Задачі з господарського процесуального права (2)

Рішенням господарського суду Харківської області задоволено вимоги ЗАТ «Майпрогрес» до ВАТ «Урожай» про стягнення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт. При перевірці рішення в касаційному порядку було визнано, що рішення прийняте судом при неповно з’ясованих фактичних обставинах спору. Вищий господарський суд України скасував його та направив справу на новий розгляд. При цьому він зобов’язав у ході нового розгляду призначити судово-будівельну експертизу для встановлення обсягів і вартості виконаних робіт, залучити до участі у справі посадових осіб сторін для одержання їхніх письмових пояснень з приводу підписання ними актів прийому-передачі виконаних робіт. У ході нового розгляду позовні вимоги з урахуванням виконання вимог касаційної інстанції були задоволені частково, рішення сторонами не оскаржене. Чи має такі повноваження суд касаційної інстанції? Які судові рішення (акти) приймає суд касаційної інстанції?

Фізична особа - підприємець Стасюк Федор Йосипович (надалі також - «Позивач») звернувся до господарського суду Волинської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство з підбору автомобілів «КОНСАЛТ-АВТО» (надалі також - «Відповідач - 1») та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙД-ІНВЕСТ» (надалі також - «Відповідач - 2») про стягнення 115 551 грн. 35 коп. Позовні вимоги вмотивовано тим, що 16.05.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство з підбору автомобілів «КОНСАЛТ- АВТО» (Експедитор) та Фізичною особою - підприємцем Стасюком Федором Йосиповичем (Перевізник) було укладено Договір на транспортно експедиційне обслуговування, який визначає порядок взаємовідносин Перевізника та Експедитора, які пов'язані з здійсненням транспортно- експедиційного обслуговування по організації перевезень експортно імпортних і транзитних вантажів автомобільним транспортом, з наданням інших послуг, узгоджених в замовленнях і доповненнях до даного Договору, і які невід'ємною частиною Договору. Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору він надав послуги з перевезення, що підтверджується міжнародними товарно - транспортними накладними, проте Відповідач - 1 всупереч умовам Договору не здійснив оплату наданих Перевізником послуг у повному обсязі. В забезпечення виконання Відповідачем - 1 зобов'язань за Договором на транспортно - експедиційне обслуговування від 16.05.2016 року між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРАЙД-ІНВЕСТ» було укладено договір поруки від 16.05.2016 року. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем - 1 зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Позивачем у розмірі 110596 грн. 50 коп., яку просить стягнути солідарно з Відповідачів. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство з підбору автомобілів «КОНСАЛТ-АВТО» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙД-ІНВЕСТ» 3% річних у розмірі 889 грн. 19 коп., інфляційні у розмірі 4065 грн. 66 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн. 00 коп. В судове засідання представники сторін не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Питання: Які засоби може застосовувати суддя для повного та всебічного дослідження всіх необхідних доказів? Яким чином сторони мають бути повідомленій про час та місце судового засідання ? Неявка в судове засідання представника Відповідача може бути перешкодою для прийняття Рішення у даній справі? Завдання: Надайте правову оцінку ситуації. Акціонерна компанія «Харківобленерго» м. Харків (далі позивач) звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Підприємства Фінансово-комерційного центру «Харківської обласної федерації Каратедо», м. Харків (далі відповідач) 797 грн. 99 коп., які були перераховані відповідачу платіжним документом № 17540 від 31 липня 2003 року в якості попередньої оплати, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач не виконав своїх зобов’язань згідно усної домовленості щодо поставки товару. У позовній заяві позивач також просив стягнути з відповідача судові витрати, а саме державне мито у сумі 102 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Ухвалою господарського суду Харківської області було прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд. У зв’язку з тим, що у призначене судове представник відповідача не з’явився, вимоги попередньої ухвали не виконав, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи на інший день. У призначене судове засідання представник відповідача не з’явився. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні. Позивач звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству. Питання: Чи можливий розгляд справ без застосування технічних засобів фіксації судового процесу? Що розуміється під Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою? Які функціональні принципи, господарського процесу , Вам, відомі? Завдання: Вирішіть справу. Позивач Вєдєнєєв С.О. заявив вимоги щодо відшкодування витрат по ремонту приміщення в сумі 162538 грн. 20 коп., які виникли на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 2-27/2004/3 та додаткової угоди до нього та договору оренди нежитлового приміщення №2-27/2004. Відповідач Цимбаліста Л.В. позов не визнав мотивуючи свої заперечення наступними обставинами: укладені договори оренди відповідають вимогам діючого законодавства і не потребують нотаріального засвідчення та державної реєстрації, оскільки строк дії договору складає менш року; підприємство відповідача ухилялося від нотаріальної форми договору, тому згідно приписів ст.220 ЦК України 2003 р. суд має право визнати такий договір дійсним; у зв‘язку з порушенням позивачем умов договору оренди нежитлового приміщення №2-27/2004, рішенням господарського суду Житомирської області по справі №1/71, були задоволені вимоги відповідача про звільнення підприємства позивача з орендуючого їм приміщення; щодо поряду проведення поліпшення орендованого приміщення, то воно здійснюється за вимогами п. 2.1 договору оренди за письмовою згодою Орендодавця; письмової згоди на проведення будь-яких витрат щодо проведення капітального ремонту, переобладнання приміщень тощо згідно договорів оренди, Орендодавець Орендарю не надавав; надані позивачем документи підтверджують правовідносини між органами місцевого самоврядування та Орендодавцем спірного приміщення і ніяким чином не зачіпають інтереси позивача як Орендаря спірних приміщень. Питання: Як розкривається принцип самостійності судів? Чи правомірні заперечення відповідача? Яким чином має бути вирішена справа? Завдання: Розкрийте зміст диспозитивності господарського судочинства. Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Зодіак і К», м. Тернопіль, звернувся 02.06.2018 р. до господарського суду з позовом до відповідача - ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» («Укрексімбанк»), м. Київ, в особі Тернопільської філії ВАТ «Укрексімбанк», Тернопіль, з позовом про визнання недійсним договору застави укладеного між сторонами. При цьому Позивач стверджує, що на момент укладення спірного договору застави, у заставодавця - Позивача у справі, предмету застави не було, а банк, не перевіривши наявність предмету застави у заставодавця, акт перевірки заставного майна. За твердженням Позивача, за наявності зовнішньої форми правочину, у сторін при його укладені були відсутні дійсні наміри створити правові наслідки, які цим договором обумовлені (відсутній предмет застави, який є складовою частиною такого виду договору). Відповідач проти позову заперечує, зазначаючи, що договір застави містить усі істотні умови для даного виду договір, а на підтвердження того, що предмет застави в момент укладення договору був, свідчать довідка, видана ТзОВ «Зодіак і К» банку та акт, підписаний представниками заставодавця та банку. Крім того, звертає Банк увагу суду й на те, що для отримання кредиту, Товариство подавало банку заяву та анкету, у яких, засвідчуючи, що інформація, викладена у цих документах є вірною, вказувало, що у забезпечення повернення кредиту, пропонує заставу -товари в обороті - м’ясо яловиче блоками та м’ясо яловиче у пів-тушах, загалом на суму 1375,4 т. грн. Утім, перевірка, проведена працівниками банку показала, що наявного для забезпечення повернення кредиту м’яса, достатньо лише для надання кредиту розмір якого не перевищує 630 000 грн. Тому, саме на суму 63 000 грн. банк надав кредит. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд прийшов до переконання , що позов не підлягає до задоволення. Питання: Чи правомірне рішення суду? Наскільки правовірні вимоги позивача? Які справи, відносяться до юрисдикції господарських судів? Завдання: Визначте які організаційні принципи належать до принципів господарського процесу? Об’єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Наш устрій - 16» (далі також позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Уманської міської ради Черкаської області (далі також відповідач) про усунення в поряду встановленому ст. 391 Цивільного кодексу України перешкод в користуванні майном шляхом зобов’язання Уманської міської ради про Черкаської області протягом 30- денного строку з дня набрання рішенням суду законної сили усунути перешкоди у користуванні і розпорядженні майном, а саме нежитловим приміщенням загальною площею 91,70 кв. м., розташованим на першому поверсі будинку № 16 по вул. Комарова у місті Умані Черкаської області, звільнити це нежитлове приміщення, зняти замки на вхідних дверях цього нежитлового приміщення, забезпечити вільний доступ до нього для об’єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Наш устрій - 16». У позові позивач також просить господарський суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати. В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач своїм рішенням від 07.04.2017 р. №2.16-28/7 надав згоду на передачу з балансу комунального підприємства «Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3» на баланс позивача житлового будинку № 16 по вул. Комарова у м. Умані і така передача відбулася 01.06.2017 р., про що відповідною комісією був складений і підписаний акт приймання передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 01.06.2017 р., згідно з яким з балансу комунального підприємства «Уманське ремонтно-експлуатаційне управління № 3» на баланс позивача передано цегляний житловий будинок 1972 року забудови, загальною площею 3896,33 кв. м. і житловою площею 2110,00 кв. м. На першому поверсі будинку № 16 по вул. Комарова у м. Умані, крім квартир знаходиться нежитлове приміщення загальною площею 91,70 кв. м., у якому в минулому розміщувалося відділення «Ощадбанку». Позивач вважає, що це нежитлове приміщення було передане йому у складі усього будинку за актом приймання передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від р., але відповідач не визнає цього і чинить перешкоди позивачу у доступі до цього нежитлового приміщення і у користуванні ним, що й спричинило даний спір. Відповідач проти позову заперечив, зазначивши при цьому у поданому ним до господарського суду відзиві на позов від 19.01.2018 р. №01-20/2585, що спірне нежитлове приміщення на першому поверсі будинку №16 по вул. Комарова у м. Умані є комунальною власністю територіальної громади м. Умані в особі Уманської міської ради, не відносилося і не відноситься до допоміжних приміщень цього багатоквартирного житлового будинку і за актом приймання передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 01.06.2017 р. відповідачу не передавалось. Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами. Позивачу в задоволенні позову відмовив. Питання: Як має бути вирішений спір? Чи є правомірним рішення суду? Про які принципи господарського судочинства йдеться та як вони між собою співвідносяться, який їх взаємовплив?

