальність за невиконання договору поставки у цій частині повинно нести ВАТ „Кандиба”. ТОВ „Пивний завод Баварський” не заперечувало проти того, що воно не виконало зобов’язання, але зазначило, що порушення сталося не з його вини. Так, спочатку зобов’язання не можливо було виконати через відсутність пляшок для соку (їх було отримано із запізненням від постачальника), а у травні врожай полуниці загинув внаслідок сильного граду. Вирішіть справу. 07 січня 2007 року Еленін подарував родині Красько коштовну тайландську відеокамеру. Майже рік по тому, відносини між близькими значно погіршилися. Під час чергової сварки Красько скривдив Еленіна, завдавши йому тяжких тілесних ушкоджень та розбив автомобіль останнього, за що був притягнутий до кримінальної відповідальності і засуджений до позбавлення волі. Скориставшись відсутністю Красько Еленін забрав з його оселі означену відеокамеру, заявивши, що він має право розірвати договір дарування за таких обставин, бо договір дарування – безоплатний договір. Дружина Красько після неодноразових звернень до Елеіна подала до суду позов з вимогою повернути відеокамеру, яка належить їй та її чоловікові. Вирішіть справу. Іноземна фірма “КОМОРА” підписала договір з АТ “Прибой” за яким останнє зобов’язувалося кожного кварталу надавати фірмі інформацію щодо маркетингового дослідження ринку молочної продукції м. Полтави. Інформація повинна була надаватися на електронному носії – електронною поштою. Як тільки стали надходити гроші на рахунок товариства, у податкової інспекції виникло питання про правову природу договору. Податкова інспекція вважала, що в даному випадку товариство одержує винагороду за послуги, а товариство стверджувало, що воно з фірмою уклало договір підряду. Податкова інспекція звернулася за консультацією до юриста. Яке роз’яснення повинно бути надано? Після виконання договору доручення Чазов вимагав від Зубило виплати винагороди за вчинення правочину по найму житлового приміщення у розмірі 15% від ціни укладеного договору. Зубило відмовився виплатити винагороду у такому розмірі, оскільки при укладенні договору конкретна сума винагороди названа не була, однак він задоволений умовами укладеного Чазовим правочину і в змозі виплатити винагороду у розмірі 3% від ціни договору. Чазов вважає, що має право самостійно визначати суму винагороди. Крім того, як йому відомо, агенції по найму житла за таку послугу отримують винагороду у розмірі від 15% до 25% від ціни договору, а він назвав мінімальну суму. Як вирішити спір? Кононенко уклав з банком "Золоті ворота" депозитний договір про розміщення в банку коштів у сумі 1000 грн. на строк один рік під 22% річних. Відповідно до умов депозитного договору, банк мав право при зменшенні Національним банком України облікової ставки пропорційно зменшити процентну ставку по депозиту. При цьому банк зобов'язаний був повідомити вкладника про зменшення відсоткової ставки за договором шляхом направлення йому письмового повідомлення. У випадку незгоди вкладника, йому надавалося право в 10-ти денний строк з моменту одержання повідомлення або погодитися на зменшення відсоткової ставки або розірвати депозитний договір і забрати суму внеску та нараховані відсотки. Через три місяці Кононенко одержав лист з повідомленням про вручення, у якому банк "Золоті ворота" повідомляв про зменшення відсоткової ставки за договором до 17% річних у зв’язку з відповідною зміною облікової ставки НБУ. У листі також повідомлялося, що в разі, якщо Кононенко протягом 10 днів з моменту отримання листа не розірве депозитний договір, буде вважатися, що він згодний зі змінами умов депозитного договору. Кононенко з'явився в банк лише через рік після укладання договору й пред’явив вимогу про повернення його внеску та нарахованих відсотків по ставці 22% річних за весь строк дії договору. Надайте юридичну оцінку діям банку та вкладника. Курченко перед виїздом на літній відпочинок в селище Партеніт, попросила свою знайому Івченко поливати кімнатні квіти і віддала їй ключі від свого приватного будинку. Через два дні після від’їзду Івченко зайшла до будинку і побачила, що перший поверх залитий водою, яка витікала із ванної кімнати. Вона терміново викликала аварійну службу і стала прибирати воду. Майстри усунули пошкодження водопроводу, а Івченко прибрала воду і витерла насухо підлогу. Коли через 10 днів Курченко повернулась із відпочинку, Івченко розповіла їй про свої дії по усуненню наслідків затоплення будинку з метою запобігання псуванню паркетної підлоги і речей та заявила вимогу про оплату її послуг. Кулько П І. звернулася до суду із позовом до Кулько І.С. про визнання таким, що втратив право на житлове помешкання. Вона зазначила, що спірною є 3-х кімнатна квартира № 8 в б № 253, по вул. Салтовське шосе в м.Харкові. Квартира належить місцевим Радам. Відповідач - колишній чоловік, у житловому помешканні не мешкає більше 1 року. Шлюб у них розірваний. Крім її і відповідача в квартирі прописані їхні діти: дочка - Ганна 2006 року народження; син - Анатолій 2008 року народження; син відповідача від другого шлюбу Кирил 2010 року народження. Відповідач проти позову заперечував. Він просив залучити до участі в справі виконком Московської районної Ради м. Харкова, власника квартири і його другу жінку Кудряшову О.В., яка в судовому процесі буде представляти інтереси неповнолітнього сина Кирила. 1. Яке рішення має прийняти суд? Чи підлягає клопотання відповідача задоволенню? Визначте процесуальне положення всіх учасників процесу і їхні процесуальні права та обов'язки. Гриценко Л.Г. звернувся до Чугуєвського міського суду Харківської області з позовом до Криворучко Ю.М. про стягнення 500 доларів США, переданих останньому за договором позики. У своїй позовній заяві він зазначив, що Петров Ю.М. є його родичем і він йому завжди довіряв, тому не наполягав на видачі останнім розписки. у судовому засіданні Гриценко Л.Г. заявив клопотання про прийняття і прослуховування магнітофонного запису в якості доказу договору позики. За словами Гриценко Л.Г., на магнітофонній стрічці була записана розмова про передачу грошей під час укладання угоди і Криворучко Ю.М. називав конкретний термін повернення грошей. Відповідач Криворучко Ю.М. позову не визнав і заперечував проти прослуховування звукозапису. 1. Яке рішення має прийняти суд? Чи підлягає клопотання Гриценко Л.Г. задоволенню? Дайте визначення судових доказів. Чи можна розглядати фонограму в якості доказу у справі? Розкрийте зміст правил належності доказів і допустимості засобів доказування.

