У травні 2011 р. Ніжинський міський молочний завод звернувся до суду з позовом про стягнення з господарського товариства “Віко-ЛТД” 90000 грн. Позивач зазначив, що 30.07.2010 р. Ніжинський міський молочний завод придбав у відповідача автомобіль МАЗ-64229-032, який виявився технічно несправним і 12.12.2010 р. згорів на 78-му кілометрі дороги Черкаси - Київ - Ростов-на-Дону. Відповідно до ст. 681 ЦК України позивач має право вимагати розірвання договору купівлі-продажу, оскільки недоліки проданого йому автомобіля виявлені протягом одного року з дня передачі. Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що, на його погляд, причиною загорання автомобіля стали дефекти, які з’явилися під час експлуатації, а тому вини відповідача в заподіянні шкоди немає. Дайте визначення поняття “докази”. Якими засобами доказування в даній справі позивач може обґрунтувати свої вимоги.
Першотравенське міське житлово-комунальне підприємство звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА1 про стягнення заборгованості у розмірі 6 503,26 грн. за договором про надання послуг з централізованого постачання теплової енергії № 535/т від 01.05.2016 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору про надання послуг з централізованого постачання теплової енергії № 535/т від 01.05.2016 в частині своєчасної оплати за надані послуги. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2018 р. позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи за наявними в матеріалах справи документами. Відповідач не скористався своїм правом, відзив на позов не надав. Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Питання:
Чи правомірне рішення суду?
Який порядок проголошення рішення?
Завдання:
Дайте визначення «набрання рішенням суду законної сили»
Вкажіть яким чином відбувається вручення судового рішення?
Акціонерне товариство «МАРГАНЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО- ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» звернулося до господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальні технології Кривбасу» суми штрафних санкцій за невиконання умов Договору №211 від 16.03.2017 р., Специфікації №1 від
р. та додаткової угоди №2 від 15.05.2017 р. до Договору у розмірі 196 423 грн. 55 коп. та судового збору. Позивач наполягав на задоволенні позову в повному обсязі. Вважає, що наданими у справі доказами у повному обсязі підтверджені позовні вимоги. Зазначив, що усі докази, що є підставою
позовних вимог надав до господарського суду. Підтримав доводи викладені у позовній заяві. Відповідач проти позову заперечував, просив суд у позові відмовити. Надав відзив на позов. Підтримав доводи, викладені у відзиві на позов. Вважає, що умови договору не порушив. Звертав увагу суду на те, що стягнення за одне й те саме порушення пені та штрафу одночасно не узгоджується з приписами ст. 61 Конституції України, за змістом якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Рішенням суду першої інстанції у справі за позовом ВАТ «***» до ТОВ «***» про стягнення боргу за договором поставки та відшкодування завданих збитків позовні вимоги були задоволені в повному обсязі. Постановою апеляційного господарського суду рішення суду першої інстанції було змінено на тій підставі, що на момент апеляційного перегляду такого рішення змінився стан розрахунків між сторонами і заборгованість частково погашена.
Який порядок подання апеляційної скарги?
Який порядок розгляду справи судом апеляційній інстанції?
Які підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції?
Завдання:
Дайте юридичну оцінку ситуації.
В провадженні колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - С. (суддя-доповідач), судді Г., Т. перебуває справа, розгляд якої призначено на 02.10.2018 р.
р. через відділ забезпечення документообігу Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» надійшла заява про відвід колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - С. (суддя-доповідач), судді Г., Т.
Заява мотивована тим, що у скаржника наявні сумніви у неупередженості та об’єктивності колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - С. (суддя-доповідач), судді Г., Т., які викликані тим, що на думку заявника, результат вирішення справи заявнику став відомий внаслідок почутої розмови людей, які на його переконання належать до правоохоронних органів.
Заява мотивована тим, що у скаржника наявні сумніви у неупередженості та об’єктивності колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - С. (суддя-доповідач), судді Г., Т., оскільки Указом Президента України Київський апеляційний господарський суд ліквідовано, а замість нього утворено Північний апеляційний господарський суд, який повноважний слухати справу.
Питання:
Чи є підстави у такому випадку подавати заяву про відвід судді?
Чи може суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій?
Чи є обґрунтованою заява ТОВ «Арктика»?
У травні 2018 р. ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТДВ «Страхова компанія «Київ РЕ» (відповідач) про стягнення 62418,23грн. суми сплаченого страхового відшкодування. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідач, в силу вимог ст.27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, зобов'язаний відшкодувати йому 62418,23грн. витрат, пов'язаних із виплатою страхового відшкодування.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2018 р. відмовлено в задоволенні. При прийнятті вказаного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про те, що позивачем не було дотримано вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо звернення до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування в сумі 62418,23грн., а відтак і про відсутність порушеного права позивача станом на час звернення до суду та розгляду справи.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2018 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на ті ж самі обставини та підстави, що і позовній заяві. Крім цього позивач, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. №15-рп/2002, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано закон, який підлягає застосування, та зазначає, що обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком позивача. З огляду на наведене, позивач вважає необов'язковим звернення до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування в сумі 62418,23грн.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2018 р. відкрито апеляційне провадження у справі №910/5791/18 за апеляційною скаргою ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2018 р. Ухвалено розгляд апеляційної скарги ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2018 р. здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Станом на 10.09.2018 р. відзиву на апеляційну скаргу ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» відповідачем не подано.
Чи перешкоджає відсутність відзиву на апеляційну скаргу перегляду рішення суду першої інстанції?
Чи можливий перегляд справи за таких обставин судом апеляційної інстанції?
Завдання:
Відповідь обґрунтуйте.
Учасник справи подав до суду, який розглядав справу в касаційному порядку, клопотання про розгляд справи щодо порушення предметної юрисдикції у Великій Палаті Верховного Суду.
Яким чином формується Велика Палата Верховного Суду?
Які повноваження у Великої Палати Верховного Суду?
Завдання:
Визначте порядок передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного
Суду.
Проаналізуйте ситуацію.
Заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Черкаської міської ради (надалі - відповідач 1), Автокооперативу «Чорний Яр» (надалі - АК «Чорний Яр», відповідач 2), про:
визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради № 2-330 від 17.03.2016 р. «Про надання АК «Чорний Яр» земельної ділянки в оренду на розі вул. Гагаріна та вул. Героїв Сталінграду»;
визнання недійсним договору оренди землі від 10.05.2016 р. на ділянку площею 0, 7788 та за адресою: м. Черкаси, на розі вул. Гагаріна та вул. Героїв Сталінграду, нормативною грошовою оцінкою 6 427 202, 76 грн, укладеного між Черкаською міською радою та АК «Чорний Яр», зареєстрованого
р. державним реєстратором Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради.
Справа неодноразово розглядалась різними судовими інстанціями. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.08.2017 р. в задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
р. рішення Господарського суду Черкаської області від 08.08.2017 р. скасовано, прийнято нове рішення про задоволення позову повністю.
Визнано незаконним та скасовано рішення Черкаської міської ради № 2330 від 17.03.2016 р. «Про надання АК «Чорний Яр» земельної ділянки в оренду на розі вул. Гагаріна та вул. Героїв Сталінграду».
Чи можливе прийняття апеляційної скарги до провадження?
Який порядок прийняття апеляційної скарги?
року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Підприємства з іноземними інвестиціями Гленкор Агрікалчер України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01 жовтня 2018 року про відмову у зустрічному забезпеченні позову у справі № 916/2019/18.
Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали до суду не надійшло.
При цьому, з метою реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обовязків, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне розяснити учасникам справи про їх право у визначений судом строк подати всі необхідні заяви чи клопотання, відзиви на апеляційну скаргу з доказами їх направлення іншим учасникам процесу та встановити строк для їх подання відповідно до приписів.
Чи є підстави для відкриття апеляційного провадження в даному випадку?
Який строк для подання відзиву на апеляційну скаргу?
В червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітолій» (далі по тексту - ТОВ «Капітолій») звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства
«Дельта Банк» (далі по тексту - ПАТ «Дельта Банк») про визнання недійсними іпотечних договорів.
Позов мотивовано невідповідністю оспорюваних іпотечних договорів вимогам частини 2 статті 5, пункту 3 частини 1 статті 18 Закону України «Про іпотеку», статті 203, 215 Цивільного кодексу України.
ПАТ «Дельта Банк» проти позову заперечило, пославшись на відповідність оспорюваних договорів вимогам діючого на час їх укладення законодавства і просив застосувати строк позовної давності.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.08.2017 р. позов задоволено повністю. Суд визнав недійсними іпотечний договір, який укладений 29.10.2007 року між ТОВ «Капітолій» та ТОВ «Український промисловий Банк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк» та зареєстрований в реєстрі за № 2893 та іпотечний договір № 22/2кіп, який укладений 29.10.2007 між ТОВ «Капітолій» та ТОВ «Український промисловий Банк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк» та зареєстрований в реєстрі за № 2892.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
р. апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2017 р. у справі № 910/9452/17 задоволено частково. Суд скасував рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2017 р. у справі №910/9452/17 в частині визнання недійсним іпотечного договору №22/2кіп, укладеного 29.10.2007 р. між ТОВ «Капітолій» та ТОВ «Український промисловий Банк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», зареєстрованого в реєстрі за №2892 та в цій частині прийняв нове рішення про відмову у позові. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від
р. у справі № 910/9452/17 залишив без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оспорювані договори не відповідають вимогам частини 2 статті 5, пункту 3 частини 1
статті 18 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, що діяла на час укладення оспорюваних договорів). Суд дійшов висновку про переривання перебігу позовної давності до вимоги про визнання іпотечного договору, укладеного 29.10.2007 р. та зареєстрованого в реєстрі за № 2893, у зв'язку з внесенням змін до цього іпотечного договору.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від
р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від
р. у справі, ПАТ «Дельта Банк» подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю, а постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову - скасувати та в цій частині прийняти нове рішення яким в задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій невірно застосували до спірних правовідносин частину 2 статті 5, пункт 3 частини 1 статті 18 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, що діяла на час укладення оспорюваних договорів), оскільки майнові права, які є предметом іпотеки в оспорюваних договорах, є складовою частиною об'єкта незавершеного будівництва, як об'єкта цивільних прав, тому ТОВ «Капітолій» в заставу передало право на отримання права власності на нерухоме майно в майбутньому. Судами попередніх інстанцій порушені приписи статей 3, 15, 16,203,215 Цивільного кодексу України, оскільки не було зазначено чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого звернулося ТОВ «Капітолій», яке саме право порушено та в чому полягає таке порушення. Також, судами помилково зроблені висновки про відсутність доказів набуття права власності на предмет іпотеки за спірними договорами в майбутньому та застосовано до спірних правовідносин положення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень». Крім того, судами невірно застосовані статті 256-257,267 Цивільного кодексу України, оскільки ТОВ «Капітолій» могло довідатися про порушення свого права в день вчинення оспорюваних правочинів.
Суд касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» не задовольнив.
Чи правомірні дії Верховного Суду України?
Якими нормативно-правовими актами мали керуватися судді для постановлення?
Завдання:
Проаналізуйте ситуацію, відповідь обґрунтуйте.
Акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод» звернулось до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» з позовом про стягнення суми основного боргу у розмірі 2038800грн.00коп., пені у розмірі 50317грн.58коп., 3% річних у розмірі 8879грн.58коп. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на виконання робіт №18007т від р. в частині своєчасної та повної оплати за виконанні роботи. Ухвалою Г осподарського суду Дніпропетровської області від р. позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання.
До початку судового засідання на адресу суду надійшла спільна заява сторін про затвердження мирової угоди. Разом з тим, у вказаній заяві сторонами заявлено клопотання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справ.
Питання:
Хто повинен підписати мирову угоду?
Завдання:
Назвіть порядок повернення судового збіру, сплаченого при поданні позову.
Назвіть порядок закриття провадження при укладанні мирової угоди.
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі-Позивач) 29.05.2018 року звернулося з позовом до Фізичної особи- підприємця Утттпнк Віталія Васильовича (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість за Договором №б/н від 20.05.2011 р., в розмірі 191024,77 грн. (70973,46 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 109109,81 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 10941,50 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом) та судовий збір у розмірі 2865,37 грн. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрите провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на р. о 11:30 год.
