Задачі з господарського процесуального права

При розгляді господарського спору судом було встановлено, що позов подано до особи, яка не повинна відповідати за позовом. Позивач згоди на заміну неналежного відповідача не дав, але суд за своєю ініціативою в порядку ч. 3 ст. 24 ГПК виніс ухвалу про заміну неналежного відповідача. Прийняте у справі рішення було оскаржено сторонами в апеляційному порядку як незаконне. Чи є право суду на заміну неналежного відповідача безумовним? Дайте юридичну оцінку діям суду. Чи підлягають скарги сторін задоволенню?

У лютому 2018 року Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулася до господарського суду міста Києва із позовною заявою, в якій просить стягнути із Міністерства юстиції України через Державну казначейську службу України понесену матеріальну шкоду у розмірі 1 575 гривень 43 копійки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Компанією понесені витрати, пов'язані із відрядженням представника у судове засідання господарського суду Запорізької області для розгляду скарги на дії державного виконавця в межах справи. Ухвалою господарського суду Запорізької області скаргу Компанії «Нафтогаз України» задоволено, встановлено неправомірну бездіяльність органу державної виконавчої служби, який входить до складу Міністерства юстиції України, а тому Компанія вважає, що понесені витрати на участь у судовому засіданні є збитками Компанії, понесеними виключно внаслідок неправомірних дій (бездіяльності) органу ДВС.

Питання:

Чи є понесені витрати за своєю правовою природою шкодою (збитками)?

Як розкривається зміст принципу змагальності сторін?

Чи не існує іншого порядку відшкодування такої шкоди (збитків), а саме чи не підлягає вона відшкодуванню у визначеному Главою 8 Розділу І Господарського процесуального кодексу України порядку?

Чи має Міністерство обов'язок по відшкодуванню такої шкоди (збитків)?

Завдання:

Надайте правову оцінку ситуації.

Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «АХА Страхування» - позивач, звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» - відповідач про відшкодування шкоди 44849, 61 грн.

Позовні вимоги «Страхової Компанії «АХА Страхування» обгрунтовані тим, що на підставі генерального договору добровільного страхування наземного транспорту внаслідок настання страхової події - дорожньо- транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень Закону України «Про страхування» та Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу «Баелуоо», з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» позивач просить стягнути з останнього страхове відшкодування у розмірі 44 849, 61 грн. та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору. Також позивач просить розглядати дану справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Питання:

Чи правомірне клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження?

Чи існують і які саме підстави розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження?

Чи підлягає зазначений спір розгляду в порядку господарського судочинства?

Як розкривається зміст принципу змагальності сторін?

Завдання:

Надайте правову оцінку ситуації.

Позивач ТзОВ «Радивилівмолоко» звернувся з позовом про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу вказує, що оспорюваним рішенням на товариство накладено штраф в розмірі 20000,00 грн. за порушення, що полягали в необгрунтованому, поетапному заниженні у квітні-серпні 2017 року (період великого молока) заготівельних цін на молоко коров’яче незбиране від населення для промислової переробки з 6,00 грн./кг до 4,00 грн./кг (33,3%) за відсутності відповідного економічно обґрунтованого перерахунку оптово- відпускних цін на готову молочну продукцію, що є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене в Законі України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем в межах окремих населених пунктів Володимир- Волинського, Горохівського, Іваничівського, Локачинського, Старовижівського та Турійського районів Волинської області шляхом встановлення цін придбання та реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Питання:

Чи правомірні вимоги позивача?

Якими нормативно-правовими актами повинен керуватися суд в цій справі?

Як суд вирішить даний спір?

Завдання:

Розкрийте компетенцію Антимонопольного комітету України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпромканат» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Канат»; третя особа «Міжгірське лісове господарство» про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме канату сталевого ГОСТ 2688-80 д.19,5 у кількості 500 м. вартістю 27 510,00 грн. та канату сталевого ГОСТ 7668-80 д.20,0 у кількості 500 м. вартістю ЗО 960,00 грн.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що між Позивачем та ДП «Міжгірське лісове господарство» (третя особа) було укладено Договір №177/163 від 06.07.2017. З метою доставки товару Покупцю (ДП «Міжгірське лісове господарство»), Позивач в мережах Інтернет на сайті «беїіа.иа» знайшов перевізника, і відповідно до договору відвантажив на адресу третьої особи товар. Проте, третя особа не отримала спірний товар і як стало Позивачу відомо, спірний товар знаходиться у Відповідача.

Розглянувши всі матеріали справи, суд вирішив у задоволенні позову відмовити повністю, спираючись на порушення пункту договору, укладеного між позивачем та третьою особою, за яким позивача, здійснив перевезення спірного вантажу через іншого перевізника - фізичну особу.

Питання:

Чи є правомірним рішення суду?

Які документи мають бути витребувані судом в цій справі?

Який взаємовплив принципів господарського судочинства?

до господарського суду Запорізької області звернулася Корпорація «Співдружність КОМП» з позовом до відповідача-1 - товариства з обмеженою відповідальністю «СІНТРЕКС» та до відповідача-2 - товариства з обмеженою відповідальністю «ОПУС ПЛЮС» про: визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.03.2009, укладеного між Корпорацією «Співдружність КОМП» та ПП «Імпульс-В», реєстровий номер 442, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Десятниченко О.В.; витребування з чужого володіння товариства з обмеженою відповідальністю «ОПУС ПЛЮС» у власність Корпорації «Співдружність КОМП» нерухоме майно: об’єкт нерухомого майна: Будівля № 81701 літ. А-4, будівля СТО № 80801 літ. Б, гараж № 81901 літ. В, склад № 81901 літ. Е, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 136113723101, який розташований за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця

Південне шосе, будинок 8; витребування з чужого володіння товариства з обмеженою відповідальністю «СІНТРЕКС» у власність Корпорації «Співдружність КОМП» нерухоме майно: об’єкт нерухомого майна: склад літ. К, склад літ. Л, гараж літ. И, пункт охорони літ. Н-2, будівля мийки літ. М, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 136164823101, який розташований за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Південне шосе, будинок 8.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд визнав їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі, залучення в якості третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - приватне підприємство «Імпульс- В» (62490, Харківська область, Харківський район, село Комунар, вул. Озерна, буд. 5, код ЄДРПОУ 33724985) та третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 2 - 8НАЖШАІ ОЕЕЬУ МЕТОР ШТЕКЫАТЮЫАЬ ТКАЕ>Е СО. ЬТО (ШАНХАЙ ДЖИЛІ МЕТОП ІНТЕРНЕШНЛ ТРЕЙД, КО, ЛТД) (Коош 420, 60 Мибап Коаб, Піе сііу о і' ЗІіапДіаі, їііе Реоріе’з КериЬІіс оґ Сйіпа (Китайська народна республіка, м. Шанхай, Мудань Роуд, 60, кімн. 420) та розгляду справи у порядку загального позовного провадження, призначивши підготовче засідання на 13.03.2018 р. на 12 год. 00 хв.

р. судом відкрито підготовче засідання.

Суд перевірив повноваження присутніх представників сторін, оголосив права та обов’язки сторін відповідно до ст. 42 Еосподарського процесуального кодексу України. Відводів складу суду не заявлено. Суд з’ясував у сторони наявність заяв та клопотань.

Представник позивача підтримав заяву про зміну предмету позову.

Представник відповідача-1 не з’явився в судове засідання 13.02.2018 р., про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні 13.02.2018 р. підтримав письмово поданий відзив на позов та клопотання.

У клопотанні відповідач 2 просив суд, на підставі ст. 42, 45, 50 ГПК України, з метою повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи застосувати Конвенцію про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах та надіслати через Міністерство юстиції України перекладену на англійську мову позовну заяву Корпорації «Співдружність КОМП» та ухвалу про призначення розгляду справи на визначену судом дату та час на адресу ШАНХАЙ ДЖИЛІ МЕТОП ІНТЕРНЕШНЛ ТРЕЙД, КО, ЛТД (Китайська народна республіка, м. Шанхай, Мудань Роуд, 60, кімн. 420).

Питання:

Що є завданнями підготовчого провадження у справі?

Які процесуальні права та обов’язки мають іноземні особи?

Чи може господарський суд звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави?

Якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені Законом «Про міжнародне приватне право», які правила застосовуються при розгляді справи?

Якими нормативними актами регулюється здійснення повідомлень іноземних суб’єктів про розгляд справи судами України?

Завдання:

Обгрунтуйте відповідь.

