У грудні 2015 року Сідоров звернувся з позовом до НАСК «Оранта» про стягнення страхової суми в розмірі 125 788 грн. 88 коп.
Зазначав, що з 6 вересня 2014 року до 12 жовтня 2015 року працював на посаді військового прокурора та був звільнений за станом здоров'я. Згідно з висновком МСЕК від 15 вересня 2015 року йому встановлено 25 відсотків втрати професійної працездатності. Відповідач відмовив йому у виплаті страхової суми із застосуванням Порядку та умов державного обов'язкового страхування працівників прокуратури та ч. 4 ст. 50 Закону України «Про прокуратуру», зазначивши, що нарахування страхових платежів повинно здійснюватися йому не як працівнику прокуратури, а відповідно до умов державного обов'язкового особистого страхування військовослужбовців.
Посилаючись на безпідставність такої відмови, позивач просив про задоволення позову.
Дайте оцінку зобов’язанням зі страхування, що виникли. Підготуйте обґрунтовані заперечення позову.
Вироком суду Тараненко та Кондратенко були засуджені за крадіжку майна Вірченко. При розгляді кримінальної справи був розглянутий цивільний позов Вірченко.
З засуджених солідарно було стягнуто на користь потерпілої 52 000. грн. Як зазначено в матеріалах справи, у Вірченко 11 січня 2014 р. було вкрадено шубу і запасні деталі до автомобіля, а 3 жовтня 2013 р. вона уклала договір добровільного страхування домашнього майна на суму 37 тис. грн строком на 2 роки. Договір було укладено з оглядом майна страховим агентом та виплатою йому страхового внеску готівкою.
Після винесення вироку Вірченко звернулася до страхової компанії з вимогою про виплату їй страхового відшкодування у зв'язку з настанням страхового випадку, але в цьому їй було відмовлено. Дирекція страхової компанії обґрунтовувала свою позицію тим, що згідно з вироком суду із засуджених стягнуто 52 тис. грн. на користь Вірченко.
Чи відноситься вкрадене майно до об'єктів страхування? Чи настав страховий випадок? Як слід вирішити ситуацію?
У жовтні 2016 року до суду звернулась громадянка Журавель, яка зазначала, що 4 грудня 2015 року між нею та ВАТ «Земельний банк» було укладено договір банківського вкладу «Найліпший» та одночасно укладено договір банківського рахунку з його розрахунково-касовим обслуговуванням.
Згідно з умовами договору банківського вкладу «Найліпший» позивачка мала право на поповнення рахунку грошовими внесками та на дострокове отримання суми депозиту з нарахуванням відсотків за весь час зберігання коштів на рахунку.
У період з 4 грудня 2015 року до 2 вересня 2016 року вона внесла на свій рахунок кошти в сумі 390 тис. грн.
Ураховуючи відсотки на внесок, часткове їх отримання та часткове отримання самого внеску, станом на 24 жовтня 2016 року сума коштів на рахунку становила 381 482 грн. 73 коп.
11 жовтня 2016 року вона зверталась до ВАТ «Земельний банк» з письмовими заявами про закриття банківського рахунку та повернення вкладу, однак відповідач відмовив їй у задоволенні заяв.
Вважаючи, що такими діями відповідача порушено її права, просила її позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на її користь суму банківського вкладу в розмірі 381 300 грн., пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочення зобов’язання від суми 381 300 грн. за період з 4 жовтня 2016 року до 26 жовтня 2016 року, 3% річних за користування коштами в сумі 381 300 грн. у розмірі 689 грн. 50 коп., моральну шкоду в сумі 1 700 грн., та судові витрати.
Дайте правовий аналіз правовідносинам, що склалися. Чи підлягають позовні вимоги задоволенню?
У ході укладання договору на поставку сировини між шкіряним заводом і підприємством по виготовленню спортінвентаря виникли розбіжності щодо форм і порядку проведення розрахунків. Представник шкірзаводу наполягав на внесенні в договір пункту про те, що розрахунки повинні здійснюватися лише у формі покритих безвідкличних акредитивів. Причому кошти, на думку представника, мають перераховуватися на рахунок постачальника (шкірзаводу) до відправки сировини покупцю. Директор підприємства «Спортінвентар» виступив проти внесення такого пункту, бо вважав, що акредитивна форма розрахунків застосовується тільки як санкція за порушення розрахункової дисципліни і не може застосовуватися до добросовісного покупця. Замість вищевказаної форми безготівкових розрахунків директор запропонував розрахунки із застосуванням розрахункових чеків.
Оцініть докази сторін. Дайте порівняльну характеристику таких форм безготівкових розрахунків, як акредитив і розрахунки із застосуванням розрахункових чеків.
У серпні 2016 року Іваненко звернувся до суду з позовом до подружжя Ковбасенко, посилаючись на те, що 10 червня 2015 року позивачі взяли в нього в борг 11 315 доларів США зі строком повернення до 10 вересня 2015 року, про що були складені розписки. У вказаний строк відповідачі частково розрахувались повернувши 2 тис. 500 доларів США.
Відповідачі не повернули йому як решту отриманих 10 червня 2015 року коштів, так і 401 долар США, що були отримані пізніше.
Неодноразово уточнюючи свої вимоги, позивач остаточно просив стягнути солідарно з подружжя Ковбасенко суму основного боргу в розмірі 36 336 грн. 66 коп., інфляційних втрат за період прострочення в розмірі 15 508 грн. 26 коп., 3% річних у розмірі 5 479 грн. 89 коп., суму відсотків у розмірі 16 885 грн. 67 коп. Суд першої інстанції вирішив стягнути з Івана Ковбасенко 1 600 грн. 73 коп., з яких: 1 143 грн. 22 коп. основного боргу, 195 грн. 36 коп. інфляційних втрат, 66 грн. 46 коп. 3% річних, 195 грн. 69 коп. відсотків. Стягнути із Анжели Ковбасенко 5 2 730 грн. 64 коп., з яких: 1 470 грн. основного боргу, 558 грн. 60 коп. інфляційних втрат, 184 грн. 63 коп. 3% річних, 517 грн. 41 коп. відсотків.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції подружжя Ковбасенко звернулись до апеляційного зі скаргою.
Складіть проект апеляційної скарги, чи підлягає скарга задоволенню?
Договором банківської позики передбачалось повернення клієнтом кредиту 17 липня 2014 року з виплатою процентів за користування кредитом.