Представник Позивача 21.06.2018 р. в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Під час судового засідання 05.07.2018 р. з ініціативи суду продовжено розгляд справи у підготовчому засіданні на тридцять днів.
Питання:
В який термін підготовче провадження має бути проведене?
Завдання:
Назвіть порядок проведення підготовчого провадження.
Спільне українсько-іспанське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕРКО Україна» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЗИМ» стягнення заборгованості у сумі 138 265,11 грн. за Договором поставки товару № Епгіт-О1-02/16 від 01.02.2016 року. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Відповідачем умов Договору в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2018 р., прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання на 20.08.2018 р. В судовому засіданні 20.08.2018 р. представник Позивача надав заяву про відмову від частини позовних вимог у зв'язку з погашенням відповідачем частину основного боргу на загальну суму 32 000 грн. Ухвалою від 20.08.2018 р. відкладено розгляд справи на 18.09.2018 р.
Сторони у судове засідання призначене на 18.09.2018 р. не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
р. позивач подав до суду заяву про відмову від позову, в якій відмовляється від позовних вимог у повному обсязі та просить закрити провадження у справі.
Зазначена заява обґрунтована тим, що відповідач добросовісно погасив заборгованості за договором Епгіт-О 1-02/16 від 01.02.2016 року та судові витрати.
Питання:
Назвіть стадію судового процесу, на якій позивач вправі відмовитися від позову, або всіх позовних вимог.
Який документ виносить суд, про закриття провадження у справі.
Завдання:
Надайте обгрунтовану відповідь, щодо надання можливості повторного звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав?
Фізична особа - підприємець ОСОБА1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, м. Дніпро про стягнення заборгованості у розмірі 42 900, 00 грн. за Договором поставки №174-ТМЦ від 13.12.2017 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору поставки №174-ТМЦ від 13.12.2017 р., в частині повної та своєчасної оплати за отриманий товар.
Ухвалою господарського суду від 10.09.2018 р. заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач надав відзив на позов, зі змісту якого вбачається, що останній виконав свої договірні зобов'язання не в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 42 900,00 грн.
Питання:
Чи задовольнить суд вимоги позивача?
Який порядок надання відзиву на позов?
Завдання:
Дайте визначення «спрощене позовне провадження», які його особливості?
Визначте порядок відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Приватне акціонерне товариство «Комбінат «Придніпровський» звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллайн» і просить суд стягнути суми попередньої оплати в розмірі 63 697,37 грн., 44 636,53 грн. - штрафу та судовий збір. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки № 571 від 02.10.2017 р. в частині поставки товару. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2018 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідач відзив на позов, а також докази повної оплати до суду не надав, поштове відправлення повернуто на адресу суду з позначкою «адресат вибув», в зв'язку із чим, керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа вирішується за наявними матеріалами.
Охарактеризуйте розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Питання:
Які документи подаються до відзиву?
Які вимоги до позову?
Який порядок відкриття провадження у справі?
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОХИМ» звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою та надали заяву про збільшення позовних вимог та просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПС і К» основний борг 28 632 грн. 50 коп., пені 1 699 грн.91 коп., 30% річних 1482 грн. 61 коп., інфляційних втрат 229 грн. 06 коп. та судового збору.
Позивач наполягав на задоволенні позову в повному обсязі. Вважає, що наданими у справі доказами у повному обсязі підтверджені позовні вимоги. Зазначив, що усі докази, що є підставою позовних вимог надав до господарського суду. Підтримав доводи, викладені у позовній заяві. Надав відповідь на відзив. Наполягав, що в зв'язку з тривалим невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань, факту порушення відповідачем прийнятих на себе за договором-зобов'язань в частині оплати за отриманий товар, тобто вчинення останнім дій, які призвели до порушення прав й інтересів ТОВ «Дніпрохим», з урахуванням дотримання балансу інтересів сторін вважає, що вимоги за даним позовом є обґрунтованими та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У минулих засіданнях заперечував проти задоволення позовних вимог. Надав клопотання про об'єднання справ яке судом було розглянуто. Надав відзив на позов.
Питання:
Яким чином буде вирішена справа?
Який порядок подання заяви про збільшення позовних вимог?
Що таке відзив? Який порядок його подання?
Чи можливий розгляд справи без присутності відповідача? За яких умов?
До Господарського суду Львівської області з позовом про відшкодування шкоди в порядку регресу звернувся представник товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», м. Київ. Відповідачем по справі виступає товариство з обмеженою відповідальністю «Львівське АТП-14631», м. Львів. Суд, розглянувши позовну заяву повернув її з посиланням на те, що позивачем подано позов, який підписаний представником позивача - директором ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» без подання доказів наявності у нього відповідних повноважень (протоколу загальних зборів чи наказу про призначення директором).
Питання:
Чи правомірні дії суду?
Чи може директор підприємства бути представником?
Яким чином оформлюються повноваження?
Які вимоги пред’являються до представника в даному випадку?
До Господарського суду Полтавської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРТ СТІЛ» з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавська бурова компанія» про стягнення грошових коштів.
Позовну заяву підписано 02.02.2018 року представником за дорученням ТОВ «ФОРТ СТІЛ» ОСОБА1, тоді як довіреність товариством представнику видана 05.02.2018р. Інших доказів наявності повноважень представника ОСОБА1 на підписання позовної заяви до матеріалів позову не додано.
Судом винесено ухвалу про повернення позовної заяви позивачу.
Питання:
Чи правомірне рішення суду?
Яким чином оформлюється участь в господарському процесі юридичних осіб?
Хто має право здійснювати представництво юридичної особи в господарському суді?
Які вимоги висуваються до довіреності?
До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Приватного сільськогосподарського підприємства «Промінь» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б.Фрут», м. Городок Львівської області про стягнення заборгованості.