Фізична особа - підприємець Стасюк Федор Йосипович (надалі також - «Позивач») звернувся до господарського суду Волинської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство з підбору автомобілів «КОНСАЛТ-АВТО» (надалі також - «Відповідач - 1») та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙД-ІНВЕСТ» (надалі також - «Відповідач - 2») про стягнення 115 551 грн. 35 коп. Позовні вимоги вмотивовано тим, що 16.05.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство з підбору автомобілів «КОНСАЛТ- АВТО» (Експедитор) та Фізичною особою - підприємцем Стасюком Федором Йосиповичем (Перевізник) було укладено Договір на транспортно експедиційне обслуговування, який визначає порядок взаємовідносин Перевізника та Експедитора, які пов'язані з здійсненням транспортно- експедиційного обслуговування по організації перевезень експортно імпортних і транзитних вантажів автомобільним транспортом, з наданням інших послуг, узгоджених в замовленнях і доповненнях до даного Договору, і які невід'ємною частиною Договору. Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору він надав послуги з перевезення, що підтверджується міжнародними товарно - транспортними накладними, проте Відповідач - 1 всупереч умовам Договору не здійснив оплату наданих Перевізником послуг у повному обсязі. В забезпечення виконання Відповідачем - 1 зобов'язань за Договором на транспортно - експедиційне обслуговування від 16.05.2016 року між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРАЙД-ІНВЕСТ» було укладено договір поруки від 16.05.2016 року. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем - 1 зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Позивачем у розмірі 110596 грн. 50 коп., яку просить стягнути солідарно з Відповідачів. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство з підбору автомобілів «КОНСАЛТ-АВТО» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙД-ІНВЕСТ» 3% річних у розмірі 889 грн. 19 коп., інфляційні у розмірі 4065 грн. 66 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн. 00 коп. В судове засідання представники сторін не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Питання: Які засоби може застосовувати суддя для повного та всебічного дослідження всіх необхідних доказів? Яким чином сторони мають бути повідомленій про час та місце судового засідання ? Неявка в судове засідання представника Відповідача може бути перешкодою для прийняття Рішення у даній справі? Завдання: Надайте правову оцінку ситуації. Акціонерна компанія «Харківобленерго» м. Харків (далі позивач) звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Підприємства Фінансово-комерційного центру «Харківської обласної федерації Каратедо», м. Харків (далі відповідач) 797 грн. 99 коп., які були перераховані відповідачу платіжним документом № 17540 від 31 липня 2003 року в якості попередньої оплати, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач не виконав своїх зобов’язань згідно усної домовленості щодо поставки товару. У позовній заяві позивач також просив стягнути з відповідача судові витрати, а саме державне мито у сумі 102 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Ухвалою господарського суду Харківської області було прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд. У зв’язку з тим, що у призначене судове представник відповідача не з’явився, вимоги попередньої ухвали не виконав, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи на інший день. У призначене судове засідання представник відповідача не з’явився. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні. Позивач звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству. Питання: Чи можливий розгляд справ без застосування технічних засобів фіксації судового процесу? Що розуміється під Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою? Які функціональні принципи, господарського процесу , Вам, відомі? Завдання: Вирішіть справу. Позивач Вєдєнєєв С.О. заявив вимоги щодо відшкодування витрат по ремонту приміщення в сумі 162538 грн. 20 коп., які виникли на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 2-27/2004/3 та додаткової угоди до нього та договору оренди нежитлового приміщення №2-27/2004. Відповідач Цимбаліста Л.В. позов не визнав мотивуючи свої заперечення наступними обставинами: укладені договори оренди відповідають вимогам діючого законодавства і не потребують нотаріального засвідчення та державної реєстрації, оскільки строк дії договору складає менш року; підприємство відповідача ухилялося від нотаріальної форми договору, тому згідно приписів ст.220 ЦК України 2003 р. суд має право визнати такий договір дійсним; у зв‘язку з порушенням позивачем умов договору оренди нежитлового приміщення №2-27/2004, рішенням господарського суду Житомирської області по справі №1/71, були задоволені вимоги відповідача про звільнення підприємства позивача з орендуючого їм приміщення; щодо поряду проведення поліпшення орендованого приміщення, то воно здійснюється за вимогами п. 2.1 договору оренди за письмовою згодою Орендодавця; письмової згоди на проведення будь-яких витрат щодо проведення капітального ремонту, переобладнання приміщень тощо згідно договорів оренди, Орендодавець Орендарю не надавав; надані позивачем документи підтверджують правовідносини між органами місцевого самоврядування та Орендодавцем спірного приміщення і ніяким чином не зачіпають інтереси позивача як Орендаря спірних приміщень. Питання: Як розкривається принцип самостійності судів? Чи правомірні заперечення відповідача? Яким чином має бути вирішена справа? Завдання: Розкрийте зміст диспозитивності господарського судочинства. Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Зодіак і К», м. Тернопіль, звернувся 02.06.2018 р. до господарського суду з позовом до відповідача - ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» («Укрексімбанк»), м. Київ, в особі Тернопільської філії ВАТ «Укрексімбанк», Тернопіль, з позовом про визнання недійсним договору застави укладеного між сторонами. При цьому Позивач стверджує, що на момент укладення спірного договору застави, у заставодавця - Позивача у справі, предмету застави не було, а банк, не перевіривши наявність предмету застави у заставодавця, акт перевірки заставного майна. За твердженням Позивача, за наявності зовнішньої форми правочину, у сторін при його укладені були відсутні дійсні наміри створити правові наслідки, які цим договором обумовлені (відсутній предмет застави, який є складовою частиною такого виду договору). Відповідач проти позову заперечує, зазначаючи, що договір застави містить усі істотні умови для даного виду договір, а на підтвердження того, що предмет застави в момент укладення договору був, свідчать довідка, видана ТзОВ «Зодіак і К» банку та акт, підписаний представниками заставодавця та банку. Крім того, звертає Банк увагу суду й на те, що для отримання кредиту, Товариство подавало банку заяву та анкету, у яких, засвідчуючи, що інформація, викладена у цих документах є вірною, вказувало, що у забезпечення повернення кредиту, пропонує заставу -товари в обороті - м’ясо яловиче блоками та м’ясо яловиче у пів-тушах, загалом на суму 1375,4 т. грн. Утім, перевірка, проведена працівниками банку показала, що наявного для забезпечення повернення кредиту м’яса, достатньо лише для надання кредиту розмір якого не перевищує 630 000 грн. Тому, саме на суму 63 000 грн. банк надав кредит. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд прийшов до переконання , що позов не підлягає до задоволення. Питання: Чи правомірне рішення суду? Наскільки правовірні вимоги позивача? Які справи, відносяться до юрисдикції господарських судів? Завдання: Визначте які організаційні принципи належать до принципів господарського процесу? Об’єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Наш устрій - 16» (далі також позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Уманської міської ради Черкаської області (далі також відповідач) про усунення в поряду встановленому ст. 391 Цивільного кодексу України перешкод в користуванні майном шляхом зобов’язання Уманської міської ради про Черкаської області протягом 30- денного строку з дня набрання рішенням суду законної сили усунути перешкоди у користуванні і розпорядженні майном, а саме нежитловим приміщенням загальною площею 91,70 кв. м., розташованим на першому поверсі будинку № 16 по вул. Комарова у місті Умані Черкаської області, звільнити це нежитлове приміщення, зняти замки на вхідних дверях цього нежитлового приміщення, забезпечити вільний доступ до нього для об’єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Наш устрій - 16». У позові позивач також просить господарський суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати. В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач своїм рішенням від 07.04.2017 р. №2.16-28/7 надав згоду на передачу з балансу комунального підприємства «Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3» на баланс позивача житлового будинку № 16 по вул. Комарова у м. Умані і така передача відбулася 01.06.2017 р., про що відповідною комісією був складений і підписаний акт приймання передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 01.06.2017 р., згідно з яким з балансу комунального підприємства «Уманське ремонтно-експлуатаційне управління № 3» на баланс позивача передано цегляний житловий будинок 1972 року забудови, загальною площею 3896,33 кв. м. і житловою площею 2110,00 кв. м. На першому поверсі будинку № 16 по вул. Комарова у м. Умані, крім квартир знаходиться нежитлове приміщення загальною площею 91,70 кв. м., у якому в минулому розміщувалося відділення «Ощадбанку». Позивач вважає, що це нежитлове приміщення було передане йому у складі усього будинку за актом приймання передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від р., але відповідач не визнає цього і чинить перешкоди позивачу у доступі до цього нежитлового приміщення і у користуванні ним, що й спричинило даний спір. Відповідач проти позову заперечив, зазначивши при цьому у поданому ним до господарського суду відзиві на позов від 19.01.2018 р. №01-20/2585, що спірне нежитлове приміщення на першому поверсі будинку №16 по вул. Комарова у м. Умані є комунальною власністю територіальної громади м. Умані в особі Уманської міської ради, не відносилося і не відноситься до допоміжних приміщень цього багатоквартирного житлового будинку і за актом приймання передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 01.06.2017 р. відповідачу не передавалось. Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами. Позивачу в задоволенні позову відмовив. Питання: Як має бути вирішений спір? Чи є правомірним рішення суду? Про які принципи господарського судочинства йдеться та як вони між собою співвідносяться, який їх взаємовплив?

Повним товариством «Журавель» подано заяву про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду зазначено те, що під час розгляду справи судом не досліджено деякі документи, які в той період знаходились на перевірці у податковій інспекції і які мають суттєве значення для визначення прав та обов'язків сторін у спірних правовідносинах.

Питання:

Чи можуть дані факти вважатись нововиявленими обставинами?

Чим відрізняються нововиявлені обставини від виключних?

Як повинен вчинити суд?

Які існують підстави перегляду справ за нововиявленими обставинами?

Відповідач МП «Мальорка» звернувся із заявою до місцевого господарського суду Донецької області про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Такою підставою він вважає документи, які не були прийняті судом як докази при вирішенні справи. В задоволенні заяви було відмовлено.

Питання:

Чи правомірна відмова?

Що закон вважає нововиявленою обставиною?

Які факти в даному випадку могли б вважатись нововиявленими обставинами?

Яким документом оформлюється відмова суду в задоволенні вимоги?

У квітні 2018 року Дочірньє підприємство «Рівненський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулося до Господарського суду Рівненської області із заявою про перегляд рішення Господарського суду Рівненської області від 06.07.2017 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом Приватного підприємства «ЮТ-ПРО» до Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» про стягнення заборгованості в сумі 787 863 грн. 78 коп.

Питання:

Яким процесуальним документом приймається рішення господарським судом про прийняття або неприйняття заяви до розгляду за нововиявленими або виключними обставинами?

Які зобов’язання покладає суд на заявника при прийняття до розгляду заяви про розгляд справи за нововиявленими або виключними обставинами?

Що запропоновує у даному випадку господарський суд сторонам у справі?

Які документи повинні мати при собі у суді представники сторін?

Коли ухвала суду набирає сили?

Завдання:

Визначте різницю між нововиявленими обставинами та виключними обставинами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артфінброк» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного

товариства «Євраз» (далі - відповідач), у якій завило вимоги, з урахуванням додаткових пояснень від 18.07.2017 р., про стягнення основного боргу у сумі 673999,99 грн., інфляційних нарахувань у сумі 402326,69 грн. та 3% річних у сумі 44207,01 грн., нарахованих позивачем з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 598, укладеного між сторонами 14.02.2013 р.

Рішенням суду від 05.09.2017 р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.12.2017 р., позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача основний борг у сумі 673999,99 грн., 3% річних у сумі 44151,62 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 299981,27 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 15271,99 грн. На виконання вищевказаних рішення та постанови 29.12.2017 р. видано судовий наказ, який направлено за заявою позивача на його юридичну адресу р. до канцелярії суду надійшла заява позивача (стягувача) про заміну боржника у наказі, в якій позивач посилається на те, що 27.12.2017 р. на зборах акціонерів Публічного акціонерного товариства «Євраз» було прийнято рішення про зміну назви на Публічне акціонерне товариство «Суха Балка».

р. вказані зміни були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Питання:

Чи може суд змінити сторону у справі її правонаступником?

Чи може бути змінена боржник або стягувач його правонаступником у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження?

Як згідно з чинним законодавством вирішується питання про заміну сторони у виконавчому провадженні?

Яке рішення має бути прийнято судом?

Які документи повинен надати до суду позивач (стягувач, заявник)?

Які документи повинен надати до суду відповідач (боржник)?

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Укрмашінвест» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1 - Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», відповідача 2 - Публічного акціонерного товариства

«Енергомашспецсталь» про визнання недійсною угоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачами, при укладанні додаткової угоди №1 від 27.01.2014 р. до договору на постачання природного газу №055/14-ПР, прав та інтересів позивача, як заінтересованої особи.

Ухвалою суду від 16.10.2018 р. відкрито провадженні у справі, визначено розглядати справу в загальному позовному провадженні та призначено розгляд справи 05.11.2018 р.

Ухвалою суду від 30.10.2018 р. у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та

адміністрування пенсійних фондів Укрмашінвест» про забезпечення позову відмовлено.

р. на офіційну електронну адресу господарського суду Донецької області від Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» надійшло клопотання про зустрічне забезпечення позову, а саме застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Укрмашінвест» заходи зустрічного забезпечення позову шляхом зобов’язання останнього внести на депозитний рахунок господарського суду Донецької області грошові кошти в розмірі, визначеному судом.