Позичальник 26 травня 2014 року. звернувся до банку з клопотанням про надання відстрочки виплати боргу до 18 серпня 2014 року. Банк погодився надати відстрочку, але при умові, що процентна ставка буде збільшена на 3 пункти. На таких умовах одержати відстрочку клієнт не погодився. Після цього банк 31 травня 2014 р. вирішив розірвати договір достроково, а заставлені клієнтом (по договору застави) комп’ютери звернути у свою власність, оскільки не бачив реальної можливості повернення позичених коштів і виплати процентів у встановлений строк.
Клієнт оскаржив таке рішення банку в господарський суд, вказуючи на те, що частину коштів він міг би повернути до 17 липня 2014 р., а до кінця липня виплатити весь борг. Крім того, позичальник вважає, що банк не має права таким чином розпоряджатись заставленим майном.
Чи можливе надання відстрочки повернення кредиту? Якщо так, то на який строк і на яких умовах? Чи можлива сплата боргу частинами? Чи міг банк звернути у власність заставлене майно? Дайте мотивований висновок по справі.
Приватне підприємство «АЛР» звернулося до банку «Грошовий» з проханням відкрити в ньому розрахунковий рахунок. Банк запропонував ПП «АЛР» надати для відкриття рахунку такі документи:
а) копії установчих документів та свідоцтва про державну реєстрацію;
б) картку із зразками підписів директора та головного бухгалтера, що завірена нотаріально;
в) ксерокопії паспортів директора й головного бухгалтера;
г) довідки про взяття на облік в Пенсійному фонді, Фонді зайнятості;
д) нотаріально завірені копії свідоцтв про народження дітей директора та головного бухгалтера;
е) документи про право на приміщення, в якому знаходиться виконавчий орган ПП «АЛР».
Директор ПП «АЛР» вважав, що вимоги банку щодо подачі деяких документів незаконні.
Визначіть цивільно-правову сутність та вид договору, що мали укласти сторони при відкритті розрахункового рахунку. Яким нормативним актом регламентується перелік документів, необхідних для відкриття розрахункового рахунку юридичної особи? Які документи слід подавати при відкритті розрахункового рахунку юридичної особи?
Автомашиною панчішної фабрики перевозився вантаж, що належав прядильному цеху фабрики «Червона нитка». На шляху прямування на автомашині виникла пожежа, в результаті чого вантаж був пошкоджений. Фабрика пред’явила позов до перевізника про стягнення збитків. У господарському суді відповідач проти позову заперечував, оскільки, на його думку, обставини та причини пожежі на день розгляду справи невідомі, вину перевізника в пошкодженні вантажу слід вважати недоведеною. При цьому представник панчішної фабрики вказав, що Статут автомобільного транспорту передбачає випадки, коли перевізник звільняється від відповідальності за пошкодження вантажу. По даній справі, щоб покласти відповідальність на панчішну фабрику, необхідно установити, що пошкодження вантажу виникло не з причин, що вказані у Статуті.
Чи обґрунтовані заперечення панчішної фабрики? Яке рішення повинен винести господарський суд?
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначає, що 13 серпня 2016 року між Акціонерним товариством «Сведбанк»(публічне) (офіційна назва до червня 2010 року -Акціонерний комерційний банк «ТАС-Комерцбанк») та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №4, у відповідності до умов якого, банк відступив позивачу право вимоги від відповідача коштів, право на одержання яких належить банку на підставі кредитного договору №0705/0507/50-12308 від 31.05.2010р., а позивач набув право вимоги вказаних грошових коштів від відповідача.
Згідно виписку з додатку до договору факторингу від 13.08.2016р., позивач набув право грошової вимоги від відповідача в сумі 2873,82 грн., в тому числі: заборгованість по тілу кредиту -1170,06 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом -1060,77 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором -642,99 грн. Позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судовий збір в сумі 214,60 грн.
Як слід вирішити спори?
Іванов, що є автором книги «Архітектура ХХ сторіччя», уклав ліцензійний договір з видавничою фірмою «Будкнига» (м. Харків). За договором ліцензіат мав використовувати об’єкт права інтелектуальної власності шляхом видання 2 тис. примірників книги та їх розповсюдження строком один рік. Умова про територію, на яку поширюються надані права, у договорі була відсутня. Винагорода, що мала сплачуватись Іванову, у договорі була вказана фіксованою сумою у дві тисячі гривень.
Через шість місяців після укладення цього договору Іванов уклав ще один аналогічний договір із фірмою «Москнига» (Росія), за яким книга перекладачами фірми перекладалася російською мовою і мала розповсюджуватись у Росії.
Фірма «Будкнига» відмовила Іванову у сплаті винагороди за договором, оскільки, за словами її генерального директора, ліцензіар повів себе нечесно, уклавши ще один договір на ту ж книгу з іншою фірмою. Тому кошти на винагороду авторові «Будкнига» спрямує на покриття своїх збитків, що виникли в неї через появу на ринку зайвого тиражу книги.
Іванов подав позов до суду щодо виплати авторської винагороди.
Дайте аналіз ситуації з посиланням на норми закону. Яке рішення має прийняти суд? На яку територію розповсюджується договір між Івановим та фірмою «Будкнига»? Чи можна укладати два договори на видання однієї і тієї ж книги з різними видавцями?
Харківський механічний завод за договором передав товариству «Перспектива» комплект розробленої його спеціалістами конструкторської документації на виготовлення приладу для визначення вмісту нітратів в овочах та фруктах.
Згідно з умовами договору завод, крім документації, також зобов’язався передати досвід по налагодженню технологічного процесу.
Яким договором мають бути врегульовані відносини сторін? Які умови мають бути визначені в цьому договорі?
ВАТ «Істомін» мало патент на виготовлення зварним методом вагонеток для перевезення сталі. Воно уклало договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності з фірмою «Общемаш» на строк три роки.
За п’ять місяців до цього ВАТ «Істомін» уклало ліцензійний договір щодо того ж об’єкта інтелектуальної власності з фірмою «Вагонремонт» строком на один рік.
Оскільки фірма «Общемаш» отримала виключні майнові права інтелектуальної власності, вона вимагала дострокового розірвання ліцензійного договору між ВАТ «Істомін» і фірмою «Вагонремонт». У претензії було вказано, що в противному випадку фірма «Общемаш» буде пред’являти позов до суду з вимогою про розірвання ліцензійного договору між ВАТ «Істомін» і фірмою «Вагонремонт» в примусовому порядку і компенсації спричинених збитків на суму сімсот тисяч гривень.
Дайте юридичний аналіз ситуації з посиланням на норми права. Чи аргументовані претензії фірми «Общемаш»?
За договором між ВАТ «Вовчанські ковбаси» та приватним торговельним підприємством «До Вашого столу» (далі – ПТП) останньому надавалось право торгувати продукцією під торговельною маркою ВАТ «Вовчанські ковбаси».