Федоренко Н.А. і Крючко М.З. належить на праві приватної власності по 1/2 житлового будинку. Федоренко звернулася до суду із позовом до Крючко про перерозподіл часток у будинку, посилаючись на те, що вона прибудувала до своєї частини будинку сіни та терасу, а на ділянці збудувала сарай. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси, залишеним без зміни судовою колегією обласного суду, за Федоренко було визнане право власності на 2/3 частки будинку, а за Крючко - 1/3 частки. Крючко звернулася до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою. У скарзі Крючко просила скасувати дане рішення, посилаючись на те, що зведення Федоренко підсобних приміщень, що не входять у корисну площу будинку, не повинно впливати на співвідношення часток власників. До того ж на будівництво сараю Федоренко не мала відповідного дозволу. 1. Яке рішення має прийняти суд? 2. Складіть проект апеляційної скарги. Недостатні дані доповніть за власним розсудом. С. звернувся до свого сусіда М. з проханням передати йому на певний час грошові знаки часів дореволюційної Росії для того, щоб він мав змогу прийняти участь у круглому столі, організованому спілкою дослідників історії. Через два місяці М. почав вимагати повернення грошових купюр, проте С. пояснив, що він передав їх у тимчасове користування своєму знайомому К., якого зустрів під час проведення круглого столу. С. пояснив, що договір позички він не порушив, адже М. не ставив умови повернути позичене у чітко визначений строк. При цьому С. запевнив, що грошові знаки він або К. неодмінно повернуть власникові. Яким чином позичкодавець може захистити своє право? Чи змінилося б вирішення задачі, якби користувач не передав би безоплатно, а продав би зазначене майно К.? Після смерті Б. з'ясувалося, що він є власником приватного бу¬динку, в якому проживає його сестра Ц. на підставі укладеного з Б. нотаріально посвідченого та зареєстрованого безстрокового догово¬ру позички. З'ясувалося також, що Ц. відповідно до договору пе¬редала право на користування частиною будинку М., який з дозволу Ц. за власний рахунок здійснив прибудову і зареєстрував її на своє ім’я. Право на яке майно виникло у спадкоємців власника будинку? Чи мають вони право вимагати виселення Ц. та (або) М. з будинку? В жовтні 2005 р. Литвиненко придбала в універмазі пральну машину. В лютому 2006р. машина вийшла з ладу і Литвиненко звернулася до універмагу з проханням прийняти машину та повернути кошти, які вона за неї сплатила. В універмазі відмовили задовольнити це прохання, мотивуючи тим, що машина вийшла з ладу протягом перебігу гарантійного терміну, і вона може звернутися в спеціалізовану майстерню для гарантійного обслуговування. Литвиненко відхилила пропозицію універмагу і звернулася до юридичної консультації з проханням підготувати позовну заяву до суду. Чи правомірним було звернення Литвиненко до універмагу? Чи правомірно універмаг відмовив Литвиненко? Як вирішить адвокат проблему Литвиненко? Підготуйте проект позовної заяви з обґрунтуванням вимог позивача Меркулов придбав у магазині комп'ютер із розстроченням платежу на 2 роки. За договором Меркулов повинен був сплачувати кожного місяця встановлену у договорі