Товариством з обмеженою відповідальністю «Авеста-Буд» була подана касаційна скарга на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 р. у справі № 910/11164/16, якою було скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 27.10.2017 р. про скасування заходів до забезпечення позову та залишено без змін ухвалу господарського суду міста Києва від 30.08.2016 р. про вжиття заходів забезпечення позову.

р. зазначена касаційна скарга разом матеріалами оскарження у справі № 910/11164/16 надійшла до Касаційного господарського суду з Київського апеляційного господарського суду, але касаційне провадження за касаційною скаргою відкрито не було.

Питання

Чи відповідають дії суддів нормам процесуального законодавства?

Який порядок подання касаційної скарги?

Завдання

Вкажіть порядок і строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

р. ПАТ «Запорізький завод Феросплавів» подало касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від

р. у справі №910/20190/16 разом із заявою про зупинення виконання рішення до Київського апеляційного господарського суду.

р. вказана касаційна скарга була передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Заява про зупинення виконання оскаржуваного рішення мотивована тим, що виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від

р. завдасть значних матеріальних збитків ПАТ «Запорізький завод Феросплавів». Відновлення майнових прав скаржника буде потребувати невиправдано значних зусиль та часу з боку ПАТ «Запорізький завод Феросплавів».

Проте скаржником до зазначеної заяви не додано доказів відкриття виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій з виконання оскаржуваного судового акту. Відтак скаржник не довів реальність настання обставин, на які він посилається у заяві про зупинення виконання оскаржуваного рішення.

Колегія суддів Касаційного господарського суду не вбачає підстав для задоволення заяви та зупинення виконання судового рішення з огляду на недоведеність обставин, на які посилається заявник.

Питання

Чи має бути відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ «Запорізький завод Феросплавів» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 р. у справі № 910/20190/16?

Завдання

Вкажіть порядок і строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

18 грудня 2017 року Приватне підприємство «Верінет» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25 червня 2015 року у справі №904/4358/15 за нововиявленими обставинами.

Заява мотивована тим, що за вказаним рішенням з Приватного підприємства «Верінет» стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» заборгованість у сумі 89 473,54 грн., а саме, за надані послуги з користування опорами ліній електропередач відповідно до умов договору на компенсацію затрат, пов’язаних із сумісним підвішуванням телекомунікаційних проводів № 04002-00 від 04 березня 2013 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд виходив з того, що плата за надання послуг з користування лініями електропередач за 1 км повітряної лінії електропередач за один місяць, яка встановлена додатковою угодою №ДС- 03/04002-00 від 01.11.2013 р. до основного договору, складає 289,70 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18 травня 2017 року у справі 904/8241/16 за позовом Приватного підприємства «Верінет» до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» визнано недійсною додаткову угоду № ДС-03/04002-00 від 01.11.2013 р. про внесення змін до договору № 04002-00 від 04.03.2013 р. на компенсацію затрат, 163т. 163 мийки із сумісним підвішуванням телекомунікаційних проводів укладеного між ПП «Верінет» та ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго».

Враховуючи вищевказані нововиявлені обставини, позивач просить переглянути рішення Еосподарського суду Дніпропетровської області від

р. у справі № 904/4358/15, яке скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго».

Ухвалою господарського суду від 20 грудня 2017 року поновлено строк для звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження з розгляду заяви за нововиявленими обставинами.

Питання:

Чи правомірним було рішення Еосподарського суду Дніпропетровської області від 18 травня 2017?

Чи можна вважати нововиявленою обставиною зазначений вище факт?

Якщо так, визначте дату виникнення нововиявленої обставини.

Чи є важливою складовою для реалізації права на звернення до суду за захистом своїх прав момент отримання відомостей про факти?

Завдання:

Обґрунтуйте рішення.

Державне підприємство «Іллічівський морський торговельний порт» (далі - ДП «ІМТП») знаходився у договірних відносинах з російською приватною компанією «Укртрансконтейнер» (далі - Стивідорна компанія). ДТТ «ІМТП» достроково припинив договір про спільну діяльність, посилаючись на економічну невигідність продовження співпраці. Справа була направлена Стивідорною компанією до Верховного Суду України, проте була вирішена на користь ДТТ «ІМТП» та договір був розірваний. За півроку Стивідорна компанія звернулася до господарського суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, посилаючись на публікацію газети «Діло», в якій наводилася інформація податкової служби про наявне різке зниження надходження коштів до Державного бюджету від ДП «ІМТП» у зв’язку з припиненням дії договору зі Стивідорною компанією. З цього остання зробила висновок, що договір, що був між ними, був вигідний для України та обох сторін, і його необхідно відновити. Господарський суд Одеської області прийняв представлені обставини за нововиявлені, переглянув ЗО серпня 2010 року господарську справу та відновив дію договору.

Питання:

Чи існує процесуальна різниця між «новими» і «нововиявленими» обставинами?

Як можна охарактеризувати викладені у задачі факти?

Визначте правомірність рішення господарського суду Одеської області.

Завдання:

АТ «Вимпел» звернулося з позовом до господарського суду про стягнення з АТ «Тріумф» неустойки за неякісне виконання робіт. АТ «Тріумф» від сплати неустойки відмовлялося, посилаючись, що договір підряду був укладений на вкрай невигідних для нього умовах, оскільки АТ «Триумф» був боржником АТ «Вимпел» за іншими договорами та знаходився в економічній залежності від нього і просив суд знизити розмір стягуваної неустойки. Господарський суд запросив позивача надати докази понесених збитків внаслідок порушення договору відповідачем. Представник позивача - юрисконсульт підприємства представив розрахунки збитків, однак пояснення надати не зміг та просив суд викликати для надання пояснень по розрахункам бухгалтера АТ «Вимпел» та для надання пояснень щодо якості виконаних робіт головного технолога АТ «Вимпел».

Питання:

Поясніть, чи має право господарський суд знизити розмір стягуваної неустойки, вимагати у позивача підтвердження розміру збитків при стягненні неустойки?

Поясніть, чи має право господарський суд викликати для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи, посадових осіб та інших працівників підприємств?

Чи мають ці особи будь-які повноваження у справі?

Завдання:

Обгрунтуйте, чому існує така правова норма?

18 грудня 2017 року Приватне підприємство «Верінет» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25 червня 2015 року у справі №904/4358/15 за нововиявленими обставинами.

Заява мотивована тим, що за вказаним рішенням з Приватного підприємства «Верінет» стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» заборгованість у сумі 89 473,54 грн., а саме, за надані послуги з користування опорами ліній електропередач відповідно до умов договору на компенсацію затрат, пов'язаних із сумісним

підвішуванням телекомунікаційних проводів № 04002-00 від 04 березня 2013 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд виходив з того, що плата за надання послуг з користування лініями електропередач за 1 км повітряної лінії електропередач за один місяць, яка встановлена додатковою угодою №ДС- 03/04002-00 від 01.11.2013 р. до основного договору, складає 289,70 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18 травня 2017 року у справі 904/8241/16 за позовом Приватного підприємства «Верінет» до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» визнано недійсною додаткову угоду № ДС-03/04002-00 від 01.11.2013 р. про внесення змін до договору № 04002-00 від 04.03.2013 на компенсацію затрат, пов’язаних із сумісним підвішуванням телекомунікаційних проводів укладеного між ПП «Верінет» та ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго».

Враховуючи вищевказані нововиявлені обставини, позивач просить переглянути рішення Еосподарського суду Дніпропетровської області від

р. у справі № 904/4358/15, яке скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго».

Ухвалою господарського суду від 20 грудня 2017 року поновлено строк для звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження з розгляду заяви за нововиявленими обставинами.

Питання:

Чи правомірним було рішення Еосподарського суду Дніпропетровської області від 18 травня 2017?

Чи можна вважати нововиявленою обставиною зазначений вище факт?

Завдання:

Визначте дату виникнення нововиявленої обставини.

Обґрунтуйте чи є важливою складовою для реалізації права на звернення до суду за захистом своїх прав момент отримання відомостей про факти?

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпрообленерго» проти задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заперечує, вважає, що обставини, встановлені в рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 18 травня 2017 року у справі 904/8241/16, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 серпня 2017 року та постановою Вищого господарського суду України від 21 листопада 2017 року, не є нововиявленими обставинами в розумінні статті 320 ГПК України, оскільки були відомі заявнику та досліджувались судом під час розгляду даної справи. Відповідач зазначає, що не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Також відповідач посилається на позицію Європейського суду з прав людини, яка зводиться до того, що принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу гез] исіікаїа, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов’язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду справи та винесення судового рішення.

Тобто, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, скасування рішення суду, що набрало законної сили у зв’язку з переглядом за нововиявленими обставинами за відсутності факту істотних обставин, буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також статті 1 Першого протоколу до неї.

Крім того, ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» вважає, що відсутні підстави для відмови судом у задоволенні позовних вимог ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» про стягнення заборгованості з ПП «Верінет» у розмірі 89 473,57грн. й у разі визнання Додаткової угоди №ДС-03/04002-00 від

р. до договору №04002-00 від 04.03.2013 р. недійсною, адже до вказаної спірної додаткової угоди правовідносини сторін були врегульовані договором, остання редакція якого (п. 3.2. Договору) визначала вартість послуг, яка в свою чергу відповідачем не оспорювалась.

Позивач вважає, що шляхом перегляду рішення за нововиявленими обставинами, відповідач має намір уникнути від виконання своїх зобов’язань повністю, хоча суть спору зведена лише до розміру вартості таких послуг.

р. від заявника надійшла відповідь на відзив, згідно якої зазначає, що нововиявленою обставиною вважає не рішення суду, а недійсність додаткової угоди №ДС-03/04002-00 від 01.11.2013 р. про внесення змін до договору №04002-00 від 04.03.2013 р. на компенсацію затрат, пов’язаних із сумісним підвішуванням телекомунікаційних проводів. Заявник зазначає, що ці обставини існували на момент розгляду справи, проте не були та не могли бути відомі відповідачу, оскільки остаточно були встановлені судовими рішеннями у справі №904/8241/16. Заявник вважає, що посилання відповідача під час розгляду справи № 904/4358/15 на неприналежність підпису в додатковій угоді директору ПП «Верінет» не є твердженням про її недійсність, оскільки, як відомо із судової практики, можливі випадки визнання господарського договору чинним навіть за умови його підписання невстановленою особою. З цих же міркувань, призначення почеркознавчої експертизи по справі, не може стовідсотково свідчити про обізнаність ПП «Верінет» про недійсність правочину.