При перевірці виявилось, що в магазині ПТП у продажу є м’ясні вироби інших товаровиробників, зокрема ХМК та «Черкаська шиночка».
ВАТ «Вовчанські ковбаси» подало позовну заяву до господарського суду з вимогою до ПТП про припинення договору та стягнення з нього незаконно отриманого прибутку. Одночасно були пред’явлені позови до названих товаровиробників про незаконне користування торговою маркою і виплату компенсації.
У відзиві на позов ХМК вказав, що у договірних зв’язках з ПТП не перебуває і продукцію йому для реалізації не поставляє, а наявні на момент перевірки м’ясні вироби його виробництва були придбані ПТП під час передсвяткового пільгового оптового розпродажу.
ВАТ «Черкаська шиночка» також заперечувало будь-які договірні зв’язки з ПТП. Звідки в нього з’явились вироби «Черкаська шиночка» невідомо.
Як слід вирішити спори?
Позивач ОСОБА_1 у травні 2011 року звернулася в суд з позовом до ТОВ «ПТК-СИСТЕМИ» в якому просила : заборонити ТОВ «ПТК-СИСТЕМИ» будь-яке використання торговельної марки «tгіоlаn», а саме : нанесення її на будь-який товар, для якого вона зареєстрована, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет; зберігання такого товару із зазначеним нанесенням Торговельної марки з метою пропонування для продажу; пропонування його для продажу; продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування її під час пропонування та надання будь-якої послуги для якої торговельна марка зареєстрована; застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у тому числі в доменних іменах; заборонити ТОВ «ПТК-СИСТЕМИ» використання зображення та найменування, що можна сплутати з оригінальною назвою та зображенням торговельної марки «tгіоlаn», в тому числі зміну літер оригінального найменування з латиниці на кирилицю, а також використання торговельної марки «tгіоlаn» у складі словосполучень та /або у складі з іншими зображеннями, зміни кольору найменування; зобов'язати ТОВ «ПТК-СИСТЕМИ», виключити найменування торговельної марки «tгіоlаn» та її зображення з договорів, укладених абонентами цього товариства, з іншими юридичними та фізичними особами; зобов'язати ТОВ «ПТК-СИСТЕМИ» виключити найменування торговельної марки «tгіоlаn» з сайтів www.triolan.ua, www.triolan.com, www.triolan.net, www.triolan.tv, у зв’язку з використанням ними доменного імені торговельної марки «tгіоlаn» та зображенням на них торговельної марки «tгіоlаn»; заборонити використання найменування «tгіоlаn» при дзвінках на телефонну служби підтримки ТОВ «ПТК-СИСТЕМИ»; опублікувати в засобах масової інформації відомості рішення щодо такого порушення ТОВ «ПТК-СИСТЕМИ» права інтелектуальної власності. Зазначивши, що вона - ОСОБА_1, відповідно до Договору про передання виключних майнових прав на Торговельну марку для товарів і послуг від 01 березня 2011 року, являється власником торговельної марки «tгіоlаn». На сьогоднішній день проводиться державна реєстрація вказаного Договору. Оскільки ані попередній власник, ані вона –ОСОБА_1 не передавали своїх прав на використання зазначеної торговельної марки, вважає, що її права порушуються ТОВ «ПТК-СИСТЕМИ», яке незаконно, без відповідного дозволу, без необхідної згоди власника Торговельної марки використовує на протязі тривалого часу вказану торговельну марку.
Як слід вирішити спори?
Фермери Ющенко, Рябий та Осока уклали між собою договір простого товариства, за яким у сільгосппідприємства «Нива» взяли на відгодовування 200 телят з умовою забезпечити їх загальну вагу до 1 жовтня поточного року не менше 500 центнерів, а СП «Нива» зобов’язалось надавати фермерам необхідні корми, а для випасу – пасовище з багаторічними травами. Отриманий прибуток планувалось розподілити так: 50 відсотків СП, а інше – фермерам.
В результаті посушливого літа трава вигоріла і запланованої ваги телят не вдалося досягти. За рішенням фермерів вони придбали висівки та додавали в корм телятам.
У період виконання договору Осока поламав ногу і протягом двох місяців не брав участі у спільних справах фермерів. Замість нього телят випасав його малолітній син. Прибуток від продажу вирощеної великої рогатої худоби склав 380 тис. грн. З них СП «Нива» передало 100 тис. грн фермерам, інші залишило у себе з причини, що домовлена вага не була досягнута. Фермери заявили вимогу про рівний поділ виторгу. На обґрунтування свого позову вони посилались на те, що надане пасовище не відповідало встановленим вимогам (трава вигоріла) через спекотне літо і телята просто не могли набрати потрібної ваги. Крім того, вони додатково витратились на придбання висівок та меляси. На їх думку, прибуток повинен ділитися відповідно до умов договору.
Крім того, СП «Нива» реалізувало не всіх телят, а частину з них залишило для забезпечення відтворення та збільшення свого продуктивного стада.
Одночасно спір виник між товаришами. Ющенко, який організовував всю справу, взяв собі 160 тис. грн., Рябому віддав 75 тис. грн., а Осоці – інші 45 тис. грн. Останній вважав такий поділ несправедливим, оскільки він зламав ногу під час випасу телят (виробнича травма), і до того ж, його заміняв син та інші члени сім’ї.
Як необхідно вирішити спір?
У 2011 р. Семенець отримала в садовому товаристві «Хуторок» земельну ділянку площею 0,12 га і звернулася до свого брата з проханням про допомогу в освоєнні цієї ділянки. Вони уклали між собою договір про спільну діяльність з експлуатації ділянки та будівництва садового будинку, за яким усі витрати на будівництво, рекультивацію землі, придбання посадкового матеріалу, сплату членських та цільових внесків ділили порівну.
Протягом кількох років домовленість виконувалась, і між братом та сестрою не виникало спорів. Проте в 2014 р. вони посварились, і брат заборонив сестрі користуватися ділянкою. Брат на обґрунтування своєї правоти доводив, що після того, як сестра отримала ділянку, вона її передала брату, і той сам як інвалід-пенсіонер у весняно-літній сезон постійно проживав там, освоював земельну ділянку: висадив сад, збудував садовий будинок, на земельній ділянці та освоєних ним прилеглих безгосподарних ділянках вирощував овочі, якими забезпечував і свої потреби, і потреби сім’ї сестри.
Семенець подала позовну заяву до суду з вимогою про заборону братові користуватися земельною ділянкою, а брат – пред’явив зустрічний позов про стягнення з неї 90 відсотків вартості будинку й насаджень, оскільки він сам здебільшого фінансував будівництво, звів будинок своєю власною працею та самостійно вирощував врожай.