Суд відмовив у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про зустрічне забезпечення позову.

Питання:

Чи правомірними є дії суду?

Яке рішення має прийняти суд?

Завдання:

Підготуйте заяву про забезпечення позову.

У березні 2018 року Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до відповідача, Приватного підприємства «Компанія Енерджи», посилаючись на те, що відповідач не виконав взятих на себе зобов’язань за Договором про надання банківських послуг №СК 17-099/28-2 від 16.05.2017 р., в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості в розмірі 14149058,15 гри., з яких 12407035,99 грн. -заборгованості за кредитом, 972972,76 грн. - заборгованості за відсотками, 769049,40 грн. - пені.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2018 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

р. від Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу на його рахунках, в межах загальної суми заборгованості по Кредитному договору у розмірі 14362175,02 гри.; заборони відповідачу відкривати нові рахунки у банках чи інших фінансових установах; зобов’язання відповідача перерахувати в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору кошти, отримані від оренди складських приміщень, зокрема в розмірі 2788550 грн., отримані від ТОВ «Ф’южн Консалтинг» які стягнуті з останнього на підставі рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2018 р. у справі №922/4081/17.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.03.2018 р. заяву Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково, з метою забезпечення позову на період розгляду справи, в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 14149058,15 грн. накладено арешт на грошові кошти, що обліковуються на будь-яких виявлених державним виконавцем рахунках Приватного підприємства «Компанія Енерджи», до набрання законної сили рішенням у цій справі.

р. від Приватного підприємства «Компанія Енерджи» надійшла заява про вжиття заходів зустрічного забезпечення позову у справі №910/2723/18 шляхом зобов’язання Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» внести на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі 1414905,82 грн.

Розглянувши заяву про зустрічне забезпечення позову, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню.

Питання:

Чи правильного висновку дійшов суд?

Як здійснюється зустрічне забезпечення?

Як визначається розмір зустрічного забезпечення?

року товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСХІМТРЕЙД» звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом б/н від 19.06.2018 року до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім-Ніка» про стягнення збитків у сумі 3776300,00 грн.

Як на підставу свого позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору відповідального зберігання мінеральних добрив № 2302/18Х від 23.02.2018 року.

До позовної заяви позивачем було долучено заяву про вжиття заходів забезпечення позову б/н від 20.06.2018 року шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти в межах суми позовних вимог 3776300,00 гри., які належать товариству з обмеженою відповідальністю «Агрохім-Ніка», 54028, м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 100, офіс 210, код ЄДРПОУ 41875098) та знаходяться на рахунку № 26009011097444 в ПАТ «Кредобанк», м. Львів, МФО 325365 та інших рахунках в банках України.

Оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, ухвалою суду від 22.06.2018 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСХІМТРЕЙД» про вжиття заходів забезпечення позову товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСХІМТРЕЙД» до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім- Ніка» про стягнення 3776300,00 грн. - задоволено частково. Накладено арешт на грошові кошти, що належать товариству з обмеженою відповідальністю «Агрохім-Ніка» (код ЄДРПОУ 41875098) та знаходяться на рахунку № 26009011097444 в ПАТ «Кредобанк», м. Львів, МФО 325365, та інших рахунках в банках України, в межах суми 3776300,00 грн.

року до суду від товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім-Ніка» надійшло клопотання про зустрічне забезпечення, в якому відповідач просить ухвалити рішення про забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСХІМТРЕЙД», шляхом зобов’язання останнього внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі 1100000,00 грн.

Суд відмовив у задоволені заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім-Ніка» про забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСХІМТРЕЙД» до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім-Ніка» про стягнення 3776300,00 грн.

Питання:

Як вирішується питання застосування зустрічного забезпечення?

Чи правомірні дії суду?

Завдання:

Відповідь обґрунтуйте.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроолія» про стягнення заборгованості у сумі 128 242 грн. 75 коп. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору транспортного перевезення №30/11-16 від 30.11.2016 року в частині своєчасної оплати за надані послуги. 25.06.2018р. До суду надійшла заява про затвердження мирової угоди, в якій сторони просять затвердити мирову угоду від 25.06.2018 року у зв'язку з тим, що сторони дійшли згоди щодо врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди та у зв'язку з тим, що угода не порушує прав та інтересів сторін.Позивач у судове засідання 02.07.2018 не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Відповідач у судове засідання 02.07.2018 з'явився, просив суд задовольнити мирову угод .

Питання:

Назвіть на який стадії можна укладати мирову угоду?

Який порядок затвердження мирової угоди?

Завдання:

Складіть проект мирової угоди.

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «РАДАБАНК» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дзержинівське» (далі - відповідач) про звернення стягнення на предмет застави та визнання права власності. Ухвалою суду від 10.07.2018 р. відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на

р. у судовому засіданні повноважний представник позивача надав суду розрахунок заборгованості за кредитним договором № 3116/ЮКР/О від 10.05.2016. Повноважний представник відповідача надав суду копію протоколу № 1 загальних зборів засновників (учасників) СТОВ «Дзержинівське» від 17.02.2007 р. та наказу № 7 від 18.02.2007 р., а також відзив на позов, копію якого надав представнику позивача.

Ухвалою суду від 25.07.2018 р. відкладено підготовче судове засідання на р. від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з проведенням перемовин щодо укладення мирової угоди. Ухвалою суду від 22.08.2018 р. відкладено підготовче судове засідання р. сторони надали суду спільну заяву про затвердження мирової угоди. Судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 03.10.2018 р.

р. до суду надійшла спільна заява сторін про затвердження уточненої мирової угоди.

Питання:

Хто має право ініціювати укладання мирової угоди?

Який документ повинен бути складений судом щодо укладення мирової угоди?

До Господарського суду Дніпропетровської області Кипр подано заяву щодо банкрутства ОСОБА1 товариства з обмеженою відповідальністю «ЗРОБИ САМ Україна», м. Дніпро.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області заяву про порушення справи про банкрутство прийнято до розгляду.

Постановою суду боржника «ЗРОБИ САМ Україна» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБ АЗ.

До суду надійшло клопотання ліквідатора про витребування у ПАТ «Укрсоцбанк» копій договорів №040 від 18.11.2009 р., 18.11.2013 р., укладений між ТОВ «ЗРОБИ САМ Україна» та ПАТ «Унікредит Банк» (ПАТ «Укрсоцбанк»),

Ухвалою суду у задоволені клопотання ліквідатора судом було відмовлено.

Питання:

Чи відповідають дії суду чинному законодавству?

Який порядок подання заяви про забезпечення доказів?

Який порядок надання доказів?

Чи оскаржується в судовому порядку ухвала про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів?

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось з позовом до Відповідача-1 Публічне акціонерне товариство «Акцент-Банк» та Відповідача-2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопільобленерго», в якому просить господарський суд: стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» та Відкритого акціонерного товариства «Тернопільобленерго» на користь Публічного акціонерного товариства «Національного акціонерна компанія «Нафтогаз України» 1000000,00 грн. заборгованості за векселем, 154027,40 грн. відсотків та 309784,22 грн. інфляційних, а всього 1 463 811,62 грн. та за рахунок відповідачів компенсувати судові витрати.

Питання:

Що таке судовий збір?

Завдання:

Назвіть види судових витрат, які оплачуються при поданні позовної

заяви.

Яким чином визначається сума судового збору?

Вирахуйте яка в даному випадку буде сума судового збору?

Дніпровська міська рада звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до приватного підприємства «Чумаки», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача: Регіональне відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській області про зобов'язання передати до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра гуртожиток за адресою: м. Епіка, 1А, м. Дніпро.

Ухвалою суду від 05.06.2018 р. позовну заяву Дніпровська міська рада прийнято до розгляду, залучено Регіональне відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, призначено підготовче судове засідання на 03.07.2018 р.

Під час розгляду справи виникла необхідність витребувати додаткові докази по справі.

Питання:

Які процесуальні наслідки витребування додаткових доказів?

Який порядок витребування доказів?

Як Ви вважаєте, що може бути доказами саме в цій справі?

Яким чином витребуються докази?

Приватне підприємство «ЕКОСТАНДАРТ-Т» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБМ-СТРОЙМОНТАЖ» про стягнення заборгованості у розмірі 282 268,46грн. за 2 окремими договорами, а саме: про надання послуг по збору, транспортуванню, знешкодженню та утилізації технологічних відходів від 31.08.17 та про надання послуг по збору, транспортування, знешкодженню та утилізації технологічних відходів від 06.09.17 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.18р. (залишену без змін постановою ДАГС від 18.09.18р.) у справі було повернуто позовну заяву і додані до неї документи без розгляду на підставі п.2. ч.5. ст. 174 ГПК України.

року від ПП «ЕКОСТАНДАРТ-Т» надійшла, заява про повернення судового збору в розмірі 4 234, 03 грн., сплаченого за подання позовної заяви, згідно платіжного доручення №85 від 19.07.2018 року.

Питання:

Вкажіть яке рішення повинен прийняти суд?

Чи є в даному випадку підстави для повернення сплаченого судового збору?

Хто звільняється від сплати судового збору?

Завдання:

Назвіть види судових витрат.

ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» звернулось до ВАТ «Мозирський нафтопереробний завод» з позовом про стягнення суми збитків в розмірі 1060340грн.06 коп.

Рішенням Г осподарського суду Дніпропетровської області від

р. в задоволенні позовних вимог ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» до ВАТ «Мозирський нафтопереробний завод» про стягнення суми збитків в розмірі 1060340грн.06 коп. відмовлено в повному обсязі.

р. ВАТ «Мозирський нафтопереробний завод» звернулось до суду із заявою №б/н від 23.08.2018 р. про відшкодування судових витрат на професійну правову допомогу.

Чи існують підстави для задоволення вимог ВАТ "Мозирський нафтопереробний завод"?

Питання:

На які потреби використовуються кошти судового збору?

Завдання:

Класифікуйте види судових витрат.

Дайте визначення «попередній розрахунок судових витрат».

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від р. порушено провадження у справі за позовом ПАТ «БМ БАНК» (далі - позивач) до ТОВ «АТЗТ Єврометал» (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербізнессервіс» (далі - відповідач-2) про стягнення 23 806 634,94 грн. Ухвалами Господарського суду від 03.10.2017 р. призначено у справі судову економічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз; зобов'язано ТОВ «АТЗТ Єврометал» оплатити на підставі відповідної вимоги Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз попередню вартість експертизи із подальшим розподілом судових витрат відповідно до приписів ст. 49 ГПК України.

р. до суду від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання експерта про погодження строку проведення експертизи, що перевищує 90 календарних днів, у зв'язку зі значною поточною завантаженістю експертів лабораторії економічних досліджень Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Питання:

Дайте визначення «експертиза в господарському процесі».

Які види експертиз існують?

Який порядок призначення експертизи в господарському процесі?

Яке рішення прийме суд? Чи правомірне клопотання експерта?