грошову суму. Через рік після оформ¬лення договору у зв’язку з тим, що Меркулов протягом п’яти місяців не сплачував відповідних сум, представники магазину звернулися до Меркулова з вимогою внести несплачену суму грошей або повернути комп’ютер. Меркулов відмовився сплатити кошти та повернути комп’ютер, оскільки подарував його своїй сестрі Марії і запропонував представникам магазину звернутися до неї з такими же вимогами. Після відмови Меркулова представники магазину звернулись з позовом до суду. Чи правомірним було звернення представників магазину до Меркулова? Яке рішення буде прийнято судом? Обгрунтуйте його. Шепельов, житель м. Києва, 30 років, після укладення шлюбу зі своєю ровесницею Оксаною Судаковою запропонував їй піти з роботи і зайнятися веденням домашнього господарства, мотивуючи це тим, що у нього хороший заробіток і грошових коштів цілком вистачить на двох. Оксана погодилася. Через рік у подружжя народилася дочка Ксенія, а коли дівчинці виповнилось шість років, Шепельов, заявивши дружині, що закоханий в іншу жінку і хоче на ній одружитися, запропонував розвестися і розміняти їх трикімнатну квартиру державного фонду. Квартира була розміняна на дві двокімнатні. В одну з них в’їхала Оксана з дочкою, в іншу - Шепельов. Свою квартиру Шепельов приватизував 10 серпня 2007 року, а 5 вересня шлюб між подружжям був розірваний. 15 жовтня 2007 року Шепельов одружився на Чернишовій і прописав її в своїй квартирі. 10 квітня 2008 року Оксана народила хлопчика і назвала його Дмитром, а 15 травня Шепельов потонув, купаючись в морі. Після похорон Шепельова в нотаріальну контору подали заяви про прийняття спадщини його мати Н. Шепельова, 60 років, яку він утримував, щомісячно посилаючи їй в село грошові перекази, його друга дружина Чернишова і Судакова, яка діяла як в своїх інтересах, так і в інтересах своїх малолітніх дітей Ксенії і Дмитра. Хто із спадкоємців повинен бути закликаний до спадкування майна Шепельова? Чи має право Судакова на частку в спадку Шепельова? Яку частку майна спадкодавця успадкує кожний із спадкоємців, закликаний до спадкування даного майна? Після смерті Іванова залишалася спадщина на суму 56 000 грн. Майно і кошти були придбані за період спільного життя з дружиною. З ним проживала тітка, яка знаходилася на його утриманні. З родичів є син, який проживав окремо (повнолітній), дружина, мати. Івановим був складений заповіт на четверту частку всього майна, за яким спадкоємцем цієї частки є син. Хто і в який частці отримає спадкове майно? В авіаційній катастрофі загинуло подружжя Вишинських, яке мешкало в м. Києві. Чоловік пережив дружину на дві доби. Згідно з нотаріальним описом їх майно включало: дім, який знаходився у м. Чернігові, де мешкала пенсіонерка Ігнатенко - тітка Вишинського, а також автомобіль, куплений подружжям за 6 місяців до загибелі і зареєстрований на ім’я дружини (дружина заповіла його чоловікові Вишинському, різні предмети домашньої обстановки та вжитку у квартирі в м. Києві, меблі, телевізор, килим у домі, який знаходиться у м. Чернігові. Батьки подружжя, син дружини і тітка чоловіка звернулися до нотаріуса з проханням пояснити, на яке майно вони мають право як спадкоємці?