Вирішіть ситуацію, що виникла. Яке рішення повинен винести суд?
Виробничий кооператив та ВАТ уклали між собою договір простого товариства про будівництво готельно-розважального комплексу, відповідно до якого кооператив повинен був збудувати його «під ключ», а ВАТ надати для забудови земельну ділянку, проектно-кошторисну документацію і повністю фінансувати будівництво.
Проектно-кошторисна вартість будівництва склала 12 млн грн, з яких 5 млн грн ВАТ перерахувало кооперативу через 10 днів після підписання договору. Оскільки в договорі було передбачено, що розпорядником коштів на будівництво є кооператив, то до початку будівництва та узгодження всіх пов’язаних з цим питань, він дозволив банку надати їх у тимчасовий кредит.
Через два місяці ВАТ звернулось до кооперативу з вимогою про надання звіту про хід будівництва та витрачання коштів. Кооператив заявив, що надана ділянка непридатна для будівництва комплексу (досить близько пливуни та поверхневі води, є ознаки зсуву ґрунту), тому до отримання додаткових висновків він до будівництва комплексу не приступав. Через місяць кооператив взагалі повернув отримані гроші ВАТ та запропонував розірвати договір.
Прибутки від експлуатації комплексу за договором повинні були ділитися порівну.
ВАТ не заперечувало проти розірвання договору, але вимагало винагороди за користування його коштами.
Як слід вирішити спір?
За договором між міською радою м. Харкова та концерном «Макдональдс» передбачався інвестиційний проект, за яким міськрада надавала земельні ділянки для будівництва закладів швидкого харчування, а друга сторона вкладала певні кошти в будівництво самих закладів та об’єктів сільськогосподарського призначення на території Харківського району для вирощування необхідної екологічно чистої продукції.
Крім того, ряду торговельних підприємств Харкова на конкурсних засадах надавалося право торгівлі ексклюзивними товарами, що випускаються підприємствами концерну «Макдональдс».
Внаслідок того, що через протести громадськості довелося відмовитись від побудови закладу швидкого харчування на площі Свободи, концерн скасував у договорі про спільну діяльність пункт про надання права торгівлі під своєю торговою маркою.
Два харківських торговельних підприємства, що виграли таке право на конкурсі й затратили кошти на переобладнання своїх магазинів та зміну в них інтер’єру, звернулись до міськради та концерну «Макдональдс» з позовом про надання їм такого права.
Як слід вирішити справу?
Води під час весняної повені все більше підмивали беріг річки, і це загрожувало будівлям і земельним ділянкам. Громадянин Звягінцев вжив заходів для укріплення берегу, до якого прилягала його ділянка, відходами залізобетонного виробництва і будівельними відходами, які купив у будівельного об’єднання. Одночасно він укріпив і беріг, до якого прилягала земельна ділянка і будинок громадянина Карпова, який постійно проживав у місті, а будинок використовував для відпочинку. На вимогу Звягінцева пропорційно розділити між ними понесені витрати по укріпленню берега Карпов відповів, що на такі витрати він не уповноважував Звягінцева і не укладав з ним правочину. Більше того, якщо будинок був би знесений повінню, то він, як зареєстрований у ньому, мав би право на одержання житла.
Які особливості зобов’язань, що виникають у наведеній ситуації? Як необхідно вирішити справу по суті?
Під час будівництва автомобільної магістралі проводилися підривні роботи. Внаслідок впливу вибухової хвилі був пошкоджений житловий будинок громадянина Криленка. Будинок знаходився в аварійному стані і підлягав капітальному ремонту, вартість якого становила 250 000 грн. Спеціалізоване управління, яке здійснювало підривні роботи субпідрядника, відмовилось від відшкодування шкоди, стверджуючи, що ним були вжиті усі заходи по забезпеченню безпеки підривних робіт: вони проводилися на підставі розрахунків (безпечна відстань, потужність вибухової хвилі, конструктивні властивості будівлі в небезпечній зоні та ін.), зроблених підрядною будівельною організацією. Помилки в цих розрахунках і були причиною заподіяння шкоди.
Чи вправі Криленко вимагати відшкодування заподіяної шкоди? Хто є належним відповідачем по цій справі?
У грудні 2016 року громадянка Савенко звернулась до суду з позовом до виробничого об’єднання «Електроприлад» і громадянина Костенка про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом. Позивачка зазначала, що вона працювала комірником, а потім кухарем дитсадка ВО «Електроприлад». 11 березня 2014 р. по дорозі з роботи додому вона була травмована автомобілем, керованим Костенком, який за цей злочин був засуджений. У зв’язку з травмою Савенко була встановлена інвалідність ІІІ групи, а з 2015 року – ІІ групи. Згідно з висновком ЛТЕК від 18 липня 2015 р., вона втратила 70 % професійної працездатності.
Оскільки нещасний випадок стався з нею по дорозі з роботи додому, позивачка вважала, що відповідальність за шкоду слід покласти на ВО «Електроприлад» та Костенко, і просила стягнути з відповідачів одноразово 90 723 грн. та 2000 грн. щомісяця.
Яке рішення має винести суд?
Подружжя Титових пред’явило позов до громадянки Бабкіної про стягнення завданих збитків. Позовні вимоги мотивували тим, що громадянин Марченко, керуючи належною йому автомашиною «Жигулі», в якій знаходились його дружина і двоє дітей, допустив порушення правил дорожнього руху, що призвело до зіткнення з автомашиною «Москвич», яка належить позивачам. Внаслідок автоаварії подружжя Марченків загинуло, а їх дітям та позивачам у справі заподіяно тілесні ушкодження. Після смерті Марченків залишилось спадкове майно, спадкоємцями якого є неповнолітні діти. Опікуном призначена Бабкіна – відповідачка в справі. Винними діями водія «Жигулів» позивачам завдано збитків, які складаються з вартості ремонту автомашини «Москвич» і втраченого заробітку у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Рішенням суду позов задоволено частково. Стягнуто на користь Титових 17313 грн. в рівних частинах кожному. Стягнення звернуто на частку в майні, належному Марченкам, яке перебуває в управлінні опікуна Бабкіної, на одержані нею зарплату і премію Марченка, а також нараховані Марченко, але не витребувані з місця роботи грошову компенсацію за невикористану відпустку та страхові виплати. У рішенні суду вказувалось про стягнення половини вказаних сум як таких, що є спільною сумісною власністю подружжя.
Чи правильне рішення прийняв суд? Хто повинен відшкодовувати шкоду і в якому обсязі, якщо заподіювач шкоди помер?