Стосовно посилань позивача на відсутність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог заявник зазначає, що на момент звернення позивача з позовом до суду у відповідача була відсутня заборгованість за договором (без врахування умов додаткової угоди, яку в подальшому визнано недійсною).

Крім того, у відповіді на відзив заявник просить вирішити питання про поворот виконання рішення суду. Заявник зазначає, що з відповідача у примусовому порядку на виконання рішення Господарського суду

Дніпропетровської області від 25.06.15 р. у справі №904/4358/15 було стягнуто 104 176,34 грн. (13.09.2016 - 6 947,64 грн., 04.10.2016 - 21 708,10 грн.,

- 25 834,30 грн., 08.12.2016 - 49 686,30 грн.), з яких: заборгованість у сумі 89 473,54 грн.; судовий збір у сумі 1 826,99 грн.; витрати виконавчого провадження у сумі 12 875,81 грн.

Питання:

Чим регламентується перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами?

Що э підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами?

Які обставини або факти відносяться до нововиявлених обставин?

Що конкретно в даному випадку підпадає під визначення нововиявленої обставини?

ПАТ «ВТБ Банк» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Любимівський Кар'єр» (далі - відповідач), в якому просить звернути стягнення на предмет застави за договором застави обладнання, укладений між позивачем та відповідачем, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, що належить на праві власності ТОВ «Любимівський Кар'єр», в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Любимівський Кар'єр» перед позивачем відповідно до умов кредитного договору; в рахунок

погашення заборгованості ТОВ з іноземними інвестиціями «Кольорові метали» перед позивачем відповідно до умов кредитних договорів; в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Трансмаш» перед позивачем відповідно до умов кредитних договорів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області призначена судова експертиза, провадження у справі зупинено. Проведення судової експертизи доручено судовому експерту ОСОБА2.

На адресу суду надійшов висновок судового експерта, у якому зазначено що визначити, якою була вартість предмету застави за договором застави обладнання, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, що належить на праві власності ТОВ «Любимівський кар'єр», не представляється можливим у зв'язку з відсутністю у експерта достовірних даних стосовно фактичного стану, комплектності, справності тощо.

Питання:

Яке рішення має прийняти суд?

Чи наявна в даному випадку підстава призначення додаткової експертизи?

В яких випадках призначається додаткова експертиза?

Які строки проведення експертиз в господарському процесі?

ТОВ «Юридична компанія «Аспект Плюс» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича комерційна фірма «Техметалосервіс» (далі - відповідач), у якій заявило вимоги про стягнення 1200000,00 грн з посиланням на наступне.

між позивачем та ТОВ «Компанія «Системи Енергоефективності» укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Компанія «Системи Енергоефективності» частково відступило позивачу право вимоги у розмірі 1200000,00 грн, що виникло на підставі Кредитного договору, укладеного між відповідачем та ПАТ «Місто Банк» разом з додатковою угодою до нього, а також договору про відступления права вимоги, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Сонячне Місто» та ТОВ «Компанія «Системи Енергоефективності» 12.01.2018 р.

Розглянувши позовні матеріали за формальними ознаками, не вивчаючи при цьому суті, судом було встановлено, що подана позовна заява підлягає залишенню без руху з підстав неподання до неї доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі відповідно до закону, про що 25.07.2018 р. прийнято відповідну ухвалу.

Відповідно до п. 2 резолютивної частини ухвали про залишення позовної заяви без руху від 25.07.2018 р. судом надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою від 27.08.2018 р. суд повернув ТОВ «Юридична компанія «Аспект Плюс» позовну заяву та додані до неї документи з підстав невиконання ухвали про залишення позовної заяви без руху та ненадання доказів сплати судового збору.

р. ТОВ «Юридична компанія «Аспект Плюс» звернулось до суду з клопотанням про повернення судового збору, сплаченого платіжним дорученням від 20.07.2018 за подання позовної заяви до суду, яка була повернута., надавши при цьому копію платіжного доручення від 20.07.2018 р. про сплату судового збору у сумі 18000,00 грн.

Питання:

Чи підлягає клопотання про повернення судового збору задоволенню?

В яких випадках повертається судовий збір?

Яким процесуальним документом оформлюється повернення судового збору?

Які вимоги висуваються до платіжного доручення про сплату судового збору?

ТОВ «Юнілівер Україна» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ТОВ «Юніка-Сервіс» про стягнення основного боргу у розмірі 2454379,62грн., пені у розмірі 51 224,15 грн., 3% річних у розмірі 112167,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує несплатою відповідачем поставленого товару.

Ухвалою суду від 21.06.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розпочато розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12.07.2018 р.

Крім того, разом із позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив: накласти арешт на грошові кошти, розміщені на банківських рахунках ТОВ «Юніка-Сервіс», в межах суми позову у розмірі 24706771,29грн. з урахуванням судових витрат позивача, та накласти арешт на товари, що належать на праві власності ТОВ «Юніка-Сервіс».

Питання:

Яким чином можливе забезпечення позову?

Який процесуальний порядок розгляду клопотання про забезпечення позову?

Який порядок накладення арешту на майно?

Завдання:

Дайте визначення поняттю «забезпечення позову»?

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новаком» звернулось з позовом до комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» про стягнення 11748,24грн - пені, 127513,31грн - інфляційних втрат, 32834,58грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині своєчасної оплати за поставлені послуги.

Ухвалою Г осподарського суду Дніпропетровської області від

р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 29.05.2018 р.

Сторони звернулись із заявою про врегулювання спору за участю судді. Ухвалою Г осподарського суду Дніпропетровської області від

р.заяву сторін задоволено, призначено проведення процедури врегулювання спору у справі за участю судді. Спільну нараду за участю сторін призначено на 19.06.2018 р.

Сторони звернулись із заявою про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі.

Питання:

Що таке судовий збір?

Яким чином сплачується судовий збір при затвердженні мирової угоди? Який порядок сплати судового збору в господарському процесі?

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛНК» (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «НАСОС УКРАЇНА ЛТД» заборгованості в розмірі 15736,91 грн.

В обґрунтування позову позивач, зокрема посилається на те, що відповідно до комерційної пропозиції позивачем було придбано насосний

агрегат СМ 80-50-200/2 з ел.дв.18,5/3000 вартістю 17400,00 грн., згідно рахунку фактури №1902-054 від 20.02.2018 р. позивачем здійснено попередню оплату вартості товару, проте відповідач в порушення договірних зобов'язань товар позивачу не поставив повернувши лише частину суми попередньої оплати у розмірі 6000,00 гри., а саме 13.03.2018 р. відповідачем на рахунок позивача повернуто 2000 гри., 16.03.2018 - повернуто 2000 грн. та 03.04.2018 - повернуто 2000 гри., у зв'язку з чим за останнім рахується заборгованість у розмірі

грн. та позивачем було нараховано відповідачу 3% річних в розмірі

гри., пені в розмірі 3536,25 грн. та інфляційних втрат в розмірі 491,72 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 вересня 2018 року залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛНК» без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Питання:

Які недоліки мають бути усунуті позивачем? В який строк позивач повинен усунути недоліки?

Що необхідно подати у позовній заяві до суду при усуненні недоліків за даною справою?

Чи можливе повторне звернення з цією ж позовною заявою до господарського суду?

Товариство з обмеженою відповідальністю ЛТД звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 03.10.2018 р. до Приватного підприємства про стягнення боргу, в якому просить стягнути з останнього заборгованість за договором постачання товару №97400635-РТ у

розмірі 347860,27грн., що складається з 317 107,66грн. основного боргу, 30598,79грн. пені та 153,82грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від

р. відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.10.2018 р. о 10:30.

р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просив забезпечити позов ТОВ «ЛТД» і накласти арешт на майно та на грошові суми, що належать відповідачу у межах розміру позовних вимог 347 860,27грн. та судового збору в розмірі 5218,44грн., всього 353 078,71грн., які обліковуються на рахунках відповідача в банківських установах: поточний рахунок №26008402338921 та на будь-яких інших рахунках відповідача. В якості підстав для вжиття заходів забезпечення позову, позивач наводить: поведінку відповідача щодо перенесення строків виконання грошового зобов’язання , ухилення від виконання грошових зобов’язань; розмір позовних вимог, а саме 347 860,27грн. та наявність у відповідача реальної можливості вивести з банківських рахунків належні йому грошові кошти та приховати чи відчужити майно на яке може бути звернене стягнення з метою неможливості виконати грошове зобов’язання, що як вважає позивач, ускладнить чи взагалі унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову. В якості зустрічного забезпечення позивач повідомив про те, що пропозиції щодо зустрічного забезпечення у позивача відсутні.

Суд повернув заяву про забезпечення позову Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛТД».

Питання:

Чи допускається в даному випадку вжиття заходів забезпечення позову?

Чи необхідно надання пропозицій щодо зустрічного забезпечення позову?

Чи правомірно діяв суд?

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий асфальт» 27.09.2018 р. звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства «Харківспецпостач» заборгованість у розмірі 4220794,52 грн., яка згідно з позовною заявою складається з 2000000,00 грн. основного боргу та 220794,52 грн. пені. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди майна № 2018.02/05 від р. Ухвалою Г осподарського суду Дніпропетровської області від

р. відкрито провадження у справі № 922/2673/18, розглядати якої призначено в порядку загального позовного провадження, у справі призначено підготовче засідання суду.

11 жовтня 2018 року на адресу суду від позивач надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти в розмірі 4220794,52 грн., які знаходяться на всіх поточних/розрахункових рахунках Приватного підприємства

«Харківспецпостач».

Питання:

Чи правомірною є заява позивача про забезпечення позову?

Яким чином суд може забезпечити позов? Відповідь обґрунтуйте.