Позивач Вєдєнєєв С.О. заявив вимоги щодо відшкодування витрат по ремонту приміщення в сумі 162538 грн. 20 коп., які виникли на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 2-27/2004/3 та додаткової угоди до нього та договору оренди нежитлового приміщення №2-27/2004. Відповідач Цимбаліста Л.В. позов не визнав мотивуючи свої заперечення наступними обставинами: укладені договори оренди відповідають вимогам діючого законодавства і не потребують нотаріального засвідчення та державної реєстрації, оскільки строк дії договору складає менш року; підприємство відповідача ухилялося від нотаріальної форми договору, тому згідно приписів ст.220 ЦК України 2003 р. суд має право визнати такий договір дійсним; у зв‘язку з порушенням позивачем умов договору оренди нежитлового приміщення №2-27/2004, рішенням господарського суду Житомирської області по справі №1/71, були задоволені вимоги відповідача про звільнення підприємства позивача з орендуючого їм приміщення; щодо поряду проведення поліпшення орендованого приміщення, то воно здійснюється за вимогами п. 2.1 договору оренди за письмовою згодою Орендодавця; письмової згоди на проведення будь-яких витрат щодо проведення капітального ремонту, переобладнання приміщень тощо згідно договорів оренди, Орендодавець Орендарю не надавав; надані позивачем документи підтверджують правовідносини між органами місцевого самоврядування та Орендодавцем спірного приміщення і ніяким чином не зачіпають інтереси позивача як Орендаря спірних приміщень. Питання: Як розкривається принцип самостійності судів? Чи правомірні заперечення відповідача? Яким чином має бути вирішена справа? Завдання: Розкрийте зміст диспозитивності господарського судочинства. Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Зодіак і К», м. Тернопіль, звернувся 02.06.2018 р. до господарського суду з позовом до відповідача - ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» («Укрексімбанк»), м. Київ, в особі Тернопільської філії ВАТ «Укрексімбанк», Тернопіль, з позовом про визнання недійсним договору застави укладеного між сторонами. При цьому Позивач стверджує, що на момент укладення спірного договору застави, у заставодавця - Позивача у справі, предмету застави не було, а банк, не перевіривши наявність предмету застави у заставодавця, акт перевірки заставного майна. За твердженням Позивача, за наявності зовнішньої форми правочину, у сторін при його укладені були відсутні дійсні наміри створити правові наслідки, які цим договором обумовлені (відсутній предмет застави, який є складовою частиною такого виду договору). Відповідач проти позову заперечує, зазначаючи, що договір застави містить усі істотні умови для даного виду договір, а на підтвердження того, що предмет застави в момент укладення договору був, свідчать довідка, видана ТзОВ «Зодіак і К» банку та акт, підписаний представниками заставодавця та банку. Крім того, звертає Банк увагу суду й на те, що для отримання кредиту, Товариство подавало банку заяву та анкету, у яких, засвідчуючи, що інформація, викладена у цих документах є вірною, вказувало, що у забезпечення повернення кредиту, пропонує заставу -товари в обороті - м’ясо яловиче блоками та м’ясо яловиче у пів-тушах, загалом на суму 1375,4 т. грн. Утім, перевірка, проведена працівниками банку показала, що наявного для забезпечення повернення кредиту м’яса, достатньо лише для надання кредиту розмір якого не перевищує 630 000 грн. Тому, саме на суму 63 000 грн. банк надав кредит.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд прийшов до переконання , що позов не підлягає до задоволення. Питання: Чи правомірне рішення суду? Наскільки правовірні вимоги позивача? Які справи, відносяться до юрисдикції господарських судів? Завдання: Визначте які організаційні принципи належать до принципів господарського процесу? Об’єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Наш устрій - 16» (далі також позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Уманської міської ради Черкаської області (далі також відповідач) про усунення в поряду встановленому ст. 391 Цивільного кодексу України перешкод в користуванні майном шляхом зобов’язання Уманської міської ради про Черкаської області протягом 30- денного строку з дня набрання рішенням суду законної сили усунути перешкоди у користуванні і розпорядженні майном, а саме нежитловим приміщенням загальною площею 91,70 кв. м., розташованим на першому поверсі будинку № 16 по вул. Комарова у місті Умані Черкаської області, звільнити це нежитлове приміщення, зняти замки на вхідних дверях цього нежитлового приміщення, забезпечити вільний доступ до нього для об’єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Наш устрій - 16». У позові позивач також просить господарський суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати. В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач своїм рішенням від 07.04.2017 р. №2.16-28/7 надав згоду на передачу з балансу комунального

підприємства «Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3» на баланс позивача житлового будинку № 16 по вул. Комарова у м. Умані і така передача відбулася 01.06.2017 р., про що відповідною комісією був складений і підписаний акт приймання передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 01.06.2017 р., згідно з яким з балансу комунального підприємства «Уманське ремонтно-експлуатаційне управління № 3» на баланс позивача передано цегляний житловий будинок 1972 року забудови, загальною площею 3896,33 кв. м. і житловою площею 2110,00 кв. м. На першому поверсі будинку № 16 по вул. Комарова у м. Умані, крім квартир знаходиться нежитлове приміщення загальною площею 91,70 кв. м., у якому в минулому розміщувалося відділення «Ощадбанку». Позивач вважає, що це нежитлове приміщення було передане йому у складі усього будинку за актом приймання передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від р., але відповідач не визнає цього і чинить перешкоди позивачу у доступі до цього нежитлового приміщення і у користуванні ним, що й спричинило даний спір. Відповідач проти позову заперечив, зазначивши при цьому у поданому ним до господарського суду відзиві на позов від 19.01.2018 р. №01-20/2585, що спірне нежитлове приміщення на першому поверсі будинку №16 по вул. Комарова у м. Умані є комунальною власністю територіальної громади м. Умані в особі Уманської міської ради, не відносилося і не відноситься до допоміжних приміщень цього багатоквартирного житлового будинку і за актом приймання передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 01.06.2017 р. відповідачу не передавалось. Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами. Позивачу в задоволенні позову відмовив. Питання: Як має бути вирішений спір? Чи є правомірним рішення суду?

Про які принципи господарського судочинства йдеться та як вони між собою співвідносяться, який їх взаємовплив?

Завдання:

Надайте правову оцінку діям позивача та суду?

ТОВ Дніпропетровський завод технологічного оснащення «Утьос» (позивач) м. Дніпро в грудні 2017 р. звернувся з позовом до ТОВ «Ексимспецсталь» (відповідач) м. Дніпро про стягнення 24700,00 грн. грошових коштів, які були сплачені ним на користь відповідача в якості передплати за усним договором постачання (відповідно до рахунку-фактури

№СФ-190517 від 19.05.17 р.). Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невиконання відповідачем своїх обов’язків із своєчасної поставки товару у відповідності з умовами усного договору поставки та безпідставне утримання грошових коштів. ТОВ «Ексимспецсталь» (відповідач) відзив на позов не надав, явку повноважних представників до судових засідань неодноразово не забезпечив, не зважаючи на ту обставину, що про час та місце судових засідань був своєчасно повідомлений на адресу, зазначену у позовній заяві та витягу з ЄДР станом на 13.12.17 р.

Питання:

До якого суду повинні були звернутися сторони щодо вирішення спору?

Чи можливо досудове врегулювання спору, відповідь обґрунтуйте.

В господарському суді розглядалася справа за позовом ТОВ «Промінь» про виконання зобов’язання в натурі. Судочинство велося українською мовою. Відповідач, фізична особа-підприємець, заявив клопотання про виклик перекладача, оскільки він є туркменом, тому майже не володіє українською мовою. Суд відмовив в задоволенні клопотання і запропонував Шагулиєву користуватися російською мовою, якою він володіє.

Питання:

Яка мова судочинства визнається нормами ведення судових справ?

Чи може мовою судочинства бути визначена туркменська мова, якщо нею володіють обидві сторони?

Чи може мовою судочинства бути визначена російська мова?

Завдання:

Обґрунтуйте позицію судді з точки зору чинного законодавства.

Між акціонерним товариством «Роккі» й інвестиційною компанією «Добре» було укладено довір купівлі-продажу цінних паперів шляхом почергового підписання тексту договору сторонами з використанням кур'єра. У зв'язку з неоплатою покупцем - АТ «Роккі» цінних паперів продавець - інвестиційна компанія «Добро» звернулася до третейського суду з позовом про розірвання договору та стягнення з покупця понесених збитків. Відповідач позов не визнав, в обґрунтування заперечень заявив, що договір не підписано власноручно керівником товариства, а лише проставлено факсиміле, яке використовується лише для внутрішніх адміністративних документів АТ «Роккі».

Питання:

Перед третейським судом постало питання щодо підвідомчості спору

Як належить вирішити питання щодо підвідомчості цього спору?

Позивач (Відкрите акціонерне товариство «Володимир-Волинський цукровий завод», м. Володимир-Волинський) просить стягнути з відповідача (Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Сагайдачного», с. Старі Кошари Ковельського району) відповідно до договору від 04.05.2005р. №6 суму у розмірі 13575,91грн. в т.ч. 12729,19 грн. заборгованості за відпущене насіння цукрового буряка та 846,72грн. пені за прострочку платежів за період з 16.12.2017 р. по 20.04.2018 р.

Питання:

В якому випадку можливо досудове врегулювання спору.

Як розрахувати пеню за прострочку платежів.

Завдання:

Вирішіть справу по суті.

Рішенням третейського суду було вирішено спір між заводом «Промтехмаш» та торговельною компанією «Елія» про виконання договору поставки. Третейський суд зобов'язав компанію «Елія» відшкодувати заводу понесені збитки. Однак компанія відмовилася виконати рішення, посилаючись на те, що її не було сповіщено про місце розгляду справи. Завод «Еіромтехмаш» звернувся до господарського суду з заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення, зазначивши, що в процесі розгляду справи компанія змінила свою адресу, тому ухвали суду направлялися за попередньою адресою.

Питання:

Чи може господарський суд видати наказ?

Який існує порядок виконання рішень третейських судів?