Головний інженер заводу громадянин Фоменко і завідуючий гаражем громадянин Конюшко були направлені у відрядження в інше місто. Вони виїхали разом на автомобілі, який належав на праві приватної власності інженеру Фоменко. За кермом автомобіля знаходився завідуючий гаражем Конюшко, який мав посвідчення водія. В дорозі виникла дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої Фоменко загинув. Аварія виникла з вини водія. Вдова загиблого звернулась до суду з позовом до заводу про відшкодування шкоди. У суді вона посилалася на те, що нещасний випадок стався з вини водія, працівника заводу, і при виконанні ним службових обов’язків.
Як необхідно вирішити справу?
Душевнохворий громадянин Юрченко, проникнувши до квартири громадянки Савченко, пошкодив її майно на суму 14500 грн. Савченко звернулась з позовом про стягнення цієї суми з матері душевнохворого. У суді було встановлено: по-перше, що Юрченко не визнаний недієздатним у встановленому законом порядку; по-друге, що його мати під час заподіяння сином шкоди була тяжко хвора і знаходилась на стаціонарному лікуванні в лікарні.
Хто є належним відповідачем за позовом Савченко?
З необережності 13-річного Ігоря виникла пожежа, внаслідок якої згоріли чотири приватні гаражі, у тому числі, гараж, автомашина та інше майно подружжя Велихів. При з’ясуванні обставин справи було встановлено, що власниця одного із згорілих гаражів Коріна, від’їжджаючи у відпустку, довірила свій гараж, в якому знаходилися кролі, а також зберігався мопед та пальне до нього, Ігореві, щоб він під час її відпустки годував кролів. Коли Ігор намагався завести мопед, який належав Коріній, від іскри зайнявся бензин, яким були облиті підлога та двері гаража, що і було причиною пожежі. Подружжя Велихів звернулося до суду з позовом до батьків Ігоря про відшкодування заподіяної шкоди. Суд цей позов задовольнив у повному обсязі.
Чи правильно вирішена справа?
Товариство «Побутсервіс» за договором підряду з Мазуром виконало в його будинку капітальний ремонт системи опалення та водопроводу. Через декілька днів після закінчення ремонту Мазур виїхав у відрядження. В той час, коли Мазур був у відрядженні, внаслідок розриву радіатора опалення гаряча вода заливала декілька днів кімнати та майно. Були повністю зіпсовані меблі та інше майно, а також 2 шуби, які Мазур узяв на зберігання у сусіда.
При огляді радіатора було встановлено, що розрив виник внаслідок браку литва, який допущений заводом-виробником. Радіатори були закуплені в магазині «Будматеріали». Брак, допущений заводом, не міг бути виявлений при огляді під час купівлі та встановлення радіатора.
Хто і в якому порядку повинен відшкодувати шкоду, завдану Мазуру?
Громадянин Марков, працівник відділу постачання комбінату, у службових справах прямував у транспортний цех, але був збитий маневровим тепловозом, який належав комбінату. Внаслідок цього він зазнав каліцтва і був визнаний інвалідом ІІ групи. Рішенням суду з комбінату на користь Маркова була стягнута сума втраченого ним заробітку (з урахуванням призначеної пенсії), з посиланням на те, що шкода заподіяна джерелом підвищеної небезпеки. Комбінат оскаржив рішення суду, вважаючи, що треба врахувати допущену самим потерпілим необережність.
Вирішіть спір.
Працівник поліції громадянин Дьомін під час виконання службових обов’язків незаконно затримав громадянина Левченка, при цьому заподіяв йому тілесні ушкодження. Левченко звернувся до суду з позовом до райвідділу міліції з вимогою відшкодувати заподіяну матеріальну та моральну шкоду. Суд у позові до райвідділу міліції відмовив, притягнувши як відповідача Дьоміна, та зобов’язав його відшкодувати заподіяну шкоду.
Чи правильне рішення суду? Як потрібно вирішити справу?
Неповнолітні Сашко, 13 років, та Павло, 15 років, запалили багаття біля скирти соломи, внаслідок чого виникла пожежа і скирта повністю згоріла. Власник скирти звернувся до суду з позовом до батьків дітей. Районний суд урахував майновий стан відповідачів і задовольнив позов частково, стягнувши з них 26 тис. грн. солідарно.
Чи правильно вирішена справа? Які особливості відповідальності за шкоду, завдану неповнолітніми та малолітніми?
Вироком суду за скоєння крадіжки були засуджені неповнолітні Щукін – 17 років, Малахов – 16 років, Федоров – 15 років і Титов – 14 років. Розглянувши позов про відшкодування шкоди, завданої злочином, суд стягнув з батьків 58 тис. грн солідарно. У зв’язку з цим мати Щукіна оскаржила рішення суду, посилаючись на те, що вона непрацездатна і в неї немає коштів на відшкодування шкоди. Мачуха Титова вважала, що на неї незаконно накладена відповідальність, оскільки вона не є матір’ю засудженого, батька в нього немає, а опіка над ним не встановлена.
Чи правильно вирішена судом справа?
Під час зіткнення автомобілів «Москвич» та «BMW» водій останнього з місця пригоди зник. Двом пасажирам автомобіля «Москвич» були завдані тілесні ушкодження різної тяжкості. Пошкодження автомобіля «Москвич» оцінені в 2000 грн. Водій «Москвича» громадянин Жуков відшкодував завдану внаслідок ДТП шкоду пасажиру Кащенко у розмірі 54200 грн та полагодив свій автомобіль.
За фактом скоєння ДТП міським управлінням внутрішніх справ м. Харкова була порушена кримінальна справа. Органами внутрішніх справ водій «BMW» знайдений не був, а пасажир автомобіля «Москвич» Гаркавий пред’явив цивільний позов у кримінальній справі до Жукова про відшкодування завданої внаслідок ДТП шкоди. Жуков проти позову заперечував, пояснивши, що він розглядається у кримінальній справі як свідок.
Розкрийте зміст поняття «джерело підвищеної небезпеки». Який порядок відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки? Хто та в якому порядку має відшкодувати шкоду Гаркавому та Кащенку?
Учні початкової школи Семен, 9 років, і Борис, 10 років, організували у класі гру: кидали в підлогу і в класну дошку «стріли» (голки, прив'язані до олівців). Одна з невдало кинутих Борисом «стріл» влучила в око учню того ж класу Мухіну Михайлу, що призвело до видалення ока і тривалого лікування Михайла.
Батько Михайла пред’явив позов до батьків Бориса і до школи про відшкодування витрат на лікування Михайла, в тому числі вартості очного протеза, і занять з репетитором, якого довелося найняти, щоб Михайло не відстав у навчанні.