Приватне підприємство «Айскрим» звернулося з позовом до господарського суду Закарпатської області про стягнення з відповідача - заводу «Кабельні мережі» - заборгованості за надані послуги, оскільки завод знаходився на грані банкрутства. В позовній заяві було викладено прохання про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно і грошові суми, що належать відповідачеві.

Питання:

Які суди мають право вирішувати справи про банкрутство?

Чи правомірні вимоги позивача?

На якій стадій господарського процесу можливо забезпечення позову?

Яким шляхом і яким актом це оформляється?

ТОВ Дніпропетровський завод технологічного оснащення «Утьос» (позивач) м. Дніпро в грудні звернувся з позовом до ТОВ «Ексимспецсталь» (відповідач) м. Дніпро про стягнення 24 700,00 грн. грошових коштів , які були сплачені ним на користь відповідача в якості передплати за усним договором постачання. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невиконання відповідачем своїх обов’язків із своєчасної поставки товару у відповідності з умовами усного договору поставки та безпідставне утримання грошових коштів. ТОВ «Ексимспецсталь» (відповідач) відзив на позов не надав, явку повноважних представників до судових засідань неодноразово не забезпечив, не зважаючи на ту обставину, що про час та місце судових засідань був своєчасно повідомлений на адресу, зазначену у позовній заяві та витягу з ЄДР.

Питання:

Які, на вашу думку, документи були представлені позивачем для підтвердження факту укладення усного договору?

Які документи можуть підтвердити факт передплати?

Чи мав право суддя повернути позовну заяву?

Як повинен діяти суд у даному випадку?

Філія ПрАТ «Ворскла» подала позов до ТОВ «Смарагд» про стягнення збитків, завданих несвоєчасним виконанням договору поставки, укладеного між ПрАТ і ТОВ. На початку судового засідання відповідач заявив, що філія не має права виступати в господарському суді в якості представника ПрАТ «Ворскла», оскільки його повноваження на ведення справи не підтверджені відповідними документами. Тому, господарський суд повинен припинити провадження по справі. Позивач проти цього заперечував, посилаючись на те, що довіреності на здійснення повноважень позивача в господарському процесі, виданої директором ПрАТ «Ворскла» достатньо для ведення справи в суді.

Питання:

Яке рішення має винести господарський суд?

Завдання:

Проаналізуйте дану ситуацію та дайте відповідь із посиланням на чинне законодавство.

року на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідро-Вакуум Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ ОСОБА1» про стягнення заборгованості у розмірі 612759,97 грн., з якої: 539851,16 грн. боргу; 41694,25 грн. пені; 7631,87 грн. 3% річних; 23582,69 грн. інфляційних втрат. Позов мотивовано невиконанням відповідачем вимог договору №РТ/2017/13 від 26.07.2017 р. по оплаті поставленого товару, а саме насосного обладнання виробництва (Польща).

У пункті 3 прохальної частини позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Гідро-Вакуум Україна» заявило клопотання

про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та банківські рахунки, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ТБ ОСОБА1».

Суд відмовив у задоволенні клопотання.

Питання:

Чи правомірні дії суду?

З яких підстав може бути відхилено клопотання у даному випадку?

Завдання:

Підготуйте письмове клопотання від ТОВ «Гідро-Вакуум Україна» заявило клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та банківські рахунки.

Позивачем Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Аміант» (м. Бердичів) пред'явлено позов про стягнення з відповідача Приватного підприємця ОСОБА1 (м. Бердичів) 549,63грн. за не виконання умов договору поставки товарів № НОМЕР І. Представник позивача в засіданні суду надав реєстр платіжного документу, з якого вбачається, що відповідач після пред'ялення позову повністю провів розрахунки. Відповідач свого представника в засідання суду не направив, відзив на позовну заяву не надав. Враховуючи викладене провадження у справі необхідно припинитиу зв'язку з відсутністю предмету спору, відповідно до п.ЕІ ст.80 ЕПК України.

Питання:

Назвіть умови при яких можливо в даному випадку провадження у справі припинити?

В якому випадку стягується з відповідача державне мито, та витрати за інформаційно- технічне забезпечення судового процессу?

Який процесуальний документ повинен виносии суд?

В який термін ухвала набирає законної сили.

Позивач Акціонерного товариства комерційний банк «НЕКОБАНК» просить стягнути з Відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА1 254 179,40 грн. боргу за Договором від 21.09.17р. за послугою «Кредит КУБ», з яких 175 000,00 грн. - борг за кредитом, 21 966,66 грн. - боргу з відсотків, 38 916,57 грн. - боргу з комісії, 18 296,17 грн. - боргу з пені, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати. Позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, що є достатнім для прийняття її до розгляду і відкриття провадження у справі.

Завдання:

Назвіть вимоги до позовної заяви.

Позивач товариства з обмеженою відповідальністю фірма «МОНТАЖ» просить стягнути з Відповідача «КРИВОРІЗЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» заборгованість за Договором №6/05-2015 від 15.05.15 р. на виконання будівельних робіт на об'єкті у розмірі 1 281 6587,60 грн., яка складається з: 889 248,03 грн. - суми основного боргу, 313 912,26 грн. - інфляційних втрат, 78 498, 31 грн. - 3% річних, мотивуючи порушенням Відповідачем зобов'язання в частині оплати. Пунктом 8 ч. З ст. 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви. Позивач не зазначив у позові про наявність у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додані до позову.

Питання:

Які дії повинен вчинии суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог?

В який термін суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху?

Чи підлягає ухвала оскарженню?

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро» особа_1 звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Лото" про стягнення 250 000, 00 грн. Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору про про надання поворотної фінансової допомоги № 15/1 від 15.11.2017р. в частині повного та своєчасного повернення фінансової допомоги.Ухвалою суду від 16.08.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розпочато розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на р. Ухвалою суду від 28.08.2018 р. (з урахуванням ухвали від

р.) відкладено підготовче засідання на 01.10.2018 р. о 12:00 год. Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Питання

В якому випадку суд вважає за можливе закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті?

Завдання:

Вирішіть справу по суті.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Равєлін» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 42 866, 60 грн., що складають суму неповернутої передоплати за договором субпідряду № 8 від 27.07.2017 р., 154 000 грн. - штрафу, 172 480 грн. - пені, 4 327, 49 грн. - річних, 9 837, 25 грн. - інфляції. Подана позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного. Згідно частини першої статті 172 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.Отже, з урахуванням вимог вказаної вище статті, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, є:

примірник опису вкладень, із підписом працівника поштового зв'язку;

розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція).

Питання:

Які вимоги для позовної заява?

В який термін з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху?

Який термін надається позивачу на усунення недоліки позовної заяви?

Фізична особа - підприємець Слободян Т.М. звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕБТРАНС-ЛОГІСТИК» про стягнення заборгованості у сумі 108 700, 00 грн. за Договором №01-3427-Т на транспортно-експедиційне обслуговування.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов Договору №01-3427-Т на транспортно-експедиційне обслуговування в частині повного та своєчасного розрахунку.

Ухвалою господарського суду від 27.06.2018 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 19.07.2018 р. Розглянувши подану позову заяву, господарський суд встановив.

Під час підготовчого засідання 19.07.2018 р. суд з власної ініціативи поставив на обговорення позивачу питання щодо підсудності зазначеної справи.

Позивач зазначив, що вказана позовна заява повинна розглядатись Господарського суду Закарпатської області у порядку загального позовного провадження, оскільки місце знаходження відповідача м. Хуст, Закарпатська область.

Як вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань станом на 19.07.2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕБТРАНС-ЛОГІСТИК», зареєстровано за адресою: 90400, Закарпатська область, м. Хуст.

Питання:

Яке рішення має прийняти суд?

Чи є в даному випадку підстави для направлення за територіальною юрисдикцією до Господарського суду Закарпатської області?

Який порядок направлення справи до іншого суду?

Чи підлягає оскарженню ухвала про направлення за територіальною юрисдикцією?