При розгляді господарського спору судом було встановлено, що позов подано до особи, яка не повинна відповідати за позовом. Позивач згоди на заміну неналежного відповідача не дав, але суд за своєю ініціативою в порядку ч. 3 ст. 24 ГПК виніс ухвалу про заміну неналежного відповідача. Прийняте у справі рішення було оскаржено сторонами в апеляційному порядку як незаконне. Чи є право суду на заміну неналежного відповідача безумовним? Дайте юридичну оцінку діям суду. Чи підлягають скарги сторін задоволенню? Заступник Генерального прокурора України подав до господарського суду позов в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, НАК «Нафтогаз України» та дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» до ТОВ «Юридична фірма «Нафтогаз», ТОВ «Нафтогазенерго» та ТОВ «Анкодор-Інвест-Плюс» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги та стягнення з ТОВ «Нафтогазенерго» на користь дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 3 421 669,47 грн. Ухвалою місцевого господарського суду, яка залишена без змін апеляційною та касаційною інстанціями, позов повернуто без розгляду на тій підставі, що його подано прокурором не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб’єкта господарської діяльності. Генеральний прокурор України вніс касаційне подання до Верховного Суду України на постанову ВГСУ. В поданні, зокрема, зазначалося, що судовими інстанціями зроблено неправильний висновок про те, що прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави лише у випадку, коли безпосередньо зачіпаються інтереси органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, тобто органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, який і повинен бути єдиним позивачем у справі. Які підстави участі прокурора в господарському судочинстві? Дайте оцінку доводам судів та прокурора. Чи правильно визначено прокурором коло позивачів? Чи підлягає касаційне подання прокурора задоволенню? У провадженні господарського суду перебуває справа №911/540/15 за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства та Державного підприємства Вищедубечанське лісове господарство до Приватного підприємства Джой форест плюс про розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії. Ухвалою господарського суду Київської області від 29.08.2016 поновлено провадження в означеній справі, розгляд справи призначено на 05.09.2016. У судове засідання 05.09.2016 представники позивачів 1 та 2 не прибули, про причини неприбуття суд не повідомили. Які дії повинен вчинити суд? Що означає № справи? Господарський суд м.Києва, розглядаючи позовні матеріали підприємства «Золоті Ворота» до райдержадміністрації м.Києва про визнання недійсним акта ненормативного характеру, виніс ухвалу щодо прийняття позову та розгляду справи, з обов'язковою явкою сторін. Визнавши участь сторін обов'язковою, суд попередив в ухвалі сторони, що в разі нез'явлення їх в судове засідання позов буде залишено без розгляду, а також буде застосовано штраф за неявку до суду. Дайте правову оцінку вказаній ситуації. Визначить правомірність дії судді У зв'язку із повторною необгрунтованою неявкою представника приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" у судові засідання та безпідставним неподанням витребуваних документів та доказів, дійсно необхідних для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про те, що Страхова компанія "АХА Страхування» зловживає процесуальними правами.» Житомирська міська рада (м.Житомир) звернулася до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир), Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Будделюкс" (Житомирська обл., Житомирський р-н, с.Глибочиця) про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі автостоянки загальною площею 18,10 кв.м. від 28.12.2012р. Чи підвідомча ця справа господарському суду? Обґрунтуйте. 15 липня 2009 р. Господарським судом Волинської області було прийнято рішення про відмову в задоволенні позову прокурора Новоград-Волинського району Волинської області в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Волинській області до Новоград-Волинської районної державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження голови адміністрації про передачу в оренду земельної ділянки фізичній особі - підприємцю Сулимову Роману Никифоровичу. Під час провадження у справі до участі у справі не був залучений ФОП Сулимов Р.Н., у задоволенні відповідного клопотання відповідача від 20 травня 2009 р. було відмовлено у рішенні суду. Чи є підстави для апеляційного оскарження рішення Господарського суду Волинської області від 15 липня 2009 р.? Чи вірно вчинив суд, відмовивши у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі ФОП Сулимова Р.Н.? В якості якого учасника господарського процесу міг бути залучений до участі у справі ФОП Сулимов Р.Н.? Чи повинен був суд виносити ухвалу про відмову в задоволенні клопотання відповідача? 11 травня 2009 р. Колективне сільськогосподарське підприємство „Промінь” звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю „Оріон” про повернення з незаконного володіння останнього чотирьох тракторів. Постановою Господарського суду Чернівецької області від 10 червня 2009р. (в іншій справі - про банкрутство КСП) КСП „Промінь” було визнано банкрутом, у зв’язку з чим ТДВ „Оріон” звернулось з клопотанням до суду про припинення провадження у справі за позовом КСП до ТДВ. Чи підлягає задоволенню клопотання ТДВ „Оріон”? Чи є підстави для припинення провадження у справі за позовом КСП „Промінь” до ТДВ „Оріон” про повернення з незаконного володіння майна? Рішенням Господарського суду Полтавської області задоволено позов ПрАТ „Українська промислова страхова компанія” до Комерційного банку „ПриватБанк” про визнання недійсним договору факторингу, укладеного 21 травня 2010 р. № 1. Вказане рішення суду було скасовано постановою Харківського апеляційного господарського суду. Страхова компанія звернулась із касаційною скаргою на постанову апеляційного господарського суду, однак ухвалою Вищого господарського суду України касаційну скаргу Страхової компанії повернуто без розгляду. Повертаючи без розгляду касаційну скаргу Страхової компанії, Вищий госпо¬дарський суд України керувався відсутністю документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі. Під час звернення із позовом до Господарського суду Полтавської області Страхова компанія сплатила судовий збір за ставкою, встановленою для позовних заяв немайнового характеру, а при зверненні із касаційною скаргою — у розмірі 50% від цієї суми. Чи правильно було визначено розмір судового збору Страховою компанією при поданні позову до господарського суду та зверненні із касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції? Бесонова яка працювала юристом ТОВ «Веселка» не отримала премії за місяць через те, що не була присутня на судовому засіданні. Начальнику відділу вона пояснила, що відповідно до ухвали Господарського суду м. Києва, судова справа була призначена на 17-40. О 17-30 Безсонова була в суді, але о 17-40 суддя розглядав справу, яка була призначена на 15-40, після якої до справи ТОВ «Веселка» по списку призначених суддею справ до слухання в той день мали розглядатися ще 10 справ. Оскільки у Безсонової на 18 годину був квиток ( дуже дорогій) улюбленої групи, та враховуючи, що робочий день у неї до 18 години, о 18-40 Безсонова пішла з приміщення господарського суду, повідомивши секретаря судового засідання, що не буде чекати на розгляд суду своєї справи. Господарським судом Харківської області 24.02.2016 р. було прийнято рішення у справі за позовом ТДВ «Вернісаж» (м. Ізюм) (100 % статутного капіталу належить державі на праві власності) до ПТ «Буревій» (м. Ізюм), яким задовольнив позовні вимог позивача у повному обсязі. 30.02.2016 р. прокурор Харківської області подав апеляційну скаргу до господарського суду Харківської області в інтересах держави від імені Фонду державного майна. Чи мав право прокурор Харківської області подавати апеляційну скаргу до господарського суду Харківської області ? Яку ухвалу мас прийняти суддя ? До Господарського суду Закарпатського суду звернувся підприємець Іштван П. З позовною заявою про стягнення збитків з ТОВ «Модяр». Після порушення провадження у справі, позивач вимагав, подавши відповідне клопотання у справі, слухання її угорською мовою. Цю вимогу він обґрунтував своєю належністю до національних меншин та тим, що в Берегово регіональною мовою є саме угорська, що гарантується державою та забезпечується за рахунок коштів державного бюджету України. Відповідач заперечив, стверджуючи, що державною мовою є українська, а додержання національної мови судочинства є одним із принципів господарського судочинства. Надайте правову оцінку ситуації. Яке рішення мас винести суд за наслідками розгляду заявленого клопотання? 15 липня 2009 р. Господарським судом Волинської області було прийнято рішення про відмову в задоволенні позову прокурора Новоград-Волинського району Волинської області в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Волинській області до Новоград-Волинської районної державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження голови адміністрації про передачу в оренду земельної ділянки фізичній особі – підприємцю Сулимову Роману Никифоровичу. Під час провадження у справі до участі у справі не був залучений ФОП Сулимов Р.Н., у задоволенні відповідного клопотання відповідача від 20 травня 2009 р. було відмовлено у рішенні суду. Чи є підстави для апеляційного оскарження рішення Господарського суду Волинської області від 15 липня 2009 р.? Чи вірно вчинив суд, відмовивши у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі ФОП Сулимова Р.Н.? В якості якого учасника господарського процесу міг бути залучений до участі у справі ФОП Сулимов Р.Н.? Чи повинен був суд виносити ухвалу про відмову в задоволенні клопотання відповідача? Приватне підприємство «Світ» звернулось до ТОВ «Астра» та ФОП Іванова П.П. з позовом про стягнення заборгованості солідарно. Господарським судом позовні вимоги було задоволено в повному обсязі та видано два накази на кожного з відповідачів про стягнення всієї суми боргу, проте без визначення частини богу, що стягується з кожного з відповідачів. Чи є правомірним видача декількох наказів про стягнення заборгованості з кількох відповідачів солідарно без визначення частини боргу, що стягується з кожного з них? Чи може бути видано господарським судом лише один наказ у даному випадку. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.04.2016 року ТОВ «Ромашка» відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Волинської області від 16.04.2016 року про задоволення заяви позивача про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду від 20.03.2016. Ухвала апеляційного господарського суду оскаржена у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 10.06.2016 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права, і просить ухвалу апеляційного господарського суду скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження. Доводи відповідача ґрунтувалися на тому, що апеляційним судом було порушено принцип змагальності. Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги на зазначену ухвалу господарського суду Волинської області, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржена відповідачем ухвала суду першої інстанції про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, виходячи з положення ч. 1 ст. 106 ГПК України, не підлягає оскарженню в апеляційному порядку 1. Який порядок оскарження ухвал місцевих судів? 