Суд стягнув суми, які вимагалися, з батьків Бориса і класного керівника школи солідарно, посилаючись на те, що класний керівник не здійснювала належного нагляду за поведінкою учнів у класі під час перерви, а батьки Бориса погано виховували сина.
Серед матеріалів судової справи були:
а) наказ директора школи, яким класному керівнику була оголошена догана за безвідповідальність, виявлену у роботі з дітьми, і неприйняття заходів до припинення небезпечної гри;
б) характеристика школи на Бориса, у якій відзначалися його зразкова поведінка протягом усіх років навчання в школі, гарна успішність і слухняність. Жодних претензій до нього не висловлювалося і за місцем проживання.
Батьки Бориса і школа оскаржили це рішення суду.
Як слід розв'язати цю справу?
Громадянин Ковальов на своєму автомобілі пересувався однією з вулиць Одеси, коли побачив, що перед ним частина дороги провалилась вниз. Щоб не потрапити в провалля, Ковальов різко повернув кермом вправо і вдарив автомобіль, що належав прокуратурі Одеської області, а той, у свою чергу, пошкодив автомобіль громадянина Перова.
В результаті низки аварій та провалля по магістральній вулиці на день було припинено рух. Завдана пошкодженням автомобілів матеріальна шкода: Ковальову – 34560 грн, прокуратурі – 27000 грн, Перову – 18200 грн. При оформленні протоколу по факту ДТП виявилось, що Перов був у стані легкого сп’яніння, у зв’язку з чим у нього було вилучене посвідчення водія і за матеріалами справи зроблений висновок, що він не зміг правильно оцінити обстановку і уникнути маневруванням зіткнення автомобілів. Крім того, в автомобільну пробку потрапив автомобіль-морозильник, що перевозив морозиво. Внаслідок неможливості зберегти температурний режим було зіпсовано товару на 99000 грн.
Проаналізуйте ситуацію і виявіть, які склалися правовідносини. Яким чином, ким і кому буде компенсована матеріальна шкода?
На зовнішній стороні балкона квартири громадянина Зленка були прикріплені лотки із землею, в яких вирощувались квіти. У вітряний день один із лотків зірвався і впав на кузов легкового автомобіля, який знаходився під балконом і належав громадянину Кутовому. В результаті події, за висновками товарознавчої експертизи, було завдано збитку на 42000 грн. Кутовий запропонував Зленку добровільно його відшкодувати. Однак той відмовився, посилаючись на те, що його вини у цьому нема, і якби не шквальний вітер, то лоток не зірвало б з його кріплення. Крім того, він посилався на те, що належний Кутовому автомобіль був припаркований з порушенням встановлених правил: не на проїжджій частині дороги, а безпосередньо під балконом, більше того – на клумбі, яку Зленко підтримував у належному стані – скопував землю, насаджував квіти, полов, поливав.
Які правовідносини виникли в даній ситуації? Які факти мають важливе значення для кваліфікації правовідносин? Визначіть, кому з означених осіб і ким буде компенсовано матеріальну шкоду.
При виконанні службових обов’язків – рятуванні життя дитини, що опинилася у воді на колишньому кар’єрі, дільничний інспектор Ляшенко отримав травму. Внаслідок отриманої травми працівник поліції був визнаний інвалідом і йому була призначена пенсія з інвалідності. У зв’язку з інвалідністю він був звільнений з ОВС як такий, що не придатний для подальшого проходження служби. У встановленому порядку йому була призначена, але не виплачена матеріальна компенсація різниці між отриманим на момент звільнення грошовим утриманням та призначеною пенсією. Вважаючи це недостатнім, Ляшенко подав позов до суду про відшкодування УВС завданого збитку у вигляді втраченого ним грошового утримання. Крім того, він вимагав також компенсації моральної шкоди внаслідок вимушеного звільнення та безробіття.
Які правовідносини виникли в даному випадку і якими нормами права вони регулюються? Чи є підстави для задоволення вимог Ляшенка?
ТОВ «Витязь» придбало у магазині фірми «КСС» для побутових потреб телевізор «Sаmsung» вартістю 22800 грн. Через 8 місяців трапилось самозапалення телевізора. Як встановила технічна експертиза, воно сталося внаслідок конструктивних недоліків. Від загоряння телевізора пошкоджено інтер’єр кабінету, прийшла у непридатність телевізійна підставка, закопчено кабінет та суміжні приміщення. Вартість ремонту та втрат склали понад 12000 грн.
ТОВ «Витязь» звернулось до продавця з вимогою про відшкодування заподіяного збитку. Продавець, аргументуючи, що він не є стороною у справі, оскільки не є виробником, відмовився відшкодувати збитки. Крім того, він надав довідку, що в той час трапився стрибок напруги в електромережі, що й спричинило пошкодження не лише телевізора, але й інших електропобутових приладів.
Визначіть сторони в зобов’язанні та їх правове становище? Якими нормативними актами врегулювати ці правовідносини?
16-річний Ігнатов разом з однолітками у дворі свого будинку грав у футбол. Від його сильного удару м’яч пройшов імпровізовані ворота, потрапив у відкрите вікно громадянки Шаповалової, і розбив кришталеву вазу вартістю 5700 грн, що стояла на підвіконні. Шаповалова вимагала від Ігнатова відшкодування завданого збитку. Ігнатов пояснив, що у вікно влучив ненавмисне, а грошей у нього, як у школяра, взагалі нема. Крім того, на воротах стояв воротар, який і повинен був впіймати м’яч.
Визначіть сторони в зобов’язанні. Проаналізуйте ситуацію та підготуйте обґрунтовану відповідь.
Катков, громадянин РФ, який постійно проживав у м. Харкові і мав там житловий будинок та інше майно, на власному автомобілі виїхав у довгострокове відрядження у Францію, де через кілька місяців помер.
Визначте місце відкриття спадщини Каткова.
Внаслідок автомобільної аварії загинуло подружжя Никифорових. Чоловік помер на місці аварії, а дружина – через чотири години в лікарні. У подружжя Никифорових залишилось двоє дітей: син та дочка, а крім них, мати Никифорова віком 72 роки, батько Никифорової віком 65 років та дорослий непрацездатний брат Никифорова, який мешкав разом з подружжям Никифорових.
Визначте коло спадкоємців після смерті подружжя Никифорових.
Після смерті громадянина Будякова залишилось майно, що складалось із автомашини, акцій ЗАТ «Оболонь», земельної ділянки, отриманої у довічне користування, колекції марок, носильних речей, предметів домашнього вжитку та банківського вкладу в сумі 2000 доларів США. Дружина віком 50 років та повнолітня дочка проживали однією сім’єю з Будяковим, а його дорослий син зі своєю сім’єю – окремо. Після конфлікту в сім’ї він принципово не підтримував контактів з родичами. Дружина та дочка померлого вважали, що сину, який проживає окремо і не брав участі у накопичені сімейного майна, нічого зі спадкового майна не належить.