Курдюченко пред’явив позов про визнання недійсним заповіту, який залишив його батько на користь своєї двоюрідної сестри. Заповіт був посвідчений лікарем Семеновим, що лікував Курдюченка під час перебування його в лікарні за кілька днів до смерті. Позивач посилався на те, що стосунки між ними були нормальними і батько не збирався позбавляти його спадщини. Крім того, позивач вважає, що текст заповіту був написаний рукою Чорної, яка доглядала за батьком у лікарні, що суперечить чинному законодавству. Позивач також піддає сумніву підпис батька на заповіті. Лікар Семенов у суді показав, що в той день, коли він посвідчив заповіт, у лікарні було дуже багато роботи з післяопераційними хворими, тому він не пам’ятає обставин посвідчення заповіту, але свій підпис під заповітом підтверджує. Як повинен вирішити справу суд? В жовтні 2005 р. Литвиненко придбала в універмазі пральну машину. В лютому 2006р. машина вийшла з ладу і Литвиненко звернулася до універмагу з проханням прийняти машину та повернути кошти, які вона за неї сплатила. В універмазі відмовили задовольнити це прохання, мотивуючи тим, що машина вийшла з ладу протягом перебігу гарантійного терміну, і вона може звернутися в спеціалізовану майстерню для гарантійного обслуговування. Литвиненко відхилила пропозицію універмагу і звернулася до юридичної консультації з проханням підготувати позовну заяву до суду. Чи правомірним було звернення Литвиненко до універмагу? Чи правомірно універмаг відмовив Литвиненко? Як вирішить адвокат проблему Литвиненко? Підготуйте проект позовної заяви з обґрунтуванням вимог позивача. Морозова подала позов до Шишацького про виселен¬ня його з квартири. Свої позовні вимоги вона обгрунтовувала тим, що відповідач безпідставно проживає у спірній квартирі, яка становить її приватну власність, про що в неї є відповідні правоустановчі документи, що це підтверджують. Морозова за¬значала, що є власником квартири на підставі договору довіч¬ного утримання, укладеного з померлою Федоренко. Шишацький подав зустрічний позов до Морозової про визнання за ним права власності на спірну квартиру. У зв’язку з тим, що всі правоустановчі документи, що підтверджують пра¬во власності на квартиру, оформлені на Морозову, Шишацький звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру. Чи підлягає задоволенню заява Шишацького про забезпечення позову? Якщо так, то складіть заяву про забезпечення позову. Громадянин Іщенко, хворий на рак легенів, вирішив взяти участь у медичному експерименті. В договорі, укладеному між ним та Науково -дослідним інститутом, була зазначена сума винагороди за участь в експерименті в розмірі 20000 грн.