2. Чи може суд відмовити у розгляді апеляційної скарги на ухвалу, якщо апеляційне оскарження не передбачено ГПК? 3. Чи є правомірне посилання сторони на принципи господарського процесу в даній справі? 4. Чи є Постанови, Роз’яснення, Інформаційні Листи Вищого господарського суду або Верховного Суду України, які регулюють порядок оскарження ухвал, а також посилання на принципи господарського процесу? 5. Яке рішення має прийняти ВГСУ? 11 травня 2009 р. Колективне сільськогосподарське підприємство „Промінь” звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю „Оріон” про повернення з незаконного володіння останнього чотирьох тракторів. Постановою Господарського суду Чернівецької області від 10 червня 2009р. (в іншій справі - про банкрутство КСП) КСП „Промінь” було визнано банкрутом, у зв’язку з чим ТДВ „Оріон” звернулось з клопотанням до суду про припинення провадження у справі за позовом КСП до ТДВ. Чи підлягає задоволенню клопотання ТДВ „Оріон”? Чи є підстави для припинення провадження у справі за позовом КСП „Промінь” до ТДВ „Оріон” про повернення з незаконного володіння майна? Завдання І Між ТОВ "Спектр" і приватним підприємством ' виготовлення меблів укладений договір про виготовлення для о* 0 товариства столів Товариство перерахувало аванс, як і передбачало» договором Однак підприємство роботу з виготовлення столів не розпочало * переказані гроші повертати відмовилося Товариство вирішило подати позов до господарського суду Однак у прийнятті документів йому було відмовлено з посиланням на те, що копії документів, на підставі яких заявник обгрунтував свої вимоги, не були засвідчені нотаріусом. 1. У яких нормативно-правових актах регламентується порядок оформлення і подання копій процесуальних документів9 2. Чи підлягають нотаріальному посвідченню копії документів, щ0 подаються до господарського суду9 Перелічіть, яких саме документів. 3. Що можна порадити в цій ситуації заявнику? Учасник господарського товариства звернувся до господарського суду із позовом до ТОВ «...» про визнання недійсними векселів, виданих директором господарського товариства, та зобов'язань за цими векселями Позовні вимоги мотивовані, зокрема, тим, що згідно із статутом господарського товариства прийняття рішення про випуск цінних паперів віднесено до виключної компетенції загальних зборів, а дії директора господарського товариства з видачі векселів порушують корпоративні права позивача Суд відмовив в прийнятті позовної заяви на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК Позивач оскаржив цю ухвалу в апеляційному порядку. Чи є правовідносини, в яких виник спір, корпоративними? Чи підвідомча така справа господарському суду9 Дайте правову оцінку діям суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівкабсль» уклало договір з державним підприємством «Вторкольормет» про поставку металобрухту. В обумовлений договором термін поставка не була «дійсмснз. Після намагань урегулювати спір в досудоному порядку, «Львівкабсль» звернулося до Залізничного районного суду м. Львова (за юридичною адресою боржника підприємства «Вторкольормет») з позовом про примусове виконання договору і стягнення неустойки. Чи відповідно до закону була подана позовна заява? Комерційний банк "Міст" подав до господарського суду позовну заяву про стягнення зі спільного підприємства "Нота" заборгованості за кредитним договором та несплачених річних відсотків за користування кредитом у загальній сумі 256789 грн. У судовому засіданні представник відповідача подав клопотання про розгляд справи в закритому судовому засіданні, мотивуючи це тим, що деякі питання, які підлягають дослідженню під час вирішення спору, містять комерційну таємницю. Які існують підстави розгляду справи у закритому судовому засіданні? Розкрийте зміст принципу гласності в господарському процесі. Акціонерне товариство "Промтекс" подало в господарський суд позов на приватне підприємство "Еталон" про стягнення 12000 грн. заборгованості за договором поставки. У судовому засіданні сторони повідомили суд, що вони досягли угоди, за якою АТ "Промтекс" задовольнить свої вимоги до ПП "Еталон" за рахунок дебітора ПП "Еталон" - колективного сільськогосподарського підприємства "Більшовик" і просили суд відповідно до цієї угоди прийняти відповідне процесуальне рішення. Яке рішення повинен прийняти суд? Який принципи господарського процесуального права реалізується? Підприємство звернулось господарського суду Харківської області з позовною заявою до АТ «Маяк» про повернення майна із чужого незаконного володіння. В позовній заяві позивач зазначив, що якщо неможливо вилучити майно в натурі, то прохав суд стягнути на його користь дійсну вартість майна. Суддя повернув позовну заяву, зазначивши в ухвалі, що заява складена не державною мовою, а російською. Позивач, виправивши недоліки, повторно звернувся до суду. Суд розглянув справу і відмовив позивачу у задоволенні у позовних вимог, з тих мотивів, що АТ «Маяк» визнало наявність у нього майна, що належить позивачу, але вартість його сплатити відмовляється, так як це майно прийшло в непридатність. Чи правильні дії суду? Які принципи господарського процесуального права порушені? Розкрийте зміст цих правових принципів і визначте процесуальні наслідки їх порушення. В господарському суді розглядалася справа за позовом Санаторного комплексу «Волна» про виконання зобов’язання в натурі. Судочинство велося українською мовою.Відповідач, фізична особа підприємець, заявив клопотання про виклик перекладача, оскільки він є кримським татарином, тому майже не володіє українською мовою. Суд відмовив в задоволенні клопотання і запропонував Нармухамедову користуватися російською мовою, якою він володіє. Викладіть свою думку відносно дій судді. При розгляді господарської справи за позовом підприємства ПП «ПМК-1» до компанія ТОВ «Сінергос» про визнання права власності на нерухоме майно в судовому засіданні позивач подав клопотання про приєднання до справи письмових доказів, які свідчать про те, що він за свої власні кошти будував частину будівлі та проводив капітальний ремонт, а тому і має право на задоволення його позовних вимог. Суд залишив це клопотання без розгляду і вирішив справу на підставі доказів, що були в справі. Чи правильні дії суду? Який принцип господарського процесуального права порушено? В яких статтях ГПК України закріплено цей принцип і які наслідки його порушення передбачені чинним законодавством України? Державне підприємство звернулось до господарського суду із позовом до регіонального Контрольно-ревізійного управління про визнання недійсним акту перевірки, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що під час проведення перевірки працівниками КРУ було допущено ряд суттєвих порушень чинного законодавства, акт є необ’єктивним тощо. Чи підлягає зазначений спір розгляду в порядку господарського судочинства? Які дії процесуальні повинен вчинити суд? Обґрунтуйте відповідь. Приватним підприємством "Чеболь" було подано позов про визнання недійсними установчих документів (статуту та установчого договору ТОВ "Ольга"). Під час розгляду справи суд встановив, що установчий договір про створення ТОВ "Ольга" було укладено приватним підприємством "Чеболь" та трьома фізичними особами. Чи підлягає зазначений спір розгляду в порядку господарського судочинства? Які дії повинен вчинити суд? Обґрунтуйте відповідь. Товариством з обмеженою відповідальністю "Тор" було подано господарському суду позов про визнання недійсною постанови слідчого обласного управління МВС України про накладення арешту на майно підприємства, винесеного на підставі статті 12 Закону України "Про організаційно-правові засади боротьби з організованою злочинністю". Чи підлягає розгляду господарським судом цей позов? Обґрунтуйте відповідь. ООО “Полтавагаз” (м. Полтава) звернулось до господарського суду Полтавської області із позовом до Університету (м. Харків) про стягнення заборгованості за договором оренди у розмірі 16 000 грн., розірвання цього договору та зобов’язання звільнити приміщення, яке є предметом договору. Судом була постановлена ухвала про порушення провадження у справі. Чи дотримані правила підсудності господарським справ під час прийняття позову? Обґрунтуйте відповідь. ТОВ “Сезам” звернулось із позовом до ТОВ “Промторгпрект” про визнання угоди недійсною. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач надав до суду акт приймання-передачі векселя, який є був предметом спірної угоди. Господарський суд м. Києва постановив ухвалу, якою було відмовлено в порушенні провадження по справі. Суд мотивував рішення тим, що позивач фактично звернувся із позовом про визнанням недійсним акту приймання-передачі векселя. Відповідно до ст. 12 ГПК України такі спори не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства. Позивач оскаржив ухвалу до апеляційного суду. Яке рішення повинна прийняти апеляційна інстанція? Акціонерне товариство "Мар'яж" звернулося до господарського суду Харківської області з заявою про відвід судді, мотивуючи її тим, що цей суддя вже повертав позов, що свідчить про його упередженість. Під час розгляду цієї заяви голова господарського суду встановив, що повернення суддею первісних позовних матеріалів у порядку, передбаченому законом, було обґрунтовано. При повторному зверненні з позовом позивач усунув недоліки й заяву було прийнято до розгляду. Чи є в цьому випадку підстави для відводу судді? Що може бути підставами відводу? Хто може заявити клопотання про відвід судді? Філією "Екобанку" в місті Харкові в господарський суд Харківської області подано позов про стягнення з ТОВ "Захід" суми заборгованості за кредитним договором, укладеним між філією "Екобанку" в місті Харкові та відповідачем. Які обставини повинен з'ясовувати суд для вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду? Чи можуть відособлені підрозділи юридичних осіб виступати в господарському процесі? Розглядаючи справу за позовом Відділу державної служби охорони Ленінського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області до Тунельного загону № 15 про стягнення заборгованості за послуги по охороні, суд встановив, що відповідач по справі не має статусу юридичної особи, а є відособленим підрозділом ВАТ "Харківметробуд" і у відповідності до статей 2 та 18 ГПК України не може бути стороною в господарському процесі. Які дії в межах своїх повноважень повинен здійснити суд? Прокурором Комінтернівського району міста Харкова подано позов в господарський суд Харківської області в інтересах державного підпри¬ємства "Завод імені Малишева" про стягнення заборгованості з контра¬гента заводу за договором поставки. Чи може суд прийняти таку заяву до розгляду? За яких умов провадження у справі порушується за заявою проку¬рора? Які повноваження прокурора існують в господарському процесі? Релігійна громада звернулась до господарського суду Харківської області із позовом до Міського бюро технічної інвентаризації із позовом про визнання права власності та спонукання реєстрації права власності на об’єкт нерухомості, який є пам’ятником архітектури. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що до радянських часів будівля, що була розташована та цією адресою, належала релігійній громаді та була культовою. Після революції 1917 року все майно релігійної громади було вилучено та знаходилось до 2006 року у безкоштовному користуванні держави. Судом було порушено провадження у справі та винесено рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Чи були судом порушені норми матеріального чи процесуального права при прийнятті рішення? Обґрунтуйте відповідь.