Відповідач МП «Мальорка» звернувся із заявою до місцевого господарського суду Донецької області про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Такою підставою він вважає документи, які не були прийняті судом як докази при вирішенні справи. В задоволенні заяви було відмовлено. Чи правомірна відмова? Що закон вважає нововиявленою обставиною? Господарський суд Запорізької області за заявою позивача — Запорізької обласної державної адміністрації — прийняв ухвалу про зміну способу виконання рішення суду і стягнув з українсько-американської корпорації «Челінджер» на користь позивача вартість передбаченої договором житлової площі. За рішенням відповідач повинен був передати позивачеві житлову площу по закінченні будівництва згідно з укладеним договором. У зв’язку з тим, що у зазначений термін рішення не було виконано через відсутність житла, позивач звернувся із заявою про зміну способу виконання рішення суду. Відповідач оспорює ухвалу, якою змінено спосіб виконання. На підставі яких норм позивач звернувся із заявою до господарського суду? Чи обґрунтовані заперечення відповідача? Упродовж судового розгляду суддя господарського суду в одному з представників відповідача впізнав заступника декана з наукової роботи юридичного факультету, який він закінчив понад одинадцять років тому. Вважаючи, що є обставини, які виключають можливість його участі у справі, суддя заявив самовідвід. Чи правильні дії судді? Як вирішуються питання про відвід і самовідвід судді господарського суду? Мале підприємство «Сталкер» уклало з кабельним заводом у грудні 1997 р. договір на поставку в ІІ кварталі 1998 р. 16,5 км кабеля. Завод свої зобов’язання не виконав, кабель не поставив. МП «Сталкер» звернулося в липні 1998 р. до господарського суду з позовною заявою про стягнення з кабельного заводу неустойки за поставку. Суддя господарського суду повернув позовну заяву без розгляду. Чи правомірні дії судді? На підставі чого суддя має право повернути позовну заяву? Громадянин Шаганов А. І., який зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, подав до господарського суду позов до колективного підприємства «Опір» про стягнення 849 тис. гривень по відшкодуванню шкоди, яку було завдано в результаті дорожньо-транспортної події. (Автомобіль колективного підприємства «Опір» зіткнувся з власним автомобілем Шаганова А. І.) Чи підвідомчий даний спір господарському суду? Проаналізуйте можливі варіанти. Харківський апеляційний господарський суд скасував рішення місцевого суду Сумської області по справі № 23—25 та залишив позов без розгляду. (Рішенням місцевого господарського суду було задоволено позовні вимоги АТ «Три» про стягнення з відповідача АТ «Троє» заборгованості за подані послуги.) Скасовуючи рішення, апеляційна інстанція посилалась на те, що воно було прийняте без повного та всебічного дослідження усіх необхідних доказів. Було встановлено, що ухвалою суду позивач був зобов’язаний надати документи, якими мав підтвердити підстави та розмір позовної суми, однак ці документи суду представлено не було. Але, незважаючи на невиконання позивачем зазначених вимог суду, рішення по справі було прийнято. Чи правомірне скасування? Згідно з якою статтею ГПК воно повинно бути здійснено? Акціонерне товариство «Вест» звернулося до господарського суду Закарпатської області з позовом до акціонерного товариства «Іст» про стягнення вартості товарів та пені за прострочені платежі. Рішенням господарського суду позовні вимоги АТ «Вест» задоволено та на АТ «Іст» накладено штраф за неподання документів, витребуваних господарським судом. Рішення судді господарського суду було перевірене в апеляційному порядку та скасоване. При перевірці було встановлено, що позивач у позовній заяві вказав неправильну адресу відповідача. Чи правомірне скасування рішення? Який суд має право перевіряти рішення міського господарського суду, яке набрало законної сили? Апеляційна інстанція скасувала рішення місцевого господарського суду Миколаївської області та залишила позов без розгляду. (Рішенням місцевого господарського суду були задоволені позовні вимоги АТ « Два» про стягнення з відповідача АТ «Двоє» заборгованості за подані послуги.). Скасовуючи рішення, апеляційна інстанція посилалася на те, що його було прийнято без повного та всебічного дослідження усіх необхідних доказів. Було встановлено, що ухвалою суду позивач був зобов’язаний надати документи, якими він повинен був підтвердити підстави та розмір позовної суми, однак ці документи суду не були представлені. Незважаючи на невиконання позивачем зазначених вимог суду, рішення по справі було прийняте. Чи правомірне скасування рішення? Який суд апеляційної інстанції для місцевого господарського суду Миколаївської області? Якими є повноваження апеляційної інстанції, згідно з якими статтями ГПК воно повинно бути здійснено? Товариство «Колос» подало у травні 2009 року позов до Ч., який зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, про відшкодування збитків, пов’язаних з виконанням умов укладеного між ними договору перевезення. Визначить юрисдикцію цієї справи. Бесонова яка працювала юристом ТОВ «Веселка» не отримала премії за місяць через те, що не була присутня на судовому засіданні. Начальнику відділу вона пояснила, що відповідно до ухвали Господарського суду м. Києва, судова справа була призначена на 17-40. О 17-30 Безсонова була в суді, але о 17-40 суддя розглядав справу, яка була призначена на 15-40, після якої до справи ТОВ «Веселка» по списку призначених суддею справ до слухання в той день мали розглядатися ще 10 справ. Оскільки у Безсонової на 18 годину був квиток ( дуже дорогій) улюбленої групи, та враховуючи, що робочий день у неї до 18 години, о 18-40 Безсонова пішла з приміщення господарського суду, повідомивши секретаря судового засідання, що не буде чекати на розгляд суду своєї справи. Рішення: В даному випадку, з огляду на обставини має відкласти засідання. Так, відповідно до ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України «Господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: 1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; 1-1) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи. 2) неподання витребуваних доказів; 3) необхідність витребування нових доказів; 4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; 5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта. Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного засідання. Суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.» Відкладення розгляду справи полягає в перенесенні засідання на інший строк з тим, щоб забезпечити необхідні умови розв'язання спору. По своїй суті це організаційні заходи суду щодо забезпечен¬ня принципу всебічного, повного та об'єктивного розгляду позов¬них вимог. Нерідко це пов'язано з недоліками в підготовці справи до розгляду, які зумовлені діями сторін чи судді. Умовами для відкладення розгляду справи є такі обставини, які не дають мож¬ливості розглянути її в даному засіданні, але вони не можуть бути усунені господарським судом і особами, які беруть участь у справі, до наступного засідання. Нерідко відкладення розгляду справи є наслідком недоброякісної підготовки справи до розгляду, несвоєчас¬ного відправлення ухвали учасникам процесу тощо. Проте навіть у разі належної підготовки справи до розгляду виникають обставини, які не залежать від господарського суду і не дають можливості роз¬глядати справу в даному засіданні. В зазначеній статті перераховані певні обставини, за яких суд відкладає розгляд справи. Словосполучення « зокрема», означає, що окрім зазначених в статті причин відкладення справи можуть бути і інші ( наприклад – велике навантаження на суддю і неможливість розглянути справи вчасно у зазначені строки). Отже, з огляду на обставини справ, суд може винести рішення про відкладення справи. Що ж стосується нез’явлення Безсонової в судове засідання, слід зазначити наступне: Відповідно до п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України «Господарський суд залишає позов без розгляду, якщо: 5) позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору;» Як зазначено в п.3.9.3. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» «У разі нез'явлення без поважних причин або без повідомлення причин в засідання господарського суду представника позивача, якщо його присутність було визнано обов'язковою, суддя вправі притягти позивача до відповідальності, встановленої пунктом 5 статті 83 ГПК, або залишити позов без розгляду (пункт 5 частини першої статті 81 ГПК), або вжити обох цих заходів одночасно, а також винести окрему ухвалу, як це передбачено частиною першою статті 90 ГПК. Що ж до представника відповідача, то у разі нез'явлення його представника за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК.» Отже, закінчення робочого дня Безсонової може бути визнано судом як поважна причина неявки в судове засідання. З огляду на обставини справи ( завантаженість), можливе перенесення судового засідання на інший час. Приватне підприємство «Карамба» звернулося до апеляційного господарського суду із заявою про поновлення двомісячного строку на оскарження ухвали судді господарського суду Волинської області про повернення позовної заяви. Додані до заяви докази доводять, що недотримання термінів мало місце з вини поштових організацій, якими було загублено матеріали справи, повернуті господарським судом. Вини заявника не встановлено. Окружний господарський суд міста Києва задовольнив позовні вимоги Інституту держави та права імені Корецького до МОН України та Акредитаційної комісії України про визнання недійсним рішення про анулювання виданої йому ліцензії на здійснення освітньої діяльності. Чи підвідомча ця справа місцевому господарському суду міста Києва ? Чи підлягає рішення скасуванню з апеляційному та касаційному порядку Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівкабсль» уклало договір з державним підприємством «Вторкольормет» про поставку металобрухту. В обумовлений договором термін поставка не була здійснена Після намагань урегулювати спір в досудоному порядку, «Львівкабсль» звернулося до Залізничного районного суду м. Львова (за юридичною адресою боржника підприємства «Вторкольормет») з позовом про примусове виконання договору і стягнення неустойки. Чи відповідно до закону була подана позовна заява? У травні 2008 р. Вищим господарським судом України було переглянуто в касаційному порядку рішення Господарського суду Миколаївської області у справі за позовом фізичної особи – підприємця Андрієнка Миколи Семеновича до Державного підприємства „Миколаївський суднобудівний завод” про стягнення коштів. У постанові від 10 травня 2008 р. ВГСУ вказав, що при розгляді справи суд першої інстанції неповно з’ясував обставини справи, невірно визначив характер спірних правовідносин, внаслідок чого спір вирішено неправильно, і справа була передана на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому ВГСУ у постанові зазначив, що при новому розгляді справи суд першої інстанції повинен витребувати певні докази (орієнтовний перелік наводився у постанові), з’ясувати дійсний характер правовідносин, що склались між позивачем і відповідачем. Під час нового розгляду справи суд першої інстанції не в повній мірі виконав вказівки Вищого господарського суду України, що були наведені у постанові від 10 травня 2008 р. Однак нове рішення суду першої інстанції в цій справі від 3 жовтня 2008 р. було залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2008 р. Чи законними є дії суду першої та апеляційної інстанцій при новому розгляді справи? Чи наявні підстави для касаційного оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 3 жовтня 2008 р. та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2008 р.? У який строк можна оскаржити до Вищого господарського суду України постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2008 р.? Чи можливим є оскарження в січні – лютому 2009 р. рішення Господарського суду Миколаївської області від 3 жовтня 2008 р.?

Прокурор Донецької області в інтересах Державного підприємства «ДонВугілля» (державна частка у статутному капіталі – 100%) подав до господарського суду Донецької області позовну заяву про стягнення боргу та штрафних санкцій ПАТ «Кром» у звʼязку з неналежним виконанням ним зобовʼязань за договором перевезення. Проте господарський суд Донецької області повернув позовну заяву у звʼязку з несплатою прокурором судового збору. Оцінить правомірність дій суду. Господарським судом Волинської області було прийнято рішення про відмову в задоволенні позову прокурора Новоград-Волинського району Волинської області в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Волинській області до Новоград-Волинської районної державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження голови адміністрації про передачу в оренду земельної ділянки фізичній особі - підприємцю Сулимову Роману Никифоровичу. Під час провадження у справі до участі у справі не був залучений ФОП Сулимов Р.Н., у задоволенні відповідного клопотання відповідача відмовлено у рішенні суду. Чи є підстави для апеляційного оскарження рішення Господарського суду Волинської області? Чи вірно вчинив суд, відмовивши у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі ФОП Сулимова Р.Н.? В якості якого учасника господарського процесу міг бути залучений до участі у справі ФОП Сулимов Р.Н.? Чи повинен був суд виносити ухвалу про відмову в задоволенні клопотання відповідача? господарський суд Житомирської області прийняв рішення за позовом командитного товариства «Веселка» до кооперативу «Метелик» про повернення відповідачем — кооперативом — позивачеві незаконно вилучених калькуляторів, про що повідомити господарський суд, а в разі невиконання цієї вимоги (так було зазначено у резолютивній частині рішення) стягнути з кооперативу вартість калькуляторів. Рішення було скасовано апеляційною інстанцією. Чи правомірно? Зазначте статті ГПК, які є підставою для скасування цього рішення. Яке рішення може прийняти суд апеляційної інстанції? Прокурор Донецької області в інтересах Державного підприємства «ДонВугілля» (державна частка у статутному капіталі – 100%) подав до господарського суду Донецької області позовну заяву про стягнення боргу та штрафних санкцій ПАТ «Кром» у звʼязку з неналежним виконанням ним зобовʼязань за договором перевезення. Проте господарський суд Донецької області повернув позовну заяву у звʼязку з несплатою прокурором судового збору. Оцінить правомірність дій суду. В управління Придніпровької залізниці поступила претензія, що виникла в наслідок перевезення вантажу у прямому змішаному сполученні. Заявлена претензія була розглянута протягом 7 місяців і заявнику було направлено відповідне повідомлення про результати її розгляду. Чи виконані адміністрацією залізниці вимоги діючого законодавства? Місцевий господарський суд прийняв рішення про стягнення грошової суми неустойки з ТОВ «Згода» на користь ТОВ «Якість» та це рішення було виконано. В апеляційному порядку це рішення було змінено та було прийняте нове рішення про часткову відмову у позові. Визначити, які настають процесуальні наслідки зміни рішення. Обґрунтуйте доцільність цієї правової норми. ТОВ “Оряна” звернулося до господарського суду з позовом до ЗАТ “Агро” про встановлення сервітуту. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що йому на праві власності належить складське приміщення загальною площею 320 м2, під’їзні шляхи до якого знаходяться на земельній ділянці, якою на праві оренди володіє відповідач. З огляду на це позивач відповідно до ст. 402 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 100 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) просив суд встановити сервітут на земельну ділянку площею згідно з наданим проектом технічного плану, яка необхідна йому для здійснення під’їзду вантажних автомобілів до зазначеного складського приміщення. Господарський суд відмовив у відкритті провадження у справі у зв’язку з відсутністю у позивача права встановлення сервітуту, оскільки ним не було вчинено дій до встановлення сервітуту за домовленістю сторін. Чи правильно вчинив суд? У чому полягає право на судовий захист у господарському процесі?