Як вбачається із позовної заяви за №44, датованої 12.03.2018 р., позовна заява підписана представником ПСП «Промінь» ОСОБА1. На підтвердження повноважень ОСОБА1 на підписання поданого позову від імені позивача Приватного сільськогосподарського підприємства «Промінь» долучено довіреність, яка видана 27.03.2018 р., але не подано доказів в підтвердження повноважень ОСОБА1 на підписання позовної заяви №44 від 12.03.2018 р. від імені позивача Приватного сільськогосподарського підприємства «Промінь».
Питання:
Яке рішення має прийняти суд?
Які вимоги пред’являються до представника в даному випадку?
Яким чином підтверджуються повноваження представника?
Хто має право підписати довіреність?
До Господарського суду Сумської області з позовом звернувся перший заступник керівника Шосткинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Шосткинської міської ради Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопринт» про стягнення грошових коштів упущеної вигоди, у зв’язку з не укладенням договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Шостка за будівництво об’єкта.
р. прокурор подав заяву про залишення позову без розгляду, так як прокурором у якості позивача помилково визначено виконавчий комітет
Шосткинської міської ради та просить суд залишити позовну заяву без розгляду, а саме для можливості усунення недоліків та звернення до суду з відповідним позовом в інтересах держави в особі належного позивача Шосткинської міської ради.
Питання:
Чи правомірна позиція прокурора?
Яке рішення має прийняти суд за результатом розгляду заяви?
Чи можлива заміна неналежного позивача в ГПК України?
Яким чином прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав участі в господарському процесі?
До Г осподарського суду Луганської області звернувся керівник Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Старобільської районної ради Луганської області з позовом до відповідача 1 - Комунальної установи Старобільське районне територіальне медичне об’єднання Старобільської районної ради, відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю Торгової компанії Едельвейс про визнання недійсним рішень комітету з конкурсних торгів, визнання недійсним договору купівлі-продажу товарів на суму 356399 грн.
Від відповідача надійшло заперечення відносно наявності підстав представництва прокурором інтересів держави з заявленими позовними вимогами. Відповідач вважає, що проведення торгів тендерним комітетом було здійснено з додержанням приписів законодавства і від учасників торгів не надходило жодних скарг щодо неправомірності проведення торгів.
Прокурор стверджує, що Старобільська районна рада, як орган місцевого самоврядування представляє інтереси територіальної громади та має право на звернення до суду у разі необхідності.
Враховуючи те, що Старобільська районна рада, якій підзвітна та підконтрольна КУ Старобільське районне територіальне медичне об’єднання, не вживала заходів щодо оскарження результатів закупівлі і укладеного на цій підставі договору, а іншого державного органу, який може забезпечити представництво інтересів в даній справі немає, прокурор вважає, що у даній справі наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави з заявленими вимогами.
В позовній заяві не зазначено прокурором причин неможливості позивача, який є самостійною юридичною особою з відповідною
процесуальною дієздатністю, самостійно здійснювати захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку.
Суддя повернув позовну заяву, мотивуючи це тим, що відсутні докази того, що захист інтересів районної територіальної громади м. Старобільська, протиправно (або в результаті недбалості, або систематично) не здійснює або неналежним чином здійснює орган місцевого самоврядування
Питання:
Чи правильно вчинив суддя?
Чи допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі?
Завдання:
Визначте випадки та порядок участі прокурора в господарському процесі.
Визначте який процесуальний статус у прокурора?
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання відповідача банкрутом. Господарський суд ухвалою зупинив провадження у справі та на клопотання позивача призначив судово-бухгалтерську експертизу щодо виявлення реального стану боржника. Проведення експертизи було доручено працівнику аудиторської фірми. Як стало відомо в подальшому раніше між позивачем та аудиторською фірмою було укладено договір про надання постійних аудиторських послуг.
Питання:
Чи є підстави для відводу експерта?
Які права й обов’язки має судовий експерт?
Який порядок призначення експертиз в господарському процесі?
Завдання:
Складіть заяву про відвід експерта.
ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» звернулось до ВАТ «Мозирський нафтопереробний завод» з позовом про стягнення суми збитків в розмірі 1060340грн.06 коп.
Рішенням Г осподарського суду Дніпропетровської області від
р. в задоволенні позовних вимог ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» до ВАТ «Мозирський нафтопереробний завод» про стягнення суми збитків в розмірі 1060340грн.06 коп. відмовлено в повному обсязі.
р. ВАТ «Мозирський нафтопереробний завод» звернулось до суду із заявою №б/н від 23.08.2018 р. про відшкодування судових витрат на професійну правову допомогу.
Питання:
Чи існують підстави для задоволення вимог ВАТ «Мозирський нафтопереробний завод»?
На які потреби використовуються кошти судового збору?
Завдання:
Класифікуйте види судових витрат.
Дайте визначення «попередній розрахунок судових витрат».
Приватне підприємство «ЕКОСТАНДАРТ-Т» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБМ-СТРОЙМОНТАїЖ» про стягнення заборгованості у розмірі 282 268,46грн. за 2 окремими договорами, а саме: про надання послуг по збору, транспортуванню, знешкодженню та утилізації технологічних відходів від 31.08.17 р. та про надання послуг по збору, транспортування, знешкодженню та утилізації технологічних відходів від 06.09.17 р.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.18 р. у справі було повернуто позовну заяву і додані до неї документи без розгляду на підставі п.2. ч.5. ст. 174 ГПК України.
року від ПШЕКОСТАЛДАТН-Т» надійшла заява про повернення судового збору в розмірі 4 234, 03 грн., сплаченого за подання позовної заяви, згідно платіжного доручення №85 від 19.07.2018 року.
Питання:
Чи є в даному випадку підстави для повернення сплаченого судового збору?
Завдання:
Вкажіть яке рішення повинен прийняти суд?
До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрофорвард» до Товариства з
обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Компані Україна» про стягнення 131735,52 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взяті на себе за договором № К1707-0954 від 04.07.2017 р. зобов’язання по оплаті поставленого позивачем товару, в зв’язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 131735,52 грн, яку позивач просить стягнути у судовому порядку. Ухвалою суду від 26.02.2018 р. відкрито провадження у справі № 910/1293/18, постановлено, розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.
Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив, враховуючи те, що позивачем не надано суду доказів складання та реєстрації податкової накладної, а також те, що існують обґрунтовані сумніви щодо правомірності набуття права власності позивачем на товар, оскільки останній є «проблемним». До господарського суду надійшла відповідь позивача на відзив, в якій останній вказав про наявність доказів про фактичну поставку товару відповідачу та відсутність здійснення відповідачем розрахунку за нього. До відповіді долучено копії зареєстрованих у встановленому законом порядку податкових накладних.
Питання:
На кого покладається обов'язок доказування і подання доказів?
Які підстави звільнення від доказування?
Що означає належність доказів, допустимість доказів, достовірність доказів, достатність доказів?
Завдання:
Дайте визначення доказів в господарському процесі.
Позивач - ТОВ “Булат” - звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Ізюмського консервного заводу збитків на суму 885 191 грн, яких він зазнав у результаті несвоєчасних розрахунків за полуницю, що прийняв відповідач від ТОВ “Булат” у період з 17.05.2018 р. по. Подані позивачем і відповідачем накладні, датовані черв¬нем 2018 р., свідчать про те, що протягом місяця ТОВ “Булат” за угодою з відповідачем декілька разів передавало йому свіжу полуницю всього на суму 58 850 грн, вартість якої було перераховано відповідачем у травні 2018 р., що підтверджується платіжним дорученням від 19.05.2018 р. № В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що між ним та відповідачем укладено договори купівлі-продажу, на підтвердження яких ТОВ “Булат” виписував накладні, що містили відомості про кількість проданої полуниці, її ціну та отриману суму, а відповідач приймав полуницю, підтверджуючи це штампами та підписами на накладних матеріально відповідальних осіб, на підставі чого у останнього виникав обов’язок розрахуватися негайно. Господарський суд задовольнив позов і визнав, що до збитків належать відсотки, не одержані за депозитним рахунком юридичної особи за період 11 місяців, тобто за строк, протягом якого позивач мав реальну змогу використовувати гроші за продану ним полуницю в разі вчасно здійснених покупцем розрахунків. Дайте визначення предмета доказування. Чи правильно в справі було вирішене питання про належність доказів?
У лютому 2018 року Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулася до господарського суду міста Києва із позовною заявою, в якій просить стягнути із Міністерства юстиції України через Державну казначейську службу України понесену матеріальну шкоду у розмірі 1 575 гривень 43 копійки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Компанією понесені витрати, пов'язані із відрядженням представника у судове засідання господарського суду Запорізької області для розгляду скарги на дії державного виконавця в межах справи. Ухвалою господарського суду Запорізької області скаргу Компанії «Нафтогаз України» задоволено, встановлено неправомірну бездіяльність органу державної виконавчої служби, який входить до складу Міністерства юстиції України, а тому Компанія вважає, що понесені витрати на участь у судовому засіданні є збитками Компанії, понесеними виключно внаслідок неправомірних дій (бездіяльності) органу ДВС.
Питання:
Чи є понесені витрати за своєю правовою природою шкодою (збитками)?
Як розкривається зміст принципу змагальності сторін?
Чи не існує іншого порядку відшкодування такої шкоди (збитків), а саме чи не підлягає вона відшкодуванню у визначеному Главою 8 Розділу І Господарського процесуального кодексу України порядку?
Чи має Міністерство обов'язок по відшкодуванню такої шкоди (збитків)?
Завдання:
Надайте правову оцінку ситуації.
Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «АХА Страхування» - позивач, звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» - відповідач про відшкодування шкоди 44849, 61 грн.
Позовні вимоги «Страхової Компанії «АХА Страхування» обгрунтовані тим, що на підставі генерального договору добровільного страхування наземного транспорту внаслідок настання страхової події - дорожньо- транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень Закону України «Про страхування» та Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу «Баелуоо», з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» позивач просить стягнути з останнього страхове відшкодування у розмірі 44 849, 61 грн. та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору. Також позивач просить розглядати дану справу в порядку спрощеного позовного провадження.
Питання:
Чи правомірне клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження?
Чи існують і які саме підстави розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження?
Чи підлягає зазначений спір розгляду в порядку господарського судочинства?
Як розкривається зміст принципу змагальності сторін?
Завдання:
Надайте правову оцінку ситуації.
Позивач ТзОВ «Радивилівмолоко» звернувся з позовом про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Обґрунтовуючи заявлену вимогу вказує, що оспорюваним рішенням на товариство накладено штраф в розмірі 20000,00 грн. за порушення, що полягали в необгрунтованому, поетапному заниженні у квітні-серпні 2017 року (період великого молока) заготівельних цін на молоко коров’яче незбиране від населення для промислової переробки з 6,00 грн./кг до 4,00 грн./кг (33,3%) за відсутності відповідного економічно обґрунтованого перерахунку оптово- відпускних цін на готову молочну продукцію, що є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене в Законі України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем в межах окремих населених пунктів Володимир- Волинського, Горохівського, Іваничівського, Локачинського, Старовижівського та Турійського районів Волинської області шляхом встановлення цін придбання та реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.
Питання:
Чи правомірні вимоги позивача?
Якими нормативно-правовими актами повинен керуватися суд в цій справі?
Як суд вирішить даний спір?
Завдання:
Розкрийте компетенцію Антимонопольного комітету України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпромканат» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Канат»; третя особа «Міжгірське лісове господарство» про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме канату сталевого ГОСТ 2688-80 д.19,5 у кількості 500 м. вартістю 27 510,00 грн. та канату сталевого ГОСТ 7668-80 д.20,0 у кількості 500 м. вартістю ЗО 960,00 грн.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що між Позивачем та ДП «Міжгірське лісове господарство» (третя особа) було укладено Договір №177/163 від 06.07.2017. З метою доставки товару Покупцю (ДП «Міжгірське лісове господарство»), Позивач в мережах Інтернет на сайті «беїіа.иа» знайшов перевізника, і відповідно до договору відвантажив на адресу третьої особи товар. Проте, третя особа не отримала спірний товар і як стало Позивачу відомо, спірний товар знаходиться у Відповідача.
Розглянувши всі матеріали справи, суд вирішив у задоволенні позову відмовити повністю, спираючись на порушення пункту договору, укладеного між позивачем та третьою особою, за яким позивача, здійснив перевезення спірного вантажу через іншого перевізника - фізичну особу.