В ході проведеного дослідження з’ясувалося, що хвороба Іщенка не має нічого спільного із дослідженнями, що проводяться в ході даного медичного експерименту. Інститут вирішив припинити проведення експерименту за участю Іщенка та уклав договори з іншими добровольцями.

Іщенко звернувся до Інституту з вимогою сплатити йому в повному обсязі суму, обумовленої в договорі, винагороди, оскільки він ризикував своїм життям, беручи участь в експерименті, до того ж, припинення експерименту відбулося не з його вини.

Інститут відмовився сплатити винагороду аргументуючи тим, що вже укладені договори з іншими добровольцями, а програмою проведення експерименту не передбачені додаткові виплати. До того ж, оскільки шкоди здоров’ю Іщенка взагалі не завдано, то згідно з положенням укладеного між ними договору, він взагалі не має права на одержання будь-яких сум від Інституту.

Проаналізуйте доводи сторін.

Приватний дитячий садок «Сонечко» звернувся до міської лікарні за місцем територіального розташування з пропозицією укласти договір про надання медичних послуг дітям. Керівництво дитячого садка в якості предмета договору визначила медичне обслуговування дітей свого закладу. Головний лікар закладу

охорони здоров’я в процесі перемовин відмовив керівнику дитячого садку укласти договір.

Чи має право міська лікарня відмовитись від укладення такого договору і за яких умов? Чи має право міська лікарня отримувати плату за надані медичні послуги? Місцевим судом Дзержинського р-ну м. Харкова ухвалою було відмовлено позивачеві у відкритті провадження по справі з причини пред’явлення позову до структурного підрозділу юридичної особи. Суд в ухвалі посилався на те, що сторонами у цивільному процесі можуть бути тільки фізичні та юридичні особи. В апеляційній скарзі позивач просив ухвалу суду про від¬мову у відкритті провадження по справі скасувати та позитивно вирішити питання про прийняття заяви до розгляду. Чи підлягає задоволенню апеляційна скарга? У чому різниця реалізації таких повноважень суду апеляційної інстанції, як зміна рішення суду першої інстанції та винесення нового рішення? Дайте характеристику суб’єктів права на апеляційне оскарження. Після винесення судового рішення по цивільній справі та відкриття виконавчого провадження за позовом Ганіна до Амурова про стягнення заборгованості відповідач звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання рішення. Відповідач за¬значав, що наявність на його утриманні двох неповнолітніх дітей та дружини-студентки утруднює виконання рішення. Амуров просив суд розстрочити сплату боргу на один рік, проте заяву за¬лишено буз розгляду та видано позивачеві виконавчий лист на підставі рішення, що набрало законної сили. Чи правильно вчинив суд першої інстанції? Чи є в да¬ному випадку підстави для розстрочки виконання судового рі¬шення? Як повинен діяти державний виконавець у разі при¬йняття такої заяви судом до розгляду Мешканцю м. Харкова Андрєєву на праві приватної власності належав будинок, розташований на околиці міста. Цей будинок забажав придбати в нього за 500000грн. мешканець м. Лозове. 5 жовтня 2015р. Андрєєв і Гучков засвідчили договір купівлі-продажу будинку у нотаріальній конторі, де Гучков передав Андрєєву 300000грн., а решту за домовленістю після нотаріального посвідчення Гучков пообіцяв передати 20 жовтня 2015р. у день переїзду у будинок для проживання. 8 жовтня в місці розташування будинку стався вибух газу у ґазомережі, внаслідок чого будинок повністю згорів. Гучков звернувся з позовом про витребування у Андрєєва 200000грн. У свою чергу Андрєєв подав зустрічний позов до Гучкова, гадаючи, що власником будинку став останній. Орієнтуючо-постановочні питання для полегшення розв’язання завдань: 1. На яке питання теми розраховане завдання?

2. Що слід розуміти під передачею речей набувачеві? 3. На кого саме переходить ризик випадкової загибелі речі?