Господарським судом розглянуто справу за позовом ТОВ “Еліта” до СПП “Зоряна” про визнання права власності. На рішення суду прокурором, який не брав участі у справі, подано апеляційну скаргу. Судом апеляційної інстанції зазначену скаргу повернуто прокуророві з мотивацією, що її подано останнім з порушенням компетенції, оскільки спір у справі, що виник між самостійними господарюючими суб’єктами, які не належать до державного сектору економіки, не стосується і не порушує інтересів держави. Прокурор оскаржив ухвалу апеляційного господарського суду з огляду на те, що, відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги на рішення господарського суду першої інстанції, апеляційним судом не враховано рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рн/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді). Оскільки прокурором в апеляційній скарзі чітко визначено, у чому саме в рішенні суду першої інстанції він вбачає порушення інтересів держави, він просив Верховний Суд ухва¬лу апеляційного суду скасувати. Яке рішення має прийняти Верховний Суд? Чи є джерелом господарського процесуального права рішення Конституційного Суду України?

ТОВ “Новий світ” звернулося з позовом до ВАТ “Крименерго” про визнання недійсними актів відповідача від 01.08.2013 р. та 02.08.2013 р., а також рішення, оформленого протоколом № 6274 від 30.08.2013 р., яким зобов’язано позивача сплатити 22000 грн за недообліковану електричну енергію. Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.09.2013 р. позов задоволено. Постановами Севастопольського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України зазначене рішення залишене без змін. ВАТ “Крименерго” подало заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), п.п. 6.42, 6.43 Правил користування електричною енергією (далі - Правил), затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р. у правовідносинах щодо оскарження споживачами електроенергії актів, складених пред¬ставниками постачальника електричної енергії про порушення споживачем Правил та оскарження рішень Комісії з розгляду актів порушень. На обґрунтування неоднаковості застосування касаційним судом норм матеріального права заявником наведено відповідні постанови Вищого господарського суду України, в яких висловлено правові позиції про те, що рішення комісії постачальника електроенергії про необхідність перерахунку недооблікованої електроенергії не носить характеру обов’язкового до виконання ненормативного акта, а стягувана сума є збитками, яких зазнає постачальник електроенергії унаслідок неврахування певного обсягу електричної енергії розрахунковим засобом обліку через навмисне порушення споживачем електроенергії вимог Правил. Яке значення в господарському процесуальному праві має судова практика?

Комунальне підприємство “Водоканал” Лозівської міської ради Харківської обл. звернулося до господарського суду з позовною заявою про визнання укладеним договору № 264 відр. на відпуск води із комунального водопроводу і прийом стоків з відповідачем СПД ФО Коломак Н.Б. Ухвалою господарського суду Харківської обл. від 06.05.2017 р. провадження у справі було закрито на підставі того, що згідно з наданим позивачем проектом договору послуги ним мають надаватися Коломак Н.Б. не як підприємцю, а як фізичній особі. Позивач не надав доказів того, що правовідносини між ним та відповідачем пов’язані з господарською діяльністю останнього. Позивач з ухвалою господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу скасувати та прийняти нове рішення по суті спору. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.01.2018 р. ухвалу господарського суду від 06.05.2017 р. скасовано, справу передано на розгляд господарському суду Харківської обл. Через канцелярію суду позивач 08.02.2018 р. подав заяву про уточнення позовних вимог, де зазначив, що відповідачка купила квартиру № 38 в будинку № 23 в мікрорайоні № 1 в місті Лозова, а 21.08.2016 р. рішенням № 103 VIII сесії Лозівської мі¬ської ради Харківської обл. VII скликання вказану квартиру переведено у нежиле приміщення. Позивачем також були представлені: заява відповідачки про необхідність укласти договір щодо надання послуг водопостачання від 20.02.2017 р., копія листа № 969 від 24.02.2017 р., яким було направлено проект вказаного договору, складеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” та Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення. Оскільки послуги водопостачання та водовідведення фактично надавалися позивачем і споживалися відповідачкою, позивач наполягає на задоволенні позову. У судовому засіданні відповідачка зазначила, що за ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов. Вона також стверджувала, що направляла позивачу протокол розбіжностей для узгодження умов договору. Господарський суд відмовив у задоволенні позову, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог. Чи правильно вчинив суд? Вкажіть, чи дотримані принципи господарського процесу сторонами даного спору і господарським судом. ВАТ “Укртелеком” в особі центру електрозв’язку № 5 Волинської філії ВАТ “Укртелеком” звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача - управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській обл. - 5834,23 грн заборгованості по оплаті наданих відповідно до укладеного між сторонами договору послуг електрозв’язку (за період з 01.12.2005 р. по 30.04.2006 р.) та 56,64 грн пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань. У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що причиною несвоєчасних розрахунків з ВАТ “Укртелеком” стало неналежне бюджетне фінансування органів внутрішніх справ, як наслідок, відсутність у останніх достатніх коштів для погашення заборгованості перед позивачем.

Господарський суд постановив ухвалу про відкладення розгляду справи у зв’язку з необхідністю витребування документів, потрібних для вирішення спору. У наступному судовому засіданні представник відповідача надав квитанцію про часткове погашення заборгованості у сумі 3000 грн. Представник позивача, враховуючи цю обставину, подав заяву про відмову від позову. Суд не прийняв відмови позивача від позову й продовжив розгляд справи. На підставі отриманих доказів господарський суд установив, що відповідачу було надано, а останнім отримано та використано послуг електричного зв’язку на суму 6705,33 грн. Визначена вартість наданих позивачем послуг включає абонентську плату за користування відповідачем телефонними номерами, вартість здійснених останнім міжміських переговорів та вартість наданих останньому інших послуг. На підставі з’ясованого господарський суд постановив рішення про задоволення позову і стягнення з відповідача 6705,33 грн заборгованості та 67,23 грн пені. Чи правильні дії суду? Чи порушені в даному разі принципи господарського процесу?