Питання:
Чи є правомірним рішення суду?
Які документи мають бути витребувані судом в цій справі?
Який взаємовплив принципів господарського судочинства?
Фізична особа - підприємець Стасюк Федор Йосипович (надалі також - «Позивач») звернувся до господарського суду Волинської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство з підбору автомобілів «КОНСАЛТ-АВТО» (надалі також - «Відповідач - 1») та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙД-ІНВЕСТ» (надалі також - «Відповідач - 2») про стягнення 115 551 грн. 35 коп.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що 16.05.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство з підбору автомобілів «КОНСАЛТ- АВТО» (Експедитор) та Фізичною особою - підприємцем Стасюком Федором Йосиповичем (Перевізник) було укладено Договір на транспортно експедиційне обслуговування, який визначає порядок взаємовідносин Перевізника та Експедитора, які пов'язані з здійсненням транспортно- експедиційного обслуговування по організації перевезень експортно імпортних і транзитних вантажів автомобільним транспортом, з наданням інших послуг, узгоджених в замовленнях і доповненнях до даного Договору, і які невід'ємною частиною Договору. Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору він надав послуги з перевезення, що підтверджується міжнародними товарно - транспортними накладними, проте Відповідач - 1 всупереч умовам Договору не здійснив оплату наданих Перевізником послуг у повному обсязі. В забезпечення виконання Відповідачем - 1 зобов'язань за Договором на транспортно - експедиційне обслуговування від 16.05.2016 року між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРАЙД-ІНВЕСТ» було укладено договір поруки від 16.05.2016 року. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем - 1 зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Позивачем у розмірі 110596 грн. 50 коп., яку просить
стягнути солідарно з Відповідачів. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство з підбору автомобілів «КОНСАЛТ-АВТО» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙД-ІНВЕСТ» 3% річних у розмірі 889 грн. 19 коп., інфляційні у розмірі 4065 грн. 66 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн. 00 коп.
В судове засідання представники сторін не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Питання:
Які засоби може застосовувати суддя для повного та всебічного дослідження всіх необхідних доказів?
Яким чином сторони мають бути повідомленій про час та місце судового засідання ?
Неявка в судове засідання представника Відповідача може бути перешкодою для прийняття Рішення у даній справі?
Завдання:
Надайте правову оцінку ситуації.
Акціонерна компанія «Харківобленерго» м. Харків (далі позивач) звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Підприємства Фінансово-комерційного центру «Харківської обласної федерації Каратедо», м. Харків (далі відповідач) 797 грн. 99 коп., які були перераховані відповідачу платіжним документом № 17540 від 31 липня 2003 року в якості попередньої оплати, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач не виконав своїх зобов’язань згідно усної домовленості щодо
поставки товару. У позовній заяві позивач також просив стягнути з відповідача судові витрати, а саме державне мито у сумі 102 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою господарського суду Харківської області було прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд.
У зв’язку з тим, що у призначене судове представник відповідача не з’явився, вимоги попередньої ухвали не виконав, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи на інший день.
У призначене судове засідання представник відповідача не з’явився.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Позивач звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.
Питання:
Чи можливий розгляд справ без застосування технічних засобів фіксації судового процесу?
Що розуміється під Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою?
Які функціональні принципи, господарського процесу , Вам, відомі?
Завдання:
Вирішіть справу.
Українська багатогалузева фірма “Інком” (м. Київ) звернулася до господарського суду м. Києва з позовом до військової частини А-0138/А-154 про стягнення збитку в сумі 33870 грн, заподіяного внаслідок ДТП.
У районі бульвару Лесі Українки 30.07.2017 р. сталося зіткнення транспортних засобів позивача - “Ніссан-Санні” (водій Борисенко А.М.) і відповідача - ГАЗ-24 (водій Чугуй Г.В.), внаслідок якого був пошкоджений автомобіль позивача.
Відповідач не визнав своєї вини, посилаючись на наявність суттєвих суперечностей у висновках експерта Харківського НДІСЕМЮ України. Ці висновки не відповідають фактичним обставинам події і не можуть бути доказами у справі, які підтверджують висновки поліції про вину водія відповідача.
У зв’язку з цим відповідач заявив клопотання про призначення повторної експертизи, яку доручили провести Київському науково-дослідному інституту судової експертизи.
Який процесуальний порядок призначення експертизи? Складіть письмову ухвалу про задоволення клопотання відповідача.
Спеціалізована акціонерна страхова компанія “Скіф” звернулася до господарського суду Запорізької обл. з позовом до акціонерного банку “Авто-ЗАЗ-банк” і Запорізького товариства з обмеженою відповідальністю “Пінта” про визнання недійсним договору страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту, отриманого за договором від
р. № 2-КР, укладеного шляхом обману.
У судовому засіданні позивач згідно зі ст. 46 ГПК України заявив клопотання про доповнення підстав позову і вимагав визнання цього договору недійсним у зв’язку з його невідповідністю вимогам закону, оскільки особа, яка його уклала, не мала на це повноважень.
Відповідач позовні вимоги повністю заперечував, вважаючи, що підстав для їх задоволення немає. Позивач при цьому посилався на проведену слідчим з особливо важливих справ УВС Запорізької обл. перевірку, в ході якої не виявлено пору¬шень при укладенні спірного договору.
Які підстави звільнення від доказування в господарських справах? Чи є вони в даній справі?
У квітні 2016 р. завод “Маяк” (с. Стовп’яги) звернувся в господарський суд з позовом до Дівичківського ССТ про витребування майна з чужого незаконного володіння (магазин). Позивач подав до суду документи, які свідчать про те, що він є правонаступником радгоспу “Дніпро”, якому і належав спірний будинок.
Довідкою Переяслав-Хмельницької районної ради народних депутатів від 09.09.2014 р. № 93 підтверджено, що виконком рішення про передачу відповідачеві спірного будинку не приймав.
Викладені обставини свідчать, що магазин надано відповідачу лише в оренду, а не у власність.