Рішенням господарського суду Харківської області було задоволено, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Торос" про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи. Під час перегляду справи в апеляційному порядку судова колегія господарського суду встановила, що ухвалою суду позивача було зобов'язано надати документи, що підтверджували підстави позовних вимог та розмір позовної суми. Однак ці документи суду не було представлено з посиланням на те, що їх було вилучено у позивача працівниками податкової міліції. Незважаючи на ненадання зазначених письмових доказів, рішення по справі було прийнято. Чи відповідають дії суду чинному законодавству? Як позивач повинен обґрунтовувати свої позовні вимоги? Які засоби може застосовувати суддя для повного та всебічного до¬слідження всіх необхідних доказів? Рішенням господарського суду Харківської області було задоволено позовні вимоги цукрозаводу до ВАТ "Цукат" про стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по оплаті поставленої цукрової сировини. Під час апеляційного провадження встановлено, що договір, який слугував підставою для відвантаження продукції, не мав підпису уповноваженої особи, хоча й мав печатку, у договорі не були передбачені порядок розрахунків та деякі інші умови. Для обґрунтування позовних вимог позивач використав, як докази, пояснення фізичних осіб - працівників підприємств позивача та відповідача. Яке рішення повинна прийняти наглядова інстанція? Дайте оцінку доказів, покладених в основу рішення: договору, пояснень фізичних осіб. Обґрунтуйте відповідь. Організація пред’явила позов до господарського суду про зобов’язання приватну фірму звільнити нежиле приміщення, яке залишилось в її користуванні після закінчення строку договору оренди, та стягнення неотриманного прибутку. Господарським судом Харківської області провадження по справі було порушено та призначено судове засідання. В порядку підготовки справи до судового розгляду суд зобов’язав позивача надати докази в обґрунтування свої позовних вимог, відповідача – відзив на позовну заяву та докази в обґрунтування заперечень проти позову. Які докази повинна надати кожна зі сторін? Які правові наслідки невиконання процесуально-правового обов’язку із доказування? Університетом було пред’явлено позов до приватної фірми “Інтерпротео” про стягнення 11 600 грн. збитків, які були завдані внаслідок невиконання зобов’язання за договором на виконання науково-технічної продукції від 30 травня 2004 року: не були виготовленні знаки “За заслуги” та дипломи лауреатів цих нагород. Під час підготовки справи до судового розгляду суд встановив, що Університетом 20 червня 2004 року була здійснена попередня оплата робіт, що підтверджувалось платіжними дорученнями. Які факти входять до предмету доказування у цій справі? Які докази повинен надати позивач в обґрунтування своїх вимог? Державна установа пред’явила позов до господарського суду до ВАТ “РекодМоторСервіс” про визнання недійсним договору. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що спірний договір купівлі-продажу автомобіля КАМАЗ з боку Державної установи був підписаний особою, яка не мала повноважень на його підписання: заступником директора. Які факти входять до предмету доказування у цій справі? Які докази повинен надати позивач в обґрунтування своїх вимог? Рішенням господарського суду Харківської області задоволено вимо¬ги позивача про стягнення вартості непоставленої продукції на суму 50 000 грн., а у частині стягнення пені в розмірі 5000 грн. за прострочення виконання зобов'язання відмовлено через пропуск встановленого законом строку позовної давності. Позивачем при поданні позову було сплачено державне мито в сумі 1701 грн. та при розгляді справи оплачені послуги адвоката 3000 грн. Як повинні бути розподілені витрати по сплаті між сторонами? Чи зміниться порядок та розмір розподілу витрат, якщо розмір пені буде складати 1000 гривень? Акціонерне товариство звернулось до господарського суду із позовом про відшкодування збитків: витрат на адвокатські послуги, надані кількома місяцями раніше в іншій справі, але сплачених після прийняття рішення. Судом позов було задоволено. Відповідач оскаржив рішення в апеляційному порядку. Яке рішення повинна прийняти апеляційна інстанція? Який порядок розподілу судових витрат? Під час пред’явлення позову про стягнення заборгованості за договором оренди у розмірі 25 678 грн. та розірвання цього договору позивачем ВАТ було сплачено судовий збір у розмірі 1701 грн. Зазначений позов було задоволено. Відповідач подав апеляційну скаргу, сплативши 850,5 грн. судового збору. Апеляційний господарський суд повернув апеляційну скаргу на підставі п. 3 ст. 97 ГПК України. Чи відповідає ухвала суду закону? Який порядок та розміри сплати судового збору у випадку, коли позовна заява об’єднує вимоги майнового та немайнового характеру? 20 жовтня 2005 року Господарським судом Харківської області прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи, призначений у судовому засіданні на 25 листопада 1999 року, було відкладено на 17 грудня 2005 року у зв'язку з необхідністю витребування у сторін додаткових документів. 17 грудня 2005 року в судове засідання відповідач не надав у повному обсязі документи, необхідні для вирішення спору. Представник відповідача пояснив, що документи можуть бути представлені не раніше 4 січня 2006 р., тому що вони знаходяться у його партнера в Німеччині й просив продовжити строк розгляду справи. Як повинен вчинити суддя? Яким процесуальним документом має бути оформлено його рішення? Акціонерне товариство "Таурус" звернулося до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення суду через 98 днів від дати прийняття рішення, додавши до заяви клопотання про поновлення трьохмісячного строку, встановленого ст. 93 ГПК України, з посиланням на те, що строк було пропущено з провини поштових організацій. Які обставини повинен з'ясувати суд для прийняття рішення? Яким процесуальним документом повинно бути оформлено вирішення питання: - про задоволення клопотання про відновлення строку, - про відмові у задоволенні клопотання? Чим повинен обґрунтувати своє клопотання заявник? В господарському суді Харківської області розглядається справа за позовом ТОВ "Дон" на приватне підприємство "Сет" про розірвання договору оренди. У свою чергу, приватним підприємством "Сет" - відповідачем по цій справі, подано заяву про визнання цього ж договору недійсним та додано до неї клопотання про об'єднання справ в одне провадження. Чи можна заяву відповідача розглядати як зустрічний позов? Яке рішення повинен прийняти суддя? Складіть проект позовної заяви. За рішенням господарського суду Харківської області з приватного підприємства "Бархан" було стягнуто вартість одержаної ним за договором поставки продукції та пеню за прострочення платежів, а також штраф за неподання відзиву на позовну заяву. Під час перегляду справи в апеляційному порядку було встановлено, що ухвала суду про порушення справи та рішення по справі повернулися до суду з відміткою поштової організації про те, що відповідач за вказаною позивачем адресою не перебуває. Чи є підстави для скасування рішення? Хто повинен встановлювати дійсне місцеперебування відповідача? Чи може бути розглянуто позов до відповідача, місцеперебування якого невідоме? Орендодавцем нежитлового приміщення був пред’явлений позов про стягнення заборгованості з орендної плати за 7 місяців у розмірі 5 690 грн., розірвання договору оренди та зобов’язання звільнити приміщення. Господарським судом Харківської області була постановлена ухвала про повернення позовної заяви з мотивів порушення правил об’єднання позовних вимог. Чи відповідає рішення суду законодавству? Обґрунтуйте відповідь. Приватним підприємством "Чарівниця" в господарський суд Харківської області було подано позов про стягнення суми заборгованості та майнових санкцій з контрагента за угодою, укладеною на біржі. Суддя відмовив у прийнятті позовної заяви, посилаючись на п. 2 ст. 62 ГПК України у зв'язку з тим, що цей спір було розглянуто арбітражною комісією біржі. Чи відповідають дії суду чинному законодавству? За яких умов рішення господарських комісій біржі можуть бути виз¬нані правомірними? Закрите акціонерне товариство звернулось із позовом до державної установи про визнання договору недійсним. Ухвалою господарського суду м. Києва позовна заява була повернута без розгляду з тих мотивів, що до позовної заяви не додані докази, які підтверджують викладені у позовній заяві обставини, окрім того, заяву викладено не українською мовою. Позивач звернувся до апеляційного господарського суду із скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити до місцевого суду для розгляду по суті. Яке рішення повинен прийняти апеляційний суд? Обґрунтуйте відповідь. Господарським судом Харківської області задоволено позов Ізюмської МДПІ Харківської області на АТ "Шляхбуд" про стягнення недоїмки за рахунок майна відповідача та видано наказ. Відповідач звернувся до суду з заявою про відстрочку виконання рішення суду строком на 1 рік у зв'язку з тяжким фінансовим станом та сезонним характером робіт. Які існують підстави надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення? Які обставини повинен з ясувати суд для винесення обґрунтованої ухвали? Господарським судом Харківської області було порушено господарську справу за позовом ВАТ до Державної установи, третя особа Фон державного майна України про визнання права власності на базу відпочинку, яка розташована у с.м.т. Печеніги Харківської області, та звільнення земельної ділянки, на якій розташована база. База складається із 14 будиночків для проживання та іншого нерухомого майна. У судовому засіданні позивач звернувся із заявою про намір укласти мирову угоду на таких умовах: ВАТ відмовляється від позовних вимог про звільнення земельної ділянки та 10 будиночків для проживання, а Державна станова у свою чергу визнає за ВАТ право власності на 4 будиночка. Чи відповідають законодавству умови такої мирової угоди? Які обставини повинен встановити суд для перевірки законності мирової угоди? Які процесуально-правові наслідки укладення мирової угоди сторін господарського процесу ВАТ «Концерн» було пред’явлено позов про звільнення займаного Державною установою нежитлового приміщення, оскільки останнє вибуло з державної власності. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач послався на те, що він має свідоцтво на право власності на спірне приміщення. Під час судового засідання відповідач надав до суду клопотання про залучення до матеріалів справи постанови суду в адміністративній справі, якою було задоволено позов про визнання незаконними дій з видачі свідоцтва на право власності та зобов’язання анулювати видане свідоцтво. Вказане клопотання було задоволено. Позивач у свою чергу на наступному судовому засіданні заявив клопотання про зупинення провадження у справі, у зв’язку і тим, що на вказану постанову була подана касаційна скарга. Яке процесуальне рішення повинний здійснити суд? Обґрунтуйте відповідь. Рішенням господарського суду задоволено вимоги ТОВ "Контур" до КСП ім. Ватутіна про стягнення вартості виконаних будівельно-монтажних робіт. Під час касаційного провадження господарський суд, визнавши, що рішення прийнято судом при неповно з'ясованих фактичних обставинах, скасував його та направив справу на новий розгляд. При цьому він зобов'язав при новому розгляді призначити судово-будівельну експертизу для встановлення обсягів та вартості виконаних робіт, залучити до участі в справі посадових осіб сторін для одержання їх письмових пояснень з приводу підписання ними актів прийому-передачі виконаних робіт. У результаті нового розгляду позовні вимоги було задоволено частково без призначення судово-будівельної експертизи. Позивачем було подано апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду. Чи є підстави для скасування або зміни рішення? Яке правове значення вказівок, які містяться в постанові касаційної інстанції? Завод "Електрон" звернувся до господарського суду з апеляційною скаргою на рішення суду за позовом про стягнення збитків. Скаргу підписано головним інженером заво¬ду, але до неї не додано ніяких документів. Чи повинен господарський суд прийняти скаргу? Яким вимогам щодо змісту, форми, порядку подання повинна відповідати апеляційна скарга? Складіть проект апеляційної скарги. ВАТ «Галичина» звернулось із касаційною скаргою до Верховного Суду України на ухвалу Вищого господарського суду України від 4 січня 2005 року у справі за позовом ТОВ «Нафтомромресурс» про визнання договору постачання недійсним. Оскарженою ухвалою Вищий господарський суд України повернув без розгляду касаційну скаргу ВАТ «Галичина» на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 9 вересня 2004 року на підставі п. 5 ст. 111-3 ГПК України. Ухвала обґрунтована тим, що касаційна скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання. ВАТ «Галичина» просить скасувати ухвалу Вищого господарського суду України, вказуючи на порушення судом касаційної інстанції норм процесуального права. Заявляючи клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку, ВАТ вказувала на те, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 