ТОВ «Челябинский химический завод “Оксид”» (Російська Федерація) звернулося до Дніпровського господарського суду з позовом до ТОВ “Міжгалузева промислова компанія” (м. Дніпро) про стягнення боргу в сумі 206 259, 06 грн за поставку 500 тонн товару (білила цинкові). Відповідно до умов контракту, укладеного між сторонами, право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі товару. На початку судового засідання позивачем подано клопотання про слухання справи російською мовою, яке задоволено господарським судом. Отже, і слухання справи, і всі судові документи видавалися російською мовою. У судовому розгляді представник позивача наполягав, що згідно зі ст. 314 ЦК Російської Федерації, якщо угода передбачає чи дозволяє визначити день її виконання або період часу, в який вона може бути виконана, угода підлягає виконанню у той самий день або у відповідний період. На що представник відповідача заперечив, заявивши, що спірні правовідносини належить врегулювати виходячи з положень ст. 697 ЦК України, яка встановлює збереження права власності за продавцем. Вирішуючи спір, господарський суд виходив з положень ратифікованої Російською Федерацією та Україною Угоди про порядок вирішення спорів, пов’ язаних із здійсненням господарської діяльності, у ст.11 якої зазначено, що права й обов’язки сторін договору визначаються відповідно до законодавства місця здійснення договору, якщо інше не передбачено угодою сторін. Керуючись нормами Закону України “Про міжнародне приватне право” (ст. 43, 47) та на підставі положень п. 6 контракту, укладеного між сторонами, за невиконання своїх зобов’язань сторони несуть відповідальність згідно з матеріальним правом Російської Федерації. Тому справа була вирішена відповідно до норм російського законодавства. Чи правильно діяв суд? Які принципи господарського процесу були дотримані, а які порушені в наведеній у завданні ситуації? ПП “Бюро Альфа-Сервіс” звернулося з позовом до дочірнього підприємства «Санаторій “Карпати” ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоров- ниця”» про стягнення 10 126,08 грн. У позовній заяві зазначено, що вказана сума підлягає стягненню з відповідача за охоронні послуги, надані позивачем згідно з договором. Рішенням господарського суду Закарпатської області від 13.04.2017 р. позов задоволено у повному обсязі. Не погодившись із рішенням суду, відповідач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати і в задоволенні позовних вимог відмовити. Зокрема, відповідач не згоден з фактом надання позивачем договірних послуг, оскільки між сторонами не були підписані акти виконаних робіт, які, на його думку, виступають єдиними належними доказами, що мав надати позивач в обґрунтування своїх вимог. Так, відповідно до п. 3.4. договору підставою щомісячної оплати послуг, що надаються, є акти виконаних робіт, підписані обома сторонами. Переглядаючи справу, колегія суддів дійшла висновку, що такі документи не є єдиними доказами, які можуть обґрунто¬вувати позовні вимоги. Апеляційний суд прийняв до уваги те, що відповідач відмовився підписувати акт виконаних робіт після надання позивачем певних договірних послуг. Проте вказана від¬мова не звільняє боржника від виконання свого зобов’язання. У матеріалах справи є табель обліку робочого часу за серпень 2016 р., підписаний обліковцем Самошкиною Т.Н., від¬повідно до якого охоронні послуги надавалися позивачем протягом серпня 2016 р. Факти, зазначені в цьому документі, відповідачем ніяк не спростовані. Представник відповідача заявив клопотання про допит Самошкиної Т.Н. та надав суду акти від 11.08.2016 р., р. та 26.08.2016 р., складені в односторонньому порядку, без залучення повноважних представників ПП “Бюро Альфа-Сервіс”. В акті від 04.08.2016 р. зафіксовано факт наявності охоронника, який впустив машину на територію відпові¬дача. Інші акти вказують на відсутність охоронників до певного часу на об’єкті охорони, а не весь день. Апеляційний суд, спираючись на вказані докази, визнав, що доводи відповідача про ненадання позивачем послуг мають суперечливий характер. Відхиляючи апеляційну скаргу і залишаючи рішення першої інстанції без змін, апеляційний господарський суд вихо¬див з того, що докази, які є у матеріалах справи, у своїй сукупно¬сті вказують на виконання позивачем договірних умов, тоді як відповідач будь-яких доказів оплати наданих послуг не надав. Чи не суперечать рішення суду нормам матеріального права? Укажіть, які принципи господарського процесу знайшли прояв у діяльності суб ’єктів процесу. Проаналізуйте, чи відпові¬дають дії суб’єктів процесу принципам господарського процесу. ТОВ “ДИАД” звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ПП “Тріумф Кондитер” боргу за договором дистриб’юції, укладеним 21.04.2015 р. Згідно з умовами договору продавець (ТОВ “ДИАД”) зобов’язується доставити та передати у власність дистриб’ютора (ПП “Тріумф Кондитер”) кондитерські вироби, а останній -прийняти й оплатити товар на умовах, визначених угодою. Позивач свої зобов’язання за договором виконав, поставив відповідачу товар на загальну суму 71 831,99 грн, що підтверджується накладними № 9000866 від 25.06.2015 р., № 9000865 від 25.06.2015 р., № 9000812 від р., № 9000764 від 09.06.2015 р. Однак відповідач свої грошові зобов’язання порушив, частково сплативши вар¬тість отриманого від позивача товару. Згідно з розрахунком позивача заборгованість відповідача складає 69 390,69 грн. У судовому засіданні відповідач заявив клопотання про призначення експертизи, оскільки вважав надані позивачем накладні підробленими. У клопотанні відповідач також просив суд відкласти розгляд справи у зв’язку з неможливістю явки свого представника у судове засідання. Господарський суд відхилив клопотання відповідача, мотивуючи ухвалу тим, що відповідач здійснює зловживання процесуальними правами з метою затягування процесу. Вислухавши пояснення позивача, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, оскільки останній про слухання справи належним чином повідомлений, а також закінчився встановлений господарським законодавством строк розгляду спору. Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів, наданих позивачем для розгляду в судовому засіданні, і постановлено рішення про задоволення позову. Чи правильно вчинив суд? Чи не порушуються принципи господарського процесу в наведеній у завданні ситуації? АТ “Укрсоцбанк ” звернулося до господарського суду Харківської обл. з позовом до ТОВ “Алекс” (м. Донецьк) і фізичної особи Іванова А.М. (м. Харків) про стягнення з відповідачів як солідарних боржників заборгованості за кредитним договором, укладеним між банком і ТОВ “Алекс”, і договором поруки до кредитного договору, укладеним між банком і Івановим А.М. Визначте юрисдикцію та підсудність даної справи. Як має вчинити суддя господарського суду, отримавши таку позовну заяву?

ТОВ “Ера” звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ “Укравто” про відшкодування збитків, завданих продажем товару неналежної якості (вантажного автомобіля), придбаного через філію відповідача в м. Харкові. Господарський суд м. Києва порушив провадження у справі і призначив дату судового засідання. У відзиві на позовну заяву відповідач послався на наявність третейського застереження в договорі, укладеному з позивачем, і просив припинити провадження у справі. У судовому засіданні представник відповідача підтримав свої вимоги. Представник позивача заперечував проти припинення провадження у справі, посилаючись на те, що, на його думку, третейську угоду, про яку йдеться в п. 5 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, слід розуміти, по-перше, як окремий документ, а по-друге, її укладення має відбутися після виникнення спору за наявності обопільної згоди сторін. Як має вчинити суддя в даному випадку?

ПАТ “Машинобудівний завод” звернулося до господарського суду з позовом до місцевої ради і ТОВ “Геліос” про скасування рішення місцевої ради про припинення постійного користування земельною ділянкою (яке підтверджувалося Актом на право постійного землекористування 1995 р.), а також рішення цієї ж ради про передачу спірної земельної ділянки ТОВ “Геліос” і відновлення права постійного користування на зазначену земельну ділянку. Ухвалою судді господарського суду відмовлено у прийнятті позовної заяви з посиланням на те, що зазначена заява не підлягає розгляду в господарських судах. Дайте оцінку діям судді? За якими критеріями визначається юрисдикція господарських судів?

ПП “Колектор” звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ “Барви” про стягнення боргу. У позовній заяві позивач зазначив, що згідно з договором поступки права вимоги, укладеним між ним і фізичною особою Стеценко К.С., останній передав йому право вимоги перед ТОВ “Барви” на суму 100 тис. грн. Право вимоги належало Стеценку К.С. у зв’язку з виходом із ТОВ “Барви”, як його колишньому учаснику, і виплатою вартості належної йому частки у цьому товаристві. У відзиві на позовну заяву ТОВ “Барви” вказувало, що зазначені кошти Стеценку К.С. фактично виплачені. При розгляді справи суддя залучив до участі у справі Стеценка К.С. як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, на боці позивача і задовольнив позов. В апеляційні скарзі ТОВ “Барви” просило скасувати рішення суду першої інстанції і припинити провадження у справі, посилаючись на те, що залучення до участі у справі фізичної особи, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності, виключає юрисдикцію господарського суду на розгляд зазначеної справи. Яке рішення має прийняти апеляційний господарський суд? Назвіть критерії розмежування юрисдикції загальних і господарських судів.

Керівник господарського товариства звернувся до адвоката з питаннями, у якому суді розглядаються вимоги: 1) спадкоємців померлого учасника товариства з обмеженою відповідальністю до цього товариства щодо оскарження рішення його загальних зборів прийняти спадкоємця до числа учасників замість померлого учасника; 2) колишнього учасника товариства до нового про визнання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі недійсним; 3) учасника товариства про переведення прав покупця за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства у зв’язку з порушенням його першочергового права на придбання цієї частки; 4) директора товариства, який одночасно є і його учасником, про визнання недійсним рішення загальних зборів про його звільнення з підстав порушення порядку скликання і проведення загальних зборів? Дайте вичерпні й обґрунтовані відповіді на зазначені питання. Департамент земельних відносин Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківської філії ТОВ “Агрістар” про стягнення з відповідача на користь позивача збитків. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що земельна ділянка по вул. Плеханівській у м. Харкові загальною площею 0,02 га використовується відповідачем для розміщення зразків тракторної техніки в рекламних цілях без оформлення документів, які посвідчують право на земельну ділянку, чим порушено вимоги чинного законодавства. На підтвердження своїх вимог позивачем наданий акт обстеження даної земельної ділянки, а також акт про визначення збитків, затверджений рішенням вико¬навчого комітету Харківської міської ради. Згідно з останнім не одержаний міською радою дохід за використання відповідачем земельної ділянки складає 104 704 грн. Ухвалою господарського суду Харківської області порушено провадження у справі та призначене підготовче засідання. Для забезпечення всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх матеріалів справи, а також фактичних обставин спору позивача було зобов’язано надати суду: додаткове документальне обґрунтування позовних вимог, докази наявності збитків та докладний і обґрунтований їх розрахунок, документальне підтвердження підстав нарахування збитків за період 2014 р. - 2016 р., оскільки надані позивачем акти складені в грудні 2016 р., а збитки нараховані за період з 01.10.2014 р. по 01.05.2016 р. Позивач названі документи не надав. Визначте склад сторін у цій справі. Чи наявні в діях сторін або суду порушення норм процесуального права?

ТОВ «Компанія“Перша юридична”» (позивач) звернулося до господарського суду Харківської обл. із позовною заявою про стягнення з відповідача - ПАТ “УкрСиббанк” - збитків у розмірі 1371820,00 грн. Через канцелярію господарського суду Харківської обл. 01.09.2011 р. від фізичної особи Яцькова Антона Володимировича надійшла заява про заміну первісного позивача ТОВ «Компанії “Перша юридична”» правонаступником, в якій заявник повідомляє, що 15.08.2011 р. між первісним позивачем та заявником укладено договір відступлення права вимоги, згідно з яким останній відступив заявнику право вимоги до відповідача щодо сплати збитків у сумі 1371820,00 грн, понесених у формі штрафних санкцій і судових витрат на підставі рішення Київського районного суду м. Донецька від 01.02.2011 р. у результаті невиконання умов Авторського договору № 7-05/10 про передачу невиключного права на використання твору. Ухвалою господарського суду Харківської обл. вирішено замінити первісного позивача у розгляді справи. Чи вірно було проведено процесуальне правонаступництво у господарському процесі? Які підстави правонаступництва у господарському процесі?