Виходячи з викладеного, суд задовольнив позов і зобов’ язав Дівичківське сільське споживче товариство передати заводу “Маяк” у встановленому порядку у строк до 13.11.2016 р. магазин № 315.
Які факти підлягають доказуванню? Які факти має доказувати кожна сторона? Які засоби доказування можуть бути використані в даній справі?
ДП “Айсберг” 12.02.2016 р. звернулося до господарського суду Черкаської обл. з позовом про стягнення з ТОВ “Оріана” вартості товару, отриманого відповідачем за договором № 8 від 03.08.2010 р., та штрафу за порушення умов цього договору загальною сумою 34056, 23 грн.
ДП “Айсберг” 23.02.2016 р. подало до того ж суду позов про стягнення з ТОВ “Оріана” пені за несвоєчасну оплату поставленого за договором № 8 товару в сумі 11700 грн. Ухва¬лою господарського суду Черкаської обл. від 15.03.2016 р. справи, порушені за обома позовами, об’єднані в одне провадження.
Відповідач позовні вимоги не визнав, стверджуючи, що договір № 8 від 03.08.2015 р. ним не укладався, товар згідно з накладними він не отримував, а всі надані позивачем докази є підробленими. В обґрунтування цих тверджень представник відповідача просив допитати як свідків головного бухгалтера та фінансового директора ДП “Айсберг”, а також призначити судові експертизи.
Рішенням господарського суду Черкаської обл. від р. у позові відмовлено з тих підстав, що подані позивачем докази відповідно до висновків проведених судових експертиз є сфальсифікованими, товар відповідач не отримував і, як наслідок, ніякої заборгованості він не має. У задоволенні клопотання відповідача про допит як свідків головного бухгалтера та фінансового директора відмовлено.
Чи є підстави для обєднання позовних вимог? Які засоби доказування передбачені ГПК України? Який процесуальний порядок призначення та проведення судових експертиз?
У лютому 2016 р. приватне акціонерне товариство “Харківський автогенний завод” звернулося до господарського суду Полтавської обл. із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Полтавапромтехгаз” про стягнення суми боргу - 33 931 грн 52 коп. з урахуванням індексу інфляції - 3 528 грн 89 коп. та річних - 1 252 грн 20 коп., а також пені - 3 439 грн 30 коп. з підстав неналежного виконання договору поставки технічних газів № 545 від 24.11.2012 р. та доповнень до нього (з урахуванням уточнених позовних вимог).
Господарським судом встановлено, що позивач у 2012 - 2015 рр. поставляв відповідачеві технічні гази на умовах дого¬ворів від 01.11.2012 р. № 27-2007, від 01.04.2012 р. № 395-2008, від 24.11.2012 р. № 545 та додаткової угоди від 15.12.2012 р. Ціна останнього договору становить 1 354 257 грн 60 коп.
Позивач стверджує, що за поставлену на умовах договору № 545 продукцію відповідач розрахувався не в повному обсязі.
Отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними, проте його вартість відповідач сплатив не в повному обсязі, і борг дорівнює 33 931 грн 52 коп.
У жовтні 2015 р. сторони склали акт звірки взаєморозрахунків на суму 41 075 грн 52 коп. Позивач 27.10.2015 р. звер¬нувся до відповідача з вимогою погасити борг у розмірі 44 228 грн 52 коп., але в порушення вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України відпові¬дач у семиденний строк з дня пред’явлення вимоги зобов’язання не виконав.
Визначте предмет доказування по даній справі. Які засоби доказування можуть бути в ній використані? Які з наве¬дених доказів є належними?
Міністерство юстиції України 15.11.2010 р. звернулося до господарського суду Івано-Франківської обл. із позовом про стягнення з ВАТ “Оріана” на користь держави 19 509 283 грн 10 коп. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за результатами розгляду заяви компанії 03.04.2008 р. Європейський суд з прав людини виніс рішення, яким зобов’язав державу Україну спла¬тити компанії-заявнику суму заборгованості за рішенням арбітражного суду від 23.12.1998 р., що становить 2 466 906 доларів США 47 центів. У період з грудня 2008 р. по березень 2009 р. держава повністю виконала згадане рішення Європейського суду, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Проте, оскільки позивач вважає, що констатовані Європейським судом в ході розгляду цієї справи порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. мали місце внаслідок порушення ВАТ “Оріана” строків і порядку виконання своїх зобов’язань за укладеним з ТОВ “СОМ” (правонаступником якої є компанія ) контрактом та невиконання протягом тривалого часу рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від р. у справі АС № 142у/98, виконання державою зазначеного рішення Європейського суду завдало Державному бюджету України збитків на суму 19 509 283 грн 10 коп., що становить 2 466 906 доларів США 47 центів за офіційним курсом НБУ станом на 07.07.2010 р., які підлягають стягненню з відповідача на підставі ст. 1166 ЦК України. ВАТ “Оріана” 07.12.2010 р. подало відзив на позов, із змісту якого вбачається, що відповідач проти позову заперечує, оскільки грошові вимоги компанії , про які йдеться в позові, уже визнані судом у ході розгляду справи про банкрутство ВАТ “Оріана” та включені до реєстру вимог кредиторів. Чи є в даній справі підстави звільнення від доказування? Які факти має довести кожна сторона по цій справі? Визначте правила оцінки доказів. У ході підготовчого провадження у справі щодо порушення виконання грошового зобов’язання суддя господарського суду виявив, що сторони уклали договір в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. До позовної заяви було надано роздруковані копії вказаного договору. За допомогою яких засобів доказування може бути підтверджений факт укладання договору? Які умови допустимості електронних доказів? Як слід вчинити суду в даній ситуації? Представник позивача в ході судового засідання надав компакт-диск із звукозаписом переговорів між керівниками позивача та відповідача щодо спірного договору. Відповідач заперечував проти дослідження вказаного компактдиску, оскільки той містить відомості, що становлять комерційну таємницю. До того ж він зауважив, що не був ознайомлений із вказаними записами до судового засідання. Натомість позивач звернув увагу на те, що в судовому засіданні присутні лише представники сторін, а тому розголошення комерційної таємниці не буде. Крім цього, він наголосив, що надав компакт-диск представнику відповідача до того, як зайти до залу судового засідання, а отже, відповідач знав про їх існування. Як має вчинити суд? Який порядок дослідження та зберігання таких доказів? ТОВ «Нова Пошта» видала вантаж ФОП Муранову В.В. без перевірки. Після розкриття контейнера ФОП Муранов В.