9 вересня 2004 року була надіслана лише 19 жовтня 2004 року, тобто, коли строк подання касаційної скарги вже закінчився. Яке рішення повинний прийняти Верховний Суд України? Обґрунтуйте відповідь. Рішенням господарського суду Харківської області від 20 жовтня 2005 року було задоволено позов Організації до Міського бюро технічної інвентаризації м. Харкова про спонукання реєстрації права власності на нерухоме майно. Рішення ґрунтувалось на тому, що на початку 20 сторіччя будівляналежала Організації, що підтверджувалось архівними документами. Балансоутримувач майна Управління архітектури Харківської області та власник, Фонд комунального майна, дізнались про рішення суду 13 листопада 2005 року, коли була пред’явлена вимога про звільнення будівлі. Балансоутримувачем була подана апеляційна скарга, яка була повернута судом з підстав того, що особи, які не брали участь у розгляді справи по першій інстанції, не мають права на оскарження рішення в апеляційному порядку. В якому процесуальному порядку можуть бути захищені інтереси держави? Які порушення були допущені судом першої та апеляційної інстанції? Обґрунтуйте відповідь. Повним товариством "Журавель" подано заяву про перевірку рі¬шення господарського суду за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду зазначено те, що під час розгляду справи судом не дослі¬джено деякі документи, які в той період знаходились на перевірці у по¬датковій інспекції і які мають суттєве значення для визначення прав та обов'язків сторін у спірних правовідносинах. Як повинен вчинити суд? Які існують підстави перегляду справ за нововиявленими обставинами? До господарського звернувся стягувач із заявою про відновлення пропущеного строку пред'явлення наказу до виконання. Разом з тим, він просив суд видати йому дублікат наказу, посилаючись на те, що оригінал наказу було втрачено з провини працівників відділення зв'язку, що підтверджено відповідною довідкою. Чи правомірні вимоги стягувача? Які дії повинен вжити суд у цій ситуації? Господарським судом було видано стягувачеві наказ 30 листопада 2003 року. Представник стягувача пред'явив наказ до виконання 15 січня 2006 року в орган державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника, але через невідповідність довіреності на право представлення інтересів стягувача йому було відмовлено у порушенні виконавчого провадження. Після усунення виявлених недоліків наказ було пред'явлено до виконання 1 березня 2007 року. Органом державної виконавчої служби було відмовлено у порушенні виконавчого провадження на підставі пропуску стягувачем встановленого строку наказу до виконання. Стягувач звернувся до господарського суду із заявою про продовження строку пред'явлення наказу до виконання та спонукання органу Державної виконавчої служби до порушення виконавчого провадження. Чи правомірні вимоги стягувача? Як обчислюється строк пред'явлення наказу до виконання? Чи відбувається перерив строку пред'явлення наказу до виконання при відмові у порушенні виконавчого провадження? Чи вправі господарський суд продовжити процесуальний строк, вста¬новлений для пред'явлення наказу до виконання? Поясніть різницю між продовженням та відновленням процесуального строку. Господарським судом Харківської області було прийнято рішення про стягнення з ДП “Пересувна будівельна бригада” 14 780 грн. та стягувачеві виданий наказ від 16 листопада 2005 року, який у той же день був пред’явлений до виконання із дотриманням правил, встановлених Законом України “Про виконавче провадження”. 25 грудня 2005 року постановою державного виконавця наказ було повернуто без виконання з причин того, що не було встановлено майна, на яке можна накласти стягнення з метою виконання рішення суду. Чи відповідає закону рішення державної виконавчої служби? В якому порядку стягував може захистити свої права? На виконання наказу господарського суду м. Севастополя було відкрите виконавче провадження, під час якого боржник, ЗАТ «Паллада» звернулось до господарського суду із заявою від 1 грудня 2004 року про відстрочку виконання рішення суду про стягнення на користь ПП «Тагетис» 298030 грн. до 25.11.2006 року. В обґрунтування своїх вимог боржник на наявність об’єктивних обставин, що унеможливлюють його виконання на даний час, а саме: збитковість діяльності підприємства, наявність у зв’язку із цим заборгованості перед фізичними та юридичними особами у розмірі 2 556 833 грн. 40 коп. причиною, що обумовила таке становище, основний вид діяльності якого є видів риби, є дія непереборної сили, а саме, відсутність у 2003 році в Чорному морі хамси чорноморської, хамси азовської, шпроту, інших видів промислових риб. Як доказ наявності зазначених обставин боржник надав свідоцтво про факт дії непереборної сили, видане Севастопольською торгово-промисловою палатою. Яке рішення повинен прийняти суд? Рішенням третейського суду було вирішено спір між заводом та торговельною компанією про виконання договору поставки. Третейський суд зобов'язав компанію відшкодувати заводу понесені збитки. Однак компанія відмовилася виконати рішення, посилаючись на те, що її не було сповіщено про місце розгляду справи. Завод звернувся до господарського суду з заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення, зазначивши, що в процесі розгляду справи компанія змінила свою адресу, тому ухвали суду направлялися за попередньою адресою. Чи може господарський суд видати наказ? Який існує порядок виконання рішень третейських судів? Між акціонерним товариством "Роксолана" й інвестиційною компанією "Здобуток" було укладено довір купівлі-продажу цінних паперів шляхом почергового підписання тексту договору сторонами з використанням кур'єра. У зв'язку з неоплатою покупцем - АТ "Роксолана" цінних паперів продавець - інвестиційна компанія "Здобуток" звернулася до третейського суду з позовом про розірвання договору та стягнення з покупця понесених збитків. Відповідач позов не визнав, в обґрунтування заперечень заявив, що договір не підписано власноручно керівником товариства, а лише проставлено факсиміле, яке використовується лише для внутрішніх адміністративних документів АТ "Роксолана". Перед третейським судом постало питання щодо підвідомчості спо¬ру, оскільки угоду про третейський розгляд було включено в текст дого¬вору, на якому було проставлено факсиміле. Як належить вирішити питання щодо підвідомчості цього спору? Від російського підприємства до господарського суду Одеської області надійшло клопотання про примусове виконання рішення одного з російських господарських судів, яким з українського підприємства було стягнуто десять тисяч доларів США. До клопотання було додано копію рішення (російською мовою) та копія договору між сторонами. Господарський суд Одеської області додатково витребував у заявника засвідчений переклад рішення українською мовою та докази сповіщення російським господарським судом відповідача про час та місце розгляду справи. Заявник надіслав засвідчений переклад рішення, а доказів сповіщення відповідача про час та місце розгляду справи не надав, посилаючись на те, що в нього нема таких документів і господарський суд Одеської області має сам витребувати їх у російського господарського суду, який ухвалив рішення в справі. Господарський суд Одеської області відмовив у задоволенні клопо¬тання про примусове виконання рішення російського господарського суду у зв'язку з відсутністю вищезазначених документів. Чи правильно вчинив господарський суд Одеської області? На території України зареєстровано представництво іноземної ком¬панії. Один із кредиторів - резидент України, звернувся до господарського суду за місцезнаходженням представництва із заявою про визнання представництва банкрутом. Чи підлягає така заява розгляду господарськими судами України? Чи зміниться відповідь, якщо боржником буде не представництво іноземної компанії, а її дочірнє підприємство - резидент України? Прокурор Подільського району м. Києва звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою в інтересах акціонерного товариства «Добробут». Суддя господарського суду виніс ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви. Обґрунтуйте підстави дії судді. Мале підприємство «СТАЛКЕР» уклало з кабельним заводом у грудні 1997 р. договір на поставку в ІІ кварталі 1998 р. 19,7 км кабелю. Завод свої зобов’язання не виконав, кабель не поставив. МП «Сталкер» звернулося в липні 1998 р. до господарського суду з позовною заявою про стягнення з кабельного заводу неустойки за непоставки. Суддя господарського суду повернув позовну заяву. В якому випадку дії суду є правомірними? Яким судовим актом оформяється повернення позовної заяви? На підставі чого суддя має право повернути позовну заяву? Порушивши провадження у справі за позовом про визнання недійсним установчого договору про створення акціонерного товариства «Будстрой», Чернігівський обласний господарський суд припинив провадження у справі. В процесі розгляду справи було встановлено, що cеред засновників поряд із юридичними особами є дві фізичні особи. Чи міг суддя не порушувати справу, а одразу відмовити у прийнятті позову? Чи правомірні його дії? Яким органам буде підвідомчий такий спір? Упродовж судового розгляду суддя господарського суду в одному з представників відповідача впізнав заступника декана з наукової роботи юридичного факультету, який він закінчив понад 11 років тому. Вважаючи, що є обставини, які викликають неможливість його участі у справі, суддя заявив самовідвід. Чи правильні дії судді? Як вирішуються питання про відвід і самовідвід судді господарського суду? Апеляційна інстанція скасувала рішення місцевого гос¬подарського суду Миколаївської області та залишила позов без розгляду. (Рішенням місцевого господарського суду були задоволені позовні вимоги АТ « Два» про стягнення з відповідача АТ «Двоє» заборгованості за подані послуги.) Скасовуючи рішення, апеляційна інстанція посилалася на те, що його було прийнято без повного та всебічного дослідження усіх необхідних доказів. Було встановлено, що ухвалою суду позивач був зобов’язаний надати документи, якими він повинен був підтвердити підстави та розмір позовної суми, однак ці документи суду не були представлені. Незважаючи на невиконання позивачем зазначених вимог суду, рішення по справі було прийняте. Чи правомірне скасування рішення? Який суд апеляційної інстанції для місцевого господарського суду Миколаївської області? Якими є повноваження апеляційної інстанції, згідно з якими статтями ГПК воно повинно бути здійснено? Рішенням господарського суду Одеської області задоволено вимоги позивача Шаганова А. І. — суб’єкта підприємницької діяльності — про стягнення суми вартості не поставленої продукції колективним підприємством «Прибой», а у частині стягнення пені за прострочення виконання зобов’язання відмовлено через пропуск ним встановленого законом строку позовної давності. Сплачене позивачем державне мито стягнуто з відповідача на користь позивача лише в частині, пропорційній розміру задоволення позовних вимог. Чи обґрунтоване рішення судді? Якими нормативно-право¬вими актами і конкретними статтями цих актів слід керува¬тися судді? Приватне підприємство «Айскрим» звернулося з позовом до господарського суду Закарпатської області про стягнення з відповідача — заводу «Кабельні мережі» — заборгованості за надані послуги, оскільки завод знаходився на грані банкрут- ства. В позовній заяві було викладено прохання про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно і грошові суми, що належать відповідачеві. Чи правомірні вимоги позивача? На якій стадій господарського процесу можливо забезпечення позову? Яким шляхом і яким актом це оформлюється? Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест» звернулося до господарського суду Сумської області з позовом до повного товариства «Іст» про стягнення вартості товарів та пені за прострочені платежі. Рішенням господарського суду позовні вимоги ТОВ «Вест» задоволені та на ПТ «Іст» накладено штраф за неподання відзиву на позовну заяву і документів, витребуваних господарським судом. Рішення судді господарського суду було перевірене в апеляційному порядку і скасоване. При перевірці було встановлено, що позивач у позовній заяві вказав неправильну адресу від¬повідача. Чи правомірне скасування рішення? Відповідь обґрунтуйте. При підготовці справи відповідно до ст. 65 ГПК суддя в телефонній розмові доручив позивачеві уточнити адресу позивача. Позивач у встановлений строк не виконав доручення. Господарський суд позовні вимоги залишив без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК. Чи правомірні дії суду? Яке доручення слід вважати офіційною вимогою? Як оформляються вимоги судді на стадії підготовки справи до розгляду? Господарський суд Житомирської області прийняв рішення за позовом командитного товариства «Веселка» до кооперативу «Метелик» про повернення відповідачем — кооперативом — позивачеві незаконно вилучених калькуляторів, про що повідомити господарський суд, а в разі невиконання цієї вимоги (так було зазначено у резолютивній частині рішення) стягнути з кооперативу вартість калькуляторів. Рішення було скасовано апеляційною інстанцією. Чи правомірно? Зазначте статті ГПК, які є підставою для скасування цього рішення.