Чи обґрунтована така позиція? Як має бути розділене спадкове майно?
Сім’я громадянина Трушина складалась: з дружини віком 60 років, чоловіка дочки, яка померла за рік до смерті Трушина, та двох онуків. Трушин помер, залишивши заповіт, в якому єдиним спадкоємцем була зазначена померла дочка.
Яка в даному випадку підстава спадкування? Як має бути розподілене спадкове майно? Як його належало б розподілити, якби дочка Трушина померла через місяць після смерті свого батька, не встигнувши прийняти майно?
Після смерті важко хворого громадянина Скорика залишилась спадщина, на отримання якої претендували: Петро – єдиний спадкоємиць за заповітом, що проживав разом із спадкодавцем і доглядав його 6 останніх років перед смертю; син Василь, що проживав окремо від спадкодавця і не підтримував з ним зв’язків; рідний брат Олексій – інвалід I групи, що проживав та працював в іншому місті. Петро в суді просив усунути від надання спадщини Василя на тій підставі, що останній злісно ухилявся від матеріальної допомоги батькові, про що були пред’явлені відповідні докази. Брат померлого Олексій просив суд включити його до складу спадкоємців як непрацездатного, хоча він і не отримував матеріальної допомоги від спадкодавця.
Як має бути вирішений такий спір? Громадянка Кленова з дитиною проживала з 2000 р. з громадянином Бутовим однією сім’єю, не перебуваючи з ним у шлюбі. Дитина Кленової не була всиновлена Бутовим. За час спільного життя у них народилося ще двоє дітей, відносно яких Бутов визнавав своє батьківство з оформленням в органах РАЦС. Кленова була на утриманні Бутова, здійснюючи догляд за дітьми та ведучи домашнє господарство. В 2016 р. Бутов помер, залишивши єдиним спадкоємцем за заповітом не всиновлену дитину Кленової. Інших родичів та утриманців він не мав.
Чи можуть Кленова та діти Бутова отримати спадщину після смерті Бутова?
Громадянин Фетисов, що проживав зі своєю непрацездатною дружиною та працездатним братом у двокімнатній квартирі, залишив заповіт на свою половину квартири на користь сина від першого шлюбу, який проживав окремо. Решту майна, в тому числі предмети домашньої обстановки та банківський вклад в сумі 5 тис. доларів США, він заповів своїй дружині. Після смерті Фетисова в суд звернулася його дружина з позовом про визнання частково недійсним заповіту, складеного на користь сина. Свій позов вона мотивувала тим, що вона непрацездатна і користується правом обов’язкової частки. До суду звернувся також брат Фетисова з позовом про визнання заповіту недійсним, вказуючи, що він проживав однією сім’єю зі спадкодавцем протягом останніх 5 років до його смерті, доглядав брата і за письмовою домовленістю, посвідченою родичами на раді членів сім’ї, на якій був присутній син померлого, його визнали єдиним спадкоємцем брата.
Як слід вирішити спір.
Михайлов, Іванова і Сизова звернулись до суду з позовом до Захарова про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, яке було видане відповідно до заповіту Сіренка на ім’я відповідача. Одночасно позивачі просили визнати за кожним з них право власності в порядку спадкоємства на 1/3 частину будинку. Позивачі посилались на те, що, по-перше, в заповіті спадкодавець розпорядився на випадок смерті тільки відносно грошового вкладу, але нотаріальна контора помилково видала Захарову свідоцтво про право на спадщину на все майно, в тому числі і на будинок; по-друге, вони сплатили гроші заповідачу за відчуження будинку шляхом укладення заповіту, який він зобов’язувався не відміняти й не змінювати, про що є окремий письмовий документ, написаний власноручно заповідачем. У судовому засіданні нотаріус Айматова пояснила, що вона протягом недовгого часу складала текст двох заповітів: згідно з першим спадкодавець залишив будинок, який належав йому, в рівних частинах Михайлову, Івановій та Сизовій. Через 1 день на прохання спадкодавця був складений ще один заповіт, в якому вказувалось, що заповідач не позбавляє права спадкувати інших спадкоємців, але Захарову повинні відійти грошовий вклад та майно, що збережеться в натурі на момент смерті заповідача.
Як треба вирішити справу? Яким чином відбувається скасування та зміна заповіту? Чи можна оспорювати заповіт показаннями свідків?
Громадянин Дяченко пред’явив позов до вдови Борисенка про відшкодування шкоди завданої каліцтвом. Позивач зазначив, що автомобіль під керуванням Борисенка скоїв ДТП, внаслідок якої йому завдані тяжкі тілесні ушкодження, що стали причиною повної втрати професійної працездатності. Посилаючись на те, що відповідачка в добровільному порядку відмовилась відшкодовувати втрачений у зв’язку з каліцтвом заробіток, позивач просив стягнути з неї одноразово 1817 грн. і щомісячно по 908 грн., а також моральну шкоду в розмірі 8765 грн. Суд задовольнив позов. У касаційній скарзі відповідачка просила скасувати рішення суду і звільнити її від відповідальності, посилаючись на те, що, як встановила судово-медична експертиза, її чоловік помер за кермом від серцевого нападу, і вже некерована машина завдала шкоди Дяченку, тому вона не повинна нести відповідальність за заподіяну після смерті чоловіка шкоду.
Проаналізуйте обставини справи і вкажіть, за які борги спадкодавця відповідає спадкоємець.
Після смерті громадянина Маленка до його дочки Івасюк звернулась з позовом організація, в якому просила визнати право на спадщину за заповітом, що був складений Маленком у формі листа до друзів та посвідчений підписами двох осіб. У цьому листі Маленко вказував, що своє майно залишає побудованій на його гроші бібліотеці в селі, де він народився. Цей лист, на думку позивача, є заповітом померлого, якому повинна бути надана юридична сила. Івасюк позову не визнала і вказала, що, оскільки нотаріально посвідченого заповіту немає, лист його замінити не може.
Як повинна бути вирішена справа? Які правила посвідчення заповіту при свідках?
Громадянка Василенко, вдова Хоменка, який помер 13 вересня 2007 року, звернулась до суду з позовом до В.Хоменко – матері померлого спадкодавця – про усунення її від спадщини. Василенко мотивувала це тим, що В.Хоменко залишила свого сина у віці одного року шести місяців матері чоловіка, злісно ухилялась від його виховання та утримання.
Розгляньте підстави усунення від спадщини.