В. виявив недостачу вантажу і звернувся до ТОВ «Нова Пошта» з вимогою видати вантаж з перевіркою та оформленням її результатів комерційним актом. До якого виду доказів належить комерційний акт? Чи може і чи повинна в цьому разі недостача товару підтверджуватися іншими доказами? Підготуйте клопотання про витребування доказу, який може бути використано в даній справі. У травні 2017 р. державне підприємство “Придніпровська залізниця” звернулося до господарського суду Донецької обл. з позовом до ТОВ “Укрхімпромресурси” про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу за неправильно вказану масу вантажу в залізничній накладній № 52569232 у сумі 30 670,00 грн. Ухвалою господарського суду Донецької обл. від р. позовна заява державного підприємства “Придніпровська залізниця” повернута позивачу без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України (з посиланням на те, що доданий до матеріалів позову фіскальний чек № 2562 від 29.04.2017 р. не може бути доказом направлення відповідачеві копії позовної заяви, оскільки у вказаному чеку не зазначено адресата - юридичної особи, якій адресується поштове відправлення). Не погодившись із прийнятою місцевим господарським судом ухвалою, державне підприємство “Придніпровська залізниця” звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд апеляційної інстанції ухвалу господарського суду Донецької обл. від р. скасувати, оскільки остання прийнята з порушенням норм процесуального права, а матеріали направити на розгляд до господарського суду Донецької обл. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.06.2017 р. ухвалу суду першої інстанції скасовано, а матеріали справи направлено до господарського суду Донецької обл. для розгляду, посилаючись на те, що якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, відтак таку заяву не можна повертати з посиланням на ст. 174 ГПК України. У такому разі суддя в процесі підготовчого провадження ухвалою повинен витребувати ці докази від позивача чи відповідача. Чи правомірні дії Донецького апеляційного суд? Визначте та дайте характеристику підставам повернення позовної заяви. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської обл. від 25.05.2011 р. позовну заяву залишено без руху та надано 10-денний строк для усунення недоліків. Згідно з ч.1 ст. 174 ГПК України суддя залишає без руху позовну заяву, якщо вона не відповідає вимогам ст. 162 ГПК України: у ній не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, не надано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, не обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми. Судом встановлено, що до позовної заяви за № НЮ- 05/166 від 18.05.2017 р. додані належним чином засвідчені копії накладної № 47115260 від 15.11.2016 р. та комерційного акта АА № 035589/181 від 19.11.2016 р., тобто позовна заява ДП “Придніпровська залізниця” не відповідає вимогам ст. 162 ГПК України. Оскільки відповідно до ст. 130 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від р. за № 457, з подальшими змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 10.2002 р. № 1510 та від 25.12.2002 р. № 1973, право на пред’явлення до залізниці претензій та позовів мають: а) у разі втрати вантажу: відправник - за умови пред’ явлення вантажної квитанції і документів, що підтверджують кількість і вартість відправленого вантажу; одержувач - за умови пред’ явлення вантажної квитанції з відміткою станції призначення про неприбуття вантажу і документів, що підтверджують кількість і вартість відправленого вантажу. У разі неможливості пред’ явлення вантажної квитанції подається довідка станції відправлення про прийняття вантажу до перевезення з відміткою станції призначення про неприбуття вантажу; б) у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу: одержувач - за умови пред’явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Якщо у складанні комерційного акта відмовлено, замість нього подається документ, що підтверджує скаргу про цю відмову; в) у разі прострочення доставки вантажу: одержувач – за умови пред’явлення накладної; г) у разі втрати багажу чи вантажобагажу: пред’явник багажної чи вантажобагажної квитанції, а у разі недостачі, псування, пошкодження або прострочення доставки багажу, вантажобагажу - пред’явник акта, виданого залізницею про недостачу, прострочення доставки, псування, пошкодження багажу чи вантажобагажу. Накладна, вантажна, багажна і вантажобагажна квитанції та комерційний акт подаються лише в оригіналі. Чи правильні дії суду? Завод звернувся до господарського суду Дніпропетровської обл. із позовом про стягнення з Товариства 68 009 грн боргу, 8 183,44 грн пені, 7345,02 грн інфляційних втрат, 3 % річних у сумі 1 022,93 грн, а всього 84560,39 грн, що мотивував неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором від 03.06.2017 р. № 32/6-08 (далі -Договір). Ухвалою господарського суду Дніпропетровської обл. від 25.05.2018 р. відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України із посиланням на неможливість її розгляду в господарських судах України, оскільки п. 10.2 Договору сторони передбачили, що всі не врегульовані шляхом переговорів спори, пов’ язані з цим Договором, має вирішувати Регіональний третейський суд України при асоціації “Регіональна правова група”. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2018 р. зазначену ухвалу місцевого суду скасовано, а позовну заяву заводу направлено до господарського суду Дніпропетровської обл. для розгляду по суті. Постанову апеляційного суду з посиланням на приписи ст. 124 Конституції України мотивовано поширенням юрисдикції судів на будьякий юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. Дайте правову оцінку діям Дніпропетровського апеляційного господарського суду? Рішенням господарського суду задоволено вимоги ТОВ "Контур" до КСП ім. Ватутіна про стягнення вартості виконаних будівельно-монтажних робіт. Під час касаційного провадження господарський суд, визнавши, що рішення прийнято судом при неповно з'ясованих фактичних обставинах, скасував його та направив справу на новий розгляд. При цьому він зобов'язав при новому розгляді призначити судово-будівельну експертизу для встановлення обсягів та вартості виконаних робіт, залучити до участі в справі посадових осіб сторін для одержання їх письмових пояснень з приводу підписання ними актів прийому-передачі виконаних робіт. У результаті нового розгляду позовні вимоги було задоволено частково без призначення судово-будівельної експертизи. Позивачем було подано апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду. Чи є підстави для скасування або зміни рішення? Яке правове значення вказівок, які містяться в постанові касаційної інстанції?
Comments