Харківська міська рада звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради і ТОВ “Триора”, в якому просила суд розірвати договір оренди землі за № 1406, зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП “Центр земельного кадастру” при Державному комітеті України по земельних ресурсах у Державному реєстрі земель, укладений між позивачем та відповідачем. Позивач також просив зобов’язати відповідача повернути земельну ділянку у м. Харкові територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради з приведенням її у придатний для подальшого використання стан. До господарського суду Харківської обл. надійшло клопотання від ТОВ “Триора” про передачу справи за підсудністю. Своє клопотання відповідач обґрунтовував тим, що позивач звернувся до господарського суду з порушенням правил процесуальної співучасті сторін та підсудності, оскільки Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради не пов’язане з ТОВ “Триора” і не є стороною спірних правовідносин. Крім того, було зазначено, що Управління земельних відносин Харківської міської ради хоча і є окремою юридичною особою, але цілковито залежить та підпорядковується Харківській міській раді, яка є позивачем у справі, тому наявні всі підстави вважати передачу справи до господарського суду Харків¬ської області штучною. На думку відповідача, справу належить передати до господарського суду м. Києва за місцезнаходженням ТОВ “Триора”. Чи підлягає клопотання ТОВ “Триора” задоволенню з підстав порушення правил процесуальної співучасті? Які види співучасті у господарському процесі ви знаєте?

До місцевого господарського суду звернулось ПАТ “ДЕВЕЛОПМЕНТС” з позовом до ТОВ “ЮАЙПІ” про стягнення 11 451 806 грн. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору позики № 15/09 від р. До суду 25.10.2018 р. з позовною заявою як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, звернулося ПАТ “Укрсоцбанк”, в якій просило визнати недійсним договір позики № 15/09 від 15.09.2008 р., укладений між позивачем та відповідачем. Ухвалою господарського суду ПАТ “Укрсоцбанк” відмовлено у прийнятті позовної заяви. Мотивовано це тим, що позов, поданий третьою особою, знаходиться поза предметом спору у даній справі між позивачем та відповідачем, тому він не може бути розглянутий в рамках цієї справи. Чи правомірні дії господарського суду? Що таке предмет спору? Якими правами користуються треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, зокрема, до якого моменту вони можуть вступити у справу? ТОВ “М^” звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ “Проксі”, ТОВ “КСМ”, ТОВ “Юпітер” про солідарне стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу майна від 05.08.2018 р. та договорів поруки від 05.08.2018 р. тар. у розмірі 126 450 000 грн. ПАТ “Укрексімбанк” 02.10.2018 р. подало до господарського суду заяву про вступ у справу як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів. Заяву мотивовано тим, що відповідачі є боржника¬ми та поручителями за кредитними зобов’язаннями перед ПАТ “Укрексімбанк”, тому рішення у справі про стягнення значної суми впливає на матеріальний стан відповідачів та відповідно на права банку, як кредитора. Суд відмовив банку в задоволенні даної заяви, мотивуючи це тим, що на момент подачі заяви вже проведено перше судове засідання по справі, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Рішенням господарського суду позов ТОВ “МН” задоволено повністю. Не погодившись із таким рішенням, ТОВ “Проксі” звернулося до суду з апеляційною скаргою, яку судом апеляційної інстанції прийнято до провадження. Крім того, ПАТ “Укрексімбанк” подало до апеляційного господарського суду заяву про вступ у справу як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, яка була задоволена. Дайте правову оцінку діям судів першої та апеляційної інстанції. Чи є підстави для участі ПАТ “Укрексімбанк” у розгляді справи як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. До якого моменту у справу може вступити відповідна третя особа та які процесуальні права вона має в суді? Складіть заяву про вступ у справу як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Керівник прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (м. Дніпро) та міського КП “Дніпро- водоканал” (м. Дніпро) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з ТОВ НВТ “Тиком” (м. Харків) 10 011,96 грн основного боргу, 19 081,98 грн боргу за наднормативне водокористування, 8446,88 грн - інфля¬ційних витрат, 2040,37 грн - 3% річних та судових витрат, обґрунтувавши свої вимоги тим, що відповідач у порушення умов договору № 3030 від 06.01.2014 р. неналежно виконав свої зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати послуг водопостачання та водовідведення. У червні 2017 р. відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 13.12.2015 р. він уклав договір купівлі- продажу нерухомого майна, який зареєстрований в реєстрі № 3493 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу, згідно з яким він передав у власність, а громадянин України Коновалов прийняв у власність нежитлове приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Миру 15. Наголосив на від¬сутності у нього заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення перед Дніпровською міською радою, надавши суду акт звірки № 191652 від 10.09.2016 р., а також копію листа від 17.12.2016 р., адресованого КП “Дніпроводоканал, про розір¬вання договору водопостачання у зв’язку зі зміною власника нежитлового приміщення, щодо якого ведеться спір. Врахову¬ючи викладені обставини, відповідач просив суд здійснити заміну первісного відповідача належним. Як у даній ситуації повинен діяти суд? Який процесуальний порядок заміни первісного відповідача? Складіть клопотання про заміну неналежного відповідача, належним. ПАТ АБ “Укргазбанк” в особі Харківської обласної дирекції ПАТ АБ “Укргазбанк” звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів - Червонозаводського ВДВС Харківського міського управління юстиції (м. Харків) та ПП “Спеціалізоване підприємство «Юс¬тиція»” (м. Харків) щодо визнання недійсним акта переоцінки арештованого майна від 23.05.2011 р. та його скасування. Позивач також просить визначити початкову ціну арештованого майна, а саме нежитлових приміщень № 1-10, загальною площею 182,7 кв.м, для других та наступних прилюдних торгів у сумі 1 101 997 грн, тобто зі зниженням ринкової вартості на 5%, а не 25%. Правовою підставою звернення до суду з позовом про визнання недійсним висновку про ринкову оцінку майна, здійснену в межах виконавчого провадження, позивач вважав ст. 57 Закону України “Про виконавче провадження".

Заступник прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської обл. з позовною заявою до ВАТ “Харківхолодмаш” про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 104704,53 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що земельна ділянка по вул. Плеханівській, 119 у м. Харкові загальною площею 0,02 га ви¬користовується відповідачем для розміщення зразків тракторної техніки в рекламних цілях без оформлення документів, які посвідчують право на земельну ділянку, чим порушено вимоги ст. 125, 126 ЗК України. Ухвалою господарського суду Харківської обл. про відкриття провадження у справі від 11.07.2011 р. позовну заяву заступника прокурора м. Харкова прийнято до розгляду судом, відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у судо¬вому засіданні на 26.07.2011 р. Прокурор, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на те, що перевіркою, проведеною прокуратурою, встановлено, що уповноваженими посадовими особами Управління земельних відносин Харківської міської ради обстежено земельну ділянку по вул. Плеханівській, 119 у м. Харкові. Згідно з актом № 4020/10 обстеження, визначення меж, площі та конфігурації від 13.12.2010 р. цієї земельної ділянки встановлено, що земельна ділянка по вул. Плеханівській, 119 загальною площею 0,02 га використовується відповідачем для розміщення зразків тракторної техніки в рекламних цілях без оформлення документів, які посвідчують право на неї, чим порушено вимоги ст. 125, 126 ЗК України. Згідно з актом про визначення збитків № 131 від 21.12.2010 р., затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.12.2010 р. № 558, не одержа¬ний міською радою дохід за використання ВАТ “Харківхолод маш” земельної ділянки площею 0,02 га, за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 119, складає 104704,53 грн. Ухвалами суду для забезпечення всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх матеріалів справи та фактичних обставин спору було зобов’язано прокурора та позивача надати суду: додаткове документальне обґрунтування позовних вимог, докази наявності збитків та докладний і обґрунтований їх розра¬хунок, документальне підтвердження підстав нарахування збитків за період з 2008 р., матеріали проведеної перевірки відповідача, необхідні для повного та всебічного розгляду справи, оскільки надані прокурором до позовної заяви докази порушення відповідачем вимог чинного законодавства, зокрема, акт № 4020/10 обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки по вул. Плеханівській, 119 від 13.12.2010 р. та акт про визначення збитків № 131 від 21.12.2010 р. складено в грудні 2010 р., а збитки нараховано за період з 01.10.2008 р. Прокурор названих документів не надав. Чи є в діях прокурора порушення норм господарського процесу ? Як повинен діяти суд у даній ситуації?

Компанія «Модерн Ворлд ЛТД» звернулася до Господарського суду міста Києва з заявою про забезпечення позову компанії «Модерн Ворлд ЛТД» до Міністерства юстиції України, товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром Агро» про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та додані до неї документи, суд дійшов висновку про повернення заяви з таких підстав. Як встановлено судом, дана заява від імені компанії Модерн Ворлд ЛТД підписана адвокатом М., однак позивачем до заяви не долучено копію договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), у зв’язку з чим суд не має можливості пересвідчитися щодо обсягу повноважень, наданих адвокату клієнтом (позивачем), зокрема наявність у адвоката М. права на подання заяви про забезпечення позову до господарського суду від імені компанії «Модерн Ворлд ЛТД». У підсумку суд ухвалив: заяву компанії «Модерн Ворлд ЛТД» про забезпечення позову повернути. Чи правомірні дії суду? Які підстави для повернення заяви про забезпечення позову? Які суб ’єкти можуть бути представниками у господарському судочинстві?

Рішенням господарського суду Херсонської області позов ТОВ «Паритет» задоволено повністю, стягнуто з Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення «Херсонміськсвітло» 360834 грн 00 коп. заборгованості та 5412 грн 51 коп. витрат по сплаті судового збору. Не погодив¬шись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Апеляційна скарга Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення «Херсонміськсвітло» підпи¬сана К. - представником за довіреністю. При цьому до апеляційної скарги скаржником додано копію довіреності № 440 від р. на підтвердження повноважень К. Доказів на підтвердження права К. на зайняття адвокатською діяльністю, а також відомостей стосовно того, що К. уповноважений за довіреністю представляти інтереси скаржника як адвокат, в матеріалах справи немає. Крім того, вказана довіреність видана без права передоручення та дійсна до 30.04.2018 р. включно, а тому не може бути доказом наявності у К. станом на 02.07.2018 р. повноважень на представництво інтересів Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення «Херсонміськс- вітло» в апеляційному господарському суді. Наведене свідчить про те, що апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати. Яке рішення повинен прийняти суд у даному випадку? Які документи посвідчують повноваження адвоката як представника в господарському процесі?