Після смерті громадянина Івенка між його спадкоємцями: дружиною, неповнолітньою дочкою Оксаною та повнолітньою дочкою Іриною, яка проживала окремо, виник спір про поділ майна. З усього майна, що знаходилось у квартирі померлого, суд поділив лише кришталь на суму 9500 грн, а інші речі: 667 книжок художньої літератури, три килими, два холодильники, два телевізори закордонного виробництва, два імпортні меблеві гарнітури, п’ять коштовних чайних і столових сервізів – відніс до предметів домашньої обстановки та вжитку.
Чи вірне рішення суду?
Косович звернувся до місцевого суду Краснокутського району Харківської області з позовною заявою до Майкової про вилучення майна із чужого незаконного володіння. В позовній заяві він зазначив, що якщо неможливо вилучити майно в натурі, то прохав суд стягнути на його користь дійсну вартість майна.
Суддя залишив позовну заяву без руху, зазначивши в ухвалі, що заява складена не державною мовою, а російською. Тому, він встановив строк для виправлення цього недоліку.
Косович виконав вимоги суду в строк зазначений судом. Суд розглянув справу і відмовив Косовичу у позові, з тих мотивів, що відповідачка визнала наявність у неї майна, що належить Косовичу, але вартість його вона сплатити відмовляється, так як це майно прийшло в непридатність.
Чи правильні дії суду? Які принципи цивільного процесуального права порушені? Розкрийте зміст цих правових принципів і визначте процесуальні наслідки їх порушення.
У місцевому суді розглядалася справа за позовом Нармухамедова про поновлення на роботі. Судочинство проводилося українською мовою.Позивач заявив клопотання про виклик перекладача, оскільки він є кримським татарином, тому майже не володіє українською мовою. Суд відмовив в задоволенні клопотання і запропонував Нармухамедову користуватися російською мовою, якою він володіє.
Викладіть свою думку відносно дій судді.
До місцевого суду від імені Торохова з позовною заявою про визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння до Торохової звернувся адвокат Зейкан.
Суддя повернув йому заяву, посилаючись на ст.121 ЦПК України, так як заяву було підписано не позивачем, а адвокатом.
Адвокат не погодився з ухвалою суду, посилаючись на те, що позивачем за спеціальним дорученням йому надано право захищати його інтереси у суді.
Чи правильні дії суду? Яким принципом процесуального права керувався суддя, повертаючи заяву? Розкрийте його зміст.
Місцевий суд розглядав у судовому засіданні справу про поділ майна між колишнім подружжям Сидоренко. Позивач Сидоренко у судовому засіданні заявив клопотання про відкладення справи, оскільки він хоче звернутися за допомогою до адвоката. Відповідачка, в свою чергу, заперечувала проти відкладення справи, мотивуючи це тим, що у неї немає достатніх коштів щоб звернутися також за допомогою до адвоката.
Суд відмовив у задоволенні клопотання позивачеві, мотивуючи свою відмову тим, що відкладення справи може порушити принцип рівноправності сторін і буде несправедливим для відповідача.
Чи законні дії суду? Яким принципом повинен керуватися суд, розглядаючи заявлені клопотання?
При розгляді цивільної справи за позовом Галушко до Зозулі про поділ домоволодіння в натурі в судовому засіданні позивач подав клопотання про приєднання до справи письмових доказів, які свідчать про те, що він за свої власні кошти проводив ремонт і газифікацію спірного домоволодіння, а тому і має право на задоволення його позовних вимог.
Суд залишив це клопотання без розгляду і вирішив справу на підставі доказів, що були в справі.
Чи правильні дії суду? Чи були порушені принципи цивільного процесуального права?
Місцевий суд визнав мирову угоду у справі за позовом Степаненко та інших до редакції газети «Всеукраїнські відомості» про відшкодування моральної шкоди, у п. 6 якої зазначено: «У разі невиконання відповідачем пунктів 3 або 4 цієї угоди за позивачами залишається право на подання позовної заяви до редакції газети «Всеукраїнські відомості» про збільшення розміру відшкодування завданої моральної шкоди у зв’язку з невиконанням мирової угоди.», а у п.7: «У випадку порушення цієї угоди винна сторона буде зобов’язана сплатити штраф у розмірі ста мінімальних заробітних плат «.
Проаналізуйте дії суду з точки зору реалізації принципів цивільного процесуального права. В яких нормах ЦПК України ці принципи закріплено?
Громадянка Кириленко звернулася до суду з позовом до громадянина Віленко про її вселення на житлову площу в будинок, що належить відповідачеві на праві приватної власності. В позовній заяві вона вказала, що вселилася на житлову площу після укладення шлюбу з Віленко. Однак з вересня 2015р. він постійно перешкоджав їй проживати у вказаному будинку.
В судовому засіданні сторони уклали мирову угоду, згідно якої Кириленко відмовилася від своїх вимог і зобов’язалася не пред’являти їх в майбутньому. Відповідач зі своєї сторони зобов’язався виплатити позивачеві в рахунок весільних дарунків 5000 грн. і повернути їй частину особистих речей. Місцевий суд визнав їх мирову угоду і закрив провадження по справі.
Чи правильно вирішив цю справу суд? Яким принципом він повинен керуватися для правильного вирішення питання про визнання мирової угоди? В яких нормах ЦПК України цей принцип закріплено?
Громадянка Соколова звернулася до суду з позовом про поновлення на роботі. В позовній заяві вона зазначила, що працювала економістом у відділі праці і заробітної плати машинобудівного заводу. Вважає, що її звільнили з займаної посади незаконно, так як ніякого скорочення штату у відділі не було, а була невелика реорганізація в межах двох відділів. В той же день у відділ планування на посаду економіста було прийнято нову людину. Вона також вказала, що на її утриманні знаходиться мати та двоє малолітніх дітей 7 і 10 років. В заяві також було зазначено, що ніяких доказів вона не може надати, і тому просить суд допомогти їй зібрати докази.
Суддя направив Соколовій листа, у якому дав відповідь, що збирання доказів не входить до компетенції суду, і тому її справа буде розглянута тоді, коли вона надасть необхідні докази.
Чи правильні дії судді? Якими нормами ЦПК України і яким принципом слід користуватися при вирішенні питання про збирання доказів по справі?
Хмельницький звернувся до суду з позовом до Бєляєвої про визнання недійсним усиновлення її сина Сергія. Суд відмовив у відкритті провадження на тій підставі, що рішення про скасування усиновлення має бути винесено райвиконкомом.
Чи підлягає справа розгляду в порядку цивільного судочинства? Чи може бути оскаржена ухвала суду про відмову у відкритті провадження на тій підставі, що заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства?
Comments